Оперативне лікування та поетапна реабілітація жінок дітородного віку з опущенням та випадінням внутрішніх геніталій

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Жан Бертан Іллойе

УДК 618-14+618. 15]-007-44-089=615-8

Оперативне лікування та поетапна реабілітація жінок дітородного віку з опущенням та випадінням внутрішніх геніталій

14. 01. 01 - акушерство та гінекологія

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Харків -1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному медичному університеті, МОЗ України.

Науковий керівник - доктор медичних наук, професор Богдашкін Микола Григорович, професор кафедри акушерства та гінекології №2 Харківського державного медичного університету.

Офіційні опоненти: - доктор медичних наук, професор Созанський Олександр Мирославович, завідувач кафедри завідувач кафедри акушерства та гінекології факультету післядипломної освіти Львівського державного медичного університету - доктор медичних наук, професор Щербіна Микола Олександрович, професор кафедри акушерства та гінекології №1 Харківського державного медичного університету.

Провідна установа - Національний медичний університет ім. акад. О. О. Богомольця, кафедра акушерства та гінекології №3, м. Київ.

Захист відбудеться « 9 « грудня 1999 р. о 12⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої ради Д 64. 600. 01 при Харківському державному медичному університеті (310022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного медичного університету (310022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

Загальна характеристика роботи

жінка дітородний вік

Актуальність теми дослідження.

Серед різноманітних гінекологічних захворювань опущення і випадіння внутрішніх статевих органів займають одне з провідних місць. Ця патологія зустрічається у 5-30% жінок взагалі й у 1, 7-25% жінок репродуктивного віку [В. И. Кулаков, 1990, В. И. Бодяжина, 1990, В. И. Краснопольський і співавт., 1993, 1997] і пов'язана з частими родами, недостатньою допомогою в родах, травматизмом м'ягких родових шляхів, особливостями фізичної праці [Буянова С. Н. і співавт., 1998. Diana M. Adams et al., 1989]. Останнім часом спостерігається збільшення частоти опущення та випадіння внутрішніх геніталій серед жінок репродуктивного віку у зв'язку з ростом кількості великих плодів і патологічних родів, а також після накладання акушерських щипців та інших акушерських операцій [В. И. Краснопольський і співавт., 1997, С. Н. Буянова і співавт., 1998]. Пролапс матки і стінок піхви, нерідко, є причиною тимчасової і стійкої втрати працездатності, сексуальних розладів і порушень дітородної функції, а також стають причиною психічних страждань. Опущення та випадіння геніталій сприяють порушенню кровообігу в малому тазі, призводять до, так званого, венозного застою, внаслідок чого змінюється секреторна функція, ритм менструального циклу в сторону подовження менструацій і зростання кількості крові, що втрачається (гиперполіменорея), знижується здатність до народження дітей [В. И. Краснопольський і співавт., 1993; J. P. Theofrastous et al., 1996], змінюються згортальні властивості крові з тенденцією до тромбоутворення, порушуються функції нирок та сечовивідних шляхів [А. В. Кан, 1986; Т. И. Славашевич, 1986; J. S. Spence et al., 1994; R. Rourier еt al., 1998].

Найбільш частим ускладненням опущення та випадіння стінок піхви та матки є нетримання сечі при напруженні: їх частота досягає 17-80% [Т. И. Славашевич, 1986; B. Blanc, 1985; H. Kolble, P. Riss, 1988; R. J. Scotti, 1994; A. F. Hall et al., 1996]. Топографо-анатомічні взаємовідношення статевих органів змінюються і викликають порушення сексуальної функції у жінок репродуктивного віку [Г. С. Васильченко, 1990; В. И. Краснопольський і співавт., 1993]. Основним методом лікування даної патології є оперативне втручання. Однак частота рецидивів досягає 65-75% [С. Н. Буянова і співавт., 1998; Diana M. Adams et al., 1989].

Треба відзначити, що імунний статус хворих, питання лікування і реабілітації жінок репродуктивного віку до- і після пластичних операцій на нижньому відділі геніталій недостатньо вивчені. Крім того, не визначені показники кровонаповнення м'язів промежини (реовазографія) при опущенні і випадінні стінок піхви і матки.

Враховуючи вказані вище дані, виникає необхідність удосконалення методів оперативного лікування, профілактики рецидивів, а також ефективних немедикаментозних поетапних реабілітаційних заходів, які дозволять прискорити одужання хворих жінок репродуктивного віку, оперованих з приводу опущення і випадіння внутрішніх статевих органів.

Зв'язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана на кафедрі акушерства і гінекології №2 Харківського державного медичного університету (зав. кафедрою заслужений діяч науки та техніки України, проф. Н. Г. Богдашкін), на базі гінекологічного відділення Харківської обласної клінічної лікарні відповідно до плану комплексної НДР ХДМУ, кафедри акушерства і гінекології №2 (№ ДР 1980002622).

Мета і задачі дослідження.

Мета роботи: удосконалення методів оперативних втручань, профілактичних і немедикаментозних поетапних реабілітаційних заходів, спрямованих на відновлення функціональних порушень м'язів тазового дна, а також репродуктивних і сексуальних порушень у жінок дітородного віку після пластичних операцій з приводу опущення і випадіння внутрішніх статевих органів.

