Вагітність і пологи у жінок, які працюють з персональними компьютерами

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ім. П.Л.ШУПИКА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

ВАГІТНІСТЬ І ПОЛОГИ У ЖІНОК, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ З ПЕРСОНАЛЬНИМИ КОМПЮТЕРАМИ

14.01.01 - акушерство та гінекологія

ІЩЕНКО ІРИНА ВАЛЕРІЇВНА

Київ - 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК - доктор медичних наук, професор Вдовиченко Юрій Петрович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології

ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ - доктор медичних наук, професор Коломійцева Антоніна Георгієвна, Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, зав. відділенням патології вагітності та пологів;

доктор медичних наук, професор Венцківський Борис Михайлович, Національний медичний університет ім. акад. О.О. Богомольця, завідувач кафедри акушерства та гінекології №1

ПРОВІДНА УСТАНОВА - Львівський державний медичний університет ім. Д.Галицького МОЗ України, кафедра акушерства та гінекології №2, м. Львів

Захист дисертації відбудеться “25 ” квітня 2001 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України (м. Київ, вул. Дорогожицька, 9)

Автореферат розісланий “23” березня 2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат медичних наук, доцент Романенко Т.Г.

АНОТАЦІЯ

вагітність пологи патологія акушерство

Іщенко І.В. Вагітність і пологи у жінок, які працюють з персональними компютерами.

Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Спеціальність 14.01.01 - акушерство та гінекологія.

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України. Київ, 2001.

На підставі проведення клініко-лабораторних та функціональних методів дослідження встановлено особливості вагітності та пологів у жінок, які працюють з персональним компютером. Науково обгрунтовано та впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти акушерської та перинатальної патології в цій групі жінок на підставі використання комплексу лікувально-профілактичних заходів із застосуванням соціально-гігієнічних, медикаментозних та немедикаментозних методів. Запропоновані методи контролю за перебігом вагітності і функціональним станом фетоплацентарного комплексу у цих жінок.

Ключові слова: вагітність, пологи, ускладнення, персональні компютери.

ANNOTATION

Ishchenko I.V. Pregnancy and labor in women working with personal computers. Manuscript. Thesis for a degree of candidate of medical sciences Specialty 14.01.01 - obstetric and gynecology. P.L.Shupik Kyiv Medical Academy of Post-Graduate Education of Health of Ukraine. Kyiv, 2001.

On the basis of clinicolaboratory and functional methods of study the peculiarities of pregnancy and labor in women working with personal computer were established. The practical recommendations concerning the reduction of the frequency of obstetric and perinatal pathology in this group of women on the basis of using the complex of treatment-and-prophylactic measures with the application of social-hygienic, medicamentous and nonmedicamentous methods of action were scientifically substantiated and introduced. The methods of controlling the course of pregnancy and functional state of fetoplacental complex in these women were proposed. Key words: pregnancy, labor, complications, personal computers.

АННОТАЦИЯ

Ищенко И.В. Беременность и роды у женщин, работающих с персональными компьютерами.

Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук.

Специальность 14.01.01 - акушерство и гинекология. Киевская медицинская академия последипломного образования им. П.Л.Шупика МЗ Украины. Киев, 2001.

Результаты проведенных исследований свидетельствуют, что основными профессиональными вредностями у женщин, работающих с персональными компьютерами являются “сидячий образ жизни” (86,0%); “постоянные стрессы” (72,0%); “шум в помещении” (44,0%) и “неадекватная вентиляция” (32,0%), а среди разных вредных привычек можно выделить “курение” (90,9%); “частое употребление кофе” (90,0%); “нерегулярное питание” (62,0%) и “регулярное употребление алкоголя” (48,0%). После 20 недель фетоплацентарная недостаточность (86,4%); угроза прерывания (70,5%) и анемия беременных (65,9%), причем в структуре фетоплацентарной недостаточности преобладают хроническая гипоксия плода (59,1%); задержка его развития по асимметричному варианту (54,9%) и маловодие (43,2%). Результаты проведенных радиоиммунологических исследований свидетельствуют, что у женщин, работающих с персональным компьютером, в 28-29 недель имели место снижение содержания эстриола при одновременном повышении кортизола; в 32-33 недель дополнительно к этому происходит уменьшение уровня хорионического гонадотропина и адренокортикотропного гормона; в 37-38 недель - снижение содержания прогестерона, пролактина и плацентарного лактогена. Регуляция сердечного ритма у пациенток, работающих с видеодисплейными терминалами в начале беременности происходит в условиях автономного контура, контролирующего нормальную работу сердца в состоянии покоя. Характерными чертами психологического статуса беременных, работающих с персональными компьютерами, является противоречивое сочетание чувства сострадания и сопереживания, выраженная нюансированность чувств с одной стороны, и повышенная раздражительность и обидчивость, с другой. Порог толерантности к стрессу у них снижен, защитным механизмом является ограничительное поведение и интеллектуальная переработка. Основным осложнением в родах является преждевременный разрыв плодных оболочек (47,7%); гипоксия плода в родах (45,5%) и аномалии родовой деятельности (40,9%), что определят высокую частоту кесарских сечений (40,9%). Перинатальные исходы родоразрешения у женщин, работающих с персональными компьютерами характеризуются высокой частотой асфиксии новорожденных (43,1%); незрелости (36,4%) и гипотрофии (94,1%), а также постгипоксической энцефалопатии (36,4%). Перинатальные потери, при этом, составляют 45,5‰. Профилактика акушерских и перинатальных осложнений у женщин, работающих с видеодисплейными терминалами должна быть комплексной и включать следующие моменты: социально-гигиенические мероприятия - снижение рабочей недели до 10 часов до 30-32 недель беременности с последующим полным отказом от этой работы; психорелаксирующая терапия не ранее одного раза в 2 недели с использованием элементов рациональной психотерапии, прогрессивной мышечной релаксации и аутогенной тренировки; применение препарата “Cerebrum compositum” в сроки 18-24 недели по 1 ампуле в неделю. Использование разработанной нами лечебно-профилактической методики у женщин, работающих с персональными компьютерами позволяет предотвратить самопроизвольное прерывание беременности в ранние сроки; снизить частоту преждевременных родов в 4 раза; фетоплацентарной недостаточности в 2,2 раза; гипоксии плода в родах в 1,9 раза; аномалий родовой деятельности - в 1,9 раза; кесарских сечений - в 1,9 раза; асфиксии новорожденных - в 1,8 раза; гипотрофии - в 2,4 раза и постгипоксической энцефалопатии - в 2,3 раза, а также предотвратить перинатальные исходы.

