Главная Коллекция "Revolution" Медицина Комплексне лікування м'якої та помірної есенціальної гіпертензії у учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з використанням кріопунктури

Комплексне лікування м'якої та помірної есенціальної гіпертензії у учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з використанням кріопунктури

Результати моніторингу за станом здоров'я осіб, які зазнали поліфакторного впливу внаслідок Чорнобильської катастрофи. Обгрунтування, розробка та диференційне застосування кріопунктури в комплексному лікуванні початкових стадій есенціальної гіпертензії.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 31.01.2014
Размер файла 57,8 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ КАРДІОЛОГІЇ

ім. акад. М.Д.СТРАЖЕСКА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Комплексне лікування м'якої та помірної есенціальної гіпертензії у учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з використанням кріопунктури

Київ - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті експериментальної радіології Наукового центру радіаційної медицини АМН України, м.Київ.

Науковий керівник:

Доктор медичних наук, професор Самосюк Іван Захарович, завідувач кафедри фізіотерапії та курортології, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, МОЗ України.

Офіційні опоненти:

Доктор медичних наук, професор Свіщенко Євгенія Петрівна

Інститут кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска АМН України, керівник відділення гіпертонічної хвороби (м. Київ).

Доктор медичних наук, старший науковий співробітник Єна Лариса Михайлівна, Інститут геронтології АМН України, керівник відділу клінічної та епідеміологічної кардіології (м. Київ).

Провідна установа:

Національний медичний університет ім. акад. О.О.Богомольця , кафедра факультетської терапії № 2, МОЗ України, м. Київ

Захист дисертації відбудеться 21 березня 2000 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.616.01 при Інституті кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска АМН України (252151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска АМН України, (252151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5).

Автореферат розісланий 17 лютого 2000 р.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради Деяк С.І.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Україна відноситься до країн з високою поширеністю артеріальної гіпертензії (АГ). Згідно з статистичними даними, в 1998 р. в країні нараховувалось близько 5 млн чоловік з рівнем артеріального тиску (АТ) 160/95 мм. рт. ст. та більше, що складає 13 % дорослого населення, а дані епідеміологічних досліджень Інституту кардіології ім.акад.М.Д.Стражеска АМН України свідчать, що поширеність АГ в Україні, ще вища - близько 44 %, якщо орієнтуватися, що в 1993 р. змінилась позиція ВООЗ щодо визначення поняття "артеріальна гіпертензія": стан розцінюється як АГ при АТ 140/90 мм рт. ст. і вище. В Україні існує тенденція до подальшого поширення ЕГ, в зв'язку з явищами соціальної нестабільності, несприятливими екологічними факторами, наслідками аварії на Чорнобильській АЕС. Тривалий стан хронічного стресу, в свою чергу призводить до дезадаптації та розвитку стрес-індуктивних та стрес-залежних захворювань: астено-невротичних станів, нейроциркуляторної дистонії, гіпертонічної хвороби та ін (В.А. Барабой, 1996).

Результати моніторингу за станом здоров'я осіб, які зазнали поліфакторного впливу внаслідок Чорнобильської катастрофи, свідчать про зростання частоти серцево-судинних захворювань в порівнянні з даними стосовно загальної популяції. Найбільш високий рівень захворюваності на серцево-судинні хвороби, відмічений в групі ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Перше місце серед них посідає гіпертонічна хвороба (І.М.Хомазюк, 1991; В.Г.Бебешко, 1992; В.А.Бузунов, В. Н.Бугаєв, 1993; А.Ю.Романенко, 1995).

АГ є патологією, що значною мірою зумовлює високий рівень передчасної смертності та інвалідізації внаслідок кардіоваскулярних ускладнень. Істотне зниження серцево-судинних ускладнень, пов'язаних з АГ може бути досягнуто за рахунок лікування осіб з м'якою та помірною АГ, що складає близько 80 % усіх випадків АГ. (ВООЗ/ МТГ, 1999).

Загальна кількість засобів та методів фармако- та фізіотерапії АГ велика, арсенал їх постійно поповнюється та видозмінюється. Всі вони в тій чи іншій мірі результативні, але, як показують численні дані літератури та повсякденна клінічна практика, в процесі застосування медикаментозної терапії нерідко виникають ускладнення та побічні ефекти, індивідуальна несприйнятливість препаратів, особливо в осіб, що зазнали негативного впливу внаслідок Чорнобильської катастрофи і для яких характерна поліморбітність та поліпрогмазія. В зв'язку з цим в останні роки велика увага приділяється немедикаментозним методам лікування гіпертонічної хвороби (Є.І.Сорокіна, 1989; П.Я.Гапонюк, М.В.Леонова, 1990; В.В.Кенц, А.І.Сухенко, В.М.Мавродій, 1993). Вищевказані моменти послужили причиною розробки та втілення нових та удосконалення вже відомих в медицині методів традиційної голкотерапії та її різних сучасних модифікацій.

