Обґрунтування використання адаптогену рослинного походження для підвищення захисних та мінералізуючих властивостей у ротовій порожнині вагітних жінок

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВґЯ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ

УДК 665.583.98-035.2.004.14:616.311.004.12-055.26

Обґрунтування використання адаптогену рослинного походження для підвищення захисних та мінералізуючих властивостей у ротовій порожнині вагітних жінок

14.01.22 - Стоматологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Романова Юлія Георгіївна

Полтава 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному медичному університеті МОЗ України. Ректор - доктор медичних наук, академік Запорожан В.М.

Захист дисертації відбудеться 31.10.2000 р. об 1100 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.601.01 при Українській медичній стоматологічній академії МОЗ України за адресою: 36024 м. Полтава, вул. Шевченка, 23.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української медичної стоматологічної академії за адресою:

36024 м. Полтава, вул. Шевченка, 23.

Автореферат розісланий 29.09.2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради к.м.н., доцент Т. О. Петрушанко

кальцієвий вагітний карієс

АНОТАЦІЯ

Романова Ю. Г. Обгрунтування використання адаптогену рослинного походження для підвищення захисних та мінералізуючих властивостей у ротовій порожнині вагітних жінок. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. - Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, Полтава, 2000.

Диссертация посвящена разработке способа профилактики заболеваний твердых тканей зубов и тканей пародонта в женщин во время беременности с использованием адаптогена растительного происхождения. На основании полученных данных обосновано одно из главных направлений профилактики кариеса зубов и заболеваний тканей пародонта во время беременности: стимулирование природных защитных механизмов ротовой полости путем назначения препаратов стимулирующего действия. Разработан способ профилактики кариеса зубьев и заболеваний тканей пародонта в женщин во время беременности, которые предусматривают использование адаптогена растительного происхождения - экстракта ехинацеи пурпурной для употребления внутрь, а также в составе зубной пасты и зубного эликсира.

Ключові слова: вагітні жінки, карієс, тканини пародонта, екстракт ехінацеї пурпурової.

АННОТАЦИЯ

Романова Ю.Г. Обоснование применения адаптогена растительного происхождения для повышения защитных и минерализующих свойств в ротовой полости беременных женщин. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. - Украинская медицинская стоматологическая академия МЗ Украины, Полтава, 2000.

Диссертация посвящена вопросу разработки способа профилактики кариеса зубов и заболеваний тканей пародонта у женщин во время беременности с использованием адаптогена растительного происхождения.

Установлено, что уже в первом триместре беременности у женщин наблюдается ухудшение гигиенического состояния полости рта, появление признаков обозначившегося в тканях пародонта воспалительного процесса, изменение показателей неспецифической резистентности в ротовой полости, нарушение гомеостаза минеральных компонентов ротовой жидкости.

Изменение показателей неспецифической резистентности в ротовой полости: активизация факторов клеточного иммунитета и снижение фактора неспецифической защиты - активности лизоцима в ротовой жидкости обозначено как состояние "настороженности” защитных сил ротовой полости.

Установлена связь между степенью изменения факторов неспецифической защиты и выраженностью проявления симптомов заболевания тканей пародонта и кариеса зубов и изменением минерализующего потенциала ротовой жидкости.

Разработан и обоснован способ профилактики кариеса зубов и заболеваний тканей пародонта у беременных женщин, основанный на использовании препаратов, стимулирующих естественные защитные силы в ротовой полости и минерализующий потенциал ротовой жидкости. Для этой цели предложен адаптоген растительного происхождения - экстракт эхинацеи пурпурной. Курс профилактики включает применение водно-спиртового экстракта корневищ эхинацеи пурпурной в течение 4-х месяцев во время беременности по специально разработанной схеме: прием внутрь в строго рассчитанной по дням дозировке и ежедневное использование для ухода за полостью рта зубной пасты и зубного эликсира "Фитодент", содержащих экстракт эхинацеи пурпурной.

Эффективность использования указанного способа профилактики подтверждается позитивными результатами состояния зубов, тканей пародонта, нормализацией показателей неспецифической защиты в ротовой полости и гомеостаза ротовой жидкости, полученными у женщин к концу беременности и в послеродовом периоде.

Ключевые слова: беременные женщины, кариес, ткани пародонта, экстракт эхинацеи пурпурной.

SUMMARY

Romanova J. G. Groundation of the use of adaptogen of the plant origin for increase of protective mineralizing properties in the oral cavity of the pregnant women. - A manuscript.

Thesis for candidate's degree of medical sciences in specialty 14.01.22 - stomatology. - The Ukrainian Medical Stomatological Academy of Health Ministry of Ukraine, Poltava, 2000.

The thesis is devoted to the elaboration method of prophylactic of the main stomatological diseases in women during pregnancy and the ways to correct them.

On the basis of the obtained data there was grounded one of the main directions of prophylaxis of caries and periodontal disease during pregnancy: stimulation of the natural protective mechanisms of the oral cavity by administration of preparations with the stimulating effect.

There was worked out the way of prophylaxis of caries and periodontal disease consisting of Echipatia purpura for taking per os as well in composition of the toothpaste and dentifrice water.

Key words: pregnant women, caries, periodontal tissue, extract of Echipatia purpura.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Екологічна і соціальна ситуація на даний час приводить до збільшення кількості людей з імуно-компроментованим статусом. Особливо це характерно для вагітних жінок. Вагітність, хоча і є фізіологічним процесом, проте змінює генетично запрограмовану функцію імунної системи (Гаркави Л. Х. и др., 1997; Говалло В. И., 1985) у зв'язку із забезпеченням виживання і розвитку плоду.

