Мінеральна щільність кісткової тканини при первинному остеоартрозі: клініко-патогенетичні аспекти, підходи до лікування

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

УДК 616.71-007.234-06:616.71/72-018.3-007.248]-07/-08

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

МІНЕРАЛЬНА ЩІЛЬНІСТЬ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ ПРИ ПЕРВИННОМУ ОСТЕОАРТРОЗІ: КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНІ АСПЕКТИ, ПІДХОДИ ДО ЛІКУВАННЯ

14.01.02 - внутрішні хвороби

БАБІНЕЦЬ Лілія Степанівна

ІВАНО-ФРАНКІВСЬК-2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Тернопільській державній медичній академії ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор СМІЯН Світлана Іванівна, Тернопільська державна медична академія ім. І.Я. Горбачевського, завідувач кафедри шпитальної терапії №2

Офіційні опоненти:

1. Доктор медичних наук, професор БОЦЮРКО Володимир Іванович, Івано-Франківська державна медична академія, завідувач кафедри ендокринології

2. Доктор медичних наук, професор КОЛОМОЄЦЬ Михайло Юрійович, Буковинська державна медична академія, проректор з навчальної роботи, завідувач кафедри госпітальної терапії та клінічної фармакології

Провідна установа:

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, кафедра терапії та ревматології, м. Київ

Захист дисертації відбудеться 27 вересня 2000 р. о 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 20.601.01 Івано-Франківської державної медичної академії МОЗ України (76000, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 2)

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Івано-Франківської державної медичної академії (76000, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 7)

Автореферат розісланий 27 серпня 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, професор ________________ Оринчак М.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

кістковий остеоартроз фосамакс денситометрія

Актуальність теми. Остеоартроз (ОА), одна з найпоширеніших, інвалідизуючих патологій в популяції людини, яка характеризується тривалим перебігом, схильністю до рецидивів і відноситься до найбільш важливих проблем терапії та ревматології (В.А. Насонова, М.Г. Астапенко, 1989; Carrey, 1990; Є.М. Нейко, 1994). Проблема лікування та реабілітації ОА складає не лише медичну, але і соціальну проблему, оскільки захворювання уражає переважно осіб працездатного віку і складає 37-40 % тимчасової непрацездатності серед усієї патології опорно-рухового апарата (М.І. Швед, 1994; В.З. Нетяженко, 1998.)

Остеоартроз - це метаболічне захворювання, при якому страждають структури суглобів, в першу чергу, гіаліновий хрящ, а також і кісткова тканина. Стан кісткової маси скелета накладає відбиток на клінічні прояви та перебіг цього захворювання (Shimizu, 1993). Дистрофічно-дегенеративні процеси в суглобовому хрящі, в міжхребцевих дисках і кістковій тканині мають спільні ланки патогенезу, що зумовлює часте поєднання процесів ОА, остеохондрозу хребта, а також змін кісткової маси у вигляді її збільшення (остеосклероз) або зменшення (від остеопенії до остеопорозу) (В.П. Веселовський, 1990; В.В. Поворознюк, 1997; Н.І. Хвисюк, 1995). В зв'язку з вищенаведеним актуальним є вивчення особливостей стану кісткової тканини у хворих на первинний ОА, а також поєднання з ним остеопорозу. Потребує також детального вивчення стан показників ендогенної інтоксикації (ЕІ) при первинному ОА в залежності від стану кісткової тканини.

Комплексний підхід до лікування первинного ОА передбачає використання кількох лікарських засобів, що часто призводить до розвитку токсико-алергічних реакцій та прогресування склеротичних процесів або втрати кісткової маси (А.А. Лобенко, 1997; А.С. Свінцицький, 1998). У зв'язку з цим все ширше застосовуються немедикаментозні методи лікування та попередження рецидивів захворювання, зокрема класична акупунктура (А.І. Белик, 1989; Лу Минь, 1998). Проте особливості дії та механізми реалізації лікувального впливу голкорефлексотерапії (ГРТ) у хворих на первинний ОА в залежності від віку, рентгенологічної стадії, ступеня функціональної недостатності суглобів, наявності чи відсутності реактивного синовіту, а також стану кісткової тканини не вивчені.

Повідомлень про застосування препаратів для відновлення кісткової тканини у хворих на первинний ОА із супутньою остеопенією або остеопорозом в опрацьованій літературі ми не знайшли. Результати впливу препарату антирезорбтивної дії фосамаксу на стан кісткової тканини у хворих на первинний ОА із зниженою кістковою масою, а також на клінічні показники та параметри ендогенної інтоксикації не вивчені.

Таким чином, потребує вивчення та уточнення комплекс теоретичних та практичних питань з проблеми патогенезу та лікування остеоартрозу.

Зв'язок теми з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи Тернопільської державної медичної академії ім. І.Я. Горбачевського та кафедри шпитальної терапії №2 “Вдосконалення методів діагностики, лікування і профілактики остеопорозу” (шифр ІК-00, строки виконання - 1998-2000 роки).

Мета роботи. На основі вивчення стану мінеральної щільності кісткової тканини у хворих на первинний остеоартроз, його впливу на клінічний перебіг захворювання та показники синдрому ендогенної інтоксикації розробити програми лікування первинного ОА із застосуванням голкорефлексотерапії та фосамаксу.

Завдання дослідження.

1. Дослідити стан кісткової тканини у хворих на первинний ОА за допомогою двофотонної рентгенівської денситометрії в залежності від статі, віку та стану репродуктивної функції у жінок.

2. Вивчити особливості клінічних проявів, стан показників ендогенної інтоксикації у хворих на ОА в залежності від біологічного віку, рентгенологічної стадії захворювання, ступеню функціональної недостатності суглобів, наявності реактивного синовіту та стану кісткової тканини.

3. Вивчити вплив дії загальноприйнятого лікування, а також комплексного лікування із включенням класичної акупунктури на клінічні прояви, стан показників ендогенної інтоксикації та мінеральну щільність кісткової тканини у хворих на первинний ОА.

