Прогнозування та профілактика залізодефіцитної анемії у вагітних, що проживають в екологічно несприятливих умовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. М.І. ПИРОГОВА

УДК 618.3:616.155.194-084-037:541.12.038

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА ЗАЛІЗОДЕФІЦИТНОЇ АНЕМІЇ У ВАГІТНИХ, ЩО ПРОЖИВАЮТЬ В ЕКОЛОГІЧНО НЕСПРИЯТЛИВИХ УМОВАХ

14.01.01 - акушерство та гінекологія

ПРОЦЕПКО ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСІЙОВИЧ

ВІННИЦЯ 1999

Дисертація є рукописом

Робота виконана на кафедрі акушерства та гінекології № 1 Вінницького державного медичного університету ім. М.І.Пирогова МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Мазорчук Борис Федорович, завідувач кафедри акушерства та гінекоогії №1 Вінницького державного медичого університету ім. М.І.Пирогова МОЗ України

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Франчук Анатолій Юхимович,

професор кафедри акушерства та

гінекології медичного факультету

Тернопільської державної медичної

академії ім. І.Я.Горбачевського

МОЗ України;

доктор медичних наук, професор

Писарєва Світлана Петрівна,

завідуюча відділенням наукових проблем не виношування вагітності Інституту

педіатрії акушерства та гінекології

АМН України

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, кафедра акушерства та гінекології №1

Захист відбудеться “26” жовтня 1999 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 05. 600. 01 при Вінницькому державному медичному університеті ім. М.І. Пирогова МОЗ України (286018, м. Вінниця, вул. Пирогова, 56).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Вінницького державного медичного університету ім. М.І. Пирогова МОЗ України (286018, м. Вінниця, вул. Пирогова, 56).

Автореферат розіслано “ _26_”_жовтня 1999р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук, доцент М.І. Покидько

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми

В сучасному акушерстві проблема залізодефіцитної анемії (ЗДА), яка виникає у другій половині вагітності, набула особливого значення. За даними вітчизняних авторів ЗДА вагітних поступово зайняла провідне місце серед всіх ускладнень вагітності (Степанковская Г.К. и др., 1992; Сенчук А.Я. и др.,1993;Тимошенко Л.В.,1993). За останні роки спостерігається поступове зростання частоти виникнення залізодефіцитної анемії серед вагітних різних регіонів України (Овчар Т.Т., 1991; Сенчук А.Я., 1995; Меренкова І.М., 1998; Футорний С.М., 1999).

За різними даними за останні 10 років кількість анемій серед вагітних збільшилась майже у 8-15 разів (Ciмрок В.В. та ін.,1992 ; Тимошенко Л.В., и др. 1992). У всьому світі розповсюдження анемії серед вагітних сьогодні оцінюється у 50-51% (Roodenburg F., 1995), але у розвинутих країнах ці дані не перевищують 14-30% (CDC, 1989; Cook J.D., et al. 1992; Milman N., 1996).

У вітчизняній літературі розкриттю причин росту числа вагітних, хворих на ЗДА, присвячено небагато робіт. Після аварії на ЧАЕС з'явились спостереження росту деяких видів акушерської патології, зокрема анемії вагітних (Степанковская Г.К., и др. 1992; Тимошенко Л.В. и др., 1992).

Різні автори оцінюють вплив малих доз іонізуючого випромінювання на репродуктивну функцію неоднозначно (Руднев М.И. и др., 1994; Любарец Т.Ф., 1995; Незгода О.П. та співавт. 1996; Додина Л.Г., 1998). Роботи останнього десятиріччя вітчизняних і зарубіжних авторів звертають особливу увагу на зростання не тільки екологічних, медико-біологічних, але й соціально-економічних чинників в розвитку акушерської патології, в тому числі і анемії вагітних (Розыева Э., 1991; Богдашкин Н.Г. и др., 1992; Овчар Т.Т., 1992; Егорова И.П., 1996).

Таким чином, враховуючи сучасні завдання з встановлення розповсюдження захворювань, досить актуальним є вивчення епідеміології залізодефіцитної анемії серед вагітних різних областей (CDC, 1989; Hallberg L., 1992).

На сьогоднішній день достатньо розроблена схема терапії ЗДА з урахуванням етіологічних і патогенетичних чинників розвитку цієї патології у вагітних (Азнагулова Д.Г. и др., 1989; Breymann C. et al., 1995; Herrmann R.P., 1994; Lops V.R., 1995).

Проте питання профілактики ЗДА вагітних у вітчизняній науковій літературі освітлені недостатньо. Міри профілактики ЗДА стосуються, в основному, виявлення в амбулаторних умовах і в умовах денного стаціонару вагітних з високим ступенем ризику розвитку анемії, призначення вітамінів, зокрема аскорбінової кислоти, та, враховуючи, що основний шлях надходження заліза в організм - аліментарний, розроблені рекомендації по харчуванню вагітних і впроваджені спеціальні дієтичні продукти (Старостина Т.А. и др., 1990; Степанківська Г.К., 1992; Beard J.L., 1994; Donovan U.M., 1995).

Але залишається дискусійним питання - чи задовольнять перелічені міри зростаючу по мірі прогресування вагітності потребу організму матері і плода в залізі (Герасименко Г.В., 1989; Тагиева З.Т., 1989; Головин А.А., 1992; Сенчук А.Я., 1995; Eskeland B. et al., 1993).

Проблема профілактики анемії має два аспекти - первинний рівень запасів заліза в організмі і адекватність обсягів надходження заліза з їжею (Симбирцева Г.Д., 1998; Edwards C.Q., et al. 1991; Simons W.K., 1994). У сучасній літературі ці питання висвітлені недостатньо. Широке розповсюдження ЗДА серед вагітних, що спостерігається в останні роки, доводить неефективність корекції харчування як профілактичної міри щодо ЗДА в умовах дії несприятливих екологічних чинників, залишаються недостатньо ефективними і методи лікування ЗДА.

Означені обставини диктують необхідність вивчення патогенезу ЗДА і підбору найбільш ефективних препаратів, що впливають не тільки на показники червоної крові, але й на рівень запасів заліза в організмі, і дозволять коригувати доклінічні, латентні зміни обміну заліза в організмі вагітної жінки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках наукової тематики кафедри акушерства і гінекології №1 Вінницького державного медичного університету ім. М.І.Пирогова “Клініко-математичні методи прогнозування, профілактики, лікування деяких видів акушерської і гінекологічної патології внаслідок дії факторів зовнішнього середовища і виробництва” (1996-2000). Шифр теми: 616-099:616,621-08:547.23 № держреєстрації 0196U004907.

