Наукове обґрунтування комплексу організаційних заходів щодо медичної реабілітації дітей та підлітків, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

14.02.03 - Соціальна медицина

Наукове обґрунтування комплексу організаційних заходів щодо медичної реабілітації дітей та підлітків, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

Парамонов Зіновій Михайлович

Київ 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому державному медичному університеті імені М.І.Пирогова МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Пономаренко Віктор Михайлович, Український інститут громадського здоров'я, директор

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Шелюженко Анатолій Олексійович, Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, завідувач кафедри соціальної гігієни і організації охорони здоров'я по підвищенню кваліфікації керівних кадрів.

доктор медичних наук, професор Неділько Віктор Петрович, Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України, керівник відділу наукових проблем охорони здоров`я матері і дитини.

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра управління охороною здоров'я, м. Київ.

Захист відбудеться 6 квітня 2000 р. о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.01 при Національному медичному університеті імені О.О.Богомольця за адресою: 252057, Київ-57, проспект Перемоги, 34, санітарно-гігієнічний корпус, аудиторія № 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету імені О.О.Богомольця за адресою: Київ-57, вул. Зоологічна, 3.

Автореферат розісланий 24 лютого 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор медичних наук, професор О.П. Яворовський

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність проблеми. Основною ознакою галузевої системи охорони здоров'я є гармонійна збалансованість управлінської, функціональної та інфраструктурної діяльності, направленої на максимально можливе збереження і відновлення здоров'я населення, зокрема, дитячого, оскільки стан громадського здоров'я не тільки є суто медичною проблемою, а й розглядається в якості одного із важливих інтегральних показників розвитку суспільства. Виходячи з сучасних умов, актуалізується необхідність організації та формування такої системи, яка б відрізнялась більш вірогідною гнучкістю, динамізмом і економічністю (Ю.П. Спіженко, 1992; А.М. Сердюк, 1997; Б.П. Криштопа, 1997; Р.В. Богатирьова, 1998).

Проте на практиці багатоаспектні проблеми охорони здоров'я вирішуються фактично існуючою системою, не враховуючи те, що її переважним функціональним призначенням є вирішення питань відновлення здоров'я та здійснення медичної профілактики. Ця неузгодженість особливо відчувається в регіонах, які найбільш постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, де додатково створились об'єктивно обумовлені обставини, що навіть через 12 років після аварії потребують невідкладного наукового та практичного вирішення (В.М. Пономаренко, 1995; А.М. Нагорна, 1998; З.М. Парамонов, 1999).

Серед контингентів, активного захисту потребує, в першу чергу дитяче населення у зв'язку з їх вираженою чутливістю до екологічного неблагополуччя (Є.Г. Гончарук і співавт., 1989; А.Ю. Романенко і співавт., 1997; В.Г. Бебешко, 1997; В.Г. Бардов, 1998).

Однак, накопичення наукової інформації стосовно невтішного стану здоров'я дітей та підлітків, встановлення негативних покінцевих результатів багатокомпонентних причинно-наслідкових зв'язків в ланці «середовище - спосіб життя - діти», обґрунтування та втілення заходів організаційного та лікувально-профілактичного змісту не додають поки що виправданого оптимізму щодо ефективного їх вирішення, принаймні на регіональному рівні (В.П.Неділько і співавт., 1996; О.М.Лук'янова, 1998; А.Р. Уваренко і співавт., 1998).

Вищенаведене дозволяє вважати проблему наукового обґрунтування програми медичної реабілітації дітей і підлітків, які мешкають на територіях радіоекологічного забруднення на основі регіональної системи медичної реабілітації дитячого населення важливим народногосподарським завданням, що обумовлює актуальність дослідження і його мету.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконане дослідження є складовою частиною науково-дослідницької роботи Вінницького медичного університету ім. М.І.Пирогова «Розробка профілактичних і лікувальних заходів при гнійно-запальних захворюваннях дітей, які проживають в зоні тривалої дії малих доз радіації» (номер держреєстрації 0197V014423).

Мета дослідження. Науково обґрунтувати комплекс медико-організаційних заходів щодо розробки спеціалізованих програм реабілітації дитячого і підліткового населення та відповідної регіональної системи медичного забезпечення.

Завдання, обумовлені метою дослідження передбачали:

- вивчити структуру та динаміку захворюваності дитячого населення за даними звертань у медичні заклади, медичних оглядів та показників повікової смертності за період 1991-1997 рр.

- визначити показники фізичного розвитку та статевої зрілості дитячого населення.

- співставити рівні окремих показників стану здоров'я дітей та підлітків з середніми показниками внутрішнього опромінення, визначити джерела його активного формування.

- визначити групи захворювань і окремі нозологічні форми, що потребують першочергового втручання, виходячи з їх розповсюдженості і керованості охороною здоров'я.

