Комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія в діагностиці гліом півкуль головного мозку

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ОНКОЛОГІЇ

Чувашова Ольга Юріївна

Комп'ютерна та магнітно-резонансна томографія в діагностиці гліом півкуль головного мозку

14.01.23 - променева діагностика, променева терапія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ - 2000

Дисертація є рукописом.

Робота виконана в Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця та Інституті нейрохірургії імені А.П. Ромоданова АМН України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Бабій Яків Степанович, завідувач відділу променевої діагностики Київського міського консультативного діагностичного центру МОЗ України

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Позмогов Анатолій Іванович, провідний науковий співробітник відділу променевої діагностики Інституту онкології АМН України;

доктор медичних наук, Заслужений діяч науки і техніки України, професор Сіпітий Віталій Іванович, завідувач кафедри нейрохірургії Харківського державного медичного університету.

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, кафедра медичної радіології

Захист відбудеться 16 листопада 2000 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.560.01 в Інституті онкології АМН України (03022, м. Київ, вул. Ломоносова, 33/43).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці в Інституту онкології АМН України (03022, м. Київ, вул. Ломоносова, 33/43.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільської державної медичної академії ім. І. Горбачевського МОЗ України (46001, м. Тернопіль, вул. Руська, 12).

Автореферат розісланий 13 жовтня 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

докт. мед. наук, професор Свинюта Б.Ф.

Актуальність теми. Однією з найважливіших проблем сучасної нейроонкології є розробка фундаментальних і прикладних аспектів діагностики та лікування гліом головного мозку, які складають біля 60% усіх первинних внутрішньочерепних новоутворень (Хоминский Б.С., 1969; Ромоданов А.П., 1969).

Більшість цих пухлин вражає різні відділи півкуль головного мозку і характеризується значною різноманітністю ступеня їх злоякісності (Хоминский Б.С., 1969; Zulch K.J., 1979; Burger P. і співавт., 1985; Kleihues P. і співавт.,1993; Ярцев В.В. і співавт., 1998; Коновалов А.Н., Корниенко В.Н., Пронин И.М., 1997; Daumas-Duport C. і співавт., 1998; Зозуля Ю.А., Верхоглядова Т.П., Малышева Т.А., 1999). Лікування цього виду нейроонкологічної патології пов'язане із значними складностями, як у відношенні вибору адекватних методів лікувальних заходів, перш за все, хірургічних втручань, так і доопераційного визначення оптимального об'єму втручань та післяопераційного прогнозу. Вирішення цих питань в значній мірі залежить від одержання достовірної діагностичної інформації, яка відображає уявлення відносно локалізації, розмірів пухлини, ступеня її відмежування від оточуючих структур мозку, виразності перифокальних реакцій та мас-ефекту.

Основними сучасними методами неінвазивної діагностики пухлин мозку, які забезпечують одержання вказаної візуальної інформації, а також даних про характер регіональних та вогнищевих метаболічних процесів, являються комп'ютерна томографія (КТ), магнітно-резонансна томографія (МРТ) та магнітно-резонансна спектроскопія (МРС).

Не дивлячись на значну кількість літературних джерел з цього приводу, можливості цих методів далеко не вичерпані, особливо у відношенні прижиттєвого одержання відомостей про структурні зміни і локальні метаболічні критерії, які характерні для гліом різних гістобіологічних видів, а також властивих їм церебральних перифокальних реакцій.

Підвищення ефективності діагностики гліом півкуль головного мозку має істотне значення для планування хірургічного і комплексного лікування.

Мета роботи: підвищення ефективності діагностики гліом півкуль головного мозку різного ступеня злоякісності з використанням КТ, МРТ і МРС.

Основні завдання дослідження:

1. Систематизувати КТ- і МРТ-семіотику гліом півкуль головного мозку різних гістобіологічних видів і ступеня злоякісності.

2. Дати порівняльну оцінку методів КТ і МРТ у виявленні гліом півкуль головного мозку.

3. Вивчити особливості розвитку перифокального набряку головного мозку при гліомах його півкуль різного ступеня злоякісності на підставі КТ та МРТ даних.

4. Оцінити можливості застосування протонної магнітно-резонансної спектроскопії для характеристики ступеня злоякісності гліом півкуль головного мозку.

Наукова новизна отриманих результатів. Дисертаційна робота вирішує актуальне для нейрорадіології завдання - підвищення ефективності діагностики гліом півкуль головного мозку різного ступеня анаплазії шляхом застосування КТ, МРТ і МРС.

На підставі порівняльного багатофакторного статистичного аналізу даних КТ і МРТ показано виразну відповідність діагностичних ознак, отриманих цими методами при гліомах півкуль головного мозку.

