Оптимізація бактеріологічної діагностики лактаційних маститів

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ

МІКРОБІОЛОГІЇ ТА ІМУНОЛОГІЇ ІМ. І.І. МЕЧНИКОВА

УДК 618.19-002-078

Оптимізація бактеріологічної діагностики лактаційних маститів

03.00.07 - мікробіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття вченого ступеня

кандидата медичних наук

Тумасьянц Наталя Юріївна

Харків 1999

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Донецькому державному медичному університеті ім. М.Горького МОЗ України.

Захист відбудеться “1“ вересня 1999 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.618.01 при Харківському науково-дослідному інституті мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова МОЗ України за адресою: 310057, м. Харків, вул. Пушкінська, 14.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського науково-дослідного інституту мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова МОЗ України, 310057, м. Харків, вул. Пушкінська, 14.

Автореферат розісланий “28“ липня 1999 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Кучма І.Ю.

АНОТАЦІЯ

Тумасьянц Н.Ю. Оптимізація мікробіологічної діагностики лактаційних маститів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.07 - мікробіологія. - Донецький державний медичний університет ім. М.Горького, 1999.

Дисертацію присвячено розробці прискореного способу бактеріологічної діагностики лактаційних маститів стафілококової етіології. Цей спосіб базується на використанні низькотемпературної обробки живильних середовищ, яка супроводжується утворенням свіжоталої води та її стимулюючою дією на розмноження мікроорганізмів. При цьому способі досягнуто скорочення термінів ідентифікації стафілококів та визначення їх чутливості до антибіотиків до 21 - 27 годин (в 2,6 - 3,7 рази в порівнянні з класичним методом).

Застосування цього способу дозволяє в короткий час правильно визначити етіологічний діагноз та точно вибрати антимікробні препарати для лікування хворих на лактаційні мастити, що приводить до скорочення строків перебування хворих у стаціонарі, зменшенню ускладнень та рецидивів.

Ключові слова: лактаційні мастити, стафілококи, тести ідентифікації, чутливість до антибіотиків, живильні середовища, низькотемпературна обробка.

ANNOTATION

Tumasyants N.Yu. Optimization of Bacteriologic Diagnosis of Lactational Mastites. - Manuscript.

The dissertation submitted for the Candidate of Sciences (medicine) degree in speciality 03.00.07 - microbiology. - Donetsk State Medical University, 1999.

The dissertation is devoted to the development of a rapid test method of bacteriologic diagnosis of lactational mastites having staphylococcal etiology. This method is based on the use of a low temperature pretreatment of nutrient media. The application of the method resulted in a shorter period of staphylococcal identification and determination of staphylococcal sensitivity to antibiotics (21-27 hours). It is 2.6-3.7 times less as compared with that of classic methods. This method allows us to make a correct etiologic diagnosis and select proper antimicrobial preparations for treatment of patients with lactational mastites of staphylococcal etiology within a short period of time. It leads to a shorten hospital stay of the patients, decreased complications and recurrences.

Key words: lactational mastitis, staphylococci, identification tests, sensitivity to antibiotics, nutrient media, low temperature pretreatment.

лактаційний хіміотерапевтичний стафілококовий

АННОТАЦИЯ

Тумасьянц Н.Ю. Оптимизация бактериологической диагностики лактационных маститов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 03.00.07 - микробиология. - Донецкий государственный медицинский университет, 1999.

Диссертация посвящена разработке ускоренного способа бактериологической диагностики лактационных маститов (ЛМ) стафилококковой этиологии, который основывается на использовании низкотемпературной обработки питательных сред, применяемых для кратковременного инкубирования материала. При оттаивании замороженных сред образуется свежеталая вода, оказывающая биостимулирующее действие на рост и размножение микробов.

В ходе работы обследовано 117 больных ЛМ. Исследовались пунктаты, раневое отделяемое, гной, молоко, изучалась микрофлора кожи молочных желез, а также грудное молоко от 59 родильниц с лактостазом. Также исследовались чистые культуры бактерий, выделенные из материала от больных. Для культивирования микробов использовались среды: 5% кровяной агар, сахарный бульон, “среда для контроля стерильности” (КС).

