Особливості функціонального стану серцево-судинної системи у шахтарів з больовим синдромом в області серця

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський державний медичний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

14.01.11-Кардіологія

Особливості функціонального стану серцево-судинної системи у шахтарів з больовим синдромом в області серця

Лучинін Михайло Якович

Харків 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в: Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор, Валєвський Станіслав Пилипович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, професор кафедри шпитальної терапії №1 і профпатології

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Костюк Інна Федорівна, Харківський державний медичний університет, завідувачка кафедри внутрішніх і професійних хвороб

кандидат медичних наук, доцент Шустваль Микола Федорович, Харківська медична академія післядипломної освіти, завідувач кафедри кардіології та функціональної діагностики

Провідна установа: Інститут кардіології ім.акад. М.Д.Стражеска АМН України, відділ гіпертонічної хвороби.

Захист дисертації відбудеться 13 квітня 2000р. о 12 30 годині на засіданні спеціалізованої Вченої Ради Д64.600.04 при Харківському державному медичному університеті за адресою: 61022, м. Харків, пр. Леніна, 4.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Харківського державного медичного університету (61022, м. Харків, проспект Леніна, 4)

Автореферат розісланий “ 11 ” березня 2000р.

Вчений секретар спеціалізованої Вченої Ради, кандидат медичних наук, доцент Л.І. Овчаренко

1. Загальна характеристика роботи

больовий серце кардіологічний міокард

Актуальність теми Дані (М.И. Давлатбекова, 1980; Л.Н. Заливная, 1988; Р.А. Копытина, 1993; Т.К. Семенникова, 1985; В.В. Черкесов, 1993) свідчать про значну розповсюдженість серед шахтарів з професійними хворобами серцево-судинної патології, відмічається збільшення за останні десятиріччя, особливо у шахтарів, частоти виникнення больового синдрому в ділянці серця (БСС) і розвитку гострих ускладнень, зокрема, різноманітних життєнебезпечних порушень ритму та проведення серця, інфаркту міокарду, раптової смерті на робочих місцях. Разом з тим, значні зміни в клініці та перебігу професійних захворювань на користь початкових форм внаслідок своєчасної діагностики останніх привели до того, що трудовий та медичний прогноз вказаної категорії хворих в значній мірі визначається характером супутньої патології, в першу чергу серцево-судинної, котра зустрічається у хворих-шахтарів в 3-4 рази частіше, ніж в популяції (М.Н. Лосева,1990; Л.Т. Малая, 1989; Т.И. Бекенева, 1988). Враховуючи це, є актуальним вивчення особливостей сумісного перебігу професійної та серцево-судинної патології. Це також обумовлено великою кількістю ускладнень, які створюють певні труднощі при вирішенні питань експертизи працездатності професійних хворих без врахування порушень з боку супутньої серцево-судинної патології (А.Н. Брестов, 1980; Е.Е. Гогин, 1990; Л.Т. Малая,1982; А.Р. Назаренко,1991; Е.И. Чазов,1980,1982). Досліджень же функціонального стану серцево-судинної системи професійних хворих з больовим синдромом в області серця, який зумовлений супутніми кардіологічними захворюваннями, знайти не вдалося.

Зміни серцево-судинної системи, викликані впливом професійних виробничих факторів, неспецифічні. Разом з тим, при кожній формі професійного захворювання можливо визначити деякі особливості змін системи кровопостачання, характер та ступінь прояви котрих залежить від ступені основного патологічного процесу, який обумовив більш регіональну дію шкідливих умов. Роль порушень серцево-судинної системи при різноманітних професійних хворобах у великій мірі неоднозначна: у одних випадках вона лише є супутньою до основного симптомокомплексу, пов'язаному з професійним впливом, у інших ці порушення на визначальному етапі становляться провідними, що визначають клінічний перебіг, наслідки та прогноз захворювання. Знаходячись у тісному зв'язку з порушенням тієї чи іншої системи, вони можуть грати важливу роль серед інших клінічних прояв професійного захворювання та стають однією з причин зниження працездатності (Копытина Р.А., Кобец Г.П., 1993; Лавриненко А.М., 1983; Жуков В.Н., 1986).

Недостатньо вивчені питання фізичної працездатності осіб з професійними захворюваннями, які супроводжуються больовим синдромом в області серця. Чітко не встановлено, які саме параметри характеризують зниження функціонального стану серцево-судинної системи та в якій мірі залежать від виразності супутніх захворювань, що має принципове значення. Тому вивчення особливостей БСС, функціонального стану серцево-судинної системи у шахтарів на фоні професійних захворювань і серцево-судинної патології при сумісному їх перебігу, а також впливу функціональних змін на зниження фізичної працеспроможності має велику медичну та суспільно-економічну важливість і потребує подальшого вивчення, що й обумовило проведення нашого дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно планової внутрішньо-вузівської НДР “Вивчити функціональні взаємовідносини між станом кардіореспіраторної системи та регіонарної гемодинаміки у робітників гірничої промисловості з пограничною артеріальною гіпертензією та гіпертонічною хворобою І стадії. На підставі отриманих даних розробити методи немедикаментозної корекції виявлених порушень”. Номер держреєстрації - 01920014983.

Мета і задачі дослідження. Установити особливості функціонального стану серцево-судинної системи у шахтарів з БСС при сумісному перебігу найбільш поширених професійних і кардіологічних захворювань з метою вдосконалення якості діагностики, експертизи працездатності та реабілітації професійних хворих.

Задачі дослідження.

1. Дослідити і установити питому вагу найбільш поширених професійних захворювань у шахтарів в структурі всіх професійних хвороб і питому вагу шахтарів з больовим синдромом в області серця як одного із основних проявів порушень в функціональному стані серцево-судинної системи.

2. На підставі аналізу особливостей і характеру больового синдрому в області серця визначити питому вагу професійних хворих-шахтарів з сумісним перебігом серцево-судинними захворюваннями.

3. Проаналізувати характер порушень біоелектричної активності міокарда в залежності від професійної та кардіологічної патології та встановити найбільш типові порушення при сумісному їх перебігу.

