Вплив факторів ліній електропередачі змінного струму надвисокої напруги на морфофункціональний стан міокарда та печінки білих щурів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Тернопільська державна медична академія ім. І.Я. Горбачевського

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

14.03.04 - Патологічна фізіологія

Вплив факторів ліній електропередачі змінного струму надвисокої напруги на морфофункціональний стан міокарда та печінки білих щурів

Прокопенко Сергій Васильович

Тернопіль 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Вінницькому державному медичному університеті ім. М.I. Пирогова МОЗ України

Науковий керівник: кандидат медичних наук, доцент Личко Василь Григорович, Вiнницький державний медичний унiверситет iм. М.I. Пирогова МОЗ України, доцент кафедри патологічної фізіології.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, доцент Корда Михайло Михайлович, Тернопільська державна медична академія ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України, доцент кафедри медичної хімії;

доктор медичних наук, професор Гоженко Анатолій Іванович, Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри загальної та клінічної патологічної фізіології.

Провідна установа: Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України (кафедра патологічної фізіології).

Захист відбудеться 27 жовтня 2000 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.601.01 у Тернопільській державній медичній академії ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України (46001, м. Тернопіль, Майдан Волі, 1)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільської державної медичної академії ім. І. Горбачевського МОЗ України (46001, м. Тернопіль, вул. Руська, 12)

Автореферат розісланий 24 вересня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, докт. мед. наук, професор Я.Я.Боднар

1. Загальна характеристика роботи

струм морфофункціональний міокард щур

Актуальність теми. Серед новітніх антропогенних факторів, поява яких обумовлена одним із напрямків науково-технічного прогресу в енергетиці - будівництвом ліній електропередачі (ЛЕП) надвисокої напруги (300-750 тисяч вольт і більше), є три, з якими людина не зустрічалась протягом всієї своєї еволюції: змінні електричні (ЕП), магнітні (МП) та електромагнітні (ЕМП) поля частотою 50 Гц.

Експлуатація таких ліній та функціонально пов'язаних з ними пристроїв обумовлює необхідність перебування людей в зоні дії цих факторів (фахівці, які обслуговують ЛЕП, оператори і обслуговуючий персонал силових підстанцій, працівники сільського господарства, які виконують роботи в зоні проходження високовольтних ЛЕП та ін.). А тому всебічне і глибоке вивчення біологічної дії цих факторів, насамперед на предмет їх можливого патогенного впливу, є досить актуальним (Агафонов Л.К., 1997; Сердюк А.М., 1999). Дослідження з цього питання, зважаючи на його новизну, малочисельні, а отримані авторами дані суперечливі. Це стосується як комплексу факторів в цілому, так і кожного з них зокрема.

Більшістю дослідників (Григорьев Ю.Г., 1997; Дьяков А.Ф. с соавт., 1997; Сердюк А.М., 1999; Думанский Ю.Д., 1999; Bortkiewicz A. et al. 1998; Graham C. et al., 1999) ЕМП промислової частоти визнано гігієнічно значимим фактором. Однак, ряд авторів взагалі заперечують здатність електромагнітних полів промислової частоти спричиняти біологічну дію (Schaefer H., Silky J., 1977; Adair R.K., 1991) через їх низьку енергетичну характеристику.

Це спонукало нас в умовах експерименту вивчити біологічну дію факторів ліній електропередачі змінного струму надвисокої напруги. Вибір серця та печінки для дослідження диктувався, з одного боку, можливістю оцінки значимості одного з головних можливих механізмів біологічної дії цих факторів - збурюючу дію на упорядкованість просторового розміщення та токів електрично заряджених частинок (іонів K+, Na+, електронів, протонів), що має велике значення в механізмах генерування та проведення імпульсів збудження та нормального перебігу метаболічних процесів; з іншого - великою життєвою значимістю цих органів та широким розповсюдженням їх патологій. Настійна необхідність такого вивчення зумовлюється ще й тим, що в останні роки розроблена і впроваджена в практику енергетики технологія здійснення робіт під напругою із застосуванням захисного комплекту, виготовленого із струмопровідної тканини (Хомяков А.М., Столяров М.Д., 1979; Кольчугин Ю.И., 1997). При цьому в окремих ділянках робочої зони напруженість магнітного поля досягає 5 000 А/м, а електричного поля - 2 000 кВ/м (Удод Е.И. и соавт., 1993; Deadman J.E. et al., 1996, Никитина Н.Г. и соавт., 1999), що перевершує напруженість фонових полів Землі в декілька сотень разів (Кольчугин Ю.И., 1997; Дьяков А.Ф. с соавт., 1997).

Якщо техніко-технологічні аспекти здійснення робіт під напругою успішно вирішені (Столяров М.Д., Моисеев А.Г., 1977; Кольчугин Ю.И., 1997), то відносно медичних, за загальним визнанням, цього сказати не можна (Осипова А.Ю., Рябов Ю.Г., 1995; Fedorowski A., Stecivko A., 1998).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації затверджена вченою радою лікувального факультету Вінницького державного медичного університету ім.М.І.Пирогова МОЗ України (протокол №5 від 16 травня 1991 року) і є фрагментом планової наукової тематики кафедри патологічної фізіології та психіатрії Вінницького державного медичного університету ім. М.І.Пирогова МОЗ України "Вивчити функціональний стан нервової системи та серцево-судинної системи, розробити лікувально-профілактичні міроприємства в осіб, працюючих на високовольтних лініях" (номер державної реєстрації 01870076183) та господарсько-розрахункових робіт "Вивчення стану здоров'я та розробка профілактичних міроприємств для осіб, виконуючих роботи під напругою на ЛЕП 330-750 кВ системи "Вінницяенерго", клініко-фізіологічне обгрунтування регламентації цих робіт" і "Вивчення впливу електромагнітних полів промислової частоти на стан здоров'я електромонтерів, виконуючих роботи під напругою на ЛЕП 330-750 кВ", які проведені на базі кафедри патологічної фізіології на замовлення виробничого об'єднання "Вінницяенерго".

Вивчення електромагнітного забруднення навколишнього середовища включено в національну програму 2.5.6. "Моніторинг якості навколишнього середовища".

Мета дослідження. Вивчити вплив комплексу факторів ліній електропередачі змінного струму надвисокої напруги та його складової - змінного електричного поля на морфофункціональний стан міокарда та печінки білих щурів.

