Волинська гарячка в Україні: епідеміологія та лабораторна діагностика

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ

Київський науково-дослідний інститут епідеміології та інфекційних хвороб імені Л.В.Громашевського

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

ВОЛИНСЬКА ГАРЯЧКА В УКРАЇНІ: ЕПІДЕМІОЛОГІЯ ТА ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА

14.02.02- Епідеміологія

ЛЮБІНСЬКИЙ Сергій Юрійович

Київ 2000



УДК 616.981.712.036-22-078.7 (477)

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Львівському науково-дослідному інституті епідеміології та гігієни МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор, завідувач лабораторії рикетсійних інфекцій Львівського НДІ епідеміології та гігієни КЛИМЧУК МИКОЛА ДЕМЕНТІЙОВИЧ

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор ШАБЛОВСЬКА ЄВГЕНІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА, завідувач лабораторії зоонозних інфекцій Київського НДІ епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського МОЗ України

кандидат медичних наук, професор ГОЦ ЮРІЙ ДЕНИСОВИЧ, завідувач кафедри епідеміології Національного медичного університету ім. акад. О.О. Богомольця

Провідна установа

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, кафедра мікробіології і епідеміології, м. Київ

Захист відбудеться “14”_березня__ 2000 року о __11___ годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д. 26.614.02 при Київському науково-дослідному інституті епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського МОЗ України за адресою:м. Київ, Узвіз Протасів Яр, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського науково-дослідного інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського МОЗ України.

Автореферат розіслано “__9__”___лютого____ 2000 року.

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради, кандидат медичних наук Красюк Л.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Проблема волинської (п'ятиденної) гарячки привертає все більшу увагу дослідників багатьох країн світу у зв'язку з тим, що із збудником цього захворювання - Rochalimaea (Bartonella) quintana пов'язується широкий спектр захворювань: окрім загальновідомої гарячки з бактеріємією (Г.С.Мосінг, 1956), встановлено етіологічну роль цього мікроорганізму при таких захворюваннях, як бактеріальні ендокардити (Jourdain P. et al., 1998, Maurin M., Raoult D., 1996), ангіоматози (Gasquet S. et al., 1998, Koehler J.E. et al., 1992), гепатити та ін., особливо у людей з імунодефіцитами різного генезу (LeBoit P.E., 1991). Поширення цих захворювань пов'язується в першу чергу з педикульозом, поганими санітарними умовами, низьким рівнем життя, поширенням імунодефіцитів різного генезу, в тому числі вірусу імунодефіциту людини (Jourdain P. et al., 1998, Berdague P. et al., 1998).

Якщо у даний час в економічно розвинутих країнах (США, країни Західної Європи) реєструються лише спорадичні випадки або локальні спалахи захворювань на волинську гарячку (trench fever) серед соціально неблагополучних контингентів населення, то у країнах, що розвиваються, і до нинішнього часу продовжують реєструватися епідемічні спалахи етіологічно пов'язаних з Rochalimaea (Bartonella) quintana захворювань на фоні поганих санітарних умов та масового ураження населення педикульозом (Raoult D. et al., 1998).

Починаючи з 1950-х років на території нашої країни випадки захворювань на волинську гарячку не реєструються. Разом з тим, серологічними та мікробіологічними дослідженнями, були одержані дані про циркуляцію збудника волинської гарячки на різних територіях нашої країни (Климчук М.Д., 1990, Яблонська В.А., Панкова Т.С., 1980), причому при дослідженні сироваток крові людей з різних регіонів України у всіх вікових групах, в тому числі у дітей та молоді, виявлялися антитіла до збудника волинської гарячки (Климчук М.Д., 1994). Як показують багаторічні спостереження Українського центру з рикетсіозів МОЗ України, при значному епідемічному потенціалі рохалімеозної інфекції та відсутності типових клінічних ознак при захворюваннях на волинську гарячку, лабораторні методи дослідження займають провідне місце в системі епідеміологічного нагляду за цією інфекцією (Климчук М.Д., 1999). Однак через відсутність у лікарів лікувально-профілактичних та санітарно-епідеміологічних установ епідеміологічної настороги щодо цього захворювання та відсутність високоспецифічних антигенних препаратів для лабораторних досліджень, діагностика цього захворювання в країні практично не здійснюється, внаслідок чого лікувальні та профілактичні заходи зовсім не проводяться. Тому в Україні сьогодні створилась така ситуація, коли захворювання на волинську гарячку не реєструються і проходять під іншими діагнозами, а це може призвести до виникнення епідемічних спалахів (Климчук М.Д. і співавт., 1997).

В системі заходів епіднагляду за волинською гарячкою приоритетне місце займає забезпечення лабораторної служби високоспецифічними діагностичними препаратами для здійснення діагностики цієї інфекції на сучасному рівні. Однак в даний час в Україні, та й країнах СНД, такі препарати відсутні.

Серйозної уваги заслуговує проблема ураження населення головними та одежними вошами (переносники волинської гарячки). Протягом останніх десятиріч рівень ураження населення України педикульозом залишається на стабільно високому рівні і не має тенденції до зменшення (Климчук М.Д. і співавт., 1994). Відсутні ефективні і специфічні методи ідентифікації збудника волинської гарячки в переноснику.

Мета дослідження. Розробити і виготовити нові антигенні препарати та з їх застосуванням провести комплексну оцінку епідеміологічної ситуації з волинської гарячки на території України з урахуванням наявності імунного прошарку до збудника цього захворювання у всіх вікових групах та розповсюдженості педикульозу серед населення і запропонувати заходи по здійсненню епідеміологічного контролю цієї інфекції.

Відповідно до поставленої мети роботи, були сформульовані наступні завдання дослідження:

1 - розробка, виготовлення та апробація з місцевих штамів Rochalimaea quintana цільно-розчинного антигену для реакції зв'язування комплементу (РЗК) та корпускулярного антигену для реакції непрямої імунофлуоресценції (РНІФ);

2 - вивчення із застосуванням розроблених та виготовлених антигенів імунологічної структури населення України до збудника волинської гарячки;

3 - вивчення особливостей розповсюдження педикульозу на території України та його ролі в епідпроцесі волинської гарячки в сучасних умовах;

4 - апробація та впровадження методу флуоресціюючих антитіл в непрямому варіанті (нМФА) для експрес-діагностики Rochalimaea quintana в переноснику і за допомогою цього методу вивчення циркуляції збудника в переноснику.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше, з використанням розроблених та виготовлених антигенних діагностичних препаратів вивчена епідеміологічна ситуація щодо волинської гарячки на території України з урахуванням високого рівня ураження населення педикульозом та імунологічної структури населення.

