Запальні захворювання геніталій у дівчат та підлітків (етіологія, патогенез, прогнозування, лікування)
Вивчення особливостей клінічного перебігу етіології, патогенетичних механізмів розвитку запальних захворювань геніталій у дівчат та підлітків. Дослідження клініко-мікробіологічних, імунологічних, морфологічних проявів захворювання та його лікування.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 24.02.2014 |
| Размер файла | 62,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
При хламідійному ушкодженні встановлено накопичення колагенових волокон та одночасне зменшення елементів сполучної тканини, що свідчить про склеротичну деструкцію маткової труби. У юних жінок із запаленням геніталій, спричиненим хламідіями, виявлено деструктивні зміни в тканинах маткових труб, які характеризувались повним зруйнуванням їх ворсин та розвитком феномена “лисої труби”. При запаленні, зумовленому мікоплазмами та уреаплазмами, відмічено лімфоїдноклітинну периваскулярну інфільтрацію м'язового та серозного прошарків труби, які розвивались на тлі порушень внутрішньоорганного кровообігу (стаз та престаз еритроцитів, міжм'язові та інтерстиціальні крововиливи). При бактеріальному сальпінгіті (виявлено Enterobacter spр. та Е. coli) спостерігалась дифузна лімфоцитарна та локальна лейкоцитарна інфільтрація строми на тлі набряку, локального порушення гемодинаміки, переважали епітеліальні клітини з ознаками дистрофічних змін за типом зернистої та вакуольної дистрофії.
Таким чином, проведені дослідження показали, що морфологічні особливості проявів ушкодження тканин маткових труб у підлітків та юних жінок відрізнялись відповідно до етіологічного чинника запалення. Незважаючи на юний вік обстежених, короткий період розвитку захворювання (6-12 місяців), виникнення тубооваріальних запальних процесів супроводжувалось незворотними морфологічними змінами в тканинах маткових труб, більш вираженими у групі юних жінок.
Отримані нами дані стосовно особливостей спектру етіологічних чинників, показників імунного статусу організму хворих дозволили запропонувати принципи етапності та комплексності розробленої терапії, яка призначалась відповідно до загального стану хворих, соматичної патології, встановлення першоджерел захворювання. Зазначена терапія була спрямована на еридикацію мікробного чинника запального процесу, усунення його наслідків, а також на нормалізацію мікробіоценозу вагіни та запобігання виникненню рецидивів захворювання.
Проводився порівняльний аналіз ефективності використання традиційного методу протизапальної терапії та комплексу лікування, до складу якого було включено вобензим. При призначенні даного препарату враховувались його основні фармакологічні ефекти.
Обстежені хворі (n=80) залежно від складу застосованого терапевтичного комплексу були розподілені на дві групи: І група - 40 підлітків із запаленням внутрішніх геніталій, які отримували традиційну антибактеріальну терапію; ІІ група - 40 підлітків із запаленням внутрішніх геніталій, яким проводилась антибактеріальна терапія з включенням вобензиму. При встановленні чинника (чинників) з критичним та високим мікробним числом призначали антибактеріальні препарати згідно з антибіотикограмою протягом 7-8 днів на тлі десенсибілізуючої, протикандидозної, вітамінотерапії. Другий етап лікування був спрямований на покращання гемодинаміки, процесів обміну в тканинах ушкодженого органа, мікроциркуляції, відновлення імунних, гормональних та нервових механізмів регуляції, а також на відновлення нормобіоценозу вагіни та підвищення місцевого імунного захисту. Клінічно стійкий позитивний ефект серед 80 обстежених підлітків із запаленням внутрішніх геніталій після проведення традиційної терапії в I групі спостерігався у 77,5% обстежених, а в II групі - у 97,5%, тобто, достовірно частіше (p<0,05). Мікробіологічна ефективність проведеного лікування при використанні базисної терапії становила 80,0%, а з застосуванням вобензиму - 92,5% (p>0,05).
При проведенні традиційної антибактеріальної терапії у підлітків із запаленням внутрішніх геніталій нормалізацію продукції ФНП, функціональної активності фагоцитуючих клітин, показників клітинного та гуморального імунітету було констатовано лише через 6 місяців після закінчення лікування. Показники системи ІФН на цей час характеризувались підвищеним вмістом сироваткового ІФН (11,8±1,6 Од/мл, у контролі 2,73±0,73 Од/мл, р<0,05) поєднано з пригніченням здатності клітин периферичної крові синтезувати ІФН-a та ІФН-g in vitro у відповідь на адекватну індукцію (60,7 та 55,2% від значень норми відповідно). Включення вобензиму до комплексної терапії запальних захворювань геніталій у підлітків сприяло відновленню до норми продукції ФНП, функціональної активності фагоцитуючих клітин, показників клітинного та гуморального імунітету вже через 3 місяці після закінчення лікування. Проведення комплексної терапії з застосуванням вобензиму також супроводжувалось нормалізацією здатності клітин периферичної крові до продукції ІФН-a in vitro у відповідь на вірусну індукцію через 6 місяців після закінчення лікування, проте титри сироваткового ІФН залишались підвищеними (6,5±2,1 Од/мл, у контролі 2,73±0,73 Од/мл, р<0,05), а здатність клітин периферичної крові синтезувати ІФН-g in vitro при індукції мітогеном - зниженою порівняно з контролем (60,9% від значень норми). Віддалені результати спостережень (через 6-12 місяців) показали, що рецидиви запальних захворювань внутрішніх геніталій у підлітків мали місце у 10,0% пацієнток I групи та у 2,5% - II групи на тлі загострення соматичної патології (p<0,05). Отже, використання вобензиму в комплексі протизапальної терапії у дівчат із запаленням внутрішніх статевих органів є ефективним відповідно до даних клінічного, мікробіологічного та імунологічного обстеження.