Для досягнення мети були поставлені такі задачі:

1. Вивчити вплив комплексу факторів ЛЕП 750 кВ на біоелектричну активність і морфологію міокарда та основні показники обміну речовин і морфологію печінки білих щурів за допомогою електрокардіографічного, біохімічних, гістологічного та електронномікроскопічного методів дослідження.

2. Створити адекватну експериментальну модель для вивчення впливу змінного електричного поля промислової частоти високої напруженості.

3. Вивчити вплив модельованого змінного електричного поля промислової частоти високої напруженості на біоелектричну активність міокарда та основні показники обміну речовин білих щурів за допомогою електрокардіографічного та біохімічних методів дослідження.

4. Оцінити біологічну дію змінного електричного поля промислової частоти високої напруженості як складової комплексу факторів ЛЕП 750 кВ.

Об'єкт дослідження - міокард, печінка та сироватка крові білих щурів.

Предмет дослідження - комплекс факторів ЛЕП 750 кВ.

Методи дослідження - електрокардіографічний - для оцінки біоелектричної активності міокарда; біохімічні - для визначення основних показників білкового, вуглеводного, ліпідного обмінів та вмісту білірубіну, натрію та калію в крові; гістологічний та електронномікроскопічний - для вивчення морфології міокарда та печінки на різних рівнях структурної організації.

Наукова новизна одержаних результатiв. На базі високовольтної установки створена експериментальна модель, яка дозволяє відтворювати змінне електричне поле струму провідності ЛЕП 750 кВ різної напруженості.

Вперше в експерименті на щурах вивчено в реальних умовах експозиції тварин у безпосередній близькості до струмонесучих дротів вплив комплексу факторів невідключеної ЛЕП 750 кВ на біоелектричну активність і морфологію міокарда та основні показники обміну речовин і морфологію печінки.

Вперше в експерименті на щурах встановлено парасимпатикоміметичний ефект змінного електричного поля високої напруженості на біоелектричну активність міокарда.

Вперше, шляхом вивчення комплексу функціональних показників та структурних змін у міокарді та печінці, в тому числі і на ультраструктурному рівні, та застосуванням екранування тварин струмопровідною тканиною, з використанням методу дисперсійного аналізу, доведено провідну роль змінного електричного поля у біологічній дії факторів ЛЕП-750 кВ.

Практичне значення одержаних результатiв. Отримані результати можуть служити основою для розробки профiлактичних заходiв з метою корекції змiн з боку серцево-судинної системи та печінки, нормалізацію порушень обміну речовин в осіб, які проводять ремонтні та профілактичні роботи на невідключених лініях електропередачі та персоналу пов'язаних з ними силових підстанцій та розподільчих пристроїв. Результати роботи можуть слугувати теоретичним обгрунтуванням підходів до професійного відбору працівників для виконання робіт під напругою. Раціоналізаторська пропозиція "Спосіб попереджувального контроля функціонального стану серцево-судинної системи при перебуванні в зоні дії електромагнітних полів промислової частоти високої напруги" впроваджена на Вінницькому центральному підприємстві електричних мереж з 1995 року, виданий інформаційний лист.

Результати дослідження впроваджені у навчальний процес та науково-дослідну роботу кафедр нормальної фізіології, патологічної анатомії, загальної гігієни та екології Вінницького державного медичного університету ім. М.І.Пирогова, кафедр анатомії, фізіології та основ медичних знань, біології Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно виконані усі експериментальні дослідження, які лягли в основу дисертаційної роботи, проведені електрокардіографічні дослідження, забір матеріалу для біохімічних досліджень, світлової та електронної мікроскопії з наступною їх проводкою, заливкою та приготуванням гістологічних препаратів. Автором самостійно проведений літературний пошук, статистична обробка отриманих результатів на персональному комп'ютері, їх аналіз та узагальнення, формулювання основних положень, що виносяться на захист. Висновки і практичні рекомендації дисертації сформульовані автором.

Апробацiя результатiв дисертацiї. Основні положення роботи викладені та обговорені на обласному семінарі-нараді "Результаты НИР - в практику здравоохранения" (Вінниця, 1989); на 3-й Всесоюзній конференції "Экстремальная физиология, гигиена и средства индивидуальной защиты человека" (Москва, 1990); на Українській міжрегіональній науково-технічній конференції "Современное состояние биоэлектромагнитологии" (Запорожье, 1992); на Пленумі науково-медичного товариства патофізіологів України "Клітинні та молекулярні механізми розвитку патологічних процесів" (Львів, 1993); на 11-й об'єднаній науковій медико-технічній конференції (Вінниця, 1993); на 1-му Національному конгресі анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України "Актуальні питання морфології" (Івано-Франківськ, 1994); на 14-му з'їзді Українського фізіологічного товариства ім. І.П. Павлова (Київ, 1994); на 1-й університетській науково-практичній конференції молодих вчених та спеціалістів (Вінниця, 1995); на 13-й об'єднаній науковій медико-технічній конференції (Київ-Вінниця, 1995); на 90-й конференції анатомів "Verhandlungen der Anatomischen Gesellschaft" (Грац, Австрія, 1995); на міжнародній конференції "Актуальні питання морфології" (Тернопіль, 1996); на 2-й університетській науково-практичній конференції молодих учених та фахівців (Вінниця, 1996); на науковій конференції "Актуальні питання медичної антропології та функціональної морфології" (Вінниця, 1998), на конференції молодих учених (Вінниця, 2000).

Публiкацiї. За матеріалами дисертації опубліковано 19 наукових праць, які повністю відображають зміст проведеного дослідження. З них: статті у фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАК України - 6 (з них 3 самостійних); тези матеріалів наукових конференцій, конгресів, пленумів та з'їздів - 13.

Обсяг i структура дисертацiї. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, опису об`єктів і методів дослідження, п'яти розділів результатів особистих досліджень, їх аналізу і обговорення, висновків, списку використаних джерел та додатків.

Дисертаційна робота викладена на 198 сторінках машинописного тексту. Дисертація ілюстрована 52 графіками, 2 фотографіями, 14 мікрофотографіями, 2 схемами. Цифровий матеріал систематизований у 32 таблицях, які подані у додатку. Список літератури включає 247 джерел (із них 152 - країн СНД, 95 - інших країн).

2. Основний зміст роботи

Матеріали та методи досліджень. У відповідності до мети та задач дослідження нами був проведений експеримент на 270 статеводозрілих білих щурах-самцях, масою 180-230 г. Перед початком дослідів щури знаходились в карантині протягом двох тижнів. За 2 доби до початку експерименту проводили електрокардіографічні дослідження. В експеримент брали тварин, які не мали порушень ритму серця, провідності і т.і. Виведення тварин з експерименту проводилося методом декапітації. Об'єктом дослідження були вибрані міокард, печінка та сироватка крові.