4. Дослідити терапевтичну ефективність дії фосамаксу на клінічні прояви, стан показників ендогенної інтоксикації та мінеральну щільність кісткової тканини у жінок з первинним ОА та остеопенією чи остеопорозом.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчений стан мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) у хворих на первинний ОА різних статево-вікових груп на основі аналізу показників кісткової тканини, отриманих за допомогою двофотонної рентгенівської денситометрії, та виділені різні групи хворих на ОА за станом кісткової тканини: з остеосклерозом, остеопенією та остеопорозом. Вперше у хворих на первинний ОА проаналізовані особливості розвитку вікового остеопорозу, а також встановлено прогресування втрати кісткової маси у жінок з ОА з настанням та збільшенням тривалості менопаузи. Новим є встановлення зв'язку між глибиною втрати кісткової тканини у хворих на первинний ОА та посиленням клінічних проявів захворювання та показників ендогенної інтоксикації.

Дістало подальший розвиток патогенетичне обґрунтування застосування класичної акупунктури в комплексному лікуванні первинного ОА. Встановлено високу ефективність голкорефлексотерапії для нормалізації показників ендогенної інтоксикації та клінічної симптоматики. Вперше доведено доцільність використання класичної акупунктури в комплексному лікуванні хворих на ОА із супутньою остеопенією для профілактики прогресування остеопоротичного процесу.

Вперше у хворих на первинний ОА жінок в постменопаузі з остеопенією або остеопорозом застосовано і доведено доцільність використання фосамаксу для відновлення кісткової маси, покращання клінічного стану та зниження рівня ендогенної інтоксикації.

Практичне значення отриманих результатів. Проведені дослідження дозволили обгрунтувати, що показники стану кісткової тканини є важливими діагностичними критеріями різних клініко-патогенетичних варіантів перебігу остеоартрозу і повинні обов'язково враховуватись при визначенні адекватності та ефективності лікування. Доведено, що показники ендогенної інтоксикації можуть бути критеріями оцінки тяжкості перебігу первинного ОА, а також визначення адекватності та дієвості лікувальних програм. Дослідженням науково обгрунтовані підстави для застосування курсу класичної акупунктури в комплексному лікуванні первинного ОА: нормалізуючий вплив даного методу на клінічні прояви захворювання, показники ендогенної інтоксикації та стабілізуюча дія на стан кісткової тканини, що відкриває перспективу для застосування ГРТ для профілактики розвитку остеопорозу. Обґрунтовано застосування фосамаксу для відновлення втрати кісткової маси та нормалізації показників ЕІ у жінок в постменопаузі з первинним ОА та остеопенією або остеопорозом.

Впровадження результатів дослідження. Запропоновані методи терапії первинного ОА впроваджено в практику ревматологічного відділення Тернопільської міської лікарні №2, загальнотерапевтичних відділень Чернівецької міської лікарні №1, Чортківської, Борщівської, Гусятинської, Бучацької ЦРЛ Тернопільської області, Коломийської ЦРЛ Івано-Франківської області та санаторію “Медобори”.

Матеріали роботи впроваджені в навчальний процес кафедр шпитальної терапії №1 та №2, терапії ФПО Тернопільської державної медичної академії та кафедри госпітальної терапії та клінічної фармакології Буковинської державної медичної академії.

Особистий внесок здобувача. Автором організовано клінічне, лабораторне та інструментальне обстеження 137 хворих на первинний остеоартроз та 40 практично здорових осіб. В динаміці проведеного лікування самостійно виконано забір досліджуваного матеріалу для визначення показників синдрому ЕІ, організовано обстеження методом двофотонної рентгенівської денситометрії до лікування та через 3-6 місяців після початку його в залежності від терапевтичної програми. Самостійно проліковано 68 пацієнтів методом класичної акупунктури згідно з рекомендаціями вітчизняної школи рефлексотерапії. Здійснювався контроль протягом 3 місяців за групою пацієнток, що приймали фосамакс. Дисертант зробила аналіз отриманих результатів дослідження та їх статистичну обробку, сформулювала всі положення і висновки роботи, практичні рекомендації. Підготувала до друку статті, оформила дисертаційну роботу та автореферат.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертації повідомлені та обговорені на ХLІ-ХLІІІ підсумкових наукових конференціях молодих вчених “Здобутки клінічної та експериментальної медицини” (Тернопіль, 1998-2000 р.), ІІІ Українській науково-практичній конференції “Остеопороз: епідеміологія, клініка, діагностика, профілактика та лікування” (Київ, 1999 р.), засіданні “Регіональної школи з остеопорозу” (Тернопіль, 1998 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 наукових праць, з них 4 - у фахових журналах, які повністю висвітлюють основний об'єм проведених досліджень.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота написана українською мовою, викладена на 172 сторінках машинописного тексту, не включаючи список літератури із 216 джерел (144 - українською, російською мовами та 72 - іноземних); ілюстрована 48 таблицями та 15 рисунками; складається із вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів дослідження, чотирьох розділів власних спостережень, аналізу і обговорення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань були обстежені 137 хворих на первинний остеоартроз, які лікувалися в ревматологічних відділеннях Тернопільських обласної клінічної лікарні та міської клінічної лікарні №2. Контрольну групу склали 40 здорових осіб, репрезентативних за віком і статтю. Розподіл пацієнтів за статтю свідчив про переважання серед хворих на ОА жінок (90 проти 47). Аналіз за віком показав, що доля молодих (до 30 р.) складала лише 12,4 %, тобто ОА - захворювання середнього та похилого віку. Аналіз за професійним складом свідчив про переважання серед пацієнтів з ОА людей фізичної праці (лише 12,7 % хворих були людьми розумової праці).

Діагноз ОА встановлювали на основі уніфікованих діагностичних критеріїв, розроблених Американською асоціацією ревматологів (1983). Рентгенологічну стадію ОА визначали за І.С. Косинською (1961). Вираженість суглобового синдрому оцінювали за такими показниками: біль при активних та пасивних рухах, припухлість, болючість при пальпації, зміна шкіри над суглобом, деформація, крепітація. Оцінку клінічного стану проводили за больовим, суглобовим та запальним індексами, які визначали за загальноприйнятими в ревматології методиками. Деформацію суглобів оцінювали за трьома видами змін: 1 - обмеження об'єму рухів; 2 - осьова деформація; 3 - порушення контакту суглобових поверхонь (Hughes, Curreg, 1990). Вимірювання обмеження амплітуди рухів в суглобах проводили гоніометром у відповідності з методикою В.В. Попова, що базується на нейтрально-нульовому методі. Недостатність функції суглобів визначали за загальноприйнятою методикою (Н.К. Єров, О.Ш. Шукуров, 1985). Наявність чи відсутність реактивного синовіту діагностували за об'єктивними і суб'єктивними ознаками: припухлість суглобу; підвищення температури в ділянці суглобу (термометрія медичним електротермометром ТПЕМ-01); болючість при пальпації по ходу суглобової щілини; наявність внутрішньосуглобового ексудату; поява гострофазових показників запалення (ШОЕ, лейкоцитоз, СРБ, формолова проба); наявність болю “запального” характеру.

