Стан соматичного здоров'я та фактори ризику щодо його порушень у дітей шкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківська медична академія післядипломної освіти

УДК: 612-056.22:616-053.5

СТАН СОМАТИЧНОГО ЗДОРОВ'Я ТА ФАКТОРИ РИЗИКУ ЩОДО ЙОГО ПОРУШЕНЬ У ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ

14.01.10 - педіатрія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

КОЗАКЕВИЧ ВЕРОНІКА КЛАВДІЇВНА

Харків - 2001



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українській медичній стоматологічній академії МОЗ України, м.Полтава.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Фесенко Марія Євгенівна, Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтики дитячих хвороб з доглядом за дітьми, м.Полтава.

Офіційні опоненти:доктор медичних наук, провідний науковий співробітник Лебець Ірина Степанівна, Інститут охорони здоров'я дітей і підлітків АМН України, м.Харків.

доктор медичних наук, професор Острополець Савелій Савелійович, Донецький державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри педіатрії післядипломної освіти.

Провідна установа:Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, кафедра педіатрії №2.

Захист відбудеться “ 12 ” грудня2001 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.609.02 при Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України (61176, Україна, м.Харків, вул. Корчагінців, 58).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України (61176, Україна, м.Харків, вул. Корчагінців, 58).

Автореферат розісланий “ 9 ” листопада 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук, доцент В.М.Савво



АНОТАЦІЯ

Козакевич В.К. Стан соматичного здоров'я та фактори ризику щодо його порушень у дітей шкільного віку. -Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10.- педіатрія. Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, Харків,2001.

Дисертація присвячена питанням оцінки стану здоров'я дітей шкільного віку. Дана характеристика фізичного розвитку дітей шкільного віку. Розроблені регіональні перцентильні таблиці та номограми для оцінки фізичного розвитку дітей. соматичний симпатикотонічний вегетативний

Кількісно визначений рівень соматичного здоров'я дітей пубертатного періоду та встановлений його взаємозв'язок із соматотипом, рівнем біологічної зрілості, що дало можливість визначити групи ризику щодо порушень стану соматичного здоров'я, якими виявились діти з макросоматичним соматотипом, акселерати і діти з симпатикотонічним і гіперсимпатикотонічним вихідним вегетативним тонусом. Доведена наявність “безпечного” рівня здоров'я у дітей пубертатного періоду, який розташований між 4 і 5 рівнями соматичного здоров'я за шкалою експрес-оцінки. Запропонований алгоритм оцінки стану здоров'я дітей пубертатного періоду за компенсаторно-резервними можливостями організму.

Ключові слова: діти шкільного віку, пубертат, рівень соматичного здоров'я, регіональні стандарти, соматотип, вегетативний тонус, біологічна зрілість.



АННОТАЦИЯ

Козакевич В.К. Состояние соматического здоровья и факторы риска его нарушения у детей школьного возраста. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10 - педиатрия. Харьковская медицинская академия последипломного образования МОЗ Украины, Харьков,2001.

Диссертация посвящена актуальной проблеме - вопросам оценки состояния здоровья детей школьного возраста. Дана характеристика физического развития детей школьного возраста. Разработаны региональные перцентильные таблицы и номограммы для оценки физического развития детей (массы тела, роста, окружностей головы и груди).

Показано, что абсолютные величины показателей PWC170 и МСК, ЖЕЛ и мышечной силы конституционально обусловлены и возрастают от микросоматического к макросоматическому соматотипу, от ретардантов к акселератам. Но функциональное состояние и физические возможности относительно массы тела (PWC170/кг, МСК/кг, ЖІ) имеют обратную зависимость.