Відомо, що вагітність підвищує патогенність флори ротової порожнини за рахунок розмноження і збільшення кількості умовно патогенних мікроорганізмів (Greenberg, Cohen, 1997). Дослідженнями вчених (Вахрамеева Н. И., 1962; Ермакова Ф. Б., Губаревская Л. В., 1980; Гноевая Л. В., 1988; Копейкин В. Н. и др., 1998) встановлено, що імунний статус вагітних жінок корелює з їхніми стоматологічними захворюваннями.

Показано також, що одним з механізмів впливу вагітності на стан зубів і тканин пародонта є зміна складу і властивостей ротової рідини. Це призводить до порушення мінералізуючої функції слини, що й обумовлює, як підтверджує Ю. Г. Чумакова (1996), підвищення інтенсивності карієсу у вагітних жінок.

Велика увага вчених (Чучмай Г. С., 1965; Бутане И. Я., 1983, 1989; Ашуров Г. Г., 1989; Чумакова Ю. Г., 1996) приділялася проблемі профілактики стоматологічних захворювань у жінок під час вагітності. Була доведена ефективність проведення профілактичних заходів, що сприяють зниженню інтенсивності карієсу зубів і захворювань тканин пародонта як у період вагітності, так і в післяродовий період.

Проте, незважаючи на проведені дослідження, існує ряд невирішених питань, що недостатньо вивчені і потребують пояснення. Наприклад, практично відсутні відомості про вплив зміни імунного статусу ротової порожнини на властивості ротової рідини, що сприяє мінералізації твердих тканин зубів. Мало проводилося досліджень по вивченню профілактичної дії засобів, що стимулю-ють захисні механізми в ротовій порожніни.

Все вище зазначене і визначило актуальність проведення досліджень у цій галузі, необхідність пошуку й обгрунтування застосування вагітними жінками з профілактичною метою засобів, що посилюють і стимулюють захисні сили організму на місцевому і загальному рівні.

Звґязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в Одеському державному медичному університеті в межах договору про науково-дослідну роботу і відповідає основним напрямкам тематики Одеського НДІ стоматології: “Експериментально-клінічне обгрунтування застосування в лікуванні стоматологічних захворювань нових препаратів та засобів для догляду за порожниною рота”, згідно плану МОЗ України УД.30.02.0038.99 № ДР 0199U001693. Автор є виконавцем зазначеного фрагменту наукових досліджень запланованої теми.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження - підвищення ефективності профілактики карієсу зубів і захворювань тканин пародонта у вагітних жінок шляхом використання адаптогену рослинного походження.

Для досягнення вказаної мети були поставлені наступні задачі:

Вивчити показники неспецифічного захисту та стан фосфорно-кальцієвого обміну в порожнині рота вагітних жінок.

Оцінити вплив змін показників неспецифічного захисту в ротовій порожнині та мінералізуючого потенціалу ротової рідини на розвиток карієсу зубів та захворювань тканин пародонта вагітних жінок.

Обгрунтувати ефективність використання для профілактики карієсу зубів та захворювань тканин пародонта при місцевому (зубний еліксир, зубна паста) та внутрішньому застосуванні адаптогену рослинного походження - екстракту ехінацеї пурпурової - в експерименті (вагітні самки білих щурів) та в клініці (вагітні жінки).

Розробити спосіб профілактики карієсу зубів та захворювань тканин пародонта з використанням екстракту ехінацеї пурпурової під час вагітності.

Вивчити стан зубів та тканин пародонта у жінок в післяпологовий період, після проведеного курсу профілактики з використанням екстракту ехінацеї пурпурової для оцінки його ефективності.

Об'єкт дослідження - захисні та мінералізуючі властивості ротової рідини вагітних жінок.

Предмет дослідження - адаптоген рослинного походження та його вплив на підвищення захисних та мінералізуючих властивостей ротової рідини у вагітних жінок.

Методи дослідження - морфологічні та біохімічні дослідження в експерименті з метою оцінки впливу дії адаптогену рослинного походження на організм вагітних щурів, їх нащадків та, зокрема, на тканини пародонта та зубів; клінічне та лабораторне обстеження вагітних жінок для виявлення ефективності запропонованого способу профілактики карієсу зубів та захворювання тканин пародонта; статистична обробка отриманих результатів експериментально-клініч-ного дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлено зв'язок між зміною функціональної активності факторів неспецифічного захисту в ротовій порожнині, зміною гомеостазу мінеральних компонентів ротової рідини, проявами захворювань тканин пародонта і карієсу зубів у жінок під час вагітності.

Встановлено, що в ротовій порожнині на першому триместрі вагітності активізується функціональна активність нейтрофілів, епітеліальних клітин, а активність лізоциму знижується. Це свідчить про стан “настороги” природних захисних сил у ротовій порожнині. З подальшим перебігом вагітності, якщо не проводяться спеціальні профілактичні заходи, фактори природного захисту в ротовій порожнині пригнічуються, мінералізуючий потенціал ротової рідини знижується, що зумовлює розвиток і прогресування карієсу зубів і захворювань тканин пародонта.

Вперше запропоновано спосіб профілактики карієсу зубів і захворювань тканин пародонта у жінок під час вагітності, направлений на стимуляцію природних захисних сил в ротовій порожнині та мінералізуючого потенціалу ротової рідини.