Ключевые слова: беременность, роды, осложнения, персональные компьютеры.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Участь жінок у всіх галузях виробничої і невиробничої сфер є відмітною рисою сучасного суспільства. Дані вітчизняної і зарубіжної літератури (Н.В.Серов та співавт.,1989; В.П.Міщенко,1998; B.Erajewski,1997) свідчать про специфічний вплив на жіночий організм багатьох виробничих факторів. У зв'язку з цим, уже розроблені практичні рекомендації по раціональному працевлаштуванню і необхідності проведення лікувально-профілактичних заходів для жінок, зайнятих у багатьох галузях: машинобудування, хімічна, текстильна промисловість, сільсько-господарське виробництво та ін. (Г.К.Степанківська та співавт., 1994; В.В.Абрамченко, 1996). При цьому, самостійною проблемою даного наукового напрямку є перебіг вагітності і пологів у жінок з різними виробничими факторами. У структурі різноманітних ускладнень, у більшості випадків, багато авторів (А.Г.Коломійцева, 1997; Б.М.Венківський та співавт., 1998; Л.Б.Маркін та співавт., 1999) виділяють фетоплацентарну недостатність, частота якої коливається від 30% до 70%. Тактика ведення гестаційного періоду і безпосередньо розродження, багато в чому, залежить від ступеня вираженості виниклих порушень у системі мати-плацента-плід.

У останні роки в усьому світі, у тому числі й в Україні, відбулося широке впровадження комп'ютерної техніки у всіх галузях виробництва, а також у сфері обслуговування, освіти і на побутовому рівні. Причому, характерною рисою даної тенденції є висока питома вага жінок репродуктивного віку, які працюють із відеодісплейними терміналами, а їх число постійно зростає. Однак сучасна техніка є постійним джерелом високої небезпеки для життя та здоровя робітника, його оточення, а також для зовнішнього середовища (Ю.П.Пивоваров та співавт.,1998). Міліони працюючих підлягають впливу факторів, що формуються інтенсивним інформаційним навантаженням та факторами середовища, повязаними з роботою за екраном компютера. Вплив цього комплексу інтенсивно вивчається в багатьох країнах світу. Отримані результати досліджень широко та систематично обговорюються на національних та міжнародних конгресах та конференціях (І.Є.Чорнозубов,1999; A.Blumkvist et al.,1993; P.Erasso,1997). Незважаючи на це, одним із найбільше невирішених питань даної проблеми є вплив роботи з комп'ютерною технікою на особливості перебігу вагітності і пологів.

Все це, безумовно, свідчить про актуальність обраного наукового напрямку.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами

Виконана науково-дослідна робота є фрагментом наукової роботи кафедри акушерства, гінекології та перинатології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, № д.р. 0196 40 10590.

Мета роботи і задачі дослідження. Метою роботи стало зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень у жінок, які працюють з персональними комп'ютерами, на підставі вивчення особливостей перебігу вагітності та пологів та розробки комплексу медико-соціальних і гігієнічних заходів.

Для реалізації вказаної мети були поставлені такі задачі:

Вивчити особливості преморбідного фона, клінічного перебігу вагітності, пологів, післяпологового і неонатального періодів у жінок, які працюють з персональними комп'ютерами.

З'ясувати особливості формування і функціонального стану фетоплацентарного комплексу у жінок, які працюють з відеодісплейними терміналами.