- створити комплексну програму медико-психологічної реабілітації дітей і підлітків, які мають ті чи інші хвороби та відповідні рівні внутрішнього опромінення.

- обґрунтувати регіональну організаційну систему медичної реабілітації щодо дітей та підлітків.

Теоретичне значення та Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше:

- встановлені різноаспектні клініко-статистичні особливості стану здоров'я дитячого населення, яке мешкає на територіях радіоекологічного забруднення, визначені основні тенденції змін структури і рівней захворюваності та повікової смертності;

- доведені взаємозв'язки окремих показників стану здоров'я дітей та підлітків від рівнів внутрішнього опромінення;

- встановлені шляхи формування внутрішнього опромінення та їх залежність від надання переваги споживанню харчових продуктів місцевого виробництва;

- обґрунтована комплексна програма медико-психологічної реабілітації дітей та підлітків та створені принципи організації лікувально-оздоровчих центрів радіаційного захисту;

- розроблена регіональна функціонально-структурна модель управління реабілітаційним забезпеченням стосовно дитячого та підліткового населення з визначенням варіантів управлінських рішень, адекватно медико-екологічним обставинам.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати стали підставою для:

- об'єктивізації і корекції моніторингу проблем здоров'я дитячого і підліткового населення;

- оптимізації медичних оглядів, диспансерного нагляду за станом здоров'я дітей та підлітків, підвищення медичної активності в ланці «батьки - діти - вчителі»;

- наукового забезпечення управлінських рішень відносно служб і видів медичної реабілітації, які потребують першочергового розвитку та контролю за ефективністю використання ресурсів охорони здоров'я;

- створення обґрунтованої мережі лікувально-оздоровчих закладів з метою реалізації медико-психологічних програм реабілітації дітей та підлітків, в залежності від стану їх здоров'я, рівнів внутрішнього опромінення, можливостей корекції;

- запропонування регіональної організаційної системи медичної реабілітації, стосовно дитячого та підліткового населення, з визначенням варіантів рішень, адекватних медико-екологічним обставинам.

Впровадження результатів дослідження в практику, які здійснено на державному і регіональному рівнях. Результати роботи сприяли об'єктивізації та корекції моніторингу проблем здоров'я та зовнішнього середовища, медико-економічній ефективності профілактичних оглядів, диспансерного нагляду, створенню відповідних стандартів обсягу і якості лікувально-діагностичного процесу, підвищенню медичної активності в ланці «батьки - діти - вчителі». Вони використовувались при внесенні доповнень до концепції проживання дитячого населення на територіях радіонуклідного забруднення, були покладені в основу наукового обґрунтування комплексу лікувально-реабілітаційних заходів, створенні мережі медичних санаторно-реабілітаційних установ і центрів радіаційного захисту, опрацюванні організаційної регіональної системи медичного забезпечення дітей та підлітків. Ці надбання прийняті практичною охороною здоров'я Житомирської, Волинської, Київської, Рівненської, Чернігівської областей України і використовуються МОЗ України та Міністерством по надзвичайним ситуаціям при виданні відомчих інструкцій, наказів тощо.

Особистий внесок. Особисто автором вибрана тема, поставлені і сформульовані мета та завдання, обсяг та методи, розроблені програми обліку, розробки та аналізу отриманих результатів, оформлені відповідні розділи, сформульовані основні положення, висновки, рекомендації щодо їх впровадження.

Апробація роботи. Основні положення дисертації доповідались на науково-практичній конференції «Актуальные проблемы ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС «, 21-23 апреля 1992 г., Киев, 1992; на республіканській науково-практичній конференції, Київ, 1992; Міжнародному симпозіумі «Чорнобиль - Сасакава», вересень 1993 року, Коростень; Міжнародній конференції «Чорнобыль и здоровье населения», 25-26 квітня 1994 року, Київ, 1994; обласних науково-практичних конференціях, м. Житомир, 1991, 1992, 1993, 1996 роки. Апробацію дисертації проведено на засіданні кафедри соціальної гігієни і організації охорони здоров"я Вінницького державного медичного університету ім. М.І. Пирогова ( 8 травня 1997 р.) та об'єднаної апробаційної ради з соціальної медицини і охорони здоров'я Національного медичного університету імені О.О. Богомольця та Українського інституту громадського здоров'я (23 жовтня 1998 ).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 21 наукову роботу (у т.ч. в десяти одноосібно): в наукових журналах - 5, в збірниках науково-практичних конференцій - 12, на міжнародних наукових конференціях - 3, видано монографій - 1.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, основної частини, в яку входять 5 розділів, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, огляду літератури, трьох розділів власних досліджень, практичних рекомендацій. Список використаних джерел містить 319 наукових джерел, з яких 237 вітчизняних і 32 іноземних автори. Дисертація викладена на 125 сторінках машинописного тексту і проілюстрована 21 таблицею і 9 рисунками.

2. Основний зміст

Досягнення мети обумовило розробку спеціальної комплексної програми (рис. 1).