Для досягнення поставленої мети були висунуті такі завдання:

Вивчити етіологію опущення і випадіння внутрішніх статевих органів у жінок репродуктивного віку.

Дослідити імунний статус спостережених груп жінок, ураховуючи тривалість захворювання.

Провести реовазографічні дослідження з метою вивчення кровообігу м'язів тазового дна і ефективності запропонованого лікування.

Удосконалення оперативних методів лікування жінок репродуктивного віку з опущенням та випадінням стінок піхви і матки.

Розробити комплексну поетапну реабілітацію жінок до- і після операції з приводу опущення і випадіння стінок піхви і матки з урахуванням немедикаментозних заходів лікування.

Вивчити найближчі і віддалені результати хірургічного лікування і реабілітаційних заходів у жінок, оперованих з приводу опущення і випадіння стінок піхви і матки.

Наукова новизна одержаних результатів.

На підставі отриманих результатів досліджень:

Розроблено тактику лікування і поетапної реабілітації жінок репродуктивного віку з опущенням і випадінням стінок піхви і матки у до- і післяопераційному періоді, яка спрямована на відновлення функціональних порушень м'язів тазового дна з застосуванням немедикаментозних методів лікування (ендопіхвовий вібромасаж, локальна абдомінальна декомпресія, перемінна магніто-, лазеротерапія, гіпотермія, лікувальна гімнастика), визначено оптимальний режим лікування хворих з врахуванням показань і протипоказань його застосування.

З'ясовано ефективність лікування за допомогою реовазографічного дослідження кровообігу м'язів промежини до- і після операції.

Удосконалено оперативні методи лікування жінок репродуктивного віку з опущенням і випадінням внутрішніх статевих органів з обліком аналізу попередніх операцій, віку хворих і ступеня опущення і випадіння.

Вивчені імунних статус жінок з опущенням та віпадінням внутрішніх геніталій.

Вивчені найближчі та віддалені результати оперативного лікування і поетапної реабілітації хворих стосовно опущення та випадіння внутрішніх геніталій.

Практична значимість одержаних результатів.

Отримані результати досліджень дають можливість рекомендувати закладам охорони здоров'я України і Конго-Бразавіль широке впровадження удосконаленого нами методу оперативного лікування і комплексної поетапної реабілітації з застосуванням немедикаментозної терапії (лікувальна гімнастика, ендопіхвовий вібромасаж, локальна абдомінальна декомпресія, магніто- і лазеротерапія, гіпотермія). Пропонований метод лікування поліпшує кровообіг органів малого тазу, стимулює функцію яєчників, має протизапальну та знеболюючу дію, що сприяє більш швидкому відновленню порушеної репродуктивної функції.

Поетапна реабілітація жінок репродуктивного віку до- і після пластичних операцій знижує витрати на лікування, зменшує тривалість перебування жінок у стаціонарі в 2 рази і може застосовуватися в амбулаторних умовах.

Особистий внесок здобувача.

Автором самостійно визначена тема роботи, обгрунтовані мета та її завдання, проаналізовані джерела літератури по даній проблемі, використані клініко-лабораторні дослідження, розроблені методики реовазографії кровообігу м'язів тазового дна, гіпотермії, удосконалена методика пластичних операцій і вентрофіксації культі шийки матки чи круглих зв'язок матки до апоневрозу передньої черевної стінки заочеревинно при опущенні і випадінні внутрішніх геніталій. Удосконалено методи реабілітації хворих до- і після операції. Узагальнено отримані результати, сформульовані висновки і дані практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації.

Основні положення роботи доповідалися на міжнародній науковій конференції “Стратегия и тактика борьбы с инфекционными заболеваниями”, 27-29 жовтня 1998 р. (Харків, 1998), на засіданні Харківського медичного наукового товариства акушерів-гінекологів у 1998 р., XII міжнародній науково-практичній конференції “Применение лазеров в медицине и биологии” 20-23 квітня 1999 р. (Харків, 1999), симпозіумі з міжнародною участю “Бесплодие: вспомогательные репродуктивные технологии 2000” 27-29 травня 1999 (Київ, 1999).

Публікації за темою дисертації.

За темою дисертації опубліковано 5 наукових робіт, які цілком відображають її вміст. У журналах, рекомендованих ВАК України, надруковано 4 статті.

Обсяг та структура дисертації.

Роботу викладено на 154 сторінках машинопису, вона складається із вступу, огляду літератури (дві глави), 5 розділів власних досліджень, заключення, висновків, практичних рекомендацій, літературного покажчика, що вміщує 115 вітчизняних і 93 іноземних джерела. Роботу ілюстровано 24 таблицями і 19 малюнками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження.

