Клініко-параклінічна характеристика стану здоров’я дітей, які народилися у батьків-ліквідаторів Чорнобильської аварії та постійно мешкають в регіоні Донбасу, обґрунтування методів їх реабілітації

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА ТА ГІНЕКОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

УДК 616-053.2-076.5+612.017:

[614.867(477.61/62)]:616-036.865

Клініко-параклінічна характеристика стану здоров'я дітей, які народилися у батьків-ліквідаторів чорнобильської аварії та постійно мешкають в регіоні Донбасу, обґрунтування методів їх реабілітації

14.01.10 - педіатрія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Соннов Валерій Володимирович

Київ 2000

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Луганському державному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Антипкін Юрій Геннадійович, Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, керівник відділення клініко-імунологічних та метаболічних порушень у дітей.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Андрущук Аліса Опанасівна, Національний державний медичний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ України, професор кафедри педіатрії №1;

доктор медичних наук, професор Шкіряк-Нижник Зореслава Антонівна, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології.

Провідна установа: Науково-дослідний інститут охорони здоров'я дітей та підлітків МОЗ України, м. Харків, відділення педіатрії.

Захист відбудеться “ 27 ” червня 2000р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.553.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук за спеціальностями “Педіатрія”, “Акушерство і гінекологія” при Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (04050, м. Київ - 50, вул. Мануїльського, 8).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (04050, м. Київ-50, вул. Мануїльського,8).

Автореферат розісланий “ 20 ” березня 2000 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л.В. Квашніна

здоров'я імунітет ксенобіотик

АНОТАЦІЯ

Соннов В.В. Клініко-параклінічна характеристика стану здоров'я дітей, які народилися у батьків-ліквідаторів наслідків Чорнобильської аварії та постійно мешкають в регіоні Донбасу, обгрунтування методів їх реабілітації.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 - педіатрія. Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. Київ 1999. Рукопис.

Робота присвячена питанням діагностики та лікування відхилень здоров'я дітей, які народилися в сім'ях батьків-ліквідаторів та постійно проживають в техногенно забрудненому промисловому регіоні. Відзначені особливості захворюваності цих дітей, їх фізичного та нервово-психічного розвитку. Виявлені характерні клініко-імунологічні та цитогенетичні ознаки здорових дітей. Встановлені клініко-імунологічні особливості преморбідного статусу часто хворіючих на ГРЗ дітей цього контингенту. Обгрунтовані методи їх реабілітації, які спрямовані на поліпшення адаптаційних реакцій організму з урахуванням застосування імунокоректорів та комплексу полівітамінів і мікроелементів. При цьому наголошується на ефективності їх санаторного оздоровлення в місцевому санаторно-реабілітаційному центрі і дитячих закладах за місцем постійного проживання.

Ключові слова: діти, часто хворіючі на ГРЗ діти, Чорнобильська аварія, промисловий регіон, імунний статус, цитогенетична діагностика, реабілітація.

АННОТАЦИЯ

Соннов В.В. Клинико-параклиническая характеристика состояния здоровья детей, которые родились у отцов-ликвидаторов Чернобыльской аварии и постоянно проживают в регионе Донбасса, обоснование методов их реабилитации.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10 - педиатрия. Институт педиатрии, акушерства и гинекологии АМН Украины. Киев 1999. Рукопись.

В работе представлены результаты впервые проведенного комплексного изучения состояния здоровья дошкольников, родившихся в семьях отцов-ликвидаторов Чернобыльской аварии и постоянно проживающих в техногенно загрязненном промышленном регионе Донбасса. Данный регион характеризуется запредельным загрязнением воздуха техногенными химическими ксенобиотиками.

Работа проведена в рамках отраслевой научно-технической программы в области медицины С.№4 с фрагментом НИР приоритетного финансирования Кабинета Министров Украины “Отработка системы иммунологического мониторинга и иммунореабилитации рабочих основных отраслей крупного промышленного производства и населения группы риска промышленной зоны Донбасса” и С.№27 “Комплексная программа исследований последствий аварии на Чернобыльской АЭС (медицинские аспекты)”.

В ходе работы проведено скрининговое обследование 465 детей 1988-1990 годов рождения, которые родились в семьях отцов-ликвидаторов аварии на Чернобыльской АЭС. Родители детей работали на ЧАЭС в 1986-1987 годах и получили общее облучение до 0,45 Гр.

Изучались клинико-параклинические показатели у 465 детей 1-2 групп здоровья из семей ликвидаторов. При этом, применяли общепринятые методы клинического обследования, а также иммунологические и цитогенетические методики. Оценка иммунного статуса проводилась с помощью определения состояния клеточного и гуморального звеньев иммунитета. Уровень мутагенеза лимфоцитов периферической крови определяли стандартным полумикрометодом в модификации Н.П.Кулешова (1991).

Впервые определены региональные клинико-анамнестические и фенотипические особенности детей в данном регионе. Автором установлен более низкий уровень здоровья детей, родившихся в семьях отцов-ликвидаторов, что отражает суммацию негативных эффектов факторов риска. Повышенная заболеваемость этих детей обусловлена функциональными нарушениями сердечно-сосудистой системы, патологией щитовидной железы и увеличением количества часто болеющих детей.