Практичне значення одержаних результатів. Запропонований спосіб профілактики карієсу зубів і захворювань тканин пародонта під час вагітності оснований на використанні комплексу доступних засобів: адаптогену рослинного походження - екстракту ехінацеї пурпурової та засобів гігієни порожнини рота (зубна паста "Фітодент" та зубний еліксир "Фітодент", що включає екстракт ехінацеї пурпурової) і направлений на підвищення природних захисних сил в ротовій порожнині і мінералізуючого складу ротової рідини.

Результати досліджень впроваджені в практику роботи жіночих консультацій міста Одеси.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним дослідженням автора. Вибір мети наукового дослідження, обгрунтування його задач, підбір адекватних мети та задачам досліджень, організація наукових досліджень, проведення експериментальних, лабораторних і клінічних досліджень, їх статистична обробка, обгрунтування та формулювання висновків роботи, підготовка наукових праць, оформлення дисертаційної роботи та автореферату здійснені автором самостійно. Аналіз отриманих даних, підготовка авторського винаходу, наукових статей проведені разом з науковим керівником. Конкретний особистий внесок здобувача в опублікованих працях складає 75 %.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи доповідались на міській стоматологічній конференції (V - 1998, м. Одеса); на науково-практичній конференції лікарів-стоматологів Одеського товариства Асоціації лікарів-стоматологів України (X - 1998, м. Одеса).

Дисертація апробована на кафедрі ортопедичної стоматології ОДМУ, на засіданні Вченої Ради стоматологічного факультету ОДМУ та на засіданні апробаційної ради “Стоматологія” УМСА м. Полтава.

Публікації. Основні положення та результати дисертації відображені у 3 друкованих роботах, опублікованих у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України. Зареєстрована одна авторська заявка на винахід, на яку отримано позитивне рішення НДЦПЕ України.

Структура дисертації. Дисертація викладена на 136 сторінках машинопису, складається з вступу, огляду літератури, розділу матеріалів та методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, заключення, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних літературних джерел, який містить 271 найменування, з них 74 іноземних. Робота ілюстрована 9 рисунками та 16 таблицями.

2. ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Вирішення поставлених задач здійснювалося в експерименті (вагітні самки білих щурів) і в клініці (вагітні жінки). В експерименті екстракт ехінацеї пурпурової був апробований на 40 вагітних самках білих щурів (20 з них вживали екстракт ехінацеї пурпурової усередину протягом всієї вагітності, а 20 склали контрольну групу) віком 3 місяці ± 2 дні, середньою масою 200 г. Метою експерименту було вивчення впливу екстракту ехінацеї пурпурової на організм вагітних самок та їх нащадків (Правила доклинической оценки безопасности доклинических препаратов, 1992), на стан тканин пародонта та розвиток карієсу зубів за методикою Т. П. Терьошиної (1994). В клініці було обстежено 93 жінки віком від 18 до 35 років, із них 29 невагітних жінок і 64 вагітних (початок дослідження І триместр вагітності, закінчення - початок ІІІ триместру вагітності і післяродовий період).

Невагітні жінки складали групу порівняння. Об'єднувало їх те, що вони не входили в групи диспансерного спостереження по соматичній патології, не випробували тривалих стресових навантажень, 20 з них ще не мали вагітності та пологів, а в тих, у яких були діти, вік останніх був більш 2-х років. Враховувалося і те, що остання вагітність (переривання) була більш 1 року тому, тобто на момент дослідження чинників, що впливають на резистентність організму, ці жінки не відчували. І, крім того, вони не пред'являли скарг у відно-шенні стоматологічної патології на даний момент.

Всі вагітні жінки пройшли повне диспансерне обстеження. В обстежені групи не включалися особи з фоновими захворюваннями внутрішніх органів і систем, наявність яких могла вплинути на природну резистентність організму і розвиток стоматологічних захворювань.

Для визначення стану зубів, тканин пародонта, показників неспецифічного

захисту в ротовій порожнині і мінералізуючого потенціалу ротової рідини нами

застосовувався комплекс клініко-лабораторних методів дослідження.

У жінок вивчали показники поширеності (%) і інтенсивності (КПВ зубів і КПВ порожнин) карієсу, індекс гігієнічного стану порожнини рота за Федоровим-Володкіною (1976) і показники стану пародонта: індекс ПІ (Russel, 1956), проба Шиллера-Писарева (1963), проба Ясиновського (1931) у модифі-кації О. И. Сукманського та ін. (1980).

Фактори неспецифічної резистентності в ротовій порожнині оцінювали за рядом показників ротової рідини і ротових змивів.

У ротових змивах визначали співвідношення клітинних елементів: лейкоцити / епітеліальні клітини, їх кількість і функціональну активність імунокомпетентних клітин (за адгезивною спроможністю нейтрофілів і епітеліальних клітин стосовно еритроцитів барана - Е-РОН, Е-РОЕк і клітинам пекарських дріжджів - Д-РОН, Д-РОЕк). Визначали також фагоцитарну активність нейтрофілів. При цьому була використана універсальна технологія постановки комплексу імунологічних мікрометодів, обгрунтована на мікромоди-фікації експрес-методів розеткоутворення і фагоцитозу за К. А. Лебедєвим та ін. (1987) в модифікації Т. Г. Робустової та ін. (1990).

У ротовій рідині вивчали активність лізоциму - чинника неспецифічної резистентності організму (Gorin et al, 1971, у модифікації Жигіної О. О. і Левицького А. П., 1974).

