Клініка, діагностика і хірургічне лікування прогенії та відкритого прикусу

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

УДК 616.314.2-007.26-616.314.22-007.55-07-089

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

КЛІНІКА, ДІАГНОСТИКА І ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ ПРОГЕНІЇ ТА ВІДКРИТОГО ПРИКУСУ

14.01.22 - Стоматологія

Мигович Ігор Мирославович

Львів - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському державному медичному університеті ім. Данила Галицького МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, доцент Вовк Юрій Володимирович - завідувач кафедри хірургічної і ортопедичної стоматології факультету післядипломної освіти Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького МОЗ України

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Куцевляк Валерій Ісайович - завідувач кафедри стоматології дитячого віку Харківського державного медичного університету МОЗ України

доктор медичних наук, професор Покровський Марко Михайлович - професор кафедри стоматології дитячого віку Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького МОЗ України

Провідна установа:

Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, кафедра хірургічної стоматології, м. Полтава

Захист відбудеться 23 лютого 2000 р. о 13 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.600.01 у Львівському державному медичному університеті ім. Данила Галицького (79010, м. Львів, вул. Пекарська, 69).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського державного медичного університету ім.. Данила Галицького (79010, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 6).

Автореферат розісланий 17 січня 2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Чуклін С.М.

АНОТАЦІЯ

Мигович И.М. Клиника, диагностика и хирургическое лечение прогении и открытого прикуса. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - Стоматология. - Львовский государственный медицинский университет им. Данила Галицкого МЗ Украины, Львов, 2000.

Диссертационная работа посвящена изучению особенностей клинической картины, усовершенствованию диагностики и хирургического лечения больных с прогенией и с открытым прикусом.

На основании проведенных исследований установлено неравномерное развитие патологического процесса в нижней челюсти с образованием сагиттальной и вертикальной щели между зубами-антагонистами, а также смещение по горизонтали, что дало возможность выделить формы прогении - одностороннюю, двухстороннюю симметричную и несимметричную в сочетании с открытым прикусом, что имеет важное значение при решении вопроса о размере сегмента кости, подлежащего удалению во время хирургического вмешательства.

Выявлено морфологические нарушения челюстно-лицевого аппарата - отклонения в размерах нижней челюсти, которая была увеличена от 3 до 15 мм, и пропорциях лица, нижняя часть которой превышала 7,3±1,2 мм. Потеря жевательной эффективности составила 46,4%. Одновременно изучено функциональное состояние жевательных и височных мышц. Установлено, что у больных прогенией биоэлектрическая активность жевательных мышц довольно высокая с амплитудой потенциалов 250-300мкв., височных 180-250мкв. и частотой колебания 100-150гц. Результаты электромиографии, выполненной в отдаленные сроки после хирургического лечения, свидетельствуют о значительном улучшении их функционального состояния. Выявлено нарушение артикуляции шипящих и свистящих звуков, параметров внешнего дыхания - уменьшение жизненной емкости легких до 2,5 л, объема форсированного выдоха до 2,33 л, в то время как у практически здоровых людей с ортогнатическим прикусом (контрольная группа) показатели внешнего дыхания в норме. Результаты спирометрического исследования указывают на нарушение у большинства больных вентиляционной способности легких по обструктивному и рестриктивному типу.

Усовершенствован способ хирургического лечения прогении и открытого прикуса, основанный на остеотомии овальной формы у ретромолярной области и нижнем отделе ветви с расщеплением нижней челюсти на фрагменты в сагиттальной плоскости. После удаления сегмента кортикальных пластинок необходимого размера, который высчитывали перед операцией по телерентгенограммах и на гипсовых моделях челюстей, рановая поверхность на фрагментах кости приобретает форму круга, что позволило переместить тело нижней челюсти дистально и вокруг фронтальной оси, сформировать нижнечелюстной угол и ликвидировать прогению и открытый прикус. Предложенный способ лечения апробирован в клинике у 21 больного. Сравнительная оценка результатов оперативного вмешательства проведена с учетом влияния последнего на вид лица, функцию жевания, артикуляцию звуков и внешнее дыхание. Положительные отдаленные результаты свидетельствуют об эффективности предложенного способа хирургического лечения и позволяют рекомендовать его для внедрения в практику челюстно-лицевых хирургических отделений.

