Розробка та клініко-експериментальна оцінка вдосконаленого кобальто-хромового сплаву для бюгельного протезування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоровя України

Одеський науково-дослідний інститут стоматології

Автореферат

дисертації на здобування наукового степеня

кандидата медичних наук

14.01.22 - Стоматологія

Розробка та клініко-експериментальна оцінка вдосконаленого кобальто-хромового сплаву для бюгельного протезування

Семенов Євгеній Іванович

Київ 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському НДІ стоматології

Науковий керівник: - доктор медичних наук, професор Неспрядько Валерій Петрович, завідувач кафедри ортопедичної стоматології Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця

Офіційні опоненти: - доктор медичних наук, професор Павленко Олексій Володимирович, професор кафедри ортопедичної стоматології Київської академії післядипломної освіти ім. П.Л.Щупика.

- доктор медичних наук, професор Чулак Леонід Дмитрович завідувач кафедри ортопедичної стоматології, Одеський медичний університет.

Провідна установа: Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, м. Полтава, кафедра пропедевтики- ортопедичної стоматології- та ортодонтії.

Захист дисертації відбудеться 18 січня 2000 р. О 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради д26.003.05 при національному медичному університеті ім. Акад. О.О. Богомольця за адресою 03057, м. Київ - 57, вул. Зоологічна, 1 (стоматологічний корпус).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету ім. акад. О.О. Богомольця за адресою: м. Київ-57, вул. Зоологічна, 1.

Автореферат розісланий 15 грудня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради А.М. Політун

1. Загальна характеристика роботи

протезування механічний хромовий бюгельний

Актуальність теми. Суцільнолиті бюгельні протези, завдяки своїй високій функціональній ефективності, володіють безперечними перевагами перед іншими з'ємними конструкціями, що замінюють часткові дефекти зубних рядів [Шварц А.Д., 1983; Еричев В.В., 1981; Панчоха В.П., 1981; Гаврилов Е.И., 1981; Соснин Г.П., 1981; Завадка А.Е., 1987; Копейкин В.Н. 1988].

Передача частини жувального тиску через морфологічно пристосовані для цього тканини періодонту зубів, що залишилися [Реброва М.А., 1968; Демнер Л.М., 1982; Хачатуров Э.Р., 1985; Дрогобецкий П.К., 1988; Матвеева А.И., 1990; ], можливість включення до конструкції шинуючих елементів [Соснин Г.П., 1966, Саввиди Г.И., 1979; Свирин В.В., 1990; Каламкаров Х.А., 1995; Waters, 1992], швидка функціональна та мовна адаптація [Панчоха В.П., 1964; Лудин З.П., 1975; Расунов М.М., 1989], висока гігієнічність [Кастур Б.К., 1970; Панчоха В.П., 1970; Гаврилов Е.И., 1981; ] дають можливість бюгельним протезам зайняти лідируюче положення в клініці зйомного протезування.

Проте, згідно наших даних та досліджень деяких авторів [Завадка А.Е., 1987; Лабунец В.А., 1998], бюгельних протезів виготовляється не більше 5-11 % від загальної потреби населення.

Основною причиною такого становища є відсутність вітчизняних сплавів з необхідними фізико-механічними властивостями, придатними для лиття каркасів суцільнолитих конструкцій знімних зубних протезів [Липшин В.П., 1978; Панчоха В.П., 1981; Корень В.Н., 1995].

Кобальто-хромовий сплав КХС (виробництво ВО “ЛЕНМЕДПОЛІМЕР”), який широко використовувався до недавнього часу в клініці ортопедичної стоматології, має ряд істотних недоліків. Зокрема, сплав володіє незадовільними пружними та втомлювальними властивостями, відзначається тендітність тонкостінних частин суцільнолитих конструкцій, яка призводить до швидкої втрати фіксуючої здатності опорно-утримувальних кламерів чи їх відломів. Окрім того, даний сплав не має необхідної рідиноплинності, що давала б можливість відливати особливо тонкі елементи конструкцій бюгельних протезів [Корень В.Н., 1985, 1995].

Придбання ж імпортних сплавів для повсюденного лиття каркасів знімних зубних протезів не завжди вигідне через їх високу вартість [Корень В.Н., 1995; Омельчук М.А., 1997].

У зв'язку з цим з'явилася нагальна необхідність створення в Україні вітчизняного сплаву для лиття каркасів знімних зубних протезів.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами

Робота виконана як частина комплексної науково-дослідної теми "Розробка сплавів та технологій лиття з нього часткових знімних протезів", реєстраційний номер Розробка сплаву і технології лиття із нього частичних зйомних зубних протезів. №ГР.01.9.10.002694, Інв. №0296U000220.

Вивчення потреби населення України в стоматологічній ортопедичній допомозі, визначення нормативної нагрузки стоматолога-ортопеда, виробничого плану зубного техніка та їх оптимальні взаємовідосини у структурі стоматологічного закладу" №ДР 0195U021252, Інв. №0298U001518.01.9.0002694.

Мета роботи: Метою даної роботи є розробка нового кобальто-хромового сплаву для виготовлення бюгельних протезів з кламерною фіксацією та його клініко-експериментальна оцінка в клініці ортопедичної стоматології.

Для досягнення мети дослідження необхідно вирішити наступні завдання:

1. Визначити клінічні вимоги та розробити на їх основі новий сплав для лиття каркасів бюгельних протезів та знімних протезів-шин і шин.

2. Провести програму токсикологічних та санітарно-хімічних досліджень нового сплаву.

3. Апробувати та визначити ефективність використання каркасів бюгельних протезів в клініці ортопедичної стоматології, відлитих з нового кобальто-хромового сплаву.