4. Вивчити показники центральної та периферійної гемодинамiки у професійних хворих з супутньою кардіологічною патологією та розглянути їх причетність до формування гемодинамічних розладів і особливості їх впливу на функціональний стан серцево-судинної системи.

5. Вивчити особливості впливу професійної та супутньої кардіологічної патології на функціональний стан серцево-судинної системи та зниження фізичної працездатності в залежності від величини максимального енергетичного рівня фізичного навантаження, що переноситься.

6. Шляхом вивчення особливостей біоелектричної активності серця, стану центральної і периферійної гемодинаміки, скорочувальної та насосної функцій міокарду, толерантності до фізичного навантаження оцінити функціональний стан серцево-судинної системи в цілому, при сумісному перебігу професійних і кардіологічних захворювань для підвищення якості діагностики, експертизи та реабілітації професійних хворих.

Наукова новизна одержаних результатів. На підставі клініко-інструментального обстеження значної кількості (564 особи) професійних хворих-шахтарів доказано значну розповсюдженість серед них больового синдрому в ділянці серця (БСС) - 51,4%. Доказано, що найчастіше БСС зустрічається серед шахтарів тих професій, які найбільш зазнають впливу шкідливих та небезпечних факторів (вібрація, фізичні фактори, пил, перенавантаження).

Встановлена переважна розповсюдженість БСС серед такої професійної патології, як пиловий бронхіт, вібраційна хвороба та полірадікулопатія професійного генезу. Підтверджена залежність виникнення БСС від віку, стажу праці в підземних умовах. Поряд з цим доказано, що в більшості випадків (79,8%) виникнення БСС обумовлюється супутньою кардіологічною патологією - ішемічною хворобою серця, гіпертонічною хворобою, нейроциркуляторною дистонією.

Поглибленими клініко-інструментальними дослідженнями встановлено і підтверджено, що функціональні порушення стану серцево-судинної системи переважно обумовлені не видом та виразністю професійних хвороб, а характером та виразністю супутньої кардіологічної патології. Встановлено, що супутня кардіологічна патологія не є безпосередньою причиною втрати професійної працездатності, але значно впливає на зниження функціонального стану серцево-судинної системи і організму в цілому, підвищує відсоток втрати працездатності.

Доведено, що зниження функціонального стану серцево-судинної системи, обумовлене впливом супутньої кардіологічної патології у професійних хворих, приводить у певному відсотку випадків до значного зниження фізичної спроможності і працездатності, що необхідно враховувати при вирішенні питань працевлаштування. В роботі показана доцільність використання комплексу клініко-інструментального дослідження серцево-судинної системи з включенням проби із дозованим фізичним навантаженням у професійних хворих з супутньою кардіологічною патологією для оцінки функціонального стану та можливостей організму при вирішенні питань експертизи працездатності.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані в роботі результати мають велике практичне значення з позицій удосконалення і поліпшення якості діагностики функціональних порушень серцево-судинної системи. Встановлений факт зв'язку больового синдрому в ділянці серця (БСС) з порушеннями функціонального стану серцево-судинної системи визначає необхідність приділення уваги при проведенні профоглядів на скарги на БСС для своєчасного виявлення супутньої кардіологічної патології. Доказана необхідність проведення комплексу клініко-інструментального обстеження професійних хворих з БСС, включаючи пробу з дозованим фізичним навантаженням. Встановлені особливості функціональних порушень з боку серцево-судинної системи у шахтарів з БСС можуть з успіхом використовуватись лікувально-профілактичними закладами при проведенні обов'язкових медичних оглядів при вирішенні питань експертизи зниження або втрати працездатності та для раціонального працевлаштування. Слід враховувати, що приєднання кардіологічної патології значно знижує рівень фізичної працездатності професійних хворих, що повинно враховуватись при проведенні періодичних профілактичних оглядів та при вирішенні питань медико-соціальної експертизи і встановленні відсотку втрати працездатності.

Підвищення якості діагностики в комплексі з раціональними вирішенням медико-соціальних питань дозволить забезпечити ефективну вторинну і третинну профілактику зривів компенсації, що прогнозуються та зменшити ризик виникнення кардіологічних ускладнень.

Отримані результати можуть бути використані в медичних закладах, які забезпечують проведення попередніх та обовўязкових періодичних медичних оглядів працівників з шкідливими умовами праці, діагностику та реабілітаційне лікування професійних та кардіологічних хворих. Матеріали дисертації можуть використовуватись при розробці критеріїв експертизи працездатності професійних та кардіологічних хворих.

Матеріали досліджень впроваджені в практику роботи міського відділення профпатології м. Дніпропетровська, відділення неврології Криворізького НДІ промислової медицини, клінічного відділення Харківського НДІ гігієни праці та професійних захворювань і кафедри професійних захворювань Харківського інституту удосконалення лікарів, на кафедрі шпитальної терапії № 1 і професійних захворювань, при підготовці студентів, лікарів-інтернів та на циклах удосконалення лікарів при Дніпропетровській Державній медичній академії.

Особистий внесок. Автор самостійно проводив експертний аналіз історій хвороби, інструментальне дослідження (електрокардіографічне, ехокардіоскопічне обстеження, оцінку толерантності до фізичного навантаження), виконував збір та аналіз отриманих результатів, підготовку наукових статей до публікації, сформулював основні положення та висновки праці.

Апробація результатів дисертації. Матеріали доповідались і обговорювались на:

1. Науково-практичній конференції, присвяченій 75-річчю кафедри гігієни і екології людини Дніпропетровської Державної медичної академії, 1997р.

2. Засіданні співробітників відділення неврології НДІ промислової медицини м. Кривий Ріг, листопад 1998р.

3. Розширеному засіданні кафедри шпитальної терапії № 1 і профпатології, ДДМА, січень 1999р.

4. Науково-практичній конференції кафедри шпитальної терапії № 2 (зав.кафедрою академік АМН України професор, д.м.н. Г.В.Дзяк), квітень 1999р.

