Особливості ортопедичного лікування хворих на протезний стоматит

Размещено на http://allbest.ru

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

УДК 616.314-089.28-06:616.31-002)-08].002

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ОСОБЛИВОСТІ ОРТОПЕДИЧНОГО ЛІКУВАННЯ

ХВОРИХ НА ПРОТЕЗНИЙ СТОМАТИТ

14.01.22 - стоматологія

ПАЛКОВ Тарас Андрійович

Львів 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському державному медичному університеті ім. Данила Галицького МОЗ України.

Науковий керівник: кандидат медичних наук, професор

МАКЄЄВ Валентин Федорович, завідувач кафедри ортопедичної стоматології Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

ПАВЛЕНКО Олексій Володимирович,

професор кафедри ортопедичної стоматології Киівської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика

кандидат медичних наук, доцент

МУНТЯН Леонід Максимович

завідувач кафедри ортопедичної стоматології Вінницького державного медичного університету ім. М.І. Пирогова

Провідна установа - Національний медичний університет

ім. акад. О.О. Богомольця, кафедра ортопедичної стоматології, м. Київ.

Захист відбудеться “26” грудня 2000 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.600.01 у Львівському державному медичному університеті ім. Данила Галицького (79010, м. Львів, вул. Пекарська, 69)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького (79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 6)

Автореферат розісланий “22” листопада 2000 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради С.М.Чуклін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми

Основними матеріалами, які використовуються для виготовлення базисів пластинкових протезів, є похідні акрилової та метакрилової пластмас. Їх частка у всіх видах знімних конструкцій складає від 91% до 98% [Е.И.Гаврилов, 1984].

Проте базиси пластмасових знімних протезів несприятливо діють на слизову ротової порожнини, вони недостатньо стійкі в умовах перемінних механічних навантажень, порушують терморегуляцію тканин, що призводить до виникнення ускладнень, із яких найрозповсюдженішими є протезні стоматити [З.С.Василенко, 1980; Е.И.Гаврилов, 1974; Н.А.Темирбаев, 1989; E.Olveti, C.Hegedus, 1997]. Статистичні показники підтверджують збільшення частоти випадків стоматиту в пацієнтів, які користуються знімними пластмасовими протезами [E.Spiechowich зі співавт., 1994].

Розглядаючи причини, які викликають патологічні явища з боку слизової протезного ложа, більшість авторів відзначає один або декілька чинників, що їх обумовлюють.

До найвідоміших належать: вільний мономер, який залишається в товщі пластмасового базису (навіть при дотриманні режиму полімеризації) і дифундує з протеза в порожнину рота, подразнюючи слизову [З.С.Василенко, 1967; Павленко А.В., 1987; Н.А.Темирбаев, 1989; Sadamori зі співавт., 1992]; пори різної величини, горбки, шипи, гострі гребені, нерівності, які зустрічаються на внутрішній поверхні пластинкових протезів, також подразнюють слизову оболонку протезного ложа [З.С.Василенко, 1980; Я.В.Заблоцкий, 1990; E.J.Belfiglio, 1987; G.Gehre, 1981; I.V.Wagner, 1981]; колонізація внутрішньої поверхні знімних протезів грибками C.albicans, особливо при пониженій функції імунної системи пацієнта з наступним грибковим запаленням слизової протезного ложа [Л.Б.Борисова, И.С.Фрейдин, 1989; I.Olsen, J.M.Birkeland, 1977; R.P.Santarpia III зі співавт., 1993].

У зв'язку з наведеними недоліками акрилових пластмас, як конструкційних матеріалів для виготовлення знімних пластинкових протезів, особливого значення набуває всебічне та ґрунтовне дослідження патологічних явищ, зумовлених носінням знімних протезів, пошук нових методів лікування, які базуються на ліквідації причин ускладнень та використанні матеріалів, які могли б замінити пластмаси.

Стоматологічне лікування хворих із знімними пластинковими протезами здійснюється, як правило, методом послідовного виключення можливого шкідливого впливу протезів на підпротезну слизову і не завжди досягає бажаних результатів.

На думку багатьох авторів [Л.Ф.Власова, 1990; Э.С.Дегтярева, Е.А. Сосенкова, 1977; Я.В. Заблоцкий, 1990; Х.А. Каламкаров зі співавт., 1978; М.А. Нападов, Ю.Б. Гуркина, 1979; М.М. Рожко, 1993; Н.П.Cысоев, 1991; F.Gasser, 1970; E.Olveti, C.Hegedus, 1997; O.W.Rogers, 1970], актуальною є проблема підвищення біологічної толерантності знімних протезів, як через удосконалення традиційної технології виготовлення пластмасових протезів, так і через використання інших матеріалів, які могли б замінити пластмаси.

