Механізми розвитку захворювань печінки і нирок у гірників глибоких вушних шахт Донбасу та можливі шляхи їх профілактики

При аналізі вікових змін імунного статусу гірників встановлено, що статистично достовірно зростала лише відносна кількість CD3 при збільшенні віку з 31-40 до 51-60 років, а вміст ЦІК знижувався в 41-50 років в порівнянні з робітниками 20-30 років.

Стаж роботи в підземних умовах в більшій мірі відбивався на стані імунного статусу гірників. Так, відносна кількість CD3 зростала з мінімуму при стажі 5-10 років (60,440,93%) до максимуму при стажі 21-25 років (65,671,07%), з різницею поміж стажовою групою 21-25 років і групами до 5 років і 5-10 років. Кількість CD4 у відносних величинах зростала з 32,41,6% при стажі до 5 років до 37,17 1,65% при стажі 21-25 років. CD8 у відносних величинах знижувалось від 29,41,86% при стажі до 5 років до 24,811,2% при стажі 11-15 років. Імунокорегуючий індекс був мінімальним у робітників із стажем до 5 років (1,170,08), а потім збільшувався, складаючи при стажі 21-25 років 1,450,1 (р<0,05). Рівень IgA підвищувався у шахтарів зі стажем 5-10 і 11-15 років, в порівнянні з малостажованими робітниками. Рівень ЦІК у осіб із стажем 11-15 років і 21-25 років був нижчий, ніж у робітників із стажем до 5 років.

Отримані результати співпадали з даними досліджень імунного статусу у робітників промислових підприємств, які характеризувалися імунодефіцитом: Т-лімфопенією, дисбалансом регуляторних субпопуляцій Т-лімфоцитів, пригніченням продукції антитіл, збільшенням ЦІК та зниженням активності макрофагальної фагоцитарної системи [В.Я. Плоткин, 1998], що, в цілому, визначалося як вторинний імунодефіцитний стан за відносно гіперсупресорним варіантом [І.С. Гайдаш, 1996]. При цьому відзначений імунодепресивний вплив фізичних навантажень [В.П. Ляпин, 1993] та мікроклімату, що нагріває [А.С. Соловьев, 1994]. Слід підкреслити, що розподіл при дослідженні гірників в залежності від віку і стажу роботи в підземних умовах показав практичну відсутність змін імунного статусу при збільшенні віку та значні зміни більшості показників імунограми при розподілі в залежності від підземного стажу.

Зміни імунного статусу шахтарів могли бути пов'язані з порушеннями регуляції імунітету. В зв'язку з цим була вивчена роль гормону тимусу 1-тимозина як одного з регуляторів імунної системи.

При розподілі робітників в залежності від важкості виконуваних робіт встановлено, що рівень 1Т у всіх обстежених гірників був майже вдвічі нижчим, ніж у осіб контрольної групи (1,2010,186 нг/мл). Однак найбільше зниження 1Т, відносно контролю, відмічалося у робітників II групи, де його рівень становив 0.600.08I нг/мл. Аналіз вікових змін концентрації 1Т показав, що рівень 1Т у осіб 51-60 років складав 0.597+0.16 нг/мл і був нижчим, ніж у гірників в 20-30 років. При зростанні підземного стажу рівень 1Т знижувався з максимуму у робітників із стажем до 5 років (1.030.19 нг/мл) до мінімуму при стажі 21-25 років (0.5690.13 нг/мл). При проведенні кореляційного аналізу поміж показниками в контрольній групі статистично достовірних значень не встановлено. Кореляційний аналіз в I групі показав, що 1Т мав зворотну залежність з величиною CD4 (r=-0,502; p<0.05) та імунокорегуючим індексом (r=-0,438; p<0.05). При цьому був відмічений прямий зв'язок 1Т з CD8 (r=0,465; p<0.05). Крім того, 1Т корелював з ЦІК (r=0,476; p<0.05). В III групі установлювалися зворотні кореляції 1Т з CD4 (r=-0,792; p<0.05) і CD4 /CD8 (r=-0,663; p<0.05).

Отже, у гірників 1Т мав зворотну залежність з Т-хелперами і імунокорегуючим індексом та пряму з Т-супресорами і ЦІК. В той же час, за даними ряду дослідників, 1Т є речовиною, яка стимулює Т-хелпери в разі вихідного ослаблення імунітету [В.С. Ширинский, 1991]. Можливо, зниження Т-хелперів призводить до стимуляції виробки 1Т. В той же час, підвищення вмісту Т-супресорів, які можуть гальмувати функцію Т-хелперів, призводити до стимуляції вироблення 1Т для того, щоб протидіяти від'ємному впливу Т-супресорів на Т-хелперні клітини.