Для оцінки процесів ендогенної інтоксикації (ЕІ) в клінічній практиці використовували метод визначення рівня середньомолекулярних пептидів (СМП) в плазмі крові в модифікації Н.І. Габріеляна та співавт. (1984). Про рівень ендогенної інтоксикації (РЕІ) судили за сорбційною здатністю еритроцитів, що визначали за методикою А.А. Тогайбаєва (1988). Ступінь ендогенної інтоксикації характеризували також за кількістю циркулюючих імунних комплексів (ЦІК), яку визначали за методом Й.І. Хоткової (1979).

Дослідження показників кісткової тканини проводилось за допомогою двофотонного рентгенівського денситометра (Dual Energy X-Ray Absorptiometry - DXA) фірми Lunar corp. (Madison, WI) - Lunar DPX-A №2589. Подвійна рентгенівська абсорбціометрія на сьогодні - це найкращій метод вивчення мінеральної щільності кістки в різних відділах скелета (В.В. Поворознюк, 1997; Ю. Франке, Г. Рунге, 1995). За допомогою приладу вивчали наступні параметри: BMD - bone mineral density - мінеральну щільність губчастої кістки окремо по хребцям L1, L2, L3, L4 поперекового відділу хребта, а також всього поперекового відділу L1-L4 з міжхребцевими щілинами - в г/смІ з точністю до 0,02 г/смІ; відносні показники - Т (peak bone mass) - BMD стосовно здорових молодих людей (young adult, 20-45 років) в SD (standart deviations) - одиницях стандартних відхилень і показники у % від рівня МЩКТ здорових молодих людей; показники Z (Age Matched) і % (Age Matched) стосовно здорових людей своєї вікової групи; аналогічні параметри стосовно стегнової кістки в цілому (total) і в окремих її частинах - шийка (neck), трикутник Варда (wards), трохантер (troch) і стовбур (shaft).

Оцінку показників проводили згідно з рекомендаціями Всесвітньої Організації охорони здоров'я (WHO, Geneva, 1994): МЩКТ вище 1,2 г/смІ оцінюється як остеосклероз; Т в межах (-1)-(+1) - нормальний стан кісткової тканини ; Т - (-1)-(-2,5) - остеопенія; Т нижче (-2,5) - остеопороз.

Кількісні показники, отримані при проведенні досліджень, оброблені статистично на персональному комп'ютері “Pentium II-450”; різниця показників вважалася достовірною при Р<0,05 за критеріями Стьюдента. Коефіцієнти детермінації (D) та множинної регресії (R) розраховані за допомогою прикладного пакету STATAN; кореляційно-регресійна залежність вважалась тісною при R>0,7.

Результати дослідження та їх обговорення. Отримані в нашому дослідженні дані свідчать про схильність пацієнтів з первинним остеоартрозом до збільшення мінеральної щільності кісткової тканини: практично всі показники незалежно від вікової групи більші 1,0 г/смІ. Результати в цілому достовірні, що забезпечується програмним оснащенням денситометра DPX-A, і за віковими групами порівняння (р<0,05). Аналіз стану мінеральної щільності кісткової тканини в окремих хребцях поперекового відділу хребта показав достовірне зменшення МЩКТ від молодшої групи пацієнтів до більш старшої. Таким чином, з віком навіть на тлі збільшення в цілому кісткової маси у хворих на первинний ОА проходить постійна втрата кісткової маси, тобто неухильно відбувається процес остеопорозу. Втрата кісткової маси в середньому в групі обстежених пацієнтів у старшій віковій групі в порівнянні з молодшою складає (25,752,10) %, причому якщо до 45 років втрачається 4-7 % кісткової маси, то після 45 років - 7-15 %. Наявність встановленої вище тенденції підтверджують дані, отримані в нашому дослідженні, за показником Т. Наводимо показники МЩКТ (г/смІ) в проміжку L1-L4 поперекового відділу хребта у хворих на первинний ОА у вікових групах до 30 років, 31-45, 46-60 і старших 60 років - (1,2180,001); (1,1850,001); (1,1090,001); (1,0090,001); показники Т (Young Adult) в одиницях SD в аналогічних групах - (0,6910,003); (0,5540,001); (0,4650,006); (-1,3780,006); показники Young Adult (%) в аналогічних групах: (109,860,15); (105,190,46); (103,462,75); (86,334,77).

Комп'ютерний денситометр дає можливість оцінити стан кісткової тканини не тільки стосовно молодих здорових людей, але й порівняти вищезгадувані параметри щодо людей аналогічного віку в цілому в популяції. Це дозволило нам максимально об'єктивізувати отриману інформацію. Отримані значення параметрів Age Matched % і Age Matched Z дозволяють зробити висновок про те, що втрата кісткової маси при первинному ОА з наростанням віку щодо здорових людей аналогічного вікового проміжку значно менша, ніж в порівнянні з групою молодих здорових людей. В середньому цей показник становить (7,501,20) % проти (25,752,30) % відповідно. МЩКТ навіть в похилому віці залишається високою (92-105 %) при первинному остеоартрозі, що підтверджує висновок про схильність до збільшення кісткової маси та високу МЩКТ при досліджуваній патології. В той же час втрата кісткової маси, хоч і не така яскраво виражена, як при порівнянні з молодими здоровими людьми, все-таки відбувається, а це підтверджує факт про поглиблення остеопоротичних процесів з віком навіть на тлі збільшення МЩКТ при первинному ОА.

На основі даних опрацьованої наукової літератури (П.А. Ревелл, 1993) відомо, що у жінок та чоловіків перебіг остеопорозу дещо відрізняється, тому ми провели окремо аналіз стану кісткової тканини при первинному ОА у чоловіків та жінок, поділивши жінок на групи за часом настання менопаузи та її тривалості. Аналіз отриманих даних стану кісткової тканини жінок з первинним ОА в % стосовно молодих здорових людей показав більш виражену втрату кісткової маси в порівнянні з показниками в цілому за обстежуваною групою. Втрата кісткової маси в групі жінок в менопаузі тривалістю більше 10 років і до 10 років щодо жінок в доменопаузі становить відповідно (28,70,9) % і (17,41,1) %. Необхідно зазначити великий вплив репродуктивної функції жінки на стан кістки: з настанням менопаузи відбувається значне зменшення МЩКТ, яке пояснюється зниженням гормонального захисту естрогенів в зв'язку з різким падінням їх рівня в менопаузі. Отримані в нашому дослідженні значення показника Т є дуже ілюстративними: в групі менопаузи тривалістю до 10 років Т наближається до (-1,0), що можна трактувати як передостеопенічний стан, а в групі жінок в менопаузі більше 10 років Т знижується до (-1,5-(-2,0)), що відповідає стану вираженої остеопенії і наближається до остеопорозу.

