Главная Коллекция "Revolution" Медицина Гігієнічні особливості та основні закономірності формування мікробного забруднення виробничого середовища підприємств комбікормової промисловості

Гігієнічні особливості та основні закономірності формування мікробного забруднення виробничого середовища підприємств комбікормової промисловості

Проведення комплексних гігієнічних досліджень, спрямованих на вивчення біологічних шкідливостей у комбікормовому виробництві. Контамінація виробничого середовища, кормів та їхніх інгредієнтів мікроорганізмами. Формування мікробного пейзажу у приміщеннях.

Рубрика	Медицина
Вид	автореферат
Язык	украинский
Дата добавления	27.02.2014
Размер файла	49,3 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут медицини праці АМН України

УДК 613.6+636.085/576.8.06:001.5

14.02.01 - гігієна

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Гігієнічні особливості та основні закономірності формування мікробного забруднення виробничого середовища підприємств

комбікормової промисловості

Чудновець Алла Ярославівна

Київ - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті медицини праці АМН України

Науковий керівник - доктор медичних наук, професор, Цапко Валентин Григорович, провідний науковий співробітник, Інститут медицини праці АМН України

Офіційні опоненти

доктор медичних наук, професор, Омельянець Таісія Григорівна Голова комісії з питань гігієнічного регламентування біологічних факторів Комітету з питань гігієнічного регламентування МОЗ України,

кандидат біологічних наук, Борщ Галина Григорівна завідуюча лабораторією харчової мікробіології Українського НДІ харчування.

Провідна установа - Інститут гігієни та медичної екології ім О.М. Марзеєва АМН України

Захист дисертації відбудеться "25"_червня_2001 року о _1000_год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.554.01. в Інституті медицини праці АМН України за адресою: 252033 м. Київ, вул. Саксаганського, 75.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту медицині праці.

Автореферат розісланий "17"_травня_2001 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, к. м. н., ст. науковий співробітник А.І. Ковальова

Анотації

Чудновець А.Я. Гігієнічні особливості та основні закономірності формування мікробного забруднення виробничого середовища підприємств комбікормової промисловості. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата біологічних наук за спеціальністю 14.02.01 - гігієна. - Інститут медицини праці Академії Медичних Наук України, Київ, 2001

Проведені комплексні гігієнічні дослідження, спрямовані на вивчення біологічних шкідливостей у комбікормовому виробництві, а саме: контамінацію виробничого середовища, кормів та їхніх інгредієнтів мікроорганізмами; особливостей формування мікробного пейзажу у виробничих приміщеннях в залежності від потужності підприємства, технологічного обладнання, сировинного матеріалу, пори року; в установленні спектру токсиноутворюючих мікроміцетів в повітрі виробничого середовища, в сировині та готовій продукції; продукування мікотоксинів найбільш поширеними штамами грибів, а також у визначенні ролі мікроорганізмів і їх токсинів у формуванні професійних захворювань.

Встановлено, що мікроорганізми, їх спори та токсини, які широко контамінують виробниче середовище комбікормових підприємств, можуть негативно впливати на здоров`я та самопочуття працівників даної галузі, а також служити ризиком у виникненні професійних захворювань робітників. Розроблено та запропоновано санітарно-гігієнічні заходи спрямовані на зниження мікробного забруднення виробничого середовища комбікормових підприємств.

Ключові слова: комбікормова промисловість, виробниче середовище, мікроорганізми, мікотоксини, ризик для стану здоров, я.

Чудновец А.Я. Гигиенические особенности и основные закономерности формирования микробного загрязнения производственной среды предприятий комбикормовой промышленности.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 14.02.01 - Гигиена - Институт медицины труда Академии Медицинских Наук Украины, Киев, 2001.

Проведены комплексные гигиенические исследования по изучению биологических вредностей в комбикормовом производстве, в частности микробного загрязнения производственной среды комбикормовых заводов, кормокухонь и кормоцехов, с учетом технологического процесса, вида используемого сырья, рецептуры приготавливаемых кормов, сезона года.

Установлено, что концентрации микроорганизмов в воздухе производственных помещений колеблются в пределах от 1.5х 103 до 2.6х 109 КОЕ/м 3 воздуха, превышая ПДК (5.0х 104 КОЕ/м 3). Микробное загрязнение воздуха рабочей зоны и технологического оборудования коррелирует с уровнем запыленности производственной среды (r=0,7-0,8; p<0,01) Микробный пейзаж производственных помещений и готовой продукции комбикормовых предприятий, его качественные и количественные характеристики формируются за счет видов микроорганизмов, контаминирующих сырье.

В производственной среде и готовой продукции комбикормовых предприятий обнаруживаются грибы, принадлежащие 15 родам и 39 видам, 11 из которых являются потенциальными токсинообразователями. Наиболее часто обнаруживались потенциально опасные грибы видов Fusarium sporotrichiella (1,3х 103 КОЕ/м 3) и Aspergillus flavus (4,6х 103 КОЕ/м 3). Было установлено, что изоляты данных видов грибов, выделенные из исходного сырья, продуцировали микотоксины. Штамм Fusarium sporotrichiellav.Tricintum (Cda) Bilai продуцировал Т-2 токсин в концентрации 27,6 мг/кг и НТ-2 токсин - 0,273 мг/кг. Микотоксин ДАОС был выявлен в следовых концентрациях. Штамм Aspergillus flavus Gk. продуцировал афлатоксин В 1 в концентрации 0,312 мг/кг и компоненты афлатоксина G1 и В 2, которые были выявлены в следовых концентрациях.

Наличие высоких концентраций микроорганизмов и широкого спектра токсинообразующих грибов в воздухе рабочей зоны позволяет отнести их к факторам риска возникновения производственно-обусловленных заболеваний у лиц, занятых в основных профессиях данной отрасли. К таким заболеваниям следует отнести - хронический бронхит, хронические заболевания лор-органов (хронический ларингит, хронический фарингит, хронический ринит) аллергические заболевания верхних дыхательных путей и аллергические дерматозы, а также кожные грибковые заболевания.

Разработаны и рекомендованы санитарно-гигиенические мероприятия по снижению микробного загрязнения производственной среды комбикормовых предприятий.

Ключевые слова: комбикормовая промышленность, производственная среда, микроорганизмы, микотоксины, риск для здоровья.

Chudnovets, A. Ya.?Microbial Contamination of Production Environment in Animal Feed Industry: Hygienic Characteristics And Underlying Mechanisms of Development. - Manuscript.

The dissertation for receiving scientific degree of candidate of biology science, specialyty - 14.02.01.- Hygiene.Institute for Occupational Health of Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2001

Comprehensive sanitary studies have been carried out with a focus at biohazards in the production of mixed feed, viz.: contamination of the production environment, feedstuffs and ingredients thereof with microorganisms; certain peculiarities in the development of microorganisms associated with organic dusts inside production facilities, showing dependency on the type of production equipment, raw material and season; establishing the array of toxigenic fungi in the air of production environment, raw material and end product; mycotoxin production by most common fungal species, as well as in establishing the role of microorganisms and their toxins in the development of occupational diseases.

It has been shown that bacteria, fungi, and their related toxins, which widely contaminate the production environment in animal feed industry may affect health and wellness of personnel and be regarded as a risk in the development of occupational diseases of workforce.