4. Розробити та запропонувати органам практичної охорони здоров'я, науково обгрунтовані рекомендації по використанню нового кобальто-хромового сплаву для виготовлення бюгельних протезів та знімних протезів-шин, шин.

Наукова новизна роботи: Розроблено новий вітчизняний кобальто-хромовий сплав для лиття каркасів бюгельних протезів, суцільнолитих шин, шин-протезів, який відповідає сучасним вимогам бюгельного протезування. Пропонований сплав значно підвищує якість виготовлених суцільнолитих знімних конструкцій зубних протезів та ефективність їх використання у системі практичної охорони здоров'я.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблений нами новий кобальто-хромовий сплав для лиття каркасів суцільнолитих бюгельних протезів, знімних шин, шин-протезів значно підвищує функціональну цінність та поліпшує якісний рівень ортопедичної допомоги.

Сплав, що пропонується для клінічного використання, виплавлено в Україні, що дозволить значно знизити дефіцит конструкційних матеріалів для виготовлення знімних суцільнолитих конструкцій зубних протезів у нашій країні.

Запропонований нами новий сплав для виготовлення бюгельних протезів, знімних шин, шин-протезів, пройшов клінічну апробацію у клініках: Одеського науково-дослідного інституту стоматології, кафедрі ортопедичної стоматології Київського національного медичного університету, кафедрі ортопедичної стоматології Київської академії післядипломної освіти лікарів.

Особистий внесок здобувача. Експериментальні і клінічні дослідження що виносяться на захист виконані власне автором. Наукові дослідження в процесі виконання роботи проведенні в лабораторії матеріалознавства, токсикології Одеського науково-дослідного інституту, лабораторії УЗЛ заводу "Центроліт". Клінічні дослідження проведені на базі лабораторії функціональної діагностики обласного психоневрологічного диспансеру, відділу ортопедичної стоматології ОНДІ стоматології. Епідеміологічні дослідження проведені в містах Одесі, Білої Церкви, Дніпропетровські, Тернополі. Автором самостійно проведено обробку, аналіз та інтерпретацію отриманих результатів експериментальних, клініко-лабораторних досліджень.

Апробація результатів дисертації. Підсумки роботи на етапах виконання дисертації доповідалися на: науковій конференції "Актуальні питання теоретичної і клінічної медицини на сучасному рівні" (м. Полтава, 1996 р.), засіданнях Одеського обласного стоматологічного науково-практичного товариства (м. Одеса, 1998 р.), науковій конференції "Актуальне питання теоретичної і клінічної медицини" (м. Одеса, 1998 р.), /V зїзду стоматологів України (м. Київ, 1999 р.), засіданні Вченої ради Одеського науково-дослідного інституту (м. Одеса, 1999 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 робіт, отриман патент на винохід №25286А "Сплав для виготовлення знімних зубних протезів з кламерною фіксацією".

Обсяг і структура дисертації. Робота викладена на 144 сторінках українською мовою, складається із вступу, огляду літератури, 5 розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури, який складається із 170 джерел: з них 121 - вітчизняних і 49 - іноземних. Дисертація містить 22 таблиці, 14 малюнків та 14 діаграм.

2. Зміст роботи

Матеріали та методи дослідження. Для реалізації мети роботи і вирішення поставлених завдань було виплавлено 17 варіантів сплаву різного хімічного складу. Плавлення проводили у відкритій та вакуумній індукційних печах, використовуючи набивні магнізитокорундові тиглі місткістю 12 кг. В якості шихтових матеріалів використовували технічно чисті метали та графіт у вигляді електродного бою. Плавлення проводили методом послідовного сплавлення основних та легуючих елементів. При наближенні фізико-механічних та технологічних властивостей експериментального сплаву до параметрів, що вимагаються, подальші плавки проводилися у вакуумній індукційній печі. З метою вивчення впливу промислових умов виробництва на фізико-механічні властивості сплаву та відпрацьовування різних варіантів введення азоту було виплавлено 9 варіантів сплаву.

Методи лабораторних досліджень сплавів. Для оцінки рідинноплинності ми використали технологічну пробу розроблену в Одеському науково-дослідному інституті стоматології. Модель проби складається з прямокутної рамки сечінням 3х3 см, в якій жорстко закріплені паралельні прутики діаметром від 0,9 до 0,1 мм. Рамки виконані з парофіностеарінового складу ПС50-50. Для прутиків використаються відрізки капронового волосіні завдовжки 25 мм, яка має невелику зольність. Рідиноплинність оцінювали за мінімальним діаметром каналів заповнених металом. Температура плавління визначалась за допомогою потенціометра КСП-4 з платинородієвою термопарою ПП-1, для замірювання температури заливки використався пірометр спектрального відношення "Спектропір-П-003". За критерії оцінки механічних властивостей сплавів були вибрані значення наступних механічних характеристик: твердість, відносного подовження (), меж плинності (0.2) та міцності (в). У випробуванні використовувалися циліндрічні зразки діаметром 3,020,04 та базою вимірювань 20,00 мм. Форма та розміри зразків відповідають зразкам типу Ш7К по ГОСТ 1497-84. Випробування на розтяжку проводили на машині Несе Р-100 (Франція) з автоматичною швидкістю переміщення захвату 3 мм/хв. Визначення твердості зразків досліджуваних сплавів проводили відповідно до ГОСТ 9012-59 та ГОСТ 9013-69 за методом Брінеля на приладі ТШ-2 шляхом вдавлення у зразок сталевої кульки діаметром 2,5 мм під навантаженням 1875 Н.