Дослідження гомеостазу ротової рідини включали визначення швидкості слиновиділення, рН і буферної місткості ротової рідини, вмісту в ній кальцію, фосфору і магнію, активності ферменту лужної фосфатази.

Збір ротової рідини проводили натщесерце в градуйовану пробірку (кількість одноразового збору 3 мл). Швидкість виділення ротової рідини виражали об'ємом виділеної рідини за одиницю часу (мл/хв) (Боровський Е. В., Леус П. А., 1977).

рН ротової рідини визначали на універсальному іонометрі ЕВ-74. Розрахунок буферної місткості ротової рідини проводили виходячи з того, що за одиницю місткості буферної суміші умовно прийнята ємність такого розчину, для зміни рН якого на одиницю потрібне уведення соляної кислоти або лугу в кількості 1 г-екв на 1 л. Використовували 0,1 н соляну кислоту (Пєшкова Л. В. та інш., 1982).

Вміст утримання кальцію, фосфору і магнію визначали в надосадочній рідині ротової рідини спектрофотометричним методом (Колб В. Г., Камишніков В. С., 1982).

Активність лужної фосфатази визначали за методом Bessey et al. (1946).

Експериментальні дослідження проведені на самках білих щурів, у яких оцінювали поширеність карієсу та ступінь атрофії альвеолярних відростків за методикою Т. П. Терьошиної та інш. (1994) та проводили токсікологічні дослідження впливу екстракту ехінацеї пурпурової на їх організм згідно вимогам Фармкомітету МОЗ України (1992).

Статистичне опрацювання даних проведене за методом Е. В. Монцеви-чуте-Ерингене (1964) із використанням t-критерію Стьюдента.

Клінічний набір матеріалу здійснювався в жіночій консультації № 4 при пологовому об'єднанні № 1 Іллічівського району м. Одеси (головний лікар, к.м.н. О.О.Хапін). Експериментальні та лабораторні дослідження проводилися в лабораторії гігієни порожнини рота Одеського НДІ стоматології (завідувач, д.м.н. Т. П. Терьошина).

Результати досліджень та їх обговорення. Дослідження показали, що вже на 8-10 тижні вагітності у жінок спостерігаються зміни стану зубів і тканин пародонта, мінерального потенціалу ротової рідини та показників неспецифіч-ного захисту в ротовій порожнині при порівнянні з такими у невагітних жінок такого ж віку.

Поширеність карієсу зубів у невагітних жінок склала 100 %. Індекс КПВз і КПВп (10,7 ± 0,9 і 10,9 ± 0,8 відповідно) були на рівні середньостатистичних показників для даного віку, статі і місця проживання.

Гігієнічний індекс (1,38 ± 0,11) свідчив, що догляд за порожниною рота здійснюється, але не до рівня абсолютної відсутності м'яких зубних відкладень. Результати проби Шиллера-Писарева (0,55 ± 0,05) свідчили про те, що запалення ясен носить поодинокий характер, а показник індексу ПІ (1,10 ± 0,09) вказував, що, незважаючи на наявність початкових пародонтальних ознак ураження, обстежені потребують лише інтенсифікації гігієнічних заходів, без комплексних лікувальних втручань.

Ступінь еміграції лейкоцитів ((388,4 34,5) тис. в 1 мл ротового змиву) і злущення епітеліальних клітин ((29,4 2,5) тис. в 1 мл ротового змиву) у ротову порожнину, згідно даних О. И. Сукманського та ін. (1980), дещо вищі, ніж при інтактній слизовій оболонці. Але результати дослідження не вказують на наявність активного запального процесу в порожнині рота.

У вагітних жінок поширеність карієсу зубів також склала 100 %. Індекс КПВз і КПВп (10,4 0,1 і 11,25 0,11 відповідно) не мав достовірних відмінностей від такого у невагітних жінок. Гігієнічний стан порожнини рота був значно гіршим - індекс гігієни у вагітних жінок був вірогідно вищим (1,83 0,12, р < 0,01) ніж у невагітних. Це означає, що в результаті недостатнього догляду за порожниною рота, або змін гомеостазу ротової порожнини, наліт на зубах у вагітних накопичувався більш інтенсивно.

Результати проби Шиллера-Писарева (0,87 0,07, р < 0,001) у вагітних жінок свідчили про незначне запалення ясен, а індекс ПІ (1,70 0,15, р < 0,01) - що в пародонті визначився запальний процес. Кількість лейкоцитів ((505,6 45,7) тис. в 1 мл ротового змиву, р < 0,05) у ротових змивах була вірогідно вище, ніж у невагітних. Це говорило про активізацію запального процесу. Інтенсивність злущення епітелію ((31,5 1,8) тис. в 1 мл ротового змиву) не вказувала на наявність подразників в порожнині рота.

При порівнянні стану твердих тканин зубів і тканин пародонта у невагітних і такого ж віку жінок першого триместру вагітності встановлено, що основні відмінності полягали в погіршенні гігієнічного стану порожнини рота і появі незначного запального процесу у тканинах пародонта вагітних жінок. Останнє означало, що хоча комплексні лікувальні втручання ще не показані, однак профілактичні заходи вже необхідно розпочинати, і саме з першого триместру вагітності.

