Особливості лікування та профілактики лептоспіроза серед тварин в сільськогосподарських виробництвах України (на прикладі ТОВ "Зоря")

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Серед інфекційних захворювань сільськогосподарських тварин в Україні лептоспіроз являється досить поширеним захворюванням хоча ветеринарні та медичні працівники проводять комплекс заходів спрямованих на ліквідацію цього захворювання. Це підтверджують щорічні чисельні повідомлення через засоби масової інформації установ державної ветеринарної медицини, санітарно-епідеміологічної служби та інших епізоотологічних організацій.

Окремого розгляду потребує проблема з безпритульними тваринами, так як їх кількість постійно зростає, і завдяки тривалому лептоспіроносійству вони є основним резервуаром збудника, що сприяє розповсюдженню лептоспірозу, збереженні патогенних видів збудника у навколишньому середовищі і формуванні вогнищ інфекції. Необізнаність людей та тривале лептоспіроносійство зумовлює значне поширення та різноманітний прояв лептоспірозу, що ускладнює виявлення та оздоровлення природних вогнищ інфекції. Крім того існуючі схеми вакцинації тварин проти лептоспірозу не забезпечують повного захисту;в існуючі вакцини входить лише два сероваріанти, в той час, як дане захворювання може бути викликане не лише двома, а й трьома, чотирма сероварами.

Лептоспіроз становить велику загрозу через сприйнятливість до нього не лише тварин, а й людини та важкий перебіг. Великої уваги надають даному захворюванню внаслідок того, що у хворих тварин різко знижується продуктивність, знижується якість продукції, виникають витрати на бракування продукції, лікування тварин та проведення вимушених заходів спрямованих на попередження поширення захворювання.

1. Короткий огляд літератури

Лептоспіроз - (іктерогемоглобінурія, інфекційна жовтяниця) інфекційне захворювання сільськогосподарських тварин, диких гризунів і м'ясоїдних, що проявляється гарячкою, жовтяницею, атонією кишечнику, гемоглобінурією, анемією, некрозами слизових оболонок і шкіри та в не імунізованих свиноматок і рідше в корів - абортами в останній місяць вагітності, народженням нежиттєздатного приплоду, перегулами і безплідністю. Захворювання характеризується наявністю природних вогнищ. До лептоспірозу сприйнятлива також і людина.

З усіх ссавців найбільш уражені лептоспірозом мишоподібні гризуни, які живуть у дикій природі та населених пунктах та являються лептоспіроносіями протягом всього життя. Останнім часом їх розглядають як основний резервуар летпоспірозної інфекції у природі.

Збудником лептоспірозу є лептоспіри. Згідно із скісною таксономією вони виділені у самостійну родину Leptospiraceae й об'єднують два види:

- Leptospira interrogans - патогенні лептоспіри;

- Leptospira biflexa - лептоспіри - сапрофіти.

На сьогодні патогенні лептоспіри належать до 224 сероварів та 26 серологічних груп. Ця кількість постійно збільшується так як кожного року фіксують появу нових сероваріантів.

Економічні збитки, заподіяні лептоспірозом, складаються з падежу тварин, зниження їхньої продуктивності, робото здатності, вибракування туш, а також затрат на організацію заходів по боротьбі із захворюванням.

1.1 Морфологія лептоспір

Лептоспіроз викликають морфологічно подібні, але різні за антигенною структурою рухливі спірохети, що відносяться до патогенного виду Leptospira interrogans (Leptos - тонкий, spira - завиток). Рід Leptospira також включає вид непатогенних лептоспір L. biflexa. Представники обох видів здатні вільно існувати в озерах, річках, вологій землі, стічних водах. Сапрофітні форми можуть зустрічатися у водопровідній воді. Диференціація між ними проводиться на підставі нуклеотидного складу ДНК, із урахуванням культуральних, біохімічних та інших властивостей. Лептоспіри - грам негативні мікроорганізми. За морфологією лептоспіри різних серологічних груп, виділені від людини та різних видів тварин, схожі за винятком значного поліморфізму щодо розмірів та способів ділення у сапрофітних лептоспір. При розгляді у темному полі зору мікроскопа лептоспіри являють собою гвинтоподібні тонкі сріблясті нитки.

Рис.1. Лептоспіри у «темному полі» мікроскопа

Тіло їх можна візуально розподілити на три частини: середню - прямолінійну, витягнуту і дві кінцеві, витончені та загнуті на кінцях, з характерними гудзикоподібними потовщеннями. Зустрічаються і без гачкові форми лептоспір.

Лептоспіри мають довжину від 3 до 18-20 мкм, зустрічаються і довші особини, діаметр їх коливається в межах від 0,06 до 0,15 мкм. В старих культурах лептоспіри довші.

