Особливості клінічного перебігу, лікування та профілактики захворювань пародонта у дітей та підлітків, які проживають у регіоні видобування сірки

пародонт сірковидобувний імунологічний слина

Матеріал і методи дослідження. Для вирішення поставленої мети було проведено клінічне обстеження 858 дітей та підлітків, які проживають у реґіоні видобування сірки (основна група). Контрольну групу склало 642 дітей, мешканців м. Львова.

Згідно з рекомендаціями для стандартизації стоматологічних захворювань ВООЗ (1981) проведено розподіл дітей і виділено ключеві групи - 6, 9, 12, 14 та 16 років. На кожну дитину заповнювали опрацьовану на кафедрі стоматології дитячого віку Львівського державного медичного університету “Карту обстеження порожнини рота дитини”. Стан пародонта визначали за допомогою пародонтальних індексів РМА (Masser, Parma, 1960), ПІ (Russel, 1956), проби Шиллера-Писарєва. Гігієнічний стан ротової порожнини визначали за методикою Федорова-Володкіної (1971). З метою диференційної діагностики проводили рентгенологічне дослідження за допомогою внутрішньоротової короткофокусної рентгенографії.

При встановленні діагнозу використовували класифікацію захворювань пародонта, прийняту XVI Пленумом правління Всесоюзного наукового товариства лікарів-стоматологів (Єреван, 1983).

Дослідження імунологічних властивостей змішаної слини ґрунтувалися на вивченні концентрації SIgА, IgА, IgG, IgМ методом радіальної імунодифузії в агаровому гелі (Mancini М., 1965). Визначення вмісту основних класів імуно-глобулінів проведено у 287 пробах змішаної слини дітей. Для характеристики впливу антропогенних чинників навколишнього середовища використовували функціональну активність клітин щічного епітелію (Шахбазов В.І. і співав., 1985). Аналіз проводили перед та після лікування. Загалом проведено 312 вимірів. Дослідження виконано у лабораторії Одеського науково-дослідного інституту стоматології (директор - доктор медичних наук К.М.Косенко). Консультативну роботу проводила канд. мед. наук О.В. Деньга. Для вивчення мікробної флори вмісту ясенних кишень отриману мікробну суміш засівали у відповідні поживні середовища з проведенням макро- і мікроскопії з наступним відсівом для отримання чистої культури. Аналіз проводили перед та після лікування. Всього виконано 180 досліджень.

Для оцінки ефективності лікування запальних процесів у пародонті під нашим спостереженням знаходилося 87 школярів, віком від 6 до 16 років, які проживають у реґіоні видобування сірки. До основної групи увійшли 46 школярів, яким проводили лікування за схемою, яку ми опрацювали. Дітям контрольної групи (41 особа) проводили загальноприйняте лікування захворювань пародонта (професійна гігієна і санація ротової порожнини, місцева протизапальна терапія).

Для вивчення ефективності опрацьованих профілактичних заходів протягом 2,5 років ми спостерігали 85 дітей та підлітків у віці від 6-ти до 16-ти років із реґіону сірковидобувного комплексу. 45-ти школярам проводили запропонований нами профілактичний комплекс, а 40-а дітям того ж віку (контрольна група) - тільки санацію та навчали гігієни порожнини рота.

Найближчі результати лікування (на 5-6 і на 10-12 день) оцінювали враховуючи зміну клінічних симптомів, за допомогою індексів РМА, ПІ, Федорова-Володкіної, проби Шиллера-Писарева, імунологічних показників, функціональної активності клітин щічного епітелію, складу мікрофлори клінічних ясенних кишень та термінів лікування.

Оцінювали також віддалені результати лікування через 6 і 12 місяців та ефективність профілактичних заходів через 2,5 роки.

Варіаційно-статистичне обчислення результатів клінічних і лаборатор-них досліджень здійснювали на комп'ютері за допомогою програми Microsoft Excel із пакету прикладних програм Microsoft Office 97 і Mahtcad 6.0. Аналізували показники медико-біологічних досліджень, використовуючи дисперсійний та кореляційний аналізи на наявність кореляційного зв'язку. Достовірність отриманих результатів визначали за критерієм Ст'юдента.

