Вплив емоційно-больового стресу та інтероцептивного подразнення на вміст компонентів шлункового слизу та інтенсивність вільнорадикальних процесів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

03.00.13 - Фізіологія людини і тварин

Вплив емоційно-больового стресу та інтероцептивного подразнення на вміст компонентів шлункового слизу та інтенсивність вільнорадикальних процесів

Султанова Ірина Дмитрівна

Львів 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Івано-Франківській державній медичній академії МОЗ України.

Науковий керівник:

- доктор медичних наук, професор Ємельяненко Ірина Всеволодівна, Івано-Франківська державна медична академія, завідувач кафедри нормальної фізіології.

Офіційні опоненти:

- доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Лященко Петро Сергійович, Науково-дослідний інститут фізіології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, директор;

- доктор медичних наук, доцент Скляров Олександр Якович, Львівський державний медичний університет ім. Данила Галицького, завідувач кафедри біохімії.

Провідна установа: - Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця.

Захист відбудеться 6 квітня 2000 року о 15-30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.14 при Львівському національному університеті імені Івана Франка, за адресою 79005, м. Львів, вул. Грушевського, 4, біологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, ауд. 321.

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою 79005, м.Львів, вул. Драгоманова, 17.

Автореферат розіслано 3 березня 2000 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат біологічних наук Санагурський Д.І.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Шлунковий слиз є багато-компонентною структурою, яка виконує захисну, травну, транспортну і бар'єрну функції. Здійснюються ці функції завдяки існуванню безперервного пристінкового слизового шару, котрий утворюється, в основному, за рахунок вуглеводних компонентів. Встановлено, що синтез і виділення мукоїдних речовин, як і шлункова секреція в цілому, регулюються центральними і місцевими нейрон-гуморальними механізмами [Гушинець Г.П., Лященко П.С., 1998, Скляров О.Я. та співавт., 1997, Tanaka S. et al., 1997]. За умов дії стресових факторів або інтероцептивного подразнення змінюються слизоутворення та слизовиділення, а також знижується резистентність слизової оболонки шлунка (СОШ) до пошкоджуючих агентів [Медведев М.А. и соавт., 1994, Zhang J.F., Zheng F., 1997]. Є думка, що порушення нормального функціонування слизового бар'єру сприяє утворенню виразок СОШ при дії стресових факторів [Кривова Н.А. и соавт., 1996, Тарасенко Л.М., Скрипник І.М., 1998]. Однак безпосередній вплив стресу на вміст вуглеводних компонентів шлункового слизу остаточно не з'ясований.

Важливу роль в регуляції секреторної діяльності шлунка відіграє інтероцептивна сигналізація, при посиленні якої змінюється електрична активність нейронів і нейромедіаторних процесів. Сприйняття та переробка інтенсивних вісцеральних сигналів відділами ЦНС проявляється також накопиченням вільних радикалів, зокрема, в середньому мозку [Воронич Н.М., Ємельяненко І.В., 1994, Гранди Д., Шеманн М., 1995, Захаржевский В.Б., 1995].

Інтенсифікація радикалоутворення, як відомо, є універсальною реакцією організму на зміну зовнішнього і внутрішнього середовища [Владимиров Ю.А., 1998]. Проте накопичення вільних радикалів в структурах мозку може змінювати такі процеси нейронів як рецепція, захоплення і викид нейромедіаторів [Болдырев А.А., Куклей М.Л., 1996, Панасюк М.Т., Тимочко М.Ф., 1997, Shaheen A.A. et al., 1996]. Це може спричинити перерозподіл регуляторних впливів на функціональний стан СОШ. Однак механізм впливу цих нейрохімічних змін, обумовлених посиленням інтероцептивної сигналізації, на стан слизового бар'єру шлунка залишається не вивченим. Враховуючи, що вуглеводні компоненти, за сучасними даними [Железная Л.А., 1998, Allen A., Pearson J.D., 1993], забезпечують основні функції слизу, наша увага була зосереджена на вивчені саме цих інгредієнтів на фоні дії стресових факторів та інтероцептивного подразнення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у відповідності з перспективним планом наукової роботи Івано-Франківської державної медичної академії і є складовою частиною НДР кафедри нормальної фізіології за темою: “Вплив аферентних подразнень шлунково-кишкового тракту та співвідношення вмісту катехоламінів, продуктів перекисного окислення ліпідів і активності антиоксидантної системи у мозку і тканинах” (№ держреєстрації 03.03.041.86ф).