Определяющее значение автор отводит таким негативным факторам риска, как неблагоприятный психологический микроклимат в семье, неудовлетворительные социальные и жилищные условия, нарушение режима для ребенка, нерациональное питание, а также аномалии конституции и анемии.

Впервые определены среднестатические показатели иммунного статуса детей дошкольного возраста из семей ликвидаторов, которые могут быть использованы в качестве региональной нормы. В работе выявлены донозологические изменения цитогенетического и иммунологического гомеостаза, которые, по мнению автора, являются преморбидными состояниями у детей.

Вместе с тем, автором не выявлены какие-либо существенные отличия показателей физического и нервно-психического развития детей из семей ликвидаторов по сравнению с детьми, которые не имели опосредованного радиационного влияния на свой организм.

В работе впервые определены клинико-иммунологические особенности у 233 часто болеющих ОРЗ детей из семей ликвидаторов на примере крупного промышленного региона. Установлена супрессия клеточного звена иммунологической защиты, повышенный уровень ЦИК. Научно обоснованы реабилитационные мероприятия у этих детей с включением иммуномодулирующих препаратов в комплексе с поливитаминами и микроэлементами, которые нужно проводить в местных санаторных центрах с последующим общепринятым их оздоровлением в санаторных группах дошкольных учреждений по месту постоянного жительства. Определены показания для назначения иммунокоректоров, исходя из оценки иммунного статуса каждого часто болеющего ОРЗ ребёнка. Доказана медицинская и экономическая эффективность предложенных курсов .

Ключевые слова: дети, часто болеющие ОРЗ дети, Чернобыльская авария, промышленный регион, иммунный статус, цитогенетическая диагностика, реабилитация.

SUMMARY

Sonnov V.V. The subject of my work is the characteristic of the statement of the health of the children who were born from their fathers participated in eliminating the Chernobyl accident consequences and who are constantly living in Donbass region.

The thesis is to get the rank of the candidate of the medical science on children's diseases 14.01.10. The Institute of the Children's Diseases and Obstetrics and Gynecology of the Academy of Medical Science in Kiev. 1999. Manuscript.

The work is devoted to the question on diagnostics and curing of the children's health declinations who were born in the families of the fathers who participated in eliminating the Chernobyl accident consequences and who are constantly living in the polluted and industrial and genetic diseased region.

Physical and nervemental disease features and their development are depicted and clinical and immunological and cytogenetical features of the children are defined and clinical immunological features of before illness status of the frequently chill diseased children are shown and the methods of their curing are explained that are aimed at the improvement of the organism adaptation tabing into consideration the differentiated use of the immunity correctors and polivitamin C complex with microelements. Besides the sufficient effect of their treatment at the sanatorium is established in the local sanatorium rehabilitation center and children establishments according to their constant residence.

Key words: children, illness status of the frequently chill diseased childrens, Chernobyl accident, industrial region, immunological state, cytogenetical diagnostic, rehabilitation.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. В Україні на теперішній час проживає біля 180 тисяч молодих людей репродуктивного віку, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (В.Г. Барьяхтар, 1995; В.М. Бугайов та співавт., 1996). У багатьох дослідженнях відзначено суттєві зміни у стані їх здоров'я (С.Є. Казакова, 1992; В.М. Фролов та співавт., 1995). Так, функціональні тести гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи ліквідаторів через 6 років після аварії на ЧАЕС виявили порушення адаптаційних можливостей їх організму (Н.А. Мітряєва, 1996).

Дуже важливою та практично маловивченою залишається проблема здоров'я дітей, які народилися від батьків, які одержали різні дози радіаційного опромінення внаслідок Чорнобильської аварії.

Поодинокі роботи, які присвячені вивченню здоров'я дітей із сімей батьків-ліквідаторів, свідчать про знижені резерви адаптації та порушення різних ланок гомеостазу організму дитини і практично не торкаються питання про вплив на стан здоров'я цих дітей різних інших додаткових негативних чинників, які збільшують ймовірність виникнення психосоматичних захворювань та генетичних ефектів у наступних поколіннях (Е.Д. Холл, 1989; В.Г. Барьяхтар, 1995; Є.І. Степанова та співавт.,1999).

Згідно з науковими даними останніх років структура захворювань дітей, які народилися у сім'ях ліквідаторів, наближається до структури захворювань дітей, які евакуйовані або проживають на забруднених радіонуклідами територіях (В.М. Бугайов та співавт., 1996; З.А. Шкіряк-Нижник, 1998).

До групи високого ризику різноманітних захворювань відносять також дітей, котрі постійно мешкають в техногенно забруднених регіонах, де можливість проявів генетичних ефектів дуже велика і може дорівнювати дозі 250 Бер впродовж 30 років (Є.М. Антипенко та співавт., 1992).