Результати досліджень свідчать, що ураженість тканин пародонта у школярів із сірконосної геопровінції та у дітей, мешканців м. Львова, суттєво відмінні. Зокрема, у дітей, які піддаються дії природних і техногенних чинників ризику поширеність патологічних процесів у тканинах пародонта складає 49,61±2,51%, а у дітей контрольної групи, в середньому, дорівнює 17,73±1,24% (р<0,001), і цей показник в обох досліджуваних групах зростає з віком.

Аналіз результатів обстеження дітей та підлітків показав, що серед гінгівітів трапляється катаральний та гіпертрофічний. У середньому явища катарального гінгівіту у дітей і підлітків із регіону добування сірки, виявлено у 24,01±0,96%, а в контрольній групі - тільки у 9,15±0,37% дітей (р<0,05). Розповсюдженість гіпертрофічного гінгівіту у дітей основної групи становить 14,12±0,71%, а у дітей контрольної 4,87±0,24% (р<0,001). Із віком розповсюдженість, як катарального, так і гіпертрофічного гінгівіту зростає. Отож, катаральний гінгівіт реєструється у дітей з 6-річного віку і складає 6,18±0,31% (2,88±0,14% в контрольній, р<0,01), а у підлітків 16-ти років, відповідно - 31,83±1,61%, 12,91±0,65% (р<0,03). Гіпертрофічний гінгівіт діагностовано у дітей 9-ти років. Він складав 9,94±0,40% в основній групі проти 3,15±0,16% (р<0,01). З віком спостерігаються зростання гіпертрофічного гінгівіту і у підлітків 16-ти років частота становить 17,87±0,89%, проти 6,45±0,65% (р<0,05).

Перебіг гінгівіту у дітей із сірконосної геопровінції характеризувався зростанням із віком частоти хронічної і загострення хронічної форми. Отож, якщо у дітей шестирічного віку хронічні форми гінгівіту траплялися в 1,85±0,10% випадків, то у підлітків 16-ти років - 46,25±1,93% (р<0,05). Загострення хронічного перебігу гінгівітів у дітей 9-річного віку складає 2,52±0,23% випадків і зростає до 32,52±2,28% у підлітків 16-ти років, натомість не реєструється у дітей 6-ти років.

Результати досліджень показали, що пародонтит діагностовано у дітей із 12-річного віку, розповсюдження його становило у середньому 6,24±0,37% у школярів із регіону добування сірки, а у дітей контрольної групи - 3,0±0,18% (р<0,01). У дітей 12-річного віку в основному виявлено легкий ступінь пародонтиту (4,54±0,23% в основній проти 2,25±0,11% у контрольній групі, р<0,05), а середньоважкий, відповідно в 1,70±0,09% та 0,75±0,01% (р<0,05). З віком зростає кількість дітей з середньоважким ступенем і у підлітків 16 років складає 8,38±0,42% в основній та 2,42±0,12% - у контрольній групах (р<0,001).

Інтенсивність та поширеність патолоґічного процесу ми оцінювали за допомогою індексів РМА при гінгівіті та ПІ при пародонтиті. Як в основній, так і в контрольній групах з віком простежується зростання показників індексів РМА та ПІ. Отже, у дітей 6-ти років індекс РМА становив у середньому 2,04±0,03%, який із віком зростає і у підлітків 16-ти років складає 30,76±1,37% і оцінюється як середньоважкий гінгівіт, який характеризується ураженням ясенних сосочків та ясенного краю. У контрольній групі значення індексу РМА у 6-річних дітей становить 1,11±0,06% (р<0,01), а у підлітків 16-ти років - 13,82±0,69% (р<0,01) і процес оцінюється, як легкий ступінь важкості гінгівіту (ураження ясенних міжзубних сосочків).