Біологічні методи дослідження сплавів. З метою отримання дозволу на клінічну апробацію була розроблена програма токсикологічних та санітарно-хімічних досліджень сплавів з використанням 90 та 30 добових витяжок зразків сплава. Аналіз витяжок на вміст у них мікроелементів проводили методом атомно-абсорбційної спектрометрії. Визначення гострої токсичності проводилось з застосуванням внутрічеревного шляху введення білим пацюкам 90-добових витяжок. Визначення подразливої дії проводили внутрішньо-шлунковим шляхом введення пацюкам витяжок із метала. Визначення сенсибілізуючої дії вивчалася за допомогою реакції специфічного лізісу лейкоцитів пацюків. Для вивчення гемолітичної дії витяжок сплавів випробували еритроцити крові людини.

Для вивчення біосумісності проводився експеримент тривалістю 20 місяців. На строках 3, 6, 12, 20 місяців проводили біохімічні дослідження крові (кількість білка, цукру, сечовини, активності АСТ і АЛТ), морфологічний аналіз крові, визначення вагових коефіцієнтів внутрішніх органів (нирки, серце, печінка, селезінка). Біохімічні дослідження проводили стандартними наборами "БІО-ТЕСТ".

Загальна кількість хворих, яким були виготовлені бюгельні протези, склала180 чоловік. Під час проведення даної роботи було виготовлено 95 протезів хворим контрольної групи (85 чоловік) та 105 протезів у досліджуваної групи (95 чоловік).

Всі хворі контрольної та досліджуваної групи були обстежені за допомогою клінічних методів обстеження, найбільш доступних в ортопедичній стоматології: суб'єктивні (опитування), об'єктивні (огляд, пальпація, зондування, перкусія), а також і додаткових методів: рентгенографія (внутрі- та зовнішньоротова, ортопантомографія), електроміографія, вакуумна проба (по Кулаженко В.I.).

Оцінка безпосередніх результатів лікування проводилася по результатам обстеження трьох спеціалістів вищої та першої категорії за наступними ознаками: точність прилягання кламерної системи до опорних зубів; легкість введення та виведення протезу із ротової порожнини (при хорошій фіксації); стабілізація зубного ряду (у випадках застосування шинуючих конструкцій).

Оцінка віддалених результатів протезування проводилася на підставі контрольних оглядів через один місяць, 3 місяці, 6 місяців та 1 рік (максимальний строк спостереження - 3 роки). Під час оцінювання віддалених результатів протезування звертали увагу на ті ж показники, які враховувалися безпосередньо після протезування, плюс: збереження кламерною системою утримувальної функції; відсутність заглиблення протезу в ділянку дефекту; кількість поламок каркасів у бюгельних протезах; наявність ускладнень у вигляді видалених зубів та збільшення рухливості опорних.

Для вивчення впливу кламерів на пародонт опорних зубів, відлитих із сплаву КХС (ВО "ЛЕНМЕДПОЛІМЕР") і розробленого нами, користувались вакуумною пробою. З цією метою використовувався вакуумний апарат АЛП-02. Величина кінцевого тиску складала 40 мм ртутного стовпчика. Контроль за утворенням гематом здійснювався за допомогою скляних трубочок діаметром 5 мм.

Для з'ясування характеру динамічних зрушень стану жувальної мускулатури у хворих із дефектами зубних рядів у процесі ортопедичних заходів, що проводилися, як показник ефективності лікування нами була використана методика електроміографічного (ЕМГ) дослідження власне жувальних та скроневих м'язів (м'язів-синергістів). ЕМГ дослідження здійснювалися на чотирьохканальному електроміографі угорської фірми "Медикор" М-440. Ширина смуги пропускання обмежувалася фільтрами нижніх та верхніх частот у діапазоні від 0,5 Гц до 1 кГц, що дозволило реєструвати основний частотний спектр коливань біопотенціалів. Чутливість установки 10 мкВ/см - 10 мкВ/см з дискретним регулюванням у 12-ти ступенях; вхідний опір - 2х100 Мом; рівень власних шумів - 1,5 мкВ (від піку до піку).

Під час кількісного аналізу ЕМГ визначали часові показники (тривалість жувального періоду, час жувального руху - ДЦ, час біоелектричної активності - БЕА та час біоелектричного "спокою" - БЕП в фазі жувального руху, загальна кількість ДЦ а також амплітудні характеристики.

Комп'ютерна обробка ЕМГ включала в себе обчислення інтегралу підсумкової ЕМГ (ІЕМГ) та її частоти (кількість перетинів), які згідно останніх даних літератури найбільш повно відбивають енергетичні затрати м'язів у процесі статичної та динамічної роботи. Всього було зареєстровано 320 електроміографічних записів та піддано аналізу більше 2750 ЕМГ.

Результати досліджень та їх обговорення.

На підтвердження незадовільного стану бюгельного протезування на Україні ми провели дослідження по аналізу потреби та забезпечення населення в даному виді протезування. Отримані дані показали, що кількість бюгельних протезів, що виготовляються в клініках ортопедичної стоматології України відносно загальної потреби населення складає 5-11 % залежно від регіону країни. При цьому, частка бюгельних протезів, відлитих на вогнетривкій моделі, склала всього 3% від їх загальної кількості, що недостатньо, враховуючи високу потребу в даному виді протезів.