Мета та завдання дослідження. З'ясувати співвідношення між вмістом основних компонентів слизу у СОШ і сироватці крові і вмістом продуктів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) та активністю антиоксидантної системи (АОС) при дії стресових факторів та інтероцептивному подразненні шлунка. Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:

1. Дослідити зміни вуглеводних компонентів шлункового слизу на основі визначення вмісту N-ацетилнейрамінової кислоти (N-АНК) та гексоз, загальних і зв'язаних з сульфатованими глікопротеїнами (ГП) у СОШ і сироватці крові на фоні емоційно-больового стресу (ЕБС) та місцевого вісцерохімічного і механічного подразнень шлунка.

2. Вивчити співвідношення вмісту досліджуваних вуглеводних компонентів шлункового слизу із інтенсивністю ПОЛ у СОШ, сироватці крові, стовбурі, проміжному, передньому мозку і активністю АОС організму на фоні ЕБС.

3. З'ясувати співвідношення між вмістом вуглеводних компонентів в шлунковому слизу, інтенсивністю вільнорадикальних процесів та активністю АОС на фоні вісцерохімічного подразнення шлунка.

4. Дослідити співвідношення між вуглеводними компонентами шлункового слизу, інтенсивністю вільно-радикальних процесів та активністю АОС після механічного подразнення шлунка.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше встановлено, що за умов ЕБС знижується вміст N-АНК і гексоз, загальних і зв'язаних з сульфатованими ГП у СОШ і сироватці крові, а вісцерохімічне подразнення гастродуоденальної зони більш помітно порівняно з ЕБС, зменшує вміст гексоз, зв'язаних з ГП.

Вперше з'ясовано співвідношення між вмістом N-АНК, гексоз, загальних і зв'язаних з сульфатованими ГП, та інтенсивністю вільнорадикальних процесів у СОШ і активністю АОС організму за умов експерименту. Встановлено, що зміни досліджуваних показників шлункового слизу корелюють із вмістом продуктів ПОЛ у СОШ і структурах мозку, котрі відповідають за регуляцію вегетативних функцій організму, і відбуваються на фоні зниження активності АОС.

Практичне значення отриманих результатів. Отримані дані розширюють і поглиблюють знання про нейрон-гуморальні механізми регуляції якісного складу слизового бар'єру шлунка за умов ЕБС та інтероцептивного подразнення, а також дозволяють зрозуміти одну з причин зниження захисних властивостей СОШ за умов ЕБС та вісцерохімічного подразнення шлунка.

Виявлені зміни співвідношення вмісту вуглеводних компонентів шлункового слизу та продуктів ПОЛ поглиблюють розуміння патогенезу деяких захворювань шлунково-кишкового тракту, а тому можуть бути основою для обґрунтування терапії, спрямованої на підвищення захисних властивостей СОШ.

Результати дисертаційної роботи впроваджені в навчальний процес кафедр нормальної фізіології Львівського, Одеського, Харківського державних медичних університетів, Української медичної стоматологічної академії (м. Полтава) і Тернопільської державної медичної академії ім. І.Я. Горбачевського.

Особистий внесок здобувача. Здобувач провела розробку основних положень роботи. Самостійно провела експерименти на тваринах і виконала весь комплекс біохімічних досліджень. Автор проаналізувала і узагальнила результати досліджень, сформулювала положення та висновки, оформила дисертаційну роботу.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались і обговорювались на ХIV (Київ, 1994) і ХV (Львів, 1998) з'їздах Українського фізіологічного товариства, науковій сесії, присвяченій 100-річчю кафедри фізіології Львівського медичного університету (Львів, 1995), IV Міжнародній конференції “Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур” (Дніпропетровськ, 1997), 29 обласній науковій конференції молодих вчених-медиків (Івано-Франківськ, 1997), засіданні кафедри нормальної фізіології (Івано-Франківськ, 1999), науково-практичній конференції ”Розробка нових медичних технологій та стандартів якості діагностики, профілактики та лікування найважливіших неінфекційних захворювань” (Івано-Франківськ, 1999).

Публікації. За матеріалами роботи опубліковано 16 друкованих праць, з них 3 у фахових наукових виданнях, 13 у збірниках і тезах наукових конференцій, з'їздів.

