Клініко-параклінічна характеристика віддалених результатів "хімічної екзогенної інтоксикації"

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА ТА ГІНЕКОЛОГІЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

КЛІНІКО-ПАРАКЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВІДДАЛЕНИХ

РЕЗУЛЬТАТІВ "ХІМІЧНОЇ ЕКЗОГЕННОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ"

Спеціальність: Педіатрія

ШЕВЧУК НАТАЛІЯ МИРОНІВНА

Київ, 1999 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Багаточисельні дані літератури свідчать про ріст захворюваності дітей при несприятливих умовах довкілля, структура якої складається із вже відомих нозологічніих форм. Розроблені принципи лікування та профілактики екозалежних захворювань базуються як на принципах підвищення резистентності організму до дії ксенобіотиків, так і лікування вже відомих нозологій. Але в останній час відмічено появу нових, невідомих раніше захворювань, прикладом яких може бути “хімічна інтоксикаційна алопеція” - “ХІ” (яка за місцем її прояву умовно названа “Чернівецька хімічна хвороба”- “ЧХХ”). Причина її виникнення до сьогоднішнього дня залишається невідомою, а наслідки ще недостатньо вивчені. Унікальність цього захворювання обумовила доцільність побудови лікувально-реабілітаційних заходів, використовуючи принципи орієнтації на хворобу, з врахуванням результатів клінічного етапного обстеження.

Виходячи з вищевказаного, нами проведено багаторічне катамнестичне спостереження за дітьми, які перенесли “ЧХХ” з метою оцінки ефективності диспансерного спостереження за цією групою дітей, що може бути використано для лікування подібних захворювань.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах комплексних тем науково-дослідного інституту медико-екологічних проблем (НДІ МЕП) МОЗ України “ Комплексна клініко-гігієнічна оцінка екологічно залежної патології на прикладі інтоксикаційної та осередкової алопеції у дітей м. Чернівці та області” (номер реєстрації 0193UO17668) та “Розробка концепції екологічно залежної патології у дітей” (номер реєстрації ІА01000019Р), а також комплексної теми Буковинської державної медичної академії “Всебічне вивчення “хімічної інтоксикації з синдромом тотальної алопеції у дітей м. Чернівці” (номер реєстрації 0193UO41961).

Мета роботи.

Удосконалення етапних лікувально-реабілітаційних заходів на основі багаторічного клініко-параклінічного моніторингу за дітьми, які перенесли “Чернівецьку хімічну хворобу”.

Задачі досліджень:

1. На підставі клініко-епідеміологічного аналізу з використанням довготривалого клінічного моніторінгу стану систем та органів, що зазнали найбільш виражених пошкоджень, виявити клініко-параклінічні особливості перебігу "ЧХХ" в гострому періоді захворювання;

2. В процесі диспансерного спостереження визначити ризик ураження органів дихання гепатобіліарної та вегетативної нервової систем, показників імунологічного стану і активності системи ПОЛ/АОСЗ;

3. Виходячи із результатів комплексного обстеження розробити індивідуальні реабілітаційні заходи з послідуючою оцінкою їх ефективності та етапною корекцією.

Наукова новизна роботи. Вивчено особливості перебігу “хімічної екзогенної інтоксикації” в процесі багаторічного диспансерного спостереження за дітьми, які перенесли це захворювання.

Відмічено, що найбільш часто патологічні зміни у реконвалесцентів “ХЕІ” на етапах диспансеризації відмічались з боку органів дихання, гепатобіліарної, вегетативної нервової та імунної систем, а також в системі антиоксидантного захисту. Виявлено, що захворюваність та поширеність вказаної патології у дітей, які перенесли “ЧХХ” на всіх етапах диспансерного спостереження була вища, ніж в популяції їх ровесників.

Вперше на основі довготривалого клінічного моніторингу за групою реконвалесцентів ХЕІ виявлено ефективність застосованого лікування в гострому періоді захворювання. При цьому встановлено, що найбільш доцільним в цей період є застосування комплексу препаратів - альфа- токоферолу, унітіолу, есенціале, активованого вугілля.