Количественно определен уровень соматического здоровья детей пубертатного периода по методике экспресс-оценки Г.Л.Апанасенко (1998), согласно которой дети разделены на 5 групп: с низким уровнем соматического здоровья (38,8%), ниже среднего (22,7%), средним (27,2%), выше среднего (6,6%) и высоким (4,6%). Установлена его взаимосвязь с соматотипом, уровнем биологической зрелости. Наибольшие отклонения от нормы в состоянии соматического здоровья выявлены у детей с макросоматическим соматотипом, больше 80% которых имеют низкий и ниже среднего уровни здоровья. Доказано, что раннее половое созревание также сопровождается ухудшением энергообеспеченности организма: во всех половозрастных группах обследованных детей акселераты имели минимальные уровни энергопотенциала. Это дало возможность определить группы риска относительно нарушений состояния соматического здоровья, которыми оказались дети с макросоматическим соматотипом, акселераты и дети с симпатикотоническим и гиперсимпатикотоническим исходным вегетативным тонусом.

Уровень соматического здоровья детей пубертатного периода изучен во взаимосвязи с социально-бытовыми, семейными факторами, образом жизни детей, что позволило определить роль данных факторов в формировании уровня здоровья детей.

Доказано наличие “безопасного” уровня здоровья у детей пубертатного периода, который расположен между 4 и 5 уровнями соматического здоровья по шкале экспресс-оценки.

Предложен алгоритм оценки состояния здоровья детей пубертатного периода по компенсаторно-резервным возможностям организма, который позволяет выявить изменения в состоянии здоровья на донозологическом уровне и своевременно применить профилактические мероприятия.

Взаимосвязи показателей физического состояния детей анализировали также по методу главных компонент, что позволило сделать вывод о тесных связях в системе показателей, которые характеризуют физическое состояние детей 12-14 лет. Надлежит отметить, что в то время, как большинство признаков включаются в 1-2 главные компоненты из 5-и полученных, энергопотенциал включается одновременно во все главные компоненты. Это свидетельствует в пользу утверждения, что энергопотенциал соответствует понятию “интегрального” показателя физического развития больше, чем любой из других изученных показателей.

Ключевые слова: дети школьного возраста, пубертат, уровень соматического здоровья, региональные стандарты, соматотип, вегетативный тонус, биологическая зрелость.



SUMMARY

Kozakevich V.K. The condition of somatic health and risk factors of its violations in school children.- A manuscript.

A thesis in search for the degree of a Candidate of medical sciences on the speciality 14.01.10 - Pediatrics.- The Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education. Kharkiv, 2001.

A thesis is devoted to the problems of estimation of the health condition in the school children. There was given the characteristics of physical development of children. There were worked out the regional percentile tables and nomograms for evaluation of physical condition of children.

Quantitatively determined level of somatic health of children of pubertal period and its connection with somatotype, the level of biological maturity that gave an opportunity to determine the group of risk concerning the violations of somatic health. Those were the children with macrosomatic somatotype, children accelerates and children with sympathicotonic discharge vegetative tonus. There was proved the presence of “safety” level of children's health in pubertal period, which is placed between the 4 and 5 levels of somatic health according to the scale of express-estimation. According to compensatory-spare abilities of the organism there was proposed algorithm of estimation of school children's health condition.

Key words: school children, somatic health level, regional standards, somatotype, vegetative tonus, biological maturity.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У зв'язку з погіршенням демографічних показників, ростом захворюваності, інвалідності, нестабільністю соціально-економічної сфери, зниженням рівня життя населення проблема збереження здоров'я дітей є однією з найбільш актуальних для України (Острополець С.С., 1996; Апанасенко Г.Л., Попова Л.А., 1998; Целиковская Ю.Ю., 2001). Для її вирішення необхідно мати інформативні критерії оцінки стану здоров'я. Питанням оцінки здоров'я сучасних дітей присвячується багато наукових досліджень, детально вивчаються показники захворюваності, смертності, інвалідності, фізичного розвитку (Коренев М.М., 1995; Баранов А.А., Матвеева Н.А., 1998; Лукьянова О.М., 1999). Останнім часом у наукових дослідженнях спостерігається тенденція до розширення поняття здоров'я, показується необхідність при визначенні стану здоров'я враховувати резистентність та адаптаційні можливості організму (Антонова Л.Т., Сердюковская Г.Н., 1999; Апанасенко Г.Л., 2000; Куликов В.П., 2000). Особливе місце у формуванні рівня здоров'я належить стану вегетативного гомеостазу. Але дослідження цих питань у літературі представлені досить обмежено (Чимаров В.Н., Малярчук Н.Н., 2000). У літературі також практично відсутні розробки критеріїв визначення ранніх ознак порушень адаптаційно-пристосувальних механізмів та виявлення змін у стані здоров'я на донозологічному рівні. Тому у полі зору лікаря з'являється уже хвора людина.