Об'єктом дослідження були: дитяче населення, яке мешкає на територіях радіоекологічного забруднення; функції та структура медичних установ, змістовно їх діяльності після аварії.

Перший етап торкався обґрунтування напрямку, обсягу і методів досліджень. Аспектами вивчення визначено: медико-соціальний, спрямований на вивчення здоров'я дитячого населення; гігієнічний, що стосувався оцінки територій дослідження за рівнем і характером радіонуклідного забруднення та медико-організаційний, що передбачав подальше удосконалення медичного забезпечення на регіональному рівні.

На другому етапі - аналізувались взаємозалежності стану здоров'я дитячого населення, рівнів і характеру радіаційного забруднення, особливості медичного забезпечення.

На третьому етапі, виходячи з результатів, отриманих на попередніх етапах, здійснено обґрунтування принципів організації системи медико-реабілітаційних заходів щодо створення відповідної місцевої мережі лікувально-оздоровчих санаторіїв радіаційного захисту.

Четвертий етап передбачав розробку регіональної функціонально-структурної моделі управління системою медичного забезпечення дітей та підлітків, з визначенням варіантів рішень, адекватних радіоекологічним обставинам.

В дослідженні використовувались методичні підходи та методи санітарного спостереження, зокрема системний підхід, аналітичний, історичний, статистико-математичний, експертний, соціологічний, метод організаційного експерименту, моделювання, клініко-статистичний.

Статистична обробка даних здійснювалась в обласному центрі інформаційних технологій та регіонального реєстру.

Стан здоров'я дитячого населення вивчався за показниками загальної захворюваності, за класами хвороб, окремими нозологічними формами, показниками повікової смертності та фізичного розвитку.

Визначення санітарно-гігієнічних характеристик вищенаведених районів проводилось лабораторією математичних моделей радіаційного прогнозу Українського наукового центру радіаційної медицини АМН України та установами санітарно-епідеміологічної служби області в період 1990-1997 рр.

Найбільш забрудненими районами області (по цезію-137) виявились Народицький (15-40 Кі/км2 ), Овруцький (15-40 Кі/км2 ), м.Коростень (5-15 Кі/км2 ). Менш забрудненими радіонуклідами (1-5 Кі/км2 ) були території Володарсько-Волинського, Ємільчинського, Новоград-Волинського, Малинського, Коростенського, Олевського районів.

У наведених районах під динамічним медичним наглядом знаходилось 10917 дітей віком 5-17 років, які народились до і після аварії. Комплексне обстеження 5265 дітей включало опитування по програмі «Чорнобиль - Сасакава». Вивчення стану здоров'я проводилось шляхом аналізу звернень в лікувально-профілактичні заклади, медичних оглядів, диспансеризації та за показниками повікової смертності. Комплексна оцінка гармонійності розвитку дітей визначалась з використанням оціночних таблиць генералізуючим (поперечним) методом, одночасно з антропометрією і скануванням органів малого тазу (Aloka - 540). Стан вегетативної нервової системи визначали за загальноприйнятими критеріями: вегетативний тонус (ВТ), вегетативне реагування (ВР), вегетативне забезпечення (ВЗ). Показники внутрішнього опромінення (по вмісту 137Cs) в організмі вимірювали на обладнанні WBC-101 фірми «Aloka».

Дані про методи дослідження наведені в таблиці 1.

Таблиця 1 Об'єм та методи дослідження

Матеріали дослідження та їх обговорення. Вивчення в динаміці (1991-1997 рр.) захворюваності, повікової смертності вказує на те, що їх рівні серед дитячого населення, яке мешкає у контрольованих районах регіону перевищує такі показники не тільки стосовно районів співставлення, але різняться між собою. Захворюваність на хвороби сечостатевої системи збільшилась на 65,5%, шкіри та підшкірної клітковини - на 21,1%, інфекційні та паразитарні хвороби - на 16,6%, нервової системи та органів чуття - на 6,6%, прояви гіперплазій щитовидної залози у дітей 7-17 років збільшились на 22,4%, зросла поширеність хвороб ендокринної системи, кістково-м'язевої і сполучної тканини. В цілому в регіонах радіонуклідного контролю діти хворіли значно частіше, ніж в умовно чистому районі: на хвороби крові і кровотворних органів - в 3,6 рази, на новоутворення - в 2,3 рази, на хвороби шкіри і підшкірної клітковини - в 2,6 рази. Привертають увагу суттєві відмінності у величині досліджених показників повікової смертності серед дитячого населення, яке проживає в зонах з різним ступенем радіаційного забруднення території. В терміні 1991-1997 рр. в більшості контрольованих районів (Ємільчинський, Коростенський, Лугинський, Олевський, Народицький) динаміка наведеного показника відрізнялась суттєвою тенденцією до зростання та характеризувалась перевишенням у 1,5-2 рази середньодержавного (1,1%) і аналогічного по області (1,2%). В той час, як у Ружинському районі (порівняльному) відзначалось його зниження до 0,2%.

