Ветеринарний облік і звітність Білопільської районної лікарні державної ветеринарної медицини

Поняття ветеринарного обліку. Форми первинного обліку в лікарні ветеринарної медицини. Форми звітності № 1-Вет та № 1А-Вет. Аналіз річного звіту ветеринарної лікарні. Розрахунок економічних збитків та ефективності проведених ветеринарних заходів.

Рубрика Медицина
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 26.02.2014
Размер файла 32,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

Вступ

1. Ветеринарний облік і звітність районної лікарні ветеринарної медицини

2. Форми первинного обліку в районній лікарні ветеринарної медицини району

3. Форми звітності районної лікарні ветеринарної медицини

3.1 форма звітності № 1-Вет

3.2 форма звітності № 1А-Вет

4. Аналіз річного звіту районної лікарні державної ветеринарної медицини району

4.1 по формі звітності № 1-Вет

4.2 по формі звітності № 1А-Вет

5. Економічні збитки та економічна ефективність проведених ветеринарних заходів

5.1 Розрахунок понесених збитків

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Статистична ветеринарна звітність призначена для віддзеркалення стану захворюваності тварин і інших питань діяльності ветеринарної служби. Ветеринарна звітність складається в строгій відповідності з Інструкцією Державного Комітету ветеринарної медицини України.

Ветеринарна звітність складається з окремих форм звітних документів і є основним джерелом інформації про ветеринарно-санітарний стан тваринництва, результати роботи державних ветеринарних установ і організацій, ветеринарної служби сільськогосподарських підприємств, акціонерних товариств, тваринницьких комплексів, птахофабрик, ветеринарних кооперативів, малих підприємств, ветеринарних фахівців-підприємців з діагностики, попередження і ліквідації хвороб тварин, ветеринарного нагляду, а також торгівлі продукцією і сировиною тваринного походження. Дані ветеринарної звітності складають інформаційну базу для управління ветеринарним обслуговуванням тваринництва.

Ветеринарні звіти складають на основі первинної реєстрації і подальшого узагальнення даних про захворювання і загибель тварин, діагностичних досліджень, профілактичних, лікувальних і ветеринарно-санітарних заходів. Відповідальність за повноту і достовірність відомостей, що включаються у ветеринарні звіти, несуть керівники ветеринарних установ і інші посадовці цих установ.

Діючі форми звітів про захворюваність і загибель тварин, а також з інших питань діяльності ветеринарної служби затверджені ухвалою Держкомстату України "Про затвердження форм державної статистичної звітності для підприємств і організацій агропромислового комплексу". При складанні ветеринарних звітів необхідно дотримуватися порядку, встановленого вищеназваною інструкцією.

облік звітність ветеринарний

1. Ветеринарний облік і звітність районної державної лікарні ветеринарної медицини

Ветеринарний облік і ветеринарна звітність подають об'єктивну інформацію про ветеринарно-санітарному стані тваринництва, об`ємі й ефективності заходів щодо збереження поголів'я худоби, птахів й тварин інших видів, результатах нагляду за санітарною якістю продукції - тваринництва, транспортуванням тварин продуктів і сировини тваринного походження.

Облік і звітність у ветеринарній справі засновані на первинній реєстрації й узагальненні даних про рух захворювань і падіж тварин (включаючи птахів, хутрових звірів, які розводяться у господарствах, риба і бджоли), діагностичних дослідженнях, профілактичних, лікувальних, і ветеринарно-санітарних заходах, проведених установами державної ветеринарної мережі й працівниками ветеринарної служби в радгоспах, комплексах, інших господарствах, на підприємствах й в організаціях, а також на транспорті й державному кордоні.

Відповідальність за правильність, повноту, точність і вірогідність даних, що включають у документи ветеринарного обліку й ветеринарної звітності, несуть керівники ветеринарних установ, а також посадові особи цих організацій, господарств, підприємств, в обов'язку яких входить ведення відповідних документів по ветеринарному обліку й ветеринарній звітності.

Первинну реєстрацію захворювань і падежу тварин, а також діагностичних досліджень, профілактичних, лікувальних; ветеринарно-санітарних заходів і ветеринарно-санітарної експертизи, здійснюваних посадовими особами ветеринарної служби, ведуть у журналах, книгах, картках єдиної форми, установленої Головним управлінням ветеринарії. Запису покладається вести в процесі виконання відповідної роботи або безпосередньо по її закінченні.

Ветеринарний облік - це система реєстрації і віддзеркалення процесів розвитку ветеринарної справи, явищ і чинників, що відбуваються в державній, відомчій і виробничій ветеринарній медицині. Облік як система реєстрації фактів захворюваності і смертності, тварин всіх видів при інфекційних, інвазійних, незаразних хворобах, результатів діяльності ветеринарної служби та її стану служить основою для об'єктивної оцінки якості ветеринарних заходів. Дані ветеринарного обліку є відправним матеріалом для ухвалення рішень про термінові, поточні і перспективні завдання ветеринарної служби, для розробки планів профілактичних і оздоровчих заходів, підвищення їх ефективності.

Первинну реєстрацію захворювань і загибелі тварин, а також діагностичних досліджень, профілактичних, лікувальних, ветеринарно-санітарних заходів, ветеринарно-санітарної експертизи, лабораторних досліджень, ветеринарно-санітарного нагляду, здійснюваного посадовцями державної, відомчої, виробничої, кооперативної і підприємницької ветеринарних служб, ведуть у журналах єдиної форми, встановлених Державним комітетом ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України.

Ветеринарному обліку підлягають:

спеціальні роботи, виконувані ветеринарними фахівцями в сільськогосподарських підприємствах, акціонерних товариствах, тваринницьких

кооперативах, фермерських, селянських, особистих господарствах громадян; на залізничному, морському, річковому, повітряному, автомобільному транспорті, на підприємствах і в організаціях, що здійснюють заготівлю, зберігання, переробку продуктів і сировини тваринного походження;

ветеринарно-санітарний стан тваринницьких господарств і інших

підприємств, пов'язаних із тваринами, продуктами і сировиною тваринного походження; виявлені хвороби тварин (інфекційні, інвазійні, незаразні і т. д.); хворі і загинувші тварини, пункти, де реєструвалися інфекційні і паразитарні хвороби худоби і птахів; тварини, піддані вакцинаціям, лікувально-профілактичним обробкам, тощо; випадки лікування хворих тварин;

- ветеринарно-санітарний огляд і ветеринарно-санітарна експертиза м'яса, молока, інших харчових продуктів, шкіряно-хутряної сировини, шерсті і іншої сировини на м'ясокомбінатах, забійних пунктах, в лабораторіях ветеринарно-санітарної експертизи й інших ветеринарних установах; бактеріологічні, серологічні, вірусологічні і інші дослідження патологічного матеріалу, крові, сечі, молока, кормів, води й інших біологічних об'єктів у районних, міжрайонних, зональних, міських, обласних, республіканських лабораторіях: ветеринарно-санітарний огляд тварин, продуктів і сировини тваринного походження на залізничному, повітряному, морському, річковому транспорті, при експортних і імпортних операціях І Т.Д.

