Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА ФАРМАЦЕВТИЧНА АКАДЕМІЯ

МАЛИЙ Володимир Валентинович

УДК 547.56:547.978.8:547.98:581.9(477)

ПОШУК НОВИХ ВІТЧИЗНЯНИХ РОСЛИННИХ ДЖЕРЕЛ ЕЛАГОВОЇ КИСЛОТИ

15.00.02 - фармацевтична хімія та фармакогнозія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук

Харків - 1999



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі ботаніки Української фармацевтичної академії, Міністерство охорони здоров'я.

Науковий керівник: доктор фармацевтичних наук, професор

Сербін Анатолій Гаврилович

Українська фармацевтична академія,

завідувач кафедрою ботаніки

Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук, професор

Ковальов Володимир Миколайович

Українська фармацевтична академія,

завідувач кафедрою фармакогнозії

доктор фармацевтичних наук, професор

Доля Віктор Семенович

Запорізький державний медичний університет,

завідувач кафедрою фармакогнозії

Провідна організація: Державний науковий центр лікарських засобів, лабораторія хімії та технології фенольних препаратів м. Харків

Захист відбудеться «2» липня 1999 р. о 1200 год. На засіданні спеціалізованої Вченої Ради Д 64.605.01 при Українській фармацевтичній академії.

310002, м.Харків, вул.Пушкінська, 53

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Української фармацевтичної академії (310168, м.Харків, вул. Блюхера, 4)

Автореферат розісланий « 1 » червня 1999 р.

Вчений секретар

спеціалізованої Вченої Ради І.С.Гриценко



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Значення лікарських рослин останнім часом зростає в зв'язку з тим, що вони мають меншу токсичність та побічну дію в порівнянні з синтетичними. Пошук додаткових джерел біологічно активних фенольних сполук, створення фітопрепаратів, раціональна та комплексна переробка рослинної сировини, та одночасне використання різних груп біологічно активних речовин є важливими задачами сучасної фармації.

В процесі виробництва «Альтану» (оригінального фенольного препарату з суплідь вільхи клейкої ТФС 42-42У-4/42/37-883-98) утворюється як побічний продукт виробництва в значних кількостях неочищена елагова кислота, що за результатами фармакологічного скрінінгу має біологічну активність. Елагова кислота (дилактон гаксаоксидифенової кислоти) - фенолкарбонова кислота, поширена в рослинному світі в вільному стані та як складова частина елаготанінів проявляє кровоспинну, антивірусну, цитотоксичну, антиоксидантну, протипухлинну активність. Крім того, на її основі за кордоном створено ряд фармацевтичних засобів.

Зважаючи на вищесказане, пошук доступних вітчизняних джерел елагової кислоти та відпрацювання технології її отримання з офіцинальної сировини - суплідь вільхи при комплексній переробці сировини є актуальним і перспективним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі ботаніки Української фармацевтичої академії у 1996-1999 рр. у відповідності з планом науково-дослідницьких робіт УкрФА ( № державної реєстрації 0198 У 007 008).

Мета і задачі дослідження. Метою нашої роботи явився пошук додаткових сировинних джерел елагової кислоти, дослідження хімічного складу фенольних сполук цих рослин, кількісне визначення їх вмісту, а також розробка технології отримання неочищеної елагової кислоти з суплідь вільхи, та її стандартизація.

Для досягнення цієї мети потрібно було вирішити слідуючи задачі:

вивчити якісний склад фенольних сполук рослин вітчизняної флори, аналізуючи сировину на наявність елагової кислоти та інших фенолкарбонових кислот, флавоноїдів та дубильних речовин; вилучити компоненти фенольної природи в індивідуальному стані та встановити їх структуру;

розробити технологію одержання неочищеної елагової кислоти з суплідь вільхи в безперервному технологічному циклі отримання «Альтану»-субстанції, а також застосувати її на інших видах сировини, що містить елагову кислоту чи елаготаніни;

розробити методику кількісного визначення елагової кислоти в отриманій субстанції, а також визначити кількісний вміст різних груп фенольних сполук в рослинах, що вивчалися;

розробити нормативно-технічну документацію на неочищену елагову кислоту.

Наукова новизна одержаних результатів.

Вперше проведений порівняльний аналіз пагонів та листків 21 виду поширених рослин родин Розоцвіті, Березові, Липові, Кленові, Букові на наявність фенолкарбонових кислот, флавоноїдних сполук та дубильних речовин гідролізуємої та конденсованої груп.

