Використання металевих та керамічних імплантатів при виготовленні незнімних зубних протезів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ

На правах рукопису

УДК 616.314-089.843.5

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

ВИКОРИСТАННЯ МЕТАЛЕВИХ ТА КЕРАМІЧНИХ ІМПЛАНТАТІВ ПРИ ВИГОТОВЛЕННІ НЕЗНІМНИХ ЗУБНИХ ПРОТЕЗІВ

14.01.22 - стоматологія

Ілик Роман Романович

ПОЛТАВА - 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, ректор, заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Гирін Віталій Миколайович.

Науковий керівник - доктор медичних наук, професор Онищенко Валерій Степанович, завідуючий кафедрою ортопедичної стоматології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика.

Офіційні опоненти - заслужений діяч науки і техніки, доктор медичних наук, професор Куцевляк Валерій Ісайович, завідуючий кафедрою стоматології дитячого віку Харківського державного медичного університету.

доктор медичних наук, професор Неспрядько Валерій Петрович, завідуючий кафедрою ортопедичної стоматології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця.

Львівський державний медичний університет.

Захист відбудеться “ 08 ” червня 1999 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 44.601.01 при Українській медичній стоматологічній академії (314024, м. Полтава, вул. Шевченко, 23).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці академії за адресою: 314024, м. Полтава, вул. Шевченко, 23.

Автореферат розісланий “ 08 ” травня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат медичних наук, доцент Н.В. Головко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми

Останнім часом все ширше знаходить застосування методика заміщення дефектів зубних рядів з використанням імплантатів. Зубні протези з опорою на імплантати відновлюють естетичну та жувальну функцію, повертають пацієнтам почуття комфорту та психологічної впевненості, не вимагають обов'язкового включення в опірну частину конструкцій здорових інтактних зубів, а значить і їх препаровки (А. И. Тесленко, 1992; О. Н. Суров, 1993; Р. А. Левандовський, 1996; Б. Рендо, Р. Рендо, 1997 та інші). При цьому можуть бути використані як різні конструкції імплантатів, так і різні матеріали для їх виготовлення: титан, титанові сплави, кобальтохромові сплави, нітридтитанові, титанові, гідроксилапатитові та інші покриття на металеві імплантати, керамічні та інші матеріали (А.С. Дудко, В.Л. Параскевич, Л.Л. Максименко, 1992; О.Н. Суров, 1993; Р.А. Левандовський, 1996; Б. Рендо, Р. Рендо, 1997 та інші). Очевидно, що різні матеріали імплантатів мають різну біологічну індиферентність. Крім того, хворі мають свої індивідуальні клінічні особливості як тканин ротової порожнини, так і організму в цілому. Наведене ускладнюється тим, що в літературі недостатньо висвітлено покази для використання імплантатів з різних матеріалів, методики проведення імплантації, особливостей зубного протезування незнімними конструкціями.

Основним призначенням імплантатів є створення умов і розширення показів для виготовлення незнімних конструкцій зубних протезів, які в більшості випадків мають металеву основу. В той же час дані літератури свідчать, що найчастіше використовують імплантати, які теж виготовлені із різних сплавів металів (А.И. Матвеева, 1993; В.Н. Олесова, 1993; А.Г. Фролов і співавтори, 1995 та інші). В умовах ротової порожнини металеві імплантати і металеві супраконструкції (зубні протези) вступають в електрохімічну взаємодію, але в літературі ці питання висвітлені недостатньо.

Вищенаведене стало визначальним в обґрунтуванні мети нашого дослідження: підвищити якість імплантації та зубного протезування незнімними конструкціями з опорою на металеві та керамічні імплантати.

Вибраний напрямок досліджень є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри ортопедичної стоматології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (№ держ. реєстрації ИА01013654Р).

Завдання дослідження:

Вивчення стану тканин протезного ложа хворих після вживлення титанових та сапфірових імплантатів.

Уточнити покази до використання титанових та сапфірових імплантатів.

Удосконалити методику вживлення імплантатів.

Удосконалити етапи виготовлення незнімних зубних протезів з опорою на імплантати.

Визначити електрохімічну взаємодію титанових імплантатів та металевих зубних протезів.