Характерним для лептоспір є різноманітність в рухах. Переміщення їх може бути поступальним, буравлячим, хвилеподібним, обертальним і відбувається в будь-якому напрямку. Деякі автори спостерігали згинальні і розгинальні рухи в одній площині. Рух лептоспір вперед відбувається в результаті обертального руху кінців лептоспір і здійснюється у напрямку вирівняного кінця. Рухливість та інтенсивність росту лептоспір при пересіві на свіже середовище прямо пропорційні. Чим більш рухомі лептоспіри, тим вища їх вірулентність. Надзвичайна рухливість лептоспір забезпечує їм здатність проходити крізь бактерійні фільтри з діаметром пор 0,1 - 0,45 мкм.

Основними структурними елементами лептоспір є клітинна оболонка, осьова нитка і гвинтоподібно закручений навколо осьової нитки цитоплазматичний циліндр.

Клітинна оболонка лептоспір складається з 3-5 шарів, осьова нитка - з двох частин, незалежних одна від іншої. Осьові нитки прикріплюються до цитоплазматичного циліндра за допомогою дисків або потовщень і спрямовані назустріч один одному. Вони виконують локомоторну функцію. Цитоплазматичний циліндр являє собою порожнисту трубку, обмежену власною оболонкою, яка за структурою і хімічним складом подібна до клітинної стінки інших грам негативних бактерій. Цитоплазматичний циліндр гвинтоподібно закручений навколо осьової нитки проти годинникової стрілки. Від близького його знаходження з осьовою ниткою на поверхні циліндра утворюються заглибини. Цитоплазматична спіраль містить 18 і більше завитків. Амплітуда завитка складає 0,10-0,15 мкм, довжина хвилі близько 0,5 мкм.

Умови зовнішнього середовища та дія певних несприятливих факторів можуть суттєво впливати на певні морфологічні характеристики лептоспір.

Рис. 2. Схема субмікроскопічної структури лептоспір

п - покрив; z - остов; цц - цитоплазматичний циліндр; цв - цисти; пв - порожнисті надуви; вз - надуви з кінцевим придатком; кп - кінцевий придаток; г - гранула; н - нуклеоїд; мс - мембранна структура цитоплазми; вк - включення, через які проникають електрони; вк - електронно щільні включення; в - вакуоль.

Рис. 3. Схема будови лептоспіри (за J. Czekalowski)

А -- покрив;

Б -- цитоплазматичний циліндр;

В -- осьова нитка;

Г -- борозни на циліндрі в місцях, де раніше розміщувалась осьова нитка.

Лептоспіри на звичайних середовищах не ростуть. Для їх культивування використовують рідкі елективні з рН 7, 2-7, 4 середовища Уленгута, Терських, Любашенка, Ферворт-Вольфа, до складу яких входить 5-10% кролячої або баранячої сироватки. Культури ростуть повільно, впродовж 7-10 діб, іноді довше. До експериментального зараження чутливі золотисті ховрахи, морські свинки 3-4-тижневого віку, 8-10-денні кроленята, а також цуценята. Лептоспіри є типовими гідро біонтами, тому у воді річок та озер зберігаються до 200 діб, у стічних водах - до 10 діб, у вологому ґрунті з нейтральною і слабо лужною реакцією - до 43-279 діб. Дуже чутливі до висушування - у сухому ґрунті втрачають здатність рухатися через 30 хв., гинуть через 2-12 год. Під дією сонячного випромінювання лептоспіри інактивуються через 2 год., при нагріванні до 56єС - 30 хв., до 76-96єС - миттєво. Добре витримують низькі температури, в замороженому стані зберігаються до 30 діб. У сечі сільськогосподарських тварин і гризунів зберігаються 4-7 год., у молоці - 8-24 год., у замороженій спермі - 1-3 роки, гноївці - 24 год.

2. Характеристика господарства

Сільськогосподарське виробниче господарство ТОВ „Зоря” розташоване в с. Чабани, Києво-Святошинського району, Київської області.

Господарство знаходиться в лісостеповій зоні з середньорічною температурою + 170С на відстані 5 км від столиці. Територія ферми з південного та східного боків межує з населеним пунктом і огороджена щільною огорожею з залізобетонних плит, висотою 1,8 м. З північного боку знаходяться вигульні майданчики, які огороджені металевою сіткою та нещільною дерев'яною огорожею. Це не обмежує доступ на територію ферми для бродячих собак, кішок та гризунів. З цього ж боку на відстані 0,4 км від господарства розміщений ставок із заплавами. Для в'їзду транспорту обладнані ворота та пропускник для обслуговуючого персоналу. На території господарства є пункт штучного осіменіння, аптека, санітарна бойня та місце для розтину трупів.

Доросле поголів'я великої рогатої худоби знаходиться на прив'язно-стійловому утриманні в чотирьохрядному типовому корівнику з дерев'яною підлогою та залізобетонним покриттям проїзних частин між годівницями та проходів для обслуговуючого персоналу.

Телята до місячного віку утримуються разом з коровами, а потім їх переводять в телятник де утримують групами в розмежованих загонах. Тваринницькі приміщення обладнані ланцюговим транспортером для прибирання гною. Збір гною проводять регулярно, тричі на добу. В якості підстилки використовують солому та тирсу. Освітлення здійснюється природним шляхом, та штучно - при недостатності природного освітлення. В приміщенні відмічаються протяги внаслідок наявності щілин біля віконних рам та нещільно закритих дверей. Температура в приміщеннях приблизно +11-14оС.

