Вплив умов утримання на фізіологічний стан серцево-судинної системи і гемопоез у корів господарств зони радіоекологічного контролю

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

імені С.З. ГЖИЦЬКОГО

УДК: 636.22.28:612.014.482

ВПЛИВ УМОВ УТРИМАННЯ НА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ І ГЕМОПОЕЗ У КОРІВ В ГОСПОДАРСТВАХ ЗОНИ РАДІОЕКОЛОГІЧНОГО КОНТРОЛЮ

16.00.06 - ветеринарна санітарія та гігієна

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

ветеринарних наук

ВИСОЦЬКИЙ Андрій Олексійович

Львів - 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі гігієни тварин Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького, Міністерство аграрної політики України

Науковий керівник: - доктор ветеринарних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Демчук Михайло Васильович, Львівська державна академія ветеринарної медицини імені С. З. Гжицького, завідувач кафедри гігієни тварин

Офіційні опоненти: - доктор ветеринарних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Високоc Микола Петрович, Дніпропетровський державний аграрний університет, професор кафедри паразитології і інвазійних хвороб

-кандидат ветеринарних наук, доцент Тертишний Анатолій Андрійович, Харківський зооветеринарний інститут, доцент кафедри прикладної екології

Провідна установа: Білоцерківський державний аграрний університет, (кафедра гігієни тварин і основ ветеринарної медицини), Міністерство аграрної політики України.

Захист відбудеться "21" грудня 2000 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.01 у Львівській державній академії ветеринарної медицини імені С. З. Гжицького за адресою: 79010, м. Львів-10, вул. Пекарська, 50, ауд. №1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С. З. Гжицького за адресою: 79010, Львів-10, вул. Пекарська, 50.

Автореферат розісланий "16" листопада 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат біологічних наук, доцент Головач П.І.

Висоцький А.О. Вплив умов утримання на фізіологічний стан серцево-судинної системи і гемопоез у корів господарств зони радіоекологічного контролю - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.06.-ветеринарна санітарія та гігієна.- Львівська державна академія ветеринарної медицини імені С. З. Гжицького, 2000.

Дисертацію присвячено вивченню питань про вплив санітарно-гігієнічних умов утримання на фізіологічний стан серцево-судинної системи і гемопоез у корів господарств зони радіоекологічного контролю. Результати досліджень показали, що підвищений рівень іонізуючого опромінення негативно вплинув на проходження гемопоезу у корів, як вцілому, так і в окремих його ланках. Виявлено напруження еритропоезу у кістковому мозку корів, гіпер- та гіпохромну анемії, що було однією з причин порушень у функціонуванні серцево-судинної системи тварин. Негативні зміни в інших паростках гемопоезу, лімфоїдному і мієлоїдному (у яких профілюються імунні клітини крові), підтверджувались даними досліджень кістково-мозкового пунктату і були пов`язані із змінами в інших показниках резистентності організму (кількість лейкоцитів у периферичній крові, білковий обмін, процент ендогенної інтоксикації і циркулюючих імунних комплексів та інших). Отриманні дані сприяють розшифруванню механізмів впливу хронічного малоінтенсивного радіаційного стресу, що приєднувався до технологічних і їх комплекс негативно впливав на організм корів різних вікових груп. На основі цих даних рекомендуються практичні заходи щодо профілактики зрушень в функціональному стані кровотворних органів, серцево-судинної системи корів. іонізуючий санітарний гемопоез анемія

Ключові слова: іонізуюче випромінювання, радіонукліди, серцево-судинна система, гемопоез, кістковий мозок, природна резистентність.

Vysotskyj A.O. The influence of reeping conditions on physiological state of cardial-vessee system and hemopoesis in cows of economies in zones of radioecological control. - Manuscript.

Thesis presented for scientific degree of candidate of veterinary sciences on speciality 16.00.06 - veterinary sanitation and hygiene. - Lviv State Academy of Veterinary medicine named after S.Z. Gzhytskyj, 2000.

Thesis deals with questions about the influence of keeping conditions on physiological state of cardiac - vessel system and hemopoesis in cows of economies in zones of radiological state of cardiac - vessel system and hemopoesis in cows of economies in zones of radiological control. We had proved that increased levels of ionic irradiation have the negative influence on hemopoesis processes in cows, as at all, as in their some links. We had observed the erytropoesis tensity in cows` marrow hyper - and hypochromic anemia, which was the cause of violation in functioning of animals cardiac-vessel. The negative changes in other shots of hemopoesis, lymphoidie end mieloidic (immune blood tissues of which are predominated), were confirmed and were connected with the changes in other indices of organism resistance (quantities of leukocytes in perypheric blood, protein exchange, per cent of endogenic intoxication, circulating immune complexes and others. Received facts favour to deeper understanding the mechanisms of chronic half- intensive irradiation influence on cows organism of different age group and formed the more goal - directed possibilities to put into practical measures due to sanitation.

Key words: ionic irradiation, radionuclides, cardiac-vessel system, hemopoesis, marrow, natural resistance.

Высоцкий А.О. Влияние условий содержания на физиологическое состояние сердечно-сосудистой системы и гемопоэз у коров хозяйств зоны радиоэкологического контроля. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.06 - ветеринарная санитария и гигиена. - Львовская государственная академия ветеринарной медицины имени С.З. Гжицкого, Львов, 2000.

Диссертация посвящена изучению вопросов влияния условий содержания на состояние сердечно-сосудистой системы и гемопоэз у коров хозяйств зоны радиоэкологического контроля. Показано, что повышенные уровни ионизирующего излучения отрицательно влияют на течение гемопоэза у коров, как в целом, так и в отдельных его участках. Наблюдалось напряжение гемопоэза в костном мозге коров, гипер - и гипохромная анемия, что было одной из причин нарушения функционирования сердечно - сосудистой системы животных. Отрицательные изменения в других ростках гемопоэза (лимфоидном и миелоидном, в которых профилируются иммунные клетки крови), подтверждались и были связаны с изменениями в других показателях резистентности организма (количество лейкоцитов в периферической крови, белковом обмене, проценте эндогенной интоксикации, циркулирующих имунных комплексах, и других).

