Прогнозування, профілактика та лікування порушень репродуктивної функції жінок, які зазнали радіаційної дії

Підвищення концентрації анти ТРО, ТГ на фоні Т-клітинного імунодефіциту та активації В-системи імунітету у жінок, які зазнали радіаційного впливу, свідчить про реалізацію нестохастичних ефектів опромінення - гіпотиреозу. Наші дані підтверджують суттєву роль аутоімунних механізмів у розвитку післярадіаційних безсимптомних тиреодітів з переходом в гіпотиреоз.

Вивчення тиреоїдних гормонів в динаміці спостереження показало різке збільшення вмісту Т3 в перші два роки у евакуйованих жінок (на 36,7%) відносно групи порівняння. Через 3-4 роки рівень Т3 поступово стабілізувався, але залишався вищим від групи порівняння. Вміст ТТГ в евакуйованих жінок був знижений в перші 2 роки на 18,8 %, з 1989 року виявлена його стабілізація з поступовим підвищенням і з 1991 року він залишався значно вищим, ніж у групі порівняння (р<0,05). У жінок, які постійно проживають на КТ, за останні роки спостереження відмічалось підвищення вмісту ТТГ на фоні відносно нормальних показників Т3 і Т4, що, вірогідно, можна розцінити як готовність до розвитку субклінічного гіпотиреозу. Вміст Т4 в евакуйованих та жінок з КТ у перші два роки після аварії значно збільшився з наступною стабілізацією у жінок, які постійно проживають на КТ. У евакуйованих жінок вміст Т4 з 1994 року і в динаміці подальшого спостереження був знижений. Як у евакуйованих, так і у жінок з КТ більш значні зміни тиреоїдних гормонів були виявлені в підгрупі з поєднаними та ендокринними формами неплідності. Така значна варіабельність показників гіпофізарно-гонадної системи свідчить про гормональну дисфункцію і не виключає негативного впливу малих доз радіації на генеративну систему.

Біохімічні критерії оцінки стану процесів пероксидації ліпідів свідчать про виражену інтенсифікацію прооксидантної системи у жінок І та ІІ групи. Аналіз загальної спрямованості зазначених змін ПОЛ у крові хворих виявив подвійне (відносно групи порівняння) збільшення концентрації дієнових кон`югатів у евакуйованих осіб (p<0,05). Дещо менший вміст цих сполук реєструвався у жінок, які проживають на КТ. У всіх жінок, які зазнали радіаційного впливу, спостерігалося суттєве зростання концентрації гідроперекисів відносно групи порівняння (p<0,05). Вміст малонового диальдельгіду у крові жінок І та ІІ групи майже на 40 % перевищував аналогічні показники у жінок групи порівняння. Швидкість реакцій відновлених запасів редукованого глутатіону у жінок, які проживають на КТ, складала лише 60 % від показників групи порівняння (p<0,05), відсутні суттєві зміни активності глутатіонредуктази в крові евакуйованих жінок за однакового для обох груп зниження швидкості глутатіонпероксидази (на 22 % відносно показників групи порівняння). Наслідком пригнічення швидкості останньої є зростання в організмі таких токсичних продуктів, як Н2О2 та гідропероксиди ліпідів. Рівень глутатіонтрансферази був майже втричі нижчий в евакуйованих та жінок з КТ. Поряд зі змінами глутатіонзалежних ферментів реєструвалось відчутне пригнічення активності каталази в обох групах жінок, які зазнали дії малих доз опромінення.

У жінок із поєднаними формами неплідності, які постійно проживають на КТ, концентрація дієнових сполук була значно вищою, ніж при інших формах неплідності. Вміст гідроперекисів в крові евакуйованих жінок не змінювався залежно від генезу неплідності. При неплідності запального генезу концентрація МДА в крові суттєво (на 27 %) перевищувала вміст диальдегіду при поєднаних формах неплідності (p<0,05). Можливо, наявність запального процесу поглиблює дисбаланс окислених та відновлених еквівалентів на користь останніх, що сприяє генерації руйнівно активних форм кисню, а отже активації вільнорадикальних процесів. У жінок, які проживають на КТ, привертає увагу нижча активність каталази при поєднаній формі неплідності, ніж при трубній та ендокринній. В умовах підвищеного рівня ПОЛ це сприятиме накопиченню токсичних перекисних сполук в організмі. Це свідчить про те, що дефіцит антиоксидантів призводить до формування рецидивів і хронізації проявів запальних захворювань геніталій, а активація процесів ПОЛ виступає медіатором стресорної дії.

Спектр мікробної флори піхви у жінок склали 13 видів аеробної та 3 види анаеробної мікрофлори. У жінок, які постійно проживають на КТ, відмічене збільшення частоти виділення E.Coli до 30,3 %, проти 18,0 % у евакуйованих та до 14,3 % у жінок з чистих регіонів (р<0,05) та грибів роду Candida до 26,2 % проти 14,0 % та 17,9 % відповідно у І та ІІІ групі (р<0,05). У 23,0 % жінок першої групи, у 36,0 % другої та у 17,0 % третьої групи виявлені гарднеpeли. Хламідії були виявлені у 38 % жінок І групи, у жінок ІІ групи - у 36 %, в ІІІ групі - в 25,4 % випадків. За рахунок таких біологічних властивостей, як здатність до внутрішньоклітинного розмноження, хламідії викликають деструкцію клітин слизових оболонок, що також призводить до зниження рівня локального імунітету.

У перші роки після аварії в евакуйованих жінок виявлено збільшення обсіменіння піхви Staphylococcus aureus відносно групи порівняння більше як удвічі, а через 12 років - втричі, E.coli - на 80,0%, обсіменіння Candida albicans зросло в 1,7 разів. У жінок з КТ на початок обстеження виявлене збільшення висіву Staphylococcus aureus та E.coli відносно групи порівняння. Через 12 років обсіменіння піхви E.coli залишалось вдвічі вищим за 3 групу (32,0±2,1%; 16,8±1,4%), Candida albicans (32,8±2,3%; 11,2±1,6%) та Staphylococcus aureus - втричі (р<0,01). Значне зростання грибів у жінок, які постійно проживають на КТ, може свідчити про послаблення захисних сил організму в умовах постійної дії малих доз радіації.

