Екогенетичні фактори підвищеного ризику для здоровя дітей в умовах забрудненого фтором та солями важких металів довкілля

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

УДК 616.441..616.61-053.2..612.014.4

Косцик Наталія Романівна

Екогенетичні фактори підвищеного ризику

для здоровя дітей в умовах забрудненого фтором

та солями важких металів довкілля

Спеціальність 14.01.10 - педіатрія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті спадкової патології Академії медичних наук України

Науковий керівник: доктор медичних наук, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, Заслужений діяч науки и техніки України професор Гнатейко Олег Зіновійович, Інститут спадкової патології Академії медичних наук України, директор.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, Заслужений діяч науки и техніки України професор Коренєв Микола Михайлович., директор Інституту охорони здоров'я дітей та підлітків АМН України, завідувач відділу педіатрії;

доктор медичних наук, професор Сорокман Таміла Василівна, Буковинська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри факультетської педіатрії та медичної генетики.

Провідна установа: Київська медична Академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, кафедра педіатрії №2, м. Київ.

Захист дисертації відбудеться "12" грудня 2001 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованоїВченої Ради Д 64.609.02 при Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України(61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України(61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58).

Автореферат розісланий "9" листопада 2001р.

Вчений секретар

спеціалізованої Вченої Ради к.м.н., доцент Савво В.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Значне число досліджень останнього десятиріччя присвячено вивченню впливу несприятливих екологічних факторів на загальний стан здоров'я дітей і на окремі системи дитячого організму (Бочков Н. П., 1996). Взагалі, здоров'я дітей - це один з найбільш чутливих показників, які відображають стан довкілля (Вельтищев Ю. Є., 1992).

Проблеми та методи виявлення сімей та дітей з підвищеним ризиком для здоров'я в екологічно несприятливих регіонах складають основу екологічної генетики (екогенетики), вони повинні стати стрижневим напрямком у вивченні екопатології дитячого віку (Вельтищев Ю. Є., 1996).

У структурі дитячої захворюваності все більше місце займає дитяча ендокринна патологія, а саме патологія щитовидної залози, яка на даний час стоїть на другому місці після цукрового діабету серед ендокринних розладів в дитячому віці (Кандрор В. И, 1999; Жуковский М. А., 1995).

Щитовидна залоза відіграє значну роль у розвитку та рості дитини, впливає на формування імунітету, на структуру та ріст скелету, на розвиток центральної нервової системи, на діяльність легеневої, серцево-судинної, видільної систем та шлунково-кишкового тракту (Иллек Ю. Я. и др., 1990). У літературі є також дані про велику частоту поєднання ендокринної патології, зокрема тиреопатій з нефропатіями (Даминов М. А. и др., 1990).

Велике значення надають вивченню захворювань щитовидної залози, особливо епідеміологічним та імунологічним аспектам тиреопатій (Davis P.G., 1997). Тиреоїдна патологія у дітей є надзвичайно різноманітною, носить спадковий характер, і, як показують дослідження різних вчених за останні роки, частота та структура її залежить і від дії шкідливих факторів оточуючого середовища (Майданник В. Г. та ін., 1995; Терещенко И. В. и др., 1997).

Одним із проявів несприятливого впливу екологічно забрудненого довкілля на дитячий організм, зокрема на його ендокринну систему, може бути вплив важких металів та фтору на щитовидну залозу дитини (Михайлець Н. Д. та ін., 1996). Як відомо з даних літератури, щитовидна залоза та нирки є органами, які найчастіше відповідають на несприятливий вплив довкілля змінами свого функціонального стану, отож екогенетичне дослідження ролі несприятливих факторів у розвитку екозалежних тиреопатій, методів їх діагностики та лікування нам видалося доцільним (Древаль А. В. и др., 1999; Герасимов Г. А., 1996). Моделлю маркерної патології у дітей для медико-генетичного консультування нами була обрана саме щитовидна залоза.

У зонах екологічної небезпеки достовірно збільшуються показники дитячої захворюваності, смертності немовлят та дітей, частоти невиношування вагітності й природжених вад розвитку. Також підвищується частота відхилень у нервово-психічному та фізичному розвитку дітей, прояви вторинного імунодефіциту, на фоні якого часто розвиваються тиреопатія та нефропатія у дітей. Щитовидна залоза однією з перших у ланцюгу нейроендокринної регуляції реагує на шкідливий вплив екзогенних факторів. Ця патологія веде до ранньої хронізації захворювань та інвалідизації дітей, спостерігається стійка тенденція до її росту, особливо в умовах погіршення екологічної ситуації, що і обумовлює необхідність активної ранньої діагностики тиреопатій в умовах хімічного забруднення довкілля, вчасного їх лікування та профілактики виникнення.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертаційна робота виконана в рамках комплексних тем “Вивчити роль екзогенних та ендогенних факторів у виникненні та перебігу захворювань щитовидної залози у дітей” № державної реєстрації 0294U001255, “Дослідження екогенетичних ефектів хімічного забруднення довкілля на організм дітей і репродуктивну функцію жінок” № державної реєстрації 0196U006741 та “Розробка принципів діагностики, лікування та профілактики захворювання, що пов'язане з інтоксикацією генотоксичними чинниками (симптомокомплекс у дітей с.м.т. Соснівка, Львівська область)” № державної реєстрації 0199U001344, які пов'язані із державною програмою “Діти України”.

Мета роботи: вивчити вплив екологічних та генетичних чинників на виникнення тиреопатій у дітей в регіоні, забрудненому фтором та солями важких металів і розробити принципи медико-генетичного консультування та медикаментозної корекції екозалежних тиреопатій у дітей.

Для досягнення мети даної роботи нами виконувались наступні задачі дослідження:

1. Провести епідеміологічний аналіз чатоти екопатології ЩЗ у дітей із хімічно забрудненого довкілля та вивчити функціональний стан гіпофізарно-тиреоїдної системи у дітей з екологічно несприятливого регіону.

2. Вивчити інформативність показників гуморального імунітету, рівня антитіл до тиреоглобуліну як можливих імунних маркерів екозалежних тиреопатій.

3. Визначити GSTM”+” та GSTM”-” - генотипів як генетичних маркерів відповіді організму на токсичну дію екологічно несприятливих факторів зовнішнього середовища.

4. Провести генеалогічний аналіз сімей обстежуваних дітей, визначити вклад генетичної та середовищної компоненти в розвиток екозалежних тиреопатій у дітей.

5. Обгрунтувати принципи медико-генетичного консультування та розробити комплекс лікувально-профілактичних заходів для обстежених дітей, що проживають в екологічно несприятливому регіоні.

Об'єкт дослідження - діти із клінічними проявами тиреопатій та практично здорові діти із регіону, забрудненого фтором та солями важких металів, діти з тиреопатіями та практично здорові діти із екологічно чистого регіону.