Санитарные и гигиенические условия хозяйств зоны радиоэкологического контроля существенно повлияли на функциональное состояние органов сердечно - сосудистой системы, а также естественной резистентности в зимне-весенний (стойловый) период (отмечали постоянное перенапряжение в работе сердца (частота пульса, артериальное, венозное давление, ЕКГ). После некоторого периода улучшения показателей функционирования сердечно-сосудистой системы, которые приближались к норме в летний период, в осенний период напряженность наростала, а показатели ее деятельности достигали верхней границы нормы, а также превышали её.

В течение всех сезонов года концентрация гемоглобина в крови у коров была очень низкой (65.-85,0 г/л), а эритропоэз в костном мозге проходил неэффективно (нарушение последовательного процентного распределения отдельных видов нормоцитов). В костном мозге коров из зоны радиоэкологического контроля в зимне-весенний период проходили изменения в эритропоэзе, которые сопровождались гиперхромной анемией, а в летне-осенний (пастбищный) период проходила некоторая нормализация в данном ростке гемопоэза без ищезновения признаков гипохромной анемии. Установлена соответствующая коррелятивная связь (средняя, выше средней (0,3-0,8) между динамикой гемопоэза костного мозга (процентным количеством клеток костного мозга эритроидного ряда на различных стадиях созревания) и морфологическими показателями периферической крови (количеством эритроцитов, концентрацией гемоглобина, средний объем эритроцита, средние содержание и концентрация гемоглобина в эритроците). Между клиническими (пульс, дыхание, артериальное и венозное давление) и выше указанными морфологическими показателями крови тоже существует коррелятивная связь (0,3-0,9). Проявление гиперхромной анемии у коров, на территориях загрязненных радионуклидами в зимне-весенний период, возможно, носило пернициозный характер, то есть было спровоцировано недостаточностью витамина В₁₂, что поступал в организм животных или его недостаточным усвоением, что может быть связано с недостаточностью цинка и кобальта в почве и кормах.

В течение всех сезонов года уровень бета глобулиновой фракции белка крови животных всех групп был очень высоким (42,0-55,4%, 36,6-45,8 г/л), что привело к преимуществу глобулиновых фракций белка над альбуминовыми и к снижению альбумин-глобулинового коэффициента (0,2-0,3). Установлена средняя коррелятивная зависимость (0,3-0,6) между концентрацией общего белка и его альбуминовыми, альфа-, бета-, гамма-глобулиновыми фракциями и процентным количеством лейкоцитов различной дифференциации. При снижении альфа - и гамма глобулинов в сыворотке крови обнаружено уменьшение процента нейтрофилов и клеток, что имеют отношение к естественной резистентности организма коров. На протяжении всех сезонов года у исследуемых коров был повышен уровень эозинофильных миелоцитов в костном мозге (2,8-12,7%).

Положительное влияние минеральных болюсов и витаминов на морфологические показатели крови и белковые фракции сыворотки крови указывает на то, что рационы животных в регионах, почвы которых бедны на макро- и микроэлементы и загрязнены радионуклидами, необходимо обогащать премиксами, которые их содержат. Применение болюсов с адсорбентами и минеральными компонентами не всегда давало положительный результат, а у отдельных животных выступали симптомы ухудшения клинического состояния организма.

У телят, (полученных от коров, которым во время исследования было семь-восемь лет и старших) особенно у тех, которые находились в хозяйствах с повышенной плотностью радиационного загрязнения, наблюдались отклонения в гематологических показателях, лейкоформуле, содержании общего белка, его фракциях и в некоторых других биохимических показателях (повышенный уровень циркулирующих иммунных комплексов). Указанные сдвиги в организме телят можно считать начальной стадией тех патологических отклонений, которые наблюдались у их матерей.

Полученные результаты способствуют более углублённому пониманию механизмов влияния хронического малоинтенсивного излучения на организм коров разных возрастных групп и на этой основе разработать целенаправленные рекомендации, внедрение которых в практику хозяйств поможет им в развитии скотоводства.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Радіаційна ситуація і економічно-господарські умови, які склалися на екологічно-забруднених територіях України після аварії на Чорнобильській АЕС і в період реформування аграрного сектора, поставили перед працівниками галузі тваринництва цілого регіону ряд невідкладних завдань. Першочерговими з них були: відпрацювання особливостей технології кормовиробництва і утримання тварин, які б дали можливість одержувати наймеш забруднену (в тому числі і радіонуклідами) продукцію. Для остаточного знешкодження забруднених продуктів необхідно було внести істотні корективи в технології виробництва продукції рільництва, тваринництва, рибництва, бджільництва і інших галузей (Високос М.П., 1996, Славов В.П., 1996, Демчук М.В., 1997, Савченко І.Г., 1998, Богданов Г., 1999 і ін.).

Удосконалення технологій ведення скотарства в умовах господарств, землі яких виявились забрудненими радіонуклідами повинно базуватися на результатах грунтовних і тривалих досліджень. Вони повинні розкривати особливості надходження і нагромадження та вплив радіоактивних елементів на фізіологічний стан і функціональні можливості організму різних вікових і продуктивних груп тварин і в т.ч. худоби.( Столярчук П.З., 1987, Звєрєва Г.В., 1989, Хмельницький Г.O., 1990, Зубець М.В., 1992, Кравців Р.Й., 1997). Відомо, що вплив короткотривалої іонізуючої радіації на організм лабораторних тварин вивчався широко, але даних про хронічну дію радіонуклідів на організм тварин порівняно мало (Демчук М.В., 1996).

Попередні дослідження показали, що в умовах радіаційного забруднення території особливе значення має контроль за станом здоров`я тварин і своєчасне проведення комплексних лікувальних і профілактичних заходів (Демчук М.В. і співробітники, 1996). Лише науково - обгрунтована планова профілактика, а при потребі і патогенетична терапія, направлені на підтримання здоров`я тварин дадуть можливість створити реальні передумови для виробництва на фермах регіону безпечної продукції тваринництва. Цим буде створена реальна можливість налагодження постачання населення якісними продуктами тваринництва, а, значить, і умов для безпеки проживання населення, і в першу чергу, сільського (Славов В.П., 1996, Богданов Г., 1999).