Keywords: animal feed industry, production environment, microorganisms, mycotoxins, health risk.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. На сучасному етапі соціально-економічних змін в Україні, становленні ринкових відносин, переходу від колективних до фермерських господарств, комбікормова промисловість залишається однією з провідних галузей сільського господарства в Україні. На території України знаходиться близько 500 заводів зазначеного профілю, у виробничому процесі зайнято близько 50 000 робітників. Багаторічні дослідження умов праці в кормо виробництві вказують на важливу роль біологічного фактора у виникненні професійних і професійно обумовлених захворювань, в основному органів дихання й розвитку алергійних захворювань робітників даного виробництва (Олефір А.І.,1984; Цапко В.Г.1991; Краснюк О.П., Цапко В.Г., 1999). Дослідження вітчизняних і закордонних авторів показують, що інгредієнти, які використовуються при виробництві кормів, у значній мірі забруднені різними видами мікроорганізмів (Galli A., Franzetti L., 1987; Чернецова И.Б., 1986). Кількість мікроорганізмів у повітрі робочої зони може коливатися у широких межах від 103 до 106-8 КУО/м 3 повітря (Shotwell О.,1984; Калянов І.,1985). Видовий спектр мікроорганізмів, що є присутнім у виробничих приміщеннях, дуже широкий - це різні види бактерій, гриби, актиноміцети й інші (Lacey J., 1994; Dutkiewicz J.,1994). В останні роки усе більша увага вчених спрямована на визначення у виробничому середовищі комбікормових підприємств грамнегативних бактерій - продуцентів ендотоксинів (De Lucca A.J.,1984; Smidt T.,1992; Dutkiewicz J.,1994) і мікроскопічних грибів - продуцентів мікотоксинів (Betina V., 1989; Ghosh S.K., 1997). На думку багатьох вітчизняних і закордонних авторів, патогенна дія мікроорганізмів, які контамінують повітря виробничого середовища, пов'язується з продукуванням алергенів, канцерогенів і інших біологічно активних речовин, які у даний час вивчені недостатньо (Dutkiewicz J., 1997; Lacey J.,1998). Не виключена їхня можлива роль в етіології і патогенезі ряду респіраторних захворювань людини, таких як, алергічні та імунотоксичні захворювання (алергічний альвеоліт, риніт, астма, органічний пиловий токсичний синдром (ODTS)), а також мікотоксикози і навіть злоякісні новоутворення (Sorenson W.G.,1990; Elliott M.W., 1997; Halonen M.,1997). Поглиблене вивчення впливу мікроорганізмів та їх токсинів на людину у виробничих умовах розпочато в останні роки, а опубліковані дані у вітчизняній і закордонній літературі дуже суперечливі (Егліте М.Е.; 1994, Malberg P., 1990; Rack-Andersen A., 1994,).

Наявність токсиноутворюючих мікроміцетів у повітрі робочої зони комбікормових підприємств та їх вплив на людину у виробничих умовах у нашій країні практично не вивчався.

У зв'язку з цим виникає необхідність у проведенні комплексних гігієнічних досліджень, спрямованих на вивчення біологічних шкідливостей у комбікормовому виробництві, а саме, контамінацію виробничого середовища, кормів і їх інгредієнтів мікроорганізмами, особливостей формування мікробного пейзажу у виробничих приміщеннях, а також у визначенні ролі мікроорганізмів і їх токсинів у формуванні професійних захворювань. гігієнічний біологічний комбікормовий контамінація

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є фрагментами планових дослідних робіт Інституту медицини праці АМН України: "Вивчити умови праці і дослідити стан здоров'я робітників комбікормових заводів України з метою розробки оздоровчих заходів" (номер державної реєстрації 0187.0070141, шифр ХД 14.02.0207.87); "Вивчити особливості дії на працюючих основних виробничих факторів у тваринництві м'ясомолочного напрямку і кормо виробництві і розробити оздоровчі заходи" (номер державної реєстрації 01.86.0029776, шифр СН 14.02.0038.86); "Дослідити вміст деяких токсиноутворюючих грибів в об'єктах виробничого середовища і можливість впливу їх на професійне здоров'я робітників комбікормових і тваринницьких підприємств" (номер державної реєстрації УА 00100261Р, шифр ИН 14.020001.92); "Розробити принципи класифікації біопрепаратів сільськогосподарського призначення з урахуванням механізму їх дії" (номер державної реєстрації 0197У 004651, шифр ВК 10.97)

Мета і задачі досліджень. Метою досліджень є виявлення основних закономірностей формування мікробного забруднення виробничого середовища і готової продукції на підприємствах комбікормової промисловості, і обґрунтування гігієнічних рекомендацій, спрямованих на оздоровлення умов праці працюючих. Для досягнення поставленої мети вирішували наступні задачі:

1. Вивчити умови праці при виробництві комбікормів. Визначити місце біологічного фактора, серед усіх виробничих факторів, що несприятливо впливає на організм робітників даної галузі.

2. Визначити кількісний і якісний склад мікрофлори повітряного середовища виробничих приміщень комбікормових заводів, кормокухонь і кормоцехів з урахуванням технологічного процесу, використовуваної сировини, виду кормів, що виробляються, та порою року.

3. Вивчити мікробне забруднення сировини, що входить до складу рецептури кормів, з метою встановити джерело забруднення виробничого середовища та готової продукції комбікормових підприємств.

4. Провести поглиблене вивчення мікроміцетів у виробничому середовищі, встановити їхню кількісну та якісну характеристику в сировині і готовій продукції, визначити токсиноутворюючі види і ступінь токсичності найбільш небезпечних штамів грибів.

5. Обґрунтувати гігієнічні рекомендації по зниженню мікробного забруднення повітряного середовища з метою покращення умов праці і профілактиці захворюваності робітників у комбікормовій промисловості.

Наукова новизна одержаних результатів. Робота є комплексним науковим дослідженням, у якому вивчені основні гігієнічні аспекти виробництва комбікормів, виявлені виробничі фактори, що несприятливо впливають на організм працюючих. Визначено, що ведучим серед них є біологічний фактор, який включає багатокомпонентний органічний пил, мікроорганізми їх спори та токсини.

Установлено кількісні і якісні закономірності формування мікрофлори виробничого середовища з урахуванням технологічного процесу підприємств, наявністю операцій виконаних вручну, сировинного матеріалу, а також періодами року. Установлено джерела мікробного забруднення виробничого середовища і готової продукції.

Уперше встановлено спектр мікроміцетів контамінуючих виробниче середовище комбікормових заводів і визначена їх токсигенність.

Вперше розроблено і науково обґрунтовано комплекс заходів, спрямованих на оптимізацію санітарно-мікробіологічного стану повітряного середовища й оздоровлення умов праці при виробництві кормів для тварин.

Практичне значення отриманих результатів. Матеріали досліджень використані при складанні санітарно-гігієнічних рекомендацій, спрямованих на посилення контролю за станом мікробного забруднення повітряного середовища виробничих приміщень (направлені на обстежені комбікормові заводи та у МСХ України), результати досліджень включені в Санітарні правила по експлуатації комбікормових підприємств (знаходяться на затвердженні в МОЗ України). Матеріали дисертації були включені в розділ "Класи умов праці при роботі з біологічним фактором" Гігієнічної класифікації праці по показниках шкідливості і небезпеки факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу (затверджено наказом МОЗ України 31.12.97 року №382).