Предмет дослідження - екогенетичні фактори ризику виникненення екопатології ЩЗ у дітей із хімічно забрудненого регіону.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше виявлено високу частоту ураження щитовидної залози у дітей в умовах забрудненого фтором та солями важких металів довкілля, що реалізується на фоні парціальної недостатності імунореактивної системи організму. Вперше визначено генетично детерміновану схильність дітей до ураження щитовидної залози хімічними факторами, що підтверджена шляхом визначення наявності GSTM-гену, який відповідає за детоксикаційну функцію організму. Доведено наявність початкової гіперфункції з подальшою гіпофункцією ЩЗ, а також прояви субклінічного гіпотиреозу при дослідженні функціонального стану щитовидної залози у дітей в умовах хімічно забрудненого довкілля. Удосконалено алгоритм активної ранньої діагностики тиреопатій, розроблено схему вчасного їх лікування та профілактики виникнення.

Практичне значення одержаних результатів. Науково-практична цінність роботи визначена вивченням екогенетичних маркерів розвитку тиреопатій у дітей з екологічно несприятливого регіону для визначення груп ризику з виникнення екозалежних тиреопатій, розробки принципів медико-генетичного консультування, специфічних профілактичних та лікувальних заходів, запропонованих та апробованих клінічно в популяції з підвищеним ризиком виникнення тиреопатій. Підтверджено доцільність використання запропонованих анамнестично-клінічних даних, результатів об'єктивних, сонографічних, імунологічних, радіоімунологічних, молекулярно-генетичних і генеалогічних досліджень з метою ранньої діагностики, активного виявлення та вчасного лікування тиреопатій у дітей з екологічно несприятливого регіону. Визначено вклад генетичної і середовищної компоненти у виникнення екозалежної патології шитовидної залози. Розроблено принципи медико-генетичного консультування дітей з екозалежними тиреопатіями. Дано практичні рекомендації попередження виникнення, профілактики прогресування та медикаментозної корекції екозалежних тиреопатій, що можуть застосовуватись в педіатрії та дитячій ендокринології.

Впровадження результатів дослідження в практику. Результати роботи впроваджені у діагностичний та лікувальний процеси відділень Львівської обласної дитячої клінічної лікарні, Львівського міжобласного медико-генетичного центру, першої міської лікарні та міської поліклініки с.м.т. Соснівка, включені в процес викладання курсу медичної генетики на базі кафедри пропедевтики дитячих хворіб Львівського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Автор провела пошук літературних джерел у комп'ютерній базі даних Medline, вибрала тему праці, довела пріорітетність, доцільність і необхідність здійснення задуму, визначила мету, завдання, об'єм та методи дослідження хворих, самостійно провела генеалогічні, клінічні методи обстеження, ультразвуковий огляд всіх обстежених дітей та членів їх родин, проаналізувала дані імунологічного, радіоімунологічного та молекулярно-генетичного обстеження і статистично опрацювала весь отриманий матеріал, створивши комп'ютерний реєстр. Узагальнила отримані результати, послідовно впроваджуючи їх у практику, виявлені закономірності сформулювала у висновки, надала практичні рекомендації, підготувала текст дисертації та наукові матеріали до друку.

Пошукувач вивчила функціональний стан щитовидної залози у дітей з екологічно несприятливого регіону (клінічне та ультразвукове обстеження, визначення рівню Т3, Т4, ТТГ), провела аналіз родоводів обстежуваних дітей, визначила генетичну та середовищну копоненту в генезі екозалежних тиреопатій у дітей, вивчила інформативність показників гуморального імунітету, рівню антитіл до тиреоглобуліну як можливих імунних маркерів екозалежних тиреопатій, визначила GSTM “+” та GSTM “-” -генотип як генетичний маркер відповіді організму на токсичну дію екологічно несприятливих факторів зовнішнього середовища, вивчила динаміку екозалежної патології щитовидної залози в процесі лікування з метою обгрунтування принципів медико-генетичного консультування та розробки комплексу лікувально-профілактичних міроприємств для обстежуваних дітей, що проживають в екологічно несприятливому регіоні.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, що включені до дисертації доповідались на II з'їзді медичних генетиків України (Львів, 1995), 1 Міжнародному медичному конгресі студентів і молодих вчених (Тернопіль, 1997), 2 Міжнародному медичному конгресі студентів і молодих вчених (Тернопіль, 1998), Науково-практичній конференції генетиків Західного регіону України (Львів, 1998), 10 з'їзді педіатрів України (Київ, 1999), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Екологія і здоров'я дітей” (Чернівці, 1999) та Міжнародній конференції “Placentologic monitoring studies and ecotoxicologic aspects of genetic disease” (Краків, 2000).

Публікації. Опубліковано 21 друковану роботу у республіканських та міжнародних виданнях, з них 5 журнальних статей, з яких три - одноосібні, наукові праці в збірниках та тези республіканських і міжнародних конгресів.

Структура та обсяг дисертації. Робота виконана на 149 сторінках друкованого тексту, складається із вступу, огляду літератури, розділу власних досліджень, який включає 6 підрозділів, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку 269 використаних джерел, на 19-ти сторінках. Дисертація ілюстрована 41 таблицею, 10 рисунками, що займає 9 сторінок в тексті.

тиреопатія діти забруднений фтор

Основний зміст роботи

Об'єм і методи дослідження. Для вирішення поставлених у даній роботі завдань нами проводились наукові дослідження під час щорічних експедиційних виїздів в с.м.т. Соснівка Червоноградського району Львівської обл. - регіон, забруднений фтором та солями важких металів.

За інформацією обласної санітарно-епідеміологічної служби Львівської області за № 1310/014 від 13.05.1996 р. виявлено підвищений вміст у грунті таких важких металів, як Hd, Pb, Mn, Cr, Cd, Ni та Fe, а також збільшений рівень фтору (F) у питній воді (більше ніж 2,58 мг/л при N 1,5 мг/л).

Протягом 1996-2000 р.р. нами було обстежено 286 дітей з патологією щитовидної залози (ЩЗ), нирок, дихальної системи, серцево-судинної системи та гіпоплазією зубної емалі. Вік обстежених дітей сягав від 3 до 15 років.

Всім дітям було проведено клінічне та ультразвукове дослідження, зібрано генеалогічний анамнез, у 69 дітей з тиреопатіями (ТП) в 1997 році та 31 дитини із ТП в 1998 році обстежено рівень гормонів Т3 та Т4 ЩЗ та ТТГ гіпофізу, у 30 дітей з ТП у 1998 році та 17 дітей з ТП у 1999 році проведено імунологічне дослідження та у 27 дітей - молекулярно-генетичне дослідження на наявність GSTM1-гену, його активного (GSTM1АВ) чи пасивного (GSTM10/0) аллелю.

