Главная Коллекция "Revolution" Медицина Гігієнічні основ охорони навколишнього середовища і здоров’я населення в умовах сумісного використання пестицидів і органо-мінеральни добрив у сільському господарстві

Гігієнічні основ охорони навколишнього середовища і здоров’я населення в умовах сумісного використання пестицидів і органо-мінеральни добрив у сільському господарстві

Система гігієнічних рекомендацій щодо безпечного для здоров’я населення і довкілля застосування комплексу пестицидів (ХЗЗР), мінеральних і органічних добрив (відходів тваринництва) у сільському господарстві. Прогноз захворюваності дітей від пестицидів.

Рубрика	Медицина
Вид	автореферат
Язык	украинский
Дата добавления	05.01.2014
Размер файла	110,6 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Український науковий гігієнічний центр

Вашкулат Микола Павлович

Індекс УД 614.7: 614.2:631.8:632. 95

ГІГІЄНІЧНІ ОСНОВ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

І ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ В УМОВАХ СУМІСНОГО ВИКОРИСТАННЯ

ПЕСТИЦИДІВ І ОРГАНО-МІНЕРАЛЬНИ ДОБРИВ У

СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ

14. 02.01 гігієна

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Київ - 1999

Дисертація є рукописом

Робота виконана в НДІ загальної та комунальної гігієни ім. О.М. Марзеєва Міністерства охорони здоров'я України

Науковий консультант: доктор медичних наук, професор Прокопов Вячеслав Олександрович, НДІ загальної та комунальної гігієни ім. О.М. Марзеєв МОЗ України, завідуючий лабораторією

Офіційні опоненти доктор медичних наук, професор Бардов Василь Гаврилович, Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця. завідуючий кафедрою;

доктор медичних наук, професор Цапко Валентин Григорович, Інститут медицини праці АМН України, завідуючий лабораторією;

доктор медичних наук Сова Роман Юхимович, Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медвед МОЗ України, завідуючий відділом.

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти

ім. П.Л. Шупика, кафедра гігієни і екології людини, МОЗ України, м. Київ

Захист відбудеться “1 ” травня 1999 р. о 10⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.604.01 при Українському науковому гігієнічному центрі МОЗ України за адресою: 253660, Київ - 94, вул. Попудренка, 50

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського наукового гігієнічного центру: м. Київ, вул. Попудренка, 5

Автореферат розісланий “ 31 ” березня 1999р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Селезньов Б. Ю.

Загальна характеристика дисертації

Актуальність теми. Застосування в сільському господарстві пестицидів і органо-мінеральних добрив, особливо при впровадженні інтенсивних технологій, супроводжується зростанням їх об'ємів і асортиментів. Вони, в першу чергу, викликають підвищення продуктивності рослинництва, тваринництва і родючості ґрунтів, а, в другу чергу, призводять до забруднення навколишнього середовища (Л.А. Юданова, 1989; Д.А. Коренькова, 1990; Е.Г. Дегодюк та ін., 1992)

Прийнятий 2 березня 1995 р. закон України “Про пестициди і агрохімікати” постулює те, що найголовнішим принципом державної політики в цій області є пріоритет не економічних переваг хімізації сільськогосподарського виробництва, а охорона природного довкілля і збереження здоров'я населення (Л.С. Некрасова, 1998).

Опубліковані роботи показали правомірність законів гігієни про джерела і рушійну силу епідемічного процесу, розроблених (Є.Г. Гончарук, Ю.І. Кундієв, В.Г. Бардов та ін., 1995) і застосованих д пестицидів (А.Б. Качинский, 1994). Розрив будь-якої ланки ланцюга “агрохімікати - довкілля - здоров'я населення” призведе до зниження або ліквідації епідемічного процесу. Тому оцінку сучасного стану і подальших гігієнічних досліджень необхідно проводити з урахуванням усіх ланок цього ланцюга (А.М. Сердюк, 1996).

Вивчення токсиколого-гігієнічних властивостей пестицидів і добрив як можливих джерел епідемічного процесу проводилося в основному при ізольованій дії кожного фактору (О.О. Антонович, А.В. Болотний, В.С. Бурий та ін., 1988, Ю.С. Каган, Ю.І. Кундієв, М.Ф. Мотузинський, 1990; О.Г. Волощенко, Г.Я. Чегринець, М.П. Вашкулат та ін., 1991; Є.І. Спину та ін., 1998).

З гігієнічних позицій особливої уваги заслуговують питання вивчення ступеня комплексного забруднення ґрунту і суміжних з ним середовищ пестицидами, мінеральними і органічними добривами (ПМОД) і механізми інтенсивності самоочищення його від вказаних агентів.

Значний внесок в забруднення ґрунту складають органічні добрива, особливо відходи тваринницьких підприємств на промисловій основі (О.П. Половцев, 1986; В.О. Прокопов та ін., 1993; А.К. Баубинас, 1998). Це, зокрема, вимагає подальших глибоких гігієнічних досліджень з метою пошуку більш ефективних і перспективних способів підготовки рідкого гною і його фракцій, що використовуються в сільському господарстві.

Разом з тим, питання про вплив на стан здоров'я населення декількох груп хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР), мінеральних і органічних добрив, що водночас надходять в довкілля, як третьої заключної ланки епідемічного ланцюга, досі мало вивчене (В.Г. Цапко, 1981; А.М. Сердюк, Я.Й. Звиняцковський, О. В. Бердник, 1996).

В цьому аспекті є доцільним вивчення прогнозування всього епідемічного ланцюга “пестициди, агрохімікати - довкілля - здоров'я населення” при перспективному сумісному застосуванні ХЗЗР і органо-мінеральних добрив у сільськогосподарському виробництві.

В системі профілактичних заходів по боротьбі з забрудненням навколишнього середовища велике значення надається регламентуванню сумарних територіальних навантажень (ТН) агрохімікатів. Запропоновані рекомендації 5 кг/га (ВООЗ, 1990), 4 кг/га (В.П. Васильєв та ін., 1989; М.Ф. Мотузинський, В.І. Польченко, А.Б. Качинський, 1993) в основному стосуються лише пестицидів. В умовах спільного застосування в сільському господарстві ПМОД необхідна спеціальна розробка і обґрунтування з точки зору комбінованого впливу на здоров'я населення територіальних навантажень цих агрохімікатів.

Крім того, виникає питання про обґрунтування системи гігієнічних рекомендацій щодо застосування пестицидів і добрив, охороні навколишнього середовища і здоров'я населення, особливо в регіонах інтенсивного ведення сільськогосподарського виробництва.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота містить матеріали досліджень, що виконані у відповідності з науково-технічними народногосподарськими, державними, галузевими програмами, планами і завданнями по 14 НДР КНДІЗКГ ім. О.М. Марзеєва УНГЦ (№№ Держреєстрації: 73066943, 77025453, 78072211, 76032785, 80017631, 81004985, 81004991, 0.182.4054003, 01860012673, 01.86.0012.676, 01.860012670, 01.8.80.088689, А 01002622 р, госпдоговір 450).

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження була в науковій розробці системи гігієнічних рекомендацій щодо безпечного для здоров'я населення і довкілля застосування комплексу пестицидів, мінеральних і органічних добрив у сільському господарстві.

Для досягнення мети вважали доцільним вирішення наступних задач:

- дати гігієнічну оцінку сучасних методів підготовки основних органічних добрив - відходів тваринництва, що утилізуються в сільському господарстві, а також обґрунтувати безпечні технології вирощування сільгоспкультур в умовах багатопільної сівозміни при сумісному використанні в сільському господарстві пестицидів і агрохімікатів;

- оцінити з гігієнічних позицій рівні надходження інгредієнтів добрив і пестицидів у довкілля і продукти рослинного походження в умовах різної інтенсивності ведення сільськогосподарського виробництва;

- встановити рівень соматичної захворюваності дітей, особливо в районах інтенсивного застосування пестицидів, мінеральних і органічних добрив, і визначити вклад кожного з цих факторів в стан здоров'я сільського населення;

- науково обґрунтувати комплекс гігієнічних рекомендацій, включаючи допустимі рівні територіальних навантажень пестицидів, мінеральних та органічних добрив при сумісному використанні їх, для основних ґрунтово-кліматичних зон України з урахуванням охорони довкілля та здоров'я населення.