Ключевые слова: прогения, открытый прикус, морфология, функция, диагностика, артикуляция, внешнее дыхание, новый метод хирургического лечения.

SUMMARY

Mygovych I.M. Clinical picture, diagnostics and surgical treatment of progeny and open bite. - Manuscript.

Thesis for a candidat's degree by speciality 14.01.22 - Stomatology. Lviv State Medical University by Danylo Halytsky, Lviv, 2000.

The dissertation work is devoted to the study of peculiarities of clinical picture, improvement of diagnostics and surgical treatment of patients with progeny and open bite.

Basing on carried out investigations there were picked out progeny forms, revealed the morphologic and functional violations of jaw-facial apparatus and external breathing. There was improved the diagnostics and the way of surgical treatment of progeny and open bite, which had been aprobated in clinical practice in 21 patients, what gave possibility to eliminate all progeny forms. There was carried out the comparative evaluation of operative intrusion upon external appearance, chewing function, sounds' articulation and external breathing. The positive remote results testify to the effectiveness of proposed way of surgical treatment and give the right to recommend it for inculcation into the practice of jaw-facial departments.

Key words: progeny, open bite, morphology, function, diagnostics, articulation, external breathing, new method surgical treatment.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серед природжених і набутих деформацій лицевого скелета прогенія є відносно рідкісним захворюванням і, за свідченням Василевської З.Ф., Мухиної А.Д. (1975), Криштаба С.И. (1975), Образцова Ю.Л., Ларионова С.И. (1984), Кorkhaus (1957) і ін. трапляється у 0,5 - 9,2% людей, призводить до функціональних порушень (Васильєв В. С., 1971; Гайфулін А. У., Латипова Р. М., 1977; Каламкаров Х. А. і співавт., 1981; Безруков В. М. і співавт., 1983; Головач Т. Д., Токаревич. І. В., 1983; J. Phillips, L. Whitaker, 1979; W. Tress et al., 1981).

Клінічна картина прогенії описана багатьма авторами, проте деякі питання трактуються суперечливо. Нема єдиної думки про механізм і причини порушення функції зовнішнього дихання. Одні автори (Ванкевич М.М., 1938; Погодина А.А., 1958) вважають, що причиною прогенії є порушене зовнішнє дихання, інші (Безруков В.М. і співавт., 1983) вказують на те, що зовнішнє дихання порушується після хірургічного лікування в результаті переміщення нижньої щелепи дистально і звуження сагітального розміру ротоглотки.

Актуальним є питання хірургічного лікування хворих на прогенію і відкритий прикус. Не дивлячись на велику кількість способів (Богацкий В.А., 1966; Рудько В.Ф., 1966; Митрофанов Г.Г., Рудько В.В., 1972; Семенченко Г. І., Лозенко П. А., 1975; Сукачев В.А., Грицай Н.П., 1977; Сукачев В.А., 1984; Федяєв І. М. і співавт. 1987; Н. Obwegeser, 1957; J. Toman, 1958; D. Pont, 1961 і ін.), на думку відомих щелепно-лицевих хірургів (Новоселов Р. Д., 1972; Безруков В.М., 1983, Бернадский Ю.И., 1985; Иващенко Н.И., 1988), більшість із них недосконалі, технічно складні, часто дають ускладнення і рецидиви, які сягають від 10% до 50% (Каламкаров Х.А. і співавт., 1981; Грицай Н.П., 1984; H. Freinhofer, 1973; W. Pepersak, 1978; F. Cwioro et al, 1981 і ін.). Тому є актуальним пошук нових технічно простих і ефективних способів хірургічного лікування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри хірургічної і ортопедичної стоматології ФПДО Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького “Методи знечулення в хірургічній стоматологічній практиці”, підрозділ “Особливості загального знечулення при лікуванні аномалій розвитку щелеп та прикусу” (№ Держреєстрації 019621013963). У дисертації наведено функціональні і морфологічні порушення, які виявлено у хворих на прогенію і відкритий прикус перед і після хірургічного лікування запропонованим способом.