Контрольну групу складали 250 відносно здорових дітей із екологічно чистого регіону (ЕЧР) м. Львова, які були обстежені в СШ №76 та ДДУ №48 та №125 м. Львова та 40 дітей із ЕЧР, хворих на ТП, що перебували на стаціонарному лікуванні у Львівській обласній дитячій клінічній лікарні в період 1997-1998 р.р. Всі діти, хворі на ТП, оглянуті ендокринологом та отримували специфічну терапію. У 40 дітей із групи здорових з ЕЧР проведено аналіз анте-, інтра- та постнатальних неспецифічних факторів ризику формування тиреопатій, нефропатій та патології зубів, частоти професійних шкідливостей та шкідливих звичок у батьків, частоти захворювань у матерів та родичів I, II та III ст. спорідненості. У 37 із 250 (14,8%) хворих на тиреопатію у групі здорових дітей з ЕЧР проведено аналіз скарг та об'єктивного стану, а також обстежено рівень гормонів Т3 та Т4 ЩЗ, ТТГ гіпофізу та рівень імуноглобулінів А, M та G в сироватці крові.

Проаналізовано результати УЗ скринінгу всіх 286 дітей та 391 членів їх сімей на предмет виявлення патології ЩЗ та внутрішніх органів.

Проведено генеалогічний аналіз 93 сімей обстежених дітей, з них - 37 сімей з наявністю хворих на ТП. Відомості зібрані про всіх родичів І, ІІ та ІІІ ступеню спорідненості, з них 688 родичів І, ІІ, ІІІ ст. сп. у сім'ях з ТП. З метою уточнення значення спадкових факторів в формуванні захворювань ЩЗ було проведено порівняльний аналіз отриманих даних сімей обстежених дітей, обтяжених по ТП з даними 40 загальнопопуляційних сімей, взятих методом випадкової вибірки, де отримані дані про 667 членів сімей.

Із числа обстежених дітей у 56 хворих спостереження проводились в динаміці лікування. Всім обстеженим дітям було призначено лікування, спрямоване на виведення токсинів з організму дитини, корекцію мембранопатологічних змін, антиоксидантний захист організму та специфічне лікування тиреопатій йодистими препаратами. Дітям з клінічною маніфестацією екопатології призначалися пектин, аевіт, вітамін В 6, рибоксин та антиструмін у вікових дозах (згідно з Європейським консенсусом “Ендемічний зоб”, 1999 р.).

Стандатиризована методика УЗО щитовидної залози включає в себе визначення положення, форми, анатомічних розмірів та об'єму ЩЗ, характеристику зображення паренхіми, ступінь ехощільності органу та однорідність чи неоднорідність структури.

Імунологічні дослідження (визначення рівня гуморального імунітету) проводилися за методом радиальної імунодифузії за Mancini, 1970. Визначення рівня титру антитіл до тиреоглобуліну (ТА до ТГ) проводились за методикою Бойко Н.І., Стефанюк А.М., Павловського М.П., 1990.

Визначення рівня гормонів трийодтироніну, тетрайодтироніну ЩЗ та тиреотропного гормону гіпофізу проводились радіоімунологічним методом з наступним вирахуванням тиреоїдного індексу (ТІ).

Визначення GSTM-1-генотипу проводилось молекулярно-генетичним методом в лабораторії Centre Hospitalier Universitaire, Clermont-Ferrand, France методом полімеразної ланцюгової реакції (PCR), 1996.

Вклад середовищної і генетичної компоненти у виникнення тиреопатій у дітей визначений за моделями мультифакторіального походження патології D. S. Falkoner, 1965 i J. H. Edwards, 1969.

Отримані дані опрацьовані за загальноприйнятими методами математичної статистики з використанням t-критерію Стьюдента, ?^2- критерію Пірсона (для непараметричних показників) та багатоградаційного дисперсійного аналізу однофакторного комплексу. Статистична обробка отриманих даних була виконана за допомогою ЕОМ в програмному середовищі MATLAB.

Результати досліджень та їх обговорення. Шляхом масового і подальшого селективного скринінгу було обстежено 286 дітей та 391 членів їх сімей. Вік дітей був від 3 до 15 р.р., стать - 47,4% хлопців та 52,6% дівчат.

Встановлено, що дія несприятливих чинників хімічно забрудненого довкілля поширюється не тільки на кісткову, але й на видільну, травну систему і найбільше - на ендокринну систему, особливо на щитовидну залозу.

Серед обстежуваних нами дітей із ЕНР частота тиреопатій сягала 137 із 286 дітей (47,9%), частота нефропатій - 194 із 286 дітей - 67,8%, а частота гіпоплазії емалі зубів - 214 із 386 (74,8%), причому у більшості дітей (66,1%) ця патологія була поєднаною.

Отже, нами спостерігались діти з тиреопатіями - 137 дітей із 286 (47,9%), діти без тиреопатій - 134 із 286 (46,8%) та 15 відносно здорових дітей (5,3% обстежених).

Захворювання ЩЗ завжди супроводжувалося захворюванням нирок - нефропатією (НП), гіпоплазієюемалі зубів (ГП), або поєднанням цієї патології. Отже, групи обстежених розділилися наступним чином:

група ТП+ГП - 27 дітей із 286 (9,4%)

група ТП+НП - 25 дітей із 286 (8,7%)

група ТП+ГП+НП - 85 дітей - 29,7% всіх обстежених.

Діти без ТП:

група ГП - 50 із 286 (17,5%)

група НП - 32 дітей (11,2%)

група ГП і НП - 52 обстежених (18,2%).

Щодо анте-, інтра- та постнатальних факторів формування тиреопатій: у матерів при вагітності загроза викидню - 9,0%, токсикоз І половини - 59,0%; токсикоз ІІ половини - 33,0%; захворювання ЩЗ у матері - 7,0%; патологічні пологи - 15,0%; асфіксія в пологах - 11,0%, що у 2-7 разів перевищує такі ж показники у групі контролю. У дітей: раннє штучне вигодовування - 61,0%; часті ГРЗ - 49,0%; гіпотрофія новонароджених - 7,0%; часті дитячі інфекції - 30,0% та діатез - 27,0%, що теж значно перевищує такі ж показники у групі контролю.

Професійні шкідливості батьків (виробничий шум, пил, хімічна забрудненість, вібрація, наявність солей важких металів): у матерів - 26,0%; у батьків - 39,0%. Шкідливі звички у батьків: куріння - 50,0% та зловживання алкоголем - 31,0%, що у 2-9 разів перевищує дані контрольної групи.