Дезінфекції в приміщеннях проводять 2 рази на рік.

За рік на фермі заготовляють 150 т соломи, 115т сіна, 300 т силосу, 50,0 т концентрованих кормів, 60, т бурякового жому.

Таблиця 1. Показники рослинницької діяльності ТОВ „Зоря”

Показники	Одиниці виміру	Кількість на 2013 рік
Посівна площа всього	Га	1882
У т.ч. зернових	Га	1182
Цукрових буряків	Га	200
Кормових культур	Га	395
Виробництво: - зерна	Ц	5563,8
- буряків	Ц	71043.
- сінажу	Т	1946,8
- силосу	Т	2457
Кормових коренеплодів	Т	521
Урожайність: - зернові	ц/га	47,07
- пшениця	ц/га	61,3
- ячмінь	ц/га	45,08
- овес	ц/га	21,3
- горох	ц/га	26,1
- гречка	ц/га	5,7
- цукровий буряк	ц/га	355
Корм. Коренеплоди	ц/га	347
Кукурудза на силос і зелений корм	ц/га	267,8
Однорічні трави	ц/га	39
Багаторічні трави	ц/га	84

Тварин годують тричі на добу. Зимовий раціон великої рогатої худоби складається з сіна, силосу, соломи, концентрованих кормів, висівок, меляси, а влітку - зелена маса, концентровані корми.

В господарстві є 1 корівник, 1 телятник, відділення для утримання тварин на відгодівлі та відділення для телиць парувального віку.

Таблиця 2. Показники тваринницької діяльності ТОВ „Зоря”

Показники	Одиниці виміру	2013 рік
Поголів'я ВРХ	Гол	77
у т. ч. корів	Гол	35
Бджоли	Сім'я	50
Падіж ВРХ	Гол	3
у т. ч. корів	Гол	1
Виробництво молока	Т	85,6
М'яса	Т	6,5
Надій на корову	Кг	2445
Сер./добовий приріст ВРХ	Г	386
Вихід телят на 100 корів	Гол	86
Введено первісток на 100 корів	Гол	23

Господарство за даними 2013 року мало позитивну рентабельність (12,6%), та на даний момент є рентабельним. Поголів'я тварин за три останні роки скоротилось, господарство в основному займається рослинництвом.

Господарство забезпечує тварин кормами за рахунок культур, які вирощуються безпосередньо у господарстві. У господарстві використовують та заготовляють наступні корми:

- грубі: сіно одно - та багаторічних трав, сінаж, солома;

- соковиті: силос кукурудзяний, жом, зелена маса, кормові коренеплоди;

- концентровані: пшенична та ячмінна дерть, висівки, макуха.

Велика рогата худоба розміщується у типових чотирирядних корівниках, на прив'язі. Вентиляція у приміщеннях приточно-витяжна, освітлення комбіноване, напування -- з автопоїлок, роздача кормів та прибирання гною -- механізовані. Біля тваринницьких приміщень є вигульні площадки без твердого покриття, що у погану погоду часто заважає вигулюванню тварин.

У господарстві є родильне приміщення, куди переводять тільних корів за 3-5 днів до отелення. Новонароджених телят до місячного віку тримають у родильному відділенні, разом з іншими неподалік від корів-матерів. Потім їх переводять у телятник, де вони утримуються групами в боксах.

У господарстві працює фельдшер на посаді головного лікаря ветеринарної медицини, та два санітари. У їх розпорядженні є ветеринарна аптека із складським приміщенням, де зберігаються ветеринарні препарати, документація, спецодяг та інструменти. Ветеринарний пункт відсутній.

Згідно журналу реєстрації хворих тварин, у господарстві найчастіше зустрічаються хвороби молодняка, серед яких чільне місце займають диспепсія новонароджених телят, бронхопневмонія, гастроентерит та колібактеріоз, тобто захворювання органів дихання та травлення, які пов'язані з недотриманням умов догляду та утримання тварин. Також спостерігаються ознаки, які типові недостатності вітамінів та мікроелементів, незбалансованості раціонів. Господарство протягом останніх 5 років було благополучним, щодо інфекційних захворювань, проте під час проведення планового дослідження сироватки крові на лептоспіроз виявили підвищення титру антитіл щодо збудників лептоспірозу у 8 тварин. Виявлених тварин було негайно ізольовано та піддано заходам, передбаченим інструкції про заходи з профілактики та оздоровлення тварин від лептоспірозу. Всі заходи проводились під контролем головного лікаря - епізоотолога району.

3. Результати власних спостережень і досліджень

Господарство ТОВ ”Зоря” використовує молочнотоварну ферму для забезпечення внутрішньогосподарських потреб. Господарство здійснює продаж молока для харчових цілей в дитячий садок та постачає його в власну столову господарства, в господарстві проводиться забій молодняка та вибракуваних дорослих тварин з метою отримання м'яса. Також тварин утримують для продажу у власне господарське користування.

