Лікувальний мікроклімат спеціалізованих палат в комплексній терапії дітей, хворих на бронхіальну астму

Размещено на http://www.allbest.ru/

Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології МОЗ України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

14.01.33 - Курортологія та фізіотерапія

Лікувальний мікроклімат спеціалізованих палат в комплексній терапії дітей, хворих на бронхіальну астму

Солодова Ірина Василівна

Одеса 1999

Дисертація є рукопис.

Робота виконана в Запорізькому державному медичному університеті.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Іванько Олег Григорович Запорізький медичний університет, завідувач кафедри факультетської педіатрії (з 1997 р. працює по контракту в Лівії)

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Зубаренко Ігор Леонідович, Український НДІ медичної реабілітації та курортології, завідувач відділенням захворювань дітей та підлітків,

доктор медичних наук, професор Бабій Ігор Леонідович, Одеський державний медичний університет, завідувач кафедри пропедевтики дитячих хвороб

Провідна установа: Український НДІ дитячої курортології та фізіотерапії МОЗ України, відділ медичної реабілітації дітей, м. Євпаторія

Захист відбудеться “19” лютого 1999 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.608.01 Українського науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології МОЗ України.

Адреса: 270014, м. Одеса, Лермонтовський пров. 6.

Автореферат розісланий “ 17 ” січня 1999 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат медичних наук, старший науковий співробітник Дмітрієва Г.О.

1. Загальна характеристика роботи

лікувальний алерговідділення мікробіоценоз дихальний

Актуальність проблеми. За останні роки в усіх країнах світу відзначається зростання числа хворих алергічними захворюваннями (Б.М. Пухлик, 1994, Ю.В. Вельтіщев, 1995, О.І. Ласиця, 1996, М. Wetztman, 1995). Висока захворюваність дорослих та дітей на бронхіальну астму пов'язана також і з підвищенням забруднення повітряного середовища. Одним із факторів саногенезу астми може бути припинення дії на слизову оболонку бронхів причиннозначущих алергенів та інших подразнюючих речовин (А.Г. Чучалін, 1992, A.I. Wardlaw,1993).

У зв'язку з цим сучасні міжнародні концепції терапії бронхіальної астми підкреслюють необхідність покращання навколишнього середовища (Бетесда, 1992).

Спеліотерапія, яка з успіхом використовується в лікуванні бронхіальної астми є пріоритетним напрямком української школи алергологів і пульмонологів, поєднує в собі вплив найбільш чистої від алергенів і мікроорганізмів атмосфери шахт сольових виробіток з постійною температурою і вологістю повітря та протизапальний ефект іонізованого аерозолю натрію хлориду (М.Д. Торохтін,,1987, І.С. Лемко, 1989, Ю.М. Симийонка, 1989,, Л.К. Їфімова, 1993, В. Білак, 1994, P. Krasko et. al., 1983, I. Mohapl et. al., 1991).

Однак, широке застосування спеліотерапії обмежується територіальними та іншими обставинами. В наш час широко використовуються різноманітні прилади, здатні частково моделювати мікроклімат сольових шахт (М.Д. Торохтін, 1990, В.М.Сидельников з співавт., 1989, П.П. Горбенко, 1991). Для очищення повітря приміщень від алергенів застосовують різні повітряноочисні обладнання (О.С. Васильїва з співавт., 1995, О.Г. Чучалін, 1995, M.H. Schata, 1993).

Головною тенденцією щодо удосконалення методів галотерапії (лікування сухим аерозолем натрію хлориду)ї одержання можливості регулювати параметри мікроклімату та підтримувати їх тривалий час, наближаючи їх до атмосфери у природних сольових шахтах.

Оптимальним режимом терапії поєднання постійного очищення повітря та тривалої підтримки лікувального іонізованого аерозолю натрію хлориду з характеристиками, що наближаються до мікроклімату приміщень у соляних виробітках. Бажаним автономність приладу для створення мікроклімату та можливість його пересування.