В науковій літературі існують лише окремі повідомлення про те, що серед численних компонентів інтегральної та саногенетичної дії при голкорефлексотерапії суттєву роль може відігравати рефлекторна кріогенна стимуляція точок акупунктури ( Б.П.Сандомирський, 1982; Д.М.Табєєва, Л.К.Шагієва, 1984; Я.Ф. Кутасевич, 1985). В роботі Т.Yamauchi та співавт. (1981) вказується на можливість короткочасної дії низьких температур до -180 оС на поверхню шкірного покриву як рефлексотерапії різних захворювань. Завдяки спеціально підібраній експозиції, така низька температура не призводила до кріопошкоджень. Дія холодом веде до зміни шкірних судинно-рухових рефлексів навіть у віддалених від місця впливу ділянках шкірного покриву. Рефлекторна відповідь локального характеру виражається перш за все в судинній реакції зі сторони поверхневої (сосочкової) кровоносної сітки шкіри. Безсумнівним є також певний вплив холодового подразника на нервовий рецепторний периферичний апарат шкіри, який представляє периферичну частину шкірного аналізатора. Разом з цим відмічається зміна функціонального стану нервової системи в цілому в сторону її нормалізації (Б.А.Задорожний, 1985).

Порівнюючи дані про патофізіологічний механізм виникнення АГ з механізмом кріогенної дії на точки акупунктури, можно було б припустити, що метод кріопунктури може виявити позитивний вплив на змінені гомеостатичні параметри при АГ за умови правильного методологічного підходу.

На теперішній час, добре відомі індивідуальні особливості варіабельності АТ, що лежать в основі хронотерапії АГ. Призначення ліків в залежності від цього розглядається як високоефективний адекватний метод лікування, що дає можливість значно знизити дозу фармакологічних засобів, що призначаються хворим на АГ.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Поліпшення стану здоров'я населення, усунення медичних наслідків Чорнобильської катастрофи, розробка та втілення нових високоефективних методів лікування психосоматичної патології є невід'ємною частиною програм урядових, науково-дослідних та лікувальних закладів в Україні. Тема дисертації "Комплексне лікування м'якої та помірної есенціальної гіпертензії у учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з використанням кріопунктури" є фрагментом НДР інституту експериментальної радіології Наукового центру радіаційної медицини АМН України та кафедри медичної реабілітації, фізіотерапії та курортології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика № 019611010568 та результатом ініціативних розробок автора.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є обгрунтування, розробка та диференційне застосування кріопунктури в комплексному лікуванні початкових стадій есенціальної гіпертензії (ЕГ) у учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з врахуванням типу гемодинаміки та індивідуального ритму в підвищенні артеріального тиску.

Завдання дослідження:

Розробити методику кріопунктури для лікування початкових стадій есенціальної гіпертензії у ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС у відповідності з добовими біоритмами.

Вивчити антигіпертензивну дію кріопунктури в комплексі з фармакотерапією (адельфаном або клофеліном) на стан центральної гемодинаміки, біоелектричну активність міокарда з урахуванням індивідуального ритму в підвищенні АТ.

Вивчити вплив хронотерапії кріопунктурою в комплексі з фармакотерапією на стан периферичного кровообігу з використанням методу термографії.

Оцінити вплив хронотерапії комплексу кріопунктури в поєднанні з фармакотерапією на енергетичний дисбаланс у меридіанах організму виходячи з даних електропунктурної діагностики за Накатані.

Оцінити віддалені результати застосування комплексного методу хронотерапії.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше була запропонована та вивчена можливість використання кріопунтури з метою впливу на біологічно активні точки (БАТ) при лікуванні хворих ЕГ учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в комплексі з медикаментозною терапією. Доведено, що в разі застосування кріотерапії досягається більш виражений, швидкий та пролонгований гіпотензивний ефект; з'ясовано, що в основі гіпотензивної дії фармакотерапії в поєднанні з кріопунктурою лежить зниження периферичного судинного опору. Визначено, що комплексна терапія виявляє ефект гемодинамічної вибірковості: з переходом гипо- та гиперкінетичного типу кровообігу в еукінетичний. В порівнянні з фармакотерапією досягається значне поліпшення периферичного кровообігу. Також доведено, що при використанні розробленої комбінованої терапії досягається швидке відновлення функціонального стану меридіанів організму. Наведені результати дослідження можуть послужити теоретичною базою для подальших наукових пошуків у цьому напрямку.