Аналіз показників згідно індексу ПІ показав, що у дітей та підлітків, які проживають у реґіоні зі значним техногенним навантаженням, патологічний процес у пародонті є виразнішим та інтенсивнішим, ніж у дітей контрольної групи. Ми встановили, що середній показник у дітей та підлітків із реґіону добування сірки дорівнює 1,33±0,07 бала, що достовірно вище, ніж у дітей контрольної групи (0,58±0,04 бала, р<0,05). Найбільш суттєва різниця у значеннях пародонтального індекса виявлена у дітей 14-ти та 16-ти років (відповідно - 1,36±0,07 бала, 1,72±0,10 бала). В контрольній групі інтенсивність захворювання була вдвічі нижчою (р<0,05).

Ми проаналізували локалізацію гінгівіту та пародонтиту. Отримані результати свідчать про те, що у дітей із реґіону добування сірки у більшості випадків розвивався генералізований гінгівіт (62,7%) та локалізований пародонтит (77,5%).

Для з'ясування причин значного поширення захворювань пародонта у дітей та підлітків із екологічно несприятливого реґіону, ми проаналізували роль гігієни порожнини рота, яка займає провідне місце у складному механізмі розвитку хвороб пародонта.

Аналіз результатів опитування дітей та підлітків показав, що серед дітей шестирічного віку щоденно чистять зуби 32,08±0,96% осіб, але більшість із них роблять це тільки вранці, і то перед сніданком. З віком зростає кількість дітей, які щоденно доглядають за ротовою порожниною і у віці 9-ти років їх уже 51,46±1,54%, проте переважають діти, які це роблять один раз на день, і то перед сніданком. Серед опитаних найбільше (95,53±2,96%) тих, які щоденно доглядають за ротовою порожниною у групі шістнадцятирічних підлітків: 40,38±1,27% із них роблять це регулярно та 55,15±1,66% чистять зуби тільки вранці, після сніданку. Відсоток дітей, які не чистять зубів, з віком зменшується - з 27,62±1,66% серед дітей 6-ти років до 0,94±0,05% серед підлітків 16-ти років.

Візуальні спостереження підтвердилися величинами гігієнічного індексу Федорова-Володкіної, який в середньому становить у дітей та підлітків із сірконосної геопровінції 2,75±0,06 бали. Найвище значення індексу Федорова-Володкіної (3,12±0,12 бали) - відповідає поганій гігієні ротової порожнини і констатовано у дітей 6-ти років, а найнижче (2,12±0,09 бали) - у групі підлітків 16-ти років (незадовільна гігієна ротової порожнини).

Враховуючи, що якість догляду за ротовою порожниною суттєво впливає на тканини пародонта, ми розглянули зв'язок між гігієнічним станом ротової порожнини обстежених дітей та хворобами пародонта. У результаті дослідження з'ясовано, що у дітей та підлітків різних вікових груп при регулярному догляді за ротовою порожниною домінує катаральний гінгівіт, а при нерегулярному або відсутньому догляді - частіше трапляється гіпертрофічний гінгівіт і пародонтит.

Передбачаючи те, що викиди сірковидобувних комбінатів можуть бути чинником, який впливає на компенсаторно-захисні властивості порожнини рота, і, як наслідок цього, - високі показники захворювань пародонта у дітей та підлітків із сірконосної геопровінції, нашу увагу привернули дослідження вмісту імуноглобулінів у змішаній слині, функціональна активність клітин букального епітелію та мікробної флори ясенних кишень.

Аналізуючи рівень SІgА у змішаній слині дітей та підлітків з екологічно несприятливого реґіону, виявлено, що в середньому його концентрація становить 0,986±0,049 г/л, тоді як у дітей контрольної групи - 1,473±0,073 г/л (р<0,01). При порівнянні середніх показників IgА, IgG, IgМ змішаної слини дітей, із забрудненої місцевості викидами сірчанодобувних комбінатів та контрольної групи виявлено, що вміст IgА у всіх вікових групах нижчий у дітей основної групи (0,553±0,030 г/л проти 0,751±0,037 г/л, р<0,01), тоді як IgG, IgМ - вищий (2,742±0,014 г/л, 0,409±0,020 г/л проти 1,688±0,080 г/л та 0,180± 0,003 г/л, р₁<0,001, р₂<0,001).