У групі обстежених юних жінок запальні захворювання геніталій, спричинені хламідіями, виявлялись достовірно частіше (43,4%) порівняно з частотою захворювань іншої природи (р<0,05). В зв'язку з цим, нами були науково обгрунтовані методологічні підходи до лікування урогенітальних хламідіозів у юних жінок та проведена оцінка ефективності запропонованої терапії. Враховуючи те, що традиційна протизапальна терапія з включенням антибіотиків широкого спектру дії не завжди пов'язана з досягненням повного позитивного клінічного, мікробіологічного, імунологічного та реабілітаційного ефекту, нами запропоновано також включення до схеми розробленої терапії нового лікарського препарату - циклоферону.
Було виділено споріднену за віком (17-18 років) групу хворих - 60 юних жінок із запаленням геніталій, спричиненим хламідіями, з давністю захворювання від 2 до 3 років. У всіх обстежених було встановлено значні анатомічні зміни з боку органів малого таза, у 32 (53,3%) з них мали місце фонові захворювання шийки матки. При серологічному обстеженні виявлено високі титри антихламідійних антитіл (від >1:40 до 1:128) у 54 (90,0%) хворих. Традиційну антибактеріальну терапію отримували 30 юних жінок із запаленням геніталій, спричиненим хламідіями (І група), а розроблену антибактеріальну терапію з включенням циклоферону - 30 юних жінок із запаленням геніталій, спричиненим хламідіями (ІІ група).
Клінічно позитивну терапевтичну динаміку при лікуванні 60 юних жінок із запаленням геніталій, спричиненим хламідіями, встановлено у 70,1% хворих, які отримували базисну терапію, та у 93,7% - при проведенні антибактеріального лікування з включенням циклоферону (р<0,05). Мікробіологічний позитивний результат із стійким ефектом спостерігався у 70,0% обстежених І групи та 95,0% - ІІ групи (р<0,05).
При використанні традиційних антибактеріальних засобів у терапії запальних захворювань геніталій у юних жінок через 3 місяці після закінчення лікування спостерігалась значна дестабілізація імунного гомеостазу: підвищення титрів сироваткового ІФН (10,8±1,96 Од/мл, у контролі 3,0±1,9 Од/мл, р<0,05), спонтанної (27,3±1,4 %, у контролі 15,0±4,2 %, р<0,05) та індукованої продукції ФНП (43,8±5,5 %, у контролі 34,6±5,3 %, р<0,05), а також пригнічення здатності клітин периферичної крові до продукції ІФН-a (8,0±4,6 Од/мл, у контролі 50,4±8,5 Од/мл, р<0,05) та ІФН-g (4,0±1,96 Од/мл, у контролі 19,4±6,8 Од/мл, р<0,05) in vitro у відповідь на адекватну індукцію, зниження співвідношення CD4+/CD8+ (1,57±0,2, у контролі 2,56±0,35, р<0,05) та концентрації IgG у сироватці крові (6,26±1,1 г/л, у контролі 11,5±1,8 г/л, р<0,05). Виявлені в системі імунітету зміни були стійкими і зберігались протягом 6 місяців після закінчення лікування (рис.6 а). Включення циклоферону до комплексної терапії запальних захворювань геніталій у юних жінок супроводжувалось відновленням до норми титрів сироваткового ІФН, продукції ФНП, функціональної активності фагоцитуючих клітин, показників клітинного та гуморального імунітету вже через 3 місяці після закінчення лікування. Зниженою відносно норми залишалась здатність клітин периферичної крові до продукції ІФН-a та ІФН-g in vitro у відповідь на адекватну індукцію (40,1 та 49,5% від значень норми відповідно). Однак, через 6 місяців після закінчення лікування показники імунітету достовірно не відрізнялись від контрольних (рис.6 б). Частота виникнення рецидивів захворювання при проведенні базисної терапії становила 16,6%, а з використанням циклоферону - 6,6% (р<0,05), що вимагало додаткового обстеження та терапевтичних дій. Отже, застосування індуктора інтерферону - циклоферону в комплексі антибактеріальної терапії у юних жінок із запальними захворюваннями геніталій, спричиненими хламідіями, є ефективним відповідно до результатів клінічного, мікробіологічного, імунологічного обстеження.