Отримані нові дані про стан імунологічної структури населення України до збудника волинської гарячки. Встановлено, що в даний час на різних адміністративних територіях України (західні області, Автономна Республіка Крим) відбувається активне формування імунного прошарку до збудника волинської (п'ятиденної) гарячки, в тому числі серед дітей та молоді. Ретроспективно діагностовано випадки захворювання людей на волинську гарячку.

Дана оцінка епідеміологічної значущості головного і одежного педикульозу в поширенні волинської гарячки серед населення. З використанням апробованого непрямого методу флуоресціюючих антитіл проведено пошук і виявлено збудника волинської гарячки в природних популяціях головних і одежних вошей, надісланих для дослідження з різних регіонів України, а у осіб, з яких були зібрані ці комахи, при дослідженні сироваток крові в РЗК та РНІФ ретроспективно діагностовано випадки захворювань на волинську гарячку. Виявлено щорічне зростання кількості вошей природних популяцій, заражених Rochalimaea quintana, що, при значному рівні ураження населення педикульозом, може призвести до епідемічних спалахів цього захворювання.

Проведено поглиблене дослідження ураженості населення України педикульозом - переносником збудника волинської гарячки, його зв'язок із збудниками висипного тифу та волинської гарячки та вивчені екологічні особливості розповсюдження переносника в Україні в сучасних умовах.

Теоретичне та практичне значення роботи та її впровадження в практику:

В ході виконання роботи отримані дані про значне поширення волинської гарячки в Україні в сучасних умовах: із застосуванням розроблених та виготовлених нових діагностичних препаратів при дослідженні сироваток крові встановлено наявність специфічних антитіл до Rochalimaea quintana на території України у всіх вікових групах населення.

Із застосуванням апробованого нМФА у вошах природних популяцій виявлено Rochalimaea quintana, що дозволяє стверджувати, що в даний час на території України відбувається активна циркуляція збудника в переноснику - головних та одежних вошах.

Результати, отримані в ході вивчення епідеміологічної ситуації щодо волинської гарячки в Україні, були використані при підготовці спеціалістів на науково-практичних семінарах - для лікарів-бактеріологів лабораторій відділів особливо небезпечних інфекцій обласних санепідстанцій України “Сучасні методи лабораторної діагностики рикетсіозів та організація роботи лабораторій у період спалахів особливо небезпечних інфекцій” (Львів, 1995 р.) та для лікарів-епідеміологів відділів особливо небезпечних інфекцій обласних санепідстанцій України “Актуальні питання епідеміологічного нагляду за рикетсіозами в сучасних умовах” (Львів, 1999 р.).

Видано інформаційний лист про нововведення МОЗ України “Метод лабораторної діагностики волинської (п'ятиденної) гарячки” (№ 80-98) для практичних органів охорони здоров'я; на базі лабораторії рикетсійних інфекцій Львівського НДІ епідеміології та гігієни (Українського центру з рикетсіозів МОЗ України) організовані і проводяться консультативні дослідження сироваток крові на наявність антитіл до збудника волинської гарячки.

Особистий внесок здобувача.

Автором особисто вивчено та проаналізовано сучасну наукову літературу з досліджуваної проблеми, проведено із застосуванням розроблених та виготовлених в лабораторії рикетсійних інфекцій Львівського НДІ епідеміології та гігієни антигенних препаратів для РЗК та РНІФ дослідження сироваток крові людей, апробовано в експерименті непрямий метод флуоресціюючих антитіл для експрес-діагностики Rochalimaea quintana в переноснику і використано його при дослідженні головних та одежних вошей природних популяцій, разом із співробітниками лабораторії рикетсійних інфекцій здійснено огляди на педикульоз учнів загальноосвітніх шкіл та шкіл-інтернатів, проведено аналіз ураження населення України педикульозом. Здобувачем одноосібно проведена статистична обробка, інтерпретація, узагальнення та викладення отриманих результатів, сформульовано висновки та практичні рекомендації.

Апробація роботи.

Основні положення дисертаційної роботи були висвітлені на науково-практичній конференції, присвяченій 100-річчю від дня народження проф. В.З.Мартинюка (Львів, 1996), Першій міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми гігієни та епідеміології на залізничному транспорті” (Львів, 1998), семінарі для бактеріологів лабораторій відділів особливо небезпечних інфекцій України “Сучасні методи лабораторної діагностики рикетсіозів та організація роботи лабораторій у період спалахів особливо небезпечних інфекцій” (Львів, 1995 р.), семінарі для епідеміологів відділів особливо небезпечних інфекцій України “Актуальні питання епідеміологічного нагляду за рикетсіозами в сучасних умовах” (Львів, 1999 р.), засіданні Львівського науково-практичного товариства лікарів-інфекціоністів (1999 р.), засіданні Вченої ради Львівського науково-дослідного інституту епідеміології та гігієни МОЗ України (вересень 1999 р.).

Публікації.

За матеріалами дисертації опубліковано 10 праць, що відображають основні її положення, в тому числі 4 роботи, що відповідають вимогам Вищої атестаційної комісії України до публікацій основних результатів дисертацій.

Дисертаційна робота виконана в рамках планових науково-дослідних робіт, які виконувались в лабораторії рикетсійних інфекцій Львівського НДІ епідеміології та гігієни “Розробити нові антигенні препарати з метою забезпечення ефективної і ранньої діагностики рикетсійних захворювань в Україні”, № держреєстрації 0196U009401 та “Розробити і впровадити систему ефективного контролю рикетсіозів з метою попередження масових захворювань та тяжких наслідків перенесеної інфекції”, № держреєстрації 0195U025268.

Структура та об'єм дисертації.