Мета дослідження. Підвищити ефективність хірургічного лікування хворих на прогенію і відкритий прикус.

Задачі дослідження.

1. Вивчити морфологічні і функціональні порушення у хворих на прогенію і відкритий прикус (вигляд обличчя, жувальна ефективність, мова, результати телерентгенографії голови, зовнішнє дихання) перед і після хірургічного лікування.

2. Опрацювати спосіб діагностики сагітального розміру ротоглотки.

3. Удосконалити спосіб хірургічного лікування хворих на прогенію та відкритий прикус.

4. Провести апробацію способу хірургічного лікування хворих на прогенію та відкритий прикус і вивчити вплив результатів хірургічного втручання на вигляд обличчя, сагітальний розмір ротоглотки та функцію жування, мову і зовнішнє дихання.

5. На основі віддалених результатів оцінити і дати практичні рекомендації для впровадження запропонованого способу хірургічного лікування у практику щелепно-лицевих хірургічних відділень.

Об'єкт дослідження. Хворі на прогенію та відкритий прикус.

Предмет дослідження. Частини обличчя, жувальна ефективність, артикуляція звуків, висліди бокової телерентгенографії голови, сагітальний розмір ротоглотки, зовнішнє дихання.

Методи дослідження. Клінічні, антропометрія, телерентгенографія, електроміографія, мовна аудіометрія і спірометрія.

Наукова новизна одержаних результатів. Внаслідок проведеного дослідження подальший розвиток отримало вчення про особливості клінічної картини прогенії. Це дало можливість виділити однобічну і двобічну симетричну і несиметричну форми, а також прогенію, поєднану з відкритим прикусом. Удосконалено спосіб діагностики сагітального розміру ротоглотки і хірургічного лікування хворих на прогенію та відкритий прикус (патент на винахід № 95125520). Встановлено, що з переміщенням тіла нижньої щелепи дистально в результаті хірургічного втручання зміщується комплекс м'яких тканин дна рота і зменшується сагітальний розмір ротоглотки, що поліпшує вигляд обличчя, функцію жування, мову і зовнішнє дихання.

Практичне значення одержаних результатів. Виділені форми прогенії сприяють диференційованому визначенню розміру сегмента кістки, що підлягає видаленню на кожній із сторін щелепи. Удосконалений спосіб хірургічного лікування прогенії та відкритого прикусу, який грунтується на остеотомії овальної форми і переведенні раневої поверхні овалу в коло забезпечує: легке міжкортикальне розщеплення щелепи на фрагменти у сагітальній площині, збереження неушкодженим нижньоальвеолярного судинно-нервового пучка, легке видалення фолікулів 38, 48 зубів, переміщення тіла нижньої щелепи і відповідне прилягання раневих поверхонь кісткових фрагментів, усунення прогенії і відкритого прикусу, пропорційність обличчя, нормалізацію функції жування, артикуляції звуків, зовнішнього дихання.

Результати дослідження впроваджено у навчальний процес кафедри хірургічної і ортопедичної стоматології ФПДО Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького, викладені у навчальному посібнику Бернадского Ю.И. “Травматология и восстановительная хирургия черепно-челюстно-лицевой области” Москва, медицинская литература, 1999. - С.345, 355, а також впроваджені у практику щелепно-лицевих відділень Львівського госпіталю інвалідів війни та репресованих, Львівської обласної клінічної лікарні, Івано-Франківської обласної клінічної лікарні, Одеської міської лікарні № 11, в клініку кафедри хірургічної стоматології Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця та Одеського науково-дослідного інституту стоматології, що підтверджено актами впровадження.

Особистий внесок здобувача. Всі результати дослідження, які складають зміст дисертаційної роботи, опрацювання способу діагностики сагітального розміру ротоглотки і хірургічного лікування прогенії та відкритого прикусу і його апробація в клінічній практиці у 21 хворого виконані автором самостійно. У публікаціях, написаних зі співавторами, останнім належить консультативна допомога при вивченні стану ЛОР-органів та участь у спірометричних дослідженнях.