За результатами власних досліджень, з урахуванням проведеного літературного огляду можна припустити наступну схему патогенезу розвитку захворювань печінки у гірників глибоких вугільних шахт (рис. 2). На організм шахтарів впливає комплекс патологічних чинників, в тому числі: гіпоксія, гіпертермія, стрес і виконання важких фізичних робіт. Ці фактори, як окремо, так і в комплексі викликають посилення ПОЛ, активацію ферментів антиперекисного захисту, порушення імунного статусу і гемодинаміки. Напевно, активація процесів ПОЛ є провідним фактором в розвитку змін структури печінки, порушень імунного статусу і в розвитку протеїнурії напруження. Вільні радикали, що при цьому утворюються, порушують функціонування ЛВА в Г. При цьому спостерігається дестабілізація лізосомальних мембран і вихід гідролітичних ферментів в цитоплазму Г та за межі клітин. Порушення роботи ЛВА викликає пошкодження Г і наступне порушення ліпідного і білкового обміну, які в свою чергу підсилюють пошкодження гепатоцитів. Порушення ліпідного і білкового обміну може виникнути безпосередньо під впливом шкідливих чинників підземного середовища та посилитися з втратою альбумінів у зв'язку з розвитком протеїнурії напруження. Важливо відзначити те, що встановлені в ході дослідження зміни центральної гемодинаміки у гірників, зокрема, підвищення ЗПСО, викликають порушення мікроциркуляції в клітинах печінки і тим самим сприяють розвитку в них некротичних процесів. Слід підкреслити, що зміни імунного статусу гірників, які відбуваються при роботі в умовах глибокої вугільної шахти, підсилюються порушеннями ліпідного і білкового обміну, а також активацією ПОЛ. При цьому виявляється імунодефіцитний стан за відносним гіперсупресорним типом.

Таким чином, дія шкідливих чинників глибокої вугільної шахти призводить до порушення імунного статусу і гемодинаміки, активації ПОЛ з наступними змінами функціонування ЛВА, які викликають пошкодження гепатоцитів і значні порушення ліпідного і білкового обміну. Все це створює умови для розвитку захворювань печінки.

Проведене дослідження робітників з виникненням протеїнурії після робочої зміни та літературні дані дозволяють припустити наступну схему патогенезу розвитку протеїнурії напруження у гірників глибоких вугільних шахт.

Виконання важких фізичних робіт в умовах мікроклімату, що нагріває, гіпоксії і стресу веде до порушень ВСО, РААС, порушень гемодинаміки і активації ПОЛ. Активація РААС, яка виникає внаслідок змін гемодинаміки ВСО, в свою чергу підсилює порушення гемодинаміки. Активація ПОЛ, що виникає під впливом шкідливих чинників підземного середовища, також викликає порушення гемодинаміки. В той же час, активація ПОЛ в сукупності з порушеннями гемодинаміки, а також гіпертермія - безпосередньо, приводять до порушення функціонування ЛВА в клітинах проксимальних канальців нирок (Пк). Під впливом чинників підземного середовища і внаслідок порушень ВСО збільшується рівень ендотеліну-1 (Е-1) в плазмі крові. З іншого боку, порушення ВСО і активація РААС приводять до зміни синтезу Pg в нирках. Активація простаноїдів (які, можливо, є посередниками вазоактивного впливу РААС в нирках) відбувається, в основному, за рахунок вазоконстрикторних субстанцій, зокрема ТхА2. При цьому, співвідношення ТхА2 /PgI2 - збільшується. Підвищення рівня Е-1 і ТхА2 ще більш підсилює порушення гемодинаміки. Крім того, активація ПОЛ приводить до пошкодження печінки, з виникненням порушень білкового і ліпідного обміну. Одночасно, порушення ліпідного обміну викликає зміни метаболізму арахідонової кислоти з переважним зменшенням синтезу вазодилятаторних простаноїдів, зокрема, PgI2. Відмічена особливість приводить до ще більшого зростання індексу ТхА2 /PgI2. В зв'язку з цим, процеси, що відбуваються в організмі робітників в умовах глибокої вугільної шахти, приводять до різкого збільшення синтезу ТхА2 і Е-1, а також порушенням функціонування ЛВА Пк. Подальше підвищення рівнів ТхА2 і Е-1 приводить до скорочення ендотеліальних клітин клубочків нирок з наступним збільшенням фільтраційних пор, підвищенню тонусу еферентних артеріол і внутрішньоклубочкового тиску. Відмічені ефекти призводять до збільшення кількості білку, що фільтрується. У той же час, проведені експериментальні дослідження впливу гіпертермії на структуру нирок продемонстрували значне порушення функціонування ЛВА клітин Пк з дестабілізацією лізосомальних мембран, виходом вмісту лізосом в цитоплазму клітин та виникненням некрозів. Важливо відзначити й те, що виявлені в ході дослідження змін центральної гемодинаміки у гірників, зокрема, підвищення ЗПСО викликає порушення мікроциркуляції в клітинах Пк і цим самим сприяє розвитку в них некротичних процесів. Крім того, порушення ліпідного і білкового обміну також приводять до пошкодження Пк. Відмічене пошкодження Пк неминуче приводить до зниження реабсорбції білку.