Практичне значення одержаних результатів. Полягає в розробці та впровадженні рекомендацій для практичної охорони здоров'я по лікуванню ЕГ за допомогою кріогенного методу впливу на точки акупунктури у відповідності з індивідуальним біоритмом підвищення артеріального тиску. Використання кріопунктури у відповідності з індивідуальним біоритмом підвищення АТ дає можливість приймати мінімальну дозу препарату з максимальним ефектом 1 раз на добу замість 3-х разів, підвищити ефект фармакотерапії, зменшити добову та курсову дози адельфану або клофеліну, а також знизити побічні ефекти та алергічні реакції. До позитивних якостей кріопунктури, як показали дані клінічних досліджень, при порівнянні з іншими методами лікування, відносяться: пролонгований ефект кріовпливу, атравматичність, відсутність так званих "зумисних відчуттів" в формі "ударів електрострумом"; значно менша часова затрата на проведення процедури; виключення переносу інфекції, відсутність необхідності тривалої іммобілізації хворих для проведення процедури, лікування можливе в амбулаторних умовах. Встановлені переваги даного методу дозволяють рекомендувати його в якості ад'ювантної терапії для широкого використання в клінічній практиці.

Впровадження результатів дослідження в практику. Результати дисертаційної роботи впроваджені в клінічну практику відділення променевої терапії, фізіотерапевтичного відділення госпіталю ГУ МВС в м. Києві, фізіотерапевтичного відділення Київського міського госпіталю інвалідів Великої Вітчизняної війни (Пуща-Водиця, м. Київ), в санаторії "Перемога" (м. Київ).

Результати дослідження використовуються в учбовому процесі кафедри фізіотерапії та курортології Київської медичної академії післядипломної освіти.

Особистий внесок здобувача. Всі хворі (130) до та після лікування обстежені автором самостійно з допомогою клінічних та функціональних (електрокардіографічних, реовазографічних, термографічних, а також Ріодораку) методів дослідження. Статистична обробка результатів виконана автором. Автор особисто провела аналіз одержаних результатів та їх інтерпретацію, сформулювала висновки, дала практичні рекомендації, які витікають з результатів досліджень. Це знайшло своє відображення в опублікованих наукових роботах. Впровадження результатів дисертаційної роботи в практичну медицину здійснено автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи викладені на: Українській науково-практичній конференції з міжнародною участю 9-10 жовтня 1997 р. "Нетрадиційні методи діагностики і лікування в курортній практиці" м. (Київ, 1997); 3-му Симпозіумі "Діагностика та профілактика негативних наслідків радіації (м. Київ, 1997); Національному конгресі фізіотерапевтів та курортологів (м. Хмільник, 1998).

Апробація результатів дисертації була проведена на засіданні Вченої ради Інституту експериментальної радіології Наукового центру радіаційної медицини АМН України (м. Київ, 1998);

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових праць: 3 оригінальні статті в наукових профільних журналах, 2 - в збірниках наукових праць та 3 тезів.

Структура та обсяг дисертаційної роботи.

Дисертація викладена на 149 сторінках друкованого тексту і складається зі вступу, огляду літератури, шести розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій та списку використаної літератури. Список літератури містить 209 джерел. Робота ілюстрована 16 таблицями, 11 рисунками та фотознімком.

чорнобильський кріопунктура есенціальний гіпертензія

2. ОСНОВНИЙ Зміст роботи

Об'єкт та методи дослідження

Клінічне обстеження проведене у 130 учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, хворих на м'яку та помірну есенціальну гіпертензію.

Головним критерієм відбору була наявність первинної (есенціальної) м'якої та помірної артеріальної гіпертензії з доброякісним протіканням та обов'язковим виключенням зі спостереження симптоматичних гіпертензій.

Відбір даного контингенту грунтувався на клінічній подібності обох груп, а також на спільності патогенного впливу екзогенних факторів, зокрема іонізуючого випромінювання. У всіх хворих була визначена величина сумарної поглинутої дози опромінення, яка знаходилась в діапазоні 5,0 - 125 сГр.

В роботі використана класифікація гіпертонічної хвороби, запропонована ВООЗ/МТГ (1999) за рівнем артеріального тиску. Хворі для даного дослідження відбирались в результаті комплексного обстеження серед чоловіків, які приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і були направлені на лікування з діагнозом м'яка чи помірна артеріальна гіпертензія. Середній вік пролікованих пацієнтів складав 42,5 + 0,95 року. Пацієнти (чоловіки) були розділені на дві групи: основну (1) - 100 чоловік та контрольну (2). До контрольної групи увійшли 30 чоловік, які не різнились по статі, віку, величині поглинутої дози іонізуючого випромінювання, тривалості захворювання, стадії та клінічному протіканню.

Всі хворі, які спостерігались, обстежувались за єдиною програмою. Оцінка ефективності медикаментозного лікування (2) та в комплексі з кріопунктурою (1) проводилась шляхом співставлення суб'єктивної та об'єктивної оцінки загального стану пацієнтів: на підставі вимірювання артеріального тиску, фізичного обстеження; на підставі даних лабораторних та інструментальних методів дослідження: ЕКГ, тетраполярної реовазографії, термографії, електропунктурної діагностики за І.Накатані.