Робота викладена на 157 сторінках машинописного тексту і складається з вступу, огляду літератури, розділу “Матеріали і методи”, шести розділів власних досліджень, обговорення результатів, висновків та переліку цитованої літератури, що включає 201 джерело, з котрих 73 - україно- та російськомовні. Робота ілюстрована 33 таблицями та 7 малюнками.

гарячка волинська антигенний педикульоз



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи досліджень.

В ході виконання роботи було досліджено сироватки крові людей різних вікових груп на наявність антитіл до збудника волинської гарячки в двох серологічних тестах - реакції зв'язування комплементу (РЗК) та реакції непрямої імунофлуоресценції (РНІФ). Враховуючи, що на даний час в Україні антигенні препарати для РНІФ відсутні, а антиген для РЗК виробництва Пермського НВО “Біомед” (Росія) є висококоштовним, і не завжди відповідає необхідним стандартам (частина серій препарату в робочому розведенні є антикомплементарними, що не дає змогу проводити повноцінне серологічне дослідження), нами разом з м.н.с. лабораторії рикетсійних інфекцій Кіцарою М.С. були розроблені та виготовлені з наявної в лабораторії рикетсійних інфекцій Львівського НДІ епідеміології та гігієни (референс-лабораторія) колекції штамів R. quintana, культивованих за методом Вейгля (Мосінг Г.С., 1962), нові антигенні препарати для лабораторної діагностики волинської гарячки - цільно-розчинний антиген для РЗК та корпускулярний антиген для РНІФ. Були підготовані та затверджені Вченою радою Львівського НДІ епідеміології та гігієни МОЗ України лабораторні регламенти на виготовлення та контроль розроблених препаратів (протокол № 5 від 16.10.1997 р. та протокол № 8 від 14.11.1998 р.). Виготовлені експериментальні серії препаратів пройшли апробацію в лабораторних умовах на базі лабораторії рикетсійних інфекцій Львівського НДІ епідеміології та гігієни, а також на базі лабораторій відділів особливо небезпечних інфекцій 6-ти обласних санепідстанцій України. Антигени давали позитивні результати РЗК та РНІФ з сироватками крові заражених R. quintana лабораторних тварин (кролів та морських свинок) та відємні результати з сироватками крові здорових тварин та тварин, заражених збудником епідемічного висипного тифу - Rickettsia prowazekii. З апробованими антигенними препаратами були проведені серологічні дослідження сироваток крові людей з метою встановлення імунного прошарку до збудника волинської гарячки на території України. Всі зібрані сироватки досліджували в РЗК за загальноприйнятою методикою (Тарасевич І.В. і співавт., 1988), а позитивні в РЗК сироватки з метою диференціації класів імуноглобулінів досліджували також у РНІФ. Крім того, були досліджені сироватки крові епідеміологічно загрозливої категорії населення (особи без постійного місця проживання, волоцюги, психічно хворі), а також уражених педикульозом осіб, у яких при дослідженні знятих з них вошей, виявлено збудника волинської гарячки.

При аналізі імунологічної структури населення були узагальнені дані досліджень, які проводились в лабораторії рикетсійних інфекцій в період 1992-1993 рр., та самостійних досліджень за 1994-1999 рр. Всього в серологічних тестах за ці періоди було досліджено 11972 сироватки крові людей різних вікових та соціальних груп з Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької, Волинської областей та з Автономної Республіки Крим.

Аналіз ураженості педикульозом проводили на основі офіційних статистичних форм обліку обласних санепідстанцій України (1989-1998 роки). Разом із співробітниками лабораторії рикетсійних інфекцій проведені огляди на педикульоз в організованих дитячих колективах (загальноосвітні школи, школи-інтернати) Львівської області (1998 рік).

Для дослідження переносника (головних та одежних вошей природних популяцій) на зараженість Rochalimaea quintana та диференціації від Rickettsia prowazekii, був апробований та використовувався в практичній роботі непрямий метод флуоресціюючих антитіл, який виконували за загальноприйнятою схемою (Гольдін Р.Б., Амосенкова Н.І., 1961). Дослідження надісланих в лабораторію рикетсійних інфекцій комах проводили методами люмінесцентної мікроскопії з використанням непрямого методу флуоресціюючих антитіл (нМФА) з застосуванням одержаних в лабораторії імунних сироваток морських свинок проти Rochalimaea quintana та комерційних люмінесціюючих сироваток проти імуноглобулінів морської свинки, а також прямого методу флуоресціюючих антитіл із застосуванням комерційної люмінесціюючої кролячої сироватки проти Rickettsia prowazekii; паралельно проводили дослідження мазків з кишківників вошей у світловій мікроскопії із забарвленням ціанохіном за Айзенбергом (Г.С.Мосінг, 1956).

Статистичну обробку отриманих даних проводили у відповідності до вимог аналізу результатів дослідницьких робіт в медицині. Результати досліджень обробляли методом варіаційної статистики з використанням критерію Стьюдента-Фішера (М.П.Деркач із співавт., 1977).



РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

За 1992-1999 рр. в лабораторії рикетсійних інфекцій з антигенами Rochalimaea quintana в реакції зв'язування комплементу було досліджено 11972 сироватки крові людей різних вікових груп з Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької, Волинської областей та Автономної Республіки Крим. Антитіла до збудника волинської гарячки були виявлені на всіх територіях, де здійснювався забір сироваток крові: в середньому 3,36 % сироваток крові містили антитіла до Rochalimaea quintana. Антитіла до збудника волинської гарячки виявлялись у всіх вікових групах, в тому числі у віковій групі 0-9 років - в 1,72 %, у віковій групі 10-19 років - в 2,43 %, у віковій групі 20-29 років - в 4,30 %, у віковій групі 30-39 років - в 2,94 %, у віковій групі 40-49 років - в 3,56 %, у віковій групі 50-59 років - в 3,46 % та у віковій групі 60 років і старші в 3,83 %. Виявлення антитіл до збудника волинської гарячки у всіх вікових групах, в тому числі у значному відсотку у дітей та молоді, свідчить про те, що на території України спостерігається активний епідпроцес цієї інфекції.

