Розлади статевої ідентифікації: клініка, діагностика та корекція

Соціальна адаптація пацієнтів, що змінили стать - довгостроковий і складний процес, який потребує відповідних змін існуючого законодавства і спеціальної підготовки соціальних працівників для роботи з такими пацієнтами.

В результаті проведеного аналізу літератури та даних власного дослідження, а також з урахуванням різноманіття і складності механізмів детермінації статі (від генетичних до психологічних і соціальних), нами розроблена інтегративна концепція виникнення розладів статевої ідентифікації.

Основою для розробки власної концепції був ретельний аналіз результатів проведеного дослідження, а також системний підхід, що базувався не тільки на щільно пов'язаних з сексуальністю концепціях статевого диференціювання мозку, процесу формування сексуальності і дизонтогенетичній концепції порушень психосексуальних орієнтацій, але і на еволюційно-біологічній теорії статевого диморфізму та на етологічних підходах, що містять значний потенціал для розкриття закономірностей і механізмів виникнення розладів статевої ідентифікації.

Стрижнем для концепції були обрані періоди онтогенезу - від моменту зачаття і до завершення формування сексуальності.

У виникненні розладів статевої ідентифікації певну роль відіграють різноманітні патогенні впливи під час вагітності і пологів у матерів таких пацієнтів. Ці впливи не спроможні змінити фізикальні детермінанти статі, що обумовлюють саму статеву приналежність, але можуть бути основою для зміненого сприйняття індивідуумом соціально-психологічних детермінант, які забезпечують визначені форми статевої поведінки. Також і органічні зміни головного мозку, що виникають внаслідок допологового токсичного або травматичного впливу, можуть призводити до характерологічних та особистісних змін.

Незабаром після народження дитини набирають сили соціально-психологічні детермінанти, що забезпечують на термінальних рівнях статевого диференціювання визначену каузальну послідовність: цивільна стать, стать виховання, статева самосвідомість, статева роль, вибір сексуального партнера.

Зв'язок соціально-психологічних детермінант з фізикальними не носить характеру жорсткої функціональної залежності, що в деякі критичні періоди може породжувати визначені дисоціації між ними, на грунті котрих і формуються статеві порушення, у тому числі й розлади статевої ідентифікації. Правда, ця слабкість зв'язку може грати і позитивну роль у плані можливості корекції порушень. До того ж, соціально-психологічні детермінанти знаходяться в тісному зв'язку й залежності з соціально-психологічними чинниками в житті індивідуума, такими як: особливості взаємовідносин у сім'ї; умови і тип виховання в дитячому й підлітковому віці; взаємовідносини зі значимими дорослими; можливість і ступінь реалі-зації власного “Я”; ситуація “розуміння-нерозуміння” в різні періоди формування сексуальності; система сімейних і соціальних традицій, умовностей, заборон; релігійні погляди сім'ї та суспільства; ступінь вираженості внутрішньоособистісного конфлікту та наявність шляхів і можливостей його рішення; можливість психосоціальної адаптації і реабілітації.

Взаємодія цих чинників з біологічною предиспозицією “запускає” процес виникнення розладів статевої ідентифікації.

Пусковим механізмом для прояву розладів статевої ідентифікації є порушення внутрішньосімейних стосунків, які можуть призводити до порушення виховання в сім'ї, коли дитина ототожнює себе з тим із батьків, хто є протилежної для дитини статі, при гіперпіклуванні, вседозволеності або при сприянні капризам дитини, так само як і при занедбаності, коли дитина надана самій собі або вуличній компанії. При цьому у дитини формується неправильне уявлення про свою статеву приналежність і статеву роль, що з часом закріплюється за механізмом умовного рефлексу, найчастіше неусвідомленого ні дитиною (вона не може), ні батьками (вони не розуміють). Це призводить до початку виникнення статевого (гендерного) внутрішньоособистісного конфлікту різноманітного ступеня вираженості. Сполучення подібного виховання з різноманітними шкідливими чинника- ми в анамнезі (біологічні предиспозиції) робить виниклі порушення стійкішими та глибшими.

Порушення статевої самосвідомості надалі позначається на всіх наступних етапах формування сексуальності, що на II етапі виявляється в трансформації статеворольової поведінки, а на III етапі - в потягу до осіб своєї біологічної статі.