Вивчення ротової рідини показало, що у невагітних жінок швидкість виділення ротової рідини ((0,75 0,08) мл/хв), рН (6,55 0,02) і буферна ємність ротової рідини (5,55 0,21) вищі, ніж у вагітних ((0,61 0,04) мл/хв; 6,49 0,01; 4,85 0,19 відповідно). За вмістом мінеральних компонентів результати були такі: концентрація кальцію ((1,510 0,077) ммоль/л) у ротовій рідині вагітних вища, ніж у невагітних ((1,280 0,080) ммоль/л), а фосфору ((6,10 0,18) ммоль/л) і магнію ((0,235 0,015) ммоль/л) - відповідно нижча, ніж у невагітних - ((6,85 0,21) ммоль/л і (0,275 0,018) ммоль/л відповідно). Відповідно фосфорно-кальцієвий коефіцієнт у вагітних (4,03 0,25) нижчий, ніж у невагітних (5,35 0,45).

Отже, у жінок вже в першому триместрі вагітності порушена мінералізуюча функція ротової рідини. Підтвердженням цьому є виявлене зниження активності ферменту лужної фосфатази ((4,11 0,34) нкат/л) у порів-нянні з невагітними ((5,52 0,41) нкат/л).

Все вищезазначене дозволило віднести вагітних жінок до групи ризику у відношенні розвитку карієсу зубів та захворювань тканин пародонта.

Цитограма змивів із порожнини рота показала, що вміст лейкоцитів (62,50 % 3,88 %) і епітеліальних клітин (46,20 % 2,45 %) у вагітних жінок відрізняється у порівнянні з невагітними (55,1 % 3,7 % і 48,9 % 3,4 % відповідно), хоча відмінності недостовірні. Значення індексу лейкоцити / епіте-ліальні клітини у невагітних жінок дорівнює 1,13. Відповідно даних, отриманих Г. Ф. Білоклицькою і Л. І. Поздняковою (1995), такий індекс характерний для осіб із компенсованим місцевим імунітетом при інтактному пародонті.

У вагітних жінок індекс співвідношення лейкоцити / епітеліальні клітини (Л/Е) склав 1,35, що характерне для стану передхвороби тканин пародонта.

Імунологічне дослідження змивів показало, що у вагітних жінок кількість і функціональна активність імунокомпетентних клітин стосовно еритроцитів барана і клітин пекарських дріжджів за двома показниками (Е-РОН - 36,2 % 3,1 % і Д-РОН - 24,70 % 1,95 %) були вірогідно вищими, ніж у невагітних жінок (26,40 % 2,65 % і 18,30 % 1,72 % відповідно). Крім того, у вагітних спостерігалося підвищення нейтрофільного фагоцитозу (37,70 % 3,15 %) у порівнянні з невагітними жінками (28,50 % 2,36 %).

Збільшення адгезивної спроможності нейтрофілів свідчить про підвищен-ня функціональної активності цих клітин. Це свідчить, що в порожнині рота існує запальний процес і нейтрофіли почали діяти як макрофаги. На данному етапі розвитку запального процесу ці чинники клітинного імунітету поки що активні. В той же час активність лізоциму у вагітних жінок нижче, ніж у невагітних.

Виявлені зміни показників природного захисту ротової порожнини, що спостерігаються вже на першому етапі вагітності можна віднести до стану передхвороби тканин пародонта.

Отже, вже в першому триместрі вагітності у жінок спостерігаються зміни показників природної резистентності в ротовій порожнині: активізація факторів клітинного імунітету і зниження фактора неспецифічного захисту (активності лизоциму в ротовій рідині). Це явище ми назвали станом "настороги" захисних сил в ротовій порожнині.

Новизна отриманих нами результатів полягає у встановленні зв'язку між ступенем зміни показників природної резистентності в ротовій порожнині, вираженістю проявів симптомів захворювання тканин пародонта та карієсу зубів і зміною мінералізуючого потенціалу ротової рідини.

Отримані дані послужили обгрунтуванням для розробки способу профілактики захворювань тканин пародонта та карієсу зубів на основі корекції гомеостазу в ротовій порожнині жінок у період вагітності.

Основою запропонованого способу профілактики стоматологічних захворювань у вагітних жінок є використання препаратів, що стимулюють природні захисні сили в ротовій порожнині і мінералізуючий потенціал ротової рідини.

На основі аналізу властивостей, механізму дії та ефективності відомих біостимуляторів ми зупинилися на використанні адаптогену рослинного походження - екстракта ехінацеї пурпурової.

Препарати ехінацеї пурпурової відносяться до загальнотонізуючих засобів. Мобілізуючи адаптогенні реакції, вони підвищують резистентність організму до впливу різних факторів навколишнього середовища, мають протизапальні властивості, їм властива бактеріостатична і антивірусна дія.

В дослідженні був використаний водно-спиртовий екстракт кореневищ ехінацеї пурпурової виробництва А/О "Лубнифарм".

Результати експериментального дослідження показали, що прийом внутрішньо вагітними самками білих щурів екстракту ехінацеї пурпурової з розрахунку 20 мг на 1 кг ваги щоденно протягом 25 діб не здійснює негативного впливу на організм самок білих щурів та їх нащадків, в цей же час спричиняє карієспрофілактичний ефект і стимулюючий вплив на регенеративні процеси в тканинах пародонта.

У вагітних жінок найбільш раціональним для підвищення природних захисних сил в ротовій порожнині і мінералізуючого потенціалу ротової рідини було призначення зубних гігієнічних засобів (зубної пасти і зубного еліксиру, що включають екстракт ехінацеї пурпурової, як-то, зубного еліксиру "Фітодент" і зубної пасти "Фітодент").