Наукова новизна одержаних результатів:

- обґрунтовані гігієнічні критерії оцінки ефективності методів підготовки відходів тваринництва (підприємств ВРХ і свинокомплексів) при використанні їх як органічного добрива в сільському господарстві;

- вперше дана комплексна гігієнічна оцінка якості навколишнього середовища і стану здоров'я населення в умовах сумісного застосування ХЗЗР, мінеральних і органічних добрив у сільському господарстві;

- встановлені особливості і основні закономірності (навантаження - час - ефект) спроможності ґрунту до самоочищення, міграції в ґрунтові води і транслокації в рослини інгредієнтів ПМОД при різних сільськогосподарських і ґрунтово-кліматичних умовах;

- обґрунтовані найбільш інформативні показники для оцінки санітарного стану ґрунту в умовах спільного застосування пестицидів і органо-мінеральних добрив;

- вперше розроблені методичні підходи до обґрунтування нормативів територіальних навантажень пестицидів і агрохімікатів у ґрунті з урахуванням їх впливу на захворюваність населення;

- вперше запропоновані математичні моделі для встановлення зв'язку між рівнем територіальних навантажень пестицидів і добрив і показниками захворюваності дитячого населення;

- вперше виконаний прогноз (на 2010 р.) захворюваності дитячого населення в районах інтенсивної хімізації сільського господарства з урахуванням територіальних навантажень комплексу пестицидів і органо-мінеральних добрив, що плануються.

Головна відмінність одержаних результатів від відомих раніше (А.К. Баубинас, 1981, 1998; О.П. Половцев, 1986; М.Ф. Мотузинський, В.І. Польченко, А.Б. Качинський, 1993; С.Б. Тарабарова, 1996 та ін.) полягає в гігієнічній оцінці не ізольованого, а сумісного використання пестицидів, мінеральних і органічних добрив та їх комплексного впливу на здоров'я сільського населення України, а також розробці гігієнічних заходів, рекомендованих вперше.

Практичне значення одержаних результатів:

- науково обґрунтовані найбільш прийнятні з гігієнічних позицій технології обробки та використання різноманітних видів підготовлених відходів тваринництва (підприємств ВРХ і свинокомплексів), а також комбінацій їх з міндобривами для різних ґрунтово-кліматичних зон України;

- визначені об'єкти обов'язкового нагляду при використанні відходів тваринництва як органічного добрива, що включають контроль за якістю рідкого гною (РГ) і роботою споруд по попередній його підготовці, санітарним станом ґрунту і ґрунтових вод, якістю вирощеної продукції;

- вперше встановлені для ґрунтово-кліматичних зон України критеріальні рівні територіальних навантажень пестицидів, мінеральних і органічних добрив при їх сумісному використанні на сільгоспугіддях, що не призводять до вираженої зміни якості довкілля і підвищення захворюваності людей в регіонах їх застосування;

- вперше обґрунтовані гігієнічні рекомендації щодо попередження антропогенного впливу на довкілля і здоров'я населення роздільного і сумісного використання пестицидів і органо-мінеральних добрив у сільському господарстві.

Результати дисертаційної роботи знайшли впровадження в діяльності районих і обласних санепідстанцій та сільськогосподарських підприємств, зокрема Рівненської, Одеської, Закарпатської, Дніпропетровської, Київської та інших областей і можуть бути використані в усіх без винятку областях країни. Крім того, наші гігієнічні рекомендації щодо застосування агрохімікатів та технологій їх підготовки впроваджені на експериментальних базах Інституту землеробства УААН, Української науково-дослідної станції зрошення стічними водами (центральна лабораторія Інституту гідротехніки і меліорації УААН), об'єднання “УкрНДІагропроект” та ін., а також використані в їх науково-практичній роботі. З урахуванням рекомендованих нами територіальних навантажень агрохімікатів та інших заходів, наприклад, в господарствах Обухівського району Київської області загальний фактичний річний економічний ефект складав у різні роки від 110 до 184 крб./га.

За матеріалами дисертації підготовлено 24 документи, в т. ч. 3 санітарних норм і правил, 6 будівельних норм, 1 інструкція, 12 методичних рекомендацій і вказівок та 2 інформаційних листи. У тому числі:

Санитарные правила транспортирования, хранения и применения пестицидов в народном хозяйстве: СН №6038-91: Утв. Гл. госуд. сан. врач СССР 12 ноября 1991 г. / Минздрав СССР. - М., 1991. - 114с.

Державні будівельні норми України. Генеральні плани сільськогосподарських підприємств: ДБН Б.2.4 -3 -95: Вводяться вперше/ Держкоммістобудування України. - К., 1995. - 57 с.

Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів: Зареєстровано і затверджено в Міністерстві юстиції України 24.07.1996 р. №379/1404 і затверджено наказом МОЗ України від 19.06.1996 р. №173. - К., 1996. - 87 с.

Державні будівельні норми України. Планування та забудова сільських поселень. Планування і забудова малих сільськогосподарських підприємств та селянських (фермерських) господарств: ДБН Б.2.4 - 4 - 97: Вводяться вперше/ Держкоммістобудування України. - К., 1997. - 27 с.

Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Будівлі і споруди для зберігання мінеральних добрив та засобів захисту рослин: ДБН В.2.2 -7 - 98: Затверджені наказом Держбуду України від 18.02.98 р. №41 і введені в дію з 01.07.98 р./ Держбуд України. - К., 1998. - 14 с.

Особистий внесок здобувача полягає в організації і безпосередньому виконанні досліджень за всіма розділами дисертації, у формуванні мети, задач і програм досліджень, визначенні напрямку, обсягів і методів досліджень, проведенні аналізу і узагальненні результатів досліджень, як відповідального виконавця і керівника НДР.

Автором розроблений комплекс профілактичних заходів щодо попередження забруднення навколишнього середовища відходами тваринництва, міндобривами і пестицидами в умовах впровадження різноманітних технологій у сільському господарстві і антропогенного впливу на здоров'я дитячого населення. Розроблені критериальні рівні ТН ПМОД для різних ґрунтово-кліматичних зон України, визначений вклад кожного з факторів (пестициди, мінеральні і органічні добрива) у захворюваність дітей, зроблений прогноз захворюваності дитячого населення на найближчу перспективу. В спільних опублікованих роботах здобувачу належить більше 80 % ідей і розробок.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались і обговорювались на 60 наукових і практичних зібраннях, у т.ч. на 4 з'їздах гігієністів України, на 24 науково-практичних конференціях, на 23 семінарах і 9 нарадах і засіданнях. У тому числі: Х і ХII з'їзди гігієністів України (Київ, 15 - 16 жовтня 1981 р.; Одеса, 2 - 5 жовтня 1991 р.); Abstracts of the papers and posters presented at the Sixth International Conference on the Combined Effects of Environmental Factors ICCEF 94 (September 25 - 28, 1994. - Toyama, Japan); Conference and Worlshop on Host Factors in Environmental Epidemiology Cracow (June 11 - 14, 1995); Рада Європи, Національний екологічний центр України “Урбанізоване навколишнє середовище: охорона природи та здоров'я людини” (Київ, 1996 р.); Міжнародний науково -практичний семінар Україна - США “Проект по удосконаленню практики використання пестицидів” (Київ, 1 -3 квітня 1998 р.); Науково-практична конференція “Актуальні проблеми екогігієни і токсикології” (Київ, 28 -29 травня 1998 р.).