Вивчення особливостей фізичного розвитку дитячого населення на територіях радіоекологічного забруднення в співставленні з однолітками контрольного району (табл. 2) виявили більш низький рівень гармонійного фізичного розвитку, зокрема в пубертатному віці 14-річних хлопчиків та 11-річних дівчаток (відповідно 29,6% і 27,1%).

Таблиця 2 Фізичний розвиток дітей, які мешкають на територіях радіоекологічного забруднення

Крім цього, інструментальні дослідження 354 осіб (166 дівчаток, 188 хлопчиків) свідчили про зменшення об'єму яєчників у 12-13-річних дівчаток (3,38+0,3 см), у 14-16 річних (5,27 + 0,26 см.), гіпогенні утворення яєчників (кісти) виявлені у 19%. Середня окружність яєчок у хлопчиків складала 6,0+0,4 см, тобто ця ознака в два рази перевищувала характеристику норми та свідчила про прискорений розвиток 36% осіб. Підсумовуючи дослідження антропометричних показників та формування досить високих рівнів дисгармонійного розвитку дитячого населення (54,5%) зазначимо доцільність віднесення їх до групи ризику, в згоді з такою ж думкою В.П.Неділька, 1974; А.М.Нагорної, 1992; В.М.Пономаренка, 1995. В цій площині розглядались нами також показники поширеності порушень постаті та сколіозу, які складають серед дітей загалом 20,4 % (порушення постаті - 12,3%, сколіоз - 8,1%) з найбільш помітною їх виразністю у 11-14 річних осіб.

Епідеміологія внутрішнього опромінення вивчалась у 10917 дітей та підлітків в період 1991-1996 рр. в розрізі 10 районів радіоекологічного забруднення, статево-вікових груп та термінів народження (до або після аварії) та пошуку зв'язків стану здоров"я від рівнів внутрішнього опромінення (табл. 3).

Таблиця 3 Динаміка рівнів показників внутрішнього опромінення у дітей та підлітків в період 1991-1996 рр.

Найбільш високі показники внутрішнього опромінення у 1991 році спостерігалась серед дітей Овруцького, Олевського і Лугинського районів.

Зменшення середнього рівня наведених показників дітей деяких контрольованих районів відбулось з 1994 р (табл. 3). Однак вже почала відмічатись тенденція до помірного зростання рівнів внутрішнього опромінення серед осіб Володарсько-Волинського, Коростенського, Лугинського і Народицького районів, яка зберігалась в подальші роки та вказувала на відносну залежність їх виразності від інтенсивності радіоекологічного забруднення зазначених територій. Стосовно деякого зниження середньої величини внутрішнього опромінення у дітей та підлітків в період 1991-1993 рр., на нашу думку, було обумовлено більш активним забезпеченням населення безнуклідними продуктами харчування, в порівнянні з 1994-1996 рр. В теперішній час цей постачальний процес значно погіршився, що привело до вимушеної орієнтації на споживання продуктів місцевого виробництва із значним вмістом радіонуклідів, які до 1991 р. знаходились у ґрунтах в слаборухливих, фіксованих формах (по цезію-137). В подальшому (зменшення коефіцієнту десорбції) свідчило про активізацію процесів включення цього нукліду до водно-ґрунтових комплексів, перехід в рослинність і, таким чином, до продуктів харчування. Постійний радіометричний моніторинг продуктів харчування місцевого виробництва вказує на значну забрудненість радіонуклідами, особливо овочів, грибів, ягід, молока та м'яса, які розглядались в якості «проміжних» джерел в ланці надходження нуклідів до організму.

Поглиблене клініко-інструментальне та лабораторне обстеження проведено у 5265 дітей та підлітків 5-17 років, з яких практично здоровими виявились лише 537 (10,2%). Найбільш часто (табл. 4) зустрічались хвороби рото- і носоглотки, органів травлення та дихання, вегето-судинна дистонія, гіперплазія щитовидної залози тощо. У наведеної кількості обстежених осіб було активно виявлено 1299 хвороб та передпатологічних станів, тобто в середньому 3,2 захворювання на одну дитину або підлітка. Зазначимо, що ця кількість відхилень в стані здоров'я, як виявилось, не є межею, оскільки частотна характеристика виявленої патології була прямопропорційна кількості фахівців у складі медичної бригади та використанню відповідного за обсягом і якістю інструментального та лабораторного обладнання.

Таблиця 4 Питома вага порушень стану здоров'я дітей, які мешкають на територіях радіоактивного забруднення

Виходячи з результатів поглиблених профілактичних оглядів, диспансерного нагляду за дітьми та підлітками, наявності у 89,8% обстежених передпатологічних станів та сформованих хвороб на фоні зростаючих рівнів внутрішнього опромінення, ми дійшли висновку щодо необхідності організації місцевої мережі спеціалізованих лікувально-санаторних центрів радіаційного захисту - ЛСЦРЗ (рис. 2), які розглядались в якості однієї із вагомих складових регіональної системи медичного реабілітаційного забезпечення.

