Особливості стану здоров’я дітей та підлітків, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, та наукове обґрунтування потреби в амбулаторно-поліклінічному медичному забезпеченні (на прикладі Київської області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Національний медичний університет імені О.О.Богомольця

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ОСОБЛИВОСТІ СТАНУ ЗДОРОВ'Я ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ, ПОСТРАЖДАЛИХ ВНАСЛІДОК АВАРІЇ НА ЧАЕС, ТА НАУКОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПОТРЕБИ В АМБУЛАТОРНО-ПОЛІКЛІНІЧНОМУ МЕДИЧНОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ (НА ПРИКЛАДІ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

Єлагін Володимир Володимирович

Київ-2000

Анотація

Єлагін В.В. Особливості стану здоров'я дітей та підлітків, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, та наукове обгрунтування потреби в амбулаторно-поліклінічному медичному забезпеченні (на прикладі Київської області). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.03 - Соціальна медицина, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, 2000.

Захищається дисертація, яка вміщує дані по вивченню стану здоров'я, фізичного розвитку, гіпофізарно-тиреоїдної системи у дитячого населення Київської області, які проживають на радіаційно-забруднених контрольованих районах, евакуйованих з м. Прип'яті та м. Києва (Ватутінський район), з урахуванням променевого навантаження на щитовидну залозу, вміст йоду в організмі. Проведено аналіз забезпеченості населення амбулаторно-поліклінічною допомогою з урахуванням лікарських кадрів, в тому числі спеціалістів (ендокринологів, гематологів, онкологів та ін.) та їх кваліфікації.

Автором вперше розроблений та науково обгрунтований комплекс соціально-гігієнічних та медико-організаційних заходів, направлених на покращання здоров'я дитячого населення, яке тривалий час знаходилося в районах дії малих доз радіації, в зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС.

Ключові слова: віддалені наслідки, фізичний розвиток, щитовидна залоза, дефіцит йоду, амбулаторно-поліклінічна допомога.

медичний аварія забруднення радіонуклід

Аннотация

Елагин В.В. “Особенности состояния здоровья детей и подростков, пострадавших вследствии аварии на ЧАЭС, и научное обоснование потребности в амбулаторно-поликлиническом обеспечении” (на примере Киевской области). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.03 - Социальная медицина, Национальный медицинский университет имени А.А.Богомольца, Киев, 2000.

Защищается диссертация, которая содержит сведения о результатах изучения состояния здоровья детей и подростков, пострадавших от последствий аварии на ЧАЭС, по показателям заболеваемости, физического развития, состоянию гипофизарно-тиреоидной, кроветворной системы по данным обращаемости в лечебно-профилактические учреждения, медицинским осмотрам и специальным клинико-лабораторным исследованиям в отдаленные сроки наблюдения.

Среди детей и подростков Киевской области отмечены негативные тенденции в состоянии здоровья: повышение заболеваемости, распространенности заболеваний, увеличение удельного веса детей с дисгармоническими характеристиками физического развития. Установлены закономерности формирования и динамики отдельных изменений в состоянии здоровья детей и подростков в зависимости от степени радиоактивного загрязнения территории проживания.

Важная роль в оценке медицинских последствий аварии на ЧАЭС отводилась изучению состояния щитовидной железы у детей и подростков, которая вследствие ее малых размеров и повышенной функциональной активности, накапливала радионуклиды йода в 2-10 раз больше, чем взрослое население.

Установлена зависимость формирования тиреоидной патологии от возраста ребенка, степени облучения, различных эндогенных и экзогенных факторов.

Была дана характеристика степени облучения щитовидной железы, содержание Cs-137 в организме у детей и подростков, проживающих в радиационно-загрязненных районах Киевской области, эвакуированных из г. Припяти и г. Киева (Ватутинский район).

Определялось содержание йода в организме детей и подростков, в объектах окружающей среды контролируемых территорий Киевской области.

Автор изучал частоту тиреоидной патологии у детей и подростков, эвакуированных из 30-км зоны, в зависимости от полученной дозы облучения через 5, 7, 11 лет после аварии, содержания йода, Сs-137 в организме. Отмечена зависимость показателей состояния здоровья детей от уровней внутреннего облучения, уровня накопления цезия-137 в организме.

Объективность приведенных данных подтверждена результатами комплексных социально-гигиенических исследований, базирующихся на материалах обследования почти 38 тыс. детей с использованием современных методов. Исследования проводились в 21 амбулаториях, 3-х поликлинических отделениях ЦРБ, 98 ФАПах по проекту “Сасакава-Чернобыль”, подготовленному совместно с японскими специалистами.

Проведен анализ обеспеченности населения амбулаторно-поликлинической помощью с учетом врачебных кадров, в том числе специалистов (эндокринологов, гематологов, онкологов и др.) и их квалификации.

Научно обоснована потребность детского населения в различных видах медицинского обеспечения, в зависимости от состояния здоровья.

Обоснована и разработана система целевой диспансеризации детского населения, пострадавшего от аварии на ЧАЭС.

Усовершенствована система нормативно-правовых и организационных мероприятий для обеспечения медицинской помощью детского населения, которое проживает в Киевской области.

Определена роль и место учреждений амбулаторно-поликлинического звена на основе взаимодействия функционально-структурного содержания в системе “ФАП-ВА-УБ-ПО-ЦРБ” для дальнейшего усовершенствования медико-социальной защиты пострадавших контингентов детей и подростков. В организационном направлении предложена согласованная с госадминистрацией дифференцированная комплексно-целевая программа дополнительных мероприятий, в частности, относительно формирования кадрового потенциала, использования новых лечебно-диагностических технологий на основе усиления адекватного информационного обеспечения, введения экономических подходов к решению заданий, что обоснованно согласуется с ситуационными, оперативными и стратегическими целями и ограниченными возможностями отрасли.

Автором разработан и научно обоснован комплекс социально-гигиенических и медико-организационных мероприятий, направленных на улучшение здоровья детского населения, которые длительное время находились в районах действия малых доз радиации, в связи с аварией на Чернобыльской АЭС.

Ключевые слова: отдаленные последствия, радиация, физическое развитие, щитовидная железа, дефицит йода, амбулаторно-поликлиническая помощь.

Abstract

Yelahin V.V. The features of health of children and adolescents affected by the Chornobyl NPPD accident and scientific substantiation for needs in ambulatory health care (example of Kyiv oblast / region).

The dissertation for obtaining scientific degree of Cand. Med. Sci. in speciality 14.02.03-social medicine. National Medical University named by acad. O.O. Bohomolets. It is presented in a typewrigting form.

