Функціональна морфологія щитовидних залоз плодів та новонароджених від матерів з окремими видами екстрагенітальної патології, гестозом

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський державний медичний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

14.03.02 - Патологічна анатомія

Функціональна морфологія щитовидних залоз плодів та новонароджених від матерів з окремими видами екстрагенітальної патології, гестозом

Гаргін Віталій Віталійович

Харків 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Харківському державному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник - заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Антоніна Федорівна Яковцова, Харківський державний медичний університет, завідувач кафедрою патологічної анатомії.

Офіційні опоненти:

Доктор медичних наук, професор Якімова Тамара Петрівна, Харківський науково-дослідний інститут медичної радіології ім. С.П. Григор'єва МОЗ України, головний науковий співробітник патолого-анатомічної лабораторії.

Доктор медичних наук, професор Задорожна Тамара Данилівна, Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (м. Київ), зав. лабораторії морфології.

Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ України, кафедра патологічної анатомії, м.Київ.

Захист відбудеться 09.03.2000 року о13:30годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.64.600.01. при Харківському державному медичному університеті за адресою: 61022, м. Харків, пр. Леніна, 4

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ХДМУ, 61022, м. Харків, пр. Леніна, 4

Автореферат розісланий “04”лютого 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат медичних наук, доцент О.П. Танько

1. Загальна характеристика роботи

щитовидна залоза ембріогенез вагітність

Актуальність проблеми. Сучасний рівень розвитку медицини ставить однією з основних проблем перинатальної патології антенатальну охорону плода, зниження захворюваності й смертності новонароджених у постнатальному періоді (А.Г. Талалаєв та ін., 1992; В.І.Грищенко та ін., 1996). За даними ВОЗ перинатальна патологія займає четверте місце серед причин загальної смертності населення. Рівень дитячої смертності в Україні в останні роки сягає 13-14 на 1000 народжених живими (М.Г. Гойда, 1998).

Екстрагенітальні хвороби матері, тяжкі ускладнення вагітності, шкідливі фактори навколишнього середовища несприятливо впливають на формування і розвиток усіх органів та систем, у тому числі й щитовидної залози (Т.Д. Задорожна, 1996; В.І. Грищенко, 1992; B.Sibai, 1991). Пізній гестоз, цукровий діабет, гіпертонічна хвороба матері досить часто ускладнюють перебіг вагітності, призводять до розвитку фето-плацентарної недостатності, наслідком якої є хронічна гіпоксія, гіпотрофія плода і новонародженого, морфофункціональна незрілість, висока захворюваність і летальність, що відображає неспецифічний вплив вказаних патологічних станів матері на розвиток людини у подальшому онтогенезі (В.І. Грищенко та ін., 1992; А.Ф. Яковцова та ін., 1995).

У той же час, в останні десятиріччя серед хвороб дитячого віку збільшується кількість патологічних станів щитовидної залози, причому більшість з них спостерігається на доклінічній стадії й залишається недіагностованими (І.С. Гарагуля, 1996; F. Pepe 1993). Ураження щитовидної залози впливають не тільки на розвиток плода, а й можуть сприяти виникненню ендокринної патології у подальшому онтогенезі (С.О. Степанов та ін., 1993; М.І. Балаболкін та ін., 1991; І.І. Дєдов та ін., 1992). За даними літератури, до останнього часу ще немає чіткого уявлення про морфофункціональний стан щитовидної залози плодів, які народились від матерів, хворих на гіпертонічну хворобу, цукровий діабет; краще вивчений вплив гестозу на ембріогенез щитовидної залози, проте автори наводять суперечливі дані: одні дослідження (О.В. Зінченко, 1996) свідчать про затримку розвитку щитовидної залози плодів, інші (С.А. Степанов, 1993) повідомляють про переважання склерозу органа.

Питання участі щитовидної залози у компенсаторно-пристосувальних процесах плода, ступінь її резервних можливостей реагування на несприятливі фактори материнського організму, перебігу вагітності й пологів, стан органа у ранньому неонатальному періоді залишаються важливими для раціонального ведення новонародженого.

Усе це зумовлює значний інтерес щодо вивчення фетогенезу щитовидної залози за умов наявності у матері гіпертонічної хвороби, цукрового діабету, гестозу для акушерів, неонатологів, педіатрів і морфологів у зв'язку з потребами теоретичної і практичної медицини.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертація містить у собі фрагмент науково-дослідної роботи“Патологічна анатомія ендокринної та імунної систем з позиції раннього онтогенезу (окремі аспекти)”, яка виконується у Харківському державному медичному університеті, номер державної реєстрації 01980002626.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження було вивчення морфофункціонального стану щитовидної залози плодів та новонароджених в умовах вагітності, яка була ускладнена пізнім гестозом, цукровим діабетом, хронічною гіпертензією.

Завдання дослідження:

Вивчити та проаналізувати клінічні дані, перебіг вагітності та пологів матерів з пізнім гестозом, цукровим діабетом і хронічною гіпертензією (гіпертонічною хворобою, нейроциркуляторною дистонією гіпертонічного типу).

Вивчити морфофункціональні особливості щитовидних залоз плодів від матерів з пізнім гестозом.

Вивчити морфофункціональні особливості щитовидних залоз плодів від матерів з цукровим діабетом.

Вивчити морфофункціональні особливості щитовидних залоз плодів від матерів з хронічною гіпертензією.

Виявити можливі морфофункціональні передвісники патологічних процесів у щитовидній залозі більш пізнього етапу розвитку.