Ветеринарний облік здійснюється відповідно до Інструкції по ветеринарному обліку і звітності, затвердженій Державним комітетом ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України. Записи в журналах належить вести в процесі виконання відповідної роботи або безпосередньо після її закінчення.

Всі журнали повинні бути переплетені і пронумеровані. На титульному листі позначаються назва журналу, найменування установи (господарства, підприємства), дата початку і закінчення записів. Журнали обліку в ветеринарній медицині підлягають зберіганню протягом трьох років з часу закінчення в них записів (за винятком журналу запису епізоотичного стану району (міста), який підлягає постійному зберіганню). В кінці журналу на окремому листі роблять засвідчуючий запис, в якому указують кількість пронумерованих листів. Цей запис завіряється підписом керівника ветеринарної установи і печаткою.

Державна статистична звітність ветеринарної служби введена для відображення фактичного стану захворюваності тварин (включаючи птицю, хутрових звірів, тварин дикої фауни, риб та бджіл), їх падежу від хвороб та інших питаннях діяльності служби ветеринарної медицини.

Ветеринарна звітність складається з окремих форм державної статистичної звітності і є основним джерелом інформації про ветеринарно-санітарний стан тваринництва, результатів роботи установ, організацій державної служби ветеринарної медицини, служб ветеринарної медицини господарств незалежно від форм власності та інших підприємств та організацій по діагностиці та профілактиці і ліквідації хвороб тварин, ветеринарному нагляду при транспортуванні, переробці тварин, продукції та сировини тваринного походження, а також торгівлі ними. Дані ветеринарної звітності складають інформаційну базу для керівництва ветеринарним обслуговуванням тваринництва.

Ветеринарні звіти складаються на підставі реєстрації, наступним узагальненням даних про захворюваність та падіж тварин, діагностичні дослідження, профілактичні, лікувальні та ветеринарно-санітарні заходи, що виконуються спеціалістами установ державної ветеринарної медицини та господарств незалежно від форми власності.

Первинну реєстрацію хвороб, падежу тварин, а також діагностичних досліджень, протиепізоотичних, лікувально-профілактичних, ветеринарно-санітарних заходів та ветеринарно-санітарну експертизу проводять посадові особи служб ветеринарної медицини, і ведеться вона в журналах єдиної форми встановленої Державним Комітетом ветеринарної медицини.

Записи необхідно вести в процесі виконання відповідних робіт або після їх закінчення

Усі журнали обліку повинні бути переплетені, пронумеровані і скріплені печатками.

На титульному аркуші позначається найменування журналу, установи, господарства незалежно від форм власності, прізвище, ім'я, по батькові спеціаліста ветеринарної медицини, що займається підприємницькою ветеринарною практикою, дата початку та закінчення записів.

Журнали обліку в ветеринарній медицині зберігаються протягом 3-х років з часу закінчення в них записів (за винятком журналу про записи епізоотичного стану тваринництва району, господарства, який зберігається в справах - постійно).

Розмір журналів обліку - стандартний 20х30 см, кількість аркушів паперу в кожному журналі 100-200 сторінок.

Відповідальність за повноту та достовірність даних, включених в документи ветеринарної звітності, несуть керівники установ державної ветеринарної медицини та інші посадові особи цих установ, керівники та спеціалісти ветеринарної медицини, служб ветеринарної медицини господарств, м'ясопереробних підприємств незалежно від форм власності та ті, що займаються підприємницькою ветеринарною практикою, в обов'язки яких входить ведення відповідних документів.

Звітність з питань ветеринарної медицини надсилається керівниками установ державної ветеринарної медицини, служб ветеринарної медицини господарств, м'ясопереробних підприємств, підприємств з виготовлення та реалізації ветеринарних препаратів незалежно від форм власності, офіційними лікарями та тими, що займаються підприємницькою ветеринарною практикою за єдиними формами звітності з питань ветеринарної медицини, затвердженими наказом Міністерства аграрної політики України 30.грудня 2005 р. № 775 в строки передбачені відповідною формою звітності з питань ветеринарної медицини.

Таблиця 1 Перелік форм звітності з питань ветеринарної медицини

Номер форми

Найменування форми звітності

Метод подання

Періодичність

1 ВЕТ

Звіт про заразні хвороби тварин

поштою

місячна

1А-ВЕТ

Звіт про ветеринарні протиепізоотичні заходи

поштою

квартальна

2-ВЕТ

Звіт про роботу державних лабораторій ветеринарної медицини з питань інфекційної патології

поштою

квартальна

2А-ВЕТ

Звіт про роботу державних лабораторій ветеринарної медицини з питань діагностики захворювань незаразної патології та досліджень сировини, продуктів тваринного походження, кормів тощо, сировини, продуктів

поштою

річна

3-ВЕТ

Звіт про роботу державних лабораторій ветеринарної медицини про результати радіологічних досліджень об'єктів ветеринарного нагляду і роботу з цивільної оборони

поштою

річна

4-ВЕТ

Звіт про наявність та рух патогенних та непатогенних культур, мікроорганізмів, токсинів та отрут тваринного і рослинного походження

поштою

Річна

5-ВЕТ

Звіт про ветеринарно-санітарний контроль і нагляд на забійно-санітарних пунктах господарств та в державних лабораторіях ветеринарно-санітарної експертизи на ринках

поштою

піврічна

6-ВЕТ

Звіт про ветеринарно-санітарний нагляд та контроль на м'ясо-птахопереробних підприємствах

поштою

піврічна

7-ВЕТ

Звіт про роботу державних інспекторів ветеринарної медицини

поштою

квартальна

8-ВЕТ

Звіт про ветеринарно-санітарний нагляд при перевезеннях продуктів тваринництва та заразні хвороби тварин, виявлені при їх транспортуванні

поштою

річна

9-ВЕТ

Звіт про ветеринарно-санітарну обробку транспортних засобів

поштою

річна

10-ВЕТ

Звіт про роботу пункту державного ветеринарно-санітарного контролю на державному кордоні та транспорті

поштою

річна

11-ВЕТ

Звіт про забезпеченість кадрами ветеринарної медицини.