Було сформовано 3 групи - контрольна, 1-а дослідна, 2-а дослідна. Жінкам контрольної групи (20 чоловік) не пропонувалося використання екстракту ехінацеї пурпурової. Дані по цій групі використовувалися для порівняння і розцінювалися як контрольні.

Жінки 1-ї дослідної групи (22 чоловіка) отримували екстракт ехінацеї пурпурової для щоденного застосування за наступною схемою: 1-й місяць (10 днів), 2-й місяць (10 днів), 3-й місяць (5 днів), 4-й місяць (5 днів). Дозування - 10-12 крапель 2 рази на день через 30 хвилин після їжі. Розрахунок дози був зроблений згідно з результатами, отриманими при експериментальних дослідженнях.

Жінки 2-ї дослідної групи (22 чоловіка) одержували весь комплекс профілактичних засобів: екстракт ехінацеї пурпурової усередину по вищенаведеній схемі, полоскання рота еліксиром "Фітодент" 3 рази на день із розрахунку 15-20 крапель на 100-150 мл води протягом усього періоду дослідження і чищення зубів пастою щодня.

Через 4 місяці результати досліджень були наступні: приріст інтенсивності карієсу зубів у жінок контрольної групи був у 5 разів більше, ніж, наприклад, у жінок 2-ї дослідної групи і склав 0,2 (у 4-х жінок із 20 з'явилися нові каріозні поразки). Приріст інтенсивності карієсу зубів в 1-й дослідній групі склав 0,14, а в 2-й дослідній - 0,04.

Індекс гігієни тільки у жінок 2-ї дослідної групи (1,45 0,11) був нижче початкових даних (1,89 0,13), тобто, тільки в них спостерігалося поліпшення гігієнічного стану порожнини рота.

Проба Шиллера-Писарева у жінок 1-ї (0,88 0,06) і 2-ї (0,54 0,04) дослідних груп у порівнянні з такою у жінок контрольної групи (1,15 0,11) мала позитивну динаміку змін, однак, тільки показники 2-ї дослідної групи свідчили про значне зниження ознак запалення ясен.

Індекс ПІ до кінця дослідження у випробуваних усіх трьох груп (контрольної - 2,25 0,19; 1-ї дослідної - 2,01 0,19; 2-ї дослідної - 1,62 0,15) був вище початкових даних (1,75 0,16; 1,82 0,17 і 1,53 0,14 відповідно), але у жінок, яким пропонувалося використання екстракту ехінацеї пурпурової, ступінь його збільшення був значно меншим.

Еміграція лейкоцитів у порожнину рота жінок контрольної групи збільшилася з (485,7 42,7) тис в 1 мл ротової рідини до (604,5 41,5) тис в 1 мл ротової рідини, а в 1-й дослідній (з (524,6 52,6) тис в 1 мл ротової рідини до (516,8 49,5) тис в 1 мл ротової рідини), і, в більшому ступені, у 2-й дослідній (з (506,5 45,6) тис в 1 мл ротової рідини до (412,4 39,5) тис в 1 мл ротової рідини) - зменшилася.

Отже, у вагітних жінок контрольної групи запальні явища в порожнині рота наростали. У жінок, що приймали екстракт ехінацеї пурпурової усередину, не збільшувалися, а в групі вагітних, що застосовували весь комплекс профілактичних засобів, запалення в порожнині рота помітно зменшилося.

Інтенсивність злущення епітеліальних клітин у вагітних жінок контрольної ((36,7 2,5) тис в 1 мл ротової рідини), 1-ї дослідної ((31,5 2,4) тис в 1 мл ротової рідини) і 2-ї дослідної ((33,4 2,0) тис в 1 мл ротової рідини) груп збільшилася незначно в порівнянні з початковими даними ((22,8 1,9) тис в 1 мл ротової рідини; (29,7 2,1) тис в 1 мл ротової рідини і (32,0 1,7) тис в 1 мл ротової рідини відповідно), що свідчить про те, що проведені профілактич-ні заходи не зробили вагомого впливу на слизову оболонку порожнини рота.

Швидкість виділення ротової рідини у жінок контрольної групи знижувалася з (0,62 0,01) мл/хв до (0,60 0,06) мл/хв, а у жінок в дослідних групах збільшувалася (у 1-й з (0,62 0,06) мл/хв до (0,67 0,05) мл/хв; у 2-й з (0,61 0,05) мл/хв до (0,77 0,06) мл/хв). У контрольній групі спостерігалося зниження рН і буферної ємності рідини з 6,50 0,01 до 6,470 0,009 і з 4,97 0,32 до 4,52 0,40 відповідно, а в дослідних - підвищення у 1-й з 6,44 0,01 до 6,46 0,02 і з 4,82 0,38 до 5,21 0,45 відповідно; у 2-й з 6,49 0,01 до 6,50 0,01 і з 4,76 0,41 до 5,26 0,39 відповідно. Причому позитивна динаміка змін найбільше відзначалася в 2-й дослідній групі. Те ж спостерігаємо у відношенні активності лужної фосфатази (контрольна з (4,22 0,21) нкат/л до (3,71 0,15) нкат/л;.1-а дослідна з (3,98 0,39) нкат/л до (4,12 0,35) нкат/л; 2-а дослідна з (4,46 0,28) нкат/л до (5,29 0,30) нкат/л).

