Методи психодинамічної діагностики у комплексному медичному огляді моряків

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО “УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МОРСЬКОЇ МЕДИЦИНИ”

УДК: 159.938+656.6-152+159.923+613.86+615.851.

Методи психодинамічної діагностики у комплексному медичному огляді моряків

14.01.34 -- Авіаційна, космічна та морська медицина

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Вигдорчик Михайло Ілліч

Одеса 1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Державному підприємстві Українському науково-дослідному інституті медицини транспорту.

Захист відбудется “ 4 “ листопада 1999 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.41.617.01 в Державному підприємстві “Український науково-дослідний інституті морської медицини” (270049, м. Одеса, вул.Суднобудівельна, 1)

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Державного підприємства “Український науково-дослідний інститут морської медицини” (270049, м. Одеса, вул.Суднобудівельна, 1)

Автореферат розісланий “ 2 ” жовтня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат медичних наук, доцент Н.А. Окатьєва

АНОТАЦІЇ

Вигдорчик М.І. Методи психодинамічної діагностики у комплексному медичному огляді моряків.-Рукопис. Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.34-“Авіаційна, космічна та морська медицина”-ДП Український науково-дослідний інститут морської медицини, Одеса, 1999.

Дисертацію присвячено дослідженню та обгрунтуванню психодинамічних діагностичних методів у комплексному медичному огляді моряків.

За даними проведеного обстеження груп моряків командного та рядового складів, осіб контрольної групи за допомогою психофізіологічних та експериментальних методик були виявлені специфічні для моряків властивості особи і латентні ознаки психічної дезадаптації. Науково обгрунтовані методи психодинамічної діагностики та модифікація інтерпретаційних засобів до традиційних психодіагностічних методик у ситуації професійного відбору моряків. Одержані дані, які були розглянуті в психодинамічному ключі, дозволяють проводити ранню діагностику ознак психічної дезадаптації, психосоматичної предиспозиції та схильності до аддиктивної поведінки під час медичного огляду моряків. На основі проведених досліджень був створений та запропонований до застосування у професійному відборі моряків комп'ютерний психодіагностичний комплекс “Консул”.

Ключові слова: психодинамічні методи діагностики, психічна дезадаптація, медичний огляд, моряки.

Вигдорчик М.И. Методы психодинамической диагностики в комплексном медицинском освидетельствании моряков. - Рукопись. Диссертация на соискание степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.34 - авиационная, космическая и морская медицина. - ГП “Украинский НИИ морской медицины”. Одесса, 1999.

Диссертация посвящена исследованию и обоснованию применения психодинамических диагностических методик в комплексном медицинском освидетельствовании моряков.

На организм моряков действует сложный комплекс отрицательных факторов окружающей среды, оказывающих влияние на состояние функций организма. В этот комплекс кроме специфических факторов, сопутствующих труду моряков, имеет значение высокий уровень эмоционального и психического напряжения морского труда, который приобретает экстремальный характер в связи с длительными и повторными воздействиями на организм, что в свою очередь может вызвать срыв адаптационных возможностей организма и, как следствие, развитие болезней. В результате воздействия комплекса физиогенных и психогенных факторов в период рейса у лиц возникает состояние психоэмоциональной перенапряженности, что может привести к развитию психической дезадаптации, наиболее универсальными явлениями которой являются расстройства невротического уровня. Однако невротические расстройства не возникают без определенной предрасположенности к ним. Они возникают вследствие действия комплекса дезадаптационных факторов на место наименьшего сопротивления личности. Наиболее часто применяемые методики определения психического состояния моряка в ситуации медицинского профотбора не в состоянии обеспечить высокую точность определения. Большинством исследователей изучение проявлений психической дезадаптации у моряков проводилось с позиций анализа лишь некоторых их феноменологических проявлений. Недостаточно полно изучены глубиннопсихологические аспекты, лежащие в основе психической дезадаптации моряков. Это связано с тем, что в нашей стране ранее отрицалась та психодинамическая база, на которой построена теоретическая платформа проективных методик. Также можно предположить, что выбор личностью профессии моряка продиктован не столько материальными соображениями, сколько особой структурой побуждений, которая не может быть диагностирована применяемым в настоящее время в профотборе пакетом психологических и психофизиологических методик, но в то же время, является одной из составляющих преморбидного состояния психической дезадаптации. Личностно-типологический подход, применяемый большинством исследователей, не учитывает всех “этажей” архитектоники личности. Даже применяя MMPI, нельзя рассчитывать более чем на 75% достоверность. В этом случае вербальные методы психодиагностики, преимущественно применяемые в профессиональном отборе плавсостава, не защищены от осознанных и неосознанных искажений. Как указывают ряд авторов, применение опросников при оценке психического состояния плавсостава может приводить к искажению ответов в пользу социальной желательности. Вместе с тем можно отметить, что недостаточно внимания уделяется в настоящее время исследованию “третьего этажа” личности - неосознанных психических процессов. Целью настоящего исследования явилась разработка методов психодинамической диагностики моряков с учетом их глубинноличностных особенностей и прогноза возможных вариантов дезадаптации. На основе психодинамического подхода у моряков были изучены глубиннопсихологические свойства, способствующие проявлению дезадаптации. Основываясь на данных лабораторно-экспериментальных и натурных исследований, был разработан и апробирован комплекс психодиагностических методик для диагностики неосознаваемых личностных процессов, способствующих проявлению дезадаптации, доказана роль глубинно-психологических радикалов в психической дезадаптации моряков, что дало возможность установить причинно-следственные связи во внутренней структуре личности, прогнозировать степень толерантности к профессиональному психоэмоциональному напряжению в условиях рейса. Впервые, совместно с широко используемыми методиками ММPI и методом цветовых выборов Люшера, был использован и адаптирован метод портретных выборов Л. Сонди и тест “Рука” на контингенте плавсостава. К интерпретации результатов, получаемых при помощи методики ММPI (ММИЛ), был применен психодинамический подход, была модифицирована процедура обследования и интерпретации данных, получаемых при помощи метода портретных выборов Л.Сонди. Разработанный и адаптированный комплекс методик дал возможность получить информацию о личности моряка, минуя установку на процедуру исследования и фильтр защитных психологических механизмов личности. На основании разработанного теоретического подхода к глубиннопсихологическим свойствам личности был разработан автоматизированный психодиагностический комплекс “Консул” для ранней диагностики состояний психической дезадаптации моряков. В результате проведенного обследования группы моряков командного и рядового составов, лиц, составляющих контрольные группы, при помощи психофизиологических и экспериментально-психологических методик были выявлены специфические для моряков свойства личности и латентные признаки психической дезадаптации. Научно обосновано применение методов психодинамической диагностики и модификация интерпретационных подходов к традиционным психодиагностическим методикам в ситуации профессионального отбора моряков. Полученные данные, рассмотренные в психодинамическом ключе, позволяют проводить раннюю диагностику признаков психической дезадаптации, психосоматической предиспозиции и склонности к аддиктивному поведению при медицинском освидетельствовании моряков.

