Підготовка і протезування хворих на патологічне стирання твердих тканин зубів

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ

УДК 616.314.-089.-28-001.4

ПІДГОТОВКА І ПРОТЕЗУВАННЯ ХВОРИХ

НА ПАТОЛОГІЧНЕ СТИРАННЯ ТВЕРДИХ ТКАНИН ЗУБІВ

14.01.22 - стоматологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ДВОРНИК Валентин Миколайович

Полтава 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українській медичній стоматологічній академії МОЗ України (ректор - заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Скрипніков М.С.).

Науковий керівник: кандидат медичних наук, професор Рубаненко Вячеслав Васильович, Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, завідувач кафедри ортопедичної стоматології та імплантології

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор Гризодуб Василь Іванович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри ортопедичної стоматології та ортодонтії;

- кандидат медичних наук, доцент Мірза Олександр Іванович, медичний інститут Української Асоціації Народної Медицини, м. Київ, завідувач кафедри ортопедичної стоматології.

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, м. Київ, кафедра стоматології.

Захист відбудеться 19 вересня 2001 р. о 9⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д44.601.01 при Українській медичній стоматологічній академії (36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Української медичної стоматологічної академії (36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23).

Автореферат розісланий 2 серпня 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Петрушанко Т.О.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Загальна характеристика роботи

зуб жувальний стирання протезування

Актуальність теми. Патологічне стирання твердих тканин зубів - це порівняно швидко протікаючий процес, який супроводжується змінами в зубних і навколозубних тканинах, ураженнями функції жувальних м'язів та скронево-нижньощелепного суглоба. При цьому на зубах утворюються атипові площадки, оточені гострими краями збереженої емалі, зуби втрачають свою анатомічну форму. Патологічне стирання зубів відіграє велику роль в загальній патології зубів і являється зовсім не байдужим для стану всього організму (Абдулов И.И., 1991).

За даними різних авторів розповсюдженість захворювання коливається від 4% до 57% у молодому віці і сягає 91% у осіб старшого віку (Robb N.D., Smith B.G., 1990, Milosevic A. et al., 1994, Smith B.G., Robb N.D., 1996, Bartlett D.W. et al., 1998).

Серед причин розвитку патологічного стирання в останній час усе більше значення надають поєднаній дії декількох етіологічних чинників, серед яких найбільше значення мають: структурна неповноцінність емалі і дентину та підвищене оклюзійне навантаження на зуби. Перший чинник може бути обумовлений генетичними особливостями будови цих тканин, розладами процесу обміну речовин, захворюванням шлунково-кишкового тракту, нейродистрофічними і ендокринними порушеннями, що супроводжуються неповноцінною кальцинацією твердих тканин зубів, другий - патологія оклюзії, втрата багатьох зубів, особливості функції жувальних м'язів, наприклад, парафункція (Каламкаров Х.А., 1995; Молдаванов А.Г., 1996, Добровольський О.В.,2000; Gallien G.S.,1995).

Діагностика даної патології, як правило, труднощів не викликає. Разом з тим такий допоміжний метод, як електроміографія дозволяє встановити рівень функціональних порушень, про що у літературі немає відповідних даних і вибрати лікарську тактику. При патологічному стиранні зубів лікування представляє значні труднощі. Вони обумовлені багатоформністю захворювання і тим, що його патогенез до кінця не з'ясований. Тому досі не існує консервативних методів патогенетичної терапії, яка б дозволила зупинити процес подальшого стирання твердих тканин зубів. В останні роки найбільш поширеною залишається методика двоетапного лікування, яка передбачає попередню підготовку до протезування з роз'єднанням прикусу та перебудовою рефлексів жувальної системи з метою створення нового функціонального рівня. Але й досі різні аспекти такого лікування залишаються не з'ясованими.

Таким чином, в джерелах літератури недостатньо висвітлені загальні принципи лікування патологічного стирання, а також не визначені показання, особливості застосування та конструювання сучасних видів зубних протезів для підготовчого періоду та раціонального протезування.

Враховуючи вищесказане, вивчення патологічного стирання твердих тканин зубів та розробка нових методів лікування на сьогоднішній день являються актуальними.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є фрагментом комплексної ініціативної теми кафедр стоматологічного профілю Української медичної стоматологічної академії “Механізми пошкодження зубощелепної системи, резистентність організму і обгрунтування засобів профілактики, терапії та реабілітації основних стоматологічних захворювань” (№ держреєстрації 01970018550). Автор є безпосереднім виконавцем фрагмента зазначених досліджень.

Мета дослідження. На основі клінічних спостережень та функціональних досліджень розробити та обгрунтувати методику лікування патологічного стирання зубів, а також визначити показання та протипоказання до застосування цієї методики.

Завдання дослідження.

Вивчити частоту патологічного стирання зубів за даними звернення хворих м. Полтави та області за ортопедичною допомогою.

