Нейротканинні взаємовідносини в скелетному м’язі при різних способах його реіннервації (експериментально-морфологічне дослідження)

В дослідах з використанням операції за Брунеллі, укорінення нерва з боковими насічками або після створення в м'язі глибокого поздовжнього розрізу домінують нейротропні впливи з боку м'язових волокон, залишених без рухової іннервації. Експерименти з попередньою імплантацією у м'яз аутогенного нерва займають в цьому плані проміжне положення, оскільки предегенерований нерв створює умови для проникнення значної частини регенеруючих аксонів у дистальні відділи реіннервованого м'язу, що в цілому сприятливо впливає на відновлення нейром`язових зв'язків, Однак, реіннервація м'язових волокон досягається лише після того, як регенеруючі нервові волокна залишають межі імплантованого відрізку нерва і направляються до м'язових волокон. У всіх проведених у цій роботі експериментах вдалося відмітити, що більша або менша частина нервових пучків і аксонів, безпосередньо підростаючих до денервованих м'язових волокон, слідує за ходом кровоносних мікросудин. Таким чином, елементи гемомікроциркуляторного русла є одним з тих субстратів, які забезпечують розподіл нервових стовбурців і волокон у реіннервованому м'язі. Оскільки хемотаксичні впливи на регенеруючі нервові волокна, пов'язані з виникненням градієнта концентрації відповідних речовин у субстраті, обмежуються відстанню не більше 1-1,5 мм, для загального наслідку процесу реіннервації важливою є послідовність зміна субстрату, в якому здійснюється ріст аксонів. В наших випадках: сполучна тканина - тяжі нейролемоцитів - кровоносні мікросудини - м'язові волокна.

Одним із суттєвих етапів, які характеризують невротизацію денервованого м'язу є виникнення осередків гіпернервії. На 14 добу в різних експериментальних групах утворюються регенераційні невроми, основу яких утворює сполучна тканина, в якій окрім ростучих аксонів, міститься сполучна тканина, кровоносні мікросудини і мігруючі нейролемоцити. Певно, фактором, обумовлюючим гіпернервію м'язу, є також спрутинг, стимулом виникнення якого слугує гіпонервія.

Важливим вважається також питання про взаємозв'язок тканинних реакцій, які здійснюються на різних етапах де- і регенераційного процесів у м'язі.

Слідом за проведенням оперативного втручання у всіх тканинних компонентах виникають альтеративні зміни, типові для кожної з тканин. В сполучній тканині - явища асептичного запалення, в ушкоджених м'язових волокнах - віскоподібний некроз, в розсіченому нерві - первинна і вторинна дегенерація. Вже на 7 добу поряд з продовженням альтеративних змін спостерігаються відновлювальні процеси. В сполучній тканини спостерігається фібробластична реакція і пов'язана з нею активна продукція міжклітинної речовини, в тому числі колагенових волокон, орієнтованих вздовж м'язу. Частина ушкоджених м'язових волокон проявляє ознаки регенерації. На 14 добу поряд з волокнами, забезпеченими м'язовими бруньками, в ділянках ушкодження м'язу відмічаються тонкі волокна типу міотуб. Умовами утворення міотуб є формування молодої сполучної тканини з достатньою ступінню кровопостачання регенерату. З початком активної регенерації осьових циліндрів і відновлення моторної іннервації м'язових волокон послідовно - спочатку в зоні укорінення в реіннервований м'яз нерва-невротизатора, а потім у віддалених ділянках органу починається відновлення структури і функції м'язових волокон.

Що стосується нейром'язових веретен то для стабілізіції стану інтрафузальних волокон важливим є відновлення в першу чергу ампулоспіральних нервових волокон.

Ще одне питання стосується як загальних, так і спеціальних ознак, що визначають перебіг реактивних процесів у тканинах м'язу після її де- і реіннервації в результаті проведення різних варіантів експерименту. Спільним для всіх груп дослідів були денервація м'язу і наступні нейродистрофічні зміни м'язових волокон з відповідними змінами гемомікроциркуляторного русла і проміжної сполучної тканини. Дистрофічні зміни м'язових волокон в зоні розміщення відрізку імплантованого аутогенного нерва характеризуються більш повільним перебігом, що, очевидно, пов`язано з виділенням ним під час дегенерації ряду біологічно активних речовин. Реакція сполучної тканини на безпосереднє ушкодження нерва була мінімальною в дослідах із нейрорафією, а потім збільшувалася в ряду: операція за Брунеллі, укорінення розщепленого нерва у м'яз, укорінення нерва-невротизатора у м'яз після попереднього подразнення його ендо- та перимізію, з'єднання нерва-невротизатора з попередньо імплантованим у м'яз (предегенерованим) аутогенним нервом.