Детально вивчені і систематизовані КТ та МРТ ознаки гліом півкуль головного мозку різних гістобіологічних властивостей.

Шляхом порівняння КТ і МРТ даних вивчена інформативність кожного з цих методів в діагностиці гліальних пухлин різних гістобіологічних властивостей.

Встановлено, що при зростанні ступеня анаплазії гліом півкуль головного мозку збільшуються показники співвідношення площин перифокального набряку і пухлини.

За допомогою МР-спектроскопії досліджено склад метаболітів і зміни їх співвідношень в гліомах різного ступеня анаплазії.

Показано, що виразність порушень метаболізму в гліальних пухлинах збільшується із зростанням ступеня їх злоякісності.

Удосконалено прижиттєву неінвазивну диференційну діагностику гліальних пухлин півкуль головного мозку.

Розроблена діагностична таблиця критеріїв і частоти зустрічаємості КТ та МРТ ознак, дозволяє підвищити (відповідно у середньому на 15,0 і 16,3%) рівень інтраскопічного розпізнавання гліом півкуль головного мозку та ступеня їх злоякісності.

Практичне значення отриманих результатів. Застосування діагностичної таблиці характеру і частоти КТ і МРТ ознак дозволяє поліпшити доопераційне розпізнавання виду гліом півкуль головного мозку різного ступеня злоякісності.

Запропонована методика кількісної оцінки співвідношення площини зон перифокального набряку і пухлини дозволяє об'єктивізувати ефективність протинабрякової терапії та обрати оптимальну лікувальну тактику при гліомах півкуль головного мозку.

Застосування отриманих результатів в практичній діяльності радіологів, які використовують методи КТ та МРТ, має істотне значення для підвищення ефективності діагностики гліом головного мозку.

Результати дослідження впроваджені в практичну діяльність відділу нейрорентгенології Інституту нейрохірургії імені академіка А.П.Ромоданова АМН України, НВП “Інтермаг” та Клініко-діагностичного центру “Здоров'я літніх людей” АМН України.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто виконані всі КТ- і МРТ-дослідження хворих з гліомами півкуль головного мозку, проаналізовані і оброблені КТ-, МРТ- та МРС-дані, підготовлені до публікацій у фахових наукових виданнях.

Головна ідея і наукові положення розроблені та оформлені дисертантом особисто.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації були обговорені на XXV General Assembly of the International Union of Radio Science. Lille. France. August 28 - September 5.1996; Міжнародній науковій конференції “Актуальні питання сучасної хірургії”, присвяченої 100-річчю з дня народження професора Фединця О.В. Ужгород. Україна. 18-20 вересня 1997 р.; XXI European Congress of Radiology. Vienna. Austria. March 7-12. 1999; XXVI General Assembly of the International Union of Radio Science. Toronto. Canada. August 13-21.1999; XXII European Congress of Radiology. Vienna. Austria. March 5-10. 2000; Українському Конгресі радіологів (УКР'2000). Київ. Україна. Травень 15-18. 2000.

Дисертація апробована на розширеному засіданні кафедри медичної радіології з курсами рентгенології та радіаційної медицини Національного медичного університету імені академіка О.О.Богомольця, на експертній раді при спеціалізованій вченій раді Українського НДІ онкології та радіології Д26.619.01.

Публікації. За матеріалами проведених досліджень опубліковано 12 друкованих праць, з них - 7 статей у фахових наукових виданнях.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 152 сторінках машинописного тексту, складається з вступу, 5 розділів (огляд літератури, клінічна характеристика досліджених хворих та методи досліджень, 2-х розділів власних досліджень, заключення), висновків і бібліографічного вказівника, який складається з 158 наукових джерел (43 вітчизняних, у тому числі країн СНД, та 115 іноземних авторів). Дисертація містить в собі 51 таблицю та 25 малюнків.

ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Дослідження базуються на 126 спостереженнях хворих з гліомами півкуль головного мозку, яким проводились хірургічні втручання з наступним гістологічним дослідженням тканини пухлини.

Дослідження проводили в Інституті нейрохірургії імені академіка А.П.Ромоданова АМН України, НВП “Інтермаг” у 1996-1999 рр. та Клініко-діагностичному центрі “Здоров'я літніх людей” АМН України в 1999 році.

Дані про розподіл хворих в залежності від гістоструктури і ступеня злоякісності гліом представлені в таблиці 1.