Ключевые слова: психодинамические методы диагностики, психическая дезадаптация, медицинское освидетельствование, моряки.

Vigdorchik М.I. Methods of psychodynamic diagnostic in complex medical examination of the seamen. -- Manuscript. A thesis on competition of a degree of the candidate of medical sciences on a speciality 14.01.34 - “Air, space and marine medicine”. - CP "Ukrainian research institute of marine medicine ". Odessa, 1999.

The thesis is dedicated to research and substantiation of applying of psychodynamic diagnostic techniques in complex medical examination of the seamen. As a result of the conducted examination of group of the seamen command and ordinary of structures, faces amounting monitoring group through psychophysiological and experimentally - psychological techniques were detected particular to the seamen of property of the person and latent tags of a mental disadaptation. Is scientific applying methods of psychodynamic diagnostic and modification of ways of treating of the approaches to conventional psychological diagnostic techniques in a situation of professional selection of the seamen is justified. The obtained data reviewed in a psychodynamic key allow to conduct early diagnostic of tags of a mental disadaptation, psychosomatic predisposition and predilection to deviating behavior at medical examination of the seamen. On the basis of the conducted researches was created and the computer psychological diagnostic complex “Consul” is offered to applying in professional selection of the seamen.

Keywords: psychodynamic methods of diagnostic, mental disadaptation, medical examination, seamen.

дезадаптація психофізіологічний моряк

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На організм моряків впливає складний комплекс негативних факторів оточуючого середовища, які впливають на стан функцій організму. В цей комплекс Л.М. Шафран і А.М. Войтенко (1989) об'єднують часту зміну кліматогеографічних зон, зміну годинних поясів, що призводять до десинхронізаціі біоритмів, впливу електромагнитних хвиль, вібрації, хитавиці, гіпокінезії. Крім цих специфічних факторів, як показав О.Ю.Нетудихатка (1986), має значення високий рівень емоційного та психічного напруження морської праці. В дослідженнях В.Ю. Волянського (1995) підкреслюється, що комплекс факторів суднового середовища у ряді випадків носить екстремальний характер у зв'язку з тривалими і повторними впливами на організм, що в свою чергу може викликати зрив адаптаційних можливостей організму і, як наслідок, розвиток хвороби. Вплив комплексу несприятливих факторів середовища, під впливом яких у моряків відбувається зменшення загальної реактивності організму, розглядається А. О. Лобенком, О. К. Асмоловим (1991) як хронічний стрес. До подібних захворювань слід віднести нервово-психічну патологію і, в першу чергу, граничні нервово-психічні розлади. Так, В.С. Бітенський, А.А. Олешко (1997) вказують на зростання самогубств серед моряків. Всі суїциденти перед виходом у рейс проходили регулярний профогляд, визнавались здоровими, не мали в анамнезі вказівок на психопатичні риси характеру, хоча, за даними М.В. Кудрявцевої з співавт.(1993), захворюваність граничними нервово-психічними розладами в рейсі складає від 10 до 20%. Д. Кацаров (1986) описує “депресивний синдром” різного ступеня у 28,4% моряків, а депресивні явища - у 62,12% обстежених. За даними Т.Б.Василєвої (1973), в структурі захворюваності, яка стала підставою для списання моряків на берег з флоту, психічні захворювання складали 4,3%, а за даними Г.В.Новожилова (1989) -8,6%.

У дослідженнях А.О. Лобенка, Ю. Л. Курако, В. Ю. Волянського, К. В. Москеті(1978, 1984, 1989, 1997, 1998) Ю.М. Стенька (1981, 1989) показано, що внаслідок впливу комплексу фізіогенних і психогенних факторів у період рейсу у моряків виникає стан психоемоційного перенапруження, що може призвести до розвитку психічної дезадаптації, найбільш універсальними явищами якої є розлад невротичного рівня. Між тим, невротичні розлади не виникають без певної схильності до них. Вони виникають внаслідок впливу комплексу дезадаптаційних факторів на місце найменшого опору особи.

