Особливості клініки, лікування і профілактики уражень слизової оболонки порожнини рота у робітників тепличного виробництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоровя України

Українська медична стоматологічна академія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Особливості клініки, лікування і профілактики уражень слизової оболонки порожнини рота у робітників тепличного виробництва

Колесник Каміла Олександрівна

14.01. 22 - стоматологія

УДК616.31+616+616-08+626-084:631.544.4

На правах рукопису

Полтава - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Кримському державному медичному університеті ім. С.І. Георгієвського МОЗ України ( ректор - д.м.н., проф. Бабанін А.А.).

Науковий керівник - доктор медичних наук

Авдоніна Лариса Іванівна,

Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України,

завідувачка кафедри терапевтичної стоматології.

Офіційні опоненти - доктор медичних наук

Максименко Павло Тихонович,

професор кафедри післядипломної освіти лікарів стоматологів Української медичної стоматологічної академії;

доктор медичних наук, професор

Борисенко Анатолій Васильович,

завідувач кафедри терапевтичної стоматології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця.

Провідна установа - Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Щупика МОЗ України.

Захист відбудеться “29” лютого 2000р. о 14 годині на засіданні спеціалізованної вченої ради Д 41.601.01 при Українській медичній стоматологічній академії МОЗ України (м. Полтава, вул. Шевченка, 23)

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Української медичної стоматологічної академії (м. Полтава, вул. Шевченка, 23).

Автореферат розісланий “21” січня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

Д 41.601.01, доцент Н.В. Головко.

Загальна характеристика роботи

Проблемі впливу пестицидів на органи і тканини порожнини рота приділяється значна увага (І.А. Моложанов, 1991; Т.Х. Сафаров, А.Г. Ерганова, І. Халілов, 1991; У.Ж. Жуматов, 1996). Встановлено, що токсикохімічні впливи пестицидів, які порушують неспецифічні та імунологічні механізми резистентності організму, потенціюють частоту розвитку і важкість проявлення стоматологічних захворювань (А.П. Грохольський, Н.П. Антонюк, Е.А. Шпита, 1990; Н.І. Смоляр, І.Н. Кецман, А.В. Колесниченко та ін., 1990). Проте, існуючі відомості не конкретизують особливостей клінічного проявлення і механізмів розвитку уражень слизової оболонки порожнини рота при хронічній пестицидній інтоксикації у робітників тепличного виробництва.

Враховуючи роль порушень імунного статусу в осіб, що контактують з отрутохімікатами ( І.В. Орадовська, 1991; В.Б. Панкова, С.В. Васильєва, 1994; L.R. Eversole, 1994), представляє значний інтерес вивчення показників загального і місцевого імунітету у робітників теплиць з проявами в порожнині рота пестицидної інтоксикації. Це може скласти основу для розуміння патогенезу патології тканин порожнини рота у даного контингенту, виявити групи “ризику”, розробити адекватні лікувально-профілактичні заходи. В теперішній час для зниження рівня професійних захворювань все більше використання знаходять засоби, які підвищують імунобіологічну реактивність організму та стимулюють адаптаційно-захисні реакції (О.В. Дюмін, 1991; Л.А. Певницький та співавт., 1994).

Актуальність теми. Економічний розквіт України пов'язаний з розвитком агропромислового комплексу. При цьому важливою соціальною і загально-медичною задачею є охорона здоров'я у робітників, зайнятих у сільському господарстві, профілактика у них професійних захворювань, в тому числі і стоматологічних.

Аналіз даних літератури свідчив, що питання патогенезу, клінічних особливостей, лікування і профілактики уражень слизової оболонки порожнини рота у сільськогосподарських робітників, що контактують з отрутохімікатами, висвітлені в одиничних публікаціях, які носять у більшості випадків описовий характер. Таким чином, проблема ранньої діагностики, раціонального лікування і профілактики захворювань слизової оболонки порожнини рота в осіб, що контактують з пестицидами, залишається актуальною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом планової НДР кафедри терапевтичної стоматології Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського: ”Епідеміологія стоматологічних захворювань у різних районах Криму. Їх діагностика і лікування традиційними і нетрадиційними методами”. Номер державної реєстрації - 0198UO007465.

Мета дослідження розробка та впровадження лікувально-профілактичних заходів при ураженнях слизової оболонки порожнини рота у робітників, що контактують з пестицидами в умовах тепличного виробництва, з використанням комбінації імунокоригуючих препаратів та природних факторів.

Задачі роботи:

1. Вивчити вплив виробничих факторів на стан слизової оболонки порожнини рота у робітників теплиць.

2. Дослідити стан місцевого та загального імунітету у спостережуваного контингенту.

3. Дослідити в експерименті вплив орошень морської солі в поєднанні з елеутерококом на слизову оболонку порожнини рота, що піддається дії пестицидів.

