Удосконалення методу заміщення дефектів зубного ряду та коронкової частини зубу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Удосконалення методу заміщення дефектів зубного ряду та коронкової частини зубу

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми

Заміщення дефектів зубного ряду та коронкової частини зубу конструкціями з високим косметичним ефектом завжди займали значне місце у клініці ортопедичної стоматології.

На даний час актуальними стали питання економічних, простих у виготовленні і в той же час міцних та косметичних зубних протезів, у яких коронки використовуються не тільки як самостійний вид протезування, але є і складовою частиною мостоподібних конструкцій протезів.

Перед виготовленням коронок, незалежно від їх виду і матеріалу, зуб підлягає спеціальній підготовці. При цьому за допомогою різноманітних абразивних інструментів з його поверхонь зішліфовується шар твердих тканин значної товщини (Круглик Ю.Н. /1981/, Постолаки И.И. /1981, 1985/, Копейкин В.Н. /1986, 1987/).

На сучасному етапі розвитку ортопедичної стоматології, при широкому впровадженні в практику порцелянових, фотокомпозитних, полімерних та литих видів коронок, здійснюється значне препарування зубів, при якому зішліфовується повністю не тільки емаль, а й частина дентину. Це іноді приводить до виникнення найближчих та віддалених ускладнень: гіперестезії твердих тканин, пульпіту, некрозу, опіку пульпи та ін. (Титов Ю.Ф. /1987/, Большаков Г.В. /1983, 1987/).

Такі ускладнення викликають незадоволення хворих протезуванням, скорочує строк користування зубними протезами, які у ряді випадків припиняють виконувати власну функцію.

Таким чином, препарування з максимальним збереженням тканин зубу при протезуванні - це одна з актуальніших проблем ортопедичної стоматології. Тому перспективним є створення таких конструкцій зубних протезів, які не втрачаючи косметичних властивостей, дозволяють максимально зберегти тверді тканини зубу при препаруванні, та за рахунок використання нових засобів фіксації, дозволяють міцно утримувати облицювальний матеріал на металевому каркасі протезу.

Широкого впровадження на сучасному етапі набули литі конструкції: металевополімерні, металевопорцелянові. Але використання литих конструкцій не завжди показані, вони мають ряд власних недоліків, а при деяких видах прикусу протипоказані (Рыбаков А.И., 1984).

Широке впровадження в практику литих конструкцій дещо знизило зацікавленість практичних лікарів та наукових працівників до традиційних штампованих конструкцій, які і досі залишаються самим масовим засобом протезування. Помилково вважається, що цей вид протезування вичерпує себе. Не дивлячись на цю думку, штамповано-паяні, штамповано-зварні протези мають свої переваги і можуть бути удосконалені.

За даними вітчизняних та закордонних авторів, найкращим засобом підвищення міцності і довговічності комбінованих незнімних полімерних протезів є армування металом облицювального шару. Однак, якщо при виготовленні проміжної частини мостоподібного протезу (фасетки), де армування металом дозволило в основному досягнути цієї мети, проблема протезування косметичними коронками ще не зовсім вирішена.

Комбіновані коронки виготовлені на основі виштамповування коронок та ковпачків, облицьованих пластмасою, як показали клінічні спостереження, недостатньо міцні. Особливо слабко фіксований на них облицювальний шар. Із-за цих недоліків і погрішностей методики виготовлення вони не знайшли більш широкого використання. Комбіновані коронки на основі цільнолитих конструкцій володіють рядом позитивних якостей. Більш висока точність їх виготовлення підвищує якість цільнолитих комбінованих протезів. Однак необхідність значного зішліфовування твердих тканин зубів з метою досягнення оптимального вимагаємого естетичного ефекту, суворого урахування усадки металу і складність виготовлення яка з цього виникає, необхідність використання дорогого обладнання і висока собівартість заважає більш широкому впровадженню цільнолитих протезів у практику.

Враховуючи стан існуючого на сьогодні устаткування, високу вартість матеріалів, що використовуються, підготовленості персоналу та сплатопроможності населення (Томашевський О.М. /1997/), альтернативою виготовлення косметичних зубних протезів на литій основі є штамповано-паяні та штамповано-зварні протези, які мають власні беззаперечні переваги і можуть бути удосконалені.