У 46 % евакуйованих жінок мікробні чинники виявлялись переважно із середнім ступенем мікробного обсіменіння (4,0-5,0 lg КУО/мл). У 67,7 % жінок з неплідністю, які постійно проживають на КТ, мікробні чинники були в основному з високим ступенем мікробного обсіменіння (6,0 lg КУО/мл). Інтегральний аналіз отриманих даних дозволяє зробити припущення, що накопичення біомаси чинників до вищої числової межі (високе мікробне число) сприяє потенціюванню патогенних властивостей мікроорганізмів, які спричиняють виникнення та часті загострення запальних захворювань внутрішніх статевих органів у жінок, які постійно проживають на КТ. У жінок, які постійно проживають на КТ, виявлена висока негативна кореляційна залежність між вмістом аеробної мікрофлори та sIg А (r= -0,72; p<0,05). Численними дослідженнями підтверджено, що дефіцит sIg А лежить в основі багатьох хронічних запальних захворювань слизових оболонок (Л.Іванюта та співавт., 1999; О.В. Ромащенко, 2000; С.С.Луб'яна, 2001).

В евакуйованих жінок гістологічно були виражені зміни строми яєчників стінки судин в основному артеріального типу, з явищами колагенізації, склерозу нерівномірного характеру. Місцями ангіосклероз поширювався на всю стінку судин, які розташовувались в корковому шарі, інколи захоплювали лише адвентицій. У тканині таких яєчників фолікули були відсутні або кістозно змінені, заповнені безструктурною еозинофільною масою. У 25,0 % яєчників жінок із КТ примордіальні фолікули та граафові міхурки були відсутні або зустрічались поодинокі. У маткових трубах у складках епітелій місцями утворював поліпоподібні структури з багаторядністю його, а циліндричний епітелій змінювався на призматичний. В епітелії зустрічались пікноз ядер, дистрофія, апоптозні тільця.

У жінок, які проживають на КТ, виявлені більш виражені проліферативні процеси в стромі яєчників з появою "молодих" фібробластів порівняно з даними евакуйованих жінок. Зміни судинного русла спостерігались не тільки у великих судинах, а й у дрібніших (артеріол, капілярів, pl. Pantinemiformis) у вигляді потовщення та склерозування їхньої стінки, а також наявністю дистрофічних змін ендотелію. У маткових трубах у 60 % жінок відмічались вогнища атрофічного характеру зі сплющенням слизової оболонки та появою ділянок епітелію, який не утворював складчатості, вистілка його була в основному призматичного характеру. Поліпоподібні випинання слизової оболонки були мало вираженими або, навпаки, мали звивистий характер із наявністю у стромі колагенових волокон, при цьому виявлено виражені склеротичні процеси в стінках судин.

Аналіз електронномікроскопічних досліджень виявив значні зміни в більшості клітин епітелію фолікулів (у 20 (57,1 %) евакуйованих жінок і у 28 (70,0 %) жінок із КТ (у 9 (45,0 %) в групі порівняння). Клітини епітелію були круглої форми, неоднорідної структури. В деяких ділянках мембрани зливались і периваскулярний простір був облітерований на ділянках на протязі 50-60 нм. Зустрічались клітини з численними інвагінаціями ядра, ущільненням матрикса в групі жінок з КТ. Хроматин був розташований по краю, невеликими або великими глибами, конденсувався біля ядерної оболонки. Спостерігалось багато прихроматинових гранул і міжхроматинових рибонуклеопротеїдів. В ядерцях, які зустрічалися в поодиноких клітинах, переважав фібрілярний компонент. Цитоплазма клітин була з ущільненим матриксом, бідна органелами. Виявлені профілі розширеного гранулярного ендоплазматичного ретикулума, окремі ліпідні краплі, лізосоми. У частині клітин епітелію у жінок II групи мітохондрії не визначалися, матрикс цитоплазми був щільний. Цитолема також була змінена, місцями мала випинання, місцями контури її були не чіткі, розмиті.

При ультраструктурному дослідженні епітелію фолікула яєчників у жінок з КТ визначалися більш виражені деструктивні та дистрофічні зміни органел, особливо мітохондрій та хроматину ядер. Ядра епітелію були пікнотичні, зморщені, з наявністю апоптозних тілец.

Імуногістохімічні дослідження свідчать, що експресія колагену ІІІ типу мала дифузне забарвлення в основному в стромальних елементах сполучної тканини, яка розташована біля судинних ділянок, колаген ІV типу мав вогнища посиленої експресії в основному навколо судинних ділянок коркового шару, інколи в різних ділянках строми. Колаген ІV типу визначався у вигляді незначних знахідок. У порівняльному аспекті була знижена експресія колагену ІІІ та ІV типу в групі з ендометріозом у волокнистих структурах. Виявлена позитивна експресія колагену І типу в поліповидних випинаннях слизової оболонки. Така експресія колагену І типу мала вогнищевий характер і могла інколи поширюватися на поверхневий епітелій, тобто спостерігалася трансформація колагену ІІІ типу в І. У порівняльному аспекті при аналізі імуногістохімічних даних було встановлено, що найбільш виражена експресія колагену І типу виявлена в групі жінок, які проживають на КТ, порівняно з евакуйованими та жінками з відносно чистих регіонів. Очевидно, в результаті циркуляторної гіпоксії відбуваються метаболічні та структурні зміни в досліджуваних органах, що підтверджується експериментальними дослідженнями (С.Т.Омельчук, 2000).

Для успішного проведення профілактичних заходів при порушеннях репродуктивної функції, зокрема при маткових кровотечах, необхідні адекватні методи прогнозування ризику їх виникнення. Ми розробили алгоритм вірогідності виникнення порушень менструального циклу та створили математичну модель прогнозування даної патології.

Проведений ступеневий аналіз дозволив відібрати з числа 61 ознаки 6 факторів, що найбільше впливають на прогнозування можливості виникнення кровотеч (х1 - перенесені дитячі інфекційні хвороби; х2 -тривалість менструації; х3 - причини порушення менструального циклу; х4 - тривалість запальних захворювань геніталій; х5 - швидкість осідання еритроцитів; х6 - кількість тромбоцитів в крові).