The defended thesis summarises some research data on health condition, physical development and hypophysio-thyroidal system status of children populations residing permanently on radiation contaminated territories (s.c. `controlled regions') in Kyiv oblast, evacuees from town Pripyat, situated near the Chornobyl NPP, and comparatively with children-residence of Vatutin administrative district of Kyiv city. While carrying out investigation their radiation load on thyroid gland and body iodine content were measured and taken into consideration. The analysis of medical care provision sufficiency for those contigents has been also made. It included medical facilities physician staff composition (incl. endocrinologists, haematologists, oncologists, etc.) and their qualification level.

The author was the first who has elaborated and scientifically substantiated the complex of sociohygienic and organizational measures including medical follow-ups directed on improving health status of those children contingents which have been resided for a long time on contaminated by radionuclides territories after the ChNPPD and so imposed to small doses IR.

Key words: distant health effects, radiation, physical development, thyroid gland, iodine deficiency, ambulatory (outpatient) care/aid.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність проблеми. Серед різних груп населення, які зазнали дії радіації у зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС, найбільш вразливими є діти. Це пов'язано з високою чутливістю організму дитини, який росте і розвивається, до дії радіації та більшою тривалістю їх життя під ризиком опромінення.

Суттєво змінивши і без того нестійку екологічну ситуацію у ряді регіонів України, аварія створила реальну загрозу погіршення стану здоров'я дітей (Є.Г. Гончарук і співавт., 1993, А.М. Сердюк, 1997).

Важлива роль в оцінці медичних наслідків аварії на ЧАЕС у дітей відводиться стану щитовидної залози (ЩЗ), яка внаслідок її малих розмірів та підвищеній функціональній активності накопичувала радіонукліди (РН) йоду в 2-10 разів більше, ніж у дорослих (Л.О. Ільїн, 1992; І.А. Ліхтарьов, І.П. Лось і співавт., 1995 та ін.).

РН йоду, які потрапляли в організм інгаляційним та аліментарним шляхами, накопичувалися в тиреоїдних клітинах і, залежно від віку дітей, променевого навантаження, інших ендогенних та екзогенних факторів (несприятлива екологія, незбалансований раціон харчування, дефіцит йоду в біосфері, а відповідно і в організмі, психо-емоційна напруга тощо), формували тиреоїдну патологію, а в майбутньому і патологію різних органів та систем (А.Ю. Романенко, 1992; М.О. Тронько, 1994, 1995, 1998; В.М. Пономаренко та ін.).

Особливу тривогу викликає стан ЩЗ у дітей, які проживають у Київській області, оскільки саме тут перебував епіцентр аварії, понад ²/₃ її території були забруднені різними РН з щільністю забруднення від 1 - 5-40 і більше Кі/км² і значна частина якої є ендемічною по зобу за рахунок низького вмісту йоду (О.І. Авраменко, Т.П. Сиваченко та співавт., 1996).

Вивчення стану ЩЗ у дітей в різні строки після аварії з урахуванням дозового навантаження і дефіциту йоду залишається актуальною проблемою як сьогодні, так і на майбутні роки.

Практичне втілення у систему охорони здоров'я адекватно аргументованих організаційних технологій утруднюється зараз відносною обмеженістю наукової інформації стосовно змін в стані здоров'я дітей і підлітків з урахуванням майже 14-річного терміну катастрофи на ЧАЕС, визначення найбільш уразливих систем та органів, що потребують першочергової уваги в зв'язку з можливістю бути керованими, перш за все на етапах первинної та вторинної ланки системи охорони здоров'я, при підтримці її закладами третинного рівня. Потребують упорядкування визначення потреб в амбулаторно-поліклінічному забезпеченні дітей, зокрема питань формування кадрового потенціалу, його нормативно-правового регулювання та подальша розробка комплексу питань щодо медико-соціального захисту.

Накопичення наукових відомостей про погіршення стану здоров'я дітей у післяаварійний період, впровадження цілого ряду заходів, спрямованих на зменшення наслідків довготривалої дії малих доз радіації, поки що не дають можливості з впевненістю сказати, що проблема наукового обгрунтування комплексу заходів медико-організаційного характеру повною мірою вирішена.

Безпосередньо після аварії і в наступні роки виникли суттєві протиріччя між наявним потенціалом системи охорони здоров'я та потребами населення в медичній допомозі. За минулі після аварії роки проведена значна робота з комплексної реорганізації існуючої системи медичної служби у зв'язку з необхідністю вирішення ряду специфічних завдань.

Зміни, які відбуваються в обсязі, етапності надання медичної допомоги дитячому населенню не дозволяють і на сьогодні суттєво покращити здоров'я дітей, що постійно проживають на територіях, забруднених РН.

Вищевикладене дозволяє вважати проблему розробки наукового напрямку з організації медичного забезпечення дітей, які постраждали від аварії на ЧАЕС, на основі вивчення стану їх здоров'я, важливим завданням, що й визначило необхідність проведення досліджень та їх мету.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Представлена робота є фрагментом комплексних соціально-гігієнічних, клініко-епідеміологічних досліджень, здійснених в Українському інституті громадського здоров'я щодо вивчення стану здоров'я дітей, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС і мешкають на територіях з різним ступенем радіаційного забруднення, при виконанні НДР “Вивчити вплив радіаційного та соціально-гігієнічних чинників на показники здоров'я дорослого та дитячого населення України, яке проживає в зонах з різним ступенем радіаційного забруднення”, “Епідеміологічний аналіз стану здоров'я дорослого та дитячого населення за даними Держреєстру”. (№№ держреєстрації 0197V014299 та 0197V014294).

Мета та основні завдання роботи: визначити особливості стану здоров'я дітей та підлітків, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, та науково обгрунтувати потребу в амбулаторно-поліклінічному медичному забезпеченні.

Досягнення поставленої мети вимагало вирішення таких задач:

Вивчити стан здоров'я дітей та підлітків, які постраждали від наслідків аварії на ЧАЕС, за показниками захворюваності, фізичного розвитку, показників крові, стану гіпофізарно-тиреоїдної системи за даними звертань в лікувально-профілактичні заклади та результатами їх медичних оглядів у віддалені строки спостереження.

Вивчити забруднення радіонуклідами територій окремих районів Київської області.

Дати характеристику ступеню опромінення щитовидної залози, а також вмісту 137-Сs в організмі дітей та підлітків.

Визначити вміст йоду в організмі дітей та підлітків, в об'єктах довкілля окремих районів області.

Вивчити частоту тиреоїдної патології у дітей та підлітків, евакуйованих з 30-км зони, залежно від дози опромінення ЩЗ і дефіциту йоду в організмі.

Вивчити фактичні обсяги надання амбулаторно-поліклінічної допомоги дитячому населенню (звертання, відвідування, забезпеченість лікарями).