Публікації. Матеріали дослідження висвітлені у 5 публікаціях (3 в наукових журналах, 2 в збірниках наукових праць).

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 147 сторінках машинописного тексту і складається із вступу, огляду літератури та обґрунтування методів дослідження, 4 розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення одержаних результатів, висновків, списку використаних джерел (293 джерела). Робота включає 38 таблиць та 8 малюнків.

2. Основний зміст роботи

Методи дослідження. В дисертаційній роботі були використані такі методи:

1 - Методи експертної оцінки історій хвороби стаціонарних хворих щодо встановлення питомої ваги найбільш розповсюджених професійних захворювань, розповсюдженості серед них осіб з больовим синдромом в області серця і супутньої кардіальної патології.

2 - Вивчення біоелектричної активності міокарду (електрокардіографiя) в покої і після фізичного навантаження.

3 - Методи для оцінки периферійної і центральної гемодинаміки та функції серця (ехокардіографія).

4 - Методи для оцінки функціонального стану серцево-судинної системи і толерантності до фізичного навантаження (велоергометрія).

Крім того, використані широко розповсюджені в кардіології розрахункові показники, які доповнюють прямі методи і дозволяють більш різностороннє об'єктивно оцінити функціональний стан серцево-судинної системи.

Результати дослідження. В відповідності з метою і задачами проведене катамнестичне дослідження і експертна оцінка 564 історій хвороби шахтарів Західного Донбасу, що лікувались в клініці профзахворювань в період 1992 - 1996 рр. Установлено, що серед 564 хворих було осіб з вібраційною хворобою 137 (24,3%), пиловим бронхітом 112 (19,9%) та полірадікулопатією професійного генезу 131 (23,2%), що сумісно складає 380 чоловік (67,4%).

Це співпадає з даними більшості авторів про найбільшу розповсюдженість цих захворювань серед шахтарів. Всі інші профзахворювання разом складали 32,6% (184 чоловік). Серед 564 професійних хворих шахтарів БСС виявлявся у 290 (51,4%). Питома вага хворих з БСС збільшувалась з віком, досягаючи 49,7% після 50 років, і в залежності від тривалості професійного захворювання (більше 10 років) - 32,2%.

Аналіз контингенту хворих з наявністю БСС в залежності від виду професійної патології свідчить, що найчастіше БСС відзначався серед осіб з вібраційною хворобою (ВХ) - у 33,4% всіх випадків, у хворих на пиловий бронхіт (ПБ) - у 29,6% всіх випадків та у хворих на полірадікулопатію професійного генезу (ПР) - у 25,9% всіх випадків БСС, і лише у 11,1% БСС мав місце серед хворих на іншу професійну патологію.

Встановлено, що в залежності від характеру БСС та причин його виникнення найбільшу питому вагу складали хворі з давучими (21,4%) і колючими (48,7%) болями, які виникали в покої (69,8%) та при фізичному навантаженні (ФН - 25,5%), носили короткочасний (3-5 хвилин) або затяжний (30 хвилин і більше) характер з іррадіацією в ліву руку (17,4%), лопатку (5,6%) та без іррадіації (74,5%), тобто, носили полиморфний характер, що потребувало більш поглибленого аналізу.

Подальшим дослідженням встановлено, що БСС у більшості професійних хворих був пов'язаний з супутньою патологією серцево-судинної системи (ССС), а саме - ішемічною хворобою серця (ІХС - 27,5% ), гіпертонічною хворобою (ГХ - 29,5%), нейро-циркуляторною дистонією (НЦД - 22,8%), і лише у 20,2% БСС був пов'язаний з різноманітними некардіологічними захворюваннями.

Враховуючи те, що БСС частіше всього був обумовлений вказаною кардіологічною патологією, а також те, що помилки при оцінці функціонального стану серцево-судинної системи можуть виникати на більш ранніх ступенях виразності захворювання, нами відкинуті важкі форми захворювань, і для вивчення функціонального стану серцево-судинної системи у професійних хворих з вказаною супутньою кардіологічною патологією відібрані особи з початковими її проявами. Випадки, в яких БСС був обумовлений проявами іншої патології, до поглибленого обстеження не включалися.

Таким чином, в цілому з 290 осіб з БСС для поглибленого обстеження ввійшли 122 хворих, з них 40 осіб з ПБ (І група), 39 осіб - з ВХ (ІІ група) та 43 особи - з ПР професійного генезу (ІІІ група) (табл.1). В І групі у 12 хворих визначена ІХС, у 14 - гіпертонічна хвороба, у 14 - НЦД. В ІІ групі у 11 хворих визначена супутня ІХС, у 15 - ГХ та у 13 - НЦД. В ІІІ групі 13 хворих страждали ІХС, 16 - ГХ та у 14 визначена НЦД. Таким чином, як бачимо з приведеного аналізу, всі групи зіставлені за віком, статтю, виразністю патології. В дослідження не були введені хворі з симптоматичними артеріальними гіпертензіями, а також ліквідатори наслідків аварії на ЧАЕС.

Таблиця 1 Контингент поглиблено обстежених професійно хворих з супутньою кардіологічною патологією

Контрольну групу становили професійні хворі - 11 чоловік з ПБ, 10 - з ВХ, 20 - з ПР професійного генезу, які мали аналогічну дослідженому контингенту ступінь виразності патології та не відрізнялися по статі, віку та професії, що не мали супутньої кардіологічної патології. Виходячи з мети та завдань дослідження, нами використаний комплекс клініко-інструментальних методів, що дозволяв об'єктивно оцінити функціональний стан серцево-судинної системи, зокрема, характер порушень в центральній та периферійній гемодинаміці, біоелектричній та скорочувальній властивості міокарду, толерантність до фізичного навантаження (ФН) виділених груп хворих.