Наукова новизна одержаних результатів. Наслідком комплексного морфологічного, гістохімічного, імуноморфологічного, морфометричного, електронно-мікроскопічного дослідження є результати, що свідчать про внутрішньоутробне ушкодження щитовидної залози плодів, які народились від матерів з пізнім гестозом, цукровим діабетом та хронічною гіпертензією. Ці ушкодження мають, з одного боку, неспецифічний характер і проявляються зміною маси щитовидної залози, сповільненням темпів розвитку тканини органа, проявом чого є зміни у відносних об'ємах елементів щитовидної залози, розмірах фолікулів, розростання сполучної тканини, проліферативно-фібропластичні зміни з фіксацією імунних комплексів на базальних мембранах фолікулів, у судинних стінках, а також активацією колагеноутворення у щитовидних залозах плодів груп, що вивчались. Виразність цих змін залежить від патології матері. При пізньому гестозі у матері вищевказані ушкодження щитовидної залози плодів були найменш виражені, до складу імунних комплексів входили лише IgG. При цукровому діабеті ці зміни зустрічались частіше та були більш виражені, у фолікулах у складі імунних комплексів зустрічались IgG та IgМ. Крім того при декомпенсованому цукровому діабеті матері у плода спостерігалась осередкова інфільтрація глікогеном елементів органа. При хронічній гіпертензії у матері вищезазначені зміни у щитовидних залозах плодів були найбільш виражені, а світіння імунних комплексів з IgG та IgМ - найяскравішим (порівняно з гестозом і цукровим діабетом). У дітей усіх груп можливим наслідком захворювання може бути гіпофункція щитовидної залози у постнатальному періоді, а також розвиток аутоімунізації.

Пренатальна профілактика уражень плода при гестозах, цукровому діабеті, хронічній гіпертензії дозволить запобігти маніфестації вищеназваної ендокринної патології у постнатальному періоді розвитку.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані дані дозволять лікарям-патологам диференціювати патологічні зміни у щитовидних залозах плодів, новонароджених, дітей раннього віку згідно з материнською патологією; неонатологам враховувати функціональний стан ендокринної системи у таких новонароджених; педіатрам та ендокринологам виділяти групи ризику розвитку тиреоїдної патології у цих дітей у подальшому онтогенезі. Результати дослідження використовуються у навчальному процесі кафедри патологічної анатомії Харківського державного медичного університету, у практичній роботі патолого-анатомічного відділення Харківської обласної клінічної лікарні, Харківського центру перинатальної патології.

Особистий внесок дисертанта. Автором самостійно зібрано матеріал, проведено морфологічне, гістохімічне, імуноморфологічне та морфометричне дослідження, особисто проведено аналіз архівного матеріалу патолого-анатомічних відділень ХОКЛ, перинатального центру й обласної дитячої клінічної лікарні №1 м. Харкова за 1991-1999 рр. Автором також проведено статистичну обробку матеріалу, аналіз та узагальнення отриманих результатів, які дозволили сформулювати наукові положення і зробити висновки даної роботи.

Апробація роботи. Основні положення дисертації викладені, обговорені та схвалені на ХХІІ міжобласній науково-практичній конференції “Актуальные проблемы патологии в современных экологических условиях” (Харків-Суми, 1998); науково-практичній конференції "Медико-соцiальнi аспекти стану здоров'я дiтей i пiдлiткiв" (Харкiв, 1998); ХХІІІ міжобласній науково-практичній конференції “Актуальные проблемы патологической анатомии” (Харків-Полтава-Суми, 1999); VI конгресі патологів України; науково-практичній конференції “Новое в патологии: теория и практика” (Севастополь, 1999), а також на засіданнях Харківського наукового товариства патологоанатомів (1998, 1999).

Апробацію роботи проведено на спільному засіданні кафедр патологічної анатомії, гістології й ембріології Харківського державного медичного університету, кафедри патологічної анатомії Харківської академії післядипломного навчання лікарів, прозектур Харківської обласної клінічної лікарні і Харківського центру перинатальної патології 22.04.1999 р.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 18 наукових робіт, у спеціалізованих виданнях - 6, у тому числі 5 самостійних; у збірниках наукових конференцій - 10, у тому числі самостійних - 3.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 159 сторінках машинопису. Складається із вступу, огляду літератури, чотирьох розділів власних досліджень, їх обговорення, висновків і списку літератури (вітчизняних - 114, іноземних - 89). Робота ілюстрована 23 таблицями й 31 малюнком.

2. Основний зміст роботи

Матеріал та методи дослідження. Для досягнення мети та вирішення завдань даної роботи, нами вивчено 303 історії пологів та протоколи розтинів мертвонароджених, новонароджених, плодів. Матеріалом для морфологічного дослідження стали 84 щитовидні залози плодів, що загинули інтранатально у термін вагітності 37-41 тижнів та новонароджених, що загинули протягом першої доби життя.

Залежно від природи зареєстрованої артеріальної гіпертензії та протеїнурії, синдроми та хвороби вагітних, що супроводжуються підвищенням артеріального тиску, відповідно рекомендаціям D.A.Davey і Mc.Qillvray (1988) підрозділяються на чотири групи:

I група - хронічна гіпертензія (підвищення артеріального тиску реєструвалось до вагітності й/або до 20-го тижня вагітності; може супроводжуватись протеїнурією й набряками);

II група - гіпертензія вагітних (артеріальна гіпертензія реєструється вперше в житті після 20-го тижня вагітності; можуть спостерігатися протеїнурія і набряки);

III група - прееклампсія та еклампсія (високі показники діастолічного тиску (вище 110 мм рт. ст.) та протеїнурія (більш 3 г/л), виразні набряки аж до анасарки і судомний синдром);

IV група - некласифікуєма гіпертензія (транзиторна артеріальна гіпертензія з/без протеїнурії і набряків) та інші неясні у діагностичному відношенні випадки.