Обгрунтувати потребу постраждалого населення у амбулаторно-поліклінічній допомозі.

Обгрунтувати комплекс додаткових заходів до організаційного медичного захисту дитячих контингентів населення уражених районів.

Наукова новизна роботи:

встановлено закономірності формування стану здоров'я дитячого населення через 7, 11 років після аварії на ЧАЕС за показниками захворюваності, фізичного розвитку, функціонального стану гіпофізарно-тиреоїдної системи;

визначено стан ЩЗ у дітей та підлітків, які проживають в м. Києві і районах Київської області та дітей, евакуйованих із 30-кілометрової зони, через 7, 11 років після аварії на ЧАЕС в залежності від віку, статі та вмісту Cs-137 і йоду в організмі;

дана комплексна оцінка характеру та фактичним обсягам амбулаторно-поліклінічної допомоги дітям;

визначена потреба дитячого населення, яке постраждало від аварії на ЧАЕС, у відвідуваннях амбулаторно-поліклінічних закладів та їх кадровому забезпеченні;

обгрунтована та розроблена система цільової диспансеризації дитячого населення, яке постраждало від аварії на ЧАЕС;

удосконалена система нормативно-правових та організаційних заходів щодо забезпечення медичною допомогою дитячого населення, яке мешкає у Київській області.

Теоретичне значення роботи:

встановлено закономірності формування та динаміки віддалених змін в стані здоров'я дитячого населення в залежності від ступеню радіаційного забруднення території, форм і преморбідних станів захворювань від рівнів внутрішнього опромінення;

науково обгрунтована потреба дитячого населення у різних видах медичного обслуговування в залежності від стану здоров'я.

Практична значимість роботи:

результати є основою для встановлення пріоритетних напрямків удосконалення системи амбулаторно-поліклінічної допомоги дитячому населенню, яке постраждало від радіаційного впливу, скеровані на сприяння раціональній розстановці та використанню лікарських кадрів;

розробки необхідних нормативно-правових і організаційних напрямків діяльності системи охорони здоров'я в наданні медичної допомоги дитячому населенню, постраждалому внаслідок аварії на ЧАЕС;

використання виявлених закономірностей щодо формування здоров'я дитячого населення і організації медичної допомоги йому серед фахівців з проблем радіаційної медицини;

застосування комплексу методик по вивченню стану гіпофізарно-тиреоїдної системи залежно від дозового навантаження на ЩЗ і забезпеченості організму йодом, що дозволить в більш ранні строки виявити тиреоїдну патологію, в тому числі і рак ЩЗ у дітей, які зазнали тривалої дії опромінення;

визначення забезпеченості організму дітей йодом (по екскреції йоду з сечею), що дозволить виявити регіони зобної ендемії і розробити комплекс профілактичних заходів по корекції дефіциту йоду.

Особистий внесок автора. Автор особисто визначив ціль та завдання дослідження, розробив його програму, визначив методи дослідження, провів аналіз рівнів і характеру радіаційного забруднення територій, отриманих населенням індивідуальних доз зовнішнього і внутрішнього опромінення, вивчив стан здоров'я постраждалих дітей, проаналізував існуючу систему амбулаторно-поліклінічної допомоги дітям, які постраждали від аварії на ЧАЕС, в тому числі відвідуваність дітьми лікарів амбулаторно-поліклінічних установ, забезпеченість лікарями різних спеціальностей, рівень їх кваліфікації.

Здобувач приймав участь в організації і реалізації проекту “Сасакава-Чорнобиль”; є автором застосування комплексу методик обстеження стану ЩЗ та йодного забезпечення організму дітей та підлітків, що зазнали дії радіації у зв'язку з аварією на ЧАЕС, а також удосконалення медичної допомоги цьому контингенту населення.

Автором проведено математичну обробку отриманих результатів, здійснено їх інтерпретацію, сформульовано основні положення, висновки та рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися та були обговорені на: засіданні Вченої Ради Українського інституту громадського здоров'я (Київ 1998, 1999 рр.); Координаційній Раді МОЗ України (Київ, 1995, 1996 рр.); колегії МОЗ (1996р.); науково-практичній конференції “Проблеми діагностики та лікування захворювань щитовидної залози” (Харків, 1993 р.); науково-практичній конференції “Чернобыль и здоровье людей” (Київ, 1994 р.); Міжнародній конференції “Радиобиологические последствия на атомных электростанциях” (Москва, 1994р.); на міжнародному засіданні за проектом “Чорнобиль-Сасакава” (С.-Петербург, 1995 р.); на Українському Конгресі радіологів (Київ, 1995 р.); обласній науково-практичній конференції “Проблеми охорони здоров'я населення Рівненської області” (Рівне, 1995 р.); науково-практичній конференції “Стан здоров'я учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (Київська область) - реабілітація потерпілих” (Трускавець, 1996 р.); симпозиумі, присвяченому 150-річчю кафедри УДМУ “Актуальные вопросы внутренней медицины, медицинской этики и образования” (Київ, 1995 р.); Міжнародній конференції “Отдаленные медицинские последствия Чернобыльской катастрофы” (Київ, 1998 р.); науково-практичній конференції “Оптимизация системы оказания медицинской помощи городскому населению” (Донецьк, 1998 р.); V з'їзді Всеукраїнського лікарського товариства “Сучасні проблеми первинної медико-санітарної допомоги” (Київ, 1999 р.); науково-практичній конференції “Організація системи якості медичної допомоги, медичних послуг населенню із застосуванням інформаційних технологій” (Київ, 1999).

За матеріалами дисертації опубліковано 22 наукові роботи, в т.ч. 3 у виданнях, рекомендованих ВАК України.

Впровадження результатів дослідження в практику здійснено на рівнях:

А. Державному при розробці:

Пропозицій до “Закону про соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (1991 р.); Пропозицій до Положення “Про державний (Національний) реєстр України громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (1995 р.); Пропозицій до наказу МОЗ України №150 від 17.05.1997 р. “Про затвердження нормативних актів щодо хвороб, при яких може бути встановлено причинний зв'язок з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС” (1997 р.).

Б. Галузевому при розробці і обгрунтуванні інформаційних листів:

“Застосування комплексу методик обстеження стану щитовидної залози та йодного забезпечення організму у дітей та підлітків, що зазнали дії радіації в зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС” (1998 р.); “Удосконалення надання медичної допомоги дітям, які постраждали від аварії на ЧАЕС” (1998 р.); “Способи удосконалення надання медичної допомоги дитячому населенню, постраждалому внаслідок аварії на ЧАЕС, яке перебуває на обліку в держреєстрі” (1999 р.).