Більшість дослідників вивчали прояви психічної дезадаптації у моряків з позицій аналізу лише деяких їх феноменологічних ознак. Так, в роботах Ю. М. Стенька (1981, 1989) В. Є. Бурова (1987) значено, що в різні періоди рейсів у моряків спостерігається розвиток “афективно заряджених ідей”, або підвищення профілю ММРІ за шкалами психотичної тетради. Але ці зміни можна розглядати як мобілізацію і вихід на передній план особи захисних механізмів: захисної раціоналізації, захисної проекції, надцінних і домінуючих ідей, які вказують на протилежну несвідому особисту внутрішню установку. У зв'язку з цим можна підкреслити, що недостатньо повно вивчені глибиннопсихологічні аспекти, які полягають в основі психічної дезадаптації моряків. Можна також припустити, що вибір особою професії моряка продиктований не стільки меркантильними міркуваннями, скільки особливою структурою збуджень, яка не може бути діагностована пакетом психологічних і психофізіологічних методик, які зараз застосовуються, але одночасно є однією із складових преморбідного стану психічної дезадаптації.

Ю.А. Александровський (1993) вказує, що сьогодні не існує загально прийнятої типології людей, схильних до певних нервово-психічних розладів, що знижує ефективність типологічного підходу до діагностики преморбідних властивостей особистості моряка. Особисто типологічний підхід, який вживається більшістю дослідників, не враховує всіх “поверхів” архітектоніки особи. Навіть при застосуванні ММРІ не можна розраховувати більше, ніж на 75% вірогідності. У цьому випадку вербальні методи психодіагностики, які переважно застосовуються у профогляді плавскладу, не захищені від свідомих і несвідомих перекручувань. Як вказує Е.М. Псядло (1997), застосування опитувальників при оцінці психічного стану плавскладу може приводити до перекручування відповідей на користь соціальної бажаності. Разом з тим, можна відмітити, що недостатньо уваги приділяється дослідженню “третього поверху” особи - несвідомих психічних процесів. Це пов'язано з тим, що в нашій державі раніше заперечувалась та психодинамічна база, на якій побудована теоретична платформа проективних методик.

Таким чином, можна відзначити, що причини особистої дезадаптації на глибиннопсихологічній основі вивчені недостатньо.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема входить до плану наукових робіт Український НДІ медицина транспорту (№ держ.реєстрації 0198U000850).

Мета та задачі дослідження. Метою дослідження є розробка методів психодинамічної діагностики моряків з урахуванням їх глибинно-особистих властивостей і прогнозу можливих варіантів дезадаптації.

Для досягнення зазначеної вище мети необхідно було вирішити такі задачі:

1. Вивчити варіанти дезадаптаційних проявів у моряків з урахуванням професійних, індівідуально-психологічних і психофізіологічних особливостей.

2. Виявити і оцінити роль глибиннопсихологічних радикалів у формуванні різних станів дезадаптації моряків.

3. Розробити методи ранньої глибиннопсихологічної діагностики станів психічної дезадаптації.

4. Обгрунтувати та опробувати методи глибиннопсихологічної діагностики у системі медичного огляду моряків.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше за допомогою психодинамічної схеми формування поведінки індивіда були вивчені глибинні процеси диниміки психичної дезадаптації.

На підставі лабораторно-експериментальних і натурних досліджень був розроблений і апробований комплекс психодіагностичних методик для діагностики неусвідомлених особистих процесів, що сприяють виявленню дезадаптації.

Доведена роль глибиннопсихологічних радикалів у психічній дезадаптації моряків, що дало можливість встановити причинно-наслідкові зв'язки у внутрішній структурі особи, прогнозувати ступінь толерантності до професійного психоемоційного напруження в умовах рейсу.

Були адаптовані методи портретних виборів Л. Сонді і тест “Рука” з метою їх використаня для діагностики неусвідомлених процесів особистості моряків.

Обгрунтовано додатковий засіб інтерпретації даних, які отримані за допомогою проективних діагностичних методик з наголосом урахування психодинамічного підходу. Вдосконалене теоретичне подання методу портретних виборів Л. Сонді, побудована авторська модель інтерпретації отриманих даних. Виділено і обгрунтовано поняття внутрішнього конфлікту на підставі різнонаправлених значень виділених властивостей.

Практичне значення отриманих результатів. Теоретичні обгрунтування запропонованих методик можуть бути використані для розробки різноманітних діагностичних процедур і засобів, психодіагностики, а також у підготовці експертних висновків при медичному огляді не тільки моряків, але й інших фахівців. Розроблена система прогнозування станів психічних дезадаптаційних проявів може бути використана в умовах медичного обстеження моряків на професійну придатність. Окрім цього, отримані результати про особливості моряка можуть бути використані з метою профілактики психічної дезадаптації в умовах тривалого рейсу.

На основі психодинамічної схеми формування поведінки особи розроблено автоматизований психодіагностичний комплекс для ранньої діагностики станів психічної дезадаптації моряків.

Основні положення, що виносяться на захист.

1. Використання традиційних вербальних опитувальників в умовах медичного огляду є недостатньо ефективним і потребує додаткової психодинамічної інтерпретації.

2. Наукове обгрунтування використання глибиннопсихологічного підходу для виявлення психічної дезадаптації індивіда.

3. Розробка та адаптація методів ранньої глибиннопсихологічної діагностики у моряків, спрямованих на підвищення якості медичного огляду моряків.

