Патоморфоз раку молочної залози в умовах комплексного лікування з застосуванням внутрішньосудинного лазерного опромінювання крові
Вивчення якісних структурних зміни морфологічного субстрату раку молочної залози при різних режимах променевої терапії та внутрішньосудинного лазерного опромінення крові. Аналіз гематологічних, ендокринних та імунологічних показників гомеостазу хворих.
Рубрика | Медицина |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 05.01.2014 |
Размер файла | 47,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ
УДК 618.19-006.6-089+615.8497.19
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук
ПАТОМОРФОЗ РАКУ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ В УМОВАХ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ З ЗАСТОСУВАННЯМ ВНУТРИШНЬОСУДИННОГО ЛАЗЕРНОГО ОПРОМІНЮВАННЯ КРОВІ
14.03.02 Патологічна анатомія
ТКАЧОВ ВОЛОДИМИР ОЛЕГОВИЧ
Київ - 1999
Дисертація є рукописом.
Робота виконана в Українському науково-дослідному інституті онкології та радіології Міністерства охорони здоров'я України.:
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор, засл. діяч науки і техніки України ГАЛАХІН Костянтин Олександрович,
Український науково-дослідний інститут онкології та радіології МОЗ України., зав. відділом патологічної анатомії.
Офіційні опоненти:
1. доктор медичних наук, ГАВРИШ Олександр Семенович, Український науково-дослідний інститут кардіології АМН України, зав. лабораторією патоморфології.
2. доктор медичних наук, професор ЧЕРВЯК Петро Iванович, Військово-медичне управління Служби Безпеки України, нач. патологоанатомічного відділення.
Провідна установа :
Донецький медичний університет ім. М.Горького, кафедра патологічної анатомії.
Захист відбудеться “ 21 ” травня 1999 р. о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.003.04 Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця МОЗ України (м. Київ, пр. Перемоги 34, морфологічний корпус).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця МОЗ України (м. Київ, вул. Зоологічна, 3).
Автореферат розісланий “ 20 ” квітня 1999 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор медичних наук, професор В.Г.ЧЕРКАСОВ
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми: Рак молочної залози ( РМЗ ) з 1977 року посідає перше місце у структурі злоякісних новоутворень жінок України та залишається особливо актуальною проблемою вітчизняної медицини, тому що досягнення у його лікуванні недостатні, не задовольняють ні лікарів, ні хворих, а захворюваність невпинно зростає. У 1970-1977 рр. цей показник збільшився на 32,7%, в 1975-1985 рр. на 49,8%, в 1985-1994 рр. на 25,7% і склав відповідно у 1975 р. 27,28, у 1985 р. - 40,88 та у 1995 р. - 51,4 випадку на 100.000 населення.
Використання променевої, хіміо- та гормонотерапії поряд з оперативними втручаннями, є доцільним, але, на жаль, виправдує себе частково, що потребує нових лікувальних підходів. Внаслідок таких ускладнень як рецидиви та метастази, п'ятирічне виживання хворих дорівнює лише 50%.
В зв'язку з цим не припиняється пошук нових методів комплексної для підвищення ефективності протипухлинного лікування РМЗ.
В останній час з'явились відомості щодо позитивного впливу низькоенергетичного лазерного опромінювання крові при застосуванні його у комплексному лікуванні хворих на рак. У експерименті було показано, що лазерне опромінювання малої інтенсивності за певних умов уповільнює ріст та метастазування пухлин. Клінічні дослідження доводять, що у хворих поряд з клінічним ефектом, має місце підвищення в крові кількості лейкоцитів, еритроцитів з суттєвим покращенням імунологічних показників. Характеризуючи стан та перспективи розвитку пріоритетних наукових напрямків у галузі лікування злоякісних новоутворень в країні головний онколог МОЗ України С.О.Шалімов вказує, що " к наиболее весомым результатам научных разработок следует отнести высокую эффективность УФОК и лазерного облучения крови у больных раком молочной железы " (Шалимов С.А., с соавт. // Арх.онкологии.- Луганск.: 1996.- Вып.I.- C.7-10.)
Зв”язок роботи з плановими науковими дослідженнями: Дисертація виконана в рамках НДР УНДІОР МОЗ України 1.04.001/014-93 “Дослідження ендокринних механізмів формування противопухлинної резистентності організму при лазерній імунотерапії рака молочної залози“, № держ. реєстрації. 0693ИО32968.
Мета роботи: вивчити патоморфоз раку молочної залози ( РМЗ ) в умовах променевої терапії та внутрішньосудинного лазерного опромінення крові ( ВЛОК ) з визначенням ефективності їх антибластомної дії.
Завдання дослідження.
1. Вивчити якісні структурні зміни морфологічного субстрату РМЗ при різних режимах променевої терапії та ВЛОК в умовах окремого та сполучного їх використання перед хірургічним втручанням.
2. Провести кількісний (гістостереометричний) аналіз структурних змін РМЗ при різних режимах променевої терапії та ВЛОК в умовах окремого та сполучного їх використання перед хірургічним втручанням.
3. Провести порівняльний аналіз якісно-кількісних показників лікувального патоморфозу РМЗ з гематологічними, ендокринними та імунологічними показниками гомеостазу хворих в умовах окремого та сполучного використання іонізуючого опромінення та ВЛОК з визначенням ефективності їх антибластомної дії.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше досліджено лікувальний патоморфоз РМЗ і регіонарних пахвових лімфатичних вузлів при різних режимах доопераційної променевої терапії та ВЛОК, з комплексним обґрунтуванням доцільності застосування ВЛОК як неспецифічного імуномодулятора, поліпшуючого загальний і місцевий гомеостаз у хворих на РМЗ.
Практичне значення отриманих результатів. Одержані результати дозволяють обґрунтувати клінічне застосування ВЛОК в онкомамології зі зниженням сумарної дози променевого навантаження у хворих на РМЗ
Методологія виконання доопераційної променевої терапії та ВЛОК широко застосовується у хворих на РМЗ в Українському науково-дослідному інституті онкології та радіології МОЗ України ( м. Київ ), як головному онкологічному закладі країни.
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено аналіз всього отриманого фактичного матеріла, розроблено основні положення та висновки роботи*.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідалися та обговорювалися на засіданні Одеського обласного товариства асоціації патологоанатомів у 1994 р.; обласній науково-практичній конференції онкологів "Актуальные вопросы современной онкологии” (Одеса, 1994); на II Національному конгресі молодих вчених-медиків України ( Сучасні питання експериментальної і клінічної онкології, Київ, 1994 ), IX з'їзді онкологів України (Вінниця, 1995); республіканській конференції асоціації радіологів України "Торакальна радіологія.
