Клініко-інструментальна оцінка ефективності каптоприлу та еналаприлу під час ранньої реабілітації та проспективного спостереження у хворих на Q-інфаркт міокарда

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ютанова А.В. Функціональний стан лівого шлуночка у хворих на гострий інфаркт міокарда при лікуванні інгібіторами ангіотензин-перетворюючого ферменту // Практична медицина.-1997.-№3-4.-С.27-29.

2. Ютанова А.В. Вплив інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту на адаптацію системи кровообігу до фізичного навантаження у хворих з гострим інфарктом міокарда //Український кардіологічний журнал.-1997.-№2.-С.24-26.

3. Ютанов В.І., Ютанова А.В., Абрагамович О.О., Олійник Т.С., Заяць З.Е., Федоренко Т.О. Особливості клінічного перебігу та функція лівого шлуночка у хворих на інфаркт міокарда при довготривалому лікуванні каптоприлом та еналаприлом // Практична медицина.-1999.-№3-4.-С.37-39.

4. Ютанова А.В., Сичов О.С., Ютанов В.І. Порівняльна дія каптоприлу та едніту на електричну стабільність серця під час холтерівського моніторування електрокардіограми у хворих на гострий інфаркт міокарда // Практична медицина.-1999.-№3-4.-С.75-77.

5. Ютанова А.В., Сичов О.С., Ютанов В.І. Динаміка ехокардіографічних показників у хворих на гострий інфаркт міокарда під час лікування еднітом // Практична медицина.-1999.-№3-4.-С.79-81.

6. Ютанова А.В. Дослідження антиаритмічної дії еналаприлу у хворих з гострим інфарктом міокарда з використанням методу холтерівського моніторування електрокардіографії // Український кардіологічний журнал.-1997.- №1 (Вип. ІІ).- С.57-58.

7. Ютанов В.І., Абрагамович О.О., Ютанова А.В. Інгібітори ангіотензин-перетворюючого фермента у лікуванні хворих на ішемічну хворобу серця // Практична медицина.-1997.-№7-8.-С.60-63.

8. Ютанов В.І., Абрагамович О.О., Ютанова А.В. Антиаритмічна дія еналаприлу у хворих на гострий інфаркт міокарда, за даними холтерівського моніторування ЕКГ // Практична медицина.-1998.-№5-6.-С.102-103.

9. Ютанова А.В., Ютанов В.І. Полівалентна гемодинамічна дія еналаприлу у хворих на гострий інфаркт міокарда. // Матеріали пленуму правління Українського наукового товариства кардіологів “Гостра та хронічна серцева недостатність, раптова смерть”. - Український кардіологічний журнал.-1995.- Додаток.- С.14-15.

10. Ютанов В.І., Ютанова А.В., Антоненко Л.М., Павлик С.С. Співставлення ефективності ранньої фізичної реабілітації хворих з гострим інфарктом міокарда та використання каптоприлу // Матеріали V конгресу кардіологів України. 12-14 травня 1997 р., м. Київ. - Український кардіологічний журнал.-1996.-Додаток до №3.-С.97-98.

11. Ютанова А.В. Застосування інгібіторів ангіотензин-перетворюючого фермента в лікуванні інфаркту міокарда. // Сучасні аспекти невідкладної медичної допомоги. Матеріали ювілейної науково-практичної конференції, присвяченої 25-річчю створення Львівської міської клінічної лікарні швидкої допомоги. 27-28 лютого 1997 року. Книга ІІ. - Львів. - 1997. - С.125.

12. Ютанова А.В., Абрагамович О.О., Ютанов В.І. Вплив еналаприлу на адаптацію системи кровообігу до фізичного навантаження у хворих на гострий інфаркт міокарда // Тези наукових доповідей. Матеріали VI Національного конгресу кардіологів України. 18-21 вересня 2000 р.- Київ.-С.139.

13. Yutanov V., Zharinov O., Pavlyuk V., Chubuchny V., Yutanova A. Enalapril in acute myocardial infarction: hemodynamic and antiarrythmic impact // Abstr. 8th European Congress of Intensive Care Medicine.-Athen, Greece.- Intensive Care Medicine. - 1995.- Vol. 21 (Suppl. 1). - P.S214.