поштою

річна

При появі захворювань тварин: сибіркою, ящуром, свиней - чумою, птиці - чумою та іншими карантинними захворюваннями, у разі виконання яких встановлюється карантин, "Перелік”, яких затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. № 448 подаються відповідні донесення.

Кожна форма звітності з питань ветеринарної медицини складається з трьох основних частин: заголовної, змістової, оформлюючої.

В заголовній частині форми розміщені рамки подання,термін подання, найменування організації-складача інформації, поштова адреса, коди організації -складача.

В змістовій частині вказані назви звітних показників по строкам та графам.

В оформлюючій частині розміщені найменування посадової особи (посади), яка підписує звіт, її підпис, дата підпису документу, прізвище, ініціали та номер телефону виконавця.

Бланки форм звітності виготовляються типографським методом за єдиними зразками для всіх рівнів керівництва службою ветеринарної медицини.

Загальні правила складання звітів.

Звіт складають керівники державних установ ветеринарної медицини, служб ветеринарної медицини господарств, м'ясо-птахопереробних підприємств незалежно від форм власності, офіційні лікарі ветеринарної медицини та ті, що займаються підприємницькою ветеринарною практикою або за їх дорученнями спеціалісти ветеринарної медицини, які працюють в указаних установах, організаціях.

Відповідальність за повноту звіту, його точність та своєчасність подання покладається на керівників державних установ ветеринарної медицини, служб ветеринарної медицини господарств, м'ясо-птахопереробних підприємств та інших, а в області - на начальника управління ветеринарної медицини.

Звіт складається в двох примірниках, один із яких надсилається вищестоячому державному органу ветеринарної медицини, другий - залишається в справі даної установи. До звіту обов'язково додається пояснювальна записка.

Звіт надсилається в строки, вказані у відповідних формах звітності. Запізнення з поданням звітності не допускається.

При складанні звітів слід обов'язково дотримуватися єдиного встановленого для кожної форми порядку заповнення усіх граф уніфікованими показниками та позначеннями і їх підсумуванням. Це повинно забезпечити точність статистики та дати можливість електронно-обчислювальній техніці та сучасним математичним методом обліку для обробки та аналізу звітності.

В звіт включаються дані, що відповідають даним журналів обліку. Дані повинні бути достовірними та арифметично вірними. Усі показники необхідно писати чітко, розбірливо та в суворій відпоповідальності з графами.

У відповідності з затвердженими формами при складанні звіту на кожному аркуші його заповнюють усі передбачені в них реквізити: кому надсилається, відправник та його адреса, хто підписує і т.д.

Звіт підписують керівники державних установ ветеринарної медицини, служб ветеринарної медицини господарств, м'ясо-птахоперобних підприємств незалежно від форм власності та ті, що займаються підприємницькою ветеринарною практикою та інші.

2. Форми первинного обліку в районній державної лікарні ветеринарної медицини району

Залежно від виробничих завдань і напряму ветеринарної діяльності ведуться відповідні форми ветеринарного обліку. У лікувально-профілактичних ветеринарних установах, тваринницьких господарствах, ветеринарних кооперативах, малих підприємствах, обслуговуючих тварин, а також ветеринарними фахівцями-підприємцями ведуться наступні форми обліку:

"Журнал для реєстрації хворих тварин" (сільгоспоблік, форма № 1-вет) служить основним документом обліку лікувальної роботи, що проводиться ветеринарними установами і фахівцями. У ньому записують хворих тварин, що поступили до ветеринарних установ для амбулаторного і стаціонарного лікування, підданих лікуванню при виїзді фахівців у господарства, на ферми. У журналі записують порядковий номер первинного і повторного обліку, дату надходження тварини, власника і його адресу, стать, вид, кличку і номер тварини, дату захворювання, первинний і остаточний діагнози, додаткові дослідження, клінічні ознаки, лікувальну допомогу, рекомендації, кінець хвороби, особливі відмітки, прізвище фахівця, що проводив лікування.

При стаціонарному лікуванні особливо цінних племінних і високопродуктивних тварин на додаток до журналу на кожну тварину ведуть історію хвороби з докладним записом перебігу хвороби, результатів подальших досліджень, подальшого лікування і т.п.

"Журнал для запису протиепізоотичних заходів" (сільгоспоблік, форма № 2-вет) служить документом для обліку планових і вимушених протиепізоотичних заходів у всіх тваринницьких господарствах і ветеринарних установах. У журналі записують: діагностичні дослідження, щеплення, протипаразитарні обробки тварин, ветеринарно-санітарні роботи. Запис ведуть в такій послідовності: дата проведення заходу, назва ферми, господарства, населеного пункту, вид і вік тварин, вид дослідження, обробки, щеплення, кількість тварин, щеплених або оброблених з профілактичною метою або вимушено, кількість тварин, підданих діагностичним дослідженням перший або другий раз у поточному році.

"Журнал для запису епізоотичного стану району (міста)" (сільгоспоблік, форма № 3-вет) є основним документом, у якому відображають всі дані про інфекційні й інвазійні хвороби, що виникають на території адміністративного району або міста. Його ведуть головні ветеринарні лікарі районів і міст. Журнал підлягає постійному зберіганню. На його титульному листі окрім звичних позначень указують, де зберігається аналогічний попередній журнал, записи в якому завершені перед початком цього журналу, і порядковий номер знову початого журналу.

У цьому журналі реєструють інфекційні хвороби, при яких встановлюються карантин і ветеринарні обмеження (сибірка, ящур, чума, хвороба Ауєскі, бруцельоз, туберкульоз, трихінельоз, фіноз і т. д.). Записи ведуть по кожній хворобі окремо: дата запису, населений пункт (господарство), дата виникнення хвороби, вигляд і вік тварини, дані про встановлення діагнозу, джерело інфекції, дата і номер ухвали про встановлення карантину або обмеження, кількість хворих, загинувших, вимушено забитих, щеплених, досліджених і залишилися на кінець року, хворих тварин, дата і номер рішення про зняття карантину або обмеження, особливі відмітки, прізвище фахівця, що зробив запис.

На птахофабриках, у спеціалізованих птахівничих господарствах та інших підприємствах встановлені журнали ветеринарного обліку, що відображають особливості ветеринарної роботи в таких господарствах:

"Журнал обліку діагностичних досліджень птахів" (сільгоспоблік, форма № 4-вет); "Журнал для реєстрації результатів патологоанатомічного розтину птахів на птахофабриці" (сільгоспоблік, форма № 5-вет); "Журнал для запису епізоотичного стану птахівничих господарств" (сільгоспоблік, форма № 6-вет); "Журнал для реєстрації профілактичних і вимушених щеплень птахів" (сільгоспоблік, форма № 7-вет); "Журнал обліку лікувальної обробки птахів" (сільгоспоблік, форма № 8-вет); "Журнал обліку результатів ветеринарно-санітарної експертизи тушок птахів у забійному цеху птахівничих господарств" (сільгоспоблік, форма № 9-вет); "Журнал обліку дезінфекції, дезінсекції і дератизації"" (сільгоспоблік, форма № 10-вет).