Оскільки 68 % хворих контрольної та основної груп до цього часу приймали адельфан або клофелін, ці препарати були застосовані в даному дослідженні, хоч вони не відносяться до сучасних антигіпертензивних засобів, рекомендованих ВООЗ. Так як фізичні фактори при самостійному призначенні не завжди достатньо ефективні (Є.І.Сорокіна, 1989; Л.А.Комарова, 1989; В.В.Кенц, Ф.Ф.Кондратюк, В.М.Мавродій, 1993; І.М.Сосін, 1996), а медикаментозна терапія викликає алергічні реакції та побічні ефекти, в даному дослідженні для лікування застосовувалась разова добова доза адельфану або клофеліну 1 раз на добу в основній (1) групі. Враховуючи результати вивчення добових коливань АТ: вказані медикаменти в поєднанні з кріопунктурою в основній (1) групі приймались за 60-75 хв. до індивідуального визначеного підвищення АТ. На період первинного обстеження на (протязі 7 днів) пацієнти не приймали медикаментозного лікування. Потім хворим контрольної (2) групи призначалось курсове лікування агоністом б-адренорецепторів центральної дії - клофеліном 0,075 мг 3 рази на день, з подальшим збільшенням до 0,15 мг на прийом та зниженням до підтримуючих доз індивідуально для кожного хворого, або комплексним препаратом адельфаном-езідрекс (Індія) - комбінація резерпіну з гідралазином та гідрохлортіазидом по 1 таблетці 3 рази на день з індивідуальною корекцією дози.

У пацієнтів основної (1) групи добовий профіль максимально підвищеного тиску, який визначали методом вимірювання АТ через кожні 2 години, припадав, як правило, на 10-14 годин. За 60-75 хв. до очікуваного індивідуально визначеного підвищення АТ, поряд з прийомом разової дози адельфану або клофеліну, проводилась кріопунктура на біологічно активні точки (БАТ) ультранизькою (до -180 оС) температурою по розробленій методиці з використанням аурикулярних та корпоральних точок.

Рецептура підбиралася традиційно (І.З.Самосюк, Л.І.Фісенко, М.В.Чухраєв, 1997) Із корпоральних точок використовувались: Е(ІІІ)36 (цзу-сан-лі), RP(IV)6 (сан-інь-цзяо), R(VIII)1 (юнь-цюань), 2 (жан-гу), МС(ІХ)6 (ней-гуань), VB(ХІ)21 (цзянь-цзін), F(ХІІ)3 (тай-чун), С(V)7 (шень-мень), МС(ІХ)7 (да-лін), VB(ХІ)39 (сюань-чжун), V(VII)18 (гань-шу), V(VII)19 (дань-шу). З аурикулярних АР 55, АР 59, АР 100, АР 105. За наступною методикою під контролем АТ:

1 сеанс: Е36 (2), АР 55 (2); при головному болю - VВ39 (2);

2 сеанс: RP6 (2), VВ21 (2), АР 100(2);

3 сеанс: R1 (2), АР 59 (2);

якщо АТ не знижувався після трьох сеансів, переходили до четвертого сеансу.

4 сеанс: F3 (2), V18 (2), V19 (2), АР 105 (2);

5 сеанс: C7 (2), якщо зберігався рівень підвищеного діастолічного тиску, а МС7 (2), в разі підвищеного систолічного АТ.

Сеанси кріопуктури проводились щоденно або два рази підряд з наступною одноденною перервою.

Для кріопунктури застосовували апарат локальної дії - кріозонд (кріоаплікатор) дерматологічний КД-3 (виробництва України), дозволений для використання Комітетом з нової техніки Міністерства охорони здоров"я, який дозволяє строго дозувати дію. Аплікатор кріогенний автономний має динамічну рукоятку та споряджений різними наконечниками, температура яких в робочому стані досягає мінус 170 оС. Він компактний, зручний в роботі, дозволяє маніпулювати однією рукою. Заправляється кріоаплікатор холодоагентом (рідким азотом) за допомогою переливного сифона зі спеціальної посудини Дьюара, яка пристосована для зберігання та транспортування рідкого азоту. Через 25-30 сек після заправки рідким азотом апарат готовий до роботи, після чого наконечник кріоаплікатора приводиться до торкання зі шкірою хворого в зоні біологічно активної точки. Температурна константа мінус 180 оС; експозиція дії на одну БАТ 1 -2 сек; ступінь натискання (кріомасаж) 0,5 - 0,6 кг; площа аплікації 2-10 мм2.

Завдяки підібраній експозиції, така низька температура не призводила до ушкодження шкірних покривів в зоні біологічно активної точки (до сосочкового шару дерми).

Результати дослідження.

До лікування більшість хворих скаржились на періодичні головні болі різної локалізації та інтенсивності, постійного характеру або у вигляді приступів, зрідка - запаморочення, важкість в голові, шум у вухах та в голові, миготіння в очах, болі в ділянці серця, серцебиття, дратівливість, швидку стомлюваність, загальну слабкість, зниження працездатності, порушення сну. При об'єктивному дослідженні: приглушені тони серця виявлені у 30 хворих, акцент ІІ тону на аорті у 36 хворих, розширення (0,5-1 см) межі серця вліво, систолічний шум на верхівці серця у 20 хворих. У всіх - підвищення артеріального тиску на плечових артеріях. В основній (1) групі хворих (100 чоловік) м'яка артеріальна гіпертензія спостерігалась у 58 хворих, помірна артеріальна гіпертензія - у 42 хворих. В процесі лікування у багатьох хворих спостерігалось поліпшення загального стану, зменшувалась кількість скарг або вони зникали.