Таким чином, процеси, що відбуваються в організмі гірників глибоких вугільних шахт, приводять до гемодинамічних та біохімічних зрушень, які викликають підвищення рівня Е-1, синтезу ТхА2 в нирках та пошкодженню Пк. Пошкодження Пк та ниркові ефекти Е-1 і ТхА2 приводять до підвищення фільтрації білку та зниженню його реабсорбції, що в кінцевому результаті проявляється протеїнурією напруження.

Значне зменшення рівня альбумінів, порушення функції печінки, зміни ВСО і РААС, центральної гемодинаміки, виникнення протеїнурії напруження, морфологічні зміни печінки і нирок, а також значні відхилення в імунному статусі вимагали розробки профілактичних та лікувальних заходів. З цією метою у гірників використовувалася білкова вітамінно-мінеральна харчова добавка “Спіруліна”, імунокоректор “Амізон” і гепатопротектор “Антраль”.

Після проведеного курсу лікування вітамінно-мінеральною добавкою "Спіруліна" рівень ДК та величина МДА у гірників зменшувались і не перевищували показників контрольної групи. Активність КТ після лікування зменшилась, але все ж таки залишалась більшою, ніж в контрольній групі.

При дослідження імунного статусу у гірників після курсу лікування харчовою добавкою "Спіруліна" виявилося, що вміст L і Л в крові збільшився і вже не відрізнявся від контрольного рівня. Вміст CD3 у гірників підвищився, але все ж таки залишався нижчим показників контрольної групи у відносних величинах. Вміст CD4 в крові збільшився. Однак, різниця за вмістом CD4 у відносних величинах поміж групою гірників після лікування і контролем залишалась. Вміст CD8 в абсолютних цифрах збільшувався, тоді як відносні показники практично не змінювалися. Співвідношення CD4 /CD8 після лікування достовірно збільшувалося, але різниця з контрольною групою залишалась. Вміст CD22 зростав в абсолютних показниках. Вміст IgМ і IgA в крові збільшувався і вже не відрізнявся від контрольних величин. Рівень ЦІК в крові достовірно знижувався і встановлювався на рівні контрольних показників. Рівень 1Т достовірно зростав після лікування і вже не відрізнявся від контрольних показників.

Таким чином, застосування вітамінно-мінеральної добавки "Спіруліна" справляло значну позитивну дію на ПОЛ і систему антиоксидантного захисту. При цьому покращилися практично всі показники імунограми. Проте, ряд з них залишався нижче контрольних. Необхідно відзначити, що у гірників, які отримували харчову добавку "Спіруліна" ні в одному з випадків не спостерігалося ні протеїнурії, ні гематурії після робочої зміни. Можливо, що простагландиновий шлях підтримки ниркового кровообігу і ШКФ за рахунок високого рівня ТхА2 може сприяти появі феномену протеїнурії напруження і гематурії після навантаження. Це тим більш імовірно ще й тому, що "Спіруліна", за рахунок присутності в її складі антиоксидантів, знижує синтез ТхА2 (A.A. Nanji, 1994).

Застосування препарату "Амізон" призводило до зниження величини МДА, при цьому різниця з контрольною групою виявилась незначною. Активність КТ після лікування суттєво зменшувалась, але все ж таки залишалась більшою, ніж в контролі. При дослідженні імунного статусу у гірників після курсу лікування амізоном відмічено збільшення L і Л. Вміст CD3 зростав в абсолютних величинах, але залишався нижчим від контрольних показників. Рівень CD4 збільшувався, однак теж залишався нижче контролю. Співвідношення CD4 /CD8 зростало, але залишалося нижче контрольних показників. Вміст IgМ в крові збільшувався і вже не відрізнявся від контролю. Рівні IgG і IgA залишалися нижчими за показники контрольної групи. Вміст ЦІК в крові гірників після лікування зменшувався, але залишався вищим контрольних показників. Таким чином, застосування препарату сприяло суттєвому покрашенню більшості з показників імунного статусу, нормалізації процесів ПОЛ та антиоксидантного захисту.