Исследования проводились в сравнительном варианте: параллельное выращивание первичного материала и чистых микробных культур в размороженных (опытных) средах и в не подвергавшихся замораживанию (контрольных) средах. Посев материала и микробных культур проводили одновременно в количестве 0,1 мл. После одночасовой инкубации в термостате при t=37С производили посев на молочно-желточный солевой агар (МЖСА), лецитовителлазную активность (ЛВА) определяли через 18-24 часа, а образование пигмента - через 48 часов. После 3-х часового выращивания на опытных и контрольных средах определяли плазмокоагулазную активность, способность окислять маннит в анаэробных условиях, а также чувствительность микробов к антибиотикам диско-диффузионным методом.

Статистический анализ результатов осуществляли с помощью коэффициентов Стъюдента и Пирсона.

Всего получено 178 штаммов микроорганизмов, из которых S.aureus - 139 штамма, S.epidermidis - 31. После исследования гноя, пунктатов, отделяемого ран по описанному выше ходу получены значительно более высокие проценты положительных тестов идентификации S.aureus с опытных ( размороженных) сред, чем из контрольных (Р0,01; Р0,05).

Полученные результаты исследований биоматериала подтверждены модельными лабораторными опытами на чистых культурах S.aureus. После предварительного инкубирования культур S.aureus на размороженном кровяном агаре получено максимальное количество культур, имеющих ЛВА (100%) и окисляющих манит в анаэробных условиях (97,2% 2,7%). Число положительных реакций плазмокоагуляции в опытных исследованиях в 2 раза превышало число таковых в контроле (Р0,01). Предварительное инкубирование в размороженной КС позволило наблюдать окисление маннита в анаэробных условиях в 94,4% культур S.aureus, что было в 2,2 раза больше по сравнению с контролем (Р0,01).

Параллельно с идентификацией культур, выросших из биоматериала, и чистых культур S.aureus, исследовалась их чувствительность к антибиотикам после 3-х часового выращивания в термостате на сахарном бульоне. В результате исследований рост культур S.aureus на среде АГВ с четкими зонами задержки роста вокруг дисков с антибиотиками получены в 100% посевов биосубстратов и 100% посевов чистых культур S.aureus, предварительно инкубированных как в опытных, так и в контрольных средах. При этом отношение S.aureus, кратковременно выращиваемых в опытных средах, к антибиотикам практически не изменялось. Полученные результаты позволяют рекомендовать кратковременное (3-х часовое) инкубирование материала, взятого от больных ЛМ, на средах, подвергнутых низкотемпературной обработке, для сокращения (до 21-27 часов) сроков постановки тестов идентификации и определения чувствительности возбудителей ЛМ к антибиотикам.

Такое сокращение сроков бактериологической диагностики в 2,6-3,7 раза по сравнению с классическим методом дает основание считать разработанный нами способ ускоренным и рекомендовать его использование параллельно с классическим методом в случаях быстрого прогрессирования ЛМ и угрозы его перехода в сепсис.

Ключевые слова: лактационный мастит, стафилококки, тесты идентификации, чувствительность к антибиотикам, питательные среды, низкотемпературная обработка.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Вступ. Лактаційний мастит (ЛМ), що складає до 60% усіх післяпологових гнійно-септичних захворювань (Гайдуков С.Н., Скопичев В.Г., 1990) та охоплює 3-18% породіль ( Волков Н.А., 1987), становить значну проблему як в хірургії, так і в неонаталогії. Відзначається збільшення частоти важких, дифузних форм цього захворювання, а саме абсцедуючої та флегмонозної (Гуща А.А. и др., 1989). Крім того, спостерігається зростання летальності при ЛМ, яка з розвитком сепсису досягає 15,4 % (Бабій Я.С. та ін., 1993). Це підвищує тривалість перебування хворих на стаціонарному лікуванні, збільшує його вартість та завдає суттєвої шкоди здоровю пацієнток у самому активному віці.

ЛМ є захворюванням, яке не тільки завдає шкоди матері, а й суттєво підриває здоровя новонародженого, становить для нього велику епідеміологічну небезпеку (Лукина Л.И. и др., 1985). Без протективної дії материнського молока дитина стає беззахисною перед багатьма інфекціями.

Актуальність теми. Лікування ЛМ є задачею занадто важкою, незважаючи на присутні в арсеналі високоефективні ліки. Низька ефективність антимікробної терапії детермінована зростаючою полірезистентністю мікрофлори.

Тому рання діагностика етіології ЛМ з складанням антибіотикограм збудників є найважливішим етапом, котрий визначає тактику лікування та профілактичні дії.