Враховуючи побудовані на основі багатофакторного аналізу прогностичні моделі захворювань органів дихання, гепатобіліарної, вегетативної нервової систем, проведені відповідні лікувально-профілактичні заходи, які оцінювались та корегувались поетапно в ході диспансерного спостереження.

Практичне значення роботи. Запропоновано в практиці лікарів - педіатрів використовувати виявлені характерні зміни в імунному статусі (від'ємний резерв мікробіцидної активності нейтрофілів в крові) та системи ПОЛ/АОСЗ (ферменти глутатіонового циклу еритроцитів) як специфічні показники ризику розвитку патологічних проявів у реконвалесцентів “ЧХХ”.

Виявлено, що реконвалесценти “ЧХХ” є когортою підвищеного ризику хронічної патології, яка розвивається в послідуючому після латентного періоду уявного благополуччя, у зв'язку з чим вони підлягають спостереженню навіть при відсутності у них патологічних змін.

Відповідні лікувально-оздоровчі заходи доцільно проводити як в гострому періоді захворювання, так і на етапах реабілітації з відповідною корекцією їх з урахуванням індивідуальних особливостей реакції організму на медикаментозні (жовчогінні, гепатопротекторні, вітамінні, імунокоригуючі препарати) та немедикаментозні (фізіотерапевтичне лікування, фітотерапія, мінеральні води) засоби.

На прикладі хворих, які перенесли "ХЕІ", встановлено, що з самих ранніх етапів цього захворювання доцільним є призначення комплексу препаратів антиоксидантів, сорбентів, та гепатопротекторів (унітіолу, альфа-токоферолу, есенціале, активованного вугілля).

Впровадження результатів роботи. Результати проведеного дослідження впроваджені у практику лікувально-профілактичної роботи обласної дитячої лікарні та міської дитячої лікарні м. Чернівці, Чернівецького обласного дитячого радіаційно-екологічного диспансеру, обласної дитячої лікарні м. Ужгород, обласної дитячої лікарні м. Одеса.

Особистий внесок здобувача. Забезпечені організаційні заходи по комплексному виконанню плану диспансерного спостереження за дітьми, які перенесли “ЧХХ”. Проведено катамнестичне дослідження частоти захворювань органів дихання, гепатобіліарної та вегетативної нервової системи у 90 реконвалесцентів “ЧХХ” в залежності від застосованого в гострий період захворювання лікування. Вивчені дані комплексного клініко-параклінічного обстеження постраждалих як в гострий період захворювання, так і при рубіжному обстеженні в 1992 році та в ході диспансерного нагляду. З метою вивчення ефективності лікувальних заходів в гострому періоді захворювання здійснена оцінка змін показників киснево-залежного метаболізму нейтрофільних гранулоцитів крові та активності ферментів системи глутатіону. Проаналізовані дані щодо можливого впливу на зростання показників захворюваності органів дихання, гепатобіліарної і вегетативної нервової системи шкідливих умов мешкання дітей (рівень забрудненості ґрунту солями важких металів та радіонуклідів). Розроблений комплекс лікувально-оздоровчих заходів у дітей реконвалесцентів “ЧХХ” з захворюваннями органів дихання, нервової та гепатобіліарної систем, складені індивідуальні плани реабілітації, проведена етапна оцінка їх ефективності. Виявлений зв'язок між формуваннями вогнищ хронічної інфекції носоглотки, захворюваннями гепатобіліарного тракту, вегетативної нервової системи та станом киснево-залежного метаболізму нейтрофілів та глутатіонової системи еритроцитів крові та побудовані прогностичні математичні моделі вказаної патології. Здійснений аналіз всіх результатів диспансерного спостереження та їх статистична обробка.

