Фізичні фактори у комплексному лікуванні хворих на ішемічну хворобу серця у поєднанні з тиреоїдною патологією у осіб, що приймали участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Фізичні фактори у комплексному лікуванні хворих на ішемічну хворобу серця у поєднанні з тиреоїдною патологією у осіб, що приймали участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

ішемічний хвороба серце iнгаляцiя

Актуальнiсть теми. У даний час проблема реабiлiтацiї осiб, якi зазнали впливу малих доз iонiзуючої радiацiї, є актуальною та соцiально значущою (О.О. Бобильова, 1994; А.Д. Царегородцев, 1996; М.I. Пилипенко та iн., 1990-1997; В.I. Мальцев, 1996; A.I. Nuagu, 1995).

Зростання захворюваностi та iнвалiдностi серед лiквiдаторiв наслiдкiв аварiї на ЧАЕС значною мiрою визначається наявнiстю серцево-судинної та тиреоїдної патологiй (А.Д. Царегородцев, 1996; А.Ю. Романенко, 1995).

Труднощi лiкувальної тактики щодо даної категорiї осiб зумовлюються особливостями їх клiнiчного i соцiального статусу, недостатньою пiдготовкою практичного лiкаря до лiкування поєднаної патологiї та оцiнки ефективностi лiкування, часто неадекватною реакцiєю хворих на медикаментозне лікування.

У реабiлiтацiї осiб, якi брали участь у лiквiдацiї наслiдкiв аварiї на Чорнобильськiй АЕС, великого значення набувають лiкувальнi фiзичнi чинники, яким властива загальна стимулююча, адаптацiйно-трофiчна дiя, здатнiсть нормалiзувати функцiональний стан серцево-судинної i тиреоїдної систем, регулювати iмунологiчний статус, оптимiзувати медикаментозну терапiю (К.Д. Бабов, А.Г. Литвиненко та iн., 1994; I.М. Хомазюк, В.Г. Бебешко, М.В. Лобода, 1997).

Лiкувальні фiзичнi фактори (ЛФФ) досить широко i з великим успiхом використовують у лiкуваннi органiчної патологiї мiокарда, зокрема при iшемiчнiй хворобi серця (IХС), на всiх етапах реабiлiтацiї, у тому числi у гострому перiодi iнфаркту мiокарда i серцевої недостатностi (Л.Д. Тондiй, 1987; Л.Є Мiхно, 1991-1997; Н.М. Середюк, 1991; О.М. Роздiльська, 1993; О.Б. Волошина, 1996; I.К. Следзєвська, 1998).

Разом з тим наявнiсть патологiї щитовидної залози, виправдана онкологiчна настороженiсть серед клiнiцiстiв та курортологiв значно обмежують заcтосування фiзiотерапiї у даного контингенту хворих (О.М. Роздiльська, С.I. Роздiльський, 1995-1997).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Результати дисертацiйної роботи є фрагментом планової НДР "Рання дiагностика порушень працездатностi у пацiєнтiв iз захворюваннями серцево-судинної системи та патологiєю щитовидної залози у осiб, що працюють у сферi дiї джерел iонiзуючого випромiнювання, розробка шляхiв лiкування та реабiлітацiї", шифр ВН 34.00.5.95, № Держ. реєстрацiї 0196U018229, у якій пошукувач був спiввиконавцем. Робота виконувалась на базі Харківського науково-дослідного інституту медичної радіології МОЗ України з участю кафедри фізіотерапії та курортології Харківського інституту удосконалення лікарів МОЗ України.

Мета i завдання дослiдження

Мета роботи - підвищення ефективності лікування хворих на ішемічну хворобу серця в поєднанні з тиреоїдною патологією у осіб, що брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, шляхом обгрунтування та застосування фізичних факторів: інгаляцій ізоптину, синусоїдальних модульованих струмів.

У завдання дослідження входило:

1. Вивчити стан серцево-судинної і тиреоїдної систем у хворих на ішемічну хворобу серця в поєднанні з патологією щитовидної залози з числа осіб, що брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в Україні, та проаналізувати охоплення їх фізіотерапією.

2. Обгрунтувати вибір і конкретні умови застосування інгаляцій ізоптину та синусоїдальних модульованих струмів, у т.ч. на фоні хлоридних натрієвих ванн у хворих на ішемічну хворобу серця в поєднанні з тиреоїдною патологією.

3. Оцінити ефективність комплексного лікування хворих на ішемічну хворобу серця в поєднанні з тиреоїдною патологією з використанням інгаляцій ізоптину та ампліпульстерапії на фоні хлоридних натрієвих ванн.

4. Визначити показання для призначення інгаляцій ізоптину та синусоїдальних модульованих струмів хворим на ішемічну хворобу серця в поєднанні з патологією щитовидної залози.

Наукова новизна отриманих результатів

1. Виявлено особливості клінічного стану осіб, які зазнали дії малих доз радіації, з ІХС в поєднанні з тиреоїдною патологією та проаналізовано охоплення їх фізіотерапією.

2. Вперше встановлено механізми впливу ізоптину за різних шляхів введення на клініко-гемодинамічні параметри у осіб, що брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Доведено, що ізоптин в інгаляціях у порівнянні з дією таблетки в разових дозах ймовірно знижував серцевий викид, тахікардію та підвищений тиск в легеневій артерії без зміни стану периферійного кровообігу.