Встановити основні особливості стану вегетативної нервової системи і психологічного статусу в динаміці вагітності в жінок, які працюють з персональними комп'ютерами.

Розробити, показати ефективність і впровадити практичні рекомендації по зниженню частоти акушерської і перинатальної патології у вагітних жінок, які працюють з персональними комп'ютерами.

Обєкт дослідження - жінки, які працюють з персональними компютерами.

Предмет дослідження - функціональний стан фетоплацентарного комплексу, стан вегетативної нервової системи, рівень регуляції серцевої діяльності та психологічний статус.

Методи дослідження - клінічні, функціональні, радіоімунологічні та статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчені особливості акушерської і перинатальної патології у жінок, які працюють з персональними комп'ютерами. Вперше проведене вивчення функціонального стану фетоплацентарного комплексу, вегетативної нервової системи і психологічного статусу, а також встановлений взаємозв'язок між ними. Це дозволило розширити наявні дані про патогенез фетоплацентарної недостатності і специфічного впливу відеодісплейних терміналів на розвиток даного ускладнення. Крім того, отримані дані дозволили науково обгрунтувати необхідність використання комплексу медико-соціальних заходів щодо зниження частоти акушерської і перинатальної патології у жінок, які працюють з персональними комп'ютерами.

Практичне значення одержаних результатів. Уточнено особливості преморбідного фона, клінічного перебігу вагітності, пологів, післяпологового і неонатального періоду у жінок, які працюють з відеодісплейними терміналами. Показано необхідність контролю за функціональним станом фетоплацентарного комплексу, вегетативної нервової системи і психологічного статусу з використанням клінічних, ехографічних, ендокринологічних, функціональних показників, а також психологічних тестів.

Розроблені і впроваджені практичні рекомендації по зниженню частоти акушерських і перинатальних ускладнень у жінок, які працюють з персональними комп'ютерами з використанням соціально-гігієнічних заходів, психорелаксуючої терапії і медикаментозної корекції.

Особистий внесок здобувача. Планування та виконання наукових досліджень проведено безпосередньо автором за період 1998-2000 р.р. Автором проведено клініко-лабораторне, функціональне та психологічне обстеження 100 жінок, які працюють з персональними комп'ютерами. Автором розроблена методика профілактики фетоплацентарної недостатності у цій групі жінок. Лабораторні, функціональні та психологічні дослідження виконані безпосередньо дисертантом та за його участю.

Автором розроблені практичні рекомендації щодо зниження частоти акушерської та перинатальної патології у жінок, які працюють з персональними комп'ютерами. Статистична обробка отриманих даних проведена виключно автором.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертаційної роботи були доповідені та обговорені на ІІІ пленумі асоціації акушерів-гінекологів України (Ужгород, вересень, 1999), на засіданні акушерів-гінекологів Київської області (березень, 2000); на засіданні проблемної комісії “Акушерство та гінекологія” Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика (червень, 2000).

Публікації. За темою кандидатської дисертації опубліковано 5 наукових робіт у часописах та збірниках, затверджених ВАК України, причому 1 - самостійна.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 155 сторінках машинопису, складається з вступу, огляду літератури, розділу матеріалу та методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, їх обговорення, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних джерел, який включає 108 вітчизняних та 86 зарубіжних джерел. Робота ілюстрована 24 таблицями та 48 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Обєкт, методи та методологія досліджень. Відповідно до мети і задач нашої наукової праці були вивчені особливості преморбідного фона, фахові шкідливості й умови праці, клінічного перебігу вагітності, пологів, стан новонароджених, післяпологовий і неонатальний періоди у жінок, які регулярно працюють (не менше 20 годин у тиждень) протягом не менше 2 років із персональними комп'ютерами. Усього було обстежено 150 жінок, 50 з яких склали контрольну групу, були домогосподарками (відсутність контактів з комп'ютерною технікою в домашніх умовах), первородящі без акушерської і соматичної патології, розроджені через природні пологові шляхи. Інші 100 - основна частина жінок, розділених на дві групи: І група - 50 жінок, зайнятих з комп'ютерною технікою, ведення вагітності і пологів у яких проводилося по загальноприйнятій методиці; ІІ група - 50 жінок, також зайнятих з комп'ютерною технікою, проте ведення пологів у них проводилося по розробленій нами методиці.

Загальноприйняте ведення вагітності і пологів у жінок І групи проводилося відповідно до рекомендацій І.Є.Чернозубова (1999) і включало використання захисного спецодягу і профілактичне харчування.

Запропонована нами методика містила в собі крім вищевказаного комплекс соціально-гігієнічних, медикаментозних і немедикаментозних впливів:

Соціально-гігієнічні заходи складалися спочатку в зменшенні часу роботи з персональним комп'ютером (не більш 10 годин у тиждень до 30-32 тижнів вагітності), а в наступному - з повним припиненням фахових і побутових контактів із відеодисплейними терміналами.

Психорелаксаційна терапія не раніше одного разу в 2 тижні з використанням елементів раціональної психотерапії, прогресивної м'язової релаксації, аутогенного тренування, а також деякі найпростіші медитативні техніки.

