Стан енергетичного обміну у хворих епілепсією, його роль у патогенезі захворювання та спрямована медикаментозна корекція

Таблиця 6 Динаміка показників енергетичного обміну в процесі лікування

Вміст АДФ у хворих, які одержували описане лікування, відразу ж після терапії підвищувався на 21%, а через 3 місяці залишався вищим, ніж до лікування, на 19%. У результаті проведеного лікування рівень АДФ у плазмі крові хворих практично досягав контрольних значень. Одночасно було досягнуто суттєве й імовірне підвищення концентрації АТФ у плазмі крові як після проведеного лікування -- на 43%, так й через три місяці після завершення терапії -- на 45% (таблиця 6).

Завдяки проведеному лікуванню вдалося добитися контролю припадків у 42% хворих, ще у 42% пацієнтів спостерігалося значне зниження частоти припадків, що можна було вважати позитивною динамікою і розцінювати як субкомпенсацію захворювання. У 16% хворих клінічний стан після проведеного лікування не змінився. Погіршення клінічного перебігу епілепсії при медикаментозній терапії, спрямованій на активацію енергетичного обміну, не було виявлено.ЕЕГ зміни у досліджуваних хворих корелювали з клінічними. В результаті проведеного лікування компенсація ЕЕГ настала у 17 хворих (31%), поліпшився стан 13 пацієнтів (24%), ЕЕГ динаміки не було виявлено у 21 хворого (38%) та погіршення ЕЕГ картини спостерігалося у чотирьох хворих. У групі пацієнтів з декомпенсацією захворювання, які перебували під наглядом, але не одержували додаткового лікування потягом одного місяця, ЕЕГ компенсації не настало в жодного хворого, ЕЕГ поліпшення мало місце у двох хворих (20%), не було динаміки електрогенезу мозку в п'яти пацієнтів (50%) та погіршення ЕЕГ показників спостерігалося у трьох хворих (30%).

Враховуючі ефективність медикаментозної активації енергетичного обміну при декомпенсації епілепсії, було зроблено спробу провести профілактичне лікування з допомогою препаратів, які посилюють енергетичний обмін. Для цього була відібрана група з 28 хворих, які тривалий час перебували під наглядом і в яких на фоні стійкої клінічної компенсації, що тривала більше півроку, спостерігалося погіршення динамічних показників ЕЕГ. У всіх був різний ступінь представленості пароксизмальної та епілептичної активності на ЕЕГ, але протягом останніх 1-1,5 місяця, що передували дослідженню, спостерігалася негативна ЕЕГ динаміка. Використовувалися ті самі препарати, що й для лікування декомпенсації епілепсії, але на відміну від терапії, яку застосовували при клінічному погіршенні, для проведення профілактичного курсу застосувалися таблетовані форми; дози та комбінації препаратів були індивідуальними, але в цілому більш низькі, ніж у пацієнтів з декомпенсацією захворювання. Тривалість проведеного курсу лікування становила 15 - 20 днів. Доза антиконвульсанта залишалася попередньою.

До групи порівняння включали 24 хворих епілепсією в стані стійкої клінічної компенсації, у яких протягом останніх 3-6 тижнів спостерігалася негативна ЕЕГ динаміка різного ступеня вираженості, з різних причин додаткового лікування цим хворим призначено не було, дози протисудомних препаратів залишалися без змін, і хворі продовжували перебувати під клінічним та ЕЕГ наглядом.

Через три місяці в групі хворих, які одержували лікування, спрямоване на активацію енергетичного обміну, поліпшення ЕЕГ показників спостерігалося у 18 хворих. У семи пацієнтів динаміки ЕЕГ показників виявлено не було. Клінічне погіршення у вигляді появи припадків спостерігалося в одного хворого, посилення представленості епілептичних ЕЕГ феноменів -- у трьох хворих. У групі, де лікування не проводилося, клінічна декомпенсація настала слідом за погіршенням ЕЕГ показників у шести хворих. Негативна ЕЕГ динаміка спостерігалася у дев'яти чоловік, позитивна -- у восьми. У семи хворих клінічної та ЕЕГ динаміки стану виявлено не було.