В останні роки особливу небезпеку для розвитку тваринництва, зокрема скотарства, в забруднених радіонуклідами регіонах становить неповноцінна і недостатня (в т. ч. у відношенні мінерального живлення), годівля і неоптимальні умови утримання корів. Саме комплекс радіаційного і технологічних стресів, що постійно негативно впливають як на функціональний стан організму корів, так і одержаних від них телят, становить загрозу розвитку скотарства в цих регіонах. В ряді господарств виникає потреба в стимулюванні як у корів, так і в ослаблених телят, розвитку і функцій органів природного захисту (Карпуть І.М., 1986, Левченко В.І., 1997, Фукс П.П., 1999). Одним із ефективних способів профілактики стресів, що хронічно негативно впливають на організм тварини, є використання в раціонах кормових добавок, які містять адсорбенти, або радіопротектори і мінерально - вітамінні премікси включно з іншими біологічно-активними речовинами, які знижують негативний вплив стресів і вибірково зв`язують радіонукліди.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є фрагментом госпдоговірної і держбюджетної теми: "Вивчення закономірностей реакції організму великої рогатої худоби і птиці при постійному радіаційному навантаженні" (номер держреєстрації 0197U007262).

Мета і задачі дослідження. Проаналізувати у господарствах зони радіаційного забруднення умови утримання і годівлі та вивчити їх вплив на функціональний стан серцево-судинної системи і гемопоез у корів, а також вияснити роль окремих адсорбентів, вітамінів і біологічно-активних речовин у виведенні з організму радіонуклідів і профілактиці негативного їх впливу. Для досягнення цієї мети необхідно було провести щосезонну поетапну диспансеризацію тварин на молочнотоварних фермах господарств забрудненої зони.

Під час діагностичного етапу диспансеризації для вивчення ставились такі завдання:

-вивчити умови годівлі, утримання тварин, їх продуктивність; потужності польової - еквівалентної дози - гамма опромінення на території дослідних господарств, питома активність цезію - 137 у воді, кормових раціонах; прижиттєве визначення активності радіоцезію (цезію - 137) у м`язовій тканині дослідних корів і телят, а також у молоці, сечі та калі; щосезонне клінічне дослідження фізіологічного стану організму корів, в т.ч. функціонального стану їх серцево-судинної системи шляхом використання загальновизнаних, а також специфічних (електрокардіографія сфігмотонометрія, флеботонометрія) методів; стану гемопоезу у тварин шляхом досліджень системи крові (окремі фізичні і біохімічні властивості, морфологічний склад крові, і кістково-мозкового пунктату); деяких показників білкового, вуглеводного та мінерального обмінів включно, з активністю окремих ферментів крові і під хронічним впливом на організм корів технологічних стресів і малих доз інкорпорованих радіонуклідів.

Під час профілактично-терапевтичного етапу диспансеризації для дослідження були поставлені наступні завдання: вивчити вплив болюсів, що містять адсорбентні і мінеральні інградієнти та вітамінного препарату "Тривіт" на клініко-фізіологічний стан (функціональні можливості серцево-судинної системи, гемопоезу і природної резистентності) у корів та народжених від них телят; ефективність імуномодулюючого препарату "КАФІ" при корекції розвитку органів імунного захисту і покращання росту телят, одержаних від корів у господарствах зони радіоекологічного контролю.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в наслідок проведеної щосезонної диспансеризації стад корів та одержаних від них телят, організм яких знаходився постійно під впливом малих доз радіації і технологічних стресів, що мали місце в господарствах даного регіону Українського Полісся, отримано нові дані по функціональному стану ряду основних органів і систем організму тварин в конкретних технологічних умовах утримання і вирощування. Завдяки використанню сучасних методів клінічних (електрокардіографія, артеріальна тонометрія, флеботонометрія), гематологічних, включно з морфологічними і цитохімічними показниками кісткового мозку, біохімічних (показники білкового, мінерального обміну) та ряду складових природньої резистентності корів і телят проведено оцінку загального впливу стресфакторів і дії їх комплексу та значення окремих адсорбентів, мінерально-вітамінних добавок, які вносились до раціонів, препаратів для корекції обміну речовин поряд з технологічними заходами, які направлені на оптимізацію утримання корів на фермах зони радіоекологічного контролю.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати дали можливість виявити істотне погіршення, особливо в кінці стійлового періоду, умов утримання і функціонального стану серцево-судинної системи, зрушення в гемопоезі і системі природного захисту у корів, які знаходились у господарствах зони радіоекологічного контролю, що дало можливість провести корекцію умов їх утримання та годівлі і шляхом нормалізації обміну речовин, вплинути на поліпшення функціонування даних систем в організмі тварин.

Особистий внесок здобувача. Весь обсяг експериментальних досліджень із теми дисертаційної роботи, добір і аналіз даних літератури, статистичне опрацювання та теоретичне обгрунтування одержаних результатів, їх опис і аналіз, виконані дисертантом особисто.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались і отримали схвалення на наукових форумах: ІІ міжнародній конференції "Неінфекційна патологія тварин" /Біла Церква, 1998/; міжнародній конференції, присвяченій 115-й річниці з дня народження професора А. К. Скороходька та 75-річчю від дня заснування кафедри гігієни тварин імені А.К. Скороходька Національного аграрного університету /Київ, 1998/; научно-производственной конференции, посвященной 190-летию высшего ветеринарного образования в России и 100-летию ветеринарной науки в Петербурге /Санкт-Петербург, 1998/; міжнародній науковій конференції, присвяченій 100-річчю від дня народження професора С.З.Гжицького /Львів, 2000/; 10-му Всесвітньому конгресі зоогігієністів, /Нідерланди, Маастріхт, 2000 /.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 статей у фахових журналах та тематичних збірниках (4 з яких є в переліку ВАК України).

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 215 сторінках машинописного тексту, містить 44 таблиці, 31 рисунок і включає вступ, огляд літератури, матеріали і методи досліджень, результати власних досліджень, обговорення одержаних результатів, висновків, пропозиції виробництву список використаної літератури, додатки. Бібліографічний показник включає 321 джерела, з них 55 іноземних авторів.