Особистий внесок здобувача. Автор безпосередньо брав участь у плануванні і проведенні досліджень, обробці даних, аналітичній роботі, оформленні і підготовці матеріалів до друку.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались: на ХІІ міжнародному конгресі "Agricultural Medicine and Rural Health" (Стокгольм,1994); на ХІІІ з'їзді гігієністів України (Київ,1995); на міжнародній конференції, присвяченій питанням біологічних шкідливостей у польоводстві "Zagrozenia biologiczne w polnictwie"(Люблін,1998); на міжнародній конференції "Environmental occupational Health and safety in agriculture on the boundary of two Millenia" (Київ,1998); на науково-практичній конференції присвяченій 75-річчю Харківського НДІ гігієни праці "Актуальні проблеми гігієни праці і профпатології в машинобудуванні та хімічній промисловості" (Харків,1998). Матеріали дисертації доповідалися, також, на конференції молодих учених Інституту медицини праці в 1996, 1998 року і на засіданні Комісії з регламентації біологічних факторів Комітету з питань гігієнічного регламентування у 1998 році.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 11 наукових робіт, з яких 6 журнальні статті в яких викладено основні положення дисертації.

Структура та обсяг дисертації. Робота викладена на 139 сторінках машинописного тексту. Складається із вступу, огляду літератури, матеріалів і методів дослідження, двох розділів і п'яти підрозділів, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій. Робота містить 1 малюнок, 20 таблиць. Бібліографічний опис включає 188 джерел літератури, із яких 125 закордонних.

Основний зміст

Матеріали і методи досліджень. Дослідження проводили на комбікормових підприємствах України різної виробничої потужності. Мали місце розходження у технологічному процесі, термінах експлуатації устаткування, а також у специфіці виробництва. Було обстежено 5 комбікормових заводів, 6 кормоцехів і 3 кормокухні.

Комбікормові підприємства умовно були розділені на 3 групи в залежності від виробничої потужності й облаштованості технологічного процесу.

До 1-ої групи увійшли 3 комбікормових заводи продуктивністю 50 тон комбікормів на добу. Заводи даної групи працюють на вітчизняному устаткуванні, додатково оснащені лініями по переробці зеленої маси. Виробництво комбікормів напівмеханізоване.

До 2-ої групи увійшли 2 комбікормових заводи продуктивністю 1000 тон на добу. Обидва підприємства працюють на імпортному устаткуванні. Дослідження на одному із заводів проводили після повної його реконструкції. Усі виробничі операції механізовані.

До 3-ої групи увійшли 6 кормоцехів і 3 кормокухні, призначені для приготування кормів при тваринницьких комплексах. Потужність від 1,5 тон до 70 тон сумішей на добу. Процес одержання кормових сумішей напівмеханізований. Більшість операцій проводяться вручну.

При проведенні санітарно-гігієнічних досліджень на комбікормових заводах вивчали параметри мікроклімату, запилення повітря робочої зони, мікробне забруднення повітря виробничого середовища, та змивів з технологічного обладнання, спецодягу та шкіри робітників основних виробничих ділянок. Дослідження проводили в холодний і теплий періоди року.

Гігієнічна оцінка мікроклімату і пилу була проведена відповідно до ДОСТу 12.1.005-88 "Повітря робочої зони. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги". Всього було відібрано й проаналізовано 850 проб.

З причини відсутності нормативного документа для санітарно-мікробіологічного стану повітряного середовища робочих приміщень комбікормових виробництв, орієнтувалися на Держстандарт 12.1.005-88 (Санітарно-гігієнічний норматив для бактеріальних аерозолів тваринницьких і птахівницьких приміщень). Загалом було відібрано і проаналізовано 2 354 проби.

Визначення та ідентифікацію бактерій проводили за морфологічними і культурально-биохімічними ознаками виділених мікроорганізмів на основі загальноприйнятих методів дослідження (Біргер М.О.,1982; Bergey,s Manual,1989).

Ідентифікацію грибів проводили на підставі комплексу морфолого-культуральних і фізіолого-біохімічних властивостей з використанням ряду таксономічних посібників і визначників грибів (Підоплічко Н.М.,1972; Кашкін П.Н.,1979; Білай В.І.,1990). Зразки сировини і готової продукції відбирали відповідно до Держстандарту 27262-87. Виділення грибів здійснювали відповідно до Держстандарту 18057-88. Були відібрані і вивчені зразки сировини: замінник незбираного молока (ЗЦМ), кормові дріжджі, рибне борошно, трав'яне борошно, овес і жито, а також готової продукції - премікси і комбікорми.

Мікотоксини грибів роду Fusarium sporotrichiella і Aspergillus flavus виділяли методом тонкошарової хроматографії за стандартними методами (ДОСТ 28000-88).

У роботі приведені узагальнені нами дані стану здоров'я робітників комбікормових заводів за результатами медичних оглядів, що були проведені фахівцями клініки профзахворювань Інституту медицини праці АМН України.

Загальна кількість обстежених склала 780 осіб на комбікормових заводах і 42 особи на кормокухнях і в кормоцехах. Контрольну групу склали 120 робітники машинобудівного заводу, що у процесі роботи не піддавалися впливу органічного пилу й інших біологічних шкодочинників, що є присутніми при виробництві кормів.

Статистичну обробку даних проводили на ПК із використанням Microsoft Windows 2000.

Результати досліджень

Результати вивчення умов праці дозволили встановити, що параметри мікроклімату на всіх підприємствах були в основному схожі, за винятком деяких коливань, пов'язаних із конструктивними недоліками виробничих споруд і ефективністю роботи вентиляційних систем.

У теплий період року температура повітря у виробничих приміщеннях у середньому складала 22,6-26,2^оС. У виробничих приміщеннях, де розміщувалося устаткування для термічної обробки сировини (гранулятори, агрегати для подрібнення зернової сировини і переробки зеленої маси та ін.) температура повітря підвищувалася до 30,8 - 35,6°С. На всіх підприємствах висока температура повітря відзначалася при подрібненні зерна до 28,6°С, при роботі грануляторів - 35°С, у пульта керування - 28,2 °С. У холодний період року температура повітря складала 19,4-24,4^оС. В кормокухнях і кормоцехах параметри мікроклімату значною мірою визначаються температурою зовнішнього повітря.

Відносна вологість (ВВ) повітря у приміщеннях комбікормових заводів залежала в основному від ефективності роботи системи вентиляції і вихідного рівня вологості зовнішнього повітря. У цехах, де спостерігалося істотне підвищення температури ВВ повітря зменшувалась до 37-40%. В інших виробничих приміщеннях ВВ повітря коливалася в межах припустимих величин або незначно перевищувала їх. Швидкість руху повітря коливалася в дуже широкому діапазоні від 0,2 до 1,6 м/с.

Рівні шуму були найбільш високими на робочих місцях апаратників, що обслуговують дробильні машини і гранулятори і досягали 95-98 дБА, перевищуючи ГДР (85 дБА) на 10-13 дБА.

Усі виробничі операції супроводжуються виділенням пилу в зону дихання робітників. У 1-й групі виробництв концентрації пилу коливалися в межах від 22,3 - 247,7 мг/м ³ повітря. Найбільшими концентрації пилу виявлялися при ручному завантаженні кормів 234,3мг/м 3, при гранулюванні 185,6мг/м ³, що перевищувало ГДК у 46-60 разів (ГДК комбікормового пилу - 4 мг/м ³ повітря). При операціях подрібнення і змішування кормів концентрації пилу складали 37,9-121,1мг/м ³, що перевищувало ГДК у 9-30 разів. При переробці зеленої маси концентрації пилу були трохи нижче - до 26,4мг/м ³, що перевищувало ГДК у 6,5 разів.