Слід підкреслити, що з віком відзначається тенденція до збільшення в слині вмісту імуноглобулінів усіх класів, як в основній, - так і в контрольній групах дітей.

У досліджуваного контингенту дітей, у яких було діагностовано хвороби пародонта, виявлено найбільш суттєвий дефіцит SIgА, імуноглобулінів класів А, G, М у змішаній слині при пародонтиті по відношенню до катарального та гіпертрофічного гінгівіту.

Отримані результати досліджень функціональної активності клітин букального епітелію свідчать, що у дітей та підлітків із реґіону добування природної сірки у порівнянні з контрольною групою показники нижчі, ніж при інтактному пародонті і його патології. Отже, в середньому, при інтактному пародонті у дітей основної групи функціональна активність клітин щічного епітелію становить 51,39±2,56%, а в контрольній групі - 58,11±2,63% (р<0,001), відповідно у дітей при захворюваннях пародонта - 34,61±1,73% і 44,67±1,79% (р<0,01). Підтверджено, що з віком, як у дітей основної групи, так і контрольної, збільшується досліджуваний показник.

Ми виявили різке зниження функціональної активності клітин букального епітелію, залежно від важкості патологічного процесу в пародонті. Особливо це стосується дітей, які проживають у регіоні із техногенним навантаженням і в середньому складає 38,96±1,94% проти 51,39±2,56% (р<0,02) при інтактному пародонті. Розвиток гіпертрофічного гінгівіту супроводжується ще більшим зниженням цього показника (36,23±1,81%), а при пародонтиті - 28,63±1,43% (р<0,05), порівняно з контрольною групою.

Наведені показники отримано вперше. Вони свідчать про те, що значення цього показника залежить як від важкості патологічного процесу в тканинах пародонта, так і від впливу природно-техногенних чинників.

Визначено прямий кореляційний зв'язок між показниками вмісту SІgА змішаної слини та функціональної активності клітин букального епітелію (r=0,49±0,13) у дітей та підлітків із сірконосної геопровінції, що дає можливість використовувати ці показники з діагностичною та прогностичною метою.

Зважаючи на можливий вплив мікробного чинника на перебіг патологічного процесу в тканинах пародонта, ми вивчили мікробну флору вмісту ясенних кишень при різних формах патології пародонта.

Як свідчать результати аналізу якісного та кількісного складу мікрофлори при різних формах патології пародонта, простежується пряма залежність між мікробним пейзажем та його кількісним складом і видом патології. Отже, при гіпертрофічному гінгівіті та пародонтиті зростає кількість стрептококової мікрофлори, грамвід'ємних паличок та дріжджоподібних грибів, а також кількість тих видів мікроорганізмів, для яких характерні патогенні властивості: Staphylocoсcus aureus, Candida albicans, Streptocoсcus pyogenes.

Слід відзначити, що у дітей та підлітків із сірконосної геопровінції частіше висівалися мікроорганізми, ніж у дітей контрольної групи. Отож, якщо стрептококова мікрофлора виділялася в 73,68±8,11% при катаральному гінгівіті, 80,00±9,62% - при гіпертрофічному, а при пародонтиті - в 83,33±9,17% дітей, які проживають у реґіоні видобування сірки, то в контрольній групі, відповідно, 62,50±6,86%, 71,43±8,57%, 72,43±8,72% (р>0,05). А такі мікроорганізми, як грамвід'ємні палички, дріжджоподібні гриби при всіх формах патології пародонта виділяються вдвічі частіше у дітей, які піддаються впливові токсичних сполук сірки.

Мікробні асоціації з участю 3-4 видів при катаральному гінгівіті, 4-5 - при гіпертрофічному гінгівіті та 4-6 - при пародонтиті трапляються частіше у дітей із сірконосної геопровінції. Утворення більш “багатих” біоценозів з участю 3-6 видів мікроорганізмів при пародонтиті, збільшення їх кількості при різних формах патології пародонта у дітей та підлітків із реґіону видобування сірки може свідчити про глибші порушення імунного статусу організму в цілому і місцевого вогнища ураження, зокрема.