4. Розробити комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на підвищення бар'єрно-захисних функцій слизової оболонки порожнини рота у робітників теплиць, оцінити ефективність комплексу на основі аналізу динаміки клініко-імунологічних показників.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше за допомогою клінічних та імунологічних досліджень вивчений характер патологічних змін слизової оболонки порожнини рота в осіб, що контактують з пестицидами в специфічних умовах тепличного виробництва. Встановлений зв'язок розповсюдженості та ступеня вираженості уражень від рівня та експозиції дії виробничих факторів, що підтверджує їхню етіологічну роль у розвитку захворювань слизової оболонки порожнини рота у даного контингенту. Уточнені ланки патогенезу проявлень пестицидної інтоксикації в порожнині рота, які виявили дисбаланс місцевого і загального імунітету, що зумовило порушення імунологічного бар'єру слизової оболонки порожнини рота.

Науково обґрунтований, розроблений та впроваджений у практику комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на підвищення резистентності слизової оболонки порожнини рота на фоні екзогенного впливу виробничих ірритантів. Встановлено, що включення імуномодулятора “Вілозен” і фітоадаптогена елеутерококу в традиційну схему терапії токсичного стоматиту в осіб, які контактують з отрутохімікатами, значно підвищує ефективність лікування, що підтверджено нормалізацією клініко-імунологічних показників.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження дозволили обґрунтувати та розробити спосіб лікування і профілактики уражень слизової оболонки порожнини рота, які викликані пестицидною інтоксикацією. Практичне значення має використання імунологічних методів діагностики (НСТ-тест, тест імунофлуоресценції, визначення концентрації імуноглобулінів А, М, G в сироватці крові і S-Ig A в ротовій рідині, рівня циркулюючих імунних комплексів), тому що вони дозволяють виявити групи ризику розвитку патології органів і тканин порожнини рота, зумовленої дією екзогенних ірритантів. Обґрунтована доцільність вводу лікаря-стоматолога до складу медкомісії при профілактичних оглядах і диспансеризації робітників тепличного виробництва.

Розроблений метод лікування і профілактики впроваджений у стоматологічних закладах м. Сімферополя, Львова, Одеси, Кривого Рога, Луганська і навчальний процес кафедри терапевтичної стоматології Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною працею здобувача. Під час проведення досліджень автор особисто обстежувала, лікувала, спостерігала за 274 робітниками тепличних господарств радгоспів “Пригородний” і “Донське”.

Здобувач самостійно проаналізувала результати клінічних, лабораторних досліджень, здійснила їх статистичну обробку та зробила наукові висновки. Імунологічні дослідження дисертант виконувала спільно з співробітниками лабораторії відділення гемодіалізу Республіканської клінічної лікарні ім. М.О. Семашка (зав. відділенням О.Б. Тимченко). Експериментальні та гістологічні дослідження автор виконувала спільно з співробітниками кафедри патологічної анатомії КДМУ (зав. кафедри д.м.н., проф. О.К. Загорулько).

Апробація роботи. Основні результати досліджень за матеріалами даної роботи обговорювалися на засіданні лікарів Євпаторійської територіальної ради з управління курортами профспілки (м. Євпаторія, 1991); на V Міжрегіональній конференції “Таврія-96” (м. Євпаторія, 1996); на Всеукраїнській науково-практичній конференції лікарів-стоматологів “Основні стоматологічні захворювання, їх профілактика та лікування” (м. Полтава, 1996).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 5 праць у фахових журналах, отримано 1 свідоцтво на раціоналізаторську пропозицію.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація містить вступ, 6 розділів, аналіз та узагальнення результатів досліджень, висновки, список використаних літературних джерел. Робота викладена на 146 сторінках, містить 14 таблиць, 2 графіка, 27 фотографій. Список використаних джерел включає 158 вітчизняних і 56 зарубіжних авторів.

1. Основний зміст роботи

пестицидний інтоксикація слизовий оболонка рот

Об'єкти і методи дослідження. Згідно з поставленими задачами в 1995 році проведене первинне клінічне обстеження порожнини рота у 121 робітника теплиць радгоспу “Пригородний” і у 153 робітників тепличного комбінату с. Донське. Контрольну групу, аналогічну за віком і статтю, склали 82 службовця, чия робота не була пов'язана з дією виробничих шкідливостей. В ході динамічного клінічного спостереження за станом слизової оболонки порожнини рота робітників (з 1995-1998рр.) формували дослідні групи лікування.

Стан імунної системи оцінювали за допомогою комплексу тестів: тест імунофлуоресценції (В.Н. Федосєєва, Г.В. Порядин, Л.В. Ковальчук та ін., 1993), НСТ-тест, визначення концентрації імуноглобулінів А, М, G в сироватці крові і секреторного імуноглобуліну А в ротовій рідині (Манчині, 1965), визначення рівня циркулюючих імунних комплексів. Об'єктами дослідження були: перифійна кров, ротова рідина.

Для обґрунтування способу профілактики уражень слизової оболонки порожнини рота при пестицидній інтоксикації були поставлені 4 серії експерименту на 56 білих безпорідних щурах.