Апробація результатів дисертації. Результати наукових досліджень дисертаційної роботи апробовано на Міжнародній науковій конференції “Сучасні проблеми стоматології”, присвяченій 20-річчю кафедри стоматології дитячого віку Львівського державного медичного університету (Львів, 1996), на Міжнародному науково-практичному семінарі “Нові методики та технології в стоматології” (Львів, 1997), 1-й Республіканській конференції “Современная стоматология и челюстно-лицевая хирургия” (Киев, 1998).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 17 наукових робіт, серед них 2 статті у наукових журналах, 1 патент на винахід, 1 стаття у збірнику наукових праць, 13 - у матеріалах і тезах наукових конференцій.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 148 сторінках машинописного тексту, складається зі вступу, 6 розділів, списку використаних 353 джерел інформації, додатку, який містить 6 актів впровадження. Робота ілюстрована 76 рисунками, 10 таблицями, 7 виписками з історій хвороби.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Результати вивчення анамнезу дали можливість встановити, що у більшості (13) пацієнтів причиною прогенії були шкідливі звички (тривале смоктаннЏZ смоктунця, пальців), у 6 - порушення носового дихання, у трьох - спадковість. Не змогли назвати причину захворювання 9 пацієнтів.

При зовнішньоротовому дослідженні хворих спостерігали надмірне випинання нижньої щелепи та підборіддя, яке часто було зміщене в бік від центральної лінії. При сагітальній формі прогенії нижня губа щільно прилягала до верхньої, іноді її перекривала. У випадках прогенії поєднаної з відкритим прикусом, контакт нижної губи з верхньою здебільшого відсутній - між ними існує щілина. Результати антропометричних досліджень частин обличчя (табл. 2) показали, що висота нижньої третини перевищує розміри середньої частини на 7,3±1,2 мм і становить 69,8±1,2 мм з індивідуальним відхиленням від 64 до 75 мм.

Таблиця 2

Частини обличчя і їх розмір у хворих на прогенію і поєднану форму з відкритим прикусом.

У 26 хворих стверджено двобічну прогенію, із них у 22 центральна лінія була зміщена вбік на 2 - 5 мм. Найчастіше (16 пацієнтів) нижня щелепа зміщувалася вправо, у 6 - вліво. Про нерівномірність розвитку патологічного процесу свідчить також аналіз гіпсових моделей щелеп, які в комплексі з результатами клінічних і телерентгенографічних досліджень мали важливе діагностичне значення і дали змогу визначити розмір сегмента, який підлягає видаленню.

При внутрішньоротовому дослідженні у всіх пацієнтів стверджено відсутність контакту багатьох зубів з антагоністами. Найчастіше (18 осіб) контакт зубів починався на рівні верхніх іклів та премолярів. При цьому ключ оклюзії був порушений через надмірний розвиток нижньої щелепи і зміщення зубного ряду мезіально, в результаті чого виникла сагітальна щілина між центральними зубами верхньої і нижньої щелепи. Кількість зубів, які мали контакт з антагоністами, прямо залежала від величини сагітальної і вертикальної щілини, за якою визначено ступінь прогенії та відкритого прикусу. У 12 пацієнтів сагітальна щілина становила 2 - 5 мм (прогенія І ст.), у 16 хворих вона сягала 10 мм (прогенія ІІ ст.), у 3 - перевищувала 10 мм (прогенія ІІІ ст.).

Вертикальна щілина між центральними різцями верхньої і нижньої щелепи у 11 хворих становила 2 - 5 мм (І ст. відкритого прикусу), у 5 хворих - до 10 мм (ІІ ст. відкритого прикусу). Отож із 31 хворого у 16 прогенія була поєднана з відкритим прикусом, у 10 стверджено двобічну ізольовану форму прогенії і у 5 - однобічну.

