Патоморфоз хронічного гастриту у військовослужбовців – ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

УДК 616.33-002.2-091

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ПАТОМОРФОЗ ХРОНІЧНОГО ГАСТРИТУ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ - ЛІКВІДАТОРІВ НАСЛІДКІВ АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС

14.03.02 - Патологічна анатомія

САМУСЄВА ОЛЕНА СТАНІСЛАВІВНА

Київ - 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті екологічної патології людини (м. Київ).

Науковий керівник:

Терещенко Валентина Павлівна, доктор медичних наук, ддиректор Інституту екологічної патології людини.

Офіційні опоненти:

Задорожна Тамара Данилівна, доктор медичних наук, професор, керівник лабораторії морфології Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України.

Ступіна Олександра Семенівна, доктор медичних наук, професор, науковий консультант лабораторії морфології і цитології Інституту геронтології АМН України.

Провідна установа: Харківський державний медичний університет МОЗ України, кафедра патологічної анатомії (м. Харків).

Захист дисертації відбудеться "20" травня 1999 р. о 13-30 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.003.04 при Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця МОЗ України (м. Київ, пр. Перемоги, 34).

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця МОЗ України (м. Київ, пр. Перемоги, 34).

Автореферат розісланий "17" квітня 1999 р.

Вчений секретар Спеціалізованої ради, доктор медичних наук, професор В.Г. Черкасов.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. Одним з медико-біологічних наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції 26 квітня 1986 року є патоморфоз соматичних захворювань у постраждалих, який полягає в трансформації структури загальної захворюваності та зміні "класичного" перебігу окремих недуг (Романенко А.Е. и соавт., 1992; Спиженко Ю.П. и соавт., 1993; Белоокая Т.В. и соавт., 1996; та ін.). Наведені в літературі результати епідеміологічних спостережень засвідчують наявність після чорнобильської катастрофи чіткої тенденції до росту гастроентерологічної патології, зокрема хронічного гастрита (ХГ). Загальновизнаним на сьогодні фактом є і нетипова клінічна картина цього захворювання у ліквідаторів наслідків аварії (ЛНА) та мешканців радіаційно-забруднених територій (Барьяхтар В.Г. и соавт., 1995; Якименко Д.М. и соавт., 1995; Белоокая Т.В. и соавт., 1996; та ін.). Однак свідчення щодо структурного підґрунтя патоморфозу ХГ є фрагментарними і неоднозначними (Любченко П.Н. и соавт., 1990; Гончарик И.И., 1991, 1992; Дегтярева Л.В. и соавт., 1992, 1993; та ін.).

Як відомо, клінічна картина захворювання залежить від співвідношення глибини пошкодження тканин та ступеню його компенсації. У осіб, котрі підпали впливу "чорнобильського фактору", виникнення і розвиток недуг відбувається за умов порушеної реактивності організму, що видозмінює у них характер типових компенсаторно-пристосувальних реакцій. При цьому, відповідно, трансформуються і клінічні прояви патологічних процесів, виникають об'єктивні труднощі їх діагностики і лікування. Вивчення клініко-морфологічних особливостей ХГ у вказаного контингенту пацієнтів сприятиме глибокому розумінню механізмів індукованого патоморфозу захворювання для наукової аргументації оптимальної лікувально-діагностичної тактики.

Актуальність вивчення причин, механізмів і проявів патоморфозу ХГ підкреслюється пріоритетністю уражень шлунково-кишкового тракту як бар'єра на шляху надходження в організм людини радіонуклідів та інших ксенобіотиків, а також надзвичайно широкою розповсюдженістю захворювання в популяції.

Тісний анатомічний і фізіологічний взаємозв'язок шлунку і дванадцятипалої кишки (ДПК) визначає сполученість патологічних процесів у вказаних органах, а, відповідно, більшу різноманітність клінічної симптоматики при їх патології. З цієї точки зору у хворих на хронічний гастрит доцільно проводити морфологічне дослідження також і біоптатів слизової оболонки (СО) ДПК.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є фрагментом наукової програми ІЕПЛ "Структурне підґрунтя патоморфозу захворювань у осіб, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року" (№ державної реєстрації 01974007676).

Мета роботи - визначити особливості патоморфологічних змін слизових оболонок шлунку і дванадцятипалої кишки і їх сполученість з клінічними даними при хронічному гастриті у військовослужбовців - ліквідаторів наслідків чорнобильської катастрофи для наукової аргументації принципів лікувальної тактики з урахуванням патоморфоза вказаного захворювання.

Основні завдання дослідження:

1. Зіставити результати основних клініко-лабораторних методів дослідження у хворих на хронічний гастрит з урахуванням радіаційного фактору в анамнезі.

2. Здійснити комплексний структурний аналіз змін слизових оболонок шлунку і дванадцятипалої кишки у військовослужбовців - ліквідаторів наслідків аварії, які страждають на хронічний гастрит.

3. Дослідити патоморфологічні зміни слизових оболонок шлунку і дванадцятипалої кишки у осіб контрольної нозологічної групи і зіставити їх з патоморфологічними еквівалентами хронічного гастриту у пацієнтів, котрі підпали радіаційному впливу.