З метою формування груп ризику виникнення запальних захворювань геніталій у підлітків та юних жінок для своєчасного проведення профілактичних заходів нами розроблено алгоритм вірогідності виникнення цих захворювань та створено математичну модель прогнозування даної патології. Використання даного методу у підлітків дозволило відібрати із 23 ознак 9, що найбільш суттєво впливають на прогноз виникнення запальних захворювань внутрішніх геніталій (x1 - повнота сім'ї, x2 - забезпеченість сім'ї, x3 - житлові умови, x4 - психологічна реакція на зраду подруги, x5 - перенесені інфекційні захворювання в анамнезі, x6 - тривалість запального захворювання зовнішніх геніталій в анамнезі, x7 - кількість виділень із статевих шляхів в анамнезі, x8 - наявність виділень із статевих шляхів в анамнезі та x9 - ступінь чистоти піхви в анамнезі).
Величини дискримінантних функцій було розраховано відповідно до індексації, де f1 та f2 - залежні перемінні функції:
f1 = -16,65+3,62 ·x1+8,51·x2+(-4,41) ·x3+5,13·x4+ 1,39 ·x5 +0,94 ·x6 +4,4 · x7 +5,11 ·x8 +2,1 ·x9
f2 = -2,28+0,45 ·x1+4,3·x2+(-1,36) ·x3+2,89·x4+ 0,37 ·x5 +0,097·x6 +0,51 · x7 +0,97 ·x8 +0,63 ·x9
Слід враховувати, що f1 - вказує на ймовірність ризику виникнення, а f2 - відсутність ймовірності виникнення запальних захворювань внутрішніх геніталій. Якщо f1 > f2, прогнозуємо можливість виникнення запальних захворювань внутрішніх геніталій.
На підставі кривої залежності частоти виникнення запальних захворювань геніталій у підлітків та юних жінок від величини Fl визначали 3 ступені ймовірності прогнозу (низький - F<0,6, середній - F=0,6-0,75 і високий - F >0,75).
Чутливість алгоритму прогнозування виникнення запальних захворювань внутрішніх геніталій у підлітків в дослідній ретроспективній вибірці становила 96,0%, в контрольній - 94,0%. Збіг отриманих результатів за всіма вибірками серед підлітків складав 95,9%.
Щодо прогнозування запальних захворювань внутрішніх геніталій у юних жінок, то найбільш впливовими виявились 6 із 26 проаналізованих факторів, а саме: вік початку статевих зносин (x1), чисельність статевих партнерів (x2), перенесені запальні захворювання зовнішніх геніталій в анамнезі (x3), характер виділень із статевих шляхів в анамнезі (x4), наявність запаху виділень (x5), ступінь чистоти піхви в анамнезі (x6).
При цьому дискримінантні функції мали наступний вигляд:
f1= -24,99+6,09 ·x1+9,46·x2+0,67 ·x3+2,23·x4+ 4,92 ·x5 +5,02 ·x6
f2= -2,51+4,1 ·x1+0,47 ·x2+0,11 ·x3+0,1 ·x4+(-0,19 ·x5)+1,6 ·x6
Збіг реально спостережуваних результатів з теоретично очікуваними становив 99,0% в групі юних жінок із запальними захворюваннями геніталій та 100,0% - серед юних жінок контрольної групи, а за всіма вибірками - 99,3%.
Використання методу поетапного дискримінантного аналізу дозволило розробити систему прогнозування ймовірності виникнення запальних захворювань внутрішніх геніталій у підлітків та юних жінок та науково обгрунтувати принципи виділення груп ризику ймовірності розвитку запальних захворювань геніталій у даних групах пацієнток.
Була створена програма статевого виховання, спрямована на збереження репродуктивного здоров'я, починаючи з раннього дитячого віку. Розроблена “Програма статевого виховання дітей та підлітків від 6 до 18 років” при впровадженні в медичних та навчальних закладах України, як один із позитивних факторів, сприяла зменшенню частоти штучних абортів серед юних жінок на 50,0% за останні 5 років.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та представлено нове вирішення наукової проблеми, що виражається в удосконаленні й оптимізації методів діагностики, лікування та профілактики запальних захворювань геніталій у дівчат та підлітків з метою збереження їхнього репродуктивного здоров'я.
1. Встановлено, що запальні захворювання геніталій у дівчат, підлітків та юних жінок характеризувались латентним перебігом без класичних ознак гострого запального процесу і супроводжувались частими рецидивами. Їх тривалий та рецидивуючий перебіг призводив до розвитку анатомо-функціональних змін органів репродуктивної системи, які формувались в періоді статевого дозрівання. Найбільш суттєві порушення з генералізацією запального процесу та розвитком тубооваріальних запальних змін (36,8%) виявлялись у юних жінок через 6-12 місяців від початку захворювання.