Створена мережа зазначених закладів мала в своєму складі 1100 ліжок, яка забезпечувала проведення соматично-психологічної реабілітації біля 20 тис. дітей та підлітків щорічно. Лікувально-оздоровчі заходи відповідали змісту науково-обґрунтованих програм та вимогам завдань відпрацьованих в межах ведучих ознак організації лікувально-діагностичного і реабілітаційного процесу та принципів послідовності, безперервності, інтенсивності лікування і догляду (рис. 2). За допомогою методу побудови графологічної структури діяльності ЛСЦРЗ представлені мета (обстеження, діагностика, лікування, відновлення функцій), періоди (прийом до стаціонару, шпитальне лікування, реабілітація, виписка), стадії (попередня, початкова, діагностична, лікувально-відновна, заключна) і алгоритми важливих елементів, які є суттєвими складовими лікувально-діагностичного процесу у взаємозалежності та взаємозв'язку з програмованими цільовими вимогами, періодами і стадіями. Побудована на принципі дедукції графологічна структура лікувально-діагностичного процесу, що є одним із методів системного аналізу, дозволяє привести зміст процесу в цілому, прослідкувати взаємозв'язки окремих його елементів та розробити направлений метод оцінки обсягу і якості, оскільки поки що не існує уніфікованої системи реабілітаційних заходів, оціночних критеріїв. Запропонований метод експертних оцінок, виходячи із змісту діяльності ЛСЦРЗ розглядався в якості об'єктивної підстави для визнання якості лікувально-діагностичного процесу (обстеження, діагностики, консультативної допомоги, лікування, своєчасної виписки) по параметрах обґрунтованості, своєчасності, повноти і адекватності.

Результати дослідження покладені в основу розробленої програми медичної реабілітації дитячого і підліткового населення, яка включала комплекс заходів щодо першочергового вирішення завдань медико-санітарного забезпечення в ланці «районні медичні заклади - обласні спеціалізовані лікарні - лікувально-реабілітаційні центри радіаційного захисту» у відповідності до запропонованої функціонально-структурної моделі (рис. 3) ситуаційного, оперативного та стратегічно-цільового управління регіональною системою медичного забезпечення на територіях радіоекологічного забруднення та перерозподілу наявних ресурсів, оскільки їх використання в сучасних умовах не кореспондувалось з виявленими пріоритетами. В зв'язку з цим була запроваджена економічна детермінована модель організації медико-санітарного забезпечення, раціональна профілізація ліжкового фонду з визначенням диференційованого використання допомоги різної інтенсивності та змісту з втіленням реабілітаційних заходів за принципом поєднаної діяльності амбулаторно-поліклінічної служби та стаціонарних закладів.

Висновки

1. Актуальність дослідження обумовлена невирішеністю проблем подальшої розбудови програмно-цільової медичної реабілітації дитячого та підліткового населення, яке мешкає на територіях радіоекологічного забруднення та нагальної необхідності пошуку шляхів, форм і методів активізації поєднаного медико-гігієнічного захисту в зв'язку з продовженням погіршення стану їх здоров'я на фоні зростаючих рівнів внутрішнього опромінення. В цьому контексті розробка системогенезних підходів до формування інтегральних лікувально-профілактичних технологій, зокрема, обґрунтування комплексу організаційних заходів в якості складової регіональної системи медичного реабілітаційного забезпечення є виправданим.

2. В період 1991-1997 рр. встановлені тенденції погіршення стану здоров'я дитячого населення на територіях радіоекологічного забруднення: хвороби сечостатевої системи збільшились на 65,5%, шкіри та підшкірної клітковини - на 21,1%, інфекційні та паразитарні - на 16,6%, нервової системи і органів чуття - на 6,6%, гіперплазії щитовидної залози - на 22,4%. Зросли хвороби крові і кровотворних органів, новоутворення. Підвищились також повікові показники дитячої смертності та зросла дисгармонійність фізичного розвитку.

3. Доведена доцільність організації поглиблених програмно-цільових обстежень 5265 дітей та підлітків з залученням бригади фахівців та застосуванням відповідних лабораторно-інструментальних методів, забезпечивших активне виявлення у 89,8% дітей та підлітків тих чи інших захворювань та передпатологічних станів, що реєструвались на фоні традиційної низької медичної активності з боку батьків і сім'ї загалом та невиправданим ставленням до звертання в лікувально-профілактичні заклади практично всіх їх рівнів, в основному з причин більш суб'єктивних, ніж об'єктивних за змістом.