Згiдно з результатами телерентгенографiї серед наших пацієнтів переважали ретрофаси зі скошеним допереду профiлем щелеп. Важливе значення для встановлення дiагнозу “прогенія” мало визначення розмiру верхньої i нижньої щелеп. Встановлено, що верхня щелепа у всіх хворих відповідала індивідуальній нормі (M=50,4±1,1 мм). Показники ?SeNB (M=89,1±1,00), ?MM (M=83,3±1,70) і від'ємне значення ?АNB (-10 -- -130) вказують на те, що апекальний базис тіла нижньої щелепи займав аномальне положення - виступ допереду - стосовно передньої основи черепа і базису верхньої щелепи. Розмір тіла нижньої щелепи перевищував допустиму величину на 3 - 15 мм (М=87,2±2,2 мм). Висота гiлок (М=65,1±1,34 мм) пропорційно відповідала розміру тіла нижньої щелепи і залежала від базального кута (М=31,0±1,150) та нижньощелепного (М=136,0±1,150), які є більшими від норми.

Результати дослідження дозволили виділити однобічну і двобічну симетричну і несиметричну форми прогенії, а також прогенію, поєднану з відкритим прикусом, і представити схему-класифікацію в такому вигляді:

Наявність прогенії та її поєднаної форми з відкритим прикусом призвели до функціональних порушень. При вивченні функції жування у 19 хворих (табл. 3) встановлено, що пацієнти від початку пережовування зерна горіха до появи рефлексу “ковтання” затрачали 20 - 25 сек. При цьому втрата жувальної ефективності становила 46,44±1,9% з індивідуальним відхиленням в межах 33,75-62,0%. прогенія прикус хірургічний ротоглотка

Таблиця 3

Час пережовування зерна горіха і відсоток втрати жувальної ефективності у хворих на прогенію і її поєднану форму з відкритим прикусом

Слiд зазначити, що у хворих, в яких прогенiя поєднана з вiдкритим прикусом, час пережовування зерна горiха тривалiший (23-25 сек.), а жувальна ефективнiсть низька. Одночасно з вивченням втрати жувальної ефективності, ми методом електроміографії з'ясовували функціональний стан жувального та скроневого м'язів. Аналіз електроміограм показав, що їх біоелектрична активність є високою з частотою коливання 100 - 150 гц. Індивідуальні відмінності біоелектричної активності власне жувального м'яза характеризуються величиною амплітуди потенціалів і у хворих на прогенією становила 250-300 мкв і скроневого - 180-250 мкв. У хворих, в яких прогенія була поєднана з відкритим прикусом, біоелектрична активність була дещо нижчою з амплітудою жувальних м'язів 180-250 мкв та скроневих - 100-150 мкв. Результати електроміографії виконаної у віддалені терміни після хірургічного лікування свідчать про те, що максимальна амплітуда біопотенціалів жувальних і скроневих м'язів збільшилась, що вказує на поліпшення їх функціонального стану.

Вентиляційну здатність легень вивчали автоматизованим діагностичним комплексом “Пульмовент-2” в склад якого входить електронний перетворювач об'ємної швидкості повітряного потоку, який через послідовний порт передає результати в комп'ютер. В програмному забезпеченні використано стандартні величини для дорослих, описані Клементом Р. Ф. (1989). Результати спірометричних досліджень 29 хворих на прогенію і поєднану форму з відкритим прикусом і 16 практично здорових людей з ортогнатичним прикусом (контр?льна група) засвідчили (табл. 4), що у більшості (21) хворих основні показники легеневої вентиляції значно нижчі ніж у осіб контрольної групи і вказують на те, що зовнішнє дихання є порушене.

Таблиця 4

Показники легеневої вентиляції осіб з ортогнатичним прикусом і хворих на прогенію та її поєднану форму з відкритим прикусом

Наявність сагітальної і вертикальної щілини між зубами антагоністами змінює форму і положення периферичного мовного апарату, а також співвідношення резонуючих ротових порожнин, що негативно вплинуло у 18 хворих (58,6%) на артикуляцію звуків. Найчастіше виникала вада мовлення шиплячих (ш, ч, щ) та свистячих (с, з, ц) звуків.