3. Удосконалено уявлення щодо механізмів клініко-гемодинамічних ефектів синусоідальних модульованих струмів (СМС) в порівнянні з плацебо у досліджуваної категорії хворих: СМС при дії на грудну клітку викликають переважно антиадренергичну дію, а на ділянку нирок - позитивний “периферійний” ефект, що обгрунтовує можливість та доцільність послідовної дії фактора на обидві зони.

4. Доведено підвищення ефективності лікування осіб, що брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, хворих на ішемічну хворобу серця в поєднанні з тиреоїдною патологією із застосуванням інгаляцій ізоптину, синусоїдальних модульованих струмів, в т.ч. на фоні хлоридних натрієвих ванн, за рахунок поліпшення клінічного стану.

5. Набуло подальшого розвитку уявлення про доцільність застосування досліджуваних фізичних факторів у даної категорії хворих та визначено відповідні показання.

ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ РОБОТИ

1. Практичне значення отриманих результатів визначається:

1.1 Розробкою механізмів дії та конкретних рекомендацій по клінічному використанню інгаляційного способу введення ізоптину та застосуванню синусоїдальних модульованих струмів за оригінальним методом у хворих на ішемічну хворобу серця в поєднанні з тиреоїдною патологією.

1.2 Обгрунтуванням диференційованих підходів до лікування ішемічної хвороби серця в поєднанні з патологією щитовидної залози за різних клінічних варіантів.

1.3 Ефективністю та показаннями для використання пропонованих методів фізіотерапії.

2. Видано учбовий посібник для лікарів "Ампліпульстерапія та інгаляції ізоптину в лікуванні кардіотиреоїдної патології у осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС"-Харків, 1997.-14 с.

3. До галузевого Реєстру нововведень № 8-9 за 1998 р. внесено " Спосіб фізико-фармакотерапії ішемічної хвороби серця з супутньою тиреопатією".

4. Способи застосування інгаляцій ізоптину, синусоїдальних модульованих струмів, в т. ч. на фоні хлоридних натрієвих ванн, для комплексного лікування хворих на ішемічну хворобу серця в поєднанні з тиреоїдною патологією з числа осіб, що брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, впроваджені в практику ряду диспансерів радіаційного захисту населення України; включені у навчальний план і програми спеціалізації та удосконалення лікарів на кафедрі фізіотерапії і курортології Харківського інституту удосконалення лікарів МОЗ України (теоретичний і практичний курси).

Особистий внесок здобувача

Особистий внесок здобувача полягає у виборi теми дослiджень, проведеннi одноразових проб та аналiзi отриманих результатiв, написаннi статей, тез, навчального посiбника i тексту нововведення, проведеннi аналiзу проблеми за результатами звiтiв Державної медичної статистичної звітності i архiвних iсторiй хвороб, оцiнцi ефективностi лiкування, впровадженнi отриманих результатiв у практику.

АПРОБАЦIЯ РЕЗУЛЬТАТIВ ДИСЕРТАЦIЇ

Результати дисертацiйних дослiджень доповiдалися на мiжкафедральному засiданнi Харкiвського науково-дослiдного iнституту медичної радiологiї МОЗ України 29 квiтня 1998 року.

Окрім цього робота доповiдалася на:

- засiданнi Харкiвського наукового медичного товариства фiзiотерапевтiв i курортологiв;

- Мiжнародному конгресi з медичних наслiдкiв Чорнобильської та iнших радiологiчних аварiй (Женева, 1995 р.);

- ювiлейнiй конференцiї курорту "Березівськi мiнеральнi води" (1997 р.);

- науково-практичних конференцiях iз мiжнародною участю в Києвi, Одесi, в Республіці Молдова (1997 р.);

- II Мiжнародному конгресi "Iмунореабiлiтацiя i реабiлiтацiя у медицинi" (Анталiя, Туреччина, 1997 р.);

- I Нацiональному конгресi курортологiв i фiзiотерапевтiв (Хмільник, 1998 р.).

Публiкацiї

За матерiалами дисертацiї видано учбовий посiбник для лiкарiв, опубліковано 3 статтi у затверджених ВАК України виданнях та 7 тезів у матерiалах конференцiй, симпозiумiв, з'їздiв. Отримано 1 патент України.

СТРУКТУРА I ОБСЯГ ДИСЕРТАЦIЇ

Дисертацiю викладено на 144 сторiнках машинопису, iлюстровано 21 таблицею та 9 рисунками. У неї входять вступ, 3 роздiли (огляд лiтератури, матерiали i методи дослiдження, результати дослiджень), обговорення отриманих результатiв, висновки та практичнi рекомендацiї. Список цитованої лiтератури налiчує 312 джерел, з яких 78 належить зарубiжним авторам.