2. Етіологічний спектр збудників запальних захворювань зовнішніх геніталій у дівчат та внутрішніх геніталій у підлітків був представлений умовнопатогенними мікроорганізмами (ентеробактеріями - 31,0 та 24,0%, стафілококами - 18,0 та 31,0%, грибами роду Candida - 38,0 та 32,0%, відповідно), які виявлялись, переважно, з критичним (у 62,0 та 67,0%) та високим (28,0 та 35,0%) мікробним числом (р<0,05) та проявляли найбільшу патогномонічну активність на спровокованому преморбідному тлі. Доведено, що у разі виявлення у дівчат хламідій, мікоплазм, уреаплазм, трихомонад (10,0%) інфікування геніталій відбулося в межах сім'ї. Розроблено нову класифікацію запальних захворювань зовнішніх геніталій у дівчат, в основу якої покладено результати дослідження етіологічних факторів та передумов виникнення захворювання.
3. Запальні захворювання внутрішніх геніталій у юних жінок в 85,0% випадків первинно були спричинені інфекціями другого покоління, що передаються статевим шляхом (хламідіями - у 43,4%, уреаплазмами - у 21,2%, мікоплазмами - 13,2%, гарднерелами - у 17,4%, трихомонадами - у 11,3%), та в 95,5% випадків вони виявлялись в багатокомпонентних асоціаціях.
4. У юних жінок та їх статевих партнерів етіологічна структура збудників запальних захворювань геніталій в 87,5% випадків була ідентичною. Поглиблене клініко-лабораторне обстеження партнерів юних жінок показало, що у 46,5% з них відмічалися зміни сперматогенезу (у 26,6% - астенозооспермія, у 16,6% - олігоспермія, у 3,3% - азооспермія), що свідчить про порушення репродуктивного здоров'я в юному віці при розвитку запального процесу геніталій.
5. Зміни в системі імунітету при запальних захворюваннях внутрішніх геніталій у підлітків та юних жінок мали односпрямований характер, проте у останніх вони були більш вираженими. У підлітків розвиток запальних захворювань геніталій, спричинених умовнопатогенною флорою, супроводжувався підвищенням рівнів інтерферону в сироватці крові, продукції фактора некрозу пухлин, зміною функціональної активності нейтрофілів, активацією місцевого гуморального імунітету. У юних жінок із запальними захворюваннями геніталій, спричиненими інфекціями, що передаються статевим шляхом, стан імунітету характеризувався порушенням функціонування системи інтерферону, активності фагоцитуючих клітин (моноцитів та нейтрофілів), показників клітинного та гуморального (загального і місцевого) імунітету. Пригнічення реакцій місцевого гуморального імунітету на тлі формування вторинного імунодефіциту у юних жінок обумовлює порушення захисних механізмів слизової оболонки щодо інфекційних збудників другого покоління, що передаються статевим шляхом (хламідії, мікоплазми, уреаплазми).
6. При морфологічному дослідженні фрагментів маткових труб встановлено, що запалення органів малого таза у підлітків, спричинене умовнопатогенними збудниками, супроводжується ексудативним процесом з подальшим розвитком, в ряді випадків, тубооваріального захворювання.
Запальний процес, індукований збудниками, що передаються статевим шляхом, був генералізований і характеризувався як порушенням гістархітектоніки маткових труб, так і розвитком їх анатомо-функціональної неповноцінності з відповідними морфологічними змінами:
при хламідійному ушкодженні спостерігалась склеротична деструкція маткових труб, яка супроводжувалась фіброзною деформацією органа;
при мікоплазменому та уреаплазменому запаленні на перший план виступало порушення внутрішньоорганного кровообігу (інтерстиціальні крововиливи) на тлі лімфоїдно-клітинної периваскулярної інфільтрації м'язового та серозного прошарків труби, ознак помірної склеротичної деструкції органа;
при бактеріальному сальпінгіті, спричиненому ентеробактеріями та стафілококами, переважала локальна лейкоцитарна інфільтрація строми органа та тлі набряку, локального порушення гемодинаміки, зростання численності епітеліальних клітин з ознаками дистрофічних змін за типом зернистої та вакуольної дистрофії.
7. В імунопатогенезі запальних захворювань внутрішніх геніталій, спричинених інфекціями, що передаються статевим шляхом, беруть участь інтерферони та фактор некрозу пухлин, продукція яких зростає під час загострення хронічного запального процесу, що супроводжується поступовим пошкодженням цілісності епітелію маткових труб, розвитком склеротичних змін та порушенням функціональної активності органа.
8. З урахуванням клінічного перебігу захворювання, анатомо-морфологічних змін органів репродуктивної системи та характеру порушень в системі імунітету, доведено необхідність індивідуального обгрунтування патогенетичної терапії та розроблено нові методичні підходи при лікуванні запальних захворювань геніталій у підлітків та юних жінок залежно від етіологічного фактора. Для лікування запальних захворювань геніталій у юних жінок до комплексу протизапальної терапії включено один з індукторів інтерферону - циклоферон. Розроблений метод лікування сприяв підвищенню клінічної (на 23,3%), мікробіологічної (на 22,5%) ефективності проведеної терапії, а також супроводжувався відновленням до норми продукції фактора некрозу пухлин, функціональної активності фагоцитуючих клітин, показників клітинного, гуморального імунітету через 3 місяці та показників інтерферонового статусу через 6 місяців після лікування.