Метою даної роботи є удосконалення терапії залізодефіцитної анемії вагітних для зниження кількості ускладнень під час вагітності, пологів, післяпологового періоду у матері, плода та новонародженого в сучасних умовах.

Для реалізації поставленої мети вирішували наступні завдання:

1. Вивчено епідеміологію розповсюдження анемії серед вагітних в трьох областях (Рівненській, Вінницькій, Львівській) і вплив її на перебіг вагітності, пологів, стан плода і новонародженого в умовах дії несприятливих екологічних чинників.

2. Виділено фактори ризику і визначено можливі причини зростання частоти залізодефіцитної анемії серед вагітних зазначеного регіону за останні роки.

3. Досліджено характер змін обміну заліза в організмі жінки при прогресуванні вагітності і визначено патогенетичне значення цих змін у розвитку ЗДА вагітних.

4. Розроблено і впроваджено в клінічну практику прогностичні критерії розвитку ЗДА і визначено показання для призначення препаратів заліза.

5. Проведено порівняльний аналіз ефективності застосування органічних і неорганічних солей заліза для поповнення його депо, на підставі чого розроблено і впроваджено в практику комплекс заходів для вагітних групи ризику розвитку ЗДА, що призначається в ранні терміни вагітності.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше досліджено епідеміологію розповсюдження ЗДА серед вагітних в трьох областях України за останні 11 років і вивчено частоту залізодефіцитного стану серед невагітних жінок репродуктивного віку регіону, що досліджувався. Розроблено математичну модель прогнозу росту частоти ЗДА серед вагітних і визначено прогноз серед вагітних Вінницької області на найближчі чотири роки. Виявлено фактори ризику, та причини росту ЗДА вагітних у зазначених регіонах за останні роки.

Встановлено зміни обміну заліза при прогресуванні вагітності. Визначено, що ЗДА - остання стадія динамічних змін обміну заліза. Запропоновано поняття “преанемія” (залізодефіцитний стан) - латентні зміни обміну заліза, що передують змінам показників червоної крові вагітних.

Визначено, що для розвитку анемії має значення початкова адекватність депо заліза в організмі жінки. Базуючись на цьому, розроблено критерії оцінки адекватності депо заліза під час вагітності та показання для призначення препаратів заліза у ранні терміни вагітності.

Проведено порівняльну оцінку ефективності застосування органічної та неорганічної солей заліза.

Практичне значення одержаних результатів. Результати комплексного клініко-лабораторного дослідження дають можливість визначати вагітних з високим ступенем ризику виникнення ЗДА в ранні терміни вагітності.

Одержані результати змін обміну заліза і знайдені порогові значення рівня сироваткового феритину (СФ) дозволяють в ранні терміни вагітності прогнозувати розвиток ЗДА і визначати необхідність призначення препаратів заліза для профілактики ЗДА шляхом лікування залізодефіцитного стану, а також оцінювати адекватність застосованої терапії.

Показано, що застосування органічної солі заліза - глюконату (в складі препарату “Тотема”) для лікування преанемії (залізодефіцитного стану) і профілактики виникнення ЗДА по мірі прогресування вагітності дозволяє досягти більш виражених позитивних результатів скоріше, ніж застосування неорганічної солі - сульфату заліза (в складі препарату “Актиферин”).

На тлі проведених досліджень для акушерської практики розроблено і впроваджено комплекс заходів з профілактики ЗДА у вагітних з ранніх термінів вагітності.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проаналізовано наукову літературу та патентну інформацію з проблеми анемії вагітних, визначено мету та завдання дослідження. Розроблено анкети та проведено анкетування вагітних та невагітних жінок для визначення факторів ризику розвитку ЗДА під час вагітності. Автор самостійно провів обробку статистичних матеріалів у регіонах, формування груп хворих, інструментальні та лабораторні дослідження, первинну обробку результатів обстежень.

Особисто дисертантом проведено статистичний аналіз результатів дослідження, написано всі розділи дисертації, сформульовано висновки та запропоновано практичні рекомендації, забезпечено їх впровадження в медичну практику та відображення в опублікованих працях.

Апробація результатів дослідження. Основні положення роботи доповідалися на науковій конференції молодих вчених “Актуальні питання акушерства і гінекології” (Вінниця, 1995); науково-практичній конференції “Перспективы спирулины в биотехнологиях питания и фармакологии” (Вінниця, 1997); Міжнародній конференції, присвяченій 25-річчю клінічної фармакології (Москва, 1997); конференції молодих вчених - секція “Актуальні проблеми охорони материнства та дитинства” (Вінниця, 1998); Другому міжнародному конгресі з інтегративної антропології (Вінниця, 1998); Другому міжнародному медичному конгресі студентів і молодих вчених (Тернопіль, 1998); Міжнародному симпозіумі “Актуальні проблеми біофізичної медицини” (Київ, 1998).

Апробацію дисертаційної роботи проведено на спільному засіданні кафедр акушерства та гінекології №1 і №2, загальної хірургії, біохімії, патологічної анатомії, соціальної гігієни і організації охорони здоров'я Вінницького державного медичного університету ім. М.І.Пирогова.

Основні результати дослідження використовуються в практиці роботи пологових будинків м. Вінниці та в навчальному процесі на кафедрах акушерства та гінекології №1 і №2, курсах гематології і клінічної фармакології Вінницького державного медичного університету ім. М.І.Пирогова.

Публікації. По темі дисертації опубліковано 10 робіт: 7 статей у провідних наукових журналах, 3 - в матеріалах конференцій та тезах доповідей.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 147 друкованих сторінках і складається зі вступу, огляду літератури, семи розділів власних досліджень, обговорення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій і списку використаних джерел, який нараховує 144 українсько- та російськомовних і 64 іноземних джерел. Робота ілюстрована 30 таблицями і 5 рисунками.

анемія вагітність залізо екологічний

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження Для аналізу розповсюдження ЗДА серед вагітних нами були відібрані Львівська, Рівненська і Вінницька області, що мають різну екологічну характеристику за рівнем радіонуклідних впливів. Для характеристики хімічних і радіаційних факторів оточуючого середовища зазначених областей використали дані санітарно-епідемічної та гідрометеослужби, видані у щорічних збірниках Мін. Екобезпеки з 1992 по 1996 роки і Мін. Чорнобиля України з 1989 до 1996 року.