У період 1996-1999 рр. у гінекологічному відділенні обласної клінічної лікарні м. Харкова знаходилося на лікуванні 105 жінок віком від 20 до 45 років з різним ступенем опущення і випадіння стінок піхви і матки. Усі хворі були оперовані. Для вирішення поставлених у роботі задач усі 105 обстежених нами жінок розподілені на дві клінічні групи. Першу склали 85 жінок які, крім традиційного отримали лікування і реабілітацію за нашою методикою (поетапна реабілітація до- і після операції) - основна група. Друга група (контрольна група) - 20 жінок, що отримали у післяопераційному періоді традиційну терапію. Додатково обстежені 10 здорових жінок (без проляпсу).

Таблиця 1

Віковий склад обстежених жінок.

Група	Вік хворих	Всього
хворих	20-25 років	26-30 років	31-35 років	36-40 років	41-45 років	в групі
Основна	3	8	16	31	27	85
Контрольна	1	3	5	7	4	20

Жінок з опущенням стінок піхви було 37 (основна група -28, контрольна група - 9)), з опущенням стінок піхви та фіброміомою матки - 42 (основна група - 36, контрольна - 6), з опущенням стінок піхви і елонгацією шийки матки - 20 (основна група - 15, контрольна - 5), з повним випадінням стінок піхви та матки - 3 (основна група), з опущенням стінок піхви та ректовагінальними свищами - 3 (основна группа).

Проводились клініко-лабораторні і імунологічні дослідження - визначали імуноглобуліни А, М і G, циркулюючі імунні комплекси (ЦІК), клітинний імунітет; реовазографія м'язів тазового дна до операції, в післяопераційному періоді, після лікування і реабілітаційних заходів, а також гістологічне дослідження видалених під час операції тканин. Для оцінки ефективності оперативного лікування та реабілітації жінок ми використовували метод теплобачення шляхом обстеження жінок на тепловізорі “Рубин-МТ”.

З метою лікування і поетапної реабілітації жінок репродуктивного віку з опущенням і випадінням стінок піхви та матки в післяопераційному періоді застосували: лікувальну гімнастику (3 комплекси вправ - до операції, після операції в стаціонарі та після виписки на дому), ендовагінальний вібромасаж (масаж стінок піхви та промежини тривалістю від 10 до 20 хвил - 8-10 сеансів), локальну абдомінальну декомпресію на низ живота (безперервний режим з розрідженням 0, 15-0, 2 кг/см² на протязі 10-30 хвилин курсом в 12-15 днів), магніто- і лазеротерапію (опромінення по 5 хвилин на протязі 5-8 днів), гіпотермію (температура +10^оС на протязі 10-20 хвилин - 8-10 сеансів).

Клініко-лабораторні дані, отримані при обстеженні жінок, підлягали статистичній обробці з обчисленням середніх величин і помилок (М±m), показника вірогідності різниць (Р). Різниці визнавалися вірогідними при Р<0, 05 за методом Стьюдента-Фішера [Бейли Н., 1964].

У обстежених нами хворих жінок (105) проводились 2 види операцій:

1. Піхвові операції:

а) пластика стінок піхви, зміцнення фасції і сфінктера сечового міхура, леваторопластика (основна група - 6, контрольна - 2),

б) зміцнення фасції сечового міхура, формування сфінктера ануса, пластики стінок піхви, леваторопластика (основна група - 3)

в) ампутація шийки маки, пластика стінок піхви (основна група - 15, контрольна - 5).

2. Комбіновані операції:

а) пластика стінок піхви і лапаратомія з заочеревинною фіксацією круглих зв'язок матки до апоневрозу передньої черевної стінки (основна група - 36, контрольна - 6)

б) пластика стінок піхви і лапаротомія з заочеревною фіксацією культі шийки матки до апоневрозу передньої черевної стінки (основна група - 25, контрольна - 7).

У жінок дітородного віку з опущенням і випадінням внутрішніх статевих органів застосовувалися піхвові і комбіновані пластичні операції у наших модифікаціях.

При опущенні внутрішніх статевих органів проводились піхвові пластичні операції - пластика стінок піхви, зміцнення фасції і сфінктера сечового міхура капроновими лігатурами (3). Леваторопластика підкріплювалась капроновими лігатурами (3).

При випадінні внутрішніх статевих органів операція проводилась у два етапи. Перший етап - пластика стінок піхви, зміцнення фасції і сфінктера сечового міхура і леваторопластика.

Другий етап - абдомінальний. Після розтину черевної порожнини та надпіхвової ампутації матки по звичайній методиці культя шийки матки формувалась окремими кетгутовими лігатурами, а потім за допомогою двох капронових лігатур фіксувалась до апоневрозу передньої черевної стінки заочеревинно за рахунок листків широких і круглих зв'язок матки та пристіночної очеревини.

При збереженні тіла матки застосовувалась заочеревинна фіксація круглих зв'язок двома капроновими лігатурами до апоневрозу передньої черевної стінки, за рахунок парієтальної очеревини.

Таким чином, обстежені жінки відповідних груп отримали оперативне лікування у вигляді піхвових і комбінованих пластичних операцій, спрямованих на відновлення порушених топографо-анатомічних взаємовідношень між статевими і сусідніми органами та усунення факторів, що впливають на формування пролапсу геніталій і його ускладнення.

Результати досліджень та їх обговорення

Реовазографія м'язів тазового дна у жінок з опущенням і випадінням внутрішніх геніталій.