Одним із альтернативних методів попередження ускладнень, пов'язаних з використанням знімних протезів з пластмаси, є виготовлення протезів із металевими базисами та знімних протезів із еластичними прокладками.

Хоча використанню базисів знімних протезів із сплавів металів та з застосуванням еластичних прокладок в науковій літературі приділено значну увагу, проте точно не встановлено для яких хворих і з якими ускладненнями в ротовій порожнині доцільно виготовляти такі протези.

Крім того, недостатньо визначений зв'язок між видом матеріалу, структурою його поверхні та здатністю до мікробної контамінації, що може бути вирішальним фактором у виникненні протезного стоматиту.

Актуальним залишається питання забезпечення достатньої міцності з'єднання між акриловим базисом знімного протеза та еластичною прокладкою, що сприяє довготривалому використанню знімних протезів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Ди-сертаційна робота є фрагментом комплексної наукової теми колективу кафедри ортопедичної стоматології Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького “Розробка та вдосконалення технологічних процесів і методів попередження можливих ускладнень, які виникають в процесі ортопедичного лікування хворих з дефектами і деформаціями зубощелепної системи” (№ держреєстрації 0197V007132).

Мета і завдання дослідження

Мета - опрацювання та удосконалення новітніх методів лікувальної ортопедичної допомоги хворим на протезний стоматит. Для досягнення поставленої мети було заплановано вирішити такі завдання:

- провести клінічне обстеження осіб, які користуються знімними протезами, ґрунтовно проаналізувати їх скарги, а також визначити кількість і характер ускладнень, зумовлених цими протезами;

- вивчити мікрорельєф матеріалів, яких використовують для знімних протезів;

- дослідити зв'язок між структурою матеріалів для знімних протезів і грибково-бактерійною колонізацією їх поверхонь;

- провести мікробіологічне дослідження та визначення рН слини пацієнтів із різними видами ускладнень, зумовлених знімними протезами;

- запропонувати раціональні методи виготовлення біосумісних протезів для хворих з явищами підвищеної чутливості до пластмаси.

Об'єкт дослідження - медичні ускладнення, які виникають в результаті користування знімними пластинковими зубними протезами.

Предмет дослідження - порівняльна оцінка ступеня біологічної сумісності знімних пластинкових протезів виготовлених із різних матеріалів та особливості їх впливу на слизову ротової порожнини в нормі та у хворих на протезний стоматит.

Методи дослідження:

- дослідження у хворих стану внутрішньої поверхні знімних пластинкових протезів стоматологічним освітлювачем ОСМ-3;

- вивчення мікрошорсткості поверхні матеріалів для знімних протезів за допомогою растрового електронного мікроскопа TESLA BS-30;

- дослідження міцності на розрив з'єднання еластичних матеріалів для протезних прокладок із акриловою базисною пластмасою в універсальній розривній установці;

- дослідження крайового прилягання базисних пластмас до еластичних прокладок за допомогою мікроскопа ЛОМО Биолам Р7;

- дослідження адсорбтивної здатності грибків C.albicans на різних протезних матеріалах методом посівів-відбитків;

- вивчення грибкової колонізації внутрішніх поверхонь знімних протезів методом агарових реплік;

- клінічне спостереження за хворими на протезний стоматит, яким було надане ортопедичне лікування з використанням запропонованих методик.

Наукова новизна одержаних результатів

Уперше за допомогою растрового мікроскопа вивчено та порівняно мікроструктуру поверхні сплавів металів, пластмаси та А-силіконової еластичної прокладки, яких використовують при виготовленні знімних протезів.

Уперше досліджено міцність на розрив між еластичними полівінілсилоксановими прокладками та базисною пластмасою; здійснено їх порівняльну оцінку.

Визначено ступінь адсорбції грибків ротової порожнини до поверхонь матеріалів для знімних протезів, у залежності від їх структури.

Вивчено мікробну контамінацію та рН ротової рідини хворих із ускладненнями в ротовій порожнині, які зумовлені знімними протезами.

Запропоновано власний метод виготовлення знімних протезів із еластичною прокладкою зі заданою оптимальною товщиною прокладки та базису.