Ми зробили аналіз скарг та об'єктивного стану у обстежених дітей: збудження, лабільність емоцій зустрічались у 31 з 93 дітей (33%); загальмованість, в'ялість - у 17 з 93 (18%); головні болі та втомлюваність - 51 з 93 дітей (62%); анорексія - 27 з 93 (29%); пітливість - 6 з 93 (6%), що у 1,5-3 рази частіше, ніж у дітей групи контролю. За даними об'єктивного стану незадовільний стан - у 16 з 93 (17,0%); блідість шкіри - 11 з 93 (12,0%); мікрополіаденіт - 33 з 93 (36,0%) та збільшення щитовидної залози при пальпації у групах дітей з тиреопатією - 33 з 36 дітей (97,5%).

Нами була визначена частота різних захворювань у родичів І ступеня спорідненості обстежених дітей. Частота тиреопатій у матерів обстежених - 14,0%; у сібсів - 19,0%; частота уражених нефропатією матерів - 15,0%, батьків - 2,0% та сібсів - 28,0%.

Після збору генеалогічного анамнезу та проведення клінічного огляду дітей з ТП із ЕНР було виявлено високий рівень анте-, інтра- та постнатальних неспецифічних факторів ризику формування патології ЩЗ, нирок та зубів у обстежуваних дітей, встановлено високу частоту професійних шкідливостей та шкідливих звичок у їх батьків, збільшення частоти скарг та незадовільного об'єктивного стану у обстежуваних в порівнянні з контролем, виявлено частоту супутньої патології, а також високу частоту захворювань у родичів Іст. спорідненості обстежуваних дітей з екозалежними ТП із ЕНР.

У роботі широко використовувалоя ультразвукове дослідження ЩЗ, не тільки як один з методів комплексного обстеження хворих з ТП, і спостереженням за динамікою патологічного процесу, але і для проведення масового та селективного скринінгу в даному регіоні.

УЗД є об'єктивним, діагностично цінним та неболючим методом обстеження, що дозволяє розширити діагностику ТП у обстежуваних дітей за рахунок активного виявлення цієї патології.

Частота тиреопатій серед обстежуваних дітей за даними УЗД сягала: 1996 - 39,8%; 1997 - 58,5%; 1998 - 62,0%; 1999 - 34,4%, а у 2000 р. - 27,5%. Для порівняння із контрольною групою (250 дітей із екологічно чистого регіону) - 14,8% захворювань ЩЗ. Зі всіх дітей, що страждають тиреопатією 86,0% мали ще й супутню патологію нирок, а 72,0% ще й супутню патологію зубної емалі, 59,0% - нефропатію та гіпоплазію зубної емалі, 19,0% - супутню патологію шлунково-кишкового тракту.

По структурі тиреопатій: зоб І ст.: 1996 - 12,9%; 1997 - 30,5%; 1998 - 38,0%; 1999 - 27,8%; 2000 - 22,5%. зоб ІІ ст.: 1996 - 18,2%; 1997 - 23,1%; 1998 - 22,0%; 1999 - 4,9%; 2000 - 3,75%. аутоімунний тиреоідит: 1996 - 8,2%; 1997 - 4,8%; 1998 - 2,0%; 1999 - 1,7%; 2000 -1,25%. Діагноз зобу І ст. та ІІ ст. підтверджувався ультразвуковим оглядом з вираховуванням об'єму ЩЗ та порівняням з рекомендованими ВООЗ у 1997 р. верхніми межами норми, а аутоімунного тиреоідиту - ще й імунологічним визначенням рівня антитіл до тиреоглобуліну.

Отже, по структурі тиреоїдної патології згідно УЗД найчастіше у обстежуваних дітей зустрічалися зоб І ст. - 62,0%, зоб ІІ ст. 29,2%, а частка АТ складала 8,2%.

Причому при обстеженні в динаміці частота зобу I ст. зросла з 12,9% у 1996 до 38,0% у 1998 р., зате в 2000 р. знизилась до 22,5%. Частота зобу ІІ ст. була найвищою в 1997 - 23,1%, а в 2000 р. знизилась до 3,75%. Частота АТ зменшилась від 8,2% у 1996 р. до 1,25% у 2000 р. (див. рис. 1).

Зниження відсотку тиреопатій, особливо АТ можна пояснити ефектом від проведеного лікування, розпочатого в 1997 році, в 1998 році - приєднанням специфічної терапії ТП йодистими препаратами, при АТ - гормонами ЩЗ.

Обстеження рівню гормонів Т3, Т4 ЩЗ та ТТГ гіпофізу дозволяє нам найбільш точно відобразити функціональну активність ЩЗ у дітей, особливо при екопатології. Статистично достовірно доведено дані літератури про первинну гіперфункцію з наступною гіпофункцією ЩЗ при поступленні в організм ряду хімічних речовин.

Радіоімунологічним методом було виявлено гормональний маркер екозалежних тиреопатій, тобто визначення функціонального стану ЩЗ.

Рівень гормону Т3 при первинному обстеженні перебував на верхній межі норми: при зобі І ст. - 3,04 нмоль/л (р<0,001 в порівнянні з гр. контролю), при зобі ІІ ст. - 2,54 нмоль/л (р<0,001) та при АТ - 2.4 нмоль/л (р<0,001), а при повторному обстеженні через 1,5 р. без лікування знизився до 1,97 нмоль/л (р<0,05) при зобі І ст., 2,08 нмоль/л (р<0,05) при зобі ІІ ст. та значно зріс до 2,63 нмоль/л (р<0,001) при АТ, що можна пояснити, очевидно, подібним патогенезом АТ з дифузним токсичним зобом.

Рівень гормону Т4 при первинному обстеженні перебував на верхній межі норми (122,33 нмоль/л (р<0,001) при зобі І ст., 120,25 нмоль/л (р<0,001) при зобі ІІ ст. та 114,12 (р<0,05) нмоль/л при АТ). Через 1,5 р. при повторному обстеженні рівень Т4 статистично достовірно відрізнявся від норми в сторону зниження: при зобі І ст. - 60,34% нмоль/л (р<0,001), при зобі ІІ ст. - 75,25 нмоль/л (р<0,001) та при АТ - 56,0 нмоль/л (р<0,001), що очевидно, доводить фазу гіпофункції ЩЗ.

Рівень гормону ТТГ знаходився в межах вікової норми, хоча в динаміці обстеження підвищився при зобі (при зобі І ст. - з 1,19 мМЕ/л до 1,45 мМЕ/л (р<0,01), при зобі ІІ ст. з 1,27 мМЕ/л до 1,40 мМЕ/л (р>0,05) та незначно знизився при АТ (з 1,36 мМЕ/л до 1,30 мМЕ/л (р>0,05).

Зростання рівню ТТГ гіпофізу з одночасним суттєвим пониженням рівню Т4 ЩЗ дає можливість підтвердити дані літератури про наявність скритого, субклінічного гіпотиреозу у дітей з екозалежним зобом.

Найбільш виразним показником функції ЩЗ був тиреоїдний індекс, який в нормі становить 60-120. При первинному обстеженні дітей з ТП він становив 136,01 та вказував на гіперфункцію ЩЗ, при повторному знизився до 56,8, що свідчило про гіпофункцію ЩЗ (див. рис. 2).