Традиційні бактеріологічні дослідження відносяться до ``пізніх'' способів діагностики, тому що результати досліджень надходять через 3-5 днів, а це позначається на своєчасності призначення адекватної терапії. Способи скорочення термінів ідентифікації та визначення антибіотикограм стафілококів зводяться до зміни рецептур живильних середовищ (Кузьминский С.Н. и др., 1995, Першина М.Ю. и др.,1995). Вади таких модифікацій звязані з вартістю та дефіцитністю інгредієнтів, ускладнень приготування живильних середовищ.

Нині поширені напівавтоматичні та автоматичні компютерні системи, які дозволяють ідентифікувати збудника захворювання та визначити його антибіотикограму від 4-5 до 24 годин (Имшенецкая В.Ф., 1990).

Але використання цих систем є обмеженим через їх високу вартість та деякі вади технічного характеру. Тому необхідно винайти спосіб, який не потребує особливих економічних зусиль та дозволяє здійснити ранню бактеріологічну діагностику ЛМ.

Актуальність даної роботи полягає в розробці прискореного безпристрійного способу бактеріологічної діагностики ЛМ стафілококової етіології, що дозволяє на протязі 21- 27 годин ідентифікувати збудників захворювання та визначити їх антибіотикограми.

Вірно встановлений етіологічний діагноз в короткий термін та точний вибір антибіотиків приводять до зниження кількості ускладнень та рецидивів ЛМ у матерів, що годують дітей. Це має велике народно-господарське значення.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводились у межах науково-дослідної роботи (НДР) ДонДМУ та були фрагментом теми “Возбудители внутрибольничных гнойно-септических инфекций (ВГСИ) в стационарах различного профиля г. Донецка” у 1994-1996 роках (МЗ №0195V000639, шифр ИК 94.08.27).

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка та оцінка ефективності прискореного способу бактеріологічної діагностики лактаційних маститів на підставі низькотемпературної обробки живильних середовищ.

Для досягнення поставленої мети слід було вирішити задачі:

1.Вивчити питому вагу мікроорганізмів в етіологічній структурі збудників лактаційних маститів.

2.Вивчити біологічні властивості та чутливість до хіміотерапевтичних засобів мікроорганізмів, обумовлюючих лактаційні мастити.

3.Розробити новий прискорений спосіб бактеріологічної діагностики гнійно-запальних захворювань стафілококової етіології з використанням попередньої низькотемпературної обробки живильних середовищ.

4.Оцінити ефективність використання кріообробки живильних середовищ для прискорення ідентифікації та визначення патогенності стафілококів.

5.Виділити групи високого ризику захворювання на лактаційний мастит, визначити привертаючі йому фактори та оцінити результати етіотропної терапії хворих на гнійні форми маститу з використанням способу прискореної бактеріологічної діагностики.

Наукова новизна одержаних результатів досліджень полягає в тому, що винахід біостимулюючої дії свіжоталої води на вирощування та розмноження мікроорганізмів отримав подальший розвиток у розробці прискореного способу бактеріологічної діагностики захворювань стафілококової етіології. Нами вперше використана низькотемпературна обробка живильних середовищ для скорочення термінів бактеріологічної діагностики ЛМ стафілококової етіології та визначення антибіотикограм збудників.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що зявилась змога використання способу для прискорення бактеріологічної діагностики захворювань стафілококової етіології, що сприяє оптимізації лікування. Результати досліджень впроваджені у практичну діяльність хірургічного стаціонару Центральної міської лікарні №17 м.Донецька, що підтверджується актом впровадження.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним дослідженням автора. Ним зібрано матеріал, виділені штами мікроорганізмів та проведено їх ідентифікацію з визначенням чутливості до антибіотиків, здійснено фаготипування S.aureus, розроблено прискорений спосіб бактеріологічної діагностики ЛМ. Статистична обробка і наукова інтерпретація всіх отриманих даних, підготовка наукових статей, оформлення дисертаційної роботи та автореферату також здійснено автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, що включені до дисертації, обнародовані на Міжнародній конференції ``Раны и раневая инфекция'' (Москва, 1993 рік), на науково-практичній конференції, присвяченій 6-річчю Донецького обласного діагностичного центру (1995 рік), на міжобласній науково-практичній конференції, присвяченій 30-річному ювілею кафедри акушерства та гінекології ДонДМУ (1995 рік) та на засіданні кафедри мікробіології, вірусології та імунології ДонДМУ в присутності спеціалістів з мікробіології, хірургії та епідеміології.