З різних видів рослин в індивідуальному стані виділені 12 сполук фенольної природи: 4 похідних бензойної кислоти - протокатехова кислота, галова кислота, етилгалат, елагова кислота; 4 похідних оксикоричних кислот - кофейна, нео- , ізо-, хлорогенова кислоти; флавоноїдні похідні - кемпферол, кверцетин, мірицетин та гіперозид. Вперше виділені елагова кислота з пагонів бузку звичайного, горобини звичайної, груші звичайної, сливи домашньої, тополі білої та яблуні домашньої, кверцетин, мірицетин з пагонів горобини звичайної, гіперозид з пагонів клена польового.

Розроблена технологія отримання неочищеної елагової кислоти з суплідь вільхи .

Вперше розроблена методика кількісного визначення елагової кислоти спектрофотометричним методом.

Методика вилучення елагової кислоти, розроблена для суплідь вільхи апробована на інших видах сировини - пагонах верби білої, малини звичайної та інших.

Визначений кількісний вміст оксикоричних кислот та флавоноїдів в видах сировини, що містять їх значні кількості, спектрофотометричним методом в розрахунку на хлорогенову кислоту та гіперозид відповідно.

Визначений кількісний вміст дубильних речовин за допомогою двох методів - комплексонометричного та перманганатометричного ДФ ХI видання, в пагонах та листках ряду рослин.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблена технологія одержання неочищеної елагової кислоти, що має кардіопротекторну та антиоксидантну дію, в виробництві «Альтану»-субстанції при комплексній переробці суплідь вільхи

Дана технологія оформлена регламентом та апробована в умовах НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» м.Київ.

Розроблений проект ТФС на комплекс «неочищена елагова кислота» з суплідь вільхи. Методика кількісного визначення елагової кислоти в комплексі «неочищена елагова кислота» апробована в умовах НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» м.Київ.

Дані хімічного вивчення деяких танідоносних рослин флори України впроваджені в учбовий процес Української фармацевтичної академії та Запорізького державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. На всіх етапах робота виконувалася дисертантом самостійно із застосуванням відповідних методик. Авторові належить вирішальна роль у вивченні хімічних властивостей вилучених сполук та в узагальненні літературних та експериментальних відомостей.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень викладено на міжнародній науково-практичній конференції по створенню та апробації нових лікарських засобів «Лекарства - человеку» (Москва, 1997) та на Четвертій міжнародній конференції з медичної ботаніки (Ялта, 1997).

Публікації. Основні результати дисертації відображені в 6 друкованих наукових працях, з яких 5 статей та 1 тези доповіді.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 120 сторінках машинописного тексту, містить 17 таблиць, 8 рисунків, 3 схеми. Складається зі вступу, 5 розділів, загальних висновків, списку літератури. Бібліографія включає 127 праць, зокрема 32 - іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вивчення рослин на наявність різних груп фенольних сполук та вилучення їх компонентів у індивідуальному стані

На підставі літературного пошуку вибрані поширені в Україні рослини, що містять вільну елагову кислоту чи дубильні речовини, та застосовуються в емпіричній медицині. Результати проведених якісних реакцій та хроматографічних досліджень на папері та тонкому шарі сорбенту свідчать про те, що всі рослини, які вивчались, вміщують значні кількості фенольних сполук, співвідношення різних груп цих сполук різне та індивідуальне для кожного виду.

Для подальшого вивчення виділені рослини 21 виду, що можуть стати перспективними джерелами отримання елагової кислоти. Проаналізовано склад інших груп фенольних сполук (оксикоричних кислот, флавоноїдів та дубильних речовин) цих рослин.

З 21 виду рослин в індивідуальному стані вилучено 12 сполук фенольної природи (перелік див. табл.1).



Таблиця 1.