Публікації. Матеріали дисертації опубліковані в 57 роботах, у т. ч. 10 самостійних і 47 у співавторстві. За видами публікації розподілялися: 1 монографія, 1 брошура, 28 статей у журналах і збірниках, 27 тез доповідей, в т.ч. 4 у зарубіжних виданнях. 10 самостійних публікацій складають: 1 брошура, 8 статей в журналах і збірках, 1 тези доповіді.

Структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 321 сторінках машинопису, з них 220 стор. тексту і складається з вступу, огляду літератури, 8 розділів власних досліджень, узагальнення, практичних рекомендацій, висновків і 36 додатків. Робота включає 58 таблиць і 43 рисунки. Обсяг таблиць, рисунків і додатків складає 131 сторінку. Бібліографічний покажчик має 314 вітчизняних і зарубіжних джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Програма, об'єкти, методи і обсяг досліджень. Для досягнення мети і задач, що випливають з неї, дослідження проводили в натурних і лабораторних умовах за 4 основними напрямками:

1. Виявлення основних джерел забруднення довкілля комплексом пестицидів і агрохімікатів. У відповідності з цим були проаналізовані матеріали щодо рівнів і асортиментів ПМОД, що застосовувались, за двадцятип'ятирічний період в Україні і її трьох ґрунтово-кліматичних зонах (Полісся, Лісостеп і Степ).

Враховуючи різноманітну підготовку тваринницьких відходів (РФГ, ТФГ, мул) на свинарських комплексах і господарствах ВРХ на промисловій основі, представлялося доцільним оцінити якісний склад і ступінь очистки відходів на штучних спорудах в аспекті охорони навколишнього середовища і здоров'я населення.

2. Гігієнічна оцінка стану довкілля в умовах сумісного застосування ПМОД в сільгоспвиробництві. У зв'язку з цим в 4-х базових областях (Рівненська, Черкаська, Одеська і Закарпатська) України в дослідних і контрольних зонах з різними ТН ПМОД, а також у двох областях (Київська, Дніпропетровська) з широким застосуванням у сільському господарстві відходів тваринництва (РФГ, ТФГ, осад і ін.) проводилась гігієнічна оцінка якості навколишнього середовища (ґрунт, водні джерела, повітря) і рослин.

Територіальні навантаження в Черкаській області в дослідній зоні складали: пестицидів 3.865 кг/га, асортиментний індекс (АІ) - 4.667, міндобрив - 104.9 кг/га і органічних добрив - 17.0 т/га; в контрольній зоні - відповідно 2.25 кг/га, 3.07, 80.4 кг/га і 6.6 т/га. У Рівненській області в дослідній зоні ТН пестицидів дорівнювали 6.096 кг/га, АІ їх - 8.136, мінеральних добрив - 278 кг/га і органічних добрив - 12.1 т/ га; в контрольній зоні - відповідно 1.267 кг/га, 1.755, 197 кг/га і 8.8 т/га. В Одеській області в дослідній зоні ТН пестицидів складали - 6.328 кг/га, АІ їх - 7.34, мінеральних добрив - 110 кг/ га і органічних добрив - 9.6 т/га; в контрольній зоні - відповідно 2.89 кг/га, 3.533, 77 кг/га і 3.7 т/га. В Закарпатській області в дослідній зоні ТН пестицидів застосовували з розрахунку 7.1 кг/га, АІ їх - 8.98, мінеральних добрив - 401 кг/га і органічних добрив - 14.4 т/га; в контрольній зоні - відповідно 5.2 кг/га, 6.58, 281кг/га і 11.8 т/га.

З метою встановлення безпеки навантажень ПМОД, що рекомендуються сільському господарству, був проведений хронічний санітарно-токсикологічний експеримент на білих щурах, які поїдали зерно ячменю, вирощеного на ділянках при звичайній і інтенсивній технологіях вирощування вищезгаданої культури.

3. Вивчення захворюваності дитячого населення в різних областях (Рівненська,Черкаська, Одеська, Закарпатська) основних ґрунтово-кліматичних зон України за матеріалами звертання до поліклініки здійснювалося за методичними рекомендаціями ВНДІГІНТОКСА і НДІЗКГ ім. О.М. Марзеєва (Програма С. 10, 1984, 1985 і Метод. рекомендації, 1985).

Згідно наказу по МОЗ УРСР №379 від 05.06. 85р. “Про проведення за єдиною програмою досліджень впливу пестицидів і регуляторів росту рослин на стан здоров'я населення” у виконанні цієї програми Київський НДІ загальної і комунальної гігієни був призначений провідною установою в УРСР, відповідальним за проведення досліджень і узагальнення результатів, що надходили від виконавців. В цей же напрямок входили методики по моделюванню стану довкілля і захворюваності дітей на перспективу. Для прогнозування рівня захворюваності дітей при роздільній дії ТН ПМОД використовувалася однофакторна лінійна регресійна функція. Для описання прогнозованої захворюваності дитячого населення при спільній дії ПМОД була застосована модель множинної регресії.

4. Розробка і наукове обґрунтування гігієнічних рекомендацій. Рішення цього напрямку полягало в розробці і науковому обґрунтуванні гігієнічних регламентів при роздільному і сумісному застосуванні ТН пестицидів і агрохімікатів, що не викликають істотного підвищення захворюваності дітей до 14 років, а також забруднення навколишнього середовища. Двома методами (графо-аналітичним і математичного моделювання) встановлювались за 10 класами хвороб порогові і підпорогові ТН ПМОД, що не викликали істотного зростання захворюваності. З числа підпорогових навантажень ПМОД вибиралася лімітуюча ознака шкідливості, представлена класом хвороб з найменшим рівнем захворюваності, що не змінюється від даної ТН ПМОД. Величина такої лімітуючої ознаки шкідливості була критериальним рівнем ТН ПМОД, тобто гранично допустимим навантаженням комплексу пестицидів, мінеральних і органічних добрив.

Про обсяг і характер проведених досліджень можна судити по кількості виконаних аналізів у різних об'єктах довкілля, наведених в табл. 1.

Загальна кількість виконаних нами досліджень відходів тваринництва, ґрунту, рослин і води досягала 8425. Токсиколого-гігієнічні дослідження (експеримент на тваринах) включали 3990 фізико-хімічних аналізів. При вивченні захворюваності за звертанням за медичною допомогою використано 5807 карт, проаналізовано 69172 визначення відомчих служб по характеристиці стану навколишнього середовища різних областей України.

Таблиця 1 - Об'єм і характеристика досліджень.

	Кількість виконаних досліджень
Об'єкти і характер	Всього	З них за показниками
досліджень		Фізико -хімічні	гельмінтологічні	мікробіологічні
Відходи тваринництва (РФГ, ТФГ, мул)	2528	2056	271	201
Ґрунт	3950	3368	313	269
Рослини	1072	1072	-	-
Вода	975	841	34	-
Всього	8425	7337	618	470

Гігієнічна оцінка ефективності підготовки відходів тваринницьких комплексів до їх використання в сільському господарстві. На свинокомплексах, розрахованих на вміст 108 тис. голів на рік, прийнята технологічна лінія італійської фірми Джі-Е-Джі. Вивчена ефективність очистки відходів на 4-х свинокомплексах (Апостолівський, Калитянський, Углегірський, Завадівський), напіввиробничій установці ЛІБІ і комплексі ВРХ (Обухівський).

Двохступенева біологічна очистка характеризувалася низькою ефективністю: вміст завислих речовин досягав 5700 мг/дм³, аміачного азоту-228 мг/дм³, висока окислюваність - до 350 мгО₂/дм³ і БСК₅ - до 544 мгО₂/дм³, високий індекс БГКП - до 27.810⁹, наявність в окремих зразках стоку патогенних ентеробактерій - О₁₂₄, а також яєць геогельмінтів - біля 37 екз/дм³.