На попередньому етапі досліджень були розроблені та визначені основні параметри фізико-механічних властивостей, яким повинен відповідати новий сплав для бюгельного протезування. Технологічні властивості включають слідуючі параметри: ливарні (температура плавлення сплаву - не більше 1400 С, температура заливання сплаву в форму - не більше 1500 С, різниця між температурою плавлення та максимальною температурою заливання - не менше 100 С, сплав повинен стабільно заповнювати канал діаметром не менше 0,3 мм при проведенні проби на рідиноплинність, мати при візуальному визначенні моменту заливання характерні ознаки). Вільна лінійна усадка сплаву - не більше 1,8 %. Властивості сплаву при взаємодії його з тиглем не повинні змінюватися, сплав не повинен після зливання його з тигля утворювати на його внутрішній поверхні важковидалених плівок та шлакових утворювань. Поверхня відливу повинна бути гладкою, шершавість а не більше 0,2 мм, оброблюваність не гірша, ніж сплаву КХС. Сплав повинен утворювати міцне паяне з'єднання. При відхиленні вмісту одного чи кількох основних інгредієнтів хімічного складу сплаву на 5% від будь-якого із заданих оптимальних граничних значень властивості сплаву повинні залишатися в межах значень, що вимагаються. Експлуатаційні властивості, що включають: механічні (межа плинності 0,2 мінімальне значення 500 МПа, відносне подовження мінімальне значення 3%, умовна міцності не менше в 700 МПа, твердість за Брінелем не більше 410 НВ), при тому пружні властивості кламерів, відлитих із стандартних воскових заготовок повинні бути кращими, ніж в аналогічних, відлитих з КХС.

Відповідно до накресленого плану досліджень був виплавлений ряд експериментальних сплавів. Їх основу складав кобальто-хромовий сплав, як найбільш близький за своїми фізико-механічними властивостями до висунутих нами вимог. В лабораторних умовах було виплавлено 17 варіантів сплавiв різного хімічного складу.

Результати вивчення ливарних властивостей свідчать про те, що всі експериментальні сплави за такими властивостями як поведінка розплаву в мулітокорундовому тиглі, наявність можливості візуального визначення моменту заливки розплаву в форму, взаємодія з оболонковою формою з формувальної суміші “Формаліт” чи “Rеmа Ехаct” воскової моделі, а також відсутність пор, раковин та включень переважають нинішній сплав КХС. Це пояснюється тим, що ці сплави на відміну від КХС виплавлені з чистих шихтових компонентів у чистих тиглях індукційних печей з температурним контролем процесу плавлення. Легування експериментальних сплавів ніобієм та ванадієм наближають їх своїми механічними властивостями до висунутих нами вимог, а також підвищують рідиноплинність. За своїми пружними властивостями кінцевий варіант лабораторної розробки, переважає сплав КХС (ВО “Ленмедполімер”) - що досягається оптимальним співвідношенням основних та легуючих компонентів, а також введення в сплав азоту.

З метою вивчення впливу промислових умов виробництва на фізико-механічні властивості сплаву було виплавлено 9 варіантів сплаву. За основу був взятий лабораторний базовий сплав, який найбільш близько відповідав висунутим нами вимогам. У процесі промислових плавок відпрацьовувалися різні варіанти введення азоту. В результаті був отриманий остаточний варіант розробки.

З метою отримання дозволу на клінічну апробацію, а потім впровадження у практичну охорону здоров'я була проведена програма токсикологічних та санітарно-хімічних досліджень нового сплаву тривалістю 1 рік і 8 місяців Проведені дослідження показали, що концентрація іонів металів (Fе, Со, Ni, Сr) в 30 та 90 добових витяжках не перевищує ГДК у питній воді і складає Fe в 30 добових витяжках 0,005 мг/мл, 90 добових 0,012 мг/мл, Со в 30 добових 0,058 мг/мл, 90 добових 0,026 мг/мл, Ni в 30 добових 0,0005 мг/мл, 90-добових 0,005 мг/мл, Сr в 30 добових, 0,0003 мг/мл, 90 добових 0,0003 мг/мл. При вивченні подразнюючої дії 30 та 90 добових витяжок досліджуваного сплаву на шлунково-кишковий тракт білих пацюків при макроскопічному дослідженні органiв гіперемії, набрякання чи інших очевидних змін не виявлено. Для вивчення гемолiтичної дії витяжок сплавів використовували еритроцити крові людини. Контрольний сплав (КХС) показав величину гемолізу 1,8%, а дослідний - 1%. Дана обставина дозволяє зробити висновок про відсутність гемолiтичних властивостей (величина гемолізу менша 2%). При вивченні сенсибілізуючої дії витяжок сплаву, алергічна реакція не виявлена. Показник РСЛЛ в процентах контрольного сплаву 4,57%, дослідного 5,2%, при нормі не більше 10%. З метою вивчення хронічної токсичної дії на організм досліджуваного сплаву вивчалося ваговi коефіцієнти внутрішніх органів білих пацюків при імплантуванні зразків в зовнішній м'яз стегна. Під час вивчення вагових коефіцієнтів внутрішніх органів (нирок, серця, печінки та селезінки) через 3,6,12,20 місяців після імплантації виявити токсичність експериментального сплаву не вдалося. Коливання вагових коефіцієнтів внутрішніх органів відповідали сезонним та віковим, прийнятим для лабораторних тварин. Аналіз гематологічних показників контрольних та дослідних тварин протягом всього експерименту не виявив достовірних відхилень у вмісті лейкоцитів, що свідчило про відсутність запальних явищ. У вмісті гемоглобіну в крові білих пацюків, імплантованих як контрольним так i дослідним сплавом, а також неправдиво оперованих, достовірних відмінностей також не виявлено. Таким чином, за морфологічним складом крові, виявити токсичність експериментального сплаву, не вдалося. Для вивчення впливу нового сплаву на обмінні процеси, що відбуваються в організмі, визначався вміст у крові білих пацюків глюкози, мочевини, активність трансаміназ (АСТ та АЛТ). Біохімічні показники визначалися через 3,6,12,20 місяців. Коливання показників через 3,6,12 місяців були пов'язані із стресовою реакцією на операцію імплантування, а також сезонні та вікові коливання, оскільки через 20 місяців біохімічні показники крові дослідних тварин не відрізнялися від контрольних. Таким чином, на підставі 20 місячної програми, виявити токсичний вплив нового сплаву на організм лабораторних тварин не вдалося, що дає можливість застосовувати його в клініці.