Клінічне та ЕЕГ поліпшення корелювало з показниками активності енергетичного обміну у досліджуваних хворих та в групі порівняння.

Таким чином, лікування, спрямоване на нормалізацію енергетичного обміну сприяє як клінічному, так й ЕЕГ поліпшенню стану хворих. Проведення подібного лікування при декомпенсації може досить часто (за нашими даними, у 30-40% випадків) привести до стану стійкої компенсації або субкомпенсації без збільшення дози антиконвульсанта або його заміни. Коли ж подібна терапія не сприяє клінічному поліпшенню, то після неї значно підвищується ефективність лікування антиконвульсантами, що полегшує їх підбір при декомпенсації захворювання.

Проведення лікування, спрямованого на активацію енергетичного обміну, доцільне й для профілактики клінічного погіршення, оскільки використання подібної терапії значно зменшує ризик розвитку клінічної декомпенсації при погіршенні ЕЕГ показників. Усе це робить доцільним проведення медикаментозної корекції енергетичного обміну як при декомпенсації захворювання, так і для її профілактики. Терапія, спрямована на нормалізацію енергетичного обміну, не замінює лікування протисудомними препаратами. Її доцільно проводити паралельно з прийомом антиконвульсантів. Лікування спрямоване на активацію енергетичного обміну, очевидно, можна вважати найбільш адекватним для проведення періодичної курсової терапії на фоні постійного лікування антиконвульсантами.

Аналізуючи результати дослідження, можна зробити висновок: при епілепсії пригнічуються основні ланки енергетичного обміну, що тісно пов'язане з обміном макро- і мікроелементів, активацією ВРО та станом мозкової гемодинаміки, який значно посилюється при декомпенсації захворювання. Порушення енергетичного обімну відіграє важливу роль у патогенезі епілепсії і завдяки взаємозв'язку з іншими біохімічними процесами призводить до розвитку та посиленню епілептичної активності головного мозку (малюнок 1). Пригнічення активності енергетичних ферментів та порушення окислювального фосфорилювання впливають на стан Na-K насоса, обмін іонізованого Ca2+ та розвиток оксидантного стресу. Ці процеси викликають або посилюють деполяризацію клітинних мембран та перезбудження глутаматних рецепторів, що є основними причинами, які формують епілептичну активність головного мозку (малюнок 1).

Пригнічення окислювального фосфорилювання та ферментативного окислення, а також активація ВРО призводять до появи та розвитку мозкової гіпоксії, для подолання якої має змінюватись мозковий кровотік. Компенсаторні механізми головного мозку багато в чому залежать від охоронної реактивності артерій. Недостатність компенсаторних механізмів у головному мозку

може обумовлюватися порушенням мозкового кровотоку. Внаслідок цього виникає невідповідність між транспортними можливостями церебральної гемодинаміки та енергетичними потребами нейронів, яке призводить до посилення порушень окислювально-відновних процесів. Виявлені в процесі досліджень зміни церебральної гемодинаміки розвивалися лише у хворих з декомпенсацією захворювання, тобто в тих, у кого спостерігалося більш значне пригнічення енергетичного обміну, порушення обміну електролітів, а також найбільша активація ВРО.