З початком шкільного періоду, коли дитина зтикається з нерозумінням оточуючих - посилюється внутрішньоособистісний психологічний конфлікт, що змушує дитину або шукати захисту і розуміння вдома, або, якщо це неможливо, - прикласти максимум зусиль, щоб бути прийнятим у визначену референтну групу однолітків, поведінка яких відповідає уявленням дитини про себе.

Це ще більше закріплює виниклі порушення статевої ідентифікації. До того ж, на цьому етапі починає формуватися трансформація статевої ролі. Правда, на цьому етапі також починається і своєрідна корекція, підкріплена соціальними нормативами, що буде тривати аж до остаточного завершення формування сексуальності, підтримуючи якоюсь мірою внутрішньоособистісний конфлікт, але і створюючи шлях для його вирішення (“шлях для відступу”).

Порушення статеворольової поведінки поступово також закріплюється і починає впливати на формування потягу. У цей період по-новому з'являються в пам'яті дитини і звучать епізодичні транзиторні порушення статевої самосвідомості, які мали місце в дитинстві. Імітуючи поведінку групи, у якій знаходиться такий підліток, він може мати епізодичні статеві контакти з особою своєї статі, що спочатку не усвідомлюється цілком, але підтримує і посилює конфлікт між статтю і роллю, а також починає формувати новий конфлікт - між статевою самосвідомістю і потягом.

Підкріплення епізодичних гомосексуальних статевих контактів оргастичними розрядками формує потяг до осіб своєї статі за механізмом умовних зв'язків і тим самим закріплює гомосексуальний потяг.

Таким чином, якщо виходити з визначення, що статева ідентифікація - це результат взаємовідносин між біологічною статтю і статевою самосвідомістю, статевою роллю і статевим потягом, тобто між фізикальними й соціально-психологічними детермінантами, то порушення цих взаємовідносин буде призводити до розладів статевої ідентифікації.

Причому для кожного етапу формування сексуальності характерні певні визначені розлади: I етап - порушення статевої самосвідомості, II етап - порушення статеворольової поведінки, III етап - порушення психосексуальних орієнтацій.

Всі ці порушення можуть виявлятися як самостійно, так і у виді їхніх різноманітних сполучень, що значно збільшує внутрішньоособистісний конфлікт.

Внутрішньоособистісний конфлікт сам по собі ускладнює як розлади статевої ідентифікації, так і можливості корекції таких пацієнтів, тобто формується своєрідне психопатологічне коло.

Наявність різноманітних ушкоджуючих чинників у пренатальному періоді значно ускладнює як прояв розладу, так і психопатологічну картину внутрішньоособистісного психологічного конфлікту, ще більше ускладнюючи можливості їхньої корекції або роблячи її недосяжною взагалі. Тільки в таких випадках хірургічна корекція статі є єдиним можливим рі-шенням проблеми.

Визначена слабкість соціально-психологічних детермінант є також і позитивним моментом, оскільки дозволяє проведення соціально-психологічної корекції без хірургічного втручання. Ефективність корекційних заходів залежить від розумно побудованої, цілеспрямованої лікувальної тактики, віку виникнення, тривалості, сили і ступеня вираженості розладу статевої ідентифікації і внутрішньоособистісного конфлікту, а також від біологічного грунту, на якому розвивається розлад статевої ідентифікації. Чим раніше почалося лікування, тим кращий прогноз у плані корекції розладу статевої ідентифікації.

Уважне ставлення сім'ї, школи, суспільства до дітей з найменшими проявами розладів статевої ідентифікації в самі ранні періоди розвитку дитини дає можливість вчасно розпочати психокорекційні заходи й у більшості випадків запобігти розвитку розладів статевої ідентифікації.

ВИСНОВКИ

1.1 Розлади статевої ідентифікації серед обстежених пацієнтів, що вимагають зміни статі, у 84,6% пацієнтів обумовлені впливом різноманітних психосоціальних факторів (неправильне виховання, занедбаність, порушення міжособистісних стосунків, статеворольової поведінки та інші) і проявляються психопатологічним феноменом, який не досягає ступеня психотичного розладу.

1.2 Різноманітні біологічні чинники, що мають несприятливий вплив на плід під час вагітності, створюють патологічний грунт для виникнення розладів статевої ідентифікації, але самостійного значення у формуванні розладів статевої ідентифікації не мають; розлади статевої ідентифікації є надбаними в процесі індивідуального психічного і соціального розвитку.