Об'єм і структура дисертації. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, матеріалів та методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення отриманих результатів, висновків, списку використаних літературних джерел, додатків. Матеріали дисертації викладені на 158 сторінках машинописного тексту, ілюстровані 50 таблицями та 4 рисунками. Використано 299 літературних джерел (160 - країн СНД, 139 - інших країн).

2. Основний зміст роботи

Матеріали та методи дослідження.

Дослiди проведенi на 379 дорослих безпородних бiлих щурах - самцях, масою 180-230 г. Евтаназію здійснювали шляхом декапiтацii. Забiр кровi проводили з черевного вiддiлу аорти. На холодi швидко видiляли стовбур, промiжний та переднiй мозок, а також шлунок, в якому вiдокремлювали слизову оболонку і визначали вмiст вуглеводних компонентiв шлункового слизу та продуктiв ПОЛ.

Про стан слизового бар'єру шлунка судили за кількістю N-АНК та гексоз, загальних та зв'язаних з сульфатованими ГП, які визначали у СОШ і сироватці крові [Меньшиков В.В.,1987].

Інтенсивність вiльнорадикальних процесiв оцiнювали за накопиченням дієнових кон'югатів (ДК) [Костюк В.А. и соавт., 1984] та малонового диальдигіду (МДА) [Тимирбулатов Т.А., Селезнев С.И., 1981] у сироватцi кровi, СОШ, стовбурі, проміжному та передньому мозку, а також за ступенем спонтанного гемолiзу еритроцитiв [Jager F.C., 1968].

Активність АОС оцінювали за iндексом антиоксидантної активності (АОА) сироватки крові [Мартинюк В.Б. и соавт., 1991], вмістом церулоплазміну (ЦП) і насиченістю трансферину (ТР) залізом [Бабенко Г.О., 1968], активністю каталази [Бах А.Н., Зубкова С.З., 1988]. Названі показники визначали за умов ЕБС та iнтероцептивного (хiмiчного та механiчного) подразнення шлунка.

ЕБС моделювали за методом О. Десідерато [Desiderato O. еt al., 1974].

Для вивчення впливу вiсцерохiмiчного подразнення були використанi природнi хiмiчнi подразники 0,5% розчин НСl та 6% розчин NaHCO3, якi при надходженнi в порожнину шлунка не викликають нiяких патологiчних змiн [Василовская Н.Е., 1971]. Цi розчини по 2 мл вводили через зонд інтрагастрально 1 раз на добу впродовж 10 днiв. Контролем для цих дослiджень слугували тварини, яким за такою ж схемою, вводили в шлунок 2 мл 0,9% розчину NаСl.

Механічно шлунок подразнювали роздуванням гумового балончика [Iggo A., 1955]. Контролем для цих досліджень слугували спостереження за тваринами, яким вводили у шлунок нероздутий балончик.

Забiр матерiалу проводили на 1-й, 5-й та 10-й день пiсля закiнчення дії подразника. Вимірювання проведені за допомогою спектрофотометра СФ-46.

Отриманi результати проаналiзованi статистично з використанням критерiю Стьюдента та кореляцiйного аналiзу [Лакин Г.Ф., 1990]. Статистичну обробку результатiв дослiджень проводили на ПЕОМ Pentium 100 з використанням стандартних алгоритмiв та програм для їх реалiзацiї.

Результати дослідження та їх обговорення.