При формуванні енцефалопатії у хворих епілепсією зміна енергетичного обміну має суттєве, якщо не вирішальне значення (малюнок 1). Пригнічення активності ферментів циклу Кребса, гліколізу та ферментів, які беруть участь у сполученні цих процесів між собою та з іншими видами обміну призводить до посилення катаболізму АТФ і зменшенню його синтезу, що кінець кінцем спричиняється до вичерпання запасів АТФ. Останнє може само по собі стати причиною загибелі нейронів, а також сприяти активації ВРО, що призводить до накопичення кінцевих токсичних продуктів пероксидації та активних інтермедіантів кисню, внаслідок чого ушкоджуються клітинні мембрани та гинуть нейрони. Крім того, вичерпання запасів АТФ порушує функціонування Na-K насоса, що є однією з причин ушкодження клітинних мембран та загибелі нейронів. Зменшення запасів АТФ викликає також збільшення вмісту іонізованого кальцію, який має нейротоксичну дію. Активація ВРО, спазм мозкових артерій та зменшення активності оксидоредуктаз призводять до розвитку мозкової гіпоксії, яка відіграє важливу роль у формуванні энцефалопатії.

Таким чином, при епілепсії розвивається ураження головного мозку, яке має дисметаболічний (мітохондріальний) характер внаслідок пригнічення енергетичного обміну та гіпоксії через спазм церебральних судин, порушення процесів тканинного дихання та венозного відтоку. При декомпенсації епілепсії створюються набагато більш сприятливі умови для розвитку енцефалопатії. При компенсації епілепсії вищепереличені зміни або відсутні, або виражені значно меншою мірою, тому ураження мозку розвивається значно повільніше і може тривалий час компенсуватися іншими механізмами енергозабезпечення мозку.

У поданому дослідженні показано, що енергетичний обмін при епілепсії піддається медикаментозній корекції і ця корекція в ряді випадків приводить до компенсації стану хворих без збільшення дози або заміни протисудомних препаратів, які постійно використовуються. Терапія, спрямована на активацію енергетичного обміну та пригнічення ВРО, може бути рекомендована хворим епілепсією при погіршенні клінічного стану, а також при погіршені ЕЕГ показників, які не супроводжуються клінічним погіршенням. Враховуючи роль порушень енергетичного обміну в патогенезі епілепсії, подібне лікування можна вважати патогенетичним, що дозволяє рекомендувати його хворим епілепсією як профілактичне лікування.

Застосування терапії, спрямованої на нормалізацію обміну АТФ, на посилення активності оксидоредуктаз та кіназ і зниження інтенсивності ВРО, може не лише поліпшити клінічний перебіг епілепсії і привести до клінічної та ЕЕГ компенсації захворювання, але й відіграти профілактичну роль у розвитку мітохондріальної енцефалопатії. Інакше кажучи, подібна терапія доцільна як періодичне курсове лікування для запобігання епілептичної енцефалопатії, а також, очевидно, при її розвитку для запобігання подальшого ураження головного мозку.

Висновки

1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у розкритті важливої ролі пригнічення енергетичного обміну у епілептогенезі, яке значно посилюється при декомпенсації хвороби, а також визначена провідна роль порушень енергетичного обміну у формуванні епілептичної энцефалопатії. Отримані дані о ролі порушень енергетичного обміну в епілептогенезі дозволили розробити новий спосіб патогенетичного лікування епілепсії препаратами, що посилюють енергетичний обмін.

2. При епілепсії спостерігається значне пригнічення інтенсивності енергетичного обміну, яке справляє суттєвий вплив на перебіг епілептичного процесу.

3. У хворих епілепсією значно знижується активність ферментів, каталізуючих основні ланки енергетичного обміну -- оксидоредуктаз та кіназ, які беруть участь у каталізі окислювального фосфорилювання та окислювально-відновних реакціях.

4. Ступінь зниження активності ферментів корелював з тяжкістю хвороби та характером її перебігу. При декомпенсації захворювання ступінь активності ензимів, каталізуючих реакції енергетичного обміну був значно нижчий, ніж у хворих з ремісією захворювання, що свідчить про порушення ферментативної регуляції енергозабезпечення при погіршенні стану хворих. Типи епілептичного припадку впливають на активність ферментів значно меншою мірою.

5. При компенсованих формах епілепсії спостерігається зниження вмісту АТФ і збільшення вмісту АДФ, що свідчить про підвищену витрату енергії фосфатних зв'язків організмом при цьому захворюванні.