2. ЗМIСТ роботи

Матерiали i методи

Для здiйснення поставленої мети i завдань було обстежено 204 хворих, чоловiків з IХС i тиреоїдною патологією, середнiй вiк яких склав 44,0 ± 2 роки. З них 174 були лiквiдаторами наслiдкiв аварiї на Чорнобильськiй атомнiй електростанцiї, 30 - працювали у сферi дiї джерел iонiзувального випромiнення та мали професiйний стаж від 3 до28 рокiв. Близько 40 % пацiєнтiв з групи лiквiдаторiв брали участь у роботах на ЧАЕС у 1986 р., 45% - з 1986 до 1987 рр., 15% - у 1988-1989 рр. У 20% обстежених дозу опромiнення встановлено не було, у 45% вона складала 10 сГр, у 20% - до 25 сГР, у 15% - бiльше цiєї величини.

В основнiй групi, що складалася з 91 хворого, вивчали ефективнiсть розроблених фiзіотерапевтичних способiв. При цьому у 31 пацiєнта дослiджували ефективнiсть амплiпульстерапiї при дії на дiлянки грудної клiтки та нирок; з них у 15 - iз застосуванням хлоридних натрiєвих ванн, 33 хворих отримували інгаляції ізоптину. Крім того, у 20 пацієнтів хворих на ІХС в поєднанні з АІТ, що потребують довгострокового застосування тиреоїдних гормонів (із групи обстежених, яким проводилися однократні проби), вивчено вплив сумісного застосування L-тироксину та інгаляцій ізоптину. Поряд з цим у 20 хворих було оцiнено особливостi клiнiко-гемодинамічної дiї одноразової процедури СМС за рiзних умовах проведення (у дiлянцi грудної клiтки та нирок); у 27 пацiєнтiв - результати однiєї процедури iнгаляцiй iзоптину.

До контрольної групи увійшли 113 пацієнтів, які отримували традицiйне лікування. З них у 38 визначалась ефективнiсть процедури плацебо та одноразового прийняття iзоптину всередину. У 30 професiоналiв за радіаційним чинником порiвнювалися особливостi клiнiчного стану та данi вихiдного обстеження 174 лiквiдаторiв наслiдкiв аварiї на ЧАЕС.

За основними клiнiко-iнструментальними параметрами основна i контрольна групи були репрезентативними.

Для оцiнки стану серцево-судинної системи i ефективностi лiкування хворих застосовували такi дiагностичнi методи: електрокардiографiю, велоергометрiю, тетраполярну грудну реографiю, полiреографiю i хронокардiометрiю, периферичну реовазографiю та пульсографiю, реоенцефалографiю, ехокардiографiю. Тиреоїдний статус оцiнювали за результатами динамiчного вiзуального огляду щитовидної залози, її ультразвукового дослiдження та даними радiоiмунних методiв визначення рiвнiв гормонiв у сироватцi кровi. Хворим iз осередковими тиреопатiями виконували аспiрацiйну пункцiйну бiопсiю щитовидної залози пiд контролем УЗД з подальшим цитологiчним дослiдженням пунктату. При вузловому волi за показаннями проводили радiонуклiднi дослiдження, у якi входили радiойодiндикацiя та гамма-топографiчне дослiдження залози з тиреотропним РФП.

Для статистичної обробки результатiв дослiдження було застосовано оригiнальнi програми фiзико-математичної лабораторiї ХНДIМР (зав. лабораторiєю - д.б.н., проф. В.Г. Кнігавко) iз використанням ПЕОМ.

Лiкувальнi фізіотерапевтичнi способи охоплювали:

Амплiпульстерапiю, що полягає у дії синусоїдальними модульованими струмами послiдовно на 2 зони:

I - трансторакально, з розмiщенням електродiв у пiдключичнiй дiлянцi справа i пiдлопатковiй - лiворуч, протягом 10-15 хвилин;

II - трансренально, з розташуванням електродiв у дiлянцi проекцiї нирок поперечно (почергово праворуч i лiворуч) - по 7 хвилин з кожного боку.

При цьому СМС застосовують у змiнному режимi, II родом роботи при частотi 30 гц та глибинi модуляцiй 95-100% i тривалостi напiвперiодiв 2-3 секунди. Процедури проводили щоденно або через день у кiлькостi вiд 10 до 20 на курс лiкування, використовуючи серiйнi вiтчизнянi апарати "Амплiпульс".

Iнгаляцiї iзоптину з використанням:

- 2 мл 0,25 %-го ампульного розчину речовини на одну процедуру тривалiстю 10-15 хвилин щоденно у кiлькостi 10 процедур;

- апаратiв ультразвукових iнгаляцiйних типу TUR-USI; "Туман" чи iнших.

Хлориднi натрiєвi ванни як фонова терапiя вiдпускалися за традицiйною методикою у загальному варiантi при температурi води 37-38⁰С, концентрацiї солi 20 г/л, тривалiстю 10 хвилин, у кiлькостi 10-20 ванн при щоденному застосуваннi.

Результати дослiджень та їх обговорення

Аналiз Державної статистичної медичної звiтності та звітів Українського і обласних диспансерів радіаційного захисту населення показав, що рiвнi захворюваностi та iнвалiдностi внаслiдок як IХС, так i тиреоїдної патологiї вiрогiдно зрiс у "пiслячорнобильський перiод", а основну вiдмiннiсть характеру перебiгу коронарної хвороби у лiквiдаторiв складає наявнiсть супутньої патологiї, у тому числi - захворювань щитовидної залози, що різко обмежує застосування ЛФФ у даної категорії хворих.