У рибницьких господарствах прийнято вести єдиний журнал ветеринарного обліку "Журнал обліку дослідження риби, профілактичних і оздоровчих заходів в господарстві рибоводства (рибопромисловому водоймищі)" (сільгоспоблік, форма № 11-вет).

У ветеринарних лабораторіях прийняті 11 журналів ветеринарного обліку:

- "Журнал бактеріологічних досліджень" (сільгоспоблік, форма № 12-вет);

- "Журнал вірусологічних досліджень" (сільгоспоблік, форма № 13-вет);

- "Журнал серологічних досліджень крові" (сільгоспоблік, форма № 14-вет);

- "Журнал гематологічних досліджень" (сільгоспоблік, форма № 15-вет);

- "Журнал гістологічних досліджень" (сільгоспоблік, форма № 16-вет);

- "Журнал досліджень проб шкіряної і хутряної сировини на сибірку" (сільгоспоблік, форма № 17-вет);

- "Журнал обліку лабораторних досліджень на паразитарні хвороби тварин" (сільгоспоблік, форма № 18-вет);

- "Журнал токсикомікологічних досліджень кормів і інших матеріалів" (сільгоспоблік, форма № 19-вет);

- "Журнал хіміко-токсикологічних досліджень" (сільгоспоблік, форма № 20-вет);

- "Журнал біохімічних і лабораторно-клінічних досліджень" (сільгоспоблік, форма № 21-вет);

- "Журнал гідрохімічних і токсикологічних досліджень рибогосподарських водоймищ" (сільгоспоблік, форма № 22-вет).

Для ветеринарного обліку в лабораторіях ветеринарно-санітарної експертизи на ринках ведуть наступні журнали:

"Журнал ветеринарно-санітарної експертизи м'яса, риби, раків, яєць" (сільгоспоблік, форма № 23-вет);

"Журнал обліку ветеринарно-санітарної експертизи молока і молочних продуктів" (сільгоспоблік, форма № 24-вет);

"Журнал експертизи харчових продуктів рослинного походження" (сільгоспоблік, форма № 25-вет);

"Журнал експертизи меду" (сільгоспоблік, , форма № 26-вет)

3. Форми звітності районної лікарні державної ветеринарної медицини

3.1 Форма №1 -ВЕТ "Звіт про заразні хвороби тварин"

Звітна форма № 1-ВЕТ призначена для подання в вищестоячі установи та органи управління службою ветеринарної медицини даних про виникнення, рух та ліквідацію заразних хвороб сільськогосподарських та інших, в тому числі тварин дикої фауни. Форма № 1-ВЕТ використовується на всіх ріннях служби ветеринарної медицини від служб ветеринарної медицини господарств незалежно від форми власності до Державного комітету ветеринарної медицини.

Звіт по формі № 1-ВЕТ подається щомісячно до державного реєстру по всіх зареєстрованих заразних хворобах тварин. Управління ветеринарної медицини в області звіти по списку хвороб № 1 надсилають щомісячно (а по списку хвороб № 2 -щоквартально) та звіт по всій заразній патології за підсумками року- список №3.Звіт надсилається за таким порядком: пункти ветеринарної медицини, керівники служб ветеринарної медицини господарств, інших підприємств, організацій незалежно від форм власності та ті, що займаються підприємницькою ветеринарною практикою - дільничній лікарні, дільниці ветеринарної медицини - 4 числа після звітного періоду;

-міські пункти, дільничні лікарні ветеринарної медицини міст районних центрів та ті, що займаються підприємницькою ветеринарною практикою- районним державним лікарням ветеринарної медицини -4 числа після звітного періоду; .

-лікарні, дільничні лікарні, дільниці ветеринарної медицини адміністративних районів міст обласних центрів та міст обласних центрів та міст республіканського, обласного значення - міській державній лікарні ветеринарної медицини до 4 числа після звітного періоду;

- дільничні лікарні, дільниці ветеринарної медицини - районній державній лікарні ветеринарної медицини - 5 числа після звітного періоду.

-районні, міські державні лікарні ветеринарної медицини - управлінню ветеринарної медицини в районі, місті до 8 числа після звітного періоду; ' -управління ветеринарної медицини в областях, містах Києві та Севастополі до 14 числа після звітного періоду Державному комітету ветеринарної медицини.

Звіт про заразні хвороби тварин складають усі господарства незалежно від форм власності, що займаються розведенням, вирощуванням, відгодівлею та реалізацією тварин.

Якщо за звітний період не було виявлено виникнення заразних хвороб тварин, то звіт по формі № 1-ВЕТ не складається, а про відсутність хвороб, відповідні особи повідомляють вищестоячий ветеринарний орган листом або телеграмою.

Вихідними даними для складання звіту по формі № 1-Вет являються записи в журналах первинного обліку хворих тварин та лікувальної роботи, позитивних результатів лабораторно - діагностичних досліджень, а також в журналах епізоотичного стану тваринництва району (міста).

Зведений звіт по району (місту) складає районна, міська державна лікарня ветеринарної медицини на підставі звітів поданих керівниками структурних підрозділів.

В звіт не включаються дані не зареєстровані та не відображені у відповідних журналах та документах.

Дані по неблагополучних пунктах та захворюваннях показують у звіті окремо по кожному виду тварин (велика рогата худоба, свині, вівці, кози, хутрові звірі, тварини дикої фауни, птиці, кролі, собаки, коти, бджоли, риба), по кожній хворобі (нозологічній одиниці).

При цьому хвороби плідників (бугаїв, хряків, баранів, жеребців), які утримуються на племпідприємствах виділяють окремою строкою, наприклад "Велика рогата худоба" всього, "в тому числі бугаї-плідники".

В звітах, що надсилаються в районні, міські державні лікарні ветеринарної медицини керівниками служб ветеринарної медицини господарств, державних установ ветеринарної медицини повинні бути включені усі хвороби, які були зареєстровані та лабораторно підтверджені за звітний період в тому числі і ті, які відсутні у відповідних переліках. В таких випадках вказувати "Інші хвороби” не дозволяється.

На одному бланку форми звіту (в графі А) не дозволяється вказувати хвороби по декількох видів тварин, використовувати різні найменування однієїй тієї хвороби (наприклад - інфлюенца і грип), а також місцеві найменування хвороб.