У обстежуваного контингенту жінок з первинним ОА було проведено також дослідження стану кісткової тканини в ділянках стегнової кістки, що дало можливість проаналізувати параметри МЩКТ периферичних суглобів на прикладі стегнового суглоба. Це особливо актуально ще й тому, що стегнова кістка є проблемною в плані можливих переломів в зоні шийки стегна в жінок на фоні зниження МЩКТ в клімактеричному періоді, про що свідчать дані літератури (В.В. Поворознюк, 1995; D.W Demster, 1995). Показники в зонах шийки та трикутника Варда констатують достовірне зменшення МЩКТ в групах в менопаузі в порівнянні з групою в доменопаузі (р<0,05). Ці відділи стегнової кістки характеризують в більшій мірі стан губчастої кісткової тканини, яка переважає також і в зоні тіл хребців поперекового відділу хребта. Рівень МЩКТ, за нашими даними, в цих ділянках аналогічний, і тенденція втрати кісткової маси також ідентична. Зона тіла стегна показова в плані стану компактної кісткової тканини, яка тут переважає. В цій зоні виявлено високий рівень показників МЩКТ (від 1,3 до 1,5), що відповідає вираженому остеосклерозу. Тенденція до зниження МЩКТ достовірна тільки при порівнянні групи жінок в менопаузі більше 10 років з групою жінок в доменопаузі, але рівень МЩКТ зберігається високим (1,1290,090), кістка в цій зоні лишається повноцінною, хоча вікова втрата МЩКТ спостерігається і тут. Показник total (в цілому) за стегновою кісткою знаходиться також на високих цифрах, втрата МЩКТ достовірна тільки в групі жінок в менопаузі більше 10 років стосовно жінок репродуктивного віку і складає в середньому (14,10,5) % в той час, коли за зоною шийки стегна цей показник складає (24,30,3) %. Таким чином, компактна кісткова тканина менше піддається прогресуванню остеопорозу, ніж губчаста.

В дослідженні проведено аналіз стану кісткової тканини у чоловіків з первинним ОА. Результати свідчать, що рівень МЩКТ у чоловіків з первинним ОА в групі до 45 років суттєво не відрізняється від такого в групі жінок в доменопаузі, в середньому він становить 1,110,10. Тобто відмічається високий рівень МЩКТ в молодих чоловіків при ОА, хоча цей рівень дещо нижчий, ніж в аналогічній групі жінок (1,200,10), що, можливо, пояснюється більшою схильністю жінок до ОА і більшою вираженістю в них склеротичних змін в молодому віці, ніж у чоловіків. Втрата кісткової маси з віком у чоловіків також відбувається, але темпи її досить низькі. Вона в середньому становить (7,20,9) % в групі чоловіків старшого віку в порівнянні з молодими до 45 років, в той час, як у жінок старшого віку стосовно жінок в доменопаузі цей показник становить (28,70,9) %. Таким чином, за даними нашого дослідження, остеопоротичні процеси у чоловіків з первинним ОА перебігають значно повільніше, ніж у жінок і в цілому щодо обстежуваного контингенту.

Нами виявлені різнонаправлені зміни мінеральної щільності кісткової тканини при первинному ОА. Підвищення МЩКТ (остеосклероз) спостерігали у 95 (69,35 %) хворих. Важливим результатом проведеного нами аналізу стану кісткової тканини у хворих на первинний ОА є виявлення вагомої групи пацієнтів, показники кісткової тканини яких знаходяться в зоні остеопенії і навіть вираженого остеопорозу. Ця група налічує 42 хворих, що становить 30,66 % від всього обстежуваного контингенту, причому переважну кількість виділеної групи становлять жінки (31 із 42). Це пацієнти в основному з ураженням кульшових суглобів і хребта. Хворі з остеопенією - 27 пацієнтів - складають 19,70 % від усього обстежуваного контингенту. Випадків явного остеопорозу (пацієнти з показниками Т меншими від (-2,5)) було значно менше - 15 пацієнтів (10,90 %).

В дослідженні ми проаналізували також можливі фактори виникнення остеопорозу, вважаючи, що жіноча стать, вік як для чоловіків, так і для жінок, менопауза для жінок є головними з них при первинному ОА. Аналіз факторів ризику свідчить про високий рівень впливу гіподинамії на розвиток остеопорозу в обстежуваній групі (перше місце в цілому в групі та серед жінок, друге - серед чоловіків). Шкідливі звички (алкоголь, тютюнопаління, зловживання кавою) посідають перше місце за впливом на чоловіків та друге - в цілому в групі хворих. Відмічається значний вплив неповноцінного харчування (нестача кальцію, фосфору та інших мікроелементів, вітаміну Д3, незбалансованість їжі за білком і т.п.) - друге місце серед жінок та третє - в цілому в групі. Всі вищенаведені висновки щодо факторів ризику визначають основні лінії профілактики остеопорозу взагалі та на тлі первинного ОА зокрема, а також наголошують на особливостях лікування хворих на первинний ОА із зниженою кістковою масою: суворий контроль за призначенням глюкокортикоїдів та повна відмова, при можливості, від них; обов'язкове призначення повноцінного комплексу ЛФК; рекомендації щодо харчування; відмова від шкідливих звичок; обов'язкове лікування супутньої патології.