Нами встановлено, що сумарна ефективність очистки (за всіма хімічними і біологічними показниками) на однотипових спорудах в умовах Степової зони України вища (95.6 %), ніж в Лісостеповій зоні (88.6 %). Однак за окремими показниками скид стічних вод у водоймища неможливий через серйозну хімічну і епідемічну небезпеку.

Запропонована ЛІБІ експериментальна напіввиробнича установка являє собою систему механічної очистки РГ в вертикальному відстійникові, після цього - триетапної біологічної очистки аеруванням, з відстоюванням після кожного етапу і подальшої доочистки в трьохсекційному біологічному ставку на протязі 3-х місяців. Ефективність очистки на цій установці досягає 97.9%. Враховуючи знаходження патогенних ешерихій (О₁₂₄ в 2.1% випадків) у стічній воді, яку брали з ставка - накопичувача, оцінити її позитивно неможливо.

На комплексах ВРХ, як правило, застосовується механічна очистка гною з 2-4 місячним зберіганням в гноєсховищах і використанням РФГ і ТФГ як добрива.

Вивчення ефективності знешкодження відходів, що проводилося на спорудах Обухівського комплексу ВРХ, потужністю 2000 м³ рідкого гною на добу, виявило низькі показники. Так, завислі речовини до очистки складали 99602926 мг/дм³, після очистки - 3700938 мг/дм³, тобто ефективність очистки дорівнювала 62.9 %. БСК₅ відповідно знижувалось з 2556 354.6 до 599 55.5 мгО₂/дм³(76.6 %), індекс БГК - з 50.210⁶23.510⁶ до 56.310⁵47.9 10⁵ КОЕ/дм³ (99.3 %). Сумарна ефективність очистки за всіма показниками досягала лише 80.35.1 %.

Таким чином, відходи свинокомплексів і ВРХ, очищені на спорудах механічної, двох - і трьохступеневої біологічної очистки, не доводяться до необхідних гігієнічних і технологічних параметрів. Такі відходи вимагають доочистки, в т. ч. і ґрунтовим методом при належному гігієнічному обґрунтуванні.

Існуюча практика підготовки до сільськогосподарського використання твердої фракції гною і мулів шляхом їх тривалого зберігання в природних умовах потребує наукової гігієнічної оцінки. Ефективність самоочищення ТФГ і мулів визначалася на базі Калитянського (Лісостепова зона), Углегірського і Апостолівського свинокомплексів (Степова зона) України.

В Степовій зоні рН ТФГ коливалась в межах 6.5-7.7, тобто, була характерною для цього субстрату. Вологість ТФГ з часом зберігання знижувалася: від 66.8 % в цеху фільтрування до 44.5 % через 3 місяці і до 42.3 % через 12 місяців. Рівень вмісту аміачного азоту за час зберігання знижувався (з 38.9 до 29.0 через 3 місяці і до 14.1 мг/кг через 5 - 6 місяців), а кількість нітратів зростала (з 1.1 до 3.8 мг/кг через 5 - 6 місяців), що свідчить про слабку мінералізацію органічних речовин. В зоні Степу бактеріологічні показники ТФГ з часом зберігання змінювалися незначно. Так, титр БГКП через 3 місяці повільно підвищувався з 10^-⁶ до 10^-⁵, а через рік - до 10^-³. Вміст яєць геогельмінтів в ТФГ при зберіганні падає, але також повільно: з 24.7 екз/кг до 8.0 екз/кг через 3 місяці, до 0.0 екз/кг через 6 місяців.

В зоні Лісостепу фізико-хімічні показники ТФГ характеризувались більш високою вологою (на 15%), більш низьким вмістом азоту аміаку (на 45%) і нітратів (на 68%). У порівнянні з ТФГ, мули, які брали з мулових майданчиків попередньої - і доочистки свинокомплексів, являють собою більш серйозну небезпеку в санітарному і епідемічному плані. У зоні Степу вміст аміаку на мулових майданчиках попередньої очистки дорівнював 80.8 мг/кг, а на доочистці - 78.2 мг/кг, концентрація нітратів - відповідно 1.0 і 1.6 мг/кг. Титр БГКП на мулових майданчиках дорівнював 10^-⁶, а на доочистці - 10^-⁵; вміст яєць геогельмінтів - відповідно 161.1 і 275.5 екз/кг при високому виживанні - 58.1 і 39.3 %. У зоні Лісостепу на мулових майданчиках свинокомплексів в 2 -3 рази більше вміст аміаку і менше нітратів, а титр БГКП на 1 - 2 порядки нижчий.

Про недостатню ефективність підготовки відходів тваринництва шляхом тривалої витримки в природних умовах свідчать і дані по Обухівському комплексу ВРХ. Так, у відстої, витриманому в гноєсховищі на протязі біля 4 місяців, вміст аміачного азоту був високим - біля 800 мг/кг, ЗМО коливалось від 2.5 до 22 млн. (в середньому 13 млн.) КОЕ/см³, а титр БГКП був у межах 10^-⁵ -10^-⁶ .

Таким чином, підготовка ТФГ і мулів свинарських комплексів і ВРХ шляхом тривалої витримки їх в природних умовах не доводить якість відходів до необхідних гігієнічних і технологічних параметрів. Такі відходи вимагають доочистки, в т. ч. і ґрунтовим методом, на основі наукового обґрунтування.

Обґрунтування гігієнічних регламентів мінеральних і органічних добрив в умовах їх сумісного застосування в сільськогосподарському виробництві. Гігієнічне обґрунтування утилізації відходів свинарських комплексів і використання мінеральних добрив виконувалося в умовах Лісостепу шляхом внесення в ґрунт мінеральних добрив, рідкого і твердого гною в різних поєднаннях. У результаті було встановлено, що найбільш високі концентрації аміачного азоту і нітратів, загального мікробного обсіменіння визначалися звичайно в ґрунті ділянок, куди вносилися азотно-фосфорно-калійні добрива і гній в кількості 100 і 200 т/га ( NPK+100 і NPK+200). Найбільш безпечним є навантаження в 60 т/ га.

При визначенні гігієнічних норм внесення відходів комплексів ВРХ як добрива під три культури ( ячмінь, кукурудза, озима пшениця) у зоні Лісостепу встановлено, що при застосуванні стоку ВРХ, розбавленого ставковою водою 1:5 або 1:7 наставала повна мінералізація і знешкодження органічних забруднень до кінця вегетаційного періоду (рис.1), тобто ця система добрив гігієнічно допустима.

Застосування стоку ВРХ, розбавленого ставковою водою 1:5, але в комбінації з твердим гноєм ВРХ призводить до тимчасового забруднення ґрунту хімічними сполуками (аміак, нітрати); самоочищення ґрунту настає лише до кінця наступного вегетаційного періоду, тому така схема утилізації стоку ВРХ гігієнічно допустима 1 раз в 2 роки. Внесення в ґрунт нерозбавленого РГ ВРХ у кількості 1000 - 1600 м³/га призводить до стабільного хімічного забруднення орного шару сполуками азоту: вміст азоту аміаку і нітратів перевищував ГДК (130 мг/кг) в 2 - 2,5 рази, що гігієнічно неприпустимо.

Результати досліджень з гігієнічної регламентації в умовах експериментального моделювання різноманітних варіантів внесення мінеральних і органічних добрив при звичайній і інтенсивній технологіях хімізації сільгоспвиробництва показали наступне. Внесення добрив, як правило, призводило до підвищення рівня хімічних і біологічних агентів у ґрунті на початку вегетаційного періоду при вирощуванні кормових і зернових культур (буряк, ячмінь та ін.). До кінця періоду вегетації рослин їх рівні стабілізувались і майже не відрізнялися від контрольних. Так, вміст нітратів на початку вегетаційного періоду зростав до 80 - 120 мг/кг ґрунту як при звичайній, так і при інтенсивній технологіях, однак він не перевищував встановлений гігієнічний норматив - 130 мг/кг, після цього до кінця вегетації знизився на декілька порядків.