Порiвняльна оцiнка клiнiко-iнструментального стану хворих на IХС в поєднанні з тиреоїдною патологією з числа лiквiдаторiв i професiоналiв показала, що в цiлому лiквiдатори висували у кiлька разiв бiльше скарг i психологiчно були налаштованi на повторнi курси лiкування. Професiонали ж висували менше скарг i не прагнули до частих звернень до лiкарiв. Разом з тим данi об'єктивного обстеження обох категорiй хворих у групах iстотно не вiдрiзнялися. Привертає увагу наявнiсть виражених порушень периферичної мiкроциркуляцiї у всiх обстежених пацiєнтiв. Проте у лiквiдаторiв частiше виявлялися ознаки гiпертрофiї мiокарда лiвого шлуночка, змiни типiв гемодинамiки, патологiчнi стани психiки та задишка. У порiвняннi - у професiоналiв частiше спостерiгався еукiнетичний тип гемодинамiки та позитивнi навантажувальнi проби, що можна пояснити наявнiстю у бiльшої частини лiквiдаторiв супутньої артерiальної гiпертензiї.

Фiзикальна характеристика щитовидної залози в останнiх порiвняно з професiоналами вiдрiзнялася значно частiшим виявленням гiпоплазiї залози, яка вiдповiдала, як правило, атрофiчному варiанту аутоiмунного тиреоїдиту, вузлоутворенню у щитовиднiй залозi та ехографiчним ознакам АIТ. В обох групах було виявлено рiзнi стани функцiї щитовидної залози. Особи з її незмiненою функцiєю складали 41% серед лiквiдаторiв i 70% - у професiоналiв; гiпотиреоз дiагностовано у 38 та 10% обстежених, гiпертиреоз - у 21 i 20% вiдповiдно. У частини хворих спостерiгався дисбаланс тиреоїдних гормонiв, що клiнiчно не проявлявся.

В цiлому вихiдне клiнiко-iнструментальне обстеження лiквiдаторiв наслiдкiв аварiї на Чорнобильськiй АЕС продемонструвало, що бiльша частина серед них - особи з IХС, яка проявляється стабiльною стенокардiєю I-II функцiональних класiв (93±2%), початковими ознаками серцевої недостатностi (96±2%), у 49% обстежених iшемiчна хвороба серця супроводжувалася гiперплазiєю щитовидної залози I-II ступенiв, у 41 % ліквідаторів її функціональний стан характеризувався як еутиреоз, у більшості хворих (95±4%) IХС поєднувалася з АГ I i II стадiй, у 182 (91±3 %) - з дисциркуляторною енцефалопатiєю I та II стадiй. У 62 (31 ± 5 %) пацiєнтiв зареєстровано приступи непритомностi; близько 1/4 обстежених зазначали в анамнезi наявнiсть побiчних реакцiй медикаментозної терапiї.

Клiнiко-iнструментальне обгрунтування режимiв лiкування фiзичними факторами хворих на ІХС в поєднанні з тиреоїдною патологiєю було проведено на пiдставi оцiнки ефективностi одноразового впливу фiзичних факторiв (ФФ) на стан серцево-судинної та тиреоїдної систем.

Аналiз ефективності одноразових процедур СМС при дiї на грудну клiтку i дiлянку нирок у порiвняннi з плацебо показав, що обстежуванi хворi добре переносили процедури: 1/3 пацiєнтiв вiдзначили зменшення кардiалгiй та седативний ефект; у 2 з 10 хворих плацебо чинило психотерапевтичну дiю у виглядi полiпшення сну, настрою, що свiдчить про наявнiсть психотерапевтичного компоненту у клiнiчних ефектах даної електропроцедури. Синусоїдальнi модульованi струми при дiї на дiлянку грудної клiтки порiвняно з плацебо значуще знижували ударний об'єм (вiд 60,9±6,5 до 49,8±6,1 мл), серцевий iндекс (вiд 2,7±0,29 до 2,01±0,19 лґхв/м², систолiчний артерiальний тиск (вiд 125,1±5,2 до 113,1±3,9 мм рт.ст.). Така динамiка показникiв за наявностi очевидної сукупної тенденцiї до порiдшання серцевого ритму (вiд 80,0±2,5 до 74,5±3,2 уд/хв) за ефектами нагадує дiю b-адреноблокаторiв та вiдповiдає вiдомим даним про антиадренергiчну спрямованiсть механiзмiв гемодинамічних ефектiв iмпульсних струмiв низької частоти (Т.А. Князева, 1987; О.М. Роздiльська, 1983).

Ударний об`єм.

Рис. 1. Функціональний стан серцево-судинної системи хворих при дії СМС в порівнянні з плацебо.

Привертає увагу збiльшення амплiтуди пульсографiчної кривої при дiї СМС на грудну клiтку, що не вважається властивим b-адреноблокаторам (В.I.Метелиця, 1987). Останнє свiдчить про полiпшення периферичного кровопостачання у зонi рефлекторної дiї даної методики СМС.