Досить повно вивчено негативний вплив різних ксенобіотиків на організм дитини та їх роль і значення у розвитку багатьох патологічних процесів, зокрема синдрому дитини, що часто хворіє, але ці питання все ще зовсім не вивчені стосовно дітей, котрі народжуються у батьків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Тому здійснення досліджень з метою вивчення комплексного опосередкованого впливу радіації та прямої дії ксенобіотиків на організм дитини на сучасному етапі є дуже актуальним, що дасть змогу науково обгрунтувати та удосконалити методи їх реабілітації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Робота виконувалась у рамках науково-технічної програми в галузі медицини С.№4 з фрагментом НДР пріоритетного фінансування Кабінетом Міністрів України “Відпрацювання системи імунологічного моніторингу та імунореабілітації працівників основних галузей великого промислового виробництва і груп ризику населення промислової зони Донбасу” (№ державної реєстрації 019000240) і С. № 27 “Комплексна програма досліджень наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (медичні аспекти)”.

Мета роботи: підвищити ефективність реабілітації та оздоровлення дітей 3-7- річного віку із сімей ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, які мешкають в умовах техногенного забруднення регіону Донбасу на основі клініко-параклінічних досліджень стану їх здоров'я.

Задачі дослідження:

- на основі динамічного спостереження за станом здоров'я дітей дошкільного віку із сімей батьків-ліквідаторів і дітей, що часто хворіють на ГРЗ цього контингенту порівняно з дітьми, які постійно мешкають в умовах техногенного забруднення оточуючого середовища, визначити його характерні риси;

- визначити стан клітинної та гуморальної ланки імунітету дітей 1-2 груп здоров'я із сімей батьків-ліквідаторів та ЧХД батьків-ліквідаторів, які мешкають в умовах техногенного забруднення навколишнього середовища, при зіставленні з групою порівняння;

- вивчити можливий вплив іонізуючої радіації у поєднанні з хімічними ксенобіотиками на хромосомний апарат лімфоцитів периферійної крові дітей, які народилися у ліквідаторів аварії 1986-1988 рр. та проживають в умовах техногенного забруднення навколишнього середовища;

- на основі аналізу результатів вивчення здоров'я дітей, імунологічних та цитогенетичних досліджень обгрунтувати та вивчити ефективність удосконаленого комплексу оздоровчих та реабілітаційних заходів у ЧХД, які народилися у батьків-ліквідаторів та проживають в регіоні Донбасу.

Наукова новизна роботи. Вперше визначено, що рівень загальної захворюваності дітей дошкільного віку із сімей батьків-ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, які постійно проживають в умовах техногенного забруднення навколишнього середовища ксенобіотиками, достовірно вищий, ніж у дітей групи порівняння. Це обумовлено групою дітей, що часто хворіють, а також хворобами щитовидної залози, функціональними порушеннями серцево-судинної системи.

У досліджуваних дітей виявлені зміни показників імунологічного захисту, що є наслідком впливу радіаційного опромінення в поєднанні з тривалими ефектами техногенних ксенобіотиків; характер та рівень цих змін не залежить від дози радіаційного опромінення, яке зазнали батьки-ліквідатори.

Встановлено, що у дітей батьків-ліквідаторів, як і у дітей групи порівняння, виявлено підвищену кількість цитогенетичних пошкоджень лімфоцитів периферійної крові, при цьому достовірної різниці рівня цитогенетичних змін у дітей порівнюваних груп не відзначено, що свідчить про значний руйнівний ефект на хромосомний апарат клітин техногенних ксенобіотиків.

Науково обгрунтовані рекомендації щодо створення місцевих санаторіїв для етапної реабілітації та оздоровлення дітей батьків-ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС. Вперше також науково обгрунтовані та впроваджені рекомендації для лікування та оздоровлення дітей шляхом призначень імунокоректорів у залежності від характеру змін імунного захисту.

Практичне значення роботи. Визначені основні фактори ризику, що впливають на порушення адаптації дітей із сімей батьків-ліквідаторів регіону антропогенного забруднення навколишнього середовища. Також визначені фактори ризику повторних захворювань. Використання профілактичних та реабілітаційних заходів за місцем проживання дитини у поєднанні із призначенням імунокоректорів дає змогу суттєво знизити їх захворюваність на ГРЗ.

Впровадження результатів роботи в практику. Практичні рекомендації, викладені у дисертації, впроваджені в практику роботи одинадцяти лікувально-профілактичних закладів Луганської області, міст Полтави та Дніпропетровська. Методика комплексної імунореабілітації стала надбанням санаторно-реабілітаційного центру м. Луганська.

Результати досліджень включені в навчальний процес кафедр педіатрії, клінічної імунології, алергології та медичної генетики Луганського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто здійснено: аналіз захворюваності дітей, які народилися у батьків-ліквідіторів у 1994-1996 рр.; оцінку фізичного та нервово-психічного розвитку і, на їх основі, комплексну оцінку стану здоров'я; оцінку імунологічного статусу здорових дітей та ЧХД на ГРЗ; оцінку цитогенетичних досліджень мутагенезу лімфоцитів периферійної крові дітей 1-2 групи здоров'я; обгрунтування та організацію запропонованих методів реабілітації ЧХД на базі місцевого санаторно-реабілітаційного центру м. Луганська.