Після проведеного лікування в основній (1) групі головні болі зменшились у 30 %, припинились у 39%, важкість в голові зменшилась у 25 %, припинилась у 40%. Шум у вухах припинився у всіх хворих, які відмічали його до лікування. Миготіння в очах зникло у всіх хворих, які раніше скаржились на нього. Болі в ділянці серця після проведеного лікування зникли у 54 % та зменшились у 11 % хворих. Серцебиття зникло у всіх хворих, які раніше відмічали цю ознаку. Дратівливість, яка спостерігалась до лікування, зникла у 55 %, зменшилась у 20 % чоловік. Всі хворі перестали скаржитись на загальну слабкість - 65 % чоловік, на знижену працездатність - 50 % чоловік. У хворих з порушенням сну нормалізація його відмічена у 40 %, покращення - у 15 % хворих. Після лікування покращились дані об'єктивного статусу хворих цієї групи. Так, зменшились приглушеність тонів, акцент ІІ тону на аорті - у 25 хворих. За клінічними даними, результати лікування такі: значне покращення настало у 50 % хворих, покращення - у 35 %, незначне покращення - у 15 %; ускладнень не спостерігалось.

В контрольній (2) групі хворих (30 чоловік) м'яка артеріальна гіпертензія спостерігалась у 18 чоловік та помірна артеріальна гіпертензія - у 12 чоловік.До лікування хворі контрольної (2) групи також відмічали періодичні головні болі різної локалізації та інтенсивності, важкість в голові, болі в ділянці серця непостійного характеру, шум у вухах, миготіння в очах, серцебиття, дратівливість, швидку стомлюваність, загальну слабкість, зниження працездатності, порушення сну. При об'єктивному огляді виявлена приглушеність тонів серця та розширення межі серця вліво (0,5-1 см) у 9, акцент ІІ тону на аорті - у 12, систолічний шум на верхівці серця - у 3 хворих. У багатьох хворих до кінця курсу медикаментозного лікування спостерігалось покращення загального стану. Після проведеного лікування головні болі припинились у 20 % та зменшились у 10 %. Важкість в голові зникла у 23,3 %, зменшилась у 6,6 %. Шум у вухах припинився у 6,6 %. Миготіння в очах зникло у 6,6 %. Болі в ділянці серця після проведеного лікування зникли у 30%, зменшились у 10 % хворих. Серцебиття зникло у 16,6 %. Дратівливість зникла у 36,6 %, зменшилась у 20 % хворих. Швидка стомлюваність зникла у 33,3 %, зменшилась у 16,6 %, 23,3 % хворих перестали скаржитись на загальну слабкість, 30 % - на знижену працездатність. Нормалізація сну відмічалась у 16,6 %, покращення - у 6,6% хворих. Дані об'єктивного стану серцево-судинної системи після лікування істотно не змінились. За клінічними даними одержані такі результати лікування: значне покращення настало у 20 % хворих, покращення - у 33 % чоловік, незначне покращення - у 23 %, без покращення - у 23 % хворих.

При лікуванні в 1 групі систолічний тиск з 167,9+3,7 мм рт. ст. до лікування зменшився до 132,2+2,1 мм рт. ст. після лікування; діастолічний відповідно з 97,7+2,3 - до 84,3+2,1 мм рт. ст. (р<0,001) В 2 групі систолічний тиск з 165,1+4,3 мм рт. ст. до лікування зменшився до 142,5+1,9 мм рт. ст. після лікування; діастолічний відповідно з 96,6+2,5 - до 90,1+1,9 мм рт. ст. (p<0,05). Таким чином, цільовий рівень АТ досягнуто в основній (1) групі.

Рис. 1 - Динаміка рівня САТ під впливом медикаментозного лікування в поєднанні з кріопунктурою в основній (1) групі та медикаментозного в контрольній (2) групі напротязі 5 годин від початку прийому препарата (1 день лікування).

Вивчення динаміки АТ під впливом однократної дози адельфану та клофеліну виявило, як видно з рис.1, в в разі прийому виключно фармакологічних засобів в контрольній (2) групі вірогідне зниження САТ відбулося лише напротязі перших 3-х годин, в той час як в основній (1) групі при комбінованому лікуванні з застосуванням кріопунктури спостерігався більш виражений пролонгований гіпотензивний ефект напротязі усіх 5 годин спостереження.