Застосування препарату “Cerebrum compositum” (фірма “Heel”) з 18 до 24 тижнів вагітності (1 ін'єкція в тиждень) - всього 7 разів.

Ультразвукова плацентографія і фотометрія проводилася на апараті “Toshiba” (Японія).

При вивченні гормональних взаємовідношень у системі мати-плацента-плід у динаміці вагітності визначали у сироватці крові радіоімунологічним методом рівень естріолу, естрадіолу, прогестерону, пролактину, хоріонічного гонадотропіну, плацентарного лактогену, кортизолу та адренокортикотропного гормону. При цьому, використовували комерційні набори (КІТ) фірми “СЕА-IRE SORY” (Франція) (А.Г.Резніков, 1990).

З метою оцінки стану вегетативної нервової системи і рівня регуляції серцевою діяльністю використовували динамічну кардіоінтервалографію за допомогою одноканального електрокар-діографа (Р.М.Баєвський та співавт. 1994).

Для з'ясовування особливостей психологічного статусу вивчали тестування жінок з використанням багатофакторного опитувальника для дослідження особистості (СМОЛ) (Ф.Б.Березін та співавт. 1991).

Математичні методи дослідження були виконані згідно з рекомендаціями О.П.Мінцера (1997) з використанням компютера “Pentium-III”. Достовірність відміни пари середніх обчислювалась за допомогою критеріїв Стюдента та Фішера. Графіки оформлювали за допомогою програм “Microsoft Excell 7.0”.

Результати досліджень та їх обговорення. Як було уже відзначено вище, однією з основних задач першого етапу наших досліджень явилося встановлення основних медичних і соціально-гігієнічних особливостей преморбідного фона в обстежених жінок, а також провести їх порівняльні аспекти.

Середній вік пацієнток І групи склав 26,22,2 років, а ІІ - 27,32,4 років (р>0,05). Тривалість регулярної роботи з ПК у всіх випадках перевищувала два роки і була відповідно 3,30,2 роки і 3,40,3 років (р>0,05).

Більш чим через 2 роки регулярної роботи з ПК слід зазначити збільшення показника соматичної захворюваності в обох групах (з 36,0% до 80,0%; р<0,01). При цьому, найбільше виражені структурні зміни відбулися за рахунок нейроциркуляторної астенії (з 12,0% до 42,0%; р<0,01) і міопії (з 2,0% до 20,0%; р<0,001), а 88,0% жінок зв'язували розвиток і ріст екстрагенітальної патології з постійною роботою з відео-дисплейними терміналами і лише 12,0% - з іншими факторами (переохолодження, екологічна ситуація, побутові проблеми, інші навички й ін.) Ці дані дозволяють нам говорити про підвищений ризик соматичної захворюваності (нейроциркуляторна астеніяі міопія) у жінок репродуктивного віку більш чим 2 роки регулярної роботи з ПК, на що також указують деякі автори (А.К.Бурієв,1995; І.І.Даценко та співавт.,1998; U.Bergqvist et.al., 1993). Такі особливості заслуговують належної уваги з акушерських і перинатальних позицій, особливо на етапі планування сім'ї і підготування жінок до зачаття.

Дуже важливим моментом є середня тривалість роботи з ПК протягом тижня (В.В.Коваленко,1994; А.О.Навакатикян та співавт., 1998). Отримані нами дані вказують на явне перевищення встановлених гігієнічних норм у кожному другому випадку (56, 0%), а в кожному п'ятому (20,0%) - відзначена тривалість роботи з відеодисплейними терміналами більш 30 годин у тиждень. Причому, серед основних причин такого явного перевищення встановлених гігієнічних норм, більшість жінок (92,0%) відзначають матеріальний фактор.

У зв'язку з вищевикладеним, ми вважали за доцільне вивчити основні фахові шкідливості в обстежених жінок не тільки по загальногігієнічним вимогах (Ю.П.Пивоваров, 1998; І.Є.Чернозубов, 1999), але і з урахуванням думки пацієнток. Так, частіше всього жінки обох груп відзначали “сидячий спосіб життя” (86,0%) і “постійні стреси” (72,0%). Декілька рідше мали місце “шум у помешканні” (44,0%) і “неадекватна вентиляція” (32,0%). Дуже немаловажним є факт збільшення частоти різних шкідливих навичок, особливо таких, як “паління” (90,0%); “частий ужиток кави” (90,0%), “нерегулярне харчування” (62,0%), а також регулярний (2-3 рази в тиждень) “вжиток алкоголю” (48,0%). Безумовно, встановлені особливості поряд з впливом електромагнітного випромінювання, свідчать про підвищений ризик не тільки соматичної, але і гінекологічної захворюваності (ріст частоти порушень менструального циклу з 26,0% до 40,0%) у жінок репродуктивного віку.