Таблиця 1. Розподіл досліджених хворих в залежності від гістоструктури і ступеня злоякісності гліом

Гістоструктура	Кількість досліджень
і ступінь злоякісності гліом	абс.	%
Астроцитоми I-II ступеня анаплазії	24	19,05
Анапластичні астроцитоми III ступеня анаплазії	54	42,86
Гліобластоми (IV ступеня анаплазії)	30	23,81
Олігодендрогліоми II ступеня анаплазії	4	3,17
Анапластичні олігодендрогліоми III ступеня анаплазії	10	7,94
Епендимоастроцитоми III ступеня анаплазії	4	3,17
Усього	126	100

Вік хворих знаходився в межах від 15 до 74 років. Середній вік хворих складав 42,7 року, у тому числі у чоловіків - 43,4 роки, у жінок - 41,2 роки. Чоловіків і жінок в дослідженій групі пацієнтів відповідно було 88 і 38 хворих, що складає 69,8% і 30,2%.

Астроцитоми I-II ступеня злоякісності локалізувались переважно в лобних і скроневих долях мозку та рідше - в тім'яних ділянках.

Анапластичні астроцитоми III ступеня злоякісності найбільш часто уражали лобні долі, менш часто - скроневі і тім'яні.

Гліобластоми локалізувались переважно в лобних та скроневих, менш часто - в тім'яних ділянках. Епендимоастроцитоми і олігодендрогліоми II і III ступеня частіше локалізувались в лобних відділах головного мозку.

Методом КТ було досліджено 121 пацієнта. МР-томографія на апараті з низькою (0,12 Тл) напруженістю магнітного поля була проведена у 65 хворих, а з високою (1,5 Тл) - у 46 хворих. МР-спектроскопія була проведена у 39 пацієнтів. Методами КТ і МРТ одночасно було досліджено 101 хворого. КТ була виконана на комп'ютерному томографі “Somatom CR” (“Simens”, Німеччина) в аксіальній площині з товщиною зрізу 8 мм, шагом 10 мм.

Оптимальні програми при МРТ-дослідженнях для сканування головного мозку наведено в таблиці 2.

Таблиця 2. Параметри програм сканування

Програми	Параметри програми
сканування	ТЕ (мс)	TR (мс)	FOV (мм)
Образ - 1
SE09H-34	34	480-5000	230
SE-05-210	210	2060	200-500
ME 09-42	84, 126, 168, 210	2380	294
RA 01-250	250	800-5000	190-500
RA 04-250	250	2500-3500	190-500
IS 05-38	38	2000	294
Magnetom Vision Plus
Scout	6	15	300 8/8
pd+t2tsetra	22/90	3800	230 6/8
t1setra	14	650	230 6/8
t1mpr sag.	4	9,7	250 8/8
t1se sag..	14	650	230 7/8
pd+t2tse cor	22/90	3710	230 6/8
t1se cor	12	462	230 6/8
pd+t2tses ag	22/90	3800	230 6/8
t2 tirm tra dark fluid	110	9000	230 7/8

При ¹Н МР-спектроскопії in vivo використовувався метод SVS (Single Voxel Spectroscopy). Даній програмі передувала програма Localizer (Scout).

Статистичний аналіз результатів дослідження був виконаний за допомогою статистичного програмного пакету Analyse - it for Microsoft Exel 2000 та обчисленням показників діагностичної ефективності методів КТ, МРТ і МРС. Вимірювання площин пухлини і перифокального набряку здійснювалось за допомогою міліметрової сітківки на рівні максимальних їх площин в аксіальній та коронарній проекціях.

Результати досліджень та їх обговорення. Для астроцитом I-II ступеня анаплазії найбільш характерною КТ-ознакою є зона зниженої щільності, що здебільшого не має чітких кордонів з прилеглими ділянками мозку, яка істотно не підвищує щільності після введення контрастної речовини. Кордони гіподенсивного вогнища були достатньо чіткими тільки в 22% випадків. При щільності пухлини, близькій до щільності оточуючого мозку, кордони було важко розрізнити у 39,5% випадків. Іноді (в 20,8% випадків) у тканині пухлини виявлялись чітко відмежовані кісти у вигляді ділянок зниженої щільності округлої форми. Менш часто (16,7% випадків) у тканині астроцитом виявлялись дрібні і середні за розмірами частки звапнення у вигляді ділянок зниженої щільності. Перифокальний набряк мозку частіше був відсутнім (54,2% випадків) чи помірним (47,4%) у вигляді округлої гіподенсивної зони навколо пухлини. Відмічалось помірне зміщення медіанних структур мозку та деформація чи стиснення бокового шлуночка на стороні розташування пухлини.

При МРТ-дослідженні найбільш інформативними ознаками доброякісних астроцитом є помірно або чітко відмежовані об'ємні вогнища переважно гомогенного гіпо- чи ізоінтенсивного сигналу на Т₁-зважених зображеннях і гомогенного високої інтенсивності сигналу на Т₂-зважених томограмах, без некротичних ділянок, при відсутності чи незначній виразності перифокального набряку мозку. Контрастне підсилення мало впливало на інтенсивність зображення пухлини.