Для вивчення впливу на тварин комплексу факторів ЛЕП надвисокої напруги провели експеримент в польових умовах з підйомами тварин на невідключену ЛЕП 750 кВ в районі с. Селище Тиврівського району Вінницької області з допомогою спеціалізованої бригади електромонтерів для виконання робіт під напругою Вінницького центрального підприємства електричних мереж.

Щури першої групи були контрольними. Тварини другої групи зазнали 1-разової 4-х годинної та 10-разової по 4 години на добу експозиції на потенціалі ЛЕП-750 кВ (загальний час експозиції - 40 годин) протягом трьох тижнів, знаходячись у спеціально сконструйованій дерев'яній клітці. Тварин 3-ої групи також піддавали впливу факторів ЛЕП 750 кВ протягом вищевказаного часу, але їх клітка була екранована струмопровідною тканиною, з якої виготовляють захисні комплекти одягу для електромонтерів, працюючих на невідключених ЛЕП.

Для проведення експериментальних досліджень в лабораторних умовах на кафедрі патологічної фізіології Вінницького державного медичного університету була споруджена високовольтна установка на базі підвищуючого трансформатора. Hеобхідний рівень напруженості ЕП забезпечувався шляхом регулювання напруги на обмотці трансформатора і відстані між електродами.

По закінченні експозицій у тварин всіх груп проводили ЕКГ- дослідження за допомогою багатоканального електрокардіографа ЕК 2Т-02. Реєстрацію кардіограм здійснювали в другому стандартному відведенні (Западнюк И.П. с соавт., 1983). Вимірювання амплітуди зубців, часових інтервалів проводили за допомогою штангенциркуля з голковими браншами. У кожної тварини проводили аналіз усіх показників у 25 ЕКГ-комплексах з наступним обчисленням середньої величини і помилки середньої.

Вміст загального білка, креатиніну, сечовини, тригліцеридів, білірубіну у сироватці крові визначали за допомогою селективного біохімічного аналізатора Specific Supra (Kone, Фінляндія). Визначення білкових фракцій сироватки крові проводилось методом електрофорезу на бумазі. Глюкозу сироватки крові визначали за допомогою автоматичного аналізатора глюкози "Ecsan", вміст глікогену в печінці - методом Зейфтера (Асатиани В.С., 1956) з антроновим реактивом. Холестерин в сироватці крові визначали за методом Ілька, заснованому на реакції Лібермана-Бурхардта; b-ліпопротеїди сироватки крові визначали турбидиметричним методом за Бурштейном і Самай (Комаров Ф.И. и соавт., 1976). Визначення концентрації калію і натрію проводили методом полум`яної фотометрії.

Морфологічному дослідженню піддавався міокард лівого шлуночка і печінка щурів. Тварини перебували під дією тіопенталового наркозу (з розрахунку 25 мг/кг маси при внутрішньочеревному способі введення). Вилучення матеріалу для дослідження печінки проводили з лівої нижньої частки органа. Гістологічні препарати забарвлювали гематоксилин-еозіном та досліджували на мікроскопі Laborlux S (Leitz, Німеччина).

Для електронномікроскопічного дослідження матеріал фіксували в 2,5% розчині глютарового альдегіду, постфіксували в 1% розчині тетраокису осмію з подальшою стандартною проводкою та заливкою в епоксидні смоли.

Hапівтонкі та ультратонкі зрізи готували на ультрамікротомі LКВ-1 та LКВ-3 (Швеція). Hапівтонкі зрізи розміщували на предметному склі і забарвлювали 1% розчином метиленового синього, з наступним дослідженням на світловому мікроскопі фірми "Lеіса" (Hімеччина). Ультратонкі зрізи контрастували уранілацетатом і цитратом свинцю за Рейнольдсом (Уикли Б., 1975). Препарати досліджували на електронних мікроскопах ПЕМ-100 (Україна), Hitachi-12А (Японія).

Статистичну обробку отриманих даних проводили на персональному комп'ютері "Pentium-75" з використанням стандартної статистичної програми "Statistica 5.0." для Windows 95. Оцінювали правильність розподілу ознак по кожному з отриманих варіаційних рядів (практично усі параметри, що вивчали, мали нормальний розподіл). Для оцінки ступеня впливу комплексу факторів ЛЕП 750 кВ та ЕП використовували метод однофакторного дисперсійного аналізу.

Результати досліджень та їх аналіз. Логіка нашого дослідження полягала в тому, щоб в експерименті на тваринах, шляхом їх розміщення без захисту в робочій зоні, в якій знаходяться електромонтери при виконанні робіт на невідключених лініях, вивчити вплив комплексу факторів ЛЕП 750 кВ.

Шляхом застосування екранування та моделювання на експериментальній установці виявити значимість у впливі комплексу факторів ЛЕП змінного електричного поля.

Аналіз результатів ЕКГ-досліджень неекранованих тварин, які зазнали одноразової дії факторів ЛЕП 750 кВ, виявив достовірне зниження ЧСС (p<0,05), збільшення тривалості комплексу QRS (p<0,01), інтервалів TP (p<0,05) та TQ (p<0,05), тенденцію до уширення шлуночкового комплексу QRST порівняно з контрольними щурами. Амплітуда зубців достовірно не змінювалася. Це свідчить, що у тварин дослідної групи більш тривалими виявилися час деполяризації шлуночків (комплекс QRS), стан "спокою" міокарда як електричного так і механічного (інтервал TP), електричної діастоли шлуночків (інтервал TQ).

У групi екранованих струмопровiдною тканиною тварин одноразова дiя факторiв ЛЕП 750 кВ не викликає достовірних змiн жодного з ЕКГ-показникiв в порiвняннi з тваринами контрольної групи.

Після багаторазових експозицій на потенціалі також виявили збільшення тривалості шлуночкового комплексу QRS (р<0,001), iнтервалів ТР, TQ (p<0,05 у обох показникiв) та тенденцiю до збiльшення тривалостi iнтервалу QRST. ЧСС у групі дослідних неекранованих тварин було меншим порівняно з контролем (p<0,05).

Хоча за даними дисперсійного аналізу відмічається дещо сильніший вплив факторів ЛЕП на ЕКГ-показники після багаторазової експозиції, ніж після одноразової, ця різниця не являється вірогідною (p>0,05).