Узагальнюючи основні особливості преморбідного фона в жінок, які працюють з ПК, необхідно відзначити, що більш ніж дворічна регулярна робота з відеодисплейними терміналами підвищує ризик розвитку соматичної (нейроциркуляторна астенія і міопія) і гінекологічної захворюваності (порушення менструального циклу). Це відбувається на фоні високого рівня негативних виробничих факторів (стреси і сидячий спосіб життя), шкідливі навички (паління, частий ужиток кави й алкоголю), а також перевищенні гігієнічних норм роботи з ПК. Все це, у сукупності, дозволяє розглядати цю групу жінок як загрозливу по розвитку акушерських і перинатальних ускладнень, а крім того, свідчить про актуальність обраного наукового напрямку.

В динаміці гестаційного періоду не усі фахові і побутові негативні моменти достовірно знижувалися відповідно до загальноприйнятих рекомендацій гігієністів і акушерів-гінекологів (А.Т.Бунин,1993; В.П.Міщенко,1998). У першу чергу, це стосувалося, практично, незмінного рівня “постійних стресів” (72,0% і 62,0%; р>0,05); “сидячого способу життя” (88,0% і 80,0%; р>0,05); “частого вжитку кави” (92,0% і 88,0%; р>0,05) і “ нерегулярного харчування” (62,0% і 58,0%; р>0,05). З огляду на той факт, що основним мотивуванням продовження роботи з ПК під час вагітності явився матеріальний фактор і страх загубити роботу, у комплекс лікувально-профілактичних заходів необхідно включення і соціального фактору.

Однією з основних особливостей клінічного перебігу І половини вагітності у жінок, які працюють із ПК, явилася висока частота (12,0%) мимовільного переривання вагітності. Серед основних причин (за даними ультразвукового і наступного морфологічного дослідження віддалених залишків плодового яйця) слід зазначити вагітність, що не розвивається, (6,0%); аномалії розвитку (аненцефалія) - 4,0% й інтраамніальне інфікування (2,0%). Частіше всього це відбувалося в 12-14 тижнів вагітності на фоні масивної терапії, що зберігає. Порівнюючи професійно-клінічні особливості, наявні у цих жінок, варто виділити значну тривалість робочого тижня (більш 30 годин), а стаж роботи з відеодисплейними терміналами від 4 до 5 років. Дуже цікавим тут є і той факт, що всі жінки з передчасним перериванням вагітності зв'язували розвиток даного ускладнення з роботою на ПК, але не могли від неї відмовитися по матеріальних причинах. Отримані результати дозволяють нам погодитися з думкою ряду зарубіжних авторів (A.D.Donald et al.,1986; U.Bergqvist et.al.,1993; A.O. Navakatikyan et.al., 1994) про підвищений ризик переривання вагітності в ранні терміни в жінок із даними фаховими шкідливостями.

Серед основних ускладнень після 20 тижнів вагітності можна виділити фетоплацентарну недостатність (86,4%); загрозу переривання (70,5%) і анемію вагітних (65,9%). При цьому, у структурі найпоширенішої патології варто виділити три основних моменти: хронічна гіпоксія плоду (59,1%); затримка розвитку плоду по асиметричному варіанту (54,5%) і маловоддя (43,2%). Дуже важливим є той факт, що більш половини обстежених жінок (52,3%) звязували настільки високу частоту акушерських ускладнень з роботою на ПК. Ці дані, безумовно, явилися для нас підставою до більш детального вивчення функціонального стана фетоплацентарного комплексу.

Результати проведених ехографічних досліджень свідчать, що найбільше суттєві зміни з боку плаценти виникають у 37-38 тижнів і виражаються високою частотою гіперехогенних включень (31,8%) і гіпотрофії плаценти (27,3%). При аналізі основних фетометричних показників необхідно відзначити, що напередодні розродження мали місце достовірне зниження всіх досліджуваних розмірів голівки плоду (р<0,05), а також діаметра живота (р<0,05) на фоні незмінних інших показників (р>0,05).

В даний час найбільше інформативними показниками функціонального стану фетоплацентарного комплексу є ендокри-нологічні (Г.М.Савельєва та співавт., 1991; Б.М.Венцківський та співавт., 1994; Г.К.Степанківська та співавт., 1994). Так, по нашим даним, у 28-29 тижнів у жінок, які працюють з ПК, спостерігається достовірне зниження вмісту естріолу (до 23,14(2,04 нмоль/л; р<0,05) при одночасному підвищенні кортизолу (до 952,51(22,73 нмоль/л; р<0,05); хоріонічного гонадотропіну (до 238,51(29,63 нмоль/л; <0,05) і адрено-кортикотропного гормону (до 36,312,21 нг/мл; р<0,05). Напередодні розродження спостерігалося більш виражене зниження вмісту естріолу (до 36,312,18 нмоль/л; р<0,01); прогестерону (до 518,6313,94 нмоль/л; р<0,05); пролактину (до 4483,49403,15 мМО/л; р<0,05) і плацентарного лактогену (до 212,75 18, 84 нмоль/л; р<0,05).