Враховуючи клiнiчні особливостi прогенiї та результати телерентгенографіїї, ми прийшли до висновку, що мiсцем оперативного втручання повинна бути ретромолярна дiлянка i нижнiй вiддiл гiлки. Тут багато губчастої речовини, що зумовлює добрi умови для мiжкортикального розщеплення щелепи у сагiтальнiй площинi, дає можливiсть створити на фрагментах щелепи достатньо велику раневу поверхню, яка повинна нагадувати круг. Це дозволить виконати необхiдне перемiщення тiла нижньої щелепи дистально і навколо фронтальної осі, сформувати нижньощелепний кут i лiквiдувати прогенiю і відкритий прикус.

Ми удосконалили спосіб хірургічного лікування прогенії та відкритого прикусу (патент на винахід № 95125520) суть якого полягає у наступному (рис. 1). Під ендотрахеальним наркозом робимо розтин м'яких тканин, довжиною 4 - 4,5 см нижче кута нижньої щелепи до кістки. Тупим способом відшаровуємо окістя і жувальний м'яз разом з м'якими тканинами до альвеолярного гребеня ретромолярної ділянки.

На скелетованій частині ретромолярної ділянки і нижнього відділу гілки щелепи за допомогою бормашини кулястим бором робимо остеотомію овальної форми тільки кортикального шару на зовнішній поверхні гілки з переходом через ретромолярну ділянку на внутрішню поверхню тіла до рівня другого моляра і нижній край щелепи. При виконанні остеотомії, бор необхідно заглиблювати тільки до губчастої речовини, щоб не пошкодити судинно-нервовий пучок. У дистальному відділі овалу на зовнішній поверхні гілки і в медіальному відділі на внутрішній поверхні тіла долотом видаляємо сегмент кортикальної пластинки, шириною на яку необхідно зменшити тіло нижньої щелепи (рис. 1А, Б).

Розщеплюємо щелепу у сагітальній площині на фрагменти і ранова поверхня нагадує круг (рис. 1В), що сприяє переміщенню тіла нижньої щелепи дистально і навколо фронтальної осі, ліквідації прогенії і відкритого прикусу, доброму приляганню фрагментів кістки. При наявності фолікулів 38, 48 видаляємо їх з боку рани. Після цього тіло нижньої щелепи зміщуємо дистально, накладаючи фрагменти кістки раневою поверхнею один на одного. В центрі круга робимо наскрізний отвір, через який проводимо поліамідну нитку і фіксуємо їх швом (рис. 1Г). Рану м'яких тканин пошарово ушиваємо наглухо. Після виведення хворого із наркозу, нижню щелепу додатково фіксуємо за допомогою індивідуальнх назубних шин в ортогнатичному прикусі.

За опрацьованим способом ми оперували 21 хворого, із них з прогенією - 10, прогенією яка поєднана з відкритим прикусом - 11. Післяопераційний період у всіх мав гладкий перебіг, рани загоїлись первинним натягом. Шви знято на 7-й день. Безпосередні результати лікування добрі. У 4 хворих у післяопераційному періоді виникла тимчасова парестезія нижньоальвеолярного нерва, яка через 2-3 тижні пройшла. Іммобілізацію нижньої щелепи шинами утримували 24±1,2 доби.

Віддалені результати лікування вивчено у 17 осіб терміном від 1 до 6 років i оцiнено їх за три¤Ўальною системою (добре, задовiльно, незадовiльно), враховуючи естетично-косметичнi (пропорцiйнiсть і одутлiсть обличчя, змикання губ, вигляд пiсляоперацiйного рубця) та функцiонально-ортогнатичнi критерiї (порушення чутливостi, вид прикусу, жувальна ефективнiсть). Результати лiкування оцiнено “добре”. Рецидиву захворювання не виявлено. Обличчя пропорційне, про що свідчать результати антропометричного дослідження (табл. 5), одутлість відсутня, вигляд обличчя поліпшився.

Ортогнатичний прикус, який було отримано після операції, зберігся у 15 і прямий - у двох хворих.