Перспективні джерела елагової кислоти та інших фенольних сполук

№ п/п	Систематична належність рослини	Вилучені в індивідуальному стані фенольні сполуки
	Береза повисла (березові)	елагова кислота, (кепферол), кверцетин, гіперозид
	Бузок звичайний (маслинові)	протокатехова, елагова кислоти, хлорогенова кислота, кверцетин
	Верба біла (вербові)	елагова кислота, кофейна, хлорогенова кислоти, гіперозид
	Вишня звичайна (розоцвіті)	елагова кислота, кофейна кислота , хлорогенова кислота
	Гіркокаштан кінський (гіркокаштанові)	елагова кислота, хлорогенова кислота
	Горіх волоський (горіхові)	елагова кислота, кепферол, кверцетин, гіперозид
	Горобина звичайна (розоцвіті)	протокатехова, елагова кислоти, кверцетин, мірицетин
	Граб звичайний (березові)	галова кислота, етилгалат, елагова кислота, хлорогенова кислота, кверцетин, гіперозид
	Груша зичайна (розоцвіті)	елагова, кофейна кислоти, хлорогенова кислота, (кемпферол), (кверцетин), гіперозид
	Дерен звичайний (деренові)	елагова кислота, (кофейна кислота), гіперозид
	Дуб звичайний (букові)	протокатехова кислота, галова кислота, етилгалат, елагова кислота, кемпферол, кверцетин
	Клен польовий (кленові)	елагова, кофейна кислоти, (кверцетин), гіперозид
	Липа серцелиста (липові)	елагова кислота, хлорогенова кислота
	Малина звичайна (розоцвіті)	елагова кислота, гіперозид
	Робінія звичайна (бобові)	елагова кислота, кемпферол, кверцетин, мірицетин
	Слива домашня (розоцвіті)	галова кислота, (етилгалат), елагова кислота, кофейна кислота, хлорогенова кислота
	Слива колюча (терен) (розоцвіті)	елагова кислота, кверцетин
	Тополя біла (вербові)	елагова кислота, хлорогенова кислота, неохлорогенова кислота,
		Продовження табл.1
		ізохлорогенова кислота, гіперозид
19.	Черешня звичайна (розоцвіті)	елагова, хлорогенова кислота, неохлорогенова, ізохлорогенова кислоти, (кемпферол), кверцетин, гіперозид
20.	Шипшина собача (розоцвіті)	протокатехова кислота, елагова кислота
21.	Яблуня домашня (розоцвіті)	елагова кислота, (кверцетин), гіперозид

Примітка: ====== - велика кількість речовини; ______ - досить значний вміст речовини, непідкреслені - присутність речовини в незначних кількостях, дужки - мінорні кількості речовини.

елаговий кислота вилучення рослинний

Структура даних сполук встановлена за допомогою фізичних, фізико-хімічних та хімічних методів.

Похідні бензойної кислоти. Речовини 1-4 віднесені до похідних бензойної кислоти на підставі якісних реакцій, даних УФ-, ІЧ-спектроскопії (див. табл.2). Відстутність депресії температури плавлення при змішуванні сполуки 1 з достовірним зразком протокатеховой кислоти, ряд констант (див. табл. 2) дозволив ідентифікувати її як 3,4-диоксибензойну, чи протокатехову, кислоту.

Метилювання сполуки 2 приводить до утворення метилгалату, а її етилювання - до утворення етилгалату, фізико-хімічні властивості яких співпадають із властивостями достовірних зразків метилового та етилового ефірів галової кислоти. Також ряд фізичних та фізико-хімічних показників (див. табл.2) дозволив ідентифікувати сполуку 2 як 3,4,5-триоксибензойну, або галову, кислоту.

Сполука 3 при при кислотному гідролізі утворює галову кислоту. Порівняння фізичних та фізико-хімічних властивостей виділеної сполуки 3 з етиловим ефіром галової кислоти показало їх повну аутентичність.

Ацетилювання сполуки 4 приводить до утворення тетраацетату елагової кислоти, порівняння наслідків хроматографування в ряді систем розчинників, даних елементного аналізу, УФ-, ІЧ-спектроскопіі дозволили охарактеризувати сполуку 4 як дилактон гексаоксидифенової кислоти, або елагову кислоту.

Похідні коричної кислоти. Сполуки 5-8 дають позитивну реакцію з розчином заліза (III) хлориду, що свідчить про їх фенольну природу. В УФ-світлі на хроматограмах ці сполуки мають блакитну чи синю флуоресценцію, що після обробки парами аміаку змінюється в блакитно-зелену або яскраво-блакитну.