Таким чином, при сумісному застосуванні різноманітних ПМОД в умовах багатопільної сівозміни при звичайній і інтенсивній технологіях гігієнічно допустимими є навантаження:

- при вирощуванні кормових культур ( буряк) - до 120 кг/га по азоту (N) і фосфору (Р₂О₅) і до 200 кг/га по калію і внесенню в ґрунт до 50 т/га гною великої рогатої худоби;

- при вирощуванні зернових культур (ячмінь) - N₆₀Р₆₀К₆₀, N₆₀+N₆₀ і N₃₀P₆₀K₁₆₀+N₃₀ (IV) на фоні концентрацій пестицидів, що застосовуються на практиці.

Вивчення транслокації інгредієнтів відходів свинарського комплексу з ґрунту в рослини в умовах Степу показало, що при вологозарядних поливах, а також при удобренні ґрунту ТФГ і міндобривами спостерігалося накопичування аміаку і нітратів у зерні кукурудзи. За показниками транслокації гігієнічно допустимим слід вважати застосування для удобрення твердої фракції гною свинокомлексу у кількості 20 т/га, стічних вод при окремому застосуванні (2300 м³/ га) або в комбінації з мінеральними добривами в кількості до 60 кг/га по азоту і фосфору.

Результати вивчення транслокації інгредієнтів відходів великої рогатої худоби в зоні Лісостепу показали, що статистично вірогідне накопичення азотвмістких сполук в зернових культурах (ячмінь, озима пшениця) мало місце при удобренні ділянок нерозбавленим рідким гноєм при навантаженнях 1000 - 1600 м³/га за сезон або стоками, розбавленими 1:3. Такі системи добрив не відповідають гігієнічним вимогам. Азотвмісткі сполуки у нетоксичних концентраціях були виявлені в зернових культурах на ділянках, де в ґрунт вносили стічні води комплексів ВРХ, розбавлені ставковою водою 1: 5 або 1: 7; така система добрив може бути рекомендована в практику з гігієнічних позицій.

Використання високих навантажень (3200 -5000 м³/га) рідкої фракції гною свинокомплексів на протязі тривалого терміну (2 - 3 роки) на фоні використання мінеральних добрив (300 - 500 кг/га) призводить до вираженого забруднення ґрунтових вод, при цьому азотвмісткі сполуки в 4 - 20 раз перевищували ГДК. Внесення підготовленого стоку ВРХ у ґрунт в кількості 1200 - 2000 м³/га/сезон не викликає небезпеки забруднення ґрунтових вод сполуками азоту і тому така система добрив гігієнічно допустима.

Застосування мінеральних добрив із розрахунку N₆₀Р₆₀К₆₀, N₆₀+N₆₀ і N₃₀Р₆₀К₆₀+N₃₀при звичайній, а також при інтенсивній технологіях на фоні внесення органічного добрива (підготовлений гній ВРХ) в кількості 50 т/га і прийнятих концентраціях пестицидів для обробки зернових культур, є збалансованим і нешкідливим, так як при згодовуванні тваринам ячменю, вирощеного при вищезазначених умовах, не виявлено відхилення біологічних показників на протязі хронічного санітарно-токсикологічного експерименту.

Гігієнічна характеристика застосування пестицидів і агрохімікатів в різних ґрунтово-кліматичних зонах України. Розглядались ці аспекти на прикладі Закарпатської і Рівненської областей (на обласному і районному рівнях - поздовжні спостереження), де найбільш виражено впроваджувалися в сільському господарстві ПМОД.

Територіальні навантаження пестицидів в Україні за 25 років коливаються за роками. Найбільші величини ТН ХЗЗР приходяться на 1986 р., коли в Україні вони складали в середньому 5.6 кг/га; в подальшому

- знижувались і в 1990 р. дорівнювали 3.2 кг/га. Територіальні навантаження пестицидів на ґрунт змінювалися в залежності від ґрунтово-кліматичних зон. Слід відзначити, що в 1986 р. в Україні гігієнічні (М. Ф. Мотузинський та ін., 1993) і агрохімічні ( В.П. Васильєв та ін., 1989) рекомендації ТН пестицидів в 4.0 кг/га були перевищені в зоні Степу в 7 з 9 областей, в зоні Лісостепу - в 9 з 9 областей і в зоні Полісся - в 6 з 7 областей, а в цілому по Україні - в 22 з 25 областей або в 88 % випадків.

Довготривалі перевантаження агрохімікатів на ґрунт призвели до забруднення навколишнього середовища. За даними Закарпатської обласної і районних СЕС, залишкові кількості пестицидів в 1988 р. в довкіллі були виявлені в 2.91 -13.89 % проб, складаючи в середньому 9.24 %. При цьому число проб з перевищенням ГДК пестицидів коливалось від 0.15 до 5.97 % від кількості всіх проб, дорівнюючи в середньому 1.08 %.

За даними Виноградівської СЕС Закарпатської області, при ТН пестицидів 5.60 кг/га за 1988 - 1990 р.р. найбільший вміст їх виявлений в повітрі робочої зони і атмосферному повітрі - 36.4 -31.4 %, середній - в ґрунті - 17.2 % і найменший - в питній воді - 4.3 %.

Число позитивних проб на пестициди по районах Рівненської області коливалось від 4.8 до 22.3 %, складаючи в середньому 10.6 %. При цьому число проб, де залишкові кількості пестицидів перевищували ГДК, по районах області коливалось від 0.56 до 7.85 %, дорівнюючи в середньому по області 2.96 %. Характерно, що число проб, де вміст пестицидів був вищий ГДК, збільшувалося в лінійній залежності від числа проб, позитивних на присутність пестицидів.

Узагальнена характеристика ТН міндобрив в Україні за 25-річний період (1966 - 1990 р.р.) дозволила виявити ряд особливостей. В середньому по Україні за 1966 - 1970 р.р. вони дорівнювали 46 кг/га, в 1986 - 1990 р.р. підвищувалися до 148 кг/га, знижуючись в наступні роки. ТН мінеральних добрив змінювалися по ґрунтово-кліматичних зонах: в 1986 - 1990 р.р. в зоні Степу вони дорівнювали 114 кг/га, в зоні Лісостепу - 168 кг/га і в зоні Полісся - 199 кг/га. Розмах ТН міндобрив в кожній з ґрунтово-кліматичних зон змінювався в залежності від профілю сільгоспвиробництва, збільшуючись в областях з розвиненим виноградарством.

ТН мінеральних добрив в Україні перевищували відповідні показники в США і Канаді. Так, в США в 1984 р., за даними ВНДІТЕН, ТН їх дорівнювала 107 кг/га, а в Україні в 1985 р. - 129.0 кг/га (М. М. Городній, 1990), тобто в 1.25 разів більше.

Якщо стати на позиції гігієнічних рекомендацій (Є. В. Євстаф'єва, В.Н. Башкін, 1993), регламентуючих ТН міндобрив в зоні Степу - 100 кг/га, а в тайгово-лісовій - 200 кг/га, то реальні ТН добрив в зоні Степу за 1986 - 1990 р.р. підвищені в 8 з 9 областей, в зоні Лісостепу - в 8 з 9 областей і в зоні Полісся - в 5 з 7 областей і в цілому по Україні в 84% всіх областей. В 1988 р. ТН мінеральних добрив перевищували гігієнічні рекомендації в 7 з 7 районів Закарпатської області і в 10 з 15 районів Рівненської області.