Як видно з результатів багатоградаційного дисперсійного аналізу для однофакторного комплексу рівню гормонів Т3, Т4 ЩЗ та ТТГ гіпофізу дія організованих, постійних факторів (забруднене фтором та солями важких металів довкілля) була статистично доведена і посилювалась з кожним роком, особливо на рівень гормону Т4 (частка участі постійних факторів сягала від 37% до 59%). Значимість дії постійного фактору була статистично вірогідною у всіх випадках порівняння рівнів Т3, Т4 та ТТГ в динаміці.

Нами теж був виявлений тісний імуногормональний зв'язок та участь гуморальної ланки імунітетту в генезі екозалежних тиреопатій.

Рівень IgА в 1998 році при зобі суттєво не відрізнився від рівню контрольної групи здорових дітей: 1,61 г/л (p<0,05) при зобі І ст., 1,58 г/л (p<0,05) при зобі ІІ ст. та був знижений до 1,28 г/л (p<0,05) при АТ. В 1999 р. рівень IgА зріс до 1.82 г/л (p<0,05) при зобі І ст., 1,65 г/л (p>0,05) при зобі ІІ ст. та 1,52 г/л (p>0,5) при АТ.

Показники рівню Ig M були достовірно вищими від норми і від показників контрольної групи здорових дітей, що відповідає даним літератури, і становили в 1998 р.: при зобі І ст. - 1,63 г/л (p<0,05), при зобі ІІ ст. - 1,75 г/л (p<0,01) та при АТ - 1,52 г/л (p<0,05). В 1999 р. рівень IgM зріс до 2,06 г/л (p<0,001) при зобі І ст., 1,79 г/л (p<0,05) при зобі ІІ ст. та до 2,16 г/л (p<0,001) при АТ.

Згідно з даними літератури про імунну недостатність у дітей з екопатологією, рівень IgG при наших обстеженнях теж був достовірно нижчим: 10,08 г/л (p>0,05) при зобі І ст., 9,29 г/л (p<0,05) при зобі ІІ ст. та 7,19 г/л (p<0,001) при АТ у 1998 р. У 1999 р. він зріс до 10,41 г/л (p>0,05) при зобі І ст., 10,81 г/л (p>0,05) при зобі ІІ ст. та 10,97 г/л (p>0,05) при АТ та суттєво не відрізнявся від рівню здорових, що, можна пояснити, очевидно, впливом медикаментозної корекції.

Дія організованих, постійних факторів була статистично доведена і при вивченні гуморального імунітету. Частка участі постійних факторів була максимальною (22% - 65%) у хворих з аутоімунним тиреоідитом. Значимість дії постійного фактору була статистично вірогідною, особливо при визначенні рівню IgM та IgG в динаміці.

Під впливом лікування, ймовірно, змінилось співвідношення концентрацій IgG: IgA: IgM з 83:13,6:14,4 у 1998 р. до 83:12,3:12 у 1999 р. (при нормі 83:9:8), а також співвідношення IgA/IgM з 5,76 до 5,9, що вказувало на еутиреоїдний зоб.

Наші дослідження рівню ТА до ТГ підтверджують цінність цього методу при ТП, особливо при АТ. Високий ТА до ТГ (1:32; 1:64) виявився тільки при АТ та статистично достовірно не виявлявся у здорових дітей (p<0,001). При зобі в більшості випадків виявився титр 1:8; 1:16, а при обстеженні в динаміці; при приєднанні специфічної терапії гормонами ЩЗ - переважав низький ТА до ТГ, такий як 1:2; 1:4.

Найбільш сучасним та показовим методом виявився метод визначення GSTM-1-генотипу для мультифакторіальних захворювань, що можна вважати як генетичний маркер для знаходження груп високого ризику захворювань, спричинених інтоксикацією. Такі обстеження були проведені і нами.

Наші дані співпадаютть із даними французьких вчених про високу частоту GSTM10/0-генотипу у дітей з екопатологією (відсоток таких дітей - 74,1% за нашими даними, 76,9% - за даними французьких вчених). У дітей із екопатологією, у яких ген GSTM1 перебував у пасивній формі GSTM10/0, що відповідає за функцію детоксикації, в 3 рази частіше зустрічалась патологія ЩЗ, в 2,5 рази - патологія нирок, ГЕЗ виникала частіше в 2 рази, а патологія шлунку та ЖВШ - в 1,5 рази. Серед захворювань ЩЗ найчастіше зустрічалась зоб - 35% зоб І ст. та 30% зоб ІІ ст.

Ці дані підтверджують, що делецію гену GSTМ1 (GSTM10/0 генотип) можна розглядати як достовірний генетичний маркер для знаходження груп високого ризику багатьох захворювань, спричинених середовищними та генетичними факторами, маніфестація яких залежить від недостатку

детоксикації. Високий рівень генотипу GSTМ10/0 в пацієнтів з ТП вказує на вплив певних токсичних чинників навколишнього середовища в патогенезі цього поширеного захворювання (рис.3).

Для визначення генетичної та середовищної компоненти у генезі екозумовлених захворювань ЩЗ ми вираховували частоту ураження тиреопатіями родичів І, ІІ та ІІІ ст. спорідненості обстежуваних дітей за моделлю Edwards та проводили оцінку успадкування схильності до тиреопатій в сім'ях пробандів обстежуваних дітей за моделлю Falconer.

Частота тиреопатій у родичів дітей із екологічно несприятливого регіону становила 4,07% та була в 1,8 разів вища, ніж у родичів дітей із групи контролю №2 (відносно здорові діти з ЕЧР). Частка спадковості у розвитку ТП в сім'ях дітей з ГЩЗ складає 28,32%, а в сім'ях дітей з АТ - 25,61%. Відповідно доля середовищних факторів: 71,68% для родичів дітей з зобом та 74,39% для родичів дітей з АТ.

Ці дані свідчать про спадкову схильність до тиреопатій та вказують на мультифакторіальний генез даної патології, яка виникала внаслідок спільного впливу генетичних та екзогенних факторів.

Нами виявлено також генетичний ризик успадкування схильності до тиреопатій для родичів І ст.сп. дітей із зобом = 16,8%, в т.ч. для батьків - 18,2%, для сібсів - 18,6%. Для родичів І ст. сп. дітей з АТ - 29,2%, в т.ч. для батьків - 25,2%, для сібсів - 38,8%. Генетичний ризик успадкування схильності до тиреопатій для родичів ІІ ст.сп. дітей із зобом та АТ - 11,2%.

Пізнання закономірностей успадкування і природи мультифакторіальних захворювань має величезне значення: для виявлення осіб з високим ризиком захворювання внаслідок спадкової схильності; для прогнозування перебігу захворювання та медико-генетичного консультування сімей; для вибору методів диференційованої профілактики, цілеспрямованого проведення диспансеризації сімей з спадковою патологією.