4. Вивчаючи епідеміологію внутрішнього опромінення у 10917 дітей та підлітків встановлений вірогідно вищий середній рівень показників у мешканців сільської місцевості у порівнянні з такими серед жителів міста, що розглядається в якості одного із відносно керованих компонентів який, залежить, головним чином, від питомої ваги в раціоні харчування місцевих продуктів. Разом з тим, середні рівні накопичення нуклідів не залежали від статевовікових ознак, за винятком 12-14 річних школярів, що пояснюється активізацією обмінних процесів, перебудовою нейроендокринної системи у пре- та пубертатному періоді розвитку.

5. Відслідковано значне підвищення середніх показників активності внутрішнього опромінення у дітей і підлітків, починаючи з 1994 р. в порівнянні з попереднім періодом, що ймовірно обумовлено погіршенням забезпечення «безнуклідними» продуктами харчування та вимушеною орієнтацією на споживання продукції місцевого виробництва із значним вмістом радіонуклідів (по цезію-137), які до 1991 р. знаходились у ґрунтах в слаборухливих, фіксованих формах. В подальшому (зменшення коефіцієнту десорбції) вже свідчило про активізацію процесів включення цього нукліду до водно-ґрунтових комплексів, перехід в рослинність і таким чином до продуктів харчування. Наведена тенденція практично торкалась усіх дітей та підлітків, мешкаючих на територіях радіоекологічного забруднення, однак особливим неблагополуччям відрізнялись школярі із Олевського, Лугинського та Овруцького районів, серед яких середня величина показників більше як у 50% обстежених перевищувала 100 Бк/кг.

6. Запропонована інтегральна організаційна технологія реабілітації в ланці «спеціалізовані обласні лікарні-районні заклади охорони здоров'я», яка передбачала: на першому етапі - загальну оцінку здоров'я (психосоматичний стан, міжорганні і міжсистемні порушення, ризик-фактори, особливості способу життя дитини, сім'ї); на другому - планування та виконання комплексу реабілітаційних заходів (встановлення пріоритетності, системності, послідовності, термінів проведення, підтримку обсягу та змісту, лікувально-відновного процесу, управління факторами ризику з метою запобігання ускладнень, підвищення медичної активності батьків і дітей); на третьому етапі - експертний контроль якісних показників реабілітаційних заходів у відповідності до прийнятого стандарту відновних дій (адекватність, повнота, послідовність, медико-технологічна дисципліна, оцінка ефективності з використанням соціальних, медичних, психологічних, економічних критеріїв).

7. Обґрунтовані шляхи екстенсивно-кількісної трансформації до якісно-змістовної діяльності в ланці «обласне управління охорони здоров'я - обласні спеціалізовані заклади - районна система медичних закладів» щодо збереження і відновлення здоров'я дітей та підлітків на територіях радіоекологічного забруднення на основі привнесення системогенезних диференційно-удосконалюючих змін в технології профілактичних оглядів, диспансерного нагляду, стандартизацію обсягу і якості лікувально-діагностичного процесу в умовах організаційно-поєднаної «внутрішньо-зовнішньої» реабілітації.

8. Підтверджена дієздатність обґрунтованої та перевіреної в умовах організаційного експерименту системи реабілітації дітей та підлітків в закладах створеної мережі місцевих лікувально-санаторних центрів радіаційного захисту. Найбільш ефективною ( у 97,6% осіб) виявилася комбінація поетапного лікування із застосуванням на першому етапі речовин, стимулюючих виведення з організму радіонуклідів та токсикантів, що діють за механізмом ентеро- та гемосорбентів на фоні використання «незабруднених» продуктів харчування. На другому етапі призначались препарати з антиоксидантною дією в комбінації з іншими заходами медикаментозного та не медикаментозного змісту в залежності від тих чи інших патологічних проявів з боку органів і систем, що сприяло зниженню рівнів внутрішнього опромінення, пом'якшенню перебігу основних і супутніх захворювань, покращенню психологічного та фізичного стану.

9. Доведено, що розроблена та запропонована регіональна система медичної реабілітації дітей і підлітків, які мешкають на радіоконтрольованих територіях потребує в довгостроковій перспективі пріоритетного розвитку на основі використання організаційно-структурної та управлінської моделі з позицій системного підходу шляхом перманентного удосконалення і гармонійної взаємодії її складових: управлінського суб'єкта (облдержадміністрація, обласна Рада, обласне управління охорони здоров'я), керованого об'єкта (медичні заклади усіх рівнів та об'єднань), його відповідних аспектів і блоку інформаційного забезпечення з метою наукового регулювання, обумовлюючих можливість ситуаційного, оперативного, стратегічно-цільового управління та корекцію відхилень системи за обставин зовнішнього або внутрішнього змісту.