Територіальні навантаження органічних добрив в 1993 р. складали в зоні Степу 4.0 т/га, коливаючись від 2.1 т/га в Одеській області до 5.5 т/га в Криму; в зоні Лісостепу вони в середньому дорівнювали 8.7 т/га, з розмахом від 6.3 т/га в Харківській області до 8.7 т/га в Черкаській області і до 12.8 т/га в Чернівецькій області; в зоні Полісся цей показник в середньому досягав 10.1 т/га, а коливання були від 8.9 т/га в Закарпатській області до 10.3 т/га в Рівненській області і до 12.2 т/га в Івано-Франківській області. В середньому по Україні територіальні навантаження органічних добрив складали 7.4 т/га. Територіальні навантаження більш 10 т/га в зоні Степу не відзначені, в зоні Лісостепу - спостерігалися в 2 з 9 областей і в зоні Полісся - в 4 з 7 областей.

У зв'язку з інтенсивним використанням мінеральних і органічних добрив концентрація азотвмістких сполук (нітратів і нітритів) в довкіллі підвищувалася. По районах Рівненської області в 1988 - 1990 р.р. кількість проб рослинної продукції, в якій вміст нітратів був вищим МДР, коливалась від 11.12 до 24.18 %, а в середньому - 18.2 %.

Таким чином, забруднення навколишнього середовища агрохімікатами, що спостерігається головним чином при інтенсивному сільгоспвиробництві, створює небезпеку погіршення стану здоров'я населення і вимагає наукового обґрунтування гігієнічної регламентації сумісного застосування ПМОД.

Гігієнічна оцінка якості навколишнього середовища і рівнів фактичного навантаження пестицидів і агрохімікатів на організм дітей в зонах спостереження базових областей України. Вибрані для вивчення зони спостереження (Рівненська, Одеська, Черкаська і Закарпатська області) відносяться до основних природно-кліматичних і ґрунтово-кліматичних зон країни. Незважаючи на несуттєві відмінності, дослідні і контрольні зони всіх 4-х областей були порівняльні за природно-кліматичними, соціально-економічними і гігієнічними характеристиками. Основні відмінності між дослідними і контрольними зонами всіх базових областей України представлені різними територіальними і асортиментними навантаженнями пестицидів і агрохімікатів.

В дослідних зонах ТН пестицидів коливались від 3.865 до 7.1 кг/га, тобто в Черкаській області - 3.865 кг/га - біля гігієнічної рекомендації в 4.0 кг/га (по М.Ф. Мотузинському і ін., 1993), а в Одеській - 6.096 кг/га, в Рівненській - 6.328 кг/га і в Закарпатській - 7.1 кг/га - на 50 - 75 % вище наведеного регламенту. В контрольних зонах ТН пестицидів були в діапазоні від 1.267 до 5.2 кг/га, а саме: в Рівненській області - 1.267, в Черкаській - 2.25, в Одеській - 2.89 і в Закарпатській - 5.2 кг/га. Отже, ТН пестицидів в контрольних зонах перших трьох областей склали відповідно 32, 56 і 72 % від гігієнічного регламенту в 4.0 кг/га, а в Закарпатській області - 130 %, що в 1.3 рази вище гігієнічного регламенту, але в 1.36 рази нижче цього показника в дослідній зоні.

В таких умовах встановлене забруднення пестицидами довкілля і харчових продуктів. Так, в Рівненській області в дослідній зоні в повітрі виявлено 31.7 % проб з наявністю пестицидів, в контрольній зоні - 20.0 %, в ґрунті - 15.4 і 0 %, в сільгоспрослинах - 1.75 і 0 %.

Ведучим фактором, що формує фактичне навантаження пестицидами (ФНП) організму дітей, є кількісна і якісна характеристика ТН ХЗЗР, яке перевищує гігієнічні рекомендації. Основним шляхом їх надходження в організм дітей є харчовий (86.7 - 94.8 %), додатковим - з атмосферним повітрям (5.2 -13.3%) і допоміжним - з питною водою (сліди - одиниці %). Незважаючи на те, що величини фактичного навантаження пестицидами, що надходять в організм дітей з атмосферного повітря, визначалися в сотих і тисячних частках мг/кг маси тіла, а з харчових продуктів рослинного джерела - в десятих частках мг/кг маси тіла, все - таки мали місце істотні перевищення ФНП (ГХЦГ, хлорофос, метафос) над ДДД для цих препаратів.

Відмічені факти надходження деяких пестицидів (ДДТ, ДДЕ, ліндан) в грудне жіноче молоко годувальниць з Одеської області, що свідчить про наднормативне забруднення навколишнього середовища і небезпеку для здоров'я як матері, так і дитини.

В дослідних зонах ТН міндобрив коливались від 104.9 до 401 кг/га, а саме: в Черкаській області - 104.9, в Одеській - 110.0, в Рівненській - 278 і в Закарпатській - 401 кг/га. Отже, перевищення гігієнічних рекомендацій запропонованих (Є.В. Євстаф'єва, В.Н. Башкін, 1993), склало в Черкаській області 4.9 %, в Одеській - 10.0 %, в Рівненській - 39 % і в Закарпатській - 100 %. В контрольних зонах всіх 3 -х областей ТН мінеральних добрив були нижчі гігієнічних рекомендацій, за винятком Закарпатської області, де вони були дещо вищі гігієнічного регламенту.

ТН органічних добрив в усіх дослідних (9.6 - 14.4 т/га) і контрольних (3.7 - 11.8 т/га) зонах спостереження базових областей були в межах гігієнічних рекомендацій. Виняток склала лише Черкаська область, де в дослідній зоні ТН цих добрив в 17 т/га перевищувала рекомендовані для цієї зони 10 т/га.

Наднормативні ТН мінеральних і органічних добрив викликали зростання вмісту нітратів і нітритів в довкіллі, в сільськогосподарських рослинах, в харчових раціонах і в організмі людей. В дослідній зоні Закарпатської області число проб рослин (помідори, картопля, капуста), де мало місце перевищення МДР нітратів, склало 27.3 %, а в контролі - 7.5 % .

Величина фактичного навантаження (ФН) організму дітей азотвмісткими сполуками росте в лінійній залежності від ТН агрохімікатів. Основними джерелами фактичного навантаження організму дітей нітратами і нітритами є харчові продукти і в меншій мірі питна вода. При наднормативних ТН агрохімікатів має місце перевищення фактичного навантаження нітратами і нітритами над ДДД для цих сполук для організму дітей 46 років.

Установлено, що для зони Степу величина ТН мінеральних добрив в 100 кг/га є гігієнічно допустимою, бо при цьому ФН нітратами не перевищує ДДД (5 мг/кг маси тіла дитини). В умовах Лісостепу ТН мінеральних добрив до 100 кг/га не викликали перевищення ФН нітритів над ДДД і навіть існує деякий резерв збільшення ТН агрохімікатів. В умовах Полісся ТН міндобрив до 200 кг/га були гігієнічно допустимі, оскільки ФН нітритів не перевищували їх ДДД (0.33 мг/кг маси тіла) для дітей 4 - 6 років, але ТН понад 300 кг/га - перевищували цей норматив.

Отже, при вживанні в їжу населенням сільгосппродукції з високим вмістом нітратів і нітритів, концентрації яких перевищують ДДД, можна передбачити потенційне погіршення стану здоров'я населення.

Захворюваність дитячого населення в зонах інтенсивного сільськогосподарського виробництва України по територіально -виробничих комплексах, представлена в табл. 2. В районах інтенсивного сільгоспвиробництва України рівень захворюваності дітей підвищується в лінійній залежності “територіальні навантаження - час - ефект”. В Лісостеповій зоні (Черкаська область) при підвищенні ТН комплексу ХЗЗР і агрохімікатів (пестицидів з 2.25 до 3.865 кг/га, мінеральних добрив з 80.4 до 104.9 кг/га і органічних добрив з 6.6 до 17.0 т/га) рівень загальної захворюваності підвищується з 204.4 9.8 до 381.5 16.2 (p<0, 05).