Наукова новизна отриманих результатів

На основі вивчення результатів проведеного дослідження уточнені та розширені покази для використання різних за матеріалом імплантатів, модифіковано методику імплантації, отримано нові дані електрохімічної активності металевих імплантатів та незнімних металевих конструкцій зубних протезів.

На результати наукових розробок отримані 2 (два) позитивні рішення на видачу патентів України на винаходи, по заявках № 98074084 від 27.07.98 та №98074085 від 27.07.98.

Практичне значення отриманих результатів

Для практичного лікаря важливе значення мають чітко визначені покази для різних за матеріалом імплантатів, що допомагає йому орієнтуватись у виборі кращого імплантату із великого їх різномаїття. Подані пропозиції по модифікації методики імплантації сприятимуть кращому приживленню та функціональній цінності імплантатів. Удосконалення методів протезування підвищить якість зубних протезів та збільшить термін функціональної ефективності імплантатів.

Особистий внесок здобувача

Автор самостійно проаналізував дані літератури по досліджуваній темі та клінічні історії хвороб пацієнтів, провів патентний пошук, налагодив методику та провів визначення електрохімічної активності металевих імплантатів та металевих протезів, оформив первинну документацію. Самостійно здійснив як хірургічний етап по вживленню імплантатів 54-м хворим, так і виготовлення 59 незнімних зубних протезів з опорою на 62 внутрішньокісткові гвинтові імплантати. Проаналізував результати хірургічного втручання та ортопедичного лікування хворих, удосконалив лікування хворих з частковими дефектами зубних рядів. Наукові публікації та текст дисертаційної роботи написані особисто автором.

Апробація роботи Матеріали дисертації висвітлені в доповідях на Всеукраїнській нараді завідуючих кафедрами ортопедичної стоматології вищих навчальних закладів (Львів, 1996), Республіканській науково-практичній конференції стоматологів України (Одеса, 1997), науково-практичній конференції стоматологів-ортопедів України (Сімферополь, 1998), ювілейній науково-практичній конференції, присвяченій 80-річчю Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (КМАПО, Київ, 1998).

Впровадження Результати проведених досліджень та пропозиції по покращенню лікування хворих з частковими дефектами зубних рядів з використанням ендооссальних імплантатів впроваджено в практику стоматологічної поліклініки м. Дрогобича (Львівська область), в лікувальний та навчальний процес кафедр ортопедичної стоматології та щелепно-лицевої хірургії Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика.

Публікації За темою дисертації опубліковано 6 робіт, із них 3 в журналах, що входять в перелік ВАК, 4 одноосібних. Отримано 2 позитивні рішення на видачу патентів України на винаходи: “Електрохімічний спосіб визначення сумісності металевих імплантатів у стоматології” КМАПО, № 98074085 від 27.07.1998 року та “Спосіб оптимізації репаративної регенерації кісткової тканини в імплантології” КМАПО, № 98074084 від 27.07.1998 року. Одержано 5 посвідчень на раціоналізаторські пропозиції: “Спосіб індивідуального формування рельєфу оклюзійної поверхні зубних протезів” КМАПО, № 2958 від 07.04.98 р., “Спосіб визначення електрохімічної активності металевих імплантатів” КМАПО, № 2984 від 22.06.98 р., “Спосіб зменшення навантажень на імплантат” КМАПО, № 2985 від 22.06.98 р., “Спосіб забезпечення стійкості вживленого імплантату” КМАПО, № 2986 від 22.06.98 р., “Електрод з одноразовою робочою частиною” КМАПО, № 2987 від 22.06.98 р.

Структура та обсяг дисертації Дисертація викладена українською мовою на 121 сторінках машинописного тексту, складається із вступу, розділу огляду літератури (1 глава), розділу власних досліджень (5 глав), заключення, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел літератури (178 вітчизняних та 98 зарубіжних авторів). Ілюстрована 8 таблицями та 16 малюнками.

ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи дослідження. В період 1994-1998 роки нами обстежено визнаними клінічними методами 228 хворих з частковими дефектами зубних рядів та намірами використати імплантати для їх протезування. Вивчення клінічного стану хворих дало можливість відібрати із них для проведення імплантації та наступного протезування 54 хворих (23,7% від загальної кількості обстежених хворих), віком від 21 до 60 років.