В ході виконання роботи були проаналізовані дані по вивченню імунологічної структури населення до збудника волинської гарячки, проведені на території Прикарпаття та Волинської області співробітниками лабораторії рикетсійних інфекцій у 1992-1995 роках (досліджено 6106 сироваток крові). Антитіла до збудника волинської гарячки були виявлені в середньому в 1,90 % досліджених сироваток крові у трьох областях Прикарпаття (Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька області) та Волинській області. Антитіла до збудника висипного тифу були виявлені в середньому у 3,63 % досліджених сироваток крові, переважно у осіб похилого віку (50-59 років та 60 років і старші). Одержані також дані про ретроспективну діагностику захворювань на волинську гарячку в цьому регіоні. Проаналізовані також результати вивчення в 1992-1995 рр. в Прикарпатті поширення специфічних антитіл до Rochalimaea quintana та до Rickettsia prowazekii у сироватках крові терапевтичних хворих з хронічними захворюваннями серцево-судинної системи та інших внутрішніх органів (досліджено 1800 сироваток крові). Антитіла до збудника волинської гарячки були виявлені в 1,89 % досліджених сироваток крові , до збудника висипного тифу - у 4,56 % сироваток крові. У людей з хронічними захворюваннями серцево-судинної системи та інших внутрішніх органів антитіла проти Rochalimaea quintana найчастіше виявлялись у хворих з захворюваннями серцево-судинної системи (у 70,59 % від загальної кількості позитивних сироваток крові), причому у хворих з інфарктом міокарду специфічні антитіла виявлялись статистично достовірно найчастіше порівняно з іншими нозологічними формами - в 5,51 % (р 0,01).

З метою поглибленого вивчення поширення волинської гарячки із застосуванням виготовлених в лабораторії рикетсійних інфекцій антигенів Rochalimaea quintana, культивованих за методом Вейгля, в реакції зв'язування комплементу в 1996-1999 роках нами було досліджено 4066 сироваток крові, в тому числі 2445 сироваток крові пацієнтів інфекційних та терапевтичних стаціонарів, а також епідеміологічно загрозливих контингентів населення (пацієнти психіатричних лікарень, волоцюги, уражені педикульозом та інші) з Львівської області, 167 сироваток крові донорів та гарячкуючих хворих з Волинської області та 1454 сироватки крові донорів і хворих з ендемічних вогнищ кліщового рикетсіозу (Автономної Республіки Крим).

В результаті проведених досліджень в середньому у 6,22 % сироваток всіх вікових груп виявлені специфічні комплементзв'язуючі антитіла до Rochalimaea quintana (253 сироватки із 4066). Антитіла до збудника висипного тифу виявлялись в значно меншій кількості - в середньому в 1,08 %, виключно у осіб старших вікових груп (44 сироватки).

При дослідженні 2445 сироваток крові, відібраних у хворих інфекційних та терапевтичних стаціонарів, а також у епідеміологічно загрозливих контингентів населення (психічно хворі, волоцюги, уражені педикульозом) у Львівській області у 170 сироватках виявлені специфічні антитіла до Rochalimaea quintana, що становить 6,95 % до загальної кількості досліджених. До збудника висипного тифу антитіла виявлялись в значно меншій кількості - в середньому в 1,15 % досліджених сироваток крові.

Антитіла до збудника волинської гарячки виявлялись у всіх вікових групах: 0-9 років - 3,05 %, 10-19 років - 4,88 %, 20-29 років - 7,24 %, 30-39 років - 5,70 %, 40-49 років - 6,10 %, 50-59 років - 7,03 %, 60 років і старше - 6,42 %. Отже, з антигеном Rochalimaea quintana найбільший імунний прошарок був у осіб старше 20 років, однак специфічні антитіла в значному відсотку були виявлені і у дітей та молоді до 19 років. З антигеном Rickettsia prowazekii антитіла проти збудника висипного тифу були виявлені лише у осіб старше 50 років з тенденцією до зростання у старших вікових групах: 50-59 років - у 2,81 %, 60 років і старші - у 3,13 %. У дітей та молодих людей, які народились після ліквідації епідемічного висипного тифу в Україні, антитіла до Rickettsia prowazekii не зустрічались (рис.1).

Рисунок 1 Розподіл за віковими групами осіб, у яких в РЗК з експериментальними серіями виготовлених в лабораторії рикетсійних інфекцій Львівського НДІ епідеміології та гігієни антигенів Rochalimaea quintana та Rickettsia prowazekii були виявлені антитіла до цих мікроорганізмів (Львівська область)

При дослідженні сироваток донорів та гарячкуючих хворих з Волинської області в РЗК у 7 із 167 сироваток (4,19 %) були виявлені комплементзв'язуючі антитіла до Rochalimaea quintana. Сироватки паралельно досліджувались в РЗК з антигеном Rickettsia prowazekii. Антитіла до збудника висипного тифу були виявлені у 1 сироватці (0,60 %).

Для порівняльної оцінки поширення волинської гарячки, крім західного регіону України, проведені дослідження на території Кримського півострова, де у 1996 році був зареєстрований спалах марсельської гарячки, етіологічно розшифрований спеціалістами Українського центру з рикетсіозів МОЗ України (М.Д.Климчук). Крім дослідження на кліщову групу, сироватки досліджували також з антигенами Rochalimaea quintana та Rickettsia prowazekii. Ці дані дозволили вивчити не тільки поширення волинської гарячки в АР Крим, але й, досліджуючи сироватки крові хворих на марсельську гарячку, дати оцінку експериментальним серіям антигену Rochalimaea quintana, виготовленого з кишківників заражених за методом Вейгля вошей. За 1997-1999 рр. з рикетсійними антигенами було досліджено 1454 сироватки крові донорів та практично здорових людей, та 179 сироваток крові хворих на марсельську гарячку. Антитіла до збудника волинської гарячки зустрічалися у всіх досліджених вікових групах (в середньому у 5,16 %). Виявлення специфічних антитіл у сироватках крові людей всіх досліджених вікових груп в тому числі у молоді до 20 років, дозволили зробити висновок про те, що на території Кримського півострова, як і в західному регіоні України, в даний час спостерігається активне формування імунного прошарку проти збудника волинської гарячки.