На підставі проведених досліджень отримані такі результати.

За даними реовазограм у жінок (105) з пролапсом внутрішніх геніталій спостерігається асиметричний характер амплітуди, що виявлялось більш

низькими хвилями у лівому відведенні, ніж у правому. Форма у всіх частинах хвилі була випукла.

У жінок з опущенням і випадінням внутрішніх статевих органів відмічено збільшення амплітуди хвилі з 0, 36±0, 003 Ом справа і 0, 35±0, 002 Ом зліва до 0, 85±0, 01 Ом справа й 0, 72±0, 01 Ом зліва (р<0, 05) і асиметрія (зліва менша, ніж справа). Це пояснюється тим, що порушена скоротлива функція м'язів тазового дна і промежини, та їх нерівномірним скороченням. За даними таблиці 2 відмічена тенденція до збільшення тривалості анакроти до 0, 22±0, 02 сек справа і катакроти до 0, 48±0, 04 сек зліва, проти 0, 16±0, 01 сек (анакрота справа) та 0, 43±0, 02 (катакрота зліва) у здорових жінок. Це означає, що порушені приток та відток крові до м`язів тазового дна і промежини. При цьому спостерігається також збільшення тривалості хвилі 0, 93±0, 05 сек у жінок з опущенням і випадінням внутрішніх статевих органів проти 0, 79±0, 01 сек у здорових жінок.

Таблиця 2

Середні реографічні показники м'язів тазового дна у жінок з опущенням і випадінням внутрішніх статевих органів до операції

	Показники реограми
Група жінок	Амплітуда хвилі (А) Ом	Анакрота (а) сек	Катакрота (к) сек	Тривалість хвилі, сек
	справа	зліва	справа	зліва	справа	зліва
Жінки з пролапсом геніталій (n=105)	0, 85± 0, 01*	0, 72± 0, 01*	0, 22± 0, 02*	0, 20± 0, 05	0, 50± 0, 06	0, 48± 0, 04*	0, 93± 0, 05*
Здорові жінки (n=10)	0, 36± 0, 003	0, 35± 0, 002	0, 16± 0, 01	0, 15± 0, 03	0, 44± 0, 01	0, 43± 0, 02	0, 79± 0, 01
Примітки: * - різниці статистично достовірні (p<0, 05) у порівнянні зі здоровими жінками; анакрота (а) - приток крові до тазового дна та промежини; Катакрота (к) - відток крові; Амплітуда хвилі - скорочення м'язів тазового дна та промежини

При порівнянні показників реовазограми у жінок з опущенням і випадінням внутрішніх статевих органів з реограмами здорових жінок виявлені чіткі зміни гемодинаміки м'язів тазового дна, що були підтверджені і під час операції (варикозне розширення вен тазового дна).

Результати реографічних досліджень у післяопераційному періоді у жінок, що отримали лікування за нашою методикою, і жінок, що отримали традиційне лікування (контрольна група) представлені на мал. 2 і в таблиці 3.

У жінок у післяопераційному періоді реовазограми (мал. 2) мають симетричний характер. У жінок, що отримали у післяопераційному періоді комплекс реабілітаційних немедикаментозних заходів, спостерігалося зниження амплітуди хвиль, які наближалися до показників здорових жінок, на відміну від амплітуди хвиль у жінок, що отримали традиційну терапію. У жінок, що отримали традиційну терапію, відмічено збільшення амплітуди хвилі. У жінок основної групи зберігалася асиметрія між лівим та правим відведеннями.

Дані таблиці 3 свідчать про поліпшення показників реографії м'язів тазового дна у хворих основної групи: зниження вольтажу амплітуди, часу вольтажу (анакроти і катакроти) і тривалості хвилі.

Таблиця 3

Середні реографічні показники м'язів тазового дна у жінок з опущенням і випадінням внутрішніх статевих органів після операції

	Показники реограми
Група жінок	Амплітуда хвилі (А) Ом	Анакрота (а) сек	Катакрота (к) сек	Тривалість хвилі, сек
	Справа	зліва	справа	зліва	справа	зліва
Основна (n=85)	0, 500± 0, 004*	0, 470± 0, 006*	0, 16± 0, 01	0, 15± 0, 03	0, 44± 0, 04	0, 43± 0, 02	0, 80± 0, 01*
Контрольна (n=20)	0, 740± 0, 006	0, 680± 0, 004	0, 20± 0, 04	0, 18± 0, 06	0, 47± 0, 01	0, 46± 0, 02	0, 85± 0, 03
Примітки: * - різниці статистично вірогідні (p<0, 05) у порівнянні з жінками контрольної групи; анакрота (а) - приток крові до тазового дна та промежини; катакрота (к) - відток крові; амплітуда хвилі - скорочення м'язів тазового дна та промежини

У жінок основної групи відмічено чітке зниження показників амплітуди хвиль, наближення їх до норми 0, 500±0, 004 Ом у правому відведенні і 0, 470±0, 06 у лівому відведенні, проти 0, 740±0, 006 у правому і 0, 680±0, 004 у лівому відведеннях у жінок, що отримали традиційне лікування (р<0, 05).