Після курсу лікування препаратом "Антраль" виявилося, що вміст МДА і активність КТ знижувалися. При цьому, вміст ДК, МДА і активність КТ залишалися вищими, ніж в контрольній групі. Вміст CD4 збільшувався в абсолютних показниках, що вплинуло на зростання співвідношення CD4 /CD8. Крім того, встановлено збільшення вмісту CD22 в абсолютних показниках. Вміст L, Л, CD3, CD4, CD8 і співвідношення CD4 /CD8 в крові були нижче контрольного рівня, а рівень CD22 був вищий у відносних величинах. Вміст IgМ і IgA збільшувався і не відрізнявся від контролю, а IgG залишався нижче показників контрольної групи. Вміст ЦІК зменшувався, але залишався вище контрольних показників (р<0,05).

Таким чином, застосування препарату "Антраль" призвело до покращення ряду показників імунограми та процесів ПОЛ. Проте, нормалізація параметрів, відбувалася лише по окремим показникам, а процеси ПОЛ і активність ферментів антиоксидантного захисту не досягали норми за жодним з показників, що визначалися.

Все вищенаведене дозволяє рекомендувати препарати “Спіруліна”, “Амізон” і “Антраль” як лікувально-профілактичні засоби у гірників глибоких вугільних шахт.

Висновки

1. Важка фізична праця в умовах мікроклімату, що нагріває, глибокої вугільної шахти приводить до розвитку порушень функції печінки, які виявляються зниженням вмісту загального білку і альбумінів в сироватці крові, підвищенням рівня АлАТ, холестерину і -ліпопротеїдів

2. У практично здорових підземних гірників глибоких вугільних шахт віком понад 30 років, при стажі роботи понад 15 років виникають порушення центральної гемодинаміки, які виявляються підвищенням загально периферичного судинного опору, зниженням потужності лівого шлуночка, об'ємних і швидкісних показників при зростанні змін у зв'язку зі збільшенням важкості робіт.

3. Праця в умовах глибокої вугільної шахти веде до порушення обміну електролітів, активності РААС і екскреції Pg, що виявляється: зниженням рівнів К+ і Na+ плазми крові, підвищенням рівня креатиніну сечі (в базальний період) без залежності від важкості праці і фази дослідження; підвищенням АРП, екскреції 6-кетоPgF1 як до, так і після робочої зміни, збільшенням рівнів альдостерону в плазмі крові і ТхВ2 в сечі після робочої зміни; збільшенням кількості корелятивних зв'язків поміж РААС, екскрецією Pg і ВСО (14 замість 6 в контрольній групі) у осіб основних професій.

4. Рівень ендотеліну-1 підвищується у осіб, що виконують важкі роботи в найнесприятливіших умовах гірничих виробок.

5. Розвиток протеїнурії напруження у практично здорових підземних гірників глибоких вугільних шахт пов'язаний зі зниженням активності реніну плазми і альдостерону плазми крові, падінням підвищеного рівня екскреції 6-кетоPgF1 і збільшенням співвідношення ТхВ2/6-кетоPgF1, при зниженому рівні Na+ плазми крові, креатиніну плазми крові і сечі.

6. Гематурія після навантаження у гірників виникає на фоні зниження початково високої ШКФ, різкого підвищення активності реніну плазми і виділення ТхВ2, які супроводжуються зниженням К+ плазми крові, креатиніну плазми крові і Na+ сечі та зникненням корелятивних зв'язків поміж досліджуваними регуляторними системами.

7. Перегрівання експериментальних тварин приводить до розвитку дистрофічних змін та некрозів в гепатоцитах і клітинах проксимальних канальців нирок, найбільш виражених при хронічному перегріванні. Механізм ушкодження органів полягає в порушенні роботи лізосомально-вакуолярного апарату клітин, дестабілізації лізосомальних мембран і виході ферментів в цитоплазму та за межі клітин.

8. У підземних гірників глибоких вугільних шахт встановлено підсилення процесів ПОЛ і підвищення активності ферментів антиоксидантного захисту, більш виражене у робітників, які виконують важкі роботи в найнесприятливіших умовах підземних виробок.

9. У практично здорових підземних гірників глибоких вугільних шахт відмічається значна депресія клітинної та гуморальної ланок імунітету з розвитком імунодефіцитного стану за відносно гіперсупресорним варіантом.