За допомогою створеного нового приладу, розробленого запорізькими вченими та техніками (авторське посвідчення про винахід N 1748328 SY ас. II-AI (1990) А.В. Луферова та позитивного рішення комітету по новій медичній техніці України (протокол N 4 від 2 липня 1991р.)), ї можливим створення лікувального мікроклімату з контрольованими параметрами безпосередньо в палатах відділень. Це може відкрити нові перспективи в лікуванні бронхіальної астми. Але терапевтичні можливості використання лікувального мікроклімату в комплексному лікуванні хворих дітей в умовах звичайних палат алергологічного відділення на наш час вивчені недостатньо, що потребує визначення ефективності дії мікроклімату, що створюється , з наступною розробкою оптимальних (ефективних) режимів терапії.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Обраний напрямок досліджень тісно пов'язаний з НДР, які здійснювались в Запорізькому медичному університеті на кафедрі факультетської педіатрії і присвячені розробці проблеми різних методів лікування хворих на атопічну бронхіальну астму.

Метою дослідження розробка засобів комплексної відновлюваної терапії дітей, хворих на бронхіальну астму, з використанням тривалого перебування в палатах з лікувальним мікрокліматом (дрібнодисперсний іонізований сухий аерозоль натрію хлориду з постійною фільтрацією повітря).

Завдання дослідження

1. Вивчити стан бронхіальної прохідності, добових біоритмів пікової швидкості видиху у хворих на бронхіальну астму дітей в умовах тривалого впливу лікувального мікроклімату спеціалізованих палат.

2. Встановити вплив лікувального мікроклімату палат на гіперреактивність бронхів при фізичному навантаженні, стан мікробіоценозу слизових оболонок верхніх дихальних шляхів.

3. Вивчити показники забруднення палат з лікувальним мікрокліматом алергогенними кліщами роду Dermatophagoides.

4. Розробити оптимальні режими використання лікувального мікроклімату приміщень в комплексній відновлюваній терапії дітей, хворих на бронхіальну астму, в умовах палат алерговідділення та оцінити їх ефективність на підставі клінічного, лабораторного досліджень та віддалених результатів.

Наукова новизна одержаних результатів

Вперше був розроблений та використаний новий метод комплексної відновлюваної терапії дітей, хворих на бронхіальну астму, з застосуванням модифікованої палати лікарні з фіксованими параметрами лікувального мікроклімату та чистоти повітря. Визначено оптимальний режим - щоденне 10 годинне перебування у атмосфері дрібнодисперсного сухого іонізованого аерозолю натрію хлориду з постійною фільтрацією повітря протягом 15 діб. Доведено, що використання цього методу у відновлювальній терапії хворих на бронхіальну астму дітей, підвищує її ефективність за умов швидкої нормалізації бронхіальної прохідності, нормалізації мікробіоценозу, що подовжує ремісію хвороби. Встановлено, що лікувальний мікроклімат сприяє розвитку толерантності до фізичного навантаження у хворих на бронхіальну астму. Визначено факт зниження рівня забруднення середовища кліщами побутового пилу в умовах лікувального мікроклімату палат.

Практичне значення одержаних результатів.

Розроблено та випробувано новий засіб комплексної відновлюваної терапії дітей, хворих на бронхіальну астму, з застосуванням лікувального мікроклімату палат. Його використання сприяє зменшенню тривалості періоду загострення хвороби, терміну перебування у стаціонарі, попереджає реакції бронхоконстрикції при фізичному навантаженні за рахунок зменшення ступеню гіперреактивності бронхів, сприяє відновленню мікробіоценозу верхніх дихальних шляхів, істотно поліпшує віддалені результати лікування (зменшення кількості важких нападів ядухи, зменшення потреби в ліках, підвищенню тривалості ремісії). В палатах з лікувальним мікрокліматом поліпшується гігієнічний стан за умов зменшення забруднення алергенними продуктами життєдіяльності кліщів побутового пилу. На підставі досліджень пікової швидкості видиху (ПШВ) 383 здорових дітей виведені регресії порівняння мінімальних значень ПШВ (в залежності від статі та зросту дітей).

Отримані результати були доведені та обговорені на Запорізькій обласній науково-практичній конференції фізіотерапевтів, де було схвалено використання лікувального мікроклімату в терапії хворих на бронхіальну астму.

Результати досліджень упроваджені в практику роботи обласного алергологічного відділення та поліклінічного відділення дитячої клінічної лікарні N 5 м. Запоріжжя, алергоцентру м. Запоріжжя, обласної лікарні м. Дніпропетровська, спеліосанаторію "Донбас" м.Артемівськ Донецької області.

Особистий внесок здобувача.