Апробація роботи. Матеріали дисертації представлені на Всесоюзній науково-практичній конференції з участю іноземних фахівців в м. Чернівці (1990), науково-практичній конференції в м. Тернополі (27-28 жовтня 1992 р.), ІХ з'їзді дитячих лікарів України в м. Одеса (1993), міжнародному симпозіумі в м. Чернівці (1994), науково-практичних конференціях, присвячених 120-річчю заснування Чернівецького державного університету (1995) та 75-річчю Українського науково-дослідного інституту охорони здоров'я дітей та підлітків в м. Харкові (1997).

Публікації.

Матеріали дисертації викладені в главі “Післямова” монографії Д.Д. Зербіно та А.М. Сердюка “Чернівецька хімічна хвороба” (Львів, 1998), 4 статтях та 9 тезах.

Об'єм та структура роботи. Робота складається із вступу, огляду літератури, описання матеріалів та методів дослідження, 2 розділів власних досліджень, обговорення отриманих даних, висновків, практичних рекомендацій та показника літератури. Дисертація викладена на 229 сторінках комп'ютерного друку, ілюстрована 45 таблицями та 9 малюнками, які займають 15 сторінок. Бібліографія включає 290 літературних джерел, які займають 29 сторінок, із них 101 іноземних авторів.

2. ЗМІСТ РОБОТИ

Об'єм та методи дослідження. З 1988 по 1996 рр. включно проведений клінічний моніторинг за станом здоров'я 90 дітей, які восени 1988 р. перенесли невідоме захворювання, що маніфестувало раптовою дифузною алопецією, психоневрологічними розладами, катаральними змінами верхніх дихальних шляхів, яке умовно названо “хімічною екзогенною інтоксикацією” ("ХЕІ”) або, за місцем прояву, “Чернівецькою хімічною хворобою”. Ефективність диспансерного спостереження оцінювалась поетапно в умовно виділені періоди - гострий період (з моменту прояву “ЧХХ” до відновлення росту волосся), відновлюючий період (1989-1991), поглибленого рубіжного обстеження (1992 р.), за результатами якого були впроваджені індивідуалізовані лікувально-реабілітаційні заходи, етапна оцінка ефективності цих заходів проводилась в 1994 р., а заключна - в 1996 р. При цьому застосовували метод “випадок-контроль” із дотриманням основних правил випадкової вибірки при формуванні груп (їх співставленість, проведення лікування в один і той же час, однозначность критеріїв захворювання, лікування та його ефективності). Виходячи з того, що в гострий період “ЧХХ” хворі отримували різні варіанти лікування, було сформовано 2 клінічні групи спостереження,. Першу групу сформували 80 дітей, які в гострий період “ЧХХ” отримували базисне лікування та комплекс препаратів: есенціале, унітіол, альфа-токоферол, активоване вугілля). До ІІ групи спостереження увійшли 10 хворих, яким в цей же ж період часу було призначено тільки “базисне лікування” (організація відповідного режиму дієто-харчування, полівітамінні препарати). Було враховано, що І клінічна група реконвалесцентів “ЧХХ” в силу різних обставин за характером лікування була неоднорідною, так як 33 її представника отримали весь комплекс препаратів (ІА підгрупа - “комплекс”), 16 хворим із застосовували тільки есенціале (ІБ підгрупа - “есенціале”), а 31 дитина отримувала унітіол (ІВ підгрупа - “унітіол”).

Контрольними по відношенню до лабораторних методів обстеження та рівню захворюваності були: в гострому періоді захворювання в 1988 р. 52 практично здорові дитини “Будинку дитини” м. Чернівці, в 1992 р. - вихованці дитячих дошкільних установ міста (1545 чол.). а також 30 учнів першого класу школи-інтернату для сиріт м. Чернівці, а при оцінці ефективності реабілітаційних заходів (1994, 1996 рр.) - учні однієї із середніх шкіл м. Чернівці (1536 чоловік).

Була здійснена комплексна характеристика екологічного стану місць проживання реконвалесцентів “ЧХХ” з оцінкою вмісту солей важких металів та радіонуклідів в повітрі, ґрунті та воді.