В ході дослідження проаналізовано стан показників денситометрії кісткової тканини поперекового відділу хребта хворих на первинний ОА з остеопенією або остеопорозом. МЩКТ знаходиться в межах зниження щільності (у всіх позиціях<1,0). Показники Young Adult в % демонструють втрату кісткової маси в середньому (22,30,3) % щодо аналогічного показника у віковій групі 31-45 років на первинний ОА та (20,10,4) % стосовно аналогічної групи у віці 46-60 років. Показник Т знаходиться в межах вираженої остеопенії (всі значення Т менші від (-1,5) і близькі до (-2,0)). Аналіз денситометричних показників в групі хворих на первинний ОА з остеопенією та остеопорозом свідчить про високу точність та діагностичну цінність даного методу для раннього виявлення порушень в кістковій тканині. Згідно з даними літератури (R. Lindsay, 1992), рентгенологічно остеопороз виявляється при втраті 20-30 % МЩКТ, тому даний метод не може бути надійним для виявлення остеопенії, яка є більш характерною на тлі первинного ОА. В нашому дослідженні лише в 28,6 % випадків від групи пацієнтів з остеопенією спостерігається співпадіння даних рентгенівського обстеження та денситометричного. Аналіз клінічних показників хворих на первинний ОА з різним станом кісткової тканини показав, що зниження кісткової маси ускладнює перебіг та прояви ОА. Показники об'єму рухів ((1,1540,002), (1,6020,001), (1,7180,001) бала відповідно в групах хворих без остеопенії, з остеопенією та з остеопорозом), больовий ((1,5510,002), (1,6340,001), (1,7350,001) бала в аналогічних групах) та суглобовий ((1,6650,001), (1,6920,001), (1,8430,001) бала в аналогічних групах) індекси достовірно погіршуються в групах з остеопенією та особливо з остеопорозом (р<0,05). Розраховані для всіх кореляційно-регресійних моделей значення R (R>0,7) свідчать про наявність тісної оберненої залежності між вищевказаними клінічними показниками та МЩКТ. Показники запального індексу, за даними нашого обстеження, не залежать від стану кісткової тканини (в аналогічних групах (1,1370,007), (1,1580,008), (1,2420,005) бала - (р>0,05).

Розглядаючи проблему стану кісткової тканини при остеоартрозі, нами проаналізовано наявність переломів кісток в анамнезі серед обстежуваного контингенту хворих. Ми враховували як симптом остеопорозу лише 5 випадків переломів, що спостерігались серед наших пацієнтів у віці після 45 років і під дією незначної травмуючої сили зі слів хворих, а це складало 3,7 % від усіх хворих і 11,9 % від хворих з остеопенією та остеопорозом. Приведена інформація, хоч і не є статистично достовірною внаслідок малої кількості випадків переломів, однак підтверджує, що остеопенія та остеопороз часто є причиною пошкоджень кісткового апарата. Таким чином, більша вірогідність переломів при зниженні МЩКТ є ще одним доказом необхідності ранньої діагностики порушень стану кістки взагалі і при первинному ОА зокрема, що необхідно приймати до уваги в тактиці лікування пацієнтів з первинним ОА зі зниженою кістковою масою з метою профілактики переломів: уважний та індивідуальний підхід до призначення лікувального масажу, а особливо мануальної терапії в таких пацієнтів.

Первинний остеоартроз відноситься до захворювань з переважанням в патогенезі деструктивних механізмів, що супроводжуються порушенням клітинно-тканинного обміну речовин. Це призводить до накопичення значної кількості токсичних біологічно активних речовин, які зумовлюють процеси ендогенної інтоксикації. Ми провели аналіз стану деяких маркерів ЕІ при первинному ОА в залежності від стану кісткової тканини. Наводимо дані показника середньомолекулярних пептидів - СМП (ум.од.) при 254 нм в групах хворих на ОА без остеопенії, з остеопенією та з остеопорозом - вони становлять відповідно (315,352,25); (463,892,12); (535,213,63) при контролі (176,354,54); дані показника СМП (ум.од.) при 280 нм в аналогічних групах - (420,202,65); (512,343,35); (611,122,59) при контролі (228,364,61); дані показника РЕІ (%) - (46,200,81); (49,351,37); (52,621,51) при контролі (37,300,23); дані показника ЦІК (ум.од.) - (199,311,60); (229,702,50); (235,903,11) при контролі (37,300,23). Для всіх кореляційно-регресійних моделей значення R (R>0,7) свідчать про наявність тісної оберненої залежності між вищевказаними показниками СЕІ та МЩКТ. Таким чином, при поглибленні остеопоротичних змін у хворих на первинний ОА досліджувані ендотоксичні показники погіршуються. Можливо, це пояснюється більш вираженими деструктивними процесами в кістковій тканини при остеопенії або остеопорозі, що призводить до виділення значно більшої кількості ендогенних токсинів, а отже, значення показників ЕІ зростають. Наявність запального компоненту в клініці хворих на ОА при супутньому реактивному синовіті призводить також до збільшення показників ЕІ. Наводимо отримані нами дані в групах без реактивного синовіту та з наявністю його за показником СМП (ум.од.) при 254 нм - відповідно (233,909,80) і (456,607,30); СМП (ум.од.) при 280 нм - (403,516,29) і (483,104,61); РЕІ (%) - (41,510,59) і (50,300,45); ЦІК (ум.од.) - (192,101,63) і (235,603,21). Таким чином, показники ЕІ можуть виступати в ролі додаткових критеріїв діагностики різних типів перебігу первинного ОА.

Для корекції виявлених порушень у хворих на ОА ми застосували комплексні методи лікування. Першій групі хворих (69 пацієнтів) призначали традиційне лікування, яке включало нестероїдні протизапальні препарати, хондропротектори, вітаміни, судинні середники, біостимулятори, ЛФК, фізіопроцедури, масаж. У 47 пацієнтів другої групи поряд з загальноприйнятим лікуванням проводили курс голкорефлексотерапії з 10 сеансів за гальмівним методом, після чого оцінювали клінічні показники та СЕІ; 19 пацієнтам цієї групи із супутньою остеопенією продовжували лікування ГРТ до 3 курсів протягом 2-3 місяців. Третю групу склала 21 пацієнтка з первинним ОА та остеопенією або навіть остеопорозом, яка отримувала поряд із загальноприйнятим лікуванням та курсом ГРТ фосамакс по 10мг/д протягом 3 місяців. Всім пацієнтам після закінчення лікування провели денситометричний контроль.