У групi екранованих тварин, багаторазова дiя факторiв ЛЕП 750 кВ не викликає достовірних змiн жодного з ЕКГ показникiв

Таким чином, підводячи підсумок результатам ЕКГ-досліджень після експозиції тварин на потенціалі ЛЕП 750 кВ, можна зробити слідуючі висновки: 1) комплекс факторів, який існує у безпосередній близькості до струмонесучих дротів ЛЕП 750 кВ, викликає достовірне зменшення ЧСС, уширення комплексу QRS, подовження iнтервалів TP та TQ;

2) усі вищевказані зміни не виходять за межі фізіологічної норми цих показників для білих щурів і виникають вже після одноразової 4-х годинної експозиції тварин на потенціалі ЛЕП 750 кВ;

3) екранування повністю попереджує зміни з боку показників ЕКГ як при одно-, так і при багаторазових підйомах.

Враховуючи те, що використання екранування знижує тільки напруженість ЕП і не впливає на інші фактори (Никитина Н.Г. с соавт., 1999), можна зробити висновок, що вищезгадані зміни викликані насамперед дією змінного ЕП.

При моделюванні змінного ЕП напруженістю 75 кВ/м на дослідній установці після одноразової 4-х годинної експозиції не було знайдено достовірних змін з боку жодного з показників ЕКГ.

Після багаторазового дії ЕП 75 кВ/м у неекранованих тварин виявили достовірне зниження ЧСС (p<0,05), збільшення тривалості комплексу QRS (p<0,01), інтервалів TP (p<0,01) та TQ (p<0,05).

У екранованих тварин багаторазова дія ЕП 75 кВ/м не викликала змін ЕКГ - показників.

Таким чином, результати досліджень біоелектричної активності серця після експозиції тварин в ЕП 75 кВ/м показали:

1) ЕП 75 кВ/м при одноразовій 4-х годинній експозиції не викликає змін ЕКГ-показників у щурів, після багаторазових експозицій - виникає достовірне зменшення ЧСС, збільшення тривалості комплексу QRS, iнтервалів TP та TQ;

2) вищевказані зміни не виходять за межі коливань фізіологічної норми цих показників для білих щурів і мають ту ж саму спрямованість, що і при дії факторів ЛЕП 750 кВ;

3) екранування повністю попереджує виникнення змін збоку показників ЕКГ;

4) інтенсивність впливу ЕП 75 кВ/м на ЕКГ-показники залежить від тривалості його дії.

Дані морфологічних досліджень на світлооптичному рівні свідчать про те, що в міокарді тварин після впливу факторів ЛЕП 750 кВ виникають ділянки з дисциркуляторними (повнокрів`я судин, збільшення їх діаметра) та дистрофічними процесами (зменшення і повна відсутність поперечної почерканості, гіпохромія ядер декотрих кардіоміоцитів). Схожі дані отримані при дії ЕМП ПЧ меншої напруженості в лабораторних умовах (Думанский с соавт., 1981). Розширення інтерстиціальних прошарків між пластами м`язових волокон свідчить про розвиток інтерстиціального набряку.

Дані досліджень на ультраструктурному рівні підтверджують негативний вплив факторів ЛЕП 750 кВ на кардіоміоцити щурів. В деяких кардіоміоцитах виявляються ділянки поздовжнього розволокнення міофібрил та їх розриви, руйнування Z-дисків. Простори між міофібрилами значно розширені, вміщують велику кількість вільних рибосом, що вказує на розвиток внутрішньоклітинного набряку.

Одними з найбільш вразливих серед клітинних органел до патогенної дії факторів ЛЕП 750 кВ є мітохондрії. Частина з них повністю зруйнована, в деяких - відмічається гомогенізація та просвітлення матриксу, ділянки деструкції зовнішньої та внутрішньої мембран. Збережені ділянки мітохондрій мають більш щільну упаковку крист порівняно з контролем, що свідчить про компенсаторне підвищення їх функції. Канальці саркоплазматичного ретикулуму розширені, що вказує на підвищення їх синтезуючої активності.

Hа препаратах екранованих щурів на світлооптичному рівні змін, в порівнянні з тваринами контрольної групи, практично не знайдено. На електронограмах кардіоміоцитів відмічаються ділянки руйнування внутрішніх мембран мітохондрій. Ступінь вираженості цих пошкоджень значно менша, ніж у неекранованих щурів.

Виходячи з отриманих результатів, можна зробити ряд висновків:

1) головною причиною виникнення патоморфологічних змін при дії комплексу факторів ЛЕП 750 кВ виступає змінне ЕП;

2) хоча показники ЕКГ та морфологія міокарда на світловому рівні у екранованих тварин практично не відрізняються від контролю, наявність незначних порушень ультраструктури кардіоміоцитів дозволяє висунути припущення про те, що ці зміни обумовлені іншими факторами і, в першу чергу, змінним магнітним полем.

Як відомо, ЕКГ характеризує електрофізіологічні властивості міокарда, основу яких складають процеси поляризації і деполяризації плазматичної мембрани збудливих структур, що забезпечується роботою калійового та натрійового насосів. Енергетично ця робота (рух іонів в бік більш високої їх концентрації) забезпечується метаболічними процесами у цитоплазмі кардіоміоцитів. Зовнішнє ЕП, в принципі, здатне збурювати просторову впорядкованість електрично заряджених частинок. В експериментах на модельних системах (Гак Е.З., Комаров Г.П., 1975; Красногорская Н.В., Юрьев В.Н., 1984) встановлено факт порушення просторової впорядкованості іонів під дією змінного ЕП частотою 50 Гц. Поскільки перебіг багатьох біохімічних реакцій також пов'язаний з переміщеннями заряджених частинок, то вплив ЕП на електрофізіологічну активність міокарда може бути опосередкований і через порушення метаболізму кардіоміоцитів. Доказом участі цього механізму впливу ЕП на ЕКГ показники свідчать знайдені нами ультраструктурні зміни у кардіоміоцитах, насамперед в їх мітохондріях. Відмічені нами явища міжклітинного та внутрішньоклітинного набряку, деструктивні зміни в мітохондріях та міофібрилах не можуть не позначитися на метаболічних процесах в кардіоміоцитах.