Практичне значення одержаних результатів

Опрацьований метод виготовлення знімних протезів із еластичною прокладкою з точним вимірюванням оптимальної товщини прокладки та базису дозволяє продовжити термін використання зубних протезів та рекомендується застосовувати у хворих із явищами підвищеної чутливості до пластмасових знімних протезів.

Особистий внесок здобувача

Дисертаційна робота є особистим завершеним дослідженням. Автор самостійно здійснив пошук, систематизував та проаналізував наукову літературу за поданою темою, опрацював експериментальні та клінічні методи дослідження, самостійно провів експериментальні та клінічні спостереження, випрацював та застосував метод виготовлення знімних протезів із еластичною прокладкою зі заданою товщиною прокладки та базису для хворих з явищами підвищеної чутливості до пластмаси, проаналізував та узагальнив отримані результати і виклав їх у вигляді рукопису дисертаційної роботи.

Апробація результатів дисертації

Основні положення і результати досліджень дисертаційної роботи підтверджено та апробовано на спільному засіданні кафедри ортопедичної стоматології та кафедри хірургічної та ортопедичної стоматології факультету післядипломної освіти Львівського державного медичного університету.

За матеріалами дисертації виголошено доповіді на міжнародній конференції в м. Шльонску, 1998 (Польща); на науковій конференції “Актуальні проблеми ортопедичної стоматології”, присвяченій 35-річчю кафедри ортопедичної стоматології Львівського державного медичного інституту, 1996; на науковій конференції стоматологічного факультету ЛДМУ, присвяченому 80-річчю проф. Л.А.Луцик, 1998; на науково-практичній конференції “Нові методики та технології” присвяченій 40-річчю стоматологічного факультету Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького, 1998.

Публікації

За темою дисертаційної роботи опубліковано 13 наукових праць, із них 6 статей у фахових журналах, 7 - у збірниках наукових праць та тезах наукових конференцій.

Обсяг і структура дисертації

Основний текст роботи викладений на 156 сторінках машинопису і складається із вступу, огляду літератури, власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, списку використаних джерел та додатку. Дисертація містить 21 таблицю і 62 рисунки. Список використаних джерел науково-медичної інформації складає 215.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріал і методи дослідження

Клінічно обстежено 112 пацієнтів, у яких досліджено стан 186 пластмасових протезів.

При обстеженні брали до уваги: вік і стать хворих, сприйняття ними протезів, їх якість та гігієнічний стан, ускладнення внаслідок користування знімними протезами, стан слизової оболонки протезного ложа, вплив інших супровідних чинників.

Для вивчення мікрошорсткості матеріалів, яких використовують для виготовлення знімних протезів, досліджено поверхні 28 зразків розміром 10102 мм пластмаси "Етакрил", еластичного А-силіконового матеріалу “Mucopren soft”, сплавів металів "Керадент", "Пластокрист", "Целліт-М", "КХС”, нержавіючої сталі 20Х18Н9Т. Дослідження мікроструктури зразків проводили прямим методом за допомогою растрового електронного мікроскопа TESLA BS-30, роздільна здатність якого складає 50 нм. Препарований зразок вносили в мікроскоп, розглядали мікроструктуру поверхні при збільшенні 500 і 700. Найхарактерніші ділянки фотографували.

Для дослідження міцності з'єднання еластичних прокладок на основі полівінілсилоксанів (А-силіконів) “Ufi Gel Р” (“VOCO”, Німеччина), “Mucopren soft” (“Kettenbach”, Німеччина) та поліхлорвінілових прокладок “ПМ-01” (“Стома”, Україна) із жорсткою акриловою базисною пластмасою “Етакрил” (“Стома”, Україна) було досліджено 51 пластмасовий зразок, де еластичні прокладки товщиною 2,5 мм були розміщені всередині зразка. Формування прокладки “ПМ-01” проводили методом компресійного пресування.

Для визначення міцності з'єднання провели випробовування на розрив згідно ГОСТу 11262-68.

Силу розтягу, що призводила до руйнуючого ефекту, визначали відношенням навантаження, при якому розривається зразок, до початкової площі його поперечного перетину.

Для вивчення щільності крайового прилягання базисних пластмас до еластичних прокладок було отримано 18 “здвоєних” зразків із жорсткими базисними акриловими пластмасами “Етакрил”, “Фторакс”, “Zhermacryl-H” між якими був розміщений прошарок еластичного матеріалу на основі А-силіконів - “Mucopren soft” чи “Ufi Gel P”. Еластичні прокладки були виготовлені, дотримучись технологічних вимог фірм-виробників “Kettenbach”, Німеччина та “VOCO”, Німеччина. Зразки досліджували в мікроскопі і фотографували.