Тварини 1-ї серії служили експериментальною моделлю інтоксикації в умовах виробництва (А.С. Толибеков, М.Р. Рис-Ули, С.Р. Руззудінов, 1991).

Тваринам II-ї серії в аналогічних умовах проводили зрошення рота розчином морської солі; тваринам III-ї серії водним розчином екстракту елеутерококу; тваринам IV-ї серії комбінацією розчину морської солі з екстрактом елеутерококу. Щурів виводили з експерименту декапітацією через 3, 7, 14, 21-й день і через місяць після початку досліду. Використовували гістологічні (забарвлення гематоксилін-еозином) і електронно-мікроскопічні методи дослідження. Об'єкти дослідження: губи, щоки, язик.

Дані експерименту склали базу для розробки способу профілактики і лікування уражень слизової оболонки порожнини рота у робітників теплиць.

Проаналізовані результати лікування токсичного стоматиту у 118 хворих 79 основної групи і 39 контрольної групи. Основна група: в традиційну схему лікування включали інгаляції “Вілозеном.” Інгаляційна разова доза препарату 20 мг на 5,0 мл дистильованої води. Використовували ультразвуковий інгалятор “Вулкан-01”. Курс процедур 10 днів. Робітникам призначали зрошення порожнини рота розчином морської солі та елеутерококу, який готували з розрахунку 10 г речовини на 1 л дистильованої води і додавали 100 мл екстракту елеутерококу (В.Т. Олефиренко, 1986). Перед робочою зміною рекомендували використовувати захисну плівку для губ: натрію гідрокарбонат, метилурацил аа 2,0, колодій еластичний, ефір медичний аа 7,5, спирт етиловий 90 25 мл (Посвідчення на рац. пропозицію № 2249 від 2. 11. 98 р.).

Контрольна група одержувала стандартний лікувальний комплекс. Як нейтралізуючий засіб застосовували 2% розчин гідрокарбонату натрію. Місцеве лікування включало: зрошення ромузаланом, 1% розчином танину. При ерозивних ураженнях і десквамації епітелію використовували олійний розчин вітаміну А, вінілін.

Робітникам обох груп призначали загальне лікування: дієту, вітамінотерапію, гіпосенсибілізуючу терапію.

Оцінку результатів лікування проводили шляхом зіставлення клініко-імунологічних показників після закінчення лікування та у віддалені терміни: через 6 місяців, через один і два роки.

Була вивчена ефективність комплексу профілактичних заходів у 86 робітників, що працюють з отрутохімікатами в теплицях. Виділили дві групи спостереження, до яких включали осіб з клінічно здоровою слизовою оболонкою порожнини рота. Робітники основної групи (62 особи) проводили зрошення порожнини рота розчином морської солі та елеутерококу двічі на день. Перед робочою зміною використовували захисну плівку для губ. Робітники контрольної групи (24 особи) здійснювали двократне зрошення порожнини рота 2% розчином гідрокарбонату натрію. Курс профілактичних зрошень проводили в період сезонного циклу робіт. Ефективність профілактичних заходів оцінювали за клінічними показниками після циклу сезонних робіт, через рік.

Цифровий матеріал оброблений по пакету статистичних програм “Statistica-5.0”. Використовували критерій Стюдента-Фішера, критерій хu-квадрат і непараметричні критерії (Манне-Уїтні, Т (Уайта).

Результати роботи.

Результати обстеження робітників тепличного господарства до циклу сезонних робіт виявили високу частоту захворювань слизової оболонки порожнини рота у вивчаємого контингенту (36,5% випадку, в контролі 8,4%). При цьому хронічний катаральний стоматит був відмічений у 17,1% випадків (в контролі 4,9%), лейкоплакія 7,7% ( в контролі не визначалася). Захворювання пародонта були відмічені в 90,5% випадків. Переважав хронічний генералізований пародонтит (62,4% випадків), хронічний катаральний гінгівіт (28,1% випадків). В цикл сезонних робіт, коли підвищувалося середньозмінне і територіальне навантаження отрутохімікатами, мінеральними добривами, активізувалася дія фізичних факторів (висока температура, вологість, інсоляція), збільшувалася кількість випадків запальних реакцій з боку слизової оболонки порожнини рота і губ. Так, токсичний стоматит відмічався в 14,96% випадків, контактний алергічний хейліт в 9,12%, хронічний рецидивний афтозний стоматит 5,47% (табл.1).

Таблиця 1. Частота захворювань слизової оболонки порожнини рота у робітників тепличного виробництва

Захворювання	Частота випадків захворювання слизової оболонки порожнини рота
слизової оболонки порожнини рота	до циклу сезонних робіт	в сезонний цикл робіт
	абс.	відн.%	абс.	відн. %
Хронічний катаральний стоматит	46	17,1	19	6,93
Хронічний рецидивуючий афтозний стоматит	9	3,2	15	5,47
Токсичний стоматит	--	--	41	14,96
Лейкоплакія	21	7,7	21	7,7
Контактний алергічний хейліт	--	--	25	9,12
Ангулярний хейліт	--	--	8	2,9
Метеорологічний хейліт	7	2,5	9	3,27
Хронічна тріщина губ	6	2,3	7	2,5
Десквамативний глосит	11	4,01	23	8,4

Примітка: кількість обстежених - 274 особи.