На наш погляд, одним з можливих механізмів зміни ЧСС у тварин, тривалості комплексу QRS, інтервалів TP, TQ є встановлений рядом авторів вплив ЕП ПЧ на механізми регуляції серцевої діяльності як з боку центральної нервової - нейроастенічний синдром (Roberts N.J., Michaelson S.M., 1985), так і з боку ендокринної систем - пригнічення гормональної ланки симпатоадреналової системи (Томашевская Л.А., 1993).

Як об'єкт для вивчення впливу факторів ЛЕП змінного струму надвисокої напруги на метаболічні процеси нами вибрана печінка, як орган, в якому ці процеси найрізноманітніші та досить інтенсивні. А як відомо, наслідки збурюючого впливу різних факторів на метаболічні реакції тим значиміші, чим інтенсивніший перебіг цих реакцій.

При аналізі отриманих результатів встановили, що найбільш чутливими до дії факторів ЛЕП 750 кВ виявилися показники вуглеводного обміну. Так, вже після одноразової 4-х годинної експозиції виникли його зміни, що полягали у підвищенні рівня глюкози (р<0,01) в сироватці крові та зниженні рівня глікогену в печінці тварин дослідної групи (р<0,05)

Зрушення з боку показників вуглеводного обміну були односпрямовані з описаними при одноразових підйомах: підвищення рівня глюкози в сироватці крові (р<0,001) та зниження вмісту глікогену (р<0,001) в печінці дослідних тварин.

Порівняння показників вуглеводного обміну у неекранованих тварин після одноразової та багаторазової експозиції показало, що ступінь вираженості змін достовірно зростає після багаторазових експозицій, що підтверджується результатами дисперсійного аналізу.

При багаторазовій дії факторів ЛЕП 750 кВ з'являються зміни і з боку показників білкового обміну - зниження рівня альбумінів (р<0,05), підвищення рівня a2- глобуліну (р<0,05), b- глобуліну (р<0,05) в сироватці крові, зменшення А/Г коефіцієнта (р<0,01). Рівень сечовини та креатиніну знижувався (відповідно р<0,001 та р<0,05). Виявилася достовірною і різниця між показниками білкового обміну в залежності від тривалості дії факторів ЛЕП 750 кВ.

При аналізі показників ліпідного обміну нами знайдено підвищення рівня холестерину (р<0,001) та зниження рівня тригліцеридів (р<0,001) в сироватці крові дослідних тварин. Достовірною виявилася і різниця між показниками жирового обміну в залежності від сумарного часу експозиції. Вплив на інші показники обміну речовин був несуттєвий (р>0,05).

Підводячи підсумок результатів досліджень основних показників обміну речовин після експозиції тварин на потенціалі ЛЕП 750 кВ, можна зробити слідуючі висновки:

1) найбільш чутливим до дії факторів ЛЕП виявився вуглеводний обмін. Його показники змінювалися вже після одноразової експозиції, тоді як зміни показників білкового та ліпідного обміну виникали тільки після багаторазових підйомів;

2) за даними дисперсійного аналізу найбільш виражена залежність від дії факторів ЛЕП 750 кВ спостерігається з боку показників ліпідного та вуглеводного обміну;

3) вираженість змін показників залежала від тривалості експозиції на потенціалі ЛЕП.

Екранування попереджувало виникнення змін з боку показників обміну після одноразової експозиції. Після багаторазового впливу факторів ЛЕП 750 кВ серед показників білкового обміну, також не спостерігалося змін. Відсутність впливу комплексу факторів при використанні екранування на ці показники підтверджена проведеним дисперсійним аналізом. Це дає змогу зробити висновок, що при багаторазовій дії комплексу факторів ЛЕП 750 кВ знайдені нами зміни серед показників білкового обміну були обумовлені дією змінного ЕП.

Серед показників вуглеводного обміну знайдено підвищення рівня глюкози в сироватці крові дослідних екранованих щурів (р<0,05) та виражена тенденція до зниження рівня глікогену в печінці. Проведений дисперсійний аналіз показав, що комплекс факторів ЛЕП 750 кВ навіть з застосуванням екранування впливає на рівень глюкози. При порівнянні показників у дослідних екранованих і неекранованих тварин, було знайдено, достовірну різницю у рівні глюкози крові (р<0,05) та глікогену печінки (р<0,001).

Таким чином, можна зазначити, що екранування тварин при одноразовій експозиції на потенціалі ЛЕП 750 кВ попереджує зміни з боку показників вуглеводного обміну, при багаторазовій - тільки з боку показників білкового обміну. Зрушення показників вуглеводного та ліпідного обмінів під впливом екранування суттєво зменшувались. Такий ефект екранування вказує на провідну роль в дії факторів ЛЕП 750 кВ змінного ЕП. Той факт, що зміни показників вуглеводного та ліпідного обмінів після багаторазових експозицій, навіть з використанням екранування, повністю не попереджувались свідчить про роль інших факторів ЛЕП 750 кВ (насамперед змінного магнітного поля) у їх виникненні. На таку дію МП промислової частоти вказують Колесова Н.И. з співавт. (1981).

При одноразовій експозиції в установці з напруженістю поля 75 кВ/м не спостерігалося суттєвих зрушень з боку основних показників обміну речовин, що вивчали. Після багаторазових експозицій виявили зміни показників з боку білкового обміну - зниження рівня сечовини (р<0,01); вуглеводного обміну - підвищення рівня глюкози в сироватці крові та зниження рівня глікогену в печінці (відповідно р<0,05 та р<0,001); серед показників ліпідного обміну - підвищення рівня холестерину (р<0,05) та зниження рівня тригліцеридів (р<0,05) в сироватці крові. Дані зміни є односпрямованими, але менш вираженими порівняно з змінами цих показників при дії комплексу факторів ЛЕП 750 кВ. Інші показники цих видів обміну та показники рівня електролітів та загального білірубіну достовірно не змінювались. Проведений дисперсійний аналіз підтвердив значимість змінного ЕП у виявлених зрушеннях.

Використання екранування повністю попереджувало виникнення вищевказаних зрушень.

Результати проведеного дослідження на світлооптичному рівні показали, що вплив комплексу факторів ЛЕП на організм спричиняє зміни в структурі печінки. Це проявляється порушенням мікроциркуляції всередині часточок, структури печінкових балок, розвитком жирової та білкової дистрофії гепатоцитів. Частина гепатоцитів зазнає некробіотичних перетворень. Причому, ділянки з вираженими змінами чергуються з зонами, де ці зміни менш виражені або відсутні. Така “мозаїчність” морфологічної картини, що часто зустрічається при впливі ЕМП різних характеристик, може залежати від фази клітинного поділу у момент впливу, так як різні періоди мітозу розрізняються за чутливістю до впливу зовнішніх факторів.