Таблиця 2 Основні фізико-хімічні властивості сполук, які вилучені з рослин, що вивчались
				Спектральна характеристика виділених речовин
Назва сполук, структурна характеристика, номер, бруто-	Т.пл.,0С	М.м	[]D20	в УФ-області максимум поглинання в етанолі, нм	Спектральна характеристика в ІЧ-області, см-1
формула					-ОН	-С=О	-С=С-
Похідні бензойної кислоти
Протокатехова кислота (3,4- дигідроксибензойна кислота) С7Н6О4 (1)	196-198	155	-	217 258 295	-	-	-
Галова кислота (3,4,5 - триоксибензойна кислота) С7Н6О5 (2)	253	170,3	-	236 276	3300 3400	1712	1456 1548 1624
Етилгалат (етиловий ефір галової кислоти) С9Н10О5 (3)	151-152	198,3	-	255 277
Елагова кислота (дилактон гексаоксидифенової кислоти) С14Н6О5 (4)	360 розкл.	302,2	-	256 366	3390	1700	1450 1515 1620
Похідні коричної кислоти
Кофейна кислота (3,4- дигідроксикорична кислота) С9Н8О4 (5)	196-197	199,3	-	235 300 326
Неохлорогенова кислота (5-О-кофеіл-D-хінна кислота) С16Н18О9 (6)	Аморф.	353,4	+2,8	243 299 325
Хлорогенова кислота (3-О- кофеіл-D-хінна кислота) С16Н18О9 (7)	201-204	354,4	-32,2	240 298 325
Ізохлорогенова кислота (3,4-3,5-та 4,5-О-дикофеіл-D-хінні кислоти) С25Н24О12 (8)	Аморф	516,5	-	245 310 329
Похідні флавоноїдів
Кемпферол (3,5,7,4/-тетра-оксифлавон) С15Н10О6 (9)	275-276	286,1	-	269 368	1509 1568 1600 1610	1659	3340
Кверцетин (3,5,7,3/,4/-пентагідроксифлавон) С15Н10О7 (10)	311-313	302,2	-	256 268 375	1518 1560 1612	1665	3362 3380
Мірицитин (3,5,7,3/,4/,5/ - гекса-оксифлавон), С15Н10О8 (11)	350-354	570,0	-	255 305 373	1541 1560 1582 1616	1670	3275
Гіперозид (Кверцетин-3-О--D- галактопіранозид), С21Н20О12 (12)	235-237	464,3	-59,0	245 340	1500 1530 1615	1664	3420



Cхема 1. Схема хімічних перетворень флавоноїдних сполук на прикладі гіперозида (сполука 12).

В УФ-спектрах сполуки 5-8 мають характерні для похідних коричної кислоти смуги поглинання при 310-325 нм та 246-250 нм. Результати лужної деструкціі, кількісного лужного гідролізу, аналіз зсувів спектрів в УФ-області при додаванні іонізуючих та комплексоутворюючих домішок, в порівнянні з достовірними зразками оксикоричних кислот довели, що сполука 5 - це 3,4-диоксикорична (кофейна) кислота, сполука 6 - 3-О-кофеіл-D-хінна (хлорогенова) кислота, сполука 7 - 5-О-кофеіл-D-хінна (неохлорогенова) кислота, сполука 8 - ізохлорогенова киста (суміш 3,4- , 3,5- і 4,5-О-дикофеіл-D-хінних кислот).

Похідні флавоноїдів. Сполуки 9-12 віднесені до похідних флавон-3-олу за результатами якісних реакцій, даних УФ-, ІЧ-спектроскопії.

Сполуки 9-11 - це аглікони з різним ступенем заміщення кільця В оксигрупами. Сполука 12 - це моноглікозид та 3-О-глікозид, про що свідчить кількісний кислотний гідроліз, який протікає легко, та стійкість до лужного гідролізу. Приклад доведення структури флавоноїдних похідних на основі хімічних перетворень сполук 12 (гіперозиду) приведений на схемі 1. В результаті кислотного та ферментативного гідролізу сполуки 12 утворюється речовина 10 (кверцетин) і D-галактоза. Лужна деструкція сполуки 10 приводить до утворення флороглюцину та протокатеховой кислоти (див. схему 1), ацетилювання - до утворення пентаацетату кверцетину, а метилювання - до утворення пентаметилату кверцетину. На підставі проведеного комплексу досліджень встановлено, що сполука 9 - 3,5,7,4/-тетраоксифлавон (кемпферол); сполука 10 - 3,5,7,3/,4/-пентаоксифлавон (кверцетин); сполука 11-3,5,7,3/,4/,5/-гексаоксифлавон (мірицетин), сполука 12 - кверцетин-3-О--D-галактопіранозид (гіперозид).

Кількісне визначення домінуючих груп фенольних сполук в рослинній сировині

Розроблена методика кількісного визначення елагової кислоти в комплексі «неочищена елагова кислота», що є відходом виробництва та отримується в процесі одержання «Альтану»-субстанціі з суплідь вільхи. Методика базується на спектрофотометричному методі в перерахунку на елагову кислоту-стандарт. Вміст елагової кислоти в серіях отриманого комплексу в розрахунку на абсолютно суху речовину складає не менш ніж 60%. Результати приведені в таблиці 3. Отримані дані увійшли в розроблений проект ТФС на неочищену елагову кислоту з суплідь вільхи.

Таблиця 3.