При аналізі графіків ЕКГ у обстежених осіб з м'якою та помірною есенціальною гіпертензією у вихідному стані не виявлено будь-яких суттєвих ознак ураження, за вийнятком зареєстрованих порушень процесів реполяризації у 20% та подовження інтервалу P-Q до 0,22с у 15% хворих, які мали нестійкий та непостійний характер і нормалізувались в процесі лікування. Для виявлення змін системної гемодинаміки та скорочувальної функції міокарду у хворих основної та контрольної груп (1, 2) були проведені дослідження за допомогою методу тетраполярної реовазографії в модифікації Ю.Т.Пушкаря та співавт. (1977). В основу визначення була покладена величина серцевого індексу (СІ). Хворі з СІ, який більше 4,5 л/хв м-2, склали групу з гіперкінетичним типом гемодинаміки. Відповідно СІ менше 2,8 л/хв м-2, склали групу з гіпокінетичним типом. При СІ від 2,8 до 4,5 л/хв м-2 склали групу з еукінетичним типом кровообігу. Оцінка вихідних показників системної гемодинаміки виявила переважання еукінетичного типу кровообігу у обстежених хворих. При цьому розподілення хворих з гіпер-, гіпо- та еукінетичним типом кровообігу в першій та другій групах статистично не розрізнювалось. В основній групі 55 % - з еукінетичним, 35 % - з гіперкінетичним та 10% - з гіпокінетичним типом кровообігу. В контрольній групі (2), відповідно 54 % - з еукінетичним, 34 % - з гіперкінетичним та 12% - з гіпокінетичним типом кровообігу.

Таблиця 1. Динаміка показників центральої гемодинаміки під впливом лікування в основній (1) та контрольній (2) групах.

Показники

Основна (1) група

Контрольна (2) група

До лікування

Після лікування

Р

До лікування

Після лікування

Р

М ± м

М ± м

М ± м

М ± м

САТ, мм.рт.ст.

167,9±3,7

132,2±2,1

<0,001

165,1±4,3

142,5±1,9*

<0,01

ДАТ, мм.рт.ст.

97,7±2,3

84,2±2,1

<0,001

96,6±2,5

90,1±1,9*

<0,05

УОС, мл/ сек

65,9±1,08

67,8±1,1

>0,05

65,5±1,56

67,3±1,67

>0,05

ХОС, л/ хв.

5,4±0,22

5,6±0,19

>0,05

5,4±0,15

5,7±0,19

>0,05

УІ, мл/ м2

59,2±1,8

57,3±1,5

>0,05

58,5±1,8

56,6±1,7

>0,05

СІ, л/ хв.*м2

3,2±0,18

3,3±0,15

>0,05

3,2±,015

3,4±0,17

>0,05

ОШВ, мл/ сек

234,0±6,1

245,4±6,4

<0,1

233,5±6,6

240,9±6,7

>0,05

W, ват

3,9±0,14

3,2±0,11

<0,05

3,8±0,16

3,5±0,17

>0,05

ВЕ, вт/ л

15,2±0,39

12,1±0,23

<0,05

15,0±0,78

13,2±0,86

>0,05

ЗПО, дин с-1см-5

1903,8±101,3

1552,7±110,2

<0,05

1895,4±101,2

1689,3±156,5

<0,1

У таблиці представлені дані щодо нормалізації показників центральної гемодинаміки після проведеного лікування. Як видно, в обох групах відбулося вірогідне зниження САТ і ДАТ. Але при цьому слід наголосити, що в основній (1) групі гіпотензивний ефект досягався при прийомі в 2,5 рази меншої дози препарату в порівнянні з контрольною (2) групою.

Аналіз графічних показників диференціальних реограм до та після курсу лікування хворих на гіпертонічну хворобу в основній (1) групі дозволив оцінити вплив комплексного медикаментозного лікування з застосуванням кріопунктури на показники системної гемодинаміки. Так, ударний об'єм серця (УОС) в процесі лікування дещо збільшився. Якщо до лікування УОС дорівнював в середньому 65,9 + 1,08 мл/сек, то після лікування 67,8 + 1,1 мл/сек (Р>0,05). Хвилинний об'єм крові, що викидається, змінювався мало і склав 5,4 + 0,22 л/хв до лікування та 5,6 + 0,29 л/хв після лікування (p>0,05). Об'ємна швидкість викиду крові (ОШВ) також суттєво не змінилась в процесі лікування. До лікування ОШВ склала 234,0 + 6,1 мл/сек, після лікування - 245,4 + 6,4 мл/сек (Р>0,05). Підвищилась ефективність серцевої діяльності. Позитивною виявилась динаміка потужності лівого шлуночка: відбулося вірогідне зниження потужності в основній (1) групі з 3,9±0,14 Вт до 3,2±0,11 Вт, (р<0,05), в той час, як в контрольній (2) групі потужність знизилась з 3,8±0,16 Вт до 3,5±0,17 Вт невірогідно (р>0,05).У взаємозв'язку з підвищенням ефективності серцевої діяльності відбулась їх економізація: витрата енергії серця достовірно знизилась в основній (1) групі з 15,2±0,39 Вт/л до 12,1±0,23 Вт/л, (p<0,005),тоді як у контрольній (2) групі цей показник знизився з 15,0±0,78 Вт/л до 13,2±0,86 Вт/л невірогідно (p>0,05).