При дослідженні позитивних в РЗК сироваток крові людей (253 сироватки) з різних областей України у РНІФ з експериментальними серіями антигену Rochalimaea quintana, виявлені лише імуноглобуліни класу G в титрах 1:10 - 1:20, що може свідчити про анамнестичний характер виявлених антитіл і можливе перенесення захворювання на волинську гарячку в минулому.

При дослідженні ж сироваток крові людей, уражених головними та одежними вошами - переносниками збудників волинської гарячки та висипного тифу, зібраних у різних регіонах України (Черкаська, Донецька, Миколаївська та Львівська області), в більшості випадків (13 сироваток з 19 досліджених) були виявлені антитіла до Rochalimaea quintana, причому у сироватках виявлені не тільки імуноглобуліни класу G, але й імуноглобуліни класу М (4 сироватки), як свідчення недавно перенесеного захворювання. У вошах, знятих з таких людей, виявлено збудника волинської гарячки.

Виявлення у досліджених сироватках крові специфічних комплементзв'язуючих антитіл до Rochalimaea quintana в титрах 1:10 - 1:40, а при постановці реакції непрямої імунофлуоресценції виявлення імуноглобулінів G в титрах 1:10 - 1:20 свідчать про анамнестичний характер виявлених антитіл у більшості досліджених сироваток крові, проте виявлення в деяких сироватках імуноглобулінів М в титрах 1:10, може свідчити про недавнє перенесення досліджуваними особами своєчасно не діагностованих захворювань на волинську гарячку.

Таким чином, комплексні серо-епідеміологічні дослідження сироваток крові людей різних вікових груп з різних регіонів України показали значне поширення волинської гарячки - у всіх вікових групах виявлені специфічні антитіла до Rochalimaea quintana, а ретроспективно виявлені захворювання, хоча лабораторна діагностика на жодній з досліджених територій не проводилася. При цьому слід зазначити, що на обстежених територіях з року в рік спостерігається збільшення імунного прошарку до Rochalimaea quintana.

Поглиблений аналіз статистичних даних обласних санепідстанцій (1996-1999 рр.) показав, що, не зважаючи на заходи по боротьбі з педикульозом рівень ураженості населення України протягом останніх років не зменшився, а залишається стабільно високим. Найбільш ураженим контингентом населення залишаються діти шкільного віку: по Україні питома вага уражених педикульозом дітей до 14 років у 1995 - 1998 роках становила 72,6 - 74,9 % до загальної кількості зареєстрованих випадків педикульозу (табл. 2). Найбільш ураженим контингентом дитячого населення були учні шкіл-інтернатів (у середньому показник на 100 тис. даного контингенту становив 3000 - 4000).

Таблиця 1 Ураженість педикульозом населення України в 1995-1998 роках

Роки	Всього виявлено випадків педикульозу	Показник ураженості педикульозом на 100 тис. населення	Ураженість педикульозом дітей до 14 років	Питома вага випад-ків педикульозу серед дітей, %
			1	2
1995	85519	166,14	63735	605,15	74,5
1996	74782	145,28	54302	515,58	72,6
1997	70952	140,50	53112	550,79	74,9
1998	73718	145,98	53674	556,62	72,8

Примітки: 1.- абсолютне число випадків. 2.- показник ураженості (на 100 тисяч дитячого контингенту)

В результаті аналізу ураженості населення України педикульозом було встановлено, що зберігається високий рівень ураження дітей шкільного віку головними вошами, а також збільшилась кількість випадків змішаного та одежного педикульозу серед різних контингентів дорослого населення (особи без постійного місця проживання, волоцюги, психічно хворі).

Аналіз виявлення педикульозу по місяцях показав, що найбільша кількість випадків педикульозу виявлялась у вересні (в середньому за 1995-1998 рр. у 23,11 0,37 % від усіх виявлених випадків за рік), що, насамперед, пов'язано з тим, що у цьому місяці медичними працівниками проводяться огляди на педикульоз у школах після літніх канікул: питома вага виявленого у вересні педикульозу перевищувала 1/4 від усіх зареєстрованих випадків педикульозу у дітей до 14 років протягом року (в середньому 27,53 0,72 %, відхилення статистично достовірне, р 0,01); у дорослого ж контингенту показники виявленого у вересні педикульозу знаходились на рівні середньомісячних (в середньому 10,70 0,39, відхилення статистично недостовірне, р 0,05). (рис 2).

Рисунок 2 Розподіл виявлення педикульозу серед дітей (а) та дорослого населення (б) по місяцях року (середні дані за 1995-1998 роки)

Для вивчення зараження вошей природних популяцій збудником волинської гар1ячки нами був апробований метод флуоресціюючих антитіл (МФА) в непрямому варіанті (нМФА). При вивченні в експерименті на моделі вошей лабораторної популяції, заражених за методом Вейгля, підтверджено високу чутливість і специфічність методу, можливість проводити диференціацію Rochalimaea quintana від збудника висипного тифу - Rickettsia prowazekii. За допомогою апробованого в лабораторії рикетсійних інфекцій Львівського НДІ епідеміології та гігієни непрямого МФА - щодо збудника волинської гарячки, та прямого МФА - щодо збудника висипного тифу, були досліджені 155 партій вошей, надіслані відділами особливо небезпечних інфекцій 9 обласних санепідстанцій України. Були використані виготовлені в лабораторії рикетсійних інфекцій Львівського НДІ епідеміології та гігієни імунні сироватки морських свинок проти Rochalimaea quintana та люмінесціюючі сироватки проти імуноглобулінів морської свинки, виробництва Московського НДІЕМ ім. Гамалії РАМН. Дослідження на наявність Rickettsia prowazekii в прямому МФА проводили із використанням люмінесціюючих імунних сироваток проти Rickettsia prowazekii виробництва Московського НДІЕМ ім. Гамалії РАМН. Поряд з імунофлуоресцентними, використовували метод світлової мікроскопії мазків з кишківників вошей, забарвлених ціанохіном за Айзенбергом. Із застосуванням світлової мікроскопії провести ідентифікацію мікроорганізмів та відрізнити візуально Rochalimaea quintana віл Rickettsia prowazekii є неможливим, а застосування апробованого непрямого МФА дозволило чітко проводити виявлення і ідентифікацію збудника в переноснику. Всього було досліджено комах, зібраних у 155 осіб (1113 одежних та головних вошей). Збудника волинської гарячки було виявлено у 36 пробах (23,22 %) у вошах природних популяцій, надісланих з Черкаської, Львівської, Миколаївської, Донецької, Закарпатської та Харківської областей. Проведеними дослідженнями щорічно у 1995 - 1999 роках було встановлено поступову тенденцію до зростання питомої ваги вошей природних популяцій, у яких виявлено Rochalimaea quintana: 1995 році збудник волинської гарячки був виявлений у 6,45 %, у 1996 році - у 17,5 %, у 1997 році - у 22,73 %, в 1998 році питома вага позитивних результатів зросла до 31,2 % а у 1999 році - до 33,33 %.