АНОТАЦІЯ

Ютанова А.В. Клініко-інструментальна оцінка ефективності каптоприлу та еналаприлу під час ранньої реабілітації та проспективного спостереження у хворих на Q-інфаркт міокарда.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 - Кардіологія. Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України, Київ, 2000.

Дисертація присвячена вивченню впливу каптоприлу та еналаприлу на перебіг захворювання, процеси відновлення працездатності і віддалені результати лікування у хворих на неускладнений Q-інфаркт міокарду, що пройшли ранню реабілітацію. Обстежено 187 хворих. Встановлено, що достовірну кореляцію зі зниженням подвійного добутку протягом спостереження у цих хворих мало зменшення об'ємів лівого шлуночку. Встановлено, що у хворих, які вживали ІАПФ, через 3 і 12 місяців навантажувальна велоергометрія рідше в 1,8 раз зупинялась внаслідок появи депресії ST сегментів ЕКГ, що свідчить про антиішемічний ефект препаратів даної групи. Встановлений антиаритмічний ефект ІАПФ в вигляді достовірного зниження на тлі їх прийому більш ніж на 1/3 кількості поодиноких шлуночкових екстрасистол і на 50% пробіжок нестійкої шлуночкової тахікардії. Підтверджено, що призначення ІАПФ з першої доби неускладненого Q-інфаркта міокарда призводить до покращання віддаленого прогнозу, а саме до зниження частоти виникнення серцево-судинних подій.

Ключові слова: інфаркт міокарда, каптоприл, еналаприл, рання реабілітація, проспективне спостереження.

THE SUMMARY

Yutanova A.V. The clinical and instrumental assessment of efficacy of the captoprilum and enalaprilum during an early rehabilitation and prospective observation at the patients with a Q-myocardial infarction. - The manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of medical sciences on a speciality 14.01.11 - Cardiology. Institute of a cardiology Academy of medical sciences of Ukraine, Kiev, 2000.

The dissertation is devoted to study of influence of Captoprilum and Enalaprilum on the disease, processes of regeneration of a working capacity and long-term results of treatment at the patients with a uncomplicated Q-myocardial infarction, which have passed an early rehabilitation. It is observed 187 patients. Established significant correlation between decrease of double product and decrease of left ventricular volumes during observation for such patients. Revealed, that at the patients, which take inhibitors of angiotensin-converting enzyme, through 3 and 12 months exercise test less often in 1,8 times was interrupted due to appearance of ST segments depression, that testifies to antiischemic effect of drugs of the given bunch. The antiarrhythmic effect of inhibitors of angiotensin-converting enzyme based on significant decrease more than on 1/3 quantities of single ventricular extrasystoles and on 50% of runs of nonresistant ventricular tachycardia. Is confirmed, that the assignment of inhibitors of angiotensin-converting enzyme since the first day of a uncomplicated Q-myocardial infarction results in improving of long-term prognosis, especially in decrease of cardiovascular events frequency.

Key words: a myocardial infarction, Captoprilum, Enalaprilum, early rehabilitation, prospective observation.

АННОТАЦИЯ

Ютанова А.В. Клинико-инструментальная оценка эффективности каптоприла и эналаприла во время ранней реабилитации и проспективного наблюдения у больных с Q-инфарктом миокарда. -Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.11 - Кардиология. Институт кардиологии им. акад. Н.Д. Стражеско АМН Украины, Киев, 2000.

Диссертация посвящена изучению влияния каптоприла и эналаприла на течение заболевания, процессы восстановления трудоспособности и отдаленные результаты лечения у больных с неосложненным Q-инфарктом миокарда, которые прошли раннюю реабилитацию.

Целью исследования было оценка влияния каптоприла и эналаприла на течение заболевания, процессы восстановления трудоспособности и отдаленные результаты лечения у больных с неосложненным Q-инфарктом миокарда, которые прошли раннюю реабилитацию по схеме Николаєвой.