10. Зміни імунного статусу підземних гірників глибоких вугільних шахт практично не залежать від віку шахтарів і пов'язані зі стажем роботи в підземних умовах.

11. В розвитку імунодефіцитного стану у гірників бере участь гормон тимусу 1-тимозин. Рівень 1-тимозину у гірників значно знижується, причому в більшій мірі у осіб, що виконують важкі роботи в найбільш несприятливих умовах гірничих виробок.

12. Групою ризику є найбільш схильні до дії шкідливих чинників глибокої вугільної шахти молоді робітники (20-30 років) та особи з невеликим стажем (до 5 років). Це підтверджується найнижчими показниками загального білку і альбумінів, CD4 і IgA, а також підвищенням ДК, МДА, КТ, відносної кількості CD8 і ЦІК.

13. Використання харчової добавки “Спіруліна”, імунокоректора “Амізон” і гепатопротектора “Антраль” у гірників глибоких вугільних шахт приводить до зниження інтенсивності процесів ПОЛ, активності ферментів антиоксидантного захисту, покращанню показників імунного статусу та рекомендується для профілактичного лікування.

Список праць, що опубліковані за темою дисертації

Ребров Б.А. Нарушения функционального состояния органов и систем у горнорабочих.- Луганск, ВАТ “ЛОД”, 1998.- 180 с.

Ребров Б.А. Ренин-ангиотензин-альдостероновая система. Основы физиологии. / Коксохимический завод и заболевания внутренних органов / Под. ред. В.Я.Плоткина // Луганск, “Лугань”, 1998, с.36-44.

Ребров Б.А. Простаноиды. Основы физиологии. / Коксохимический завод и заболевания внутренних органов / Под. ред. В.Я.Плоткина/ Луганск, “Лугань”, 1998, с.74-79.

Ребров Б.А., Плоткин В.Я., Темченко Т.С. Обмен электролитов и уровень клубочковой фильтрации / Коксохимический завод и заболевания внутренних органов / Под. ред. В.Я. Плоткина/ Луганск, “Лугань”, 1998, с.23-36.

Состояние РААС у рабочих коксохимического производства / Б.А. Ребров, В.Я. Плоткин, Т.С. Темченко, Я.В. Грызунова, С.П. Лымарь // Коксохимический завод и заболевания внутренних органов / Под. ред. В.Я. Плоткина/ Луганск, “Лугань”, 1998, с.44-51.

Ребров Б.А., Плоткин В.Я., Темченко Т.С. Содержание вазопрессина в плазме крови рабочих коксохимического производства. / Коксохимический завод и заболевания внутренних органов / Под. ред. В.Я.Плоткина / Луганск, “Лугань”, 1998, с.57-59.

Ребров Б.А., Плоткин В.Я. Выделение простаноидов с мочей у рабочих коксохимического производства. /Коксохимический завод и заболевания внутренних органов / Под. ред. В.Я. Плоткина/ Луганск, “Лугань”, 1998, с.79-87.

Влияние экзогенной гипертермии на морфологическую структуру почек и печени. / Б.А. Ребров, В.Я. Плоткин, Г.П. Победенная Н.Г. Строило, О.И. Нишкумай // Коксохимический завод и заболевания внутренних органов / Под. ред. В.Я. Плоткина/ Луганск, “Лугань”, 1998, с.116-130.

Ребров Б.А., Плоткин В.Я.,.Никитина И.В Мочевыделительная система. / Коксохимический завод и заболевания внутренних органов / Под. ред. В.Я. Плоткина/ Луганск, “Лугань”, 1998, с.144-153.

Ребров Б.А., Плоткин В.Я. Определение альдостерона, тромбоксана А2 и простациклина в биологических жидкостях // Лабораторное дело.- 1991.- N 8.- С.27-30.

Ребров Б.А., Плоткин В.Я. Влияние возраста и стажа работы на состояние ренин-ангиотензин-альдостероновой системы и синтез простагландинов у горнорабочих угольных шахт // Медицина труда и промышленная экология.- 1995.- N 6.- С. 15-17.

Ребров Б.А. Изменения ренин-ангиотензин-альдостероновой системы и водно-солевого обмена у горнорабочих угольных шахт // Врачебное дело.- 1996.- N 7-9.- С.89-92.

Профилактика заболеваемости у рабочих, занятых добычей и переработкой угля /Б.А. Ребров, В.И. Кириленко, Н.Г. Строило, С.А. Соколова, Н.К. Ткаченко // Охрана праці.- 1997.- N 7.- С.8.