Порівняльним клініко-лабораторним аналізом доведена висока ефективність лікування дітей ентеросорбентами, мембранопротекторами, антиоксидантами та препаратами йоду, що спостерігались в динаміці за п'ять років. Нашими даними доводиться висока ефективність проведеної терапії: знизилась частота тиреопатій у обстежених дітей від 62% до 27,7%. Суттєво знизилась частка АТ та зобу ІІ ст. У 1/4 обстежених дітей наступило покращення загального стану. Рівень скарг зменшився: на збудження і лабільність емоцій - в 10 разів, головні болі та втомлюваність - в 3 рази, загальну слабість - у 2 рази, загальмованість, сонливість - в 3 рази, анорексію та пітливість - у 2 рази (рис.4).

Суттєво змінився і рівень гормонів ЩЗ: рівень Т3 виріс з 1,95 нмоль/л до 2,33 нмоль/л, що не відрізняється від рівню здорових дітей, рівень Т4 - з 50,88 нмоль/л до 72,68 нмоль/л, а рівень ТТГ знизився від 1,94 мМЕ/л до 1,15 мМЕ/л, що вказує на достатній позитивний ефект від проведеної специфічної терапії зобу - антиструміном, АТ-тиреоїдином та L-тироксином у вікових дозах.

Рівень IgA майже не змінився (1,44 г/л у дітей до лікування та 1,37 г/л після лікування), суттєво знизився рівень IgM - з 1,65 г/л до 1,26 г/л, що не відрізнялось від рівня IgM у здорових. Рівень IgG зріс від 8,09 г/л до 11,11 г/л, що теж майже не відрізнялось від рівня здорових дітей (11,9 г/л).

Співвідношення різних класів IgG: IgA: IgM становило 83:8:9, та очевидно, наближалось до норми. Співвідношення IgG/ IgM у дітей після лікування зросло до 8,82 (проти 4,84 у дітей до лікування) та теж наближалось до норми.

У дітей після лікування достовірно знизився рівень високих ТА до ТГ, таких як 1:128, 1:64, 1:32 та зріс рівень низких ТА до ТГ, що очевидно вказує на користь від отриманої терапії.

Отже, після проведених обстежень нами встановлена висока частота тиреопатій серед дітей даного регіону (забрудненого фтором та солями важких металів) - до 62,0%. Тиреопатія у цих дітей супроводжувалась нефропатією та гіпоплазією емалі зубів. Нами було виявлено високий рівень неспецифічних факторів ризику формування екопатології у дітей з ЕНР, а також збільшення частоти скарг та порушення загального об'єктивного стану в порівнянні із дітьми з групи контролю.

Методом УЗ скринінгу ми обстежили 286 дітей та 391 їх родичів і виявили високу частоту тиреопатій у даному регіоні.

Визначення рівню гормонів Т3 та Т4 ЩЗ і ТТГ гіпофізу та вирахування тиреоїдного індексу доводить наявність початкової гіперфункції з подальшою гіпофункцією у обстежених дітей і прояви субклінічного гіпотиреозу.

Наявність імуногормональних зв'язків при вивченні гуморального імунітету, а також визначення підвищеного рівню ТА до ТГ дозволяє нам використовувати ці дослідження як імунологічний маркер для екозалежної патології ЩЗ у дітей з ЕНР.

Найбільш цінним методом у дослідженні схильності до екозалежних ТП було молекулярно-генетичне визначення GSTM-генотипу. Наявність GSTM1-гену у його активній формі GSTM1АВ (що відповідає за функцію детоксикації) у декілька разів зменшувала прояви екозахворювань ЩЗ, нирок, ШКТ та зубів.

При допомозі моделі Edwards та Falconer ми виявили високу частоту ураженості тиреопатіями родичів обстежених дітей, а також високий генетичний ризик успадкування схильності до тиреопатій в сім'ях обстежених.

Нами була доведена висока ефективність проведеної терапії ентеросорбентами, антиоксидантами, мембранопротекторами та специфічного лікування препаратами йоду та гормонами щитовидної залози.

Схема медико-генетичного консультування включає в себе встановлення діагнозу, передбачення наслідків, ймовірність успадкування, засоби профілактики і лікування екозумовлених тиреопатій у дітей із ЕНР та передбачає крім масового скринінгу (загальний огляд з клінічними методами обстеження) селективний скринінг із подальшим клініко-генеалогічним аналізом, гормональним, імунологічним та молекулярно-генетичним обстеженням.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі про вплив екологічних і генетичних чинників на виникнення ТП в регіоні, забрудненому фтором та солями важких металів, визначення гормональних, імунологічних та генетичних маркерів екозалежних ТП, розробку прнципів МГК та медикаментозну корекцію екозалежних ТП у дітей.

2. На комплексний вплив несприятливих чинників забрудненого солями важких металів та фтором довкілля в першу чергу реагувала ендокринна система, зокрема щитовидна залоза у дітей. Зміни з боку щитовидної залози проявлялись у вигляді зобу І-го ступеня, зобу ІІ-го ступеня та аутоімунного тиреоідиту.

3. Частота тиреопатій у дітей обстеженої групи становила у 1996 році - 39,8%, у 1997 р. - 58,5%, у 1998 р. - 62,0%, у 1999 р. - 34,4% та у 2000 р. - 27,5%, що свідчить про сповільнення росту частоти екозалежних тиреопатій у зв'язку із приєднанням специфічної терапії йодистими препаратами до комплексу ентеросорбентів, антиоксидантів та мембранопротекторів, яка зменшила клінічні прояви синдрому екологічної дезадаптації у обстежуваних дітей, нормалізувала функцію ЩЗ та показники імунологічної системи у дітей.

4. Обстеження функціонального стану ЩЗ у дітей з екозалежними тиреопатіями доводить наявність початкової гіперфункції з подальшою гіпофункцією ЩЗ, виявленими шляхом вирахування тиреоїдного індексу та прояви субклінічного гіпотиреозу у обстежуваних дітей з ЕНР, що служать ймовірними гормональними маркерами екозалежних тиреопатій.

5. За даними імунологічних обстежень у дітей з екозалежними тиреопатіями спостерігалось достовірне підвищення рівня IgM на фоні парціальної недостатності імунореактивної системи організму, а також підвищення рівня ТА до ТГ, що являється ймовірним імунологічним маркером екозалежних тиреопатій.

6. Дослідження GSTМ-1-генотипу підтверджує дані про суттєве збільшення частоти патології ЩЗ (у 3 рази), патологію нирок (у 2,5 рази), гіпоплазію зубної емалі (у 2 рази), захворювання ШКТ та ЖВШ (у 1,5 рази) при наявності GSTM1-гену у його пасивній формі GSTM10/0, що розглядається як ймовірний генетичний маркер відповіді організму на інтоксикацію.