Вміст протеїну у виробничому пилу комбікормових заводів 1-ї групи, складає в середньому 5 - 16% від загальної концентрації пилу.

У 2-й групі підприємств, де процес виробництва кормів цілком механізований, також спостерігалися підвищені концентрації пилу від 8,7 до 43,8 мг/м ³. Найбільшими концентрації пилу були в центральному пульті керування, при завантаженні комбікормів і при операціях подрібнення від 20,8-43,8 мг/м ³, що перевищувало ГДК у 7 - 10 разів. На підприємстві, де була проведена повна реконструкція технологічного процесу і забезпечувалася надійна система герметизації і механізації, концентрації пилу коливалися в межах 3,1-15,6 мг/м ³, найбільші концентрації пилу перевищували ГДК у 3,5 раза.

В 2-й групі виробництв вміст протеїну у пилу складав від 3% до 11% і зростав поряд із дробильними машинами і при завантаженні сировини.

У 3-й групі підприємств пилоутворювання на робочих місцях залежало, в основному, від обсягу ручних операцій, від якості і ступеня сипучості сировинного матеріалу, від герметичності устаткування. Концентрації пилу в зоні дихання були значними і коливались від 35,1 до 306,9 мг/м ³ повітря, що перевищувало ГДК у 8-76 разів. Найбільшими концентрації пилу були відзначені при виробництві кормів для великої рогатої худоби (ВРХ) і птиці.

При виробництві кормів для великої рогатої худоби вміст протеїну в пилу складав 2-7%, а в кормах для свиней і птахів, був значно вищий і складав 11-20%.

Таким чином, жодна група підприємств не забезпечує безпечних умов праці обслуговуючого персоналу від несприятливого впливу органічного пилу. Комбікормовий пил у сполученні з підвищеною температурою і відносною вологістю повітря виробничих приміщень є сприятливим живильним середовищем для збереження життєздатності і розмноження різних видів бактерій і мікроскопічних грибів, їх спор і токсинів, здатних негативно впливати на організм робітників.

У зв'язку з цим у комбікормовому виробництві особливої уваги заслуговує мікробний фактор. З огляду на те, що нормативний показник на вміст мікроорганізмів у повітрі робочої зони для комбікормових заводів відсутній, ми орієнтувалися на розроблений ДОСТ 12.1.005-88 "Повітря робочої зони для тваринницьких приміщень", відповідно до якого загальна мікробна забрудненість (ЗМЗ) повітря не повинна перевищувати 5,0х 104 КУО/м 3 (КУО - колоніє - утворююча одиниця) при наявності у складі бактеріального аерозолю: гемолітичних штамів і кишкової палички не більше 0,02% від загальної кількості бактерій, сальмонел не більш 0,1% від загальної кількості бактерій, грибів роду Aspergillus не більш 20% і грибів роду Candida не більш 0,04% від загальної кількості грибів. Слід зазначити, що в Скандинавських країнах рекомендовані концентрації не повинні перевищувати 5-10х 103 КУО/м ³ для загальної кількості мікроорганізмів, 1,0х 103 КУО/м ³ для грамнегативних бактерій та 1-2,0х 102 нг/м ³ для ендотоксинів. В Польщі рекомендовані концентрації складають 1,0х 105 КУО/м ³ для загальної кількості мікроорганізмів, для грибів - 2,0х 104 КУО/м³, грамнегатиивних бактерій повинно бути не більше, ніж 50% від загальної кількості мікроорганізмів [Dutkiewicz J.,1997].

У результаті досліджень встановлено, що існує виражена динаміка загального мікробного забруднення повітря у виробничих приміщеннях в залежності від обстежуваної ділянки і виду технологічних операцій. Дослідження, проведені на комбікормових підприємствах 1-ї групи, показали, що забруднення повітря мікроорганізмами коливалося в широких межах від 1,5х 103 до 3,6х 106 КУО/м ³ повітря. Концентрації мікроорганізмів не перевищували ГДК, при завантаженні зеленої маси в сушильний барабан - 2,3х 103 - 4,8х 104 КУО/м ³, що пов'язано з малою сипкістю і зволоженістю сировини й у лабораторії технічного контролю -1,5х 103 - 3,3х 104 КУО/м ³. Високі концентрації мікроорганізмів спостерігалися на таких ділянках, як подрібнення і змішування, при ручному завантаженні компонентів 4,2х 104 - 3,6х 106 КУО/м ³, що супроводжується значним пило- утворюванням, що перевищувало ГДК у десятки разів. На всіх досліджених нами об'єктах кількість виділених мікроорганізмів корелювало з рівнем пилу, що підтверджується роботами дослідників (Dutkiewich J., 1994; Просверницин С.А.,1979). На підприємствах 1-ої групи, при виконанні основних технологічних операцій, спостерігалась прямо пропорційна залежність концентрації мікроорганізмів від концентрацій пилу (r=0,7-0,8; p<0,01). Слід зазначити, що при виконанні ручних операцій відбувалося експоненційне зростання мікроорганізмів відносно концентрації пилу у повітрі.

Результати досліджень по ідентифікації мікроорганізмів показали, що найбільш широко в повітрі підприємств I групи представлені спорові мікроорганізми - від 19,5% до 42% від загальної кількості мікроорганізмів, що належать до роду Bacillus: В. subtilis, В. cereus, В. alvei, В. latenosporum, В. circulans, В. megaterium, В. pumilis, В. staroterum, Clostridium tetani і ін.

Концентрації гемолітичних кокових мікроорганізмів коливалися в межах від 0,2 до 3,5%. З групи кокових мікроорганізмів були виділені: Staphylococcus: S. midis, S. albus, S. aureus, S. viridans, S. saprophyticus; Streptococcus: S. faecalis, S. faecium і ін.

Концентрації БГКП складали 5,2--13,1% від загальної кількості мікроорганізмів. З групи кишкових мікроорганізмів переважали - Proteus vulgaris, P. mirabilis; Enterobacter agglomerans. Ентеробактерії - Escherichia coli, Citrobacter, Кlebsiella, Salmonella були виділені в концентраціях не перевищуючих 0,02% від загальної кількості ентеробактерій.

Дослідження мікроскопічних грибів показали, що у процентному відношенні вони переважають над кількістю бактерій. Їхні концентрації коливалися в межах 22,4 - 44,1% від загальної кількості мікроорганізмів. Найбільш часто на даних підприємствах виявлялися гриби родів Aspergillus, Mucor, Fusarium, Penicillium і ін.

Дослідження, проведені у 2-й групі підприємств, показали, що максимальна кількість мікрофлори відзначалася на ділянках, де відбувається інтенсивне подрібнення, просіювання, і змішування сировини. Концентрації мікроорганізмів у повітрі приміщень досягали 3,5х 105 КУО/м ³, що перевищувало нормативний показник у 7 разів. У виробничому середовищі 2-ї групи підприємств концентрації мікроорганізмів корелювали з рівнями пилу (r=0,8; p<0,01) при всіх технологічних операціях, в приміщеннях, де не встановлено технологічне обладнання, така залежність становила (r=0,9; p<0,01).

Видовий склад мікроорганізмів виробничих приміщень був представлений, в основному, споровими бактеріями роду Bacillus: B. subtilis, B. megaterium, B. cereus, B. circulans, B. alvei, B. pumilis, B. staroterum і ін. Їх процентний вміст складав від 20,1% до 66,5% від загальної кількості мікроорганізмів.