Дослідженням змін клінічної симптоматики під впливом вказаних комплексних методів лікування встановлено, що усі три лікувальні програми сприяли достовірному зменшенню клінічних індексів у хворих на ОА. Однак, порівняння їх ефективності виявило суттєву перевагу підсилення загальноприйнятого лікування застосуванням класичної акупунктури. Такий комплекс не тільки зменшував, але й практично нормалізував стан всіх клінічних показників на відміну від загальноприйнятого комплексу, ефективність якого виявилась недостатньою. Під впливом комплексу з ГРТ спостерігалось зменшення больового індекса - БІ з (1,610,08) до (0,510,05) бала, суглобового індекса - СІ - з (1,630,05) до (0,450,12) бала, запального індекса - ЗІ - (1,250,13) до (0,310,03) бала. Загальноприйняте лікування показало значно гірші результати: БІ - з (1,580,08) до (0,850,05) бала, СІ - з (1,530,04) до (0,750,03) бала, ЗІ - з (1,120,03) до (0,650,05) бала. Призначення фосамаксу ми застосували в групі жінок з первинним ОА на тлі зниженої МЩКТ до стану остеопорозу, оскільки попередні два комплекси не задовольняли нас через відсутність або недостатню дію на стан кісткової маси, що, за нашими даними, значно ускладнювало клінічну картину і перебіг основного захворювання, а в перспективі призвело б до зниження міцності кістки і, можливо, до переломів та інвалідизації. Даний комплекс показав більш значну ефективність щодо двох попередніх програм, оскільки призводив до повної нормалізації клінічних індексів (БІ - з (1,790,02) до (0,320,03) бала та СІ - з (1,840,01) до (0,290,02) бала) з урахуванням значно важчого вихідного стану пацієнтів. За даними нашого дослідження, призначення фосамаксу суттєво не впливає на вираженість запального компоненту: відбулося зменшення ЗІ з (1,150,12) перед лікуванням до (0,310,05) бала, що практично не відрізняється від ефективності комплексу з ГРТ.

Проведений нами аналіз можливого впливу вищеназваних лікувальних програм на стан кісткової тканини у пацієнтів з первинним ОА показав відсутність достовірного впливу загальноприйнятого лікувального комплексу на кістку. Відмічалась навіть втрата кісткової маси протягом півроку в середньому на (1,120,09) % в першій групі обстежуваних, що, можливо, пов'язано з віковою втратою кісткової тканини. Виявлена тенденція потребує подальшого уточнення і аналізу, оскільки наше дослідження досить короткочасне для достовірної оцінки стану кістки в зв'язку з фізіологчними особливостями цієї тканини. Аналіз показників кісткової тканини хворих на первинний ОА з середнім рівнем МЩКТ, визначених до і після комплексного лікування з включенням одного курсу класичної акупунктури, показав практично відсутність динаміки під впливом даного лікування за такий короткий строк (p>0,05). Ми провели лікування з включенням трьох курсів ГРТ протягом 2-3 місяців 19 хворим на первинний ОА з початковим рівнем показників кісткової тканини в зоні остеопенії та остеопорозу: один курс ГРТ - під час стаціонарного лікування, наступний - через два тижні, 3-й курс - через місяць після закінчення попереднього в поліклінічних умовах, що дало можливість більш довготривалого впливу на стан кісткової тканини. Аналіз МЩКТ в даній групі хворих, визначених до лікування і через 6 місяців після початку його, показав наявність тенденції до стабілізації втрати кісткової маси, точніше навіть незначне збільшення мінеральної щільності кістки - (0,890,90) % за показником Young Adult %. В силу статистичної недостовірності отриманих даних (p>0,05), вони потребують подальшого уточнення, але виявлення даної тенденції все ж вважаємо принципово важливою, тому що це відкриває позитивну перспективу використання методу класичної акупунктури для лікування та профілактики втрати кісткової маси у хворих на первинний ОА зі схильністю до остеопенії та остеопорозу. Підсилення лікувальної програми, що складалась із загальноприйнятого комплексу і одного курсу ГРТ, призначенням фосамаксу показало наявність покращання показників стану кісткової тканини у жінок з ОА і остеопенією або остеопорозом на (2,460,04) % за показником Young Adult % (р<0,05).

В ході дослідження ми провели також аналіз впливу даних лікувальних комплексів на стан показників ендогенної інтоксикації. Всі досліджувані показники ЕІ після проведеного лікування з включенням ГРТ нормалізувались, в той час як після загальноприйнятого лікування прояви синдрому ЕІ зменшувались, але не досягали норми. Після лікування з включенням ГРТ показники СМП при довжинах хвилі 254 нм і 280 нм до лікування відповідно - (298,64,5) і (449,65,2) ум.од. - зменшились до (198,43,3) і (285,69,8) ум.од., РЕІ знизився з (50,11,3) до (38,62,2) %, ЦІК - з (190,26,3) ум. од. до (59,72,3) ум. од. Для порівняння ефективності досліджуваного комплексного лікування стосовно загальноприйнятого наводимо рівні зниження показників СМП при довжинах хвилі 254 нм і 280 нм до і після лікування, РЕІ та ЦІК: 33,6 % і 36,5 %, 23,0 %, 68,6 % при застосуванні комплексу з ГРТ та 28,0 % і 17,9 %, 14,2 %, 47,4 % після загальноприйнятого комплексу. Наявність реактивного синовіту, за нашими даними, значно ускладнювала клінічні прояви та перебіг ОА, однак після проведеного лікування з ГРТ показники СМП, РЕІ та ЦІК практично нормалізувались в хворих з реактивним синовітом та без нього на відміну від таких після загальноприйнятого лікування. Все це свідчить про високу ефективність застосування класичної акупунктури в комплексній терапії ОА, значний вплив даного методу на зменшення проявів запального та токсичного компонентів в клініці ОА.

Призначення фосамаксу в групі жінок з первинним ОА та остеопенією для підсилення комплексу загальноприйнятого лікування з ГРТ не тільки збільшує МЩКТ і покращує клінічний стан хворих, але й нормалізує показники ЕІ. Показники СМП при довжинах хвилі 254 нм і 280 нм до лікування відповідно - (493,72,3) і (554,62,2) ум.од.- зменшились до (163,43,5) і (225,69,1) ум.од., РЕІ - з (51,611,70) до (37,182,20) %, ЦІК - з (230,32,6) до (56,92,3) ум.од. Рівень ендогенної інтоксикації у хворих після лікування з включенням фосамаксу і ГРТ знизився до норми, причому зниження в даній групі пацієнтів було навіть більш значним, ніж після застосування тільки ГРТ, оскільки вихідний рівень СМП, РЕІ та ЦІК в групі жінок з остеопенією значно вище, ніж в групах хворих, що отримували попередні комплекси. Отже, призначення фосамаксу для лікування найбільш проблематичної групи хворих на первинний ОА - жінки постменопаузального віку із зниженою МЩКТ, часом навіть з вираженим остеопорозом - значно покращує клінічний стан пацієнтів, нормалізує показники СЕІ, збільшує МЩКТ.