На даний час немає такої методики, яка б сповна дозволила виготовити міцну, довговічну, високу в естетичному відношенні і в той же час не дорогу комбіновану коронку чи мостоподібний протез. Вирішенню даного питання присвячені ці дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дисертаційна робота виконана згідно з планом і є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри ортопедичної стоматології Дніпропетровської державної медичної академії - «Удосконалення методів ортопедичного лікування хворих з дефектами зубних рядів». Номер державної реєстрації 0199V00100Е.

Мета дослідження. Підвищення ефективності використання та покращення спосjбу та технології виготовлення косметико-естетичних конструкцій окремих коронок та мостоподібних протезів шляхом застосування методу електрохімічного нанесення ретенційного шару на металеві каркаси для надійної фіксації облицювальних матеріалів.

Завдання дослідження

Визначити можливість використання електрохімічного методу гальванопластики для створення ретенційних пунктів на металевій основі.

Вибрати найбільш доцільний матеріал для створення ретенційних пунктів та визначити їх оптимальну величину.

Розробити технологію виготовлення штучної комбінованої коронки та каркасу комбінованого мостоподібного протезу з використанням електрохімічного методу гальванопластики і клініко-технологічні етапи ортопедичного лікування.

Визначити та вивчити міцність з'єднання облицювальних матеріалів з металевою штампованою основою за рахунок ретенційних елементів.

Вивчити та проаналізувати фізико-механічні властивості виготовлених протезів, можливість використання розробленої технології в клініках ортопедичної стоматології, та оцінити її ефективність.

Розробити найменш трудомістку методику розрізання коронок у випадках необхідності зняття запропонованої конструкції.

Наукова новизна отриманих результатів

Вперше доведена можливість виготовлення окремих комбінованих коронок і штамповано-паяного чи штамповано-зварного каркасу для незнімних зубних протезів з використанням електрохімічного методу нанесення ретенційного шару на гальванічній лінії з послідуючим їх облицюванням полімерними матеріалами. Розроблена технологія виготовлення штампованих металевих каркасів штучних коронок без відтворення анатомічної форми зубів, з послідуючим нанесенням ретенційного шару із корундової чи порцелянової крихти та покриття їх естетичним облицювальним шаром.

Відпрацьовані клінічні етапи ортопедичного лікування з використанням запропонованих конструкцій протезів, і вивчена їх клінічна ефективність.

Розроблен ефективний не трудомісткий спосіб розрізання удосконалених коронок у випадках необхідності зняття ортопедичних конструкцій.

Практичне значення отриманих результатів

Запропоновано ряд удосконалень клініко-лабораторних етапів виготовлення комбінованих мостоподібних протезів та окремих коронок. Методика використання технології електрохімічного нанесення ретенційного шару на штамповану основу дозволяє збільшити міцність з'єднання облицювального матеріалу з металевим каркасом, покращити косметико-естетичні властивості незнімного протезування при мінімальному зашліфовуванні твердих тканин зубів. Запропоноване удосконалення технології дає можливість виготовляти більш тонкі стінки штучних коронок не використовуючи при цьому спеціального устаткування та коштовних матеріалів, що сприяє зниженню собівартості косметичного протезування і не трудомісткого методу зняття коронок у випадках необхідності.

Результати дослідження впроваджені в роботу відділень ортопедичної стоматології м. Дніпропетровська, м. Кривого Рога, в учбовий процес кафедри ортопедичної стоматології Дніпропетровської державної медичної академії.

Особистий внесок здобувача

Дисертаційна робота є особистим завершеним науковим дослідженням, виконаним на кафедрі ортопедичної стоматології Дніпропетровський державної медичної академії. Автором самостійно вивчена та проаналізована література. Лабораторні та клінічні дослідження, їх інтерпретація та обґрунтування положень, що виносяться на захист здійснені автором особисто. Етапи електрохімічного нанесення ретенційного шару на гальванічній лінії виконувались у ЦНДЛ при ДДМА м. Дніпропетровська. Проведено косметико-естетичне протезування 129 пацієнтів з дефектами твердих тканин зубів та частковою вторинною адентією, з використанням запропонованої удосконаленої технології.

Апробація результатів роботи

Основні положення та матеріали дисертаційної роботи були викладені у доповідях на науково-практичних конференціях з актуальних питань ортопедичної стоматології у м. Івано-Франківськ (1995), у м. Полтава (1996), у м. Львів (1996), на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні питання стоматології» у м. Одесі (1997), на Дніпропетровській обласній науково-практичній конференції Асоціації стоматологів (1999).

Результати роботи обговорені на наукових засіданнях кафедри ортопедичної стоматології, на засіданнях проблемної комісії «Стоматологія» при Дніпропетровській державній медичній академії.