Для визначення in vitro здатності грибків роду Candida адсорбуватися на матеріалах для зубних протезів було досліджено по 5 пластинок металевих сплавів "КХС", "Керадент", "Пластокрист", "Целіт-М"; пластмаси гарячої полімеризації "Етакрил" і "Zhermacryl-H"; пластмаси холодної полімеризації "Протакрил"; еластичного А-силіконового матеріалу “Mucopren sоft”. Дослідження адсорбції грибків проводили з використанням слини та без неї.

Для дослідження заселення внутрішньої поверхні знімних протезів грибками роду Сandida, бактерійного пейзажу та рН ротової рідини обстежено 58 пацієнтів віком від 45 до 75 років, які користувалися знімними пластинковими протезами, виготовленими з акрилових пластмас. Пацієнтів було поділено на 4 групи. До першої групи ввійшли пацієнти зі запаленням слизової - І клас за Ньютоном (Newton). До другої - з ознаками запалення слизової ІІ та ІІІ класу за Ньютоном. Пацієнти без ознак запалення слизової, але зі суб'єктивними відчуттями в ротовій порожнині, які класифікувалися як "синдром палаючого рота" склали третю групу. До четвертої групи зарахували пацієнтів "без скарг" зі здоровою слизовою піднебіння (контрольна група).

У пацієнтів вивчали вплив терміну користування знімними протезами на мікробне заселення слизової рота. Залежно від терміну користування протезами, було сформовано три групи осіб. До першої групи увійшли пацієнти, які користовувалися знімними протезами до трьох місяців, до другої - пацієнти з терміном користування знімними протезами від трьох місяців до двох років, до третьої - більше двох років.

Для дослідження впливу матеріалів, з яких виготовлені протези, на мікробну флору та рН слини обстежено 40 пацієнтів, які користувалися верхньощелепними знімними протезами з різних матеріалів. До першої групи увійшли пацієнти зі знімними пластмасовими протезами з литим металевим базисом (20 осіб). Другу групу склали пацієнти зі знімними пластинковими протезами, виготовленими на основі тільки акрилових пластмас (20 осіб).

Для дослідження топографії заселення грибків на внутрішній поверхні знімних протезів використовували методику агарових реплік, за R.P.Santarpia ІІІ зі співавт. Визначення рН ротової рідини здійснювали в компараторі Міхаеліса (колориметричний метод).

Результати досліджень

При дослідженні міцності матеріалів на розрив виявлено, що з'єднання між еластичними полівінілсилоксановими прокладками холодної полімеризації“Ufi Gel P” i “Mucopren soft” та жорсткою акриловою пластмасою “Етакрил” перевищували аналогічні показники для поліхлорвінілової пластмаси гарячої полімеризації “ПМ-1” (табл. 1). Крім того, для полівінілсилоксанових прокладок був характерним переважно когезивний тип розривів, в той час, коли при порушенні з'єднання на межі між еластичною пластмасою “ПМ-01” і акриловою пластмасою переважав адгезивний тип розривів.

Таблиця 1

Показники руйнуючої сили розриву з'єднання еластичних пластмас із жорсткою акриловою пластмасою

Якщо ж порівнювати міцність з'єднання на розрив між еластичними прокладками з А-силіконів, то можна стверджувати про кращі характеристики міцності з'єднання еластичної прокладки “Ufi Gel P” з базисною пластмасою.

Мікроскопічні дослідження межі з'єднання зразків еластичних пластмас “Mucopren soft” і “Ufi Gel P” із жорсткими базисними пластмасами “Етакрил”, “Фторакс”, “Zhermacryl-H”, засвідчили, що краєве прилягання вздовж межевої лінії було щільним, без утворення крайових щілин і пор у більшості досліджених зразків (94,5% 2,5).

Дослідження ступеня мікрошорсткості зразків як “Mucopren soft”, так і “Ufi Gel P” при їх з'єднанні із усіма базисними пластмасами засвідчили, що поверхні переважної більшості зразків були шорсткішими, у тих випадках, коли товщина дослідженого прошарку еластичної пластмаси складала більше, ніж 2мм.

Крім того встановлено, що одні і ті ж зразки у різних досліджених ділянках характеризувалися різною мікроструктурою поверхні.

Різна мікроструктура поверхні одних і тих же зразків може бути віднесена до якості полірування.

Ретельно здійснене полірування сприяє утворенню гладшої поверхні, тим самим знижує мікробну колонізацію і ризик виникнення ускладнень.