6. При декомпенсації епілепсії відмічається значне зниження вмісту як АТФ, так

7. й АДФ, що свідчить про виснаження основної енергетичної системи організму.

8. Відмічено з'вязок між пригніченням активності оксидоредуктаз та кіназ, а також роз'єднанням окислювального фосфорилювання епілепсії, особливо під час її декомпенсації, з пригніченням антиоксидантних ферментів, активацією ВРО і розвитком оксидантного стресу.

9. Епілептичні напади справляють істотний вплив на стан мозкової гемодинаміки, порушення якої проявляються асиметрією кровотоку по парних артеріях та вазоспазмом у них. Підвищення індексу пульсації у цих хворих свідчить про зміни в них внутрішньочерепного тиску.

10. Різні групи антиконвульсантів по-різному впливають на енергетичний обмін. Прийом похідних фенобарбіталу та гідантоїну супроводжується більш значним пригніченням оксидоредуктаз та кіназ, ніж застосування препаратів вольпроєвої кислоти та карбамазепінів, як при компенсації, так й при декомпенсації епілепсії.

11. Пригнічення енергетичного обміну відіграє провідну роль у формуванні епілептогенної енцефалопатії, яка має мітохондріальний характер.

12. Медикаментозна корекція енергетичного обміну дозволяє поліпшити клінічний перебіг захворювання, зменшити представленість ЕЕГ феноменів епілепсії і запобігти загостренню епілепсії.

13. Терапія спрямованого на кореляцію енергетичного обміну у хворих епілепсією, має зайняти важливе місце в структурі антиепілептичного лікування.

Перелік робіт, що опубліковані за темою дисертації

1. Дубенко А.Е. Состояние мозгового кровотока у больных эпилепсией // Украiнский вiсник психоневрологii. -- 1995. -- № 3, вип. 2/6. -- С. 44-45.

2. Волошин П.В., Мерцалов В.С., Дубенко А.Е., Волошина Н.П. Диагностика, лечение и реабилитация больных эпилепсией // Харьковский медицинский журнал. -- 1996. -- №3. -- С. 5-9.

3. Дубенко А.Е. Состояние энергетического обмена у больных эпилепсией // Українский вiсник психоневрологii. -- 1996. -- Т.5, вип.1(13) -- С. 23-25.

4. Дубенко А.Є. Вплив препаратiв, якi стимулюють енергетичний обмiн на клiнiчний перебiг хвороби у хворих на епілепсію // Украiнский вiсник психоневрологii. -- 1996. -- Т.4, вип.5(12). -- С. 156-158.

5. Дубенко А.Є. Мерцалов В.С. Зунанець В.А. Попов С.Б. Слісаренко I.Т. Порiвняльна оцiнка ефективностi лiкування хворих на епiлепсiю похiдними карбамазепiну та гiдантоiну // Клiнiчна Фармацiя. -- 1997. -- Т.1, № 1. -- С. 49-52.

6. Дубенко А.Є. Порівняльна оцінка ефективності похідних карбамазепіну та вольпроєвої кіслоти при лікуванні хворих на епілепсію // Клінічна Фармація. -- 1998. -- Том 2, №1. -- С. 14-18.

7. Дубенко А.Е. Современные принципы лечения эпилепсии // Международный медицинский журнал. -- 1998. -- Том 4, №1 С.69-73.

8. Дубенко А.Е. О целесообразности и принципах курсового лечения больных эпилепсией // Врачебная практика. -- 1998. -- №2-3 С.28-32.

9. Дубенко А.Е. Калашников В.И. Особенности церебральной гемодинамики у больных эпилепсией // Український медичний часопис. -- 1998. -- № 5(7). -- С. 88-89.

10. Дубенко А.Є. Стан електролітного обміну у хворих на епілепсію і його в патогенезу захворювання // Украiнский вiсник психоневрологii. -- 1998. -- Т.6, вип.6(12). -- С. 30-33.