1. Вплив емоційно-больового стресу на вміст вуглеводних компонентів шлункового слизу, процеси перекисного окислення ліпідів та активність антиоксидантної системи. Дослідження показали, що ЕБС істотно впливає на вміст вуглеводних компонентів шлункового слизу. Так, на 1-й день після припинення дії стресора у СОШ вміст N-АНК зменшувався на 42,3% (P<0,001), загальних гексоз - на 44,7% (P<0,001), а гексоз, зв'язаних з сульфатованими ГП, - на 58,9% (P<0,001) порівняно з аналогічними показниками у інтактних тварин. У сироватці крові за цих умов рівень N-АНК знижувався на 26,0% (P<0,01), загальних гексоз - на 28,3% (P<0,02), гексоз, зв'язаних з сульфатованими ГП, - на 52,9% (P<0,01). На 5-й і 10-й день спостерігалось поступове зростання концентрації досліджуваних показників в порівнянні з 1-м днем, однак на 10-й день після припинення дії стресора кількість N-АНК, гексоз, загальних і зв'язаних з сульфатованими ГП, у СОШ була меншою, ніж у інтактних тварин. Виявлено, що ЕБС впливає і на процеси радикалоутворення. Так, на 1-й день спостережень у СОШ вміст ДК зростав на 46,3% (P<0,02), а МДА - на 22,5% (P<0,02); у сироватці крові рівень МДА підвищувався на 28,0% (P<0,01) порівняно з інтактними тваринами. У структурах мозку за цих умов також спостерігалось накопичення продуктів ПОЛ. Так, на 1-й день після припинення дії стресора вміст ДК збільшувався у проміжному мозку - на 38,3% (P<0,02), передньому мозку - на 27,1% (P<0,05), у його стовбурі достовірних змін цього показника не було. Концентрація МДА після припинення дії стресових факторів зростала у стовбурі мозку на 56,4% (P<0,02), проміжному мозку - на 45,9% (P<0,01) і на 35,1% (P<0,02) у передньому мозку порівняно з інтактними тваринами. Після 10-денної дії стресових факторів було відмічено зростання рівня гемолізу еритроцитів у 2 рази (P<0,001), підвищення вмісту ЦП в 3,1 рази (P<0,01), зниження насиченності ТР залізом на 38,4%(P<0,01), активності каталази на 44,5% (P<0,05) та індексу АОА на 27,0% (P<0,05) порівняно з аналогічними показниками у інтактних тварин. На 5-й та 10-й день після припинення дії стресорів вміст продуктів ПОЛ і показники, що характеризують активність АОС, наближувалися до рівня у інтактних тварин.

Таким чином, проведені експерименти показали, що після ЕБС спостерігається зниження вмісту вуглеводних компонентів шлункового слизу у СОШ і сироватці крові. Зменшення концентрації N-АНК та гексоз, загальних і зв'язаних з сульфатованими ГП, було більш значним у СОШ, ніж у сироватці крові. Найбільш вираженими були зміни вмісту гексоз, зв'язаних з сульфатованими ГП. За цих умов накопичувались продукти ПОЛ у СОШ, сироватці крові, стовбурі, проміжному та передньому мозку. Слід зазначити, що активація процесів радикалоутворення у СОШ і сироватці крові була істотною на перший день після припинення дії стресових факторів. У структурах мозку вміст продуктів ПОЛ був вищим, ніж у інтактних тварин, протягом усього експерименту. Ці зміни супроводжувалися підвищенням вмісту ЦП, зниженням насиченості ТР залізом, зниженням перекисної резистентності еритроцитів, активності каталази, індексу АОА сироватки крові. Аналіз отриманих результатів показав, що між змінами вмісту продуктів ПОЛ, ЦП та змінами концентрації N-АНК та гексоз, загальних і зв'язаних з сульфатованими ГП, у СОШ і сироватці крові існують обернені кореляційні взаємозв'язки. Зміни активності каталази, перекисної резистентності еритроцитів, насиченості ТР залізом, індексу АОА прямо взаємозв'язані із вмістом названих компонентів шлункового слизу.

Отже, ЕБС викликає стійке зменшення вмісту досліджуваних компонентів шлункового слизу, яке пов'язане із накопиченням продуктів ПОЛ у СОШ, сироватці крові, структурах мозку і зниженням активності АОС. Це може послабити захисні властивості слизового бар'єру шлунка щодо факторів агресії.

2. Вплив вісцерохімічного подразнення шлунка на вміст вуглеводних компонентів шлункового слизу, процеси перекисного окислення ліпідів та активність антиоксидантної системи. Дослідження показали, що 0,5% розчин HCl зменшує вміст загальних гексоз на 76,6% (P<0,001) і гексоз, зв'язаних з сульфатованими ГП - на 76,6% (P<0,001) у СОШ, а у сироватці крові відповідно - на 72,7% (P<0,001) і 70,7% (P<0,001) порівняно з контрольною групою тварин. За цих умов концентрація N-АНК у СОШ не істотно відрізнялась від показників контрольної групи, у сироватці крові вміст N-АНК перевищував контроль у 2,08 рази (P<0,001). При інтрагастральному введенні 6% розчин NaHCO3 збільшував вміст N-АНК у СОШ на 85,4% (P<0,001) і у сироватці крові - на 82,2% (P<0,001) порівняно з показниками контрольної групи. За цих умов вміст гексоз зменшувався на 55,3% (P<0,001) у СОШ, у сироватці крові - на 11,8% (P<0,01); концентрація гексоз, зв'язаних з сульфатованими ГП СОШ і сироватки крові також була меншою порівняно з показниками у тварин, яким інтрагастрально вводили 0,9% розчин NaCl, але ці зміни були недостовірними.