При фіксації протезів у клініці ми змогли поставити умовну оцінку “добре” 65 протезам контрольної групи, що склало 68,42%. Оцінку “задовільно” отримали 20 протезів (21,05%), 10 каркасів були направлені на переробку, що склало 10,52 %.

У досліджуваній групі ці показники були наступними: ”добре” - 81 протез (77,14%), “задовільно” - 21 (20%), “незадовільно” - 3 (2,9%).

Для вивчення віддалених результатів протезування, проводили контрольні огляди через 1 місяць, 3 місяці, 6 місяців та 1 рік. Максимальний строк спостереження при проведенні даних досліджень - 3 роки.

На контрольний огляд через 1 місяць після протезування з'явилися 80 чоловік контрольної групи (88 протезів) та 85 досліджуваної (93 протези).

Не користувалися бюгельними протезами в досліджуваній групі троє хворих. Їм було виготовлено три протези. При огляді ротової порожнини альвеолярний відросток у двох хворих мав гострий гребінь, що утруднювало користування протезом. Після наварювання еластичної пластмаси на базис протезу, хворі почали повноцінно користуватися виготовленими протезами. Один хворий досліджуваної групи відмовився від користування бюгельним протезом з психологічних причин і був направлений у хірургічне віддлілення ОНДІС на предмет можливої імплантації (1,08%).

У контрольній групі не користувалися протезами 5 чоловік (6 протезів). У одного хворого при огляді ротової порожнини виявлений гострий гребінь альвеолярного відростка. Після наварювання еластичної пластмаси на базис протезу хворий почав повноцінно користуватися протезом. Три протези мали поламки каркасів (обломка кламерів), два протези погано фіксувалися (5,68%).

Через 3 місяці на контрольний огляд з'явилися 75 чоловік контрольної групи (80 протезів) та 80 чоловік досліджуваної (85 протезів). Не користувався протезом у досліджуваній групі 1 пацієнт - (1 протез) через поламку кламера, внаслідок чого зруйнувався протез, що склало 1,18%.

У контрольній групі не користувалися протезами 2 чоловік (2 протези), що склало 2,5%. Причина - руйнування каркасу (відлом кламерів).

Через 6 місяців на контрольний огляд з'явилися 70 чоловік контрольної групи (70 протезів) та 70 чоловік досліджуваної групи (72 протези). Не користувалися протезами 4 чоловік контрольної групи (4 протези), що склало 5,71%. Причини наступні: 2 протези - відлом кламерів, 2 протези - погана фіксація.

У досліджуваній групі не користувалися протезами 2 чоловік (2 протези), що склало 2,77%. Причина руйнування каркасу (відлом кламерів).

Через 1 рік на контрольний огляд з'явилися 60 чоловік (60 протезів) контрольної групи та 60 чоловік (60 протезів) досліджуваної групи. Не користувалися протезами 6 чоловік контрольної групи (6 протезів), що склало 10%. Причини: порушення фіксації протезу (3 протези), що склало 5%. Причина, через яку хворі не користувалися протезами, - руйнування каркасу (відлом кламерів).

Під час оцінювання віддалених результатів (1 рік) після протезування за вищезапропонованою схемою оцінку “добре” ми змогли поставити 43 протезам контрольної групи (71,66%) та 50 - досліджуваної (83,33%). Решті протезів була поставлена оцінка “задовільно”.

З аналізу отриманих даних основною причиною, за якою протези втрачають свою функціональну цінність в контрольній групі є руйнування каркасу та втрата кламерами фіксуючої функції. В досліджуваній групі основні ускладнення пов'язані з поламкою каркасу.

Включення в аналіз віддалених наслідків протезування таких ознак, як кількість видалених зубів та збільшення рухомості опорних засноване на тому, що з'ємний бюгельний протез, особливо шинуючий, є одним із факторів впливу на місцевий кровообіг у тканинах пародонту опорних зубів. Кількість видалених опорних зубів є показником ефективності виготовленої шинуючої конструкції (даний показник у досліджуваній групі склав 3 (632) 0,48% та 7 (598) 1,17% у контрольній).

Вивчення впливу кламерів відлитих зі сплаву КХС (ВО "Ленмедполімер") і розробленого нами як показник пружних властивостей сплаву на пародонт опорних зубів проводились на прикладі кламера Роуча.

Тестуванню були піддані 60 опорних зубів у контрольній та 66 - у досліднiй групах (всього 126 кламерів Роуча). При цьому визначалася рухомість опорних зубів на момент фіксації та через 3, 6 та 12 місяців користування протезами, а також вивчалася стійкість капілярів ясен, як найбільш ранній та об'єктивний показник функціонального стану тканин пародонту, ще до проявів виражених морфологічних змін.

Отримані дані проведених досліджень показали, що зниження стійкості капілярів в області опорних зубів настало через 3 місяці після фіксації протезів як у хворих контрольної так і дослідної групи, що вказує на деякий негативний вплив кламерів Роуча на пародонт опорних зубів. Ця тенденція спостерігалася і через 6-12 місяців після протезування. Однак, показники стійкості капілярів у хворих дослідної групи при загальній тенденції до їх зниження були вищими, ніж у пацієнтів контрольної групи, що свідчить, на наш погляд, про більш значне навантаження в горизонтальній плоскості на пародонт опорних зубів.