Тварини господарства піддаються ряду діагностичних досліджень, профілактичних і лікувальних обробок згідно з планом протиепізоотичних заходів району, господарства.

Велику рогату худобу щорічно вакцинують проти сибірки, піддають діагностичним дослідженням на туберкульоз, бруцельоз, лейкоз, лептоспіроз. Діагностичні дослідження на лептоспіроз в господарстві проводять щорічно, досліджуючи сироватки крові від наявного поголів'я. Відбір проб сироватки крові проводять під час відбору проб крові для лабораторної діагностики бруцельозу, лейкозу. Для лабораторної діагностики направляють для досліджень 3-5 мл відібраної крові. В обласній лабораторії кров піддають серологічним дослідженням використовуючи реакцію РМА.

В умовах обласної державної лабораторії ветеринарної медицини можна провести дослідження сироваток крові з антигенами наступних серогруп: Grippotyphosa, Pomona, Icterohaemorrhagiae, Tarassovi, Hebdomadis, Canicola і Seiroe, тоді як центральна державна лабораторія дає змогу виявити крім вище перерахованих серогруп ще й сергрупи Jawanica, Руrоgеnеs, Cynopteri, Autumnalis, Batawiae, Australis Ballum.

Серологічна діагностика при лептоспірозі ґрунтується на результатах дослідження парних сироваток за РМА. Як антиген використовують 7 - 10-денні культури лептоспір різних серотипів, які постійно вирощують у діагностичних лабораторіях. Реакцію ставлять на плексигласових пластинках та спостерігають за її результатами у «темному полі» мікроскопа на наявність лізованих та склеєних лептоспір («павучків») у різних розведеннях сироваток.

Результати реакції оцінюють за п'ятибальною системою хрестиками: (++++) - аглютиновано й лізовано 100% лептоспір; (+++) - 75% лептоспір; (++) - 25% лептоспір; (-) - аглютинація й лізис відсутні (рис. 4).

Рис. 4. Облік результатів реакції РМА

Позитивною вважають реакцію, яка оцінюється не менш ніж двома хрестиками за умови відсутності аглютинації та лізису в контролі. Під час повторного дослідження сироваток крові тих самих тварин через 7 - 10 діб реакцію виконують і оцінюють аналогічно. Зростання в РМА титру антитіл у п'ять і більше разів свідчить про наявність лептоспірозної інфекції у досліджуваних тварин.

Сироватки крові від вакцинованих великої рогатої худоби можуть досліджуватись з діагностичною метою на лептоспіроз (на предмет виявлення специфічних до лептоспір антитіл) не раніше ніж через 3 міс після щеплення, тоді як, наприклад, у свиней та овець через 2 міс.

Згідно з інструкцією про заходи з профілактики та оздоровлення тварин від лептоспірозу діагноз на лептоспіроз вважають встановленим, а господарство (ферму, відділок, підприємство, станцію, пункт штучного осіменіння, свинарник, гурт тощо) неблагополучним у кожному з таких випадків:

- Культуру лептоспір виділено з патологічного матеріалу або з органів лабораторних тварин, заражених досліджуваним матеріалом.

- Лептоспіри виявлено при мікроскопічному дослідженні в крові або суспензії з органів тварин, абортованому плоді, сечі чи органах лабораторних тварин, що загинули після зараження досліджуваним матеріалом.

- Антитіла виявлено в сироватці крові у більш як 20% досліджених тварин у титрі 1:50 у не вакцинованих, 1:100 й більше у вакцинованих. Якщо виявлено меншу кількість позитивних реакцій, проводять мікроскопію сечі. При негативних результатах цього аналізу через 15-30 днів повторно досліджують сироватку крові і сечу тих самих тварин. Виявлення лептоспір чи антитіл при повторному дослідженні у тварин, які не мали їх при попередньому, чи наростання титру антитіл у п'ять і більше разів свідчить про неблагополуччя господарства.

Лептоспіроз вважають причиною аборту, якщо лептоспіри виявлено в органах чи рідинах плоду або навколоплідних водах; установлено наявність антитіл до лептоспір у сироватці крові плоду за РМА у розведенні 1 : 5 і більше. Лептоспіроз вважають причиною загибелі тварин у разі наявності у них клінічних ознак і патологоанатомічних змін, характерних для цього захворювання, підтверджених знаходженням лептоспір у крові чи паренхіматозних органах.

З метою своєчасного виявлення лептоспірозу на племінних підприємствах, станціях штучного запліднення, в племінних господарствах сироватки крові всіх плідників двічі на рік досліджують за РМА; поголовно досліджують за РМА також свиней, велику й дрібну рогату худобу перед виведенням та введенням їх з племінною та виробничою метою (за винятком тварин, призначених для забою або відгодівлі).