Радіологія молочної залози" (Івано-Франківськ, 1997); на розширеному засіданні Вченої ради Українського НДІ онкології та радіології МОЗ України (Київ,1998); на YI конгресі патологів України (Вінниця, 1998);
Публікації. За темою дисертації надруковані 3 журнальних статті в фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, та 7 публікацій в матеріалах і тезах наукових з'їздів та конференцій.
Структура роботи. Дисертацію викладено на 139 сторінках комп'ютерного тексту. Дисертація складається із вступу, аналітичного огляду літератури, характеристики матеріалів та методів дослідження, результатів власних досліджень ( 4 розділи ), обговорення отриманих даних, висновків. Бібліографічний покажчик включає 132 вітчизняних та 127 закордонних джерел літератури. Роботу ілюстровано 31 таблицею та 16 малюнками.
Автор висловлює щиру подяку зав. науково-дослідним відділом пухлин молочної залози УНДІОР доктору медичних наук В.І.Тарутинову за надану можливість та всіляке сприяння при роботі з клінічним матеріалом.
рак молочний опромінення гомеостаз
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Матеріали та методи досліджень
Дослідження запроваджено у 152 жінок, які хворіли на РМЗ. Розподіл хворих за віком дає змогу після статистичної обробки результатів аналізувати залежність морфологічної структури пухлини від патогенетичної форми хвороби та, відповідно, результати лікування.
Таблиця 1
РОЗПОДІЛ ХВОРИХ РМЗ ЗА ВІКОМ.
Вік хворої |
Кількість хворих (n=152) |
% до загальної кількості |
|
до 35 років |
16 |
10.5 |
|
36-49 років |
44 |
28.9 |
|
50-59 років |
54 |
35.6 |
|
більш 60 років |
38 |
25.0 |
Примітка: Середній вік хворих - 51,59,3 роки
Морфологічні форми РМЗ розподіляються досить одноманітно у всіх вікових групах, за винятком анаплазованого раку, який домінував у молодшій віковій групі ( 31.2% ), що дає привід для досить поганого прогнозу при т.з. “ раку молодих ” (Табл. 2.)
Таблиця 2
РОЗПОДІЛ ХВОРИХ ПО МОРФОЛОГІЧНІЙ ХАРАКТЕРИСТИЦІ РМЗ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ВІКУ.
№ п/п |
Гистологічний різновид рака |
n |
< 30 р. |
% |
36-50 років |
% |
51- 59 років |
% |
>60р. |
% |
|
1. |
Інфільтруючий протоковий |
41 |
4 |
25.0 |
19 |
43.2 |
10 |
18.5 |
8 |
21.1 |
|
2. |
Інфільтруючий дольковий |
43 |
4 |
25.0 |
16 |
36.4 |
13 |
24.6 |
10 |
26.3 |
|
3. |
Солідно-залозистий |
48 |
3 |
18.8 |
6 |
13.6 |
23 |
42.6 |
16 |
42.1 |
|
4. |
Слизовий |
2 |
- |
- |
- |
- |
1 |
1.9 |
1 |
1.9 |
|
5. |
Світлоклітинний |
1 |
- |
- |
- |
- |
1 |
1.9 |
- |
- |
|
6. |
Папілярний |
3 |
- |
- |
- |
- |
1 |
1.9 |
2 |
5.3 |
|
7. |
Анаплазований |
14 |
5 |
31.2 |
3 |
6.8 |
5 |
9.2 |
1 |
2.6 |
|
УСЬОГО |
152 |
16 |
44 |
54 |
38 |
Морфометрично вивчався лікувальний патоморфоз РМЗ після дії на пухлину іонізуючого опромінення (телегаматерапія) та ВЛОК у різних їх режимах, для чого виконували кількісний гістостереометричний мікроскопічний аналіз життєздатного пухлинного (епітеліального) компоненту (ОДЖПП) та непухлинного компоненту (сполучна тканина, судини, спонтанні та індуковані некрози, клітинні інфільтрати). Для цього вирізали з пухлини 3 шматочка ( по одному з центральної, проміжної та периферійної зон ), роблячи з кожного не менше трьох зрізів, які фарбувались гематоксиліном-еозином і по ван Гізону. Розрахунки об'ємного вмісту пухлинного та непухлинного компонентів у РМЗ виконувались за допомогою окулярної квадратної стереологічної сітки Г.Г. Автанділова з співвідношенням квадратів 1:25.При збільшенні мікроскопу (х80) один бік малого квадрату сітки дорівнює 63 мкм, великого - 68,15 мкм. При збільшенні мікроскопу (х400) боки малого та великого квадратів дорівнюють 2,4 мкм та 12,0 мкм. Площа гістологічних структур пухлинного вузла, що вивчалася, визначалась шляхом підрахунку співпадаючих з ними квадратів сітки, площа яких відома. Описуючи та аналізуючи гістологічні реакції регіонарних лімфовузлів молочної залози використовувались рекомендації, які наведені у Бюлетені ВОЗ ( 1973 ). Ступінь лімфоїдної реакції у Т- та В-зонах лімфатичних вузлів та ретикулогістіоцитарної гіперплазії синусів оцінювали за чотирибальною системою. Вивчення гістологічних препаратів проводились на мікроскопі МБІ-6 та комп'ютерній мікроскопічній системі LEICA-LIDA 500 (Швейцарія). Ілюстрації до дисертації виготовлені за допомогою цієї комп'ютерної системи - частково на струйному принтері, частково спеціальною фотокамерою. Математична обробка отриманих даних зроблена на комп'ютері РС/АТ386, програмне забезпечення проведено у системі FoxPro. Програма складена з урахуванням методики статистичної обробки Є.В.Монцевічюте-Ерінгене з розрахунком середньої арифметичної ( М ), помилки середньої арифметичної ( м ), визначенням вірогідності випадкових різниць між результатами, які порівнюються ( р ).
Лабораторні дослідження допомагають об'єктивній оцінці загального стану хворих і ускладнень пухлинного процесу. Так, рівень гематокриту, зміст гемоглобіну та еритроцитів дозволив вивчити ступінь анемії до використання спеціальних методів лікування у різних їх комбінаціях і після їх завершення. Вміст лейкоцитів у периферичній крові дав змогу судити про вплив ракової хвороби та антібластомного лікування на "білу кров". Визначення напруги кисню і вуглекислого газу у крові, а також рН крові і після лікування відбувалося за допомогою автоматичного аналізатору Stat Profile 5 фірми Nova (США). Оцінка гормонального гомеостазу виконувалась шляхом визначення гормонів у плазмі крові радіоімунним методом за допомогою стандартних тест-наборів. У плазмі крові визначались: АКТГ, ФСГ, кортізол, ФСГ, ЛГ, естріол, прогестерон, пролактин. Субпопуляції Т-лімфоцитів периферичної крові визначались імуноферментним ПАП-методом, розетко-утворююча здібність Т-лімфоцитів (Е-РОК) - по тесту спонтанного розеткоутворювання з еритроцитами барана. Реакцію бласттрансформації лімфоцитів (РБТЛ) при стимуляції фітоаглютиніном (ФГА) оцінювали по активності включення 3Н-тімидіна. Активність природних кілерів (ПК) у периферичній крові вивчали із застосуванням відміченої Cr культури К562. як мішені при співвідошенні ефектор/мішень 1/50. Як мішень застосовувалась еритромієлоїдна перевиваєма лінія К-562. Зміст циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) у сироватці крові визначали за допомогою методу преципітації поліетиленгліколем. Фагоцитуючу активність лейкоцитів визначали за допомогою НСТ-тесту, імуноглобуліні у сироватці крові - по Манчіні.