Отримані дискримінантні функції прогнозування гіперменструального синдрому мали такий вигляд:

f1= -15,24+3,56х1 +4,59 х2 +2,74х3 +2,38х4 +5,2х5 +2,28х6;

f2= -2,94+0,69х1 +1,07 х2 +0,14х3 +1,12х4 +2,35х5 +1,42х6,

де f1 - дискримінантна функція, яка визначає вірогідність виникнення цієї патології, f2 - заперечує подібну можливість виникнення маткових кровотеч, а при f2 >f1 - таку можливість вважали малоімовірною; -15,24 та -2,94 - відповідні постійні члени цих функцій; числові показники перемінних х - відповідні коефіцієнти.

На основі кривої залежності частоти виникнення гіперменструального синдрому від величини f1 визначено 3 ступеня імовірності прогнозу. При f1 >0,8 імовірність розвитку гіперменструального синдрому вважали високою, при f1 = 0,5-0,8 - середньою, а при f1 <0,5 - низькою. Чутливість алгоритму прогнозування гіперменструального синдрому в дослідній ретроспективній виборці склала 96,3%, що дозволяє говорити про високу інформативність розробленого методу. Використання методу поетапного дискримінантного аналізу дозволило розробити систему прогнозування імовірності виникнення розладів менструальної функції у жінок з неплідністю, які зазнали впливу радіації, внаслідок аварії на ЧАЕС та своєчасного проведення профілактичних дій, спрямованих на збереження генеративної функції жінок.

Результати багатофакторного та кореляційно-регресійного аналізів отриманих даних дозволили обгрунтувати концепцію розвитку порушень репродуктивної функції у жінок під дією малих доз радіації.

При дії малих доз радіації на організм виникають пошкодження, пов'язані як з безпосереднім поглинанням енергії в критичних мішенях, так і опосередковано, зв'язані з порушенням фізико-хімічних процесів на молекулярному та клітинному рівні (іонізація молекул, порушення в клітинах і т.д.), що супроводжується збільшенням інтенсивності ПОЛ, зниженням активності АОС, гормональним дисбалансом. З іншого боку, реакцію на дію малих доз радіації можна розглядати як одну із форм біологічного стресу (Коваленко А.Н., 1998). Стрес - це адаптивна реакція (Меерсон Н.Ф., Пшенникова М.Г., 1988), але за даних умов він перетворюється на ланку патогенезу розвитку порушень репродуктивної функції, обумовлених змінами нейрогуморальної регуляції, імунітету, процесів ПОЛ та АОС. Ключовим моментом у цьому процесі необхідно вважати активацію гіпоталамо- гіпофізарних структур під впливом подразника. Безпосередньо чи опосередковано ці сигнали активують структури гіпоталамуса, стимулюють виділення кортикотропін-рилізинг фактору, вазопресину, що призводить до посиленого виділення кортизолу, виснаження кори наднирників, ініціює комплекс вегето-соматичних проявів та порушень репродуктивної функції.

Поєднання хронічного стресу з тривалою дією іонізуючої радіації в малих дозах призводить до посилення діяльності симпатичної нервової системи та мозкового шару наднирників, що супроводжується підвищенням рівня катехоламінів, посиленням виділення АКТГ. В результаті цього порушується виділення гонадотропінів, що призводить до відсутності овуляції. При даній ситуації підвищується рівень пролактина, що пригнічує нормальний фолікулостероїдогенез в яєчниках. Крім того, під дією хронічного стресу, визваного дією радіації, підвищується скоротлива здатність яєчника та маткових труб, що впливає на розмір фолікула, кровопостачання яєчника та овуляцію, транспорт гамет та запліднення яйцеклітини, призводить до морфологічних змін внутрішніх статевих органів.

Одночасно під дією малих доз іонізуючого випромінювання відбувається пригнічення Т-ланки імунітету, активація В-ланки, що призводить до імунної дисфункції. Гуморальний імунітет характеризується дисімуноглобулінемією, що в сукупності проявляється зростанням і загостренням запальних захворювань геніталій і в кінцевому результаті - порушень репродуктивної функції. В той же час, неплідність сама по собі посилює стресову реакцію, в результаті чого вищезазначені показники проявляються більшою мірою.

Вивчаючи вплив радіаційної дії внаслідок аварії на ЧАЕС у евакуйованих і жительок КТ, ми виділили кілька етапів у розвитку порушень стану здоров'я та репродуктивної функції у евакуйованих і жительок КТ. В евакуйованих жінок у перші роки після аварії на ЧАЕС як прояви гострої стресової реакції збільшились загальна та гінекологічна захворюваність, порушення в нейро-імуно-ендокринній регуляції. Через 5-6 років виявлені зміни спостерігались рідше, а з 1992-1993 рр. зниження кількості патологічних станів свідчить про те, що наступив стан відносної адаптації. У жінок з КТ з 1990-1991 років збільшується загальна та гінекологічна захворюваність, що свідчить про стан тривоги та напруги реакцій відповіді в результаті хронічного стресу. З 1994-1996 рр. за деякими параметрами змін імунного та гормонального гомеостазу відбувається виснаження організму.

Виявлено зміни генеративної системи жінок, які зазнали впливу радіації, які проявлялися зростанням загальної та гінекологічної захворюваності, формуванням вторинного імунодефіцитного стану, дисімуноглобулінемією, дисбалансом у системі локального імунітету, дисфункцією гіпофізарно-гонадної системи, інтенсифікацією прооксидантної системи, виснаженням антиоксидантного захисту, морфологічними змінами внутрішніх статевих органів, що дозволило зробити концептуальне припущення про негативну дію малих доз радіації на репродуктивну функцію. Це лягло в основу удосконалення системи лікувально-профілактичних заходів та диспансеризації жінок. Враховуючи виявлені багатокомпонентні ушкодження жіночого організму, було розроблено і апробовано комплекс заходів по їх покращенню, який включав на першому етапі очищення організму від радіонуклідів та інших шкідливих речовин, вживання рослинних жирів, пектинів, продуктів біологічної активності із пророщених зерен пшениці, кукурудзи, вівса, ехінацею, адаптогени, засоби антисресорної направленості.