Анакрота і катакрота у всіх відведеннях у жінок основної групи не відрізнялись від здорових - відповідно, 0, 16±0, 01 сек і 0, 44±0, 04 сек проти

0, 20±0, 04 і 0, 47±0, 01 сек у контрольній групі. У жінок контрольної групи тривалість хвилі хоча і знизилася до 0, 85±0, 03 сек, але все ж таки залишилася значно вищою, ніж тривалість хвилі у жінок основної групи 0, 80±0, 01 сек. У 41 (91%) з 45 жінок основної групи виявлені реографічні ознаки нормалізації гемодинаміки, у той час як у контрольній групі таки ознаки вдалося констатувати лише у 3 (15%) з 20 жінок.

У цілому результати реографічних досліджень кровообігу м'язів тазового дна і промежини жінок з випадінням і опущенням внутрішніх статевих органів свідчать про значне порушення гемодинаміки відповідних областей. Застосування комплексу немедикаментозних реабілітаційних заходів значно поліпшує гемодинаміку м'язів тазового дна, дозволяє у більш короткий строк відновити їх функцію, що свідчить про ефективність запропонованого комплексного лікування до- і після операції з приводу опущення і випадіння внутрішніх статевих органів.

Дослідження імунного статусу жінок з опущенням і випадінням внутрішніх статевих органів.

Результати імунологічних досліджень жінок до операції подані у таблиці 4.

Таблиця 4

Середні показники імуноглобулінів і циркулюючих імунних комплексів у сироватці крові жінок з пролапсом геніталій.

Група жінок	IgA (г/л) M±m	IgM (г/л) M±m	IgG (г/л) M±m	ЦІК M±m
Жінки з опущенням і випадінням внутрішніх геніталій (105)	6, 8±1, 8 p<0, 05	5, 8±0, 2 p<0, 05	14, 1±0, 3 p<0, 05	94, 5±2, 5 p<0, 05
Здорові жінки (10)	3, 04±0, 1	4, 7±0, 3	9, 6±0, 7	85±2, 7
Примітки: здорові жінки (10) обстежені для порівняння з жінками з Опущенням і випадінням внутрішніх геніталій

У жінок з пролапсом геніталій встановлено підвищення усіх фракцій імуноглобулінів. Так, концентрація імуноглобуліну А складала 6, 8±1, 8 г/л проти 3, 04±0, 1 г/л у здорових жінок (р < 0, 01). Фракція імуноглобулінів М також підвищена до 5, 8±0, 2 г/л проти 4, 4±0, 3 г/л у здорових жінок (р<0, 01). Найбільш значне збільшення імуноглобулінів класу G 14, 1±0, 3 г/л проти 9, 6±0, 7 г/л (р<0, 01).

Підвищення концентрації сироваткових імуноглобулінів класу А, М і G свідчать про напруження захисних механізмів жінок з опущенням та випадінням внутрішніх геніталій.

Щодо рівня циркулюючих імунних комплексів у сироватці крові жінок з опущенням і випадінням внутрішніх статевих органів, то їх кількість була збільшена до 94, 5±2, 5 проти 85, 0±2, 7 у здорових жінок (р<0, 05).

Результати імунологічних досліджень у післяопераційному періоді у жінок, що отримали лікування за нашим методом (основна група) і жінок, що отримали традиційне лікування (контрольна група), надані у табл. 5.

У жінок контрольної групі рівень імуноглобулінів класа А хоч і знизився до 5, 9±1, 2 г/л, але все ж залишився значно вищим, ніж у жінок основної групи 3, 6±0, 9 г/л (р<0, 01). Таке саме відношення відмічалося і у рівні імуноглобулінів М і G. Так, у основної групи, рівень IgM 4, 6±0, 2 г/л проти 5, 2±0, 1 г/л у контрольній групи (р<0, 05).

Таким чином, результати досліджень свідчать, що у жінок, які отримали у післяопераційному періоді комплекс реабілітаційних заходів, відновлюються відношення імуноглобулінів А, М і G. Тим часом, як у жінок, що отримали традиційну терапію, динаміка була менш виражена.

Таблиця 5

Середні показники імуноглобулінів і циркулюючих імунних комплексів у сироватці крові жінок, оперованих з приводу опущення і випадіння геніталій, що отримали реабілітаційну немедикаментозну терапію.

Група жінок	IgA (г/л) M±m	IgM (г/л) M±m	IgG (г/л) M±m	ЦІК M±m
Основна (85)	3, 6±0, 9 p<0, 01	4, 6±0, 2 p<0, 01	9, 9±0, 3 p<0, 01	86, 9±2, 9 p<0, 05
Контрольна (20)	5, 9±1, 1	5, 2±0, 1	13, 7±0, 1	91, 4±0, 3

Дослідження вмісту ЦІК показало значне зниження їх концентрації у жінок основної групи - 86, 9±2, 9. В групі жінок, що отримали традиційну терапію, була лише тенденція до зниження циркулюючих імунних комплексів - 91, 4±0, 3.

Очевидно, зміна імунорезистентності організму жінок з опущенням і випадінням внутрішніх статевих органів є значним патогенетичним механізмом у розвитку цієї патології.