4. Визначити структурні прояви патоморфозу хронічного гастриту у військовослужбовців - ліквідаторів наслідків аварії і обґрунтувати окремі напрямки оптимізації лікувально-профілактичної тактики у вказаного контингента пацієнтів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в результаті зіставлення даних основних клініко-лабораторних методів дослідження і комплексного морфологічного аналізу гастро- і дуоденобіоптатів, взятих у ліквідаторів з верифікованою дозою опромінення і пацієнтів без радіаційного чинника в анамнезі, отримані відомості щодо структурних проявів патоморфозу хронічного гастрита у ЛНА: 1) переважання пангастриту; 2) інвазія Helicobacter pylori (НР) у власну пластинку СО шлунку; 3) більша вираженість дисрегенераторних змін шлункового епітелію; 4) трансформація кінетики запального процесу; 5) виразніша патологія мікроциркуляції; 6) гіперплазія парієтальних клітин з вакуолізацією їх цитоплазми; 7) інтенсифікація інволютивних процесів у СО шлунку. Запропоновані гіпотетичні схеми пато- і морфогенезу порушень в СО шлунку і ДПК при хронічному гастриті у осіб, які підпали дії радіації.

Результати наукового пошуку значущі для трактування механізмів індукованого патоморфозу запальних процесів, що локалізуються в слизових оболонках інших органів, ембріо- і філогенетично споріднених об'єктам даного дослідження.

Практичне значення одержаних результатів. У відповідності з потребами практичної охорони здоров'я на підставі верифікованих клініко-патоморфологічних особливостей ХГ у ЛНА сформульовані рекомендації стосовно оптимізації лікувально-діагностичної допомоги вказаному контингенту хворих. Аргументована необхідність проведення диспансерних оглядів цієї категорії пацієнтів, які передбачають фіброезофагогастродуоденоскопію (ФЕГДС) з біопсією і оцінкою шлункової секреції.

Обґрунтована доцільність включення до схеми антигелікобактерної терапії антибіотиків, котрі добре проникають до власної пластинки СО. Виходячи з результатів даного дослідження, патогенетичне лікування ліквідаторів, хворих на ХГ, повинно бути спрямованим на активізацію шлункової цитопротекції.

Практичну значущість має встановлений факт інтенсифікації інволютивних процесів у ліквідаторів, який повинен враховуватись в діагностичному алгоритмі щодо означеного контингенту осіб.

Оцінена інформативність і аргументована доцільність використання ряду гістохімічних методик при дослідженні гастро- і дуоденобіоптатів, отриманих від ЛНА, зокрема, сріблення за Вартіном-Старрі для оцінки інфікованості СО бактеріями HP, а також пофарбування альціановим синім при pH 2,5 та 1,0 для диференціювання типу кишкової метаплазії.

Особистий внесок здобувача. Дисертант особисто виконала всі морфологічні дослідження, систематизувала показники, отримані при клініко-лабораторному обстеженні хворих, здійснила аналіз та статистичну обробку одержаних результатів, сформулювала основні висновки та рекомендації. Електронномікроскопічні дослідження автор виконала на базі НДЛ електронної мікроскопії і фізико-технічних методів дослідження Інституту екологічної патології людини (керівник - к.б.н. Т.П. Сегеда). Автор щиро вдячна співробітникам вищеназваної лабораторії за увагу до її досліджень та допомогу.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи доповідалися і обговорювалися на 1 з'їзді Міжнародного союзу асоціацій патологоанатомів (м. Москва, 1995 р.), науково-практичній конференції Військово-медичного управління СБ України "Медико-биологические последствия Чернобыльской катастрофы 10 лет спустя. Актуальные вопросы военной медицины спецслужб Украины" (м. Київ, 1996 р.), засіданнях експертної комісії "Патологічна анатомія" (м. Київ, 1996 р. і 1997 р.), науково-практичній конференції "Актуальні питання інфектології, епідеміології і мікробіології" (м. Київ, 1998 р.), 6 конгресі патологів України "Судинні і онкологічні захворювання: морфогенез і екологічний патоморфоз" (м. Вінниця, 1998 р.), Республіканській школі молодих спеціалістів-патоморфологів (м. Одеса, 1998 р.), наукових семінарах і конференціях Інституту екологічної патології людини (м. Київ, 1995-1998 рр.), а також заявлені в матеріалах науково-практичної конференції "Чернобыльская катастрофа: прогноз, профилактика, лечение и медико-социальная реабилитация пострадавших" (м. Мінськ, 1994), науково-практичній конференції МОЗ України (м. Київ, 1995 р.), наукової конференції Міжнародного Інституту Екології і Раку (Туреччина, 1995 р.), XII Міжнародному конгресі Інтернаціональної Академії Патології (м. Ніцца, 1998 р.).

Впровадження в практику. Результати роботи використовуються в повсякденній діяльності Інституту екологічної патології людини, де зосереджені морфологічні дослідження клінічного матеріалу ЛНА, які перебувають на обстеженні і лікуванні в клініках Наукового центру радіаційної медицини АМН України і Головного клінічного шпиталю МО України, а також запроваджені у клінічну практику патологоанатомічних відділень і лабораторій шляхом висвітлення в програмі Республіканської школи молодих спеціалістів - патоморфологів (м. Одеса, 1998 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 16 наукових робіт, в тому числі 4 наукові статті у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України.