На другому етапі лікування, який проводився в умовах гінекологічного стаціонару, у жінок з хронічним запальним процесом внутрішніх статевих органів з частими загостреннями, ми призначали комплексну протизапальну терапію. В комплекс лікування включали антибіотики широкого спектру дії з урахуванням індивідуальної чутливості і результатів антибіотикограми, антигістамінні препарати, вітаміни групи В, С, імуномодулятори, антиоксиданти, протигрибкові та препарати системної ензимотерапії.

З метою негормональної стимуляції овуляції та покращення гемодинаміки призначали ВЛОК. Місцево використовували зрошення піхви настоєм трав. Вагінальні свічі застосовували залежно від мікробіоценозу піхви. Фізіотерапевтичні процедури призначали на 1 день після початку прийому внутрішньом'язевих антибіотиків. Жінкам з поєднаними формами та ендокринною неплідністю з наявністю СПЯ, при прохідних маткових трубах після ІІ етапу лікування проводилась стимуляція овуляції з урахуванням виявлених змін.

Через 4-6 місяців після лікування ми рекомендували проведення третього етапу, який був спрямований на покращення гемодинаміки, тканинного обміну, мікроциркуляції в органах та тканинах, відновлення імунних, гормональних і нервових механізмів регуляції, прохідності маткових труб. У більшості жінок із неплідністю запального генезу в усіх групах обстежених проводилася консервативна терапія. Хірургічна реабілітація та лапароскопія частіше проводилася у жінок з ендокринною та поєднаними формами неплідності. При частково прохідних маткових трубах (1 підгрупа), початкових стадіях внутрішнього генітального ендометріозу, наявності СПЯ, перитонеальних спайках (2 та 3 підгрупа) проводилася хірургічна лапароскопія, при виражених перитубарних зрощеннях, непрохідності маткових труб, кістах, лейоміомах - хірургічна реабілітація з подальшою профілактикою спайкового процесу.

За відсутності вагітності протягом 6 місяців після ІІІ етапу лікування хворі повторно обстежувались, за показаннями проводилась лапароскопія. За відсутності ефекту їм рекомендували допоміжні репродуктивні технології. Важливою умовою досягнення стійкого клінічного ефекту та профілактики виникнення метаболічних змін є своєчасний початок лікування (вже в перші дні після дії малих доз радіації) як в евакуйованих, так і в жінок, які постійно проживають на КТ.

Профілактика післярадіаційних гінекологічних захворювань має базуватися на запобіганні накопичування в організмі 137Сs, який призводить до внутрішнього опромінення, і повинна здійснюватись в усіх лікувально-діагностичних закладах. У зв'язку з підвищенням гінекологічної захворюваності першочергове значення надається диспансеризації всього жіночого населення, яке проживає на території підвищеного радіаційного контролю, а також евакуйованих із забруднених регіонів.

Висновки

У дисертації наведено клініко-параклінічне обгрунтування та представлено нове вирішення наукового напрямку, що виражається в удосконаленні й оптимізації методів діагностики, лікування, профілактики та прогнозуванні порушень генеративної системи у жінок, які зазнали радіаційної дії з метою відновлення їх репродуктивного здоров'я.

1. Вплив факторів оточуючого середовища після аварії на ЧАЕС призвів до зростання загальної (у 70,5 % евакуйованих та у 66,0 % жінок з КТ) та гінекологічної захворюваності (у 81,0 % та 89,5 % жінок відповідно). У евакуйованих жінок ці зміни виявляються вже в перші роки, а у жінок з КТ через 5 років після аварії, що свідчить про виснаження механізмів адаптації під впливом несприятливих факторів оточуючого середовища.

2. Зростання гінекологічної патології відбувалось за рахунок збільшення запальних захворювань внутрішніх статевих органів (у 67,3 % евакуйованих та у 88,6 % жінок з КТ), порушень менструального циклу (у 63,0 % евакуйованих та 57,3 % жінок з КТ), доброякісних пухлин яєчників (у 13,2% та у 9,3 % жінок відповідно), захворювань шийки матки (у 27,0 % і 20,5 % жінок), лейоміоми матки, генітального ендометріозу (у 12,8 % евакуйованих та у 10,9 % жінок з КТ). Запальні захворювання геніталій у жінок з неплідністю характеризуються латентним перебігом і супроводжуються частими рецидивами, що спричиняє розвиток анатомно-функціональних змін органів репродуктивної системи. Порушення менструального циклу у евакуйованих жінок частіше виявляються у вигляді гіперменструального, у жінок з КТ - гіпоменструального синдрому.

3. Стан системного та локального імунітету у 34 % евакуйованих та у 46 % жінок з КТ характеризується розвитком вторинних імунодефіцитних станів за рахунок порушення як клітинної (зниження кількості CD3+, СD16+, збільшенням СD19+-клітин), так і гуморальної ланки імунітету (зменшення концентрації IgG та IgA). У 78,0 % жінок, які зазнали впливу радіації; встановлена різноспрямована дисімуноглобулінемія трьох класів імуноглобулінів. Відбуваються кількісні та якісні зміни факторів локального імунітету, які проявляються зменшенням вмісту sIgA, лізоциму, IgG на фоні підвищення IgA в цервікальному слизу.

4. Зміни гіпофізарно-гонадної системи у жінок, які зазнали радіаційної дії неоднозначні і прямо залежать від тривалості впливу малих доз радіації та захворювання. Найбільш виражені зміни виявлені у жінок, які постійно проживають на КТ, через 6-7 років після аварії. Відносно значний відсоток жінок з неплідністю (16,7 % евакуйованих та 14 % з КТ) центрального генезу за відсутності даних прямої пошкоджуючої дії комплекса факторів радіаційної аварії на тканину яєчника, велика кількість гіперпластичних процесів ендометрія (як органа-мішені) на фоні гіперестрогенії свідчить про переважно регуляторний характер виявлених порушень гіпофізарно-гонадної системи. У 25,4 % евакуйованих та у 11,0 % жінок з КТ виявлено гіпотиреоїдний стан, гіпертиреоїдний - у 5,8 % евакуйованих та у 8,2 % жінок з КТ. Підвищення концентрації анти ТРО, ТГ на фоні Т-клітинного імунодефіциту у жінок, які зазнали радіаційного впливу, свідчить про реалізацію нестохастичних ефектів опромінення і підтверджує роль аутоімунних механізмів в цьому процесі.