У всіх експериментах сполучна тканина була первинним субстратом, в якому здійснювався ріст осьових циліндрів. Навіть у дослідах з нейрорафією і з`єднанням нерва-невротизатора з предегенерованим нервом початково "голі" осьові циліндри першочергово проникали у молоду сполучну тканину, утворюючи разом з тим основу регенераційної невроми. Значення сполучнотканинного компоненту м'язу, як субстрату для підростання осьових циліндрів до м'язових волокон, було найбільшим в дослідах з проведенням операції за Брунеллі, укоріненням нерва з боковими насічками в глибокі відділи м'язу і попереднього подразнення ендо- і перимізію. В п'ятій групі експериментів невротизація м'язу характеризується більш вираженою реакцією спрутингу, яка сприяє розширенню зон іннервації м'язових волокон, що природньо доповнює етап їх мінімального нервового забезпечення і сприяє мобілізації нейротрофічних впливів з боку відповідних мотонейронів.

Останнє з обговорюваних питань стосується клінічного значення проведених досліджень. Це включає в себе два взаємопов'язаних аспекти - теоретичний і практичний. Теоретичний аспект заключається в оцінці гістобластичних потенцій тканин з точки зору з'ясування можливостей направленого впливу на них різних нехірургічних лікувальних факторів і найбільш раціонального використання їх для досягнення основної мети проведених операцій, а практичний пов'язаний з пошуком нових методик проведення оперативного втручання і його подальшого удосконалення. Результати проведених спостережень переконливо свідчать, що нанесення додаткової травми денервованому м'язу (операції укорінення нерва з боковими насічками в його глибокі відділи, подразнення в м'язі ендо- і перимізію, імплантація аутогенного нерва) не тільки викликає виникнення грануляційної сполучної тканини, яка орієнтує і стимулює ріст новоутворених аксонів, але й створює особливий ("пластичний" за О.М.Студитським, 1959) стан м'язу, що сприяє активному прояву відновлювальних потенцій його головних структурних компонентів - м'язових волокон.

Зважаючи на отримані результати, вважаємо доцільним у залежності від ситуації використання різних запропонованих в цій роботі і вивчених способів реіннервації денервованих м'язів, оскільки ці методики підвищують ефективність мікрохірургічного лікування денервованих скелетних м'язів у зв'язку зі створенням нових умов для відновлення нервових провідників.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз стану проблеми відновлення нейрального забезпечення денервованих в результаті травматичного ушкодження скелетних м'язів показує, що не завжди враховуються особливості саме нейротканинних взаємовідношень в цих умовах. В той же час недостатньо вивчені власні (гістобластичні) потенції тканин скелетного м'язу при його реіннервації.

2. Нейротканинні взаємовідносини в скелетному м'язі в умовах його денервації і наступної реіннервації, які забезпечують його відновлення, визначаються зміною взаємовідносин в системі сполучна тканина - периферична нервова система - скелетна м'язова тканина.

3. Повнота невротизації денервованих скелетних м'язів знаходиться в прямій залежності від гістобластичних властивостей тканин, які утворюють регенерат; від пластичних властивостей м'язової тканини; нейротропних впливів сполучнотканинного комплексу, денервованих м'язових волокон, аутоімплантованого нерва; від способу реіннервації.

4. В експерименті успішна невротизація денервованого м'язу досягається нейрорафією з використанням прийомів мікрохірургічної техніки. Однак, при травмах м'язу і відповідного нервового стовбура подібна операція в клінічних умовах можлива лише в поодиноких випадках.

5. Операція за Брунеллі, яка заключається в укоріненні розщепленого центрального відрізка нерва-невротизатора в поверхневі ділянки денервованого м'язу, приводить до швидкого формування обширної зони гіпернервії та утворення моторних закінчень. Реіннервація м'язу характеризується нерівномірністю темпів невротизації і затримкою ліквідації післяденерваційних змін у віддалених від місця операції ділянках м'язу.