Матеріали і методика досліджень

Експериментальна частина роботи виконана на кафедрі гігієни тварин Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького, упродовж 1997-2000 років. Дослідження проводили у формі диспансеризації великої рогатої худоби, яка проходила в два етапи - діагностичний, профілактично -терапевтичний. Під час діагностичного етапу диспансеризації досліди проводились на коровах- аналогах чорно-рябої породи. Було зформовано три групи тварин по 6-12 голів Кожна група корів поділялась на дві вікові підгрупи - 1-ша - тварини віком 5-7 років, 2-га- 8 років і старше. Корови першої дослідної групи належали КСП "Надслучанське" с. Любиковичі Сарненського району Рівненської області з щільністю забруднення території: цезієм-137 - 1…5 Кі/км², стронцієм-90 - 0.04…0.08 Кі/км². Другу дослідну групу корів утримували в КСП "Промінь" с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області з щільністю забруднення території: цезієм-137 - 5…15 Кі/км². Корови контрольної групи знаходились в КСП "Миколаївський" с. Миколаїв Львівської області, де рівень радіації не перевищував природних фонових величин.

На даних фермах визначали умови годівлі і утримання тварин, їх продуктивність, рівень і характер обміну речовин. Контроль за параметрами мікроклімату в тваринницьких приміщеннях здійснювали в декількох точках: на рівні лежання і стояння тварини в причілковій і центральній частині будівлі (на відстані 0,8 і 3 м від стін), рано перед початком роботи, всередині дня, увечері після закінчення робіт. Температуру у тваринницьких приміщеннях вимірювали за допомогою термометрів. Для визначення відносної вологості повітря використовували статичні психрометри Августа. Охолоджуючу здатність повітря визначали кульковими ката-термометрами. Концентрацію аміаку у повітрі визначали за допомогою універсального газового аналізатора (УГ-2), а вміст вуглекислого газу - експрес-методом (титрометрично). Природну освітленість у тваринницьких приміщеннях вимірювали люксметром Ю-16, за даними якого визначали коефіцієнт природної освітленості та розраховували світловий коефіцієнт (Демчук М.В. з співавт.,1994).

На території господарств приладом РКСБ - 104 вимірювали: потужність польової еквівалентної дози гамма - опромінення; питому активність радіонукліду цезію-137 в кормах і молоці, сечі і калі дослідних тварин. Прижиттєве визначення питомої активності радіоцезію (цезію-137) у м'язовій тканині дослідних корів і телят проводили за допомогою гамма-радіометра СРП-88Н і гамма-спектрофотометра СУГ-1.

Діагностичну диспансеризацію проводили, по сезонах року. Вона включала:

- клінічні дослідження тварин (температури тіла, частоти дихання, кількості серцевих поштовхів); артеріальний тиск крові вимірювали за допомогою пружинного сфігмотонометра , венозний тиск - флеботонометром Шарабіна; записування і розшифровування електрокардіограми здійснювали за методикою П.В.Філатова (1949, 1959).

З морфологічних показників крові корів визначали: кількість еритроцитів і лейкоцитів за допомогою камери Горяєва, концентрацію гемоглобіну - гемоглобінцианідним методом (з ацетонциангідридом), гематокрит - за допомогою мікроцентрифуги (Кондрахін І.П. з співавт., 1985). На основі вище описаних показників крові вираховували еритроцитарні індекси (кольоровий показник крові , середній об'єм еритроциту, середній вміст гемоглобіну в еритроциті , середню концентрацію гемоглобіну в еритроциті (Козинець Г.І. і співавт., 1997).

Забирання кістково-мозкового пунктату від корів проводили за методикою Карпутя І.М.(1986). Фарбування мазків периферичної крові і пунктату кісткового мозку для підрахунку лейкограм і мієлограм проводили за Папенгеймом. Фарбування мазків кісткового мозку корів для цитохімічних досліджень на глікоген проводили за методикою Шабадаша, на ліпіди з використанням судану ІІІ - за методикою Гольдмана (Карпуть І.М.,1986) Підрахунок клітин в мазках крові і кісткового мозку проводили методом мікроскопії.

Біохімічні показники крові: вміст загального білка сироватки крові визначали рефрактометром RL, співвідношення білкових фракцій сироватки крові - турбідиметрично (нефелометричним методом - за Оллом і Маккордом в модифікації С.А. Карпюка) (Кондрахін І.П. з співавт., 1985).

Активність аспаратамінотрансферази К.Ф. 2.6.1.1. (АсАТ) і аланінаміно-трансферази К.Ф. 2.6.1.2. (АлАТ) - уніфікованим динітрофенілгідрозиновим методом Райтмана - Френкеля), рівень неорганічного фосфору (УФ - детекція фосфомолібдат-ного комплексу) і кальцію в сироватці крові досліджували за допомогою наборів науково-виробничої фірми SIMKO L.t.d. (м. Львів). Глюкозу сироватки крові визначали приладом Гексан-6, а також з використанням діагностичного набору "ДИАГЛЮК" для ферментативного визначення глюкози в біологічних рідинах.

Під час профілактично-терапевтичного етапу диспансеризації в тих же господарствах було підібрано за принципом аналогів по три групи корів. Коровам перших дослідних груп (n=24) задавали мінеральні інгредієнти у формі болюсів (препарат для профілактики гіпотеріозу та ендемічного зобу великої рогатої худоби, який мав активно-діючу речовину калій йодистий) і внутрішньом'язово вводили 20 мл на тварину вагою 400 кг вітамінного препарату "Тривіт"(стерильний розчин вітамінів А Д₃ Е в рослинній олії. В 1 мл препарату міститилося 30000 МО вітаміну "А", 40000 МО вітаміну "Д" і 20 мкг вітаміну "Е").

Коровам других дослідних груп (n = 10) задавали болюси з адсорбентом фероцином. Тварини третіх (контрольних) груп (n=10) не одержували ніяких препаратів.

У всіх тварин проводили клінічні дослідження, які відповідали вимогам першого етапу диспансеризації. Крім того додатково проводили біохімічні дослідження, по визначенню рівня розчинних циркулюючих імунних комплексів (методом осадження ПЕГ, Фрімель Г.,1987), і проценту ендогенної інтоксикації в крові тварин.