На основі даної класифікації до першої групи увійшов 21 випадок (15 плодів та 6 новонароджених) від матерів з хронічною гіпертензією (14 випадків гіпертонічної хвороби, 7 випадків нейроциркуляторної дистонії гіпертонічного типу), що відповідає першій групі за D.A.Davey і Mc.Qillvray.

Друга група включала 22 випадки (16 плодів та 6 новонароджених) від матерів з явищами гестозу. При підборі матеріалу враховувалась наявність у матері симптомів гестозу першої та другої половини вагітності (передусім нефропатія І, ІІ, ІІІ ступеня), що відповідає гіпертензії вагітних за D.A.Davey і Mc.Qillvray

Третю групу склав 21 випадок (14 плодів та 7 новонароджених) від матерів, вагітність яких перебігала на тлі інсулінзалежного та інсуліннезалежного цукрового діабету, легкого, середнього та важкого ступеня.

В усіх групах, крім другої, плоди частіше гинули від асфіксії, зумовленої гострим порушенням пуповинно-плацентарного кровообігу, або пологовою травмою, у групі плодів від матерів з цукровим діабетом крім цього серед причин смерті відмічалась діабетична фетопатія.

З контрольної групи виключались випадки екстрагенітальної патології, ускладнення перебігу вагітності та пологів у матері. Випадки з аномаліями розвитку, резус-конфліктом, інфекційними фетопатіями не брались до уваги. Контрольну групу дослідження склали 20 щитовидних залоз (15 від доношених плодів та 5 від новонароджених від здорових матерів, які загинули інтранатально від гострого порушення пуповинно-плацентарного кровообігу та пологової травми).

Розтин померлих мертвонароджених та забір матеріалу проводився у прозектурах Харківського центру перинатальної патології та Харківської обласної клінічної лікарні протягом 1991-1999 років.

Під час розтину плоди зважувались, вимірювалась їх довжина, оцінювалась відповідність морфологічних показників терміну гестації. З макроскопічних параметрів щитовидної залози встановлювали масу, розміри обох часток (довжина, ширина, товщина) та перешийка (висота, ширина). Матеріал фіксували залежно від методики дослідження - для рутинних, гістохімічних, імуноморфологічних методів фарбування у забуферному 10% водному розчині нейтрального формаліну, для електронної мікроскопії у глютаровому альдегіді.

Морфологічну будову залоз вивчали за допомогою рутинних гістологічних методик: фарбування гематоксиліном та еозином, пікрофуксином за ван Гизоном, за Маллорі. Рібонуклеїнова кислота (РНК) визначалась реакцією Браше з контролем розчином кристалічної рібонуклеази при температурі 37С протягом 2-х годин. Дезоксирибонуклеїнова кислота (ДНК) визначалась реакцією Фельгена-Россенбека. Контролем були зрізи, що не зазнали гідролізу. За допомогою PAS-реакції виявляли нейтральні мукополісахариди з контролем амілазою слини.

Імуноморфологічне дослідження виконано на серійних зрізах за прямим методом Кунса з використанням люмінуючих сухих кролячих сироваток проти глобулінів людини до Ig A, M, G і С3-фракції комплементу (виготовлювач НДІЕМ ім. Гамалеї, Москва). Колагени типувались непрямим методом Кунса з МКА до колагенів І, ІІІ, ІV і V типів.

Для дослідження у трансмісійнному електронному мікроскопі зразки тканин дофіксовували у 1% розчині чотириокису осмію, відмивали у ФСБ, зневоднювали у батареї спиртів, двічі у ацетоні та заливали в епон-аралдит (Fluka, Швейцарія). Ультратонкі зрізи контрастували уранілацетатом, цитратом свинцю та досліджували у трансмісійному електронному мікроскопі ЕМВ-100АК (Суми).

Морфометричне дослідження проведено за допомогою окулярної лінійки, сітки Автанділова, апарату "Интеграл-2М". Підраховували індекс Кlein'a (середній діаметр 100 фолікулів), середню висоту клітин фолікулярного епітелію, середній діаметр ядер фолікулярного епітелію, середній діаметр ядра тиреоциту; відносні об'єми основних структурних компонентів щитовидної залози (відносний об'єм строми (Vs), епітелію (Ve), фолікулярного епітелію (Vef) й інтерфолікулярного (Vei), колоїду (Vk)).

Числові дані оброблені за методом варіаційної статистики з обчисленням середньої арифметичної (М), середньоквадратичного відхилення (м), середньої помилки різниці (t), імовірності різниці (р). Остання між двома середніми при малих вибірках визначалась за таблицею Стьюдента з дотриманням умови (n1+n2-2). При визначенні ступеня вірогідності припускалась точність р<0,05.

Власні спостереження та їх обговорення. Наявність цукрового діабету, гіпертонічної хвороби у вагітних часто ускладнюється гестозом (В.І. Грищенко та ін., 1996; В.Д. Марковський, 1994; Л.Є.Туманова Л.Е., 1996 та ін.). Ми намагались максимально знизити вплив двох та більше несприятливих факторів стану материнського організму для отримання достовірніших даних про вплив гестозу, цукрового діабету, хронічної гіпертензії на щитовидну залозу плода.

Аналіз клінічних даних роділь показує, що в усіх групах жінки знаходились в активному дітородному віці. Жінки, перебіг вагітності яких був ускладнений гестозом, були трохи молодше за інших, що не суперечить іншим авторам (А.П. Пелещук, 1983; Л.Є. Туманова,1996). Вік жінок з цукровим діабетом був вищій за інших, при цьому переважали повторнороділлі. Співвідношення хворих інсулінзалежним та інсуліннезалежним цукровим діабетом близько 9:1 збігається з даними М.І. Солонець (1991). Діагноз цукровий діабет в усіх вагітних було встановлено до початку вагітності, тобто він не був одним з проявів гестозу.