Епідеміологію ЗДА вагітних вивчали за даними щорічних “Звітів про медичну допомогу вагітним, роділлям і породіллям” (форма №21, затверджена наказом Міністерства статистики України від 20.05.1994р., звіт №3) 67 районних медичних установ зазначених областей з 1985 до 1996 року.

Прогнозування росту анемії серед вагітних на наступні чотири роки проведено за даними Вінницької області методом аналізу часових рядів (моделювання за Боксом-Дженкінсом).

Особливості перебігу вагітності та пологів у жінок із ЗДА вагітних, котрі мешкають в екологічно несприятливих умовах, вивчали шляхом порівняльного аналізу історій пологів 163 вагітних з ЗДА (І - основна група), котрі мешкають у місті з рівнем хімічного та радіаційного забруднення, що перевищує нормальні значення, з даними про 102 вагітних з ЗДА (ІІ група - порівняння) екологічно чистого району Вінницької області.

Для визначення факторів ризику та чинників зростання ЗДА вагітних за допомогою спеціально розробленої анкети нами проведено опитування 128 жінок у терміні 37-40 тижнів вагітності. За рівнем гемоглобіну крові вагітні розподілені на дві групи. Основну, I-у групу (49 осіб) - склали жінки з залізодефіцитною анемією, в яких на протязі всього гестаційного періоду середній рівень гемоглобіну був менше 100 г/л (94,8±0,66 г/л). До контрольної, ІІ-ї групи віднесені 79 жінок з середнім рівнем гемоглобіну протягом вагітності більше 110г/л (116,96±0,86 г/л). На підставі відповідей жінок проведено порівняльний аналіз обох груп. Фактичне харчування оцінювали за допомогою розробленої нами бальної методики.

За методикою випадкової вибірки відібрано і обстежено обмін заліза у 64 практично здорових невагітних жінок від 17 до 35 років. 85% з них планують стати матерями упродовж наступних 2-4 років.

Для визначення показників обміну заліза у вагітних в різні терміни обстежено 111 жінок. В 1 триместрі (середній термін вагітності склав 11,2±0,08 тиж.) обстежені 42 жінки, в другому триместрі (23,3±0,11 тиж.) - 36 і в третьому (37,2±0,08 тиж.) - 33 жінки.

Для розробки і оцінки ефективності запропонованих лікувально-профілактичних заходів у вагітних, які мешкають в екологічно несприятливих умовах, нами було додатково обстежено 77 вагітних жінок. Першу групу склали 19 жінок, котрі приймали препарат “Тотема”, що містить органічну сіль - глюконат заліза; другу - 22 жінки, які використовували базисний препарат “Актиферин” з неорганічною сіллю - сульфатом заліза. Контрольну групу (36 осіб) склали жінки, які не отримували залізотерапії. Вагітні обстежені до призначення препаратів (середній термін - 13,3±0,09 тиж.) та через півтора місяці після призначення.

У всіх обстежених жінок визначали концентрацію загального гемоглобіну спектрофотометричним методом, сироваткового заліза (далі СЗ), здібність сироватки зв'язувати залізо (ЗСЗЗ), рівень насичення трансферину залізом (НТ) - бетофенантроліновим мікрометодом, кількість еритроцитів і інші показники загального аналізу крові, еритроцитарні індекси визначали на гемоаналізаторі HC 5710 фірми “Danam”. Концентрацію сироваткового феритину (СФ) визначали радіоімунним методом з використанням наборів KІT “Ірмоферитин”,.

Всі отримані дані оброблені методами дескриптивної статистики.

Основні результати дослідження

Порівнюючи екологічний стан у трьох областях за 1985-1996 роки, встановлено, що на території спостережених областей екологічні умови несприятливі для організму вагітної жінки. За рівнем хімічного забруднення три області можна вважати подібними. З 1986 року рівень радіаційного забруднення найбільший у Рівненській області (1,77±0,32 мЗв.рік-1), проміжний у Вінницькій (0,21±0,03; Р<0,05) і найменший - у Львівській (0,13±0,01 мЗв.рік-1; Р<0,001 відносно Рівненської і Р<0,05 відносно Вінницької). З 1995 року рівень променевих навантажень у Вінницькій і Львівській областях подібний.

У зазначених областях з 1985 по 1996 рік зросла частота ЗДА вагітних. Найбільший ріст спостерігався у Рівненській області - з 2,6±0,4% у 1985 до 37,7±3,7% у 1996 році, у Вінницькій області - з 7,5±0,5 до 36,7±2,6% і найменший ріст виявився серед вагітних Львівської області - з 7,4±0,6 до 25,8±2,7%. Раніше кількість анемії збільшилася у Рівненській області - у 1988 році 4,5±0,7% і за даними 1989 року - 10,3±1,8% (Р<0,05). У Вінницькій області зростання частоти анемії спостерігали з 1990 року - з 7,8±0,8% у 1989 році до 11±1,1% (Р<0,05). У Львівській області - з 1991 року (9,9±1,2% на відміну від 6±0,5% у 1990 році; Р<0,05). За три роки (1994 - 1996) рівень анемії серед вагітних Рівненської і Вінницької областей виявився подібним, а серед вагітних Львівської області вірогідно нижчим у порівнянні з показниками двох інших областей.

На прикладі Вінницької області проведено прогнозування частоти виникнення ЗДА серед вагітних в найближчі чотири роки, яке наведено на рис. 1. Відмічено тенденцію до продовження росту цієї патології вагітності.

Вінницька область по частоті анемії схожа з Рівненською, хоча територія Вінницької області має показники іонізуючого випромінювання в 10-15 разів менші, ніж в Рівненській. Тим не менше, у Львівській області, де за 11 років не змінювався радіаційний фон, ми також спостерігаємо значне зростання числа вагітних з анемією.

Таким чином, радіаційне забруднення території служить сприятливим чинником розвитку анемії вагітних, але не пояснює зростання числа цієї патології вагітності за останні роки. Однакова частота анемії серед вагітних Вінницької і Рівненської областей підтверджує тезу про несприятливий вплив комплексу екологічних чинників, куди входять окрім іонізуючого випромінювання (ІВ) регіональні виробничі чинники, хімічні агенти антропогенного походження, сільгоспхімія.