Спостерігалася прямо пропорційна залежність частоти патологічних змін слизової оболонки порожнини рота від тривалості професійного контакту з виробничими шкідливостями. Максимальна розповсюдженість зареєстрована в стажовій групі 10 років (41,37%). Тривалий вплив несприятливих факторів виробництва призвів до збільшення кількості випадків лейкоплакії, особливо в осіб зі стажем більше 10 років (15,5%).

Катаральний стоматит у робітників теплиць виявлявся в більш молодому віці, ніж в групі порівняння. З віком спостерігалася тенденція до збільшення частоти лейкоплакії.

Вивчення клінічних особливостей ураження слизової оболонки порожнини рота дозволило встановити, що в сезонний цикл превалювали явища токсичного стоматиту, що є важкою формою клінічних проявів в порожнині рота пестицидної інтоксикації. Встановлена неоднакова тяжкість перебігу захворювання. При легкому ступені найбільш типовими суб'єктивними ознаками були: сухість у роті, порушення смакових відчуттів, присмак гіркоти. При огляді спостерігали вогнищеву або розлиту гіперемію, що посилювалася після робочої зміни, набряклість, пастозність слизової оболонки порожнини рота. При середньому ступені робітники скаржилися на незначне погіршення загального стану, пекучість губ, язика, появу болісних висипів у порожнині рота. Об'єктивно спостерігали ерозивно-пухирцеві ураження слизової оболонки порожнини рота на фоні еритеми. Червона кайма губ була суха, гіперемована, з поодинокими або дрібними точковими ерозіями, тріщинами. Відмічалося почервоніння, лущення шкіри обличчя, поява папульозних висипів на шкірі рук.

У робітників з токсичним стоматитом була відмічена загальна патологія (функціональні порушення центральної і вегетативної нервових систем, патологією гепатобіліарної системи, шлунково-кишкового тракту), яка відносилася до професійно обумовленої та була клінічним проявом як загального інтоксикаційного процесу, що розвивається під дією пестицидів, так і вторинного імунодефіциту (Ю.Н. Кундиев, Е.П. Краснюк, В.Г. Бойко та ін., 1989).

В процесі роботи була вивчена роль імунних порушень у патогенезі уражень слизової оболонки порожнини рота при пестицидній інтоксикації.

Дослідження ступеня активності киснезалежних систем мікробіцидності нейтрофілів, за даними спонтанного і стимульованого НСТ-тесту, виявило, що у робітників із запальною реакцією слизової оболонки порожнини рота і губ число НСТ-позитивних клітин в умовах спонтанного НСТ-тесту значно підвищене і складало в середньому 26,571,08 %. Показники НСТ-стимульованого тесту були достовірно (р<0,001) нижче норми. Наведені дані свідчать про порушення бактеріостатичної функції нейтрофілів, їх мінімальних резервних можливостях у даної групи обстежених.

Патологічні зміни слизової оболонки порожнини рота у робітників теплиць супроводжувалися достовірним збільшенням концентрації циркулюючих імунних комплексів до 27,492,03 од. опт. густ. (р <0,001). При цьому у робітників, у яких не визначалися візуальні зміни слизової оболонки порожнини рота, рівень циркулюючих імунних комплексів був достовірно високим. Результати наших досліджень свідчать про дисфункцію Т-клітинної ланки імунітету у робітників з проявами в порожнині рота пестицидної інтоксикації. Це проявлялося в пригніченні загальної кількості Т-лімфоцитів (СД₃) до 64,192,06, зниженні числа регуляторних субпопуляцій (СД₄33,141,88%, СД₈19,811,15%), зміні імунокоригуючого індексу (СД₄/СД₈- 1,650,07), що призводило до порушення Т-В-лімфоцитної кооперації, збільшення кількості В-лімфоцитів (СД₂₂-14,240,99 %) і антитілогенезу. Аналіз імунологічних показників у робітників з клінічно здоровою слизовою оболонкою порожнини рота виявив у них прикритий дисбаланс у функціонуванні Т-клітинної ланки імунітету: зниження кількості СД₃ (р<0,001) i СД₈ (р<0,05), підвищення вмісту СД₂₂ (р<0,05).

У робітників із проявами в порожнині рота пестицидної інтоксикації реєструвалося зниження рівня Ig A в сироватці крові до 1,630,07 г/л, зменшення концентрації сироваткового Ig M до 0,850,02 г/л і підвищення титру сироваткового Ig G до 23,00,65 г/л. В ротовій рідині був знижений вміст секреторного Ig A (р <0,001). У робітників із клінічно здоровою слизовою оболонкою порожнини рота було констатовано зниження рівнів Ig A, Ig M в сироватці крові, підвищення рівня Ig G, в слині відзначалася низька концентрація секреторного Ig A (p<0,001).