11. Дубенко А.Е. Cодержание микроэлементов в плазме крови больных эпилепсией // Вісник проблем біології і медицини. -- 1999. -- № 4. -- С.118-120.

12. Дубенко А.Є. Зміни енергетичного обміну та ефективність медикаментозної корекції при епілепсії // Лікарська справа. -- 1999 -- № 2 (1044) -- С. 94-97

13. Дубенко А.Е. Состояние активности органоспецифических ферментов у больных эпилепсией // Журнал психиатрии и медицинской психологи. -- 1999. -- № 1(5). -- С. 43-46.

14. Дубенко А.Е., Калашников В.И. Допплерографические показатели мозговой гемодинамики у больных эпилепсией // Експериментальна і клінічна медицина. -- 1999. -- Том 2,№ 1. -- С.57-58.

15. Дубенко А.Є. Вплив основних груп антиконвульсантів на стан енергетичного обміну у хворих на епілепсію // Клінічна фармація. -- 2000. -- Том 4,№ 1, С. 15-18.

16. Дубенко А.Є., Коняєва. Н. І. Стан вільнорадикального окислення у хворих на епілепсію та його роль у патогенезі захворювання // Український Радіологічний Журнал. -- 1999. -- Том 7, Вип.4. -- С. 426-428.

17. Дубенко А.Е., Лапшина Л.А, Слюсаренко І.Т. Лечение больных эпилепсией препаратами, нормализующими энергетический обмен, во время декомпенсации заболевания // Український Медичний альманах. -- 1999 -- Т.2,№4. -- С. 49-52.

18. Дубенко А.Е. Профилактическое лечение эпилепсии препаратами, активирующими энергетический обмен // Експериментальна і клінічна медицина. -- 1999. -- № 4. -- С.45-47.

19. Дубенко А.Е. Состояние окислительного фосфорилирования у больных эпилепсией // Експериментальна і клінічна медицина. -- 2000. -- № 2. -- С. 95-97.

20. .Дубенко А.Є., Волошин П.В., Мерцалов В.С., Черненков В.Г. Спосіб лікування епілепсії. Держпатент України № 35819-А від 16.04.2001.

21. Дубенко А.Е. Энергетический обмен при эпилепсии // Неврологический журнал. -- 1998. -- Том 3, № 5. -- С. 32-33.

22. Богданова И.В., Мерцалов В.С., Дубенко А.Е., Зовский В.Н. Уровень меди и активность церулоплазмина в крови и печени при судорожной готовности организма и некоторые стороны их регуляции // Медицинская экология. Гигиена производственной и окружающей среды. Сб. научн. Трудов. -- Харьков. -- 1994г. -- С64-67.

23. Dubenko A. Changes in the condition of energetic metabolism in cases of more frequent fits in patients with epilepsy // European Journal of Neurology. -- 1995. -- Vol 2, Sup 1. -- P. 131-132.

24. Волошин П.В., Мерцалов В.С., Дубенко А.Е. Состояние энергетического обмена у больных эпилепсией, получавших антиконвульсанты различных групп // Перший конгрес Украiнскої протиепiлетичної лiги, Тези конгресу. Одеса. -- 1996. -- C. 15.

25. Dubenko A. On the need for monitoring of indiced of energy metabolism in patients with epilepsy in the period of rehabilitation // European Journal of Neurology. -- 1996. -- Vol. 3, Suppl. 2, Abstract of First Congress in Neurological Rehabilitation. P.68.

26. Dubenko A., Kalashnikov V. Pecularities of brain hemodinamics in patients with epilepsy according to the Transcranial Dopplerography // European Journal of Neurology. -- 1996. -- Vol. 3, Suppl. 5, Abstract of Second Congress Neurological Sciences. -- P. 120.

27. Dubenko A. Comparative evolution of the State of Energy Metabolism in Patients with Epilepsy who received carbamazepine and hydantoin as a therapeutic shock // World Congress on Rehabilitation in psychiatry. Abstracts. Belgrade -- Yugoslavia. August 27-30. -- 1997. -- P.98.