Порівняльний аналіз соціального положення і фактичного харчування вагітних з анемією і з фізіологічним перебігом вагітності показав, що сімейний прибуток у сумі від 101 до 300 грн був майже в однаковій кількості сімей (48,9 та 55,7%; Р>0,05), тоді як, порівнюючи групи серед вагітних з ЗДА, більший відсоток складали сім'ї з мінімальним прибутком, на відміну від вагітних з нормальною гемограмою - з максимальним.

За соціальним положенням розподіл вагітних показав, що у групі вагітних без анемії більше службовців (36,7 проти 22,4%; Р<0,05) та робочих виробничої сфери (10,1 і 8,16%; Р=0,05), тоді як у I-й групі більше студенток (18,4 та 8,9%; Р<0,001). Cеред вагітних з анемією вірогідно більше жінок, що тимчасово не працюють - 18,4 і 8,9% відповідно (Р<0,05).

Оцінюючи рівень фізичних навантажень жінок, ми виявили, що серед вагітних з анемією більше, ніж у групі порівняння осіб фізичної праці (16,3 і 7,6% відповідно; Р<0,05). Кількість жінок, у яких переважає розумова праця, в обох групах подібна - 63,3% в І-й і 72,2% у ІІ-й групі (Р>0,05).

Кількість одиноких матерів у I-й групі мала тенденцію до збільшення (9,1 і 7,5%; 0,05>Р<0,1). У цій групі вірогідно більше повторних шлюбів.

Шкідливі звички більше притаманні жінкам із залізодефіцитною анемією: паління відмічають 30% вагітних, помірне вживання алкоголю - 55% (у здорових відповідно - 14%; Р<0,05 та 42%; Р<0,1). Конфлікти в сім'ях відзначають 35% вагітних з ЗДА при 21% у здорових (Р<0,05). Як наслідок, у 89% осіб з анемією виявлена дратівливість (при 20% у здорових, Р<0,05), плаксивість, розлад сну, відчуття невпевненості, тривоги, жахів (38% при 19% у групі порівняння; Р<0,05).

Порівняльна оцінка даних соматичного анамнезу виявила тенденцію до збільшення серед вагітних з анемією жінок, що хворіли на хворобу Боткіна (12,2 проти 5,1% серед жінок ІІ-ї групи; Р<0,05), ревматизм (14,3 і 5,1% відповідно; Р<0,05), у І-й групі вагітні частіше відмічають випадки кровотечі з ясен - 59% проти 50,6% (Р<0,1).

За даними анамнезу середній вік появи менархе у жінок основної групи складав 12,5±0,2 років проти 13,1±0,16 (Р<0,05) - контрольної. Тривалість менструації у жінок обох груп подібна (6,5±1,16 днів), рясні місячні серед хворих на анемію були майже у чотири рази частіше, ніж у здорових (Р<0,05).

Перенесені гінекологічні захворювання в обох групах подібні, але ми спостерігали тенденцію до збільшення частоти хронічних гнійно-запальних захворювань придатків матки серед вагітних з ЗДА (28,6 проти 20,3%; Р=0,05).

Під час теперішньої вагітності лікувальною фізкультурою займалися 41% жінок з анемією та 61% - здорових (Р<0,05). Рівень фізичного навантаження під час декретної відпустки характеризували як “високий” 23% хворих на анемію, та лише 4% здорових (Р<0,05). Стресові ситуації на протязі вагітності відмічають 58% хворих на анемію та 48% здорових жінок (Р<0,05).

Найбільші розбіжності виявлені при співставленні фактичного харчування до і під час вагітності. Серед вагітних з анемією 41% жінок харчувалися нерегулярно (серед здорових - 9%; Р<0,001), особливістю розпорядку харчування вагітних обох груп виявився перерозподіл денного раціону за рахунок значної переваги раціону вечора над ранковим. Такий режим харчування зберігався при вагітності у 50% жінок I-ї групи, у 40% - II-ї (Р = 0,05). Зміна характеру харчування під час вагітності, в основному, стосувалася підвищення кількості їжі (81%), а не її якості (19%), та відмовою від деяких видів продуктів (солодощів, мучних, гострих).

Вагітні з анемією вживають вірогідно менше цукру, м'яса, риби, птиці, сиру, яєць, хліба. Серед вагітних з анемією 75% жінок вживають рослинних жирів більше, ніж тваринних, і 26,5% - рослинних продуктів (картопля, капуста, буряк, гарбуз, цибуля, кабачки) більше, ніж тваринних (у здорових відповідно 53%, Р<0,05; 7,6%, Р<0,001). Такі овочі, як морква, томати, баклажани, бобові більше вживають жінки контрольної групи. Вони ж більше вживають і фруктів (98% при 86,9% серед вагітних з анемією; Р<0,05).

Слід відзначити, що високий відсоток вживання яблук серед вагітних з анемією (77,6%) зумовлений дотриманням рекомендацій акушерів після встановлення діагнозу анемії. Окрім цього, вагітні з анемією більше вживають круп і мучних виробів (окрім хліба).

Нами відмічено, що серед вагітних з анемією обмежена різноманітність страв і продуктів і частіше зустрічається вживання продуктів після зберігання і повторної кулінарної обробки. Повна відмова від вживання пе-чінки і нирок втричі частіше серед жінок І-ї групи, ніж ІІ-ї (14,3 і 5,1% відповідно; Р<0,05); від вживання хліба - у 20,4 і 5,1% відповідно (Р<0,05). При розрахунку споживання основних харчових продуктів в балах ми оцінили фактичне харчування вагітних з анемією в 25,4 бали, здорових вагітних - в 33,6 бали (Р<0,05).

Порівнюючи перебіг вагітності і пологів за даними історій пологів 163 вагітних (І - основна група) з ЗДА, що мешкають в місті з рівнем хімічного та радіаційного забруднення, що перевищує нормальні значення, з даними 102 вагітних з ЗДА (П група - порівняння) екологічно чистого району Вінницької області, встановлено деякі особливості перебігу вагітності з ЗДА в умовах дії екологічних факторів.

Тоді, як серед мешканок міста вдвічі більше жінок з анемією легкого ступеня ніж середнього (61,9 і 31,3% відповідно; Р<0,05), то серед мешканок району ми спостерігали подібну кількість вагітних з легким та середнім ступенями тяжкості анемії (55,4 і 41,2% відповідно; Р>0,05).

Ускладнений перебіг вагітності зустрічався частіше серед мешканок міста - 77,3% на відміну від мешканок села - 58,8% (Р<0,05).