Отже, результати проведених досліджень свідчать, що у дітей та підлітків із реґіону видобування сірки констатовано високі показники розповсюдження хвороб пародонта. Клінічні спостереження за перебігом хвороб пародонта, вивчення імунного фону змішаної слини, мікробної флори клінічних ясенних кишень та функціональної активності клітин букального епітелію стали вагомими чинниками для опрацювання комплексу ефективних лікувально-профілактичних заходів адаптованого для цього контингенту дітей.

Опрацювано схему лікування хвороб пародонта для дітей та підлітків із сірконосної геопровінції:

гігієнічне навчання та виховання;

санація ротової порожнини і надання своєчасної хірургічної допомоги (пластика вуздечки губи і присінка рота);

регулярна професійна гігієна порожнини рота (два рази на рік);

усунення подразнюючих чинників (видалення над- і під'ясенного каменя зі всіх поверхонь зубів з наступним їх поліруванням);

таблетки “Біотрит С” - дозування препарату відповідно до віку дитини; затверджене Фармакологічним комітетом;

аскорутин (по 0,1г два рази на добу);

антисептична обробка ротової порожнини 0,05% розчину хлоргексидину;

електрофорез 10% розчину кальцію глюконату та 1% розчину натрію фториду з метою посилення процесів мінералізації в альвеолярному відростку;

пальцевий масаж ясен для покращання обмінних процесів у тканинах пародонта;

накладання м'яких пародонтальних пов'язок з використанням наступної композиції препаратів: метилурацил -5 частин, полісорб - 3 частини, метронідазол - 3 частини, цинку оксид - 6 частин, катомас - 3 частини.

Для попередження виникнення і загострень хвороб пародонта у дітей та підлітків із сірконосної геопровінції рекомендовано такі засоби:

огляд і санація порожнини рота (два рази на рік);

таблетки “Біотрит С” - дозування препарату відповідно до віку дитини, таблетки приймати протягом місяця, 2 рази на рік.

збалансоване харчування;

чищення зубів із застосуванням зубних паст з біологічно активними домішками рослинного походження;

полоскання зубним еліксиром “Біодент - 2” двічі на день після їжі по 30 капель на 1/4 склянки води.

Наступним етапом наших досліджень було вивчення ефективності впливу запропонованого лікувального комплексу на стан тканин пародонта у дітей та підлітків із сірконосної геопровінції.

Результати клінічного обстеження свідчать, що вже на 6-ий день після початку лікування, повна ліквідація запального процесу стверджена у 45,61±3,19% дітей та підлітків основної групи хворих на гінгівіт поряд з 26,34±1,84% дітей контрольної групи (р<0,01). На 12-ий день ці показники збільшилися до 61,96±4,34% в основній групі, тоді як у контрольній - зменшилися до 17,07±1,19% (р<0,01). “Нормалізацію” в тканинах пародонта при запально-дистрофічному процесі ми спостерігали тільки в основній групі у 54,35±4,35% випадків.

Показниками ефективності лікування захворювань пародонта, поряд з клінічною оцінкою, були результати вмісту імуноглобулінів змішаної слини, функціональна активність клітин букального епітелію та склад мікрофлори клінічних ясенних кишень.

Отож, після проведеного лікування рівень SІgА і IgА зростав і був значно вищим у групі дітей, лікування яких проводилося за запропонованою нашою схемою і складав на 12-ий день 1,406±0,034г/л та 0,723±0,019г/л, відповідно. Рівень імуноглобулінів G, М знижувався і на 12-ий день після лікування складав 1,817±0,023г/л і 0,197±0,014г/л.

Ми виявили підвищення вмісту імуноглобулінів у змішаній слині, що свідчить про підвищення захисних механізмів порожнини рота у дітей та підлітків із екологічно-несприятливого реґіону під впливом опрацьованого та проведеного лікувального комплексу.

Показники функціональної активності клітин букального епітелію піс-ля лікування, яке ми провели, значно вищі в основній групі дітей і на 12-ий день складають 42,24±2,11%.