При вивченні здатності різних протезних матеріалів до адсорбції грибків C.albicans в умовах in vitro з використанням слини виявлено, що у присутності слини ступінь адсорбції грибків C.albicans різними протезними матеріалами є неоднаковим.

Відмінні ступені адсорбції грибків C.albicans на різних протезних матеріалах виявлено також і в середовищі без слини (рис. 1).

Рис.1. Показники адсорбції грибків С.albicans на матеріалах з яких виготовляються зубні протези (1 - “КХС”, 2 - “Керадент”, 3 - “Целіт-М”, 4 - “Пластокрист”, 5 - “Етакрил”, 6 - “Zhermacryl-H", 7 - “Протакрил”, 8 - "Mucopren soft").

Зокрема, найменше колоній грибків виявлено в посівах із відбитків металевих сплавів "КХС", "Керадент", "Целіт-М", "Пластокрист" (20,22,0 - 21,02,0 у досліді з використанням слини та 20,82,0 - 23,82,0 у досліді без використання слини). Найбільший ступінь адсорбції грибків C.albicans виявлено на пластинках пластмаси холодної полімеризації "Протакрил" (26,62,0 в досліді з використанням слини і 30,22,2 в досліді без слини). Показники адсорбції грибків на пластмасах гарячої полімеризації "Zhermacryl-H" (25,02,0 в досліді з використанням слини і 25,22,0 в досліді без слини), “Етакрил” (25,42,0 в досліді з використанням слини і 25,42,0 в досліді без слини) були дещо нижчими, ніж на пластинах з пластмаси холодної полімеризації “Протакрил”. Полівінілсилоксановий матеріал “Mucopren soft” (25,22,0 в досліді з використанням слини і 29,02,1 в досліді без слини) за здатністю до адсорбції грибків C.albicans в присутності слини має однакові показники з пластмасами гарячої полімеризації "Етакрил", "Zhermacryl-H".

Здатність адсорбувати на своїй поверхні грибки C.albicans у всіх матеріалів зменшувалася в присутності слини (виняток становить "Целіт-М").

Порівнюючи ступінь адсорбції грибків C.albicans на різних протезних матеріалах, можна зробити висновок про те, що кількість адсорбованих грибків залежить від природи протезних матеріалів.

Виявлено тенденцію до зменшення адсорбції грибків C.albicans на пластинках зі сплавів металів, порівняно з пластмасовими та А-силіконовими зразками

При вивченні грибкового заселення пластинкових пластмасових протезів у пацієнтів із ускладненнями у ротовій порожнині, спричинених знімними протезами, виявлено, що найбільша колонізація грибками роду Сandida при посівах агарових реплік спостерігалася у пацієнтів зі запаленням слизової І класу за Ньютоном (І група) - 38,9%. Частота випадків росту грибків на агарових репліках пацієнтів зі запаленням слизової ІІ та ІІІ класів за Ньютоном (ІІ група) -30,0% була теж вищою, ніж у пацієнтів контрольної групи (IV група) -14,3%.

Не виявлено суттєвого зв'язку між ступенем колонізації внутрішньої поверхні знімних протезів грибками роду Candida і явищами “синдрому палаючого рота” у хворих ІІІ групи (11,8% випадків грибкової колонізації).

Отже, отримані дані свідчать, що грибкова колонізація внутрішньої поверхні знімних протезів часто супроводжує запалення слизової протезного ложа і, можливо, є одним із чинників його виникнення.

У 55,63,2 % випадків у пацієнтів зі запаленням слизової І класу за Ньютоном (І група) локалізація запалення на слизовій співпадала з місцем скупчення колоній грибків на агарових репліках

Також встановлено закономірність: зі збільшенням грибкової колонізації знижувалося рН ротової рідини, тобто у групах пацієнтів зі запаленням слизової оболонки відхилення рН слини в кислу сторону було значнішим, ніж у пацієнтів контрольної групи (І група - 6,40±0,05; ІІ група - 6,63±0,01; IV група - 6,80±0,05).

У пацієнтів, які користувалися знімними пластмасовими протезами, виявляли представників нетипової для ротової порожнини бактерійної флори, а саме: S.аureus., S.еpidermidis, S.saprophyticus, S.haemolyticus, С.pseudodiphtericum. Особливо значну кількість резидентної мікрофлори визначено у хворих зі запаленням слизової (І клас за Ньютоном). Не виключена можливість, що наявність нетипової мікрофлори посилює запальні процеси.