Таблиця 2 Результати дослідження вошей природних популяцій, надісланих з різних областей України у 1995 - 1999 рр., в непрямому МФА на зараженість R. quintana

Показник	Рік	Всього
	1995	1996	1997	1998	1999
Всього досліджено	31	26	22	52	24	155
З них позитивних: абсолютне число питома вага, %	2 6,45	5 19,23	5 22,73	16 30,77	8 33,33	36 23,22

Наявність збудника встановлена у комахах, зібраних з різних груп населення (дітей шкільного віку, дорослих, в тому числі з “груп ризику”, хворих різного профілю та ін.). Одержані дані свідчать про участь переносників - головних та одежних вошей - в епідемічному процесі волинської гарячки. На відміну від цього, дослідження вошей природних популяцій на наявність Rickettsia prowazekii, не дали позитивних результатів.

Узагальнюючи результати проведених досліджень слід відмітити, що на території України в даний час спостерігається активне формування імунного прошарку серед населення до збудника волинської гарячки, що підтверджено виявленням специфічних антитіл у дітей та молоді. В природних популяціях вошей, зібраних у різних регіонах країни, у 23,22 % виявлено збудника волинської гарячки, а у осіб, в яких були зняті воші, заражені Rochalimaea quintana, в крові виявлені специфічні антитіла, які за класами імуноглобулінів диференціювались не тільки як анамнестичні (Ig G), а й “свіжі” (Ig M), як наслідок недавно перенесеного захворювання.

Наведене вище потребує розробки ефективної системи заходів по епідеміологічному нагляду за волинською (п'ятиденною) гарячкою, та недопущення епідемічного поширення цього захворювання на території України. З цією метою налагоджена лабораторна діагностика.на базі лабораторії рикетсійних інфекцій Львівського НДІ епідеміології та гігієни (Українського центру з рикетсіозів МОЗ України) з використанням розроблених та виготовлених антигенних препаратів організовані та проводяться консультативні дослідження сироваток крові гарячкуючих хворих на наявність антитіл до збудника волинської (п'ятиденної) гарячки та дослідження вошей природних популяцій в апробованому в лабораторії рикетсійних інфекцій непрямому МФА на зараженість їх Rochalimaea quintana.



ВИСНОВКИ

На території України, в умовах високого рівня ураженості населення педикульозом, спостерігається значне поширення волинської (п'ятиденної) гарячки серед населення, що підтверджується виявленням специфічних антитіл у всіх вікових групах населення, в тому числі у дітей та молоді, а також зараженістю переносників - головних та одежних вошей - збудником волинської гарячки - Rochalimaea quintana.

З метою налагодження лабораторної діагностики волинської (п'ятиденної) гарячки розроблені та виготовлені з місцевих штамів Rochalimaea quintana, культивованих за методом Вейгля, нові антигенні препарати для реакції зв'язування комплементу (РЗК) та реакції непрямої імунофлуоресценції (РНІФ). Препарати при апробації в лабораторних умовах та при серо-епідеміологічних дослідженнях показали високу чутливість та специфічність і в даний час використовуються для проведення консультативних досліджень сироваток крові на базі лабораторії рикетсійних інфекцій Львівського НДІ епідеміології та гігієни (Український центр з рикетсіозів МОЗ України).

З використанням розроблених та виготовлених в лабораторії рикетсійних інфекцій антигенних препаратів для РЗК та РНІФ при цілеспрямованих дослідженнях сироваток крові у 1996-1998 роках у 6,22 % були виявлені комплементзв'язуючі антитіла до Rochalimaea quintana. Застосування обох серологічних тестів дало змогу не тільки виявляти в сироватках крові специфічні антитіла до збудника волинської гарячки, але й проводити одночасно диференціацію класів імуноглобулінів і, таким чином, визначати природу антитіл. Антитіла до збудника волинської гарячки були виявлені у всіх вікових групах, в тому числі у дітей та молоді, що свідчить про те, що в даний час на території України йде активний епідемічний процес цієї інфекції.

Встановлено, що рівень ураження населення педикульозом залишається високим і не має тенденції до зменшення. Поряд з широким розповсюдженням головного педикульозу, спостерігається збільшення кількості випадків змішаного та одежного педикульозу серед різних груп населення (переважно серед осіб з так званих “груп ризику” - волоцюг, бездомних, психічно хворих). Найбільша ураженість головними вошами виявляється серед дітей шкільного віку, особливо учнів шкіл-інтернатів, що потребує підвищеної уваги медичних працівників при проведенні протипедикульозних заходів і епідеміологічного нагляду за волинською гарячкою.

Апробація і впровадження в роботу непрямого методу флуоресціюючих антитіл (нМФА) для виявлення збудника волинської гарячки - Rochalimaea quintana - в переносниках - головних та одежних вошах природних популяцій, який проявив високу чутливість і специфічність, дала можливість проводити диференціацію Rochalimaea quintana від збудника висипного тифу - Rickettsia prowazekii. При дослідженнях за допомогою нМФА природних популяцій вошей (155 партій вошей, 1113 екземплярів комах, надісланих з 9 областей України) із застосуванням нМФА у 23,22 % досліджених проб виявлено збудника волинської гарячки, а при дослідженні сироваток крові осіб, з яких були зняті воші (19 сироваток крові), заражені цим збудником, в 68,44 % (13 сироваток) за допомогою РЗК та РНІФ виявлено специфічні антитіла до Rochalimaea quintana в титрах 1:10 - 1:40, в тому числі імуноглобуліни класу М, як наслідок перенесення цими особами своєчасно не діагностованого захворювання на волинську гарячку. Вперше одержані дані про участь переносників - головних та одежних вошей - в епідемічному процесі волинської гарячки на території України.