Поряд із загально-клінічними використовували наступні методи дослідження:

а) імунологічні дослідження: тест нейтрофільних гранулоцитів крові з нітросинім теразолієм (НСТ-тест) у спонтанному та стимульованому варіантах за методом Park B.H. et al.(1968) у модифікації Климова В.В. та співавт. (1968), фагоцитарну активність та фагоцитарне число нейтрофільнів крові визначали за методом Чернушенко К.Ф., Когосової Л.С. (1978), імуноглобуліни сироватки крові класів G, M, A - за Mancini G. et al., Е-РУК та ЕАС-РУК - за методом Jondal M. et al., (1972) в модифікації Чернушенко Е.Ф. та співавт. (1978), Е-РУН-за методом Лопатіна Н.А. і співавт.(1983), ЕАС-РУН - за Петровим І.В. та співавт. (1980), визначення чутливості Т-лімфоцитів до теофіліну - за Limatibul S. (1978);

б) визначення показників перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) сироватки крові та глутатіонової системи еритроцитів крові. Рівень малонового діальдегіду (МДА) у плазмі крові визначали за оптичним тестом Варбурга у модифікації Андреєвої Л.І. (1988), вміст відновленого глутатіону (GL-SH) у еритроцитах крові - за методом Травіної О.В.(1955), активності глутатіонпероксидази (ГП) у еритроцитах крові визначали за методом Моїна В.М. (1986), активність глутатіон-S-трансферази (GL-S-T) у еритроцитах крові - за методом Habig W.H.(1974);

в) біохімічне дослідження крові проведено на біохімічному аналізаторі “Ultra” фірми Kone (Фінляндія), реактиви фірми;

г) функціональні дослідження: сонографічне обстеження органів черевної порожнини, сечовиділення та щитоподібної залози проводили на апараті “ALOCA-SSD-630” з конвексним зондом на 3,5 мГц та механічним зондом на 7,5мГц/д) тонус вегетативної нервової системи визначали за бальною системою Вейна А.М. та співавт. (1981).

Математичний аналіз отриманих даних проводився з використанням програм для МК-54 та пакету програм “Statgraf” параметричними та непараметричними методами статистики на комп'ютері типу ІВМ, з урахуванням методів клінічної епідеміології.

3. РЕЗУЛЬТАТИ ОСОБИСТИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Була висунута думка, що проведене в гострий період “ЧХХ” лікування мало певний вплив на перебіг цього захворювання або його ускладнень та розвиток різноманітних патологічних процесів в більш пізньому періоді спостереження. Для підтвердження цього припущення були вивчені особливості захворюваності реконвалесцентів “ЧХХ” на всіх етапах диспансерного спостереження (табл. 1).

Таблиця 1. - Розповсюдженість основних захворювань серед реконвалесцентів “ЧХХ” у 1988-1996 рр. (%):

Відмічено, що серед хворих І групи спостереження хронічний холецисто-холангіт був в основному зареєстрований в 1988-1989 рр. (32,5±5,2% спостережувани), а серед хворих ІІ групи - в 1990-1992рр. (50,0±18,9% випадків).В наступні роки спостереження ця патологія мала тенденцію до згасання до 1994 рр. серед хворих всіх груп спостереження, а у хворих І групи спостерження, хронічний холецисто-холангіт зменшився майже в 2 рази порівняно з 1992р. (23,7±4,8% та 47,3±5,5% випадків відповідно, Ртмф<0,05). Найбільш суттєве зменшення цієї патології відмічалось серед хворих, що застосовували весь комплекс препаратів (в 4,5 рази, Ртмф<0,002). В 1996 році відмічено зростання поширенності цієї патології серед хворих всіх груп спостереження. За 8 років клінічного моніторингу (1996 р.) в групі. хворих, які застосовували есенціале, поширеність хронічного холецисто-холангіту мала деяку тенденцію до зростання (20,0-10,3% випадків), проте порівняно з 1992 р. абсолютний приріст цієї патології в цій групі хворих був від'ємним (-) 11,25%.