В. Матеріали дослідження використані при:

Розробці системи уніфікованого кодування медичної документації при цільовій диспансеризації потерпілих, яка впроваджена в області (1997 р.); впровадженні в роботу Київської обласної клінічної лікарні №1, обласної лікарні №2, Київського обласного ендокринологічного диспансеру комплексу методик дослідження ЩЗ та йодного забезпечення організму.

Обсяг і структура роботи. Дисертація викладена на 149 сторінках основного тексту, вміщує 39 таблиць та 6 рисунків. Робота складається з вступу, аналітичного огляду, 6 розділів власних досліджень, заключення, висновків, списку літератури, який складається з 156 витоків вітчизняної та 14 зарубіжної літератури, додатків на 49 сторінках, які включають 65 таблиць.

2. Основний зміст роботи

Матеріали і методи дослідження. Дослідження виконані для реалізації мети і завдань роботи, проводились з використанням сучасних методів. Дані про програму, обсяг і методи дослідження представлені в таблиці 1. Об'єктом дослідження було дитяче населення Київської області. Дослідження проводилися в 21 амбулаторії, 3 поліклінічних відділеннях ЦРЛ, 98 ФАПах.

Програма досліджень включала вивчення дозових навантажень на дитяче населення, що проживає в різних зонах радіаційного забруднення, стан здоров'я дітей за показниками захворюваності, поширеності хвороб, ФР, функціонального стану ЩЗ, забезпеченості організму йодом і організації амбулаторно-поліклінічної допомоги, фактичного рівня звертань їх в ЛПЗ, визначення необхідного обсягу амбулаторно-поліклінічної допомоги та потребу у кадрових ресурсах для його забезпечення. Дослідження дітей проводилося за проектом “Сасакава-Чорнобиль”, підготовленого разом з японськими спеціалістами університетів міст Хіросіма та Нагасакі.

У відповідності до мети і завдань дослідження, були також застосовані статистичний, соціально-гігієнічний, клініко-статистичний і експертний методи. При статистичній обробці отриманих даних використовувалися загальноприйняті у медицині методи варіаційної статистики. Оцінка типу розподілу проводилася за допомогою комп'ютерних програм.

Серед методів дослідження були використані: антропометричні вимірювання; дослідження УЗ-знімків ЩЗ на апараті “SSD-520” та на УЗ-томографі дугового сканування “SSD-530”; розрахунок середньої дози на ЩЗ за рахунок РН йоду, отриманих дітьми у перші 2-2.5 місяці після аварії; визначення концентрації в крові гормонів ЩЗ - вільного тироксину (вТ₄) та тиреотропного гормону гіпофізу - ТТГ (ТSН), за допомогою набору Амерлайт ТСГ, фірма “Amersham”; імуноферментні визначення вмісту в крові аутоантитіл ЩЗ до мікросомальної фракції (АМС) та антитіл до тиреоглобуліну (АТГ); дослідження вмісту йоду в сечі на апараті “Bran-Luebbe”, фірма “Tochiba”; визначення 137-Сs в організмі за допомогою гама-спектрометра випромінювання людини NBC-101 (фірма “АLOKА”); загальний аналіз крові за 8 параметрами на автоматичних аналізаторах “Sysmex К 1000”; вивчення стану здоров'я дітей за статистичними показниками розповсюдженості захворювань та захворюваності за звертаємістю в лікувально-профілактичні установи, а також в процесі медичних оглядів.

Дослідження проводились у різні строки після аварії на ЧАЕС.

Результати досліджень та їх обговорення. Результати досліджень свідчать, що радіаційне забруднення території залишається в навколишньому середовищі в значній кількості районів Київської області (табл.2).

Із 395 тисяч дітей, які мешкають у Київській області, понад 200 тисяч зазнали опромінення, як за рахунок зовнішнього, так особливо внутрішнього опромінення за рахунок радіонуклідів йоду. Із них більше як 60 тис. отримали дозу на ЩЗ до 0.3 Гр, а понад 6 тис. - від 0.3 до 3.2 Гр.

Вивченням захворюваності за звертаннями в лікувально-профілактичні установи в 1986-1992 рр. було встановлено суттєву (в 2.8-3.3 разу; Р<0.001) різницю між загальним рівнем захворюваності дітей, які проживають на територіях, що контролюються, у порівнянні з показниками в області та в Україні в цілому. Ці дані співпадають з результатами досліджень О.І. Авраменка і співавт., 1995; В.М. Бугаєва і співавт.; А.Ю. Романенка, 1993;. В.М. Пономаренка, А.М. Нагорної і співавт. 1993 і інш.

За 1995-1997 рр. рівень розповсюдження захворюваності у дітей не мав тенденції до зниження. Зросла частота переходу гострих форм захворювань у рецидивуючі і хронічні, зростає хронічна патологія внутрішніх органів, збільшується інфекційна патологія, погіршуються показники психічного здоров'я дітей тощо. Найбільший загальний рівень захворюваності дітей в Україні в цілому відмічався у молодшій віковій групі (0-4 роки), у той час як у дітей, що проживали на територіях, що контролюються - у всіх вікових групах.

В структурі загального рівня захворюваності за класом хвороб органів дихання, які були на першому місці, провідне місце займали гострі респіраторні інфекції, бронхіти, хронічні хвороби мигдалин, аденоїдів, що з деякою вірогідністю пов'язане з порушенням імунологічного захисту організму (Ю.Г. Антіпкін і співавт., 1992; Т.І. Богданова, 1996).

Достовірно вищою (Р<0.001) була захворюваність дітей, які проживають на забруднених територіях, з класу хвороб органів травлення (в 2-3.1 разу). Інфекційні і паразитарні хвороби в загальній структурі поширеності хвороб займають восьме рангове місце. Захворюваність дітей природженими аномаліями не мала чіткої закономірності у її розповсюдженості.

Слід відмітити зростання питомої ваги патології ЩЗ. Зростає поширеність ендемічного та спорадичного зобу, тиреотоксикозу у дітей. Зросла розповсюдженість тиреоїдитів, нетоксичного вузлового зобу, раків ЩЗ. Якщо до аварії на ЧАЕС у дітей не були зареєстровані раки ЩЗ, то з 1989 р. - 59 випадків.

У рамках проекту “Сасакава-Чорнобиль” у дітей, що проживали в радіаційно-забруднених районах, ультразвукова картина, яка характерна для тиреоїдиту, відмічена у 21% з грубими структурними змінами в тканині ЩЗ, у 4% - візуалізовані вузли та кісти, у 42% - гіперплазія залози без значної структурної дегенерації тканини.