Імунологічні дослідження виконані в співдружності зі співробітниками міжкафедральної лабораторії Луганського державного медичного університету, цитогенетичні - в обласному генетичному центрі м. Луганська; частка особистої участі дисертанта в виконанні лабораторних досліджень становить 80%.

Апробація результатів роботи. Результати роботи обговорено на засіданні кафедр госпітальної педіатрії, післядипломної підготовки лікарів-педіатрів, клінічної імунології, алергології та медичної генетики, засіданнях обласної науково-практичної асоціації педіатрів, колегіях обласного Управління охорони здоров'я Луганської облдержадміністрації у 1994-1999 роках. Матеріали дисертації були повідомлені на IХ з'їзді дитячих лікарів України (м. Одеса, 1993), ювілейній конференції “Актуальні питання лікування захворювань опорно-рухового апарату, центральної та периферійної нервової системи, респіраторних алергозів у дітей” (м. Євпаторія, 1993), ювілейній конференції “Десять років Луганській обласній дитячій клінічній лікарні” (м. Луганськ, 1995), науково-практичній обласній конференції “75 років педіатричній службі Луганської області” (м. Луганськ, 1996), конференції співробітників медичного університету та лікарів служби охорони здоров'я (м. Луганськ, 1997).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані у 12 наукових роботах, з них 3 - в журналах, 7 - у збірниках наукових праць, 2 - в матеріалах і тезах наукових конгресів.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із переліку умовних скорочень, вступу, огляду літератури, чотирьох розділів досліджень автора, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, списку використаних джерел.

Роботу викладено на 162 сторінках, ілюстровано 15 таблицями, 8 рисунками, які займають 17 сторінок. Список використаних літературних джерел містить 285 найменувань, з них 45- іноземних авторів, які займають 38 сторінок.

2. ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Клініко-параклінічне спостереження проведено у 465 дітей дошкільного віку 1-2 груп здоров'я, із яких 233 часто хворіють на ГРЗ. Всі діти народилися у сім'ях батьків-ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС та проживають в промисловому регіоні Донбасу.

Діти народилися через 2-3 роки після радіаційного опромінення їх батьків. За даними офіційних довідок та військових квитків батьки під час роботи по ліквідації аварії зазнали загальної дози опромінення до 0,45 Гр, при цьому, 56 з них - більш 0,25 Гр., 106 - від 0,1 до 0,25 Гр та 70 - до 0,1 Гр. Групу порівняння основної групи склали 153 дитини, батьки яких не мали в анамнезі контакту з джерелами радіаційного опромінення.

Клініко-параклінічні дослідження проведені також у 233 дітей, що часто хворіють на ГРЗ і які народилися від батьків-ліквідаторів та проживають в техногенно забрудненому хімічними сполуками регіоні. Групу порівняння склали 150 часто хворіючих ГРЗ дітей, батьки яких не мали контакту з джерелами радіаційного опромінення.

Ефективність комплексної реабілітації ЧХД із сімей батьків-ліквідаторів у місцевому санаторно-реабілітаційному центрі вивчали у 81 дитини.

Клінічні та параклінічні дослідження охоплювали як загальноприйняті методи клінічного обстеження, так і вивчення імунологічних та цитогенетичних показників. Усі діти були консультовані гематологом, отоларингологом, невропатологом, хірургом, офтальмологом, стоматологом, ендокринологом. Крім того, усім дітям було здійснено УЗД щитовидної залози, згідно показань - ЕКГ дослідження. Оцінку фізичного та нервово-психічного розвитку здійснювали з використанням центильних таблиць та класифікації рівня нервово-психічного розвитку В.Г. Майданника і М.А. Дадакіної (1993).

Оцінку стану здоров'я сімей ліквідаторів здійснювали за методикою О.В. Граніної (1976).

Для вивчення рівня резистентності застосовувався підрахунок кратності гострих захворювань у дітей протягом одного року життя. Використовувалися поєтапні критерії визначення дітей, які часто хворіють (В.А. Доскин, В.М. Рахманова, 1993): 3 рік життя - 6 гострих захворювань і більше; 4-5 років життя - 5 гострих захворювань на рік і більше; від 6 років - 3 гострі захворювання на рік і більше.

Оцінюючи імунний статус, визначали абсолютну кількість лейкоцитів, лімфоцитів, Т - клітин в реакції розеткоутворення (Е - РУК), В - лімфоцитів (ЕАС - РУК), “активних” (Еакт. - РУК), теофілінчутливих і гістамінчутливих (ТФЧ - РУК) і (ГЧ - РУК), термостабільних (С - РУК), О - клітин. Визначали імунорегуляторний індекс як співвідношення ТФР - РУК до ТФЧ - РУК. Рівень циркулюючих імунних комплексів досліджували преціпітацією в поліетіленгліколі з молекулярною масою 6000 дальтон, а рівень сироваткових імуноглобулінів- методом радіальної імунодифузії.

Рівень мутагенезу лімфоцитів периферійної крові визначали стандартним полумікрометодом у модифікації Н.П. Кулешова (1991).