Середній вік вагітних групи хронічної гіпертензії був трохи вищий за контроль. Усі жінки до початку вагітності знаходились на диспансерному обліку у зв'язку з наявністю гіпертонічної хвороби або нейроциркуляторної дистонії гіпертонічного типу.

У ході роботи встановлено, що щитовидна залоза плодів і новонароджених безумовно змінюється під впливом процесів, що тривають у системі "мати-плацента-плід" за наявності у матері цукрового діабету, гіпертонічної хвороби, явищ гестозу. При цьому вивчення стану органа нащадків, що загинули інтранатально і померлих протягом першої доби, показує, що останні мали перехідний або, частіше, десквамативний тип гістологічної будови щитовидної залози. Значення показників більшості параметрів у залозах двох вищевказаних категоріях дітей збігаються. Але, на думку більшості авторів (Я.І. Лашене, 1987; І.В. Сорокіна, 1992; А.П. Мілованов, 1991), вагому частину внеску до зміни з колоїдного типу будови на інші має стрес народження, тому для виключення дії цього чинника у вивченні впливу саме цукрового діабету, гестозу, хронічної гіпертензії більш інформативним, на нашу думку, є стан залоз доношених плодів, що загинули інтранатально.

Відмінність стану щитовидної залози у групах дослідження від контрольної встановлюється вже при порівнянні маси та розмірів щитовидної залози плодів від жінок з вказаними патологічними процесами (Табл.1). Частіше зустрічались відсутність перешийка, посилення фізіологічної асиметрії, зміни форми часток, що також, певно, є проявом впливу патологічних процесів матері на організм дитини на органному рівні.

Однак, аналіз відносних об'ємів щитовидних залоз показує, що, якщо у групі від матерів з діабетом збільшення органа здійснюється за рахунок колоїдного компоненту, то у групах від матерів з гестозом і хронічною гіпертензією - за рахунок стромального компоненту (Табл. 2). Збільшення маси залози плодів групи з діабетом відповідало збільшенню маси тіла дитини, яка у цій групі також вища за контроль. У той же час це єдина група, у якій гістологічна картина достать однорідна і представлена, як і в контролі, переважно колоїдним типом будови (паренхіма складається з фолікулів і ділянок інтерфолікулярного епітелію).

Водночас, аналіз мікроскопічної картини щитовидних залоз колоїдного типу будови цієї групи показує ознаки пониженої функціональної активності органа, проявом чого є збільшення середнього діаметру фолікулів, сплощення фолікулярного епітелію, загущення колоїду, мала кількість резорбційних вакуолів, зменшення

Таблиця 1 Органометричні показники щитовидних залоз

Група	Вага щитов. залоз х10-3кг	Розміри щитовидних залоз, х10-2м
		Права частка	Ліва частка	Перешийок
		Довжина	Ширина	Товщина	Довжина	Ширина	Товщина	Висота	Ширина
1	1,91 0,12	1,84 0,11	0,82 0,09	0,44 0,06	1,89 0,09	0,86 0,08	0,44 0,05	0,58 0,10	0,33 0,02
2	2,11 0,15	1,91 0,16	1,02 0,07*	0,61 0,06*	2,01 0,17	0,99 0,05	0,54 0,03*	0,77 0,06*	0,44 0,04*
3	2,21 0,13*	2,01 0,17	1,10 0,08*	0,62 0,07*	2,04 0,14*	1,06 0,06*	0,55 0,05*	0,78 0,08*	0,49 0,03*
4	2,04 0,11	1,91 0.13	1,04 0,06	0,62 0,05	2,03 0,16	0,99 0,06	0,55 0,04	0,77 0,08	0,47 0,05

Таблиця 2 Відносні обсяги основних компонентів щитовидних залоз

Група	Відносні обсяги, %
	строми	фолікулярного епітелію	інтерфолікулярного епітелію	Колоїду
1	14,542,75	25,732,74	29,532,31	28,192,47
2	22,212,28*	18,493,61*	36,472,65*	22,883,14*
3	21,233,04*	16,642,11*	37,234,64*	22,973,91*
4	18,732,62	18,432,14*	20,383,82*	39,414,13*

ядер та цитоплазматичного співвідношення (Табл. 2), відхилення від перпендикулярного напрямку великої осі до базальної мембрани фолікулярних тиреоцитів. Крім того, відмічається збільшення індексу

Таблиця 3 Морфометричні показники щитовидних залоз

Група	Індекс Klein'a, х10-6 м	Висота фолікулярного епітелію, х10-6 м	Діаметр ядер фолікулярних тиреоцитів, х10-6 м	Ядерно-цитоплазматичне співвідношення фолікулярних тиреоцитів
1	39,73,3	12,20,51	5,820,21	0,110,02
2	43,37,8	11,00,29*	5,110,28*	0,100,02
3	42,76,9	11,10,27*	5,090,26*	0,100,01
4	49,25,1*	10,80,31*	5,010,31*	0,100,01

накопичення колоїду. PAS-реакція у колоїді більш виразна, ніж у контрольній групі, що свідчить про зниження процесів резорбції колоїду (Я.І. Лашене, 1986; А.Ф. Яковцова, 1985).

Зниження активності реакції Браше у цитоплазмі тиреоцитів свідчить про можливість зниження синтезу структурних білків, зокрема тиреоглобуліну. Накопичення ДНК у ядрах клітин гетерохроматину свідчить про знижену функціональну активність клітин.