В результаті гістологічних досліджень вилучених клаптів слизової стінки піхви встановлено, що у жінок з тривалістю захворювання до 10 років має місце помірний міофіброз, атрофічні зміни сполучної тканини, а у жінок з тривалістю захворювання більше 10 років виявлено багато грубоволокнистої сполучної тканини, склероз, гіаліноз та різка атрофія м'язових волокон.

Оперативне лікування жінок з опущенням і випадінням внутрішніх геніталій за нашою методикою дозволило відновити порушені топографо-анатомічні взаємовідносини між культею шийки матки або тілом матки і сусідніми органами, забезпечити профілактику рецидивів опущення та випадіння внутрішніх статевих органів, усунути ускладнення з боку кишечника, а саме його защемлення.

За результатами термографічного дослідження області післяопераційного рубця і білярубцівої ділянки за допомогою методу теплобачення, на термограмах хворих основної групи визначались незначні ділянки підвищеного свічення. В той час як у хворих контрольної групи знайдена значна кількість ділянок підвищеного свічення різноманітної форми та інтенсивності і підвищеної чутливості запального характеру.

Катамнестичні показники серед жінок, оперованих з приводу опущення і випадіння геніталій, що отримали немедикаментозну терапію.

Катамнестичні дані оцінювались за суб'єктивним відчуттям (загальне самопочуття, больовий синдром) та функціональним станом статевої сфери (секреторна, менструальна, репродуктивна, сексуальна), непрацездатність. Результати обстежених жінок враховувались через 3 і 6 місяців після проведеного курсу лікування.

Проведена нами немедикаментозна терапія включала гіпотермію, магніто- та лазеротерапію, вібромасаж, локальну декомпресію і комплекс фізичних вправ лікувальної гімнастики, спрямованих на укріплення скелетних м'язів та підвищення тонусу організму, поліпшення діафрагмального дихання, нормалізацію гальмових та збудливих процесів, поліпшення кровообігу, укріплення м'язів очеревного пресу, мискового дна та промежини, попередження рубців та спайок, застійних явищ в легенях.

За нашими даними ендовагінальний вібромасаж, локальна черевностіночна декомпресія, гіпотермія, магнітотерапія і лікувальні вправи справляють виражену лікувальну дію у процесі реабілітації жінок дітородного віку, оперованих з приводу опущення і випадіння внутрішніх геніталій, активують кровообіг органів малого тазу, нормалізують функцію яєчників і менструальний цикл, мають протизапальну і знеболюючу дію, що супроводжується позитивним клінічним ефектом у 92, 3% випадків, і свідчить про високу ефективність немедикаментозної терапії (Мал. 3).

Середній ліжко-день у основної групи - 91 діб, а в контрольній - 112 діб. Відновлення працездатності у 73- (86%) жінок основної групи спостерігали через 2, 5 місяці, а у 80% жінок контрольної групи - через 4-5 місяців. Хворі основної групи, у яких раніше був порушений ритм менструації, вказали на відновлення менструального циклу за 4-5 місяців після лікування. Відновлення статевого ритму, втраченого оргазму і нормалізація сексуальної функції наступали у жінок основної групи за 5-6 місяців, а в контрольній групі відновлення порушених функцій наступало більше, ніж через 6 місяців.



I (основна) група II (контрольна) група

Значне поліпшення Поліпшення Без перемін

Мал. 3. Результати лікування і реабілітації жінок дітородного віку після операції з приводу опущення і випадіння внутрішніх статевих органів.

Через 2 місяці після операції у хворих першої (основної групи) у 87, 6% на термограмах у ділянці післяопераційного рубця і білярубцівої ділянки відмічені невеликі частки підвищеного свічення неправильної форми з чіткою межою. У зоні їх проекції виявлена незначна болючість. У 77, 4% жінок контрольної групи, що не отримали у післяопераційному періоді реабілітаційну терапію, знайдена велика кількість зон підвищеного свічення різної форми та структури, біль у даних областях, що свідчить про порушення судинного тонусу, нейротрофіки і підвищення температури, у зв'язку з чим було потрібне додаткове лікування.

Аналіз термограм свідчить про ефективність розробленої нами поетапної немедикаментозної терапії.

За даними катамнеза за 3 роки у оперованих нами хворих рецидивів випадіння внутрішніх геніталій не спостерігалося.

Висновки

Опущення і випадіння стінок піхви і матки справляють шкідливий вплив на дітородну функцію жінок, їх психоемоційний стан, призводять до сексуальних розладів.

Піхвові і комбіновані (двохетапні) пластичні операції в наших модифікаціях дозволяють підвищити ефективність оперативного лікування жінок дітородного віку з опущенням і випадінням внутрішніх геніталій до 92, 3%.

Заочеревинна фіксація культі шийки матки до апоневрозу передньої черевної стінки (за допомогою двох капронових лігатур), ліквідує ризик після операційних ускладнень з боку кишечнику, у виді його защемлення і завороту, і є ефективною у плані попередження рецидивів захворювання.