Позитивна динаміка виявилась з боку загального периферічного опору судин. Вона виражалась в тому, що після проведеного курсу комплексного лікування загальний периферичний опір вірогідно знизився: до лікування рівнявся 1903,8 + 101,3 дин с-1 см-5, після лікування зменшився до 1552,7±110,2 дин с-1 см-5 (P<0,05), що свідчить про судиннорозширюючу дію курсового лікування кріопунктурою в комплексі з медикаментозною терапією. В той час, як в контрольній (2) групі загальний периферичний опір знизився невірогідно з 1895,4±101,2 до 1689,3±156,5 (Р<0,1). Під впливом комплексного лікування ударний індекс (УІ) в основній (1) групі змінювався мало і склав 59,2±1,8 мл/ м2 до лікування та 57,3±1,5 мл/ м2 після лікування (Р>0,05). В контрольній (2) групі 58,5±1,8 до лікування та 56,6±1,7 мл/ м2 після лікування (P>0,05). Серцевий індекс також суттєво не змінився в процесі лікування, і до лікування в основній (1) групі складав 3,2±0,18 л/ хв*м2 та 3,3±0,15 л/ хв*м2 після лікування, (P>0,05), а в контрольній (2) групі 3,2±0,15 до лікування і 3,4±0,17 л/ хв* м2 після лікування (P>0,05).

У хворих, яких спостерігали, електропунктурна діагностика за І.Накатані виявила пригнічення (Р<0,01) в меридіані перикарду (серцево-судинно-сексуальної сфери) та гіпофункцію в меридіані серця, а також тонкої кишки. Збудження (гіперфункція) спостерігалась в меридіані печінки, жовчного міхура та шлунка.

В процесі лікування в обох групах виявлена наступна динаміка: в основній (1) групі нормалізація стану меридіанів, які знаходились як в "надмірності", так і в "недостатку" в межах фізіологічного коридору, у 80,1 % хворих сталася на 5-6 день комплексного лікування. У контрольній (2) групі нормалізація стану меридіанів, які знаходились як в "надмірності", так і в "недостатку" в межах фізіологічного коридору, у 79,8 % хворих сталася на 9-12 день медикаментозного лікування.

При аналізі термограм в динаміці встановлено, що поліпшення периферичного кровообігу у пацієнтів основної групи (1) супроводжується нормалізацією температур дистальних відділів рук та ніг. Це проявлялось в вірогідному підвищенні температури кисті та стоп на 1,7±0,4 (Р<0,05), при цьому щезали симптоми "термоампутації" у 95 з 100 хворих. В контрольній групі (2), у більшості хворих не відмічені позитивні зсуви термографічної картини верхніх та нижніх кінцівок. Це проявлялось, в основному, підвищенням температури кисті та стоп на 0,4±0,3 (P>0,05).

Спостереження 130 учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, хворих на м'яку та помірну есенціальну гіпертензію, через 6 та 12 місяців з відповідним підтримуючим лікуванням з урахуванням індивідуальної особливості варіабельності АТ показало, що позитивні результати "значне поліпшення" та "поліпшення" відмічені в основній (1) групі у 86 %хворих. В той час, як у контрольній (2) групі позитивні результати спостерігалися у 30 %хворих.

ВИСНОВКИ

Методика кріовпливу, яка полягає в поверхневому локальному охолодженні шкіри в зоні біологічно активних точок, за допомогою кріоаплікатора КД-3, наповненого рідким азотом, з експозицією контакту робочої поверхні апарата 1-2 сек, є ефективним ад'ювантним засобом антигіпертензивної терапії, оскільки навіть одноразовий сеанс кріотерапії підсилює та пролонгує гіпотензивний ефект фармакологічних засобів.

При лікуванні протягом 15 днів методом кріотерапії в поєднанні з фармакотерапією з урахуванням індивідуальних особливостей варіабельності артеріального тиску, було досягнуто більш швидке та стабільне зниження АТ до цільового рівня із застосуванням значно нижчих доз препарату.

В основі гіпотензивного ефекту кріопунктури в поєднанні з фармакотерапією лежить зниження судинного периферичного опору. При цьому виявляється ефект гемодинамічної вибірковості, який проявляється у нормалізації вихідно-змінених гемодинамічних параметрів.

При комплексному лікуванні спостерігається підвищення ефективності роботи серця, і зменшення енергетичних затрат міокарду.

Комплексне лікування з використанням кріопунктури та з урахуванням індивідуального циркадного ритму підвищення артеріального тиску значно поліпшує периферичний кровообіг, що виражається у підвищенні шкірної температури на кінцівках, зниканні явищ "термоампутації".

Хронотерапія кріопунктурою в поєднанні з фармакотерапією дозволяє більш швидкими темпами досягнути нормалізації енергетичного дисбалансу меридіанів організму.