Особистий внесок здобувача. Була розроблена програма досліджень, проведено збір і статистичну обробку матеріалу, вивчена ефективність застосування психодинамічних діагностичних методик за умови медичного огляду моряків, створена методика обробки матеріалу на комп'ютерному психодіагностичному комплексі “Консул”.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації і наслідки досліджень були викладені у доповіді “Психоаналитические аспекти мотивационных искажений” у жовтні 1995 р на Всеросійській конференціі “Невостребованный психоанализ” в м. Санкт-Петербурзі, в 1995-1996 рр на курсу підвищення кваліфікації в Одеському обласному центрі профорієнтації населення, Одеському обласному центрі практичної психології, Кемеровському міському соціально-психологічному центрі, на спецфакультеті з підготовки практичних психологів в м. Набережні Човни, у Республіканському інституті підвищення кваліфікації працівників служби зайнятості (м. Київ, 1995-1996), у 1997-1998 рр на семінарах з психодинамічної діагностики для працівників Іркутської окружної військово-лікарської комісії, психологічної служби Кемеровського обласного управління внутрішніх справ, Кемеровського управління виконання покарань, на конференціях “Псіхологічна допомога дітям і підліткам з труднощами при навчанні, поведінці і емоційними порушеннями”, Одеса, 1996 р. “Індивідуальні психофізичні властивості людини та професійна діяльність”, Черкаси, 1997 р. “Проблеми гігієни та епідеміології на залізничному транспорті”, Львів, І998 р, “Актуальні проблеми морської медицини”, Одеса 1999 р.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 5 статей, 3 методичних посібника, 3 тези, одержано свідоцтво на авторські права на комп'ютерний психодіагностичний комплекс “Консул”.

Впровадження у практику. Розроблені і впроваджені в практику професійного огляду моряків комп'ютерний психодіагностичний комплекс “Консул”, методичні вказівки із застосування тесту “Рука”.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота представлена на 144 сторінках, складається з вступу, огляду літератури, опису методів дослідження, розділів особистих досліджень, заключення, висновків, переліку використаних джерел (194), додатків. Робота ілюстрована 17 таблицями, 5 малюнками.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. В основу роботи покладені наслідки досліджень моряків, які проходили медичний огляд у поліклініці №3 плавскладу (104 осіб), плавскладу крюїнгових компаній (285 осіб). Також були оглянуті хворі з верифікованою полінаркозалежністю, які проходили огляд і лікування в обласній психіатричній лікарні (71 особа), хворі з діагнозом “посттравматична енцефалопатія”, які проходили лікування у неврологічному стаціонарі (47 осіб), хворі з діагнозом “виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки", які проходили лікування в терапевтичному стаціонарі (48 осіб), особи із завершеною суїцидальною спробою (16 осіб). В лабораторному експериментально-психологічному дослідженні прийняли участь 53 практично здорових чоловіка віком 17-38 років з вищою освітою.

Весь контингент моряків було розподілено на групи за віком і професійним стажем (табл.1).

Таблиця 1 Структура досліджуваного контінгенту моряків

Вид класифікаціі	Командний склад	Рядовий склад
Всього	168	221
За паспортним віком 1 група 19-30 років 2 група 31-40 років 3 група 41-50 років 4 група бiльш 50 років	51 55 38 24	93 61 46 21
За професійним стажем: 1 група - 0 років 2 група - 1-2 років 3 група - 3-10 років 4 група 10-20 років 5 група бiльш 20 років	23 25 36 38 46	38 43 61 48 31

Контрольні групи склали особи берегових спеціальностей, які не отримували надмірних стресових навантажень при виконанні своїх обов'язків.

Дослідження проводилися за схемою:

1. Збір анамнезу.

2. Визначення психофізіологічних показників МОК, індексів Кердо, Квааса, Робінсона, вікової уваги, пам'яті, інтелекту, рухливості нервових процесів.

З. До експериментально-психологічного обстеження входили методики ММРI (ММІЛ), МКВ М. Люшера, МПВ Л.Сонді, тест “Рука”.

Одержані цифрові дані обчислювались на персональному комп'ютері за допомогою статистичної програми “Statgraphics”. Аналіз наслідків за проводився методами варіаційної статистики і оцінювався критерієм Стьюдента. Подальша робота проводилась за допомогою факторного аналізу.

Результати дослідження та їх обговорення. Була розроблена концепція психодинамічного підходу до інтерпретації даних, одержаних за допомогою вищезгаданих методик. В її основу лягла гіпотеза про те, що незалежно від застосованої при огляді моряків психодинамічної методики виявляється лише структура психологічних захисних механізмів особи. На основі вказаної гіпотези був запропонований психодинамічний підхід до інтерпретації наслідків, одержаних за допомогою діагностичних методик, в тому числі ММРІ (ММІЛ), МКВ М. Люшера, МПВ Л. Сонді.

У випадку прийняття авторських теоретичних передумов за основу схему варіантів захисту від тривоги можна уявити у вигляді рис. 1.

Означена схема захисту від тривоги полягає в основі моделі особи, що визначається опитувальником MMPI і його вітчизняною модифікацією - опитувальником ММІЛ. У цьому випадку варіанти захисту від тривоги розподіляються згідно номерам кліничної шкали: “1” - “Соматизація тривоги” (Hs), “2” - “Депресія” (D), “3” - “Витиснення факторів, що викликають тривогу”, (Hy) “4” - “Відреагування тривоги на рівні поведінкі” (Pd), “5” - “Напіврольова ідентифікація” (Mf), “6” - “Ригідность афекту” (Pa), “7” - “Фіксація тривоги і обмежувальна поведінка” (Pt), “8” - “Аутизація” (Sc), “9” - “Заперечення тривоги і гіпоманікальні тенденції” (Ma), “0” - Соціальна інтроверсія (Si).

У цьому випадку основні тенденції, що виявляються підвищеними значеннями шкали, з психодинамічної точки зору складатимуться таким чином:

-- перша шкала (Hs). Пригноблення спонтанності (т. зв. непримусовості, безпосередності реакцій), стримування активної самореалізаціі, страх перед наслідками власних імпульсивних тенденцій, що можна розглядати як надлишковий контроль Супер-Его, що призводить до неврозоподібних реакцій. Зниження показників шкали Hs блокує механізм інтрапсихічної адаптації, який призводить до соматизаціі внутрішньої напруги, обумовленої зіткненням конфліктних тенденцій.