Одномісячним телятам вагою 30-40 кг (від попередньо диспансеризованих корів) господарств зони радіаційного забруднення (КСП "Надслучанське", КСП "Промінь") вводили внутрішньом'язово по 0.5 мл імуностимулюючого препарату "КАФІ". Телятам контрольних груп із цих господарств уводили по 0.5 мл фізіологічного розчину. На початку досліду (третя декада квітня 1998 року) і в кінці (третя декада липня 1998 р.) у всіх телят відбирали проби крові, в якій визначали морфологічні і біохімічні показники за методами, які використовувалися під час першого і другого етапів диспансеризації. Всі результати досліджень обробляли біометрично за методикою В.А. Ойвіна, з використанням ПЕОМ IBM.

Результати диспансеризації корів за дії радіонуклідів (діагностичний етап)

У зимовий і весняний періоди. Аналіз умов утримання, годівлі корів, мікроклімату приміщень, господарств, які знаходились на території забрудненій радіонуклідами показав певні відхилення від нормативів передбачених гігієнічними вимогами. Так, в зимовий період спостерігалось погіршення мікроклімату за рахунок зниження температури і збільшення відносної вологості до 85%, деякі підвищення концентрації аміаку в окремі дні, особливо при мінусових температурах зовнішнього повітря. В зимово-весняний період раціони годівлі були дефіцитними за перетравним протеїном і особливо обмінною енергією. Забезпеченість тварин перетравним протеїном складала 60-80% від потреби. Особливо гострою була нестача таких мікроелементів, як цинк, кобальт, мідь, йод, що є характерним для даної зони. Дефіцитцих мікроелементів за окремими видами досягав 30-65%. Часткова нестача протеїну до певної міри компенсувалась за рахунок пасовищного утримання.

аналіз одержаних в зимово-стійловий період даних свідчить, про зростання частоти дихання у корів другої дослідної групи (27-34дих. рух/ хв.) Частота серцевих скорочень у корів дослідних груп зимою становила 70-80 за хвилину., а в весняний період значно зменшилась. Максимальний артеріальний тиск у корів дослідних груп, особливо другої, знаходився біля верхньої межі (127,0-139,2 мм рт. ст. ), а у тварин контрольної групи, навпаки, біля нижньої межі норми (110,0-112,0 мм рт. ст.). Висота мінімального артеріального тиску у тварин дослідних і контрольної груп досягала показників верхньої межі норми (46,7-49,2 мм рт. ст., або й вище неї (у корів старшої вікової підгрупи, першої дослідної групи (53,3 мм рт. ст.). Пульсовий тиск тварин усіх трьох груп не досягав нижньої межі норми (51,9-87,5 мм рт. ст.). У корів дослідних груп в зимовий період значення венозного тиску було нижчим на 70% (40-42мм вод. ст.), порівняно з тваринами контрольної групи, а у весняний період - на 18-20% (знаходилось на нижній межі норми - 80,0-88,3 мм вод. ст.) Установлене нами тимчасове покращання ряду клінічних показників у корів дослідних груп у період весняної диспансеризації, може свідчити про сприятливий вплив тижневого утримання тварин на пасовищі.

у крові молодших за віком корів дослідних груп виявили підвищений вміст юних (0,9-1,8 %), паличкоядерних нейтрофілів (16,7%) і лімфоцитів (у зимовий пе-ріод-77,7-79,6%), поряд з низьким відсоткм сегментоядерних нейтрофілів (2,7-7,9%), що вказує на омолодження лейкоцитів у периферичній крові цих тварин. У зимовий період зросла кількість базофілів в крові корів (1.6-1,7%).

При дослідженні кісткового мозку корів дослідних груп спостерігали збільшення загального числа клітин червоного ряду (Рис. 1). Найвищий їх рівень встановлено у тварин другої дослідної групи (78,6 %), і дещо нижчий у корів першої дослідної групи (66,3%), а у контрольній групі цей показник відповідав нормі. У тварин першої і другої дослідних груп кількість бластів була підвищеною (13,2 % і 12% відповідно). Що стосується корів контрольної групи, то у кістковому мозку рівень бластів був дещо нижчим, ніж у тварин дослідних груп, але перевищував верхню межу фізіологічної норми.

В той же час заслуговує на увагу те, що у кістковому мозку тварин дослідних груп при відсутності поліхроматофільних нормоцитів рівень базофільних і оксифільних нормоцитів був дуже високим (26,9% у тварин першої дослідної і 35,5% у корів другої дослідної групи). У тварин контрольної групи виявлено більш стабільний характер цих показників, і, якщо й спостерігались якісь відхилення від норми, то вони не мали істотного значення.

Загальна кількість гранулоцитів у корів дослідних груп мала тенденцію до зниження, це ж стосується і вмісту різних форм мієлоцитів, особливо, у тварин другої дослідної групи, в яких відсоток усіх клітин мієлоїдного ростка в наслідок зниження кількості нейтрофілів, не досягав нижньої границі норми. У той же час заслуговує на увагу високий рівень еозинофільних мієлоцитів у тварин усіх груп. Цей показник був найвищим у тварин контрольної групи (11,7 %), дещо нижчим у другій дослідній (6,7%,) а у першій дослідній мав найменше значення (2,8%). Слід вказати на значне зростання рівня сегментоядерних еозинофілів у тварин другої дослідної (24,6%), а також у контрольної групи - 5,5% де ці показники перевищували верхню межу фізіологічної норми. При досліджені рівня лімфоцитів у кістковому мозку тварин дослідних груп встановлено його зменшення до нижньої межі норми, а у корів контрольної групи ця величина була нормальною.

При мікроскопії пофарбованих на глікоген мазків кісткового мозку корів другої дослідної групи спостерігали гіперплазію клітин еритроїдного ряду. Виявили збільшену кількість еритробластів і клітин, що дозрівають. В еритробластах знаходили зерна і глибки глікогену (додатній глікоген у бластах), інші еритрокаріоцити були негативними. Також реєстрували моноцитоподібні бласти, серед яких був невеликий процент глікоген - додатних. Виявляли ліпідовід'ємні еритро- і мегакаріоцити. При мікроскопічному дослідженні мазків кісткового мозку корів першої дослідної групи, пофарбованих на глікоген і на ліпіди виявляли багатоядерні еритрокаріоцити, мітози клітин червоного ряду. Гранулоцитарний ряд звужений, омолоджений, виявлені всі перехідні форми, починаючи з мієлоцитів, багато молодих форм еозинофілів. Виявляли незначне збільшення мегакаріоцитів. Переважали ліпідовід'ємні бласти, але за умов дослідження виявляли і поодинокі ліпідододатні бласти. Також реєстрували глікоген-дифузні еритрокаріоцити. У мазках стернального пунктату корів контрольної групи, пофарбованих на ліпіди встановили всі ростки нормального гемопоезу, представлені клітинами на різних стадіях дозрівання. Також спостерігали незначне збільшення клітин еритроїдного ряду. Мегакаріоцити були у достатній кількості та діяльні.