Обсяг і структура роботи. Основний текст дисертації викладений на 119 сторінках і складається зі вступу, огляду літератури, розділу "Матеріал і методи", 3 розділів власних досліджень, обговорення отриманих даних, висновків, списку літератури (423 джерела; зокрема 272 українською та російською мовами). Робота містить 3 таблиці і 71 ілюстрацію (графіки, мікрофотографії).

Матеріал і методи дослідження.

Матеріалом для морфологічного дослідження слугували гастро- і дуоденобіоптати, отримані при ФЕГДС від 77 військовослужбовців-ЛНА з верифікованою дозою опромінення, хворих на ХГ, а також 34 пацієнтів нозологічної контрольної групи (КГ). Значення доз зовнішнього опромінення знаходяться в межах 1,2-54,6 сГр. Контрольну групу склали військовослужбовці, недужі на ХГ, які не приймали участі в ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи і не проживали на радіаційно забруднених територіях. Згідно катамнеза, пацієнти обох груп захворіли на ХГ після 1986 р. Групи однорідні за статтю (чоловіки) та професійно-побутовим параметрам. Середній вік ЛНА - 45,600,86 років, осіб КГ - 39,201,12 років. патоморфоз хронічний гастрит радіаційний

Також був проведений статистичний аналіз формалізованих тематичних карт "Радіогастроентерологія" (Кафедра військової терапії при УДМУ), що відображають радіаційний анамнез та результати клінічного обстеження пацієнтів обох груп (ЛНА - 98 осіб, КГ - 34 особи). Вказаний фрагмент дослідження виконано спільно з лікарем гастроентерологічного відділення Головного військового клінічного шпиталю МО України майором медичної служби кандидатом медичних наук Скляром С. І. Клінічне спостереження включало загальний огляд та опитування пацієнтів, загальний та біохімічний аналізи крові, визначення показників загального імунітету, ультразвукове дослідження гепатобіліарної системи, підшлункової залози і нирок, ФЕГДС з макроскопічною оцінкою стану СО шлунку, ДПК та біопсією. Постановка ендоскопічного діагноза проводилась згідно "Наставлению по эндоскопии в лечебных учреждениях СА и ВМФ".

Автор висловлює щиру вдячність за консультативну допомогу при виконанні досліджень доктору медичних наук, професору, завідувачу кафедрою госпітальної терапії № 1 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця Амосовій Катерині Миколаївні.

Біоптати отримували з фундального і антрального відділів шлунку, а також з проксимального відділу ДПК. Загальна кількість досліджених гастро- і дуоденобіоптатів - 294 (табл.1).

Біопсійний матеріал фіксували в 10 % розчині нейтрального формаліну і проводили гістологічну обробку. Зрізи забарвлювали гематоксиліном і еозином, а також за допомогою ряду гістохімічних методів (PAS-реакція, методики Моурі, Унна-Паппенгейма, MSB, фарбування альціановим синім при рН 1,0 і 2,5, сріблення за Вартіном-Старрі). Частина біоптатів досліджена за допомогою електронної мікроскопії і гістоавторадіографії.

Таблиця 1. Органотопографічне розподілення біопсійного матеріалу в групах обстежених хворих (n=294)

Для електронно-мікроскопічного аналізу біоптати фіксували в 1,6 % розчині глутаральдегіда на 0,1 М фосфатному буфері з рН 7,4, промивали в цьому ж буфері, дофіксовували в 2 % розчині чотириокису осмію, зневоджували і заливали в суміш епон-аралдіт. На ультрамікротомі LKB-8800 111 виготовляли спочатку напівтонкі зрізи, які після фарбування метиленовим синім вивчали за допомогою світлооптичної мікроскопії. Після прицільної заточки блока отримували ультратонкі зрізи, контрастовані потім уранілацетатом і цитратом свинцю. Препарати вивчали в електронному мікроскопі ЕМ-400Т за прискорюючої напруги 60 кВ. Матеріал документували у вигляді негативів і фотовідбитків.

Гістоавторадіографію здійснювали шляхом покриття зрізів рідкою фотоемульсією типу М компанії "Кодак". Депарафіновані в ксилолі препарати на 1 с занурювали в рідку емульсію, розігріту до 40-45 С і розбавлену дистильованою водою у співвідношенні 1:1. Через 4-8 тижнів їх проявляли в амідоловому проявнику і закріпляли в 30 % розчині тіосульфата натрія, після чого фарбували гематоксиліном-еозином і заключали в бальзам. В якості контрольних об'єктів використовувались покриті емульсією предметні скельця без гістологічних зрізів.

Постановка патоморфологічного діагноза ХГ будувалась на принципах "Сіднейської системи". Верифікація патологічних змін СО ДПК базувалась на критеріях загальноприйнятої класифікації, згідно якої виділяли хронічний дуоденіт без атрофії СО (поверхневий та дифузний) і атрофічний (з переважною атрофією крипт або ворсинок). Додатково в СО шлунку і ДПК напівкількісно оцінювались дистрофічні і дисрегенераторні зміни епітелія, склад запального клітинного інфільтрата, вираженість лімфоцитарної інфільтрації епітелія, гіперплазія лімфоїдних фолікулів, структурні ознаки патології мікроциркуляції.

Результати морфологічного дослідження документовані в формалізованих картах обліку даних і оброблені стандартними методами варіаційної статистики (Мінцер О.П. та співавт., 1991).

