Ефективність розвантажувально–дієтичної терапії у хворих на хронічний холецистит

Рівні ЦІК і ЛІІ у вказаній групі хворих на час прийняття до стаціонару теж значно перевищували контрольні показники (в 1,5 та 1,7 рази відповідно) і залишались незмінними впродовж всього курсу лікування.

Позитивна динаміка показників ЕІ простежено у пацієнтів, які лікувалися за методом РДТ. Так, вміст МСМ2 знизився із (0,286+0,005) ум од. до (0,252+0,006) ум од., р<0,001.

Рівень МСМ1 як у хворих на ХБХ, так і у пацієнтів на ХКХ в кінці відновного періоду характеризувався тенденцією до зниження. Чітке (р<0,001) зниження стосувалось також ЦІК та ЛІІ.

Поряд з цим, рівні ЦІК та ЛІІ у хворих на ХКХ після РДТ виявились достовірно нижчими, ніж у хворих після медикаментозного лікування.

Таким чином, комплекс виявлених змін (імовірне зниження МСМ2, ЦІК, ЛІІ), які минали у хворих на ХКХ після курсу РДТ, вказував на зниження рівня ЕІ, тоді як традиційна терапія зберігала його високим і майже незмінним.

У хворих на ХБХ, які лікувалися за методом РДТ, дезінтоксикаційний ефект був чітко виражений. Так, рівень МСМ2 імовірно знижувався наприкінці відновного періоду із (0,262+0,005) ум. од. до (0,217+0,0050 ум. од., МСМ1 - із (0,218+0,006) ум. од. до (0,194+0,005) ум. од., (р<0,001), ЛІІ- із (1,63+0,1) ум. од. до (1,37+0,07) ум. од., (р<0,001). Нормалізація вмісту ЦІК також свідчила про зниження ендотоксикації в даній групі. Переваги методу РДТ перед загальноприйнятим лікуванням проявлялись у 85,6 % хворих імовірно нижчими (р<0,001) показниками МСМ2, ЦІК і ЛІІ.

Таким чином, РДТ сприяє вираженому детоксикаційному ефекту, на що вказує імовірне зниження у 85,6 % обстежених основних маркерів ЕІ: МСМ, ЦІК, ЛІІ у відновному та ранньому післявідновному періодах. Цей ефект є вагомішим порівняно з медикаментозним методом лікування, при якому відмічається тенденція до зниження вказаних показників. Високий рівень ендотоксикації у хворих, які отримували медикаментозне лікування, можна пояснити токсичним впливом медпрепаратів і відносно повільним вилученням метаболітів природними органами детоксикації.

ВИСНОВКИ

2.Розвантажувально-дієтична терапія покращує функціональний стан жовчного міхура та жовчовивідних шляхів у хворих на хронічний безкам'яний холецистит, на що вказує нормалізація його моторики у 68,2 % хворих з гіпотонічно-гіпокінетичною та у 21,4 % пацієнтів з гіпертонічно-гіперкінетичною дискінезіями.

3. Розвантажувально-дієтична терапія у хворих на хронічний безкам'яний холецистит у 86,8 % хворих сприяє нормалізації або значному покращанню (у 13,2 % обстежуваних) біохімічних показників жовчі шляхом підвищення рівня сумарних жовчних кислот, фосфоліпідів, холато-холестеринового коефіцієнта та одночасного зниження білірубіну та холестерину.

4. При обстеженні хворих на хронічний калькульозний холецистит виявили чотири типи конкрементів: ехопроникні ехонещільні, ехопроникні ехощільні, ехонепроникні ехонещільні, ехонепроникні ехощільні. Найкращий ефект від лікування спостерігали у пацієнтів з конкрементами перших трьох типів, на що вказує високий відсоток повної (55,5 %), неповної (15,5 %) та часткової (17,8 %) фрагментацій у цих групах. При наявності ехонепроникних ехощільних конкрементів неефективну фрагментацію виявляли у 75 % всіх обстежених і лише у 25 % пацієнтів відмічали випадки часткової фрагментації.

5. РДТ має виражений детоксикаційний ефект, що зумовлює зниження рівня основних маркерів ендогенної інтоксикації (молекул середньої маси, циркулюючих імунних комплексів та лейкоцитарного індексу інтоксикації) у 85,6 % обстежених, у відновному та ранньому післявідновному періодах. При медикаментозному лікуванні відмічали тенденцію до зниження вказаних параметрів.