У післяопераційному періоді ендопіхвовий вібромасаж у комплексі з локальною декомпресією, магнітотерапією, локальною гипотермією, лазеротерапією і лікувальними фізичними вправами має протизапальну та знеболюючу дію, підвищує кровообіг органів малого тазу, обмежує виникнення рубцьово-спаєчкових змін, справляє виражений нормалізуючий вплив на психоемоційну, сексуальну, а при наявності матки - менструальну і дітородну функцію жіночого організму.

Застосування комплексу реабілітаційних немедикаментозних заходів до- і після операції у жінок з опущенням і випадінням внутрішніх статевих органів скорочує термін перебування пацієнток у стаціонарі в порівнянні з загальноприйнятим веденням післяопераційного періоду у два-три рази за рахунок більш швидкої регенерації тканин і зниження післяопераційних ускладнень, підвищує імунорезистентність організму за рахунок підвищення вмісту імуноглобулінів класів А, М та G, а також зниження вмісту циркулюючих імунних комплексів, нормалізує кровообіг в малому тазі та промежині.

Правильний вибір оперативного лікування, а далі застосування комплексу немедикаментозних методів реабілітації сприяє попередженню рецидивів опущення і випадіння внутрішніх геніталій.

Практичні рекомендації

У жінок дітородного віку з випадінням внутрішніх геніталій комбіновані (двохетапні) операції є найбільш ефективними.

Застосування фізичних вправ перед операцією сприяє зміцненню скелетних м'язів, розвитку діафрагмального подиху і тренуванню серцево-судинної системи, а також зміцненню м'язів черевного пресу, тазового дна і промежини. Лікувальна гімнастика складається з трьох етапів вправ: до операції, після операції: а) у стаціонарі, б) амбулаторно-вдома.

По закінченні двох місяців післяопераційного періоду доцільно застосування комплексного методу реабілітації з включенням немедикаментозних методів: ендопіхвовий вібромасаж, локальна декомпресія на передню черевну стінку, магніто- і лазеротерапія на область післяопераційного рубцю, ендопіхвовий вібромасаж стінок піхви та промежини, гіпотермія.

При прояві залишкових явищ запалення, порушеннях репродуктивної функції, а також стійких сексуальних розладів, курс немедикаментозної терапії рекомендовано повторити через два місяці.

Жінкам після операції з приводу опущення і випадіння внутрішніх статевих органів рекомендовано обмеження фізичного навантаження (не більше 5-10 кг) протягом 4-5 місяців післяопераційного періоду.

Для контролю ефективності реабілітаційних немедикаментозних засобів у жінок після операції може бути застосований метод теплобачення і реовазографії.

У жінок дітородного віку з опущенням і випадінням стінок піхви і матки з метою відновлення репродуктивної функції до- і після операції необхідно визначати показники імунорезистентності організму - імуноглобуліни, циркулюючі імунні комплекси і показники клітинного імунітету.

Для імуностимуляції організму рекомендовано провести реабілітаційні немедикаментозні заходи (лікувальна гімнастика, ендопіхвовий вібромасаж, магніто- і лазеротерапія, локальна гіпотермія, декомпресія).

Список опублікованих праць за темою дисертації:

Іллойе Жан Бертан. /Лечение и реабилитация женщин детородного возраста после пластических операций гениталий // Врачебная практика. - 1998. -№5. -С. 16-17.

Іллойе Жан Бертан. Немедикаментозные методы лечения в реабилитации больных после пластических операций гениталий // Вісник проблем біології і медицини. -1999. -№4. -С. 17-22.

Іллойе Жан Бертан. Реовазография мышц тазового дна у женщин с опущением, выпадением матки и стенок влагалища, получавших в послеоперационном периоде реабилитационное немедикаментозное лечение// Вісник проблем біології і медицини. -1999. -№8. -С. 19-23.

Іллойе Жан Бертан, Фонтем Вера. Состояние иммунорезистентности организма женщин до и после операций по поводу опущения и выпадения внутренних половых органов, получавших реабилитационную немедикаментозную терапию// Експериментальна і клінічна медицина. - 1999. -№2. -С. 180-183.

Богдашкін Н. Г., Паламарчук О. А., Грабіна В. А., Іллойе Жан Бертан. Лазерная и локальная влагалищная гипотермия в комплексе лечения больных с воспалением внутренних гениталий// Тез. докл. XII межд. научно-практич. конф. “Применение лазеров в медицине и биологии” 20-23 апреля 1999. Харків, 1999. - С. 57-58.

Анотація

Іллойе Жан Бертан. Оперативне лікування та поетапна реабілітація жінок дітородного віку з опущенням та випадінням внутрішніх геніталій. - Рукопис.

Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14. 01. 01. - Акушерство та гінекологія. Харківський державний медичний університет. Харків, 1999.