Концентрація кальцію в ротовій рідині у вагітних жінок контрольної групи до кінця досліджень підвищилася з (1,425 0,075) ммоль/л до (1,470 0,072) ммоль/л, а в дослідних групах - знизилася (у 1-й з (1,540 0,920) ммоль/л до (1,380 0,880) ммоль/л; у 2-й з (1,155 0,110) ммоль/л до (1,300 0,850) ммоль/л). Вміст фосфору у всіх жінок збільшився, однак найбільший відсоток збільшення був зафіксований у другій дослідній групі з (6,20 0,23) ммоль/л до (6,84 0,22) ммоль/л. Магній у контрольній групі значно знижувався з (0,219 0,015) ммоль/л до (0,195 0,018) ммоль/л, а в дослідних групах збільшувався (у 1-й з (0,221 0,017) ммоль/л до (0,258 0,019) ммоль/л; у 2-й з (0,265 0,018) ммоль/л до (0,302 0,190) ммоль/л). Найбільше збіль-шення фосфорно-кальцієвого коефіцієнта відзначалося в другій дослідній групі (з 4,02 0,29 до 5,26 0,35).

Зміни показників природної резистентності в ротовій порожнині у жінок контрольної групи практично в усіх випадках мали негативну динаміку. Функціональна активність імунокомпетентних клітин із збільшенням терміна вагітності знижувалася. Те ж спостерігалося і у відношенні фагоцитозу нейтрофілів з 35,4 % 2,8 % до 20,5 % 1,8 % і активності лизоциму з (0,11 0,01) Е/л до (0,07 0,05) Е/л.

В дослідних групах звертали на себе увагу два фактора природної резистентності в ротовій порожнині: фагоцитоз нейтрофілів, що знизився до кінця досліджень (у 1-й групі з 38,3 % 2,8 % до 30,7 % 2,5 %; у 2-й групі з 39,4 % 3,1 % до 34,7 % 1,9 %) і активність лизоциму, що до кінця досліджень значно збільшилася (у 1-й групі з (0,11 0,01) Е/л до (0,14 0,01) Е/л; у 2-й групі з (0,09 0,01) Е/л до (0,17 0,02) Е/л.

Щоб правильно оцінити отримані результати ми провели порівняльний аналіз даних, зафіксованих у вагітних 2-ї дослідної групи після проведеного курсу профілактики з використанням ехінацеї пурпурової (усередину і місцево), і здорових невагітних жінок.

У вагітних жінок після 4-х місячного курсу профілактики по більшості показників, що відбивають стан пародонта, показники неспецифічного захисту ротової порожнини і мінералізуючий потенціал ротової рідини, не було відмінностей від таких у здорових невагітних жінок. А достовірні відмінності, що спостерігаються у двох показниках - збільшення індексу ПІ 1,62 0,15 і фагоцитоза нейтрофілів 34,7 % 1,9 % у вагітних у порівнянні з невагітними (1,10 0,09 і 28,50 % 2,36 % відповідно) - можна пояснити так: стан пародонта в них після 4-х місячного курсу профілактики поліпшився і це, мабуть, достатній термін, щоб зупинити прогресування патологічних проявів у пародонті, однак для повного зникнення запальних і деструктивних явищ необхідно продовжити курс профілактики, тим більше, що збільшення фагоцитозу нейтрофілів є ознакою того, що природні захисні бар'єри в ротовій порожнині функціонують і адекватно реагують на запалення.

Отже, призначення екстракту ехінацеї пурпурової під час вагітності має попереджуючий вплив стосовно розвитку стоматологічної патології.

Для оцінки віддалених результатів застосування з профілактичною ціллю екстракту ехінацеї пурпурової під час вагітності ми провели дослідження стану тканин пародонта і зубів у жінок у післяпологовий період.

Приріст інтенсивності карієсу зубів оцінювали через один рік і через півтора рока (перший триместр вагітності - післяродовий період). Гігієничний індекс та показники стану тканин пародонта в післяродовому періоді (через 3 місяці після пологів) порівнювали з даними, зафіксованими під час вагітності одразу по закінченню курсу профілактичних засобів.

У жінок, яким під час вагітності не проводили профілактичні засоби, приріст карієсу зубів (за один рік по КПВз був 1,100 ± 0,009, а по КПВп - 1,35 ± 0,12; через півтора року - 1,60 ± 0,07 і 1,75 ± 0,11 відповідно) був значно більшим, ніж у жінок, які приймали екстракт ехінацеї пурпурової (в 1-й дослідній групі через один рік приріст карієсу по КПВз - 0,90 ± 0,09, КПВп - 1,1 ± 0,1; через півтора року - 1,30 ± 0,12 і 1,80 ± 0,13 відповідно; в 2-й дослідній групі приріст карієсу через один рік по КПВз - 0,70 ± 0,08, по КПВп - 0,90 ± 0,08, через півтора року - 0,90 ± 0,05 і 1,1 ± 0,1 відповідно). Причому, у групі, де застосувався повний комплекс профілактичних заходів, відмінності по приросту карієсу в порівнянні з такими в контрольній групі були достовірні.

Гігієнічний індекс у жінок усіх груп був нижче попередніх даних, однак помітних відмінностей не спостерігалося. А от індекси і проби, що відбивають стан тканин пародонта у жінок усіх груп, відрізнялися. Динаміка змін індексу ПІ, проби Шиллера-Писарева і кількості лейкоцитів і епітеліальних клітин у ротових змивах жінок контрольної групи була убік збільшення (2,48 0,19; 1,29 0,11; (611,7 55,2) тис в 1 мл ротової рідини; (38,5 2,9) тис в 1 мл ротової рідини відповідно) стосовно даних, зафіксованих до пологів (2,25 0,19; 1,15 0,11; (604,5 41,5) тис в 1 мл ротової рідини; (36,7 2,5) тис в 1 мл ротової рідини відповідно). Отже, запальний процес в тканинах пародонта не зменшувався.