За матеріалами дисертації опубліковано 6 наукових праць, з яких 4 у фахових наукових виданнях рекомендованих ВАК України, отримано 3 посвідчення на раціоналізаторські пропозиції (№1/95 от 23.01.95 р., №4/96 от 05.04.96 р., №14/96 от 9.07.96 р.), 2 роботи в матеріалах і тезах наукових конференцій, заявка на винахід (корисну модель) за №99031591 від 23.03.1999 р.

Обсяг і структура дисертації

Дисертаційна робота викладена на 140 сторінках машинописного тексту. Оформлена згідно положенням ВАК України. Складається із вступу, розділу огляду літератури, 2-х розділів власних досліджень, розділу обговорювання результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури, до якого надходять 214 джерел, з яких 157 авторів країн СНД і 57 авторів дальнього зарубіжжя, додатку.

Робота ілюстрована 36 рисунками, 11 таблицями.

Зміст роботи

гальванопластика мостоподібний протез

Матеріали та методи дослідження

Дослідження проводились у таких напрямках:

Аналітичні дослідження фізико-механічних властивостей ретенційного шару, завдяки якому досягається міцність з'єднання облицювального матеріалу з металевою основою із неіржавіючої сталі.

Розробка та апробація нового методу зчеплення полімерного шару з металевою штампованою основою.

Проведення статистичної обробки матеріалу методами варіаційної статистики з використанням критерію Стьюдента.

Удосконалення технології виготовлення косметико-естетичних незнімних протезів на штамповано-паяній чи штамповано-зварній основі.

Експериментальні дослідження можливості електрохімічного нанесення ретенційної крихти на металеву основу на гальванічній лінії.

Клінічне впровадження запропонованого спосібу усунення дефектів коронкової частини зуба та заміщення дефектів зубного ряду.

Запропонування спосібу зняття удосконалених штучних коронок засобом розрізання.

Основним матеріалом експериментальних та фізико-механічних досліджень були стандартні штамповані гільзи, виготовлені з них ковпачки та мостоподібні протези, які виготовляли за удосконаленою технологією. Опорні штамповані ковпачки, які не відтворювали анатомічну форму зуба, виготовляли за загальноприйнятою методикою.

На першому етапі експериментальних досліджень використовували стандартні гільзи диаметром 16 мм, на зовнішню поверхню яких електрохімічним способом на гальванічній лінії наносили ретенційний шар з корундової чи порцелянової крихти трьох різних розмірів: 100 мкм, суміш 120-160 мкм, 200 мкм. Гільзи з'єднували між собою попарно пластмасою «Сінма-74» товщиною в 1 мм. Застосоване для цього пластмасове тісто полімеризували на водяній бані. Потім у внутрішню порожнину гільз установлювали та фіксували заздалегідь виготовлені цапфи необхідного диаметру, на яких закріплювали гільзи. Дослідні зразки установлювали та фіксували у спеціальній динамометричній розривній машині ИМ-4Р і випробували статичну міцність з'єднання пластмаси з металевою основою завдяки ретенційній крихті. Результати замірів заносили до таблиці, після чого визначали оптимальну величину ретенційної крихти та застосовуємий матеріал, з якого вони виготовлені (табл. 1).

З отриманих даних було зроблено висновки, що різниця міцності з'єднання облицювального шару з металевою основою при застосуванні корундової чи порцелянової ретенційної крихти несуттєва (р > 0,05). Також невелику різницю між показниками спостерігали при застосуванні крихти розміром 120-160 мкм та 200 мкм.

Таблиця 1. Результати досліджень на розрив з облицювальним матеріалом «Сінма-74».

Примітка: р > 0,05

Тому на наступному етапі для подальших досліджень використовували тільки корундову ретенційну крихту розміром 120 - 160 мкм та облицювальний матеріал «СІНМА-М», «ОКСОМАТ-3» та «ОКСОМАТ-DIPOL».

Облицювальний матеріал «СІНМА-М» полімеризували як на водяній бані, так і у пневмополімеризаторі при t-130?С та атмосферному тиску 5 атм. Фотополімерні композитні матеріали «ОКСОМАТ-3» та «ОКСОМАТ-DIPOL» полімеризували у фотополімеризаторі «DENTA-SAKURA». Випробування, результати яких відображені у таблиці 2, проводили за аналогічною схемою.