Таким чином, дослідження імунного статусу робітників теплиць з проявами в порожнині рота пестицидної інтоксикації виявило у них дисфункцію місцевого і системного імунітету. У робітників з клінічно здоровою слизовою оболонкою порожнини рота має місце прикритий дисбаланс функціонування імунної системи. Даний стан можна розглядати як фактор ризику у виникненні токсичних, алергічних уражень слизової оболонки порожнини рота у дослідженої групи. Збільшення кількості В-лімфоцитів, посилення продукції імуноглобуліну G є результатом антигенної стимуляції організму працюючих комплексом несприятливих фізико-хімічних факторів тепличного виробництва.

Встановлені нами відхилення в функціонуванні місцевого і загального імунітету в осіб, зайнятих у тепличному виробництві, дозволяють обґрунтувати використання імуномодуляторів і адаптогенів у комплексі лікувально-профілактичних заходів, які проводилися в одній категорії робітників.

У літературі існують експериментальні докази корекції препаратами тимусу імунодефіцитного стану (І.А. Безврешенко, М.Г. Бойко, Е.В. Гюллінг, 1977), а також їх адаптогенні, протекторні властивості в умовах впливу отрутохімікатів (С.Д. Жамсаранова, 1994). Тому, для уникнення перевантаження роботи раніше встановленими фактами, ми вивчили вплив орошень розчином морської солі в поєднанні з елеутерококом на морфоструктуру слизової оболонки порожнини рота, піддану дії отрутохімікатів, що в літературі не відображено.

Результати проведених експериментально-морфологічних досліджень показали наступне: в умовах експериментальної інтоксикації (1-а серія) у білих щурів розвивалися запальні процеси в тканинах слизової оболонки порожнини рота. Починаючи з 14-го дня, у тварин 1-ї серії з'явилися вогнищева гіперемія, набряк слизової оболонки, запальні явища поступово зростали і були найбільш виражені через місяць. Слизова оболонка порожнини рота і губ була застійно-гіперемована, набрякла, суха. В деяких випадках спостерігали ерозивні ураження. Гістологічні дослідження вказують, що вплив виробничих шкідливостей супроводжувався дистрофічно-деструктивними процесами в компонентах слизової оболонки порожнини рота, які найбільш виражені на 14-21-у добу. Електронно-мікроскопічне дослідження свідчить, що у тварин 1-ї серії в кінці експерименту виявлялися значні зміни в ультраструктурній організації клітин слизової оболонки рота. Епітеліальні клітини втрачали міжклітинні контакти, ядра їх були неправильної форми, мали фестончаті краї. Відмічався виражений інтрацелюлярний набряк з появою в цитоплазмі ділянок низької електронної щільності і крупних вакуолів. У клітинах підепітеліального шару відмічали явища внутрішньоклітинного набряку, який проявлявся, окрім зміни ядра, в розширенні профілів канальців цитоплазматичної мережі, набряку мітохондрій з висвітленням їх матриксу та дезорієнтацією крист.

Профілактичні орошення розчином морської солі у тварин ІІ-ї групи та орошення розчином екстракту елеутерококу у тварин ІІІ-ї групи значно знижували ступінь запальної реакції. У тварин ІІ-ї та ІІІ-ї серії макроскопічні зміни слизової оболонки порожнини рота виявлялися на 21-й день і під кінець експерименту. Відмічали незначний набряк, вогнищеву гіперемію, ділянки десквамації епітелію. Мікроскопічні та ультраструктурні дослідження слизової оболонки порожнини рота у тварин ІІ-ї і ІІІ-ї серії, в порівнянні з І-ю, не показали грубих структурних змін у клітинах епітелію і сполучнотканинних елементах. Найбільш виражену протекторну дію на компоненти слизової оболонки на фоні експериментальної інтоксикації у тварин IV-ї групи проявляла комбінація розчину морської солі та елеутерококу.

У тварин IV-ї серії в кінці експерименту слизова оболонка рота в деяких випадках була незначно гіперемована, слабко набрякла. На 14-21-у добу морфологічні зміни були мінімальні: помірно виражений акантоз, потоншення епітеліального шару. Вогнищевий набряк підепітеліального шару відмічався через місяць від початку досліду. Явища запальної інфільтрації були відсутні. У всіх термінах IV-ї групи епітеліальні клітини зберігали міжклітинні контакти і свою ультраструктурну організацію.

Таким чином, проведене експериментально-морфологічне дослідження підтвердило на целюлярному рівні протекторний вплив орошень розчином морської солі та елеутерококу, їх застосування в умовах тепличного виробництва перешкоджає розвитку запальних змін у морфоструктурі слизової оболонки порожнини рота. Це дозволяє рекомендувати використання вказаних засобів з лікувальною і профілактичною метою в осіб, що контактують з пестицидами.