Дисертантом самостійно обстежено 225 дітей, хворих на бронхіальну астму, які знаходились в алергологічному відділенні. Розроблено найоптимальніший режим відновлюваної терапії в умовах лікувального мікроклімату палат (дрібнодисперсний сухий іонізований аерозоль натрію хлориду низької концентрації та постійної фільтрації повітря). Встановлені нормальні показники пікової швидкості видиху (ПШВ) у дітей, мешканців м. Запоріжжя (383) та рівняння для підрахунку ПШВ. Встановлено факт значного зниження рівня забруднення середовища палат з лікувальним мікрокліматом кліщами побутового пилу (методом хроматографічного дослідження кількості гуаніну). Проведена оцінка ефективності лікувального мікроклімату палат за окремими результати обстеження у 38 хворих на бронхіальну астму дітей.

Апробація результатів дисертації

Доповідь матеріалів роботи була зроблена на засіданнях товариства дитячих лікарів м. Запоріжжя та області у 1994-1997 рр., Національному Конгресі по хворобам органів дихання у м. Москва у 1994р., на обласній науково-практичній конференції фізіотерапевтів (м. Запоріжжя, 1995р.), увійшли до методичного посібника "Оцінка фізичного розвитку та статевого дозрівання дітей та підлітків (м. Дніпропетровськ,1997).

Апробація дисертації відбулась на спільному засіданні кафедр факультетської та госпітальної педіатрії Запорізького державного медичного університету.

Публікації

Результати дисертаційної роботи викладено у публікаціях, серед яких 3 журнальних статті (самостійні), 3 - з співавторами, 7 тез доповідей, 1 методичні рекомендації.

Структура та обсяг дисертації

Дисертацію викладено на 133 аркушах машинопису. Вона містить вступ, огляд літератури, об'їм і методи дослідження, результати власних спостережень, заключення, висновки, практичні рекомендації. Перелік використаної літератури містить 245 джерел, 70 з яких -латиною. Дисертацію проілюстровано 7 малюнками, 26 таблицями.

2. Основний зміст роботи

Об'їм, методи та методики дослідження. Для вирішення поставлених задач у палатах алергологічного відділення моделювали лікувальний мікроклімат за допомогою приладу - генератору дрібнодисперсного сухого аерозолю натрію хлориду, дотримували умови для зниження вмісту аероалергенів шляхом режимних заходів та фільтрації повітря. Використовувались наступні параметри мікроклімату: концентрація аерозолю натрію хлориду 0,34 мг/ м куб., розмір переважаючих часток 0,3 мкм, вміст негативно заряджених іонів 10260 од/ см куб..

Під нашим наглядом знаходилось 225 хворих на бронхіальну астму (БА) дітей віком від 4 до 15 років, які мешкали в м. Запоріжжі та області. У 188 хворих (83,5%) встановлено діагноз атопічної форми БА, у 37 (16,5 %) - діагноз змішаної форми БА. Для проведення порівняльних досліджень обстежено 400 здорових дітей. При обстеженні хворого вивчали прийняті клінічні та лабораторні показники. Усім дітям під час ремісії проведені алергологічне обстеження. Контроль за станом функції зовнішнього дихання (ФЗД) здійснювався за допомогою спірометру фірми "Етон"(Болгарія), портативного приладу "Peak-Flaw-Meter" фірми "Airmed" (Великобританія) для визначення одного із динамічних показників ФЗД - пікової швидкості видиху (ПШВ), яку досліджували декілька разів на добу протягом усього часу спостереження. У частини дітей провели тест з фізичним навантаженням у лікувальному мікрокліматі та звичайному середовищі. Проба проводилась на велоергометрі під час виконання дитиною фізичної роботи потужністю 1 вт/кг маси протягом 5 хвилин за досягненням пульсу 150-170 ударів за хвилину в лабораторії із температурою повітря 20-25 С, відносною вологістю 50%. Тест вважали позитивним, якщо відсоток падіння ПШВ складав більш 10 у порівнянні з показниками перед навантаженням (K.M. Tan, R.T. Wall, 1985).

Для порівняння ступеню порушення бронхіальної прохідності за показниками ПШВ нами були визначені уточнені показники ПШВ у 383 здорових дітей - мешканців м. Запоріжжя. Мінімальна (межуюча зі станом генералізованої бронхіальної обструкції) ПШВ може бути визначена за порівняннями : для хлопчиків y = 3,94x - 268, для дівчаток - y = 3,88x - 275, де y -значення ПШВ л/хв., x - зріст дитини у см.