Результати дослідження та їх обговорення. Статистичний аналіз даних клінічного обстеження хворих основної та контрольної груп показав, що у ліквідаторів має місце клінічний патоморфоз ХГ, який полягає в наступному:

3) За даними ФЕГДС, у ліквідаторів спостерігається ранній розвиток атрофічного гастрита (68 % у порівнянні з 12 % в КГ, p<0,001) і атрофічного дуоденіта (26 % проти 3 % в контролі, p<0,001), які супроводжуються порушеннями гастродуоденальної моторики. Дуодено-гастральний рефлюкс відмічався в основній групі пацієнтів більш, ніж утричі частіше, аніж в контролі - 49 % и 15 % спостережень відповідно, p<0,001. Для ліквідаторів характерне також порушення секреторної функції шлунку - зниження протяжності умовної кислотоутворюючої зони і підвищення рН шлункового вмісту, статистично достовірне переважання гіпо- і анацидних станів (62 % у порівнянні з 21 %-м контрольним показником, p<0,001).

4) Відмічається висока частота ерозивних уражень СО шлунку і ДПК. В основній групі частота виявлення ерозій СО шлунку в 7 разів переважала контрольні значення (21 % и 3 % відповідно, p<0,001). Показники виявлення ерозивного дуоденіта у порівнюваних групах різнились не так суттєво (18 % - ЛПА, 15 % - КГ, p>0,05).

5) Мають місце особливості лабораторних показників крові - статистично достовірне (p<0,001) зниження в сироватці крові ліквідаторів вмісту церулоплазміна і заліза, підвищення - аланінамінотрансферази, амілази і 2-глобулінів. У хворих основної групи простежені також тенденція до зниження абсолютної кількості Т-лімфоцитів і наглядне підвищення абсолютного числа В-лімфоцитів крові.

Результати комплексного структурного аналізу біопсійного матеріалу показали, що практично у всіх обстежених пацієнтів мав місце ХГ, асоційований з НР, а також були присутні різні форми хронічного дуоденіта. Типові структурні еквіваленти цих сполучених захворювань у ЛНА відрізнялись від таких в нозологічному контролі за частотою виявлення, ступенем вираженості і своєрідністю поєднань. В цілому, нами визначені наступні патоморфологічні особливості ХГ у пацієнтів з радіаційним фактором в анамнезі:

1) Статистично достовірне збільшення числа випадків пангастрита (93 % проти 71 % в контролі, p<0,01), що відображає швидке розповсюдження запалення та інфікування по СО шлунку в проксимальному напрямку.

2) Глибока інвазія мікроорганізмів Helicobacter pylori в СО шлунку: в шести гастробіоптатах бактерії виявлені у власній пластинці. Даний феномен розцінено нами як непряму ознаку наявності у ЛНА імунодефіциту. Присутність мікроорганізмів ускладнює антибактеріальну медикаментозну терапію ХГ, обумовлює тривалу персистенцію бактерій і підтримання активного запалення.

3) Більша вираженість типових для ХГ дисрегенераторних змін епітелія (атрофічних, гіперпластичних, метапластичних), що відображає важчий перебіг захворювання. Зокрема, достовірно частіше у недужих основної групи відмічалась кишкова метаплазія шлункового епітелію (антрум - 10 % біоптатів при відсутності в контролі, p<0,01; фундальний відділ - 6 % проти 3 % в КГ, p>0,05), причому переважно неповна; простежена тенденція до збільшення частоти атрофічного антрального гастрита: 93 % у порівнянні з 72 % в контролі, p<0,05. За умов більшої вираженості дисрегенераторних змін епітелія в СО шлунку можна припустити і більш глибокі порушення шлункової цитопротекції у ЛНА. Це, в свою чергу, слугує патогенетичним базисом для розвитку ерозивних уражень СО, навіть за умов зниженої кислотності.

4) Трансформація кінетики запального процеса на фоні зміненої імунологічної реактивності. Так, в групі ЛНА дещо частіше зустрічались і були більше вираженими ознаки напруженого імуногенеза у вигляді гіперплазії лімфоїдних фолікулів (в антрумі - 32 % проти 22 % в КГ, p>0,05) з лімфоплазмоцитарною трансформацією і накопиченням плазматичних клітин (в тілі шлунку - 77 % у порівнянні з 48 % в контролі, p<0,01; в антрумі - 79 % і 61 % відповідно, p>0,05), підвищеною інфільтрацією СО тільцями Русселя, часто - при незначній колонізації НР або за відсутності бактерій. Крім того, мала місце значніша домішка еозинофільних гранулоцитів в складі запального клітинного інфільтрата в СО шлунку і ДПК. Таке поєднання ознак характерне для імунного запалення, причому, імовірно, з вираженим аутоімунним компонентом. Аутоімунізація, яка виникає вторинно на тлі порушень в системі імунітету, обумовлює недосконалість фагоцитозу та репарації, а, відповідно, тривалий, резистентний до традиційної терапії, перебіг ХГ (за клінічними даними), більш швидке розповсюдження запального процесу в проксимальному напрямку. При цьому у ЛНА відмічалась і виразніша, ніж у хворих КГ, інфільтрація СО шлунку нейтрофільними гранулоцитами, яка відображає більший ступінь активності гастрита.