Гемолітичні коки коливалися в межах від 0,2% до 0,4% від загальної кількості мікроорганізмів. Найбільш часто з групи коккових були виділені Staphylococcus: S.aureus, S. viridans, S. saprophyticus; Streptococcus: S. faecalis, S. faecium та ін.

БГКП коливалися від 5,2% до 19,8% від загальної кількості мікроорганізмів і були представлені в основному Proteus: P. vulgaris, P. mirabilis.

Концентрації грибів коливалися в межах від 20 до 42%. Переважали гриби родів Aspergillus, Fusarium, Penicillium, Mucor та ін.

Найбільш несприятлива санітарно-мікробіологічна ситуація була відзначена в 3-й групі підприємств - кормоцехах і кормокухнях. При проведенні досліджень виявлені сотні тисяч різноманітних мікроорганізмів, вміст яких коливався від 2,7х 104 КУО/м ³ до пікових концентрацій 2,6х 109 КУО/м ³ повітря. Найбільш високі концентрації мікроорганізмів 2,6х 109 КУО/м ³ були виявлені в одному з цехів по приготуванню кормів для свиней, що значно перевищувало рівні забруднення інших кормоцехів. Концентрації мікроорганізмів у цехах по приготуванню кормів для ВРХ були також високими і складали 2,6х 106-3,8х 108 КУО/м ³. У кормоцехах для приготування кормів для птахів концентрації мікроорганізмів були трохи нижче і складали 6,3х 105-7,1х 107 КУО/м ³, однак у всіх цехах концентрації мікроорганізмів значно перевищували ГДК. Слід зазначити, що у кормоцехах та кормокухнях які виготовляли корми для ВРХ та свиней, відмічалася прямопропорційна залежність концентрацій мікроорганізмів у виробничому середовищі від концентрацій пилу (r=0,7; p<0,01). А в кормоцехах та кормокухнях по приготуванню кормів для птиці, відмічалося експоненційне зростання мікроорганізмів, відносно концентрацій пилу.

Якісний аналіз мікрофлори показав, що в повітрі робочої зони концентрації гемолітичних коків коливалися від 4,2% до 14,5%. Найбільш часто з групи кокових були виділені види Staphylococcus: S. aureus, S. viridans, S. saprophyticus; Streptococcus: S. faecalis, S. faecium, S. piogenes, S. viridans та ін.

Концентрації спорових мікроорганізмів складали від 12,2% до 33,4% і представлені видом Bacillus: B. subtilis, B. anthracis, B. circulans, B. cereus, B. latenosporum, B. alvei, B. megaterium, B. pumilis, B. staroterum, Clostridium tetani та ін.

БГКП були виділені у концентраціях 4,4-2З,1% і представлені, в основному, видами Proteus: P.vulgaris, P. mirabilis; Escherichia coli, Citrobacter,Pseudomonas, Кlebsiella, Hafnia, Serratia. Однак, із повітряного середовища одного з обстежених кормоцехів, по приготуванню кормів для птахів були виділені представники роду Salmonella у кількості 0,3% від загальної кількості ентеробактерій, що перевищувало нормативний показник.

Найбільш велика група мікроскопічних грибів 26,4-38,6% від загального мікробного забруднення була представлена родами Mucor, Aspergillus, Penicillium, Fusarium і ін.

Були проведені дослідження за станом забруднення повітряного середовища мікроорганізмами у динаміці робочої зміни, а також досліджено мікробіологічний склад змивів, відібраних з поверхонь технологічного устаткування, спецодягу і шкіри робітників. Дослідження показали інтенсивне забруднення повітря виробничого середовища, технологічного устаткування, спецодягу і шкіри робітників мікроорганізмами в процесі приготування кормів. Кількісний зміст їх збільшується до середини робочої зміни. Мікроорганізми, виділені з технологічного устаткування та зі спецодягу робітників є ідентичними по видовому складу з мікроорганізмами, виявленими в повітрі виробничого середовища комбікормових підприємств.

З метою визначення джерел забруднення повітря виробничого середовища і готової продукції комбікормових заводів різними видами мікроорганізмів, були проведені мікробіологічні дослідження комбікормових сумішей, окремих інгредієнтів сировини, які використовуються у рецептурах комбікормів.

Дослідження показали, що усі компоненти, що входять до складу комбікормів, широко контаміновані різними видами мікроорганізмів, є живильним середовищем для збереження їх життєздатності і розмноження. Концентрації мікроорганізмів у різних комбікормових сумішах коливаються від 2,3х 103 до 4,8х 107 КУО/г продукту. Видовий склад і кількісне співвідношення мікроорганізмів у значній мірі залежать від компонентів, що входять до складу кормів. Дослідження зразків готової продукції, також показали, що незважаючи на специфіку технологічного процесу з використанням високих температур обробки, готові комбікорми контаміновані різними видами мікроорганізмів у значних концентраціях від 6,2х 105 до 8,6х 106 КУО/г продукту. Найбільш забрудненими були комбікорми, рецептура яких включала м'ясо-кісткове і рибне борошно, шрот і премікси.

Встановлено, що видовий склад виділених мікроорганізмів з сировини і готової продукції відповідає видовому складу мікроорганізмів, які виділені з повітря виробничих приміщень. Таким чином, мікробний пейзаж виробничого середовища формується за рахунок видів мікроорганізмів, якими контамінована сировина для виробництва кормів.

Нам не вдалося встановити залежність концентрації мікроорганізмів у повітрі виробничих приміщень від пори року (p>0,05). Це ж відноситься і до видового складу мікроорганізмів. Не суттєво збільшувався рівень гемолітичих коків і ентеробактерій у холодний період року і знижувався в теплий період року. Кількість спорових мікроорганізмів незначною мірою переважала в теплий період року в порівнянні з холодним.

Аналіз отриманих нами даних про мікробне забруднення виробничого середовища комбікормових заводів показав, що більше 40% мікроорганізмів відноситься до мікроміцетів. Вплив мікроскопічних грибів, зокрема, токсиноутворюючих, має особливий аспект у комбікормовому виробництві. Багато авторів вказують на їх можливу роль у виникненні і розвитку респіраторних захворювань (Sorenson W.G.,1990; Bromley I.M.J.,1996; Halonen M.,1997), іммунодепресивній дії на клітинний і гуморальний імунітет (Lacey J.,1998), а також про підвищений ризик розвитку онкологічних захворювань у робітників, які зазнають впливу мікотоксинів у виробничому середовищі (IARC,1993). У зв'язку з цим, на базі Інституту мікробіології і вірусології АН України, при консультаціях д.б.н. Зайченко А.М., нами було вивчено спектр мікроміцетів у повітрі виробничих приміщень комбікормових заводів, а також у сировині і готовій продукції, проведена ідентифікація виділених видів грибів та токсиноутворювання найбільш небезпечними штамами мікроміцетів. Дослідження проводили на комбікормових заводах 2-ї групи - найбільш безпечної за гігієнічними показниками.

У повітряному середовищі досліджуваних приміщень було виділено мікроміцети, що відносяться до 15 родів та 39 видів, 11 із яких є потенційними токсиноутворювачами:

1. Alternaria alternata (Fr.) Keissl

2. Aspergillus candidus Gk.

3. A. flavus Gk.

4. A. fumigatus Fres

5. Botrytis cinerea Pers

6. Cladosporium cladosporioides (Fres) de Vries

7. Fusarium sporotrichiella v. Tricintum (Cda) Bilai

8. Penicillium citrinum Thom

9. P. viridicatum West

10. P.verrucosum v.cyclopium Saneson et Hadlock

11. Trichothecium roseuni Gink

Дані види грибів продукують такі мікотоксини, як афлатоксин, коеву кислоту, стеригматоксин, гелеволеву кислоту, фумітреморгени, трихотеценові мікотоксини і великий комплекс метаболітів, утворених альтернаріями. Серед перерахованих токсичних метаболітів речовини з канцерогенним, мутагенним і тератогенним ефектом, речовини - інгібітори синтезу білку, а також ряд речовин, діючих нищівно на нервову систему.