Відмічено, що у всіх реконвалесцентів ЧХХ як в ранній відновлюючий період, так і в ході диспансерного спостереження явищ гепатоцитолізу не відмічено: рівень основних індикаторних ферментів АсАТ та АлАТ не перевищував контрольних показників. Ознаки диспротеінемії у вигляді помірної гіпоальбумінемії впродовж 3-х років спостереження виявлено у 75% хворих ІІгр., в той час як серед хворих І гр. порушення білок синтезуючої функції печінки відмічалось впродовж тільки 1 року з моменту маніфестації ЧХХ тільки при застосуванні есенціале (51,3±4,7% хворих).

Проведене довготривале катамнестичне спостереження показало, що, відмічається чітка тенденція до зниження поширеності хронічного аденотонзиліту з 1994 р. у всіх групах спостережуваних, особливо при застосуванні всього комплексу перпаратів (І група спостереження).

Відносний ризик групи часто та тривало хворіючих дітей, які в гострий період захворювання приймали тільки базисне лікування, по відношенню до дітей, що застосовували комплекс препаратів, мав тенденцію до збільшення тільки до 1992 року (1990 р. - 1,4 рази, 1991 р. - 8,1 рази, 1992 р. - 5,1 рази, 1994 р. - 1,2 рази), коли кількість таких хворих в групах порівняння зменшилась в 2 рази, а в 1994-96 рр. це були поодинокі хворі ізхронічними вогнищами інфекції носоглотки.

Ріст вегето-судинних дистоній (ВСД) у реконвалесцентів ЧХХ не залежав від застосованого в гострий період ЧХХ лікування, проте відмічена тенденція до згасання цієї патології серед хворих І групи.

Таким чином, дані нашого дослідження підтверджують висунуту гіпотезу щодо впливу лікування, застосованого в гострий період “ХІА”, на перебіг цього унікального захворювання та можливі його наслідки. Встановлено позитивний ефект застосування комплексу (унітіол, альфа-токоферол, активоване вугілля, есенціале). Відмічено позитивний вплив унітіолу на білоксинтезуючу функцію печінки. Захворюваність хронічним холецисто-холангітом та аденотонзилітом не мали позитивної динаміки при використанні тільки базисного лікування.

Наступним припущенням у вивченні особливостей “ЧХХ “ була думка про те, що в ході диспансерного спостереження визначатимуться порушення в специфічних та неспецифічних системах резистентності організму, що і визначатиме патологічні зміни в основному з боку тих органів та систем, які виявились найбільш ранимі по відношенню до гіпотетичного ксенобіотику. Для підтвердження цього у реконвалесцентів “ЧХХ” вивчались показники системи ПОЛ/АОСЗ та імунного гомеостазу - універсальних та суттєвих механізмів захисту від агресії ксенобіотику.

Таблиця 2. - Деякі показники глутатіонової системи антиоксидантного захисту у реконвалесцентів “ЧХХ” (1992 р.):

Дослідження, які проводились в період рубіжного обстеження в 1992 році показали, відсутність відмінностей в перебізі процесів вільно-радикального окислення (ВРО) серед реконвалесцентів “ЧХХ”. В показниках загально-клінічних, біохімічних аналізів крові суттєвих відмінностей у дітей груп спостереження також не спостерігалось. В глутатіоновій системі антиоксидантного захисту відмічена дезорганізація його основних компонентів (таблиця 2). Активність ГП була вищою при призначенні унітіолу в перші 10 днів захворювання (83,1+4,3 од/мл ер.) порівняно з хворими, що отримували в цей період есенціале (52,7 +5,4 од/мл ер.) та комплекс препаратів (67,0±7,9 од/мл ер. Рu ІВ:ІБ<0,05). Вміст GL-SH не відрізнявся від контрольних показників при призначенні есенціале в перші 10 днів з моменту захворювання і становив 6,3 ±0,4 мк/моль/г Hb (Рu>0,05) порівняно з більш пізнім призначенням цього препарату (4,1±0,8 мк/моль/г Hb Рu=0,001) та і іншими варіантами лікування (ІА-4,6±0,5 мк/моль/г Hb, ІВ - 3,9±0,5 мк/моль/г Hb Pu ІБ:ІВ<0,05). Рівень активності GL-S-T виявився найнижчим при пізньому призначенні унітіолу - 11,3±1,6 мк/моль/г Hb, в той час як при ранньому застосуванні всіх варіантів лікування активність цього важливого ферменту глутатіонової системи антиоксидантного захисту була в 1,8 рази менше порівняно з контролем.