Найчастішими ускладненнями перебігу гестаційного періоду в обох групах виявилась загроза невиношування вагітності і преєклампсія легкого ступеня. Але, порівнюючи ці показники за групами, ми встановили, що серед вагітних екологічно несприятливого міста прееклампсія зустрічалася вірогідно частіше, ніж серед мешканок екологічно чистого району - 39,3 проти 26,5% відповідно (Р<0,05).

Стосовно загрози невиношування, ця патологія поєднувалася з ЗДА частіше у другій групі, ніж у першій - 58,8 і 41,1% відповідно (Р<0,05).

В обох групах виявився вірогідним кореляційний зв'язок між ступенем тяжкості прееклампсії і хронічної фето-плацентарної недостатності (ХФПН) і тяжкістю анемії (r = 0,72 і 0,64 у першій групі та r = 0,77 і 0,60 у другій відповідно).

Аналізуючи перебіг пологів в обох групах, ми встановили, що у 68,1% вагітних першої групи і у 62,7% другої пологи були з ускладненнями (Р>0,05). Частіше серед жінок екологічно забрудненого міста спостерігали аномалії пологової діяльності, ніж серед вагітних екологічно чистого району - у 21,5 і 12,7% відповідно (Р<0,05). У 15,3% мешканок міста пологи та післяпологовий період ускладнилися кровотечею, на відміну від 10,8% - у другій групі (Р<0,05).

Ускладнений перебіг вагітності підвищує частоту оперативних втручань, котрі серед жінок першої групи склали 39,1%, відносно 28,4% у вагітних другої групи (Р<0,05). Різниця показників першої і другої груп склалась, в основному за рахунок частішого застосування ручної ревізії порожнини матки серед породіль першої групи - 18,3% (11,7% у другій групі; Р<0,05). Причинами для використання даної операції були щільне прикріплення плаценти та її дефекти.

Ускладнення післяпологового періоду частіше зустрічалися серед жінок, хворих на ЗДА, що мешкають в екологічно несприятливих умовах - 32,5% при 26,7% серед жінок другій групи (Р<0,05). Септичні ускладнення склали 16,2 і 11,1% відповідно (Р<0,05). Частота післяпологового ендометриту в обох групах залежала від ступеня тяжкості анемії.

Ускладнення вагітності і пологів мали несприятливий вплив на стан новонародженого. У першій групі в 14,4% випадків діти народжувалися у стані асфіксії і 24,1% - з гіпотрофією, тоді як у другій групі ці показники мали тенденцію до зниження - 11,1 і 20,8% відповідно.

Таким чином, анемія є важким ускладненням вагітності в умовах дії екологічно небезпечних факторів і несприятливо впливає на стан плода і новонародженого, а також є причиною ускладнень під час пологів та у післяпологовому періоді.

Подальший аналіз отриманих даних показав, що серед невагітних жінок у 16% рівень гемоглобіну нижче 110 г/л. В цій групі жінок знижена середня кількість еритроцитів (3,2±0,12 х106л3), концентрація заліза сироватки склала 18,7±1,35 мкмоль/л. Нормальний рівень СЗ зустрічався у 65% невагітних жінок, але його поєднання з нормальною концентрацією гемоглобіну відзначено лише у 60% випадків. Ця група відносно залізодефіцитної анемії вважається здоровою. Аналізуючи стан депо за-ліза серед цих жінок, ми встановили, що середній вміст СФ склав 45,28 ± 9,1 мкг/л, з коливаннями від 6,5 до 242 мкг/л.

При такому рівні феритину середня концентрація гемоглобіну дорівнювала 121,8 ± 0,23 г/л, СЗ - 20,8 ± 1,18 мкмоль/л, при НТ - 37,3 ± 2,15% і ЗСЗЗ- 55,8 ± 1 мкмоль/л. Всі ці величини характеризують нормальний обмін заліза в організмі.

У 35% невагітних жінок рівень заліза сироватки був нижче норми і складав 8,6 ± 1,08 мкмоль/л, у 2/3 з них сідеропенія супроводжувалась падінням рівня гемоглобіну та кількості еритроцитів. Латентна сідеропенія супроводжувалася нормальним рівнем останніх двох показників, але середнє значення СФ склало 24,8 ± 5,3 мкг/л, з мінімальним значенням 2,0 і максимальним 75,5 мкг/л. В цій групі знижений коефіцієнт насичення трансферину - 13,7 ± 0,4%, і ЗЗСЗЗ - 28,65 ± 0,76 мкмоль/л.

Маніфестна анемія, на відміну від латентної сідеропенії, супроводжувалася зниженням концентраційних показників червоної крові і поглибленням порушень обміну заліза - середній вміст феритину знизився до 17,9±1,6 мкг/л, СЗ - до 4,9±0,45 мкмоль/л, коефіцієнту насичення трансферину - до 12,5±1,1%, а ЗЗСЗЗ підвищилася до 43,7 ± 8 мкмоль/л.

Оцінюючи показники всієї групи невагітних жінок репродуктивного віку, ми встановили, що з них 72% мають рівень СФ менше нижньої межі норми - 45,5±4,58 мкг/л (середнє значення - 19,96±1,95 мкг/л).

Серед 42 жінок, обстежених у першому триместрі вагітності, показники обміну заліза суттєво не відрізнялися від показників у невагітних. Середня концентрація гемоглобіну склала в першому триместрі - 114±2,1 г/л, у невагітних 117,3±0,19 г/л (Р>0,05). Кількість еритроцитів - 3,5±0,4 Х1012/л і 3,9 ± 0,05 Х1012/л відповідно (Р>0,05). Не відрізнялись і еритроцитарні індекси: MCV у невагітних - 88,9±1,14 мікрон3, у першому триместрі - 87,2±2,18 мікрон3 (Р>0,05); MCH - 30,3±0,4 і 31,3±1,2 пг відповідно (Р>0,05); MCHC - 34,3±0,6% для невагітних і 34,2±1,1% для вагітних у першому триместрі (Р>0,05).

Порівнюючи рівень заліза сироватки та об'єми депонованого заліза, ми не виявили вірогідної різниці між концентрацією СЗ до вагітності й в ранні терміни - 15,6±1,3 і 12,4±0,8 мкмоль/л відповідно (Р>0,05). Але, якщо рівень феритину до вагітності - 38,6± 5,9 мкг/л, то наприкінці першого триместру ми спостерігали тенденцію до зниження об'єму депонованого заліза - СФ склав 23,4±2,2 мкг/л (Р<0,05). Ця картина віддзеркалює процес використання заліза із органів-депо на потреби організму матері і плода.