5) Вища експресія структурних еквівалентів патології мікроциркуляції в СО шлунку і ДПК, представлених звуженням і запустінням просвітів артеріол, вираженою гіперемією венозної ланки (в СО фундального відділу - 79 % спостережень проти 48 % в контролі, p<0,001; в СО антрума - 77 % у порівнянні з 57 % в КГ, p>0,05), а також ознаками порушення реологічних властивостей крові - стазом, сладжем, адгезією еритроцитів до клітин ендотелію. Виявлення вказаної внутрішньосудинної патології в СО фундального відділу шлунку у ЛНА з високим ступенем достовірності перевищувало аналогічний контрольний показник (46 % проти 16 %, p<0,001). В СО антрума такі порушення мікроциркуляції також дещо частіше відмічались у ліквідаторів, ніж в КГ (64 % и 46 % відповідно, p>0,05).

6) Інтенсифікація процесів старіння в СО шлунку ЛНА, про що свідчать виявлені нами характерні інволютивні зміни її капілярів і епітеліальної вистилки. До останніх відносяться збільшення числа клітин поверхнево-ямкового епітелію з ознаками старіння, їх локалізація в глибині ямок і на бокових поверхнях валиків, порушення контактів епітеліоцитів з базальною мембраною (що передує відторгненню), часте виявлення мієліноподібних структур в головних і парієтальних гландулоцитах. Як показники прискореного старіння демонстративні багатошаровість базальної мембрани кровоносних капілярів - результат зміни декількох генерацій ендотеліоцитів, а також поява в цитоплазмі ендотеліальних клітин ліпідних включень. "Постаріння" поверхнево-ямкового епітелію послаблює протективну функцію слизово-бікарбонатного бар'єра, що підвищує вразливість СО шлунку у відношенні факторів агресії.

7) Гіперплазія парієтальних клітин з вакуолізацією їх цитоплазми - характерний патологічний процес, який мав місце лише у пацієнтів-ліквідаторів. Вакуолізація цитоплазми - можливий результат окисної деструкції мембран органел - слугує патоморфологічним субстратом зниженої кислотопродукції, яка часто спостерігається у ЛНА при ХГ.

8) Більша вираженість типових структурних еквівалентів хронічного дуоденіта, супутнього ХГ. В даному ракурсі найбільш показні особливості запальної реакції (тенденція до збільшення кількості спостережень активного дуоденіта: 79 % біоптатів проти 57 % в контролі, p<0,05), а також порушення мікрогемодинаміки в СО ДПК (частота венозної гіперемії в групі ЛНА достовірно вища за аналогічний показник в КГ: 85 % и 53 % відповідно, p<0,001). Ознаки порушення реологічних властивостей крові у ліквідаторів визначалась наглядно частіше, ніж у контролі - 61 % и 43 % при p>0,05.

Перераховані структурні прояви індукованого патоморфоза ХГ у ЛНА систематизовані в табл. 2.

З метою виявлення інкорпорованих джерел радіоактивного випромінювання для верифікації або спростування радіаційного стимула (індуктора) у відношенні патологічних процесів, які розглядаються, нами був застосований метод гістоавторадіографії. Однак низька частота спостережень автографів в досліджуваному матеріалі не дозволила отримати статистично виважені дані щодо переважної локалізації випромінювачів.

Таким чином, простеженим нами клініко-морфологічним особливостям ХГ у ЛНА як проявам патоморфозу захворювання не притаманна специфічність щодо екогенного індуктора. Своєрідність альтеративних і компенсаторно-пристосувальних процесів в СО шлунку у цих пацієнтів свідчить про порушену здатність організму підтримувати структурно-функціональний гомеостаз. Полівалентність "чорнобильського фактора" і відносна давність його впливу визначають неспецифічний характер індукованих і стимульованих ним патологічних процесів як компонентів клітинного і системного стресу.

Таблиця 2. Структурні прояви патоморфозу хронічного гастриту у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС

ВИСНОВКИ

1. У ліквідаторів наслідків чорнобильської катастрофи має місце клінічний патоморфоз хронічного гастриту, що, порівняно з нозологічним контролем, проявляється більшою частотою і вираженістю: атрофічних форм захворювання, ерозивних уражень слизової оболонки шлунку, атрофічних і ерозивних змін слизової оболонки дванадцятипалої кишки, гіпо- і анацидних станів, больового та астено-невротичного синдромів, кишкової диспепсії, сполученої патології органів травної системи.

2. За результатами комплексного морфологічного дослідження біоптатів у всіх обстежених ліквідаторів діагностовано хронічний гастрит, асоційований з Helicobacter pylori, з глибокою інвазією мікроорганізмів у слизову оболонку шлунку.

3. У пацієнтів-ліквідаторів, в порівнянні з контрольною нозологічною групою, відмічено статистично достовірне збільшення числа випадків пангастриту, що відображає розповсюдження запалення та інфікування по слизовій оболонці шлунку в проксимальному напрямку.

4. Більша вираженість, порівняно з нозологічним контролем, дисрегенераторних змін епітелію слизової оболонки шлунку, зокрема кишкової метаплазії (в основному - неповної), пов'язана з важчим перебігом недуги у ліквідаторів, що засвідчено результатами клінічних досліджень.

5. Характерним структурним проявом альтерації та патології регенерації шлункового епітелію у осіб, які брали участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, є гіперплазія парієтальних гландулоцитів, яка поєднується з вакуолізацією їх цитоплазми, що, імовірно, впливає на порушення кислотопродукуючої функції шлунку.