5. Оцінка стану процесів пероксидації ліпідів крові свідчить про інтенсифікацію прооксидантної системи в евакуйованих та жінок з КТ на фоні зниження потужності антиоксидантного захисту, що слід розцінювати як виснаження антиокислювальної системи. Неконтрольоване збільшення вільнорадікальних процесів та гіпергенерація токсично руйнівних продуктів обумовлює розлад, а потім зрив компенсаторно-адаптаційних механізмів, хронізацію основного захворювання та зниження ефективності лікування.

6. Виявлені зміни біоценозу піхви свідчать про розвиток дисбактеріозу, особливо у жінок з КТ. Ширший спектр умовно патогенних мікроорганізмів, які утворюють асоціації, супроводжується середнім та високим ступенем мікробного обсіменіння піхви у жінок, які постійно проживають на КТ.

7. В евакуйованих жінок виявлені значні зміни строми яєчників (дрібні фіброзні тіла, персистуючі фолікули, склероз стінки великих судин артеріального типу з явищами колагенізації), маткових труб (утворення поліпоподібних структур епітелія у 78,0 % випадків). У жінок, які постійно проживають на КТ, переважають склеротичні зміни судинного русла не тільки великих судин, але і дрібних; в маткових трубах у 60,0 % жінок відмічені вогнища атрофічного характеру з сплющенням слизової оболонки та вираженою експресією колагену І типу.

8. Розроблено алгоритм вірогідності виникнення порушень репродуктивної функції у жінок, які зазнали радіаційної дії при проведенні поетапного дискримінантного аналізу. Прогностичне рішення щодо необхідності застосування профілактичних заходів у разі виникнення ризику вірогідності розвитку порушень генеративної системи може бути прийняте на підставі ознак, які найбільш суттєво впливають на прогноз виникнення захворювання.

9. Створена система профілактично-лікувальних заходів з урахуванням багатокомпонентних ушкоджень репродуктивної функції із застосуванням препаратів патогенетичної дії, що сприяє підвищенню клінічної ефективності терапії (на 20 %) та супроводжується відновленням показників клітинного та гуморального імунітету (на 19,6 %), призводить до відновлення динамічної рівноваги в АОС, прооксидантній та ендокринній системі (на 18,2 %).

Практичні рекомендації

1. У процесі обстеження та лікування жінок, які зазнали впливу радіації внаслідок аварії на ЧАЕС, починаючи від жіночих консультацій, гінекологічних відділень районних лікарень і закінчуючи стаціонарами, необхідно проводити поетапне клініко-параклінічне обстеження пацієнток з метою визначення причин порушень генеративної системи, глибини пошкодження органів та систем, а також своєчасного проведення при цьому комплексу профілактичних та лікувальних заходів, спрямованих на усунення даної патології та запобігання порушень репродуктивного здоров'я жінки.

2. Для оцінки стану здоров'я жінок, які зазнали малих доз радіації в результаті аварії на ЧАЕС, необхідно враховувати вплив як радіаційних факторів (зовнішнє та внутрішнє опромінення), так і нерадіаційних факторів (умов проживання, споживання продуктів, стану специфічних функцій жіночого організму, психологічну дію).

3. У зв'язку із зростанням після аварії гінекологічної захворюваності необхідно проводити диспансерний нагляд жінок групи радіаційного ризику з обов'язковим обстеженням у гінеколога, ендокринолога, терапевта, невропатолога, мамолога з проведенням УЗД органів малого тазу, щитовидної залози, а також кольпоскопічне обстеження.

4. Жінок, в яких встановлена гіперестрогенія на фоні збільшення гіперпластичних процесів у матці, необхідно відносити до групи ризику щодо розвитку онкологічної патології статевих органів.

5. Для профілактики розвитку порушень генеративної системи у жінок з неплідністю, які зазнали радіаційної дії, у практику жіночих консультацій, гінекологічних стаціонарів слід впровадити метод прогнозування, що грунтується на сумарній ймовірності впливу шести факторів ризику для жінок, що дозволяє на підставі індивідуальних прогнозів формувати групи низького, середнього та високого ступенів ризику відносно даної патології. Групи жінок, віднесених до категорії середнього та високого ступенів ризику розвитку порушень менструальної функції, підлягають проведенню оздоровчих заходів.

Список робіт, опублікованих за темою дисертації

Сучасні методи діагностики гінекологічних захворювань // Особливості перебігу вагітності, родів, стану новонароджених та проявів соматичної і психоневрологічної патології у дітей, які зазнали радіаційного впливу внаслідок Чорнобильської катастрофи // Під ред. акад. АМН України О.М. Лук'янової.- Київ: Чорнобильінтерінформ, 1997. - С. 4-8 (співавт.: Іванюта Л.І. Набір матеріалу, статистичне оброблення).

Диспансеризація та принципи лікування гінекологічних захворювань жінок регіону аварії на ЧАЕС // Особливості перебігу вагітності, родів, стану новонароджених та проявів соматичної і психоневрологічної патології у дітей, які зазнали радіаційного впливу внаслідок Чорнобильської катастрофи // Під ред. акад. АМН України О.М. Лук'янової. - Київ: Чорнобильінтерінформ, 1997. - С.9-15 (співавт.: Іванюта Л.І., Сольський Я.П., Васильчук Г.М. Аналіз літератури, підготовка до друку).

Особливості перебігу вагітності і родів у жінок після гінекологічних захворювань// Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1988. - № 1. - С.47-49 (співавт.: Іванюта Л.І. Набір матеріалу, статистичне оброблення, підготовка до друку).

Вільнорадикальне окислення ліпідів та антиоксидантна система крові у жінок з неплідністю в умовах радіаційного впливу // Украинский биохимический журнал. - Т.70, № 2. - 1998. - С.132-136 (співавт.: Іванюта Л.І., Тищенко В.К. Набір матеріалу, статистичне оброблення, підготовка до друку).

Сексуальна функція у жінок з неплідністю в умовах радіаційної дії // Медико-соціальні проблеми сім'ї. -1999. -Т.4, № 2.- С.43-45 (Набір матеріалу, статистичне оброблення, підготовка до друку).

Морфологічна та імуногістохімічна оцінка тканин яєчника і труб у жінок з поєднаними формами неплідності // Вісник морфології. - 1999. - Т.5, № 1. - С. 56-58 (співавт.: Задорожна Т.Д., Іванюта Л.І. Набір матеріалу, підготовка до друку).