-- друга шкала (D). Неспроможність відділити себе від навколишніх об'єктів, і втрата об'єкту відчувається як втрата частини власної особи. Шкала D в найбільшій мірі у порівнянні з іншими шкалами віддзеркалює виникнення реактивної тривоги. Тривога, виникаючи як суб'єктивне відображення порушеної психовегетативної (нейро-вегетативної, нейро-гуморальної) рівноваги, служить найбільш інтимним механізмом психічного стресу та полягає в основі більшої частини психопатологічних проявів.

-- третя шкала (Hy). Висока спроможність до витиснення, що дозволяє ефективно усувати тривогу, в той же час ускладнює формування достатньо сталої поведінки. Активізація психологічного захисного механізму витиснення і поява його серед ведучих захисних механізмів індивіда пов'язана з неможливістю захисту від внутрішніх і зовнішніх конфліктів, які призводять до особистої дезадаптаціі за рахунок більш ефективних захисних механізмів. Зниження шкали Hy може розглядатися як порушення спонтанности поведінки і порушення міжособистих контактів з іншими, зменшення толерантності в екіпажі.

-- четверта шкала (Pd). Стабільно високі показники за 4-ою шкалою - ознака хронічної дезадаптаціі, що може бути як постійною властивістю особи, так і набутою якістю в результаті патологічного розвитку або процесу. З психодинамічної точки зору четверта шкала є відображенням тенденцій, вихідних з Воно (Iд), що несуть в собі лібідозний і агресивний заряди. Зниження показників шкали Pd вказує на блокаду проявів інстинктивних поривань через суб'єктивно відчутні зовнішні або внутрішні заборони, що може відображатися в підвищенні шкали Hs. Фіксація на рівні несвідомих процесів такого захисного механізму захисту від фрустрації може віддзеркалюватись у функціональних порушеннях статевих функцій у моряків.

-- п'ята шкала (Mf). Підвищені показники за 5-ою шкалою в будь-якому профілі означають відхилення від типової для даної статі ролевої поведінки і ускладнення сексуальної адаптації, що вказує на труднощі у відношенні з своєю статтю і значні труднощі в адаптації в міжособових відношеннях, що для специфіки морської праці є особливим фактором, який сприяє розвитку психічної дезадаптації в умовах рейсу.

-- шоста шкала (Pа). Найхарактернішою рисою осіб паранойяльного типу є схильність до формування так званих понадвартісних ідей. Ці ідеї поступово оволодівають їхньою свідомістю і визначають вплив на всю поведінку. Особливістю осіб, що мають високі показники за шостою шкалою, є найбільш висока стресостійкість, яка, у свою чергу, пов'язана з найбільшим джерелом опору зовнішнім і внутрішнім факторам, які впливають на індивіда.

Клінічні спостереження показують, що багато хворих на марення знаходяться у соціальній ізоляції, не досягають очікуваного рівня досягнень і часто змінюються в культурному відношенні. Більш специфічні психодинамічні теорії, що стосуються етіології та еволюції марення, включають концепції про те, що на цей розлад страждають гіперсензитивні суб'єкти з різноманітними видами емоційного незахисту (наприклад, такий суб'єкт може зазнавати страх стати гомосексуалістом); у таких осіб відзначаються також такі егомеханізми, як структура протидії, проекції і заперечення. Ці гіпотези базуються на ретроспективних даних психоаналізу, які отримані у хворих з маренням.

Фрейд вважав, що шляхом концепцій марення відбувається захист від неусвідомлених гомосексуальних тенденцій з допомогою заперечення і проекції, але клінічні спостереження не підтверджують цієї гіпотези, висунутої Фрейдом. Значне число хворих на марення не виявляє гомосексуальну схильність, а більшість гомосексуальних осіб не виявляють симптомів паранойі або марення. Але клінічний досвід показує, що хворим приносить користь психотерапевтичене лікування, яке базується на цих теоріях.

-- сьома шкала (Pt). Є конституціональною схильністю до виникнення тривожних реакцій і пов'язана з тривожно-надумливим типом особи. Високі показники сьомої шкали - шкали стенічного регістру, вказують на механізм компенсації тривожності.

-- восьма шкала (Sc). У тих випадках, коли навіть незначні фрустраціі ведуть до виникнення стійких і тривалих негативних емоцій, а компенсація досягається шляхом дистанціювання (тенденції до дотримання умов “психотичної дистанції” між собою і навколишнім світом, що дозволяє сприймати, що відбувається немовби “збоку”) і втечі з довкілля у внутрішній світ, у профілі звичайно відзначається як пік за восьмою шкалою. В клінично маніфестованих випадках мова йде про шизоїдний синдром. Термін “шизоїдний синдром” означає ту характерну для модифікацій особи за шизоїдним типом сукупність симптомів, що включає в себе емоційну холодність і неадекватність емоцій, особливість сприйняття і суджень, що знаходить своє відображення в дивних або незвичайних думках і вчинках, вибірковості або поверховості контактів. Найзагальнішою особливістю осіб шизоїдного (або аутистичного) типу є відсутність єдності і погодженості психічної діяльності, дивакуватість і парадоксальність мислення, емоцій і поведінки. З психодинамічної точки зору, зниження шкали Sc підвищує ригідність, знижує адаптованість, підвищує навіюваність за рахунок зменшення рис індивідуалістичності.