Публікації. Основні положення та результати дисертації опубліковано у 10 друкованих роботах, з них: 6 - у наукових медичних журналах, 1 - у збірнику наукових праць, 3 - у матеріалах науково-практичних конференцій.

Створено нове охороноздатне рішення на спосіб прискорення бактеріологічної діагностики захворювань стафілококової етіології (заява №98073755 від 14.07.98 р., Позит. ріш. від 09.04.99).

Структура дисертації. Дисертація складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел та додатку. Обсяг дисертації становить 136 сторінок друкованого тексту. Список використаних літературних джерел займає 20 сторінок, містить 177 найменувань. Робота ілюстрована 4 рисунками та 19 таблицями.

2. ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. При виконанні роботи було обстежено 117 хворих на лактаційні мастити у віці 17-38 років. Матеріалом для досліджування були пунктати, виділення з ран, гній, вивчалась мікрофлора поверхні шкіри молочних залоз, а також зціджене молоко від 59 породіль у віці 17-34 років у стані лактостазу.

Досліджувались також чисті культури бактерій, виділені з матеріалу від хворих. Видова ідентифікація мікроорганізмів проводилась згідно Наказу № 535 МОЗ СРСР від 22 квітня 1985 року. Здійснювали фаготипування виділених культур S.aureus за допомогою типових стафілококових бактеріофагів Міжнародного набору. Антибіотикочутливість виділених мікроорганізмів визначали диско-дифузійним методом на середовищі АГВ до 21 антибіотика (бензилпеніциліну, ампіциліну, оксациліну, карбеніциліну, метіциліну, цефотаксиму, цефтазидиму, офлоксацину, тетрацикліну, доксіцикліну, канаміцину, неоміцину, гентаміцину, стрептоміцину, ерітроміцину, ристоміцину, олеандоміцину, лінкоміцину, рифампіцину, левоміцетину, поліміксину).

Для культивування збудників лактаційних маститів, серед яких найчастіше зустрічається рід Staphylococcus, використовували такі живильні середовища: 5% кровяний агар, цукровий бульйон, “середовище для контролю стерильності”.

Дослідження проводились у порівняльному варіанті: застосовувалось паралельне вирощування біоматеріалу та мікробних культур у розморожених (дослідних) середовищах та не підданих заморожуванню (контрольних) середовищах. Дослідні групи живильних середовищ заморожувались при температурі -20С у морозильній камері при нормальному атмосферному тиску на протязі 18-24 годин, після чого середовища відтаювали на протязі 1-2 годин при кімнатній температурі. Контрольні дослідження проводились на середовищах тієї ж серії виготовлення, що й дослідні.

Внесення біоматеріалу, мікробних культур у дослідні та контрольні середовища здійснювали одночасно в обємі 0,1 мл. Розведення однодобових агарових культур стафілококів готувались по оптичному стандарту (застосовували інокуляційну дозу 105 клітин/мл). Культивування проводилось в термостаті при температурі 37С. Після 1 години інкубації проводили висів вирощених культур на молочно - жовтковий соляний агар (МЖСА) для визначення лецитовітелазної активності (ЛВА). Чашки Петрі з засіянним середовищем МЖСА поміщали в термостат та через 24 години враховували наявність лецитовітелази, а ще через одну добу враховували наявність пігменту у мікроорганізмів. Після пересіву на МЖСА посіви біоматеріалу, мікробних культур на дослідних та контрольних середовищах знову поміщали в термостат ще на 2 години, після чого ставили тести ідентифікації стафілококів та визначали чутливість мікробів до антибіотиків.

Таким чином, перед постановкою ідентифікаційних тестів та визначенням чутливості мікроорганізмів до антибіотиків біоматеріал, мікробні культури знаходились в дослідних та контрольних живильних середовищах 3 години. Для ідентифікації стафілококів використовували реакцію плазмокоагуляції (РПК) та реакцію окислення маніту в анаеробних умовах (ОМА). Результати визначення плазмокоагулазної активності враховували через 1, 2, 4 та 18 годин. Здатність мікробів ферментувати маніт у анаеробних умовах враховувалась через 18-24 години. Антибіотикограми складались через 18-24 години інкубування культур в термостаті. Таким чином, так як реакції плазмокоагуляції, окислення маніту в анаеробних умовах, визначення антибіотикочутливості мікроорганізмів ставились після 3-х годинного вирощування культур в термостаті, то від початку досліджень до врахування цих реакцій проходило 21-27 годин.