Таблиця 2 - Захворюваність дітей до 14 років в зонах інтенсивного сільськогосподарського виробництва України (на 1000 чоловік відповідної статі та віку) в

Назва класів, груп і окремих нозологічних форм	Черкаська Область	Одеська область	Рівненська область	Закарпатська область
Захворювань	контроль	Дослід	контроль	дослід	контроль	дослід	контроль	дослід
1. Інфекційні та паразитарні захворювання	56,319,3	55,010,1	55,814,5	110,312,9	68,02,4	59,82,2	116,119,6	305,414,6
2. Злоякісні новоутворення	-	-	-	3,42,4	-	-	-	-
3. Захворювання ендокринної системи, розлад харчування, порушення обміну речовин та імунітету	-	-	35,911,9	35,97,1	10,32,4	10,12,2	97,418,1	116,810,1
4. Захворювання крові та кровотворних органів	1,20,8	1,10,6	8,05,6	15,35,0	5,62,4	5,62,2	161,122,5	94,8 9,2
5. Психічні розлади	5,54,8	9,07,3	15,97,9	22,16,0	0,52,0	1,12,1	33,711,0	3,01,7
6. Захворювання нервової системи та органів чуття	3,02,4	5,44,4	39,812,3	37,37,8	126,42,3	132,52,1	86,117,2	185,6 12,3
7. Захворювання системи кровообігу	3,21,9	3,22,1	8,05,6	5,12,9	22,63,4	12,13,1	52,413,6	44,9 6,5
8. Захворювання органів дихання	61,917,9	269,816,7	673,329,6	633,319,9	438,42,3	644,62,5	1531,8 55,2	2152,7 49,8
9. Захворювання органів травлення	8,512,0	11,09,0	15,97,9	8,53,8	78,04,1	67,63,8	138,621,1	308,4 14,6
10. Захворювання сечостатевої системи	0,30,2	1,31,4	23,99,6	28,96,9	17,04,3	21,93,9	82,4 16,8	79,8 8,6
11. Захворювання шкіри та підшкірної клітковини	2,72,2	7,36,0	-	10,24,1	75,84,1	89,63,83	78,716,5	165,7 11,7
12. Вроджені аномалії	-	-	4,04,0	3,42,4	13,94,3	10,13,9	41,212,2	44,96,5
13. Симптоми, ознаки та неточно визначені стани	-	-	-	-	35,64,2	8,43,9	-	-
14. Загальні симптоми та симптоми, які відносяться до нервової і кістково-м'язової систем	-	-	-	-	15,44,3	1,63,8	63,714,9	11,03,3
15. Травми, отруєння	-	-	-	-	-	-	52.413.6	89,89,0
Всього по п.п. 1 -15	204,49,8	381,516,2	880,520,5	908,311,9	890,012,3	1066,310,9	2535120,8	3602,896,7

Примітка: - показник вірогідності р<0,05.

Размещено на http://www.allbest.ru/

В зоні Полісся (Рівненська область) при підвищенні ТН ПМОД (пестицидів з 1.267 до 6.328 кг/га, міндобрив з 197.3 до 276 кг/га і органічних добрив з 8.8 до 12.1 т/га) рівень загальної захворюваності зростає з 890.0 12.3 до 1066.3 10.9 (p<0, 05). В зоні Полісся ( Закарпатська область), де ТН ХЗЗР і агрохімікатів були найвищі (пестицидів з 5.2 до 7.1 кг/га, міндобрив з 281 до 401 кг/га і органічних добрив з 11.8 до 14.1 т/га) загальна захворюваність з рівня 2535.6 120.8 (контроль) досягає 3602.8 96.7 (дослід).

В умовах інтенсивних агрохімічних навантажень на ґрунт підвищення захворюваності дітей було здебільшого за рахунок звичайних неспецифічних видів патології.

Рангові місця (питома вага) окремих класів хвороб в зонах спостереження розмістились в такому порядку: 1) хвороби органів дихання; 2) інфекційні і паразитарні хвороби; 3) хвороби нервової системи і органів чуття; 4) хвороби органів травлення; 5) хвороби шкіри і підшкірної клітковини і 6) хвороби ендокринної системи, порушення обміну речовин і імунітету і т. д.

Із збільшенням ТН агрохімікатів на ґрунт, поряд з підвищенням рівня загальної захворюваності, поширюється структура класів хвороб у дітей. Так, якщо в Черкаській області, де ТН агрохімікатів помірні, показники захворюваності були вірогідно підвищені за двома класами хвороб (хвороби органів дихання, сумарна захворюваність). При збільшенні ТН ХЗЗР і агрохімікатів в Рівненській області рівень захворюваності вірогідно підвищувався за 4 класами хвороб (хвороби органів дихання, сумарна захворюваність, хвороби нервової системи і органів чуття, а також хвороби шкіри і підшкірної клітковини). І, нарешті, в Закарпатській області, де ТН пестицидів і агрохімікатів були найвищі, показники захворюваності були підвищені вірогідно за 7 класами хвороб (хвороби органів дихання, сумарна захворюваність, хвороби нервової системи і органів чуття, хвороби шкіри і підшкірної клітковини, інфекційні і паразитарні хвороби, хвороби органів травлення, травми і отруєння).

В умовах підвищених агрохімічних навантажень на ґрунт підтверджується концепція про їх вплив на вікову захворюваність дітей: найбільшу в грудному віці і спадаючу в послідовності: раннє дитинство - перше - друге дитинство. Так, в Закарпатській області в дослідній зоні сумарна захворюваність в віковій групі 0 -3 роки складала - 5286.4 337.4 , в віковій групі 4 -6 років - 4292.6 213.2 і в віковій групі 7 -13 років - 2485.8 86.6 .

Віково-статеві коливання захворюваності дітей до 14 років не мали різко виражених зрушень. У хлопчиків у порівнянні з дівчатками вірогідно вищою в усіх вікових групах (0 - 3, 4 - 6 і 7 - 14 років) була захворюваність інфекційними і паразитарними хворобами. Дівчатка хворіли істотно частіше хлопчиків хворобами органів дихання в двох вікових групах: 0 - 3 і 4 - 6 років. Захворюваність хворобами нервової системи і органів чуття у віці 4 - 6 років була вірогідно вища у хлопчиків, ніж у дівчаток, а у віці 7 - 13 років картина змінювалася: у дівчаток ці показники були істотно вищі, ніж у хлопчиків. В цілому, якщо враховувати як вірогідні, так і невірогідні, але значні відмінності показників захворюваності за статтю, то виявляється, що дівчатка на 1/3 випадків хворіли частіше, ніж хлопчики. При цьому з віком у дівчаток рівень захворюваності знижується, а у хлопчиків, навпаки, підвищується. Сезонна захворюваність дітей двох вікових груп (0 - 6 і 7 - 14 років) в зонах інтенсивного сільгоспвиробництва вивчалася в трьох областях України: в Одеській, Черкаській і Рівненській. При цьому визначалося розповсюдження 4-х класів хвороб: хвороби органів дихання, хвороби системи кровообігу, хвороби органів травлення, а також хвороби шкіри і підшкірної клітковини. Як видно з рис. 2, в Одеській області в контрольній зоні захворюваність органів дихання у дітей 0 - 6 років за сезонами року коливалась слабко: 2.6 в осінній період і 11.5 в грудні. В дослідній зоні був більш високий рівень і сезонний розмах: відповідно 29.5 -35.2 в осінній період і 86.7 - 55.2 в січні - лютому місяцях.

...