6. При визначенні лікувальної тактики у хворих на хронічний калькульозний холецистит метод РДТ застосовують за наявності в просвіті міхура конкрементів першого, другого та третього типів, з урахуванням їх сумарного об'єму. При діагностуванні конкрементів четвертого типу лікування методом РДТ проводять лише за наявності поодиноких (3-5), дрібних (до 5 мм) конкрементів.

7.Оптимальний курс лікування хворих на хронічний холецистит, який забезпечує ефективність та не дає ускладнень становить 14- 28 днів. У осіб з хронічним калькульозним холециститом, особливо у випадках неповної фрагментації або елімінації конкрементів з біліарного тракту, проводять швидкі, повторні, менш тривалі курси РДТ.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У хворих на хронічний холецистит, особливо при наявності супутньої патології (харчової та медикаментозної алергії, ожиріння, панкреатиту тощо), а також резистентності до медикаментозної терапії, рекомендується застосовувати метод РДТ протягом 14-28 днів, що забезпечує виражений клінічний ефект.

2. Під час проведення курсу РДТ при кам'яному холециститі необхідно враховувати акустичні властивості конкрементів, їх сумарний об'єм та тривалість захворювання.

3. Хворим з ознаками біліарної дискринії для покращання колоїдної стабільності жовчі та закріплення результатів лікування доцільно вживати настої жовчогінних трав та проводити тюбажі з використанням теплих сульфатних або гідрокарбонатних мінеральних вод.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ НА ТЕМУ ДИСЕРТАЦІЇ

3.Наумова Л.В. Вплив харчової депривації на моторику жовчного міхура у хворих на хронічний безкам'яний холецистит //Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия.-1999.-№2.-С.19-21.

4.Наумова Л.В. Критерії оцінки ефективності розвантажувально-дієтичної терапії у хворих на хронічний калькульозний холецистит //Вісник наукових досліджень .-1999.-№2.-С.77-79.

5.Наумова Л.В. Вплив розвантажувально-дієтичної терапії на моторно-евакуаторну функцію жовчного міхура, біохімічні та імунологічні показники жовчі у хворих на хронічний безкам'яний холецистит //Буковинський медичний вісник.-1999.-Т.3.-№2.-С.78-84.

6.Наумова Л.В. Вплив розвантажувально-дієтичної терапії на бактеріологічні, біохімічні та імунологічні показники жовчі у хворих на хронічний безкам'яний холецистит //Інфекційні хвороби.-1999.-№2.-С.47-50.

7.Кузів П.П., Наумова Л.В. Порівняльна характеристика моторно-евакуаторної функції жовчного міхура у хворих на хронічний безкам'яний холецистит в умовах розвантажувально-дієтичної терапії та загальноприйнятого лікування //,,Гастроентерологія”.-Міжвідомчий збірник. -1999.- зб.28.-С.175-178.

8.Кузів П.П., Наумова Л.В. Розвантажувально-дієтична терапія хворих на хронічний некалькульозний холецистит //Здобутки клінічної та експериментальної медицини. 1997.-Ч1.-С.142-145.

9.Кузів П.П., Наумова Л.В., Тюріна В.Ф., Радецька Л.В., Дерпак Ю.Ю. Динаміка біохімічних показників жовчі та моторики жовчного міхура під впливом розвантажувально-дієтичної терапії //Здобутки клінічної та експериментальної медицини. Вип.4.- Тернопіль:Укрмедкнига, -1999.- С.119-123.

10.Кузів П.П., Радецька Л.В., Наумова Л.В., Тюріна В.Ф., Боднар Л.П., Сливка Ю.І. Впровадження методу розвантажувально-дієтичної терапії в навчальний процес на кафедрі шпитальної терапії №1 //Матер.наук.-практ. конф. ,,Актуальні питання оптимізації навчально-виховного процесу у медичному вузі”.- Ч.ІІ.-Тернопіль, 1998.- С.54-55.

11. Наумова Л., Приступа Н., Ониськів Г. Вплив розвантажувально-дієтичної терапії на деякі показники ендогенної інтоксикації у хворих на хронічний безкам'яний холецистит // Матер.3-го міжнародного мед. конгресу студентів і молодих вчених.- Тернопіль, 1999.- С.60-61.

Размещено на Allbest.ru