Скорочувати назви хвороб не дозволяється. Вид тварин та назви тварин слід писати з великої літери

В графах 1, 2,3,4 показувати кількість виявлених та лабораторно підтверджених неблагополучних пунктів по даній хворобі, кількість тварин, що захворіли та загинули (в господарствах незалежно від форм власності) за виключенням бруцельозу і туберкульозу великої рогатої худоби та бруцельозу овець і кіз. По цих хворобах крім того, окремою строкою показують, із них в особистому користуванні населення". В графі 5 "Оздоровлено пунктів показувати усі пункти, які були оздоровлені по видах тварин та назвах хвороб".

В графах 6,7 показувати кількість неблагополучних пунктів та хворих тварин по всіх категоріях господарств незалежно від форм власності, які перейшли на слідуючий звітний період (місяць, квартал) включаючи ті, що залишилися від попереднього періоду.

Дані по бруцельозу та туберкульозу показувати в цих графах в такому ж порядку, як в графах 1,2,3,4 (п. 4.1.12). Крім того, по бруцельозу та туберкульозу великої рогатої худоби окремою строкою показувати в тому числі із подвійною інфекцією.

При заповненні граф 1,5 необхідно враховувати слідуюче: пунктом неблагополучним по заразній хворобі тварин, рахують окремий населений пункт за адміністративним поділом (хутір, селище, село, місто), на території якого виявлена в встановленому порядку така хвороба. Якщо хвороба встановлена на окремому дворі або в декількох дворах на території одного населеного пункту (села, селища) то неблагополучним рахують один пункт, так як по адміністративному його поділу.

Якщо хвороба встановлена на декількох фермах (відділах, бригадах) одного й того ж господарства, розміщеного в різних населених пунктах вказувати по кількості ферм (відділків, бригад), в яких захворіли тварини.

При бруцельозі та туберкульозі великої рогатої худоби, бруцельозі овець та кіз в господарствах, що мають декілька ферм, що мають сполучення між собою єдиним технологічним та виробничим процесами, допускається рахувати за один неблагополучний пункт всі ферми даного господарства, якщо на одній із них встановлені вказані захворювання у випадках встановлення хвороби серед тварин, що знаходились на окремих випасах, неблагополучним пунктом вважають ділянку пасовища (угіддя) де випасалися тварини, незалежно від кількості окремих гуртів, отар, стад та їх належності.

Пункт вважається неблагополучним з часу виникнення в ньому заразної хвороби і до моменту її ліквідації. У випадках повторення хвороби в раніше неблагополучному пункті, його рахують, як новий неблагополучний пункт. При виникненні на фермі (населеному пункті) хвороби спільної для всіх або декількох видів тварин (сибірка, сказ, ящур та інш.), неблагополучний пункт слід рахувати, лише по одному із видів тварин, а по іншим видам вказувати тільки кількість захворівших тварин та кількість хворих тварин, що залишилися на останнє число звітного періоду.

При інфекційних та інвазійних хворобах тварин різних видів, які викликаються різними типами одного й того ж збудника, що не передається від одного виду тварин другому, кількість виявлених неблагополучних пунктів показують окремо по кожному виду тварин. Приклад, якщо в одному населеному пункті (на фермі) має місце хвороби коней та овець саркоптозом, то при заповненні бланку звітної форми в графі 1 окремо показувати один пункт неблаполучний по саркоптозу коней, і в тій же графі -- один пункт по саркоптозу овець; неблагополучні по бруцельозу, туберкульозу, віспі, пастерельозу та іншим заразним хворобам один і той же населений пункт (ферма) може бути неблагополучним одночасно по заразній хворобі одного найменування декількох видів тварин.

В звітах, які відносяться до хвороб бджіл, неблагополучним пунктом рахують неблагополучну пасіку, а хворою твариною - вулик (бджолосім'ю) в якому виявлені загинувші бджоли.

В графі "Захворіло" показувати кількість тварин, захворівших вперше за звітній період. В неї вносяться дані про тварин, визнаних хворими в порядку передбаченому відповідними інструкціями по боротьбі з заразними хворобами настановами, вказівками по діагностиці цих хвороб.

Дані про кількість тварин, реагуючих при алергічних, серологічних та гематологічних дослідженнях (на бруцельоз, туберкульоз, паратуберкульоз, лейкоз, лептоспіроз, парагрип - 3 великої рогатої худоби, трихінельоз, трансмесівний гастросторит свиней та інш.) в неблагополучних по цим хворобам пунктах одночасно показують в звіті по формі № ІА-ВЕТ "Звіт про ветеринарні протиепізоотичні заходи", розділ "Діагностичні дослідження".

В графу "Захворіло" не включаються дані про кількість тварин, виявлених як носіями збудників заразних хвороб (вірусів, бактерій, гельмінтів, кровопаразитів і т.д.)," а також реагуючих при досліджених на бруцельоз, туберкульоз в неблагополучних пунктах до встановлення діагнозу (їх необхідно враховувати в звіті по формі № ІА-ВЕТ).

В графі "Загинуло" показують кількість тварин, загинувших від заразних хвороб, як з кількості повторно захворівших в звітному періоді так і захворівших раніше, в т. ч. із кількості тих, які в попередньому звіті були, як ті, що залишилися на другий місяць, квартал, В число "вибувших" графу 3 включають вимушено забитих тварин, м'ясо яких не було використана в їжу. В графу 3 не враховують також тварин, вимушено забитих в зв'язку з зараженням бруцельозом, туберкульозом або іншими хворобами, якщо м'ясо від них використано в їжу, в тому числі з відповідними обмеженнями, а також тварин із числа реагуючих при дослідженні на бруцельоз та туберкульоз, загинувших та забитих з причин пов'язаних з зараженнями їх цими хворобами.

В графу 6 "Залишилось неблагополучних" пунктів на кінець звітного періоду всього показують кількість всіх неблагополучних пунктів, залишиних не оздоровленими, в т. ч. виявлених не тільки за звітний період, а і тих, що були виявлені раніше, які були наведені у попередньому звіті.

В графі 5 "Залишилось на кінець звітного періоду хворих тварин показують загальну кількість хворих, що залишились із числа захворівших в звітному періоді, а також захворівших раніше, та були показані в посередньому звіті та знаходились на лікуванні, по птиці та бджолам залишок хворих не вказується.

На окремому аркуші (як додаток) складають та подають пояснювальну записку, в якій вказують більш конкретно найменування господарств незалежно від форм власності, районів, де виявлені пункти неблагополучні по сибірці, бруцельозу, туберкульозу, сказу та іншим небезпечним хворобам, причини їх виникнення, число вимушено число забитих тварин, розшифровують групу інших заразних хвороб, а також захворівших, загинувших та вимушено забитих тварин в господарствах індивідуального та приватного сектору. Повідомляють також про вжиті заходи.