Страница:

автореферат "Гігієнічні основ охорони навколишнього середовища і здоров’я населення в умовах сумісного використання пестицидів і органо-мінеральни добрив у сільському господарстві" скачать

Подобные документы

Загальні основи соціальної медицини
Мета соціальної медицини та організації охорони здоров'я. Дослідження місця соціальної медицини в системі соціального управління. Вивчення стану здоров'я населення та процесів його відтворення. Аналіз схеми впливу на здоров'я населення факторів ризику.

реферат [29,1 K], добавлен 19.11.2014
Система органів охорони здоров'я
Закон України "Про заклади охорони здоров'я та медичне обслуговування населення". Організація надання медичної допомоги. Принципи організації надання медичної допомоги. Заклади охорони здоров'я. Організація медичного обслуговування населення.

реферат [17,0 K], добавлен 08.02.2007
Реформа охорони здоров'я
Історія реформування системи охорони здоров’я. Формування державної політики і її роль в системі охорони здоров’я. Програми медичного реформування, іноземний досвід та рекомендації щодо охорони здоров’я для України з досвіду Словаччини та інших країн.

курсовая работа [57,1 K], добавлен 12.08.2010
Екологічно-гігієнічние обґрунтування регламентів безпечного застосування сучасних хімічних засобів захисту яблуневих садів
Застосування хімічних засобів захисту плодових насаджень та потенційна небезпека забруднення ними об’єктів навколишнього середовища, що створює загрозу як для здоров’я населення. Токсиколого-гігієнічна оцінка сучасних хімічних засобів захисту садів.

автореферат [86,6 K], добавлен 12.03.2009
Гігієнічні особливості впливу внутрішньошкільних факторів на якість життя та здоров’я молодших школярів
Характеристика стану здоров’я школярів та його динаміка протягом навчання в початковій школі. Вплив факторів внутрішньошкільного середовища на стан здоров’я учнів. Розробка комплексу профілактичних заходів з оптимізації дії керованих факторів ризику.

автореферат [70,0 K], добавлен 09.03.2009
Фінансування охорони здоров'я та необхідність її реформування
Етапи розвитку системи охорони здоров’я в Україні. Моделі фінансового забезпечення охорони здоров’я. Основні джерела фінансування. Динаміка змін фінансування видатків на охорону здоров’я в Україні за 2006-2011 рр. Структура видатків на охорону здоров’я.

презентация [1,1 M], добавлен 30.11.2015
Дослідження структури здорового способу життя населення
Загальний огляд проблем стану здоров'я населення на сучасному етапі, аналіз причин їх виникнення та факторів розвитку. Особливості стилю життя сучасної людини. Здоровий спосіб життя як чинник формування, збереження і зміцнення здоров'я населення.

курсовая работа [433,7 K], добавлен 05.01.2011
Гігієничне обґрунтування хімічної безпеки харчування населення в умовах індустріального регіону
Погіршення здоров’я населення. Забруднення продовольчої сировини та харчових продуктів індустріального і аграрного регіонів токсичними елементами. Заходи, які дозволять зменшити ризик потрапляння ксенобіотиків з продуктами харчування до організму.

автореферат [58,4 K], добавлен 09.03.2009
Закономірності формування, фактори ризику й заходи щодо профілактики травматизму підлітків в умовах урбанізованого регіону
Здоров'я дитячого й підліткового населення. Екологічне й соціальне середовище проживання підлітків в умовах Донбасу. Порівняльне вивчення травматизму серед різних вікових контингентів. Розробка оздоровчої та післятравматичної технології реабілітації.

автореферат [57,2 K], добавлен 12.03.2009
Всесвітня організація охорони здоров'я
Налагодження міжнародного співробітництва в галузі охорони здоров'я. Консультації урядам з питань планування системи охорони здоров'я ВООЗ. Структура та напрямки діяльності ВООЗ. Представництво ВООЗ в Україні. Вакцинний скандал та вакцинальна кампанія.

реферат [26,8 K], добавлен 07.02.2012
Довголіття та внутрішня екологія людини
Екологія та здоров'я, соціальні умови здоров'я. Зміни функціональної діяльності деяких систем організму в процесі старіння. Загальні відомості про довголіття, основні критерії віку. Характер впливу чинників навколишнього середовища на здоров'я людини.

реферат [31,5 K], добавлен 28.02.2010
Державного регулювання охорони здоров'я в Україні
Обґрунтування державного регулювання охорони здоров'я та реформування системи охорони здоров'я в Україні. Особливості діяльності фармацептичної компанії "Мікролайф України" при формуванні державного замовлення на виробництво ліків і лікарських засобів.

контрольная работа [34,0 K], добавлен 13.08.2008
Організація лікувально-профілактичного забезпечення дорослого населення
Управління Системою охорони здоров'я. Основні функції цехового лікаря. Організація лікувально-профілактичної допомоги працюючим на промислових підприємствах. Аналіз причин захворюваності з тимчасовою і стійкою втратою працездатності та травматизму.

реферат [30,1 K], добавлен 19.11.2014
Гігієнічні вимоги до розміщення і планування населених пунктів та житлових приміщень
Вплив на здоров'я людини гігієнічних умов у приміщенні. Екологічні умови земельної ділянки, джерела фізичного, хімічного або біологічного забруднення, характер будівельних матеріалів та конструкцій. Очисна дія зелених насаджень. Врахування рози вітрів.

реферат [25,8 K], добавлен 17.11.2009
Гігієнічна характеристика вмісту селену в об’єктах навколишнього середовища і організмі людини та його вплив на показники здоров’я населення екологічно несприятливого регіону
Селеновий статус організму людини. Гігієнічна оцінка вмісту селену в навколишньому середовищі та організмі людини, його вплив на показники здоров’я як наукове обґрунтування розробки профілактичних заходів. Біомоніторинг селену та інших мікроелементів.

автореферат [56,6 K], добавлен 09.03.2009
Здоров'язберігаючі технології у початковій школі
Напрямки діяльності загальноосвітнього закладу щодо формування, збереження та зміцнення здоров’я учнів. Система впровадження здоров’язберігаючих технологій у навчально-виховний процес: психогімнастика, фізкультхвилинки, рухливі вправи-енергізатори.

презентация [1,5 M], добавлен 23.11.2014
Розробка комплексних програм реабілітації дітей
Відносні й прямі показання та наслідки кесарева розтину. Дослідження впливу факторів на відновлення здоров’я та фізичний розвиток дітей, народжених шляхом кесарева розтину. Розробка комплексу заходів по впровадженню програми реабілітації таких дітей.

дипломная работа [266,5 K], добавлен 14.12.2010
Розвиток інфраструктури охорони здоров’я в Донбасі у 20-х рр. ХХ ст.: історичний аспект
Стан охорони здоров'я в Донбасі на 1920 рік, особливості формування медичних установ та шляхи вирішення їх проблем. Особливості розвитку робітничої медицини в Донбасі. Оцінка внеску держави та керівних органів у сферу охорони здоров'я на Донбасі.

автореферат [35,1 K], добавлен 10.04.2009
Вплив мінеральної води різних типів при використанні як питної на стан здоров'я населення
Аналіз мінерального складу питних мінеральних вод основних чотирьох гідрохімічних провінцій з позицій біологічної доступності ключових елементів, які можуть приймати участь у формуванні біогеохімічного ланцюга. Вплив питних мінеральних вод різних типів.

автореферат [130,3 K], добавлен 09.03.2009
Наукове обґрунтування та розробка моделі завантаження лікувальних закладів охорони здоров’я пацієнтами
Особливості надходження та виписки пацієнтів в лікувальних закладах охорони здоров’я Збройних Сил України. Математична модель завантаження, алгоритми та програмне забезпечення комп’ютерної реалізації та її придатність для практичного застосування.

автореферат [1,4 M], добавлен 03.04.2009

Другие документы, подобные "Гігієнічні основ охорони навколишнього середовища і здоров’я населення в умовах сумісного використання пестицидів і органо-мінеральни добрив у сільському господарстві"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.