При кількісній обробці матеріалів використовували загальноприйняті методи варіаційної статистики. Достовірність різниці для абсолютних величин оцінювали за критерієм Стьюдента-Фішера, а для відносних величин - за методом кутового перетворення Фішера (Є.В. Гублер, 1984). Для розв'язання прогнозування застосовувалась теорема Байєса та послідовний аналіз з урахуванням інформативності ознак, одержаної при визначенні міри Кульбака (Є.В. Гублер, 1990).

Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз клінічного обстеження досліджених груп дітей показав, що рівень загальної захворюваності дітей, які народилися в сім'ях батьків-ліквідаторів, був достовірно вищим при зіставленні з групою порівняння. Так, у 1994 році він склав 2840,5%о, а у 1996 році - 3107,8%о порівняно з показниками групи порівняння - 2045,7%о у 1994 році і 2241,8%о у 1996 році.

Питома вага дітей I групи здоров'я в основній групі склала 9,8%, а в групі порівняння - 21,8%. Комплексна оцінка здоров'я дала змогу визначити перерозподіл дітей основної групи із першої групи здоров'я в другу. Середня кількість патологічних станів та хвороб на одну дитину із сімей батьків-ліквідаторів склала 2,83, а у дітей групи порівняння - 1,9.

Аналіз захворюваності показав, що зростання загальної захворюваності, її високий рівень у дітей із сімей ліквідаторів обумовлений переважно патологією щитовидної залози без істотного порушення її функції, вегетативною дистонією, гострими респіраторними захворюваннями, пов'язаний, мабуть, із послабленням резервних можливостей організму, які проявляються насамперед змінами імуноендокринного та вегетативного гомеостазу.

При вивченні фізичного розвитку дітей основної групи встановлено, що у 24,8% хлопчиків та 22,9% дівчаток фізичний розвиток був дисгармонійний, а у хлопчиків та дівчаток групи порівняння безвідносно до статі він склав 22,9% випадків. Таким чином, не виявлені суттєві відмінності фізичного розвитку дітей порівнюваних груп, що свідчить на даний час про відсутність впливу опосередкованої дії радіаційного опромінення на морфогенез дітей, які народжуються у батьків-ліквідаторів.

Відставання нервово-психічного розвитку виявлено у дітей із сімей ліквідаторів в 15,9% випадків, у той час як у дітей групи порівняння - в 19,0%. Вказані порушення мали моноспрямований характер, що дало змогу знехтувати впливом опосередкованої дії радіації на нервово-психічний розвиток дітей.

Методом послідовного факторного аналізу виділені найінформативніші критерії ризику розвитку захворювань у дітей із сімей батьків-ліквідаторів на стадії передхвороби. На основі цих факторів, які мають альтернативний розподіл і оцінені в балах, складена прогнозова таблиця (табл.1).

На стан здоров'я дітей із сімей батьків-ліквідаторів впливають медико-біологічні, медико-організаційні , соціально-гігієнічні та режимні фактори ризику дитини, серед яких діагностичне значення мали: токсикоз вагітної матері дитини; асфіксія та родовий травматизм у періоді новонародженості; раннє штучне та змішане вигодовування; анемія в анамнезі; повторні ГРЗ у дітей раннього віку; аномалії конституції; порушення денного режиму та режиму харчування дитини у наступний час; недостатня фізична активність у наступний час; нераціональний відпочинок минулим літом .

Крім цього, сприяють захворюваності дітей стан здоров'я батьків та умови їх проживання: несприятливий мікроклімат сім'ї у наступний час; пoгані житлово-побутові умови сім'ї; шкідливі звички батьків у наступний час.

Комплексна оцінка умов життя сімей показала, що тільки 7,3% дітей основної групи та відповідно 20,9% дітей групи порівняння проживають у сприятливих умовах. Так, батьки зловживали алкоголем у 56,5% сімей основної групи та 54,2% сімей групи порівняння. Стан здоров'я членів сімей був достовірно гіршим у дітей основної групи, ніж у дітей групи порівняння. Так, у 79 сім'ях дітей основної групи (34,1%) батьки мали хронічні хвороби, оцінювали незадовільним стан свого здоров'я; у той час в групі порівняння такі показники були у 27 сім'ях (17,6%). Таким чином, мікросоціальні умови сімей порівнюваних груп суттєво впливають на стан здоров'я дітей, які народилися у сім'ях батьків-ліквідаторів.

Патологія щитовидної залози у дітей із сімей ліквідаторів виявлена в 45,3% і в 28,8% випадків у дітей порівнюваної групи. Так, перевищення об'єму залози у 79% дітей основної групи було незначним /I ступінь/ і лише в 5,7% дітей діагностований дифузний зоб з більш значним перевищенням об'єму. Порушення функції щитовидної залози у цих дітей не було.