6. Хронічне запалення слизових оболонок шлунку і дванадцятипалої кишки у ліквідаторів наслідків аварії, у порівнянні з пацієнтами контрольної групи, відрізняється більшою вираженістю і характеризується глибокими порушеннями мікроциркуляції.

7. В слизовій оболонці шлунку пацієнтів - ліквідаторів присутні структурні прояви інтенсифікації інволютивних процесів, порівняно з адекватним за віком нозологічним контролем: збільшення кількості епітеліоцитів з ознаками постаріння, багатошаровість базальної мембрани кровоносних капілярів, ліпідні включення в цитоплазмі ендотеліоцитів.

8. Патоморфоз хронічного гастриту у учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС полягає в трансформації типових для захворювання альтеративних та компенсаторно-пристосувальних процесів і не супроводжується специфічними структурними змінами.

Практичні рекомендації:

1. При обстеженні, лікуванні та диспансеризації хворих на хронічний гастрит з радіаційним чинником в анамнезі необхідно враховувати наявність у них патоморфозу вказаного захворювання, що передбачає перегляд традиційних діагностичних заходів і терапевтичних схем для оптимізації лікувально-профілактичної тактики.

2. Для динамічного спостереження за хворими і визначення ефективності лікування хронічного гелікобактерного гастрита доцільне більш широке використання морфологічних методів виявлення Helicobacter pylori в біопсійному матеріалі, які дозволяють кількісно і топографічно оцінити інфікованість слизової оболонки шлунку вказаними мікроорганізмами. Зокрема, рекомендовано застосування метода сріблення за Вартіном-Старрі як досить чутливого і надійного.

3. Прогностичне значення неповної кишкової метаплазії в ракурсі канцерогенезу потребує її обов'язкової ідентифікації. Підвищене виявлення кишкової метаплазії у ліквідаторів наслідків аварії визначає необхідність використання при вивченні гастробіоптатів гістохімічних методик. Для диференціювання типу кишкової метаплазії інформативне пофарбування мікропрепаратів альціановим синім при рН 2,5 і 1,0.

4. Медикаментозне лікування хворих на хронічний гастрит повинно бути спрямованим на знищення в слизовій оболонці шлунку Helicobacter pylori. Враховуючи імовірність локалізації бактерій у власній пластинці слизової оболонки шлунку, до схем антигелікобактерної терапії для ліквідаторів наслідків аварії доцільно включати препарати, що добре резорбуються.

5. Розповсюдженість ерозивних уражень слизової оболонки шлунку і дванадцятипалої кишки при хронічному гастриті у пацієнтів з радіаційним чинником в анамнезі обумовлює необхідність включення до схеми лікування засобів, які покращують цитопротекцію за рахунок активації всіх її ланок.

6. Беручи до уваги імовірність раннього розвитку атрофічного пангастрита, виразкової хвороби, синдрома Шмідена, а також суттєвий ризик виникнення злоякісної лімфоми і раку шлунку у ліквідаторів, хворих на хронічний гастрит, цьому контингенту пацієнтів необхідне щорічне проведення диспансерних оглядів, які включають фіброезофагогастродуоденоскопію з прицільною біопсією і дослідженням кислотопродукуючої функції шлунку.

7. Інтенсифікація інволютивних процесів, виявлена нами у відношенні слизової оболонки шлунку, яка реалізується на системному рівні невідповідністю фактичного та біологічного віку ліквідаторів, повинна враховуватись у діагностичних алгоритмах щодо вказаного контингенту пацієнтів.

СПИСОК ОСНОВНИХ ПУБЛІКАЦІЙ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Самусева Е.С. Феномен вакуолизации париетальных клеток при хроническом гастрите у военнослужащих - ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС // Вестник морфологии. - 1998. - № 2. - С. 202-204.

2. Самусева Е.С. Морфологическая диагностика инфекции Helicobacter pylori в слизистой оболочке желудка при хроническом гастрите // Врачебное дело. - 1998. - № 2. - С. 45-48.

3. Самусева Е.С., Терещенко В.П., Мороз Г.З. Интенсификация инволютивных процессов в клеточных популяциях структурных компонентов слизистой оболочки желудка лиц, подвергшихся радиационному воздействию // Вестник морфологии. - 1998. - № 2. - С. 179-180.

4. Самусєва О.С., Терещенко В.П. Морфогенез патологічних процесів у слизовій оболонці шлунку при хронічному гастриті у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС // Лікарська справа. - 1998. - № 6. - С. 7-10.

5. Дегтярева Л.В., Самусева Е.С., Мороз Г.З., Скляр С. И. Язвенная болезнь у ликвидаторов аварии на ЧАЭС: клинико-морфологические параллели // 1 съезд Международного союза ассоциаций патологоанатомов. - Москва. - 1995. - С. 44-45.

6. Дегтярьова Л.В., Самусєва О.С., Сегеда Т.П. Патоморфоз деяких захворювань шлунку і дванадцятипалої кишки, індукований чорнобильською катастрофою: патогістологічні спостереження // Acta Medica Leopoliensia. - 1997. - V.3, № 1-2. - С. 49-53.