9. При терапії запальних захворювань внутрішніх статевих органів у підлітків до комплексу патогенетичного лікування включено поліензимний препарат - вобензим, що сприяло підвищенню клінічної (на 20,0%), мікробіологічної (на 18,5%) ефективності терапії та супроводжувалось відновленням до норми показників функціональної активності фагоцитуючих клітин, клітинного, гуморального імунітету, продукції фактора некрозу пухлин через 3 місяці та нормалізації показників інтерферонового статусу через 6 місяців після закінчення лікування.
10. Розроблено алгоритм вірогідності виникнення запальних захворювань геніталій в юному та підлітковому віці при проведенні поетапного дискримінантного аналізу. Прогностичне рішення щодо необхідності проведення профілактичних дій в разі виникнення ризику вірогідності розвитку запальних захворювань геніталій у підлітків та юних жінок може бути здійснено на підставі ознак, які найбільш суттєво впливають на прогноз виникнення захворювання.
11. Розроблено систему статевого виховання дівчат та підлітків з урахуванням вікових характеристик, яка є складовою частиною профілактичної програми дій, спрямованої на збереження репродуктивного здоров'я майбутньої жінки-матері, впровадження якої в роботу медичних та навчальних закладів України сприяло зменшенню частоти штучних абортів серед юних жінок на 50,0% за останні 5 років.
Практичні рекомендації:
1. У процесі організації обстеження та лікування дівчат, підлітків та юних жінок із запальними захворюваннями геніталій, починаючи від Центрів планування сім'ї, кабінетів гінекологів дитячого та підліткового віку і закінчуючи спеціалізованими гінекологічними стаціонарами, необхідно проводити поетапне клініко-параклінічне обстеження пацієнток даної вікової групи з метою визначення первинних та вторинних причин виникнення запальних захворювань геніталій, глибини пошкодження органів та систем, а також своєчасного проведення при цьому комплексу профілактичних та лікувальних заходів, спрямованих на усунення даної патології та запобігання порушенням репродуктивного здоров'я майбутньої жінки-матері.
2. Для впровадження в практику лікувальних закладів пропонується розроблена робоча класифікація запальних захворювань зовнішніх геніталій у дівчат з урахуванням етіологічних факторів та передумов виникнення захворювання.
3. Розроблено та апробовано алгоритм діагностики запальних захворювань геніталій у юних жінок, використання якого в практичній системі охорони здоров'я сприятиме ранньому виявленню даної патології та своєчасному проведенню етіологічно обгрунтованого лікування.
4. Сформульовано принципи та розроблено комплекс лікування дівчат, підлітків, юних жінок із запальними захворюваннями геніталій. Доведено необхідність індивідуального обгрунтування патогенетичної терапії та розроблено нові методичні підходи при лікуванні запальних захворювань геніталій в дитячому та підлітковому віці з урахуванням етіологічних факторів, імунного статусу організму з включенням до комплексної протизапальної терапії ензимів, індукторів інтерферону.
5. Для профілактики розвитку запальних захворювань геніталій у підлітків та юних жінок у практику Центрів планування сім'ї, жіночих консультацій, кабінетів гінеколога дитячого та підліткового віку, гінекологічних стаціонарів запропоновано апробований метод прогнозування, що грунтується на сумарній ймовірності впливу 9 факторів ризику для підлітків і 6 - для юних жінок, що дозволяють на підставі індивідуальних прогнозів формувати групи низького, середнього та високого ступенів ризику відносно даної патології. Групи підлітків та юних жінок, віднесених до категорії середнього та високого ступенів ризику розвитку запальних захворювань геніталій, підлягають проведенню оздоровчих заходів.
6. Розроблено та впроваджено в Центрах планування сім'ї та середніх навчальних закладах України систему статевого виховання дітей та підлітків з урахуванням вікових особливостей, спрямовану на підвищення загальної статевої культури та запобігання порушенням репродуктивного здоров'я майбутньої жінки-матері.
СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Статеве виховання дітей та підлітків в середній школі // Валеологія - наука про здоровий спосіб життя: Інформаційно-методичний збірник. - К.: Знання, 1996.- 334 с. (Співавт.: І. Вовк, Ю. Крупко-Большова, В. Яковишина, Л. Новік).
Діагностика, профілактика та лікування порушень фізичного та статевого розвитку дівчат // Особливості перебігу вагітності, родів, стану новонароджених та проявів соматичності і психоневрологічної патології у дітей, які зазнали радіаційного впливу наслідків Чорнобильської катастрофи.- К.: Чорнобиль інтерінформ, 1997.- 119 с. (Співавт.: І. Вовк, В. Петербурзька).