ПЕРЕЛІК РОБІТ, ЩО ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Климчук М.Д., Курганова І.І., Кушнір З.Г., Максимович М.Б., Сагайдаковський М.М., Кос З.Т., Любінський С.Ю. Проблема рикетсіозів в Україні // Тези доповідей науково-практичної конференції, присвяченої 100-річчю заснування КНДІЕІХ ім. Л.В.Громашевського.- К., 1996.- С. 25-26.

2. Климчук М.Д., Любінський С.Ю., Курганова І.І., Кіцара М.С. Реакція непрямої імунофлуоресценції в лабораторній діагностиці волинської гарячки // Охорона здоров'я і довкілля: Матеріали ювілейної науково-практичної конференції, присвяченої 100-річчю від дня народження проф. В.З.Мартинюка.- Львів, 1996.- С. 144-145.

3. Курганова І.І., Климчук М.Д., Любінський С.Ю., Кіцара М.С. Проблема волинської гарячки в Україні // Актуальні проблеми мікробіології, епідеміології та профілактики інфекційних хвороб: Матеріали ХІІІ з'їзду Українського наукового товариства мікробіологів, епідеміологів та паразитологів ім. Д.К.Заболотного, 8-11 жовтня 1996 р.- Київ, Вінниця, 1996.- С. 178.

4. Климчук М.Д., Курганова І.І., Любінський С.Ю., Кіцара М.С., Федорова Л.І. Волинська гарячка в Україні: актуальні питання діагностики та профілактики // Санитарная охрана территории Украины и профилактика особо опасных инфекций: Материалы научно-практич. конференции, посвященной 60-летию Украинской Государственной ПЧС, Одесса, 30-31 октября 1997 г.- Одесса, 1997.- С. 98-99.

5. Климчук М.Д., Любінський С.Ю., Кіцара М.С. Серологічні методи лабораторної діагностики волинської гарячки антигенами Rochalimaea quintana.// Acta medica Leopolensia.- № 3-4.- 1997.- С. 59-62

6. Климчук М.Д., Любінський С.Ю., Кіцара М.С. Непрямий метод флуоресціюючих антитіл в діагностиці збудника волинської (п'ятиденної) гарячки // Актуальні проблеми клінічної імунології та алергології.- 1998.- № 3.- С. 103-108

7. Климчук М.Д., Курганова І.І., Любінський С.Ю., Кіцара М.С. Значення міграційних процесів в розповсюдженні антропонозних рикетсіозів // Проблеми гігієни та епідеміології на залізничному транспорті: Матеріали I міжнародної науково-практичної конференції, м. Львів, 22-25 вересня 1998 р.- Львів, 1998.- С. 137-138.

8. Климчук М.Д., Курганова І.І., Любінський С.Ю., Кіцара М.С. Проблема волинської гарячки в Україні// Інфекційні хвороби.- 1999.- № 2.- С. 15-18.

9. Климчук М.Д., Любінський С.Ю. Волинська гарячка в Україні: епідеміологія та лабораторна діагностика // Практична медицина.- 1999.- № 5-6.- С. 134-137.

10. Климчук М.Д., Любінський С.Ю., Курганова І.І., Кіцара М.С. Розробка та апробація при серо-епідемологічному дослідженні нових антигенних препаратів для лабораторної діагностики волинської гарячки // Інфекційні хвороби. Зб. науков. робіт, випуск VI.- .Львів.- 1999.- № 4.- С. 12.



РЕЗЮМЕ

Любінський С.Ю. Волинська гарячка в Україні: епідеміологія та лабораторна діагностика.- Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.02 - епідеміологія.- Львівський науково-дослідний інститут епідеміології та гігієни, Львів, 2000.

В дисертації наведено результати серо-епідеміологічних досліджень поширення волинської гарячки на території України. В результаті проведених а 1992-1999 роках досліджень 11972 сироваток крові людей різних вікових груп встановлено, що антитіла до збудника волинської гарячки виявлялись на всіх територіях, де здійснювалося обстеження, в середньому в 3,36 % до загальної кількості досліджених сироваток, ретроспективно виявлені випадки захворювання на волинську гарячку.

Цілеспрямованими дослідженнями у 1995-1999 роках 4066 сироваток крові з Львівської, Волинської областей та з АР Крим (вогнища кліщового рикетсіозу) у 6,22 % були виявлені комплементзв'язуючі антитіла до Rochalimaea quintana. Антитіла були виявлені у всіх вікових групах, в тому числі у дітей та молоді, що є проявом активного характеру епідпроцесу волинської гарячки на досліджуваних територіях.

З метою серо-епідеміологічного вивчення волинської гарячки розроблені та виготовлені з місцевих штамів Rochalimaea quintana два нові антигенні препарати: для реакції зв'язування комплементу та непрямої імунофлуоресценції. Препарати були успішно апробовані в практичних лабораторіях та використовуються для проведення консультативних досліджень на базі лабораторії рикетсійних інфекцій Львівського НДІ епідеміології та гігієни.

Аналіз поширення в Україні педикульозу показав, що в даний час рівень ураження населення педикульозом залишається стабільно високим і не має тенденції до зменшення. Зберігається високий рівень ураження дітей шкільного віку головними вошами, збільшилась кількість випадків змішаного та одежного педикульозу серед різних груп населення.

Для індикації збудника волинської гарячки в переносниках - головних та одежних вошах, був апробований непрямий метод флуоресціюючих антитіл. При дослідженнях за допомогою нМФА природних популяцій вошей у 23,22 % досліджених проб виявлено збудника волинської гарячки, а у сироватках крові осіб, з яких були зняті воші, заражені Rochalimaea quintana, в РЗК та РНІФ виявлено специфічні антитіла до Rochalimaea quintana.