Мікробіоценоз слизових верхніх дихальних шляхів визначали кількісним методом, порівнюючи початкові дані з показниками, отриманими нами у здорових дітей, на початку та при кінці комплексної відновлюючої терапії (Л.В. Колотилова,1986). Визначали імунологічні показники першого рівня за Р.В.Петровим (1982)-субпопуляції лімфоцитів у тестах резеткоутворювання (РУК) за M. Jondel із співробіт. (1974), теофілінзалежні Т-лімфоцити методом Е.К. Чернушенко із співавт.(1983). Гуморальну ланку імунітету оцінювали за основними класами імуноглобулінів A,M,G сироватки крові за Q. Mancini (1965).

У комплексному лікуванні дітей, хворих на БА, застосовували два режими перебування в умовах лікувального мікроклімату палат: перший терапевтичний режим складався з перебування хворих у атмосфері аерозолю 1 годину, другий - містив у собі щоденне перебування у палатах впродовж 10 годин протягом 15 діб.

Із урахуванням принципів системності організації медико-біологічних досліджень (Л. Бертоланфі,1969), були розширені межі клінічного дослідження. Вивчали систему "хворий на БА-кліщі домашнього пилу" в умовах лікувального мікроклімату. Визначали у пилу палат вміст гуаніну-екологічного маркеру фекального забруднення середовища кліщами, методом високоефективної рідинної хроматографії на хроматографі "Міліхром" (О.Г. Іванько,1991), використовуючи як стандарт гуанін фірми "Мерк" (Німеччина) з відомими спектральними характеристиками.

Організація досліджень полягала у порівняльному вивченні рандомізованих груп хворих, які отримували комплексну відновлюючу терапію у палатах з лікувальним мікрокліматом, та тих, що знаходились у палатах з "плацебо-мікрокліматом". Застосовували одномоментні порівняльні спостереження з рисами лонгітюдного методу спостереження за хворими. Оцінку даних клініко-лабораторних, еколого-гігієнічних досліджень проводили за методами варіаційної статистики (Г.Ф. Лакін,1990).

Результати дослідження та їх обговорення.

Для вивчення ефективності лікувального мікроклімату палат хворих було розділено на дві групи. 106 дітей знаходились в умовах лікувального мікроклімату палат алерговідділення (дослідна група), 78 дітей складали контрольну групу, в який застосовували "плацебо-мікроклімат". Групи дітей були ретельно рандомізовані. Більшість дітей - 86% у дослідній групі та 87% в контрольній групі, страждали на атопічну БА. Переважали діти з середньоважким перебігом захворювання: 70% - у дослідній групі та 67% - у групі контролю. У переважної більшості дітей тривалість хвороби складала більше року (79% та 76%, відповідно). При проведенні алерготестування виявлено, що у дітей в обох групах була висока частота сенсибілізації до алергенів кліщів домашнього пилу: у дітей дослідної групи частота сенсибілізації до алергену кліщів Dermatophagoides pteronissinus -79,7% , у дітей контрольної групи - 85,4%. Порушення ФЗД за обструктивним типом були діагностовані у всіх дітей обох груп. ПШВ у дітей дослідної групи на початку лікування склала 73+3%, у дітей контрольної групи - 74+4% від належних значень.

У процесі спостереження за 28 хворими при застосуванні першого терапевтичного режиму лікувального микроклимату погіршення самопочуття не було зареєстровано у жодному випадку ні протягом 1 години, ні у наступні декілька годин. Як показав порівняльний аналіз показників ПШВ, у дітей в дослідній групі приріст ПШВ на 15 % та більше у порівнянні з початковими значеннями відзначено у 61% хворих, в той час , як у контрольній групі значну вагу мали сумнівні та негативні результати - 54% (p<0,05). Отже, протягом вже 1 години дії аерозолю у частини дітей покращується бронхіальна прохідність. Цей ефект, можливо, зумовлений рефлекторною дією негативно заряджених часток аерозолю, що проникають глибоко у бронхи.