Вегетативна дистонія з функціональними порушеннями серцево-судинної системи відзначалась в 47,8% дітей основної групи і в 25,5% дітей групи порівняння. Особливістю вегетативних дисфункцій у дітей, які народилися у ліквідаторів, було те, що в 64% випадків переважали симптоми гіперсимпатикотонії при відповідному показнику в групі порівняння 35%. Ейтонія виявлена тільки в 14% у дітей основної групи і в 15% дітей групи порівняння без істотних відмінностей. Основними клінічними симптомами у дітей з гіперсимпатикотонією були: суха шкіра, блискучі очі, розширення зіниць, схильність до тахікардії та підвищення артеріального тиску. Порушення вегетативного гомеостазу у дітей із сімей ліквідаторів виявляють прояви дистресу та узгоджуються з дослідженнями Г.М. Траверсе /1996/.

Для групи часто хворіючих на ГРЗ дітей із сімей ліквідаторів, яка склала 34,1% проти 10,5% порівнюваної групи, найбільш важливішими факторами ризику є: токсикоз вагітної, часті ГРЗ на першому році життя, раннє штучне та змішане вигодовування, аномалії конституції, шкідливі звички у батьків, несприятливі санітарно-гігієнічні та житлові умови.

Для ЧХД основної групи спостереження була характерна наявність у них такої супутньої патології, як захворювання носоглотки, вегетодистонія, лімфаденопатія, залізодефіцитна анемія, порушення постави.

Аналіз показників клітинної та гуморальної ланки імунітету дітей, які народилися у сім'ях батьків-ліквідаторів та постійно проживають в техногенно забрудненому регіоні, дозволив констатувати, що для них є характерним відносна та абсолютна Т-лімфоцитопенія, відсутність змін у вмісті В-лімфоцитів, а також істотне підвищення абсолютного та відносного вмісту О-клітин (табл.2).

Крім того, виявлено істотне зниження рівнів ТФЧ- та ТФЧ - РУК, але воно було пропорційним, тому імунорегуляторний індекс не відрізнявся від нормативних значень. Істотне підвищення рівнів ГЧ - РУК та С - РУК у дітей батьків-ліквідаторів при зіставленні з групою порівняння може свідчити про підвищену чутливість імунної системи цих дітей до ксенобіотиків. Більш ніж половина всіх дітей дослідної групи мали підвищений рівень ЦІК, що може свідчити про велике антигенне навантаження у дітей із сімей батьків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС.

Результати досліджень імунного статусу дітей із сімей батьків-ліквідаторів, які склали 1-2 групу здоров'я, свідчать про дисбаланс клітинної ланки імунітету, що ймовірно, відображає процеси попередньої персистенції вірусних та мікробних антигенів, а також про значне антигенне навантаження техногенних ксенобіотиків в поєднанні з опосередкованим ефектом іонізуючого опромінення.

Проведений кореляційний аналіз можливого впливу доз опромінення батьків-ліквідаторів на імунні показники їх дітей при рівнях загального опромінення батьків від 0,1 до 0,45 Грей не виявив будь-якої залежності між дозами радіоопромінення ліквідаторів та імунологічними показниками їх дітей.

Аналіз показників імунологічного статусу ЧХД, які народилися в сім'ях батьків-ліквідаторів, при зіставленні з групою порівняння ЧХД, засвідчив, що для ЧХД основної групи є характерним збільшення темпу зниження ТФЧ - РУК, значне зниження Т - активних РУК, підвищений вміст ГЧ - РУК і С - РУК, зниження рівня імуноглобулінів А і G. Дисбаланс показників імунного статусу, ймовірно, відображає сумацію негативних ефектів, зокрема підвищену чутливість ЧХД основної групи до дії високих концентрацій ксенобіотиків навколишнього середовища.

Аналіз даних цитогенетичного вивчення мутагенезу лімфоцитів периферійної крові виявив підвищений рівень індукованих аберацій у дітей обох порівнюваних груп, відповідно 2,75% у дітей основної групи і 2,55% у дітей групи порівняння ( табл.3).

Спектр індукованих аберацій не виявив істотних відмінностей в порівнюваних групах: переважали хроматидні аберації, основним типом серед яких були поодинокі фрагменти та міжхромосомні хроматидо-хроматидні обміни; серед хромосомних аберацій переважали парні фрагменти. Маркери прямого радіаційного впливу - діцентрики та ацентричні кільця - в основній групі дітей виявлені у 0,30% дітей та у 0,26% дітей групи порівняння. Результати цих досліджень відрізняються від даних Н.П. Кулешова та спіавт. /1982/, які визначили частоту спонтанних хромосомних аберацій лімфоцитів здорових осіб на рівні 1,16%, що значно нижче одержаних нами даних як в основній групі спостереження, так і в групі порівняння. Однак, нами не виявлені істотні відмінності в групах дітей, у яких можлива опосередкована дія радіаційного опромінення батьків та їх дітей. Не виключено, що результати досліджень, можливо, відображають сумацію дії різних негативних чинників на дітей порівнюваних груп, серед яких визначальними постають ксенобіотики.

З урахуванням виявлених відхилень стану здоров'я ЧХД із сімей батьків-ліквідаторів розроблені рекомендації для комплексної реабілітації цих дітей на базі місцевого санаторно-реабілітаційного центру, яка передбачала оптимізацію денного режиму й режиму харчування та фізичної активності. Одночасно з цим дітям призначались ЛФК та масаж. Харчування було фізіологічним і збалансованим за основними харчовими інгредієнтами. Діти з наявністю гіперплазії щитовидної залози отримували морську рибу з метою корекції йодного дефіциту. Усі діти отримували рослинні продукти, які містили каротиноїди, флавоноїди та антиоксиданти.