Результати впливу утримуючого плеча кламера Роуча на рухомість опорних зубів були наступними. Відповідно до прийнятих нами умов проведення дослідження, на момент фіксації бюгельних протезів, всі опорні зуби у хворих дослідної та контрольної групи не мали патологічної рухомості. Через 3 місяці з 60 зубів контрольної групи - 2 зуби мали рухомість першого ступеня (3,3 %). У хворих дослідної групи патологічної рухомості опорних зубів не спостерігалося. Через 6 місяців після фіксації бюгельних протезів у хворих контрольної групи визначалася патологічна рухомість першого ступеня у 4 опорних зубів, що склало 6,6 % від загальної їх кількості. У дослідної групи даний показник склав 2 зуби з 66, що піддавалися вивченню опорних зубів (3,0 %). Через 12 місяців 6 зубів контрольної групи мали рухомість першого ступеня (10 %) та 1 зуб - другого ступеня. У дослідної групи хворих рухомість першого ступеня відзначалася у 3 зубів. Зубів з рухомістю другого ступеня не виявлено.

Таким чином, аналізуючи вищевикладені результати проведених досліджень, можна зробити висновок, що розроблений в Одеському НДІ стоматології сплав для виготовлення суцільнолитих конструкцій бюгельних протезів, знімних шин-протезів, володіє більш високими пружними властивостями, ніж сплав КХС (ВО "Ленмедполімер"), що застосувався до недавнього часу.

На підставі проведених клінічних досліджень видно, що бюгельні протези, виготовлені з розробленого нами сплаву згідно застосованої нами системи оцінки якості протезів, переважають аналогічні протези, виготовлені зі сплаву КХС (ВО “Ленмедполімер”), що дає підстави рекомендувати його для широкого застосування в клініці бюгельного протезування на Україні. У ході проведення клінічних випробувань розробленого сплаву ми запропонували нові методики зняття відтисків протезного поля з рухомим зубним рядом, а також створення межевої лінії за більш сприятливими умовами фіксації бюгельного протезу з допомогою сучасних фотополімерних матеріалів.

Для вивчення характеру функціональних змін жувальної мускулатури, як показник ефективності протезування, ми використали методику комп'ютерної електроміографії. Кількісний аналіз часових ЕМГ даних в осіб з частковими двосторонніми кінцевими дефектами зубних рядів, показав переважне скорочення періодів БЕА порівняно з БП, істотне зменшення амплітуди фази БЕА та періоду ДЦ. Крім того, відзначається збільшення як тривалості жувального періоду в 2,17 рази, так і кількість здійснених жувальних рухів в середньому в 2,68 разів.

При аналізі інтегралів ЕМГ у хворих з переважно односторонніми дефектами зубного ряду виявлено компенсаторне збільшення функціонального навантаження на жувальну мускулатуру з контрлатеральною переважному дефекту стороною в 1,24 - 1,68 рази, що вказує на більш значні енергетичні затрати жувальних м'язів на стороні з більш збереженими зубними рядами. Виявлені зміни свідчать про те, що у хворих з латералізацією дефектів зубних рядів відбуваються істотні зміни в біомеханіці акту жування. Важливою відмінною особливістю електроміограм вивченої категорії хворих з наявністю латералізації дефектів зубних рядів була відсутність симетричності та чергування сторін жування. Протягом всього періоду жування здійснювалося, як правило, на одному, що став звичним, боці. З плином часу у даної категорії хворих спочатку виробляється, а потім стійко закріплюється патологічний динамічний стереотип і труднощі подальшого лікування будуть пов'язані не тільки із заміщенням дефектів, а також із відновленням нормальної біомеханіки жувального акту. У зв'язку з цим стає очевидною особлива трудність адаптації хворих до односторонніх знімних конструкцій.

Кількісний та якісний аналіз електроміограм, отриманий через місяць після протезування бюгельними протезами, дозволив установити ряд істотних закономірностей. Протягом першого місяця користування протезами у переважної більшості пацієнтів спостерігалося зменшення тривалості жувального періоду, зменшення кількості жувальних рухів, зміна структури ДЦ. Тривалість жувального періоду зменшилася в середньому в 1,6 раза, а кількість жувальних рухів - в 1,8 раза порівняно з такими до лікування. Збільшився також період ДЦ і склав 0,670,04 сек для власне жувальних м'язів. Істотні зміни виявлені також у структурі ДЦ. Так, відношення періодів БЕА до БЕП збільшилося в 1,05 раза і склало 0,900,01 для скроневих та власне жувальних м'язів відповідно. Виявлені структурні зміни ДЦ є наслідком перебудови, що намічається, в біомеханіці жувального акту за рахунок подовження раніше скорочених складових періодів жувального руху і є, з нашої точки зору, сприятливою прогностичною ознакою.

Амплітуда м'язових біопотенціалів через 1 місяць після протезування збільшилася і склала 534,4251,12 мкВ для скроневих та 551,1753,59 мкВ для власне жувальних м'язів з балансуючою, та 708,1641,1 мкВ і 722,9146,68 мкВ з протилежного переважному дефекту боку. У хворих із симетричними формами дефектів амплітуда біопотенціалів зросла до 672,0240,67 мкВ та 675,7620,35 мкВ для скроневих та власне жувальних м'язів відповідно. В структурі ЕМГ довільного жування виявилася тенденція до збільшення числа високоамплітудних потенціалів та збільшення насиченості інтерференційної ЕМГ. Подібна перебудова нейрональної активності свідчить про включення механізмів синхронізації нейронів.

У хворих з латералізацією дефектів зубних рядів виявлена чітка тенденція до зменшення УКА.