Результати кількісного визначення елагової кислоти в комплексі «неочищена елагова кислота» із суплідь вільхи спектрофотометричним методом

Серії комплексу	Наважка, г	Оптична густина	Знайдено Е 1%/1 см	Кількісний вміст, %
Стандарт елагової кислоти (фірма «Fluka»	0,0096	0,65	340	100,00,01
110496	0,0128	0.33	-	65,00,06
201097	0,0106	0.63	-	91,20,06
140598	0,0103	0.44	-	68,80,06
190898	0,0111	0,54	-	78,170,05
251198	0,0118	0,38	-	65,00,05

За результатами попереднього хімічного дослідження виділені рослини, що містять значні кількості оксикоричних кислот (див. табл.1). В пагонах цих рослин визначений кількісний вміст оксикоричних кислот за допомогою спектрофотометричного методу в розрахунку на хлорогенову кислоту. Дані визначення приведені в таблиці 4. Перспективними джерелами похідних оксикоричних кислот можуть бути пагони тополі білої (понад 4%) та сливи домашньої (понад 3 %), а також пагони черешні звичайної та бузку звичайного (2,05 і 1,83 % відповідно).



Таблиця 4

Результати кількісного спектрофотометричного визначення суми оксикоричних кислот в пагонах деяких рослин (в розрахунку на абсолютно суху речовину, n=3)

№ п/п	Видова назва рослини	Сума оксикоричних кислот в розрахунку на хлорогенову кислоту
1	Тополя біла	4,08+0,04
2	Слива домашня	3,07+0,04
3	Черешня звичайна	2,05+0,04
4	Бузок звичайний	1,83+0,04
5	Вишня звичайна	1,56+0,04
6	Гіркокаштан кінський	1,36+0,03
7	Граб звичайний	1,08+0,02
8	Груша звичайна	1,02+0,02

Визначений кількісний вміст флавоноїдних сполук в пагонах та листках рослин, що містять їх значні кількості та вибрані на підставі досліджень хімічного складу (див. табл.1): листки берези повислої, клену польового, пагони тополі білої, черешні звичайної, яблуні домашньої, малини звичайної, верби білої, дерену звичайного, груші звичайної спектрофотометричним методом в розрахунку на гіперозид.

Перспективними джерелами флавоноїдних сполук можна вважати листки берези повислої, пагони тополі білої та листки клену польового (0,99; 0,98 та 0,74 % відповідно).

Виходячи з результатів попереднього хімічного дослідження фенольних сполук майже всі рослини, які вивчалися, містять значні кількості дубильних речовин. Ми визначали кількісний вміст в пагонах та листках деяких рослин, що вивчали, користуючись двома методами: загальноприйнятим перманганатометричним методом Левенталя-Нейбауера (ДФ ХI видання) та комплексонометричним методом, який останнім часом досить широко використовується для визначення кількісного вмісту дубильних речовин. Результати досліджень приведені на діаграмі (рис.1).

Отримані дані підтверджують те, що метод ДФ ХI більш придатний для аналізу сировини на вміст загальної суми фенольних сполук, ніж дубильних речовин, так як результати дуже завищені (в 8-25 разів) в порівнянні з результатами, отриманими за методом компексонометрії. Перспективними танідоносними рослинами є шипшина собача (пагони - понад 6% дубильних речовин за методом комплексонометрії) та малина звичайна, клен польовий, граб звичайний (листки - 4,52, 5,31 та 6,70 % дубильних речовин відповідно).

Розробка технології вилучення комплексу «неочищена елагова кислота» з суплідь вільхи та з інших видів рослинної сировини

Розроблена технологія одержання комплексу «неочищена елагова кислота» з суплідь вільхи клейкої, що утворюється в процесі виробництва «Альтану»-субстанції. Вона складається з екстракції суплідь вільхи 70%-ним етиловим спиртом з подальшим видаленням спирту з екстракту, обробкою упареного екстракту етиловим ефіром оцтової кислоти (стадії отримання «Альтану»-субстанції). Потім кубовий залишок витримували при рН середовища - 4-4,5; температурі - 2-4оС; та на протязі - 12-16 годин. Внаслідок цього отримували комплекс неочищеної елагової кислоти.

Розроблений лабораторний регламент отримання комплексу «неочищена елагова кислота» з суплідь вільхи. Технологія апробована в умовах НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» м.Київ.

Запропонований спосіб застосували на інших видах сировини, що містить вільну елагову кислоту чи елаготаніни. Технологія відрізнялась значенням рН середовища та часом відстоювання. Вихід елагової кислоти по вищезгаданому способу з різної рослинної сировини представлений в таблиці 5.



Таблиця 5.