З метою корекції виявлених порушень імунологічних показників у дітей, крім загальнооздоровчих заходів, за показаннями призначали імуномодулюючі препарати у поєднанні з комплексом полівітамінів та мікро-елементів типу “Мульти-табс”. При вмісті Е - РУК в периферійній крові менш ніж 0,53 · 109 кл / л (35%) призначали тималін. Якщо вміст Е - РУК був більш ніж 0,53 · 109 кл / л (35%) і не досягав рівня показників здорових дітей, то призначали нуклеїнат натрію.

Тималін призначали у добовій дозі 0,2 мг/кг впродовж 6 діб, нуклеїнат натрію у добовій дозі 15 мг/кг два рази на добу впродовж 14 діб, повітаміни з мікроелементами у віковій дозі одноразово впродовж 30 діб.

По закінченні 24 добового курсу реабілітації у санаторному центрі кожна дитина одержувала рекомендації з урахуванням наявних факторів ризику щодо їх частої захворюваності на ГРЗ. Особливу увагу приділяли диспансерному нагляду за дитиною, формуванню здорового способу життя усієї сім'ї. Кожні три місяці дітей консультували з метою оперативного реагування на зміни стану здоров'я і корекції плану оздоровлення в дитячому закладі за місцем проживання.

Ефективність комплексної імунореабілітації оцінювали у ЧХД через рік після лікування в санаторному закладі. Захворюваність на ГРЗ у дітей після загальнооздоровчих заходів з включенням тималіну і “Мульти-табсу” склала 2020,8%о при вихідному показнику 3839,5%о. В групі ЧХД, у яких реабілітаційний комплекс включав нуклеїнат натрію, захворюваність на ГРЗ склала 2559,7%о і зменшилась порівняно з вихідним показником у 1,5 рази. В групі ЧХД на ГРЗ, які у санаторному центрі пройшли курс загальнооздоровчих заходів, захворюваність на ГРЗ зменшилась у 1,2 рази при відповідному показнику 2953,5%о.

Аналіз вихідних показників імунітету у ЧХД із сімей ліквідаторів через рік після лікування в санаторному центрі і їх оздоровлення у санаторних групах дитячих садків за місцем постійного проживання виявив істотне зменшення Т-лімфоцитопенії, нормалізацію ТФР - і ТФЧ - РУК в групах дітей, які одержали при реабілітації імунокоректори. При цьому показники гуморальної ланки імунітету суттєво не змінились, не виявлені істотні зміни показників імунологічної реактивності у ЧХД, які одержували тільки загальнооздоровчі заходи. Ймовірно, що це пов'язано із застосуванням тималіну - комплексу тимусних поліпептидів, який обумовлює зростання продукування -інтерферону та інтерлейкіну - 2, а також нуклеїнату натрію, який активізує кровоутворення, посилює продукування інтерферону та інших факторів неспецифічного захисту. При цьому слід обов'язково здійснювати реабілітацію в комплексі із загальнооздоровчими та профілактичними заходами за місцем постійного проживання з урахуванням особливостей кожної дитини.

Одержані результати дали змогу через рік знизити захворюваність з тимчасовою втратою працездатності батьків по догляду за хворою дитиною на 8,9%, що обумовило їх економічну ефективність.

ВИСНОВКИ

1. Рівень загальної захворюваності дітей дошкільного віку, народжених у сім'ях батьків-ліквідаторів, які постійно проживають в умовах промислового забруднення навколишнього середовища, в 1,4 рази перевищує цей показник дітей групи порівняння у зв'язку з патологією щитовидної залози, функціональними порушеннями серцево-судинної системи, зростанням кількості дітей, що часто хворіють.

2. Стан здоров'я дітей першого покоління, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, залежить від впливу таких медико-соціальних факторів: несприятливий психологічний мікроклімат в сім'ї, незадовільні соціальні та житлові умови, порушення режиму дня дитини, нераціональне харчування, а також наявність аномалій конституції та анемій.

3. Для дітей, народжених батьками-ліквідаторами наслідків аварії на ЧАЕС, які проживають в регіоні техногенного забруднення Донбасу, характерною є супресія клітинної ланки імунологічного захисту, зокрема відносна та абсолютна Т - лімфоцитопенія при підвищенні рівня ГЧ - РУК, С - РУК; у значної кількості дітей також виявляються підвищений рівень ЦІК, що, ймовірно, є наслідком підвищення чутливості імунної системи до ксенобіотиків та свідчить про значне антигенне навантаження, пов'язане з негативним впливом антропогенного забруднення навколишнього середовища.

4. Цитогенетичні дослідження у обстежених груп дітей показали наявність у них підвищеного рівня хромосомних аберацій лімфоцитів периферійної крові, однак суттєвої різниці цитогенетичних пошкоджень не виявлено у дітей, які постійно проживають в регіоні Донбасу та дітей того ж регіону, котрі народилися у батьків-ліквідаторів Чорнобильської аварії.