Ребров Б.А. Возможные механизмы развития протеинурии напряжения у практически здоровых рабочих // Нефрология.- 1997.- №3.- С.46-50.

Ребров Б.А. Некоторые механизмы постнагрузочной гематурии у подземных горнорабочих угольных шахт // Нефрология.-1997.-N 4.-С.55-59.

Ребров Б.А. Изменения иммунного статуса у подземных горнорабочих глубоких угольных шахт // Вестник проблем биологии и медицины.- 1997.- № 32.-С.73-77.

Ребров Б.А. Постнагрузочная гематурия у практически здоровых шахтеров // Урология и нефрология.- 1997.- № 5.- С.9-11.

ПАТЕНТ на винахід UA 21063 МКИ А61 К35/80, Спосіб профі-лактики захворювань легенів та верхніх дихальних шляхів / Б.О. Ребров, В.Я. Плоткін, О.І. Нішкумай; заявлено 11.03.97, опубл. 01.98.- 4 с.

Ребров Б.О., Плоткін В.Я., Нікітіна І.В. Ухвальне рішення про надання патенту на винахід Спосіб профілактики захворювань верхніх дихальних шляхів.- № 98010098/В від 8.01.98.

Ребров Б.А., В.Я. Плоткин, О.И. Нишкумай Морфологические изменения печени при остром и хроническом перегревании // Український медичний альманах.- 1998.- Т.1, №3.- С.56-59.

Ребров Б.А., Лымарь С.П. Влияние стажа работы в глубоких угольных шахтах на состояние центральной гемодинамики и активности ренин-ангиотензин-альдостероновой системы у рабочих. // Вісник проблем біології і медицини.- 1998.- №19.- С.8-11.

Ребров Б.О. Особливості гематурії після навантаження у підземних гірників вугільних шахт // Український медичний альманах.- 1998.- Т.1, №4.- С.33-35.

Применение спирулины в целях профилактики острых простудных заболеваний у шахтеров / Б.А. Ребров, В.Я. Плоткин, О.И. Нишкумай, И.В. Никитина // Вісник проблем біології і медиціни.- 1998.- №24.- С.98-101.

Ребров Б.А., Плоткин В.Я., Нишкумай О.И. Влияние острого и хронического перегревания на морфологические изменения печени // Лікарська справа. - 1998. - №8. - С.85-88.

Ребров Б.О., Плоткін В.Я., Нікітіна І.В Морфологічні еквіваленти розвитку протеїнурії під впливом перегрівання // Український медичний альманах.- 1999.- Т.2, №1.- С.44-48.

Ребров Б.А. Особенности патогенеза развития заболеваний печени у горнорабочих глубоких угольных шахт // Український медичний альманах.- 1999.- Т.2, №2.- С.180-183.

Ребров Б.А., Лымарь С.П. Особенности иммунного статуса и перекисного окисления липидов у подземных горнорабочих глубоких угольных шахт // Лікарська справа. - 1999. - №4. - С.162-165.

Ребров Б.А., Лымарь С.П., Никитина И.В. Изменения центральной гемодинамики и активности ренин-ангиотензин-альдостероновой системы у шахтеров // Мат.XIV з'їзду терапевтів України Київ, 1998.-С.228-229.

Ребров Б.О., Нішкумай О.І. Зміна біохімічних показників печінки у гірників глибоких вугільних шахт Донбасу. // Мат. XIV з'їзду терапевтів України. Київ, 1998.- С.410-413.

Ребров Б.О., Плоткін В.Я., Нікітіна І.В. Протеїнурія напруження у практично здорових гірників вугільних шахт. // Мат. XIV з'їзду терапевтів України. Київ, 1998.- С.505-508.

Ребров Б.А., Плоткин В.Я., Бурмак Ю.Г. Влияние тяжелого физического труда в условиях угольной шахты на состояние ренин-ангиотензин-альдостероновой системы, синтез простагландинов и водно-солевой обмен: Сб. научн. тр. "Экология промышленного региона Донбасса".- Луганск, 1993, с. 129-133.

Ребров Б.А. К вопросу о роли синтеза простагландинов в почках в развитии протеинурии у шахтеров: Сб. науч.тр. "Экологические проблемы крупного промышленного региона глазами врача".- Луганск.- 1993.- С.50-51.

Окружающая среда как фактор риска поражения почек и развития гипертонии / Б.А. Ребров, В.Я. Плоткин, Ю.Г. Бурмак, Г.П. Победенная : Сб. трудов III ежегодн. С-Петербургск. семинара.- С-Петербург, 1995.- С.67-70.