У процесі роботи ми спостерігали 118 робітників з токсичним стоматитом, які були розподілені на дві групи залежно від способу лікування. Основна група : в традиційну схему лікування включали інгаляції “Вілозеном”, гідротерапію розчином морської солі та елеутерококу, захисну плівку для губ. Контрольна група одержувала стандартний лікувальний комплекс. В основній групі у 42 (53,16%) діагностувався легкий ступінь захворювання, у 37 (46,7%) середній ступінь. У контрольній групі відповідно: 26 (66,6%) і 13 (33,3%) осіб.

Результати лікування в найближчі терміни показали, що робітники основної групи відмічали поліпшення загального стану після 3-ї процедури інгаляції “Вілозеном”. Спостерігалася позитивна динаміка зменшення запальних явищ слизової оболонки порожнини рота. Зникали неприємні відчуття, болісність, нормалізувалася функція жування, ковтання, функція слинних залоз, зменшувалася гіперемія, набряклість, епітелізувалися патологічні елементи. Ліквідація суб'єктивних симптомів у робітників основної групи при легкому ступені захворювання визначалася на 3,550,12 доби, при середньому на 5,160,15 доби. Задовільний результат спостерігали у 15 (18,98%) осіб. При цьому зберігалися скарги на сухість у порожнині рота, стягнутість, “заніміння” губ, присмак гіркоти, порушення смакової чутливості після робочої зміни. У робітників контрольної групи скарги загального і місцевого характеру зникали при легкому ступені важкості на 5,70,16 доби, при середньому на 6,570,17 доби від початку лікування. По закінченні вказаних термінів 15 (38,46%) робітників контрольної групи відмічали дискомфорт збоку тканин порожнини рота після робочої зміни.

Середня тривалість захворювання у робітників основної групи була значно (р<0,001) меншою, ніж у групі порівняння, і складала: 4,50,14 днів (при легкому ступені важкості), 6,740,16 ( при середньому ступені важкості). В контрольній групі відповідно 6,380,18 і 8,150,19 днів.

Позитивний результат лікування токсичного стоматиту був досягнутий у 56 (70,8%) робітників основної і у 19 (48,71) робітників контрольної групи (згідно критерію х₂-p<0,05).

Ефективність лікування була оцінена за параметрами місцевого і загального імунного захисту. Для обєктивного трактування даних імунограм відбирали хворих з інтактним пародонтом ( 7 осіб в основній і 4 особи в контрольній групі) і хронічним катаральним гінгівітом (25 осіб в основній і 17 осіб в контрольній групі).

Інгаляції “Вілозеном” і гідротерапія розчином морської солі та елеутерококу істотно (р<0,001) вплинули на кількість НСТ-позитивних нейтрофілів в умовах спонтанного НСТ-тесту (з 26,691,15 % до 20,131,16%). При стимуляції було зареєстроване достовірне збільшення НСТ-позитивних клітин. Лікування в основній групі сприяло значному зниженню концентрації циркулюючих імунних комплексів у сироватці крові (з 27,582,05 од. оп. густ. до 15,651,35 од. опт. густ). В осіб контрольної групи не була виявлена достовірна динаміка даних параметрів у процесі лікування.

Позитивний клінічний результат у робітників основної групи супроводжувався достовірним приростом зрілих Т-лімфоцитів, статистично значущим збільшенням кількості регуляторних субпопуляцій (граф.1). Імунорегуляторний індекс нормалізувався практично до значень здорових людей (з 1,650,06 до 1,830,07).

Не дивлячись на ліквідацію запалення в слизовій оболонці порожнини рота, у робітників контрольної групи була відсутня статистично достовірна динаміка вмісту основних субпопуляцій лімфоцитів.



У робітників основної групи лікування істотно вплинуло на вміст сироваткових імуноглобулінів A, M, G, i S-Ig A в ротовій рідині (граф.2). У робітників контрольної групи після курсу лікування відмічалося незначне збільшення вмісту Ig A, М в сироватці крові, зменшення кількості Ig G, але ці показники відрізнялися від значень норми (р<0,001). Найбільш значно відновлювався рівень S-Ig A в ротовій рідині, який не сягав, однак, параметру практично здорових осіб.

Результати лікування токсичного стоматиту через рік показали, що позитивний результат був досягнутий у 37 (66,07%) робітників основної групи і у 19 (47,36%) контрольної групи. Негативний результат був зареєстрований у 4 (7,14%) обстежених основної групи і у 3 (15,78%) обстежених групи порівняння (х₂= 17,93, р<0,001).

Ефективність лікування через 2 роки також була краща в основній групі (р<0,05).

Комплексна система профілактики уражень слизової оболонки порожнини рота у робітників тепличного виробництва включала: лікувальне харчування ( дієта №5, комплекс вітамінів С, РР, В₁ і метіонін за 30 хвил. до робочої зміни), санітарно-гігієнічні заходи, санітарно-просвітницьку роботу, раціональний режим праці й відпочинку, а також використання засобів профілактики уражень слизової оболонки порожнини рота і губ.