Статистична обробка результатів досліджень проведена методами варіаційної статистики (Мерков А.М., Поляков Л.Е., 1974) з використанням критеріїв Ст'юдента та Пірсона.

Результати досліджень та їх обговорення. Етіологічна структура ЛМ складалась з S.aureus (80 хворих), S.aureus в асоціації з C.albicans (4), S.epidermidis (20), E.coli в асоціації з S.aureus (2), P.vulgaris (2), по одному випадку P.aeruginosa та S.pyogenes, у 9 випадках не було бактеріального росту на живильних середовищах та дві ідентичні культури не було ідентифіковано. Всього одержано 178 штамів мікроорганізмів, серед яких 139 штамів - S.aureus та 31 штам - S.epidermidis. Більшість штамів S.aureus була чутлива до антибіотиків офлоксацину, цефотаксиму, гентаміцину, канаміцину, олеандоміцину, лінкоміцину, ристоміцину, рифампіцину, стрептоміцину, неоміцину та тетрацикліну.

Чутливість S.epidermidis визначалась до оксациліну, гентаміцину, канаміцину та досягала 61,2 - 64,5 %. З 139 виділених штамів S.aureus протиповано фагами 95 штамів (68,3 %), серед яких мали перевагу штами ІІІ фагогрупи (41 %) з фаготипами 42Е (18 %), 47 (26 %) та 6 (7,8 %).

Максимальне скорочення термінів виконання мікробіологічних досліджень може бути досягнуто поєднанням двох факторів, а саме: виключенням етапу виділення чистої культури та використанням стимуляторів росту мікробів. Стимулюючим фактором ми вибрали попередню низькотемпературну обробку живильних середовищ, а виключення етапу виділення чистої культури було виправдано тим, що за даними літератури збудниками ЛМ у 96 - 100 % випадків є стафілококи.

Після короткочасного вирощування на розмороженому кров'яному агарі отримані такі високі проценти позитивних тестів ідентифікації, які значно перевищували відповідні показники, отримані при досліджуванні контрольних культур (Р<0,01; P<0,05).

Наближуються до них проценти позитивних тестів, отриманих з культур, вирощених на "середовищі для контролю стерильності". Усі показники ідентифікації S.aureus на культурах з дослідних зразків цього середовища перевищували в значній мірі (Р<0,01) показники контрольних культур.

Після попереднього короткочасного вирощування культур у замороженому та відталому цукровому бульйоні вдалось отримати 57,1 % позитивних реакцій лецитовітелазної активності , 42,8 % позитивних реакцій окислення маніту в анаеробних умовах та лише 28,4 % позитивних реакцій плазмокоагуляції. Ці показники були значно нижчими (Р<0,01), ніж показники дослідних культур, інкубованих на кров'яному агарі та “середовищі для контролю стерильності” (КС).

Одержані результати досліджень біологічного матеріалу ми доповнили моделюванням дослідів в лабораторних умовах. Біологічною моделлю були однодобові агарові культури S.aureus, виділені від хворих на лактаційні мастити.

З представлених даних виходить, що після попереднього інкубування S.aureus на замороженому та відталому кров'яному агарі отримано максимальну кількість культур, що мають лецитовітелазну активність та окислюють маніт у анаеробних умовах. Позитивні РПК спостерігали в дещо меншої кількості культур, однак вона перевищувала кількість позитивних РПК у контрольних культурах в 2 рази (Р<0,05). Попереднє інкубування в замороженому та відталому “середовищі для контролю стерильності” забезпечувало в 3,1 рази більше позитивних РПК, ніж інкубування культур у контрольних середовищах. Окислення маніту у анаеробних умовах реєструвалось у 94,4 % культур S.aureus, що було у 2,2 рази більше, ніж у контрольних дослідженнях.

Попередньо інкубовані у розмороженому цукровому бульйоні культури S.aureus окислювали маніт в анаеробних умовах у 91,6 % зразків проти 41,6 % контрольних. Однак стосовно інших тестів в порівнянні з показниками дослідних культур на кров'яному агарі та КС, проценти позитивних реакцій в культурах із аналогічно обробленого цукрового бульйону були нижчими: ЛВА у 1,5 (Р<0,01) та 1,2 рази; РПК у 1,8 (Р<0,05) та 1,9 (Р<0,01) рази.