Пояснювальну записку підписують начальники управлінь ветеринарної медицини в області, районі, місті та директори обласної, міжрайонної, районної, міської державних лабораторій ветеринарної медицини.

До звіту також додається інформація про проведення лабораторно-діагностичних досліджень з питань інфекційної патології та отримання позитивних результатів за звітний період, яка підписується директором обласної державної лабораторії ветеринарної медицини, а також “Дані про лейкоз великої рогатої худоби в господарствах області у розрізі районів”, згідно з таблицями.

3.2 Форма № 1А-ВЕТ "Звіт про ветеринарні протиепізоотичні заходи"

Звітна форма № 1А-ВЕТ призначена для подання в вищестоячі установи та органи управління службою ветеринарної медицини даних про виконання заходів по профілактиці заразних хвороб сільськогосподарських та інших тварин

Форма № 1А-ВЕТ використовується на всіх рівнях служби ветеринарної медицини від господарства незалежно від форм власності до Державного комітету ветеринарної медицини.

Звіт по формі № 1А-ВЕТ подається від господарства незалежно від форм власності та державних установ ветеринарної медицини та їх структурних підрозділах щоквартально.

Звітність подається в слідуючому порядку:

- лікарі ветеринарної медицини господарств та інших підприємств і організацій, пункти ветеринарної медицини -дільниці, дільничній лікарні ветеринарної медицини - районній державній лікарні ветеринарної медицини до 4 числа після звітного періоду;

- спеціалісти ветеринарної медицини, що обслуговують господарства та підприємства інших відомств в містах - державним лікарням ветеринарної медицини адміністративних районів міст, міські пункти - дільниці, дільничній лікарні ветеринарної медицини в містах - міській державній лікарні ветеринарної медицини до 4 числа після звітного періоду;

- дільниці, дільничні лікарні ветеринарної медицини районній державній лікарні ветеринарної медицини - до 5 числа після звітного періоду;

- районні, міські державні лікарні державної ветеринарної медицини -управлінням державної ветеринарної медицини в районах до 8 числа після звітного періоду;

- управління державної ветеринарної медицини в областях та містах Києві та Севастополі - Державному комітету ветеринарної медицини - до 14 числа після звітного періоду.

4. Аналіз річного звіту Білопільської районної лікарні державної ветеринарної медицини

4.1 Форма звітності № 1-Вет

Аналізуючи зведений звіт ми бачимо, що за лютий 2008 року на території Білопільського району Сумської області було виявлено неблагополучних пунктів: один по сказу великої рогатої худоби, захворіла одна голова, загинула одна голова; один по лейкозу великої рогатої худоби, захворіла одна голова. Оздоровлено пунктів: один по сказу великої рогатої худоби, один по сказу лисиць, один по сказу котів.

4.2 Форма звітності № 1А-Вет

За перший квартал 2008 року на території Білопільського району Сумської області було проведено вакцинацію великої рогатої худоби проти колібактеріозу (ешеріхіозу), лептоспірозу, сальмонельозу, емфізематозного карбункулу, сибірки, трихофітії; свиней проти чуми, хвороби Тешена, сальмонельозу, бешихи; птиці проти хвороби Гамборо, хвороби Марека, ньюкаслської хвороби; собак і котів проти сказу; кроликів проти вірусної геморагічної хвороби.

Лікувално-профілактичні заходи: лікувально-профілактична дегельмінтизація великої рогатої худоби - диктіокаульоз, фасціольоз; дрібної рогатої худоби - диктіокаульоз, фасціольоз, монієзіоз.

Ветеринарно-санітарні заходи проведено вимушену дезінфекцію (три об'єкти) та дератизацію. Отже, зробивши аналіз звітів Білопільської районної лікарні державної ветеринарної медицини можна сказати, що лікарня виконує свою роботу на 100%.

5. Економічні збитки та економічна ефективність проведених ветеринарних заходів

Визначення економічної ефективності ветеринарних заходів.

При визначенні економічного ефекту від проведення ветеринарних заходів враховують попереджені економічні збитки, додаткову вартість, отриману за рахунок збільшення кількості і підвищення якості продукції, економію трудових і матеріальних затрат на суму витрат на ветеринарні заходи.

Економічний ефект вираховують за формулою:

Ев = Пз + Д + Е - Вв,

Де Пз - попереджені економічні збитки;

Д - додаткова вартість, отриману за рахунок збільшення кількості і якості продукції;

Е - економія трудових і матеріальних витрат, в результаті застосування більш ефективних засобів, методів;

Вв - витрати на ветеринарні заходи.

Коли при проведенні ветеринарних заходів створюються тільки попереджені економічні збитки без додаткової вартості і економії трудових і матеріальних витрат, то економічний ефект вираховують за формулою:

Ев = Пз - Вв

Економічний ефект на одну грн витрат від проведення профілактичних, оздоровчих і лікувальних заходів визначаються поділом економічного ефекту на витрати по здійсненню даних заходів:

Егрн = Ев: Вв,

Де Ев - це економічний ефект;

Вв - витрати на ветеринарні заходи.

Окупність (О) і термін окупності (Т) додаткових капітоловкладень вираховують за формулами:

Ов = Ев: Кв

Ткв = Кв: Ев,

Де Кв - додаткові капітальні вкладення у вет.заходи, грн.;

Ев - економічний ефект отриманий в результаті проведення ветеринарних заходів.

Продуктивність праці ветеринарних спеціалістів визначається об`ємом виконаної роботи за одиницю робочого часу, або величиною робочого часу, який затрачений на одиницю об`єму роботи. Цей показник характеризує ефективність заходів, який здійснюється при застосуванні нових приладів, інструментів, оцінює переваги або недоліки нових методів профілактики і лікування в порівнянні із традиційними.

Визначення попередженого економічного збитку.

Попереджені економічні збитки - це попереджені можливі витрати в грошовому виразі в тваринництві в результаті проведення ветеринарних заходів. Розрізняють такі категорії попереджених економічних збитків:

а) попереджені економічні збитки в результаті профілактики і ліквідації хворих тварин в господарстві:

ПЗ = М х Кз х Кзб - З,

Де М - загальне поголів`я, сприйнятливих тварин, гол.