Показники стану тканин пародонта у жінок груп, де використовувався комплекс профілактичних заходів, свідчили, що процес стабілізувався, особливо в 2-й дослідній групі (індекс ПІ 2,64 0,14; проба Шиллера-Писарева 0,51 0,04; кількість лейкоцитів (402,1 39,6) тис в 1 мл ротової рідини; кількість епітеліальних клітин (33,0 3,4) тис в 1 мл ротової рідини) у порівнянні з даними, зафіксованими до пологів (1,62 0,15; 0,54 0,04; (412,4 39,5) тис в 1 мл ротової рідини і (33,4 2,0) тис в 1 мл ротової рідини відповідно).

Таким чином, на підставі результатів досліджень стану твердих тканин зубів і тканин пародонта жінок у післяпологовий період можна зробити висновок, що застосування екстракту ехінацеї пурпурової під час вагітності знижує розвиток і інтенсивність карієсу зубів і попереджає прогресування патологічних явищ у тканинах пародонта в післяпологовий період.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в удосконаленні профілактики карієсу зубів та захворювань тканин пародонта у вагітних жінок на основі використання адаптогену рослинного походження.

1. Вивчення показників неспецифічного захисту та стану фосфорно-кальцієвого обігу в порожнині рота вагітних жінок виявило прямопропорційний зв'язок між ступенем зміни факторів неспецифічного захисту в порожнині рота та зміною мінералізуючого потенціалу ротової рідини вагітних жінок.

2. Встановлено, що вже на першому триместрі вагітності поява ознак запального процесу, що виявився в тканинах пародонта, порушення гомеостазу мінеральних компонентів ротової рідини (підвищення концентрації кальцію при одночасному зниженні вміста фосфору та магнію); зміни показників неспецифіч-ної резистентності в ротовій порожнині - збільшення кількості та підвищення функціональної активності нейтрофілів і зниження активності лізоциму, що визначили як стан “настороги” природних захисних сил в ротовій порожнині.

3. З розвитком вагітності активність факторів захисту ротової порожнини знижується та мінералізуюча функція ротової рідини порушується за рахунок зниження секреції слини, рН та буферної ємності ротової рідини, підвищення вмісту в ротовій рідині кальцію та зменшення концентрації фосфору та магнію, що призводить до погіршення патологічних процесів у тканинах пародонта та підвищенню інтенсивності карієса зубів.

4. На підставі отриманих даних в експерименті та в клініці обгрунтовано один з головних напрямків профілактики карієсу зубів та захворювань тканин пародонта під час вагітності - підвищення природних захисних механізмів ротової порожнини шляхом призначення препаратів імуностимулюючої дії.

5. Розроблено спосіб профілактики карієсу зубів та захворювань тканин пародонта у жінок під час вагітності, що передбачає використання адаптогену рослинного походження - екстракту ехінацеї пурпурової - для вживання усередину, а також у складі зубної пасти та зубного еліксиру.

6. Запропонований комплекс профілактичних засобів з використанням екстракту ехінацеї пурпурової сприяє зменшенню приросту карієсу зубів, благотворно впливає на тканини пародонта, сприяє корекції гомеостазу мінеральних компонентів у ротовій рідині, зменшує ризик прогресування карієсу зубів та захворювань тканин пародонта в післяпологовий період.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1 Спосіб корекції захворювань твердих тканин зубів і тканин пародонта включає використання адаптогену рослинного походження - екстракту ехінацеї пурпурової для вживання усередину, а також у складі засобів гігієни порожнини рота: зубної пасти "Фітодент" і зубного еліксиру "Фітодент".

2. Курс профілактики захворювань твердих тканин зубів і тканин пародонта розрахований на 4 місяці по наступній схемі: чистка зубів пастою "Фітодент" 1-2 рази на день і полоскання рота розчином еліксиру "Фітодент" (15-20 крапель на 100-150 мл води) 2-3 рази на день під час всього періоду; прийом усередину екстракту ехінацеї - 1-й і 2-й місяць по 10 днів, 3-й і 4-й місяці по 5 днів поспіль із розрахунку 10-12 крапель 2 рази на день через 30 хвилин після їжі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Эффективность использования экстракта эхинацеи пурпурной беременными женщинами для повышения минерализующих свойств слюны // Вісник стоматології. - 1999. - № 2.- С. 22-24 (співавтор Л. Д. Чулак).

2. Вплив використання екстракту ехінацеї пурпурової на показники стану тканин пародонта та імунного статусу ротової порожнини у жінок під час вагітності // Одеський медичний журнал. - 2000. - № 1. - С. 43-46 (співавтор Л. Д. Чулак).

3. Влияние снижения активности факторов резистентности ротовой полости на развитие стоматологической патологии у беременных женщин //Вісник стоматології. - 2000. - № 1. - С. 27-29.

4. Позитивне рішення про видачу патенту на винахід від 19.11.99 року по заявці № 99074182 від 20.07.99 року "Спосіб профілактики стоматологічних захворювань у вагітних" (співавтор Л. Д. Чулак).

Размещено на Allbest.ru

...