Ефективність лікування сальпінгітів хламідійної етіології // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1990. - № 4. - С. 56-57 (Співавт.: Л. Іванюта, А. Руденко, І. Вовк, В. Яковишина)
Анализ причин недостаточной эффективности лечения воспалительных заболеваний урогенитальной системы у женщин // Вопросы медицинской химии. - 1991. - Т. 37, № 5. - С. 86-89 (Соавт.: А. Руденко, Е. Бавина).
Сучасні функціональні методи дослідження в дитячій та підлітковій гінекології // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1994. - № 4. - С. 36-38 (Співавт.: І. Вовк, Ю. Крупко-Большова, І. Гаврилова).
Клініко-мікробіологічна характеристика запальних захворювань органів малого таза у дівчат та юних жінок // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1996. - № 4. - 1996. - С. 84-85.
Оцінка імунологічного стану дівчаток із запаленням статевих органів в динаміці лікування // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1996. - № 3. - С. 41-45 (Співавт.: І. Вовк, А. Руденко, І. Галазюк, В. Яковишина).
Використання системи ензимотерапії в комплексному лікуванні запальних процесів внутрішніх геніталій у дівчат-підлітків // Невиношування вагітності: Збірник наукових праць. - Київ, 1997. - С. 54-56 (Співавт.: І. Вовк, Ю. Крупко-Большова, В. Яковишина, О. Місурагіна).
Порушення показників інтерферонового статусу при урогенітальній інфекції // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1998. - № 1 (365) додаток. - С. 86-87 (Співавт.: М. Співак).
Імунологічний статус дівчат та підлітків із запаленням органів малого таза під час проведення комплексної протизапальної терапії з включенням лаферону та вобензиму // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - Евпаторія, 1998. - С. 425-429 (Співавт.: І. Вовк, В. Дронова, А. Руденко, М. Співак).
Рання діагностика запальних захворювань геніталій у сексуально-активних підлітків // Збірник наукових праць Асоціації акуш.-гінекологів України. - Євпаторія, 1998. - С. 502-505.
Особливості імунного стану і перебігу запальних захворювань внутрішніх статевих органів у дівчат при призначенні ензимного препарату вобензиму // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1998. - № 5. - С. 91-95 (Співавт.: І. Вовк, В. Петербурзька, Ю. Крупко-Большова, В. Дронова).
Системне впровадження знань з статевоії просвіти в центрах планування сім'ї // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1998. - № 2. - С. 74-78 (Співавт.: О. Лук'янова, Р. Богатирьова, І. Вовк, Т. Іркіна).
Урогенітальні хламідіози у юних жінок // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1998. -№ 2. - С. 111-113.
Оцінка ефективності лікування сальпінгітів хламідійної етіології у юних жінок // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. Ужгород, 1999. - С. 404-407.
Запальні захворювання органів малого таза у юних жінок (Огляд літератури) // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1999. - № 1. - С. 113-117.
Урогенітальні хламідіози у юних жінок (Огляд літератури) // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1999. - № 5. - С. 110-113 (Співавт.: А. Руденко).
Рання скринінгова діагностика запальних захворювань статевих органів у дівчат та підлітків // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 1999. - № 2. - С. 356-357.
Прогнозування виникнення запальних захворювань статевих органів у дівчат // Лікарська справа. - 2000. - № 2. - С. 50-52 (Співавт.: М. Тараховський).
Диагностическое значение иммуноферментного анализа при урологических и гинекологических заболеваниях воспалительного генеза // Лабораторная диагностика. - 2000. - № 1. - С. 39-42 (Співавт.: В. Кругликов, А. Руденко).
Порушення інтерферонового статусу у хворих на урогенітальний хламідіоз: корекція циклофероном // Бюлетень Інституту сільскогосподарської мікробіології. - 2000. - № 7. - С. 71-72 (Співавт.: Л. Яковенко, А. Руденко, І. Вовк, Т. Довганюк, Л. Кривохатська, В. Ващенко).
Клініко-мікробіологічна характеристика запальних захворювань зовнішніх статевих органів у дівчат та їх батьків// Буковинський медичний вісник. - 2000. - № 2-3. - С. 34-39 (Співавт.: І. Вовк, А. Руденко, Т. Лисяна, Л. Яковенко, О. Вовк).
Вивчення етіологічної структури запальних захворювань внутрішніх геніталій та розробка алгоритму їх діагностики у юних жінок // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2000. - № 5.- С. 88-90 (Співавт.: А. Руденко, І. Вовк, Л. Яковенко, М. Співак).
Дослідження ефективності препарату “Поліжинакс” при лікуванні бактеріального та змішаного вагініту // Вісник Асоціації акушерів-гінекологів України.- 2000. - № 2 (7). - С. 79-82 (Співавт.: І. Вовк, Л. Новік, Т. Лисяна, С. Сай).
Використання “Трихосепту” при комплексному лікуванні запальних захворювань геніталій у юних жінок // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2000. - № 2.- С. 356-357 (Співавт.: А. Руденко, Л. Ленова, Л. Яковенко).