Таблиця 5

Розмір середньої і нижньої частини обличчя перед і після хірургічного лікування

З метою вияснення, чи впливає переміщення тіла нижньої щелепи дистально на сагітальний розмір ротоглотки і функцію зовнішнього дихання нами опрацьовано спосіб діагностики, який грунтується на результатах показників трикутника побудованого на скелетних орієнтирах бокової телерентгенографії голови, в якому одна точка (під'язикова кістка) - рухома, а дві інші (четвертий шийний хребець і вершина турецького сідла) - нерухомі. Встановлено, що разом з переміщенням тіла нижньої щелепи дистально зміщується комплекс м'яких тканин дна рота і зменшується сагітальний розмір ротоглотки. Проте, це не погіршило функцію зовнішнього дихання. Результати спірометрії (табл. 6) засвідчують, що основні показники легеневої вентиляції (ЖЄЛ, ФЖЄЛ, ОФВид), а також частота дихання значно покращилися і мають незначне (<20%) відхилення від стандартних величин.

Таблиця 6

Показники легеневої вентиляції перед і після хірургічного лікування

Втрата жувальної ефективності після виконаної овально-кругової остеоектомії при вивченні віддалених результатів становить лише 7,8%±0,36, тобто є такою, як у практично здорових людей віком 13-20 років. Порушення артикуляції звуків не виявлено. Таким чином, запропонований спосіб хірургічного лікування забезпечив ліквідацію прогенії та відкритого прикусу, відсутність рецидиву, добрі анатомічні і функціональні результати.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено нове вирішення наукового завдання: вивчено особливості клінічної картини, виявлено морфологічні і функціональні порушення у хворих на прогенію та її поєднану форму з відкритим прикусом. Удосконалено спосіб діагностики і хірургічного лікування, чим досягається поліпшення вигляду обличчя, функції жування, мови, зовнішнього дихання, відсутність рецидиву.

1. Аналіз джерел літератури і власних спостережень 31 хворого віком від 15 до 28 років дав можливість виділити наступні форми прогенії: однобічну і двобічну симетричну і несиметричну, а також прогенію, поєднану з відкритим прикусом. Залежно від величини сагітальної і вертикальної щілини між зубами-антагоністами виділено три ступені прогенії - І, ІІ, ІІІ.

2. Прогенія і поєднання її з відкритим прикусом призводять до втрати жувальної ефективності (46,4%), порушення мови (58,6%), зовнішнього дихання (67,7%).

3. Удосконалено і апробовано в клінічній практиці спосіб хірургічного лікування, в якому місцем оперативного втручання обрано ретромолярну ділянку щелепи і нижній відділ її гілки. Ранова поверхня розщеплених у сагітальній площині фрагментів нижньої щелепи нагадує круг. Спосіб дає можливість зберегти непошкодженим нижньоальвеолярний судинно-нервовий пучок, сформувати нижньощелепний кут, ліквідувати прогенію і відкритий прикус.

4. Опрацьованим способом діагностики сагітального розміру ротоглотки встановлено, що після операції з переміщенням тіла нижньої щелепи дистально зміщується комплекс м'яких тканин дна рота і зменшується сагітальний розмір ротоглотки, що поліпшує вигляд обличчя, жування, мову і зовнішнє дихання.

5. Вивчення безпосередніх і віддалених (терміном від 1 до 6 років) результатів свідчить про ефективність запропонованого способу хірургічного лікування хворих на прогенію і поєднану форму з відкритим прикусом, відсутність ускладнень та рецидиву, що дає право рекомендувати цей спосіб для впровадження у практику щелепно-лицевих хірургічних відділень.

СПисок опублікованих праць за темою дИсеРтації

1. Мигович І.М., Вовк Ю.В. Аналіз профільних телерентгенограм голови хворих на нижню прогнатію // Новини стоматології. - 1999. - № 3(20). - С.69-70.

2. Мигович І.М. Функція зовнішнього дихання до і після хірургічного лікування хворих на прогенію // Практична медицина. - 1999. - № 7-8. - С.58-60.

3. Мигович І. М. Патент на винахід, № 17193 А, Україна, А61 К17/00 “Спосіб лікування прогенії і відкритого прикусу”, № 95125520; заявлено 28.12.95; опубл. 18.03.97, бюл. № 5.