При цьому розподіл виділених грибів по виробничих приміщеннях був нерівномірним. У цеху готової продукції було виділено 30 видів грибів, 9 з яких є токсиноутворюючими, загальний вміст спор складав 1,6х 106 КУО/м ³ повітря. У цеху грануляції (загальний вміст спор 2,4х 104 КУО/м ³) і в центральному пульті керування (загальний вміст спор 2,7х 104 КУО/м ³) було виділено 18 видів, 7 з яких є потенційними токсиноутворювачами. Значно меншим числом видів було представлене повітряне середовище дробильного цеху - 10 видів, 4 з яких потенційно небезпечних, загальний вміст спор 4,7х 104 КУО/м 3, а також операторської навантаження - 7 видів, 2 токсигенних штами, загальний вміст спор 1,8х 104 КУО/м ³. Найбільш часто зустрічалися мікроміцети родів Aspergillus, Fusarium, Penicillium, Dematiaceae.

При проведенні мікологічного аналізу зразків сировини і готової продукції було встановлено, що всі зразки сировини в значній мірі забруднені мікроміцетами, концентрації яких коливалися в межах 1,0х 103 - 2,1х 106 КУО/г продукту. Особливо багатий видовий склад мікрофлори контамінуючої замінник незбираного молока (ЗЦМ) 1,0х 103 - 2,5х 105 КУО/г, рибне (8,1х 103 - 1,5х 105 КУО/г) і трав'яне борошно (1,0х 105 - 1,3х 105 КУО/г). Саме тут широко представлені (головним чином у ЗЦМ) потенційно токсигенні види мікроміцетів. Кормові дріжджі, контаміновані незначно і переважно сапрофітними видами грибів. Слід зазначити високий ступінь ураження аналізованих зразків вівса (70% - Aspergillus flavus; 30% - Fusarium sporotrichiella) і жита (70% - Fusarium sporotrichiella 15% - Aspergillus flavus і 15% - Alternaria alternata) особливо токсигенними штамами грибів. Істотно забруднені грибами досліджувані премікси, такими видами, як Aspergillus flavus; Fusarium sporotrichiella.

З огляду на потенційну токсигенність виділених видів грибів та їхній кількісний вміст у повітрі цехів, в сировині й готовій продукції, було проведено дослідження на токсиноутворюючу здатність грибів виду Fusarium sporotrichiella і Aspergillus flavus. Дані види грибів найбільш часто зустрічаються у виробничих приміщеннях комбікормових заводів і можуть становити потенційну небезпеку для працівників.

Отримані дані свідчать про те, що штам Fusarium sporotrichiella v.Tricintum (Cda) Bilai продукує мікотоксини Т-2, НТ-2 і ДАОС, а штам Aspergillus flavus Gk. - продукує афлатоксин B1, компоненти G1 і В 2. Вихід Т-2 токсину складав 27,6 мг/кг зерна. Вихід НТ-2 токсину складав 0,273мг/кг. Мікотоксин ДАОС був виявлений у незначних концентраціях. Вихід афлатоксину В 1 склав 0,312 мг/кг зерна. Компоненти G1 і B2 були виявлені в незначних кількостях. Добре виявлялися хроматографічно, однак, давали слабкі зони затримки росту біотесту.

Постійне перебування працівників комбікормових заводів у середовищі з високим вмістом сапрофітних, умовно-патогенних мікроорганізмів і токсиноутворюючих мікроміцетів, може негативно впливати на організм працюючих. Їх можлива роль у етіології і патогенезі ряду хронічних захворювань, у злоякісних утвореннях, при яких патогенна дія сапрофітів може, виявлятися поступово, підкреслюється багатьма авторами (Dutkiewicz J, 1994,1998; Olenchock A., 1996; Lacey J.,1999).

Лікарями відділу профпатології Інституту медицини праці АМН України, було проведено опитування за спеціально розробленою анкетою, адаптованою для робітників кормовиробництва. Було встановлено, що 40,5+4,5%; опитуваних, у порівняні з контролем 11,1+6,6%; при (p<0,01) виказували скарги на появу реакцій алергійного характеру під час роботи. Це, насамперед скарги на підвищення температури тіла, біль в суглобах та м`язах, головний біль, виділення з носа, приступи чмихання, кашлю, сльозотечі, утрудненого дихання, висипання на шкірі. Вказані скарги були найбільш характерні для робітників дільниці завантаження зерна та готової продукції. Переважна більшість робітників вказували на зникнення зазначених симптомів під час відпустки чи перебуванні на лікарняному листі.

У результаті медичного огляду робітників комбікормових підприємств і працівників кормокухонь та кормоцехів, було встановлено, що найбільш часто, у 26,5 + 1,6% обстежених, виявлялася патологія верхніх дихальних шляхів, в контрольній групі ця патологія була виявлена у 10,5 + 1,3% випадків. Серед виявлених захворювань переважали суб- і атрофічні процеси слизової оболонки носа 22,7 + 6,3% і гортані 20,5 + 6,0%, у меншій частоті діагностовано хронічний фарингіт 10,8 + 1,2%, хронічний тонзиліт 10,0 + 4,2%, хронічний гайморит 6,0 + 3,3%. Частота патології верхніх дихальних шляхів збільшується відповідно до стажу, особливо в групі обстежених, які працювали у комбікормовому виробництві більше 10 років. У працівників кормокухонь і кормоцехів хронічний бронхіт було діагностовано у 11,9 + 5,6% випадків, у групі обстежених віком старше за 40 років і зі стажем понад 10 років.

Хронічні запальні захворювання переднього відділу ока були діагностовані у 15,0 + 1,7% обстежених. У контрольній групі частота даної патології виявлялася в 2 рази менше 7,9 + 2,3%, (р<0,05). У працівників кормокухонь і кормоцехів захворювання переднього відділу ока (підострий і хронічний блефароконюнктивіт) діагностовано у 19,6 + 4,2% обстежених.

Захворювання шкіри діагностовано у 40,7 + 3,1% обстежених при 16,5 + 2,6% у контрольній групі (р<0,05). Мікози виявлені у 25,0 + 4,3% обстежених, до них віднесені в основному еритразма, мікози ступні, різнобарвний лишай, оніхомікози й інші. Алергійні дерматози складали 17,0 + 3,6%. У працівників кормокухонь і кормоцехів патологія шкіри діагностовано у 30,9 + 7,2% обстежених, провідне місце займали мікози у 25,2 + 1,3%, та алергійні дерматози 7,5 + 2,4%. Встановлено наростання частоти захворювань шкіри і хронічних захворювань переднього відділу ока із збільшенням виробничого стажу.