Після подразнення інтероцепторів шлунка 0,5% розчином HCl вміст ДК збільшувався у СОШ на 30,9% (P<0,02) і у сироватці крові - на 30,3% (P<0,02) порівняно з контрольною групою тварин. За цих умов у СОШ концентрація МДА збільшувалась на 30,5% (P<0,02), а у сироватці крові кількість МДА була меншою на 40,0% (P<0,01), ніж у тварин, яким інтрагастрально вводили 0,9% розчин NaCl.

Після подразнення гастродуоденальної зони 0,5% розчином HCl концентрація МДА зростала у стовбурі мозку на 29,1% (Р<0,01), проміжному мозку - на 93,7% (Р<0,001). В подальшому вміст продуктів ПОЛ порівняно з 1-м днем експерименту поступово знижувався, наближаючись до контрольних показників. За цих умов підвищувався вміст ЦП у 2,3 рази (Р<0,05). Інтрагастральне введення 6% розчину NaHCO3 не викликало істотних змін вмісту продуктів ПОЛ та активності АОС.

Отже, вісцерохімічне подразнення гастродуоденальної зони змінює вміст вуглеводних компонентів шлункового слизу. Після вісцерохімічного подразнення шлунка концентрація гексоз, загальних і зв'язаних з сульфатованими ГП у СОШ і сироватці крові була нижчою порівняно з показниками контрольної групи тварин. Ці зміни спостерігалися як після інтрагастрального введення 0,5% розчину HCl, так і 6% розчину NaHCO3, однак більш вираженими і тривалими були зміни вмісту названих компонентів шлункового слизу після введення 0,5% розчину HCl. В ранні терміни після вісцерохімічного подразнення гастродуоденальної зони 0,5% розчином НСl ми відмічали накопичення продуктів ПОЛ у СОШ, у стовбурі та проміжному мозку зміни вмісту МДА були більш тривалими. За цих умов відмічалося підвищення вмісту ЦП. Зміни вмісту вуглеводних компонентів шлункового слизу мають обернений кореляційний зв'язок із такими продуктів ПОЛ у СОШ, стовбурі та проміжному мозку і вмістом ЦП.

Отже, зниження захисних властивостей слизового бар'єру шлунка щодо факторів агресії за умов вісцерохімічного подразнення гастродуоденальної зони 0,5% розчином HCl може бути пов'язано із інтенсифікацією процесів ліпопероксидації в СОШ і структурах мозку, що відповідають за регуляцію вегетативних функцій і можуть змінювати регуляторні впливи на секреторну активність муцинсинтезуючих клітин.

3.Вплив механічного подразнення шлунка на вміст вуглеводних компонентів шлункового слизу, процеси перекисного окислення ліпідів та активність антиоксидантної системи. Наші експерименти показали, що механічне подразнення шлунка знижує вміст N-АНК у СОШ на 19,2% (Р<0,05) порівняно з контрольною групою тварин, у сироватці крові цей показник змінювався недостовірно. За цих умов рівень загальних гексоз зростав на 70,4% (Р<0,02) у СОШ і на 52,2% (Р<0,01) у сироватці крові, концентрація гексоз, зв'язаних з сульфатованими ГП, підвищувалась в 2,3 рази (Р<0,001), а у сироватці крові - в 2,8 (Р<0,002) раз. В ранні терміни після механічного подразнення шлунка незначно зменшувався вміст МДА у СОШ і дещо підвищувався у стовбурі та проміжному мозку.

Отже, наші дослідження показали, що після механічного подразнення шлунка збільшується вміст гексоз, загальних і зв'язаних з сульфатованими ГП у СОШ і сироватці крові порівняно з контрольною групою тварин. Більш виражено змінювався вміст гексоз, зв'язаних з сульфатованими ГП у СОШ. Зміни вмісту МДА у СОШ, стовбурі і проміжному мозку спостерігалися в ранні терміни після припинення дії подразника. За цих умов знижується концентрація МДА у СОШ, а у зазначених структурах мозку вміст кінцевого продукту ПОЛ підвищувався. Аналіз отриманих результатів виявив існування прямих кореляційних взаємозв'язків між змінами вмісту МДА у досліджуваних структурах мозку і концентрацією гексоз, загальних і зв'язаних з сульфатованими ГП СОШ і сироватки крові. Обернений напрям має взаємозалежність між змінами вмісту МДА у СОШ і названими показниками шлункового слизу.