У першому триместрі ще не наступали зміни показників гемограми (лише у 8 осіб (19%) рівень гемоглобіну був нижче, ніж 110 г/л, (114±2,1 г/л) і спостерігався нормальний рівень СЗ поряд з коефіцієнтом насичення трансферину (до вагітності - 32,2±1,04%, у першому триместрі - 34,1±2,4%; Р>0,05), що є “динамічними” і “транзитними” показниками, і характеризують лише тимчасову адекватність об'єму заліза в організмі жінки за рахунок наявності депонованого заліза.

У першому триместрі ми спостерігали також тенденцію до зниження гематокріту порівняно з його значенням у невагітних (29,3±1,3 і 34,6±0,6% відповідно; Р=0,05), що відображає початок процесу гідремії.

При прогресуванні вагітності поглиблюються зміни обміну заліза. В першу чергу це проявляється різким падінням наприкінці другого триместру рівня СФ до 9,3±2,3 мкг/л (на відміну від 23,4±2,2 мкг/л у першому триместрі; Р<0,01), СЗ - до 9,09±2,2 мкмоль/л (у першому триместрі - 12,4±0,8 мкмоль/л; Р<0,05), насичення трансферину залізом знизилось у першому триместрі з 34,1±2,4% до 29,4±1,7% у другому (Р<0,05).

Ці наслідки вичерпання депо заліза призвели до змін у периферійній ланці червоної крові - рівень гемоглобіну склав 93,58±4,3 г/л на відміну від 114±2,1 г/л у ранні терміни вагітності (0,05<Р<0,1), еритроцитів - 2,8±1,54 Х1012/л при 3,5±0,4 Х1012/л у першому триместрі. При цьому кількість жінок з анемією І ступеня тяжкості склала 30,6%. Нами спостерігається тенденція до зниження МСV - з 87,2±2,18 до 84,89±3,5 мікрон3 у другому триместрі (0,05<Р<0,1); зниження гематокріту - подальшому “розрідженню” крові - від 29,3±1,3% до 23,71±1,9% (Р<0,05). Достовірно підвищується і ЗЗСЗЗ з 55,4±1,8 мкмоль/л у першому триместрі до 73,24±7,2 мкмоль/л у другому (Р<0,05), і ЛЗСЗЗ з 36,2±2,2 до 50,81±6,7 мкмоль/л відповідно (Р<0,05).

У третьому триместрі зміни обміну заліза подібні показникам у другому триместрі. Це стосується, в першу чергу, рівня феритину - 7,1±2,3 і 9,3±2,3 мкг/л відповідно (Р>0,05) і СЗ - 9,09±2,2 мкмоль/л у другому триместрі і 9,13±1,64 мкмоль/л наприкінці третього (Р>0,05). Мінімальне значення СФ у групі обстежених перед пологами склало 2,2 мкг/л, а максимальне - 13,3 мкг/л. Це ознаки декомпенсації обміну заліза і повного вичерпання його запасів в організмі вагітної, внаслідок чого відбуваються стійкі зміни периферійної ланки червоної крові: кількість жінок з ЗДА І ступеня тяжкості склала 57,6%, ІІ ступеня - 3%. На поглиблення дефіциту заліза вказує і підвищення рівня ЛЗСЗЗ з 50,81±6,7 мкмоль/л у другому триместрі до 66,6±4,92 мкмоль/л (Р<0,05); ПЗСЗЗ не змінилася (73,24±7,2 і 79,65±2,9 мкмоль/л; Р>0,05).

Визначаючи цінність усіх лабораторних показників червоної крові для характеристики депо заліза, ми встановили, що високий кореляційний зв'язок з рівнем сироваткового феритину, окрім гемоглобіну, еритроцитів і гематокріту має розмір здібності сироватки зв'язувати залізо, середня концентрація і середній вміст гемоглобіну в еритроциті. Що стосується сироваткового заліза, то з рутинними індикаторами червоної крові (гемоглобін, еритроцити і гематокріт) кореляційний зв'язок виявився дуже низьким.

Таким чином, ми виявили, що маніфестній анемії під час вагітності передують латентні порушення обміну заліза - преанемія. Наші спостереження показують, що рівень гемоглобіну і сироваткового заліза не можуть служити критеріями для оцінки його запасів в організмі. Більш вірогідним для оцінки запасів заліза і для прогнозу розвитку анемії є визначення вмісту феритину в крові. У сучасній літературі немає єдиної думки про порогові значення СФ. Якщо рахувати адекватним рівень СФ більше 200 мкг/л, то, як показало наше дослідження, при 40 мкг/л до вагітності неминуче виснаження запасів заліза у II - III триместрі, а при СФ менше 20 мкг/л розвивається ЗДА. Ми вважаємо, що величину СФ до 50 мкг/л можна назвати прихованим дефіцитом заліза - залізодефіцитним станом (преанемія), а менше 20 мкг/л - критичним рівнем, після чого знижується рівень гемоглобіну і кількість еритроцитів.

Прийняте сьогодні призначення препаратів заліза з моменту зниження показників червоної крові недостатньо ефективно тому, що до цього відбуваються латентні зміни обміну заліза. Темпи розвитку анемії залежать від повноцінності депо на час запліднення. Тому рання діагностика залізодефіциту (преанемії) і оцінка адекватності запасів заліза дозволять у ранні терміни вагітності компенсувати залізодефіцитний стан і відвернути розвиток маніфестного залізодефіциту - ЗДА.

Виходячи з цього, нами була проведена порівняльна оцінка ефективності поповнення запасів заліза призначенням жінкам першої групи орга-нічної солі - глюконату заліза (в складі препарату Тотема) і в другій групі неорганічної - сульфату заліза (Актиферин) в ранні терміни гестації для профілактики розвитку ЗДА вагітних.