Аналіз вивчення показників біоелектричної активності серця показав, що у І групі переважно це були дистрофічні зміни міокарду (ДМ) (92,5%), порушення функції автоматизму (ПА) (90,0%). Разом з тим, досить часто відзначались і правошлуночкові екстрасістоли (ПЕ) (52,5%), блокада правої ніжки пучка Гісу (БПН) (52,5%). Ознаки гіпертрофії лівого шлуночку (ГЛШ) мали місце у (57,5%) хворих І групи, а синдром очагових змін (СОЗ) - у (17,5%). Найбільш вражаючі зміни відзначались в першій підгрупі. Так, СОЗ міокарду в першій підгрупі І групи визначався в 33,3%, ПЕ - у 66,6%, часто визначалася ГЛШ (58,3%), а також синдром ПА (91,6%) та лівошлуночкової екстрасістоли (ЛЕ) - 33,3%. У другій підгрупі якщо рiдше зустрічалися ПА (81,7%), ПЕ - 57,1% та СОЗ - лише у 21,4%, то частіше відзначались синдроми ГЛШ (92,8%) внаслідок значного перенавантаження ЛШ при гіпертензії. В третій підгрупі зустрічалися рідше явища ГЛШ (21,4%), СОЗ визначено не було, ПЕ відзначалися лише у 33,7%, але часто встановлювався синдром ПА (92,8%), ДМ (92,8%). Більш рідкими були синдроми БПН (35,7%), ПЕ (35,7%). Тобто, зміни у третій підгрупі можуть говорити про наявність міокардіодістрофії без розвитку вираженого перенавантаження.

У хворих ІІ групи ДМ зустрічався у 99,7%, ГЛШ у 68%, ПА у 84,6%, БПН у 35,8%. Також зустрічалися часто, але ж більш рідко, ніж у І групі, ЛЕ (12,8%), СОЗ (7,6%). Ці факти свідчать про те, що вплив вібрації обумовлює розвиток периферійної ангіодістонії з підвищенням загального периферійного опору і створює виражене навантаження на серце. У ІІ групі теж виявлені свої особливості у підгрупах. Так, найбільш часто синдроми СОЗ (27,2%), БПН (45,4%) були виявлені в першій підгрупі. В той же час синдроми ГЛШ (86,6%), ЛЕ (20%) були найбільш частими у другій підгрупі (виражене перенавантаження лівого шлуночку при співперебігу артеріальної гіпертензії з ВХ за рахунок стійко підвищеного периферійного опору). В третій підгрупі були значно рідшими синдроми ГЛШ (30,7%), ПЕ (23,1%) та БПН (23,1%), що пояснюється менш вираженою поразкою міокарду при НЦД за рахунок пристосування до підвищеного периферійного опору без вираженого перенавантаження. Але ж синдроми ПА (84,6%) та ДМ (92,3%) були виявлені досить часто, що свідчить про перенавантаження систем вегетативної регуляції у цього контингенту хворих.

Серед хворих ІІІ групи значно рідше зустрічались ГЛШ (48,8%), СОЗ (10,6%), не було випадків синдрому БЛН. У меншому відсотку випадків зустрічалися синдроми ПЕ (30,2%), ЛЕ (7,6%), але часто відзначався синдром ДМ (93%). Найбільш часто синдром ГЛШ (62,5%), а також ДМ (93,7%) був у другій підгрупі цієї групи, що свідчить про перенавантаження лівого шлуночку за рахунок артеріальної гіпертензії та тяжкого фізичного навантаження під час тривалої праці у підземних умовах. Ознаки ПЕ (38,4%), ЛЕ (15,3%) встановлювались часто у першій підгрупі. В третій підгрупі значно рідше був синдром ГЛШ (21,4%), ПЕ (21,4%), БПН (21,4%), але ж у цій підгрупі був високим відсоток синдрому ДМ (85,7%). У хворих з ІХС у всіх групах у відповідь на пороговий рівень ДФН мала місце синусова тахікардія, неадекватна потужності ФН (97,6% хворих). Відновлення початкового рівня ЧСС відзначалося лише через 13±3 хвилини. У 11,2% хворих з ІХС під час виконання проби на велоергометрії виникали ознаки гіпоксії міокарду у вигляді інверсії зубця Т та депресії сегменту ST, у 5% хворих в процесі виконання навантаження фіксувалися політопні екстрасістоли при відсутності їх в покої.

У хворих з артеріальною гіпертензією у всіх групах (більш виражено у ІІ групі) найбільш характерною реакцією ЕКГ на навантаження було неадекватне потужності збільшення ЧСС та його сповільнене повернення (11±3 хв.) до початкового рівня у періоді реституції, а також збільшення АТ (до СТ-190±20мм, ДТ-105±10 мм).

У хворих з НЦД зміни на ЕКГ проявлялись головним чином у вигляді сiнусової тахікардії (у 98,7% хворих), незначних (1,5±1 мм) змін амплітуди зубця R і Т. Ступінь тахікардії була теж неадекватна потужності навантаження. Через 9±2 хвилин параметри ЕКГ поверталися до початкового рівня.

Отже, перебігання професійного захворювання на фоні кардіологічних хвороб характеризується суттєвим порушенням біоелектричної функції серця, що проявляється на ЕКГ переважно ознаками дистрофічних очагових змін міокарду, гіпертрофією лівого шлуночку, блокадами, аритміями. Розвиток гіпертрофії міокарду лівого шлуночку та синдрому очагових змін міокарду і їх обумовленість більш пов'язана з розвитком супутньої кардіологічної патології, в той час як виникнення синдрому дистрофічних змін міокарду, порушення функцій автоматизму суттєво пов'язано з обома факторами (професійне та кардіологічне захворювання).

Таким чином, виявлені зміни в біоелектричній активності серця у професійних хворих насамперед змушують звернути більш серйозну увагу на значну розповсюдженість цих порушень, котрі у більшості своїй не являються абсолютно специфічними для професійної патології, а обумовлені супутньою серцево-судинною патологією, котра може приводити до зниження функціональних та адаптаційно-пристосувальних можливостей серцево-судинної системи, фізичної спроможності та працездатності. Без врахування характеру та виразності ЕКГ-змін та міри порушення функціонального стану серцево-судинної системи, оцінка ступені втрати працездатності у зв'язку з професійним захворюванням недостатньо обўєктивна.