На електронномікроскопічному рівні встановлено, що нуклеоплазма ядер більшості гепатоцитів має дещо просвітлений вигляд. В деяких гепатоцитах виявлені виражені некробіотичні зміни, які проявляються конденсацією хроматину ядер, аж до розвитку каріопікнозу та каріорексису. Відмічається просвітлення цитозолю значної частини гепатоцитів з утворенням вакуолей, які займають різний об'єм цитоплазми. Спостерігається значне розширення просвіту гранулярної ендоплазматичної сітки, її фрагментація та часткова втрата рибосом. В мітохондріях - руйнування внутрішньої, а іноді - і зовнішньої мембран, локальне просвітлення матриксу. В цитоплазмі більшості гепатоцитів виявляються дрібні та середні ліпідні краплі.

У екранованих тварин кровонаповнення судин мікроциркуляторного русла не порушувалося, зберігалася балчаста структура часточок, різко зменшились прояви дистрофічних процесів.

Таким чином, дослідження на потенціалі ЛЕП 750 кВ показали, що у повному комплексі її фактори спричиняють виражені морфофункціональні зміни з боку міокарда та печінки, а головною "мішенню" їх дії служать мембрани клітин та клітинних органел. Екранування, яке дозволяє різко знизити величину напруженості змінного ЕП, або повністю попереджувало виникнення цих змін, або значно їх зменшувало.

Поскільки метод екранування захищає тільки від одного фактора ЛЕП - змінного електричного поля, то логічно припустити, що провідне значення в біологічній дії факторів ЛЕП 750 кВ має саме цей фактор. На користь такого припущення свідчать і результати досліджень, проведені в лабораторних умовах на високовольтній установці.

Щодо механізмів біологічної дії змінного ЕП, то всі отримані нами дані можуть бути пояснені електродинамічним впливом поля на просторову упорядкованість токів електрично заряджених частинок, як на рівні клітинних мембран, так і на стані внутрішньоклітинних метаболічних ланцюгів.

Враховуючи результати проведених морфологічних досліджень, можна висунути думку про роль патоморфологічних змін у печінці у розвитку порушень обміну речовин у білих щурів.

Висновки

1. У дисертації дано теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми, що виявляється у встановленні впливу комплексу факторів ліній електропередачі змінного струму надвисокої напруги та його складової - змінного електричного поля на морфофункціональний стан міокарда та печінки.

2. Комплекс факторів ліній електропередачі 750 кВ у безпосередній зоні струмонесучих дротів як при одноразовій, так і при багаторазовій експозиціях викликає достовірні зменшення частоти серцевих скорочень, уширення комплексу QRS, подовження iнтервалів TP та TQ.

3. При багаторазових експозиціях на експериментальній установці, яка відтворює електричне поле ліній електропередачі 750 кВ, зрушення електрокардіографічних показників мають таку ж саму спрямованість, як і в дослідженнях з підніманням тварин на потенціал ЛЕП; при одноразових - змін ЕКГ не спостерігалось.

4. Комплекс факторів ліній електропередачі 750 кВ у безпосередній зоні струмонесучих дротів як після одноразової, так і після багаторазових експозицій викликає достовірне підвищення рівня глюкози в сироватці крові та зниження вмісту глікогену в печінці щурів. При багаторазових експозиціях, окрім вищевказаних, спостерігались зниження рівня альбумінів, підвищення a2 і b-глобулінів і, як наслідок, зниження альбуміново-глобулінового коефіцієнта, зниження рівня сечовини та креатиніну, підвищення рівня холестерину та зниження тригліцеридів.

5. Одноразова експозиція в полі експериментальної установки не спричиняє достовірних змін метаболічних показників, багаторазова - призводить до зрушень у вуглеводному та ліпідному обмінах, аналогічних таким при підніманнях на потенціал лінії електропередачі.

6. В міокарді та печінці тварин після багаторазових експозицій на потенціалі лінії електропередачі 750 кВ виявлені ділянки з дисциркуляторними та дистрофічними змінами, проявами інтерстиціального та внутрішньоклітинного набряків, деструкцією зовнішньої та внутрішніх мембран мітохондрій, некробіотичними змінами.

7. Екранування експериментальних тварин струмопровідною тканиною повністю попереджувало структурно-функціональні зрушення в міокарді і печінці у всіх групах дослідних тварин за винятком групи з багаторазовими підйомами на лінію електропередачі. У тварин цієї групи зрушення у вуглеводному та ліпідному обмінах та структурні зміни в печінці повністю не попереджувались, але суттєво зменшувались.

8. Провідна роль у біологічній дії комплексу факторів ліній електропередачі 750 кВ належить змінному електричному полю, про що свідчать односпрямованість змін ЕКГ і показників метаболізму при експозиціях тварин на потенціалі лінії і в полі експериментальної установки та висока ефективність екранування.

Практичні рекомендації

1. Отримані результати можуть бути використані для розробки профілактичних, а при необхідності і лікувальних заходів, що спрямовані на корекцію змін з боку серцево-судинної системи та печінки, нормалізацію порушень обміну речовин, насамперед у категорії осіб, які виконують ремонтні та профілактичні роботи на невідключених лініях електропередачі та робочого персоналу пов'язаних з ними розподільчих пристроїв та силових підстанцій.

2. Результати роботи необхідно використовувати на підприємствах електроенергетики при професійному відборі працівників для виконання робіт під напругою та осіб, які зазнають впливу змінних електричних полів високої напружності.

3. При диспансерізації осіб, які зазнають дії факторів ліній електропередачі надвисокої напруги, в комплекс обстеження необхідно включати показники, що характеризують функційний стан серця та печінки.

4. Результати, отримані при застосуванні екранування, необхідно використовувати при регламентуванні часу перебування працівників у зонах впливу електричних, магнітних та електромагнітних полів та оцінки ступеня ефективності екранування при розробці нових екрануючих матеріалів.

5. Матеріали даного дослідження необхідно використовувати при викладанні студентам відповідних розділів з патологічної фізіології, патологічної анатомії, загальної гігієни та екології.

Список праць, опублiкованих за темою дисертацiї

1. Лычко В.Г., Прокопенко С.В., Оболенский А.А., Якубовский М.М. Морфология печени белых крыс при воздействии на организм электромагнитных полей ЛЭП-750 кВ // Вiсник морфологiї.- 1996.- Т.2, №1.- С.27-29.