Показники інтерферонового статусу та продукції фактора некрозу пухлин у юних жінок із запальними захворювання внутрішніх статевих органів // Імунологія та алергологія. - 2000. - № 2-3. - С. 43-46. (Співавт.: А. Руденко, Л. Яковенко, М. Співак, Л. Лазаренко, Л. Ганова, Л. Кривохатська).
Спосіб лікування запальних захворювань внутрішніх геніталій у дівчат та підлітків // Винахід № 11809 від 13.05.98 (Співавт.: І. Вовк, Ю. Крупко-Большова, В. Яковишина, Т. Воронько).
Прогнозування виникнення запальних захворювань геніталій у дівчат // Винахід № 98105514 від 05.06.99 (Співавт.: І. Вовк, М. Тараховський).
Причины недостаточной эффективности этиотропной терапии урогенитальных микоплазмозов и хламидиозов // Актуальные проблемы химиотерапии бактериальных инфекций: Тез. докл. Всесоюзной конференции. - М., 1991. - С. 551-552 (Соавт.: А. Руденко, Н. Никонова).
Peculiarities of chlamydioses of girls and young women // 2d World Congress Ecsposition. - Канада, 1995. - 139 p. (Співавт.: А. Руденко).
Використання лаферону в лікуванні урогенітальних хламідіозів у юних жінок // Збірник тез Х з'їзду акушерів-гінекологів України. - Одеса, 1996. - С. 31 (Співавт.: І. Вовк, А. Руденко).
Иммунокоррегирующая терапия среди сексуально активных подростков с генитальным хламидиозом // Inferhational Journal on immunorehabilitation. - 1997. - Р. 38 (Соавт.: А. Руденко, В. Кругликов, И. Вовк).
New approachesin the therapy of chlamydia infection of genitals in young women // Abstracts 3 -rd workshop on sexually transmitted diseases in the Aep-DANU-BEADRIA Region. - 1997. - Р. 31 (Співавт.: А. Руденко, О. Михайленко, М. Співак).
Disorders in the immune system in women witn genital chlamydiosis // Proccedings of the international regional seminar Environment protection: modern studies in ecology and microbiology. - Ukraine, 1997. - P. 346-347 (Співавт.: O. Михайленко, A. Руденко, О. Корнюшенко).
Sistem of sexual education of family planning Center in Ukraine // Final Programmand book of abstracts of XII World Congress of pediatric and Adolescent Gynecology. - Helsinki, 1998. - M2.5 (Співавт.: І. Вовк, В. Яковишина, Ю. Кушнірук, В. Бабіч).
Reproductive health of sexually active adolescent // Final Programmand book of abstracts of XII World Congress of pediatric and Adolescent Gynecology. - Helsinki, 1998. - M2.18 (Співавт.: І. Вовк, А. Руденко, В. Яковишина, Ю. Кушнірук).
Морфологически-микробиологическая характеристика маточных труб у юных женщин с воспалительными заболеваниями // Новое в патологии, теория и практика: Материалы науч.-практ. Конференции. - Севастополь-Стамбул, 1999. - С. 52-54 (Співавт.: А. Руденко, А. Романенко, И. Вовк, В. Яковишина, В. Подольский).
Peculiarities of course of genitalia inflammatory diseases in adolescents // European journal of Obstetrics and Gynecology and reproductive biology. - 1999. - Vol. 86. - Р. 58 (Співавт.: І. Вовк, В. Петербурзька, В. Дронова).
Diagnostics, prophylaxis and treatment of inflammatory diseases of genitalias in teenage age // European Journal of Obstetrics and Gynecology and reproductive biology. - 2000. - Vol. 91, suppl. 1. - P. 11 (Співавт.: I. Вовк, A. Руденко, M. Співак).
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Клініко-імунологічні варіанти перебігу хронічного обструктивного захворювання легень І-ІІ ступенів. Схеми оптимізації базисного лікування хворих. Діагностика легеневої гіпертензії з застосуванням доплерокардіографії та спіральної комп’ютерної томографії.
автореферат [60,9 K], добавлен 18.03.2009Патологія ерозії шлунка як розповсюджене захворювання верхніх відділів шлунково-кишкового тракту. Удосконалення діагностики та підвищення ефективності лікування хронічного гастриту з ерозіями вивчая особливості його клініко-морфологічних проявів.
автореферат [35,0 K], добавлен 12.04.2009Етіологія та епідеміологія гнійно-запальних захворювань у новонароджених. Діагностичні критерії та лікування гнійно-запальних уражень шкіри, підшкірно-жирової клітковини, пупка. Напрямки профілактики гнійно-запальних захворювань у новонароджених.
презентация [1,1 M], добавлен 25.01.2014Нові методи лікування із застосуванням лізиноприлу і глутаргіну на основі вивчення клініко-патогенетичних особливостей мозкового і периферійного кровоплину у хворих на артеріальну гіпертензію, аналіз впливу лікування на клінічний перебіг захворювання.