28. Dubenko A. The use of clinical means influencing the energy metabolism to treatment of patients with epilepsy in decompensation of the disease // Journal of Neurological Sciences. Abstracts of the XVI World Congress of Neurology. -- 1997. -- Vol. 150. -- S 90.

29. Dubenko A. The Influence of Medicamentous Activation of Energy Metabolism on the Clinical Course of Epilepsy // Epilepsia. -- 1997. -- Vol.38, Suppl.3, Abstracts from the 22nd International Epilepsy Congress Dublin, Ireland. -- P. 61.

30. Дубенко А.Е. Периодическое курсовое лечение больных эпилепсией // ІI Міжнародна конференція Української Протиепілептичної Ліги, тези доповідей. -- Київ, Україна. -- 1998. -- С. 25.

31. Дубенко А.Е. Роль нарушений энергетического обмена в эпилептогенезе и в развитии эпилептической энцефалопатии // Труды Восточно-европейской конференции: “Эпилепсия и клиническая нейрофизиология”. -- Гурзуф, 1999. С. 17-18.

32. Dubenko A., Kalashnikov V. Features of Blood Flow in Epileptic Patients as to Transcranial Doppler Sonography // Epilepsia. -- 1999. -- Vol. 40, Suppl. 2, Abstracts from the 23rd International Epilepsy Congress. -- P. 201.

33. Дубенко А.Е. Возможные пути преодоления фармакорезистентности эпилепсии // ІІI Міжнародна конференція Української Протиепілептичної Ліги, тези доповідей. -- Київ, Україна. -- 1999. -- С. 27.

34. Dubenko A. The influence of main groups of anticonvulsants on the state of energy metabolism in epileptic patients // Abstracts of 10th International Bethel-Cleveland Clinic Epilepsy Symposium. 1999. -- P. 40.

35. Dubenko A. The state of high-energy phosphate metabolism in epileptic patient // Epilepsia. -- 2000. -- Vol. 41, Suppl. Florence 2000, Abstracts from the 4th European Congress on Epileptology. -- P. 86.

36. Дубенко А.Е. Некоторые направления периодического курсового лечения эпилепсии // Труды Восточноевропейской конференции: “Эпилепсия и клиническая нейро-физиология”. -- Гурзуф, 2000. -- С. 191 -193.

Анотація

Дубенко А.Є. Стан енергетичного обміну у хворих епілепсією, його роль у патогенезі захворювання та спрямована медикаментозна корекція. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.15. -- нервові хвороби. -- Харківська медична академія післядипломної освіти, Харків, 2001.

У дисертації на основі комплексного вивчення стану енергетичного обміну встановлено важливу роль порушень енергетичного обміну в епілептогенезі. Пригнічення енергетичного обміну значно посилюється при декомпенсації захворювання, що супроводжується активацією вільно-радикального окислення ліпідів, розвитком оксидантного стресу -- важливого фактора посилення епілептизації головного мозку. Показано ведучу роль пригнічення енергетичного обміну в розвитку епілептичної энцефалопатії. Встановлено взаємозв'язок біоенергетичних змін із змінами стану артеріальної та венозної гемодинаміки. Доведено різний вплив різних антиконвульсантів на стан енергетичного обміну. Обґрунтована ефективність та доцільність терапії, спрямованої на активацію енергетичного обміну для патогенетичного додаткового лікування епілепсії.

Ключові слова. Епілепсія, енергетичний обмін, мітохондріальна енцефалопатія, патогенез, патогенетичне лікування.

Аннотация

Дубенко А.Е. Состояние энергетического обмена у больных эпилепсией, его роль в патогенезе заболевания и направленная медикаментозная коррекция. -- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.15. -- нервные болезни. Харьковская академия последипломного образования, Харьков, 2001.