Вихід неочищеної та очищеної елагової кислоти з рослин флори України

№ п\п	Систематична належність рослини	Вихід елагової кислоти, в % від абсолютно-сухої сировини
		неочищеної	очищеної
Пагони
	Дуб звичайний	2,86	1,51+0,02
	Горіх волоський	2.78	1,35+0,02
	Слива домашня	2,79	1,30+0,02
	Груша звичайна	1,98	1,05+0,06
	Слива колюча	1.95	0,98+0,03
	Тополя біла	2,27	0,76+0,02
	Вишня звичайна	1,56	0,67+0,02
	Дерен звичайний	1,36	0,65+0,03
	Яблуня домашня	1,15	0,45+0,02
	Малина звичайна	2.76	1.44+0,03
	Липа серцелиста	2.34	1,05+0,02
	Верба біла	2,54	1,55+0,03
Листки
13.	Береза повисла	2,25	0,96+0,03
14.	Дуб звичайний	1,67	0,78+0,02

Примітка: - вихід неочищеної ЕК розраховували після промивання осаду водою. Довірчий інтервал - 0,02-0,03

Найбільш багаті на елагову кислоту пагони верби білої -1,55%, дуба зичайного - 1,51. Показана можливість розширення сировинної бази - застосування способу вилучення елагової кислоти, розробленого для конкретного виду сировини - суплідь вільхи - для одержання її з інших видів вищих рослин, що широко поширені в культурі. Очищена елагова кислота може бути запропонована як стандарт при кількісному визначенні.

Визначені технологічні параметри (втрата в вазі при висушуванні, зольність, питома вага, об'ємна вага, насипна вага, коефіцієнт поглинання екстрагенту сировиною при використанні в якості екстрагентів води, 30%-ного та 70%-ного спирту, пористість та порозність ) перспективних джерел елагової кислоти - пагонів малини звичайної та верби білої:

В результаті проведених досліджень в ЦНДЛ УкрФА під керівництвом проф. Л.В.Яковлевої ст. н. с. А.Д. Гордієнко було встановлено, що комплексу «неочищена елагова кислота» з суплідь вільхи з притаманна антиоксидантна, протизапальна, репаративна активність; субстанція проявила виражену антиоксидантну дію (ІД при ферментативному перекисному окисленні ліпідів - 6 мкг/мл, при аскорбатзалежному - 2мкг/мл). При цьому препарати порівняння - субстанція флакумін та іонол проявили подібну активність при ферментативному перекисному окисленні ліпідів в дозах 50 і 500 мкг/мл відповідно, а при аскорбатзалежному в дозах 50 і 480 мкг/мл.



ВИСНОВКИ

Проведений аналіз літературних даних про хімічний склад, застосування в народній та науковій медицині, дозволив вибрати декілька десятків рослин для подальшого вивчення. Проведені попередні хімічні дослідження показали наявність різних груп фенольних сполук в досить великих кількостях у всіх рослин, що аналізувались.

Результати аналізу підтвердили доцільність подальшого вивчення листків берези повислої, пагонів малини звичайної, вишні звичайної, тополі білої, груші звичайної сливи домашньої, липи серцелистої, горіха грецького як джерел елагової кислоти.

З пагонів та листків 21 виду рослин в індивідуальному стані вилучено 12 сполук фенольної природи, які на підставі фізичних, фізико-хімічних та хімічних досліджень ідентифіковані з похідними бензойної кислоти - протокатеховою, галовою кислотами, етилгалатом та елаговою кислотою; з похідними коричної кислоти - кофейною, хлорогеновою, нео- та ізохлорогеновими кислотами; похідними флавоноїдів - кемпферолом, кверцетином, мірицетином та гіперозидом.

Розроблена методика кількісного визначення елагової кислоти в отриманому комплексі «неочищена елагова кислота» з суплідь вільхи, що базується на спектрофотометричному методі в розрахунку на елагову кислоту-стандарт.

Визначений кількісний вміст оксикоричних кислот спектрофотометричним методом в розрахунку на хлорогенову кислоту у пагонах 8 видів рослин. Перспективними джерелами похідних оксикоричних кислот можуть бути пагони тополі білої (понад 4%) та сливи домашньої (понад 3 %), а також пагони черешні звичайної та бузку звичайного (2,05 і 1,83 % відповідно).

Визначений кількісний вміст флавоноїдних сполук в органах 9 видів рослин спектрофотометричним методом в розрахунку на гіперозид. Перспективними джерелами флавоноїдних сполук можуть бути листки берези повислої, пагони тополі білої, листки клену польового (0,99; 0,98 i 0,74 % відповідно).

В пагонах та листках досліджуваних рослин визначений кількісний вміст дубильних речовин за допомогою двох методів: метода ДФ ХI видання та метода комплексонометріі. Отримані дані підтверджують те, що метод ДФ XI видання дає дуже завищені результати ( в 8-25 разів). Перспективними рослинами для отримання дубильних речовин є шипшина собача ( пагони - понад 6% дубильних речовин за методом комплексонометрії) та малина звичайна, клен польовий, граб звичайний (листки - 4,52, 5,31 та 6,70 % дубильних речовин відповідно).