Показники свідчили про те, що максимальна міцність з'єднання виявлена при застосуванні пластмаси «СІНМА-М» при сухій полімеризації. Випробування з іншими полімерними матеріалами дали нижчі результати, але показали, що і їх можна використовувати в клініці ортопедичної стоматології для виготовлення комбінованих протезів на штампованій основі.

Таблиця 2. Результати випробувань на розрив з полімерними матеріалами «СІНМА-М», «ОКСОМАТ-3» та «ОКСОМАТ-DIPOL».

Примітка: р > 0,05

Показники випробувань з усіма полімерними матеріалами були кращі у порівнянні з літературними даними при виготовленні вже відомих комбінованих конструкцій.

Отримані результати підсумовували і на їх підставі були складені таблиці і зроблені висновки про можливість використання запропонованої удосконаленої технології в клініці ортопедичної стоматології.

Клінічні дослідження удосконаленої технології виготовлення протезів

Хворим виготовляли як окремі коронки, так і мостоподібні протези. Препарування зубів проводили з максимальним збереженням твердих тканин. Після отримання відбитків, відливання моделей, виготовляли штамповані металеві ковпачки, не відновлюючи анатомічну форму зубу з подальшим припасуванням їх у порожнині роту. Після цього ковпачки передавали у централізовану лабораторію, де на гальванічній лінії електрохімічним способом наносили ретенційний та функціональні шари, після чого накладали останній облицювальний косметико-естетичний шар, який відновлював анатомічну форму зубів.

Даний спосіб створення ретенційного шару дає можливість наносити його на будь-яку поверхню металевого штампованого ковпачка, тобто не облицьовувати поверхні, які не попадають у поле зору, а це, у свою чергу, веде до максимально економного підходу до процесу зняття твердих тканин зубу при препаруванні.

У випадках виготовлення мостоподібних протезів, проміжну частину виготовляли загальновідомим способом. З'єднання її з опорними елементами виконували методом зварювання або пайки.

Запропонований спосіб дає можливість виготовлення опорного елементу у дистальних ділянках, найчастіше на моляри, без ретенційного та облицювального шарів, тобто зразу виштамповувати штучну коронку з відновленням анатомічної форми зуба. Це також дає можливість максимального збереження твердих тканин зубу та зменшення об'ємів препарування.

При виготовленні протезів за удосконаленою технологією на кожному етапі проводили заміри товщини конструкції у різних ділянках: у ріжучого краю, по межі екватора та в області шийки зубу. Результати підсумовували, визначали середню величину заміру і на їх підставі складено таблицю 3.

Таблиця 3. Результати вимірювання товщини вестибулярної стінки коронки

За удосконаленою запропонованою технологією виготовлення незнімних косметико-естетичних конструкцій на штампованій основі запротезовано 129 хворих, яким виготовлено 174 незнімних зубних протезів. Строк спостереження склав від одного до п'яти років.

Під нашим наглядом спостереженню підлягали пацієнти трьох груп: перша - протезування окремими коронками, друга - протезування фронтальної ділянки зубного ряду і третя - протезування передньо-бокових ділянок зубних рядів.

На основі проведених експериментальних і клінічних досліджень встановлено, що удосконалена технологія протезування пацієнтів комбінованими конструкціями на штамповано-паяній (штамповано-зварній) основі покращує естетико-косметичні і якісні показники, що дозволяє запропонувати методику в клінічну практику.

При користуванні мостоподібними протезами чи окремими коронками інколи виникає необхідність їх зняти. В практиці ортопедичної стоматології, як правило, це виконується методом розрізання. Цей процес тим більше трудомісткий, чим більше товщина стінок коронок.

Запропоновані нами косметико-естетичні зубні протези на штампованій основі з більш тонкими стінками в деякій мірі полегшують цей процес. Однак, такі протези, виготовлені з використанням електрохімічного нанесення ретенційних пунктів та твердої металевої зв'язки, все ж мають велику сумарну товщину коронки.

Тому для рішення задачі менш трудомісткого зняття штампованих комбінованих коронок, уникнення травми кукси зуба ми пропонуємо, перед нанесенням ретенційного шару накладати посередині вестибулярної поверхні, перпендикулярно ріжучому краю коронки ізоляційну смужку. Проведеними дослідженнями встановлена оптимальна ширина смужки, яка склала 1,1 ± 0,1 мм для фронтальних; 1,4 ± 0,1 для дистальних зубів. Смужка наноситься з метою попередження попадання ретенційного покриття на ізолюємі місця і потім видаляється перед нанесенням облицювального шару. Ізоляційну смужку накладаємо по лінії можливого розрізу, тобто по лінії проходження ріжучого інструменту, що знижує травматизацію кукси зубу.