Аналіз результатів дослідження стану ЩЗ у віддалені строки після аварії показав, що тиреоїдна патологія у дітей не знижується. Так, у проживаючих в радіаційно забруднених районах через 7 років після аварії дифузний зоб відзначався у 57.9%; аутоімунний тиреоїдит - у 3.6%, вузловий зоб - у 0.1%; кісти - у 0.16%. Через 11 років - у 51; 4.7; 0.3; 0.72% відповідно.

У евакуйованих дітей частота захворювань ЩЗ була декілька вища (в основному за рахунок аутоімунного тиреоїдиту та вузлового зобу) - через 7 років: дифузний зоб у 60%, аутоімунний тиреоїдит - у 6%, вузловий зоб - у 1.2%, кісти - 0. Через 11 років - у 43.3; 14; 1.3; 0.7% відповідно. У постійно проживаючих в м. Києві показники тиреоїдної патології були також високими і складали: через 7 років - 45; 1.7; 0; 0.9% та через 11 років - 55; 16.7; 0; 0.8% відповідно.

Однак, слід враховувати, що високий рівень тиреоїдної патології може залежати не тільки від дози опромінення ЩЗ в “йодний” період, а й від нестачі стабільного йоду у довкіллі, а також інших факторів нерадіаційного походження (стан екології, харчування, психо-емоційної напруги та ін.).

Необхідно відзначити, що багато лікарів-ендокринологів, педіатрів вважають, що дифузне збільшення ЩЗ у дітей віком 11-14 років фізіологічно для цього віку і зумовлене морфо-функціональною нестабільністю тиреоїдних клітин в зв'язку з активізацією функції статевих залоз і збільшення естрогенів.

Проте, в умовах дії радіації на ЩЗ і організм в цілому, а також різних негативних ендогенних і екзогенних факторів нерадіаційного походження, збільшення розмірів ЩЗ у дітей потрібно розглядати, як можливість розвитку у них вторинної тиреоїдної патології (вузли, кісти, аутоімунний тиреоїдит, пухлини) і зарахувати їх в групу ризику. Тому цей контингент дітей потребує диспансерного нагляду лікарів-ендокринологів, педіатрів та інших спеціалістів.

Найбільш об'єктивним показником органічної фази йодного обміну в оцінці гормоноутворюючої функції ЩЗ є визначення вмісту вільної фракції тироксину, яка не зв'язана з білками крові (вТ₄ ) і гормону передньої долі гіпофізу - тиреотропіну (ТТГ). У дітей, що проживають в контрольованих районах, через 5 років після аварії на ЧАЕС вміст ТТГ у сироватці крові був підвищений у 3.3% хлопчиків та у 4.6% дівчаток. Загальна кількість дітей з високим рівнем вТ₄ складала 1.9% та з низьким - 0.4%. Аналіз частоти відхилень у вмісті ТТГ і вТ₄ у дітей, евакуйованих з Прип'яті, і постійно проживаючих в м. Києві, обстежених через 7 та 11 років після аварії, свідчить, що у більшості дітей вміст тиреоїдних гормонів був у межах коливань норми ( у евакуйованих дітей - у 89%, постійно проживаючих в м. Києві - у 96.5%). Відхилення від норми відзначалися в основному у дітей з тиреоїдною патологією.

Але, не дивлячись на те, що вміст ТТГ та вТ₄ у більшості дітей знаходився у межах нормальних показників, багато з них (при дифузному зобі, аутоімунному тиреоїдиті) пред'являли скарги, характерні для легкого ступеня гіпертиреозу, що свідчить про компенсаторну морфо-функціональну напругу тиреоцитів без порушень гормонального статусу. І клінічно тиреоїдна патологія у них не розвивається поки що в силу збереження адаптаційних можливостей ЩЗ.

Вивчення вмісту антитіл до ТГ та АМС у дітей, які проживають у радіаційно забруднених районах, свідчить що вони наростали по мірі збільшення часу, що пройшов після аварії і в основному у дітей з аутоімунним тиреоїдитом.

Як відомо, система крові є однією з найбільш чутливих до дії радіації (В.Г. Бебешко, В.І. Клименко, 1995). Динаміка поширеності хвороб крові та кровотворних органів демонструє зростання - від 29.47 до 35.28‰ за рахунок залізодефіцитних анемій.

При обстеженні показників крові у дітей контрольованих районів через 5 років після аварії встановлено, що основна частина показників за рівнем гемоглобіну знаходилася у межах норми. Змін показників гемоглобіну, пов'язаних з патологією ЩЗ та накопиченням Сs-137 в організмі не виявлено. При оцінці лейкоцитарної формули значним коливанням підтверджені рівні лімфоцитів. В 11.2% випадків кількість лімфоцитів була вища за норму, найбільш чітко це простежувалося у дітей 5-8 років Іванківського та Поліського районів. Підвищення кількості нейтрофілів відмічалося в 6% випадків. Найбільш значні відхилення від нормальних показників були при оцінці еозинофілів, їх підвищення виявлено у 23.9%. При аналізі кількості моноцитів у 14.7% виявлено їх зниження, у 28% - підвищення. Через 7 років відхилення від показників норми виявлені у 21.7%. Зберігається тенденція до збільшення кількості лейкоцитів, еритроцитів, тромбоцитів, еозинофілів. Через 11 років число відхилень у параметрах крові становило приблизно таку ж кількість, як і через 7 років.

Питома вага відхилень у дітей та підлітків, евакуйованих із м. Прип'яті і обстежених через 7 років після аварії, становила: еритропенія - у 2.4%, зниження гемоглобіну - у 2.4%, лейкопенія - у 3.6%, лейкоцитоз - у 8.5%, лімфоцитоз - у 7.5%, еозинофілія - у 26.9%, моноцитопенія - у 4.9%.; через 11 років - становила відповідно: - 1.3%, - 4.6%, - 1.3%, - 4%, - 3.3%, - 16.6%, - 2.7%; у дітей та підлітків, постійно проживаючих у м.Києві, обстежених через 7 та 11 років після аварії, питома вага показників крові була меншою.

Дані літератури (Г.Я. Гегринець, 1992; Л.М. Астахова і співавт., 1993; Г.О. Герасимов і співавт., 1993) свідчать, що дифузні збільшення ЩЗ - гіперплазія, за рахунок дефіциту йоду може сприяти розвитку вторинної тиреоїдної патології (вузловий зоб, кісти, тиреоїдити, пухлини). Дифузний токсичний зоб частіше розвивається на фоні попереднього нетоксичного збільшення ЩЗ. Проте, немає даних про ступінь йодної недостатності в різних районах області і як впливає дефіцит йоду у поєднанні з радіацією на тиреоїдну патологію.