Встановити ступінь функціональних порушень при патологічному стиранні зубів (в порівняльному аспекті з нормою).

Розробити методику підготовки хворих на патологічне стирання до раціонального протезування і визначити характер функціональних змін у діяльності жувальних м'язів під час перебудови рефлексів жувальної системи.

Вивчити характер відновлення функції зубощелепної системи після різних способів підготовки і протезування.

Обгрунтувати принципи клінічного підходу і методи раціонального протезування по завершенні підготовчого періоду.

Об'єкт дослідження - хворі на патологічне стирання твердих тканин зубів.

Предмет дослідження - особливості підготовки і протезування хворих на патологічне стирання твердих тканин зубів за власною методикою.

Методи дослідження - клінічні та функціональні методи обстеження пацієнтів з патологічним стиранням твердих тканин зубів для встановлення ступеня функціональної патології, вивчення оклюзограм та діагностичних моделей з метою оцінки ефективності протезування хворих.

Наукова новизна. Вперше вивчена ступінь функціональних порушень при патологічному стиранні твердих тканин зубів за запропонованою комп'ютерною програмою аналізу електроміограм і реопародонтограм. Розроблена методика лікування в два етапи із застосуванням стимулюючої терапії, визначений характер та послідовність ортопедичної підготовки і раціонального протезування. Вивчений механізм перебудови рефлексів жувальної системи в залежності від метода лікування.

Практичне значення одержаних результатів. Результати клінічних спостережень та функціональних досліджень дозволили запропонувати методику двоетапного лікування хворих на патологічне стирання зубів із застосуванням капи у фронтальній ділянці верхньої чи нижньої щелепи і визначити “режим” стимуляційного впливу на підготовчому етапі.

Рекомендації, обгрунтовані матеріалами дисертації, впроваджені в практику ортопедичних відділень стоматологічних поліклінік міст Полтави, Харкова. Матеріали дисертації використовуються в навчальному процесі, в методичних розробках і лекційному матеріалі на кафедрі ортопедичної стоматології та імплантології, кафедрі пропедевтики ортопедичної стоматології та ортодонтії Української медичної стоматологічної академії.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно виконані всі клінічні та допоміжні дослідження, проаналізовані та науково обгрунтовані отримані результати. Самостійно проведено лікування всіх хворих. Розроблена схема ортопедичної підготовки з застосуванням власної конструкції капи для перебудови рефлексів жувальної системи. У співавторстві з проф. Рубаненко В.В. і інженером Кучеренко М.М. складена програма комп'ютерного аналізу даних електроміографічних досліджень. Самостійно відпрацьовані методики функціональних досліджень.

У співавторстві опубліковано 4 наукових роботи, з них 2 статті. У наукових працях, надрукованих у співавторстві з Рубаненко В.В., здобувачу належать клінічні та функціональні дослідження, аналіз ефективності підготовки до протезування хворих на патологічне стирання твердих тканин зубів з використанням вібромасажу. У науковій праці спільно з Добровольським О.В., здобувачу належать функціональні дослідження а також аналіз отриманих даних. У публікації спільно з Бідою В.І., здобувачу належать функціональні дослідження, якісний та кількісний аналіз електроміограм, підбір і аналіз інформації стосовно методів лікування патологічного стирання твердих тканин зубів, формулювання висновків роботи.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались на обласній науково-практичній конференції (Кременчук, 1999), І (VІІІ) з'їзді Асоціації стоматологів України (Київ, 1999), науково-практичній конференції стоматологів-ортопедів та ортодонтів (Полтава, 2000), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Ортопедична стоматологія та ортодонтія на сучасному етапі розвитку” (Полтава, 2001), засіданні апробаційної ради №2 при Українській медичній стоматологічній академії (23 січня 2001 року).

Публікації по темі дисертації. Основні положення дисертації викладені в 11 роботах, із яких 3 - у фахових виданнях, ліцензованих ВАК України. Самостійних робіт - 7, з них 2 - статті.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, розділу “Матеріали і методи дослідження”, двох розділів власних досліджень, розділу обговорення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій і бібліографічного покажчика літератури, який включає 143 наукових праці російськомовних та зарубіжних авторів. Основний текст роботи викладено на 113 сторінках машинописного тексту, дисертація ілюстрована 12 таблицями та 34 рисунками.

Основний зміст

Матеріали і методи дослідження. Поставлені завдання обумовили необхідність вибору адекватних методів дослідження і кількості спостережень у контрольній і основних групах, що можна представити у вигляді таблиці.

Для визначення розповсюдженості патологічного стирання зубів та потреби в ортопедичному лікуванні хворих на патологічне стирання твердих тканин зубів нами було проаналізовано 5463 амбулаторних карт та обстежено 1147 робітників та службовців м. Полтави і Полтавської області.