ВИСНОВКИ

1. За даними двофотонної рентгенівської денситометрії при первинному остеоартрозі виявлені різнонаправлені зміни мінеральної щільності кісткової тканини. Підвищення мінеральної щільності кісткової тканини (остеосклероз) спостерігали у 69,35 % хворих, різного ступеня зменшення її - від остеопенії до остеопорозу відповідно у 19,70 % і 10,95 % пацієнтів.

2. Одночасні зміни кісткової тканини у вигляді остеосклерозу та остеопенії або остеопорозу спостерігали у 30,66 % хворих на первинний ОА з переважним ураженням кульшових суглобів та хребта, що свідчить про наявність локальних проявів ОА та системних остеопенічних змін.

3. Зниження мінеральної щільності кісткової тканини (остеопенія чи остеопороз) спостерігалося в 2,8 рази частіше у жінок, ніж у чоловіків. Ступінь зниження мінеральної щільності кісткової тканини у жінок з первинним ОА прогресує з настанням і збільшенням тривалості менопаузи.

4. Кількісні показники клінічних індексів у хворих на первинний остеоартроз збільшуються із поглибленням у них остеопоротичних змін.

5. Показники синдрому ендогенної інтоксикації при первинному ОА погіршуються при наявності реактивного синовіту та зниженні мінеральної щільності кісткової тканини.

6. Загальноприйняті програми лікування показали недостатню їх ефективність для досягнення нормалізації клінічних показників, проявів синдрому ендогенної інтоксикації і не гальмують процесів втрати кісткової тканини у хворих на первинний ОА.

7. Використання в комплексній терапії первинного ОА одного курсу класичної акупунктури сприяє достовірному зменшенню клінічних проявів та показників ендогенної інтоксикації, але не впливає на стан мінеральної щільності кісткової тканини. Застосування трьох курсів голкорефлексотерапії зупиняє втрату кісткової маси.

8. Застосування класичної акупунктури в поєднанні з антирезорбентом фосамаксом в програмі лікування жінок в постменопаузі з первинним ОА і супутніми остеопоротичними змінами покращує клінічний перебіг хвороби, нормалізує показники ендотоксемії та сприяє збільшенню кісткової маси.

Практичні рекомендації

1. Визначення показників мінеральної щільності кісткової тканини за допомогою комп'ютерної двофотонної рентгенівської денситометрії дозволяє діагностувати у хворих на первинний ОА зміни кісткової тканини (наявність супутніх остеопенії або остеопорозу), що сприяє призначенню більш ефективних схем лікування та профілактиці інвалідизації хворих.

2. В комплексне лікування хворих на первинний ОА з середнім рівнем показників МЩКТ доцільно включати курс голкорефлексотерапії (10 сеансів за гальмівною методикою) з урахуванням основних закономірностей та правил класичної акупунктури, що значно підвищує ефективність лікування впершу чергу щодо нормалізації клінічних та ендотоксичних параметрів.

3. При лікуванні хворих на первинний ОА з остеопенією або остеопорозом незалежно від статі більш ефективним є метод із застосуванням трьох стандартних курсів голкорефлексотерапії протягом 2-3 місяців, який сприяє не тільки нормалізації клінічної симптоматики та показників ендогенної інтоксикації, а також зупиняє процеси втрати кісткової маси.

4. Призначення фосамаксу в дозі 10 мг на добу протягом трьох місяців (а при необхідності та можливості - і довшого терміну) в комплексній терапії жінок постменопаузального періоду з первинним ОА та остеопенією або остеопорозом доцільне, оскільки дозволяє збільшити показники МЩКТ, нормалізувати клінічні прояви та параметри ендогенної інтоксикації.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бабінець Л.С. Вплив комплексної терапії з додаванням фосамаксу на стан кісткової тканини у хворих на первинний остеоартроз //Галицький лікарський вісник. - 2000. - №1. - С.32-34.

2. Масик О.М., Білозецька-Сміян С.І., Корильчук Н.І., Слаба У.С., Бабінець Л.С. Мінеральна щільність кісткової тканини у хворих на ревматичні захворювання суглобів (за даними рентгенівської денситометрії) //Лікарська справа. - 1998. - №8. - С.70-72.

3. Сміян С.І., Масик О.М., Бабінець Л.С., Корильчук Н.І., Слаба У.С., Сидоренко О.С., Мерецька І.В. Ендогенна інтоксикація як маркер запального процесу при ревматичних захворюваннях суглобів //Вісник наукових досліджень. - 2000. - №1. - С. 42-44.

4. Сміян С.І., Жулкевич І.В., Масик О.М., Гаврилюк М.Є., Бабінець Л.С. Нові підходи до оцінки структурно-функціональних характеристик кісткової тканини за даними лонгітудинальної кісткової денситометрії //Шпитальна хірургія. - 2000. - №1. - С. 134-136.

5. Сміян С.І., Бабінець Л.С., Корильчук Н.І. Порівняльна характеристика змін кісткової тканини у хворих на РА і первинний ОА //Проблеми остеології. - 1999. - №1. - С.96.

6. Білозецька-Сміян С.І., Бабінець Л.С., Масик О.М. Деякі особливості кісткової тканини у хворих на первинний ОА //Матеріали ХLІ підсумкової наук. конф. Тернопільської державної медичної академії “Здобутки клінічної та експериментальної медицини”. - Тернопіль. - 1998. - Вип. 3. - С. 24-27.

7. Бабінець Л.С. Вплив постменопаузи на стан кісткової тканини і перебіг первинного остеоартрозу //Зб. наук. праць до 145-річчя від дня народження І.Я. Горбачевського “Здобутки клінічної та експериментальної медицини”. - Тернопіль. - 1999. - Вип. 4. - С. 15-22.

АНОТАЦІЯ

Бабінець Л.С. Мінеральна щільність кісткової тканини при первинному остеоартрозі: клініко-патогенетичні аспекти, підходи до лікування. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 - Внутрішні хвороби. Івано-Франківська державна медична академія, Івано-Франківськ, 2000.