Ці зміни є першими ознаками відновлення нормальної біомеханіки рухального акту, що виразилися в перерозподілі функціонального навантаження на жувальні м'язи з іпсилатерного дефекту боку. У хворих з симетричними дефектами зубних рядів показники ІЕМГ (КА та УКА) істотних змін не зазнали.

Кількісний та якісний аналіз електроміограм, отриманих через три місяці після протезування бюгельними протезами дозволив встановити, що часові параметри, що вивчаються ЕМГ, зазнають подальших змін. Зокрема, зберігається тенденція до зменшення тривалості жувального періоду (в 1,7 раза) та кількості динамічних циклів (в 1,98 раза). Продовжував збільшуватися також період ДЦ, який склав 0,7 сек для скроневих м'язів та 0,71 сек для власне жувальних м'язів. У структурі ДЦ продовжувалася динаміка, яка намітилася через місяць після протезування бюгельними протезами: збільшився період БЕА, а його відношення до БЕП склало 0,91 для скроневих та 0,92 для власне жувальних м'язів.

Через 3 місяці після протезування відзначений подальший ріст середніх амплітуд фази БЕА, які склали у хворих з асиметричними дефектами зубних рядів 598,5647,15 мкв та 606,5265,48 мкв з балансуючого боку для скроневих та власне жувальних м'язів і 723,1452,25 мкв та 752,2146,05 мкв для цих м'язів з навантажувального боку.

Досить істотні, з клінічної точки зору, дані були виявлені при аналізі інтегрованих ЕМГ. Так, сумарний приріст інтегралів ЕМГ жувальних м'язів склав 6,2 %, що свідчить про включення в акт жування жувальних м'язів раніше балансуючої сторони.

Електроміографічні дослідження жувальних м'язів через 6 місяців після протезування бюгельними протезами виявили деяку стабалазацію ЕМГ показників, що вивчаються. Тривалість жувального періоду зменшилася до 1,76 - 1,99 раза від початкової і практично наблизилася до середньостатистичної норми, склавши в середньому 13,59 - 14,1 сек, а кількість жувальних рухів зменшилася в 1,97 - 2,02 рази і склала 17,82 - 19,76 ДЦ. Структура ДЦ подальших істотних перебудов не зазнала. Стабілізувалася динаміка відношення періодів БЕА до БЕП (0,910,01 для скроневих та 0,920,01 для власне жувальних м'язів). Тривалість динамічного циклу для скроневих та власне жувальних м'язів також наблизилася до показників середньо-статистичної норми (0,710,03 сек та 0,720,03 сек відповідно).

Таким чином, на підставі вище наведених фактів можна зробити висновок, що функціональний стан жувальної мускулатури після протезування бюгельними протезами наближається до середньо-статистичної норми через 6 місяців після протезування, тобто остаточна адаптація до бюгельного протезу за даними електроміографії настає через півроку після протезування.

Висновки

Розроблений нами кобальто-хромовий сплав відповідає всім медико-технологічним вимогам клініки бюгельного протезування і знаходиться на рівні сучасних зарубіжних аналогів.

Результати проведених санітарно-хімічних, токсикологічних досліджень та клінічних випробувань нового сплаву, дозволяють рекомендувати його для практичного використання в клініці ортопедичної стоматології.

Досягнуті в процесі розробки нового сплаву досить виражені пружні властивості значно розширюють клінічні показники до його застосування при виготовленні суцільнолитих шинуючих конструкцій ортопедичних апаратів у комплексному лікуванні пародонтиту та пародонтозу.

Згідно даних електроміографії несвоєчасне протезування односторонніх дистально-необмежених дефектів зубних рядів сприяє формуванню стійкого динамічного стереотипу у зв'язку з структурно-функціональними змінами біомеханіки акту жування, що виникають у корі головного мозку. Через це відновлення даного виду дефектів зубного ряду ортопедичними конструкціями повинно проводитися в максимально стислі строки.

Функціональний стан жувальної мускулатури та остаточна адаптація до бюгельних протезів, за даними електроміографії, настає через півроку після протезування.

Практичні рекомендації

Розроблений сплав може бути запропонований в клініці ортопедичної стоматології при виготовленні всіх видів з'ємних суцільнолитих ортопедичних апаратів з кламерною фіксацією.

1. Динаміка електроміографічних показників власне жувальних мязів у пацієнтів з одно- і двобічними дефектами зубного ряду, заміненими бюгельними протезами // Одеський медичний журнал. - 1999. - №4. - С.64-67 (Лабунець В.А.).

2. Новий кобальто-хромовий сплав для виготовлення каркасів бюгельних протезів з кламерною фіксацією // Матер. /VШ зїзду Асоціації стоматологів. Укр. (30 листопада - 2 грудня 1999 р.) - 1999. - С.406-407 (Лабунець В.А., Козлов А.В.).

3. Порівняльна оцінка впливу пружних властивостей кламерів бюгельних протезів на пародонт опорних зубів, відлитих зі сплаву КХС (ВО "Ленмедполімер), та розробленого ОНДІС // Перспективи. - 1998. - №2 додаток №3 - С.27-30 (Лабунець В.А.).

4. Структура дефектов зубных рядов у взрослого городского населения Украины по данным стомат. осмотров // Перспективи - 1998. - №2 додаток №3. - С.23-27 (Лабунець В.А.).

5. Функциональное состояние жевательной мускулатуры у больных с односторонними дистальнонеограниченными дефектами зубного ряда при возмещении их бюгельными протезами // Вісник стоматології. - 1998. - №1. - С.77-83 (Лабунец В.А.).