При розташуваннi прокладок у дiлянцi проекцiї нирок дiя синусоїдальних модульованих струмiв проявилася, в цiлому, односпрямовано з наведеними вище результатами. Знижувався також артерiальний систолiчний тиск (вiд 139,5±10,6 до 127,8±10,1 мм рт.ст.), незначно рiдшав серцевий ритм. Разом з тим особливостi дiї фактора на нижню половину тулуба проявлялися у вiрогiдному зниженнi загального периферичного опору судин (вiд 1926±462 до 1196±642 дин.сек.см^-5), вагомому зниженнi рiвня дiастолiчного артерiального тиску (вiд 75,6±2,3 до 67,8±3,3 мм рт.ст.), що свiдчить про бiльш виражену дiю СМС на рiвень системної периферичної мiкроциркуляцiї, при розташуваннi на дiлянцi проекцiї нирок і не виходить за межi вiдомого, як про вплив взагалi фiзичних факторiв на зону проекцiї нирок, так i дiю СМС (В.С.Улащик, 1986).

Результати застосування даного фiзичного фактора на обидвi описанi зони (грудну клiтку та нирки) в один день послiдовно з iнтервалом 2-3 години показали, що у 2 iз 7 обстежених iз сечокам'яною хворобою у анамнезi виникли неприємнi вiдчуття у дiлянцi нирок. Негативної динамiки з боку клiнiчних проявiв органiчної патологiї мiокарда чи стану щитовидної залози вiдзначено не було, як i кiлькiсного складання динамiки гемодинамiчних параметрiв. У 3 (42,8%) хворих превалювали ефекти, наведенi при дiї СМС на грудну клiтку, у решти 4 обстежених - "периферичнi" ефекти фактора. Необхiдно пiдкреслити, що протягом цiлого дня пiсля комбiнованого впливу 5 iз 7 хворих вiдзначали вiрогiдне порiдшання серцевого ритму по групi в середньому вiд 81,3±3,3 до 73,4±5,6 уд/хв, що визначає особливостi дiї СМС саме у даної категорiї осiб, дещо не зовсiм очiкуваного для хворих з патологiєю щитовидної залози. Цей ефект можна пояснити складними результуючими впливами синусоїдальних модульованих струмiв на дiлянки серця, проекцiї нирок i надниркових залоз, а також на функцiональний стан вегетативної нервової системи, важливi складові якої потрапили у зону дiї СМС (сонячне сплетiння).

Обгрунтування iнгаляцiйного способу введення iзоптину було проведено шляхом порiвняльної оцiнки результатiв клiнiко-гемодинамiчної реакцiї хворих на одну процедуру iнгаляцiй, приймання разової дози препарату всередину та iнгаляцiй дистильованої води (плацебо).

Клiнiчно процедури iнгаляцiй хворi переносили добре, побiчних явищ чи iндивiдуальної несприйнятності не вiдмічалося.

Аналiз гемодинамiчних зрушень показав, що iнгаляцiї плацебо викликали тенденцiю до зсувiв параметрiв гемодинамiки у виглядi незначного зниження ударного об'єму (УО) кровi (вiд 48,04 ± 3,2 до 46,1 ± 3,5 мл), серцевого iндексу (вiд 2,07 ± 0,12 до 1,92 ± 0,13 лґхв/м²), систолiчного артерiального тиску (156,3 ± 5,76 до 153,6 ± 5,74 мм рт.ст), порiдшання серцевого ритму.

Порiвняльна оцiнка динамiки показникiв стану хворого пiд впливом прийняття всередину iзоптину у дозi 40 мг показала, що у хворих на ІХС в поєднанні з патологією щитовидної залози вона вiдповiдала вiдомим гемодинамiчним механiзмам дiї препарату. Так, разова доза його викликала у хворих тенденцiю до зниження систолiчного i дiастолiчного артерiального тиску, показникiв серцевого викиду та полiпшення легеневої гемодинамiки у виглядi зниження вихiдного пiдвищеного тиску у легеневiй артерiї.

Результати впливу одноразової процедури iнгаляцiй 0,25%-го iзоптину у дозi 2 мл продемонстрували зниження систолiчного артеріального тиску (вiд 129,0±5,1 до 116,0±3,8 мм рт.ст.), ударного об'єму (вiд 61,2±5,9 до 49,3±5,3 мл) i серцевого iндексу (вiд 2,8±0,33 до 1,98±0,34 лґхв/м²); зменшення тахiкардiї (вiд 81,3±2,3 до 75,2±3,8 уд/хв). Слід підкреслити, що інгаляції ізоптину при цьому не викликали вірогідного зниження (чи навіть тенденції до нього) діастолічного артеріального тиску і загального периферичного судинного опору, що, певно, можна віднести до особливостей гемодинамічної дії інгаляційного способу введення препарату. Поряд з цим даний лікувальний спосіб призводив до поліпшення легеневої гемодинаміки - зниження підвищеного тиску у легеневій артерії та прискорення вигнання крові до цієї артерії (за даними реографії легеневої артерії).

Таким чином, результати проведення одноразових проб впливу фізичних лікувальних факторів на клініко-функціональний стан серцево-судинної системи у осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, продемонстрували, що синусоїдальні модульовані струми при розташуванні прокладок на ділянці грудної клітки (поперечно) відповідно до оригінального способу після однієї процедури викликали у хворих переважно антиадренергічний ефект, а за дії на ділянку нирок - більш виражену периферичну дію, що обгрунтовує можливість і доцільність послідовного комбінованого впливу на обидві зони.