Результати дослідження скорочувальної та насосної функцій серця приведені в табл.2.

З приведених результатів дослідження випливає, що у хворих І групи виявлені ехокардіографічні показники свідчать про зниження скорочувальної та насосної властивості міокарду. На це вказує збільшення показників КДО і КСО, причому значення КСО в більшій мірі, ніж КДО, за рахунок чого були зниженими показники УО, ФВ, СІ. Зниження насосної функції серця у цій групі підтверджується також зниженням у порівнянні з контрольною групою показників Vcf та ds.

У хворих ІІ групи значення КДО та КСО були більшими, ніж у контролі, але збільшення КДО було більш значне, ніж значення КСО, за рахунок чого показник УО був меншим, ніж у контролі, але більшим, ніж у І групі. Більш високими, ніж в І групі, були також значення ФВ, СІ, ds та Vcf, але ці показники теж були гіршими, ніж у контролі.

В ІІІ групі ступінь змін ехокардіографічних показників була найменшою у порівнянні з І та ІІ групами. Показники КСО та КДО були більшими, ніж у контролі, але меншими, ніж у І та ІІ групах (р<0,05). Більш ефективною була скорочувальна функція серця, що підтверджувалось більш високими, ніж у І та ІІ групах, показниками СІ, ФВ, УО, ds і Vcf. Таким чином, в цій групі пристосувальні механізми більш ефективні, ніж у І та ІІ групах, але у порівнянні з контрольною групою також знижені.

Таблиця 2 Ехокардіографічні показники в покої у хворих І, ІІ, ІІІ груп

Отже, найбільші зміни та порушення показників скорочувальної властивості (збільшення КСО та КДО, зниження УО, ФВ, СІ, Vcf та ds (р<0,05) виявлені в І та ІІ групах та менш виражені в ІІІ групі. Це свідчить, що наявність ПБ та ВХ у хворих з БСС в більшій мірі порушує функціональний стан серцево-судинної системи, в меншій мірі на зниження скорочувальної властивості серця впливає наявність ПР професійного генезу.

Проведений більш поглиблений аналіз ехокардіографічних показників із врахуванням супутньої (ІХС, ГХ, НЦД) патології при кожному з професійних захворювань показав, що в усіх групах найбільш змінені показники були в перших підгрупах, де найбільшого значення досягли показники КСО і КДО, найменші показники ФВ, СІ, ds, Vcf (р<0,05). У других підгрупах показники КСО і КДО були меншими, ніж у перших підгрупах, але теж більшими, ніж у контролі (р<0,05). Показники УО, ФВ, СІ, ds, Vcf в других підгрупах були більшими, ніж у перших підгрупах, але меншими, ніж у контролі (р<0,05). В третіх підгрупах досліджених груп були встановлені найкращі у порівнянні з першими та другими підгрупами показники насосної та скорочувальної функцій, найменші показники КСО та КДО, хоч і більші, ніж у контролі (р<0,05), найбільші серед підгруп показники УО, ФВ, СІ, Vcf, ds.

Приведені вище дані підтверджують, що в значній мірі зниження скорочувальної та насосної функцій серця у професійних хворих залежить від тієї чи іншої супутньої кардіологічної патології, котра не тільки була причиною, що обумовила больовий синдром в ділянці серця, але і значно впливала на функціональний стан серцево-судинної системи.

При цьому встановлено, що в залежності від виду кардіологічної патології ступінь виразності функціональних порушень в центральній гемодинаміці неоднакова. Найбільші зміни та порушення показників центральної гемодинаміки виявлені в перших та других підгрупах та найменші - у третіх підгрупах. Тобто, незалежно від виду професійної патології наявність супутньої ГХ та ІХС значно поглиблює погіршення функціонального стану серцево-судинної системи, в меншій мірі на порушення функціонального стану серця впливає наявність супутньої НЦД.

Отже, у хворих із професійними захворюваннями при наявності супутньої кардіологічної патології має місце погіршення скорочувальної та насосної властивості міокарду, ступінь якого визначається як видом професійної, так і супутньої кардіологічної патології. У звўязку з цим виявлені особливості не тільки можуть, а і повинні бути використані для оцінки функціонального стану серцево-судинної системи вказаних хворих при вирішенні діагностичних та експертних питань.

Оцінка стану серцево-судинної системи професійних хворих з супутньою кардіологічною патологією в умовах спокою, констатуючи відхилення і виразність порушень, ще не давала повної та обўєктивної уяви про функціональний стан та адаптайійні можливості організму, тому аналіз компенсаторних резервів організму та гемодинамічного забезпечення рівня фізичного навантаження (ФН) певної потужності проведений за допомогою велоергометрії. Аналіз переносимого фізичного навантаження в залежності від величини його максимально переносимого енергетичного рівня показав, що функціональні можливості у значному відсотку випадків всіх обстежених (37% в І, 40,7% в ІІ та 61% в ІІІ групах) дозволяли виконувати інтенсивну і навіть субмаксимальну працю, відповідну 75% від аеробної потужності індивіда, що дозволяє виконувати більшість різновидностей фізичної праці. Крім того, великий відсоток обстежених (55% в І, 53% в ІІ та 36,7% в ІІІ групах) могли виконувати працю, відповідну 50% НМСК, що свідчить про зниження функціональних можливостей серцево-судинної системи, але ці хворі, згідно з класифікацією за показниками важкості трудового процесу, здатні виконувати інтенсивні роботи. Поряд з тим, у всіх групах, хоч і у незначному відсотків випадків (7,5% в І, 10,3% в ІІ та 11,6% в ІІІ групах), виявлені особи з низькою фізичною працеспроможністю, що не перевищувала 35% НМСК. Це вказує на значне зниження функціональних здібностей та резервних можливостей серцево-судинної системи. Праця таких хворих на протязі дня не може перевищувати цей рівень. Багато видів фізичної праці (професій), крім легкої, яка на протязі зміни не перевищує 25% їх аеробної ємності, для них протипоказані. Слід також відзначити, що хворих зі зниженим рівнем фізичної працездатності зустрічається більше серед хворих з ПБ та ВХ, менш серед хворих на ПР. Проведений аналіз толерантності до ФН обстежених підгруп (в залежності від супутньої кардіологічної патології) дозволяє відмітити закономірність, що у більш значної кількості хворих з супутньою НЦД явища ергостазу виникали лише на більш високих щаблях навантаження (75% НМСК відповідно по групам - 50%, 53,8% та 57,2%) у порівнянні з підгрупами з супутніми ІХС (75% НМСК відповідно - 25,1%, 27,4% та 30,8%) та ГХ (75% НМСК відповідно - 35,8%, 25,4% та 62,5%). Це свідчить про більш високий резерв адаптації професійних хворих з супутньою НЦД у порівнянні із їх співперебігом з ІХС та ГХ, що може бути пов'язано із більшим негативним впливом на стан серцево-судинної системи при супутньому перебігу професійних захворювань із ІХС та ГХ у порівнянні зі співперебігом з НЦД.