У господарстві ТОВ „Зоря” було відібрано та направлено для досліджень 60 проб сироватки крові від корів, нетелів та молодняка. У 8 досліджуваних пробах лабораторією встановлено підвищення титру антитіл 1:100 специфічних до збудника лептоспірозу. Дані тварини раніше не були вакцинованими проти лептоспірозу.

Реакцію ставили в аглютинаційних мікробіологічних планшетах, у лунки яких вносили рівні об'єми антигену і розведених сироваток (по 0,1 мол). Контролем слугувала суміш рівних обсягів антигену й електроліту. Після внесення у лунки відповідних діагностичних та досліджуваних матеріалів їх інкубували протягом 12-15 хвилин для забезпечення повної взаємодії антигену з антитілами. Облік РМА вели за титрами аглютинації (склеювання) лептоспір у роздавленій краплі під мікроскопом з конденсором темного поля.

Проби сироваток крові, в яких встановлено підвищення титру специфічних антитіл було відібрано від 8 корів дійного стада. Дані тварини утримуються в одній групі під наглядом одної доярки. Вік тварин коливається від 5 до 13 років, середня жива маса 410 кг, симентальської породи.

В господарстві разом з лікарем ветеринарної медицини провели клінічний огляд даних тварин з обов'язковою термометрією.

Під час дослідження тварин виявили, що у них добре виражений апетит, задовільний загальний стан та основні показники, зокрема температура, пульс, дихання та румінація перебувають в межах фізіологічної норми. Патологічних змін в організмі тварин не виявили.

На основі даних анамнезу, епізоотологічних, клінічних, патологоанатомічних та лабораторних досліджень встановили діагноз лептоспіроз великої рогатої худоби.

На підставі експертизи обласної лабораторії головний інспектор ветеринарної медицини району підготував проект рішення про встановлення карантинних обмежень по захворюванню на лептоспіроз в господарстві ТОВ „Зоря” відповідно до вимог чинного законодавства.

Розпорядження містить наступні вказівки.

1. Оголосити неблагополучним по лептоспірозу господарство ТОВ „Зоря” с. Чабани та накласти на нього карантинні обмеження.

2. Керівникові господарства:

2.1 Закуповувати тварин з господарств оголошеними неблагополучними проводити тільки з дозволу служби ветеринарної медицини району;

2.2 Усіх тварин, які надходять чи виводяться з господарств карантинувати і в період карантину досліджувати їхню сироватку крові на лептоспіроз;

2.3 Не допускати контактів тварин з неблагополучних господарств із здоровими тваринами на пасовищах, водопоях та в інших місцях;

2.4 Провести знищення гризунів у тваринницьких приміщеннях, на території ферм, у місцях зберігання кормів.

3. Заборонити керівникові господарства:

3.1 Вивозити хворих тварин з господарства;

3.2 Використовувати хворих тварин для відтворення, продавати їх населенню;

3.3 Перегруповувати тварин без дозволу державної служби ветеринарної медицини;

3.4 Випасати та напувати не вакцинованих тварин на територіях, де перебували хворі на лептоспіроз тварини;

3.5 Використовувати продукти забою та м'ясо від хворих тварин та підозрілих в захворюванні на харчові та кормові цілі без відповідного знезараження їх згідно з правилами ветеринарного огляду забійних тварин та ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясних продуктів;

3.6 Використовувати молоко від хворих тварин на господарські цілі без кип'ятіння.

4. Головному лікарю центральної районної лікарні (Ткаченко М.М. ), головному державному санітарному лікарю (Кашук Л.М.) провести перевірку на виявлення лептоспіроносійства серед обслуговуючого персоналу в даному підприємстві.

5. Начальнику управління ветеринарної медицини (Приходьону П.І.):

5.1 Розробити план заходів по ліквідації лептоспірозу великої рогатої худоби та довести їх до зацікавлених осіб та виконавців;

5.2 Провести серед населення роз'яснювальну роботу по профілактиці лептоспірозу, використовуючи засоби масової інформації та індивідуальні зустрічі.

6. Завідувачу юридичним сектором апарату райдержадміністрації (Сенько Ю. Я.) подати дане розпорядження на державну реєстрацію до Жмеринського міськрайонного управління юстиції.

7. Головному редактору міськрайонної газети (Іванов В.М.) дане розпорядження опублікувати на сторінках газети.

8. Про хід виконання пунктів 4 та 5 інформувати апарат райдержадміністрації щотижнево.

9. Контроль за виконанням розпорядження покласти на першого заступника голови райдержадміністрації В. Кравчука.

На підставі вищенаведених пунктів розпорядження було проведено ряд заходів по ліквідації та профілактиці лептоспірозу в господарстві.

У виявленої серологічно позитивної на лептоспіроз худоби господарства відібрали проби сечі для досліджень на предмет виявлення лептоспір. Відібрані проби сечі в лабораторії попередньо центрифугували при 10-15 тис. об/хв. протягом 20-30 хвилин. Далі надосадову рідину зливали, а залишений осад ресуспендували у краплі сечі, що залишилась та досліджували під мікроскопом. Для цього відбирали по три краплі осадової суспензії. В результаті проведення мікроскопічного дослідження збудників захворювання у сечі не виявили.