Ізоптин в інгаляціях викликає односпрямовану, але більш виражену зміну параметрів гемодинаміки і рівня гормонів щитовидної залози в порівнянні із звичайним пероральним шляхом його введення,. що стало підгрунтям для застосування даного лікувального способу у хворих на ІХС у поєднанні з тиреоїдною патологією.

Ізоптин в інгаляціях при курсовому лікуванні призначали хворим на ІХС згідно з існуючими показаннями для призначення антагоністів кальцію. Враховуючи особливості методу, інгаляції ізоптину призначалися хворим, що мали супутні захворювання органів дихання, та за результатами однократних проб - хворим з наявністю ознак хронічної недостатності мозкового кровообігу (ДЕП будь-якої стадії).

Результати лікування показали, що в основному всі пацієнти, які спостерігалися, добре переносили процедури. Побічних реакцій чи суб'єктивної несприйнятливості процедур зареєстровано не було. У 28 із 33 обстежених вже перша процедура викликала суб'єктивні відчуття у вигляді легкого запаморочення голови, полегшення акту дихання, порідшання серцевого ритму.

Поряд з цим у хворих основної групи, порівняно з контрольною, реакція клінічних симптомів була односпрямованою і виявлялася у полегшенні стенокардії, зменшенні перебоїв, зниженні систолічного артеріального тиску. Відмітною особливістю реакції клініки у представників основної групи порівняно з контролем було значне зменшення задишки і зниження інтенсивності симптомів недостатності мозкового кровотоку. Було відзначено, що в інгаляціях ізоптин не чинив властивих даній групі препаратів побічних ефектів, які виникали у хворих, що отримували препарат всередину. Курсове лікування інгаляціями ізоптину чинило вплив і на функціональний стан серцево-судинної системи (у бік нормалізації показників без значної відмінності у групах). У більшості хворих після таких інгаляцій більш виражено поліпшувався легеневий кровоток, про що свідчить скорочення періоду напруження правого шлуночка, зменшення тиску у легеневій артерії і відповідне збільшення швидкості систолічного припливу крові у легеневу артерію.

Разом з тим під впливом інгаляцій ізоптину показники реоенцефалографії змінювалися у бік підвищення реографічного індексу, зниження дикротичного та діастоличного індексів переважно у хворих основної групи, що свідчить про позитивний вплив інгаляцій на церебральний кровообіг. Серцевий ритм у осіб контрольної групи змінився у середньому від 80,1 ± 3,6 до 71,1 ± 2,2 уд./хв (тобто знизився на 9,0 уд./хв, або на 11,2 %) порівняно з динамікою у осіб контрольної групи: 79,2±1,4 до 72,4±2,3 уд./хв (на 6,8 уд./хв або на 8,6 %), що відповідає особливостям механізму лікувальної дії препарату.

Слід відзначити нормалізуючий вплив ізоптину на тиреоїдний статус пацієнтів. Відзначено зниження рівня тиреоїдних гормонів, редукцію більшості клінічних проявів тиреоїдної патології (зменшення болю і неприємних відчуттів в ділянці щитовидної залози, серцебиття, слабкості, подразливості) у 2/3 пацієнтів односпрямовано, що узгоджується з нормалізуючими гемодинамічними ефектами. Цікавим, на наш погляд, є встановлення вираженої кардіозахисної дії інгаляцій ізоптину у хворих на ІХС в поєднанні з АІТ, що потребують тривалого призначення відносно високих доз L-тироксину (рис. 2).

Проведено вивчення ефективності курсового комплексного лікування хворих на ІХС з тиреоїдною патологією із використанням ампліпульстерапії. Всі хворі, що спостерігалися, поряд з фізіотерапією отримували індивідуальну медикаментозну терапію. Хворим, що отримували СМС, не призначалися b-адреноблокатори.

Загальна оцінка результатів лікування показала, що всі хворі суб'єктивно добре переносили ампліпульстерапію.

Позитивна динаміка у 2/3 хворих основної і контрольної груп, які спостерігалися, проявилася у зменшенні вираженості або частоти болю у ділянках грудної клітки і хребта, зниженні підвищених вихідних показників артеріального тиску. Слід зазначити, що у хворих, які отримували курс ампліпульстерапії за поперечною методикою (I група), позитивна клінічна динаміка проявлялася у більш ранні терміни. Це маніфестувалося зниженням частоти і вираженості болю у ділянках грудної клітки і хребта у значно більшої кількості хворих у групах, зниженням підвищених показників артеріального тиску з 3-5-ої доби лікування, зменшенням проявів гіперсимпатикотонії, що вельми характерне для даного виду лікування, виходячи з відомих сторін їх механізмів антиадренергічної дії (Т.А. Князева, 1989; О.М. Роздільська, 1993).

Рис. 2. Показники гемодинаміки при поєднаному прийомі L-тироксину та інгаляцій ізоптину.

Аналіз змін параметрів гемодинаміки підтвердив результати клінічних спостережень, а саме: у всіх обстежених хворих відзначалася тенденція до нормалізації показників. Відсутність чіткої вірогідності реакції функціонального стану серцево-судинної системи (змін ударного об'єму крові, хвилинного об'єму кровообігу, показників артеріального тиску і т.п.) можна розцінити як особливості стану основних ланок регуляції системи кровообігу у осіб з вихідним еукінетичним типом гемодинаміки, і в середньому по групі - невисокими рівнями артеріальної гіпертензії.