З загальної кількості оглянутих патологічне стирання різного ступеня виявлене у 1037 осіб. Всі вони підлягали загальноклінічним оглядам з уточненням діагнозу і плану лікування. Ортопедична допомога надана всім хворим, які були згодні з запропонованим методом і терміном лікування. Але для чистоти досліджень нами відібрані групи, загальною кількістю 53 особи з генералізованою формою ІІ ступеню. Для порівняння результатів лікування була обстежена контрольна група, яка складалася із 20 осіб з інтактними зубними рядами (І група).

Всі хворі були поділені на дві групи за принципом обраного методу лікування, яке здійснювалося за розробленою на кафедрі методикою і передбачало два етапи: підготовчий до протезування і, власне, раціональне протезування. Третю клінічну групу (36 осіб) склали хворі, яким у підготовчому періоді запропонована стимулююча терапія, а хворі другої групи (17 осіб) за різними обставинами відмовилися від частих відвідувань лікаря.

Таблиця

Методичне та кількісне забезпечення задач дослідження

Задача дослідження	Методики, які дозволяють вирішити задачу дослідження	Матеріал, необхідний для отримання результатів
1. Вивчити розповсюдженість патологічного стирання зубів.	На підставі аналізу амбулаторних карт, даних огляду черговим лікарем і за матеріалами звернення хворих в клініку ортопедичної стоматології	Витяги із амбулаторних карт - 5463. Журнал реєстрації первинного огляду 1147 хворих: за 1998 рік - 371; за 1999 рік - 452; за 2000 рік - 324.
2. Встановити ступінь функціональних порушень при патологічному стиранні зубів ( в порівнянні з нормою).	Методика комп'ютерної електроміографії та комп'ютерної реопародонтографії.	Контрольна І група-20 осіб з інтактними зубними рядами. Основні групи-53 особи з патологічним стиранням зубів.
3. Розробити методику підготовки хворих на патологічне стирання до раціонального протезування. Встановити характер функціональних змін у діяльності жувальних м'язів під час перебудови рефлексів жувальної системи.	Клінічні методи дослідження. Клініко-лабораторні етапи протезування хворих на патологічне стирання зубів за допомогою відновлюючих коронок із використанням двохетапного методу протезування.	Діагностичні моделі. Основні групи хворих на патологічне стирання 53 особи: ІІ гр. - 17 хворих, яких лікували традиційно; ІІІ гр. - 36 осіб, яких лікували за запропонованою методикою.
4. Вивчити характер відновлення функцій зубощелепної системи після різних способів підготовки і протезування.	Клінічні методи обстеження хворих. Оклюзограми. Методика комп'ютерної електроміографії та реопародонтографії.	Основні групи хворих на патологічне стирання зубів (53 осіби) ІІ гр. - 17 хворих; ІІІгр. - 36 хворих.
5. Обгрунтувати принципи клінічного підходу і методи протезування по завершенні підготовчого періоду.	Методика комп'ютерної електроміографії та реопародонтографії. Клінічні спостереження.	Контрольна група 20 осіб.Основні групи - 53 особи з патологічним стиранням зубів: ІІ гр. - 17 хворих; ІІІ гр. - 36 хворих.

Клінічні дослідження, крім скарг і анкетних даних припускали вивчення характеру, наявність і виразність стирання твердих тканин, виразність жувальних бугрів, оклюзійних взаємовідношень. Для цього нами використана оклюзограма. Вона складається на основі відбитків на контактних воскових пластинах. Підковоподібні смужки з базисного воску товщиною 2 мм виготовлялися за допомогою спеціального металевого кліше. Далі пластинку поміщали на нижню щелепу і просили пацієнта зімкнути зуби в положенні центральної оклюзії. Отримані на пластині відбитки переносяться в зубну формулу під знаком “+” -- при нормальних оклюзійних взаємодіях, “-” -- відсутність контакту. Наявні на оклюзограмі контактні отвори позначалися як перевантаження зубів знаком “!”.

Для вивчення функціонального стану жувальних м'язів у осіб з інтактними зубними рядами і змін в функціональному стані при патологічному стиранні зубів застосована електроміографія.

Для реєстрації біострумів жувальних м'язів ми використали чотирьох- канальний електроміограф фірми “Медікор” (Угорщина), а також спеціальні нашкірні срібні електроди діаметром 7 мм і постійною міжелектродною відстанню 15 мм. Це дає можливість одержати достовірні дані у всіх послідуючих дослідженнях. При аналізі електроміограм визначали такі параметри: тривалість фаз біоелектричної активності та спокою ( в мілісекундах), співвідношення між процесами збудження та гальмування (коефіцієнт активності “К”), амплітуду коливань біопотенціалів жувальних м'язів (в мікровольтах). Крім кількісної обробки, всі одержані електроміограми оцінювались і за характером записів.