Кз - коефіцієнт можливого захворювання тварин;

Кзб - питома величина економічного збитку із розрахунку на одну захворівшу тварину, грн;

З - фактичні економічні збитки, грн;

б) попереджені економічні збитки в результаті проведення лікувальних заходів в господарстві:

ПЗ = М х К л х Ж х Ц - З,

Де М - кількість тварин, підданих лікуванню, гол;

К - коефіцієнт можливої летальності тварин;

Ж - середня жива маса тварини, кг;

Ц - закупівельна ціна одиниці продукції, грн;

З - фактичні економічні збитки.

В) попереджені економічні збитки в результаті профілактики хвороб тварин в регіоні:

ПЗ = (М х К з - М) х Кзб,

Де М - кількість сприйнятливих тварин в регіоні, гол;

Кз - коефіцієнт можливої захворюваності в регіоні;

М - кількість захворівших тварин в регіоні, гол;

Кзб - питома величина збитку на одну захворівшу тварину, грн.

Додаткову вартість, одержану за рахунок збільшення кількості та якості продукції в результаті застосування більш ефективних засобів і методів профілактики та лікування обчислюють за формулою:

Д = (Вб - Вн) х А,

Де Вб і Вн - вартість виробленої або реалізованої продукції за закупівельними цінами відповідно в базовому та новому варіанті профілактики чи лікування із розрахунку на одну оброблену тварину, грн;

А - число оброблених тварин новими засобами, об`єми робіт.

5.1 Розрахунок понесених збитків

1. Збитки від загибелі та вимушеного забою тварин

З = Ц х (М х Ж) - В,

Де Ц - закупівельна ціна одиниці продукції, грн;

М - кількість загинувших, вимушено забитих або знищених

тварин, гол;

Ж - середня жива маса однієї тварини. Кг;

В - фактична виручка від реалізації продуктів тваринного забою (м`ясо, шкіра) та трупної сировини, грн.

З = 14Ч(36Ч10) - 1500 = 3540 (грн)

2. Збитки від загибелі молодняку

З = М х (В п + П х Т х Ц) - В,

де М - кількість загинувшого, вимушеного забитого і знищеного молодняку, гол;

Вп - умовна вартість однієї голови приплоду, грн;

П - середньодобовий приріст живої маси молодняку, кг;

Т - вік зигинувшого, вимушено забитого і знищеного молодняку, дні;

Значення Ц і В приведені в формулі 1.

З = 12 Ч (361Ч1 + 0,25 Ч 43 Ч 17) - 1700 = 4825 (грн)

3. Збитки від зниження продуктивності

З = М х (Пз - Пх) х Т х Ц,

Де М - кількість захворівших тварин, гол;

Пз і Пх - середньодобова кількість продукції (молоко, м`ясо,

яйця), одержаної відповідно від здорової і перехворівшої тварини;

Т - середня тривалість нагляду за зміною продуктивності тварин, дні.

З3 = 47Ч(12 - 7) Ч 30 Ч 1 = 9870 (грн)

4. Збитки від зниження якості продукції

Збитки від втрати племінної якості тварин обчислюють за формулою:

З = (Цп - Цх) х М,

Де Цп і Цх - середня ціна реалізації відповідно племінних і тих, що втратили племінну якість тварин, грн;

М - кількість тварин, що втратили племінну якість, гол.

З4 = (1 - 0,4) Ч 316 = 189.6 (грн)

5. Збитки від вибраковки продукції та сировини

З = Ц х М + Ву - В,

М - кількість бракованої продукції(сировини);

Ву - втрати за утилізацію, переробку або знищення продукції (сировини), грн;

Значення Ц і В приведені в формулі 1.

З5 = 14 Ч 210 + 4 500 - 6 000 = 1440 (грн)

6. Збитки від недоотримання приплоду

З = Вп х (Кн х Мм - Мф),

Де Вп - умовна вартість однієї голови приплоду, грн;

Км - коефіцієнт народжуваності, прийнятий за плановим показником;

Мм - кількість маток, від яких очікувався приплід;

Мф - кількість телят, поросят, ягнят, які народилися, гол;

З = 1690 (грн)

7. Збитки від втрат племінної цінності

З = (Цп - Цх) х М,

Де Цп і Цх - середня ціна реалізації відповідно племінних і тих, що втратили племінну якість тварин, грн;

М - кількість тварин, що втратили племінну якість, гол.

З = (16 000 - 5 000) Ч 15 = 165000 (грн)

8. Збитки від простою місць

З = Ц х М х Т,

Де Ц - собівартість робочого коне-дня (воло - дня), грн;

М - кількість вимушено простоявших тварин, гол;

Т - середня тривалість простою, дні.

З = 15 Ч 7 Ч 90 = 9450 (грн)

Висновки

Ветеринарний облік і ветеринарна звітність подають об'єктивну інформацію про ветеринарно-санітарному стані тваринництва, об`ємі й ефективності заходів щодо збереження поголів'я худоби, птахів й тварин інших видів, результатах нагляду за санітарною якістю продукції - тваринництва, транспортуванням тварин продуктів і сировини тваринного походження.

Ветеринарна звітність складається з окремих форм державної статистичної звітності і є основним джерелом інформації про ветеринарно-санітарний стан тваринництва, результатів роботи установ, організацій державної служби ветеринарної медицини, служб ветеринарної медицини господарств незалежно від форм власності та їх підприємств та організацій по діагностиці і ліквідації хвороб тварин, ветеринарному нагляду при транспортуванні, переробці тварин, продукції та сировини тваринного походження, а також торгівлі ними. Дані ветеринарної звітності складають інформаційну базу для керівництва ветеринарним обслуговуванням тваринництва.

Облік у ветеринарній справі збудований на первинній реєстрації та узагальненні даних про рух захворювань та загибелі тварин, діагностичних дослідженнях, профілактичних, лікувальних та ветеринарно-санітарних, які проводяться установами державної ветеринарної медицини та працівниками відомчої ветеринарної медицини.

Ветеринарний облік дає об`єктивну оцінку про ветеринарно-санітарний стан тваринництва, обсяг та ефективність заходів по збереженню поголів`я тварин, результатів надзору за санітарною якістю продукції тваринництва, транспортування тварин, продуктів та сировини тваринного походження.

Ветеринарний облік організовується по єдиній системі, що забезпечує можливість ефективного контролю виконання планових ветеринарних заходів, дозволяє успішніше вирішувати основні завдання ветеринарної служби по профілактиці і ліквідації заразних і незаразних хвороб тварин, охороні людей від хвороб, спільних для людини і тварин.

Список використаної літератури

1. Закон України “Про ветеринарну медицину”, Киев,2006.

2. Журнал “ Ветеринарна медицина України”.

3. Методичні рекомендації для студентів 4-5 курсів “Ветеринарна звітність”, / Фотін А.І., Фотіна Г.А. СНАУ - 2006р., с.- 86.