Не виявлено суттєвої різниці між заселенням бактерійною мікрофлорою слизової піднебіння у пацієнтів із "синдромом палаючого рота" (ІІІ група) та аналогічними показниками в пацієнтів контрольної групи (ІV група). Ці результати вказують на те, що бактерійні чинники не є причиною виникнення "синдрому палаючого рота" у осіб ІІІ групи.

При збільшенні терміну користування знімними пластмасовими протезами у пацієнтів виявлено тенденцію до зростання грибкового та бактерійного заселення та відхилення рН ротової рідини як у кислу, так і в лужну сторони.

Отримані результати свідчать про те, що заселення грибками внутрішньої поверхні знімних протезів із пластмаси було більше вираженим, а рН ротової рідини - більше кислим у пацієнтів із пластмасовими знімними протезами, ніж у пацієнтів зі знімними протезами з металевим базисом (у пацієнтів зі знімними протезами з металевим базисом - 12,6 %, рН ротової рідини - 6,75±0,02; у пацієнтів зі знімними пластмасовими протезами - 14,3 %, рН ротової рідини - 6,80±0,02). Крім того, ступінь заселення слизової піднебіння бактерійною мікрофлорою був дещо вищим у пацієнтів зі знімними пластмасовими протезами, ніж у пацієнтів зі знімними протезами з металевим базисом.

Як було доведено нашими мікроскопічними дослідженнями ступень мікрошорсткості А-силіконових еластичних прокладок залежить від товщини самої еластичної прокладки і досягає критичних величин при товщині прокладки більше 2 мм. Крім того, беручи до уваги думку різних авторів [D.M Сasey., E.C.Sheer, 1993; J.O. Corwin, T.R.Saunders, 1992; O.Kutay, 1994] про те, що довготривалість користування знімними протезами з еластичною прокладкою залежить від товщини прокладки і протезного базису, ми застосували та опрацювали спосіб виготовлення знімних протезів із заданою товщиною протезного базису та еластичної прокладки. При цьому за отимальну товщину протезного базису вважали 3мм і еластичної прокладки - 2 мм. протез акриловий мікроорганізм

Спираючись на опрацьовану літературу та на результати власних досліджень, ми прийшли до висновку про те, що лікування хворих із патологічними явищами з боку слизової, які викликані знімними протезами, повинно бути диференційованим, залежно від етіологічного чинника. Пріорітетним у лікуванні таких хворих є використання альтернативних до пластмас матеріалів.

Перед ортопедичним лікуванням усім пацієнтам зі запаленням слизової оболонки ротової порожнини здійснювали мікробіологічне дослідження на наявність грибків роду Candida. При виявленні росту грибків на живильному середовищі Сабуро, призначали протигрибкове лікування ністатином за загальновизначеною схемою.

Подальше лікування полягало у виготовленні усім хворим із запаленням слизової ротової порожнини, із “синдромом палаючого рота" та хворим із незадовільним станом знімних протезів нових протезів, які повністю складалися чи включали ортопедичні конструктивні елементи зі сплавів металів та еластичних прокладок.

При виборі конструкції та матеріалу для нових знімних протезів, зрозуміло, враховувався верифікований діагноз та топографія дефектів зубних рядів.

Усім хворим із протезним стоматитом (ІІ клас за Ньютоном), тобто при верифікуванні протезного стоматиту алергічного чи хімічно-токсичного походження, лікування спрямовували на виключення шкідливої дії пластмаси, виготовляючи нові знімні протези із металевим базисом (“КХС”, “Керадент”, “Пластокрист”, “Целіт-М”), або знімні протези із полівінілсилоксановими еластичними прокладками, що значно зменшувало контамінацію грибків на їх внутрішній поверхні.

З тієї ж причини, для групи хворих із "синдромом палаючого рота" та значній кількості хворих із незадовільним станом знімних протезів (погана ретенція) було здійснено уточнення їх внутрішньої поверхні А-силіконовим еластичним матеріалом, або виготовлені нові знімні протези з полівінілсилоксановою прокладкою.

Усім хворим із протезним стоматитом (І клас за Ньютоном) та частині хворих із незадовільним станом знімних протезів (часті поломки), також було виготовлено знімні пластинкові протези з литим металевим базисом.

Такий підхід до лікування хворих дозволив досягнути позитивного клінічного ефекту (відсутність скарг, зникнення запалення слизової протезного ложа) у 55 із 60 пацієнтів (91,7±3,4 %), яких ми постійно курували.

ВИСНОВКИ