На наступному етапі дослідження нами вперше була вивчена тривала дія лікувального мікроклімату, яка в певній мірі наближається за своїми характеристиками до природного, на ФЗД, клінічний перебіг астми у дітей, стан їх імунного статусу. Під час спостереження за хворими встановлено, що у дітей дослідної групи ПШВ вже на 5 добу істотно перевищувала показники у дітей контрольної групи та складала, відповідно, 82+2% та 79+2% (p<0,05). На 10 добу терапії показники ПШВ у всіх дітей дослідної групи досягли межі належних значень та складали 88+2%, одночасно ПШВ у дітей контрольної групи була нижчою 85% від належних значень - 81+2% (p<0,05).

Порівнюючи показники спірометрії у динаміці відзначили, що покращення ФЗД на 10 добу терапії відбувалось у хворих обох груп. Проте, слід зазначити, що форсована життєва ємність легенів (ФЖЇЛ) складала у дітей дослідної групи 110+12%, а у групі контролю - 89+15%, також, об'їм форсованого видиху (ОФВ), який дорівнював, відповідно, 105+13% та 83+22%, достовірно відрізняється (p<0,05). Окрім цього, значення пікової об'ємної швидкості видиху (ПОШ) у дітей дослідної групи (99+14%) перевищують показники у дітей із групи контролю (79+26%, p<0,05). Значення максимальної об'ємної швидкості під час видиху 25% ЖЇЛ (МОШ /25), 50% ЖЇЛ (МОШ/50) у дітей обох груп також достовірно відрізнялись, та складали, відповідно, 98+11% та 81+24% , 92+13% та 78+29% (p<0,05). Таким чином, у дітей, хворих на БА, в умовах лікувального мікроклімату ймовірно швидше відновлюється прохідність як дрібних так і великих бронхів.

Проведено проспективний моніторинг ПШВ у дітей, які перебували в умовах лікувального мікроклімату палат впродовж 10 годин щоденно протягом 15 днів, та у дітей в умовах плацебо-мікроклімату для визначення динаміки добового ритму ПШВ, який найточніше відображає наявність та активність запалення у бронхах. У першу добу перебування в палатах у всіх дітей показники ПШВ вранці були нижче денних і, практично, не відрізнялися від вечірніх, що свідчить про значні порушення ФЗД. На 3-ю добу терапії чітко простежується перевищення показників ПШВ вдень та ввечері у дітей в палатах з лікувальним мікрокліматом, на 5 добу у них відновлюється нормальний біологічний ритм. У дітей із групи контролю після 5 доби спостережень значення ПШВ відстають від показників дітей дослідної групи (p<0,05) і від належних значень, добовий ритм відновлюється на 7 добу перебування у стаціонарі.

Під час проведення аналізу динаміки клінічних симптомів БА виявили, що тривалість гострого періоду у дітей в дослідній групі складала 6+0,3 дня, а у дітей контрольної групи - 9+0,6 дня (p < 0,05). Термін необхідного перебування у стаціонарі в дослідній та контрольній групах також відрізнявся і складав, відповідно, 19+0,6 днів та 21+0,8 день (p<0,05). Крім того, у хворих після перебування у лікувальному мікрокліматі відсотковий вміст еозинофілів у крові через 2 тижні значно зменшився і складав 2,5+1,9%, що достовірно нижче, ніж у дітей контрольної групи, у яких кількість еозинофілів складала 4,4+3,5% (p<0,05).

Згідно із сучасними концепціями, БА визначена як хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, під час якого відбувається порушення імунного гомеостазу. Після курсу комплексної відновлюючої терапії в умовах лікувального мікроклімату у хворих відбувається достовірне збільшення Т-супресорних лімфоцитів від 15,3+1,9% до 17,8+1,9% (p<0,05), зниження Т-хелперних лімфоцитів від 42,0+5,4% до 37,1+3,8% (p<0,05) та збільшення кількості імуноглобулінів G від 6,18+1,16 мг/ мл до 8,21+2,38 мг/ мл (p<0,05). Оскільки Т-супресорні лімфоцити здатні гальмувати включення В-лімфоцитів у процес утворення антитіл, реагінів, підвищення кількості Т-супресорних клітин свідчить про тенденцію до зниження активності процесів імунного запалення. Істотних змін показників імунітету у дітей контрольної групи не спостерігали.