Для проведення реографічних досліджень застосований вітчизняний реоплетизмограф (РПГ-2-02), тетраполярний, двоканальний, разом із шестиканальним електрокардіографом “ЭЛКАР”. Дані про стан кровотоку в регіонарних судинах отримували за допомогою еластичних електродів власної конструкції, які складаються з прямокутної пластинки, виготовленої з пластмаси гарячої полімеризації ПМ-01, у якій закріплені чотири срібні пластинки розміром 4х4 мм, з'єднані кабелем зі штекером/

Результати досліджень та їх обговорення.

Першою задачею намічено вивчення розповсюдженості патологічного стирання зубів.

В результаті аналізу амбулаторних історій хвороб та огляду хворих нами було виявлено патологічне стирання зубів у 1037 осіб, що у перерахунку на оглянутих складає 15,6%.

Друге завдання нашого дослідження полягало у встановленні ступеню функціональних порушень при патологічному стиранні зубів.

З цією метою використані оклюзографія, електроміографічні та реопародонтографічні дослідження. Оклюзограми до лікування в обох групах хворих характеризувалися наявністю множинних контактів. Із 53 випадків - 43 ми віднесли до нормограм, а 10 - до оклюзограм змішаного типу. В цій групі спостерігалась відсутність щільного контакту на одному із боків ( до 2-3 антогонуючих пар зубів) з передчасними контактами на іншому боці.

Якісний аналіз електроміограм контрольної групи дозволив відзначити, що довільне жування, звичайно, здійснюється на обох боках. Зміна боків жування має рефлекторний характер і проявляється у вигляді чергування високоамплітудної активності у м'язах різних боків із залпами більш низької амплітуди. Електроміограми відрізняються різко вираженою розчленованістю структури, тобто зміною залпів активності періодами спокою. Амплітуда біопотенціалів поступово знижується в міру зменшення щільності харчового подразника. Показовим є факт відсутності активності в стані спокою.

Комп'ютерна обробка кількісних показників дає можливість визначити основні числові значення норми. Амплітуда біострумів досягає 1056 мкВ, тривалість активності складає 320-327 мс і відповідно тривалість спокою - 302-309 мс, а коефіцієнт ”К“ = 1,08.

Порівняльний аналіз ( якісний і кількісний) електроміограм контрольної групи і осіб з патологічним стиранням зубів дозволив встановити, що при довільному жуванні у хворих на патологічне стирання зубів мають місце порушення в структурі записів. На електроміограмах відсутня чітка розчленованість залпів активності та спокою, знижується сила збуджувальних процесів.

Найбільш серйозним порушенням координаційної взаємодії жувальних м'язів слід визнати відсутність зміни боків жування впродовж одного періоду, тобто чітко визначена звична сторона.

Кількісний аналіз підтверджує те, що було встановлено при якісній оцінці електроміограм. Амплітуда біострумів зменшується майже у 2 рази в порівнянні з нормою і досягає 450 мкВ, тривалість активності складає 500-510 мс, тривалість спокою 170-180 мс, а коефіцієнт ”К“ відповідно сягає 3,0.

Реопародонтографічні дослідження в контрольній групі показали, що при якісній оцінці реограма має круту висхідну частину, гостру вершину, плавну низхідну частину з дикротичною хвилею і чітко вираженою на ній інцизурою.

В результаті кількісної обробки реопародонтограм ми отримали слідуючі дані: реографічний індекс дорівнював 0,06-0,09 Ом, перефиричний тонус судин -16%, індекс перефиричного опору - 78%, а індекс еластичності - 82-85%.

Реопародонтограми хворих на патологічне стирання зубів характеризувалися більш пологим підйомом висхідної частини. Вершина всіх кривих закруглена, інцизура дикротичного зубця знижена. Після кількісної обробки даних реопародонтограм хворих з підвищеним стиранням зубів, нами встановлено незначну різницю показників норми та осіб з даною патологією.

В останній час все частіше застосовується двоетапний метод лікування підвищеного стирання зубів, на першому етапі якого відновлюють втрачену висоту прикусу, а на другому здійснюють раціональне протезування. Цей метод ускладнюється тим, що необхідна попередня довготривала підготовка - роз'єднання прикусу і перебудова рефлексів жувальної системи з метою створення нового функціонального рівня все рівно закінчується препаруванням великої кількості зубів.

Користуючись положенням про те, що пластичність кісткової тканини може змінюватися під дією різноманітних зовнішніх факторів, ми на весь період морфо-функціональної перебудови призначали стимулюючу терапію. З описаних у джерелах літератури нами вибраний безтравматичний, але достатньо ефективний метод вібраційного масажу. Принцип цього методу полягає в призначенні маніпуляції впродовж всього періоду перебудови морфо-функціональних структур одразу після роз'єднання прикусу.

Таким чином, всім хворим ІІІ групи призначали вібраційний масаж ділянок обличчя обох боків верхньої та нижньої щелеп. Тривалість сеансу вібромасажу не перевищувала 7 хв і виконувалася самим пацієнтом безпосередньо. Процедури призначалися через два дня аж до появи достатньої кількості оклюзійних контактів у бічних ділянках зубних рядів.

Метод, запропонований нами, передбачає морфо-функціональну підготовку на першому етапі. Це дещо подовжує його термін, тому що функціональна перебудова в жувальному апараті відбувається в перші два тижні після роз'єднання прикусу, морфологічні ж зміни потребують значно більшого часу.

Клініко-лабораторні особливості виготовлення роз'єднуючих конструкцій полягали у слідуючому: виготовлення діагностичних моделей, препарування зубів у фронтальній ділянці верхньої чи нижньої щелеп, отримання відбитків з обох щелеп для виготовлення протезів. Після цього гіпсоблоками фіксували необхідну висоту роз'єднання прикусу. Лабораторні етапи виготовлення пластмасових коронкових шин або кап відмінностей від загально прийнятої технології не мали. Вирішення питання вибору конструкції залежить від особливостей ортопедичного лікування на заключному етапі. Моделювання конструкції протезів проводилося в оклюдаторі з урахуванням висоти роз'єднання прикусу. Після припасовки та поліровки протези фіксували за допомогою вісфат-цемента.

В результаті застосування нашої методики підготовки до протезування хворих на патологічне стирання зубів функціональна перебудова жувального апарату настає вже після 3-4 сеансів вібромасажу, зникають скарги на біль в жувальних м'язах та їх стомлення, утруднене жування їжі.

В кінці першого місяця підготовчого періоду в бічних ділянках зубних рядів верхньої та нижньої щелеп спостерігається достатня кількість оклюзійних контактів, про що свідчать дослідження контрольних оклюзограм, а також покращання показників електроміограм та, особливо, реопародонтограм.

Таким чином, запропонована методика дозволяє майже вдвічі скоротити період підготовки до протезування хворих на патологічне стирання твердих тканин зубів.

Аналіз електроміографічних записів у хворих другої групи протягом підготовчого періоду виявляє певні зміни вже в перший день. Це стосується як якісних так і кількісних показників. Електроміограми під час вольового стиснення щелеп характеризуються різким зниженням амплітуди коливань біопотенціалів. Порушення координації м'язової діяльності призводить до зниження біоелектричної активності. Змінюється структура залпів, які носять нерівномірний характер з місцями випадіння активності: відносно не високим за силою збудження спалахам передують орієнтовані фази, з включенням окремих моторних одиниць низькоамплітудної активності. Всередині окремого динамічного циклу відбуваються помітні зміни, що виражається в збільшенні тривалості спокою і скороченні тривалості залпу активності (”К“ = 0,62 ).

Через один місяць користування протезом остаточно утворюється новий функціональний рівень, відбувається перебудова рефлексів жувальної системи, формується новий стереотип жування. В електроміографічних записах можна спостерігати підвищення сили збудних процесів та перерозподіл співвідношень всередині кожного динамічного циклу ( ”К“ = 0,74), більш рівномірні, оформлені залпи активності.

Через 3 місяці користування протезами тенденція до нормалізації акту жування виглядає ще переконливіше (”К“= 0,86). Відмінною особливістю є наявність окремих високоамплітудних коливань, які зустрічаються не так часто, як у випадках через місяць після фіксації протеза.

Фіксація роз'єднуючої конструкції і виключення контакту бічних зубів призводить до зрушення показників реопародонтограм у осіб ІІ групи. Зміни відбувалися в якості записів та цифрових даних. Крива реопародонтограм характеризувалася різким підйомом, вершина загострена, інцизура віддалена від вершини. Амплітуда реопародонтографічних записів зменшувалася, як і показник реографічного індексу (РІ = 0,02+0,01).

Через один місяць користування протезом прослідковується покращання реопародонтографічних записів, про що свідчить зростання амплітуди та реографічного індексу (РІ=0,04+0,01). Зміни реопародонтографічних показників обумовлюються появою поодиноких точкових контактів у бічних ділянках.

У всіх пацієнтів ІІ клінічної групи в кінці 3 місяця після початку підготовчого періоду помічені суттєві зміни в кровопостачанні тканин пародонта. Вершина реографічних записів стає більш закругленою, амплітуда коливань зростає, але кількісні показники ще не досягають цифрових значень до лікування та осіб контрольної групи.

Як результати електроміографічних досліджень, так і дані реопародонтограм у хворих ІІ і ІІІ клінічних груп змінюються протягом підготовчого періоду.

При порівнянні електроміографічних записів у пацієнтів ІІІ клінічної групи з показниками І та ІІ клінічних груп тенденція до нормалізації виявляється досить швидко. Навіть через один тиждень користування протезом, виконання функціональної проби ”вольове стиснення щелеп“ відрізняється одночасним і моментальним включенням великої кількості моторних одиниць, значно зростає амплітуда коливань. В характері записів з'являється чітка розчленованість структури. Через два тижні характер записів, в основному, нагадує норму.

Свідченням швидкої функціональної перебудови в жувальному апараті у хворих ІІІ клінічної групи являються показники амплітуди біострумів, які в кінці першого тижня значно підвищуються (до 762 мкВ), а в кінці другого тижня статистично не відрізняється від показників норми.

Застосування стимулюючої терапії покращує трофіку кісткової тканини і тканин пародонта, що відображається на реографічних записах у пацієнтів ІІІ клінічної групи.

В перший день після проведення вібромасажу ми спостерігали значну інтенсифікацію кровообігу, про що свідчить РІ на 15,7% з показниками до лікування.

Інтенсифікація кровообігу була викликана дією вібраційного масажу. Такі зміни в кровопостачанні ми спостерігали після кожного сеансу стимулюючої терапії, але взагалі тенденція до нормалізації кровопостачання у хворих ІІІ клінічної групи виявляється значно швидше ніж у пацієнтів ІІ групи.

В кінці підготовчого періоду встановлене стабільне покращання реопародонтографічних даних, які наближаються до показників осіб контрольної групи.

Нормалізація кровопостачання в тканинах пародонта викликана появою щільних оклюзійних контактів у бічних ділянках та адекватним їх навантаженням.

Аналізуючи дані електроміографічних та реопародонтографічних досліджень, ми прийшли до висновку, що у пацієнтів, яким була призначена стимулююча терапія, морфо-функціональна перебудова в жувальному апараті протікає рівномірніше і в короткий термін.

Ортопедичне лікування хворих з генералізованою формою патологічного стирання ставить перед собою вирішення декількох основних питань:

Відновлення втраченої висоти прикусу.

Відновлення анатомічної форми зубів та усунення косметичного недоліку.

Зведення до мінімуму кількості зубів, які підлягають препаруванню.

Зупинка чи уповільнення процесу стирання.

Якщо, вирішення питання вибору роз'єднуючої конструкції залежить від форми і площини стирання та глибини ураження, то питання про вибір способу раціонального протезування краще вирішувати по завершенні підготовчого періоду.

При горизонтальній формі патологічного стирання ІІ ступеню коронки передніх зубів підлягають відновленню за допомогою штучних коронок. Тому ці зуби слід препарувати з самого початку для виготовлення пластмасової коронкової шини. Препарується лише вестибулярна, та бічні поверхні зубів.

Після закінчення підготовчого періоду пластмасова коронкова шина обов'язково замінюється новою конструкцією. Щілина у фронтальній ділянці, яка утворюється після зняття роз'єднуючої конструкції достатня і дозволяє застосувати для відновлення анатомічної форми передніх зубів пластмасові, фотополімерні, комбіновані коронки.

У всіх випадках отримують повні анатомічні відбитки двокомпонентними відбитковими матеріалами і моделюють постійні конструкції протезів лише в оклюдаторі. При вертикальному стиранні без ураження ріжучого краю, відновлення анатомічної форми зубів може досягатися методом художньої реставрації за допомогою таких композиційних матеріалів як ”Геркулайт“, ”Призма“ та ін.

В цих випадках на фронтальну групу зубів виготовляють пластмасову капу, а препарування зводиться тільки до зішліфовування гострих країв, які можуть стати причиною поломки капи.

Змішана площина стирання з ураженням ріжучого краю може бути відновлена на етапі раціонального протезування як за допомогою реставрації, так і виготовленням штучних коронок. Спосіб лікування буде залежати від ступеню ураження ріжучого краю.

У випадках коли на підготовчому періоді для роз'єднання прикусу використовували роз'єднуючі конструкції на верхній і нижній щелепах одночасно, виготовлення косметичних конструкцій на заключному етапі не викликало труднощів. Однак, цей факт необхідно все ж таки враховувати при виборі матеріалу.

Таким чином, застосування методики двоетапного лікування патологічного стирання зубів із застосуванням стимулюючої терапії на підготовчому етапі, дозволяє майже вдвічі скоротити його термін, а також уникнути препарування великої кількості зубів.

Висновки

В дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, яка полягає у підвищенні якості протезування хворих на патологічне стирання твердих тканин природних зубів. На відміну від існуючих, запропонована методика підготовки зубощелепної системи, яка дозволяє здійснити ортопедичну реабілітацію у більш стислі терміни.

На підставі вивчення 5463 амбулаторних історій хвороб і безпосереднього огляду 1147 хворих, що звернулися за допомогою у ортопедичне відділення Полтавської обласної стоматологічної поліклініки, виявлено, що розповсюдженість патологічного стирання - 15,6%.

Патологічне стирання твердих тканин зубів призводить до різних змін кількісних показників біоелектричної активності жувальних м'язів. Це стосується зниження сили збудних процесів (до 450, проти 1056 мкВ в контрольній групі), а також перерозподілу за часом періодів електричної активності і фізіологічного спокою (коефіцієнт активності ”К“ = 3,0 проти 1,08 в нормі).

Запропонована методика з використанням стимулюючої терапії на етапі підготовки до протезування хворих на патологічне стирання твердих тканин зубів дозволяє в два рази скоротити термін морфо-функціональної перебудови в жувальному апараті і виключає препарування великої кількості зубів на етапі раціонального протезування.

Функціональні зміни у зубощелепній системі під час лікування заключаються у підвищенні амплітуди коливань біострумів (до 980 мкВ), зміні співвідношення між процесами збудження і гальмування у окремому динамічному циклі (коефіцієнт активності ”К“ = 1,18), у зростанні амплітуди реопародонтограм та реографічного індексу.

Напрямок площини стирання, її ступінь та величина роз'єднання прикусу обумовлюють лікарську тактику на етапі протезування. В залежності від цього, відновлення анатомічної форми природних зубів можливе за рахунок реставраційної терапії або шляхом виготовлення пластмасових, фотополімерних і штампованих металевих коронок з облицюванням.

Практичні рекомендації

Для своєчасного виявлення та ортопедичного лікування патологічного стирання твердих тканин зубів необхідно систематично здійснювати профілактичні огляди лікарями-стоматологами в організованих колективах населення.

При лікуванні хворих з генералізованою формою патологічного стирання ІІ ступеню доцільно застосовувати методику двоетапного лікування, на підготовчому етапі якого необхідне призначення стимулюючої терапії для скорочення терміну підготовки.

Для контролю за динамікою процесів перебудови в жувальному апараті протягом всього підготовчого періоду необхідні постійні клінічні обстеження та функціональні дослідження: електроміографія, реопародонтографія, оклюзографія.

При лікуванні хворих з генералізованою формою патологічного стирання на етапі раціонального протезування можливе застосування художньої реставрації чи виготовлення ортопедичних конструкцій з урахуванням естетичних вимог.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Дворник В.М. Вивчення довільного жування у осіб з інтактними зубними рядами за допомогою комп'ютерної аналізуючої системи // Вісник стоматології. 1999. №3 (23 ). С. 43-45.

Беда В.И., Дворник В.Н. Сравнительная электромиографическая оценка результатов лечения разными методами патологического стирания твердых тканей зубов // Современная стоматология. 2000. № 4. С. 52-54.

Дворник В.М. Особливості гемодинаміки тканин пародонта у хворих на патологічне стирання зубів // Вісник проблем біології і медицини. 2000. № 5-6. С. 64-68.

Дворник В.М. Функціональна характеристика зубощелепної системи за допомогою електроміографії і комп'ютерного аналізу // Актуальні питання ортопедичної стоматології. Полтава, 1996. С. 17-18.

Дворник В.М. Комп'ютерна обробка електроміографічних параметрів у осіб з інтактними зубними рядами // Питання ортопедичної стоматології: збірник наукових праць. Полтава, 1997. С. 32-33.

Дворник В.М., Добровольський О.В. Якісний аналіз електроміограм у осіб з інтактними зубними рядами // Питання ортопедичної стоматології: збірник наукових праць. Полтава, 1997. С. 33-36.

Рубаненко В.В., Дворник В.М. Комп'ютерне дослідження функції жувальної системи в нормі // Матеріали доповідей Всеукраїнської наук.-практ. конф. лікарів-стоматологів “Основні стоматологічні захворювання, їх профілактика та лікування”. Полтава, 1996. С. 220-221.

Дворник В.М. Зміни в функціональному стані жувальних м'язів при патологічному стиранні твердих тканин зубів // Сборник тезисов 1 республ. конф. “Современная стоматология и челюстно-лицевая хирургия”. К., 1998. С. 234-235.

Рубаненко В.В., Дворник В.М. Підготовка до протезування хворих на патологічне стирання зубів // Матеріали наук. - практ. конф. “Нові методики та технології в ортопедичній стоматології”. Львів, 1999. С. 65-66.

Дворник В.М. Комп'ютерна оцінка електроміографії норми жувальних м'язів // Матеріали І (VІІІ) з'їзду Асоціації стоматологів України. К., 1999. - С. 391-392.

Дворник В.М. Розповсюдженість патологічного стирання зубів (огляд літератури) // Матеріали Всеукраїнської наук. - практ. конф. “Актуальні проблеми ортопедичної стоматології та ортодонтії”. Полтава, 2000. Вип. 2. С. 4-5.

Анотація

Дворник В.М. Підготовка і протезування хворих на патологічне стирання твердих тканин зубів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, Полтава, 2001.