-- дев'ята шкала (Ma). У тих випадках, коли основним засобом елімінації фруструючих стимулів є заперечення будь-яких ускладнень, тривоги, своєї і чужої вини (імпунитівні реакції), то профіль методики характеризується піком на 9-й шкалі. Тенденція заперечувати тривогу висловлюється звичайно відсутністю спонтаних нагадувань про будь-які труднощі, що можуть її викликати, виразом зневаги до труднощів, що декларуються оптимізмом. З психодинамічної точки зору підвищення дев'ятої шкали вказує на включення до складу особистого відреагування способів, характерних для оральної фази психосексуального розвитку, що вказує на інфантильні тенденції.

У проведеному комплексному обстеженні моряків було виявлено широкий спектр профілюючих особисто-типологічних і психологічних якостей і властивостей, що забезпечують ефективну і безаварійну професійну діяльність. Було доведено, що підвищене та хронічне нервово-емоційне напруження є невід'ємною частиною фахової діяльності моряків.

За даними аналізу наслідків психофізіологічного огляду зроблен висновок про те, що показники функціонування серцево-судинної системи і резервних можливостей організму в осіб рядового складу вірогідно нижче порівняно з командним складом. У групі рядового складу, порівняно з командним, негативна динаміка психофізіологічних якостей відбувається більш інтенсивно. Особливо виділяються зміни обсягу та розподілу уваги, інтелектуальної функції, рухливості нервових процесів (індекс Квааса t = 2,3*, індекс Робінсона t = 2,3* (t* - достовірність відмінностей між групами обстежуваних (p<0,05)).

Наслідки обстеження за допомогою експериментально-психологічних методик виявили порівняно з контрольними групами особливості, які характеризують групу моряків.

Наслідки, отримані у моряків і в контрольних групах за методикою ММІЛ, наведені на рис.2, показали, що показне зовнішнє благополуччя, упевненість у собі, позитивна самооцінка, орієнтація на моторну рухомість, які виявлені в групі моряків, є похідними від активного функціонування психологічних захисних механізмів, особливо таких, як заперечення і витиснення, які не дають можливості зважено сприймати події і раціонально підходити до існуючих умов життя та праці. Але у випадках, коли спосіб поведінки і адаптаціі, використаний моряками до існуючих обставин, є неефективним, то в окремих осіб одним з варіантів психологічної адаптації можуть бути суїцидальні наміри. Причому особисті особливості рядового складу порівняно з командним вказують на більш високий ризик розвитку психічної дезадаптації.

При аналізі тенденцій, які виявляються методикою ММІЛ, доведено, що по мірі зростання плавстажу у моряків, особливо віком від 40-50 років, підвищується ризик виникнення дистимічних і параноїдних розладів.

Збільшення стажу мореплавання для командного складу відбивається сприятливо, в особі моряка відбуваються зміни, що мають тенденцію до стабілізації, урівноваженості і підвищення надійності в роботі, а в рядовому складі із збільшенням стажу мореплавання знижується толерантність до нервово-емоційного напруження і зростає ризик розвитку психічної дезадаптації. Підкреслюється, що у осіб рядового складу, які мають стаж більше 20 років, у випадку зміни умов професійної діяльності можуть розвинутися депресивні розлади.

З метою визначення латентних ознак психічної дезадаптації при огляді моряків застосовувався метод портретних виборів Л. Сонді. Дані, отримані за наслідками обстеження плавскладу, аналізувались порівняно з даними осіб контрольної групи, а також з особами, які проходили лікування в неврологічному та терапевтичному стаціонарах.

Зважаючи на те, що оцінки, одержані за наслідками застосування методу Л.Сонді, оцінюються якісно і варіативність значень складає чотири основні оцінки /0, ±, +, --/, то коректним є вивчення модальних характеристик значення факторів.

Таблиця 2 Модальний вибір Л. Сонді групи моряків

Фактори Сонді
	S	P	Sch	C
	h	s	e	hy	k	p	d	m
передній план	+	--	+	--	--	0	0	+
задній план	+	0	+	--	--	+	--	0

Було встановлено, що структура несвідомих тенденцій особистості моряка характеризується невротичною структурою Его, яка вказує на внутрішню конфліктність і невідповідність внутрішніх потреб переживань. З метою розгляду динаміки змін структури несвідомих процесів вся вибірка була розділена за віком і стажем роботи.

Таблиця 3 Середні модальні вибори за Сонді при розподілі за віком

Групи*	Фактори Сонді (передній план)
	S	P	Sch	C
	h	s	e	hy	k	p	d	m
1	+	--	+	--	--	+	0	+
2	+	--	+	--	--	+	--	+
3	+	--	+	--	--	0	--	+
4	+	--	--	--	--	0	0	+

Групи*	Фактори Сонді (задній план)
	S	P	Sch	C
	h	s	e	hy	k	p	d	m
1	+	0	+	--	--	+	--	0
2	+	0	+	--	--	+	--	0
3	+	0	+	--	--	--	--	0
4	0	--	+	0	0			--

Примітка:*див. табл. 1.