Стан імунного гомеостазу у жінок з неплідністю в умовах різної радіаційної дії // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1999. - № 6. - С.91-93 (співавт.: Іванюта Л.І., Чернишов В.П., Галазюк Л.В. Набір матеріалу, підготовка до друку).

Гуморальний та клітинний імунітет у жінок з неплідністю (в динаміці спостереження після аварії на ЧАЕС) // Український радіологічний журнал. - 2000. - Т. 8, випуск 1- С.65-70 (Набір матеріалу, статистичне оброблення, підготовка до друку).

Загальна захворюваність та генеративна функція у жінок з неплідністю, які зазнали тривалої радіаційної дії // Довкілля та здоров'я. - 2000. - № 9. - С.39-42 (Набір матеріалу, статистичне оброблення, підготовка до друку).

Комплексна оцінка стану здоров'я жінок з неплідністю у динаміці спостереження після аварії на ЧАЕС // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2000. - № 6. - С.87-91 (співавт.: Іванюта Л.І., Чернишов В.П., Яковлєв О.О. Набір матеріалу, підготовка до друку).

Функціональний стан гіпофізарно-гонадної системи у жінок з неплідністю після аварії на ЧАЕС // Ендокринологія. - 2000. - Т. 5. -№ 1. - С.29-34 (співавт.: Іванюта Л.І., Яковлєв О.О. Набір матеріалу, статистичне оброблення, підготовка до друку).

Вплив факторів оточуючого середовища на формування здоров'я жінок з неплідністю, які проживають на контрольованих територіях // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики. - Київ, Луганськ, 2000. - Вип. 4. - С.173-180 (співавт.: Мілєвський О.В. Набір матеріалу, підготовка до друку).

Мікробіологічні аспекти неплідності в умовах сучасної екології // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2000. - № 1. - С.220-222 (Набір матеріалу, статистичне оброблення, підготовка до друку).

Біоценоз піхви та місцевий імунітет у жінок з неплідністю запального генезу в умовах дії малих доз радіації // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2001. - № 2. - С.54-59 (співавт.: Іванюта Л.І., Галазюк Л.В. Набір матеріалу, підготовка до друку).

Гінекологічна захворюваність та характер менструального циклу у жінок з неплідністю, які зазнали дії радіації після аварії на ЧАЕС // Ендокринологія. - 2000. - Т.5, № 2. - С.196-200 (співавт.: Іванюта Л.І. Набір матеріалу, статистичне оброблення, підготовка до друку).

Генеративна система у жінок з вторинною неплідністю, які проживають на забруднених територіях після аварії на ЧАЕС // Буковинський медичний вісник. - 2000. - № 4. - С.45-48 (співавт.: Іванюта Л.І. Набір матеріалу, статистичне оброблення, підготовка до друку).

Особливості лікування неплідності у жінок, які проживають на контрольованих по радіації територіях // Галицький лікарський вісник. - 2000. - Т.7, № 3. - С.44-46 (Набір матеріалу, статистичне оброблення, підготовка до друку).

Особливості діагностики стану репродуктивної системи у жінок з неплідністю після Чорнобильської катастрофи // Науковий вісник Ужгородського університету.- 2000.- №12.- С.214-216 (співавт.: Іванюта Л.І., Беліс Н.І., РакшаІ.І.).

Стан тиреоідної системи у жінок з неплідністю, які зазнали радіаційної дії // Перинатологія та педіатрія. - 2000. - № 2. - С.14-17 (співавт.: Іванюта Л.І., Яковлєв О.О. Набір матеріалу, підготовка до друку).

Репродуктивна функція у жінок, які постійно мешкають на контрольованих за радіацією територіях // Одеський медичний журнал. - 2001. - № 1 (63). - С.40-42 (співавт.: Іванюта Л.І. Набір матеріалу, статистичне оброблення, підготовка до друку).

Сучасні уявлення про вплив іонізувального опромінення на репродуктивну функцію жінки // Український медичний часопис. - 2001. - № 4 (24) - VІІ-VІІI. - С. 104-109 (Аналіз літератури, підготовка до друку).

Стан репродуктивної функції у жінок з невиношуванням вагітності, які постійно проживають на контрольованих по радіації територіях // Невиношування вагітності. - Київ, 1997. - С.109-111 (Набір матеріалу, статистичне оброблення, підготовка до друку).

Пат. 20316А А61В 17/00 Спосіб лікування неплідності // 15.07.97 (співавт.:Іванюта Л.І. Набір матеріалу, аналіз літератури, підготовка до друку).

Пат. 22976А А61В 10/00, Спосіб прогнозування маткових кровотеч у жінок з неплідністю, які зазнали різної радіаційної дії // 05.05.98 (співавт.: Тараховський М.Л., Іванюта Л.І. Набір матеріалу, аналіз літератури, підготовка до друку).

Влияние различных доз и длительности радиационного воздействия на менструальную функцию женщин с бесплодием // Актуальные проблемы эпидемиологии и первичной профилактики медицинских последствий аварии на ЧАЭС: Материалы научной конференции - Киев, 1997-1999. - С.203-208 (Набір матеріалу, статистичне оброблення, підготовка до друку).

Клітинний та локальний імунітет у жінок з хронічними запальними процесами геніталій в умовах радіаційної дії // Матеріали науково-практичної конференції “Актуальні питання хірургії”. - Київ-Хмельницький-Вінниця. - 1997.- С.117-120 (Набір матеріалу, статистичне оброблення, підготовка до друку).

Особенности течения и диагностика бесплодия у женщин, которые живут в зоне повышенного радиационного воздействия // Актуальные проблемы эпидемиологии и первичной профилактики медицинских последствий аварии на ЧАЭС: Материалы научной конференции.- Киев, 1997-1999. - С.195-197 (Набір матеріалу, статистичне оброблення, підготовка до друку).

Особливості біоценозу піхви у жінок з неплідністю в умовах різної радіаційної дії // Матеріали доповідей науково-практичної конференції “Актуальні питання хірургії”. - Київ-Хмельницький-Вінниця, 1997. - С.120-123 (Набір матеріалу, статистичне оброблення, підготовка до друку).