Комбіноване та комплексне лікування хворих на РМЗ проводилось з урахуванням стадії, гістологічних даних, віку, патогенетичної форми захворювання, рецепторного статусу, локалізації, розмірів пухлини у залозі. Технічне виконання процедури внутрішньосудинного лазерного опромінювання крові (ВЛОК) передбачало введення у ліктьову вену за допомогою спеціальної ін'єкційної голки стерильного світловоду, з'єднаного з гелій-неоновим лазером. Голку з світловодом фіксували лейкопластирем. Щільність світлового потоку на виході від 0,001 до 0,0001 Вт/м. Сеанси ВЛОК тривали до 40 хв.
На другий день після закінчення курсу опромінювання здійснювалась операція радикальної мастектомії по Пейті чи Холстеду, в залежності від ступня поширення пухлинного процесу.
Результати досліджень аналізували на підставі сформованих груп спостережень з врахуванням вида терапії ( табл. 3 )
Таблиця 3
РОЗПОДІЛ ХВОРИХ НА РМЗ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ВИДУ ПЕРЕДОПЕРАЦІЙНОГО ЛІКУВАННЯ.
Групи спостережень |
Число досліджень (n) |
Вид передопераційного лікування |
|
1. |
28 |
Променева терапія великими фракціями у сумарній дозі 25-28Гр на протязі 5-6 днів |
|
2. |
39 |
5 сеансів ВЛОК cумарно до 160-200 хвилин |
|
3. |
28 |
Променева терапія великими фракціями у сумарній дозі 25-28Гр на протязі 5-6 днів та 5 сеансів ВЛОК ( cумарно до 160-200 хвилин ). |
|
4. |
57 |
Променева терапія великими фракціями у сумарній дозі 15-8Гр на протязі 3 днів та 5 сеансів ВЛОК ( cумарно до 160-200 хвилин ). |
|
Всього |
152 |
Результати дослідження та їх обговорення
Аналіз результатів, які отримані при вивченні структурних змін морфологічного субстрату хворих на РМЗ в різних режимах доопераційного опромінювання пухлини та ВЛОК у 152 жінок дозволяє обговорити низку принципово важливих питань і, головне, кінцеві результати, які можуть бути корисними для застосування ВЛОК в онкомамології як адаптогена фактора і неспецифічного імуномодулятора, що потенціює дію спеціального противопухлинного лікування.
При детальному морфологічному аналізі гістопрепаратів встановлено слідуючи закономірності. Протипухлинний ефект лише променевої терапії полягає у розвитку альтеративно-деструктивних процесів, пов'язаних з загибеллю паренхіми пухлини та превалюванням індукованих некрозів, що веде до майже двократного зменшення об'ємної долі життєздатної пухлинної паренхіми (ОДЖПП) (Табл. 4) по відношенню до контролю.
У лімфатичних вузлах ступінь лімфоїдної реакції 0-2 бала. У 60,7% лікованих жінок ступінь радіочутливості пухлинних клітин недостатня ( I - II ступінь лікувального патоморфозу ). В 7 випадках ( 25% ) була фібробластична стромальна реакція, а в інших 21 випадках ( 75% ) - реакція на іонізуюче опромінення обмежувалось некрозами в пухлині.
Таблиця 4.
ПОКАЗНИКИ ВМІСТУ ОДЖПП У ХВОРИХ НА РМЗ ПРИ РІЗНИХ МЕТОДАХ СПОЛУЧЕНОГО ПРОМЕНЕВОГО ЛІКУВАННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ВЛОК
Група дослідження |
n |
ОДЖПП %, (Mm, %) |
P, коеф. імовірності випадкових міжгрупових відмінностей |
|
Контроль операція |
28 |
50.1 4.8 |
||
1 |
28 |
32.4 6.4 |
Р к-1 < 0.05 |
|
2 |
39 |
41.4 2.8 |
Рк-2 > 0.05 |
|
3 |
28 |
26.3 5.8 |
Рк-3 < 0.05 Р1-3 > 0.05 |
|
4 |
57 |
28.4 4.9 |
Pк-4 < 0.05 P1-4 > 0.05 P3-4 > 0.05 |
У мікроскопічному аналізі РМЗ при застосуванні лише ВЛОК привертає увагу морфологічна картина “імунного запалення” у вигляді ділянок лімфогістіоцитарних осередків, прошарків, що мають схильність до зливання у стромі і явища фібриноїдного набряку, периваскулярних набряків, інколи з лейко- та ерітродіапедезом. Істотним є те, що лімфоїдноклітинні інфільтрати постійно виявляються серед епітеліального пухлинного компоненту РМЗ на всьому його протязі, при цьому вони клиновидно спрямовуються до солідних шарів пухлинної паренхіми, розподіляючи її на фрагменти, оточені “імунним валом”. Цитолітичні ефекти при застосуванні ВЛОК такі, що знаходяться не завжди. У таких випадках, коли вони мають місце, у зоні незворотних змін дрібноосередкового характеру при великому збільшенні мікроскопу можливо спостерігати контакти лімфоцитів з поверхнею пухлинних клітин та наявність деяких з них в їх цитоплазмі. Важливою є також наявність у регіонарних лімфатичних вузлах гіперплазії з активацією центрів розмноження фолікулів, ступінь лімфоїдної реакції становить 3-4 бали. Таким чином, у операційному матеріалі хворих, яким робилось ВЛОК, постійно відзначається феномен імунної стромальної реакції у пухлині, що є позитивною морфологічною ознакою прогнозу для хворої. Як слідує з даних табл.4, ВЛОК потенціює у РМЗ процес девіталізації пухлинних клітин з нахилом до зменшення ОДЖПП, хоча останній не досягає при цьому достовірної різниці по відношенню до контролю ( Р>0,05 ).