Таким чином, представлені дані стверджують, що проценти позитивних ідентифікаційних тестів з культур, вирощених на дослідних середовищах, значно перевищують показники культур із контрольних середовищ. Модельні лабораторні досліди підтверджують дослідження біологічного матеріалу від хворих на ЛМ.

З використанням кореляційного аналізу визначена певна залежність результатів від виду живильних середовищ. При заморожуванні та відтаюванні середовищ найвище відтворення лецитовітелазної активності та реакції плазмокоагуляції у S.aureus було в культурах, інкубованих на кров'яному агарі, а найнижче - в культурах, вирощених у цукровому бульйоні. По результатах тестування культур S.aureus, розморожене “середовище для контролю стерильності” займає середнє положення, наближаючись до показників культур, взятих з кров'яного агару. Частота позитивних реакцій окислення маніту в анаеробних умовах залежала тільки від низькотемпературної обробки середовищ, використаних для попереднього вирощування S.aureus. Кореляційної залежності частоти позитивних реакцій ОМА від виду живильних середовищ не виявлено.

Паралельно з видовою ідентифікацією культур, вирощених з біологічного матеріалу, та чистих культур S.aureus було проведено дослідження їх чутливості до антибіотиків. Результати цих досліджень були ідентичні стосовно як біологічного матеріалу, так і стосовно чистих культур.

Після попереднього 3-х годинного вирощування культур в замороженому та відталому цукровому бульйоні було вимірено діаметри зон затримки росту при застосуванні стандартних дисків з антибіотиками. Однакові діаметри зон в дослідних та контрольних культурах були в випадках застосування антибіотиків групи пеніциліну (крім оксациліну). Збільшення діаметрів зон затримки росту в межах до 5 мм в дослідних культурах S.aureus по відношенню до контрольних було при застосуванні оксациліну, офлоксацину, цефотаксиму, доксицикліну, канаміцину, гентаміцину, стрептоміцину, еритроміцину, олеандоміцину, рифампіцину, левоміцетину від 32% до 65%.

Зменшення до 5мм в порівнянні з контрольними зразками діаметрів зон затримки росту в дослідних культурах визначено в 4,5-21% випадків застосування дисків з пеніцилінами.

Одночасно з вивченням діаметрів зон затримки росту було визначено відношення дослідних та контрольних культур до антибіотиків в межах загальновідомих рубрик “чутливості”, “помірної стійкості” та “стійкості”. Повна (100%) ідентичність рубрик відношення до антибіотиків дослідних та контрольних культур була одержана при застосуванні бензилпеніциліну, гентаміцину, стрептоміцину, левоміцетину, поліміксину, цефотаксиму та метіциліну.

При застосуванні інших антибіотиків збіг рубрик відношення до антибіотиків в дослідних та контрольних культурах S.aureus спостерігали в 91,7-92,9%. Тільки в 7,1%-8,3% від загальної кількості дослідних культур зареєстровано перехід з рубрики “стійкі” до рубрики “помірно стійкі” та в 3 випадках з рубрики “помірно стійкі” до рубрики “чутливі”.

Таким чином, відзначені зміни діаметрів зон затримки росту в дослідних культурах відбувались в основному в межах рубрик відношення мікробів до антибіотиків. Цей незначний незбіг в дослідних та контрольних культурах (на фоні 91,7-100% збігу) є статистично недостовірним, випадковим. Тому можна вважати, що попереднє вирощування культур S.aureus практично не впливає на їх чутливість до антибіотиків.

Наведені вище результати досліджень дозволяють рекомендувати короткочасне (на протязі 3-х годин) інкубування біологічного матеріалу на живильних середовищах, підлеглих заморожуванню та відтаюванню для проведення ідентифікації стафілококів в короткий термін. Для виявлення ЛВА достатньо одногодинного попереднього вирощування культур.

Постановка тестів ідентифікації S.aureus та визначення чутливості до антибіотиків після вирощування культур в дослідних середовищах дозволяють отримати позитивні результати по двох тестах (лецитовітелазній активності та окисленню маніту в анаеробних умовах) у 91,6-100% випадків, а по трьох тестах - у 75-100%, антибіотикограму - у 100% випадків через 21-27 годин при лактаційних маститах стафілококової етіології.