7. Михайличенко Б.В., Нечваленко Е.И., Портянко Н.М., Терещенко В.П., Концевич И.А., Самусева Е.С. Изменение показателей скоропостижной смертности и их связь с последствиями аварии на ЧАЭС // Научно-практическая конференция Минздрава Украины. - Киев. - 1992. - С. 150.

8. Самусева Е.С., Рачиба С.Я. Дисрегенераторные изменения эпителия слизистой оболочки желудка и эпидермиса у военнослужащих - ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС // Материалы 1 конгресса морфологов Беларуси. - Том.2. - Минск. - 1996. - С. 73-74.

9. Самусева Е.С., Скляр С. И. К вопросу о морфофункциональных особенностях хронических гастритов и гастродуоденитов у военнослужащих - ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС // Экологическая антропология. - Минск: Издательство Белорусского комитета "Дзеці Чарнобыля". - 1996. - С. 204-209.

10. Самусєва О.С. Деякі особливості патогенезу хронічного гастриту у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС в аспекті патоморфозу захворювання // Проблеми сучасної екології. - Львів. - 1997. - С. 124-126.

11. Самусєва О.С. Про підвищений ризик онтогенезу в слизовій оболонці шлунку при хронічному гастриті у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС // Судинні і онкологічні захворювання: морфогенез та екологічний патоморфоз: Матеріали 6 Конгресу патологів України. - Вінниця. - 1998. - С. 35-38.

12. Терещенко В.П., Дегтярева Л.В., Галахин К.А., Богомолец О.В., Самусева Е.С., Портянко Н.М., Манита Т.В. Некоторые тенденции патоморфоза заболеваний у человека после аварии на Чернобыльской АЭС // Международная конференция по проблемам медицины катастроф. - Том 2. - Киев. - 1992. - С. 32-33.

13. Терещенко В.П., Дегтярьова Л.В., Самусєва О.С., Козлова Т.Г., Сегеда Т.П., Зеленська Т.С. Методичне забезпечення дослідження гастро- та дуоденобіоптатів у осіб, що постраждали в результаті аварії на ЧАЕС // Судинні і онкологічні захворювання: морфогенез та екологічний патоморфоз: Матеріали 6 Конгресу патологів України. - Вінниця. - 1998. - С. 44-47.

14. Дегтярьова Л.В., Самусєва О.С., Сегеда Т.П. Структурні прояви патоморфозу деяких захворювань шлунку і дванадцятипалої кишки, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою // Медико-биологические последствия Чернобыльской катастрофы 10 лет спустя. Актуальные вопросы военной медицины спецслужб Украины: Международная научно-практическая конференция (19-20 апреля 1996 года). - Киев: Генеза. - 1997. - С. 93-94.

15. Degtiariova L.V., Segeda T.P., Samuseva E.S., Moroz G.Z. Peptic ulcer disease in liquidators of the Chornobyl accident: morphological studies: Abstract // Pathology research and practic. - 1995. - Vol.191. - P.650-651.

16. Samouseva E. Peculiarities of a Helicobacter pylori infection in chronic gastritis in liquidators of Chernobyl accident consequences: Abstract // Clinical and Experimental pathology. - 1998. - V.46. - P.383.

АНОТАЦІЯ

Самусєва О.С. Патоморфоз хронічного гастриту у військовослужбовців - учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.02. - патологічна анатомія. - Інститут екологічної патології людини, Київ, 1999.

Дисертація містить результати зіставлення даних основних клініко-лабораторних методів дослідження і комплексного морфологічного аналізу гастро- та дуоденобіоптатів, отриманих від ліквідаторів з верифікованою дозою опромінення, хворих на хронічний гастрит, а також пацієнтів нозологічної контрольної групи. Визначені структурні прояви індукованого патоморфозу хронічного гастрита у осіб, які підпали дії "чорнобильського фактора". Простежена інтенсифікація інволютивних процесів у слизовій оболонці шлунку у недужих із радіаційним чинником в анамнезі. Запропоновані гіпотетичні схеми пато- і морфогенезу порушень у слизових оболонках шлунку і дванадцятипалої кишки при хронічному гастриті у ліквідаторів. Обґрунтовані рекомендації щодо оптимізації лікувально-профілактичної тактики вказаному контингентові пацієнтів із урахуванням патоморфозу захворювання. Оцінена інформативність та аргументована необхідність застосування ряду гістохімічних методик при дослідженні гастро- і дуоденобіоптатів, отриманих від ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Ключові слова: ліквідатори наслідків аварії на ЧАЕС, хронічний гастрит, патоморфоз, біопсійна діагностика, лікування, старіння організму.

АННОТАЦИЯ

Самусева Е.С. Патоморфоз хронического гастрита у военнослужащих - участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.02. - патологическая анатомия. - Институт экологической патологии человека, Киев, 1999.