7. Частка генетичної компоненти у розвитку тиреопатій у родичів дітей з гіперплазією щитовидної залози, що проживають в екологічно несприятливому регіоні, становить 28,32%, у родичів дітей з аутоімунним тиреоідитом - 25,61%, що свідчить про високий генетичний ризик. Частка середовищної компоненти відповідно 71,68% та 74,39%. Генетичний ризик успадкування схильності до тиреопатій в сім'ях дітей з ГЩЗ для родичів І ст.сп. - 16,8%, для родичів ІІ ст. сп. - 11,2%, в сім'ях дітей з АТ для родичів І ст. сп. - 29,2%, для родичів ІІ ст. сп. - 11,2%.

8. До схеми медико-генетичного консультування дітей із екопатологією щитовидної залози крім масового скринінгу (загальний огляд з клінічними методами обстеження) входить селективний скринінг із подальшим клініко-генеалогічним аналізом, гормональним, імунологічним та молекулярно-генетичним обстеженням з метою ранньої діагностики лікування та профілактики екозалежних тиреопатій у дітей із забрудненого фтором та солями важких металів регіону.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою своєчасного виявлення екопатології серед дитячого населення необхідно планувати і реалізувати програми масового скринінгу по виявленню тиреопатій з подальшим селективним скринінгом, який проводять серед осіб з обтяженим по даній патології генетичним анамнезом.

2. Дільничим педіатрам, крім анамнезу, клінічних даних та пальпації щитовидної залози, необхідно проводити збір генеалогічного анамнезу у сім'ях дітей з тиреопатіями та заносити у форму № 112/у.

3. При наявності у хворого тиреопатією родича І ступеню спорідненості із змінами ЩЗ, діти з даної сім'ї формують “групу ризику” та підлягають подальшому диспансерному спостереженню (щорічний клінічний та ультразвуковий огляд).

4. Дітям, яким після скринінгового обстеження був встановлений діагноз тиреопатії (гіперплазія щитовидної залози або аутоімунний тиреоідит) пропонується дообстеження (клінічне, ультразвукове, радіоімунологічне, імунологічне, молекулярно-генетичне) та лікування у міжрегіональному медико-генетичному центрі або в обласному дитячому стаціонарі.

5. Для профілактики та медикаментозної корекції екозалежних тиреопатій пропонується до терапії пнтиоксидантами, мембранопротекторами та ентеросорбентами додати специфічне лікування йодистими препаратами - антиструмін у віковій дозі, гормони ЩЗ.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Косцик Н.Р. Екопатологія щитовидної залози у дітей при дії фтору та солей важких металів // Актуальні проблеми медицини, біології, ветеринарії і сільського господарства. - Львів, 1998. - С. 144-146.

2. Косцик Н.Р. Генетична та cередовищна компонента у розвитку екозалежних тиреопатій // Практична медицина. - Львів, 1999. - 4.3-4 (17-18). - С.111-114.

3. Косцик Н.Р. Екологічні аспекти та діагностика тиреопатій у дітей // Вісник наукових досліджень. - Тернопіль, 2000. - N3. - C. ll-13.

4. Косцик Н.Р. Гнатейко 0. 3., Лук'яненко Н. С., Чайковська Г. С. Вплив медикаментозної корекції на клінічні прояви екопатології щитовидної залози у дітей // Буковинський медичний вісник. - Чернівці. 2000. - N1-2. - С. 64-66 (Здобувач провела клінічні та ультразвукові обстеження дітей з тиреопатіями, провела статистичну обробку отриманих даних, написала роботу).

5. Лук'яненко Н. С., Гнатейко 0. З., Давидов Л. Я., Чайковська Г. С., Косцик Н.Р. Дослідження екозалежних ефектів хімічного забруднення довкілля на організм дітей і репродуктивну функцію жінок та розробка принципів їх медикаментозної корекції // Проблеми екології та медицини, матеріали конференцій та тези доповідей. - Полтава, 1998. - N 3-4. - С. 17-18 ( Здобувач провела клінічні та ультразвукові обстеження дітей з тиреопатіями, призначила медикаментозну корекцію, провела статистичну обробку отриманих даних, написала роботу).

6. Косцик Н.Р. Частота екозалежних тиреопатій у дітей та членів їх сімей на основі даних ультразвукового скринінгу // Українські медичні вісті. - Київ, 1999. - Том 8, число 1-2. - С. 61-62.

7. Мороз Т. С. Лук'яненко Н. С., Косцик Н.Р. Роль спадковості та факторів середовища у виникненні тиреопатій // Матеріали II З'їзду медичних генетиків. - Львів, 1995 р. - С. 87 (Здобувач провела ультразвукове обстеження дітей з тиреопатіями та вирахувала роль спадковості та факторів середовища, написала роботу, підготувала матеріали до друку).

8. Гнатейко 0. 3., Давидов Л.Я., Чайковська Г.С., Лук'яненко Н. С., Косцик Н.Р., Печеник С. О., The Ecology-Depended Pathology Among the Children of Region Polluted with Heavy Metals and Fluoride // Environmental Reseach Forum "Pablic Health Consequences of Environmental Pollution: Priorities and Solutions" (Wednesday, May 28, 1997, Lvlv, Ukraine): Abstrac.fcs. - Fogarty International Center, 1997. - P.25 (Здобувач провела клінічні та ультразвукові обстеження дітей з тиреопатіями, провела статистичну обробку отриманих даних, написала роботу).

9. Косцик Н.Р. Екопатологія щитовидної залози у дітей із екологічно несприятливого регіону // Тези доповідей II Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих вчених, - Тернопіль, 1998. - С.164.

10. Косцик Н.Р., Лук'яненко Н. С. УЗ-маркери екозалежних захворювань у дітей, що проживають у хімічно забрудненому регіоні, як критерій ефективності лікування // Тези доповідей II Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих вчених. Тернопіль, 1998. - С.164-165 (Здобувач провела клінічні та ультразвукові обстеження дітей з тиреопатіями, провела статистичну обробку отриманих даних, написала роботу, підготувала матеріали до друку).

11. Косцик Н.Р., Гнатейко O. З.,Давидов Л.Я., Чайковська Г. С., Лук'яненко Н. С.Результати клінічного обстеження дітей із забрудненого солями важких металів та фтором регіону до і після

17

медикаментозної корекції виявленої екопатології // Українські медичні вісті. - Київ, 1998. - Том 2, число 1-2 (59-60). - С. 229 (Здобувач провела клінічні, ультразвукові та імунологічні обстеження дітей з тиреопатіями, провела статистичну обробку отриманих даних, призначила медикаментозну корекцію, написала роботу, підготувала матеріали до друку).