У інших групах визначається неоднорідна картина у будові органа. Поряд з колоїдним типом гістологічної будови визначено наявність перехідного (частина фолікулів з десквамованим фолікулярним епітелієм) та десквамативного (окремі фолікули серед полів десквамованого епітелію) типів. При цьому аналіз перебігу вагітності показує, що зміни у будові щитовидній залози від колоїдного до десквамативного типу йдуть паралельно з тяжкістю і тривалістю гестозу у матері, рівнем підвищенням цифр артеріального тиску при хронічній гіпертензії.

При перехідному та десквамативному типах гістологічної будови щитовидної залози відмічається зменшення об'єму фолікулярного епітелію. Об'єм інтерфолікулярного епітелію також зменшений. Середній діаметр фолікулів трохи більший, ніж у контрольній групі. Водночас спостерігається зменшення ядер і ядерно-плазматичного співвідношення, відхилення осі від перпендикулярного напрямку до базальної мембрани. Ці дані свідчать на користь зменшення функціонального напруження органа. У цих групах відмічається підвищення індексу накопичення колоїду, але його загущення, ущільнення, невелика кількість периферичних вакуолів, накопичення НМПС говорять про його знижену резорбцію (С.А. Степанов, 1993).

Слабовиражена реакція Браше у цитоплазмі тиреоцитів і яскрава реакція Фельгена-Россенбека у ядрах можуть свідчити про зниження здатності клітин до синтезу тиреоглобуліну.

Спостерігались випадки з ознаками затримки розвитку органа (тяжиста будова фолікулярного епітелію, поява хибної багаторядковості, наявність дрібних фолікулів неправильної форми), що особливо чітко спостерігалось у плодів із затримкою внутрішньоутробного розвитку (частіше при важкому та тривалому гестозі, високих цифрах артеріального тиску при ХГ).

Мали місце випадки з картиною функціонального перенавантаження органа з ознаками виснаження, морфологічним проявом чого можливо вважати більшу, ніж у контролі частоту перехідного типу будови органа, появу залоз з десквамативним типом будови. При перехідному типі, який у таких плодів щитовидна залоза мала частіше, фолікули, звично, середніх розмірів з частково десквамованим епітелієм. Процеси десквамації більш виражені у центральних відділах часток. Колоїд фолікулів щільний, слабо вакуолізований. Відмічалось розростання мезенхіми у інтерфолікулярному просторі. Вище зазначені ознаки прийнято розглядають як морфологічне підтвердження високої функціональної активності з ознаками виснаження (І.В. Сорокіна, 1994).

Таким чином, при порівнянні будови щитовидної залози залежно від тяжкості та тривалості дії патогенного фактору визначена така картина. При середньому та важкому ступені перебігу хвороби зміни залози значніші, що проявляється більшим розростанням стромального компоненту, більшим зменшенням об'єму фолікулярного й інтерфолікулярного епітелію, зменшенням ядер і ядерно-цитоплазматичного співвідношення, пониженою резорбцією колоїду. При цьому визначається, що тривалість патогенного чинника має більше значення, ніж його сила. Водночас вплив сильного і тривалого патогенного фактора на ранніх етапах онтогенезу веде до затримки розвитку щитовидної залози, проявою чого є відставання гістологічної будови органа від гестаційного віку (будова органа в основному у вигляді епітеліальних тяжів, трубок з окремими "відшнурованими" фолікулами, затримка в розвитку органа на 5-9 тижнів від фізіологічного терміну вагітності).

Доповнюють картину змін у щитовидних залозах груп, що вивчались, дані іммуноморфологічного й електронно-мікроскопічного дослідження.

При трансмісійній електронній мікроскопії визначається зміна форми ядер тиреоцитів. У міжклітинному просторі спостерігається відкладення колагену, при цьому більші зміни спостерігались у випадках, коли при фарбуванні за ван Гизоном в інтерфолікулярному просторі спостерігалась наявність полів колагенових волокон. Відмічається стовщення ендотелію капілярів. У групі від матерів з цукровим діабетом спостерігається набряк ультраструктурних елементів гематоцелюларного бар'єру. Вакуолі комплексу Гольджі залежно від функціонального стану клітини локалізуються або виключно в апікальній частині тиреоцитів (стан низької гормональної активності), або ж відбувається їх зміщення до базальних відділив клітин (підвищення гормональної активності). При цьому отримані дані у кожному спостережені збігаються з результатами гістохімічних досліджень.

Результати імуноморфологічного дослідження щитовидних залоз плодів вивчених груп різні. У групі контролю спостерігались подинокі випадки відкладання імунних комплексів, що містять IgG.

У групі від матерів з гестозом у щитовидних залозах більшості плодів базальні мембрани капілярів давали яскраве лінійне та гранулярне світіння, до складу імунних комплексів входили переважно IgG та подекуди IgM.

При легкій формі цукрового діабету матері, відмічається відкладення IgG у субендотеліальних відділах капілярів і на базальних мембранах фолікулів, певно, материнського походження. При важких формах діабету матері, коли у щитовидних залозах плода спостерігались більш масивні відкладення IgG, переважно лінійного характеру, а також поява IgМ у вигляді ділянкових накопичень, певно, має місце порушення біосинтезу компонентів базальних мембран. Це може бути зумовлено обмінно-метаболічними розладами, характерними для хворих на цукровий діабет (A. Wangel, 1992).

Виражене світіння імунних комплексів, що містять IgG, IgM, в щитовидних залозах плодів спостерігалось за наявності у матері хронічної гіпертензії. При цьому найбільш масивними були відкладення імунних комплексів у випадках з високими показниками артеріального тиску матері.