Основні пропозиції та шляхи реалізації на державному, галузевому та міжгалузевому рівнях:

1. Система заходів, щодо удосконалення медико-реабілітаційного забезпечення дитячого та підліткового населення відрізняється комплексністю та містить ряд взаємодоповнюючих напрямків реалізації:

1.1. Пасивно - оборонний напрямок передбачав заходи, спрямовані на:

а) прицільне інформування населення в ланці «лікар - батьки - вчителі - діти» про негативні фактори ризику, початкові прояви дезадаптації;

б) пом'якшення впливу соціального середовища, зокрема виявлення та зменшення негараздів в сім'ї та школі;

в) зменшення впливу радіоекологічного середовища, в ланці «діти - учбове середовище - довкілля»;

г) пом'якшення впливу незбалансованого режиму учбової праці та відпочинку школярів;

д) дотримання гігієнічних принципів харчування, реалізацію рекомендацій стосовно обмеження надходження радіонуклідів до організму;

є) оволодіння методами психоемоційного розвантаження і рухової активності адекватних стану здоров'я;

ж) формування мотивації до підвищення медичної активності в ланці «лікар - батьки - вчителі - діти»;

з) оптимізацію медико-гігієнічних характеристик системогенезу учбової адаптації на початковій, перехідній та довготривалій стадії з особливо виразливим нервово-емоційним напруженням рівня неспецифічної опірності організму;

і) введення упорядкованих учбових програм у відповідності з індивідуальними можливостями пристосувально-захисного змісту.

1.2. Активно-конструктивний напрямок медичного забезпечення передбачав:

а) виявлення та пом'якшення впливу соціально-гігієнічних факторів довкілля, можливостей їх потенціювання з нуклідними комплексами;

б) використання удосконаленої за змістом та направленістю організації оптимізованої трьохступеневої системи медичних оглядів, етапності диспансеризації;

в) подальше удосконалення профілактичних оглядів, диспансерного нагляду, лікувально-діагностичного процесу, радіологічного контролю у відповідності із створеними стандартами обсягу і якості та відносними можливостями медико-профілактичних закладів І-ІІІ рівнів;

г) продовження обов'язковості комплексного обстеження стану здоров'я, зокрема кровоутворюючої, імунної, ендокринної та вегето-судинної систем при наявності підвищеного накопичення радіонуклідів;

д) створення мережі місцевих реабілітаційних та оздоровчих центрів з метою проведення спеціальних лікувально-діагностичних та відновних заходів щодо дітей та підлітків;

е) використання створеної функціонально-структурної моделі управління регіональною системою медико-реабілітаційного забезпечення дитячого та підліткового населення з урахуванням можливостей гнучкого введення ситуаційного, оперативного і стратегічно-цільового реагування за обставин, що склались в термінових, середньотермінових і довготривалих умовах виконання завдань та досягнення запланованої мети.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Парамонов З.М. Организация реабилитации лиц с повышенным накоплением радионуклидов в организме у лиц, отнесенных к категории групп риска //Вестник физиотерапии и курортологии. - 1998. - № 2, С.48.

Парамонов З.М. Обгрунтування комплексу організаційних заходів щодо медичної реабілітації дітей та підлітків, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи //Український радіологічний журнал.-1999.-№ 7, С. 198-202.

Парамонов З.М. Окремі показники здоров'я у дітей, що мешкають на радіаційно-забруднених територіях //Вестник гигиены и эпидемиологии.-1999.-№1. С. 105-109.

Парамонов З.М. Стан щитовидної залози у дітей при дії малих доз радіації // Вісник наукових досліджень . - 1999.- № 2, С.65-66.

Пономаренко В.М., Парамонов З.М., Малиновский А.С., Шатило В.Й., Якобчук А.В. Оцінка тенденцій показників здоров'я дитячого населення радіаційно-забруднених зон Житомирської області (Аналітичний огляд літератури) //Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. -1999-№2, С.94-97.

Анотація

Парамонов З.М. Наукове обґрунтування комплексу організаційних заходів щодо медичної реабілітації дітей та підлітків, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.03. - соціальна медицина; Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, Київ, 1999.

Дисертація присвячена визначенню особливостей динаміки змін в стані здоров'я дитячого та підліткового населення, що стало підставою для обґрунтування та реалізації шляхів екстенсивно-кількісної трансформації до якісно-змістовної діяльності закладів охорони здоров'я. Встановлена доцільність поєднаного медико-гігієнічного захисту означених контингентів з метою об'єктивізації моніторингу проблем здоров'я та управлінських рішень відносно служб, що потребують першочергового розвитку та контролю за використанням ресурсів. Доведена залежність здоров'я дітей і підлітків, захворюваність, повікова смертність, фізичний розвиток від рівнів внутрішнього опромінення, шляхи формування цього показника. Обґрунтовані програмно-цільові реабілітаційні заходи та використання їх в створеній місцевій мережі лікувально-санаторних центрів радіаційного захисту. Запропонована багатоаспектна регіональна система медичного забезпечення дитячого та підліткового населення з визначенням пріоритетних напрямків реалізації та відпрацювання оптимальних варіантів ситуаційного, оперативного, стратегічно-цільового управління реабілітаційними заходами регулювання відхилень та корекції недоліків в її функціонуванні, що обумовлювались обставинами внутрішнього або зовнішнього змісту.