При дослідженні добової екскреції йоду з сечею у дітей, проживаючих в 12 районах Київської області, було встановлено, що через 5, 7 та 11 років після аварії на ЧАЕС у них має місце дефіцит йоду в організмі. Середній вміст йоду в сечі складав від 3 до 8 мкг/дл. При допустимому мінімуму - 10 мкг/дл, вміст йоду у дітей в сечі коливається від 1.7 до 34.8 мкг/дл. У дітей, які проживають у Вишгороді, через 11 років після аварії дефіцит йоду був у 55.4%, у дітей Макарівського району - у 68.8%. Причому більший відсоток дітей з дефіцитом йоду був у дітей у віці 8-14 років.

Низький рівень екскреції йоду з сечею відмічено у евакуйованих дітей із 30-км зони (40%), а також у дітей, що постійно мешкають у м. Києві (38%).

Дітям цих районів області та м. Києва (Ватутінський район) необхідно проводити профілактичні заходи по корекції дефіциту йоду в організмі.

Фізичний розвиток (ФР) є одним із найбільш об'єктивних показників стану здоров'я дитячого населення. Вивчення ФР показало часті випадки відхилень в показниках кістково-м'язової системи (в 2-3 рази) у дівчаток та хлопчиків, які проживають на забруднених РН територіях. Цей факт уже не новий. На порушення фізичного та статевого розвитку дітей контрольованих територій вказували К.Т. Набухітний, В.М. Пономаренко, 1995 та ін. Ці порушення характеризуються дисгармонічністю у ФР дітей за рахунок дефіциту маси тіла, змін термінів статевої зрілості. ФР підпорядкований біологічним закономірностям розвитку і виявляється у вікових особливостях загальних розмірів тіла: росту, маси тіла, обводу грудної клітки тощо.

Через 7 років після аварії виявлене переважання у рості дівчаток, які проживали в контрольованих районах, порівняно з евакуйованими і майже в усіх вікових групах. Середній зріст хлопчиків у певні вікові періоди також мав відмінності. Хлопчики через 7 років після аварії, були вищими від своїх евакуйованих однолітків. Через 11 років хлопчики були вищими, ніж через 7 років. При цьому, коефіцієнт варіації в цих територіальних та вікових групах дівчаток і хлопчиків менший від 10%, що свідчить про слабку різноманітність показників росту в цих групах.

Є особливості і в масі тіла дітей у різних вікових групах з диференціацією за статтю, територією проживання у часовому інтервалі. Так, через 11 років після аварії спостерігалося збільшення середньої маси тіла як дівчаток, так і хлопчиків на усіх територіях спостереження порівняно з 7-річним періодом. Серед хлопчиків найбільшу середню масу тіла майже в усіх вікових групах мали мешканці радіаційно контрольованої зони. Серед дівчаток, навпаки, киянки мали найменшу середню масу порівняно зі своїми однолітками з більшості територій у вікових групах 10, 12, 13, 14 років. Найбільша середня маса тіла була виявлена у евакуйованих дівчаток у віці 13, 14, 16 років при низькому коефіцієнті варіації.

Про причини таких не зовсім звичних змін в показниках ФР у дітей, які постраждали від аварії на ЧАЕС, на теперішній час не можна дати однозначного висновку, може в деякій мірі це пов'язане з складною дією радіаційного фактору на механізми ФР в певні вікові періоди організму, і вимагає спеціальних досліджень.

В процесі виконання роботи був проведений аналіз залежності деяких показників здоров'я від рівня накопичення Сs-137 в організмі. Через 5 років після аварії вивчення розподілу Сs-137 в організмі на одиницю ваги дітей показало, що середнє значення активності у дівчаток та хлопчиків знаходиться на відмітці 40-50 Бк/кг з невеликим збільшенням активності у хлопчиків старших 15 років. Розкид значень активності характерний для обох статей. Максимальне значення активності - біля 3200 Бк/кг. Цезію в організмі хлопчиків, порівняно з дівчатками того ж віку, було більше, що свідчить про більше його накопичення в тканинах м'язів. Аналіз розподілу активності на кг ваги показав, що у дітей, які проживають у північних районах Київської області, найбільш близько до Чорнобильської зони - Поліському, Вишгородському, Бородянському та Іванківському районах - накопичення 137-Сs було в діапазоні до 500 Бк/кг, тоді як в південному Києво-Святошинському, Макарівському районах та м.Києві - до 50 Бк/кг.

Зміни в рівнях та структурі захворюваності населення в районах, що постраждали від аварії на ЧАЕС, впровадження концепції пріоритетного розвитку первинної медико-санітарної допомоги населенню, вимагають адекватного перегляду всієї сукупності показників функціонування системи охорони здоров'я: кадрового потенціалу (абсолютна та відносна чисельність, склад, пропорції тощо), матеріально-технічного забезпечення (лікувально-профілактичні установи, ліжка тощо).

Аналіз складу лікарських кадрів показав, що масовий виїзд та переміщення спеціалістів з 1988 року значно зменшився, але ступінь укомплектованості в районах в цілому коливається у межах 76-77%. Що стосується сіл району, то там укомплектованість лікарськими кадрами становила в 1988 році - 63,8%, в 1989 - 52,7%, в 1990 - 45,8%, в 1998 - 78.3%. Найгірше забезпечені лікарями райони, які більше постраждали від наслідків аварії, де взагалі відсутні лікарі окремих спеціальностей, що робить неможливим надання мінімуму необхідної допомоги постраждалому населенню (табл. 1).

Таблиця 1. Забезпеченість населення радіаційно-забруднених районів Київської області лікарями (на 10 тис. населення, без зубних та санітарних)

Спеціальність лікаря	Райони	Україна
	Поліський	Іванківський	Макарівський	Вишгородський
педіатр	1.1	3.3	2.7	3.0	3.6
терапевт	3.8	4.5	4.9	4.6	5.8
ендокринолог	-	-	0.3	0.3	0.26
хірург	3.5	2.0	2.0	1.9	1.61
анестезіолог	0.7	0.8	0.6	0.5	1.21
травматолог	-	0.5	0.7	0.4	0.74
онколог	-	-	0.2	0.1	0.18
уролог	0.4	0.3	0.3	0.1	0.33
акушер-гінеколог	5.3	1.9	1.6	2.5	2.4
офтальмолог	-	0.3	0.2	0.5	0.64
отоларинголог	-	0.4	0.6	0.4	0.59
невропатолог	1.3	0.9	1.1	0.7	1.2
психіатр	-	0.3	0.2	0.1	0.73
дерматолог	-	0.3	0.3	0.3	0.70
рентгенолог	0.9	0.3	0.7	0.9	0.84
лікарі інших професій	12.4	14.3	10.7	13.5	11.5
інтерни	-	3.0	1.0	1.6	2.1
Всього лікарів	29.9	29.0	27.3	30.4	35.0

В період з 1995 р. до 1997 р. частка атестованих лікарів від загального числа знизилася у найбільш забруднених Поліському та Іванківському районах з 20,5% до 8,0%, та з 25,0 до 16,7% відповідно. Частка осіб, які отримали першу кваліфікаційну категорію, знизилася на усіх територіях.