Сексуальні розлади та особливості генеративної системи у жінок з неплідністю, які зазнали різної радіаційної дії // Сексология и андрология. Вып. 4. - Киев, 1998. - С.108-110 (співавт.: Іванюта Л.І. Набір матеріалу, статистичне оброблення, підготовка до друку).

Гелій-неоновий лазер в комплексі лікування неплідності у жінок з контрольованих по радіації територіях // Кесарський розтин в сучасному акушерстві. - Сімферополь, 1998. - С.445-447 (Набір матеріалу, статистичне оброблення, підготовка до друку).

Роль факторов внешней среды в оценке иммунологического статуса женщин репродуктивного возраста // Тезисы докладов II Международного симпозиума “Реабилитация иммунной системы”. - Дагомыс-Цхалтубо, 1990. - С.360-361 (соавт.: Иванюта Л.И., Вовк И.Б., Рощина А.Г. Набір матеріалу, підготовка до друку).

State of Reproductive Function in Women under Effect of Іonizing Radiation // European assotiation of gynaecologists and obstetricians. 6 Meeting. - Moscow, 1991. - Р.48 (Et al.: Ivanyuta L. Набір матеріалу, статистичне оброблення, підготовка до друку).

Гормональный гомеостаз у женщин репродуктивного возраста, находящихся в условиях длительного воздействия малых доз радиации // Тезисы докладов пленума правления научного общества акушеров-гинекологов Украины “Экология и репродукция”. - Одесса, 1992. - С.64-65 (соавт.: Иванюта Л.И., Московченко Т.И., Белис Н.И., Фурманенко В.И. Набір матеріалу, підготовка до друку).

Репродуктивна функція жінок в умовах сучасної екологіі // Матеріали наукової конференції “Демографічна ситуація в Україні”. -Частина ІІ. -К., 1993.- С.92-93 (співавт.: Іванюта Л.І. Набір матеріалу, статистичне оброблення, підготовка до друку).

Chernobyl catastrophe influence on the immunity status of women of reproductive age //International symposium `'Immunology of reproduction''. - Kiev. - 1993. P.105 (Et al.: Ivanyta L., Moskovchenko T., Galaziuk L. Набір матеріалу, підготовка до друку).

Гіпофізарно-тіреоїдна система у жінок, які страждають від безплідності в умовах дії різних доз іонізуючої радіації // Тези доповідей V з'їзду ендокринологів України “Сучасні проблеми експериментальної та клінічної ендокринології”. - Київ. - 1994. - С. 263-264 (співавт.: Іванюта Л.І. Набір матеріалу, статистичне оброблення, підготовка до друку).

Особливості діагностики безплідності у жінок, які постійно перебувають у зоні підвищеної радіаційної дії // Сборник научных трудов симпозиума с международным учасстием “Бесплодие. Вспомогательные репродуктивные технологии”. - Киев, 1995. - С.25-26 (співавт.: Іванюта Л.І., Беліс Н.І. Статистичне оброблення, підготовка до друку).

Ехографія щитовидної залози та глибина порушень тиреоїдної системи у жінок з неплідністю в умовах різної радіаційної дії // Ехографія в перинатології та педіатрії. - Кривий Ріг, 1995. - Дніпропетровськ: Січ, 1995. - С.113 (співавт.: Іванюта Л.І., Яковлєв О.О., Белікова Н.І. Підготовка до друку).

Chernobil accident influence upon immunologikal status and reproduсtive funсtion in infertil women // European Journal for Infections and Immunological Diseases in Obstetrics and Gynaecology/IV World Congress for infections and immunological disease in Obst. and Gynec. - Spain. - 1995. - P.105 (Et al.: Ivanyta L., Galaziuk L., Belikova N. Набір матеріалу, підготовка до друку ).

Лапароскопія в діагностиці та лікуванні жіночої неплідності // Українські медичні вісті. Матеріали IV Конгресу світової федерації лікарських товариств.-Одеса, 1996. - С.42 (співавт.: Іванюта Л.І., Беліс Н.І., Корнацька А.Г. Статистичне оброблення, підготовка до друку).

Нейро-ендокринні зміни у жінок в умовах радіаційної дії // Тези доповідей Х з'їзду акушерів-гінекологів України. -Одеса. -1996. - С.49 (Набір матеріалу, статистичне оброблення, підготовка до друку).

Clinikal aspects of Chlamidia trachomatis in infertile women exposed to higher radiation levels // 3 meeting of the European society for chlamidia research. - Austria. - 1996. - P.153 (Et al.: Ivanyta L., Romashenko J., Vovk I. Набір матеріалу, статистичне оброблення, підготовка до друку).

Effect of Chernobyl accident on immune system of women in reproductive age // Immunology of Reproduction International Symposium. - Kiev, 1996. - P.50 (Et al.: Ivanyta L., Мoskovshenko N., Galaziuk L. Набір матеріалу, підготовка до друку).

Local immunity and microflora of genital tract in women with infertility living in Ecologicaly unfavorable zones // Immunologу of Reproduction international Symposium. - Kiev, 1996. - P.54 (Набір матеріалу, статистичне оброблення, підготовка до друку).

Вплив іонізуючого опромінення на генеративну функцію жінок з неплідністю // Тези доповідей першої науково-практичної міжнародної конференції “Репродуктивне здоров'я сім'ї: проблеми та шляхи їх вирішення”. - Київ, 1997. - С.35 (співавт.: Іванюта Л.І. Набір матеріалу, статистичне оброблення, підготовка до друку).

Специфічні функції у жінок після аварії на ЧАЕС // Українські медичні вісті. Матеріали VII Конгресу світової федерації українських лікарських товариств. - Ужгород, Україна, 1998. - С.240-241 (співавт.: Іванюта Л.І., Тараховський М.Л., Чернишов В.П. Набір матеріалу, статистичне оброблення, підготовка до друку).

Динамика изменений биоценоза влагалища и местного иммунитета у женщин с бесплодием воспалительного генеза, которые подверглись различному радиационному воздействию // Материалы международного конгресса “Актуальные вопросы инфектологии в акушерстве и гинекологии”. - 1998. - Т.1. - С.22-23 (соавт.: Галазюк Л.В., Мілєвський А.В. Набір матеріалу, підготовка до друку).