Найнижча активність Гл-6-ФДГ була відмічена при ранньому призначенні унітіолу - 9,8±0,6 од/мл хв. (ІА підгр. 12,1 ±0,7 од/мл хв., ІБ підгр. -10,6±0,2 од/мл хв. Pu ІВ:ІА<0,05), а при пізньому застосуванні АОДК підвищена активність Гл-6-ФДГ зберігається у всіх хворих, незалежно від варіанту лікування в гострому періоді ЧХХ.

Можливо, підвищення активності Гл-6-ФДГ є компенсаторною реакцією у відповідь на дезорганізацію глутатіонової системи антиоксидантного захисту, так як цей фермент є основним донатором водню у систему відновлюючого циклу глутатіону.

При дослідженні імунологічного статусу реконвалесцентів ЧХХ найбільш виражені зміни спостерігались з боку киснево-залежної мікробіцидності нейтрофілів крові за даними НСТ-тесту (табл. 3).

Слід відмітити, що тільки при призначенні есенціале в ранні строки реєструвався позитивний резерв киснево-залежного метаболізму нейтрофілів крові - (+)5,74%, в той час як в ІІ групі спостережуваних цей показник був найнижчим - (-)10,45%. Але, при застосовуванні активної лікувально-реабілітаційної тактики в ході диспансерного спостереження при етапному обстеженні реконвалесцентів “ЧХХ” відмічається позитивний резерв мікробіцидної активності нейтрофілів крові в ІА підгр. хворих - (+)7,9% та в незначному ступені у дітей ІВ підгр. - (+)1%, а при призначенні есенціале після 10 днів з моменту прояву “ЧХХ” цей показник залишається від'ємним - (-)5,3%. Таким чином, у реконвалесцентів ЧХХ в ході диспансерного спостереження відмічались суттєві зміни глутатіонової системи антиоксидантного захисту та імунного гомеостазу, зокрема киснево-залежної мікробіцидної активності нейтрофілів крові, які були найбільш вираженими при застосуванні тільки базисного лікування, частково унітіолу та при пізньому використанні есенціале.

Таблиця 3. - Показники мікробіцидної киснево-залежної активності нейтрофілів крові за даними НСТ-тесту та їх рецепторної активності:

Це визначало і “органи-мішені” дії невідомого чинника “ЧХХ”: гепатобіліарна, імунна та вегетативна нервова системи. Виходячи із можливостей поліфакторного ґенезу найбільш частих захворювань серед реконвалесцентів “ЧХХ”, був проведений багатофакторний аналіз клініко-епідеміологічного обстеження з метою раціонального призначення лікувально-реабілітаційних заходів в ході диспансерного спостереження. Аналіз основних компонентів головних факторів, що визначали ураженість основних “органів-мішеней” (гепатобіліарна, імунна та вегетативна нервова системи), дає підставу стверджувати. що основними чинниками цієї патології були як ендогенні (обтяжений преморбідний фон до захворювання на “ЧХХ”, зміни глутатіонової системи еритроцитів та мікробіцидної активності нейтрофілів крові у вигляді їх виснаження, особливості даних клініко-параклінічного обстеження в гострому та відновлюючому періодах "ЧХХ"), так і екзогенні чинники (застосоване в гострий період "ЧХХ" лікування), які стали складовими запропонованих математичних моделей для виявлення захворювання у реконвалесцентів ЧХХ:

Де:

f1, f2, f3 - фактори, що визначають захворюваність (Y).