Разом з тим у процесі лікування у хворих, які отримували ампліпульстерапію, порівняно з представниками контрольної групи, більшою мірою поліпшувалися показники, що характеризують стан периферичного кровообігу: пульсовий систолічний та реографічний систолічний індекси. Такі зміни у більшою мірою були виражені у осіб I групи (поперечна методика СМС), ніж у представників II (паравертебральна методика СМС) і контрольної груп (на 100, 30, та 25 % відповідно). Бажаного для даної категорії хворих паралельного зниження діастолічного артеріального тиску і очікуваного порідшання серцевого ритму досягнуто не було.

З боку морфофункціонального стану щитовидної залози виявлена позитивна динаміка. У хворих відзначалося зменшення клінічних проявів тиреоїдної патології в обох групах. Разом з тим при дослідженні тиреоїдного статусу встановлено, що рівень тиреоїдних гормонів мав тенденцію до нормалізації, більш виражену при гіпертиреозі та дисбалансі тиреоїдних гормонів.

У результаті курсу СМС і бальнеотерапії у 2/3 хворих основної групи мало місце об'єктивне клініко-інструментальне поліпшення стану, яке проявилося у пацієнтів основної групи вірогідним зниженням артеріального тиску, у більшості з них - до завершення курсу лікування при більш ранній позитивній динаміці цього показника у осіб контрольної групи.

Особливістю реакції-відповіді організму хворих на курс фізіобальнеотерапії стало виражене полегшення перебігу стенокардії і кардіалгій, зменшення інтенсивності головного болю і артралгій, вираженості порушень периферичного кровотоку.

Спрямованість змін параметрів гемодинаміки була однаковою у осіб основної і контрольної груп. У результаті проведеного лікування у хворих основної та контрольної груп поліпшилися показники скоротливої здатності лівого шлуночка - знизилися величини як КСД, КСР, так і КСО, КДО.

Особливістю динамiки параметрiв у пацiєнтiв основної групи було виражене зниження пiдвищеного середнього тиску у легеневiй артерiї (на 10,5±10,1; 20,8%) вiдносно вихiдного значення. У контрольнiй групi ця динамiка склала 2,4%. Схожi змiни спостерiгалися i з боку периферичного кровотоку, що проявилося у збiльшеннi бiльше нiж у 3 i 4 рази вiдповiдно пульсового систолiчного iндексу (ПСI) та реографiчного систолiчного iндексу (РСI) при менш вираженому зростанні показникiв у контрольнiй групi (у 1,5 i 2 рази вiдповiдно). Отриманi данi можна розцiнити як полiпшення центральної, периферичної та легеневої гемодинамiки пiсля курсу амплiпульстерапiї на фонi хлоридних натрiєвих ванн.

Курсове лiкування хворих при проведеннi велоергометрiї (ВЕМ) знижувало вiдсотки приросту частоти серцевих скорочень (ЧСС), АТ та УО на навантаження 50 i 75 Вт, що свiдчить про полiпшення гемодинамiчної реакцiї на фiзичнi навантаження, незважаючи на наявнiсть вiдмов вiд продовження дослiджень з боку 1/3 обстежуваних.

Таким чином, результати проведених досліджень свідчать про можливість та доцільність включення ФФ до комплексу лікування осіб з ІХС у поєднанні з тиреоїдною патологією. Так, використання синусоїдальних модульованих струмів за оригінальною методикою на фоні загальних хлоридних натрієвих ванн та ізоптину в інгаляціях покращує клінічний стан хворих та функціональний стан їх серцево-судинної та тиреоїдної систем, підвищує фізичну працездатність.

Висновки

1. У осіб, що брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, спостерігається ріст захворюваності ІХС в поєднанні з тиреоїдною патологією. Приєднання патології щитовидної залози різко обмежує обсяг лікувально-реабілітаційних заходів даному контингенту хворих.

2. Застосування інгаляцій ізоптину і синусоїдальних модульованих струмів в наведених режимах підвищує ефективність лікування хворих на ІХС в поєднанні з тиреоїдною патологією у осіб, що брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оптимізує медикаментозну терапію шляхом зниження дози (-адреноблокаторів, антагоністів кальцію) і побічних дій фармпрепаратів (L-тироксину).

3. Ізоптин в інгаляціях покращує клінічний стан хворих і функцію серцево-судинної системи у вигляді нормалізації параметрів центральної гемодинаміки, зниження підвищених показників артеріального тиску, зрідження серцевого ритму. Спостерігається покращання легеневого кровообігу у вигляді зниження підвищеного тиску на 19,8% та збільшення швидкості систолічного припливу в легеневу артерію на 51% (9,1% і 25,5% - у контрольній групі) і церебральної гемодинаміки на 17,9% та 9,9% в основній та контрольній групах відповідно.

4. Інгаляції ізоптину у 2/3 пацієнтів викликають редукцію більшості клінічних проявів захворювань щитовидної залози, нормалізацію рівня тиреоїдних гормонів та знижують негативні гемодинамічні ефекти тиреоїдних гормонів.