Враховуючи низьку забезпеченість постраждалого населення Київської області лікарями, тенденцію до її зменшення, недостатній рівень кваліфікації (за результатами атестації), необхідним є визначення істинної потреби населення постраждалих територій в медичному обслуговуванні, вжитті заходів щодо забезпечення потреби в медичних кадрах і необхідних обсягах медичного обслуговування. Значне зростання захворюваності дітей, які проживають на радіаційно-забруднених територіях, стало причиною збільшення в 2,7 разу у відвідуваннях гастроентерологів, в 3,8 - стоматологів, на 38,8% - нефрологів, на 21,4% - психіатрів, на 14.4% - онкологів.

З наведених даних виходить, що для забезпечення належного рівня відвідувань постраждалими дітьми лікарів необхідно додатково мати 11.7 посади лікарів на 10000 дитячого населення, у тому числі 1,64 посади педіатра, 1,76 - гематолога, 1,45 - ендокринолога та ін. (табл. 2).

Таблиця 2. Потреба дитячого населення України в амбулаторно-поліклінічній допомозі (місто + село, обидві статі, на 1000 дитячого населення)

Профіль допомоги	Норматив відвідувань лікарів для дитячого населення України в цілому	Потреба у відвідуваннях лікарів дитячим населенням, яке постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС
1. Педіатричний:	5589.1
у т.ч. педіатричний	5247.5	6426.7
кардіоревматологічний	232.5	330.2
гастроентерологічний	20.1	54.7
гематологічний	34.3	1299.9
пульмонологічний	6.1	6.1
нефрологічний	6.7	9.3
алергологічний	17.9	17.9
ендокринологічний	24.0	1062.8
1. Хірургічний:	716.3	1617.9
у т.ч.загально-хірургічний	596.1
ортопедо-травматологічний	71.3	79.6
урологічний	21.1	22.4
проктологічний	0.6	0.6
стоматологічний	0.5	0.5
нейрохірургічний	5.1	5.1
3. Інші профілі:
гінекологічний	5.5	76.9
отоларингологічний	553.9	2104.2
офтальмологічний	1059.2	1568.3
неврологічний	340.7	1360.1
фтизіатричний	56.6	56.6
психіатричний	113.5	137.8
дермато-венерологічний		307.8
інфекційний		65.3
онкологічний	21.6	24.7
стоматологічний	1832.0	2875.2
УСІ ПРОФІЛІ	10554.7	19437.3

Висновки

Комплексне соціально-гігієнічне дослідження базувалося на нагальній необхідності умотивованого формування різноаспектних стимулюючих заходів щодо активації медико-соціального захисту дітей і підлітків на територіях радіоекологічного забруднення, обумовленого зростаючим погіршенням їх здоров'я, прогресуючими тенденціями уражень системогенезного характеру на фоні вкрай обмеженої фінансової спроможності галузі. В цьому контексті пошук шляхів оптимізації діяльності лікувально-профілактичних закладів, особливо первинної і вторинної ланки амбулаторно-поліклінічного забезпечення, на основі пріоритетно прискореного їх розвитку в регіональній системі охорони здоров'я, є невідкладним.

Виявлені деякі особливості стосовно фізичного розвитку дітей і підлітків, що мешкають на територіях радіаційного контролю та евакуйовані з м. Прип'яті у порівнянні з особами, які не підпали під дію радіації внаслідок аварії на ЧАЕС. Співставляючи середні вікові показники фізичного розвитку цих дітей нами визначено, що через 7 років після аварії середні розміри довжини тіла і окружності грудної клітки у дівчаток та хлопчиків є більшими, ніж у однолітків з умовно чистої зони, через 11 років - перевищували показники, які констатувалися через 7 років при незначному (менше від 10%) коефіцієнту варіації, що свідчить про нормальний розподіл цих показників в усіх групах. Маса тіла у постраждалих дівчаток через 7 років після аварії більше корелювала з віком, ніж через 11 років коли вони стали мати більшу масу тіла, хлопчики мали меншу масу тіла майже у всіх вікових групах через 7 та 11 років після аварії.

Ця особливість пов'язана, ймовірно, з складною дією радіаційного фактору на механізми росту й вимагає спеціальних поглиблених досліджень, особливо, враховуючи факт визначення ретардації у фізичному розвитку дітей дослідниками в перші 5 років після аварії.

Вивчення в поетапному періоді (1986-1992 рр.) показників загальної захворюваності дитячих контингентів, мешкаючих на радіоконтрольованих територіях, засвідчило суттєво вищий їх рівень (в 2.8-3.3 разу, Р < 0.001) у порівнянні з аналогічними показниками по області та країні в цілому. В подальшому (1995-1997 рр.) зростання їх стосувалось практично усіх статево-вікових груп контингентів, мешкаючих у населених пунктах радіоекологічного забруднення. В регіоні та країні в цілому наведені тенденції стосувались лише молодшої вікової групи (0 - 4 рр.). В структурі загальної захворюваності провідні рангові місця належали класам хвороб органів дихання (27.2%), ендокринної системи (24.9%), травлення (16.6%), нервової системи (9.7%), системи кровообігу (8.3%), крові та кровотворних органів (3.7%) та іншим. В наведені класи входить 66% хвороб, серед яких біля 80% нозологічних форм та станів, що можуть бути керованими, за певними умовами, системою амбулаторно-поліклінічної ланки охорони здоров'я.

Дослідження стану щитовидної залози у дітей та підлітків показало на значну поширеність тиреоїдної патології серед дітей, які мешкають в районах Київської області, м. Києві, а також у евакуйованих з 30-км зони. Так, у дітей, що мешкають на контрольованих територіях, через 7 років після аварії виявлено 57.9% дітей з гіперплазією щитовидної залози; 3.6% - з аутоімунним тиреоїдитом, 0.1% - з вузловим зобом, 0.16% - з кістами, через 11 років - 51; 4.7; 0.3; 0.72%%, відповідно. Показники у дітей, які були евакуйовані з м. Прип'яті, вищі: через 7 років після аварії гіперплазія щитовидної залози відзначалася у 60%, аутоімунний тиреоїдит - у 6%, вузловий зоб - у 1.2%, кісти - 0, а через 11 років - 43.3; 14; 1.3; 0.7%%, відповідно; у дітей та підлітків, які постійно проживають у м. Києві, в ці ж строки обстеження мали також досить високі показники (45; 1.7; 0; 0.9% - через 7 років; 55; 16.7; 0; 0.8% - через 11 років).