Враховуючи, що у всіх трьох групах, незалежно від виду професійної патології, виявлені особи з високим та низьким рівнем максимально переносимого ФН, нами проведений аналіз розрахункових індексів, що відображають стан серцево-судинної системи у хворих кожної групи, у котрих явища ергостазу виникали на рівні ФН, відповідному 35%, 50% та 75% НМСК, та у порівнянні між групами. Розрахункові індекси відображають фізіологічну реакцію серцево-судинної системи хворого у відповідь на конкретне стандартне навантаження, в тому числі співставиме з професійним, що особливо важливо в клініці професійних захворювань (табл.3).

Інформація про хронотропну функцію серця була отримана при аналізі показників пульсового порогу толерантності (ПППТ) та хронотропного резерву серця (ХРС). У хворих І групи значення ПППТ були суттєво підвищені у порівнянні з ІІ та ІІІ групами на всіх щаблях максимально переносимого ФН (МПФН).Вичерпність резервів адаптації наступала вже серед хворих з МПФН, відповідним 35% НМСК (відповідно по групам 122,3±3,1; 112,6±2,7 та 109,7±3,1), і була більше, ніж серед хворих з МПФН, відповідним 50% НМСК (відповідно 104,1±5,1; 98,4±2,4 та 89,7±3,3) та 75% НМСК (відповідно 96,9±4,1; 88,2±2,8 та 80,8±4,2). Показник використання ХРС при МПФН, відповідному 75% НМСК (відповідно 101,3±2,7; 92,9±2,9 та 73,2±3,2), 50% НМСК (відповідно 123,6±3,2; 97,4±2,3 та 82,6±2,1) та 35% НМСК (відповідно 132±3,9; 131±3,5 та 112±3,2) у хворих І та ІІ груп був вищим, ніж у ІІІ групі. Це говорить про більшу напругу адаптації серед хворих І групи у порівнянні з ІІ та ІІІ групами, особливо серед хворих з низьким рівнем МПФН. Але ж у більшості хворих при МПФН значення ЧСС як лімітуючого фактора зменшувалось, і непереносимість ФН виникало в силу інших причин раніше, ніж були вичерпані хронотропні можливості серця. Звертають на себе увагу нижчі значення показника інотропного резерву серця (ПІРС) у хворих І групи (відповідно при МПФН 35%, 50% та 75% НМСК - 3,6±0,7; 4,9±0,8 та 5,6±0,7) та ІІ групи (8,9±0,8; 13,1±1,2 та 15,7±1,6) у порівнянні з ІІІ групою (9,5±0,9; 15,4±1,2 та 16,4±1,5). Зниження ПІРС в І та ІІ групах можна розцінювати на прояву прихованої гіпосістолії міокарду, наявність якої у хворих підтверджувалось результатами проведених нами ехокардіографічних досліджень.

Відзначено також, що ударний обсяг (УО), систолічний індекс (СІ) в покої на всіх щаблях МПФН були у хворих І та ІІ груп нижче (р<0,05), ніж показники хворих ІІІ групи, що свідчить про більш високий функціональний стан серед хворих з ПР у порівнянні з ПБ та ВХ. Проведений також аналіз такого показника, як гемодинамічний еквівалент, результати якого підтвердили виявлену закономірність, про більшу ступінь порушень у хворих І та ІІ груп у порівнянні з ІІІ групою.

Таким чином, у всіх професійних хворих відзначалось односпрямована відповідь основних параметрів, що відображають кровообіг при МПФН (збільшення ХРС, ПППТ, зниження показників УО, СІ, ПІРС). Зміни показників були найбільшими у хворих І та ІІ груп у порівнянні з ІІІ, що говорить про більш високий функціональний стан серцево-судинної системи у хворих на ПР у порівнянні з хворими на ПБ та ВХ. При виконанні ФН, що максимально переноситься у хворих з більш низьким рівнем МПФН ознаки неадекватності гемодинамічної реакції та зміни контрольних показників в трьох обстежених групах були гірші, ніж у хворих з МПФН, відповідним 50% та 75% НМСК.

Враховуючи, що різна супутня кардіологічна патологія може в неоднаковій мірі впливати на функціональний стан професійних хворих, нами проведений аналіз розглядаємих розрахункових індексів в групах в залежності від супутньої кардіологічної патології.

Аналіз показав, що в третіх підгрупах всіх груп зафіксовані найбільші значення ПІРС, УОпор та СІ, ніж у перших та других підгрупах, що свідчить про менше погіршення інотропної функції при супутній НЦД у порівнянні з супутніми ІХС та ГХ. В той же час значення ПППТ, ХРС у перших та других підгрупах всіх обстежених груп на всіх рівнях МПФН були теж вищими, що говорить про більшу напругу резервів адаптації у хворих з супутніми ІХС та ГХ у порівнянні з НЦД. Виявлену тенденцію підтвердив також показник ГЕ (в перших та других підгрупах менші значення, ніж в третіх). Хворі, для яких МПФН був рівень 35% НМСК, мали гірші гемодинамічні показники, ніж хворі з МПФН, відповідним 50% та 75%.