Дисертація вміщує результати клініко-лабораторно-інструментального та оперативного лікування та поетапної реабілітації при опущеннях та випадіннях внутрішніх геніталій у жінок дітородного віку. Обстежено 105 жінок дітородного віку з опущенням та випадінням внутрішніх геніталій, з них 85 основної групи і 20 контрольної, проведено реовазографію м'язів тазового дна, вивчено стан імунорезистентності організму. Оперовано - 105 жінок репродуктивного віку з опущенням та випадінням геніталій - пластика стінок піхви (закріплення фасцій січового міхура трьома капроновими лігатурами, фіксація круглих зв'язок або культі шийки матки до апоневрозу передньої черевної стінки). Проводилось немедикаментозне та реабілітаційне лікування основної групи. За нашими даними після лікування спостерігалось поліпшення гемодінаміки м'язів тазового дна і промежини, імунологічних показників. Відновлення працездатності та порушення функції за 2, 5-5 місяців у основної групи, і більш ніж через 6 місяців - в контрольній групі. Ефективність лікування - 92, 3%. На протязі 3 років рецидиви не спостерігались.

Ключові слова: опущення та випадіння геніталій, операція - пластика стінок піхви, круглі зв'язки матки, культя шийки матки, апоневроз передньої черевної стінки, реовазографія, імунорезистентність, реабілітація.

Аннотация

Иллойе Жан Бертан. Оперативное лечение и поэтапная реабилитация женщин детородного возраста с опущением и выпадением внутренних гениталий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14. 01. 01. - Акушерство и гинекология. Харьковский государственный медицинский университет. Харьков, 1999.

Диссертация содержит результаты клинико-лабораторно-инструментарного, оперативного лечения и поэтапной реабилитации при опущениях и выпадениях внутренних гениталий у женщин детородного возраста.

Клинически обследовано 105 женщин детородного возраста. Из них 85 составляли основную группу и после операции по нашей модификации получали немедикаментозные и реабилитационные мероприяния. 20 женщин (контрольная группа) получали традиционную терапию. Наряду с общеклиническими обследованиями у наблюдаемых групп женщин проводилось изучение иммунологических (клеточные и гуморальные IgA, IgM, IgG), гемодинамических (реовазография мышц тазового дна и промежности) показателей.

В процессе обследования выявлено, что у женщин с опущениями и выпадениями внутренних гениталий имеют место снижение иммунорезистентности организма, нарушение гемодинамики в области тазового дна и промежности - кровонаполнение, венозный застой, нарушение функции яичников.

Данные литературы о высокой частоте рецидивов (до 70%) опущения и выпадения стенок влагалища и культя шейки матки после операции, а также результаты проведенных нами исследований явились обоснованием для разработки и усовершенствования методики операции и немедикаментозной реабилитации женщин детородного возраста с опущением и выпадением внутренних гениталий.

Проведенные нами пластические операции на передней и задней стенках влагалища с укреплением фасции мочевого пузыря тремя капроновыми лигатурами, надвлагалищную ампутацию матки с фиксацией культи шейки матки к апоневрозу передней брюшной стенки (подбрюшинно) или круглых связок матки подбрюшинно мы сочетали с последующей лечебной физкультурой (три комплекса упражнений), магнито-лазерной терапией, локальной гипотермией, абдоминальной декомпрессией и эндовагинальным вибромассажем.

Применение немедикаментозных и реабилитационных мероприятий по разработанной нами методике способствовало приближению показателей клеточного и гуморального иммунитета, гемодинамики мышц тазового дна и промежности у женщин детородного возраста (основная группа) после операции по поводу опущения и выпадения внутренних гениталий к таковым у здоровых женщин. В то же время у женщин контрольной группы отмечены только тенденции к нормализации этих показателей.

Применение разработанных и усовершенствованных операций по нашей модификации, а также комплекса немедикаментозных и реабилитационных мероприятий позволило предупредить рецидивы патологии в течение 3-4 лет.

Ключевые слова: опущения и выпадение внутренних гениталий, пластика стенок влагалища, круглые связки матки, культя шейки матки, апоневроз передней брюшной стенки, реовазография, иммунорезистентность, реабилитация.

SUMMARY

Illoye Jean Bertin. Surgical treatment and stage by stage rehabilitation of reproductive aged women with prolapse of internal genitals. - Manuscript.

Thesis for a scientific degree of candidate of Medical Sciences by speciality 14. 01. 01 - Obstetric and Gynaecology. Kharkov State Medical University, 1999.

Thesis contents the result of clinical-laboratorial, instrumental and surgical treatment, and stage by stage rehabilitation of reproductive aged women with prolapse of internal genitals. 105 reproductive aged women with prolapse of internal genitals were examined (85 women in main group and 20 in control group), rheovazography of Pelvic'muscles and immunoresistance of the system were studied. All 105 women were operated (plastical operation of vaginal walls, roborant of urinary bladder fascia with three Kapron Ligature, fixation of ligamentum teres or stump uteri to the front wall of abdominal aponeurosis). The main group was treated with non-medical method and rehabilitated after operation. By our data, after treatment we noted an improvement in the hemodynamics of Pelvic and perineum's muscles, immunologic values. Recovery from failure of function to working ability took 2, 5-5 months for the main group and more than 6 months for the control group. The efficiency of treatment is 92, 3%. In a period of 3 years we noted no recurrence of illness.

Key words: prolapse, genitals, plastical operation of vaginal walls, ligamentum teres of uteri, stump uteri, abdominal aponeurosis, rheovazography, immunoresistance, rehabilitation.

Размещено на Allbest.ru

...