При сполученому застосуванні іонізуючого опромінювання у дозі 25-28 Гр. та ВЛОК мала місце морфологічна картина значного променевого патоморфозу в пухлині III-IY ступеня змін паренхіми пухлини з типовими морфологічними процесами (некробіоз, некроз), превалюванням терапевтичних индуцірованих некрозів над уцілілими ділянками з двократним зменшенням ОДЖПП по відношенню до контролю ( табл. 4 ). У 33% випадках була фібробластична стромальна реакція, коли при відсутності інфільтрації строми пухлини імунокомпетентними клітинами зберігалась пролиферативні реакції сполучної тканини. В 49% випадків - мала місце імунна стромальна реакція з щільною інфільтраціей строми лімфоцитами, плазмоцитами, макрофагами.
При сполученому застосуванні іонізуючого опромінювання у зниженій дозі 15-18 Гр. та ВЛОК також мала місце морфологічна картина значного променевого патоморфозу в пухлині III-IY ступеня з превалюванням терапевтичних індукованих некрозів над уцілілими ділянками та майже з двократним зменшенням ОДЖПП по відношенню до контролю (Табл.4). У 31% випадках була фібробластична стромальна реакція, коли при відсутності інфільтрації строми пухлини імунокомпетентними клітинами зберігалась пролиферативні реакції сполучної тканини. В 48% випадків - мала місце імунна стромальна реакція з щільною інфільтрацієй строми лімфоцитами, плазмоцитами, макрофагами.
На підставі морфометричних досліджень сполучене застосування до операції променевої терапії (15-18 Гр) та ВЛОК фактично дозволяє отримати аналогічний девіталізацийний ( антибластомний ) ефект у цій групі хворих на РМЗ як і в групі, де проводилось “класичне”, традиційне опромінювання, також з застосуванням ВЛОК, що наглядно видно на діаграмі 1, з превалюванням при цьому імунної та фібробластичної стромальної реакції пухлини і ступеню лімфоїдної реакції у лімфатичних вузлах 2-4 бали.
Діаграма 1.
ПОКАЗНИКИ ВМІСТУ ОДЖПП У ХВОРИХ НА РМЗ ПРИ РІЗНИХ МЕТОДАХ СПОЛУЧЕНОГО ПРОМЕНЕВОГО ЛІКУВАННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ВЛОК
Важливість нейроендокринних порушень у патогенезі РМЗ підтверджується на базі проведеного аналізу супутніх захворювань у 152 жінок. Статистичний аналіз висвітив відносно високу питому вагу (43,8%) патології щитовидної залози у хворих віком до 35 років, трохи менший відсоток (37,5%) у цій групі, які мали порушення менструального циклу; у цих жінок висвітлена відносно велика кількість (31,2%) анаплазованого РМЗ, яка відповідає клінічно 3 ступеню злоякісності. У 75 відсотків вивченого контингенту хворих відмічена попередня патологія молочної залози - фіброзно-кістозна хвороба. Прямо пропорційно, в залежності від збільшення віку, зростає кількість випадків неонкологічної патології печінки (що здійснює дезактивацію статевих та стероїдних гормонів) у вигляді хронічних гепатитів різного генезу з переходом в окремих випадках у цироз органу, ожиріння та атеросклероз. За власними даними кожна друга жінка у віці 36-49 років страждає на артеріальну гіпертензію, а у більш старших жінок відсоток цієї патології сягав 81,6%. Кожна четверта жінка у двох старших вікових групах (50-59 років і старше 60 років) страждає на цукровий діабет. У кожної третьої жінки після 35 років відмічено пізній початок менструацій, тоді коли із 16 жінок до 35 років лише у одної хворої була дисменорея.
Встановлено, що суб'єктивний загальний стан хворих, яким робилось ВЛОК, був задовільний, а значна більшість пацієнток почувала себе до та після операцій краще, ніж жінки, які тільки отримували іонізуюче опромінення. Гематологічні показники у хворих на РМЗ до початку лікування були у нижніх межах норми. При застосуванні лише променевої терапії відмічено достовірне погіршення гемограм. У поєднанні опромінювання з ВЛОК погіршення показників гемограми було не таке значне, при цьому менш помітним воно було при зменшенні дози іонізуючого опромінювання (Табл. 5)
Таблиця 5
ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОКАЗНИКІВ ГЕМОГРАМ У ХВОРИХ НА РМЗ ПРИ РІЗНИХ МЕТОДАХ СПОЛУЧЕНОГО ПРОМЕНЕВОГО ЛІКУВАННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ВЛОК
Групи хворих |
n |
Еритроцити |
Гемоглобін г/л |
Лейкоцити |
Лімфоцити |
|
1 група |
28 |
3.14*1012 0.11 |
100.8 14.2 |
3.7*109 1.4 |
0.84*109 0.12 |
|
2 група |
39 |
4.1*1012 0.7 |
135 15.0 |
5.7*109 0.6 |
1.66*109 0.32 |
|
3 група |
28 |
3.0*1012 0.4 |
115.7 15.6 |
4.9*109 0.6 |
1.56*109 0.21 |
|
4 група |
57 |
3.1*1012 0.6 |
118.6 15.3 |
5.1*109 0.6 |
1.68*109 0.32 |
До початку протипухлинного лікування показники клітинного та гуморального імунітету у хворих на РМЗ у всіх групах були знижені і знаходились на нижній межі норми. Застосування до операції тільки ВЛОК веде до різкого покращення імунних показників, яке відображається у значному збільшенні Т-загальних та Т-активних розеткоутворюючих клітин при зростанні активності лімфоцитів, на що вказувала поява великих розеток. У хворих після курсу ВЛОК відмічені зміни у співвідношенні субпопуляції Т-лімфоцитів зі зниженням Т-хелперів-індукторів і одночасним підвищенням Т-кілерів-супресорів. ВЛОК сти-мулює також фагоцитарну активність лімфоцитів у середньому на 30-40%. Вивчаючи активність природних кілерів у крові відмічена стимуляція кілерної активності лімфоцитів на 10-15%. Після курсу ВЛОК посилюється проліферативна активність Т-лімфоцитів, що визначається по реакції бласттрансформації з ФГА. Навпаки, застосування лише променевої терапії веде до значного зниження імунних показників, в першу чергу клітинного імунітету. Поєднане застосування променевої терапії та ВЛОК нівелює негативну дію опромінювання на імунітет, при цьому при зменшенні дози іонізуючого опромінювання показники імунограм виявились кращими ( Табл. 6, 7 ).
Таблиця 6.
ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОКАЗНИКІВ ІМУНОГРАМ У ХВОРИХ НА РМЗ ПРИ РІЗНИХ МЕТОДАХ СПОЛУЧЕНОГО ПРОМЕНЕВОГО ЛІКУВАННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ВЛОК
Групи дослідження |
n |
Є-акт. |
РБТЛ |
ІСТ |
ЦІК |
КІЛЕ-РИ |
IgA |
IgG |
IgM |
|
До лікування |
96 |
13.94 3.53 |
32.252.91 |
0.03 0.01 |
102.516.3 |
15.6 1.2 |
2.18 0.08 |
12.47 1.24 |
1.42 0.05 |
|
2 |
39 |
25.9 4.98 |
63.132.62 |
0.04 0.004 |
63.6 12.5 |
38.4 2.6 |
2.83 0.13 |
14.32 0.73 |
1.34 0.11 |
|
4 |
57 |
12.87 2.24 |
29.172.16 |
0.03 0.05 |
91.7 11.6 |
14.5 2.6 |
2.04 0.07 |
11.21 0.87 |
1.38 0.09 |
Таблиця 5.
ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОКАЗНИКІВ ІМУНОГРАМ У ХВОРИХ НА РМЗ ПРИ РІЗНИХ МЕТОДАХ СПОЛУЧЕНОГО ПРОМЕНЕВОГО ЛІКУВАННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ВЛОК
Етапи лікування |
n |
Лімф. тис. |
Т-л тис. |
H % |
S % |
H/S |
В-л тис. |
Д-фаг. % |
Ig A |
Ig G |
Ig M |
|
До лікування |
56 |
1.91 0.19 |
1.32 0.23 |
75 2.9 |
25 3.4 |
3.00 0.9 |
0.47 0.05 |
54.3 13.6 |
2.17 0.07 |
13.87 2.05 |
1.24 0.11 |
|
1 |
28 |
0.84 0.12 |
0.56 0.11 |
87 2.8 |
13 1.7 |
6.69 1.6 |
0.28 0.04 |
36.6 12.5 |
1.76 0.19 |
11.47 0.92 |
1.28 0.16 |
|
3 |
28 |
1.56 0.21 |
1.18 0.24 |
79 1.7 |
21 2.2 |
3.76 0.8 |
0.42 0.08 |
47.9 10.7 |
2.04 0.23 |
12.37 1.79 |
1.19 0.17 |
Дані імунологічних досліджень наводяться у двох таблицях, тому що в 1 і 3 групах вони проводились за спрощеною методикою, а у 2 та 4 групах проводилась традиційна розгорнута імунограма. При співставленні табличних даних можна зробити висновок, що ВЛОК практично нівелює негативну дію опромінювання на клітинний та гуморальний імунітет хворих на РМЗ.
Аналіз гормонів при застосуванні ВЛОК доводить системний, адаптогенний характер його дії. Активація функціональної діяльності гіпофізарно-адреналової системи відображається у підвищенні рівня кортикотропіну у плазмі крові, що позитивно впливає на функцію імунної системи наприкінці курсу ВЛОК. Встановлено, що підвищений рівень кортизолу до початку ВЛОК нормалізується у половини хворих після курсу лазерної терапії; при початкових нормальних показниках - у 40% випадків є сталим и лише у 10% - підвищується. Позитивний вплив ВЛОК на гормональний гомеостаз супроводжується одночасним зниженням рівня фолікулотропіну та найбільш активного естрогену - естрадіолу у плазмі крові на користь менш активного (у стимулюванні пухлинного росту) естріолу. Крім того, у разі різкого збільшення концентрації прогестерону, відносна гіперестрогенемія ніве-люється, що благодійно діє на течію пухлинного процесу. Слід при цьому відмітити від-сутність зростання рівня пролактину.
Аналіз гормонального гомеостазу у хворих на РМЗ, які отримали лише променеву терапію, типовий для стресової реакції організму: високий рівень кортизолу з нахилом до ще більшого підвищення з одночасним низьким рівнем кортикотропіну. Співвідношення жіночих статевих гормонів має нахил у бік естрогенів. У сполученому застосуванні опромінювання та ВЛОК показники гормонального гомеостазу трохи гірші, ніж при застосуванні лише ВЛОК, але має місце практична відсутність негативної реакції ендокринної системи на опромінювання ( Табл. 8 )
Таблиця 8.
ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОКАЗНИКІВ ГОРМОНАЛЬНОГО ГОМЕОСТАЗУ У ХВОРИХ НА РМЗ ПРИ РІЗНИХ МЕТОДАХ СПОЛУЧЕНОГО ПРОМЕНЕВОГО ЛІКУВАННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ВЛОК
Групи досслідження |
n |
АКТГ |
Корти-зол |
ФСГ |
Естриол |
ЛГ |
Прогестерон |
Пролактин |
|
1 |
28 |
89.6 7.8 |
475.3 18.1 |
62.6 3.1 |
0.4 0.08 |
25.6 2.3 |
4.9 1.1 |
337.5 38.0 |
|
2 |
39 |
134.4 9.4 |
418.6 21.0 |
24.9 2.4 |
1.6 0.1 |
34.5 4.2 |
14.5 2.2 |
347.6 55.0 |
|
3 |
28 |
102.3 8.2 |
424.4 22.6 |
41.3 6.2 |
0.7 0.12 |
28.6 3.5 |
8.7 1.8 |
321.2 45.1 |
|
4 |
57 |
113.6 9.8 |
419.2 18.5 |
38.6 5.4 |
0.9 0.07 |
29.1 3.8 |
9.3 1.6 |
325.6 38.3 |
Дія ВЛОК на гормональний статус хворих аналогічна дії гормональних препаратів, що застосовуються у клініці.Зроблений аналіз фізичних та біологічних аспектів наведених у літературі моделей та отриманих власних клiнiко-морфологичних даних дії низькоенергетичного лазерного опромінювання дозволяє рекомендувати метод для неспецифічної імунотерапії РМЗ в практику роботи онкологічних диспансерів країни для посилення терапевтичних ефектів іонізуючого опромінення з зменшенням його сумарної очагової дози як шкідливо діючої на організм хворого на РМЗ.
ВИСНОВКИ
1. “Традиційна” передопераційна променева терапія РМЗ в загальноприйнятій сумарній дозі 25-28 Гр. виявляє значний антибластомний ефект і дозволяє знизити об'ємну долю вмісту життєздатної пухлинної паренхіми в карциномах до 32,4% (переважно, за рахунок індукованих коагуляційних некрозів) проти 50,1% у контролі (РМЗ без опромінення), але призводить до погіршення гематологічних, імунних, ендокринних показників в гомеостазу у порівнянні з хворими на РМЗ, котрі отримали тільки операційне втручання.
2. Передопераційне застосування 5 сеансів ВЛОК у хворих на РМЗ обумовлює розвиток імунної та фібробластичної реакції строми в карциномах, реактивної фолікулярної гіперплазії та синусного гістіоцитозу регіонарних лімфатичних вузлів, а також призводить до покращення гематологічних, імунних, ендокринних показників в гомеостазу у порівнянні з хворими на РМЗ, які перед операцією отримали тільки опромінення ( 25-28 Гр. ) або тільки операційне втручання.