При всіх формах патології пародонта у дітей, яким проводилося лікування за схемою, яку ми опрацювали, значно рідше висівалися мікроорганізми, і вони у більшості випадків були представлені монокультурою. У низці випадків при різних формах патології пародонта не висівалася умовно патогенна та патогенна мікрофлора. Отож, при пародонтиті після проведеного лікування за схемою, яку ми опрацювали, мікрофлору не висіяно у 8,33±1,08%, при гіпертрофічному гінгівіті - 13,33±1,74%, а при катаральному гінгівіті в 21,05±2,53% дітей. Різниця між показниками проведених досліджень у контрольній групі перед та після лікування була статистично достовірною (р<0,05).

Найближчі результати обстеження показали, що порівняно з контролем, застосування запропонованого комплексного лікування захворювань пародонта дозволило скоротити термін їх санації на 1,6-2,6 дні.

Про високу ефективність запропонованої схеми лікування свідчать і віддалені результати - через 6 і 12 місяців. Процес “стабілізації” ми спостерігали в 66,03±4,88% школярів основної групи, поряд з 11,96±0,94% дітей та підлітків контрольної групи (р<0,01).

Паралельно ми встановили, що застосований комплекс лікувальних заходів сприяє “нормалізації” запально-дистрофічних процесів у тканинах пародонта. Це підтверджують результати мікробіологічних досліджень і вивченням функціональної активності клітин щічного епітелію.

Стан порожнини рота обстежували у всіх дітей перед початком проведення профілактичних заходів, а також при кожному наступному огляді, тобто через 12 місяців.

Згідно із отриманими результатами, розповсюдження захворювань пародонта у дітей та підлітків, яким паралельно із санацією ротової порожнини проводили профілактичні заходи, значно нижча, ніж у дітей контрольної групи. Якщо у дітей основної групи поширеність хвороб пародонта в середньому складає 27,43±1,92%, то у дітей контрольної групи - 39,56±2,78% (р<0,05).

Отже, отримані результати за 2,5 роки спостережень свідчать про досить високу дію впровадженого лікувально-профілактичного комплексу. Рекомендована наша схема лікувальних і профілактичних заходів при захворюваннях пародонта у дітей та підлітків під значним природно-техногенним навантаженням, проста та доступна для виконання у лікувальних закладах. Результати клінічних та лабораторних досліджень дають можливість вважати, що у комплекс лікувальних і профілактичних заходів у дітей із екологічно несприятливого регіону, паралельно із місцевою протизапальною терапією у поєднанні з відповідним збалансованим харчуванням та інформацією про гігієну порожнини рота, потрібно залучати біогенні стимулятори, які стабілізують захисні системи дитячого організму. Доцільно такі курси проводити 2 рази протягом року. Правильна гігієна ротової порожнини, а також застосування для лікування і профілактики нових засобів і методів (біогенні стимулятори, сорбенти) забезпечує виведення із організму накопичених шкідливих речовин і сприяє попередженню хвороб пародонта.

Висновки

У дисертації наведено нове вирішення наукового завдання стану тканин пародонта та особливостей клінічного перебігу його хвороб у дітей та підлітків із реґіону видобування сірки. Опрацьовано і впроваджено ефективний комплекс лікувальних і профілактичних заходів захворювань пародонта, адаптованих для дітей досліджуваного регіону.

Антропогенне забруднення довкілля є суттєвим чинником негативного впливу на здоров'я дітей та підлітків. У комплексі з реґіональним природним фоном, антропогенні чинники навколишнього середовища зумовлюють зниження адаптаційно-захисних можливостей організму, порушення системи кровообігу, обмінних процесів, розлади функцій органів і систем, на фоні чого виникають різні хвороби.

Епідеміологічне обстеження дітей та підлітків із реґіону видобування сірки показало значне розповсюдження хвороб пародонта, що становить 49,61±2,51%. Катаральний гінгівіт діагностується у 24,01±1,68% дітей, гіпертрофічний гінгівіт - у 11,29±0,69%, а пародонтит - у 14,31±0,87%. Переважають хронічні форми та генералізоване поширення. Найбільше несприятливим виявився перебіг хвороб пародонта у 12-річних дітей та підлітків 16-ти років.