Високий рівень частоти захворювань органів дихання може бути обумовлений впливом на організм виробничого пилу, що містить високі концентрації мікроорганізмів, їхні спори та токсини і чинить дратівну і сенсибілізуючу дію. Значний відсоток захворювань шкіри (алергійні дерматози, мікози), запальні захворювання переднього відділу ока (блефароконьюктивіт та ін.), також можуть бути пов'язані з впливом мікробного фактора. При впливі даного біологічного фактора порушується захисно-бар'єрна функція слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, ока і шкіри, що сприяє проникненню мікробних агентів в організм і призводить до розвитку запальних і інфекційних процесів. Це підтверджується більш високою частотою зазначених захворювань у робітників комбікормових заводів у порівнянні з контрольною групою. Слід зазначити залежність розвитку тієї чи іншої форми патології від тривалості впливу несприятливих виробничих факторів, частота яких зростає із збільшенням виробничого стажу, що стає підтвердженням зв'язку її з умовами праці.

Таким чином, результати роботи дозволяють розширити існуючі уявлення про можливі причини виникнення професійно-обумовлених захворювань у працівників комбікормового виробництва за рахунок впливу різноманітної мікрофлори, та токсиноутворючих грибів.

Висновки

1. Провідним несприятливим виробничим фактором, що характеризує процес виробництва кормів для тварин, є біологічний фактор, який включає: багатокомпонентний органічний пил, сапрофітні, умовно-патогенні і патогенні мікроорганізми, їх спори та токсини.

2. Концентрації комбікормового пилу у 3-х групах досліджуваних виробництв перевищували ГДК (4 мг/м ³ повітря) у 7-76 разів і залежали від особливостей технологічного процесу одержання кормів, ступеня герметичності устаткування, рівня механізації трудового процесу, агрегатного стану використовуваної сировини. Багатокомпонентність рецептури кормів обумовлює змішаний склад комбікормового пилу.

3. Концентрації мікроорганізмів у повітрі виробничих приміщень комбікормових заводів, кормокухонь та кормоцехів коливаються в межах від 1,5х 103 до 2,6х 109 КУО/м ³ повітря, перевищуючи ГДК (5,0х 104 КУО/м ³ повітря). У повітрі виробничих приміщень комбікормових підприємств при виконанні основних технологічних операцій спостерігалась кореляційна залежність концентрації мікроорганізмів від концентрації пилу (r=0,7-0,8; p<0,01). Не встановлена залежність формування якісного складу і кількісного вмісту мікроорганізмів у повітрі виробничого середовища комбікормових підприємств від пори року (p>0,05).

4. Мікробний пейзаж у виробничих приміщеннях комбікормових підприємств, його якісні і кількісні характеристики формуються за рахунок видів мікроорганізмів, які контамінують сировину для виготовлення кормів. Видовий склад мікроорганізмів представлений споровими бактеріями - 12,2-66,5%, мікроміцетами - 22,7-45,3%, бактеріями групи кишкових паличок - 5,2-23,1%, гемолітичними коковими формами - 0,2-14,4% від загальної концентрації мікроорганізмів.

5. У повітрі виробничого середовища комбікормових підприємств виявлені мікроскопічні гриби які віднесені до 15 родів та 39 видів, 11 із яких є потенційними токсиноутворювачами.

6. В усіх виробничих приміщеннях виявлені потенційно небезпечні гриби роду Fusarium sporotrichiella (1,3х 103 КУО/м 3) і Aspergillus flavus (4,6х 103 КУО/м ³). Було встановлено, що штам Fusarium sporotrichiella v.Tricintum (Cda) Bilai виявився продуцентом Т-2 токсину у концентрації 27,6 мг/кг і НТ-2 токсину - 0,273 мг/кг. Мікотоксин ДАОС був виявлений у незначних концентраціях. Штам Aspergillus flavus Gk. виявився продуцентом афлатоксину В 1 у концентрації 0,312 мг/кг і компоненти афлатоксину G1 і В 2 виявлені у незначних концентраціях.

7. Наявність високих концентрацій мікроорганізмів і широкого спектру токсиноутворюючих грибів у повітрі робочої зони дозволяє віднести їх до факторів ризику виникнення виробничо-обумовлених захворювань у робітників, зайнятих в основних професіях даної галузі. До таких захворювань варто віднести - хронічний бронхіт, хронічні захворювання лор-органів (хронічний ларингіт, хронічний фарингіт, хронічний риніт), алергійні захворювання верхніх дихальних шляхів і алергійні дерматози, а також шкірні грибкові захворювання.

8. Проведені дослідження дають підставу розглядати мікробне забруднення виробничих приміщень комбікормових підприємств, як шкідливий виробничий фактор, який підлягає гігієнічній регламентації.

9. Розроблено та рекомендовано заходи щодо вдосконалення запобіжного санітарного нагляду та оптимізації мікробіологічного стану повітряного середовища комбікормових підприємств, що дозволяє забезпечити умови праці, які відповідають санітарно-гігієнічним вимогам.

Практичні рекомендації

1. Необхідно впровадити комплекс технологічних, санітарно-технічних та санітарно-гігієнічних заходів, спрямованих на зниження пилоутворення в процесі приготування кормів для тварин, а саме: механізація та автоматизація технологічного процесу, надійна система герметизації устаткування, ефективна робота системи вентиляції виробничих приміщень.

2. Для зниження мікробного забруднення повітряного середовища комбікормових підприємств необхідно застосовувати фізичні та хімічні методи дезінфекції, забезпечити обслуговуючий персонал індивідуальними засобами захисту (спецодяг, респіратори, захисні креми та пасти для шкіри), проводити роз'яснювальні бесіди, що до необхідності їх застосування. Необхідно забезпечити упровадження мікробіологічного контролю за якістю використовуваної сировини, забрудненням виробничих приміщень та готової продукції.

3. З метою профілактики та ранньої діагностики професійних захворювань упровадити систематичний медичний нагляд за станом здоров, я робітників комбікормових підприємств.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Чудновець А.Я. Мікрофлора як фактор ризику для працюючих у кормовиробництві.// Лікарська справа. -1998. - №7. - С.170-174.

2. Чудновець А.Я. Особливості умов праці при виробництві кормів. // Тези доповідей науково-практичної конференції "Актуальні проблеми гігієни праці і профпатології в машинобудуванні та хімічній промисловості". - Харків., 1998. - С.25.

3. Tsapko V.G., Zaicenko O.M., Chudnovets A.Y. Toxigenic fungi as a risk factor for the workers of combined fodder enterprises health // XII Int.Cong.of agriculture Med. And Rural Health. - Stockholm, Sweden, July 10-13, 1994.

4. Чудновець А.Я. Мікрофлора як потенційний фактор ризику у комбікормовому виробництві.// Тези доповідей ХIII з-ду гігієністів України "Приоритетні проблеми гігієнічної науки медичної екології, санітарної практики та охорони здоров, я". - К., 1995, Ч.2. - С.250.

5. Чудновец А.Я., Савченко И.Л., Жмуцкий И.А. Характеристика биологических вредностей в производственных помещениях кормокухонь и кормоцехов.// Гигиена и санитария. - 1992., №10. - С.44-46.

6. Чудновец А.Я. Биологические вредности, как фактор риска в кормопроизводстве. // Материалы научно-практической конференции "Проблемы экологии и пути их решения". - К., 1991. - С.119-120.

...

Страница:

автореферат "Гігієнічні особливості та основні закономірності формування мікробного забруднення виробничого середовища підприємств комбікормової промисловості" скачать

Подобные документы

Гігієнічні вимоги до одягу та взуття
Гігієнічні якості одягу, що залежать від фізичних властивостей тканинних волокон. Гігієнічні вимоги до повсякденного побутового одягу. Класифікація взуття та залежність гігієнічних властивостей від матеріалу, відповідності розмірів конфігурації ступні.