3. Сполучене передопераційне застосування у хворих на РМЗ променевої терапії (25-28 Гр.) та 5 сеансів ВЛОК дозволяє досягнути найбільш значного ефекту антибластомної дії з зниженням об'ємної долі вмісту життєздатної пухлинної паренхіми в карциномах до 26,3% (за рахунок поширених індукованих коагуляційних, колікваційних некрозів ракових клітин, фібріноїдного набряку строми, крововиливів) проти 50,1% у контролі (РМЗ без опромінення, тільки операційне втручання)
4. Сполучене передопераційне застосування у хворих на РМЗ “ощаджувальної” променевої терапії (15-18 Гр.) та 5 сеансів ВЛОК дозволяє знизити вміст об'ємної долі життєздатної пухлинної паренхіми в карциномах до 28,4% (переважно, за рахунок поширених індукованих коагуляційних, колікваційних некрозів ракових клітин, розвитку імунної та фібробластичної стромальної реакції), що свідчить про досягнення принципово аналогічного антибластомного ефекту на РМЗ у порівнянні з 26,3% при використанні променевої терапії (25-28 Гр.) у поєднанні з 5 сеансами ВЛОК.
5. Превентивне застосування 5 сеансів ВЛОК перед операцією дозволяє поряд з значним лікувальним патоморфозом РМЗ і зменшенням променевого навантаження на 10-12 Гр., здійснити позитивний вплив на системний та місцевий імунітет з покращенням гематологічного та ендокринного статусу хворих на РМЗ.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗДОБУВАЧА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Скляр С.Ю., Букавин С.Н., Горлушко С.Н., Ткачев В.О. Лазерная терапия при лечении рака молочной железы. // Труды II национального конгресса молодых ученых-медиков Украины “Современные вопросы экспериментальной и клинической онкологии” - К..: 1994.- C. 33-34.
2. Тарутинов В.И., Галахин К.А., Ткачев В.О. Клинико-морфологические аспекты комплексного лечения рака молочной железы с применением внутрисосудистого лазерного облучения крови. // Труды 1 съезда онкологов стран СНГ. - М.: 1996. - Ч.2.- C. 517-518.
3. Тарутинов В.И., Гамалея Н.Ф., Ткачев В.О., Галахин К.А.- Иммунный и эндокринный статус больных раком молочной железы при лазерной терапии. // Эксп. онкол.- 1996.- т. XYIII.- №3. - C.240-243
4. Тарутинов В.И., Гамалея Н.Ф., Скляр С.Ю., Букавин А.С. Рудых З.М., СтадникВ.Я., Галахин К.А. Скивка Л.М., Ткачев В.О., Вербецкий В.В. - Применение лазерной терапии в предоперационном периоде у больных раком молочной железы. //Клин.хирургия.- 1996.- № 1.- С.31-36.
5. Тарутинов В.И., Скляр С.Ю., Букавин А.С., Ткачев В.О.Оценка эффективности комбинированного лечения рака молочной железы с использованием гипертермии и лазерного облучения крови. //В кн.: Лабораторнi методи дослiдження в дiагностицi та оцiнцi ефективностi лiкування злоякiсних пухлин. К.: 1994.- С. 32-33.
6. Ткачов В.О. Клiнiко-морфологiчнi аспекти комбiнованого лiкування раку молочної залози з застосуванням внутришньосудинного лазерного опромiнювання кровi. // Одеський медичний журнал. - 1998. - № - С. 16-19.
7. Ткачов В.О. Лікувальний патоморфоз при комбiнованому лiкуванні раку молочної залози з застосуванням внутришньо-судинного лазерного опромiнювання кровi. //В кн.: Судинні і онкологічні захворювання; морфогенез та екологічний патоморфоз. Матеріали 6 Конгресу патологів України. - Вінниця.: 1998. - C. 163-166.
8. Ткачов В.О. Клiнiко-морфологiчнi аспекти комбiнованого лiкування раку молочної залози з застосуванням внутрисудинного лазерного опромiнювання кровi. //В кн.: Торакальна радiологiя. Радiологiя молочної залози. Зб. наукових робiт асоцiацiї радiологiв України. - К..: 1997. - C. 59-60.
9. Ткачов В.О., Рудих З.М., Вербецький В.В. та iн. Внутрiшньосудинне лазерне опромiнення кровi у комплексному лiкуваннi раку молочної залози.// Роботи IX з'їзда онкологiв України. К.: 1995. - C. 275-276.
10. Ткачев В.О. Количественная оценка лучевого патоморфоза рака молочной железы при сочетанном внутрисосудистом лазерном облучении крови. // Труды II национального конгресса молодых ученых-медиков Украины “Современные вопросы экспериментальной и клинической онкологии”. - К..: 1994.- C.33-34.
АНОТАЦIЯ
Ткачов В.О. Патоморфоз раку молочної залози в умовах комплексного лікування з застосуванням внутрішньосудинного лазерного опромінювання крові. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.02 - патологічна анатомія. Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ України. Київ, 1999
Дисертацію присвячено морфологічному обґрунтуванню підвищення ефективності комбінованого лікування хворих на рак молочної залози (РМЗ) з обмеженням променевого навантаження шляхом застосування внутрiшньосудинного лазерного опромінювання крові (ВЛОК). Передопераційна інтенсивна променева терапія проводилась сумарною дозою 15 - 18 гр. з одночасним застосуванням ВЛОК НЕ-Nе лазером. Далі здійснювалась операція мастектомії за Пейті. Комбіноване лікування РМЗ проведено у 152 хворих І-ІІІ ст./Т2-3, NО-2, МО/, з вивченням лікувального патоморфозу пухлин. ВЛОК значною мірою нейтралізує негативну радіобіологічну дію на кровотворну, ендокринну та імунну системи хворих. Доведено морфометрично, що застосування при операції опромінювання дозою 15-18 Гр та ВЛОК дозволяє отримати подібну статистично довірну, протипухлинну дію, які у хворих на РМЗ, де застосовувалось опромінювання дозою 25-28 Гр. Морфологічно верифікувані дані доводять про практичну доцільність зменшення дози опромінення на 10-12 Гр за рахунок додаткового використання ВЛОК в лікуванні хворих на РМЗ.
Ключові слова : рак молочної залози, внутрішньосудинне лазерне опромінювання крові, променева терапія, лікувальний патоморфоз.
АННОТАЦИЯ
Ткачев В.О. Патоморфоз рака молочной железы в условиях комплексного лечения с применением внутрисосудистого лазерного облучения крови. - Рукопись.
Дисертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.02 - патологическая анатомия. Национальный медициский университет им. О.О.Богомольця МЗ Украины, г. Киев 1999.
Диссертация посвящена морфологическому обоснованию повышения эффективности комплексного лечения больных раком молочной железы (РМЖ) с ограничением лучевой нагрузки путем применения внутрисосудистого лазерного облучения крови (ВЛОК). Комбинированное лечение РМЖ проведено у 152 больных І-ІІІ ст./Т2-3, NО-2, МО/, Проводилась предоперационная интенсивная лучевая терапия с одновременным примене-нием ВЛОК НЕ-Nе лазером и последующей операцией мастэктомии по Пейти. Больные РМЖ были ранжированы на 4 группы: 1 группа ( контроль ) крупнофракционная лучевая терапия в суммарной дозе 25-28 Гр; 2 группа - 5 сеансов ВЛОК; 3 группа - крупнофракционная лучевая терапия в суммарной дозе 25-28 Гр и 5 сеансов ВЛОК; 4 группа - крупнофракционная лучевая терапия в суммарной дозе 15-18 Гр и 5 сеансов ВЛОК. Изучены клинические, иммунологические, эндокринологические, гематологические, гистологические и морфометрические изменения, в организме больного и пораженном опухолью органе в вышеупомянутых группах. Гематологические показатели у всех больных РМЖ до начала лечения были в пределах нижней границы нормы. При применении только лучевого лечения отмечено достоверное ухудшение гемограмм. В сочетании облучения и ВЛОК ухудшение показателей гемограммы было не столь значительным, особенно при уменьшении дозы облучения. До начала противоопухолевого лечения показатели клеточного и гуморального иммунитета у больных РМЖ во всех группах были снижены и находились на нижней границе нормы. Применении до операции только ВЛОК приводит к достоверному улучшению иммунных показателей, выражающимися в значительном увеличении Т-общих и Т-активных розеткообразующих клеток с увеличением активности лимфоцитов, о чем свидетельствует появление больших розеток.У больных после курса ВЛОК отмечены изменения в соотношении субпопуляции Т-лимфо-цитов со снижением Т-хелперов и одновременным повышением Т-киллеров. При этом ВЛОК стимулирует фагоцитарную активность лимфоцитов в среднем на 30-40%. При изучении активности естественных киллеров в крови отмечена стимуляция киллерной активности лимфоцитов на 10-15%. После курса ВЛОК, согласно реакции бласттрансформации с ФГА, усиливается пролиферативная активность Т-лимфоцитов. Применение только лучевого лечения приводит к значительному снижению иммунных показателей, в первую очередь клеточного иммунитета. Сочетанное применение лучевого лечения и ВЛОК нивелирует отрицательное воздействие облучения на иммунитет, причем при уменьшении дозы ионизирующей радиации показатели иммунограмм оказались лучшими.
Изучение активности гормонов при применении ВЛОК показывает системный, адаптогенный характер его воздействия. Активация функциональной деятельности гипофизарно-адреналовой системы выражается в повышении уровня кортикотропина в плазме крови, что благоприятно отражается на функции иммунной системы к концу курса ВЛОК. Установлено, что повышенный уровень кортизола до назначения ВЛОК нормализуется у половины больных после проведения курса лазерной терапии; при исходных нормальных показателях - в 40% случаев остается тем же и лишь в 10% - повышается. Положительное влияние ВЛОК на гормональный гомеостаз характеризуется также тем, что происходит параллельное снижение уровня фолликулотропина и наиболее активного эстрогена - эстрадиола в плазме крови в пользу менее активного ( в отношении стимуляции опухолевого роста ) эстриола. Анализ гормонального гомеостаза у больных РМЖ, подвергшихся только лучевому лечению, характерен для хронической стрессовой реакции организма: высокий уровень кортизола с тенденцией к еще большему повышению при сниженном уровне кортикотропина. Соотношение женских половых гормонов свидетельствует о преобладании эстрогенов. При сочетанном применении облучения и ВЛОК показатели гормонального гомеостаза хотя и несколько хуже, чем при применении только ВЛОК, однако отмечено практически полное отсутствие отрицательной реакции эндокринной системы на облучение.
ВЛОК инициирует в РМЖ процесс девитализации опухолевых клеток с тенденцией к уменьшению ОДЖОК, хотя последний и не достигает при этом достоверных различий по отношению к контролю. При микроскопическом анализе РМЖ при применении только ВЛОК обращает внимание морфологическая картина "иммунного воспаления" в виде очаговых, с тенденцией к слиянию лимфогистиоцитарных инфильтратов в строме с явлениями фибриноидного набухания, периваскулярных отеков, иногда в сочетании с лейко-и диапедезом. Существенно постоянное обнаружение лимфоидноклеточных скоплений внутри эпителиального опухолевого компонента РМЖ как по глубине, так и по протяженности, нередко при этом клиновидно внедряясь в солидные пласты опухолевой паренхимы, разделяя ее на фрагменты с окружением ее "иммунным валом ". Цитолитические эффекты после применения ВЛОК не отличаются постоянством обнаружения. В тех случаях, когда они имеют место, в зоне необратимых изменений мелкоочагового характера при больших увеличениях микроскопа можно наблюдать контакты лимфоцитов с поверхностью опухолевых клеток с внедрением отдельных "киллеров" в их цитоплазму. Важным является наличие в подмышечных лимфатических узлах реактивной гиперплазии с активизацией центров размножения фолликулов, степень лимфоидной реакции 3-4 балла.
Таким образом, доказано морфометрически, что применение до операции облучения дозой 15-18 Гр и ВЛОК позволяет получить подобное, статистически достоверное, противоопухолевое действие, как и у больных РМЖ, где применялось облучение дозой 25-28 Гр. Морфологически верифицированные данные доказывают практическую целесообразность уменьшения дозы облучения на 10-12 Гр за счет использования ВЛОК в лечении больних РМЖ.
Ключевые слова : рак молочной желези, внутрисосудистое лазерное облучение крови, лучевая терапия, лечебный патоморфоз.
ANNOTATION
Тkachov V.О. Breast cancer pathomorphosis for using combination treatment with blood intravessel laser-raying. - Manuscript.
Thesis for a kandidat's degree by speciality 14.03.02 - pathologist аnаtomics. National Medical University of the Ministry of Public Health of Ukraine, s. Кyiv, 1999.