Даних тварин піддали лікувальній обробці антибіотиками згідно з інструкцією. Так в господарстві для обробки тварин застосовували стрептоміцину сульфат, який вводили внутрішньо-м'язово по 25 тис. Од/кг. Маси тіла з інтервалом 12 годин протягом 5 днів. Антибіотики групи стрептоміцину є продуктами діяльності променевих грибів Streptomyces globisporus i Streptomices humiclu. Це органічні основи, до складу яких входять стрептидин, стрептоза і N-метилглюкозамін.

Група стрептоміцину діє на мікроорганізми переважно поза межами клітин, тоді як стосовно внутріклітинних мікроорганізмів вони малоактивні. Стрептоміцини діють як на форму збудника, що розмножується, так і на ту, що знаходиться в спокої. Лептоспіроцидна дія стрептоміцину обумовлена зв'язуванням з 30s-субодиницею бактеріальної рибосоми, що надалі призводить до пригнічення синтезу білку.

Ця група антибіотиків погано всмоктується через шлунково-кишковий тракт та майже повністю виводиться через кишечник. Стрептоміцин при внутрішньо м'язовому введені швидко та повністю абсорбується в кров.

Максимальна концентрація його у крові спостерігається через одну-дві години. Утворюються високі концентрації препарату у легенях, нирках, печінці, позаклітинній рідині. Стрептоміцини мають слабку тропність до жирової та кісткової тканин. Через гемато-енцефалічний бар'єр вони не проникають. Добре проникають через плаценту та в грудне молоко. Препарат зв'язується з білками крові не менше ніж на 10%. При нормальній вивідній функції нирок при повторному введені не накопичується в організмі. Він не метаболізується. Екскретується, в основному, нирками (95%) у незмінному вигляді. Виведення препарату уповільнюється при порушенні функції нирок, при цьому його концентрація в організмі підвищується і можуть розвинутися побічні реакції (нейротоксичні). Тому при довготривалому безжовтушному лептоспірозі не бажано використовувати стрептоміцини. Але на початку хвороби та при відсутності хвороб нирок, це дуже ефективний лептоспіроцидний препарат.

Антибіотикотерапію проводять також іншими антибіотиками, досить часто поєднуючи їх. Поєднання застосування певних видів антибіотиків зумовлено різноманітністю дії, яка може бути бактеріостатичною чи бактерицидною, обмеженням тривалості застосування препаратів, негативним впливом на органи і тканини (нефротоксичний ефект, нейротокчиний ефект, гепатотоксичний тощо).

Крім стрептоміцину застосовують препарати групи пеніциліну, макролідів, тетрацикліну або цефалоспоринів. Препарати пеніцилінові групи частіше застосовують для лікування лептоспірозу у медичній практиці. Ця група показує лептоспіростатичне, а у високих концентраціях лептоспіроцидну дію завдяки порушенню біосинтезу клітинної стінки лептоспіри. Пеніцилінові препарати можна призначати перорально, парентерально та внутрішньовенно. В організмі вони розповсюджуються не рівномірно. В максимальній концентрації виявляються у нирках, так як основна кількість пеніциліну екскретується з сечею, а також у легенях, печінці, жовчі. В лімфі та лімфатичних вузлах концентрація пеніцилінових препаратів така ж, як у плазмі крові. Пеніцилін не проникає у нервову та кісткову тканини. Погано дифундує через гемато-енцефалічний бар'єр. При запаленнях мозкових оболонок їх проникливість зростає і його концентрація досягає 50% вмісту в плазмі крові. При порушенні вивідної функції нирок елімінація з організму уповільнюється, а рівень у плазмі крові та органах зростає. Елімінація саме з органів має велике значення при лікуванні лептоспірозу, так як збудник лептоспірозу паразитує саме в паренхіматозних органах.

Лікування лептоспірозу можна проводити при застосуванні комбінації препаратів тетрациклінового ряду. Їх бажано застосовувати більш тривало, тому, що тетрациклінові препарати застосовують частіше для попередження лептоспіроносійства. Вони дуже добре всмоктуються через травний тракт, зумовлюють переважно лептоспіростатичну дію, яка пов'язана з порушенням біосинтезу білку лептоспірами. В організмі розподіляються нерівномірно. В максимальній концентрації розміщуються у печінці, нирках, легенях та в органах, багатих елементами ретикулоендотеліальної системи - селезінка, лімфатичні вузли. В тканинах щитовидної та передміхурової залоз вміст такий самий, як і в плазмі крові. У великих кількостях накопичується у кістковій тканині. Тетрациклін погано дифундує через гемато-енцефалічний бар'єр. При інтактних мозкових оболонках у спиномозковій рідині не визначається чи спостерігається у незначній кількості (5-10% вмісту в плазмі крові).