При анапластичних астроцитомах (III ступінь злоякісності) на КТ-знімках, як правило, визначались гетерогенні ділянки (72,2%) з нечіткими кордонами. В гіподенсивних зонах виявлялись ділянки підвищеної щільності різної форми та величини, в яких іноді знаходились фрагменти низької щільності, що відповідали вогнищам некрозу в пухлині.

Для анапластичних астроцитом найбільш характерними МРТ-ознаками було виявлення у зоні пухлини гетерогенного сигналу у Т₁- і Т₂-режимах, неоднорідне накопичення магнітнопідсилюючого препарату в окремих ділянках пухлини, нечіткість її контурів, наявність переважно дрібновогнищевих некрозів у зоні пухлини, відносно рідке кістоутворення і помірно виражений перифокальний набряк мозку.

При олігодендрогліомах типової структури (II ступінь анаплазії) і анапластичних олігодендрогліомах (III ступінь анаплазії) характерними КТ-ознаками були зони округлої форми гетерогенного зниження чи підвищення щільності з нечіткими кордонами і більш частим ніж при астроцитомах утворенням різних за розмірами кіст (21,4%) та звапнень (28,6%).

Контрастне підсилення призводило до неоднорідного помірного підвищення чіткості КТ-зображення пухлини у половині спостережень. Відзначалось розповсюдження пухлини в медіанні структури та протилежну півкулю мозку. Частота та виразність перифокального набряку мозку більш характерні (64,3%), ніж при астроцитомах типової структури.

Олігодендрогліоми (II ступінь анаплазії) в МРТ-зображенні характеризуються виявленням у зоні пухлини гомогенного низькоінтенсивного сигналу в Т₁-режимі та гомогенного гіперінтенсивного сигналу на Т₂-зважених зображеннях.

При анапластичних олігодендрогліомах спостерігається втрата гомогенного сигналу та відмічається гетерогенний низькоінтенсивний сигнал в Т₁-режимі та гетерогенний високоінтенсивний сигнал в Т₂-режимі. Зростає інтенсивність накопичення магнітопідсилюючого препарату в зоні пухлини. Зростає розповсюдженість зони перифокального набряку мозку в Т₂-режимі. В ряді анапластичних астроцитом і олігодендрогліом виявлялось кістоутворення, причому розміри кіст коливались у широких межах.

При гліобластомах (IV ступінь анаплазії) півкуль головного мозку на КТ-знімках виявлялись вогнища гетерогенної, частіше підвищеної щільності, округлої форми, без чітких кордонів, які добре накопичують контрастну речовину, особливо в периферичних ділянках пухлини, з частим виявленням великих зон некрозу та виразним набряком у пошкодженій півкулі мозку, кордони якого частіше мають пальцеподібну форму. Характерно виявлення ознак розповсюдженості пухлини у мозолясте тіло і протилежну півкулю мозку.

При МРТ дослідженні гліобластом виявляється виразна гетерогенність сигналу в зоні пухлини. На томограмах в Т₁-режимі виявляється погано відмежоване вогнище із змішаними ділянками гіпо- та ізоінтенсивного сигналу з майже постійними ділянками некрозу переважно у центральних частинах пухлини, в зоні якого знаходиться більш низький сигнал в порівнянні з периферичними відділами пухлини, де сигнал гіперінтенсивний.

МРТ-ознаки гліобластоми у Т₂-режимі проявляються також виразною гетерогенністю з перевагою гіперінтенсивного сигналу у компактних ділянках пухлини. Зона пухлини оточена виразним перифокальним набряком мозку, контури якого часто мають пальцевидну форму, і захоплюють майже всю білу речовину півкулі з розповсюдженням у підкоркові відділи, мозолясте тіло і в протилежну гемісферу мозку. При введенні магневіста відзначається значне посилення інтенсивності сигналу пухлини, особливо у режимі Т₁.

Одним із завдань дослідження є співставлення діагностичної інформативності КТ та МРТ. Проведений порівняльний багатофакторний статистичний аналіз показав тісний прямий кореляційний зв'язок між даними, одержаними при КТ та МРТ дослідженнях, особливо у характеристиці ступеня злоякісності гліом півкуль головного мозку.