Враховуючи, що в наш час найчастіше використовують металеві (титанові) імплантати і те, що останнім часом все більшого розповсюдження набувають керамічні (сапфірові) імплантати, а також враховуючи ті завдання, що поставлені в нашій роботі, ми визначили дві групи досліджуваних хворих.

І групу склали 40 хворих, яким імплантацією було введено 48 гвинтових титанових імплантатів виробництва Київського інституту проблем матеріалознавства.

Для визначення кращого кінцевого результату імплантації методом порівняльної оцінки хворі були розподілені на підгрупи:

а) підгрупа - 11 хворих (20,4%), яким безпосередньою імплантацією введено 13 титанових одностадійних імплантатів (відкритий спосіб);

б) підгрупа - 4 хворих (7,4%), яким віддаленою операцією (в повністю сформовану кісткову основу) введено 6 одностадійних титанових імплантатів (відкритий спосіб);

в) підгрупа - 25 хворих (46,3%), яким віддаленою операцією введено 29 двостадійних титанових імплантатів (закритий спосіб).

В ІІ групу досліджуваних хворих увійшли 14 хворих, яким було введено 14 керамічних імплантатів монокристалічної форми оксиду алюмінію Al₂O₃ (сапфір) виробництва НТК “Інститут монокристалів” (м. Харків).

Ці хворі також були розподілені на підгрупи:

а) підгрупа - 3 хворих (5,5%), яким безпосередньою імплантацією введені 3 одностадійні сапфірові імплантати (відкритий спосіб);

б) підгрупа - 2 хворих (3,7%), яким віддаленою імплантацією введені 2 сапфірові імплантати (відкритий спосіб);

в) підгрупа - 9 хворих (16,7%), яким віддаленою імплантацією введені 9 двостадійних сапфірових імплантатів (закритий спосіб).

Клінічні спостереження хворих по загально-прийнятій схемі проводили в динаміці щоденно на протязі першого тижня, в кінці другого тижня, контрольні спостереження - в кінці місяця, через 3 та 6 місяців, через 1, 2 та 3 роки після хірургічного втручання.

Значну увагу приділяли вивченню стану ротової порожнини, особливо, ділянки можливої імплантації. Для загальної оцінки слизової оболонки використали класифікацію Супплі. Визначення ознак запалення, крім візуального аналізу, здійснювали за допомогою проби Пісарєва-Шіллєра.

Крім цього, проводили пальпаторне обстеження слизової оболонки та кісткової основи щелеп для об'єктивнішого виявлення податливості (по Люнду) та рухомості слизової оболонки, форми альвеолярного паростку, екзостозів, кісткових виступів та інше.

Рухомість зубів визначали мануально і оцінювали по Ентіну. Перкуторне їх дослідження допомагало виявити наявність патологічних змін у навколишніх тканинах.

Глибину парадонтальної кишені визначали за методикою М.Ф. Данилевського кутовим градуйованим зондом.

Значну увагу приділяли наявним зубним протезам, особливо, з металевою основою, оцінювали раціональність їх конструкцій, якість та сплави, з яких вони виготовлені, гігієнічний стан зубних протезів та загальний гігієнічний стан ротової порожнини.

У хворих, відібраних для проведення імплантації, знімали відбитки щелеп еластичними масами (стомальгін, еластік, упін, оралгін та інші) для отримання діагностичних моделей, які фіксували в артикуляторі в стані центральної оклюзії.

У визначені контрольні строки проводили також рентгенологічне дослідження навколоімплантатних тканин за допомогою прицільної рентгенографії та ортопантомографії (у 23-х хворих). Рентгенологічні знімки аналізували з використанням негатоскопу та прозорої градуйованої лінійки.

Якісну оцінку кісткової тканини щелеп (4 види) визначали по класифікації U. Lekholm i A. Zarb (1985). Тип архітектоніки кістки (3 типи) визначали за класифікацією В.Л. Параскевич (1998), яка має практичне значення для вибору конфігурації та розміру імплантату.

Електрометричні дослідження здійснювали за методикою В.С. Онищенко (1988), яка надає можливість визначити величину сумарного електричного потенціалу металевого включення (імплантату, зубного протезу) по відношенню до стабільної точки відрахунку та по його величині потенціалу оцінити його електрохімічну активність в числовому визначенні (в мілівольтах).