Отже, у всіх професійних хворих з БСС відзначалася односпрямована, але неоднозначна відповідь основних параметрів кровообігу до МПФН, що обумовило припинення ФН при виникненні явища ергостазу. Це було саме збільшення показників ХРС, ПППТ, що свідчило про вичерпання ХРС

Таблиця 3 Деякі розрахункові індекси обстежених груп

Відзначено також зменшення показників УО, ГЕ, СІ, ПІРС, що свідчило про зниження інотропної властивості міокарду та погіршення функціонального стану серцево-судинної системи. Визначено, що найбільші зміни показників були у хворих І та ІІ груп у порівнянні з ІІІ, тобто у хворих на ПР встановлений більш високий функціональний стан серцево-судинної системи, ніж у хворих з ПБ та ВХ. Більш глибокий аналіз показав, що серед хворих третіх підгруп обстежених груп гемодинамічні показники були кращі, ніж у перших та других підгрупах, що говорить про кращий функціональний стан професійних хворих з супутньою НЦД у порівнянні з супутніми ІХС та ГХ. Треба відзначити також, що якщо серед хворих перших підгруп відзначалися більші зміни таких показників, як ГЕ, ПІРС, СІ, УО, що характеризують скорочувальну властивість серцевої мўязи, то у хворих других підгруп, крім вищеназваних змін, було характерним припинення проби з ФН при неадекватному підвищенні САТ. У хворих третіх підгруп також відзначені зміни ГЕ, ПППТ, СІ, ХРС, ПІРС, але у меншій мірі, ніж у перших та других підгрупах, що свідчить про кращий функціональний стан серцево-судинної системи хворих з супутньою НЦД.

Вивчення функціонального стану серцево-судинної системи за допомогою дозованих ФН методом ВЕМ показало, що у більшості хворих (90,2%) виділених груп з професійною патологією відзначався достатньо високий рівень переносимості ФН, що досягають рівня 50% та 75% НМСК. Однак, в незначному відсотку випадків (9,8%) толерантність до ФН знижувалась до рівня переносимості ФН, відповідного 35% НМСК, що є свідоцтвом зниження функціонального стану організму в цілому. У цих хворих зниження порогу переносимості ФН в основному зумовлено швидким вичерпанням ХРС, неадекватною реакцією САТ, показників УО, а також їх похідних (ПІРС, ГЕ, СІ). Поряд з усім, тестування ФН дозволило встановити, що значне зниження рівня переносимості в значній мірі залежало від супутньої кардіологічної патології. Отже, у професійних хворих з БСС відзначене погіршення функціонального стану серцево-судинної системи та зниження толерантності до ФН, ступінь яких залежить як від виду професійної, так і супутньої кардіологічної патології.

Висновки

1. Серед шахтарів з професійними захворюваннями часто (51,4%) виявляється больовий синдром в області серця. Серед останніх найбільшу питому вагу складають хворі з вібраційною хворобою, полірадікулопатією професійного генезу і пиловим бронхітом (відповідно 34,4%, 25,9% і 29,6%).

2. Питома вага професійних хворих з больовим синдромом в області серця, які мали з супутнім перебігом кардіологічну патологію, досягає 79,8%. Найчастіше це є ішемічна хвороба серця (79 чол. - 27,5%), гіпертонічна хвороба (66 чол. - 29,5%) та нейро-циркуляторна дистонія (66 чол. - 22,8%).

3. Сумісний перебіг професійних захворювань з кардіологічними характеризується порушеннями біоелектричної функції серця, що проявляється на ЕКГ ознаками дистрофічних змін міокарду, гіпертрофією лівого або правого шлуночку, порушеннями ритму, збудливості і

провідності. В своїй більшості ці зміни не являються абсолютно специфічними для професійної патології, а обумовлені з супутнім перебігом кардіологічною патологією.

4. У всіх професійних хворих з больовим синдромом в області серця показники центральної гемодинаміки значно в бік погіршення відрізняються від показників контрольної групи і залежать від виду професійної патології, але в більшій мірі обумовлені супутньою кардіологічною патологією. Встановлено, що найбільше зниження показників скорочувальної функції серця виявлені у професійних хворих при сумісному їх перебігу з ішемічною хворобою серця та гіпертонічною хворобою.

5. Функціональні можливості серцево-судинної системи у 50% випадків обстежених шахтарів досягають субмаксимального рівня, відповідного 75% належного максимального споживання кисню, 40,2% обстежених могли виконувати працю, відповідну 50% належного максимального споживання кисню.

6. В 9,8% випадків виявлені особи з низькою фізичною працездатністю, що не перевищувала 35% належного максимального споживання кисню. Зниження резервів адаптації обумовлювалось швидким вичерпанням хронотропного резерву серця, неадекватною реакцією систолічного артеріального тиску, низькими показниками інотропного резерву серця, гемодинамічного еквіваленту, ударного обсягу, серцевого індексу.

7. У значному відсотку випадків шахтарів з больовим синдромом в області серця має місце з супутнім перебігом кардіологічна патологія, що обумовлює погіршення функціонального стану серцево-судинної системи, яке проявляється порушенням біоелектричної активності міокарду, скорочувальної і насосної функцій серця і, як наслідок, зниженням толерантності до фізичного навантаження і працездатності. Ступінь їх виразності залежить не тільки від виду професійної патології, а і характеру перебігу супутніх кардіологічних захворювань, що повинно враховуватись при встановленні відсотку втрати загальної та професійної працездатності.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Лучинін М.Я. Толерантність до фізичного навантаження та оцінка функціонального резерву серцево-судинної системи хворих на полірадікулопатію професійного генезу при захворюваннях серцево-судинної системи, що супроводжуються больовим синдромом в області серця //Медичні перспективи.-1997-N3.-с.93-95.