Питання про походження імунних комплексів у щитовидних залозах має досить спірний характер. Імовірніше за усе, це результат двох процесів: утворення комплексів “на місці”, тобто на поверхні або у середині базальних мембран, що може бути пов'язано з шкідливою дією комплементу та втручанням в процес імунокомпетентних клітин та ендотеліоцитів. З іншого боку, це може бути наслідком циркуляції імунних комплексів, відкладення яких у субендотеліальних просторах супроводжується підвищенням судинної проникності, що характерно для щитовидних залоз на ранніх етапах онтогенезу під впливом несприятливих факторів внаслідок порушень у гематоцелюларному бар'єрі органа (А. Хем, 1983; A. Ilicki, 1991).

При імуноморфологічному вивченні розподілу типів колагену в щитовидних залозах плодів контрольної групи було виявлено, що колаген I, III типів спостерігається у інтерфолікулярному просторі, у вигляді неяскравої імунофлюоресценції, причому переважав колаген III типу. У ділянці ендотелію спостерігався колаген IV та V типів. У базальних мембранах фолікулів спостерігались сліди колагену IV и V типів.

У групі плодів від матерів з гестозом, а також з хронічною гіпертензією у щитовидних залозах відмічалось посилення інтенсивності світіння препаратів, що були оброблені антисироваткою до колагену I і III типу, тоді як V тип був практично однаковий з контролем. У базальних мембранах фолікулів більш чітко, ніж у контролі виявлявся колаген IV і V типів.

Hа основі вищезазначеного можливо зробити висновок про деяке посилення колагеноутврення у щитовидних залозах плодів від матерів з гестозом і хронічною гіпертензією. Ці дані відповідають і гістохімічному, електронно-мікроскопічному дослідженню. Певно, посилення колагеноутворення пов'язано з гіпоксією плода, проявов чого є початкова стадія склеротичних змін (С.А. Степанов, 1993).

При важкій формі цукрового діабету матері у стромі щитовидних залоз плодів колаген I, III типів давав більш інтенсивне світіння, ніж в контрольній групі. Звертало на себе увагу яскраве лінійне світіння колагену IV типу та слабке гранулярне світіння колагену V типу у інтерфолікулярному просторі.

Усе вищесказане дозволяє твердити про активне колагеноутворення у щитовидних залозах плодів від матерів з цукровим діабетом, що, певно, є одним з проявів діабетичної мікроангіопатії, та як наслідок - гіпоксії (В.М. Бобков, 1991). У подальшому онтогенезі це може бути однією з морфогенетичних ланок розвитку склерозу та недостатності функції щитовидної залози. Ознаки гіпофункції органа в групі плодів від матерів з цукровим діабетом поряд з гіпоглікемією є основою таких клінічних проявів, як мала активність, млявість і сонливість, зниження фізіологічних рефлексів у таких новонароджених. Має місце не тільки збільшення періоду транзиторного зменшення рівня тиреоідних гормонів новонароджених, але й стійка недостатність тиреоідних гормонів у таких дітей (R. Calvo, 1997).

Таким чином, усі діти, що народились від матерів з важкими формами гестозу, хронічної гіпертензії, цукрового діабету повинні бути віднесені до групи високого ризику розвитку у них у подальшому онтогенезі різних видів порушень будови та функції щитовидної залози. У той же час проведення своєчасних й адекватних профілактичних заходів у групах новонароджених підвищеного ризику дозволить запобігти розвитку маніфестного захворювання, тим більше що щитовидна залоза є органом з високими адаптаційно-компенсаторними потенціями. У цьому органі можлива, хоч і повільна, резорбція фіброзної тканини (Д.С. Саркисов, 1995), що забезпечюється перед усім колагенолітичними властивостями епітеліальних клітин (G. Vinderwood, 1992; E. Rubin et al., 1990).

Висновки

Органометричні зміни в щитовидних залозах плодів при гестозі, цукровому діабеті, хронічній гіпертензії у матері залежать від ступеня патологічного процесу та проявляються збільшенням ваги органу, посиленням фізіологічної асиметрії, зміною форми часток, підвищенням частоти випадків відсутності перешийку.

При гестозі матері в щитовидній залозі плода спостерігаються помірно виражені зміни (порівняно з цукровим діабетом і хронічною гіпертензією). Ступінь проявів та тривалість гестозу відображаються у щитовидній залозі змінами від морфологічних проявів підвищеної функціональної активності до перенавантаження і виснаження органу, ознакою чого є зміна гістологічного типу будови залози від колоїдного до десквамативного, з одночасним збільшенням мезенхімального компоненту. Серед імунних комплексів переважає Ig G.

При цукровому діабеті матері в процесі ембріо- та фетогенезу щитовидної залози формуються морфофункціональні особливості, які свідчать про гіпофункцію органу (збільшення середнього діаметру фолікулів, сплощення фолікулярного епітелію, зменшення ядер, відхилення від перпендикулярного напрямку великої осі до базальної мембрани фолікулярних тиреоцитів, підвищення індексу накопичення колоїду, яскрава PAS-реакція в колоїді, слабопозитивна реакція Браше в цитоплазмі тиреоцитів, наявність дезоксирибонуклеїнової кислоти у вигляді гетерохроматину). Серед імунних комплексів переважає Ig М.

Важкий ступінь гіпертензії веде до затримки розвитку органа, що проявляється відставанням у розвитку від гестаційного віку терміном до 6-7 тижнів, дискоординацією гістогенезу. У той же час cередній ступінь гіпертензії вагітної у щитовидній залозі проявляється морфологічною картиною функціонального перевантаження органа.