При цьому, електровимірювальним приладом був універсальний іономер ЭВ-74 (зав. № 0125), який проходив щорічний метрологічний контроль. Електродом зрівнювання, що служив за точку відрахунку, був хлорсрібний електрод ЭВЛ-ІМ3. Вимірювальним електродом був платиновий голковий електрод.

Величину струму між металевими імплантатами та металевими протезами визначали за допомогою мікроамперметру М-24 та двох голкоподібних вимірювальних електродів.

Обробку результатів досліджень здійснювали за допомогою методу варіаційно-статистичного аналізу (И.Т. Шевченко і співавт., 1970; О.П. Мінцер і співавт., 1993) з використанням персонального комп'ютеру “Pentium-133” та стандартних комп'ютерних програм “Статграф”, “Excel”.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

керамічний імплантат зубний металевий

Проведені комплексні дослідження хворих свідчать про різні результати приживлення імплантатів - металевих (титанових) і керамічних (сапфірових), одностадійних і двостадійних, введених відкритим і закритим способами, безпосередньою і віддаленою імплантацією.

Приживлення титанових одностадійних імплантатів, введених безпосередньою імплантацією (хворі І-а групи) здійснювалось по типу фіброоссеоінтеграції. У хворих цієї групи була виявлена найбільша кількість ускладнень, пов'язаних з виникненням запальних процесів навколо імплантатів з наступною їх втратою. Із загальної кількості втрачених імплантатів (10 імплантатів) у хворих цієї групи втрачені 5 імплантатів (50%): 2 імплантати (20%) втрачені на 1-му році функціонування та 3 імплантати (30%) після 2-х років функціонування. Ще один імплантат (10%) у хворих цієї групи втрачений в результаті травматичного ушкодження. Аналіз причин виникнення запальних процесів навколо 5-и наведених імплантатів виявив, що в двох випадках запалення виникло внаслідок неправильного підбору довжини та діаметру імплантату і відсутності щільного прилягання кісткового ложе до поверхні імплантату, створення ретенційних пунктів для залишків їжі та життєдіяльності мікроорганізмів. В інших 3 наведених випадках запалення виникло внаслідок порушення правил користування імплантатом, перевищення допустимого рівня функціонального навантаження.

Приживлення титанових і сапфірових імплантатів, введених віддаленою імплантацією, здійснювалось по типу оссеоінтеграції. Особливо щільне прилягання кісткової тканини до поверхні імплантату спостерігали у приживлених сапфірових імплантатів, де майже не визначалась лінія розподілу “кістка- імплантат”. Віддалена імплантація закритим способом створює кращі умови для приживлення імплантатів, ніж відкритим способом, про що свідчать візуальні спостереження тканин ділянки імплантації, негативна проба Пісарєва-Шіллєра та дані рентгенологічного дослідження.

На протязі 3-х років клінічних спостережень хворих груп І-в та ІІ-в не виявлено майже жодного випадку відторгнення титанового чи сапфірового імплантату, які були введені віддаленою імплантацією закритим способом (двостадійні імплантати). Тільки в одному випадку із 38-и був видалений сапфіровий імплантат, що розколовся від перевантаження при необережному користуванні.

Хороші результати визначаються також у хворих груп І-б та ІІ-б, яким також віддаленою імплантацією, але відкритим способом, введені титанові та сапфірові імплантати. Всі 8 імплантатів, введених таким способом, успішно функціонували на протязі всього часу клінічних спостережень.

Як дещо гірші результати можна оцінювати результати приживлення імплантатів у хворих І-а та ІІ-а досліджуваних груп, у яких титанові та сапфірові імплантати були введені безпосередньою імплантацією відкритим способом. Не враховуючи 3-х втрачених імплантатів в результаті травматичного ушкодження, із 16 введених таким способом імплантатів в результаті розвитку запальних процесів навколо 5-и титанових імплантатів вони були втрачені (31,2%). У цих же хворих І-а групи приживлення титанових імплантатів відбувалось по типу фіброоссеоінтеграції.