Розроблений спосіб вилучення елагової кислоти для суплідь вільхи випробуваний на нових видах сировини. Вибрані найперспективніші рослини для отримання елагової кислоти. Ними можуть стати: пагони горіха волоського, верби білої, дуба звичайного, липи серцелистої, тополі білої, малини звичайної.

Розроблена технологія одержання комплексу «неочищена елагова кислота» з суплідь вільхи клейкої, що має антиоксидантну та кардіопротекторну дію, оформлена лабораторним регламентом і апробована в умовах НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод».

Розроблений проект ТФС на комплекс «неочищена елагова кислота», в який включена методика кількісного визначення елагової кислоти, що буде впроваджена на НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод».



Список наукових праць, опублікованих за темою дисертації

Хворост О.П., Малый В.В., Сербин А.Г. Современные направления исследования танинов //Лекарства-человеку междунар. сб. науч. тр. IV науч.-практ. конф. по созданию и апробации новых лекарственных средств, 4-5 июля 1997 г., г. Москва. -Т.IV. -М., 1997. -С.457-465.

Хворост О.П., Малый В.В., Сербин А.Г. Поиск новых источников эллаговой кислоты //Фармаком. -1998. -№ 6. -С. 44-45, 62.

Хворост О.П., Малий В.В., Сербін А.Г. Елагова кислота, поширеність у рослинному світі та аспекти біологічної дії //Провизор. -1998. -№ 22. С.42-43.

Малий В.В. Пошук фенолвміщуючих рослин серед представників флори України //Фізіологічно активні речовини. - 1999- № 1(27). -С.108-110.

Малый В.В. Подтверждение аутентичности соединений, выделенных из отечественных растений, с эллаговой кислотой //Провизор. -1999. -№4. - С. 54.

Малий В.В., Хворост О.П., Сербін А.Г. Пошук нових рослинних джерел поліфенольних сполук //Четверта міжнар. конф. з мед. ботаніки:Тез. доп. -К., 1997. - С.414.



анотація

Малий В.В. Пошук нових вітчизняних рослинних джерел елагової кислоти. -Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.02 - фармацевтична хімія та фармакогнозія. -Українська фармацевтична академія, Харків, 1999.

Вивчений якісний склад фенольних сполук пагонів 21 рослин родин розоцвіті, березові, вербові, липові, кленові тощо. З 21 видів рослин виділено в індивідуальному стані 4 похідних бензойної кислоти, 4 похідних коричної кислоти, 4 флавоноїдних похідних. Структура сполук встановлена за допомогою фізичних, фізико-хімічних та хімічних методів.

Розроблена технологія одержання комплексу «неочищена елдагова кислота» з суплідь вільхи при комплексній переробці сировини в технологічному циклі отримання «Альтану»-субстанції. Дана технологія застосована для інших видів сировини, що містить вільну елагову кислоту чи елаготаніни.

Розроблена методика кількісного визначення елагової кислоти за допомогою спектрофотометричного метода в розрахунку на елагову кислоту-стандарт в отриманому комплексі. Проведено визначення в ряді рослин кількісного вмісту оксикоричних кислот, флавоноїдних сполук (спектрофотометричним методом в розрахунку на хлорогенову кислоту та гіперозид відповідно) та дубильних речовин.

Розроблено НТД на комплекс «неочищена елагова кислота» з суплідь вільхи, що має антиокисдантну та кардіопротекторну дію.

Ключові слова: фенольні сполуки, елагова кислота, рослини флори України.

Малый В.В. Поиск новых отечественных растительных источников эллаговой кислоты. -Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата фармацевтических наук по специальности 15.00.02 - фармацевтическая химия и фармакогнозия. -Украинская фармацевтическая академия, Харьков, 1999.

Изучен качественный состав фенольных соединений (фенолкарбоновых кислот, флавоноидных агликонов и гликозидов, дубильных веществ и их компонентов) побегов 21 видов растений семейств розоцветные, березовые, ивовые, кленовые и т.д. Из 21 вида растений выделено в индивидуальном состоянии 4 производных бензойной кислоты (протокатеховая, галовая кислоты, этилгаллат и эллаговая кислота); 4 производных коричной кислоты (кофейная, хлорогеновая, нео- и изохлорогеновая кислоты); 4 флавоноидных производных (кемпферол, кверцетин, мирицетин и гиперозид). Структура соединений установлена с помощью физических, физико-химических и химических методов ( установление элементного состава, температуры плавления, молекулярной массы, величин Rf при хроматографировании в ряде систем растворителей, оптической активности, максимумов поглощения в УФ-области и полос поглощения в ИК-области спектра, результатов кислотного и щелочного гидролиза, ацетилирования и метилирования, щелочной деструкции).