По мірі збільшення ступеня злоякісності гліом різної гістоструктури, відзначається чітке зростання гетерогенної гіперденсивності в зоні пухлинного вогнища на КТ і підвищення накопичення контрасту, що досягала 75-95%. При МРТ закономірним є виявлення зон гетерогенного низькоінтенсивного сигналу в режимі Т₁ і високоінтенсивного -- у режимі Т₂ (80-100%). Чіткість меж вогнища значно зменшується, різко зростає частота виявлення ділянок некрозоутворення (до 95%). Настільки ж закономірне зростання виразності перифокального набряку, що нерідко поширюється в протилежну півкулю мозку. Для гліом з помірними рисами злоякісності характерне менше збільшення вказаних ознак. Поряд із цим відзначається схильність пухлин до кістоутворення й утворення петрифікатів в анапластичних астроцитомах і олігодендрогліомах. При цьому виявлення вогнищ звапнення в пухлині мало місце тільки на КТ-сканах і було непомітним при МРТ. Зіставлення виявляємості інших ознак (чіткість меж пухлини, вогнищ некрозу, кіст) на КТ і МРТ дозволяє відзначити більшу інформативність при МРТ дослідженнях.

Нами проведено визначення кількісних змін співвідношень площ зон пухлини і перифокального набряку при гліомах різних розмірів і ступеня злоякісності.

Встановлено, що відношення площин зон набряку мозку і пухлини збільшується по мірі зростання ступеню злоякісності гліом, причому при відносно невеликих розмірах пухлин (з площиною на зображеннях до 10 см²) коефіцієнт набряк/пухлина виявляється більшим, ніж при пухлинних вогнищах великих розмірів (з площиною на зображеннях більше 25 см²).

Для підвищення діагностичної інформативності даних, одержаних при КТ- і МРТ-дослідженнях нами була розроблена таблиця, у якій систематизовані ознаки за характером їх проявлення на томограмах і частотою, з якою вони зустрічаються (у %) при гліомах різних гістобіологічних властивостей, з урахуванням ступеня їх анаплазії. Графічно ці дані представлені у вигляді діаграм на малюнках 1-3.

1 - вогнища крововиливів;

2 - вогнища некрозу;

3 - накопичення контрасту;

4 - щільність пухлини (гетерогенна) - для КТ;

МР-сигнал у пухлині (гетерогенний) - для МРТ;

5 - розповсюдженість перифокального набряку в ураженій півкулі мозку;

6 - форма кордонів набряку (пальцеподібна або фрагментована);

7 - чіткість кордонів пухлини (чітка);

8 - кісти в пухлині;

9 - петрифікати у пухлині.

Оцінка інформативності методів КТ та МРТ до і після застосування стандартизованої таблиці представлена в таблиці 3.

Запропонована технологія дозволила підвищити розпізнавання гістобіологічних властивостей гліом та ступеня їх злоякісності у середньому для КТ - на 15,0%, для МРТ - на 16,3%.

Таблиця 3. Співставлення точності і чутливості КТ- та МРТ-досліджень до (А) та після (Б) застосування стандартизованої діагностичної таблиці.

Метод	Точність (Т) і чутливість (Ч)	Астроцитоми I-II ступеня анаплазії	Анапластичні астроцитоми III ступеня анаплазії	Анапластичні олігодендрогліоми III ступеня анаплазії	Гліобластоми IV ступеня анаплазії
		А	Б	Підвищення ефективності діагностики	А	Б	Підвищення ефективності діагностики	А	Б	Підвищення ефективності діагностики	А	Б	Підвищення ефективності діагностики
КТ	Т	68,4	85,3	16,9	70,4	86,5	16,1	70,6	83,3	12,7	72,5	86,8	14,3
	Ч	70,8	84,3	16,5	70,5	86,4	15,9	70,0	80,0	10,0	72,0	85,0	13,0
МРТ	Т	71,0	88,2	17,2	70,6	89,2	18,6	70,6	83,3	12,7	72,7	89,5	16,8
	Ч	73,7	89,5	15,8	70,0	88,6	18,6	70,0	80,0	10,0	75,0	90,0	15,0

Примітка: чисельні значення приведені у %.

Протонна магнітно-резонансна спектроскопія (¹Н МРС) проведена у 39 хворих, з яких у 7 були гліоми I-II ступеня злоякісності, у 19 - III злоякісності і у 13 - IV ступеня злоякісності. При цьому визначався вміст і співвідношення слідуючих метаболітів в пухлині і різних ділянках мозку: креатин (Cr), креатинфосфат (PCr), N-ацетиласпартат (NAA), холін (Cho), лактат (Lac), глютамін (Gln), глютамат (Glt), ацетилхолін (Acho), фосфатидилхолін (Phcho), алкоголяти цукрів (mIns).

Проведені ¹Н МРС - дослідження хворих з різними видами гліальних пухлин півкуль головного мозку показали, що метаболічні порушення у зоні пухлинного вогнища більше виражені, ніж в оточуючих ділянках мозку. Ця різниця більша у порівнянні з симетричними зонами контралатеральної півкулі.