Результати довготривалих спостережень (12 міс.) свідчать, що розроблений метод хронотерапії поліпшує клінічний перебіг есенціальної гіпертензії, забезпечує виражений та стабільний гіпотензивний ефект.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

В кожному конкретному випадку необхідно визначити добовий індивідуальний ритм підвищення артеріального тиску у хворого та проводити кріопунктуру, медикаментозне лікування за 60-75 хвилин до очікуваного індивідуального підвищення АТ.

Індивідуальний циркадний ритм підвищення АТ визначається на протязі 3-х діб (можливо більше) при вимірюванні АТ кожні 2 години, бажано в денний та нічний час.

Найбільш ефективна кріопунктура у сполученні з фармакотерапією при лікуванні м'якої та помірної есенціальної гіпертензії.

Кріопунктура проводиться за допомогою приладу КД-3. Основні параметри: температурна константа -180 оС, експозиція дії на одну БАТ 1-2 сек, ступінь кріомасажу 0,5-0,6 кг, площа аплікації насадки 2-10 мм2. Курс лікування складає 3-5 одноразових процедур, які проводяться щодня, або двох щоденних з наступною одноденною перервою.

Рекомендується використання корпоральних та аурикулярних точок за наступною методикою під контролем АТ:

1 сеанс: Е36 (2), АР 55 (2); при головному болю - VВ39 (2);

2 сеанс: RP6 (2), VВ21 (2), АР 100(2);

3 сеанс: R1 (2), АР 59 (2);

якщо АТ не знижувався після трьох сеансів, переходили до четвертого сеансу.

4 сеанс: F3 (2), V18 (2), V19 (2), АР 105 (2);

5 сеанс: C7(2), якщо підвищений діастолічний тиск, а МС7(2), якщо підвищений систолічний АТ.

Кріопунктура може бути застосована як самостійно, так і в комплексі з фармакотерапією, в умовах стаціонару, а також в амбулаторних умовах.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Головаха Л.М. Гемодинаміка у ліквідаторів аварії на ЧАЕС, хворих на есенціальну гіпертонію І стадії, при лікуванні методом кріопунктури // Матеріали симпозіуму "Діагностика та профілактика негативних наслідків радіації". - Київ.- 1997. - С. 69-72.

2. Головаха Л.М. Кріопунктура в лікуванні есенціальної гіпертензії ІІ стадії у осіб середнього та похилого віку // Лікарська справа. - 1998. - № 7

3. Головаха Л.М. Комплексне лікування ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС з есенціальною гіпертензією ІІ стадії з використанням методу кріопунктури // Укр. кардіологічний журнал - 1998. - № 8. - С. 32-34.

4. Головаха Л.М. Кріопунктура у комплексному лікуванні ліквідаторів аварії на ЧАЕС, хворих на есенціальну гіпертензію І стадії // Матеріали І Національного конгресу фізіотерапевтів та курортологів України "Фізичні чинники в медичній реабілітації". Хмільник. - 1998 . - С. 237-238.

5. Головаха Л.Н. Криопунктура в лечении эссенциальной гипертензии II стадии у лиц среднего и пожилого возраста // Информационная и негэнтропийная терапия. - 1995. - № 1. - С. 21-23.

6. Головаха Л.Н. Гемодинамика у ликвидаторов аварии на ЧАЭС, страдающих эссенциальной гипертензией I ст, при лечении криопунктурой // Матеріали науково-практичної конференції "Нетрадиційні методи діагностики і лікування в курортній практиці". - Київ.- 1997. - С. 57-61.

7. Головаха Л.Н. Криопунктура в лечении эссенциальной гипертензии // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім.П.Л. Шупика. - Київ: КМАПО, 1997. - С. 168-171.

8. Головаха Л.М. Кріопунктура у лікуванні ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС, які хворіють на есенціальну гіпертонію ІІ стадії // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. - В двох кн. - Київ, 1998. - Кн. 1. - Вип. 7. - С. 262-266.

ПЕРЕЛІК ПРИЙНЯТИХ СКОРОЧЕНЬ

АГ - артеріальна гіпертензія;

АТ - артеріальний тиск;

БАТ - біологічно активні точки;

ВЄ - витрата енергії серця;

ДАТ - діастолічний артеріальний тиск;

ЕГ - есенціальна гіпертензія;

ЕКГ - електрокардіограма;

ЕШО - електричний шкірний опір;

ЗПО - загальний периферичний опір;

ІХС - ішемічна хвороба серця;

КП - кріопунктура;

УЛНА - учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

ОШВ - об'ємна швидкість викиду;

САТ - систолічний артеріальний тиск;

СІ - серцевий індекс;

СНС - симпатична нервова система;

УІ - ударний індекс;

УОС - ударний об'єм серця;

ХОС - хвилинний об'єм серця;

ЦНС - центральна нервова система;

W - потужність лівого шлуночка.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены