Особливості церебральної гемодинаміки, біоелектричної активності головного мозку та ліпідного обміну у осіб із спадковою схильністю до розвитку ішемічного інсульту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Київська медична академія післядипломної освіти

ім. П.Л. Шупика

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Особливості церебральної гемодинаміки, біоелектричної активності головного мозку та ліпідного обміну у осіб із спадковою схильністю до розвитку ішемічного інсульту

Глазовська Ірина Іванівна

Київ - 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті геронтології АМН України

Науковий керівник доктор медичних наук, професор

Кузнєцова Світлана Михайлівна,

Інститут геронтології АМН України,

відділ реабілітації хворих з порушеннями мозкового кровообігу, завідувач відділу

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Руденко Анатолій Юхимович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, завідувач кафедри неврології №2

доктор медичних наук, професор Школьник Валерій Маркович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, професор кафедри неврології

Провідна установа: Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, кафедра нервових хвороб, м. Київ

Захист відбудеться " 21 " лютого 2001 р. о 11⁰⁰ годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.613.01 у Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м.Київ,

вул. Дорогожицька, 9, аудиторія №3.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ім П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м.Київ,

вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий "_29_"___січня_______ 2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради_________________ О.Г. Усатенко

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Проблема ішемічного інсульту не є новою, однак високий рівень захворюваності, інвалідизації та смертності ставить її в ряд пріорітетних у сучасній медичній науці. Все це визначає актуальність розробки напрямів по вивченню факторів ризику інсульту та проведенню заходів, спрямованих на його попередження.

Аналіз генеалогічного анамнезу понад тисячі хворих з різними видами судинної патології дозволив вважати інсульт найбільш генетично детермінованим захворюванням серед усіх форм серцево-судинної патології (С. М. Давіденков, 1953). У осіб з обтяженою церебральною судинною патологією спадковістю інсульт зустрічається в два рази частіше, ніж у осіб з необтяженим генеалогічним анамнезом (Liao D., 1997). Будучи полігенним захворюванням, в патогенезі якого значну роль відіграє генетичний фон, інсульт розвивається тоді, коли сумарна дія спадкових факторів та чинників довкілля досягає деякого порогового значення (Morrison A.C., 2000). Найбільш високий ризик розвитку інсульту у родичів споріднених у першому коліні. Вірогідність захворювання є тим вищою, чим більше хворих родичів у генеалогічному анамнезі у обстежуваного (Brass L.M., 1995).

Не зважаючи на те, що про вплив генетичних факторів на розвиток інсульту відомо давно, вивчення рівнів та механізмів їх реалізації отримало новий розвиток завдяки вдосконаленню молекулярно-генетичних та клініко-фізіологічних методів. Нині відомо, що патологічні ізоформи гену -фібріногену (Carter A.M., 1997), гену аро Е (Ferrucci L., 1997), гену аро (а) (Brown S.A., 1993) збільшують ризик розвитку атероми сонної артерії, знижують репаративну здатність ендотелію. DD-генотип гену ангіотензинперетворюючого ферменту сприяє потовщенню стінки магістральних судин голови (Szolnoki Z., 2000). Патологічні ізоформи гену ₂-адренорецепторів є причиною підвищення агрегації тромбоцитів, зниження виведення натрію, підвищення чутливості барорецепторів (Lifton R. P., 1995). За даними Техаського університету (Duggirala R., 1996) на товщину стінки загальної сонної артерії вплив генетичних факторів складає 66%, на товщину внутрішньої сонної- 75%.

На хромосомному рівні встановлено, що у родичів хворих інсультом зменшені розміри прецентромерного гетерохроматину, що зменшує діапазон регуляції генів, які беруть участь у ліпідному обміні, системі гемостазу (Кузнєцова С.М., Школьник В.М., 1992).

Таким чином, дані про роль генетичних факторів у формуванні інсульту визначили актуальність вивчення механізмів реалізації ішемічного інсульту на системному рівні, що включає аналіз змін церебральної гемодинаміки, особливостей взаємозв'язків між показниками мозкового кровотоку та біоелектричної активності головного мозку, особливостей обміну ліпідів та ліпопротеїнів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Інституту геронтології АМН України, є фрагментом комплексної теми відділу реабілітації хворих з порушенням мозкового кровообігу "Система прогнозування схильності до інсульту та розробка профілактичних реабілітаційних комплексів для осіб з високим ризиком розвитку інсульту" (№ держреєстрації 0199U000644, шифр теми 30006199).

Мета і задачі дослідження. Вивчити системні рівні формування спадкової схильності до ішемічного інсульту за даними стану мозкового кровообігу, біоелектричної активності головного мозку, ліпідного обміну у найближчих родичів хворих на ішемічний інсульт у каротидному бассейні.

Основні задачі дослідження:

Визначити частоту спадкових форм інсульту у хворих на ішемічний інсульт у каротидному басейні.

Вивчити структуру церебральної судинної патології у родичів хворих на ішемічний інсульт.

Оцінити стан мозкового кровообігу в осіб різного віку із спадковою схильністю до ішемічного інсульту.

Визначити особливості структури кореляційних зв'язків між показниками церебральної гемодинаміки та біоелектричної активності головного мозку у хворих на ішемічний інсульт та їхніх найближчих родичів.

Дати характристику стану ліпідного обміну в осіб з обтяженим серцево-судинною патологією генеалогічним анамнезом.

Об'єктом дослідження є хворі із залишковими явищами ішемічного інсульту у каротидному басейні та їхні родичі споріднені у першому коліні.

Предмет дослідження - гемодинамічні показники у магістральних артеріях голови, кореляційні зв'язки між різними ділянками церебрального кровотоку, кореляційні зв'язки між гемодинамічними показаниками та потужністю основних ритмів ЕЕГ, обмін ліпідів та ліпопротеїнів, та вікові особливості їхньої динаміки у родичів хворих на ішемічний інсульт.

Методи дослідження - генеалогічний аналіз, клінічне обстеження хворих, транскраніальна ультразвукова доплерографія магістральних артерій голови, комп'ютерна електроенцефалографія, біохімічне дослідження обміну ліпідів та ліпопротеїнів.

Наукова новизна одержаних результатів. Визначено системні рівні формування спадкової схильності до інсульту, які проявляються наявністю різних типів структурних змін магістральних артерій голови, більш інтенсивним темпом вікових змін лінійної систолічної швидкості кровотоку, низьким рівнем в плазмі крові антиатерогенного апо А1. Встановлено особливості вікової і статевої характеристики структури кореляційних зв'язків між показниками лінійної систолічної швидкості кровотоку на різних ділянках каротидного та вертебро-базилярного басейнів у осіб із спадковою схильністю до ішемічного інсульту, що свідчить про звуження діапазону надійності регуляції церебрального кровотоку у родичів хворих на ішемічний інсульт. У осіб з високим генетичним ризиком розвитку ішемічного інсульту виявлені вікові особливості взаємозв'язку між показниками церебральної гемодинаміки та біоелектричної активності головного мозку.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблена комплексна програма обстеження родичів хворих на ішемічний інсульт з метою виявлення осіб з високим ризиком розвитку цереброваскулярної патології. Встановлені особливості вікової динаміки мозкового кровотоку у каротидному басейні, визначені особливості структури зв'язків між показниками лінійної швидкості кровотоку в різних басейнах та між показниками церебральної гемодинаміки і потужності основних ритмів ЕЕГ.

На основі результатів генеалогічного та клінічного обстеження, аналізу вікової динаміки стану мозкового кровообігу, структури взаємозв'язків між церебральною гемодинамікою та біоелектричною активністю головного мозку, показників ліпідного обміну найближчих родичів хворих на ішемічний інсульт пропонується вважати особами з високим ризиком розвитку церебральної судинної патології.

Встановлено, що високий ризик розвитку інсульту є характерним для родичів хворих на ішемічний інсульт віком 40-59 років, через те що в цей віковий період у них спостерігається висока частота різних форм серцево-судинної патології, низький рівень лінійної систолічної швидкості кровотоку (ЛСШК) в магістральних артеріях голови (МАГ), висока частота структурних змін МАГ та порушень ліпідного обміну.

Розроблену комплексну систему генеалогічного, клініко-інструментального та біохімічного обстеження рекомендується застосовувати в медико-генетичних консультаціях та при профілактичних оглядах для виявлення осіб з високим ризиком розвитку ішемічного інсульту з подальшим проведенням профілактичних заходів.

Результати роботи впроваджуються в учбовому процесі кафедри геронтології та геріатрії Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Кримського державного медичного університету ім С.І.Георгієвського. Результати проведених досліджень впроваджено в клінічній практиці Інституту геронтології АМН України (м. Київ), міської клінічної лікарні № 16 (м. Київ), Науково-діагностичного центру "Здоров'я літніх людей". Видано інформаційний лист.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проведено аналіз сучасного наукового стану проблеми ролі генетичних факторів у формуванні церебральної судинної патології, обрано доцільну методологію, сформульовані мета і задача досліджень. Самостійно проводилось клінічне обстеження хворих із застосуванням методів генеалогічного аналізу, транскраніального ультразвукового доплерографічного обстеження магістральних судин головного мозку, біоелектричної активності головного мозку, ліпідного обміну, статистичне опрацювання даних із застосуванням прикладних обчислювальних програм та узагальнення отриманих результатів, сформульовані основні положення й висновки.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на: інсульт ішемічний судинний патологія

st Conference of the Central and Eastern European Stroke Society" (Будапешт, 1999 р.);

"IV th European Congress of Gerontology " (Берлін, 1999 р.);

"Wiener Internationaler Geriatriekongress" (Відень, 2000 р.);

першій Українській конференції молодих вчених присв'яченій пам'яті академіка В.В. Фролькіса (Київ, 2000 р.);

"XII th International Symposium on Atherosclerosis" (Стокгольм, 2000 р.);

ІІІ національному конгресі геронтологів та геріатрів Укріїни (Київ, 2000 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукових праць, в тому числі 3 статті у наукових журналах, 6 тез у матеріалах конференцій, інформаційний лист.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 112 сторінках друкованого тексту, ілюстрована 112 малюнками та 9 таблицями. Складається з вступу, 8 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, переліку використаних джерел.

2. Основний зміст роботи

Матеріали та методи дослідження. Для вирішення поставлених задач проведено комплекстне обстеження 123 хворих із залишковими явищами ішемічного інсульту (ХІ) у каротидному басейні віком 30-79 років (57 чоловіків та 66 жінок), 137 родичів хворих із залишковими явищами ішемічного інсульту споріднених у першому коліні (РХ) віком 20-69 років (65 чоловіків та 72 жінки), контрольну групу (контроль) складали практично здорові люди (78 чоловіків і 71 жінка) без обтяженого серцево-судинною патологією генеалогічного анамнезу віком 20 -79 років.

Використовувався генеалогічний аналіз, клініко-неврологічне обстеження. З метою вивчення стану мозкового кровообігу застосовувався метод транскраніальної ультразвукової доплерографії (УЗДГ) (Logidop 5, Kransbuhler (Німеччина)) з урахуванням лінійної систолічної швидкості кровотоку (ЛСШК), наявності структурних змін судин ( дифузне та вогнищеве стенозування).

Стан електрогенезу мозку оцінювався за результатами електроенцефалографії (Lider EEG).

Для оцінки стану ліпідного обміну проводилося визначення в плазмі крові загального холестерину (ХС) за методом Abel L. (1952), холеcтерину ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ) за методом Lindren (1972), вміст апо В ліпопротеїнів за методом Клімова А.Н. (1966), концентрації апопротеїнів А1 методом імунофорезу із специфічною антисироваткою і наступною кількісною оцінкою рівня білка за методом Гааль Е.І. (1962), розраховували коефіцієнт атерогенності (КА) за формулою Клімова А.Н. (1983).

Всі одержані цифрові дані опрацьовувалися з використанням сучасних методів варіаційної статистики за допомогою програми Exell Microsoft Office і Statistica.

Результати дослідження та їх обговорення. В результаті генеалогічного обстеження 250 ХІ встановлено, що сімейні варіанти інсульту частіше реалізуються у віці 50-59 років. Так, частота сімейних форм інсульту у хворих віком 30-39 років складає 25%, у віці 40-49 років - 42%, 50-59 років - 46%, 70-79 років - 36%. Обтяжена спадковість вища в 2 рази у хворих з локалізацією інсульту в правій півкулі (52%), ніж у лівій (27%).

Структура церебральної судинної патології у родичів хворих на ішемічний інсульт має вікові особливості. Так, у віці 30-39 років вегетативно-судинна дистонія зустрічалася в 2 рази частіше у РХ (34%), ніж у контролі (15%), а у віці 50-59 років у РХ майже в два рази була вища частота дисциркуляторної атеросклеротичної енцефалопатії. У всіх вікових групах у родичів хворих на ішемічний інсульт відмічався більш високий рівень гіпертонічної хвороби. Особливо вираженою ця різниця була у віковій групі 50-59 років, де частота гіпертонічної хвороби у РХ складала 75%, а у контролі - 20%. В анамнезі 12,5% РХ 20-69 років відмічалися транзиторні ішемічні атаки, в контрольній групі їх не зареєстровано. Слід відмітити, що у РХ в загальній структурі серцево-судинної патології частота церебральних судинних захворювань (гіпертонічна хвороба, вегетативно-судинна дистонія, дисциркуляторна атеросклеротична та гіпертонічна енцефалопатія, транзиторні ішемічні атаки), була більшою, порівняно з кардіальною (ішемічна хвороба серця).

У більшості випадків гостре та хронічне порушення мозкового кровообігу пов'язане з патологією магістральних артерій голови, зумовленою атеросклеротичним стенозуючим процесом (Goung G.R., 1994). Це зумовлює актуальність раннього та точного виявлення уражених артерій для своєчасного, патогенетично обгрунтованого лікування. В загальній структурі враження церебральних судин у чоловіків та жінок РХ та контролю переважає патологія екстракраніальних відділів каротидного та вертебро-базилярного басейнів. Так, стеноз середньої мозкової артерії відмічено лише у чоловіків РХ 30-39 років (8%) та 60-69 років (9%). В 40-49 років у РХ стеноз однієї з каротид відмічався у 26% чоловіків та 12,5% жінок, в 50-59 років відповідно 46% та 38%, 60-69 відповідно 45% і 40%. У контролі 40-49 років не виявлено стенозів магістральних артерій голови. В 50-59 років у 9% чоловіків та 7% жінок контрольної групи зареєстровано стеноз судин каротидного басейну; в 60-69 років ця частка відповідно складала 19% та 15%. Стенози 50% діаметра прозору судини виявлені тільки у чоловіків РХ 60-69 років (27%). Патологія вертебро-базилярного басейну у РХ та контролю реєструвалося лише у віці 50-69 років. Не виявлено достовірної різниці між показниками частоти ураження хребцевої артерії (ХА) у РХ та контролю. Так, в 50-59 років у РХ стеноз ХА виявлено у 9% чоловіків та 11% жінок, у контролі - у 14% чоловіків і 18% жінок, в 60-69 років відповідно -18%, 20%, 23%, 25%.

Отже, більш висока частота структурних уражень каротид у РХ, порівняно з контролем на фоні відсутності достовірної різниці між показниками частоти структурних уражень судин вертебро-базилярного басейну у РХ та в контрольній групі свідчить про більш виражені атеросклеротичні зміни магістральних артерії голови у РХ та специфічність ураження атеросклеротичним процесом у них каротидного басейну.

Однією з найважливіших характеристик церебральної гемодинаміки є лінійна систолічна швидкість кровотоку (ЛСШК), яка будучи інтегральним показником залежить від еластичності судин, насосної функції серця, реологічних властивостей крові (Лущик У.Б., 1996). Встановлено, що у родичів хворих на ішемічний інсульт усіх вікових груп (20-69 років) ЛСШК в загальній сонній та середній мозковій артеріях нижча, ніж в контрольній групі відповідного віку. Достовірних відмінностей між показниками ЛСШК в загальній сонній артерії у РХ та в контрольній групі не відмічено лише у осіб 20-39 років. Після 40 років у чоловіків РХ відбувається більш інтенсивне вікове зниження ЛСШК у загальній сонній артерії, й у вікових групах 40-69 років її значення достовірно (р0,05) відрізняються від контролю, наближаючись до показників хворих ішемічним інсультом. Так, в 40-49 років лінійна швидкість кровотоку в загальній сонній артерії у чоловіків РХ становила 70 10 см/с, у чоловіків ХІ - 68 7,1 см/с, в 50-59 років відповідно - 67,5 8,1 см/с та 63 7,1 см/с; в 60-69 років - 62 10 см/с та 54 6 см/с. У жінок РХ показники ЛСШК в загальній сонній артерії мають проміжне значення між показниками хворих на ішемічний інсульт та контрольної групи відповідних вікових груп. Слід відмітити, що в усіх вікових групах жінок родичів хворих на ішемічний інсульт показники ЛСШК достовірно не відрізняються від показників контрольної групи та зберігають більш високі значення порівняно з ХІ.

При аналізі гемодинаміки на внутрішньочерепному рівні встановлені достовірні відмінності між показниками лінійної швидкості кровотоку в середній мозковій артерії у чоловіків родичів хворих на ішемічний інсульт та контрольної групи в 40-49 та 60-69 років (р 0,05). Крім того, в цих вікових групах не виявлено достовірної різниці між показниками ЛСШК в середній мозковій артерії у чоловіків ХІ та їхніх родичів чоловічої статі. Так, ЛСШК в СМА в 40-49 років у чоловіків РХ складала 634,6 см/с та в групі ХІ - 58 8,2 см/с; в 50-59 років відповідно 67 4,7 см/с та 54 3,5 см/с. У жінок в 40-49 та 50-59 років значення ЛСШК в СМА в групі РХ достовірно відрізняється від контролю (р 0,05) (відповідно складаючи в 40-49 років 92 4,3 см/с і 80 4,8 см/с, в 50-59 років - 77 4,8 см/с та 68 4,1 см/с), однак в усіх вікових групах вони достовірно відрізняються й від показників ХІ.

Дещо інший характер вікової динаміки ЛСШК спостерігається в судинах вертебро-базилярного бассейну. У чоловіків РХ до 49 років ЛСШК в основній артерії займає проміжне положення між значеннями КГ та ХІ, достовірно відрізняючись (р 0,05) від показників ЛСШК в основній артерії обох груп. Після 50 років у чоловіків РХ ЛСШК в основній артерії суттєво не змінюється на фоні зниження її у осіб КГ. Так, в 50-59 років ЛСШК в основній артерії у чоловіків РХ складає 40 4,1 см/с, в крнтролі - 46 3,2 см/с, а в 60-69 років - відповідно 50 6,4 см/с та 46 2,3 см/с. У жінок РХ показники ЛСШК в основній артерії були дещо нижчі, ніж у контрольній групі, однак достовірно не відрізнялися, а в групі 60-69 років значення ЛСШК в основній артерії у жінок РХ відповідали її значенням в контролі.

Відтак, враховуючи більш інтенсивне вікове зниження лінійної систолічної швидкості кровотоку в екстракраніальних відділах каротидного басейну як у чоловіків, так і у жінок РХ порівняно з контрольною групою, а також той факт, що у вертебро-базилярному басейні у РХ обох статевих груп з віком рівень ЛСШК не змінюється, можна вважати, що у РХ 50-69 років вертебро-базилярний басейн сприяє підтримці інтрацеребральної гемодинаміки на достатньому рівні.

Враховуючи, що артеріальна система мозку об'єднує в собі два каротидних та вертебро-базилярний басейни за допомогою анастомозу-колектора (Віллізієвого кола), завдяки якому здійснюються компенсаторно-пристосувальні реакції церебральної гемодинаміки, а також беручи до уваги той факт, що рівень внутрішньочерепної гемодинаміки визначається станом механізмів ауторегуляції мозкового кровотоку, важливим було не тільки оцінити вікову динаміку показників кровотоку в кожній окремій з магістральних судин, але й прослідкувати характер формування взаємозв'язків як між басейнами, так і між екстра- та інтракраніальним відділами магістральних артерій голови (мал.1). У РХ та осіб контрольної групи встановлені достовірні кореляції (р0,001) між ЛСШК в симетричних ділянках екстра- та нтракраніального відділів каротидних та вертебро-базилярного басейнів. Слід відмітити, що як в контролі, так і у РХ ці зв'язки не мали вікових та статевих особливостей. У чоловіків та жінок обох груп на інтракраніальному рівні виявлені достовірні зв'язки (р0,01) між ЛСШК в каротидному та вертебро-базилярному басейнах (на рівні задньої мозкової артерії та сифону внутрішньої сонної артерії). При аналізі характеру взаємоз'вязків між єкстра- та інтракраніальним відділами мозкового кровотоку у РХ та осіб контрольної групи виявлені міжгрупові, статеві та вікові особливості. У чоловіків РХ ці зв'язки починають формуватися в 40-49 років (коефіцієнт кореляції (КК) справа між ЛСШК в ЗСА та СМА - 0,84, зліва - 0,67), у жінок РХ в 50-59 років (відповідно 0,81 та 0,84) і зберігаються в більш старших вікових групах. У контролі кореляції між єкстра- та інтракраніальним відділами церебрального кровотоку формуються тільки в 60-69 років. Так, у чоловіків контрольної групи справа КК між ЛСШК в ЗСА та СМА складають 0,65, зліва - 0,63, у жінок - справа між ЛСШК в ЗСА та сифоном ВСА - 0,56, зліва між ЛСШК в ЗСА та СМА - 0,53.

Таким чином, отримані дані свідчать про тісний зв'язок між показниками кровотоку в симетричних ділянках каротидного та вертебро-базилярного басейнів у осіб обстежуваних груп. Відсутність достовірної кореляційної залежності між показниками екстра- та інтракраніальної гемодинаміки (у осіб контрольної групи до 60-річного віку, у чоловіків РХ до 40 та у жінок РХ до 50 років) певною мірою може свідчити про відносну автономність внутрішньочерепного кровотоку та відсутність його залежності від центральної гемодинаміки, тобто про збереженість ауторегуляторних механізмів інтрацеребральної гемодинаміки. Більш раннє формування достовірних кореляцій між показниками екстра- та інтракраніального кровотоку у РХ (у чоловіків в 40-49 років та у жінок 50-59 років), порівняно з контрольною групою (60-69 років) свідчить про звуження діапазону надійності ауторегуляторних механізмів внутрішньочерепного кровотоку та дозволяє вважати ці вікові групи групами ризику розвитку церебральної судинної патології.

Процеси метаболізму у мозковій тканині виявляють певну незалежність від церебральної гемодинаміки. Коливання рівня кровотоку в певних межах не впливають на швидкість поглинання мозком кисню та глюкози, але зниження його нижче порогового значення призводить до порушення енергетичного забезпечення нейронів (Шахнович А.Р., 1996). В цьому аспекті важливим є аналіз формування взаємозв'язків між показниками ЛСШК в різних відділах каротидного та вертебро-базилярного басейнів з інтенсивністю основних ритмів ЕЕГ у ХІ, РХ та у контролі.

Структура кореляційних зв'язків ЛСШК в різних відділах каротидного та вертебро-базилярного басейнів і потужністю основних ритмів ЕЕГ в обстежених групах має статеві та вікові особливості. У РХ та осіб контрольної групи віком 20-39 років не виявлено достовірних кореляцій між показниками кровотоку в магістральних судинах та біоелектричною активністю головного мозку, що може свідчити про відносну незалежність метаболічних процесів клітин мозку від швидкості кровотоку в судинному руслі. Після 40 років у осіб контрольної групи і РХ формуються зв'язки між потужністю -ритму в різних областях мозку ЛСШК в мозкових судинах, але їх кількість та характер мають ряд міжгрупових та статевих відмінностей. У чоловіків РХ 40-49 років переважають зв'язки між потужністю -ритму в правій півкулі мозку, швидкістю кровотоку у гомолатеральному каротидному басейні та вертебро-базилярному басейні обох півкуль. Так, справа потужність -ритму в потиличній області позитивно корелює з ЛСШК в правій ЗМА (КК - 0,73) і лівій ЗМА (КК - 0,71) і правої СМА (КК - 0,67), в скроневій області-з ЛСШК в обох ЗМА (КК - справа 0,61, зліва - 0,63), правої ЗСА (КК - 0,53), в центральній області із ЛСШК обох хребцевих артерій (справа КК - 0,63, зліва КК - 0,65) та правої СМА (КК - 0,68). В 50-69 років у чоловіків РХ в правій півкулі, крім збереження кореляційних зв'язків характерних для 40-49 років, з'являються нові кореляції: між потужністю -ритму в скроневій та потиличній області й ЛСШК у гетеролатеральному каротидному басейні (мал. 2). Так, інтенсивність -ритму у правій потиличній області корелює з ЛСШК в лівій ЗСА (КК - 0,66) та лівій СМА (КК - 0,65), а інтенсивність -ритму у правій скроневій області - з ЛСШК в правій ЗСА (КК - 0,68) При аналізі кореляцій між основними ритмами ЕЕГ та гемодинамічними показниками у лівій півкулі у чоловіків РХ 40-69 років не виявлено вікових особливостей. Інтенсивність -ритму в лівій центральній області у них залежить від ЛСШК в правій та лівій СМА, та в обох хребцевих артеріях.

У жінок РХ кількість кореляційних зв'язків між ЕЕГ та церебральною гемодинамікою є значно нижчою, ніж у чоловіків. Так, в 40-49 років лише інтенсивність -ритму в правій потиличній області позитивно корелює з ЛСШК в правй та лівій сонних артеріях (КК відповідно - 0,66 та 0,58). У жінок РХ 50-69 років наряду з кореляційними зв'язками, характерними для 40-49 років, формуються кореляції між інтенсивністю -ритму в правій та лівій скроневих областях та ЛСШК в правій ЗСА (КК відповідно - 0,58 та 0,56).

У контрольній групі 40-69 років обох статевих груп визначаються кореляції між потужністю -ритму та ЛСШК в гомолатеральних каротидних басейнах (у чоловіків - між ЛСШК в правій ЗСА та інтенсивністю -ритму в правій скроневій області (КК - 0,67) і правій потиличній області (КК - 0,69) та між ЛСШК в лівій ЗСА і лівій скроневій області (КК - 0,72); у жінок - між правою ЗСА та інтенсивністю -ритму в правій скроневій області (КК - 0,76) та між ЛСШК в лівій ЗСА і лівій потиличній області (КК - 0,68).

Таким чином, більша кількість кореляцій між показниками ЛСШК та потужністю -ритму у чоловіків РХ 40-69 років порівняно з жінками РХ та контролем свідчить про звуження діапазону регуляції метаболічних та гемодинамічних процесів та більш виражену залежність енергетичного забезпечення головного мозку від церебральної гемодинаміки саме в цій групі обстежуваних. Підтвердженням цього положення є результати, одержані при аналізі кореляцій між ЛСШК в церебральних судинах та інтенсивністю основних ритмів ЕЕГ у хворих на ішемічний інсульт.

Аналіз структури кореляційних зв'язків між показниками церебральної гемодинаміки та потужністю основних ритмів ЕЕГ у ХІ з урахуванням локалізації вогнища ішемії показав, що у хворих з залишковими явищами інсульту в правій півкулі кількість кореляційних зв'язків між ЛСШК в різних відділах каротидного та вертебро-базилярного басейнів і потужністю основних ритмів ЕЕГ в правій та лівій півкулях однакова і стпновить 109. Це свідчить про те, що у хворих з локалізацією ішемічного вогнища в правій півкулі змінюється співвідношення гемодинаміки та метаболічних процесів як в правій, так і в лівій півкулях. Можливо, це зумовлює більш важкий клінічний стан та нижчу активність реабілітації хворих з ішемічним інсультом в правій півкулі, що співпадає з даними Бурд Г.С., 1997 року. В той же час, у хворих з локалізацією ішемічного вогнища в лівій півкулі кількість кореляційних зв'язків між ЛСШК та потужністю основних ритмів ЕЕГ значно менша, ніж у хворих з залишковими явищами інсульту в правій півкулі. Так, кількість кореляційних зв'язків ЛСШК з потужністю основних ритмів ЕЕГ в лівій півкулі - 26, в правій - 16.

Основним субстратом розвитку атеросклерозу, в тому числі і церебрального, є порушення ліпідного та ліпопротеїнового обміну, що визначило актуальність його дослідження у РХ. У РХ не виявлено достовірних відмінностей показників середнього рівня загального холестерину при порівнянні з контролем. Але, у 38% РХ вміст у сироватці крові загального холестерину перевищував норму ( 6,6 мМ/л) (згідно з даними ВООЗ 1999 р.), тоді як у контрольній групі цей показник становив 17,3%. Аналіз концентрації апо А1 (білкової фракції ліпопротеїнів високої щільності, рівень якого генетично детермінований) показав, що навіть у 20-29 років у РХ його концентрація є значно нижчою порівняно з контролем відповідного віку (р 0,05). Така ж закономірність відмічається і у старших вікових групах. Так, в 20-29 років концентрація апо А1 у РХ становила 1,4 0,21 мг/мл, у контролі - 2.280,2 мг/мл, відповідно в 30-39 років - 0,8 0,18 мг/мл і 2,250,1 мг/мл, 40-49 років - 0,59 0,09 мг/мл і 1,9 0,02 мг/мл, 50-59 років - 1,2 0,75 мг/мл і 2,2 0,03 мг/мл, 60-69 років -1,3 0,11 мг/мл і 1,7 0,03 мг/мл. Враховуючи, що антиатерогенні властивості апо А1 найбільш яскраво проявляються в похилому віці (Willeit J., 1993), можна вважати його низьку концентрацію, навіть у осіб молодого віку, фактором ризику розвитку атеросклерозу в похилому віці. При проведенні внутрішньосімейного аналізу виявлено високий кореляційний зв'язок між показниками ліпідного обміну у ХІ та їх найближчих родичів. Так, КК між показниками загального холестерину становили - 0,78, холестерину ЛПВЩ - 0,75, апо В-ЛП - 0,77, КА - 0,81, апо А1 - 0,87.

Висновки

У хворих із залишковими явищами ішемічного інсульту віком 30-79 років частота сімейних форм інсульту найвища в 40-49 років (42%) та в 50-59 років (46%). Це дозволяє вважати, що саме в цих вікових групах високий ризик реалізації спадкових форм інсульту. У хворих з локалізацією ішемічного вогнища у правій півкулі спадкова обтяженість церебральною судинною патологією є в 2 рази вищою, ніж у хворих з локалізацією вогнища у лівій півкулі.

Частота різних форм церебральної судинної патології (дисциркуляторна енцефалопатія, артеріальна гіпертензія, транзиторні ішемічні атаки) у родичів хворих на ішемічний інсульт була в 2 рази вищою порівняно з контрольною групою.

У РХ показники ЛСШК нижчі порівняно з контролем: в екстракраніальних відділах каротидного басейну у чоловіків в 40-69 років; в інтракраніальних відділах каротидного басейну - у чоловіків в вікових групах 40-49 та 60-69 років, у жінок - 40-59 років, що свідчить про більш виражені вікові зміни судин каротидного басейну у РХ.

У РХ 20-69 років ЛСШК в інтракраніальному відділі вертебро- базилярного (основна артерія) басейну достовірно не відрізняється від показників контролю відповідних статевих та вікових груп, що певною мірою сприяє підтримці рівня церебральної гемодинаміки на тлі зниження кровотоку в судинах каротидного басейну.

У РХ структурні зміни екстракраніального відділу каротидного басейну спостерігається в більш ранньому віці (у чоловіків РХ в 30-39 років, у жінок РХ - 40-49 років), ніж у контролі (у чоловіків і жінок в 50-69 років); в 50-69 років у РХ частота та ступінь стенозуючих уражень каротидного басейну статистично достовірно перевищує ці показники у осіб контрольної групи, що свідчить про більш значне у РХ атеросклеротичне ураження каротидного басейну.

У РХ зв'язки між показниками ЛСШК в екстра- та інтракраніальному відділах каротидного басейну формуються у чоловіків РХ в 40-69 років, у жінок - 50-69 років), у контролі - у чоловіків і жінок в 60-69 років, що свідчить про більш раннє вікове зниження діапазону ауторегуляції церебральної гемодинаміки.

У РХ встановлені вікові та статеві особливості структури кореляційних зв'язків між показниками інтенсивності основних ритмів ЕЕГ та лінійної систолічної швидкості кровотоку, які свідчать про зниження надійності системи регуляції метаболізму центральної нервової системи у чоловіків РХ 40-69 років.

У ХІ структура кореляційних зв'язків між показниками церебральної гемодинаміки в каротидному басейні та потужністю основних ритмів ЕЕГ визначається локалізацією ішемічного вогнища. Для хворих з локалізацією ішемічного вогнища в правій півкулі є характерною значно більша кількість кореляційних зв'язків ЛСШК з потужністю основних ритмів ЕЕГ в двох півкулях, ніж у хворих з локалізацією ішемічного вогнища в лівій півкулі. Наявність двосторонньої і більш тісної кореляційної залежності між церебральною гемодинамікою та біоелектричною активністю головного мозку можна розглядати як прояв патофізіологічних механізмів формування "стійкого патологічного стану" мозку у ХІ.

У РХ 20-69 років концентрація в крові апо А1 (білкової фракції ліпопротеїнів високої щільності, яка має антиатерогенні властивості) була достовірно нижчою, ніж у осіб контрольної групи. Високі коефіцієнти кореляції між показниками ліпідного та ліпопротеїнового обміну у хворих на ішемічний інсульт та їхніх родичів свідчать про генетичну детермінованість порушення ліпідного обміну у РХ.

Найвищий ризик розвитку ішемічного ураження мозку у РХ спостерігається у чоловіків 40-69 років та жінок 50-59 років, через те що в саме цих вікових групах найбільш висока частота різних форм церебральної судинної патології, більш інтенсивне ураження судин каротидного басейну (за даними ЛСШК, аналізу структурних змін МАГ), формуються зв'язки між екстра- та інтракраніальним відділами мозкового кровотоку, між показниками церебральної гемодинаміки та біоелектричної активності головного мозку.

Практичні рекомендації

З метою своєчасного проведення заходів для запобігання розвитку інсульту варто формувати групи підвищеного ризику його розвитку. Групами найвищого ризику реалізації спадкових форм ішемічного інсульту слід вважати найближчих родичів хворих на ішемічний інсульт віком 50-69 років.

У родичів хворих на ішемічний інсульт рекомендується проведення скринінгового обстеження з використанням оцінки стану церебральної гемодинаміки методом ультразвукової доплерографії.

Рекомендується використовувати в кабінетах медико-генетичної консультації визначення в крові концентрації апо А1, низький рівень якого навіть у молодому віці є фактором ризику розвитку церебрального атеросклерозу.

У родичів хворих на ішемічний інсульт з наявністю стенозуючих уражень магістральних артерій голови та порушень ліпідного обміну рекомендується проведення комплексного лікування.

Наявність залежності у ХІ структури корреляційних зв'язків між показниками церебральної гемодинаміки та біоелектричної активності головного мозку від локалізації вогнища ішемії дає підставу для диференційованого підходу у застосуванні вазоактивної та ноотропної терапії.

Список робіт, опублікованих за темою дисертації

Глазовская И.И. Особенности церебральной гемодинамики у лиц с высоким генеалогическим риском инсульта // Проблемы старения и долголетия. - 1999. - №1. - С. 52-55.

Новікова С.М., Кузнєцов В.В., Глазовська І.І. Дисліпопротеїнемії у осіб с високим генетичим ризиком розвитку ішемічного інсульту // Медична хімія.

Кузнецова С.М., Глазовская И.И., Кузнецов В.В. Особенности структуры связей между показателями церебральной гемодинамики в различных звеньях каротидного и вертебро-базилярного бассейнов у лиц с высоким генетическим риском развития ишемического инсульта // Проблемы старения и долголетия

Glazovskaia I.I., Korsunskaya L.L. Change of cerebral hemodynamics as a systemic level of formation of hereditary disposition to stroke // IV th European Congress of Gerontology. - Berlin (Germany). - 1999. - P.218.

Glazovskaia I.I., Korsunskaya L. L. Systemic levels of regulating hereditary disposition to stroke // 1 st Conference of the Central and Eastern European Stroke Society and 4 th Conference of the Hungarian Stroke Society. - Budapest (Hungaria). - 1999. - P. 27.

Rogozhin V.A., Kuznetsov V.V., Glazovskaya I.I Age-related peculiarities of atherosclerotic lesions of the major head arteries in post-ishemic stroke patients// XII th International Symposium on Atherosclerosis. - Stockholm (Sweden). - 2000.

Кузнецова С.М., Глазовская И.И. Идентификация наследственной предрасположенности к инсульту // ІІІ національний конгрес геронтологів і геріатрів України.- Київ (Україна). - 2000. - С. 44.

Глазовская И.И. Системные механизмы формирования наследственной предрасположенности к инсульту // Перша Українська конференція молодих вчених присвячена пам'яті академіка В.В. Фролькіса. - Київ (Україна). - 2000

Glazowskaja I.I., Kuznetsova S.M. Altersbesonderheiten der zerebralen Hmodynamik // Wiener Internationaler Geriatriekongress.- Wien (Austria)

Список умовних скорочень

ЕЕГ - електроенцефалографія;

ЗМА - задня мозкова артерія;

ЗСА - загальна сонна артерія;

КК - коефіцієнт кореляції;

контроль - контрольна група;

ЛСШК - лінійна систолічна швидкість кровотоку;

МАГ - магістральні артерії голови;

РХ - родичі хворих із залишковими явищами ішемічного інсульту у каротидному басейні споріднені у першому коліні;

Сиф. ВСА - сифон внутрішньої сонної артерії;

СМА - середня мозкова артерія;

ХА - хребцева артерія;

ХІ - хворі із залишковими явищами ішемічного інсульту у каротидному басейні.

Размещено на Allbest.ru

...