В диссертации на основании комплексного изучения состояния энергетического обмена установлена важная роль нарушений энергетического обмена в эпилептогенезе. Изучено состояния энергетического обмена у больных эпилепсией с различными этиологическими факторами заболевания, разным типом припадков, компенсированностью эпилептического процесса. Установлено, что у больных эпилепсией угнетаются многие звенья энергетического обмена. Уменьшается активность ферментов цикла Кребса, ферментов гликолиза, энзимов, участвующих в сосопряжении этих процессов между собой и с другими видами обмена. Нарушается так же ферментативное регулирование обмена креатинфосфата - наиболее энергетически богатого вещества головного мозга. На этом фоне наблюдалось снижение содержания АТФ, а при декомпенсации и АДФ, что свидетельствует как об интенсификации дефосфорилирования, так и об угнетении окислительного фосфорилирования. При декомпенсации заболевания этот процесс значительно более выражен и нередко принимает обвальный характер. Тип припадков и этиологический фактор болезни влияют на энергетический обмен в значительно меньшей степени.

Угнетение энергетического обмена тесно связано с активацией свободнорадикального окисления, то есть с развитием оксидантного стресса -- важного фактора усиления эпилептизации головного мозга. Показано, что изменения энергетического обмена взаимосвязаны с нарушениями артериальной и венозной гемодинамики, которые у больных эпилепсией проявлялись появлением межполушарной асимметрии, возрастанием индекса пульсации, затруднением венозного оттока.

В работе показано, что на состояние энергетического обмена влияет не только клиническое течение заболевания, но и принимаемые антиконвульсанты. Достижение компенсации эпилепсии при приеме фенобарбиталов и дифенина не сопровождается столь полной нормализацией энергетического обмена, как компенсация, достигнутая приемом вольпроатов и карбамазепинов.

В работе показано, что при формировании энцефалопатии у больных эпилепсией, ведущую роль играют имеющиеся у них нарушения энергетического обмена, а сама энцефалопатия имеет преимущественно митохондриальный характер, то есть в основе ее формирования лежит повреждение и гибель нейронов, возникающая вследствие нарушений энергетического обеспечения их жизнедеятельности. При декомпенсации эпилепсии за счет выраженности нарушений энергетического обмена развитие энцефалопатии происходит значительно быстрее. Определенную роль в ее формировании при декомпенсации заболевания играют и выявленные в исследовании вазомоторные механизмы.

На основании проведенного исследования обоснована целесообразность проведения терапии, направленной на активацию энергетического обмена. Доказана эффективность терапии, нормализующей энергетический обмен как при декомпенсации эпилепсии, так и в качестве профилактического периодического дополнительного лечения эпилепсии.

Ключевые слова: эпилепсия, энергетический обмен, митоходриальная энцефалопатия, патогенез, патогенетическое лечение.

Annotation

Dubenko A.E. State of Energy Metabolism in Epileptic Patients, its Role in the Pathogenesis of the Disease, and Aimed Medication Correction. -- Manuscript.

Dissertation submitted for a scientific degree of a doctor of medical sciences in specialty 14.01.15. -- nervous diseases. -- The Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Kharkov, 2001.

The dissertation states an important role of energy metabolism disturbances in epileptogenesis, basing on a complex investigation of the state of energy metabolism. Suppression of the energy metabolism is dramatically enhanced during decompensation of the disease. This is accompanied by activation of free-radical oxidation, i.e. by development of oxidant stress, an important factor in increase of the brain epileptisation. The leading role of the energy metabolism suppression in the development of epileptic encephalopathy is demonstrated. The relations between bioenergetical changes and changes in the state of arterial and venous hemodynamics are established. Various effects of different anticonvulsants on the state of energy metabolism are proved. The efficiency and expediency of the therapy aimed at the energy metabolism activation for the pathogenetical additional treatment of epilepsy is grounded.

Key words: epilepsy, energy metabolism, mitochondrial encephalopathy, pathogenesis, pathogenetical treatment.

Размещено на Allbest.ru