Таким чином, узагальнюючи результати проведених нами клінічних спостережень за введеними металевими та керамічними імплантатами можливо визначити, що при використанні різних методик імплантації та способів їх введення кращі результати приживлення визначаються при використанні керамічних (сапфірових) імплантатів. При порівнянні результатів використання різних методик проведення імплантації кращі результати отримані при використанні віддаленої операції. Порівнюючи способи введення імплантатів (відкритий і закритий) в цілому кращі результати отримані при використанні закритого способу. Виготовлення зубних протезів здійснювали як в ранні строки (в двотижневий термін після імплантації), так і в віддалені (2-6 місяців після введення імплантату).

Моделювання поверхонь зубних протезів здійснювали з урахуванням використання імплантатів та виконанням наведених раніше відповідних вимог.

Для зменшення погрішності при проведенні електрометричних досліджень металеву основу зубних протезів виготовляли виключно із кобальто-хромового сплаву.

Всім 54-м хворим з опорою на 62 введені імплантати виготовлено 59 незнімних протезів. Із них, одиночних коронок - 26 (44,1%): 13 пластмасових (22,0%), 9 металокерамічних (15,2%), 4 комбінованих металопластмасових (6,8%) та 33 мостовидних металопластмасових протезів (55,9%). Більшість одиночних коронок [24 із 26, тобто (92,3%); (р<0,01)] були встановлені з опорою на одностадійні імплантати, 2 металокерамічні коронки (7,7%) - на двостадійні титанові імплантати. Більшість коронок (р<0,01) були встановлені з опорою на металеві імплантати, відповідно 21 коронка (80,8%) і 5 коронок (19,2%) (керамічні).

Через 3 роки із 26 встановлених коронок з опорою на імплантати втрачено разом з імплантатами 9 (34,6%) коронок. В результаті травматичного ушкодження втрачено - 3 коронки (11,5%), інші 6 коронок (23,1%) видалені разом з імплантатами в зв'язку з розвитком запальних процесів в тканинах навколо опірних імплантатів.

Із 33-х встановлених мостовидних протезів втрачено 1 (3,0%) в результаті механічного перевантаження і розколу опірного імплантату.

Аналізуючи результати користування незнімними зубними протезами з опорою на металеві та керамічні імплантати, можна визначити, що як ті, так і другі імплантати можуть бути використані для опори незнімних протезів. В тих випадках, де можливе створення значного навантаження і яке не співпадає з поздовжньою віссю імплантату, краще використовувати металеві імплантати, які мають більшу міцність, ніж керамічні. Втрати зубних протезів разом з опірними імплантатами в 23,1% випадків в результаті розвитку запальних процесів навколо імплантатів, введених безпосередньою імплантацією відкритим способом вимагає критичного ставлення та обережності в плануванні використання такого лікувального плану.

Хороші результати користування незнімними зубними протезами визначені при використанні віддаленої імплантації як відкритим, так і, особливо, закритим способом, як металевих, так і керамічних імплантатів.

Наші клінічні спостереження свідчать, що титанові імплантати в умовах ротової порожнини здатні включатись в електрохімічні взаємодії як між собою, так і з наявними зубними протезами, що мають металеву основу.

Це стосується як зубних протезів, що виготовляються з опорою на імплантати (супраконструкція), так і зубних протезів, які були виготовлені раніше з опорою на природні зуби.

Виміри електричних потенціалів титанових імплантатів свідчать, що вони мають найбільші значення у щойно введених імплантатів (до - 410 мВ). З часом, на протязі 2-3 годин перебування їх в умовах ротової порожнини, величина потенціалу падає до -120 - -150 мВ і потім стабільно утримується в наведених межах.

Присутність металевих зубних протезів в ротовій порожнині хворого впливає на величину потенціалу металевого імплантату. У випадках, коли титановий імплантат має безпосередній контакт з металевою основою зубного протезу, визначається єдиний потенціал протезо-імплантатної конструкції, величина якого залежить від сплаву зубного протезу і знаходиться в межах потенціалів, окремо взятих потенціалів імплантату та зубного протезу.

Значні величини електричних потенціалів імплантатів і зубних протезів та досить значний струм, що визначається між ними, свідчить про наявність активних електрохімічних реакцій, що розвиваються в умовах ротової порожнини за участю імплантатів.

Електрохімічна активність металевих імплантатів вимагає врахування цього чинника при плануванні імплантації, визначення матеріалу імплантату та супраконструкції, а також наявність раніше виготовлених зубних протезів з металевими частинами.