На наступному етапі оцінили можливість запобігання бронхоспастичної реакції, яка провокується у результаті фізичного навантаження, у 17 хворих на атопічну БА дітей в умовах лікувального мікроклімату, котрі під час перебігу попереднього тесту з фізичним навантаженням реагували на нього значним зниженням ПШВ. При проведенні проб із фізичним навантаженням дітям в умовах плацебо-мікроклімату у більшості спостережень(63%) зареєстровані відтворення феномену бронхіальної гіперреактивності, який слугував на початку експерименту критерієм для відбору хворих. Під час проведення тесту в умовах лікувального мікроклімату у 82% спостережень діти не реагували на провокаційний тест (p<0,05). Таким чином, гострі (рефлекторні) бронхоспастичні реакції у дітей, хворих на БА, у відповідь на фізичне навантаження не виникають в умовах лікувального мікроклімату.

У 85 дітей, хворих на БА, виявили дисмікробіоценоз слизових верхніх дихальних шляхів при надходженні до стаціонару. Отримані дані порівнювали з показниками здорових дітей м. Запоріжжя (обстежено 39 дітей). У дітей, хворих на БА, мікроорганізми роду Staphylococcus aureus виділялись частіше. Мікроорганізми транзиторної групи (патогенні та умовно-патогенні) виділяли у 28% хворих на БА, та у 15% в групі здорових дітей. Кількість мікробних тіл у 1 мл при цьому складала 10 - 10 КОЕ/мл. Гриби роду Candida albicans у хворих на БА виділені у 15 (18%) дітей, кількість мікробних тіл в мл була 10 - 10 КОЕ/мл. В групі здорових дітей гриби роду Candida виділені у 3 (3%) , кількість мікробних тіл складало 10 КОЕ/мл. Отримані нами показники, які характеризують факультативну та транзиторну групи мікроорганізмів, збігаються із даними Л.В.Колотілової (1986) та Л.К. Катосової (1986).

Виявили, що у 60 хворих дітей із описаними ознаками дисбіозу слизових оболонок, які знаходились у палатах із лікувальним мікрокліматом, під час динамічного обстеження через 15 днів зменшилась частота виділення мікроорганізмів факультативної та транзиторної груп. Мікроорганізми факультативної групи виділені у 50,0+6,5% дітей під час першого обстеження, а при повторному - у 27,0+6,4% дітей (p<0,05). Частота виділення мікроорганізмів транзиторної групи складала 36,0+6,9% на початку лікування та 15,0+5,2% через 15 днів його проведення (p<0,05). Зменшилась частота виділення мікроорганізмів роду Staphylococcus aureus від 28% до 10%, а також кількість дітей-носіїв Candida albicans: від 13 (22%) під час надходження до 7 (14%) дітей наприкінці терапії. У дітей контрольної групи не сталося змін, і при повторному обстеженні також зберігались явища дисбіозу слизових. Таким чином, отримані нами дані свідчать про відновлення мікробіоценозу слизових верхніх дихальних шляхів у хворих на БА після комплексної відновлюючої терапії у палатах з лікувальним мікрокліматом.

Вивчали систему "хворий на бронхіальну астму -лікарняні

палати-кліщі пилу", опираючись на досвід досліджень, проведених на кафедрі факультетської педіатрії ЗМУ, про роль пірогліфідів як основних екопатогенів у виникненні атопічної БА (О.М. Сафронова,1990, О.Г. Іванько,1993, Ю.В. Котлова,1995).

Моніторинг кліщів у побутовому пилу, на думку багатьох

дослідників, ї важливим в організації лікування хворих на БА (О. Г. Іванько з співавт., 1995, S.J. Tkachyk, 1995). Ми не зустріли в літературі даних про вміст кліщів побутового пилу у приміщеннях спеліолікарень, у галокамерах, які, безсумнівно, викликають цікавість для практичної алергології.

Припустили, що тривалий вплив дрібнодисперсного сухого іонізованого аерозолю натрію хлориду та постійної фільтрації повітря здатні впливати на чисельність та біологічну активність кліщів побутового пилу у приміщеннях. Відчутна присутність кліщів у палатах алерговідділення (пов'язані, ймовірно, із заносом їх з осель хворих) відзначені у зимовий період. У літній період акарологічна ситуація дещо покращується. Як показали наші спостереження, у палатах з лікувальним мікрокліматом ефективність протикліщових заходів підвищується. У цих палатах забруднення кліщами була у 2,4 рази нижчою, ніж у контрольних. У пилу цих палат концентрація гуаніну складала 0,345+0,085 мг/ г основи на початку досліду та 0,05+0,001 мг/ г наприкінці (p<0,05). Досягненні рівні контамінації приміщень нижчі найбільш допустимого рівня у 10 разів і відповідають присутності поодиноких осіб кліщів із розрахунку на 1 г пилу протягом часу вегетації. У пилу контрольних палат вміст гуаніну знизився від 0,363+0,100 мг/ г основи до 0,120+0,033 мг/ г. Таким чином ефективність гігієнічних засобів була неповною (p<0,05).