Виразність порушень метаболізму в пухлині зростає при збільшенні ступеня злоякісності гліом. Відносно помірними ці порушення виявились при астроцитомах і олігодендрогліомах I-II ступеня анаплазії. Найбільш виразні метаболічні зміни, які розповсюджуються на уражену півкулю мозку, а в ряді випадків, і на протилежну сторону, знайдені при гліобластомах.

В результаті проведених ¹Н МРС досліджень знайдено, що в гліомах I-II ступеня анаплазії спостерігається зниження показників NAA/Cr та NAA/Cho і зростання Cho/Cr порівняно з цими співвідношеннями в пошкоджених ділянках мозку. Така закономірність ще більше виражена в анапластичних гліомах різної гістоструктури (III ступень анаплазії) і особливо різко -- в гліобластомах (IV ступень анаплазії).

При астроцитомах низького ступеня злоякісності відмічається зменшення співвідношення Cho/Cr, низький сигнал від NAA, зростання рівня Cho та Cr.

При астроцитомах високого ступеня злоякісності знайдено більш високий, ніж при астроцитомах I-II ступеня анаплазії, вміст Lac, зниження сигналу від NAA, підвищення рівня Cr і Cho.

Отже, МР-спектроскопічні дослідження дозволяють одержати важливу додаткову інформацію, яка характеризує метаболічні зрушення при гліомах півкуль головного мозку.

Таким чином поєднання розглянутих даних КТ-, МРТ- і МРС-досліджень дозволяє підвищити рівень ефективності неінвазивної діагностики гістобіологічних властивостей гліом та ступеня їх злоякісності.

злоякісний гліома мозок пухлина

ВИСНОВКИ

Поєднання КТ- та МРТ-досліджень дозволяє деталізувати локалізацію і розповсюдженість гліом головного мозку в підкорково-серединні структури ушкодженої і контралатеральної півкуль мозку, що особливо важливо при медіанному розташуванні гліом.

Між діагностичними даними, які отримані за допомогою КТ та МРТ у хворих з гліомами головного мозку, при проведенні багатофакторного статистичного аналізу, встановлений чіткий прямий кореляційний зв'язок. Це дозволяє при переважно конвекситально розташованих гліомах встановити достатньо точний діагноз, використовуючи тільки один з зазначених методів, що підвищує економічну ефективність дослідження.

Співставлення КТ- та МРТ-ознак при гліомах півкуль головного мозку показало, що зображення деталей пухлини і перифокального набряку мозку при МРТ виявляються чіткіше. Однак, петрифікати в пухлині виявляються тільки при КТ і не знаходять відображення при МРТ, що має суттєве значення в розпізнаванні окремих видів гліом (олігодендрогліом).

Кількісні показники співвідношення площин зони перифокального набряку і пухлини мозку зростають з підвищенням злоякісності гліом півкуль головного мозку, знаходячись для астроцитом I-II ступеня анаплазії в межах від 0 до 0,06, а для гліобластом -- від 0,5 до 1,69.

Розроблено діагностичну таблицю стандартизованих КТ- та МРТ-ознак і частоти їх зустрічаємості, які відображають особливості різних видів гліом і ступінь їх анаплазії, застосування якої дозволяє підвищити ефективність інтраскопічного розпізнавання гліом півкуль головного мозку, відповідно, на 15,0 та 16,3%.

МРТ в поєднанні з ¹Н МР-спектроскопією дозволило встановити, що виразність молекулярно-метаболічних порушень у пухлині і їх розповсюдженість в ураженій півкулі мозку, які були оцінені за спектрами креатину, N-ацетиласпарату, холіну, лактату, глютаміну, глютамату, фосфокреатину, ацетилхоліну і алкоголяту цукрів, збільшується при зростанні ступеня злоякісності гліом півкуль головного мозку.

Діагностична точність розпізнавання гліом півкуль головного мозку методами КТ, МРТ та МРС знаходиться в межах 85-87%, 88-90% і 88-91%, відповідно. Використовуючи методи КТ, МРТ та МРС можливо з імовірністю 85-91% зробити висновок про гістобіологічний вид і ступінь злоякісності гліом.

ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Чувашова О. Ю. Характеристика перифокального отека при глиомах полушарий головного мозга различной степени анаплазии по данным компьютерной и магнитно-резонансной томографии //Бюл. УАН. -- 1998. -- Вип.4. -- С.115--117.

2. Робак О. П., Вербова Л. Н., Шаверский А. В., Чувашова О. Ю. Сравнительная оценка эффективности интраскопических методов диагностики - компьютерной томографии и магнитно-резонансной томографии у больных с опухолями III желудочка //Бюл. УАН. -- 1998. -- Вип.5. -- С.133--134.