6. Впровадження нерва-невротизатора в глибокі відділи м'язу після нанесення на ньому бокових насічок, розміщення центрального відрізку нерва-невротизатора в поздовжній розріз м'язу з одночасним помірним ушкодженням елементів ендо- і перимізію, з'єднання нерва з попередньо імплантованим у м'яз фрагментом аутогенного (предегенерованого) нерва забезпечують, в порівнянні з операцією за Брунеллі, більш рівномірний розподіл регенеруючих нервових волокон у віддалених від місця операції ділянках органу і відносно синхронну ліквідацію післяденерваційних змін у різних відділах м'язу.

7. Вирішальним фактором, який обумовлює більш повне і рівномірне, ніж при операції за Брунеллі, нейральне забезпечення м'язу при використанні досліджених способів реіннервації є виникнення численних осередків гіпернервії в глибоких відділах м'язу з наступним проникненням регенеруючих нервових волокон в інші ділянки органу.

8. Реіннервація м'язу здійснюється за умов послідовної зміни основних субстратів, які забезпечують регенерацію і розподіл новоутворених нервових волокон: сполучна тканина - тяжі нейролемоцитів - кровоносні мікросудини - м'язові волокна. В дослідах з попередньою імплантацією в денервований м'яз фрагменту аутогенного нервового стовбура додатковим шляхом росту регенеруючих аксонів є предегенерований нерв.

9. Нервові волокна, які регенерують з осередків гіпернервії, використовують для росту або преформовані шляхи (тяжі нейролемоцитів), або сполучну тканину ендо- і перимізію. В останньому випадку диференціювання нервових волокон і моторних бляшок пролонгується у часі з подальшим нівелюванням його перебігу в обох варіантах.

10. В реіннервованому м'язі відбувається відновлення не тільки рухової, але й чутливої іннервації, що обумовлено регенерацією нервових волокон у складі нейро-м`язових веретен.

11. Важливою компенсаторною реакцією периферичної нервової системи в реіннервованому м'язі є колатеральний і, особливо, термінальний спрутинг. Він приводить до виникнення моторних нервових закінчень з широкою площею галуження, які на ранніх етапах невротизації встановлюють контакти з сусідніми м'язовими волокнами.

12. Результати, отримані в цьому дослідженні, дозволяють рекомендувати запропоновані способи невротизації денервованих м`язів для застосування в практичній хірургії.

ПЕРЕЛІК РОБІТ, ВИДАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Скелетний м'яз - проблеми реіннервації.- К. : Перун, 1997. - 135 с.

2. Experimental morphological analysis of different methods of skeletal muscle reinnervation // Вісник морфології (Reports of Morphology). - 1997. - № 1. - s. 8-10.

3. Морфометрический анализ реиннервированной мышцы // Український медичний альманах. - 1998. - № 2. - С. 116-118.

4. Реіннервація мязу - проблеми і перспективи // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 1999. - № 1. - С. 173-175.

5. Морфологія нейротканинних взаємодій у скелетному м'язі при різних способах реіннервації // Вісник морфології. - 1999. - № 1. - С. 1-3.

6. Особливості використання автотрансплантата нерва під час реіннервації скелетного м'яза // Буковинський медичний вісник. - 1999. - том 3. - № 2. - С. 163-168.

7. Значення сполучної тканини в регенерації нерва і невротизації денервованого м'яза // Вісник наукових досліджень. - 1999. - № 2. - С. 33-34. (співавт. Чайковський Ю.Б., Коломійцев А.К., Грабовий О.М.)

8. Стан скелетного м'язу при різних способах його реіннервації // Вісник проблем біології і медицини. - 1999. - № 3. - С. 57-61.

9. Реиннервация скелетной мышцы после ее направленного повреждения // Клінічна хірургія. - 1999. - № 3. - С. 19-22. (співавт. Лисайчук Ю.С.)

10. К вопросу о реиннервации скелетных мышц // Лікарська справа. - 1999. - № 3. - С. 91-94.

11. Хірургічне з'єднання рухового нерва та м'яза в експерименті і перспективи його клінічного застосування // Вісник проблем біології і медицини. - 1999. - № 6. - С. 105-108. (співавт. Лисайчук Ю.С., Коломійцев А.К., Павліченко Л.М., Пролеєв О.В.)