2. Личко В.Г., Прокопенко С.В. Вплив електричної складової електромагнітних полів промислової частоти на електрокардіографічні показники білих щурів // Вiсник Вiнницького державного медичного унiверситету.- 1997.- Т.1, №2.- С.32-33.

3. Прокопенко С.В. Вплив електромагнітних полів ліній електропередачі 750 кВ на електрокардіографічні показники та морфологію міокарда лівого шлуночку білих щурів // Вiсник морфологiї.- 1997.- Т.3, №1.- С.45-46.

4. Прокопенко С.В. Вплив високонапружених електромагнітних полів промислової частоти на працівників енергетики // Вiсник Вiнницького державного медичного унiверситету.- 1998.- Т.2, №2.- С.475-477.

5. Прокопенко С.В. Електрокардіографічні зміни у щурів після одноразового впливу електромагнітних полів ліній електропередачі 750 кВ // Вiсник Вiнницького державного медичного унiверситету.- 1998.- Т.2, №1.- С.212-213.

6. Прокопенко С.В., Личко В.Г., Гунас І.В. Вплив факторів ліній електропередачі 750 кВ на основні показники обміну речовин білих щурів // Вiсник Вiнницького державного медичного унiверситету.- 1999.- Т.3, №1.- С.16-18.

7. Гуцалюк О.І., Прокопенко С.В. Вплив електромагнітних полів ліній електропередачі 750 кВ на систему крові // Фізіологічний журнал.- 1998.- Т.44, №3.- С.289.

8. Прокопенко С.В. Влияние электромагнитных полей на некоторые биохимические показатели // Тезисы докладов областного семинара-совещания "Результаты НИР - в практику здравоохранения".- Винница, 1989.- С.33.

9. Виевский Н.А., Лычко В.Г., Слободянюк Т.Н., Прокопенко С.В. Физиологические изменения в организме при действии высоконапряженных электромагнитных полей промышленной частоты // Тезисы докладов 3-й Всесоюзной конференции "Экстремальная физиология, гигиена и средства индивидуальной защиты человека".- Москва, 1990.- С.570-571.

10. Виевский Н.А., Лычко В.Г., Слободянюк Т.Н., Цюнь М.П., Гуцалюк О.И., Прокопенко С.В. Экспериментальное изучение биологического действия электромагнитных полей высокой напряженности промышленной частоты (ЭМП ПЧ) // Тезисы докладов Украинской межрегиональной научно-технической конференции "Современное состояние биоэлектромагнитологии".- Запорожье, 1992.- С.11.

11. Прокопенко С.В., Решетник І.Л., Вієвський А.М. Дослідження комбінованої дії електромагнітного поля високої напруги і нітратів // Тези доповідей Пленуму науково-медичного товариства патофізіологів України "Клітинні та молекулярні механізми розвитку патологічних процесів".- Львів, 1993.- С.33.

12. Прокопенко С.В. Исследование комбинированного действия электромагнитного поля промышленной частоты и нитратов на биохимические показатели крови белых крыс // Тези доповідей 11-ї об'єднаної наукової медико-технічної конференції.- Вінниця-Київ, 1993.- С.63-64.

13. Прокопенко С.В., Оболенский А.А. Ультраструктура печени в условиях воздействия на организм белых крыс электромагнитных полей промышленной частоты // Тези доповідей 1 Національного конгресу анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України "Актуальні питання морфології".- Івано-Франківськ, 1994.- С.146.

14. Прокопенко С.В. Вплив факторів, виникаючих під час перебування на невідключеній лінії електропередачі (ЛЕП 750 кВ) на деякі біохімічні показники крові білих щурів // Тези доповідей 14 з'їзду українського фізіологічного товариства ім.І.П.Павлова.- Київ, 1994.- С.277-288.

15. Прокопенко С.В. Вплив електромагнітних полів ліній електропередачі 750 кВ на ультраструктуру печінки білих щурів та його корекція методом екранування // Тези доповідей Першої університетської науково-практичної конференції молодих учених та спеціалістів.- Вінниця, 1995.- С.50-51.

16. Личко В.Г., Гуцалюк О.І., Прокопенко С.В. Експериментальне вивчення дії електромагнітного поля (ЕМП) лінії електропередачі (ЛЕП) 750 кВ // Тези доповідей на 13-й об'єднаній науковій медико-технічній конференції.- Київ-Вінниця, 1995. - С.16-17.

17. Prokopenko S., Gunas I. Changes in cardiomyocytes of the left ventricle of rats under the influence of electromagnetic field (50 Hz) of electric power transmission line (EPL-750 kV) on the organism // Verhandlungen der Anatomishen Gesellschaft, Austria, Graz.- 1995.- P.135.

18. Оболенський О.О., Прокопенко С.В. Морфологія печінки в умовах дії на організм щурів електромагнітних полів ліній електропередач 750 кВ та оцінка ефективності застосування екрануючого засобу // Зб. наукових робіт міжнародної конференції "Актуальні питання морфології".- Тернопіль, 1996.- Т. 2.- С.478-480.

19. Прокопенко С.В. Значення електричної складової у реалізації біологічної дії ЕМП ПЧ ЛЕП-750 кВ // Тези доповідей на 2-й університетській науково-практичній конференції молодих учених та фахівців.- Вінниця, 1996.- С.33.

Анотація

Прокопенко С.В. Вплив факторів ліній електропередачі змінного струму надвисокої напруги на морфофункціональний стан міокарда та печінки білих щурів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.04 - патологічна фізіологія.- Тернопільська державна медична академія ім. І.Я. Горбачевського, Тернопіль, 2000.

Дисертація присвячена вивченню впливу комплексу факторів ліній електропередачі (ЛЕП) 750 кВ змінного струму і його складової - змінного електричного поля високої напруженості на морфофункціональний стан міокарда і печінки білих щурів. Використані електрокардіографічний, біохімічні, гістологічні, електронномікроскопічні методи дослідження.

Експерименти проведені на білих щурах в реальних польових умовах з підйомом тварин на потенціал ЛЕП 750 кВ і з використанням лабораторної високовольтної установки.

Встановлено, що комплекс факторів ЛЕП 750 кВ спричиняє парасимпатикоміметичний ефект на біоелектричну активність міокарда, зміни ряду показників білкового, вуглеводного та ліпідного обмінів, викликає структурні зміни в міокарді та печінці на світлооптичному та електронномікроскопічному рівнях.