Установили, що використований нами фільтр здатний затримувати у пилу частки аеропланктону розміром 8 мкм, а також фекальні кульки кліщів роду Dermatophagoideus, що підтверджується концентрацією гуаніну у пилу на фільтрі - до 0,4 мг/ г основи, яка перевищує вміст гуаніну у пилу палат- 0,05 мг/ г наприкінці дослідження. Таким чином, в організованих приміщеннях-палатах алерговідділення з лікувальним мікрокліматом досягається сприятлива акарологічна ситуація, яка сприяє саногенезу атопічної БА.

Аналіз віддалених результатів комплексної терапії в умовах лікувального мікроклімату показав, що у дітей дослідної групи кількість загострень на рік була меншою, ніж у дітей із групи контролю і складала, відповідно, 3,1+0,8 та 5,6+1,1 (p<0,05). У хворих після терапії у палатах з лікувальним мікрокліматом у 3 рази рідше спостерігались напади ядухи, які потребували госпіталізації, у 2 рази рідше - легкі напади ядухи, у порівнянні з дітьми групи контролю. Необхідність у застосуванні b-агоністів була меншою у дітей дослідної групи і складала, відповідно, 2,3+0,7 інгаляцій на тиждень та 5,2+1,5 інгаляцій на тиждень в контрольній групі (p<0,05). У 72,2% дітей дослідної групи відзначена стійка ремісія захворювання впродовж 6 місяців та більше. Кількість хворих контрольної групи з тривалістю ремісії 6 місяців була у 2 рази меншою (p<0,05).

Таким чином, аналіз безпосередніх та віддалених результатів досліджень показав ефективність комплексної відновлювальної терапії дітей, хворих на БА, у палатах з лікувальним мікрокліматом з низькою забрудненістю алергенами кліщів побутового пилу, що проявляється більш швидким відновленням бронхіальної прохідності, клінічним покращенням, нормалізацією мікробіоценозу слизових верхніх дихальних шляхів, стійкістю досягненого терапевтичного ефекту у вигляді зменшення частоти загострень хвороби, збільшення тривалості ремісії, зменшення споживання ліків.

На підставі вище сказаного, можливо зробити висновок, що поставлені задачі досліджень виконані, зроблені такі висновки:

Висновки

1.Тривале перебування дітей, хворих на БА, в палатах з лікувальним мікрокліматом викликає нормалізацію бронхіальної прохідності на 10 добу, відновлює добові біоритми ПШВ на 5 добу терапії.

2. Лікувальний мікроклімат палат підвищує толерантність хворих на БА до фізичного навантаження.

3. Використання у комплексній відновлювальній терапії лікувального мікроклімату нормалізує мікробіоценоз слизових верхніх дихальних шляхів у дітей, хворих на БА.

4. Встановлено, що за допомогою постійної фільтрації повітря та насичення його дрібнодисперсним іонізованим аерозолем натрію хлориду можливо ефективно знизити забруднення палат алергогенними продуктами життєдіяльності кліщів побутового пилу до слідових концентрацій - 0,05 мг/ г, що в 10 разів нижче припустимих концентрацій.

5. Розроблен оптимальний режим використання лікувального мікроклімату (сухого іонізованого дрібнодисперсного аерозолю натрію хлориду та фільтрації повітря) - щоденне 10 годинне перебування хворих у палатах протягом 15 діб.

6. Використання лікувального мікроклімату у відновлювальній терапії дітей, хворих на БА, сприяє більш швидкій регресії симптомів захворювання та зменшенню терміну перебування у стаціонарі на 3 доби (p<0,05), поліпшенню віддалених результатів: зменшенню частоти нападів ядухи в 3 рази, у переважної більшості хворих (72,7%) тривалість ремісії досягала більш ніж 6 місяців.