В дисертації вивчена розповсюдженість патологічного стирання твердих тканин зубів. Розроблена програма комп'ютерного аналізу даних електроміографічних та реопародонтогафічних досліджень. Встановлена ступінь функціональних порушень при патологічному стиранні твердих тканин зубів. Запропонована методика лікування в два етапи із застосуванням капи у фронтальній ділянці верхньої чи нижньої щелепи та стимулюючої терапії на підготовчому етапі. Визначений характер та послідовність ортопедичної підготовки і раціонального протезування, “режим” стимуляційного впливу. Вивчений механізм перебудови рефлексів жувальної системи в залежності від методу лікування.

Ключові слова: патологічне стирання зубів, підготовчий період, протезування, роз'єднання прикусу, вібраційний масаж.

Аннотация

Дворник В.Н. Подготовка и протезирование больных с патологическим стиранием твердых тканей зубов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. Украинская медицинская стоматологическая академия МЗ Украины, Полтава, 2001.

Патологическое стирание твердых тканей зубов - это сравнительно быстро протекающий процесс, который сопровождается изменениями в тканях зуба и поражениями функции жевательных мышц и ВНЧС. При этом на зубах образуются атипичные площадки, окруженные острыми краями сохраненной эмали, зубы теряют свою анатомическую форму.

Среди причин развития патологического стирания в последнее время все большую роль отводят объединенному действию нескольких этиологических факторов, среди которых наибольшее значение имеют: структурная неполноценность эмали и дентина и повышенное окклюзионное давление на зубы. Первый фактор может быть обусловлен генетическими особенностями строения этих тканей, расстройствами процесса обмена веществ, заболеваниями желудочно-кишечного тракта, нейродистрофическими и эндокринными нарушениями, которые сопровождаются неполноценной кальцинацией твердых тканей зубов, второй - патологией окклюзии, потерей большого количества зубов, особенностями функциональной деятельности жевательных мышц (например, парафункцией).

Выбор тактики лечения при патологическом стирании зубов представляет значительные трудности. В последние годы наиболее распространенной остается методика двухэтапного лечения, что предусматривает предварительную подготовку к протезированию с разобщением прикуса и перестройкой рефлексов жевательной системы с целью создания нового функционального уровня. Но и сегодня различные аспекты такого лечения остаются не выясненными.

Таким образом, в источниках литературы, недостаточно освещены общие принципы лечения патологического стирания, а также не определены показания, особенности применения и конструирования современных видов зубных протезов для подготовительного периода и рационального протезирования.

Учитывая вышесказанное, изучение патологического стирания твердых тканей зубов и разработка новых методов лечения на сегодняшний день является актуальным.

Поэтому, целью наших исследований явилась разработка и обоснование методики лечения патологического стирания зубов, а также определение показаний и противопоказаний к применению этой методики.

Объектом исследования послужили больные с патологическим стиранием твердых тканей зубов.

В наших исследованиях использованы клинические и функциональные методы обследования пациентов с патологическим стиранием зубов, изучение окклюзограмм и диагностических моделей с целью оценки эффективности протезирования больных с патологическим стиранием твердых тканей зубов.

В диссертации впервые изучена степень функциональных нарушений при патологическом стирании твердых тканей зубов при помощи предложенной компьютерной программой анализа электромиограмм и реопародонтограмм. Разработанная методика лечения в два этапа с применением стимулирующей терапии определяет характер и последовательность ортопедической подготовки и рационального протезирования. Изучен механизм перестройки рефлексов жевательной системы в зависимости от метода лечения.

Результаты клинических наблюдений и функциональных исследований позволили предложить методику двухэтапного лечения больных с патологическим стиранием зубов с применением каппы в фронтальном участке верхней или нижней челюсти и определить “режим” стимулирующего влияния на подготовительном этапе.

Ключевые слова: патологическое стирание зубов, подготовительный период, протезирование, разобщение прикуса, вибромассаж.

Summary

V.N. Dvornik. Preparation and prosthetics of patients on pathologic abrasion of hard tissues of the teeth. - A manuscript.

A thesis in search for the scientific degree of a Candidate of medical sciences on the specialty 14.01.22 - dentistry. The Ukrainian medical dental academy, MPH of Ukraine, Poltava, 2001.

In the thesis there was studies the spreading out of pathological abrasion of the teeth hard tissues. There was worked out the programmed of computer analysis of the data of electromyographic and rheoparodontographic investigations. There was determined the degree of functional violations in pathologic hard tissues dental abrasion. There were worked out the method of two-stades treatment with the application of stimulating therapy, determined the character and consistency of orthopedic preparation and rational prosthetics.

There was studied the mechanism of reflexes masticatory system changes depending on the method of treatment.

Key words: pathologic dental abrasion, preparatory period, prosthetics, disconnection of occlusion, vibratory massage.

Размещено на Allbest.ru

...