автореферат [32,9 K], добавлен 21.03.2009Поняття та головні причини синдрому діабетичної стопи як специфічного симптомокомплекса ураження стоп при цукровому діабеті. Етіологія та патогенез даного захворювання, принципи його діагностики, етіологія та патогенез, лікування та профілактика.
контрольная работа [1,6 M], добавлен 12.05.2014Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування та профілактика захворювань сечовидільної системи. Особливості анатомії нирок. Поширеність захворюваності на гломерулонефрит, роль стрептокока в його ґенезі. Основні причини виникнення набряків.
презентация [7,0 M], добавлен 10.12.2014Аналіз клініко-функціональних та імунологічних особливостей перебігу хронічних неспецифічних захворюваннь легень у хворих з інфікованістю нижніх дихальних шляхів мікроміцетами і пневмоцистами. Обґрунтування принципів проведення медикаментозної терапії.
автореферат [54,8 K], добавлен 21.03.2009Вивчення особливостей хронічного катарального гінгівіту в дітей, які мешкають на нітратно забруднених територіях. Оцінка клінічної картини захворювання та стану показників прооксидантно-антиоксидантної рівноваги ротової рідини дітей, методи лікування.
автореферат [63,5 K], добавлен 06.04.2009Клінічна картина та діагностика катаральної, лакунарної і фолікулярної ангіни. Етіологія та патогенез захворювання. Медикаментозна терапія синтетичними, напівсинтетичними та мікробіологічними препаратами. Досвід народної медицини при лікування ангіни.
курсовая работа [1,8 M], добавлен 17.11.2014Характеристика особливостей виникнення та розвитку хронічного гастриту. Вивчення патогенезу і симптомів хронічного гастриту з секреторною недостатністю шлунка. Лікування хворих, рентгенологічне дослідження, профілактика захворювання, дієтичне харчування.
презентация [1,3 M], добавлен 08.04.2013Вдосконалення шляхів корекції функціональної диспепсії у підлітків з урахуванням психовегетативного і нейроендокринного гомеостазу та особливостей клінічного перебігу. Характеристика гіпофізарно-гонадної і тиреоїдної систем в залежності від їх категорій.
автореферат [69,5 K], добавлен 09.04.2009Туберкульоз як інфекційне захворювання, його характеристика, етіологія та патогенез. Шляхи розповсюдження та передачі захворювання, його небезпечність для життя людини. Діагностика та лікування кістково-суглобового туберкульозу, фізична реабілітація.
курсовая работа [38,8 K], добавлен 28.12.2009Виокремлення оториноларингології у самостійну дисципліну. Захворювання глотки їх патогенез, симптоми, причини виникнення, лікарські засоби для лікування. Травми слизової оболонки. Гострий фарингіт, лепторихоз, тонзиліти (ангіни), захворювання мигдаликів.
контрольная работа [49,9 K], добавлен 02.07.2009Етіологія, патогенез, особливості перебігу, діагностики та лікування основних видів бактеріальних захворювань кролів - пастерельозу, лістеріозу, сальмонельозу, кератокон'юнктивіту, туберкульозу та інших. Рекомендації щодо утилізації м'яса мертвих кролів.
реферат [487,1 K], добавлен 28.07.2010Загальне поняття про захворювання. Етіологія та епідеміологія СНІДу. Основні стадії захворювання: інкубаційний період; період гострої інфекції; продромальний період. Ураження шкіри, слизових оболонок внаслідок імунного дефіциту. Напрямки лікування СНІДу.
реферат [11,9 K], добавлен 10.01.2011Причини незадовільних результатів лікування хвороби Крону та шляхи їх покращення. Математична модель прогнозування загострень та закономірності розвитку захворювання, інформативні гістоморфологічні маркери. Тактика хірургічного лікування та реабілітація.
автореферат [41,2 K], добавлен 03.04.2009Якісний та кількісний склад мікрофлори у хворих з гнійно-запальними захворюваннями щелепно-лицьової ділянки, аналіз впливу різних озонових розчинів на штами мікроорганізмів. Оцінка запропонованого методу лікування та його апробація в клінічних умовах.
автореферат [45,0 K], добавлен 02.04.2009Виникнення генітальної герпетичної інфекції, симптоми та причини захворювання. Аналіз фармакологічної дії сучасного арсеналу лікарських препаратів протигерпетичної спрямованості. Підвищення рівня діагностики та ефективності лікування і профілактики.
автореферат [38,1 K], добавлен 12.03.2009Огляд динаміки морфологічних змін в області серединного піднебінного шва при розширенні верхньої щелепи. Дослідження основних причин розвитку перехресного прикусу. Аналіз клінічної картини різновидів перехресного прикусу. Методи лікування даної аномалії.
реферат [25,0 K], добавлен 22.11.2015Гломерулонефрити (ГН) як гетерогенна група імунно-запальних захворювань. Їх етіологія, морфологічна класифікація, клініка. Нефритичний сидром. Стандарти параклінічних досліджень, лікування. Хронічна ниркова недостатність. Хронічна хвороба нирок.
презентация [1,1 M], добавлен 14.04.2014