2.1 Стійка ідея зміни статі самостійного нозологічного значення не має, а носить характер хворобливого прояву й оцінюється в комплексі з іншими ознаками психологічних і соціальних відхилень.

2.2 У 15,4% пацієнтів розлади статевої ідентифікації у виді ідеї зміни статі є одним з клінічних проявів психотичного реєстру, що обумовлює необхідність надання їм стаціонарної психіатричної допомоги.

2.3 Наявність суїцидальних тенденцій або спроб в анамнезі, які пацієнт пов'язує безпосередньо з проблемами статевої ідентифікації, слід розглядати в комплексі критеріїв психопатологічних розладів.

3. Диференційно-діагностичними критеріями розладів статевої ідентифікації є особливості динаміки формування сексуальності, тип внутрішньоособистісного психологічного конфлікту, особливості дебюту та розвитку психопатологічних синдромів, а також ступінь соціальної та сексуальної адаптації.

4.1 Сталі міжособистісні партнерські відносини мають місце тільки у транссексуалів; основними їх типами є “співпрацюючий - конвенціальний” та “відповідально-великодушний” у 58,3% пар (р<0,05) і “владно лідуючий” та “залежно-слухняний” у 41,67% пар (р<0,05).

4.2 Аналіз сімейних відносин встановив високу ступінь рольової адекватності пари в ведучих сферах міжстатевої взаємодії в сім'ї, обумовленої, в першу чергу, міжособистісним спілкуванням та високим рівнем особистісної ідентифікації себе з партнером.

5.1 Система корекції розладів статевої ідентифікації передбачає вплив як на психосоціальні, так і на біологічні детермінанти та включає в себе психотерапевтичну, хірургічну, гормональну корекцію і проводиться з дотриманням слідуючих принципів: індивідуальність, диференціювання, комплексність, етапність, послідовність та тривалість.

5.2 Ведучим методом корекції при транссексуалізмі та єдиним методом корекції при трансвестизмі подвійної ролі та гомосексуалізмі є психотерапія, яка повинна бути спрямована на корекцію сексуальної поведінки пацієнта й адаптацію його до умов соціального середовища.

6.1 Хірургічна корекція біологічної статі є крайньою мірою вирішення проблем особистості з розладом статевої ідентифікації і повинна проводитись тільки після спеціального обстеження і тривалої (не менше 2 років) поетапної психотерапевтичної корекції.

6.2 Гормональна корекція призначається тільки тим пацієнтам, яким дозволена хірургічна зміна статі і проводиться протягом усього життя.

7. Гормональна та психотерапевтична корекція у осіб, яким дозволена хірургічна зміна статі, повинна розпочинатися за 3-6 місяців до операції, бути опосередкованою та потенційованою і при необхідності, супроводжуватися призначенням психофармакотерапії, з метою запобігання психоендокринних кризових станів у післяопераційному періоді.

8. Рішення про зміну статі повинно бути затверджене в судовому порядку і регламентоване відповідними законодавчими актами, що спростує етапи соціальної реабілітації та значно знизить труднощі психологічної та сексуальної реабілітації.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ворник Б.М. Расстройства половой идентификации. - К.: ИЦ "Семья", 1998.- 329 с.

2. Ворник Б.М. Сексология для всех. - К.: Из-во Киевского ЦСА, 1995. - 183 с.

3. Ворник Б.М., Говорун Т.В. Сексуальність та статева поведінка в Україні. Проблеми сьогодення та перспективи. - К.: 1995. - 51 с.

4. Ворник Б.М. Репродуктивне та статеве здоров'я підлітків в Україні (Ситуаційний аналіз) - К.: 1999. - 92с.

5. Ворник Б.М. Сексопатологический статус пациентов транссексуалов // Журнал дерматологии и венерологии. - Харьков - 2000. - № 2 (10) - С. 87-90

6. Ворник Б.М. Медикаментозная коррекция пациентов с расстройствами половой идентификации // Експериментальна і клінічна медицина. - Харків - 2000. - № 1. - С. 116 -118

7. Ворник Б.М. Методы исследования пациентов с расстройствами половой идентификации // Дерматовенерология, Косметология, Сексопатология. - Днепропетровск - 2000. - №1(3). - С. 79-83

8. Ворник Б.М. Экспериментально-психологическая характеристика пациентов с гомосексуализмом // Журнал психиатрии и медицинской психологии. - Донецк - 2000. - №1 (7).- С. 36-38.