12. Особливості регенерації периферичної нервової системи в реіннервованому скелетнному м'язі // Український медичний альманах. - 1999. - № 2. - С. 79-82.

13. Значення сполучної тканини в реіннервації скелетного м'язу - Вісник проблем біології і медицини. - 1999. - № 7. - С. 64-68.

14. До питання реактивності ендотелію кровоносних капілярів поперечно-смугастого м'язу // Вісник морфології. - 1999. - № 2. - С. 166-167. (співавт. Скибінська Т.Р., Стеченко Л.О., Куфтирева Т.П., Козак Г.І.)

15. Скелетний м'яз в умовах механічної травми та денервації - структурно-функціональні особливості // Вісник проблем біології і медицини. - 1999. - № 8. - С. 9-15.

16. Реакції гемомікроциркуляторного русла м'язу при його реіннервації різними способами // Проблеми екології і медицини. - 1999. - № 3,4. - С. 67-70.

17. Морфология новых способов реиннервации скелетной мышцы // Вісник морфології. - 2000. - № 1. - С. 35-36.

18. Ультраструктурные особенности нейротканевых взаимодействий в скелетной мышце при различных способах ее микрохирургической реиннервации // Экспериментальная и клиническая медицина. - 2000. - № 2. - С. 53-55.

19. А.с. 1575227 Способ моделирования регенерации нерва // співавт. Чайковский Ю.Б., Коломийцев А.К., Войцеховский В.Г, Гашинский В.В. (СРСР); Заявлено 25.04.1988; Опубл. 30.06.1990. Бюл. № 24. - С. 234.

20. А.с.1697775 А 1, МКИ А 61 В 17/56 Способ пересадки мышц // співавт. Дрюк Н.Ф., Лисайчук Ю.С., Павличенко Л.Н., Пролеев А.В., Кричевский В.И., Коломийцев А.К., (СРСР); Заявлено 17.06.88; Опубл. 15.12.91. Бюл. № 46. - С. 27.

21. А.с. 1759405 А 1, МКИ А 66 В 17/00 Способ реиннервации мышц // співавт. Н.Ф.Дрюк, Ю.С., Ю.С.Лисайчук, А.К.Коломийцев, В.И.Кричевский, Л.Н.Павличенко (СРСР); Заявлено 30.01.90; Опубл. 1992. - Бюл. № 33. - С. - 45.

22. Новые возможности восстановления повреждения нервномышечного аппарата руки // Вісник проблем біології і медицини. - 1999. - № 3. - С. 61-64. (співавт. Лисайчук Ю.С., Павличенко Л.М.)

23. Сравнительная характеристика нервного аппарата мышц при различных способах ее микрохирургической реиннервации // Тезисы докл. конф. “Стресс и патология опорно-двигательного аппарата” - Харьков, 1989 - C. 94-96. (співавт. Лисайчук Ю.С., Кричевский В.И., Терещенко Т.Л., Пролеев А.В., Павличенко Л.Н.)

24. "Прямая невротизация" - новые возможности в восстановительной хирургии периферических нервов // Тез. докл. 3 Всесоюзн. симпозиума “Проблемы микрохирургии” 7-8 сентября 1989 г. - Саратов. - С. 16. (співавт. Лисайчук Ю.С., Кричевский В.И., Терещенко Т.Л., Пахальчук Н.М.)

25. Восстановление нервно-мышечных связей в скелетных мышцах при их микрохирургической реиннервации // Тез. докл. научно-практической конференции “Актуальные вопросы клинической и экспериментальной медицины”. - Кривой Рог. - 1990. - С. 193-194. (співавт. Лисайчук Ю.С., Терещенко Т.Л., Коломийцев А.К., Кричевский В.И.)

26. Нейротканевые взаимодействия в поперечно-полосатой мышце при различных способах ее микрохирургичесческой реиннервации // Тез. докл. III сьезда анатомов, гистологов, эмбриологов УССР “Актуальные вопросы морфологии. - Черновцы. - 1990. - С. 161-162. (Лисайчук Ю.С., Кабак К.С., Кричевский В.И.)

27. Нейро-морфологическое обоснование и клиническое применение новых методов восстановления элементов нервно-мышечного аппарата // Материалы обьединенного 2 сьезда анатомов, гистологов, эмбриологов и 10 сьезда хирургов Белоруссии. - 1991. - т. 1 - С. 75. (співавт. Кабак К.С., Лисайчук Ю.С., Павличенко Л.Н.)