Після проведеного лікування показники червоної крові залишалися в межах норми тільки при використанні препарату Тотема. У жінок, що приймали Актиферин, поступово зростали зміни, що свідчить про прогресування залізодефіцитного стану, хоча явної анемії ще не спостерігалося. У першу чергу, нами відмічений приріст рівня СФ у жінок, які отримували Тотему, на відміну від такого у жінок, котрі приймали Актиферин - 24,2±2,4 мкг/л та 10,1±1,5 мкг/л відповідно (Р<0,05). Достовірно розрізнявся і рівень насичення трансферину залізом (36,8% в першій на відміну від 20,5% в другій; Р<0,05) та кількість СЗ (22,1 мкмоль/л і 10,1 мкмоль/л відповідно; Р<0,05). Все це свідчить про ліквідацію залізодефіцитного стану під впливом Тотеми, чого не відбувається при лікуванні Актиферином. Найгірші показники зафіксовані нами у жінок контрольної групи (зміна периферійної ланки червоної крові), які взагалі не отримували препаратів заліза. Подальші дослідження показали, що після вживання орга-нічних препаратів заліза у 19,8% жінок перед пологами розвивається анемія першого ступеня, при застосуванні неорганічного заліза анемія мала місце у 30,9% випадків. Найвищий показник анемії спостерігався у жінок, яким не призначали препарати заліза - 62,2%.

Таким чином, виявилось ефективним застосування препарату “Тотема” для лікування залізодефіциту, що є профілактикою розвитку тяжкої анемії через поступове виснаження депо заліза.

ВИСНОВКИ

1. Залізодефіцитна анемія вагітних - важке, широко розповсюджене ускладнення гестаційного процесу, зустрічається до 70-80% випадків і в наступні 4 роки ймовірно прогресивно зросте її частота.

2. Чинниками росту частоти залізодефіцитної анемії серед вагітних за останні роки є погіршення екологічного стану оточуючого середовища антропогенного походження, нераціональне і неповноцінне харчування вагітних, шкідливі звички, фізичні і психічні перевантаження як наслідок соціально-економічних проблем.

3. Залізодефіцитна анемія вагітних - остання стадія динамічних змін обміну заліза, що виникають після запліднення, і відображає зрив компенсаторних реакцій обміну заліза.

Ій передує виснаження депо заліза (залізодефіцитний стан), про що свідчіть зниження сироваткового феритину нижче 40-50 мкг/л.

4. Вимірювання феритину сироватки для діагностики залізодефіцитного стану - надійний метод доклінічної діагностики розвитку ЗДА.

5. Профілактику та лікування ЗДА вагітних доцільно починати безпосередньо після діагностування залізодефіцитного стану, що в більшості випадків запобігає розвитку клінічних проявів ЗДА а в разі прогресування анемії виключає наявність тяжких ії форм.

6. Призначення в ранні терміни вагітності глюконату заліза (Тотема) до розвитку клінічних проявів ЗДА дозволяє підвищити рівень депонованого заліза і перешкоджає падінню рівня гемоглобіну та еритроцитів при прогресуванні вагітності.

Після вживання препарату Тотема у 19,8% жінок перед пологами розвивається анемія першого ступеня, при застосуванні сульфату заліза (Актиферин), анемія має місце у 30,9% випадків.

Найвищий показник анемії спостерігається у жінок, які не приймали препаратів заліза - 62,2%.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Вплив анемії на перебіг вагітності, пологів і стан новонародженого у жінок, що проживають у зонах радіоактивного забруднення // Вісник проблем медичної реабілітації та фізіотерапії.-1997.- №2-3.- Випуск 2.- С. 133-134 (співавт.: Колодій О.І., Мазорчук Б.Ф., Крамаренко О.П.).

2. Деякі гемодинамічні та гемічні показники у хворих з невиношуванням вагітності на фоні гіпертонічної хвороби в поєднанні з анемією // Невиношування вагітності (Зб. наук. пр. “Невиношування вагітності” (перша науково-практична конференція Асоціації акушерів-гінекологів України).-К.,1997.-96с. (співавт.: Дністрянська А.П., Мазорчук Б.Ф.).

3. Екологічні аспекти внутришньоутробної гіпоксії плода при залізодефіцитній анемії вагітних //Оротерапия. Доклады Академии проблем гипоксии.-Том 2.-К.:НИМЦ “Норт” НАН Украины.-1998.- С.140-141(співавт.: Яковлева О.А., Мазорчук Б.Ф.).

4. Деякі екологічні аспекти проблеми анемії вагітних //Тези доповідей Другого Міжнародного конгресу студентів і молодих вчених.- Тернопіль.-1998.- С.325 (співавт.:Мазорчук О.Б.).

5. Про можливі причини зростання частоти анемії серед вагітних // Пе-діатрія, акушерство та гінекологія.-1999.-№1.- С.77-79 (співавт.: Мазорчук Б.Ф.).

6. Определение уровня депонированного железа в организме небеременных женщин, как прогностический критерий развития железодефицитной анемии во время беременности // Вісник Асоціації акушерів-гінекологів України.-1999.-№2.- С. 64-67 (співавт.: Мазорчук Б.Ф.).

7. Деякі аспекти проблеми кесарського розтину серед вагітних з анемією // Вісник Вінницького державного медичного університету.-1999.-№3(1).- С. 105-106.

8. Деякі аспекти перебігу вагітності та пологів у жінок з поєднанням анемії вагітних і пізнім гестозом // Лікарська справа.- 1999.- №3 (1045).- С. 132-133 (співавт. Камінський В.В., Жук С.І.)

9. Аліментарні та соціальні аспекти росту частоти залізодефіцитної анемії серед вагітних // Педіатрія, акушерство та гінекологія.-1999.-№4.- С.199-201 (співавт.: Мазорчук Б.Ф.).

10. Порівняльна оцінка ефективності застосування органічної та неорганічної солі заліза для лікування залізодефіциту та профілактики залізодефіцитної анемії вагітних // Фармацевтичний журнал.- 1999.- № 5.- С. 99-103 (співавт. Мазорчук Б.Ф, Яковлева О.О.).

АНОТАЦІЯ

Процепко О.О. Прогнозування та профілактика залізодефіцитної анемії у вагітних, що проживають в екологічно несприятливих умовах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство і гінекологія. Вінницький державний медичний університет ім. М.І.Пирогова МОЗ України, Вінниця, 1999р.

Дисертацію присвячено питанням про розповсюдження, причини росту і фактори ризику виникнення ЗДА вагітних у сучасних умовах. В дисертації на основі вивчення особливостей обміну заліза при прогресуванні вагітності розроблено новий підхід до профілактики ЗДА. Встановлено, що залізодефіцитна анемія вагітних - стадія зриву компенсаторних динамічних змін обміну заліза після запліднення. Анемії передує залізодефіцитний стан (преанемія - виснаження депо заліза) про що свідчить зниження сироваткового феритину нижче 40-50 мкг/л. Для профілактики ЗДА вагітних у ранні терміни застосування органічної солі заліза (глюконату) у складі препарату “Тотема” виявилось ефективнішим, ніж неорганічної (сульфат заліза) в складі препарату “Актиферин”. Призначення глюконату заліза після встановлення залізодефіцитного стану ще до розвитку клінічних проявів ЗДА дозволяє підвищити рівень депонованого заліза і перешкоджає зниженню рівня гемоглобіну та еритроцитів при прогресуванні вагітності.