Ці результати дають підставу вважати такий методичний підхід способом прискорення бактеріологічної діагностики лактаційних маститів стафілококової етіології.

Принцип розробленого способу полягає у короткочасному (3-х годинному) вирощуванню матеріалу у заморожених та відталих живильних середовищах, які запропоновані для виділення культур стафілококів.

Попередньо інкубовані культури використовуються для постановки ідентифікаційних тестів та визначення їх чутливості до антибіотиків. Паралельно слід проводити дослідження по класичному методу, тому що ніякі нові способи не можуть відмінити існуючі методи. Крім того, етіологічними факторами можуть бути не стафілококи, а інші види мікроорганізмів, а також при невеликій концентрації бактерій в матеріалі 3-х годинне вирощування може не забезпечити достатню біомасу для отримання позитивних результатів тестів ідентифікації.

Розроблений нами спосіб прискорення бактеріологічної діагностики маститів стафілококової етіології рекомендується застосовувати як додатковий паралельно з класичним у випадках, коли потрібна максимально прискорена етіотропна терапія (важкий клінічний перебіг, загроза сепсису).

Розроблений нами прискорений спосіб бактеріологічної діагностики ЛМ застосували при дослідженні жіночого молока від породіль з лактостазом, тому що своєчасне виявлення в молоці S.aureus дозволяє провести адекватне лікування та запобігти розвитку ЛМ Крім того, коагулазонегативні стафілококи (КНС) в певних умовах можуть бути патогенами та теж викликати лактаційні мастити.

З виділених із жіночого молока бактерій 7 штамів були S.aureus (11,9% 4,2%), а 26 штамів належали до КНС (44,1% 6,5%). Виділені штами S.aureus мали тенденцію до більш високої частоти виявлення ЛВА після інкубування в дослідних середовищах та більш високі проценти (Р 0,05) позитивних реакцій плазмокоагуляції в порівнянні з даними, отриманими з контрольних середовищ.

Крім тестів ідентифікації була визначена чутливість до антибіотиків культур S.aureus, виділених з жіночого молока.

Так, повний збіг рубрик “чутливі” та “стійкі” по антибіотикам усіх груп, крім тетрацикліну, визначився при дослідженні штамів S.aureus. Більшість культур S.aureus були чутливі до вивчених антибіотиків, проте від 1/3 до половини штамів S.aureus були стійки до карбеніциліну, лінкоміцину, стрептоміцину.

З наведених даних видно, що частота виявлення росту КНС на кровяному агарі та МЖСА в культурах з дослідних середовищ була в 1,8 - 2,0 рази вище (Р0,05), ніж з контрольних.

КНС в 100% виявили чутливість до: офлоксацину, цефотаксиму, стрептоміцину, ристоміцину. До пеніцилінів були чутливі від 8% до 50% штамів КНС. Повний збіг рубрик “чутливі” та “стійкі” в культурах з дослідних та контрольних середовищ спостерігали у більшості пеніцилінів, цефотаксиму, групи тетрациклінів, макролідів, аміноглікозидів. Таким чином, попереднє інкубування жіночого молока на розморожених живильних середовищах дає змогу прискорити ідентифікацію стафілококів та одержати обєктивні дані про відношення їх до антибіотиків.

Використання розробленого прискореного способу бактеріологічної діагностики ЛМ стафілококової етіології дозволяє провести її в максимально ранні строки, своєчасно здійснювати корекцію антибіотикотерапії відносно чутливості збудників до антибіотиків, а також профілактику розвитку ЛМ у стані лактостазу.

Зрештою це приводить до більш швидкого одужання хворих, скороченню часу перебування їх у стаціонарі, зниженню захворюваності ЛМ.

ВИСНОВКИ

1.Висока захворюваність на лактаційні мастити, тяжкі клінічні прояви їх перебігу, швидке зростання клінічних явищ, часто з загрозою переходу в сепсис, переконують в необхідності прискореної бактеріологічної діагностики, методи якої розроблено недостатньо.

2.Групу високого ризику щодо розвитку ЛМ серед породіль складають жінки з першими пологами у віці 21-26 років, та жінки, що мають у анамнезі патологічні пологи. Виникненню ЛМ у цієї категорії жінок сприяє лактостаз (37,6%).