28. Реиннервация скелетных мышц при полнослойной интрамуральной невротизации // Тез. докл. научно-практической конференции “Современные проблемы клинической и экспериментальной медицины”. - Кривой Рог. - 1991. - С. 187-188. (співавт. Лисайчук Ю.С.)

29. Новые возможности в восстановительной хирургии нервно-мышечного аппарата верхней конечности // Тезисы конф. “Фундаментальные и прикладные аспекты нетрадиционной медицины”. - Харьков. - 1992. - С. 17. (співавт. Лисайчук Ю.С., Павличенко Л.Н., Неофиту К.)

30. The reinnervation of the recipient tissues by the transplantation of the skeleton muscle on the vesselnervous foot // 1Y Сongress of the world federation of Ukrainian Medical Association. - 1992. Сharkiv. - Ukraine. - P. 487.

31. Порівняльна характеристика деяких методів нейрорафії // Тези доп. 1 Націон. Конгресу анат., гіст., ембр. та топографоанатомів України “Актуальні питання морфології”. - Івано-Франківськ, - 1994, - С. 91.

32. Гемомікроциркуляторне русло денервованого м`яза // Тези доп. наук. конференції “Актуальні проблеми функціональної анатомії судинної системи”. Львів, - 1995. - С. 65.

33. Морфологічні особливості сполучної тканини в денервованому м'язі при його реіннервації // Тезисы межд. конф. “Идеи И.И.Мечникова и развитие современного естествознания”. - Харьков, 1995. - С. 167-168.

34. Ультраструктурные особенности денервированной скелетной мышцы в ранние сроки после реиннервации // Тезисы 1 межд. конгресса по интегративной антропологии. - Тернополь. - 1995. - С. 191-192.

35. Ультраструктурные особенности денервированной мышцы // Тезисы 1 межд. конгресса по интегративной антропологии. - Тернополь. - 1995. - С. 192-193. (співавт. Коломийцев А.К., Стеченко Л.А., Андриенко Т.В., Неумержицкий А.Л., Дмитренко В.В.)

36. Нейротканевые взаимоотношения в условиях реиннервации скелетной мышцы // Тези доп. міжн. конф., присв'яченій пам'яті Сморщка С.А. “Актуальні питання морфології”. - Тернопіль. - 1996. - С. 341-342. (співавт. Коломийцев А.К., Неумержицкий А.Л.)

37. Новые возможности восстановления повреждения нервномышечного аппарата руки // Вісник проблем біології і медицини. - 1999. - № 3. - С. 61-64. (співавт. Лисайчук Ю.С., Павличенко Л.М.)

АНОТАЦІЯ

Костинський Г.Б. Нейротканинні взаємовідносини в скелетному м'язі при різних способах його реіннервації (експериментально-морфологічне дослідження). Дисертація на здобуття вченого ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.03.09 - “гістологія, цитологія і ембріологія”. Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця. Київ, 2000 рік.

Проведене експериментально-морфологічне дослідження дозволило встановити принципово важливі положення регенерації периферичної нервової системи, відновлення структури і функції денервованого м'язу при його реіннервації. Визначені часові, кількісні і якісні нервово-м'язові взаємовідносини в динаміці реіннерваційного процесу за різних умов. Встановлені та морфологічно обгрунтовані прийоми стимуляції регенераційних процесів, в тому числі активацією сполучної тканини та використанням аутотрансплантованого нерву.

Ключові слова: скелетний м'яз, регенерація периферичної нервової системи, стимуляція регенераційних процесів.

АННОТАЦИЯ

Костинский Г.Б. Нейротканевые взаимоотношения в скелетной мышце при разных способах ее реиннервации (экспериментально-морфологическое исследование). Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.03.09 - “гистология, цитология и эмбриология”. Национальный медицинский университет им. А.А.Богомольца. Киев, 2000 год.

В работе дана всесторонняя оценка нейротканевых взаимоотношений в денервированной мышце при ее микрохирургической реиннервации разными способами.