Все 187 больных слепым методом конвертов были разделены на три группы. В I “контрольную” группу включены 60 больных, которые получали традиционное лечение острого инфаркта миокарда без ингибиторов АПФ. Во II группу включены 65 больных, которые вместе с традиционным лечением получали каптоприл в дозе 50-100 мг в сутки. Третью группу составляли 62 больных, которые вместе со стандартным лечением получали эналаприл в дозе 10-20 мг в сутки.

По основным демографическим и медицинским показателями больные обследованных групп статистически не отличались и были полностью сопоставимы.

Использовались общеклинические методы, опрашивание больного, физикальное обследование, измерение артериального давления и исследование электрокардиограммы в покое, велоэргометрия для определения реакции параметров системной гемодинамики на нагрузку и определение толерантности к физической нагрузке, эхокардиография для определения параметров внутрисердечной гемодинамики, суточное мониторирование ЭКГ для определения желудочковых и наджелудочковых нарушений сердечного ритма и проводимости сердца.

Установлено, что под влиянием ИАПФ на 20-й день лечения уменьшалось на 25-50% время реституции частоты сердечных сокращений, систолического и диастолического артериального давления после дозированной физической нагрузки. Установлена корреляция со снижением двойного произведения на протяжении наблюдения у этих больных и уменьшением объемов левого желудочка. Определено, что у больных, которые употребляли ИАПФ, через 3 и 12 месяцев нагрузочная велоэргометрия реже (в среднем в 1,8 раз) останавливалась вследствие появления депрессии ST сегментов ЭКГ, что свидетельствует о антиишемическом эффекте препаратов данной группы. Установлен антиаритмический эффект ИАПФ в виде возможного снижения на фоне их приема больше чем на 1/3 количества одиночных желудочковых экстрасистол и на 50% пробежек нестойкой желудочковой тахикардии. По данным корреляционного анализа впервые определено, что влияние ИАПФ на желудочковые аритмии связаны не только с уменьшением конечно-систолического объема левого желудочка, но и с снижением значения показателя двойного произведения во время велоэргометрии, а влияние эналаприла на количество наджелудочковых экстрасистол имеет возможную корреляцию с уменьшением размера левого предсердия и уровня систолического артериального давления.

Учитывая цель исследования, на протяжении 18 месяцев оценивалась частота основных сердечно-сосудистых событий. Учитывая то, что число пациентов со временем уменьшалось, для этих расчетов был использован метод Каплана-Мейера. При этом установлено, что дестабилизация ИБС, требующая госпитализации, была достоверно ниже в группе пациентов, к лечению которых добавлен каптоприл (4,8%, RR=0,33, р<0,05) в сравнении с контрольной группой больных (17,3%). В группе больных, которые употребляли эналаприл этот показатель снизился недостоверно и составил 8,3% (RR=0,47). В свою очередь, эналаприл позволил более существенно повлиять на риск развития “конечных точек” исследования (к которым относили развитие смерти или повторного инфаркта миокарда). В I-й группе частота этих событий составляла 14,8%, во II-й группе - 6,3% (RR=0,40) и в III-й группе - 5,0% (RR=0,37, p<0,05). На фоне приема ИАПФ достоверно снижался риск развития больших сердечно-сосудистых и всех сердечных событий (инфарктов миокарда, кардиальных смертей и дестабилизаций ИБС) с 32,1% в контрольной группе к 9,6% (RR=0,30, p<0,01) в II-й и до 13,3% (RR=0,32, p<0,02) III-й группах. В этих группах также достоверно уменьшилась частота развития всех сердечно-сосудистых событий (к которым относили сердечные события и мозговые инсульты) - до 11,1% (RR=0,27, p<0,005) в II-й группе и до 13,3% (RR= 0,29, p<0,01) в III-й группе, в то время, как в I-й группе этот показатель составлял 36,1%.

Ключевые слова: инфаркт миокарда, каптоприл, эналаприл, ранняя реабилитация, проспективное наблюдение.

Размещено на Allbest.ru