Макроліди (Тилозомикол 20%, Фарматил-200, тощо) характеризуються переважно лептоспіростатичною дією, в основі якої лежить порушення біосинтезу білку лептоспіри. В організмі розподіляються нерівномірно. У великій кількості накопичуються у печінці та нирках. Добре проникають у тканини легень, селезінки, лімфатичних вузлів, плевральну порожнину, асцитичну та синовіальну рідини, де концентрація антибіотика перевищує його вміст у плазмі крові. Погано проникають через гемато-енцефалічний бар'єр і тому їх концентрація складає 10% вмісту препарату в плазмі крові. При запальних процесах у оболонках мозку їх проникливість зростає. Виводяться з організму в основному, з калом, у менших кількостях з сечею.

Макроліди (фармазін, еритромицін та ін. ) характеризуються переважно лептоспіростатичною дією, в основі якої лежить порушення біосинтезу білку лептоспіри. В організмі розподіляються нерівномірно. У великій кількості накопичуються у печінці та нирках. Добре проникають у тканини легень, селезінки, лімфатичних вузлів, плевральну порожнину, асцитичну та синовіальну рідини, де концентрація антибіотика перевищує його вміст у плазмі крові. Погано проникають через гемато-енцефалічний бар'єр і тому їх концентрація складає 10% вмісту препарату в плазмі крові. При запальних процесах у оболонках мозку їх проникливість зростає. Виводяться з організму в основному, з калом, у менших кількостях з сечею.

Поголів'я господарства вакцинують проти лептоспірозу згідно з настановою вакциною з вмістом сероварів, які виділено під час діагностичних досліджень. А саме Hebdomadis та Seiroe.

В господарстві для вакцинації тварин застосували полівалентну вакцину проти лептоспірозу тварин, виготовлену Сумською державною біологічною фабрикою. За зовнішнім виглядом це прозора , безколірна рідина з сіро-білим осадом, що при струшуванні легко розбивається, утворюючи повільно осідаючу завись. Дану вакцину випускають у двох варіантах, відповідно до вмісту серогруп. Перший варіант застосовують для вакцинації свиней, собак, а другий - великої й малої рогатої худоби.

Велику рогату худобу вакцинували з 1,5 місячного віку. Не вакцинували тварин на останньому місяці вагітності і перший тиждень після пологів. Вакцину вводили внутрішньо-м'язово, одноразово в дозах: віком1,5-6 міс. - 4см3, віком 6-12 міс. - 4см3, віком 1- 2 роки - 8 см3, дорослим - 10 см3.

На території ферми провели дезінфекцію просвітленим розчином хлорного вапна, з вмістом активного хлору не менше 3%. Для приготування даного розчину на 10 кг хлорного вапна з вмістом 33% активного хлору , додавали 100 літрів води. Воду додавали спочатку у кількості 15-20 літрів на 10 кг хлорного вапна, розмішували до утворення пастоподібної рідкої маси та додавали решту води. Розчин вапна залишали закритим для відстоювання на добу. На другий над осадову рідину збирали для обробки.

Окрім проведення заходів дезінфекції проводили дератизацію господарства. Для дератизації застосовували принаду з ланіратом виробництва корпорації „Укрзооветпромпостач”. Принаду розміщували на території ферми біля ходів гризунів, в місцях, де виявляли гризунів, але подалі від кормів для тварин та шляхів можливого потрапляння в годівниці.

Після проведення ветеринарних заходів у тварин господарства відібрали проби сечі для лабораторного дослідження. Збудників захворювання не виявили. Також у молодняка та дорослого поголів'я відібрали проби сироваток крові для лабораторного дослідження в РМА. Серед дорослого поголів'я спостерігається підвищення титру антитіл вище 1:100, що пов'язане з проведенням вакцинації.

Розпорядження про зняття карантинних обмежень з господарства подає головний інспектором державної ветеринарної медицини району. Після зняття обмежень проводиться повторне обстеження раніше неблагополучного господарства через шість місяців.

3.1 Розрахунок економічної ефективності ветеринарних заходів при лептоспірозі великої рогатої худоби

Визначення економічного збитку, що спричиняється хворобою тварин

1. Збиток від зниження якості продукції (сировини), одержаної від перехворілих тварин (31):

31= Мз х (Цз-Цхв),

де Мп - кількість реалізованої продукції зниженої якості, кг.; Цз і Цхв - ціни реалізації одиниці продукції (сировини), одержаної відповідно від здорових та хворих тварин, грн.

З1 = 2880 х (1,2 - 0) = 3456 грн.

2. Загальна сума економічного збитку, обумовленого хворобою, визначається як сума збитків, а при завданні хворобою одного збитку вона дорівнює йому.

З = З1 = 3456 грн.

Витрати на проведення ветеринарних заходів.

Вв = Вв1 + Вв2 + Вв3,

де Вв1 - вартість використаних медикаментів та обладнання, грн.; Вв2 - оплата праці старших спеціалістів, грн.; Вв3 - транспортні витрати, грн.

Вв = 2510 + 900 = 3410 грн.

Визначення економічної ефективності ветеринарних заходів.