Рівень підвищення артеріального тиску матері відображається у щитовидній залозі плода у вигляді ознак підвищеної функціональної активності аж до морфологічної картини перевантаження і виснаження органу, проявою чого є зміна гістологічного типу будови залози з колоїдного на десквамативний, а також одночасним посиленням склеротичних процесів з виразними імунними реакціями у вигляді відкладення на базальних мембранах імунних комплексів, до складу яких входять IgM, G; процеси колагеноутворення помірні.

Порушення ембріогенезу щитовидних залоз плодів від матерів з гестозом, цукровим діабетом, хронічною гіпертензією у подальшому онтогенезі можуть сприяти появі тиреоідної патології, тому ці діти потребують своєчасного профілактичного контролю з боку акушерів-гінекологів, неонатологів і педіатрів.

У щитовидних залозах новонароджених, що загинули протягом першої доби, переважають процеси десквамації фолікулярного епітелію.

Практичні рекомендації.

Лікарям-патологам слід ураховувати виявлені зміни у щитовидних залозах плодів і новонароджених від матерів з пізнім гестозом, цукровим діабетом і хронічною гіпертензією і розцінювати їх як прояви специфічних станів органа, зумовлених патологічним станом матері.

Результати кількісного та якісного аналізу тканинних, клітинних, субклітинних компонентів щитовидної залози отримані на матеріалах аутопсій можуть бути основою для оптимізації патолого-анатомічної діагностики й оцінки впливу патологічних факторів материнського організму у практичній діяльності дитячої і перинатальної клінік.

Профілактика акушерами-гінекологами і неонатологами уражень плода в антенатальному періоді й новонародженого у ранньому неонатальному періоді при гестозах, цукровому діабеті, хронічній гіпертензії у матері дозволить запобігти розвитку ендокринної патології у постнатальному періоді.

Діти, матері яких під час вагітності страждали на тяжкі форми пізнього гестозу, цукрового діабету і хронічної гіпертензії, педіатрами і ендокринологами повинні бути віднесені до групи ризику щодо маніфестації ендокринної патології у подальшому онтогенезі.

Основні положення дисертації рекомендуються для використання у викладанні розділів “Хвороби ендокринних органів”, “Компенсаторно-пристосувальні процеси”, “Перинатальна патологія” у курсі патологічної анатомії.

Список публікацій

1. Яковцова А.Ф., Губина-Вакулик Г.И., Сорокина И.В., Марковский В.Д., Омельченко О.А., Наумова О.В., Гаргин В.В. Патоморфологическое обоснование перинатальных факторов риска развития патологии // Врачебная практика. - 1998. - № 5. - С. 4-7.

2. Гаргин В.В. Особенности структуры щитовидных желез плодов при наличии гестоза у матери // Вiсник проблем бiологii i медицини. - 1999. - №4. - С.73-77.

3. Гаргин В.В. Состояние щитовидной железы плодов от матерей с гипертонической болезнью // Вiсник проблем бiологii i медицини. - 1999. №5. - С.53-57.

4. Гаргин В.В. Морфофункциональные характеристики щитовидной железы плодов при наличии материнского диабета // Вестник морфологии. - 1999. - №1. - С.27-29.

5. Gargin V.V. Morphofunctional Characteristics of Thyroid Gland in Fetuses From Mothers with Diabetes Mellitus. // School of Fundamental Medicine Journal. - 1999. - Vol.5. - №1. - P.46-48.

6. Гаргін В.В. Стан щитовидних залоз плодів від матерів з артеріальною гіпертензією різного походження // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 1999. - №3(2). - С.327-329.

7. Гаргин В.В., Бондареева В.П. Морфологические особенности щитовидной железы плодов от матерей с гестозом // Медицина сегодня и завтра. - 1996. - С. 200-201.

8. Gargin V., Yakovtsova A., Sorokina I., Yakovtsova I. Thyroids of neonates and fetuses from mothers with gestosis // Pathology research and practice. - 1997. - Vol. 193. - №5-6. - P.385.

9. Гаргин В.В. Влияние гестоза раннего срока беременности на морфологическую характеристику щитовидной железы плодов // Медицина сегодня и завтра. - 1997. - №2. - С.13-15.

10. Сорокина И.В., Гаргин В.В., Лекомцева Е.В. Морфофункциональные особенности щитовидной железы плодов и новорожденных от матерей с гестозом // Медицина сегодня и завтра. - 1997. - №2. - С. 22-24.

11. Яковцова А.Ф., Сорокина И.В., Гаргин В.В. Морфофункциональное состояние щитовидной железы плода при наличии материнского гестоза раннего срока // "Науковi записки". - Київ. - 1997. - С.104-105

12. Сорокина И.В., Питенько Н.Н., Гаргин В.В. Особенности тиреоидной функции в системе "мать-плод" при нарушении трофики плода // "Актуальные проблемы детской и подростковой эндокринологии". - Харьков. - 1995. - С.125-126.

13. Гаргин В.В. Морфофункциональные характеристики щитовидных желез плодов и новорожденных от матерей с сердечно-сосудистой патологией // Судиннi i онкологiчнi захворювання: морфогенез та екологичний патоморфоз. - Вiнниця. - 1998. - С.175.

14. Губіна-Вакулік Г.І., Яковцова А.Ф., Сорокіна І.В., Мельнікова С.М., Горголь Н.І., Омельченко О.А., Шелкова І.Ф., Гаргін В.В. Патолого-анатомiчнi змiни в органах новонароджених при емоцiно-негативних умовах iснування матерi пiд час виношування // Судиннi i онкологiчнi захворювання: морфогенез та екологічний патоморфоз. - Вiнниця. - 1998. - С. 175-179.

15. Гаргин В.В. Влияние артериальной гипертензии беременной на морфофункциональное состояние щитовидной железы плодов и новорожденных // Новые горизонты клиники внутренних болезней. - Харьков. - 1998. - С. 166-170.