5. У дітей дошкільного віку, які народилися у батьків-ліквідаторів та проживають у промисловому регіоні, не виявлено істотної різниці у показниках фізичного та нервово-психічного розвитку порівняно з дітьми, які теж постійно проживають в тому ж регіоні і не мали опосередкованого радіаційного впливу на свій організм.

6. Науково обгрунтовані реабілітаційні заходи для дітей, які часто хворіють, з сімей ліквідаторів з включенням імуномодулюючих препаратів в комплексі з полівітамінами і мікроелементами в умовах місцевих санаторіїв, які дають змогу знизити захворюваність гострими респіраторними інфекціями в 1,5 - 1,9 рази.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Дітей батьків-ліквідаторів, які проживають в техногенно забрудненому регіоні, в першу чергу обтяженим перинатальним анамнезом, штучним вигодовуванням, аномаліями конституції, анемією та рецидивуючими респіраторними захворюваннями в ранньому віці, несприятливим психологічним та соціальним мікрокліматом в сім'ях ліквідаторів, нераціональним харчуванням та руховим режимом рекомендовано відносити до групи з підвищеним ризиком дезадаптації.

Для підвищення ефективності реабілітаційних та оздоровчих заходів у дітей батьків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС рекомендовано застосування імунокоректорів тималіну і нуклеїнату натрію у поєднанні з комплексом полівітамінів та мікроелементів типу “Мульти-табс”. Рекомендовано два варіанти реабілітаційних заходів залежно від характеру імунологічних порушень. Ці заходи пропонується здійснювати на базі місцевих санаторних центрів з подальшим його продовженням в санаторних групах дитячих садків за місцем їх постійного проживання.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАННИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Иммунный статус детей, родившихся в семьях ликвидаторов аварии на Чернобыльской АЭС, проживающих в промышленном регионе Донбасса // Вестник проблем биологии и медицины. - 1997. - № 21. - С. 35 - 41.

2. Ефективність імунокорекції та оздоровчих заходів серед дітей із сімей ліквідаторів аварії на ЧАЕС, які мешкають на Донбасі // Педіатрія, акушерство і гінекологія. - 1998. - № 1. - С. 20 - 23/ співавт. Є.В. Вихованець/.

3. Імунний та цитогенетичний статус із сімей ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, які мешкають у промисловому регіоні Донбасу // Педіатрія, акушерство і гінекологія. - 1998. - № 1.- С. 27 - 31 / співавт. Є.В. Вихованець/.

4. Иммунный статус часто болеющих ОРВИ детей / ЧБД ОРВИ/ из семей ликвидаторов, проживающих в промышленном регионе // Сборник научных работ “Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології”. - Вип. 2. - Київ - Луганськ, 1997. - С.163 - 166.

5. Про досвід організації поглибленого профілактичного огляду дітей, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, на базі обласної дитячої клінічної лікарні // Труди IX з'їзду дитячих лікарів України. - Одеса,1993.- С. 59.

6. Деякі аспекти здоров'я дітей, які постраждали в результаті аварії на Чорнобильській АЕС // Труди IX з'їзду дитячих лікарів України. -Одеса, 1993.- С. 60 / співавт. Н.А. Пересадін/.

7. Реабилитация детей, пострадавших в результате аварии на Чернобыльской АЭС, как проблема иммунологии // Сборник научных трудов “Десять лет областной детской клинической больнице”. - Луганск, 1995. - С. 61 - 64.

8.Трехэтапная система иммунореабилитации детей, эвакуированных из зоны аварии на Чернобыльской АЭС // Сборник научных трудов “Десять лет областной детской клинической больнице”.- Луганск, 1995. -С.64-65/соавт. З.Н. Третьякевич/.

9. Реабилитация детей, рожденных от лиц, пострадавших в результате аварии на Чернобыльской АЭС // Сборник научных трудов “Десять лет областной детской клинической больнице”. - Луганск, 1995. - С.120 - 121 / соавт. В.Т. Германов, О.П. Руднева/.

10.Состояние иммунитета у детей, рожденных в семьях ликвидаторов последствий аварии на Чернобыльской АЭС // Сборник научных трудов “ 75 лет педиатрической службе Луганской области”. - Луганск, 1996. - С. 58 - 62 (соавт. В.Т. Германов, Г.А. Зубова, И.В. Руденко, А.В. Батарчуков, О.Н. Андрущенко ).

11.Некоторые аспекты распространенности заболеваний у детей дошкольного возраста, которые родились от ликвидаторов аварии на Чернобыльской АЭС // Сборник научных трудов “ 75 лет педиатрической службе Луганской области”. - Луганск, 1996. - С. 350 - 351.

12.Иммунный статус детей дошкольников первого поколения, родившихся от ликвидаторов аварии на Чернобыльской АЭС // Сборник “Научные труды сотрудников медицинского университета и врачей практического здравоохранения”. - Луганск, 1997. - С. 136 - 138.

Размещено на Allbest.ru