2. Лучинін М.Я. Центральна гемодинаміка у хворих на полірадікулопатію професійного генезу на фоні захворювань, які супроводжуються больовим синдромом в області серця //Медичні перспективи.-1998.-N3.- с.31-33.

3. Лучинін М.Я. Функціональні особливості серцево-судинної системи у хворих з пиловим бронхітом на фоні захворювань та відхилень, які супроводжуються больовим синдромом в ділянці серця //Медичні перспективи..- 1998.-N4.-С.43-44.

4. Лучинин М.Я. К вопросу распространенности профзаболеваний и удельного веса среди лиц с болевым синдромом в области сердца, заболеваний, его обусловливающих //Гігієнічні проблеми охорони здоровўя населення: Зб.наук.пр.ДДМА - Дніпропетровськ: Поліграфіст, 1997.-с.208-210.

5. Лучинин М.Я. Толерантность к физической нагрузке и оценка функционального ре-зерва сердечно-сосудистой системы профессиональных больных с пылевыми бронхитами при заболеваниях и отклонениях, сопровождающихся болевым синдромом в области сердца //Гігієнічні проблеми охорони здоровўя населення: Зб.наук.пр.ДДМА-Дніпропетровськ: Поліграфіст, 1997.-с.210-211.

Анотація

Лучинін М.Я. Особливості функціонального стану серцево-судинної системи у шахтарів з больовим синдромом в області серця. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 - Кардіологія.- Харківський державний медичний університет, Харків, 2000.

Дисертація присвячена питанням аналізу розповсюдженості больового синдрому в ділянці серця (БСС) серед 564 шахтарів та оцінці функціонального стану серцево-судинної системи (ССС) 122 професійних хворих з супутньою кардіологічною патологією. Дослідженнями встановлено і підтверджено, що функціональні порушення стану ССС переважно обумовлені не видом та виразністю професійних хвороб, а характером та виразністю супутньої кардіологічної патології. Основними проявами цих порушень являються порушення біоелектричної активності міокарду, скорочувальної і насосної функцій серця та, як наслідок, зниження толерантності до фізичного навантаження. Показана і обґрунтована необхідність врахування виявлених функціональних порушень при проведенні обов'язкових медичних оглядів шахтарів та вирішенні питань експертизи зниження або втрати працездатності.

Ключові слова: професійні, кардіологічні захворювання, функціональний стан, серцево-судинна система, сумісний перебіг.

Summary

Lutchinin M.Y. Functional state peculiarities of cardiovascular system in miners with pain syndrome in the heart area. - Manuscript.

Thesis for higher Medical degree on a speciality 14.01.11 - Cardiology. - State Medical University- Kharkiv, 2000.

The dissertation is devoted to the questions of pain syndrome spreading analysis in the heart area (PSH) among 564 miners and estimation of cardiovascular system (CVS) functional state of 122 patients with occupational diseases with accompanying cardiac pathology. Functional disturbances of CVS state proved to be due to not the type and manifestation of occupational diseases but character and disorders are myocardium activity bio-electric disturbances, those of contractional and pumping heart function and, as a result, decreasing tolerance and physical exertion. The necessity of taking into consideration the discovered functional disorders during both compulsory check-ups of miners and invalidity examination is demonstrated and well-founded.

Key-words: occupational, cardiac disease, functional state, cardiovascular system, combined course.

Аннотация

Лучинин М.Я. Особенности функционального состояния сердечно-сосудистой системы у шахтеров с болевым синдромом в области сердца. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.11-Кардиология.-Харьковский государственный медицинский университет, Харьков, 2000.

Выявлен значительный удельный вес (51,4%) болевого синдрома в области сердца (БСС) среди профессиональных больных. Установлено, что чаще БСС определялся среди больных пылевым бронхитом (ПБ), вибрационной болезнью (ВБ), особенно с начальными стадиями их развития, и полирадикулопатией профессионального генеза (ПР). Удельный вес профессиональных больных с болевым синдромом в области сердца, которые имели сопутствующую кардиологическую патологию, достигает 79,8%. Чаще БСС был обусловлен ишемической болезнью сердца (ИБС), гипертонической болезнью (ГБ) и нейро-циркуляторной дистонией (НЦД). Совместное течение профессиональных заболеваний с кардиологическими характеризуется нарушениями биоэлектрической функции сердца, что проявляется на ЭКГ признаками дистрофических изменений миокарда, гипертрофией левого или правого желудочка, нарушениями ритма, возбудимости и проводимости. В своем большинстве эти изменения не являются абсолютно специфическими для профессиональной патологии, а обусловлены сопутствующей протекающей кардиологической патологией. Установлено, что степень снижения сократительной функции в определенной мере зависит от вида профессионального заболевания. Более выраженные функциональные нарушения в центральной гемодинамике выявлены у больных ПБ и ВБ, меньшие при ПР. В большей мере ухудшение насосной функции сердца обусловлено видом сопутствующей кардиологической патологии, особенно ИБС и ГБ. На основе данных велоэргометрического исследования показано, что у большинства больных с профессиональной патологией выявлен как высокий уровень переносимости физических нагрузок (ФН), достигающих уровня, соответствующего 50% и 75% надлежащего максимального потребления кислорода (НМПК), так и, в незначительном проценте случаев, низкий уровень переносимости ФН, соответствующий 35% НМСК. Снижение резервов адаптации обусловливалось быстрым исчерпанием хронотропного резерва сердца, неадекватной реакцией систолического артериального давления, низкими показателями инотропного резерва сердца, гемодинамического эквивалента, ударного объема, сердечного индекса.

Показано, что снижение переносимости ФН и изменения расчетных показателей гемодинамики в значительной мере определяется характером сопутствующей кардио-логической патологии. Учет выявленных особенностей как в процессе диагностики, так и при оценке функционального состояния организма в целом позволит более объективно проводить экспертизу трудоспособности, то есть устанавливать степень утраты или снижения физической, общей и профессиональной трудоспособности.

Ключевые слова: профессиональные, кардиологические заболевания, функциональное состояние, сердечно-сосудистая система, сопутствующее течение.

Размещено на Allbest.ru