5. Синусоїдальні модульовані струми при дії на ділянку грудної клітки виявляють антиадренергічну дію у вигляді пониження ударного об'єму крові на 18% (на 5% після плацебо), систолічного артеріального тиску на 9,6% (на 1,9% після плацебо), зрідження серцевого ритму на 7,5% (на 2,9% після плацебо), більш виражену після одноразової процедури.

Синусоїдальні модульовані струми при дії на ділянку нирок відрізняються від трансторакального способу більш вираженою позитивною “периферійною” дією.

6. Синусоїдальні модульовані струми при дії на обидві зони на фоні хлоридних натрієвих ванн у 2/3 осіб покращують клінічний стан та параметри центральної, легеневої і периферійної гемодинаміки та полегшують переносимість фізичних навантажень.

7. Синусоїдальні модульовані струми на фоні дії хлоридних натрієвих ванн сприяють нормалізації тиреоїдного статусу при вихідному гіпертиреозі та дисбалансі тиреоїдних гормонів.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

ішемічний хвороба серце iнгаляцiя

Учбовий посібник:

1. Климчук О.В. Ампліпульстерапія та інгаляції ізоптину в лікуванні кардіотиреоїдної патології у осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.-Харків, 1997.-14 с.

Статті у наукових виданнях:

2.Климчук О.В. Эффективность применения синусоидальных модулированных токов в комплексном лечении лиц, принимавших участие в ликвидации аварии на ЧАЭС, с кардио-тиреоидной патологией // Вісник курортології та фізіотерапії.- Євпаторія, 1998.- № 2.- С. 36-38.

3. Климчук О.В. Вплив деяких лікувальних фізичних факторів на клініко-функціональний стан ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з кардіо-тиреоїдною патологією // Український радіологічний журнал.- Харків, 1998.- № 3.- С. 322-324.

4. Насонова А.М., Климчук О.В. Дослідження кардіозахисної дії інгаляцій ізоптину у хворих на рак щитовидної залози та аутоімунний тиреоїдит при гормонотерапії L-тироксином // Український радіологічний журнал.- Харків, 1998.- № 3.- С. 319-321.

5.Патент № 23252 А Україна, МКІ А61В6/00. Спосіб лікування гіпотиреозу у хворих з патологією серцево-судинної системи / Роздільський С.І., Роздільська О.М., Беланович К.В., Климчук О.В.(Україна).- 1 с; Заявлено 21.05.97; Опубл. 19.05.98.- 1 с.

6. Physical factors for rehabilitation in thyrold and cardiac diseaseas: possibilities and prospects / Rosdilska O.N., Rosdilsky S.I., Klimchuk O.V., Afanasirеv M.V., Vovk A.D. // Immunorehabilitation and Rehabilitation in Medicine: Abstracts of the II International Congress (Antalia, May 6-10, 1996).- Antalia, 1996.- № 34.- Р. 52.

7. Климчук О.В. Эффективность физико-фармакологической реабилитации лиц, принимавших участие в ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС с кардиально-тиреоидной патологией // Оптимизация организационной и медицинской деятельности здравниц Украины: Материалы республиканской научно-практической конференции (Одесса, 12-13 июня 1997 г.).- Киев-Одесса, 1997.- С. 71-72.

8. Климчук О.В. Оптимизация традиционного медикаментозного лечения больных, принимавших участие в ликвидации последствий аварии на ЧАЭС, с помощью физических факторов (ФФ) // Материали Української науково-практичної конференції з міжнародною участю (Київ, 9-11 жовтня 1997 р.).- Київ, 1997.- С. 43-44.

9. Нові фізико-фармакологічні технології у клінічній практиці: теоретичне обгрунтування, ефективність лікування та перспективи реабілітації / Роздільська О.М., Роздільський С.І.,Михайлов Б.В., Климчук О.В., Братчук О.М., Насонова А.М., Беланович К.В., Кульчаєва Т.В., Мирошниченко Н.В., Багаутдинова В.І. // Матеріали I національного конгресу фізіотерапевтів і курортологів України (Хмільник, 13-14 травня 1998 р.).- Хмільник, 1998.- С. 29-30.

10. Климчук О.В. Эффективность использования изоптина в ингаляциях в сочетании с амплипульстерапией у лиц, принимавших участие в ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС //Актуальные проблемы курортологии и медицинской реабилитации: Материалы международной юбилейной научно-практической конференции, посвященной 40-летию санатория “Молдова” (Кишинев, 5-6 ноября 1997 г.).- Кишинев- Одесса, 1997.- С. 64-65.

11. Роздильская О.Н., Роздильский С.И., Климчук О.В. Лазерное излучение низкой интенсивности в лечении заболеваний щитовидной железы // Применение лазера в медицине и биологии: Материалы VII международной научно-практической конференции (Ялта, 24-30 октября 1996 г.).- Харьков, 1996.- С. 38-39.

12. Физические факторы в лечении заболеваний сердца и щитовидной железы, связанных с последствиями аварии на ЧАЭС / Роздильская О.Н., Роздильский С.И., Климчук О.В., Кононенко Е.К., Акилова Е.В., Кульчаева Т.В. // Актуальные вопросы детской курортологии: Материали юбилейной конференции (Евпатория, 11-12 июня 1996 г.).- Евпатория, 1996.- С. 63-64.

Размещено на Allbest.ru