4. Мигович І.М. Обгрунтування методу сагітальної овально-кругової остеоектомії у ретромолярній ділянці при лікуванні прогенії та відкритого прикусу. // Стоматологічні новини. Актуальні проблеми стоматології. - Львів, 1994. - С.33-34.

5. Мигович І.М. Спосіб хірургічного лікування прогенії та відкритого прикусу. // Стоматологічні новини. Актуальні проблеми стоматології. - Львів, 1994. - С.23-24.

6. Мигович І.М., Боженко Н.Л. Функціональний стан жувальних м'язів і жувальна ефективність у хворих з прогенією. // Сучасні проблеми стоматології. Матеріали доповідей міжнародної наукової конференції, присвяченої 20-річчю кафедри стоматології дитячого віку. - Львів, 1996. - С.117-118.

7. Мигович І.М. Результати вивчення профільних телерентгенограм голови хворих нижньою прогнатією та відкритим прикусом. // Сучасні аспекти невідкладної медичної допомоги: Матеріали ювілейної науково-практичної конференції, присвяченої 25-річчю створення Львівської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги. Кн.ІІІ. - Львів, 1997. - С.49.

8. Мигович І.М., Борисов О.А. Стан ЛОР-органів у хворих нижньою прогнатією та відкритим прикусом. // Сучасні аспекти невідкладної медичної допомоги: Матеріали ювілейної науково-практичної конференції, присвяченої 25-річчю створення Львівської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги. Кн.ІІІ - Львів, 1997. - С.49-50.

9. Мигович І.М., Вовк Ю.В. Хірургічне лікування прогенії та відкритого прикусу. // Матеріали науково-практичної конференції “Нові методики та технології в стоматології”. - Львів, 1997. - С.42.

10. Мигович І.М., Вовк Ю.В., Стеблецова І.Р. Зовнішнє дихання у хворих прогенією і відкритим прикусом. // Матеріали науково-практичної конференції “Нові методики та технології в стоматології” - Львів, 1997. - С.43.

11. Мигович І.М. Профільні телерентгенограми голови в діагностиці аномалій розвитку щелеп // Проблеми патології в експерименті і клініці. За редакцією академіка Т.В.Мітіної - Львів, 1997. - т. ХVІІІ. - С.131-132.

12. Мигович І.М., Вовк Ю.В. Результати хірургічного лікування хворих прогенією методом овально-кругової остеоектомії // Сборник тезисов І Республиканской конференции “Современная стоматология и челюстно-лицевая хирургия”. - Киев, 1998. - С.178.

13. Мигович І.М., Вовк Ю.В. Порівняльна оцінка зовнішнього дихання у пацієнтів з ортогнатичним прикусом та хворих прогенією // Сборник тезисов І Республиканской конференции “Современная стоматология и челюстно-лицевая хирургия”. - Киев, 1998. - С.179.

14. Мигович І.М., Вовк Ю.В. Віддалені результати хірургічного лікування хворих з нижньою прогнатією і відкритим прикусом методом овально-кругової остеоектомії // Матеріали науково-практичної конференції. “Актуальні проблеми стоматології. Нові методики та технології” до 40-річчя стоматологічного факультету Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького. - Львів, 1998. - С.104.

15. Мигович І.М., Стеблецова І.Р. Характеристика функціональних порушень у хворих з нижньою прогнатією і відкритим прикусом // Матеріали науково-практичної конференції “Актуальні проблеми стоматології. Нові методики та технології” до 40-річчя стоматологічного факультету Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького. - Львів, 1998. - С.105-106.

16. Мигович І.М. Спосіб визначення сагітального розміру ротоглотки // Тези доповідей VІІІ конгресу СФУЛТ. - Львів, Трускавець, 2000. - С.321-322.

17. Мигович І.М. Порушення мови у хворих з прогенією // Тези доповідей VІІІ конгресу СФУЛТ. - Львів, Трускавець, 2000. - С.353-354.

Размещено на Allbest.ru