З урахуванням законів нормального розподілу значення “Y”>+1 визначалось як реальна можливість одного із вказаних захворювань, а “Y”<-1 - як малоймовірність такої патології. Результати багатофакторного аналізу були використані для обґрунтування індивідуальних лікувально-реабілітаційних заходів для реконвалесцентів ЧХХ. Вони включали при наявності факторів схильності до розвитку хронічних холецисто-холангітів відповідної дієти з використанням продуктів холеретичної та холекінетичної дії, використання адаптогенів (полісолодові екстракти). Медикаментозна терапія ґрунтувалась на призначенні одного із препаратів багатокомпонентної дії, які б сприяли поліпшенню метаболічних процесів в гепатоцитах та зменшенню ознак запалення (есенціале, карсіл, сілібор, ліпостабіл), а також сприяли б нормалізації ферментативного спектру дигестивного тракту (ферментативні препарати мезім-форте, панкріатін, панзінорм, фестал, солізін) та його мікробного пейзажу (еубіотики). З метою усунення дисфункції жовчного міхура призначались заходи жовчогінної дії - відповідні фітозбори, фізіотерапевтичне лікування, тюбажі, мінеральні води. Хворим з аденотонзилітами при порушенні киснево-залежної мікробіцидності нейтрофілів крові включали в комплекс лікування аскорбінову кислоту, іноді в комбінації з альфа-токоферолом та вітамін-А маслами.

Корекція вегетативних дисфункції включала організацію відповідного ощадливого психоемоційного режиму, призначення вітамінно-мікроелементних препаратів та препаратів, що нормалізують судинний тонус а також методи нетрадиційної медицини - голкорефлексотерапії, масажу, лікувальної гімнастики, спелео- та фітотерапії.

Ефективність проведених лікувально-реабілітаційних заходів наглядно іллюструє зменшення кількості дітей ІІІ групи здоров'я. В 1996 р., зауважено зростання хронічної патології серед реконвалесцентів “ЧХХ”, що,можливо,пов'язано з особливостями пубертатного віку, якого на цей час досягли більшість спостережуваних. Проведений дисперсійний аналіз частоти патології, що мала тенденцію до зростання, показав вплив на цю патологію як несприятливих умов проживання, зокрема на забрудненій території (при хронічному холецисто-холангіті - 2,3% Р=0,01, при ВСД -53,9% Р=0,006), так і зниження вмісту GL-SH (при патології гепатобіліарної системи - 98,6% Р=0,0001). Зниження базової киснево-залежної мікробіцидної активності нейтрофілів мало тенденцію до впливу на формування хронічних вогнищ інфекції носоглотки в 1996 р. (17,5% Р=0,07). Таким чином, застосовані індивідуалізовані лікувально-реабілітаційні заходи мали позитивний вплив на показники поширеності захворювань у реконвалесцентів “ЧХХ”, але пригнічення імунобіологічної реактивності та порушення глутатіонової системи антиоксидантного захисту обумовлюють частоту та важкість перебігу хронічних захворювань у цих дітей, особливо при тривалій експресії антропогенних факторів.

ВИСНОВКИ

1. У дітей, які перенесли “ЧХХ” в динаміці 8-ми річного диспансерного спостереження частіше в порівнянні з їх однолітками м. Чернівці відмічались прояви хронічного холецисто-холангіту та дискінезій жовчно-вивідних шляхів, хронічних аденотонзилітів та вегетодистоній;

2. У дітей з проявами хронічного холецисто-холангіту та адонотонзиліту відмічались порушення в системі ПОЛ/АОСЗ, які полягали в зниженню рівню відновленого глутатіону та ферментів глутатіонової системи еритроцитів, особливо при проживанні їх в районах, де є вміст в ґрунті малих концентрацій техногенних радіонуклідів та солей важких металів;