4. Методичні рекомендації по виконанню курсових робіт по організації і економіці ветеринарної справи. А.І. Фотін та ін Суми, 2003 р.

5. Организация и экономика ветеринарного дела И.Н. Никитин, В.Ф. Воскобойник Москва, Владас 1999 г.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Забезпечення випуску доброякісних у ветеринарно-санітарному відношенні продуктів тваринництва. Ветеринарна звітність міської лікарні ветеринарної медицини по формі 1-Вет. Пояснююча записка до звітності районної лікарні державної ветеринарної медицини.

    реферат [23,5 K], добавлен 11.12.2013

  • Природно-економічна характеристика господарства. Санітарний стан клініки та прилеглої до неї території. Організація ветеринарного обслуговування тваринництва. Плани ветеринарних заходів та організація їх виконання. Етика спеціаліста ветеринарної медицини.

    курсовая работа [26,9 K], добавлен 04.06.2014

  • Коротка характеристика зони обслуговування товариства, що вивчається. Організація ветеринарної діяльності, штат спеціалістів. Фінансування і постачання ветеринарної діяльності, принципи діловодства. Розрахунок економічної ефективності головних заходів.

    курсовая работа [478,8 K], добавлен 11.09.2015

  • Вивчення динаміки поширеності пірометри серед сук зони обслуговування приватної клініки ветеринарної медицини "Лідер" м. Харкова. Встановлення вікової, сезонної та породної залежності прояву пірометри. Ефективність використання методу УЗД при діагностиці.

    дипломная работа [3,3 M], добавлен 19.08.2011

  • Характеристика збудника. Антигенна варіабельність і спорідненість. Патогенез парвовірусного ентериту собак. Тяжкість ураження кишечнику. Клінічні ознаки панлейкопенії. Серологічна діагностика панлейкопенії. Характеристика клініки ветеринарної медицини.

    курсовая работа [47,8 K], добавлен 29.01.2014

  • Історія виникнення і розвитку дисципліни. Школа українських акушерів. Значення дисципліни у підготовці лікаря ветеринарної медицини. Еволюція органів розмноження. Особливості морфології статевих органів самців. Статева і племінна зрілість тварин.

    лекция [2,5 M], добавлен 22.11.2013

  • Геріатрія як галузь клінічної медицини, яка вивчає хвороби людей літнього й старечого віку. Знайомство з проблемними питаннями сучасної медицини та фармації. Загальна характеристика анатомо-фізіологічних особливостей організму людей похилого віку.

    курсовая работа [64,1 K], добавлен 27.04.2014

  • Мета соціальної медицини та організації охорони здоров'я. Дослідження місця соціальної медицини в системі соціального управління. Вивчення стану здоров'я населення та процесів його відтворення. Аналіз схеми впливу на здоров'я населення факторів ризику.

    реферат [29,1 K], добавлен 19.11.2014

  • Особливості перебігу сечокам’яної хвороби, етіологія та патогенез. Формування стерильних струвітних каменів. Діагностика уролітіазу. Дієта при фосфатних каменях. Колір, прозорість і консистенція сечі. Характеристика ветеринарної клініки "Ветдопомога".

    дипломная работа [137,8 K], добавлен 19.02.2014

  • Порівняння китайської і західної медицини. Видатні китайські лікарі та їх вклад у розвиток давньо-китайської медицини. Превентивна медицина. Історія та сучасність направлень китайської медицини. Цілісний підхід до аналізу явищ.

    контрольная работа [30,0 K], добавлен 26.03.2004

  • Профілактична медицина як напрямок збереження та зміцнення здоров’я населення. Впровадження первинної медико-санітарної допомоги на засадах загальної практики сімейної медицини. Аналіз наукової інформації різних країн з питань медичної профілактики.

    автореферат [94,0 K], добавлен 04.04.2009

  • Апендикс як імунологічний орган, його роль у мікрофлорі товстої кишки. Діагностика апендициту у дітей, у людей похилого віку, у вагітних. Специфіка діагностики хронічного апендициту. Клінічні показники осіб при надходженні і при виписці з лікарні.

    курсовая работа [189,1 K], добавлен 02.05.2012

  • Характеристика оксифільноклітинного раку щитоподібної залози за матеріалами Київської міської клінічної лікарні. Характеристика хворих та методи їх обстеження. Хірургічне лікування та післяопераційний нагляд. Можливості радіонуклідної діагностики.

    автореферат [66,6 K], добавлен 06.04.2009

  • Гіппократ як засновник медицини, оцінка його вкладу в розвиток даної науки. Джерела вивчення історії медицини: речові, письмові, етнографічні, фотодокументи. Медична енциклопедія Єгипту, особливості та напрямки розвитку науки в епоху Відродження.

    презентация [529,0 K], добавлен 20.02.2013

  • Характеристика історичної епохи, в якій жив М.В. Скліфосовський. Короткий біографічний напис життя, етапи особистісного та наукового становлення відомого вченого. Вклад Скліфосовського у розвиток медичної науки, його значення для світової медицини.

    реферат [20,9 K], добавлен 15.11.2014

  • Сутність гомеопатії. Гомеопатія в Україні. Лікування методами народної медицини. Багато можна перелічувати різних хвороб і як їх лікувати, але я зупинилася на найпоширеніших з них, від яких найчастіше страждають люди.

    реферат [20,9 K], добавлен 07.06.2006

  • Рання діагностика та вторинна профілактика раку грудної залози у закладах загальної лікувальної мережі шляхом організації мамологічної служби в поліклініці міської лікарні. Алгоритм селективного скринінгу жінок на виявлення захворювань грудних залоз.

    автореферат [81,7 K], добавлен 04.04.2009

  • Форми розвитку лікарського забезпечення населення в світі та в Україні. Фармакоекономічні принципи організації медичної та фармацевтичної допомоги за умов сімейної медицини. Проблеми рецептурного відпуску ЛЗ та обігу наркотичних лікарських засобів.

    автореферат [90,6 K], добавлен 24.03.2009

  • Клінічна картина та діагностика катаральної, лакунарної і фолікулярної ангіни. Етіологія та патогенез захворювання. Медикаментозна терапія синтетичними, напівсинтетичними та мікробіологічними препаратами. Досвід народної медицини при лікування ангіни.

    курсовая работа [1,8 M], добавлен 17.11.2014

  • Ефективне інформаційне забезпечення медицини є однією з важливих передумов її якості на всіх етапах від первинного огляду в поліклініці до надання спеціалізованої допомоги в профільних закладах. Спектр завдань, які відносяться до інформатизації.

    автореферат [1,1 M], добавлен 18.03.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.