Одержані у мієлопрофілі дані вказували на пригнічення мієлоїдного і лімфоїдного ростків кістково- мозкового пунктату корів дослідних груп. результати цитохімічних досліджень стернального пунктату у корів першої і другої дослідної груп могли вказувати на еритромієлому, мієлодиспластичний синдром, а можливо і на анемію (залізодефіцитну, В₁₂). (у корів контрольної групи показники за глікогеном і ліпідами були стабільнішими).

Це підтверджується (таб. 1.) надто високим кольоровим показником (1,12-1,60), а також іншими еритроцитарними індексами (збільшений об'єм еритроцитів до 76,5-90,63мкм³), мегалоцитоз на фоні малої кількості еритроцитів (3,4-5,17 10¹²/л), низького гематокритного показника (зимою - 22,9-26,7%) і концентрації ге-моглобіну (70,0-81,1 г /л) крім корів першої групи у весняний період (121-131 г/л).

Таблиця 1 - Морфологічні показники крові корів дослідних і контрольної груп у весняний період (M± m)

У літній і осінній період зміни в серцево-судинній системі та гемопоезі мали дещо інший характер, ніж у зимовий і весняний. Ми виявляли у корів досліднихї груп зниження венозного тиску у літній період (53,0-78,1мм вод. ст.) і підвищення його в осінній період (125-126 мм вод. ст.). Частота дихання становила 20,4-25,0дих. рух/хв., а частота серцевих скорочень-63-77 пошт /хв.); максимальний (124-140 мм рт.ст.) і мінімальний(42,0-48,7мм рт.ст.) артеріальні тиски відповідали верхній межі норми, а пульсовий -не досягав її нижньої межі (78,3-87,5мм рт.ст.). У корів першої дослідної групи в літній період виявляли значне підвищення частоти дихання (34,7-37,3 дих. рух/ хв.), а в осінній період різке зниження числа скорочень серця (48,0-58,7 пошт/хв.).

Аналіз записаних у тварин електрокардіограм показав, що висота зубця R, який характеризує величину збудження ендокарду і епікарду правого і лівого шлуночків, завжди була вищою на електрокардіограмах корів, які утримувались у радіаційній зоні і, відповідно, становила 6,2 мм, 2,7 мм і 2,25 мм, що може бути свідченням підвищеної збудливості серцевого м'яза у тварин цієї групи. Одначе, на більшості ЕКГ корів дослідних груп на низхідному коліні зубця R спостерігались зазубрини ,а в комплексі QRS реєструвались інтервали типу qrs, qs, rs та зміщення сегменту S-T в верх від ізоелектричної лінії на 2...3 мм. Крім цього спостерігались змінені форми зубців комплексу QRS, що було свідченням затрудненого проходження збудження із зниженням електричної активності серцевого м'яза. Все це може бути пов'язано з порушенням коронарного кровообігу і метаболізму у серцевому м'язі.

Стосовно зубців S, то вони практично не реєструвались на ЕКГ корів усіх груп. Особливе зацікавлення викликала тривалість інтервалу QRS. У першій дослідній групі, вона становила 0,07с, другій 0,05с, тоді як у контрольній лише 0,03 c при високій статистично вірогідній різниці. Тривалість інтервалу QRST, тобто електричної систоли серця у корів першої дослідної групи була статистично вірогідно коротшою (P <0,05) порівняно з контролем (ця різниця становила 0,03с. ) Звідси, враховуючи довжину інтервалу R-R, систолічний показник серця був найвищим і досягав 40,9%, що свідчило про напружену роботу серця корів цієї групи. Одночасно частота скорочень серця досягала 76,2 і була вищою порівняно до контролю на 18,3 поштовхів за хвилину. (Р< 0,02). Співставлення цих електрокардіографічних показників між другою дослідною і контрольною групами не виявило суттєвої різниці. На нашу думку це пов'язано з тим, що запис електрокардіограм у корів другої групи ми проводили після перебування тварин на пасовищі. Слід підкреслити, що зубець Т на ЕКГ корів дослідних груп за величиною завжди був меншим, часто був двофазним, від'ємним. Це вказувало на зниження обмінних процесів і розвиток проявів міодистрофічних і навіть дегенеративних змін у серцевому м'язі цих тварин. У ці періоди, особливо восени, на фоні напруженої діяльності серцево-судинної системи, морфологічні показники крові були дуже низькими, і вказували на гіпохромну анемію, на відміну від аналогічних показників одержаних в стійловий період. Там йшлося про перенасичення гемоглобіном еритроцитів (середній вміст гемоглобіну в еритроциті - 22,2-24,5 пг, кольоровий показник - 1,4-1,6). В пасовищний період червоні клітини крові, навіть при значній їх кль-кості, мали недостатню концентрацію гемоглобіну (65,0 - 76,1 г /л). А це в свою чергу могло привести до гіпохромної анемії, можливо і залізодефіцитного характеру (малий об'єм еритроцитів (36,4-42,1 мкм³), їх мала насиченість гемоглобіном (8.7-11,8 пг) за умов незначного зниження кількості еритроцитів у окремих корів (6,810¹²/л).

Отже, еритропоез у корів контрольної групи проходив із меншими відхиленнями від норми, порівняно з дослідними групами корів, в яких спостерігали значне зростання проценту бластів, базофільних і оксифільних нормоцитів за умов відсутності поліхроматофільних нормоцитів, що може вказувати на неефективний еритропоез, при якому відбувається порушення послідовності диференціації клітин червоного ряду.