3.В етіології ЛМ провідну роль відіграють стафілококи (95,5%), серед яких домінує S.aureus (78,1% по відношенню до загальної кількості виділених збудників), які максимально чутливі до антибіотиків - аміногликозидів, цефалоспоринів третього покоління та в більшості своїй (41%) типуються бактеріофагами ІІІ групи.

4.Нами вперше розроблено прискорений безпристрійний спосіб бактеріологічної діагностики ЛМ стафілококової етіології з ідентифікацією збудників та визначенням їх антибіотикограм у стислі терміни (21-27годин), базований на використанні попередньої низькотемпературної обробки живильних середовищ.

5.Максимальні проценти позитивних тестів при скорочених термінах ідентифікації S.aureus отримані по лецитовітелазній активності та окисленню маніту у анаеробних умовах.

6.Найбільш ефективними в прискореній ідентифікації стафілококів є розморожені 5% кровяний агар та “середовище для контролю стерильності”.

7.Попереднє короткочасне вирощування культур стафілококів у розморожених живильних середовищах не змінює їх чутливості до антибіотиків в межах зон чутливості, помірної стійкості та стійкості.

8.Попередня інкубація зразків молока в заморожених та відталих живильних середовищах у 71,4-100% випадків дозволяє визначити його мікрофлору та чутливість її до антибіотиків на протязі 21-27 годин, що підтверджено модельними лабораторними дослідами.

9.Призначення антимікробної терапії хворим на гнійні форми ЛМ як результат використання розробленого прискореного способу бактеріологічної діагностики скорочує загальну тривалість захворювання в 1,8 раза, зменшує кількість проведених в стаціонарі койко-днів в 1,6 раза, запобігає виникненню ускладнень та рецидивів, в порівнянні з контролем в 1,65 раза частіше зберігає лактацію у породіль.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Тумасьянц Н.Ю. Чувствительность к антиобиотикам возбудителей лактационных маститов, выделенных на территории Донецкой области в 1990-1997 гг. // Провизор. - 1999. - № 10. - С. 34-35.

2. Тумасьянц Н.Ю. О влиянии низкотемпературной обработки питательной среды (сахарного бульона) на чувствительность S.aureus к антибиотикам // Провизор. - 1999. - № 12. - С. 41-42.

3. Tumasyants N.Yu. To the question of etiology and biologic properties of causative agents of lactic mastitis // School of Fundamental Medicine Journal. - 1998. - Vol.1, №4. - С.71-73.

4. Тумасьянц Н.Ю., Варенко Ю.С. Влияние предварительного замораживания сахарного бульона на величину зон задержки роста микроорганизмов при использовании стандартных дисков с антибиотиками // Вестн. гигиены и эпидемиологии. - 1998.- Т.2, №1(3). - С.103-105.

5. Тумасьянц Н.Ю., Варенко Ю.С., Кондратенко Г.П. Ускоренный метод бактериологической диагностики при лактостазе // Вестн. гигиены и эпидемиологии.- 1998.- Т.2, №1 (Прил.). - С.105.

6. Тумасьянц Н.Ю., Варенко Ю.С. Бактериологическая экспресс-диагностика лактационных маститов // Здравоохранение Донбасса.-1998. - №1. - С.11-14.

7. Белоненко Г.А., Верхулецкий И.Е., Осипов А.Г., Варенко Ю.С., Тумасьянц Н.Ю., Ревенко Т.А., Наливайко Т.Т. Химиотерапия бактериальной инфекции при лактационном мастите (ЛМ) // Труды Междунар. Конф. “Раны и раневая инфекция”: Тез.докл.- Москва, 1993.- Ч.2. - С. 228-230.

8. Белоненко Г.А., Шкарбун Л.И., Варенко Ю.С., Тумасьянц Н.Ю. Современные подходы к диагностике и лечению септических лактационных маститов // Научно-практическая конференция, посвящ. 6-летию Диагностического центра: Тез. докл. - Донецк, 1995. - С.161-162.

9. Варенко Ю.С., Белоненко Г.А., Тумасьянц Н.Ю. Этиологическая структура лактационных маститов // Межобл. научно-практическая конференция, посв. 30-летнему юбилею кафедры акуш. и гинекол. ФУВ. Тез. докл.-Донецк, 1995.-С.15.

10. Тумасьянц Н.Ю. О роли микроорганизмов в развитии лактационного мастита // Сб. науч. трудов молодых ученых и специалистов, посвящ. 65-летию Донецкого мед. университета.-Донецк, 1995.- С.243.

Размещено на Allbest.ru