Для вивчення ефективності розробленої методики профілактики ми виділили дві групи спостереження.

Робітники основної групи проводили орошення порожнини рота розчином морської солі та елеутерококу двічі на день і наносили захисну плівку на губи.

Робітники контрольної групи здійснювали двократне орошення порожнини рота 2% розчином гідрокарбонату натрію.

Результати дослідження показали, що ефективність профілактичного комплексу була вищою у робітників основної групи.

Так, через півроку у 51 особи (82,25%) основної групи відсутні скарги загального і місцевого характеру, в контрольній групі у 15 (62,5%).

В сезонний цикл запальні явища в слизовій оболонці порожнини рота відмічали 4 (6,45%) робітники основної групи і 5 (20,83%) робітників групи порівняння. При огляду у них діагностували катаральний стоматит.

Висновки

1. Виробничі шкідливості тепличного виробництва сприяють підвищенню частоти захворювань слизової оболонки порожнини рота. Частота патології слизової оболонки порожнини рота в сезонний цикл робіт склала 61,3%. При цьому токсичний стоматит відмічено в 14,96%, хронічний катаральний стоматитв 6,93%, хронічний рецидивуючий афтозний стоматит в 5,47%, лейкоплакіяв 7,7%, контактний алергічний хейлітв 9,12%, ангулярний хейліт в 2,9%, метеорологічний хейлітв 3,27%, хронічна тріщина губв 2,5%, десквамативний глоситв 8,4% випадків.

2. Патологічні процеси в слизовій оболонці порожнини рота у робітників теплиць виникають на фоні пригнічення Т-клітинної ланки імунітету: зниження кількості зрілих Т-лімфоцитів, зменшення числа регуляторних субпопуляцій, порушення імунорегуляторного індексу. Це призводить до порушення Т-В-клітинної кооперації, збільшення числа В-лімфоцитів та антитілогенезу.

Зниження рівня S-Ig A в ротовій рідині та Ig А в сироватці крові свідчать про пригнічення бар'єрно-захисної системи слизової оболонки порожнини рота.

3. В експерименті на щурах за допомогою гістологічного та електронно-мікроскопічного досліджень були встановлені протекторні властивості розчину морської солі та елеутерококу на слизову оболонку порожнини рота, що піддається дії пестицидів.

4. Результати ефективності лікувального комплексу на основі аналізу динаміки клініко-імунологічних показників такі: скорочення термінів лікування токсичного стоматиту хворих основної групи у порівнянні з контрольною. Позитивний результат лікування був досягнутий у 70,8% основної і в 48,7% контрольної групи в найближчі терміни і у 66,07% і 36,94% у віддалені терміни відповідно. Після курсу лікування нормалізація імунологічних показників більш значна у робітників основної групи, у порівнянні з контрольною. У робітників, які використовували орошення розчином морської солі та елеутерококу, захисну плівку для губ, ефективність профілактики через рік склала 84,3%, в контрольній групі53,3%.

Практичні рекомендації

1. Для комплексного обстеження робітників, що контактують з отрутохімікатами, рекомендується дослідження стану загального і місцевого імунітету за допомогою імунофлуоресцентного тесту, визначення концентрації сироваткових імуноглобулінів, визначення секреторного імуноглобуліну А в ротовій рідині, НСТ-тесту, визначення рівня циркулюючих імунних комплексів.

2. Робітники з виявленими відхиленнями імунологічних показників, а також робітники з хронічними, часто рецидивуючими захворюваннями слизової оболонки порожнини рота токсичного, алергічного, аутоімунного генезу повинні бути взяті на диспансерний облік, перед сезонним циклом їм рекомендовано проводити курс імунокоригуючої терапії з використанням препарату “Вілозен”.

3. Для лікування токсичного стоматиту можна рекомендувати інгаляції “Вілозеном”, орошення порожнини рота розчином морської солі та елеутерококу. Перед зміною робітникам рекомендується наносити на червону кайму губ захисну плівку такого складу: натрію гідрокарбонат, метилурацил аа 2,0, колодій та ефір медичний аа 7,5 , спирт етиловий 90 25 мл.

4. Для профілактики уражень слизової оболонки порожнини рота при хронічній пестицидній інтоксикації рекомендується орошення порожнини рота розчином морської солі та елеутерококу, нанесення на червону кайму губ перед зміною вищевказаної захисної плівки.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Профилактика поражений слизистой оболочки полости рта у работников тепличного производства с использованием бальнеотерапии // Вестн. физиотерапии и курортологии.-1998.-№3.-С. 36-37. ( В співавт. з Л.І. Авдоніною).

2. Морфологическое обоснование профилактики профессиональных поражений слизистой оболочки полости рта при пестицидной интоксикации // Вісник стоматології. - 1998.-№2 (18).- С. 11-12.