Приведені у мієлопрофілі дані вказують на пригнічення мієлоїдного і лімфоїдного ростків у кістковому мозку корів дослідних груп. Високі рівні еозинофільних мієлоцитів і сегментоядерних еозинофілів у корів дослідних і контрольних груп можуть вказувати на наявність паразитарних захворювань, або на дію на організм корів подразнюючих факторів. У дослідних корів у зимовий і весняний періоди виявили послаблення діяльності серцево-судинної системи(підвищення до70-80 пошт/хв.) або зниження до (52,7-63,3 пошт/хв.) частоти серцевих скорочень, підвищення максимального і мінімального артеріального тиску, зниження пульсового артеріального і венозного тиску) на фоні гіперхромної анемії , яка, цілком можливо носила перніціозний характер. Крім того що в регіонах, де постійно впливають малі дози інкорпорованих радіонуклідів, у зимовий і весняний періоди організм тварин додатково терпить від нестачі мікроелементів і поживних речовин. В літній і осінній періоди, коли тварини випасаються на пасовищах, функціонування основних органів і систем організму корів дещо нормалізується, але пригнічення гемопоезу залишається і як наслідок виникає перенапруження в роботі серця. Можливо це є наслідком дії радіотоксинів, яка не припиняється і в даний період року.

Результати терапевтично -профілактичного етапу диспансеризації

Вплив мінерально-вітамінних препаратів і адсорбентів на організм корів. У корів обох господарств, як на початку, так і у кінці досліду температура тіла тварин знаходилась у межах фізіологічної норми(37,5 -39,5°С), лише у корів другого господарства у кінці експерименту встановили незначне її зростання, порівняно з коровами першого господарства. Частота пульсу у корів обох господарств була вищою на початку досліду. При дослідженні частоти дихання виявляли її прискорення у корів першого і другого господарств у кінці досліду. Найвищий рівень максимального артеріального тиску встановили у корів обох господарств на початку досліду (119±4,3 мм рт. ст.). Такі ж зміни виявили у тварин першого господарства другої дослідної групи в кінці досліду. У корів цієї групи встановили зростання максимального артеріального тиску (на 4,1%), а у другій його зниження (на 12,7%), порівняно з контрольною групою. Мінімальний артеріальний тиск у корів першого і другого господарств мав незначну тенденцію до зростання у кінці досліду. У корів другого господарства виявили зниження пульсового тиску у кінці досліду (на 14 %) і таку ж тенденцію встановили у тварин першого господарства. У корів першого господарства венозний тиск мав найвищий рівень на початку досліду (115,89±4,0 мм вод. ст.), а у другому господарстві у тварин контрольної групи- у кінці експерименту. У той же час у тварин першої дослідної групи встановили його спад (на 21,4%). Характерно, що зміни ЕКГ чітко проявлялися у корів і у кінці досліду у тварин, яким задавали болюси з мінеральними складниками і адсорбентами (рис. 3.).

Дані ЕКГ корів з господарств, землі яких ураженні радіонуклідами, свідчили про значні дистрофічні зміни в міокарді, особливо шлуночків, виникнення додаткових правошлуночкових (типу екстрасистолічних) скорочень, що може свідчити про підвищену збудливість і наявність дистрофічних змін в міокарді. Кількість еритроцитів, концентрація гемоглобіну і гематокритна величина значно понизились в кінці досліду (4,6-5,1 10¹²/л, 58,3-64,7 г/л і 22,8-24,24% відповідно). У тварин, яким задавали болюси з мінеральними речовинами і вводили препарат “Тривіт” нормалізувався кольоровий показник (0,96), середній об'єм еритроцита (45,3-55,3 мкм³), середня концентрація гемоглобіну в еритроциті (25,9-27,0%). Разом з тим у цих тварин пройшли позитивні зміни і в розподілі фракцій загального білка сироватки крові (у корів другого господарства рівень гамма глобулінів піднявся на 56,6%, порівняно з початком досліду).

В периферичній крові виявляли виражену тенденцію до зниження вмісту гранулоцитів, і, зокрема нейтрофільних форм у корів другого господарства після задавання болюсів. Звертає на себе увагу підвищений рівень еозинофільних мієлоцитів у кістковому мозку тварин обох господарств як на початку, так і у кінці досліду (2,8 -5,2%). Ці зміни були більш вираженими у корів з другого господарства.

Результати цитохімічних досліджень стернального пунктату у корів першого і другого господарства вказували на проходження у них певних змін у гемопоезі. Як на початку, так і у кінці досліду в мазках кістково-мозкового пунктату корів, пофарбованих на глікоген і ліпіди виявляли гіперплазію клітин еритроїдного ряду, мітози клітин червоного ряду, звуження гранулоцитарного ряду, збільшення кількості мегакаріоцитів.

Рівні ендогенної інтоксикації у корів першого господарства на початку і у кінці досліду у тварин контрольної групи практично не відрізнялися(44,4-46,3%), а у тварин дослідних груп мали тенденцію до зниження(на 14-39%). Процент ендогенної інтоксикації у тварин другого господарства першої і другої дослідних груп мав тенденцію до зростання (на 23,1-23,6%), порівняно з коровами контрольної групи. На ЕКГ цих тварин чітко виступали прояви міокардіодистрофії що вказувало на негативні зміни в функціональному стані серця як на початку, так і в кінці досліду.

Болюси з адсорбентом фероцином і мінеральними інградієнтами після задавання їх коровам, а також уведений цим тваринам препарат “Тривіт”, мали неоднозначну дію на їх організм. Установлено позитивний вплив вищевказаних препаратів на розподіл білкових фракцій загального білка сироватки крові дослідних тварин (відбувалось істотне підвищення рівня гамма-, а також бета глобулінів) і нормалізацію кольорового показника крові (особливо під дією болюсів з мінеральними інградієнтами і препарату “Тривіт”) та інших еритроцитарних індексів (середній об'єм еритроцита, середній вміст і середня концентрація гемоглобіну в еритроциті) . Разом з позитивною дією болюсів встановлено різке погіршення функціонального стану серцево-судинної системи, деяких біохімічних показників. Дослідження мієлограм корів показало, що зміни в гемопоезі у даних тварин відбувались в кінці досліду і стосувались як еритро- так і мієлопоезу.