ВИСНОВКИ

За результатами вивчення стану тканин протезного ложа встановлено, що металеві (титанові) та керамічні (сапфірові) імплантати можуть бути використані при заміщенні часткових дефектів зубних рядів і виготовленні незнімних конструкцій зубних протезів.

На основі власних клінічних спостережень та аналізу даних літератури для використання імплантатів із різних матеріалів нами доповнені загальні і місцеві покази та протипокази, які повинні враховуватись при плануванні імплантації.

Проведення імплантації можливо виконати як безпосередньо за видаленням зуба, так і у віддалені строки. На основі клінічних та рентгенологічних даних кращі результати приживлення металевих і керамічних імплантатів визначені при використанні “Кергапу”.

Виготовлення постійних незнімних протезів можливо здійснити як в ранні, так і у віддалені строки. При виготовленні незнімних зубних протезів з опорою на імплантат необхідно забезпечувати раціональний розподіл жувального тиску.

Використання титанових імплантатів та металевих зубних протезів супроводжується електрохімічними реакціями в порожнині рота, що підтверджується даними вимірів величин їх електрохімічних потенціалів та струму між ними і повинно враховуватись при плануванні одонтоімплантації з наступним зубним протезуванням.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

При проведенні імплантації краще здійснювати її у віддалені строки.

Для скорочення терміну лікування рекомендується використовувати одностадійні імплантати, введені відкритим способом, при якому можливе протезування в ранні строки.

Безпосередня імплантація дає кращі результати приживлення імплантатів при заповненні кісткового ложа “Кергапом”.

При моделюванні зубних протезів, особливу увагу необхідно звернути на рельєф оклюзійної поверхні, щоб забезпечити рівномірний розподіл жувального навантаження.

При плануванні використання титанових імплантатів у поєднанні з металевими зубними протезами необхідно враховувати електрохімічні процеси, що протікають в умовах ротової порожнини з їх участю.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ

Використання імплантатів при заміщенні дефектів зубних рядів //Вісник стоматології. - 1997. - № 4. - С. 716-717. (співавт. Онищенко В.С.).

Раннє зубне протезування з опорою на імплантати //Вісник стоматології. - 1999. - № 1. - С. 55-56.

Електрохімічна взаємодія металевих імплантатів та металевих зубних протезів в порожнині рота //Новини стоматології. - 1999. - №1. - С. 16-17. (співавт. Онищенко В.С.).

Сучасні матеріали для виготовлення імплантатів //Современная стоматология. - 1998. - № 3. - С. 62-64.

Конструкції стоматологічних імплантатів //Современная стоматология. - 1998. - № 3. - С. 65-67.

Обгрунтування використання незнімних зубних протезів на імплантатах. “Актуальні проблеми ортопедичної стоматології”. - Львів. - 1996. - С. 48-49. (співавт. Онищенко В.С.).

ВИНАХОДИ ТА РАЦІОНАЛІЗАТОРСЬКІ ПРОПОЗИЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Спосіб оптимізації репаративної регенерації кісткової тканини в імплантології //Рішення про видачу патенту України на винахід, заявка на винахід № 98074084 від 27.07.1998 р.

Електрохімічний спосіб визначення сумісності металевих імплантатів у стоматології //Рішення про видачу патенту України на винахід, заявка на винахід № 98074085 від 27.07.1998 р.

3. Одержано 5 посвідчень на раціоналізаторські пропозиції: “Спосіб індивідуального формування рельєфу оклюзійної поверхні зубних протезів” КМАПО, № 2958 від 07.04.98 р., “Спосіб визначення електрохімічної активності металевих імплантатів” КМАПО, № 2984 від 22.06.98 р., “Спосіб зменшення навантажень на імплантат” КМАПО, № 2985 від 22.06.98 р., “Спосіб забезпечення стійкості вживленого імплантату” КМАПО, № 2986 від 22.06.98 р., “Електрод з одноразовою робочою частиною” КМАПО, № 2987 від 22.06.98 р.

АНОТАЦІЇ

Ілик Р.Р. Використання металевих та керамічних імплантатів при виготовленні незнімних зубних протезів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. - Українська медична стоматологічна академія, Полтава, 1999.