3. Лечение токсико-аллергического стоматита с использованием иммуномодуляторов // Вісник стоматології. - 1998.-№3 (19).- С. 13-16.

4. Морфологическое обоснование способа профилактики профессиональных поражений слизистой оболочки полости рта в условиях тепличного производства // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 1998.-№1.-С.64-66.

5. Состояние слизистой оболочки полости рта у работников тепличного хозяйства // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения:Тр. КМИ. - Т.132, Ч.1. - Симферополь, 1996.-С.132-135.

Анотація

Колесник К.О. Особливості клініки, лікування і профілактики уражень слизової оболонки порожнини рота у робітників тепличного виробництва. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія - Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, Полтава, 2000 р.

Дисертація присвячена питанням діагностики, профілактики і лікування уражень слизової оболонки порожнини рота у робітників тепличного виробництва. Встановлено, що вплив отрутохімікатів в умовах теплиць потенціює частоту і важкість проявів захворювань слизової оболонки порожнини рота у робітників, зайнятих у даній галузі сільського господарства. Запропоновані, експериментально обґрунтовані способи профілактики і лікування уражень слизової оболонки рота у робітників теплиць, ефективність запропонованих комплексів підтверджена значним відсотком позитивних результатів у віддалені строки, а також клініко-імунологічними дослідженнями. Основні результати роботи знайшли практичне застосування при проведенні диспансеризації, лікувально-профілактичних заходів у робітників тепличного виробництва.

Ключові слова: тепличне виробництво, отрутохімікати, слизова оболонка порожнини рота, клініко-імунологічне дослідження, експеримент, лікувально-профілактичні заходи.

Аннотация

КОЛЕСНИК К.А. Особенности клиники, лечения и профилактики поражений слизистой оболочки полости рта у работников тепличного производства. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. - Украинская медицинская стоматологическая академия, Полтава, 2000 г.

Диссертация посвящена вопросам диагностики, профилактики и лечения поражений слизистой оболочки полости рта у рабочих тепличного производства. Установлено, что воздействие ядохимикатов в условиях теплиц способствует развитию патологии слизистой оболочки полости рта, обусловленной общетоксическим действием пестицидов на организм, а также потенцирует частоту заболеваний слизистой оболочки полости рта, этиологически с ядохимиками не связанных.

Частота заболеваний слизистой оболочки полости рта проанализирована с учетом стажа работы и возраста рабочих. Выявлена прямо пропорциональная зависимость поражаемости слизистой оболочки полости рта от профессионального стажа. В ходе иммунологического исследования установлено, что поражения слизистой оболочки полости рта у рабочих, контактирующих с ядохимикатами, возникают на фоне дисфункции местного и системного иммунитета. Установленные отклонения в функционировании иммунной системы позволяют обосновать включение иммуномодулятора - ”Вилозена” и адаптогена (элеутерококка) в комплекс лечебно-профилактических мероприятий, проводимых у данной категории рабочих.

Экспериментально обоснован способ профилактики поражений слизистой оболочки полости рта при действии ядохимикатов с использованием орошений раствором морской соли и элеутерококка.

Анализ результатов лечения рабочих с токсическим стоматитом свидетельствует об эффективности разработанного нами терапевтического комплекса, что подтверждено положительной динамикой клинико-иммунологических показателей.

Изучение эффективности гидротерапии раствором морской соли и элеутерококка и защитной плёнки для губ, в системе оздоровительных мероприятий демонстрирует выраженные протекторные свойства предложенных профилактических средств по отношению к слизистой оболочки полости рта и красной каймы губ.

Основные результаты работы нашли практическое применение при проведении диспансеризации, лечебно-профилактических мероприятий у рабочих тепличного производства.

Ключевые слова: тепличное производство, ядохимикаты, слизистая оболочка полости рта, клинико-иммунологическое исследование, эксперимент, лечебно-профилактические мероприятия.

Summary

Kolesnik K.A. Paculiarities of clinics, treatment and prophylaxis of the affection of mucous membrane of oral cavity of green-house industrys workers. - Manuscript.

Thesis for a Candidates degree in medical sciences by speciality: 14.01.22-stomatology. - Ukrainian Medical Stomatologic Academy, Poltava, 2000.

Dissertation is devoted to the questions of diagnostics, prophylaxis and treatment of oral cavitys mucous membranes lesion of green-house industry workers. Its established that the influence of pesticides sprays in the condition of green-house takes antilogs the freauency and gravity of a disease of mouth cavitys mucous membrane of workevs engaged in this industry Proposed, experimenthy reasones the disease-prevention mefsures and the treatment of oral cavitys mucous membrane, effectivenes of given measures ouvindicated by clinic immunology analysis.

The main results of the experiment are practically used for and disease-prevention of the workers of green-house industry.

Key words: green-house industry, pesticide, mucous membrane, of the oral cavitys, clinic-immunology, experiment, disease-prevention measures.

Размещено на Allbest.ru

...