Ребров Б.А. Влияние тяжелого физического труда в условиях угольной шахты на синтез простаноидов в почках: Ювілейний зб. пр. молодих вчених та спеціалістів.- Луганск, 1996.- С.131-132.

Усиление процессов перекисного окисления липидов, как фактор риска поражения печени у подземных горнорабочих глубоких угольных шахт / Б.А. Ребров, В.Я. Плоткин, Г.П. Победенная, О.И. Нишкумай // Медико биологічні проблеми промислового регіону: Зб. Наук. пр. - Луганськ: ЛДМУ.- 1997.- С. 160-163.

Rebrov B.A., Plotkin V.J., Environmental and Occupation Influences on Renal Function // 9th Asian Colloqium in Nephrology, Seul, Korea.- 1992.- Р. 2-06.

Plasma renin activity (RA) alterations, aldosteron (A), prostanoid and electrolyte disturbancts as risk factors of the cardiovascular diseases in coke-chemical workers//B.A.Rebrov, V.J.Plotkin, Y.G.Burmak, T.S.Temchenko// 3rd International Conference on Preventive Cardiology.- Oslo.- 1993.- P. O 160.

Influence of hot environment on renal structures and functions / B.A.Rebrov, V.J.Plotkin, Y.G.Burmak, G.P.Pobedionnaja // XIIIth Int.Congr. Nephrol.- Madrid.- 1995.- Abstr.96.

Rebrov B.A., Plotkin V.J., Burmak J.G. Risk factors of the hypertension in coke-chemical workers // World conference of Hypertension Control.Abstr.- Ottawa, Canada.- 1995.- Р.198.

Envaironment renal functions disturbans as risk faktors of hipertension / B.A.Rebrov, V.J.Plotkin, Y.G.Burmak, G.P.Pobedionnaja // XXXIIrd Congress of the EDTA Europ. Renal Association, Greece Abstr.- Athens.- 1995.- Р. O 262.

Анотація

Ребров Б.О. Механізми розвитку захворювань печінки і нирок у гірників глибоких вугільних шахт Донбасу та можливі шляхи їх профілактики.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.02 - внутрішні хвороби. Харківський державний медичний університет, Харків, 1999.

Дисертація присвячена вивченню механізмів розвитку захворювань пе-чінки і нирок у гірників. Встановлені порушення функції печінки, найбільш виражені у молодих робітників. Виявлені механізми виникнення протеїнурії напруження та гематурії після навантаження на основі вивчення перекисного окислення ліпідів, імунного статусу, ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, вазопресину, ендотеліну-1, синтезу простагландинів, водно-сольового обміну та гемодинаміки. Показані ультраструктурні розрізнення реакції клітин печінки і проксимальних канальців нирок на перегрівання, подані електронногістохімічні критерії їх розпізнавання. Встановлено підсилення перекисного окислення ліпідів і активності ферментів антиоксидантного захисту, а також наявність імунодефіцитного стану, в розвитку якого приймає участь гормон тимусу 1-тимозин. Запропоновані патогенетично обгрунтовані способи корекції виявлених порушень.

Ключові слова: гірники, нирки, печінка, протеїнурія, гематурія, ренін, альдостерон, простагландини, ендотелін, гемодинаміка, ліпопероксидація, імунітет, тимозин.

Summary

Rebrov B.A. Mechanisms of development liver and kidney diseases of the colliers of deep coal mines of Donbass and pathes of their profilactis.-Manuscript.

Thesis for a doctor's degree by speciality 14.01.02 - internal diseases.- Kharkov State Medical University, Kharkov, 1999.

The thesis is dedicated to analysis of mechanisms of development liver and kidney diseases in the colliers. The disturbance of liver function a most expressed for young working are established.

The mechanisms of appearing of a proteinuria and hematuria arising after a working shift are detected on the basis of analysis of lipids peroxidation, immune status, renin-angiotensin-aldosterone system, vasopressin, endotelin-1, synthesis of prostaglandins in the kidney, water-salt metabolism, and hemodynamics.

The ultrastructural distinctions of reactions of cells of liver and proximal tubules of kidney on a superheating are rotined and the electronic - histochemical criterions of their recognition are given.

The increasing of processes of lipids peroxidation and enzymes of antioxidant protection is established, and also the presence of immunounprofitable condition, in which development hormonum a1-timosinum shares.

The pathogenetic justified ways of correction of the detected disturbance are offered.

Key words: the colliers, kidneys, liver, proteinuria, hematuria, renin, aldosteronum, prostaglandinums, endotelin, hemodynamics, lipids peroxidation, immunity, timosinum.