16. Гаргин В.В. Морфофункциональные состояние щитовидной железы новорожденных от матерей с артериальной гипертензией // Медицина сегодня и завтра. - 1998. - №1. - С.30-37.

17. Сорокіна І.В., Гаргін В.В. Морфофункцiональний стан щитовидних залоз новонароджених вiд матерiв iз серцево-судинними хворобами. // Медико-соцiальнi аспекти стану здоров'я дiтей i пiдлiткiв. - Харкiв. - 1998. - С.107-108.

18. Сорокина И.В., Гаргин В.В., Наумова О.В. Щитовидная железа плодов от матерей с отдельными видами патологии // Тезисы 2-го съезда Международного Союза Ассоциаций Патологоанатомов. - Москва. - 1999. - С.291-292.

Анотація

Гаргін В.В. Функціональна морфологія щитовидних залоз плодів та новонароджених від матерів з окремими видами екстрагенітальної патології, гестозом. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.02 - патологічна анатомія. - Харківський державний медичний університет, Харків, 1999.

Дисертацію присвячено питанням патоморфологічних особливостей щитовидної залози на ранніх етапах ембріогенезу з позиції системи “мати-плацента-плід” під впливом ускладненого перебігу вагітності у матерів з гестозом, цукровим діабетом, гіпертензією. Виявлено ознаки порушення достичання і диференціювання тканини щитовидної залози. Поряд зі збільшенням розмірів та маси органа, при комплексному дослідженні спостерігались зміни у фолікулярному епітелії, гістохімічних реакціях у колоїді, клітинній цитоплазмі та ядрах, формування імунних комплексів, ознаки активації колагеноутворення. Ознаки гіпофункції органу, що спостерігались, можуть пояснити деякі клінічні прояви у таких новонароджених. Ступінь морфологічних проявів залежить від рівня тяжкості й тривалості патологічного стану матері.

Ключові слова: плід, щитовидна залоза, гестоз, діабет цукровий, артеріальна гіпертензія.

Аннотация

Гаргин В.В. Функциональная морфология щитовидных желез плодов и новорожденных от матерей с отдельными видами экстрагенитальной патологии, гестозом. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.02. - патологическая анатомия. - Харьковский государственний медицинский университет, 1999.

Диссертация посвящена изучению морфофункциональных особенностей щитовидной жедезы на ранних этапах онтогенеза с позиций системы “мать-плацента-плод” в условиях влияния осложненного течения беременности у матерей с гестозом, сахарным диабетом, гипертензией. Различия в строении органа выявляются уже при сравнении массы и размеров щитовидной железы плодов от женщин с указанными выше патологическими процессами. В указанных категориях детей чаще наблюдаются случаи отсутствия перешейка, усиления физиологической асимметрии, изменения формы долей.

Масса органа при наличии у матери гестоза и хронической гипертензии увеличилась за счет стромального и коллоидного компонента, при наличии сахарного диабета - преимущественно за счет коллоидного компонента.

При гистологическом исследовании выявлена неоднородная картина в строении органа. Наряду с коллоидным типом гистологического строения выявлено наличие переходного и десквамативного типов. При этом анализ течения беременности показал, что изменения в структуре щитовидной железы зависят от тяжести и длительности патологического процесса в материнском организме.

Наблюдаемые при постановке гистохимических реакций и электронно-микроскопическом исследовании изменения свидетельствуют об изменении функциональной активности органа, при этом в зависимости от выраженности и длительности изменений в материнском организме происходит вначале активация и некоторое повышение функциональной активности органа, а затем срыв компенсаторных процессов с угнетением функции органа.

Результаты иммуноморфологического исследования плодов изучаемых групп свидетельствуют о специфичности поражений щитовидных желез. В группе от матерей с гестозом в состав иммунных комплексов входят преимущественно IgG и M. При легкой форме сахарного диабета у матери отмечаются отложения IgG в субэндотелиальных отделах капилляров и на базальных мембранах. При тяжелых формах диабета у матери обнаруживаются более массивные отложения IgG, а также появление IgМ. Выраженное свечение иммунных комплексов содержащих IgG, IgM в щитовидных железах плодов наблюдается при наличии у матери хронической гипертензии. Выявлено усиление синтеза коллагена в щитовидных железах исследуемых групп. Наблюдаемые признаки гипофункции органа в изучаемых группах плодов могут объяснить некоторые клинические данные у таких новорожденных. Степень морфологических проявлений зависит от уровня и длительности патологического состояния матери.

Ключевые слова: плод, щитовидная железа, гестоз, диабет сахарный, артериальная гипертензия.

Annotation

Gargin V.V. Functional morphology of thyroid glands in fetuses and neonates from mothers with some types of extragenital pathology, gestosis. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree by specialty 14.03.02 - pathological anatomy. - Kharkiv State Medical University, Kharkiv, 1999.

The thesis is devoted to questions of the pathomorphological peculiarities of the thyroid gland in the early period of embryogenesis from the point of view of the system "mother-placenta-fetus" at influence of the complicated course of pregnancy in mothers with gestosis, diabetes mellitus, hypertension. The signs of the changes of maturation and differentiation of the thyroid tissue are revealed. In spite of the organ size and mass increase, complex study revealed the changes of the follicular epithelium, marked histochemical reactions in the colloid, cell cytoplasm and nuclei, formation of immune complexes, the signs of activation of collagen synthesis. The observed signs of the organ hypofunction in the studied groups of fetuses can explain some clinical manifestations in such newborns. The level of morphological manifestation depends on the level and duration of pathological condition in the mother.

Key words: fetus, thyroid, gestosis, diabetes mellitus, arterial hypertension.

Размещено на Allbest.ru

...