12. Лозинська М. Р., Лук'яненко Н. С., Косцик Н.Р. Результати клінічного, ультразвукового та цитогенетичного обстеження дітей з гіпоплазії емалі зубів, проживаючих в хімічно ураженому районі Львівської області // V збірник наукових праць укр. асоціації лікарів УЗД в перінатології та гінекології. Кривий ріг, 1989. - С.158-159 (Здобувач провела клінічні та ультразвукові обстеження дітей з тиреопатіями, провела статистичну обробку отриманих даних).

13. Косцик Н.Р., Гнатейко 0. З., Лук'яненко Н. С., Чайковська Г. С Клінічні прояви екопатології щитовидної залози у дітей з хімічно забрудненого регіону до та після медикаментозної корекції // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - Київ, 1999. - № 6. - С.74 (Здобувач провела клінічні та ультразвукові обстеження дітей з тиреопатіями, провела статистичну обробку отриманих даних, написала роботу).

14. Koscyk N.R. The ecologically dependent thyreopathies among children from сhemiсally polluted environment // Матеріали конференції "Placentologic inonitoring studies and eсotoxicologiс aspects of genetic disease". - Krakow-Poland, 2000. - P. L-9.

15. Косцик Н.Р., Гнатейко 0. 3., Лук'яненко Н. С., Чайковська Г. С.Гормональний стан щитоподібної залози у дітей із екологічно забрудненого довкілля в динаміці лікування // Матеріали VIII Конгресу Світової Федерації українських лікарських товариств. Львів, 2000. - С.265 (Здобувач провела клінічні та ультразвукові обстеження дітей з тиреопатіями, визначила рівень гормонів ЩЗ, провела статистичну обробку отриманих даних, написала роботу).

Косцик Н. Р. Екогенетичні фактори підвищеного ризику для здоров'я дітей в умовах забрудненого фтором та солями важких металів довкілля. - Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 - педіатрія.

Дисертація присвячена сучасним методам діагностики, лікування, та медико-генетичного консультування екозалежних тиреопатій у дітей із забрудненого фтором та солями важких металів регіону. Виявлено негативний вплив хімічно забрудненого довкілля на дитячу ендокринну систему. Шляхом УЗО доведено високу частоту екозалежних тиреопатій та проаналізовано їх структуру. Визначено рівень гормонів Т3, Т4 і ТТГ як маркерів функціонального стану щитовидної залози. Проведено імунологічні обстеження дітей з екозалежними тиреопатіями. Статистично достовірно доведено, що у дітей із GSTM10/0- генотипом прояви екопатології зустрічаються у 1,5-3 рази частіше. Проведено генеалогічний аналіз сімей обстежених дітей та визначено вклад генетичної і середовищної компонент у розвиток тиреопатій за моделями Edwards та Falconer. Клінічні обстеження дозволяють діагностувати синдром екологічної дезадаптації у обстежених дітей, прояви якого суттєво зменшуються внаслідок проведеної специфічної терапії.

Ключові слова: довкілля, екологія, діти, тиреопатії, діагностика.

Косцык Н. Р. Экогенетические факторы повышенного риска для здоровья детей в условиях загрязненной фтором и солями тяжелых металлов окружающей среды. - Рукопись

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10 - педиатрия.

Диссертация посвящена современным методам диагностики, лечения и медико-генетического консультирования экозависимых тиреопатий у детей из загрязненного фтором и солями тяжелых металлов региона. Выявлено отрицательное влияние химически загрязненной окружающей среды на детскую эндокринную систему, в особенности - на щитовидную железу. После сбора генеалогического анамнеза и проведения клинического осмотра детей с тиреопатиями отмечено высокий уровень анте-, интра- и постнатальных неспецифических факторов риска формирования патологии щитовидной железы, почек и зубов у обследуемых детей выявлена высокая частота профессиональных вредностей и вредных привычек у их родителей, увеличение частоты жалоб и неудовлетворительного общего состояния детей по сравнению с контролем, установлена частота сопутствующей патологии, а также высокая частота заболеваний у родственников детей с экозависимыми тиреопатиями. Методом УЗИ определена высокая частота экозависимых тиреопатий и проанализирована их структура. При УЗИ пар мать-ребенок доказана генетическая склонность к тиреопатиям. Изучен уровень гормонов Т3, Т4 и ТТГ как маркер функционального состояния щитовидной железы, определен тиреотропный индекс, который доказывает наличие первичной гиперфункции с последующей гипофункцией щитовидной железы и проявления субклинического гипотиреоза. Проведены исследования гормонального иммунитета и уровня АТ к ТГ, результаты которых можно расценивать как иммунологический маркер экозависимых тиреопатий. Статистически достоверно доказано что у детей, у которых ген GSTM1, отвечающий за детоксикационную функцию организма пребывает в состоянии аллеля GSTM10/0, клинические проявления различной экопатологии встречаются в 1,5-3 раза чаще. Проведен генеалогический анализ семей обследованных детей в результате которого выявлена высокая частота тиреопатий у родственников I и II степени родства по сравнению с общепопуляционной группой контроля, а также определен удельный вес генетического и средового компонентов в развитии тиреопатий при помощи моделей Edwards и Falconer. Клинические исследования щитовидной железы, почек и зубов у детей позволяют думать о синдроме экологической дезадаптации на основе мембранопатологического процесса. При динамическом осмотре детей до и после лечения выявлено существенное уменьшение частоты жалоб и нормализацию общего состояния детей. Доказана высокая эффективность проведенной терапии энтеросорбентами, антиоксидантами, мембранопротекторами и специфического лечения йодистыми препаратами и гормонами щитовидной железы.

Ключевые слова: окружающая среда, экология, дети, тиреопатии, диагностика.

Koscyk N. R. The ecogenetic factors of higher risk for children's health in the fluorine and heavy me_als polluted environment. - Manuscript.

A Candidate of Medical Sciences Dissertation, speciality 14.01.10 - Pediatrics.

The dissertation is devoted to the modern diagnostics, treatment and medical genetic consulting of ecologically dependent thyreopathies among children srom fluorine and heavy metals polluted environment.

We ascertained the negative influence of unfavourable factors of chemically polluted environment to children endocrine system. We ascertained frequency and structure of children's thyreopathy in investigated group during 1996-1999 years by ultrasound survey. We have determined the level of Hormonums T3 both T4 of TG and TTH pituitary body for children as markers for learning functional state thyroid gland. According to the data of immunological researches for children with thyreopathy was watched. Statistically authentizally has shown, that for children with GSTM10/0-genotype ecopathology meets more often in 1,5-3 times. All children of investigated group were exsamined and genealogical anamnesis was collected. Among the relatives of the children with thyreopathy (thyroid hyperplasia I-II degree, autoimmune thyreoiditis) were calculated the genetical and environmental components by Edwards and Falconer models. According to clinical examination we can suggest the ecological desadaptation syndrom among examined children. The specifically medical treatment could significantly decrease ecologically dependent thyroid pathology.

...