3. Чувашова О. Ю. Характеристика перифокального отека при глиомах полушарий большого мозга по данным компьютерной томографии и магниторезонансной томографии //Бюл. УАН. -- 1998. -- Вип.5. -- С.148.--149.

4. Кононов М. В., Чувашова О. Ю. Використання КТ- та МРТ-зображень для визначення об'ємів гліом головного мозку та зони перифокального набряку //Бюл. УАН. -- 1998. -- Вип.7. -- С.73--75.

5. Чувашова О. Ю. Гистобиологические и МР-томографические соотношения при глиомах полушарий головного мозга. Сообщение 1: Астроцитомы, олигодендроглиомы, эпендимомы //Укр. мед. альманах. -- 1999. -- Т.2, №3. -- С.151--158.

6. Чувашова О. Ю. Гистобиологические и МР-томографические соотношения при глиомах полушарий головного мозга. Сообщение 2: Гистобиологические особенности глиобластом и их МРТ-картина //Укр. мед. альманах. -- 1999. -- Т.2, №3. -- С.158--161.

7. Чувашова О. Ю. Комп'ютерно-томографічні та магнітно-томографічні дослідження співвідношень гліом півкуль головного мозку та перифокального набряку //Зб. наук. робіт Асоціації радіологів України “Променева діагностика, променева терапія”. -- К.: ІВО “Медицина України”. -- 1998. -- Вип.2. -- С.204--206.

8. Чувашова О. Ю., Робак О. П. Сравнительная оценка диагностических возможностей МРТ и КТ при опухолях полушарий головного мозга //Матеріали міжнар. наук. конф. “Актуальні питання сучасної хірургії”. -- Ужгород (Україна). -- 1997. -- С.109--112.

9.Tchоuvachova O. Ju., Robak O.P. Magnetic resonance imaging (MRI) in intracranial tumor diagnostics //Abstracts XXVth General Assembly of the international union of radio science. -- Lille (France). -- 1996. -- P.578.

10. Chuvachova O. Y. MRI diagnosis of local vasogenic reaction in patients with brain gliomas //Abstracts European congress of radiology. -- Vienna (Austria). -- 1999. -- P.512.

11. Chuvachova O. Y. The role of paramagnetic enhancing of in MRI diagnostic of brain gliomas // Abstacts XXVIth General Assembly of the international union of radioscience. -- Toronto (Canada). -- 1999. -- P.646.

12. Zozulya Y. A., Rogozhin V. A., Rozhkova Z. Z., Chuvachova O. Y. In vivo NMR ¹H spectroscopy for classifying human brain tumors //Book of Abstracts: 12^th European congress of radiology. -- Vienna (Austria). -- 2000. -- P.230.

АНОТАЦІЯ

Дисертація присвячена актуальним питанням нейрорадіології в діагностиці гліом півкуль головного мозку методами комп'ютерної, магнітно-резонансної томографії та магнітно-резонансної спектроскопії.

Дисертаційна робота вирішує важливе для променевої діагностики і нейрохірургії наукове завдання підвищення ефективності розпізнавання гліом півкуль головного мозку різних гістобіологічних видів і ступеня їх злоякісності.

Дослідження ґрунтується на результатах обстеження 126 хворих з гліомами півкуль головного мозку, яким були проведені хірургічні втручання з наступним гістологічним дослідженням тканини пухлин.

Визначені найбільш характерні ознаки, які відображають структурні властивості кожного гістобіологічного виду гліом і ступеня їх злоякісності. Розроблена таблиця, у якій систематизовані КТ- та МРТ-ознаки залежно від характеру їх проявлення і частоти зустрічаємості (у %), застосування якої дозволило підвищити розпізнавання гістобіологічних властивостей гліом і ступеня їх злоякісності у середньому при КТ -- на 15,0%, МРТ -- на 16,3%.

Показано, що співвідношення площини зони набряку мозку до площини пухлини зростає по мірі збільшення ступеня злоякісності гліом півкуль головного мозку. При застосуванні ¹Н МР-спектроскопії встановлено, що виразність порушень метаболізму в пухлині збільшується при зростанні ступеня злоякісності гліом.

КТ, МРТ та МРС дозволяють підвищити рівень ефективності неінвазивної діагностики гістобіологічних властивостей гліом і ступеня їх злоякісності.

Ключові слова: Комп'ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія, магнітно-резонансна спектроскопія, гліоми, мозок

АННОТАЦИЯ

Диссертация посвящена актуальным вопросам нейрорентгенологии в диагностике глиом полушарий головного мозга методами компьютерной и магнитно-резонансной томографии, магнитно-резонансной спектроскопии.