9. Ворник Б.М. Психический статус пациентов с трансвестизмом двойной роли // Архів психіатрії. - Київ - 1999. - №1 (19).- С. 7-10

10. Ворник Б.М. Психологічна характеристика сімейних та партнерських відносин у транссексуалів // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - Київ - 1999. - №6. - С. 107-109

11. Ворник Б.М. Невротические проявления у пациентов с расстройствами половой идентификации // Український вісник психоневрології. - Харків - 1999. -Т. 7, №3 (21). - С. 68-70

12. Ворник Б.М. Социальная помощь и адаптация пациентов с расстройствами половой идентификации // Медико-социальные проблемы семьи. - Донецк - 1999. -Т. 4, №1. - С. 97-99

13. Ворник Б.М. Патологическое развитие личности у лиц с расстройствами половой идентификации // Таврический журнал психиатрии. - Симферополь - 1999 - Т. 3, №4 (11). - С. 70-72

14. Ворник Б.М. Этиопатогенез расстройств половой идентификации // Таврический журнал психиатрии. - Симферополь - 1999. -Т. 3, №1 (8). - С. 44-45

15. Ворник Б.М. Сексологический статус пациентов с транссексуализмом // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. Збірник наукових праць. - Луганськ - 1999. - № 4 (18). - С. 30-37

16. Ворник Б.М. Особливості формування сексуальності у жінок з трансвестизмом // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - Київ - 1998. - №4. -С. 113-116.

17. Ворник Б.М. Интегративная концепция возникновения и формирования расстройств половой идентификации // Журнал психиатрии и медицинской психологии. - Донецк - 1998. - №1 (4).- С. 3-6.

18. Ворник Б.М. Андрологический статус мужчин с транссексуализмом // Журнал дерматологии и венерологии. - Харьков - 1998. - №2 (6).- С. 46-50.

19. Ворник Б.М. Психологические особенности пациентов с расстройствами половой идентификации // Таврический журнал психиатрии. - Симферополь - 1999. - Т. 3, № 2(9). - С. 228-230.

20. Ворник Б.М. Состояние половой системы у женщин с расстройствами половой идентификации // Медико-социальные проблемы семьи, - Донецк - 1998. - №1 (3). - С. 29-31.

21. Ворник Б.М. Тактика лікування розладів статевої ідентифікації у жінок // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - Київ - 1998. - №4. - С. 113-116.

22. Ворник Б.М. Социально-психологическая характеристика семейной жизни в транссексуальных парах // Медико-социальные проблемы семьи. - Донецк - 1998. - Т. 3, №2 - С. 92-95.

23. Ворник Б.М. Особенности проявления личности в гомосексуальных парах женщин, требующих смены пола // Український вісник психоневрології. - Харків -1996. - Т. 4, Вип. 2(9). - С. 130-133

24. Ворник Б.М. Клинические формы транссексуализма // Український вісник психоневрології. - Харків -1995. - Т. 3, Вип. 4. - С. 134-136

25. Ворник Б.М. Патопсихологическая дифференциация транссексуализма, гомосексуализма и трансвестизма // Український вісник психоневрології. - Харків -1995. - Т. 3, Вип. 1. - С. 98-100

26. Ворник Б.М. Гомосексуализм // Сексология: энциклопедический справочник. - Минск -1993. - С. 75-77.

27. Ворник Б.М. Трансвестизм // Сексология: энциклопедический справочник. - Минск -1993. - С. 301-302.

28. Ворник Б.М. Транссексуализм // Сексология: энциклопедический справочник. - Минск -1993. - С. 302-303.

29. Vornik B., Govorun T. Sexuality and Sexual Behavior in Ukraine // International Encyclopaedia of Sexology, NY. - 1996. - P. 1647-1671.

30. Vornik B., Govorun T. Sexuality and gender behavior in Ukraine. Problems of nowadays and perspectives. - Kiev. - 1995. - 53 p.

31. Vornik B., Govorun T. Differential Diagnostic Criterion of Gender Identity Disorders. // Civilization, Sexuality and Social Life in Historical Context. - Budapest. - 1995. - P. 111-112.

Размещено на Allbest.ru