6. Электромиографические исследования функционального состояния жевательной мускулатуры у больных с одно- и двусторонними неограниченными дистально дефектами зубного ряда // Вісник стоматології. - 1997. - №2. - С.214-217.

7. Изучение общетоксического действия нового стоматологического сплава при помощи экспресс-метода в краткосрочном токсикологическом тесте // Вісник стоматології. - 1996. - №3. - С.203-28 (Неспрядько В.П., Лабунец В.А., Крюкова В.А.).

8. Экспериментальная оценка нового кобальто-хромового сплава для биогенного протезирования //Актуальні питання ортопед. стоматології: Збірник наукових праць учасників науково-практ. конференції 10 жовтня 1996 р. Полтава С.51-53 (Лабунець В.А., Неспрядько В.П.).

9. Потреба та рівень забезпеченості міського населення щодо бюгельного протезування //Одеський медичний журнал. - №4, 1998. - С.3-5 (Лабунець В.А., Морозов І.Є., Фоменко М.П., Диєва Т.В.).

10. Патент України на винахід №25286А "Сплав для виготовлення зємних зубних протезів з кламерною фіксацією" (Лабунець В.А.).

Аннотация

Семенов Е.И. Разработка и клинико-экспериментальная оценка усовершенствованного кобальто-хромового сплава для бюгельного протезирования. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22. - стоматология - Одесский научно-исследовательский институт стоматологии г. Одесса.

Диссертация посвящена разработке нового кобальто-хромового сплава для бюгельного протезирования. Изучена потребность и обеспеченность населения Украины в данном виде протезирования. Полученные результаты показали, что количество бюгельных протезов, изготовленных в клиниках ортопедической стоматологии Украины относительно общей потребности населения составляет 5-11% в зависимости от региона страны. При этом часть бюгельных протезов, отлитых на определенной модели составила всего 3% от их общей потребности, что недостаточно учитывая высокую потребность в данном виде протезов. С целью получения разрешения на клиническую апробацию, а потом внедрение в практическое здравоохранение была проведена программа токсикологических и санитарно-химических исследований нового сплава. Проведение исследования показали, что конце6нтрация ионов металлов в 30 и 90 суточных вытяжных не превышают ПДК в питьевой воде. На основании проведенной программы токсикологических исследований нового сплава продолжительностью 20 месяцев, токсического влияния его на организмы лабораторных животных не выявлено, что дает возможность использовать его в клинике.

Клиническая апробация была проведена путем изготовления бюгельных протезов: 95 протезов (85 бюгельных) контрольной и 105 (95 бюгельных) исследованной группы.

При анализе полученных результатов основной причиной по которой протезы теряют свою функциональную ценность в контрольной группе явилось разрушение каркаса и утеря кламмерами фиксирующей функции. В исследованной группе основные осложнения связаны с поломкой каркаса. исследования проводились в динамике 1, 3, 6 и 12 месяцев. Процент осложнений связанных с неполноценностью бюгельных протезов в динамике пользования в исследуемой группе был в 2 раза меньше чем в контрольной.

Для изучения пружинящих свойств кламмеров отлитых из разработанного сплава использовалась методика изучения влияния кламмера Роуча на пародонт опорных зубов. Для изучения этого влияния использовалась методика определения стойкости кламмеров, как наиболее ранний диагностический признак изменения тканей пародонта. Кроме этого изучалось количество удаленных и увеличения подвижности опорных зубов в динамике. Анализируя полученные результаты можно сделать вывод о том, что разработанный новый кобальто-хромовый сплав для изготовления бюгельных протезов обладает более высокими пружинящими свойствами чем исследуемый до недавнего времени сплав КХС (ПО "Ленмедполимер") (скорость снижения стойкости кламмеров, количество удаленных зубов и зубов с увеличившейся степенью подвижности в исследованной группе была значительно мелочная).

Для изучения характера функциональных изменений жевательной мускулатуры, как показатель эффективности протезирования была использована методика компьютерной электромиографии. Согласно полученным данным несвоевременное протезирование односторонних дистально-неограниченных дефектов зубных рядов способствует формированию стойкого динамического стереотипа в связи со структурно-функциональными изменениями биомеханики акта жевания что возникают в коре головного мозга. Поэтому восстановление данного вида дефектов зубного ряда ортопедическими конструкциями должно проводиться в максимально сжатые сроки. Функциональная адаптация по данным электромиографии к бюгельным протезам наступает через полгода после протезирования.

Основные результаты работы нашли практическое применение.

Ключевые слова: бюгельные протезы, кламмерная фиксация, кобальто-хромовый сплав.

Анотація

Семенов Е.І. Розробка та клініко-експериментальна оцінка вдосконаленого кобальто-хромового сплаву для бюгельного протезування. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22. - стоматологія - Одеський науково-дослідний інститут стоматології м. Одеса, 2000.

Вивчена потреба та рівень забезпеченості в даному виді протезування населення України. Були визначені основні параметри фізико-механічних та технологічних властивостей, яким повинен відповідати новий сплав для бюгельного протезування. Відповідно визначеним вимогам був вироблен новий кобальто-хромовий сплав для виготовлення бюгельних протезів з кламерною фіксацією. Проведена програма санітарно-хімічних, токсикологічних та клінічних випробувань нового сплаву. Запропоновані нові методики зняття відтисків протезного поля з рухомим зубним рядом, а також створення межевої лінії за більш сприятливими умовами фіксації бюгельного протезу. Вивчено характер функціональних змін жувальної мускулатури в динаміці, як показник ефективності протезування.

Основні результати роботи знайшли практичне застосування.

Ключові слова: бюгельні протези, кламерная фіксація, кобальто-хромовий сплав.

Размещено на Allbest.ru