Вплив препарату “КАФІ” на організм телят. при проведенні досліджень морфологічних показників крові телят звертали увагу на зростання рівня гемоглобіну і гематокритної величини у тварин першого господарства у кінці досліду. Вміст циркулюючих імунних комплексів у крові телят першого господарства на початку досліду не спостерігався, а у кінці експерименту у тварин контрольної групи становив 2,5 г/л. У тварин дослідної групи виявляли тенденцію до збільшення рівня циркулюючих імунних комплексів, порівняно з телятами контрольної групи. Якщо говорити про загальний процент ендогенної інтоксикації, то у телят другого господарства виявили його зростання у кінці досліду у тварин контрольної групи (на 55,7%), і дещо вищий показник встановили у тварин дослідної групи, порівняно з телятами контрольної групи (на 5,6%). Що стосується рівня кальцію у крові, то у телят обох господарств виявляли його зниження у кінці досліду (1,08-1,66 моль/ л). У крові телят першого господарства дослідної і контрольної груп у кінці досліду виявляли зниження вмісту фосфору(1,77 і 1,52 ммоль/л відповідно). У телят першого господарства на початку досліду взагалі не встановили циркулюючі імунні комплекси у крові, а у кінці досліду виявляли значну тенденцію до їх зростання, і особливо у тварин дослідної групи.

У телят одержаних від корів, яким під час дослідження було сім -вісім років і у старших, особливо у тих, які знаходились у господарстві з вищою щільністю радіаційного забруднення, спостерігалися відхилення в гематологічних показниках, лейкоформулі, вмісті загального білка і в його фракціях, і в деяких інших біохімічних показниках, підвищений рівень циркулюючих імунних комплексів. Ці зрушення в організмі телят можна вважати стадією тих виражених патологічних змін, які спостерігались у матерів цих телят. До того ж, після введення препарату КАФІ даним телятам у них пройшла істотна нормалізація основних гематологічних, морфологічних і біохімічних показників, зокрема таких як, концентрація гемоглобіну в крові, середній вміст і середня концентрація гемоглобіну в еритроциті, середній об'єм еритроцита, активність аланін-амінотрансфрази, процентний і абсолютний вміст гамма- глобулінів.

ВИСНОВКИ

1. На організм корів, що вирощені і тривалий час утримуються на фермах господарств в регіонах, землі яких забруднені радіонуклідами постійно впливають фактори радіаційного, технологічного і ендогенного стресу. Їх комплексний вплив істотно погіршує функціональний стан найбільш чутливих до їх негативного впливу систем (серцево-судинної, гемопоетичної і захисної), що робить нормалізацію функціонування організму тварин без внесення коректив в технологію їх утримання проблематичним.

2. Санітарні та гігієнічні умови в господарствах зони радіоекологічного контролю суттєво вплинули на функціональний стан органів серцево-судинної системи корів, а також природної резистентності у зимово-весняний (стійловий) період. Установлено постійне перенапруження у роботі серцево судинної системи (підвищення частоти пульсу, артеріального, венозного тиску). Після деякого періоду покращання показників функціонування серцево-судинної системи, що наближались до норми в літній період; в осінній період напруженість зростала, а показники що характеризують її діяльность досягли верхньої межі норми, а також перевищували її.

3. Упродовж усіх сезонів року концентрація гемоглобіну в крові корів була дуже низькою (65,0-85,0г/ л), а еритропоез у кістковому мозку проходив неефективно (відсутність послідовного процентного розподілу окремих видів нормоцитів. Деструктивні зміни у еритропоезі в зимово-весняний період супроводжувалися гіперхромною анемією, а в літньо -осінній (пасовищний) період проходила певна нормалізація в даному паростку гемопоезу без зникнення ознак гіпохромної анемії.

4. Установлено корелятивний зв'язок між динамікою гемопоезу в кістковому мозку (процентною кількістю клітин кісткового мозку еритроїдного ряду на різних стадіях дозрівання), і морфологічними показниками периферичної крові (кількістю еритроцитів, концентрацією гемоглобіну в крові, середній вміст і середня концентрація гемоглобіну в еритроциті, середній об'єм еритроцита). Корелятивний зв'язок між клінічними (пульсом, диханням, артеріальним, венозним тиском) і вище вказаними морфологічними показниками знаходився на рівні (0,3-0,9).

5. Прояви гіперхромної анемії у корів з ферм що знаходились на територіях, забруднених радіонуклідами, в зимово-весняний період, мали перніціозний характер. Зміни в кістково-мозковому пунктаті, що проявлялись в будь який сезон року, знаходили своє продовження в периферичній крові в наступному сезоні. В літній період у кістковому мозку знаходили підвищену кількості лейкоцитів у корів дослідних груп, а в наступний, осінній сезон, збільшення лімфоцитів спостерігали і в периферичній крові цих тварин. У протіканні еритропоезу встановлено аналогічні зміни. Відхилення в цитохімічних показниках у зимовий і весняний період проявлялися значними змінами в морфологічних показниках крові в літній і осінній період.

6. Упродовж усіх сезонів року рівень бета-глобулінової фракції білка крові тварин усіх груп був дуже високим -42,0-55,4% і 36,6-45,8 г/л, а це спричинилося до переважання глобулінових фракцій білка над альбуміновою і до зниження альбуміно -глобулінового коефіцієнта (0,2-0,3). Установлена середня корелятивна залежність (0.30-0.60) між концентрацією загального білка та його альбумінових, альфа-,бета-, гамма-глобулінових фракцій і процентною кількістю лейкоцитів різного виду. При зниженні альфа- і гамма-глобулінів в сироватці крові виявлено (особливо в зимовий період) зменшення проценту нейтрофілів і інших клітин, з коефіцієнтом корелятивного зв'язку - 0,45-0,48. В зимовий період року у корів, в яких спотерігалося зменшення загальної кількості лейкоцитів (до нижньої межі норми - 5,0-5,3 10⁹/л) відповідно зменшувався і альбуміно-глобуліновий коефіцієнт (0,35-0,36). Коефіцієнт корелятивного зв'язку між цими показниками складав 0,85 (вище середнього). Упродовж всіх сезонів року у всіх корів дослідних груп був підвищеним рівень еозинофільних мієлоцитів (2.8-12,7%).