Диссертационная работа решает актуальную для лучевой диагностики и нейрохирургии научную задачу повышения эффективности диагностики глиом полушарий головного мозга различных гистобиологических видов и степени их злокачественности.

Исследование основывается на 126 наблюдениях больных с глиомами полушарий головного мозга, которым производилось оперативное вмешательство с последующим гистологическим исследованием ткани опухоли.

Исследования проведены в Институте нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова АМН Украины, НВП “Интермаг” в 1996-1999 гг. и Клинико-диагностическом центре “Здоровье пожилых людей” АМН Украины в 1999 году.

Возраст больных находился в пределах от 15 до 74 лет. Средний возраст составлял 42,7 года, в том числе мужчин -- 43,4 года, женщин -- 41,2 года.

Астроцитомы I-II степени злокачественности локализовались преимущественно в лобных долях мозга, реже в височных и теменных областях мозга. Анапластические астроцитомы (III степень злокачественности) также наиболее часто поражали лобные доли и менее часто -- височные и теменные. Глиобластомы локализовались преимущественно в лобных и височных долях, менее часто -- в теменных участках мозга. Эпендимоастроцитомы и олигодендроглиомы II и III степеней анаплазии чаще локализовались в лобных отделах головного мозга.

На основании проведенных исследований были определены наиболее характерные признаки, отражающие структурные особенности каждого гистобиологического вида глиом и степень их злокачественности.

Для повышения диагностической эффективности полученных данных разработана таблица, в которой систематизированы КТ- и МРТ-признаки по характеру их проявления на томограммах и частоте встречаемости (в %) при глиомах различных гистобиологических свойств с учетом степени их анаплазии.

Использование стандартизированной таблицы позволило улучшить распознавание гистобиологических особенностей глиом и степень их злокачественности в среднем при КТ на 15,0%, МРТ -- 16,3%.

Проведенный сопоставительный многофакторный статистический анализ показал тесную прямую корреляционную связь между данными, получаемыми при КТ и МРТ исследованиях, особенно в характеристике степени злокачественности глиом полушарий головного мозга.

Показано, что отношения площадей зоны отека и опухоли на томограммах возрастает по мере увеличения степени злокачественности глиом полушарий головного мозга, причем при относительно небольших опухолях (с площадью на изображении до 10 см²) коэффициент отек/опухоль оказывается большим, чем при опухолевых очагах крупных размеров (с площадью на изображении более 25 см²).

При проведении ¹Н МР-спектроскопии установлено, что выраженность нарушений метаболизма в опухоли увеличивается при нарастании степени злокачественности глиом. Относительно умеренными эти нарушения оказались при астроцитомах и олигодендроглиомах I-II степеней анаплазии. Наиболее выраженные метаболические изменения, распространяющиеся на пораженное полушарие мозга, а в ряде случаев и на противоположную сторону, обнаружены при глиобластомах.

Таким образом, МР-спектроскопические исследования позволяют получить важную дополнительную информацию, характеризующую метаболические сдвиги при глиомах полушарий головного мозга.

КТ, МРТ и МРС позволяют повысить уровень эффективности неинвазивной диагностики гистологических особенностей глиом и степени их злокачественности.

Ключевые слова: Компьютерная томография, магнитно-резонансная томография, магнитно-резонансная спектроскопия, глиомы, мозг

ANNOTATION

The thesis concerns the up-to-date issues of neuroroengenology in the diagnosis of the brain hemisphere gliomas using computer - and magnetic-resonance tomography (CT, MRI) as well as magneto-resonance spectroscopy (MRS).

The study is in a good time to resolve the scientific problem faced by the ray diagnosis technique and neurosurgery, namely the problem of how to increase the efficiency of diagnosis of the brain hemisphere gliomas with different hystobiology and malignancy.

The research is based on the findings in 126 patients witch brain hemisphere gliomas who underwent surgery followed by histological tests of tumor tissue.

The most characteristic features have been revealed to reflect the structural particulars of every gliomic tumor and its malignancy rate. The table has been drawn up to systemize the CT and MRI signs according to their manifestation and incidence (%). Using the table, it became possible to identify more effectively - by 15 % and 16,3 % in average, in CT and MRI, respectively - the glioma hystobiological and malignant features. The edema area is shown to increase as the glioma malignancy grows up. It was found during the 1 HMR- spectroscopy that metabolic disorders in tumors are more pronounced when the glioma malignancy level elevates.

CT, MRI and MRS enable the efficiency of a non-invasive diagnosis of glioma hystobilology and malignancy to be improved.

Keywords: Computer tomography, magnetic-resonance tomography, magnetic-resonance spectroscopy, gliomas, brain

Размещено на Allbest.ru

...