Отже фетоплацентарна недостатність у жінок, які працюють із ПК, є, в основному, ендокринного генезу, що, на наш погляд, обумовлено впливом виробничих факторів на функціональний стан гіпоталамо-гіпофізарної області і надниркових залоз. Надалі, до цього приєднується порушення матково-плацентарно-плодового кровообігу, що приводить до хронічної гіпоксії плоду, затримці розвитку плоду по асиметричному варіанту і маловоддю на фоні гіпотрофії плаценти. Все це в сукупності впливає на частоту розвитку акушерських і перинатальних ускладнень і свідчить про необхідність підвищення ефективності лікувально-профілактичних заходів.

У останні роки приділяється особлива увага стану вегетативної нервової системи, особливо у вагітних з різноманітними виробничими шкідливостями (А.Т.Бунин,1993; В.В.Абрамченко та співавт., 1996; J.Rey et.al., 1997). Вивчення поширеності основних проявів судинних і дихальних розладів, підвищеної тривожності і численні симптоми психоемоційних розладів набагато частіше мали місце в жінок, які працюють із ПК.

При груповому аналізі показників кардіоінтервалографії в І половині вагітності в жінок, які працюють з відеодисплейними терміналами, відзначалося підвищення тонусу симпатичного відділу вегетативної нервової системи, що виражалося в достовірному зниженні таких показників, як коефіцієнт варіації (р<0,05); середнє квадратне відхилення (р<0,05) і варіаційний розмах (р<0,05). Крім того, просліджувалася тенденція до домінування симпатичних впливів на синусовий ритм, що виявлялося більш високими рівнями показника активності процесів регуляції (р<0,05) і вегетативного показника ритму (р<0,05), а також до централізації керування серцевою діяльністю: високе значення амплітуди моди (р<0,05), індексу вегетативної рівноваги (р<0,05) і індексу напруги (р<0,05). Після 20 тижнів вагітності встановлені розходження носили менш виражений характер. Це підтверджувалося більш високими значеннями індексу вегетативної рівноваги (р<0,05); вегетативного показника ритму (р<0,05) і індексу напруги (р<0,05), що свідчить про активацію адренергічних механізмів регуляції серцевої діяльності і переваженні тонусу симпатичної нервової системи. Також, отримані дані вказують на визначену спрямованість адаптативних реакцій, пов'язану зі зростанням активності центрального контуру регуляції серцевої діяльності.

Отже, регуляція серцевого ритму у пацієнток, які працюють з ПК, на початку вагітності відбувається в умовах автономного контуру, що контролює нормальну роботу серця в стані спочинку. Надалі, виникає виражена напруга регуляторних механізмів, що виявляється централізацією керування серцевою діяльністю і різким зростанням активності симпатичної нервової системи. На заключному етапі, вплив центрального контуру значно зменшується і знову формується патофізіологічна вегетативна рівновага.

Після встановлення контакту з жінками в ході довірчої бесіди були вивчені деякі психологічні характеристики на підставі клінічних даних і результатів психологічного тестування методикою СБОО. Характерними рисами вагітних, працюючих з ПК, можна вважати непевність у собі і стабільності ситуації, усвідомлення наявних проблем через призму незадоволеністю життя, високу чутливість до средових впливів. У поведінці таких жінок превалює мотивація запобігання неуспіху. Їм властиво суперечливе поєднання почуття співчуття і співпереживання (емпатійність), виражене нюансування почуттів з одного боку, підвищена дратівливість і уразливість, з іншого. Поріг толерантності до стресу в них, як правило, знижений, захисним механізмом є негативне поводження й інтелектуальна переробка. Зону психотравмуючого впливу таких пацієнток, у значній мірі визначає фрустрована, у першу чергу, потреба в розумінні любові, доброзичливому відношенні до себе. При надлишковій напруженості утруднена адаптація може виявлятися підвищеною зосередженістю на відхиленнях від норми як у плані міжособистих відношень, так і в сфері самопочуття.

Приведені вище дані, на нашу думку, необхідно враховувати при організації психотерапевтичної допомоги вагітним. При цьому, важливо відзначити відношення жінки і її родичів до ненародженої дитини, а при необхідності вводити додатковий елемент вагітності самої жінки і її найближчого оточення.

В даний час взаємозв'язок різної патології гестаційного періоду і пологів не викликає сумнівів (A.Т.Бунин,1993; В.Н.Серов та співавт., 1998; А.Н.Стрижаков та співавт., 1999). При цьому, переважали три основних ускладнення, взаємозалежних один з одним: передчасний розрив плодових оболонок (47,7%); гіпоксія плоду в пологах (45,5%) і аномалії пологової діяльності (40,9%). При аналізі структури пологів можна виділити значну питому вагу передчасних пологів (15,9%). Прямим слідством вищеописаних ускладнень явився високий рівень кесарських розтинів (40,9%), причому в структурі показань переважали гіпоксія плоду, що не піддається медикаментозній корекції й аномалії пологової діяльності.