Представлені результати дослідження стану мінеральної щільності кісткової тканини у хворих на первинний остеоартроз методом двофотонної рентгенівської денситометрії. Виявлені різнонаправлені зміни кісткової тканини при остеоартрозі - остеосклероз, остеопенія, остеопороз. Встановлено наявність ускладнення клінічного перебігу та ендотоксичних показників із зниженням мінеральної щільності кісткової тканини у пацієнтів з первинним остеоартрозом. Проаналізовано залежність глибини остеопоротичних змін у жінок стосовно репродуктивної функції: із настанням і збільшенням тривалості менопаузи мінеральна щільність кістки знижується.

Запропоновані програми комплексної терапії первинного остеоартрозу з урахуванням стану кісткової тканини із включенням методу класичної акупунктури та антирезорбенту фосамаксу, розроблені конкретні практичні рекомендації.

Ключові слова: первинний остеоартроз, кісткова тканина, остеопороз, мінеральна щільність, ендогенна інтоксикація, класична акупунктура, фосамакс.

АННОТАЦИЯ

Бабинец Л.С. Минеральная плотность костной ткани при первичном остеоартрозе: клинико-патогенетические аспекты, подходы к лечению.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 10.01.02 - внутренние болезни. Ивано-Франковская государственная медицинская академия, Ивано-Франковск, 2000.

Представлены результаты исследования состояния костной ткани, клинические показатели и параметры синдрома эндогенной интоксикации (СЭИ) 137 больных первичным остеоартрозом и 40 практически здоровых людей. Клиническое течение оценивали по болевому, воспалительному и суставному индексам, а также по объему активных и пассивных движений. Показатели минеральной плотности костной ткани (МПКТ) поясничного отдела позвоночника и отдельных зон бедренной кости изучали с помощью метода двухфотонной рентгеновской денситометрии. Для оценки эндогенной интоксикации использовали метод определения уровня среднемолекулярных пептидов (СМП) в плазме крови в модификации Н.И. Габриеляна (1984), метод определения сорбционной способности эритроцитов по Тогайбаеву (1988), а также метод определения количества циркулирующих имунных комплексов (ЦИК) по Й.И. Хотковой (1979).

Выявлены разнонаправленные изменения костной ткани при первичном остеоартрозе - остеосклероз у 95 (69,35 %), остеопения у 27 (19,70 %), остеопороз у 15 (10,95 %) пациентов. Одновременные изменения костной ткани в виде остеосклероза и остеопении или даже выраженного остеопороза наблюдались у 42 (30,66 %) больных остеоартрозом с преимущественным поражением тазобедренных суставов и позвоночника, что свидетельствует о наличии локальных проявлений ОА и системных остеопенических изменений. Установлено наличие зависимости клинических и эндотоксических показателей у пациентов с первичным ОА от состояния МПКТ: при углублении остеопоротических изменений вышеназванные показатели ухудшаются.

Снижение МПКТ (остеопения и остеопороз) наблюдали в 2,8 раз чаще среди женщин, чем среди мужчин. Проанализирована зависимость глубины остеопоротических изменений у женщин от репродуктивной функции: с наступлением и увеличением продолжительности менопаузы МПКТ снижается.

Исследование применения общепринятых программ лечения ОА показало недостаточную их эффективность для достижения нормализации клинических показателей, проявлений синдрома эндогенной интоксикации; они не тормозят процессы потери костной ткани у пациентов с первичным ОА.

Использование в комплексной терапии первичного ОА одного курса классической акупунктуры, состоящего из 10 сеансов по тормозящей методике, способствует достоверному уменьшению клинических индексов и проявлений СЭИ, но не влияет на состояние МПКТ. Использование трех курсов иглорефлексотерапии (ИРТ) в лечении больных с ОА и сопутствующей остеопенией останавливает потерю костной массы. В связи с вышесказанным предложены программы комплексной терапии первичного остеоартроза с учетом состояния костной ткани с использованием метода классической акупунктуры: для больных со средним уровнем состояния костной ткани целесообразно использовать один курс ИРТ с целью нормализации клинических и эндотоксемических показателей, а для больных с остеопенией или остеопорозом - три стандартных курса ИРТ на протяжении 2-3 месяцев (первый курс - во время стационарного лечения, через 10 дней - повторный курс, через месяц после окончания второго - третий; два последних - в поликлинических условиях) с целью не только нормализации клинической симптоматики и показателей СЭИ, но и торможения процессов потери костной массы.

Использование классической акупунктуры в комплексе с антирезорбентом фосамаксом в программе лечения женщин постменопаузального периода с первичным ОА и сопутствующими остеопоротическими изменениями улучшает клиническое течение заболевания, нормализует показатели СЭИ и способствует увеличению костной массы. Усиление лечебной программы, которая состояла из общепринятого комплекса и одного курса ИРТ, использованием фосамакса, показало наличие достоверной тенденции к увеличению показателей костной ткани у пациенток постменопаузального периода с ОА и остеопенией или остеопорозом, т.е. происходит процесс восстановления утраченной костной массы ((2,460,04) % по показателю Young Adult % за три месяца приема препарата). Результаты нашего исследования позволили рекомендовать назначение фосамакса в дозе 10 мг в сутки на протяжении 3 месяцев (а при необходимости и возможности - и более длительного периода) в комплексной терапии женщин постменопаузального периода с первичным ОА и остеопенией или отеопорозом.

Ключевые слова: первичный остеоартроз, костная ткань, остеопороз, минеральная плотность, эндогенная интоксикация, классическая акупунктура, фосамакс.

SUMMARY

Babinets L.S. Mineral density of bone tissue at primary osteoarthritis: clinico-pathogenic aspects and approaches to treatment.

Thesis for Master's degree of medicine in Speciality 14.01.02 - Internal Diseases. Ivano-Frankivsk State Medical Academy, Ivano-Frankivsk, 2000.

The work presents the results of investigation the mineral density of bone tissue at the patients with primary osteoarthritis obtained in the study tests of x-ray dual energy densitometry. The investigation revealed the different conditions of bone tissue in patients with primary osteoarthritis - osteosclerosis, osteopenia and osteoporosis.

The main scientific problem of this thesis theme is to study the connection with the condition of bone tissue and clinical symptoms and parameters of endogenous intoxication. On the basis of those data the different treatment programs using a classical acupuncture and fosamax were recommended for treating patients with primary osteoarthritis.

The main results of the research were put into medical practice.

Key words: primary osteoarthritis, osteoporosis, mineral density, bone tissue, endogenous intoxication, classical acupuncture, antiresorbents.