Отже, за умов зміненої нейрохімічної інтеграції, що відбувається внаслідок накопичення продуктів ПОЛ в структурах мозку, які відповідають за регуляцію вегетативних функцій організму, здійснюється перерозподіл регуляторних впливів на функціональний стан СОШ і, зокрема, на слизовий бар'єр шлунка. Некомпенсована активація вільнорадикальних процесів у СОШ, що супроводжується зниженням антиоксидантного захисту організму, може викликати зменшення регенераторної здатності поверхневого епітелію та недостатність синтезу мукоїдних речовин. Все це знижує резистентність СОШ до дії факторів агресії. Механічне подразнення шлунка підвищує вміст гексоз, зв'язаних з ГП СОШ, що підвищує її захисні властивості.

Висновки

1. Емоційно-больовий стрес та інтероцептивне (хімічне та механічне) подразнення шлунка впливають на вміст вуглеводних компонентів шлункового слизу, продуктів перекисного окислення ліпідів та активність антиоксидантної системи. Інтенсивність та тривалість цих змін залежить від характеру діючого подразника.

2. Емоційно-больовий стрес зменшує вміст N-ацетилнейрамінової кислоти, гексоз, загальних і зв'язаних з сульфатованими глікопротеінами у слизовій оболонці шлунка і сироватці крові. Ці зміни обернено корелюють із вмістом продуктів перекисного окислення ліпідів у слизовій оболонці шлунка, сироватці крові, стовбурі, проміжному та передньому мозку і супроводжуються зниженням активності антиоксидантної системи.

3. Вісцерохімічне подразнення шлунка знижує вміст гексоз, зв'язаних з глікопротеінами у слизовій оболонці шлунка і сироватці крові. Після інтрагастрального введення 0,5% розчину HCl такі зміни були більш істотними і тривалими, ніж після введення 6% розчину NaHCO3.

4. Зміни вмісту гексоз, загальних і зв'язаних з сульфатованими глікопротеінами у слизовій оболонці шлунка після вісцерохімічного подразнення гастродуоденальної зони 0,5% розчином HCl обернено взаємопов'язані із концентрацією продуктів перекисного окислення ліпідів у слизовій оболонці шлунка, стовбурі і проміжному мозку.

5. Механічне подразнення шлунка збільшує вміст гексоз, загальних і зв'язаних з сульфатованими глікопротеінами у слизовій оболонці шлунка і сироватці крові. Такі зміни корелюють із вмістом продуктів перекисного окислення ліпідів у стовбурі і проміжному мозку і відмічаються в ранні терміни після дії подразника; обернений напрям має взаємозв'язок із вмістом малонового диальдегіду у слизовій оболонці шлунка.

6. Зміни вуглеводних компонентів шлункового слизу на фоні емоційно-больового стресу та інтероцептивного подразнення шлунка 0,5% розчином HCl обернено корелюють як із змінами вмісту продуктів перекисного окислення ліпідів у слизовій оболонці шлунка, так і в структурах мозку. Це може змінити функціональний стан слизового бар'єру шлунка.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Ємельяненко І.В., Султанова І.Д., Воронич Н.М. Вміст катехоламінів у гіпоталамусі за умов моделювання виразкового процесу в гастродуоденальній області //Фізіол. журн.- 1995. - Т. 41, №5-6. - С. 67-69.

2. Ємельяненко І.В., Султанова І.Д. Вплив інтероцептивного подразнення шлунку на характер вільнорадикальних процесів та стан антиоксидантної системи організму щурів //Експерим. фізіологія та біохімія. - 1998. - №3/4. - С. 11-15.

3. Султанова І.Д. Вплив інтероцептивного подразнення на стан захисного бар'єра шлунка та вміст малонового диальдегіду у слизовій оболонці шлунка, сироватці крові та структурах мозку щурів //Фізіол. журн. -1999. -Т. 45, №3. - С. 11-17.

4. Ємельяненко І.В., Воронич Н.М., Шляховенко О.О., Семенюк Т.М., Султанова І.Д., Попова С.П. Гіпоталамічні механізми акупунктурних впливів в умовах посиленої вісцеральної аферентації // Галицький лікарський вісник. - 1995. - Т. 2, №2. - С. 15-16.