Одержані результати вказують на характерну для загального профілю структуру несвідомих процесів у моряків картину вектора С у групі 1 при зберіганні нормативної картини профілю в інших векторах. Група 2 має найбільш стабільну картину несвідомих процесів. Група 3 характеризується виникненням невротичної структури Sch-вектора, яка вказує на схильність до розладів невротичного регістру. Це може розглядатися як ініціація зниження толерантності до нервово-психічного напруження морської праці. В групі осіб старше 60 років (4) з'являються ознаки епізодів дисфоричного настрою (s-,e-, hy-), що є латентною oзнакою невротичної депресії (депресивного неврозу), порушення адаптації. Крім цього, на задньому плані у моряків групи (4), у векторі Sch з'являється картина “жіночого мінорного Я” (к0 р±) і у векторі С на задньому плані виникає картина кризових відношень з оточуючими, відторгненням себе від них. Виявлені тенденції дозволяють припустити, що при порушенні стереотипу соціальних відношень і життєдіяльності в умовах рейсу припинення професійної активності, пов'язаної з мореплаванням, враховуючи структурну близкість дистимії і депресії, не виключає виникнення думок про особисту некорисність і малоцінність, що може привести до суїцидальних дій. Таким чином, можна зробити висновок про існування латентних ознак депресивних розладів у осіб старше 60 років і динамічні негативні зміни структури несвідомих процесів у моряків по мірі збільшення біологічного віку у такій послідовності:

Таблиця 4 Модальні вибори за методом портретних виборів Л.Сонді при розподілі за стажем роботи (командний склад)

Групи*	Фактори Сонді (передній план)
	S	P	Sch	C
	h	s	e	hy	k	p	d	m
1	+	--	+	--	--	+	--!	+
2	+	0	0	--	--	+	--
3	+	--	+	--	--	+	0	+
4	+	--	+	--	--	0	--	+
5	+	--	0	--	--	0	0	+

Групи*	Фактори Сонді (задній план)
	S	P	Sch	C
	h	s	e	hy	k	p	d	m
1	+	+	+	--	--	0	--	0
2		+	+	--	--	+	--	+
3	+	0	+	--	+	+		0
4	--	0	+	0	--	+	--	+
5	0	--	+	--	--			0

Примітка: *див. табл. 1.

Оцінюючи структуру несвідомих процесів за методом Л.Сонді, в осіб першої групи командного складу звертає на себе увагу негативне якісне перевантаження d-фактора, що вказує на нездатність швидко перебудуватися на виконання іншого завдання або роботи, упертість у своїх переконаннях і системі цінностей, недостатню здатність до реагування слідом за зміною ситуації і потенційною можливістю активізації невротичної структури Его (задньопланова картина вектора Sch).

Особи другої групи характеризуються концентрацією на своїх внутрішніх переживаннях /e0, hy-/, нездатністю до перебудови системи відношень з оточуючими. Відмічається висока вірогідність появи проблем у родинному житті (d-, m±, у сполученні з задньоплановою картиною h±, s+). Вказані тенденції можуть бути компенсовані за рахунок професійної діяльноcті, закріплюючи таким чином елементи професійної деформації, пов'язаної з тривалими рейсами.

Група 3 характеризується ознаками труднощів у здійсненні зрілих стосунків у міжособистих контактах, які виявляються у незадовільній несвідомій потребі зчепності, незадоволеності існуючою системою контактів з оточуючими, регресивних схильностях, які можуть виявлятися в алкоголізації. Виходячи з задньопланової картини вектору С (d±, m0) є підстави вважати, що дана картина може вказувати на критичні, поворотні моменти у здійсненні професійної діяльності, особистого життя.

Група 4 характеризується появою невротичної структури Его, характерної для осіб плавскладу.

Модальний профіль за методом портретних виборів Л. Сонді групи 5 можна розглядати як несприятливий. На це вказують риси інтроверсії /е0, hy-/, картина С-вектора, поява задньопланової картини “запереченої жіночості” в структурі вектора Sch (ko, p±), ознаки особистої та професійної кризи у векторі контактів С (d±, m0). Наведені дані динаміки структури несвідомих процесів при розподілі за стажем мореплавання вказують на негативну динаміку особистих змін, яка досягала свого максимального вираження в осіб з числа командного складу, що мають стаж професійної діяльності понад 20 років.

Таблиця 5 Модальні вибори за методом портретних виборів Л.Сонді при розподілі за стажем роботи (рядовий склад)

Групи*	Фактори Сонді (передній план)
	S	P	Sch	C
	h	s	e	hy	K	p	d	m
1	+	--	+	--	--	+	0	+
2	+	--	+	--	--	+	--	+
3	+	--	0	--	--	0	0
4	+	--	+	--	--	+	0	+
5	+	--	+	--	--	0	0	+
Групи*	Фактори Сонді (задній план)
	S	P	Sch	C
	h	s	e	hy	K	P	D	m
1	+	0	+	--	0	+	+	+
2	+			--	--	+	--	+
3	+	0	+	--	--	+	--	0
4	--	+	+	--	--	+	--	+
5	0	0	+	0	--			0

Примітка: *див. табл.1.

Одержані дані обстеження осіб рядового складу в залежності від стажу можна характеризувати таким чином:

Група осіб рядового складу, яка не має плавстажу (1), має порушеною системою відношень з оточуючими. Група 2 має більш стабільні показники контактів, але існує певний ризик виявлення агресивно-імпульсивних епізодів (задньопланові s±, е±) у ситуаціях вимушеного підкорення вищестоячим особам, стан заниженого самоконтролю. Група 3 характеризується наявністю невротичної структури Его і значними проблемами у відношеннях з оточуючими, зокрема, з родинним оточенням.

Особи 4 групи мають більш стабільні показники за рахунок включення компенсаторних процесів. Але п'ята група осіб рядового складу має якості практично такої ж професійної деформації, що й аналогічна група осіб з числа командного складу.

Таким чином, розглядаючи динаміку змін у осіб рядового складу, можна відзначити нарощування особистих змін при збільшенні плавстажу. Необхідно підкреслити, що особи рядового складу, починаючи морську працю, мають раніші проблеми у міжособистих відношеннях з оточуючими, і у перші 10 років плавстажу ці порушення можуть бути стабілізовані, але у подальшому динаміка їх структури несвідомого під впливом специфіки морської праці також змінюється, як і в осіб командного складу.