У комплексі чинників ризику, які впливають на виникнення та перебіг захворювань пародонта, суттєву роль відіграє гігієна порожнини рота. Із числа опитаних дітей, які проживають у регіоні видобування сірки, щоденно чистять зуби 69,01±4,83% дітей, однак більшість із них (62,61±3,76%) мають незадовільний, поганий та дуже поганий догляд за ротовою порожниною. Добрий стан гігієни виявлено лише у 15,78±1,26% школярів.

Розвиток патологічного процесу в пародонті у дітей та підлітків із сірконосної геопровінції супроводжується істотними змінами показників місцевого імунітету ротової порожнини. Виявлено достовірне зниження в змішаній слині вмісту SIgА (0,986±0,049 г/л), порівняно з дітьми контрольної групи (1,473±0,073 г/л). Зменшення вмісту SIgА у змішаній слині дітей із регіону видобування сірки, корелює зі ступенем важкості патологічного процесу в пародонті. Хвороби пародонта у дітей та підлітків досліджуваного регіону протікають на фоні підвищення вмісту імуноглобулінів G, М та деякого зниження IgА у змішаній слині порівняно з дітьми контрольної групи.

Досліджено, що у дітей та підлітків із регіону видобування сірки показники функціональної активності клітин букального (щічного) епітелію нижчі (34,61±1,73%), ніж у контрольній групі (44,67±1,79%) і залежать від віку і ступеня важкості патологічного процесу в пародонті.

Виявлено залежність між показниками вмісту SIgА у змішаній слині, функціональною активністю клітин букального епітелію (r=0,49±0,13) і важкістю ураження тканин пародонта у дітей та підлітків із сірконосної геопровінції, що дозволяє рекомендувати використання зазначених тестів як прогностичних критеріїв перебігу захворювань пародонта.

Мікробний пейзаж вмісту клінічних ясенних кишень у дітей та підлітків із регіону видобування сірки характеризується утворенням “багатших” біоценозів з участю 3-6 видів мікроорганізмів із зростанням їх кількісного складу. Найбільш несприятлива мікробіологічна картина досліджена при пародонтиті: зростання кількості стрептококової мікрофлори, грам-від'ємних паличок та дріжджоподібних грибів, а також Staphylococcus aureus, Candida albicans, Streptococcus pyoqenes.

Віддалені результати лікування захворювань пародонта (через 12 місяців) у дітей та підлітків із сірконосної геопровінції вказують на значну ефективність запропонованого методу лікування, згідно з якими стабілізація процесу у дітей, хворих на катаральний гінгівіт діагностувалася у 72,73±5,09% випадків, у хворих на гіпертрофічний гінгівіт - у 65,90±5,87% і у хворих на пародонтит - у 59,45±4,76%.

Опрацьовано комплекс лікувально-профілактичних заходів, який охоплює комбіноване застосування біогенних стимуляторів, навчання навиків гігієни ротової порожнини, проведення електрофорезу з 10% розчином кальцію глюконату та 1% розчину натрію фториду, сорбційну терапію, спрямований на попередження виникнення і подальшого прогресування патологічного процесу в тканинах пародонта у дітей та підлітків із регіону сірковидобувного комплексу. Його застосування сприятливо впливає на клінічний перебіг запального процесу в яснах, супроводжується нормалізацією імунологічних показників порожнини рота.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

Гірчак Г.В. Особливості ураження тканин пародонта у дітей та підлітків, які проживають у реґіоні сірчаного виробництва // Новини стоматології. 1999. №3. С. 13-15.

Гірчак Г.В. Функціональний стан клітин букального епітелію у дітей та підлітків із захворюваннями пародонта, які проживають у реґіоні сірчаного виробництва // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. 1999. № 3. С. 103-106.

Гірчак Г.В. Рівень імуноглобулінів змішаної слини у дітей та підлітків із захворюваннями пародонта, які проживають у реґіоні сірчаного виробництва // Вісник Наукових досліджень. 2000. №1. С. 75-76.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія - Львівський державний медичний університет ім. Данила Галицького, Львів, 2000.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. - Львовский государственный медицинский университет им. Данила Галицкого, Львов, 2000.