Исходя из результатов предварительного химического изучения почти все растения, которые изучались содержат дубильные вещества. Определение количественного содержания дубильных веществ проводили при помощи метода перманганатометрии ГФ XI издания и метода комплексометрии. Полученные данные свидетельствуют о том, что методом перманганатометрии более целесообразно анализировать сырье на содержание общего количества фенольных соединений, чем дубильных веществ, поэтому вывод о количественном содержании дубильных веществ делали на основании комплексометрического метода. Перспективными источниками дубильних веществ могут быть: шиповник собачий (побеги содержат более 6% дубильных веществ), малина обыкновенная (листья - 4,52%), клен полевой (листья - 5,31%), граб обыкновенный (листья - 6,7%).

Проведено определение в ряде растений количественного содержания оксикоричных кислот и флавоноидов спектрофотометрическим методом в расчете на хлорогеновую кислоту и гиперозид соответственно. Так, перспективными источниками:

- оксикоричных кислот могут быть побеги тополя белого, сливы домашней, черешни и сирени обыкновенной;

- флавоноидных веществ - листья березы повислой, листья клена полевого, тополя белого.

Разработана технология получения комплекса «неочищенная эллаговая кислота» из соплодий ольхи в комплексной переработке сырья в технологическом цикле получения «Альтана»-субстанции. Установлены оптимальные технологические параметры получения этого комплекса из соплодий ольхи: рН среды 4-4,5; температура отстаивания +2-4оС; время отстаивания 12-16 часов. Данная технология применена для других видов сырья, содержащего свободную эллаговую кислоту или эллаготаннины. Перспективными источниками ее получения являются побеги ивы белой, дуба обыкновенного, ореха грецкого, липы серцелистной, тополя белого, малины обыкновенной. Для оптимизации технологического процесса определены технологические параметры сырья - побегов ивы белой и малины обыкновенной ( потеря в весе при высушивании, зольность, удельная масса, объемная масса, насыпная масса, порозность, пористость, коэффициент поглощения экстрагента сырьем при использовании в качестве экстрагентов воды, 30 %-ного и 70%-ного этилового спирта. Очищенная эллаговая кислота может быть предложена в качестве стандарта при количественном определении ее в полученном комплексе.

Разработана методика количественного определения эллаговой кислоты спектрофотометрически методом в расчете на эллаговую кислоту-стандарт в полученном комплексе «неочищенная эллаговая кислота».

Разработана НТД на комплекс «неочищенная эллаговая кислота» из соплодий ольхи, обладающий антиокисдантным и кардиопротекторным действием.

Ключевые слова: фенольные соединения, эллаговая кислота, растения флоры Украины.

Maliy V.V. Search of new domestic plant sources of ellagic acid. - Manuscript.

Dissertation for scientific degree of Master of Pharmacy in speciality 15.00.02 - Pharmaceutical Chemistry and Pharmacognosy. - The Ukrainian Academy of Pharmacy, Kharkov, 1999.

Qualitative composition of phenolic compounds of shoot connections of 21 plant species of Rosaceae, Betulaceae, Salicaceae, Aceraceae ect. families. In individual state 4 derivatives of benzonic acids, 4 derivatives of cinnamom acids and 4 derivatives of flavonoids have been isolated from 21 species of plants. The structure of the connections has been established with the help of physical physico-chemical and chemical methods.

Technology of obtaining of the complex «crude ellagic acid» with prevalence of ellagic acid from an alder fruits in complex processing in technological cycle on obtaining «Altanum» substance. The given technology is applied for other kinds of raw material containing free ellagic acid or ellagitannins.

The technique of quantitative definition ellagic acid by spectrophotometry method in account on an ellagic acid - standard in the received complex «crude ellagic acid» has been developed. The definition in a number(line) of plants of the quantitative contents oxycinnamon of acids, flavonoid of connections (by spectrophotometry method in account on chlorogenic acid and hiperosid ) and tannins has been carried out.

Is NTD on a complex «crude ellagic acid» compounds from fruits of an alder having antioxydant and cardioprotect activities has been carried out.

Key words: phenolic compounds, an ellagic acid, plant of Ukraine.



Підписано до друку 25.05.1999 р.

Формат видання 145 х 215

Папір для множильних апаратів

Тираж 100 примірників. Зам. №

Размещено на Allbest.ru

...