Аналізуючи перинатальні наслідки розроджень можна виділити значну питому вагу асфіксії плоду тяжкого і середньотяжкого ступеня (20,7%). Крім описаних вище недоношеності й асфіксії, у новонароджених від матерів І групи частіше мали місце незрілість (36,4%) і гіпотрофія різного ступеня (34,1%). У структурі неонатальної захворюваності варто зазначити на суттєвий рівень постгіпоксичної енцефалопатії (36,4%).

Отже, як показали результати наших досліджень на даному етапі, вагітність і пологи у жінок, які працюють із ПК, характеризується високим рівнем акушерських і перинатальних ускладнень через негативний вплив основних фахових шкідливостей на ендокринний статус, вегетативну нервову систему і психологічні особисті особливості жінок. Це, безумовно, диктує необхідність зміни загальноприйнятого комплексу лікувально-профілактичних заходів.

Використання розробленого нами комплексу лікувально-профілактичних заходів сприяло суттєвому зниженню тривалості робочого тижня (до 10 годин - 82,0%), зменшенню частоти постійних стресів (із 70,0% до 58,0%; р<0,05), а також, практично, всіх шкідливих навичок. Це свідчить про позитивний вплив змін гігієнічних нормативів, що рекомендуються, і проведення регулярно психо-терапевтичної терапії.

Аналізуючи безпосередньо клінічний перебіг вагітності необхідно відзначити, що в ІІ групі ми не спостерігали випадків мимовільного переривання вагітності в ранні терміни, при тому, що в І групі цей показник склав 12,0%.

Після 20 тижнів вагітності на фоні розробленої нами методики суттєво знизилася частота фетоплацентарної недостатності (з 86,4% до 40,0%; р<0,01); загрози переривання (з 70,5% до 38,0%; р<0,05); анемії вагітних (з 65,9% до 52,0%; р<0,05) і пізніх гестозів (з 40,9% до 28,0%; р<0,05). При цьому, у структурі фетоплацентарної недостатності відбулося виражене зменшення таких значень, як затримка розвитку плоду по асиметричному варіанту (з 54,5% до 20,0%; р<0,01); хронічна гіпоксія плоду (з 59,1% до 22,0%; р<0,01) і маловоддя (43,2% до 20,0%; р<0,01).

Для пояснення вищеописаних розходжень ми провели оцінку функціонального стану фетоплацентарного комплексу, вегетативної нервової системи і психоемоційного статусу, що за даними сучасної літератури (Ф.Т.Бунин та співавт., 1993; Б.М.Венцківський та співавт., 1994; Г.К.Степанківська та співавт., 1994) є дуже інформативним.

Резюмуючи отримані результати ехографічних і радіоімунологічних досліджень можна відзначити, починаючи з 32-33 тижнів, відновлення функціонального стану фетоплацентарного комплексу у жінок, які працюють з ПК, під впливом розроблених нами лікувально-профілактичних заходів. Крім того, встановлена найкраща динаміка змін вегетативної нервової системи і психологічного статусу у вагітних з вихідно підвищеними значеннями психологічного профілю по шкалах песимізму, тривожності, ригідності, іпохондрії і індивідуалістичності на фоні вираженої централізації керування серцевою діяльністю за даними кардіоінтервалографії.

Вищеописані особливості вплинули на частоту ускладнень у пологах. Причому, мало місце зниження питомої ваги гіпоксії плоду в пологах (з 45,5% до 24,0%; р<0,05) і аномалій пологової діяльності (з 40,9% до 22,0%; р<0,05), що сприяло зменшенню частоти кесарських розтинів (з 40,9% до 22,0%; р<0,05). Дуже важливим моментом є і зниження рівня передчасних пологів (з 15,9% до 4,0%; р<0,01).

При оцінці перинатальних наслідків розродження, у першу чергу, можна виділити суттєве зменшення рівня асфіксії новонароджених (з 43,1% до 24,0%; р<0,05); гіпотрофії (з 36,4% до 16,0%; р<0,01) і постгіпоксичної енефалопатії (з 36,4% до 16,0%; р<0,01). Узагальнюючи перинатальні наслідки розродження необхідно зазначити, що перинатальні втрати в І групі склали 45,5‰ (по одному випадку дистрес-синдрому на фоні глибокої недоношеності й інтранатальної асфіксії у гіпотрофічного плода). На відміну від цього, у ІІ групі перинатальні наслідки не спостерігались.

Таким чином, як показали результати наших досліджень, профілактика акушерських і перинатальних ускладнень у жінок, які працюють з ПК, повинна бути комплексною, що дозволяє поліпшити функціональний стан фетоплацентарного комплексу, а також нормалізувати вегетативну нервову систему і психологічний статус. В остаточному підсумку, це дозволяє поліпшити безпосередні результати розродження.

ВИСНОВКИ

Вагітність та пологи у жінок, які працюють з ПК, супроводжується цілим рядом ускладнень, які знаходяться в прямій залежності від часу та тривалості роботи з ПК.