Дані отримані у процесі усіх досліджень, було статистично оброблено і на їх підставі складено таблиці і діаграми.

Показники міцності з'єднання облицювального матеріалу з металевим каркасом за рахунок ретенційного шару дають можливість зробити слідуючи висновки.

Висновки

Визначена можливість використання електрохімічного методу гальванопластики для нанесення ретенційного шару на металевий каркас штучної коронки, який забезпечує створення значної кількості ретенційних пунктів, що сприяє утворенню монолітної структури метала з облицювальним матеріалом.

Найбільш доцільним матеріалом для створення ретенційних пунктів на металевій основі коронки є корундова крихта розміром 120 - 160 мкм.

Розроблена технологія виготовлення штучної комбінованої коронки та каркасу комбінованого мостоподібного протезу, яка дає можливість зішліфовувати мінімальну кількість твердих тканин зуба при препаруванні, що можна вважати за органозберігаючу операцію у разі виготовлення косметико-естетичних протезів. В клініко-технологічні етапи ортопедичного лікування введено виготовлення штампованого металевого ковпачка, що сприяє щільному охопленню кукси опорного зуба.

Визначена максимальна міцність фіксації облицювального матеріалу з нанесеним на металеву основу ретенційним шаром із корундової крихти, яка складає 4,92 ± 0,17 МПа. Така міцність достовірно вище, ніж з'єднання полімерних матеріалів з металевим каркасом без електрохімічного покриття ретенційним шаром. Цієї сили зчеплення достатньо для ефективного використання методу в клінічній практиці.

При вивченні фізико-механічних властивостей протезів, виготовлених за запропонованою технологією, в термін користування їми до 5 років відмічено, що в 97 відсотках спостережень змін кольору, сколів, стертості облицювального матеріалу не спостерігали. Це свідчить про покращення естетико-косметичних і якісних показників запропонованих протезів, що дозволяє вважати метод їх виготовлення перспективним.

Розроблена методика, що до зниження трудомісткості процесу розрізання удосконаленої комбінованої коронки, у випадках необхідності її зняття, шляхом створення на вестибулярній поверхні металевої основи смуги без ретенційного шару.

Практичні рекомендації

При виготовленні штучних комбінованих (металевополімерних і металевофотокомпозитних) коронок для фіксації облицювального матеріалу на штамповану металеву основу пропонується застосовувати у якості ретенційних пунктів корундову крихту розміром 120-160 мкм нанесену електрохімічним методом на гальванічній лінії.

Одонтопрепарування при виготовленні штучної комбінованої коронки, по розробленій нами методиці, слід проводити без депульпації зубів. Вестибулярну і апроксимальні поверхні зуба слід зішліфовувати на величину, враховуючи товщину облицювального шару. Піднебінну поверхню зубу зішліфовувати на товщину штампованої металевої коронки, на 0,22 ± 0,02 мм.

Для зниження трудомісткості зняття штучних коронок методом розрізання слід передбачити при її виготовленні створення смуги на вестибулярній поверхні, де відсутній ретенційний шар.

Опубліковані роботи за темою дисертації

Исследование фиксации облицовочного материала к металлическому каркасу из нержавеющей стали // Вісник стоматології. - 1997.- №3. - С. 417.

Клинико-лабораторные этапы изготовления штампованных коронок с облицовкой по новой технологии // Вісник проблем біології і медицини. - 1998. - №2.-С. 118. (Соавтор Левкович А.Н.)

Применение штампованных коронок, облицованных полимерными материалами // Вісник стоматології. - 1999. - №1.-С. 33-34.

Зняття штучних коронок зубів, виготовлених методом гальванопластики // Медичні перспективі. - 2000.- №1.-С. 76 - 78. (співавтор Левкович А.М.)

Заявка на винахід (корисну модель) за №99031591/7397 від 23.03.1999 р. (співавтори Левкович А.М., Живкова Л.В.)

Лабораторные и клинические исследования адгезионных свойств покрытия на штампованных коронках // Акт. питання ортопедичної стоматології: Збірник наук. праць. - Полтава, 1996.-С. 45-47.

Применение корундовой крошки для фиксации облицовочного материала // Акт. пробл. ортопедичної стоматології. - Львів, 1996. - С. 68-69. (соавтор Левкович А.Н.)

Размещено на Allbest.ru