5. Ємельяненко І.В., Султанова І.Д. Вплив місцевого подразнення гастродуоденальної зони на виділення N-ацетилнейрамінової кислоти // Галицький лікарський вісник. - 1996. - Т. 3, №1. - С. 24-26.

6. Ємельяненко І.В., Султанова І.Д., Воронич-Семченко Н.М. Вплив емоційно-больового стресу на вміст вуглеводневих компонентів шлункового слизу та стан вільнорадикальних процесів у слизовій оболонці шлунку і сироватці крові //Галицький лікарський вісник.-1996. - Т.3, № 1. - С. 26-29.

7. Султанова І.Д. Вплив місцевого подразнення гастродуоденальної зони на вміст гангліозидів та стан перекисного окислення ліпідів у різних відділах головного мозку //Вестник проблем биологии и медицины. - 1997. - №14. - С.152-164.

8. Султанова І.Д. Вплив місцевого подразнення гастродуоденальної зони на вміст вуглеводневих компонентів шлункового слизу //Вестник проблем биологии и медицины. -1997. - № 27. - С.148-156.

9. Султанова І.Д. Співвідношення деяких показників слизоутворення та перекисного окислення ліпідів у слизовій оболонці шлунку та сироватці крові на фоні інтероцептивного подразнення// Галицький лікарський вісник. - 1997. - Т.4, №2. - С.27-28.

10. Султанова І.Д. Співвідношення вмісту вуглеводневих компонентів шлункового слизу та вільнорадикальних процесів на фоні емоційно-больового стресу //Екологічна фізіологія.-1998.-№1.-С.55-58.

11. Ємельяненко І.В., Воронич Н.М., Султанова І.Д. Нейрохімічні механізми розвитку експериментальної виразки шлунку //ХІV з'їзд Українського фізіологічного товариства: Тези доповідей. -Київ, 1994. -С.158-159.

12. Ємельяненко І.В., Воронич Н.М., Султанова І.Д., Попова С.П. Аналіз нейрофізіологічних і нейрохімічних механізмів акупунктурних впливів в умовах моделювання виразкового процесу в шлунково-кишковому тракті// Експериментальна та клінічна фізіологія: Збірник наукових праць до 100-річчя кафедри фізіології, -10-14 жовтня 1995. - Львів, 1995. - С.149-150.

13. Султанова І.Д. Стан захисного бар'єру слизової оболонки шлунка та інтенсивність вільнорадикальних процесів на фоні емоційно-больового стресу // Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур: Тези доповідей. -Т. ІІ, 3 частина. - Дніпропетровськ, 1997.- С.106-108.

14. Султанова І.Д. Вплив інтероцептивного подразнення на вміст глікопротеїнів та інтенсивність вільнорадикальних процесів у слизовій оболонці шлунка //Збірник праць молодих вчених ІФДМА: 29-а обласна наукова конференція молодих вчених-медиків. - Івано-Франківськ, 1997. - С.8.

15. Султанова І.Д. Вплив інтероцептивного подразнення та стресових факторів на процеси перекисного окислення ліпідів і стан шлункового слизоутворення // Матеріали XV з'їзду Українського фізіологічного товариства (Донецьк, 12-15 травня 1998р.). -Фізіол. журн. -1998. - Т. 44, №3. - С.175-176.

16. Ємельяненко І.В., Воронич-Семченко Н.М., Султанова І.Д., Попова С.П. Роль процесів ліпопероксидації та антиоксидантної системи у формуванні виразкового процесу в гастродуоденальній ділянці // Матеріали XV з'їзду Українського фізіологічного товариства (Донецьк, 12-15 травня 1998р.). Фізіол. журн. 1998. - Т. 44, №3. - С. 159.

Анотація

Султанова І.Д. Вплив емоційно-больового стресу та інтероцептивного подразнення на вміст компонентів шлункового слизу та інтенсивність вільнорадикальних процесів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.13 - фізіологія людини і тварин - Львівський національний університет імені Івана Франка, 2000.