Эксперимент был проведен на 160 белых крысах. Объектом исследования была икроножная мышца правой тазовой конечности. Во всех случаях производилось рассечение нерва ее латеральной головки с последующей микрохирургической реиннервацией как традиционными (нейрорафия, реиннервация по Брунелли), так и оригинальными методами реиннервации (укоренение в мышцу нерва-невротизатора после нанесения на нем боковых насечек, умеренное повреждение эндо- и перимизия в месте размещения нерва-невротизатора, соединение невротизатора с предварительно имплантированным в реиннервиванную мышцу фрагментом аутогенного нерва).

Благодаря комплексным методам исследования (общегистологическим, нейрогистологическим, гистохимическим, электронномикроскопическому и морфометрическому) установлены принципиально важные положения регенерации периферической нервной системы, формирования нервных окончаний, восстановления структуры и функции денервированной мышцы при ее реиннервации. Определены временные, количественные и качественные нейро-мышечные взаимоотношения в динамике реиннервационного процесса в разных условиях.

При этом выяснено значение молодой соединительной ткани в невротизации денервированной скелетной мышце и восстановлении ее морфофункционального состояния а также установлена важная роль компенсаторных реакций нервной системы (коллатерального и, особенно терминального, спрутинга) в формировании моторных нервных окончаний с широкой площадью ветвления.

Факты, полученные в первой группе, свидетельствуют о том, что при других одинаковых условиях операция нейрорафии обеспечивает адекватные условия для невротизации денервированной мышцы. Даже без использования какого-либо дополнительного влияния, усиливающего реализацию регенеративных потенций нервных стволов, применение приемов микрохирургической техники для восстановления их целостности является достаточным для достижения положительного эффекта операции.

Результаты исследований во второй группе указывают на неравномерную невротизацию мышцы при реиннервации способом Брунелли. Исходное поверхностное расположение центрального отрезка периферического нерва-невротизатора создает условия для проникновения регенерирующих волокон в поверхностные участки и в месте укоренения нерва-невротизатора образуется очаг гипернервии. В то же время усложняется врастание нервных элементов в глубоко расположенные отделы. Поэтому лишь сравнительно небольшая часть молодых нервных волокон проникает в преформированные пути, образованные вследствие дегенерации нервных стволов. Отдаленность зоны гипернервии от глубоко расположенных участков мышцы приводит к тому, что ликвидация после денервационных изменений в преимущественной части мышечных волокон осуществляется в более поздние сроки.

При невротизации денервированной мышцы укоренением нерва-невротизатора с предварительно нанесенными боковыми насечками нервные элементы распределяются в органе более равномерно, нежели при операции по Брунелли.

При умеренном травмировании эндо- и перимизия в месте повреждения образуется соединительнотканный комплекс. Последний по ряду причин (активный биологический субстрат, пространственное размещение волокон) оказывает ориентирующее влияние на рост аксонов. Вместе с дополнительным влиянием мионов это облегчает их проникновение в участки, отдаленные от места операции, и способствует более полной реализации восстановительных потенций нервного аппарата.

Предварительная имплантация фрагмента аутогенного нервного ствола создает дополнительные возможности для ликвидации в мышечной ткани последенервационных изменений. Аутотрансплантат стимулирует регенерацию соединительной ткани и мышечных волокон, а также невротизацию органа. Гистобластические свойства структурных компонентов тканей, образующих нерв, содействуют реиннервации мышцы.

Таким образом, нанесение дополнительной травмы денервированной мышце вызывает возникновение грануляционной соединительной ткани, ориентирующей и стимулирующей рост новообразованных аксонов и создает особое ("пластическое") состояние мышцы, которое активизирует восстановительные потенции - мышечных волокон.

Ключевые слова: скелетная мышца, регенерация периферической нервной системы, стимуляция регенерационных процессов.

SUMMARY

Kostinsky G.B. Interaction between nerves and tissue in skeletal muscle under different kinds of reinnervation (experimental morphological study). Thesis for a Doctor's degree at speciality 14.03.09 - “histology, сytology and embryology”. National medical University named after Bogomolets A.A. Kiev, 2000.

Experimental morphological study that has been carried out allowed to determine fundamental regulations of peripheral nervous system regeneration and denervated muscle's structure and function recovery after its reinnervation. Time quantitative and qualitative interaction between nerves and muscle have been determined at the time of reinnervation process under different conditions. Regenerative processes stimulation technique has been determined and morphologically proved including activation of conjunctive tissue and autotransplanted nerve usage.

Key words: skeletal muscle, peripheral nervous system regeneration, and regenerative process stimulation.

Размещено на Allbest.ru