Список праць, які надруковані за темою дисертації

1.Солодова И.В. Організація палат с лечебным микроклиматом для терапии детей, больных бронхиальной астмой // Український пульмонологічний журнал.- 1997.- N 4.- C. 52-53

2.Солодова И.В. Вплив дрібнодисперсного іонізованого сухого аерозолю натрія хлориду на стан бронхіальної прохідності у дітей, хворих на бронхіальну астму // Медична реабілітація, курортологія і фізіотерапія.- 1998.- N 2.- С.22-23

3.Солодова И.В. Акарологический мониторинг в аллергологическом отделении // Вісник проблем біології і медицини.1998.- N 15.- С. 41 - 43.

4.Солодова И.В., Боярская Л.Н., Недельская С.Н., Тарасевич Т.В., Котлова Ю.В., Логачева Т.В. Микробиоценоз слизистых верхних дыхательных путей у детей, больных бронхиальной астмой , в условиях лечебного микроклимата // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки і практики.: Зб. наук.статей, вип.2, т.2.- Запоріжжя, 1998. - С.207 - 209

5.Ю.В. Котлова, Л.М. Боярська, Л.І. Кляцька, Н.В. Кізіма, В.І.Мазур,А.А. Мироненко, С.М. Недїльська, І.В. Солодова Ефективність спеціфічної імунотерапії алергенами кліщів побутового пилу у хворих на атопічну бронхіальну астму дітей.//Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки і практики.: Зб. наук.статей, вип.2, т.2.- Запоріжжя, 1998. - С.248-250

6.Иванько О.Г., Котлова Ю.В., Солодова И.В. Особенности экологии и клинико-гигиеническое значение клещей домашней пыли // Запорожье,1994.-322с.- Библиогр.: 97 назв.-Укр.- Деп. в ГНТБ Украины, 16.02.1995.- N 387- Ук95.- ДНР ВИНИТИ.-1995.- N 6.- С.283.

7. Иванько О.Г., Котлова Ю.В., Солодова И.В. Состав пыли жилищ и риск аэросенсибилизации при бронхиальной астме у детей//Пульмонология.- Приложение 4, Материалы III Национального Конгресса по болезням органов дыхания .- Санкт-Петербург, 1992.- N 214

8.Иванько О.Г., Солодова И.В., Недельская С.Н. Мелкодисперсный ионизированный сухой аэрозоль натрия хлорида в лечении детей, больных бронхиальной астмой // Актуальные проблемы в педиатрии: Сб. науч.трудов.-Запорожье,1995. - С. 129-130

9.Иванько О.Г., Солодова И.В., Логачева Т.В. Видовое разнообразие микрофлоры верхних дыхательных путей у здоровых и детей, больных бронхиальной астмой, в условиях крупного промышленного города // Актуальные проблемы в педиатрии: Сб. науч.трудов.- Запорожье, 1995.- С.128

10.Іванько О.Г., Солодова І.В., Недільська С.М. Визначення максимального експіраторного потоку в моніторуванні функціонального стану легень у дітей. // Реабілітація в педіатріі: Зб. наук. праць.- Вінниця, 1995.- С.36-37

11.Іванько О.Г., Солодова И.В., Недельская С.Н. Суточные биоритмы бронхиальной проходимости у детей в помещениях с контролируемым микроклиматом.// Актуальные вопросы фтизиатрии, пульмонологии : Сб. статей, вып.2.- Запорожье, 1997.- С.21-22

12.Котлова Ю.В.,Боярська Л.М., Мироненко А.А.,Солодова І.В. Досвід акарологічного контролю алергологічних лікарень Закарпаття // Матеріали наукових прць ІІ з'їзду фтізіатрів і пульмонологів України, Київ,1998.- С.237, N 568.

13.Солодова И.В., Котлова Ю.В.,Недельская С.Н., Мироненко А.А. Загрязненность помещений клещами Dermatophagoides в условиях лечебного микроклимата.// Матеріали наукових прць ІІ з'їзду фтізіатрів і пульмонологів України, Київ,1998.- С.238, N 571.

Методические рекомендации:

10. Оцінка фізичного розвитку та статевого дозрівання дітей та підлітків: Метод.рекоменд./ Склад. Л.В.Ващенко, В.О.Кондратьїв, Л.П.Бадогина, О.Г.Іванько, І.В.Солодова.Дніпропетровськ,1997. - 15 с.

Размещено на Allbest.ru