Дисертація присвячена вивченню питань використання металевих та керамічних імплантатів при заміщенні дефектів зубних рядів та виготовлення хворим незнімних зубних протезів. В динаміці вивчені результати безпосередньої та віддаленої імплантації металевих та керамічних імплантатів відкритим та закритим способами. Модифіковані методи імплантації та виготовлення незнімних зубних протезів. Встановлена електрохімічна взаємодія між металевими імплантатами та металевими зубними протезами.

Ключові слова: дефекти зубних рядів, титанові та сапфірові імплантати, імплантація, зубні протези, електрохімічна взаємодія.

Илык Р.Р. Использование металлических и керамических имплантатов при изготовлении несъемных зубных протезов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. - Украинская медицинская стоматологическая академия, Полтава, 1999.

Диссертация посвящена изучению вопросов использования металлических и керамических имплантатов при замещении дефектов зубных рядов и изготовления больным несъемных зубных протезов. В динамике изучены результаты непосредственной и отдаленной имплантации металлических и керамических имплантатов открытым и закрытым способами. Модифицированы методы имплантации и изготовления несъемных зубных протезов. На основании изучения клинического состояния 228 больных с частичными дефектами зубных рядов были отобраны 54 больных для проведения имплантации и последующего зубного протезирования несъемными протезами.

І группе больных (40 чел.) было введено 48 винтовых титановых имплантатов, из которых у 15 больных использован открытый способ имплантации, а другим 25 больным - закрытый способ.

ІІ группе больных (14 чел.) было введено 14 керамических имплантатов монокристаллической формы оксида алюминия Al₂O₃ (сапфир). У больных использован открытый способ имплантации, а у остальных 9 больных - закрытый способ. В динамике изучены результаты непосредственной и отдаленной имплантации металлических и керамических имплантатов открытым и закрытым способами.

Всем 54 больным с опорой на 62 введенных имплантата было изготовлено 59 несъемных зубных протезов: 13 пластмасовых (22.0%), 9 металлокерамических (15.2%), 4 комбинированных металлопластмасовых протезов и 33 мостовидных металлопластмасовых протезов (55.9%). Наблюдения за больными осуществлено на протяжении 3 лет.

Модифицированы методы имплантации и изготовления несъемных зубных протезов. Модифицирована имплантация, обеспечивающая лучшие результаты вживления имплантатов, разработан электрохимический способ определения совместимости металлических имплантатов в стоматологии, предложены: способ индивидуального формирования рельефа окклюзионной поверхности зубных протезов, способ уменьшения нагрузки на имплантат и другие. Установлено электрохимическое взаимодействие между металлическими имплантатами и металлическими зубными протезами.

Титановые имплантаты в условиях полости рта включаются в электрохимическое взаимодействие как между собой, так и с имеющимися зубными протезами на металлической основе. Это имеет отношение как к зубным протезам, которые изготовлены с опорой на имплантаты (супраконструкция), так и к зубным протезам, изготовленных с опорой на естественные зубы.

Электрические потенциалы титановых имплантатов могут достигать величины - 410 мВ сразу после их введения, а спустя 3-4 часа после введения снижаться до -120 - -150 мВ.

Электрохимическая активность металлических имплантатов вызывает необходимость учета данного фактора при планировании имплантации, определения имплантата и материала супраконструкции, а также учитывать наличие ранее изготовленных металлических зубных протезов.

Ключевые слова: дефекты зубных рядов, титановые и сапфировые имплантаты, имплантация, зубные протезы, электрохимическое взаимодействие.

Ilyk R.R. Metal and Ceramic Implantat Use at Making Fixed Prosthesis. - Manuscript.

The thesis for the scientific degree of Candidate of Medical Sciences on the speciality 14.01.22 - stomatology. - Ukrainian medical stomatological Academy, Poltava, 1999.

The thesis is devoted to learning the question of metal and ceramic implant use at substituting teeth lines defects and making fixed prosthesis for the patients. The results of direct and remote implantation of metal and ceramic implants have been studied in dynamics, in open and closed ways. The methods of implantation and making fixed prosthesis were modified. Electrochemical interaction between metal implants and metal prosthesis was established.

Key words: teeth lines defects, titanium and saphire implants, teeth prosthesis electrochemical interaction.

Размещено на Allbest.ru