В І половині вагітності основними ускладненнями у жінок, які працюють з відеодисплейними терміналами, є мимовільне переривання вагітності (12,0%), а після 20 тижнів - фетоплацентарна недостатність (86,4%); загроза переривання (70,5%) і анемія вагітних (65,9%), причому в структурі фетоплацентарної недостатності переважають хронічна гіпоксія плоду (59,1%); затримка його розвитку по асиметричному варіанту (54,9%) і маловоддя (43,2%).

Частота передчасних пологів у жінок, які працюють з відеодисплейними терміналами, складає 15,9%. Основним ускладненням у пологах є передчасний розрив плодових оболонок (47,7%); гіпоксія плоду в пологах (45,5%) і аномалії пологової діяльності (40,9%), що визначать високу частоту кесарських розтинів (40,9%).

Перинатальні наслідки розродження у жінок, які працюють з персональними комп'ютерами, характеризуються високою частотою асфіксії новонароджених (43,1%); незрілості (36,4%) і гіпотрофії (94,1%), а також постгіпоксичної енцефалопатії (36,4%). Перинатальні втрати, при цьому, складають 45,5‰.

Основними фаховими шкідливостями у жінок, які працюють з персональними комп'ютерами, є “сидячий спосіб життя” (86,0%); “постійні стреси” (72,0%); “шум у помешканні” (44,0%) і “неадекватна вентиляція” (32,0%), а серед різних шкідливих навичок можна виділити “паління” (90,9%); “частий ужиток кави” 90,0%); “нерегулярне харчування” (62,0%) і “регулярний вжиток алкоголю” (48,0%).

Характерними рисами психологічного статусу вагітних, працюючих з персональними комп'ютерами, є суперечливе поєднання почуття співчуття і співпереживання, виражене нюансування почуттів з одного боку, і підвищена дратівливість і уразливість, з іншого. Поріг толерантності до стресу в них знижений, захисним механізмом є обмежувальне поводження й інтелектуальна переробка.

Регуляція серцевого ритму у пацієнток, які працюють з відеодисплейними терміналами, на початку вагітності відбувається в умовах автономного контуру, що контролює нормальну роботу серця в стані спочинку. Надалі, виникає виражена напруга регуляторних механізмів, що виявляється централізацією керування серцевою діяльністю і різким зростанням активності симпатичної нервової системи.

Результати проведених радіоімунологічних досліджень свідчать, що у жінок, які працюють з персональним комп'ютером, з 28-29 тижнів розвивається фетоплацентарна недостатність, яка проявляється зниженням вмісту естріолу; з 32-33 тижнів зменшенням вмісту хоріонічного гонадотропіну; з 37-38 тижнів - зниженням вмісту прогестерону, пролактину і плацентарного лактогену та в 43,2% випадків - затримкою внутрішньоутробного розвитку плоду.

Розроблені лікувально-профілактичні заходи для жінок, які працюють з ПК, які включають:

соціально-гігієнічні заходи - зниження робочого тижня до 10 годин до 30-32 тижнів вагітності з наступною повною відмовою від цієї роботи;

психорелаксаційна терапія не раніше одного разу в 2 тижні з використанням елементів раціональної психотерапії, прогресивної м'язової релаксації й аутогенного тренування;

застосування препарату “Cerebrum compositum” у терміни 18-24 тижні по 1 ампулі в тиждень;

Використання розробленої нами лікувально-профілактичної методики у жінок, які працюють з персональними комп'ютерами, дозволяє запобігти мимовільного перериванню вагітності в ранні терміни; знизити частоту передчасних пологів у 4 рази; фетоплацентарної недостатності в 2,2 рази; гіпоксії плоду в пологах у 1,9 рази; аномалій пологової діяльності - у 1,9 рази; кесарських розтинів - у 1,9 рази; асфіксії новонароджених - у 1,8 рази; гіпотрофії - у 2,4 рази і постгіпоксичної енцефалопатії - у 2,3 рази, а також запобігти перинатальних наслідків.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Козодой Г.В., Дяченко Л.І., Іщенко І.В., Літвінчук В.В. Особливості акушерської та перинатальної патології у жінок-медпрацівників //Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1998. - №6. - С.84-86.

Іщенко І.В. Особливості акушерської та перинатальної патології у жінок, які працюють з персональними компютерами //Український науково-медичний молодіжний журнал. - 1999. - №1. - С.81-84.

Вдовиченко Ю.П., Шадлун Д.Р., Іщенко І.В., Кіяшко Г.П., Козодой Г.В., Пирля І.Л. Особливості стану здоровя жінок, які працюють з персональними компютерами //Журнал АМН України. - 1999. - №4. - С.714-723.

Вдовиченко Ю.П., Шадлун Д.Р., Козодой Г.В., Іщенко І.В. Профілактика акушерських та перинатальних ускладнень у жінок, які працюють з персональними компютерами //Журнал АМН України. - 2001. - №2. - С.

Шадлун Д.Р., Козодой Г.В., Іщенко І.В., Корчинська О.О. Вагітність і пологи у жінок, які працюють з персональним компютером //Тез. доп. ІІІ пленуму Асоціації акушерів-гінекологів України.- Ужгород. - 1999. - С.471-474.

Размещено на Allbest.ru