Такий високий рівень патології залежить не тільки від еквівалентної дози опромінення органу радіонуклідами в “йодний” період, а і недостатнім надходженням йоду в організм, що підтверджується дослідженням по визначенню кількості йоду в сечі дітей та в навколишньому середовищі.

5. Розподіл Сs-137 на одиницю ваги дітей по районам Київської області свідчить, що найбільше накопичення мають діти, які проживають у північних районах, що розташовані найближче до Чорнобильської зони - Поліському, Іванківському, Вишгородському, Бородянському. В той же час не спостерігається чіткої залежності між рівнем накопичення Сs-137 в організмі та кількістю зобів у дітей. Не виявлено статистично достовірної залежності більшості показників крові від рівня накопичення Сs-137, окрім наявності чіткої залежності збільшення кількості моноцитів від рівня накопичення Сs-137 в організмі дітей. Вміст Сs-137 в організмі дітей та підлітків, обстежених як через 7, так і 11 років після аварії, не перевищували допустимого рівня (3000 Бк), як у проживаючих на контрольованих територіях, евакуйованих, так і постійно проживаючих в м. Києві. Цезію в організмі хлопчиків було більше порівняно з дівчатками того ж віку, що свідчить про більше його накопичення в тканинах м'язів.

Виявлені на територіях радіонуклідного забруднення особливості тривалого кадрового кризового стану в амбулаторно-поліклінічних закладах, особливо, в їх первинній ланці, вагомими ознаками якого є низька забезпеченість лікарями, що супроводжується прогресуючими тенденціями до погіршення, зокрема в зв'язку з відсутністю фахівців ендокринологічного, гематологічного профілю, недостатнім кваліфікаційним рівнем (за результатами експертних оцінок виконання професійно-посадових вимог та атестації). Запропонована програма і механізми її реалізації в напрямку аргументованого відбору і розстановки кадрів, заходів, посилюючих кількісні і якісні зрушення у кваліфікаційній структурі кадрового потенціалу, наукової організації праці на принципах контрактного стимулювання їх діяльності, наданні статусу активного сприяння у вирішенні проблем соціального і побутового змісту.

На основі поглибленого вивчення стану здоров'я дитячого населення, яке проживає на радіаційно-забруднених територіях, їх медичного обслуговування, рекомендацій лікарів-експертів щодо лікування потерпілих, нами визначена потреба дітей в амбулаторно-поліклінічній допомозі, яка складає 19437.3 відвідувань на 1000 дитячого населення в рік з диференціацією за окремими лікарськими спеціальностями. Потреба потерпілого дитячого населення у амбулаторно-поліклінічному обслуговуванні перевищує нормативи забезпеченості дитячого населення України за рахунок значного збільшення її за ендокринологічним, гематологічним, отоларингологічним, неврологічним, стоматологічним та іншими профілями медичної допомоги. Це обумовлене зростанням захворюваності та поширеності хвороб серед потерпілого дитячого населення, збільшенням тривалості перебігу захворювань, схильністю багатьох хвороб до ускладнень, хронізації, інвалідізації, а також особливостями медичного обслуговування потерпілих. Для забезпечення належного рівня надання амбулаторно-поліклінічної допомоги потерпілим необхідно збільшити кадровий потенціал ЛПЗ на 11.7 посад лікаря в розрахунку на 10 тисяч дитячого населення. Медико-соціальна підстава термінового задоволення наведеної потреби в лікарському забезпеченні аргументовано визначається статусом постраждалих від аварії та незаперечними різноаспектними наслідками її впливу на формування здоров'я дитячого населення, зростання рівнів внутрішнього опромінення, при недостатньої забезпеченості відповідними фахівцями.

8. Визначена роль і місце закладів амбулаторно-поліклінічної ланки на основі взаємодії функціонально-структурного змісту в системі “ФАП - ДА - ДЛ - ПВ ЦРЛ” щодо подальшого удосконалення медико-соціального захисту постраждалих контингентів дітей та підлітків. В організаційному напрямку запропонована узгоджена з держадміністрацією диференційована комплексно-цільова програма додаткових заходів, зокрема відносно формування посадово-фахового кадрового потенціалу, використання нових лікувально-діагностичних технологій на основі посилення адекватного інформаційного забезпечення, введення економічно детермінованих підходів до вирішення завдань, що обгрунтовано кореспондуються з ситуаційними, оперативними та стратегічними цілями та обмеженими ресурсами галузі.

Висловлюю щиру подяку д.м.н., професору Пономаренку В.М. за консультативну і методичну допомогу при виконанні наукової роботи.

Список наукових робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Авраменко О.І., Сиваченко Т.П., Єлагін В.В. Формування патології щитовидної залози у дітей Київської області після Чорнобильської катастрофи //Український радіологічний журнал. - 1994. - №2.-С.232-235.

2. Сиваченко Т.П., Авраменко О.І., Єлагін В.В., Нікіфорова Н.В. Вплив йодного дефіциту на стан щитовидної залози у дітей після Чорнобильської катастрофи (за даними деяких районів Київської області)” //Фармацевтичний журнал.- №2.-1999. - С.12-18.

3. Сиваченко Т.П., Авраменко О.І., Єлагін В.В., Нікіфорова Н.В. Дефіцит йоду та тиреоїдний статус у дітей деяких районів Київської області і м.Києва після аварії на Чорнобильській АЕС //Журнал “Радіаційна безпека України”, Бюллетень НКРЗУ при Верховній Раді України. - Київ. - 1998. - №1-4. - С.4-13.

4. Єлагін В.В. Екскреція йоду з сечею та ризик розвитку тиреоїдної патології у дітей та підлітків м.Вишгорода Київської області після аварії на ЧАЕС //Журнал “Довкілля та здоров'я”. - 1998. - №3. - С.60-64.

5. Єлагін В.В. Захворюваність дітей, що постраждали від Чорнобильської катастрофи, - основа наукового обгрунтування в потребі лікарських кадрів //Проблеми охорони здоров'я населення Рівненської області.- Рівне. - 1994.- С.63-65.

6. Пономаренко В.М., Нагорна А.М., Оснач Г.В., Прокліна Т.С., Єлагін В.В. Оптимізація якості медичної допомоги дитячому населенню, яке проживає на радіаційно забруднених територіях //Медична реабілітація в педіатрії. - Євпаторія. - 1998.- С.112-114.

...