На підставі наслідків факторного аналізу було виявлено, що існує специфічний комплекс особистих властивостей, характерних для плавскладу. В осіб командного складу визначаються латентні ознаки психічної дезадаптації, які можуть виявлятися у вигляді психосоматичних розладів, розвитку депресивного неврозу, аддиктивної поведінки (алкоголізації).

Рядовий склад характеризується схильністю до реалізації конверсійного блоку реакцій у внутрішньородинному оточенні, латентними ознаками кримінально-психологічного комплексу. Показники рядового складу відрізняються від виборки командного складу меншими адаптивними можливостями, більш високими вимогами до умов оптимального функціонування, меншою толерантністю до дії нервово-психічних факторів, які характеризують морську працю. Факторів, характерних для осіб з полінаркозалежністю, при порівняльному аналізі груп у моряків не виявлено.

Одержані показники за тестом “Рука” у порівнянні з наслідками теста Е. Вагнера показують, що концепція гіпотези теста “Рука” може бути застосована для ранньої діагностики психічної дезадаптації моряків.

ВИСНОВКИ

1. Використання традиційних вербальних опитувальників в умовах медичного огляду моряків є недостатньо ефективним і потребує додаткової психодинамічної інтерпретації.

2. На підставі глибиннопсихологічного підходу за допомогою експериментально-психологічних методик можуть бути виявлені ознаки латентної психічної дезадаптації моряків.

3. Проективні методи експериментально-психологічного дослідження: портретних виборів Л.Сонді і тест “Рука” -- можуть використовуватися для виявлення прихованих ознак ранньої психічної дезадаптації моряків, що сприяє підвищенню ефективності передрейсового медичного профвідбору.

4. В осіб командного складу після 10 років плавання наступає стабілізація психологічного статусу і підвищення надійності в роботі; разом з тим, в осіб рядового складу із збільшенням стажу мореплавання знижується толерантність до нервово-емоційного напруження і зростає ризик розвитку психічної дезадаптації

5. При збільшенні біологічного віку моряків відбуваються негативні зміни структури несвідомих процесів, особливо в осіб командного складу після 20 років професійного стажу, на що вказує присутність латентних ознак психічної дезадаптації, які можуть виявлятися у вигляді психосоматичних розладів, розвитку депресивного неврозу і аддиктивної поведінки.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Вигдорчик М.И., Жданова М.Е Методическое пособие по психодиагностике //Информационно-методический вестник, 1995, №1 Министерства труда Украины.-- Киев, 1995.-- C.23-54.

2. Вигдорчик М.И., Драгомирецкая Н. М. Подходы к профессиограмме брокера. Методическое пособие для использования в профконсультации и профотборе”. //Информационно-методический вестник, 1995, №1 Министерства труда Украины.-- Киев, 1995.-- C. 54-73.

3. Вигдорчик М.И., Жданова М.Е. Использование методов психоаналитической диагностики в коррекционной работе. //Психологическая помощь детям и подросткам с трудностями в обучении, поведении и эмоциональными нарушениями.-- Одесса, 1996.-- C.97--100.

4. Вигдорчик М.И. Подходы к интерпретации метода портретных выборов Леопольда Сонди. //Журнал практического психолога.-- 1997, № 5.-- C.108-109.

5. Вигдорчик М.И. Психоаналитический подход к диагностике основных свойств нервной системы. //Матер.науч. конф.: Iндiвiдуальнi психофiзичнi властивостi людини та професiйна дiяльнiсть.-- Черкаси, 1997.-- C.14

6. Вигдорчик М.И. Психодинамический подход к анализу личностной дезадаптации железнодорожников //Проблеми гiгiени та епiдемiологii на залiзничному транспортi.: Матер. 1-i Мiжнар. наук.-практ.конф.(Львiв, 23-25 вересня, 1998 р). -- Львiв, 1998.-- С. 194-195.

7. Вигдорчик М. И., Вигдорчик М. Е., Шибаев В. А., Шибаева О. М. Свідоцтво про державну реєстрацію прав автора на твір. Комп'ютерний психодіагностичний комплекс “Консул”.-- Державне агентство України з авторських і суміжних прав.-- ПА № 1272.--1998.

8. Вигдорчик М.И., Вигдорчик М.Е., Псядло Э.М. “Методическое руководство по применению психодиагностической методики “Hand-test”. Кемерово, 1998.- 56 с.

9 Информационные листки по компьютерным психодиагностическим программам:

а) “Консул 1” - метод портретных выборов Л. Сонди.

б) “Консул 4.1” - метод многостороннего исследования личности

в) “Консул 5.0” - личностный опросник Кеттелла.

г) “Консул 8.0” - оценка совместимости членов коллектива.

10. Вигдорчик М. И. Подходы к определению суицидального риска у работников морского и речного транспорта Украины. //Вестник морской медицины, 1999.--№ 1(5).- С. 6-10.

11. Вигдорчик М.И., Вигдорчик М.Е, Псядло Э.М. Перспективы применения проективных методик для ранней диагностики психической дезадаптации плавсостава в условиях профотбора //Вестник морской медицины, 1999.--№ 2(6).- С. 8-12.

12. Вигдорчик М.И. Можливості застосування психодинамічного підходу щодо оцінювання особистості у діагностиці психосоматичних захворювань. //Одеський медичний журнал, 1999.--№ 3 (53).- С. 65-67.

13. Вигдорчик М.И. Сравнительная эффективность применения психодиагностических методик у моряков. //Вестник морской медицины, 1999.--№ 3(7).- С. 46-49.

Размещено на Allbest.ru

...