Ключові слова: захворюваність, фізичний розвиток, диспансеризація, внутрішнє опромінення, організація управління, реабілітація.

Аннотация

Парамонов З.М. Научное обоснование комплекса организационных мероприятий по медицинской реабилитации детей и подростков, пострадавших в следствие Чернобыльской катастрофы. -Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.03 - социальная медицина; Национальный медицинский университет имени А.А.Богомольца, Киев,1999.

Актуальность исследований обоснована необходимостью дальнейшего совершенствования программно-целевого обеспечения детей и подростков, постоянно проживающих на территориях радиоэкологического загрязнения на основе введения в систему регионального здравоохранения новых организационных форм и методов мотивационной активизации комплексной медико-гигиенической защиты. Среди детей и подростков указанных территорий (10 районов области) отмечены негативные тенденции в состоянии здоровья, повышении заболеваемости, повозрастной смертности, снижении показателей физического развития, увеличении удельного веса лиц (54,5%) с дисгармоническими характеристиками физического развития и половой зрелости. Объективность приведенных данных подтверждена результатами комплексных осмотров 5265 человек , среди которых практически здоровыми оказалось 10,.2%. При этом на каждого обследованного в среднем приходилось 3,2 заболеваний, или преморбитных состояний. Отмечена зависимость состояния здоровья детей и подростков от уровней внутреннего облучения, особое неблагополучие имело место среди школьников Олевского, Овручского, Лугинского районов, у более чем 50% которых средняя величина последнего превышала 100 Бк/кг.

Стандартизация лечебно-диагностических процессов в условиях комплексной «внутренне - внешней» реабилитации, направленной на предупреждение негативного для системного объекта (индивидуума, семьи, населения) течения процессов внутри него самого или в среде его обитания (физического, социального и т. д.).

Обоснованы программно-целевые реабилитационные мероприятия, разработаны принципы функционирования созданной сети лечебно-санаторных центров радиационной защиты, цели и задачи лечебно-оздоровительных мероприятий по периодам и стадиям во взаимосвязи с алгоритмом лечебно-диагностического процесса, разработаны методические подходы позволяющие проведение направленной экспертной оценки объема и качества реабилитационных мероприятий по параметрам своевременности, полноты, адекватности и т.д.

Доказана дееспособность предложенной региональной системы медицинского обеспечения детей и подростков в качестве обоснованных организационной, реабилитационной направленности мероприятий требующих в долгосрочной перспективе приоритетного развития на основе использования созданной, с позиций системного подхода, функционально-структурной управленческой модели путем перманентного усовершенствования и гармоничного взаимодействия ее составляющих. В зависимости от обстоятельств, ее использование позволяет осуществлять ситуационное, оперативное и стратегически-целевое управление, а также вносить своевременные коррективы при условии возникновения возможных отклонений в системе по причинам внешнего или внутреннего порядка.

В этом контексте предложен и реализуется комплекс мероприятий, касающийся медико-социальных аспектов реабилитации детей и подростков отличающийся взаимодополняющими направлениями, в частности (пассивно-оборонного и активно-конструктивного содержания).

Ключевые слова: заболеваемость, физическое развитие, диспансеризация, внутреннее облучение, организация управления, реабилитация.

Summary

Paramonov Z.M. Scientific substantiation of organization measures complex for medical rehabilitation of those children and teenagers affected by the Chornobyl NPPD.

The Candidat of Medical Sciences Thesis in Social Medicine and Public Health Mana-gement - speciality 14.02.03. - Ukrainian Ministry of Public Health, National Medical University named after acad.O.O.Bogomolets, Kyiv, 1999.

The thesis is devoted to definition of children's population health status changes in dynamics after the ChNPPD. This has grounded and gave impetus for seeking ways of transformation of our medical practisizing facilities activity from extensive-quantitative to qualitative-substantial ones. It has been schown rationality in combined medical and hygienic approach for safegarding of their health status monitoring to be more objective. It also has optimized decision-making process by authorities especially in dealing with those services wich have priority for their development and might be supervised in using their resources. It has been proved interrelation between children's health and their internal radioemission levels as well as ways in formation of this index in the chain «Soil-and-water complexes - food products - human being». Some adequate targeted programmes rehabilitation mesures has been substantiated and implemented in the newly established special treatment-and-resorts centers network for provision of radiation protection. Some multiaspects regional system of medical care provision for the children population has been offered. Its development priorities has been defined as well as some optimized versions in various situations, operative and strategic-aimed management.

Key words: sick rate, physical development, dispanserization, internal irradiation, organization management, rehabilitation.

Размещено на Allbest.ru