3. В процесі диспансерного спостереження за дітьми, які перенесли “хімічну інтоксикаційну алопецію” відмічено стійке зменшення резерву киснево-залежної мікробіцидності нейтрофільних гранулоцитів крові;

4. Комплекс препаратів (унітіол, альфа-токоферол, есенціале, активоване вугілля), який застосовано у хворих з “хімічною екзогенною інтоксикацією порівняно з основним лікуванням, не мав суттєвого виливу на клінічні прояви гострого періоду, позитивно впливав на показники мікробіцидної киснево-залежної активності нейтрофілів крові і активності ферментів глутатіонової системи еритроцитів в наступні роки клінічного моніторингу, що супроводжувалось більш низьким рівнем формування захворювань в пубертативному віці;

5. Індивідуальна реабілітаційна терапія в процесі диспансерного спостереження, побудована на основі багатофакторного аналізу даних поглибленого клінічного обстеження в пізньому відновлюючому періоді з послідуючою корекцією, дозволила понизити абсолютний та відносний ризик загострень хронічного холецисто-холангіту та аденотонзиліту.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, НАДРУКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Обґрунтування неінвазивного методу очистки організму від солей важких металів у дітей з гастродуоденальною та гепатобіліарною патологією / Галицький лікарський вісник,1997, Т.4, №2, С. 33-36. Співавт.: Колоскова О.К., Безруков Л.О.

2. Ефективність стартового лікування дітей, які перенесли “Чернівецьку хімічну хворобу / Галицький лікарський вісник, 1997, Т.4, №4, С. 63-66.

3. Захворюваність вихованців дитячих установ з різною георадіохімічною характеристикою / Буковинський медичний вісник, 1997. №1. - С. 105-109. Співавт.: Колоскова О.К., Ященко Ю.Б., Ластівка І.В.

4. Вплив стартової терапії “хімічної екзогкенної інтоксикації” на показники імунограми перехворівших дітей / Буковинський медичний вісник, 1998, Т.2, №1, С. 85-88. Співавт.: Безруков Л.О., Колоскова О.К.

5. Cтан здоров'я дітей, які перенесли Чернівецьку хімічну хворобу (в динаміці 10-річного диспансерного спостереження) / Д.Д. Зербіно, А.М. Сердюк Чернівецька хімічні хвороба: нове екологічне захворювання? - Львів. - Вид-во ”Місіонер”. - 1998. - С. 124-132.

6. Неврологічні порушення у дітей, які перенесли хімічну інтоксикацію з алопецією і у дітей з осередковою алопецією / Медико-екологічні проблеми охорони здоров'я матері та дитини. - Матеріали Всесоюзної науково-практичної конференції. - м. Чернівці, 13-14 червня 1990 р. - С. 40. Співавт.: Безруков Л.О., Танська Н.В., Сусляк С.М., Гайдичук В.М., Годованюк О.О.

7. Стан здоров'я дітей, які зазанали впливу хімічної інтоксикації з синдромом алопеції, в процесі диспансерного спостереження / Медико-екологічні проблеми охорони здоров'я матері та дитини - Матеріали Всесоюзної науково-практичної конференції. - м. Чернівці, 13-14 червня 1990 р.

8. Особливості ураження шлунково-кишкового тракту у дітей. які перенесли хімічну інтоксикацію з алопецію і у дітей з осередковою алопецією / Медико-екологічні проблеми охорони здоров'я матері та дитини. - Матеріали Всесоюзної науково-практичної конференції. - м. Чернівці, 13-14 червня 1990 р. - С. 47-48. клінічний хвороба лікування

9. Застосування варіантів стартової терапії при “хімічній інтоксикації” з тотальною алопецією / УІ з'їзд венерологів України. - Харків, 1992. - С. 59.

10. Екологічний інцидент серед школярів / ІХ з'їзд дитячих лікарів України. - Тези доповідей. - м. Одеса, 1993. - С. 132. Співавт.: Колоскова О.К., Наконечний І.І., Нечитайло Ю.М.

Размещено на Allbest.ru