The aim of the research is to morphological rise of effects of the breast cancer treatment with dose diminishing of radiotherapy and using Blood intravessel laser raying ( BILR ). Before the operation the intenvsive radiotherapy in summary doses 15 - 18 Gr. and simultaneously BILR He- Ne lasers are made. Later the operation of mastectomy by Peity is made. The combination treatment of the breast cancer had been made to 152 patients with I - III st. (T2-3, NO-2, MO ). The treatments pathomorphosis in tumors was investigated. BILR is neutralization of negative radiobiological effects on the patients blood forming , endocrine and immune systems. The radiotherapy usage in doses 15- 18 Gr. and BILR before the operations were proving morfometrically, and have allowed to receive the similar antitumors acts, while using radiotherapy in doses 27-30Gr. Morfologically verified facts show the practical expediency of the decreasing doses of the radiotherapy for the 10-12 Gr. while using BILR in breast cancer treatment.
Key words : breast cancer, Blood intravessel laser raying, radiotherapy, treatments pathomorphosis.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Характеристика захворювання раку молочної залози. Реабілітація, корекція психосоматичних розладів в процесі комплексного лікування захворювання. Розподіл хворих на рак молочної залози за віком. Результати дослідження та їх обговорення. Самооцінка хворого.
автореферат [141,2 K], добавлен 13.02.2009Показники захворюваності та результати лікування раку щитоподібної залози. Удосконалення техніки виконання екстрафасціальної тиреоїдектомії у хворих. Морфологічні особливості різних форм раку щитоподібної залози. Удосконалених методів лікування хвороби.
автореферат [58,1 K], добавлен 12.03.2009Визначення можливостей використання мутацій в генах та мітохондріальній ДНК у якості молекулярно-генетичних маркерів ризику виникнення раку молочної залози у осіб різних вікових груп з Ірану і України, аналогічні рівні зростання частоти захворюваності.
автореферат [43,0 K], добавлен 29.03.2009Ультразвукова анатомія молочної залози, порядок та умови проведення. Променева семіотика захворювань молочної залози. Дисгормональні захворювання та формування схеми їх лікування. Пухлини молочної залози, їх різновиди і порядок діагностування, лікування.
реферат [22,7 K], добавлен 22.10.2010Променеві методики основних променевих методів для дослідження молочної залози. Алгоритм променевого обстеження хворих із патологією молочної залози. Проекції при мамографії, ультразвуковий метод дослідження. Моніторинг хіміотерапевтичного лікування.
реферат [611,3 K], добавлен 11.10.2010Рак молочної залози – найпоширеніше онкологічне захворювання у жінок. Сучасна тактика лікування хворих і використання комплексного впливу: хірургічне втручання, променева терапія, хіміотерапія та гормонотерапія. Проведення неоад'ювантної хіміотерапії.
автореферат [34,2 K], добавлен 12.03.2009Система комплексного лікування хворих на рак грудної залози шляхом розробки модифікованого хірургічного способу з вибором адекватних меж резекції шкіри та урахуванням її променевого патоморфозу при використанні передопераційної променевої терапії.
автореферат [379,0 K], добавлен 04.04.2009Характеристика оксифільноклітинного раку щитоподібної залози за матеріалами Київської міської клінічної лікарні. Характеристика хворих та методи їх обстеження. Хірургічне лікування та післяопераційний нагляд. Можливості радіонуклідної діагностики.
автореферат [66,6 K], добавлен 06.04.2009Рак молочної залози як найпоширеніший вид пухлин серед жіночого населення Європи, Америки й деяких країн Азії. Генетичні та інші фактори виникнення пухлин. Мамографія та інші методи виявлення перших ознак. Комплексний підхід у сполученні з хірургією.
реферат [29,8 K], добавлен 16.02.2010Ультразвукові характеристики структури та ангіоархітектоніки підшлункової залози і ДГ показників регіональної гемодинаміки. Порівняння ефективності конвенціональної ехографії, комплексного УЗД, рентгенівської КТ та тонкоголкової аспіраційної біопсії.
автореферат [41,0 K], добавлен 21.03.2009Епізоотологія і епізоотологічні особливості ураження людей і тварин злоякісними пухлинами. Частота злоякісних пухлин у собак і котів різних порід. Клінічні прояви пухлин молочних залоз у домашніх тварин. Морфологічний прояв пухлин молочної залози.
дипломная работа [70,1 K], добавлен 19.08.2011Рання діагностика та вторинна профілактика раку грудної залози у закладах загальної лікувальної мережі шляхом організації мамологічної служби в поліклініці міської лікарні. Алгоритм селективного скринінгу жінок на виявлення захворювань грудних залоз.
автореферат [81,7 K], добавлен 04.04.2009Поняття раку піхви як злоякісного захворювання жіночої статевої сфери. Фактори патогенезу раку піхви. Середній вік хворих на плоскоклітинний рак вульви. Прихований перебіг захворювання, його основні симптоми. Стадіювання раку піхви, його діагностика.
презентация [4,5 M], добавлен 16.06.2016Узагальнення експериментальних та клінічних досліджень проблем тромбозів і тромбоемболій у онкологічних хворих. Причини внутрішньосудинного тромбоутворення та згортання крові у хворих на злоякісні новоутворення. Профілактика тромботичних ускладнень.
статья [15,9 K], добавлен 27.08.2017Оптимізація антигіпертензивної терапії у метеолабільних хворих на гіпертонічну хворобу літнього й старечого віку на основі вивчення особливостей порушень кальцієвого гомеостазу, фібринолітичної і згортаючої систем крові. Порівняльний аналіз показників.
автореферат [32,8 K], добавлен 21.03.2009Склад і властивості плазми крові. Хвороби крові як результат порушень регуляції кровотворення і кроворуйнування. Кількісні зміни крові, особливості і класифікація анемії. Пухлини системи крові або гемобластози. Злоякісні та доброякісні утворення крові.
реферат [26,1 K], добавлен 21.11.2009Фізична реабілітація в системі комплексного відновного лікування хворих на гіпертонічну хворобу. Клінічна характеристика хворих контрольної і експериментальної груп. Динаміка показників в період відновної терапії. Використання засобів фізіотерапії.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 05.03.2013Щитовидна залоза - ключова ланка в організмі людини. Вплив гормонів щитоподібної залози на органи і обмін речовин організму. Основні функції щитоподібної залози. Патології щитоподібної залози та причини, що викликають їх. Дефіцит йоду і його наслідки.
реферат [33,5 K], добавлен 23.01.2011Зростання захворюваності населення України на рак щитоподібної залози у віддалений після Чорнобильської катастрофи час. Характерні особливості клінічного і патогенетичного перебігу хвороби. Методи діагностики та хірургічного лікування хворих на рак.
автореферат [91,9 K], добавлен 11.04.2009Ранній післяопераційний період з використанням традиційного лікування хворих після стандартних хірургічних втручань у щелепно-лицевій ділянці. Часткова паротидектомія при аденомі привушної залози. Комплексне лікування хворих стоматологічного профілю.
автореферат [94,7 K], добавлен 21.03.2009