Загальна захворюваність та генеративна функція у жінок репродуктивного віку, які зазнали малих доз радіації внаслідок аварії на ЧАЕС // Тези доповідей VIII конгресу світової федерації українських лікарських товариств. - Львів, Трускавець, 2000. - С.85 (співавт.: Іванюта Л.І. Набір матеріалу, статистичне оброблення, підготовка до друку).

Effect of environmental factors on formation and state of reproductive function in women with infertility // European journal of obstetrics & gynecology and reproductive biology/ 15-th European Congress of Obst. and Gynecology. - EAGO / EBCOG 2000. - Basel, Switzerland. - 2000. - P. S.10 (Et al.: Milevsky A. Набір матеріалу, підготовка до друку).

Влияние факторов окружающей среды на генеративную систему женщин с бесплодием // International journal of radiation medicine/ 3 international Conference “Health Effects of the chernodyl accident: results of 15 - year follow - up studies”. - Kiev, Ukraine, 2001. - Vol -3, №1-2.- P. 199-200 (соавт. Иванюта Л.И. Набір матеріалу, статистичне оброблення, підготовка до друку).

Анотація

Дубчак А.Є. Прогнозування, профілактика та лікування порушень репродуктивної функції жінок, які зазнали радіаційної дії. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.01. - акушерства і гінекологія. Інститут педіатрії, акушерства та гінекології Академії медичних наук України, Київ, 2001.

В роботі встановлені особливості стану репродуктивного та соматичного здоров'я у жінок, які були евакуйовані та жительок контрольованих територій в динаміці обстеження за 12 років після аварії на ЧАЕС.

Визначені клініко-параклінічні критерії порушень генеративної системи жінок, групи радіаційного ризику внаслідок аварії на ЧАЕС, розроблена математична модель та алгоритм прогнозування їх виникнення. На основі вивчення особливостей імунного гомеостазу, нейроендокринного статусу, стану системи ПОЛ та АОСЗ, мікробіоценозу піхви, морфологічних особливостей внутрішніх органів розроблені диференційовані схеми профілактики та лікування неплідності в умовах радіаційної дії, що дозволяє значно підвищити відсоток позитивних результатів.

Ключові слова: радіація, тривала дія малих доз, жінки, імунна система, нейро-ендокринна система, перекисне окислення ліпідів, морфологія, мікробіоценоз піхви, профілактика, лікування.

Аннотация

Дубчак А.Е. Прогнозирование, профилактика и лечение нарушений репродуктивной функции женщин, которые испытали радиационное воздействие вследствие аварии на ЧАЭС. - Рукопись.

Диссертация на получение научной степени доктора медицинских наук за специальностью 14.01.01. - акушерство и гинекология. Институт педиатрии, акушерства и гинекологии АМН Украины, Киев, 2001.

Изучены особенности общесоматической и гинекологической заболеваемости, состояние системного и локального иммунитета, системы ПОЛ/АОЗ, нейроэндокринный статус, микробиоценоз влагалища, морфологические особенности внутренних половых органов.

На основании комплексного клинико-параклинического обследования женщин группы радиационного риска определены основные и второстепенные факторы, которые отрицательно влияют на генеративную систему, дана оценка состояния репродуктивного и соматического здоровья женщин, которые были эвакуированы и жительниц КТ в динамике обследования за 11 лет и в зависимости от вида бесплодия; с использованием современных методов исследования установлены не только анатомические и функциональные изменения в органах и системах, но и определена локализация и глубина повреждения.

Доказано, что влияние низких доз радиации сопровождается развитием эндокринной дезинтеграции, ведущее место в которой занимает нарушение деятельности гипофизарного комплекса нейроэндокринной системы. Определена разбалансированность показателей системного и локального иммунитета в биологических средах в динамике обследования и в зависимости от длительности радиационного воздействия. Установлены особенности системы ПОЛ/АОЗ, микробиоценоза влагалища.

Определена роль хронического психоэмоционального стресса у женщин группы радиационного риска в возникновении нарушений репродуктивной функции. Представлены варианты морфологических повреждений маточных труб и яичников в зависимости от длительности влияния малых доз радиации.

Результаты многофакторного и кореляционно-регрессионного анализа полученных данных позволили обосновать концепцию развития нарушений репродуктивной функции у женщин группы радиационного риска.

Созданная модель прогнозирования нарушений репродуктивной функции у женщин, которые подверглись влиянию малых доз радиации в результате аварии на ЧАЭС является основой для формирования групп повышенного риска, разработки тактики динамического наблюдения за женщинами в условиях радиационного влияния. Разработана и предложена для применения в практическом здравоохранении система автоматизированного клинико-параклинического тестирования, научно обоснованы дифференцированные схемы профилактики и лечения женщин в зависимости от радиационного влияния и уровня повреждения генеративной системы, которые позволяют значительно повысить процент положительных результатов.

Ключевые слова: радиация, продолжительное действие малых доз, женщины, иммунная система, нейроэндокринная система, перекисное окисление липидов, морфология, микробиоценоз влагалища, профилактика, лечение.

Summary

Dubchak A.E. “Prognosis, prophylactic and treatment of reproductive function disorders in women exposed to radiation followed Chernobyl accident”. - Manuscript.

Dissertation for the degree of Doctor of medical sciences on speciality 14.01.01 - Obstetrics and Gynecology. - Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology, Academy of Medical Science of Ukraine, Kyiv, 2001.

In present study, peculiarities of reproductive and somatic health state were studied and described in women evacuated from or lived in radiocontrolled territories in dinamics through 12 years after accident in Chernobyl nuclear station.

Clinical and paraclinical criteria of generative system disorders were detected in women from groups of radiation risk. Mathematic model and algorhythm of prognosis of reproductive disorders were elaborated for studied women. The schemes of prophylactic and treatment of infertility were elaborated for women from radiation risk groups on the basis of obtained results of study of immune homeostasis, neuroendocrine status, lipid peroxigenation processes, vaginal microbiocynosis, morphological peculiarities of inside organs. These schemes had high efficacy.

Key words: radiation, long term effect of low doses of radiation, women, function of reproduction, reproductive function, immune system, neuroendocrine system, lipid peroxigenation, morphology, microbiocenosis of vagina, prophylactic, treatment.

Размещено на Allbest.ru