презентация [2,3 M], добавлен 16.05.2015
Гігієнічні вимоги до розміщення і планування населених пунктів та житлових приміщень
Вплив на здоров'я людини гігієнічних умов у приміщенні. Екологічні умови земельної ділянки, джерела фізичного, хімічного або біологічного забруднення, характер будівельних матеріалів та конструкцій. Очисна дія зелених насаджень. Врахування рози вітрів.

реферат [25,8 K], добавлен 17.11.2009
Оптимізація умов праці диспетчерів залізничного транспорту на основі гігієнічної оцінки за новою технологією управління процесом перевезень
Вплив змін у умовах виробничого середовища та трудового процесу на захворюваність диспетчерів ЄЦК і на станційних дільницях при порівняльному аналізі. Засоби організації медико–профілактичного забезпечення оптимізації виробничої діяльності диспетчерів.

автореферат [41,1 K], добавлен 02.04.2009
Сучасні тенденції в галузі створення удосконаленої вакцини для посилення та активізації імунної системи в педіатрії
Вивчення проблеми активізації роботи імунної системи. Загальна характеристика ад’ювантів. Створення кращих ад’ювантів для активізації імунної системи. Характеристика механізмів лікувальної дії ад’ювантів мікробного походження на прикладі рибомунілу.

дипломная работа [64,0 K], добавлен 03.01.2011
Хвороби, обумовлені впливом несприятливих мікрокліматичних умов
Вплив на організм високих температур виробничого середовища: гіпертермічна та судомна форми перегрівання. Шлунково-кишковий синдром (питна хвороба). Хвороби, обумовлені впливом низьких температур. Стадії облітеруючого ендартеріїту та його лікування.

реферат [25,4 K], добавлен 08.04.2011
Харчові отруєння мікробного походження
Харчові отруєння - гострі захворювання, що виникають під час вживання їжі, яка містить отруйні для організму речовини мікробної чи немікробної природи. Характеристика бактеріальних токсикоінфекцій. Джерела ентеропатогенних кишкових паличок. Мікотоксикози.

реферат [30,3 K], добавлен 10.01.2011
Гігієнічні особливості впливу внутрішньошкільних факторів на якість життя та здоров’я молодших школярів
Характеристика стану здоров’я школярів та його динаміка протягом навчання в початковій школі. Вплив факторів внутрішньошкільного середовища на стан здоров’я учнів. Розробка комплексу профілактичних заходів з оптимізації дії керованих факторів ризику.

автореферат [70,0 K], добавлен 09.03.2009
Фармакогностичне вивчення розторопші плямистої
Проведення комплексних фармакогностичних вивченнь вегетативних та генеративних органів розторопші плямистої. Дослідження якісного складу та кількісного вмісту різних груп біологічно активних речовин у сировині та отриманих ліпофільних фракціях з сировини.

автореферат [53,2 K], добавлен 10.04.2009
Зміни енергетичного забезпечення мозку під час старіння
Основні закономірності забезпечення мозку енергією, її джерела, особливості та значення. Зміни енергетичного забезпечення мозку під час онтогенезу, їх характер та закономірності. Вивчення та аналіз змін статусу АТФ-забезпечення мозку під час старіння.

презентация [2,1 M], добавлен 15.10.2014
Особливості нейровегетативних розладів у дітей, хворих на енурез
Комплексне дослідження гомеостазу у дітей, хворих на енурез, виявлення його відмінності порівняно з різними формами вегетативних дисфункцій. Діагностичні можливості методів досліджень. Вплив соціально несприятливого середовища на перебіг енурезу.

автореферат [38,1 K], добавлен 06.04.2009
Величина, що характеризує статистичний ефект. Аналіз результатів медико-біологічних досліджень
Основна мета клінічних досліджень і методи порівняння. Статистичний аналіз результатів клінічних досліджень. Розподіл показників і статистичні характеристики сукупності. Роль математичної статистики в перевірці гіпотези про рівність значень вибірок.

реферат [27,6 K], добавлен 28.11.2010
Тканини внутрішнього середовища: кров та лімфа
Загальна характеристика та різновиди тканин внутрішнього середовища. Розміри, кількість та характеристика формених елементів крові за їх основними функціями та продуктами синтетичної діяльності. Типи лімфоцитів, їх призначення. Кровотворення (гемопоез).

лекция [30,3 K], добавлен 08.02.2009
Закономірності формування, фактори ризику й заходи щодо профілактики травматизму підлітків в умовах урбанізованого регіону
Здоров'я дитячого й підліткового населення. Екологічне й соціальне середовище проживання підлітків в умовах Донбасу. Порівняльне вивчення травматизму серед різних вікових контингентів. Розробка оздоровчої та післятравматичної технології реабілітації.

автореферат [57,2 K], добавлен 12.03.2009
Захворювання, що пов`язані із впливом факторів навколишнього середовища
Суть захворювання акродинія, обумовленої повторними діями ртуті та перші ознаки меркуріалізму. Захворювання, викликані поліхлорованими біфенілами. Діоксинова інтоксикація та канцерогенні фактори навколишнього середовища. Природа алергічних захворювань.

реферат [27,9 K], добавлен 22.01.2010
Сучасні методи і підходи до обробки результатів медико-біологічних досліджень
Функціональний принцип класифікації методів медико-біологічних вимірювань. Огляд лабораторних та інструментальних методів дослідження. Об'єктивні методи обстеження організму людини. Лабораторна медицина як комплекс багатьох методик дослідження пацієнта.

контрольная работа [13,5 K], добавлен 27.11.2010
Санітарна мікробіологія як наука
Предмет і задачі санітарної мікробіології. Санітарно-бактеріологічні лабораторії та обладнання. Характеристика методів санітарно-мікробіологічних досліджень. Види патогенних мікроорганізми, які визначаються в різних об'єктах зовнішнього середовища.

реферат [146,2 K], добавлен 19.10.2010
Особливості комплексних методів реабілітації хворих при туберкульозі легень на санаторно–курортному етапі лікування
Історія вивчення туберкульозу; етіологія, патогенез та шляхи зараження. Особливості методик реабілітації хворих на санаторно-курортному етапі лікування: фізична активність, лікувальне харчування, фізіотерапія та дихальна гімнастика Стрельникової.

дипломная работа [139,5 K], добавлен 26.02.2014
Медико-соціальне обґрунтування системи управління здоров’ям жінок в інволюційному періоді
Особливості та закономірності формування стану здоров’я жінок під впливом екзо- та ендогенних чинників ризику виникнення патологічних станів і хвороб, що супроводжують різні періоди менопаузи. Системи управління здоров’ям жінок у пери- та постменопаузі.

автореферат [90,7 K], добавлен 24.03.2009
Вплив віку на шкірний аналізатор
Морфо-функціональна структура, анатомічна будова та фізіологія шкіряного аналізатора. Основні методи дослідження шкірної чутливості. Аналіз впливу оточуючого середовища на шкіру та загартування шкіри. Основні правила, умови та види загартування шкіри.

курсовая работа [801,1 K], добавлен 21.09.2010
Лабораторні тварини
Поділ лабораторних тварин на групи: традиційні, домашні і сільськогосподарські, генетично контрольовані, стерильні лабораторні. Підбір тварин для проведення тривалих досліджень, для вивчення дії чинників довкілля, харчових, лікарських та інших речовин.

презентация [878,9 K], добавлен 17.05.2019

Другие документы, подобные "Гігієнічні особливості та основні закономірності формування мікробного забруднення виробничого середовища підприємств комбікормової промисловості"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.