Диссертация содержит результаты сопоставления данных основных клинико-лабораторных методов исследования и комплексного морфологического анализа 200 гастро- и 94 дуоденобиоптатов, полученных от 77 ликвидаторов с верифицированной дозой облучения, больных хроническим гастритом, и 34 пациентов нозологической контрольной группы. Значения доз внешнего облучения ликвидаторов - в пределах 1,2-54,6 сГр. Контрольную группу составили военнослужащие, больные хроническим гастритом, не принимавшие участия в ликвидации последствий чернобыльской катастрофы и не проживавшие на радиационно-загрязненных территориях. Согласно катамнеза, пациенты обеих групп заболели хроническим гастритом после 1986 года. Группы однородны по полу, возрасту и профессионально-бытовым параметрам. Использованы результаты комплексного клинического обследования, включавшего общий осмотр и опрос больных, общий и биохимический анализы крови, определение показателей общего иммунитета, ультразвуковое исследование гепатобилиарной системы, поджелудочной железы и почек, фиброэзофагогастродуоденоскопию с макроскопической оценкой состояния слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной кишки и биопсией. В результате сопоставительного анализа установлено, что у ликвидаторов последствий чернобыльской катастрофы имеет место клинический патоморфоз хронического гастрита, что, по сравнению с нозологическим контролем, проявляется большей частотой и выраженностью атрофических форм заболевания, эрозивных поражений слизистой оболочки желудка, атрофических и эрозивных изменений слизистой оболочки двенадцатиперстной кишки, гипо- и анацидных состояний, болевого и астено-невротического синдромов, кишечной диспепсии, сочетанной патологии органов пищеварительной системы. Определены структурные проявления индуцированного патоморфоза хронического гастрита у лиц, подвергшихся воздействию "чернобыльского фактора": преобладание пангастрита, инвазия Helicobacter pylori в собственную пластинку слизистой оболочки желудка, большая выраженность дисрегенераторных изменений желудочного и кишечного эпителия (гиперплазии, атрофии, кишечной метаплазии), особенности хронического воспаления, глубокие нарушения микроциркуляции. Установлена интенсификация инволютивных процессов в слизистой оболочке желудка (увеличение количества эпителиоцитов с признаками постарения, многослойность базальной мембраны кровеносных капилляров, липидные включения в цитоплазме эндотелиоцитов). У лиц с радиационным фактором в анамнезе прослежено характерное структурное проявление альтерации и патологии регенерации желудочного эпителия - гиперплазия париетальных клеток с вакуолизацией их цитоплазмы. С целью выявления инкорпорированных источников радиоактивного излучения для верификации или опровержения радиационного стимула (индуктора) по отношению к рассматриваемым патологическим процессам использован метод гистоавторадиографии. Однако низкая частота наблюдений автографов в исследуемом материале не позволила получить статистически достоверных данных касательно преимущественной локализации излучателей. Предложены гипотетические схемы пато- и морфогенеза нарушений в слизистых оболочках желудка и двенадцатиперстной кишки при хроническом гастрите у ликвидаторов. Установлено, что клинико-морфологическим особенностям хронического гастрита у ликвидаторов последствий аварии как проявлениям патоморфоза заболевания не свойственна специфичность по отношению к экогенному индуктору. Своеобразие альтернативных и компенсаторно-приспособительных процессов в слизистой оболочке желудка у этих пациентов свидетельствует о нарушенной способности организма поддерживать структурно-функциональный гомеостаз. Обоснованы рекомендации по оптимизации лечебно-профилактической помощи указанному контингенту пациентов с учетом патоморфоза заболевания. В частности, аргументированы необходимость проведения диспансерных осмотров, предусматривающих фиброэзофагогастродуоденоскопию с биопсией и оценкой желудочной секреции, целесообразность включения в схему антигеликобактерной терапии антибиотиков, хорошо проникающих в собственную пластинку слизистой оболочки желудка, и лекарственных средств, активирующих все звенья желудочной цитопротекции. Оценена информативность и аргументирована необходимость использования ряда гистохимических методик при исследовании гастро- и дуоденобиоптатов, полученных от ликвидаторов последствий аварии на Чернобыльской АЭС, в том числе серебрения по Вартину-Старри для оценки инфицированности слизистой оболочки бактериями Helicobacter pylori, а также окраски альциановым синим при pH 2,5 и 1,0 с целью дифференцировки типа кишечной метаплазии.

Ключевые слова: ликвидаторы последствий аварии на ЧАЭС, хронический гастрит, патоморфоз, биопсийная диагностика, лечение, старение организма.

ANNOTATION

Samouseva O.S. Pathomorphosis of chronic gastritis in militaries - participants of Chornobyl accident sequels liquidation. - Manuscript.

Dissertation for scientific degree of candidate of medical science. - 14.03.02 - pathology. - Institute of human ecological pathology, Kiev, 1999.

The dissertation contains results of comparing of main clinic and laboratory investigation methods data and complex morphological analysis of gastric and duodenal biopsies, obtained from liquidators with verified irradiation doze, suffered from chronic gastritis, and patients of nozological control group. Structural manifestations of induced pathomorphosis of chronic gastritis in persons influenced by "Chernobyl factor" were defined. Intensification of ageing processes in gastric mucous in patients with radiation factor in anamnesis was revealed. Hypothetical schemes of patho- and morphogenesis of violations in gastric and duodenal mucous in chronic gastritis in liquidators were suggested. Recommendations about optimisation of treatment and prophylactics of mentioned contingent were formulated with taking into consideration disease pathomorphosis. Informatively of several histochemical methods in investigation of gastric and duodenal biopsies obtained from liquidators of Chernobyl accident sequels was evaluated.

Key words: liquidators of Chernobyl accident sequels, chronic gastritis, pathomorphosis, biopsy diagnostics, treatment, ageing of organism.

Размещено на Allbest.ru