Екранування струмопровідною тканиною попереджувало або суттєво знижувало ефект дії факторів ЛЕП 750 кВ. Головним серед комплексу факторів у біологічній дії є змінне електричне поле.

Ключові слова: фактори ліній електропередачі, змінне електричне поле, екранування, електрокардіографія, міокард, обмін речовин, печінка.

Summary

Prokopenko S.V. Influence of over-high electric power lines of alternating current on morphofunctional state of myocardium and liver of white rats. - Manuscript.

Dissertation for a candidat's degree on speciality 14.03.04 - pathological physiology. - Ternopil' State Medical Academy n.a. I.Ya.Gorbachevsky, Ternopil', 2000.

The dissertation is devoted to examination of the influence of comlex of alternating current electric power transmission line (EPL) 750 kV factors and it's constituent - alternating electric field of high intensity on morphofunctional state of myocardium and liver of white rats. Electrocardiography, biochemical, histologic, electron-microscopic methods of examination were used.

Experiments were carried out on white rats in real-life circumstances with lifting of animals on EPL 750 kV potential and with laboratory high-voltage generator.

It was traced that complex of EPL 750 kV factors cause parasympathicomimetic effect on bioelectric activity of myocardium, changes of variety of readings of glairy, carbohydrate and lipid metabolism, changes in myocardium and liver on microscopic and electron-microscopic levels.

Shielding with current-conducting tissue using prevented or greatly degraded effects of influence of EPL 750 kV factors. It was traced that alternating electric field have the main account in biologic influence of comlex of this factors.

Key words: factors of electric power lines, alternating electric field, shielding, electrocardiography, myocardium, metabolism, liver.

Аннотация

Прокопенко С.В. Влияние факторов линий электропередачи переменного тока сверхвысокого напряжения на морфофункциональное состояние миокарда и печени белых крыс. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.04 - патологическая физиология. - Тернопольская государственная медицинская академия им. И.Я.Горбачевского, Тернополь, 2000.

Диссертация посвящена изучению влияния комплекса факторов линий электропередачи (ЛЭП) переменного тока сверхвысокого напряжения и его составляющей - переменного электрического поля (ЭП) высокой напряженности на морфофункциональное состояние миокарда и печени белых крыс. Исследование проведено на половозрелых крысах-самцах с использованием электрокардио-графического, биохимических, гистологических, электронномикроскопических методов исследования.

Проведены эксперименты в реальных полевых условиях с подъемом животных на токонесущие провода ЛЕП 750 кВ и в лаборатории с использованием экспериментальной высоковольтной установки, генерирующей высоконапряженное электрическое поле промышленной частоты.

Установлен парасимпатикомиметический эффект влияния комплекса факторов ЛЕП на биоэлектрическую активность миокарда - снижение числа сердечных сокращений, увеличение длительности комплекса QRS (время деполяризации желудочков), интервалов T-P (состояние "покоя" миокарда как электрического так и механического), T-Q (электрическая диастола сердца).

Получены данные, свидетельствующие о структурных изменениях миокарда крыс под влиянием комплекса факторов ЛЭП 750 кВ - появление участков с дисциркуляторными (полнокровие сосудов, увеличение их диаметра) и дистрофическими (уменьшение и полное отсутствие поперечной исчерченности, гипохромия ядер некоторых кардиомиоцитов) процессами, расширение интерстициальных прослоек между пластами мышечных волокон, что свидетельствует о развитии интерстициального отека. Электронномикроскопические исследования подтверждают негативный эффект влияния факторов ЛЕП на миокардиоциты - возникновение повреждений сократительного аппарата, развитие внутриклеточного отека в некоторых кардиомиоцитах, повышенное разрушение митохондрий и деструкция их внешних и внутренних мембран.

На основании проведенных биохимических исследований выявлено, что факторы ЛЕП 750 кВ вызывают изменения основных показателей обмена веществ белых крыс: белкового - понижение уровня альбуминов, повышение уровня a2- и b- глобулинов, уменьшение альбуминово-глобулинового коэффициента, снижение уровня мочевины и креатинина в сыворотке крови; углеводного - повышение уровня глюкозы в сыворотке крови и снижение содержания гликогена в печени; жирового - повышение уровня холестерина и снижение уровня триглицеридов. Установлено, что степень выраженности данных изменений увеличивается при увеличении времени воздействия. Наиболее ранние изменения возникали со стороны показателей углеводного обмена - уже после однократного 4-х часового воздействия. Проведенный дисперсионный анализ показал, что наиболее выраженная зависимость от действия факторов ЛЕП 750 кВ возникает со стороны показателей липидного и углеводного обменов.

Установлено, что под воздействием комплекса факторов ЛЕП возникают структурные изменения в печени. Это проявляется нарушением микроциркуляции в дольках, нарушением структуры печеночных балок, развитием дистрофических, а иногда и некробиотических изменений в гепатоцитах. Причем, участки с выраженными изменениями чередуются с зонами, где эти изменения менее выражены или отсутствуют.

На электронномикроскопическом уровне в части гепатоцитов выявили выраженные некробиотические изменения вплоть до развития кариопикноза и кариорексиса. Обнаружили значительное расширение просвета гранулярной ендоплазматической сети, ее фрагментацию и частичную утрату рибосом. В митохондриях - разрушение внутренней, а иногда - и наружной мембран. В цитоплазме большинства гепатоцитов выявляются мелкие и средние липидные капли.

Результат экспериментов с использованием экранирования токопроводящей тканью, а также экспериментов с моделированием одной из составляющих комплекса факторов ЛЕП - переменного электрического поля убедительно свидетельствуют о ведущей этиологической роли переменного ЭП в возникновении морфофункциональных изменений в миокарде и печени белых крыс, что подтверждается и результатами проведенного дисперсионного анализа.

Полученные результаты могут служить основой для разработки профилактических и лечебных мероприятий, направленных на коррекцию нарушений со стороны сердечно-сосудистой системы и печени, нормализацию нарушений обмена веществ, в первую очередь у категории лиц, которые выполняют ремонтные и профилактические работы на неотключенных ЛЭП и связанных с ними распределительных устройствах и силовых подстанциях. Результаты работы могут служить теоретическим обоснованием подходов к профессиональному отбору работников для выполнения работ под напряжением.

Ключевые слова: факторы линий электропередачи, переменное электрическое поле, экранирование, электрокардиография, миокард, обмен веществ, печень.

Размещено на Allbest.ru

...