Ключові слова: волинська гарячка, Rochalimaea quintana, антигенні препарати, реакція зв'язування комплементу, непрямий метод флуоресціюючих антитіл, педикульоз.

Любинский С.Ю. Волынская лихорадка в Украине: эпидемиология и лабораторная диагностика.- Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.02 - эпидемиология.- Львовский научно-исследовательский институт эпидемиологии и гигиены, Львов, 2000.

В диссертации приведены результаты комплексных серо-эпидемиологических исследований распространенности волынской (пятидневной) лихорадки на территории Украины. В результате проведенных а 1992-1999 годах исследований 11972 сывороток крови людей разных возрастных групп собранных во Львовской, Ивано-Франковской, Черновицкой, Волынской областях и Автономной Республике Крым, было установлено, что антитела к возбудителю волынской лихорадки выявлялись на всех территориях, где осуществлялся забор сывороток крови: в среднем в 3,36 % к общему количеству исследованных сывороток, а ретроспективно были выявлены случаи заболевания этим риккетсиозом, что свидетельствует о значительном распространении инфекции на исследуемых территориях.

При проведении целенаправленных исследований в 1995-1999 годах 2445 сывороток крови больных терапевтических и инфекционных стационаров, а также лиц без постоянного места жительства, пациентов психиатрической лечебницы, лиц, пораженных педикулезом из Львовской области, 1454 сывороток крови доноров и больных марсельской лихорадкой из эндемического очага клещевого риккетсиоза (АР Крым) и 167 сывороток доноров и лихорадящих больных из Волынской области, в 6,95 % исследованных сывороток, собранных во Львовской области, 5,16 % сывороток, собранных в АР Крым и 4,19 % сывороток, собранных в Волынской области, были выявлены комплементсвязывающие антитела к Rochalimaea quintana. Антитела были выявлены во всех возрастных группах, в том числе и у детей и молодежи, что свидетельствует о том, что в данное время на исследованных территориях наблюдается активный эпидемический процесс волынской лихорадки.

Для лабораторной диагностики волынской лихорадки были разработаны и изготовлены из местных штаммов Rochalimaea quintana новые антигенные препараты для реакции связывания комплемента и непрямой иммунофлюоресценции. Препараты при апробации в лабораторных условиях и при серо-эпидемиологических исследованиях показали высокую чувствительность и специфичность. С целью использования разработанных и изготовленных антигенных препаратов для проведения консультативных исследований сывороток крови на базе лаборатории риккетсиальных инфекций Львовского НИИ эпидемиологии и гигиены было издано информационное письмо Украинского центра научной медицинской информации и патентно-лицензионной работы МЗ Украины “Метод лабораторной диагностики волынской (пятидневной) лихорадки” (№ 80-98).

Был проведен углубленный анализ пораженности населения Украины педикулезом. Было установлено, что в нынешнее время уровень пораженности населения педикулезом остается на стабильно высоком уровне и не имеет тенденции к снижению. Сохраняется высокая пораженность детей школьного возраста головными вшами, а также увеличилось количество случаев смешанного и платяного педикулеза среди разных групп населения (лица без постоянного места жительства, пациенты психиатрических лечебниц).

Для индикации возбудителя волынской лихорадки в переносчиках - головных и платяных вшах природных популяций, был апробирован непрямой метод флуоресцирующих антител. При исследованиях с помощью нМФА природных популяций вшей в среднем в 1995-1999 годах в 23,22 % исследованных проб выявлен возбудитель волынской лихорадки (в 1995 году возбудитель волынской лихорадки был выявлен в 6,45 %, в 1996 году - в 17,5 %, в 1997 году - в 22,73 %, в 1998 году удельный вес положительных результатов возрос до 31,2 % а в 1999 году - до 33,3 %), а в сыворотках крови лиц, с которых были сняты вши, зараженные Rochalimaea quintana, в РСК и РНИФ выявлены специфические антитела к Rochalimaea quintana в титрах 1:10-1:40.

Ключевые слова: волынская лихорадка, Rochalimaea quintana, антигенные препараты, реакция связывания комплемента, непрямой метод флуоресцирующих антител, педикулез.

S.Y. Lubinsky Volynian (Trench) Fever in Ukraine: Epidemiological and Laboratory Diagnostic. - Manuscript

Thesis for candidate's degree by speciality 14.02.02 - Epidemiological.- Lviv State Research Institute of Epidemiology and Hygiene, Lviv, 2000.

In the dissertation is shown the results of sero-epidemiological investigations of trench fever spreadeness in the territory of Ukraine. As a result of the investigations of 11972 serum from different age groups human blood provided in 1992-1999 years was established that antibodies to the trench fever agent was find in all inspected territories, on the average 3,36 % to the general number of investigated serum, retrospectively cases of disease ware find.

By purposeful researches in 1995-1999 years 4066 serum from Lviv, Volynian region and AR Krymea (the endemic center of marsel fever) in 6,22 % was detected complement-fixation antibodies to Rochalimaea quintana. Antibodies was found in all age groups including children and youth which is display of the active character of epidemic process of trench fever all inspected territories.

With the aim of sero-epidemiologic study of trench fever was developed and made from local strains of Rochalimaea quintana two new antigen preparates for complement fixation reaction and indirect immune-fluorescence reaction. Preparates ware successfully aprobated in practical laboratories and are used for consulting investigations providing based in laboratory of rickettsial diseases of Lviv research institute of epidemiology and hygiene.

The analysis of pediculosis in Ukraine spreadeness show that in present time level of it is high and have not tendency to decrease. Is kept high defeat of school age children by head lices, increased number of accidents of fixed and wear pediculosis emong different population groups.

For the indication of the trench fever agent in carrier (head and wear lice) was aprobated indirect method of fluorescenting antibodies. Using this method for investigation of natural populations of lices in 23,22 % of analised probes ware found trench fever agent. In persons from which ware gathered R.quintana infected lices in complement fixation reaction and indirect immune-fluorescence reaction ware finded specific antibodies to this microorganism.

Key words: trench fever, Rochalimaea qintana, antibodies preperates, complement fixation reaction and indirect immune-fluorescence method, pediculosis.

Размещено на Allbest.ru

...