Дисертація присвячена вивченню впливу емоційно-больового стресу (ЕБС) та інтероцептивного подразнення шлунку на секрецію вуглеводних компонентів шлункового слизу. Виявлені кореляційні взаємозв'язки між змінами вмісту N-ацетилнейрамінової кислоти, гексоз, загальних і зв'язаних з сульфатованими глікопротеїнами (ГП) шлункового слизу та інтенсивністю процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) у слизовій оболонці шлунка (СОШ), стовбурі, проміжному, передньому мозку і активністю антиоксидантної системи. Встановлено зниження захисних властивостей слизового бар'єру шлунка на фоні ЕБС та інтероцептивного подразнення 0,5% розчином HCl, яке спричинено інтенсифікацією процесів ПОЛ у СОШ та досліджуваних структурах мозку. Механічне подразнення шлунка підвищувало концентрацію гексоз, загальних і зв'язаних з сульфатованими ГП у СОШ, тобто підсилювало її резистентність до дії факторів агресії. Ці результати розширюють і поглиблюють розуміння механізмів регуляції слизоутворення в нормі, при дії стресових факторів та інтероцептивного подразнення.

Ключові слова: емоційно-больовий стрес, інтероцептивне подразнення, перекисне окислення ліпідів, шлунковий слиз.

Summary

Sultanova I.D. Effect of Emotional and Pain Stress and Interoceptive Stimuli on the Contents of the Stomach Mucus Components as well as the Intensity of Free Radicals Processes. - Manuscript.

A dissertation to obtain a scientific degree of the Candidate of Science (Biology) in speciality 03.00.13 - human and animal physiology. - The Lviv Ivan Franko National University, 2000.

The dissertation deals with the study of the effect of emotional-painful stress (EPS) and interoceptive stimulation on the secretion of the gastric mucus carbohydrate contents. The research revealed correlational interrelationships between the changes in the contents of N-acetylneuraminic acid (N-ANA), hexoses, general and bound with sulfate glycoproteins (GP) of the gastric mucus and the lipids peroxide oxidation (LPO) processes intensity in the gastric mucus membrane (GMM), the trunk, the forebrain, the diencephalon and the activity of the antioxidant system (AOS). A reduction in the protective characteristics of the gastric mucous barrier on the background of EPS and the interoceptive stimulation with HCl 0,5% solution induced by the intensification of ZPO processes in GMM and the studied brain structures was established. Mechanic irritation of the stomach increased the concentration of hexoses, general and bound with sulphate GP in GMM, that is enhances its resistency to the agression factors effect. The above results widen and deepen the understanding of the mucus formation regulation mechanisms in norm, under the effect of stress and interoceptive irritation factors.

Key words: emotional-painful stress, interoceptive irritation, lipids peroxide oxidation, gastric mucus.

Аннотация

Султанова И.Д. Влияние эмоционально-болевого стресса и интероцептивного раздражения на содержание компонентов желудочной слизи и интенсивность свободнорадикальных процессов. -Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.13 - физиология человека и животных - Львовский национальный университет имени Ивана Франко.

Диссертация посвящена изучению влияния эмоци-онально-болевого стресса (ЭБС) и интероцептивного раздражения желудка на секрецию углеводных компонентов желудочной слизи. Установлено снижение защитных свойств слизистого барьера на фоне ЭБС и интероцептивного раздражения 0,5% раствором HCl. Так, ЭБС уменьшает содержание N-ацетилнейраминовой кислоты (N-АНК), гексоз, общих и связанных с сульфатированными гликопротеинами в слизистой оболочке желудка (СОЖ). В условиях висцерохимического раздражения 0,5% раствором HCl количество общих гексоз и гексоз, связанных с сульфатированными гликопротеинами уменьшалось в СОЖ, по сравнению с контрольной группой животных. В этих условиях наблюдалась интенсификация процессов перекисного окисления липидов (ПОЛ) в СОЖ, стволе, промежуточном и переднем мозге. Выявлены корреляционные взаимосвязи между изменением содержания N-АНК, гексоз, общих и связанных с сульфатированными гликопротеинами желудочной слизи и интенсивностью процессов ПОЛ. Таким образом, установленное снижение защитных свойств слизистого барьера желудка на фоне ЭБС и интероцептивного раздражения 0,5% раствором HCl обусловлено интенсификацией процессов ПОЛ. Механическое раздражение желудка повышало концентрацию гексоз, общих и связанных с сульфатированными гликопротеинами в СОЖ, по сравнению с аналогичными показателями у контрольной группы животных, что усиливает ее резистентность к действию факторов агрессии. Полученные результаты расширяют и углубляют понимание механизмов регуляции слизеобразования в норме, при действии стрессовых факторов и интероцептивного раздражения.

Ключевые слова: эмоционально-болевой стресс, интероцептивное раздражение, перекисное окисление липидов, желудочная слизь.

Размещено на Allbest.ru