Питома величина економічного збитку спричиненого захворюванням, визначається на одну захворілу тварину:

Кзб = З : Мз,

де З - загальна сума економічного збитку, грн.; Мз - кількість захворілих тварин.

Кзб = 3456 : 8 = 432 грн.

Економічний збиток, попереджений внаслідок проведення профілактичних та лікувальних заходів:

Пз = Мсг х Кзб х Кзх - З,

де Мсг - загальне поголів'я сприйнятливих тварин, гол.; Кзх - коефіцієнт можливого захворювання тварин; Кзб - питома вага економічного збитку в розрахунку на одну захворілу тварину, грн.;

З - фактичний економічний збиток, грн..

Пз = 77 х 0.628 х 432 - 3456 = 17434 грн.

Економічний ефект, одержаний внаслідок здійснення профілактичних, оздоровчих і лікувальних заходів (Ее), визначають за формулою:

Ее = Пз - Вв

Ее = 17434 - 3410 = 14024 грн.

Економічний ефект від проведення профілактичних, оздоровчих і лікувальних заходів на одну гривню затрат:

Грн. = Ее : Вв

Грн. = 14024 : 3410 = 4,1 грн.

4. Висновки і пропозиції виробництву

Перебіг лептоспірозу у великої рогатої худоби в господарстві ТОВ „Зоря” с. Чабани, Києво-Святошинського району, Київської області був типовим для цього захворювання і відповідав опису у класичній літературі.

Епізоотологічне обстеження господарства показало значний ступінь поширення лептоспірозу великої рогатої худоби у даному господарстві та зростання частоти прояву інфекції у господарствах району протягом останніх років.

Аналіз особливостей перебігу, клінічного прояву, патологоанатомічних змін при лептоспірозі великої рогатої худоби в господарстві вказує на типовий характер цього захворювання в умовах даного господарства.

Встановлено, що виконання вимог інструкції дозволило швидко та ефективно ліквідувати прояв лептоспірозу у ТОВ „Зоря”.

Доведено, що лише комплексне проведення оздоровчих ветеринарних заходів є швидким та ефективним засобом ліквідації лептоспірозу.

Застосування курсу антибіотико-терапії, передбаченого інструкцією «Про заходи профілактики та оздоровлення тварин від лептоспірозу» показало високу ефективність терапії хворих і підозрілих на захворювання тварин.

Активні вимушені щеплення тварин в господарстві вакциною Сумської біофабрики із серотипами і сероварами, виявленими при діагностиці у тварин даного господарства дозволили припинити епізоотичний процес.

Економічний ефект від проведення профілактичних, оздоровчих і лікувальних заходів склав 4,1 грн. на одну гривню затрат.

Враховуючи особливості перебігу лептоспірозу в ТОВ „Зоря” с. Чабани, Києво-Святошинського району, Київської області та з метою запобігання хвороби в майбутньому пропонуємо:

ь неухильно дотримуватись вимог інструкції;

ь здійснювати постійний контроль за клінічним станом тварин та комплектуванням господарств району;

ь в період профілактичного карантинування досліджувати сироватки крові на лептоспіроз;

ь не допускати контакту тварин з худобою неблагополучних по лептоспірозу господарств і територій району;

ь систематично здійснювати комплекс дератизаційних заходів в господарстві.

тваринницький лептоспіроз сільскогосподарський

Список літератури

1. Ананьина Ю.В. Лептоспирозы // Ж. Фельдшер и акушерка. - 1991.

2. Ананьина Ю.В. Штутгартская болезнь - «Возвращающийся лептоспироз» // Тез. докл. Девятого Московского международного ветеринарного конгресса. - Москва. - 2001 - С. 40-41.

3. Артюшин С.К. Изучение генетического родства лептоспир: Автореферат дис. канд. биолог. наук: 03.007 / Ун-т Дружбы народов им. П. Лумумбы. - М., 1981. - 16с.

4. Бакулов И.А., Буткин Е.И., Ведерников В.А. и др. // Эпизоотология с микробиологией. - М.: Колос, 1981. - 367с.

5. Беляков И.М., Лукьяновский В.А. // Болезни собак, 1996, «Нива России». - С. 263-267.

6. Болоцкий И.А. Влияние некоторых антибиотиков и химиопрепаратов на лептоспир in vitro // Ж. Антибиотики. - 1989. - №11. - С. 1011-1014.

7. Борисевич В.Б., Петренко О.Ф., Борисевич Б.В., Методичні рекомендації по лікуванню антибіотиками, сульфаніламідами, фторхінолонами. Киев, 2007.

8. Братюха С.И., Нагорный И.С., Ревенко И.П. и др. - Болезни собак и кошек - К.: Вища шк. Головное из-во, 1984. С 62-64с.

9. Васюренко З.П., Бернасовская Е.П., Кондратенко В.Н. Особенности жирнокислотного состава липидов патогенных и сапрофитных лептоспир // Тез. докл. VI Всероссийского съезда микробиологов, эпидемиологов и паразитологов. - М., 1991. С. 33-35.

Размещено на Allbest.ru

...