Аннотация

Ребров Б.А. Механизмы развития заболеваний печени и почек у горнорабочих глубоких угольных шахт Донбасса и возможные пути их профилактики.-Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.02 - внутренние болезни.- Харьковский государственный медицинский университет, Харьков, 1999.

Диссертация посвящена изучению механизмов развития заболеваний печени и почек у горнорабочих глубоких угольных шахт и разработке способов их профилактики. В работе даны результаты комплексного изучения ранних нарушений функционального состояния печени и почек, а также состояния перекисного окисления липидов, системы антиоксидантной защиты и иммунного статуса у практически здоровых горнорабочих. При этом установлены нарушения функции печени, выражающиеся в снижении содержания альбуминов в сыворотке крови, особенно значительные у молодых горнорабочих и горнорабочих с подземным стажем до 5 лет; относительном повышении уровней трансаминаз, уровня холестерина и -липопротеидов в сыворотке крови, преимущественно у рабочих основных профессий, выполняющих тяжелые работы в неблагоприятных условиях горных выработок.

Выявлено, что группой риска развития заболеваний печени являются рабочие в возрасте 20-30 лет и лица с подземным стажем до 5 лет, наиболее подверженные воздействию вредных факторов глубокой угольной шахты.

Впервые выявлено значительное снижение уровня гормона тимуса 1-тимозина у горнорабочих глубоких угольных шахт, и определена его роль в развитии иммунодефицитного состояния у горнорабочих.

Установлено, что факторами риска развития заболеваний почек являются выраженные нарушения водно-солевого обмена, сопровождающиеся изменением активности РААС, вазопрессина плазмы крови, синтеза простаноидов, и центральной гемодинамики, в зависимости от тяжести выполняемых работ, возраста и стажа работы.

Определено повышение уровня эндотелина-1 в плазме крови у горнорабочих в зависимости от тяжести выполняемых работ.

Впервые предложена гипотеза развития протеинурии напряжения у горнорабочих глубоких угольных шахт.

Впервые выяснены механизмы развития постнагрузочной гематурии, возникающей при изменениях ВСО, повышении активности РААС и синтеза тромбоксана в почках, при полном нарушении взаимосвязи между изучаемыми регуляторными системами.

Впервые показаны ультраструктурные различия реакции клеток печени и проксимальных канальцев почек на перегревание и даны электронно-микроскопические и электронногистохимические критерии их распознавания.

Впервые показана динамика нарушений ПОЛ и системы антиоксидантной защиты, а также развитие вторичного иммунодефицитного состояния в зависимости от тяжести труда и стажа работы горнорабочих и их роль в развитии заболеваний печени и почек.

Предложена схема патогенеза развития заболеваний печени у горнорабочих глубоких угольных шахт.

Разработаны и апробированы новые, патогенетически обоснованные, методы профилактики заболеваний печени и почек у горнорабочих, заключающиеся в использовании препаратов “Спирулина”, “Амизон” и “Антраль”.

Результаты исследований можно широко использовать в практическом здравоохранении.

Введение комплексного исследования функционального состояния печени, сердечно-сосудистой и мочевыделительной систем во время профилактических осмотров горнорабочих глубоких угольных шахт позволяет выявить группу лиц с повышенным риском развития патологии этих органов, разработать программу диспансерного наблюдения, профилактического лечения и рационального трудоустройства.

Раннее выявление рабочих с появлением протеинурии напряжения и постнагрузочной гематурии и коррекция этих состояний позволяет предотвратить развитие заболеваний мочевыделительной системы.

Повышение внимания врачей к молодым рабочим (20-30 лет) и лицам с небольшим подземным стажем (до 5 лет), еще не адаптированным к условиям глубокой угольной шахты, позволит снизить заболеваемость и значительно повысить их трудоспособность.

Использование полученных данных о роли дестабилизации лизосомальных мембран как причины развития некрозов в клетках печени и почек, нарушениях ПОЛ, антиоксидантной системы и иммунного статуса позволяет включить в комплекс профилактических мероприятий препараты “Спирулина”, “Антраль” и “Амизон”, обладающие мембраностабилизирующим, антиоксидантным и иммуномодулирующим действием.

Применение новых способов профилактики заболеваний печени и почек у горнорабочих глубоких угольных шахт и рациональное трудоустройство предотвращает развитие нарушений их функционального состояния и способствует замедлению темпов развития заболеваний.

Ключевые слова: горнорабочие, почки, печень, протеинурия, гематурия, ренин, альдостерон, простагландины, эндотелин, гемодинамика, липопероксидация, иммунитет, тимозин.

Размещено на Allbest.ru