Ключові слова: залізодефіцитна анемія вагітних, епідеміологія, причини, сироватковий феритин, обмін заліза, лікування.

АННОТАЦИЯ

Процепко А.А. Прогнозирование и профилактика железодефицитной анемии беременных, проживающих в экологически неблагоприятных условиях. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология. Винницкий государственный медицинский университет им. Н.И.Пирогова МЗ Украины, Винница, 1999г.

Диссертация посвящена вопросам распространения, причинам роста и факторам риска развития железодефицитной анемии среди беременных, проживающих в условиях действия ионизирующего излучения, химического загрязнения атмосферного воздуха, почвы, воды промышленными, транспортными продуктами загрязнения и продуктами сельхозхимии. В диссертации, на основе изучения особенностей обмена железа по мере прогрессирования беременности, разработан новый подход к профилактике ЖДА.

Установлено, что ЖДА встречается до 70-80% среди беременных, проживающих в городе, а среднеобластные показатели для Винницкой области возросли с 7,2±0,49% в 1985г до 35,7±1,2% в 1996 г, для Ровенской - с 3,7±1,02 до 37,7±1,7%, Львовской - с 6,5±0,82 до 25,8±2,1%. По данным прогноза, в ближайшие четыре года отмечена тенденция роста частоты ЖДА среди беременных.

По нашим данным, радиоактивное загрязнение территории служит способствующим фактором анемии беременных, но не объясняет рост числа этой патологии беременности за последние годы. Одинаковая частота анемии среди беременных Винницкой и Ровенской областей подтверждает тезис о неблагоприятном воздействии комплекса экологических факторов, куда входят помимо ионизирующего излучения (ИИ) региональные производственные факторы, сельхозхимия.

Учитывая широкое распространение анемии, мы проанализировали ее влияние на течение гестационного процесса у женщин, проживающих в экологически неблагоприятных условиях, и установили, что осложненное течение беременности и родов имело место у 77,3% женщин (против 58,8 % в группе беременных, проживающих на территории, где химические вещества и уровень ИИ не превышают предельно допустимые концентрации).

Сравнительный анализ данных анамнеза, социального положения и фактического питания беременных с анемией и с физиологическим течением беременности показал, что в первой группе чаще встречаются беременные в возрасте 20-25 лет, первобеременные первородящие, повторнородящие среди повторнобеременных. У женщин с ЖДА в анамнезе больше родов и короче интервал между беременностями.

Факторами, способствующими развитию ЖДА во время беременности, оказались психо-эмоциональные нагрузки, вредные привычки, ревматизм, болезнь Боткина, кровотечения из десен, обильные месячные.

К возможным причинам, вызвавшим рост анемии среди беременных за последние 10 лет, относятся алиментарные факторы: нерегулярное и неполноценное питание, за счет чего в организм беременной не поступает достаточное количество не только железа, но и основных компонентов - белков, жиров, углеводов, витаминов, солей.

Группу риска составляют женщины с неблагоприятным обеспечением семьи (безработные, студенты, одинокие матери), в чем состоит социально-экономический аспект ЖДА беременных.

По результатам анализа изменений обмена железа по мере прогрессирования беременности нами установлено, что железодефицитная анемия беременных - стадия срыва компенсаторных динамических изменений обмена железа, развивающихся с наступлением беременности и суть которых состоит в постепенном исчерпании запасов железа в органах-депо. Манифестной анемии предшествует железодефицитное состояние - истощение депо, о чем свидетельствует снижение сывороточного ферритина до 40-50 мкг/л. Для развития ЖДА имеет значение первоначальный уровень депонированного железа и объемы поступления железа с питанием.

У 72% небеременных женщин детородного возраста мы диагностировали железодефицитное состояние (величина СФ меньше 40-50 мкг/л).

При установлении снижения уровня депонированного железа в ранние сроки беременности необходимо введение его в организм.

Для лечения железодефицитного состояния у беременных использование органической соли железа (глюконата) в составе препарата Тотема оказалось эффективнее, чем неорганической (сульфата железа) в составе препарата Актиферрин. Назначение глюконата железа после выявления железодефицитного состояния до развития клинических проявлений ЖДА позволяет повысить уровень депонированного железа и предотвратить падение уровня гемоглобина и эритроцитов по мере прогрессирования беременности. В поздние сроки среди беременных, которые принимали органическую соль - глюконат железа, в 19,8% развились признаки ЖДА І-й степени, при использовании неорганического железа анемия имела место в 30,9% случаев. Наивысшая частота ЖДА оказалась среди беременных контрольной группы, которые не принимали препаратов железа - 62,2%.

Ключевые слова: железодефицитная анемия беременных, эпидемиология, причины, сывороточный ферритин, обмен железа, лечение

ANNOTATION

Protsepko O.O. Forecasting and preventive management of Iron Deficiency Anaemia of the pregnant women, living in ecologically adverse conditions.- Manuscript

Thesis for a candidate's degree by speciality 14.01.01 - Obstetrics and Gynaecology.- Vinnitsa State Pirogov Memorial Medical University, Vinnitsa, 1999.

The dissertation is devoted to questions of distribution, reasons of growth and risk factors of development IDA among pregnant in present time. Study of iron metabolism during pregnancy was used for developing of new way for IDA preventive management. In dissertation was determine, that IDA among pregnant is a final stage of iron metabolism indemnification. There is a Iron Deficient status (Preanаemia) before developing of anaemia which is determined by serum ferritin decreasing lower than 40-50 mkg/l.

For preventing IDA in first trimester using of organic Iron - Ferrous Gluconate (generic name is Totema) was more efficient than nonorganic Iron - Ferrous Sulphate (generic name is Aktiferrin). Treatment by the Ferrous Gluconate after detecting of Iron Deficient status (before developing of haemoglobin concentration changes) was effective for increasing of iron stores and prevent haemoglobin level falls during pregnancy.

Key words: Iron Deficiency Anaemia of the pregnant, epidemiology, reasons, serum ferritin, iron metabolism, management.

Размещено на Allbest.ru

...