Таким чином, подальше вдосконалення методів комплексної оцінки стану здоров'я дітей шкільного віку за прямими показниками та розробка методів виявлення факторів ризику щодо його порушень можна розглядати як важливу наукову та народногосподарську проблему, що й визначає актуальність дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є самостійним фрагментом науково-дослідної роботи Української медичної стоматологічної академії на тему “Значення імунних, вільнорадикальних та гемокоагулюючих механізмів у патогенезі захворювань органів дихання у дітей, яким проводилась штучна вентиляція легень. Розробка методів патогенетичної корекції виявлених змін з послідуючим дослідженням захворюваності, фізичного та нервово-психічного розвитку дітей”, яка затверджена МОЗ України № держреєстрації 0195У02613.

Мета роботи. Вдосконалити методи оцінки стану здоров'я дітей шкільного віку на основі кількісного визначення рівня соматичного здоров'я у взаємозв'язку з соціально-економічними факторами, станом вегетативного гомеостазу та виявити фактори ризику щодо його порушень.

Задачі дослідження:

1. Провести комплексне обстеження дітей шкільного віку пубертатного періоду м.Полтави з визначенням показників захворюваності, фізичної працездатності, рівня максимального споживання кисню, життєвої ємності легень, динамометрії та рівня соматичного (фізичного) здоров'я за енергопотенціалом біосистеми.

2. Дати характеристику фізичного розвитку дітей шкільного віку та розробити сучасні регіональні перцентильні стандарти.

3. Вивчити взаємозв'язки між рівнем соматичного здоровўя дітей та соматотипом, біологічною зрілістю, показниками захворюваності, максимальної аеробної здатності, умовами життя дітей у сім'ї, іншими соціальними факторами.

4. Вивчити стан вегетативного гомеостазу у дітей з різним рівнем соматичного здоров'я.

5. Визначити “безпечний” рівень соматичного здоров'я за Г.Л.Апанасенком у дітей шкільного віку.

6. Розробити алгоритм оцінки стану здоров'я дітей шкільного віку за компенсаторно-резервними можливостями організму з урахуванням впливу соціально-економічних факторів.

Об'єкт дослідження - стан соматичного здоров'я дітей шкільного віку.

Предмет дослідження - фізична працездатність, рівень максимального споживання кисню, показники захворюваності, стан вегетативного гомеостазу та соціально-економічні фактори у дітей з різним рівнем соматичного здоров'я.

Методи дослідження - клінічні, інструментальні (велоергометрія, динамометрія, спірометрія, кардіоінтервалографія), антропометричні, анамнестичне анкетування та методи математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів. У результаті проведених досліджень були одержані нові дані про зв'язок рівня соматичного здоров'я дітей шкільного віку з резервами енергетики, взаємозв'язок рівня соматичного здоров'я дітей із соматотипом та рівнем біологічної зрілості, що сприятиме виявленню змін стану здоров'я на донозологічному рівні.

Виявлений взаємозв'язок стану вегетативного гомеостазу у дітей з рівнем енергозабезпечення організму, що дає можливість виявити зміни у стані здоров'я ще на рівні функціональних відхилень.

Установлений зв'язок кількісно обчисленого рівня соматичного здоровўя з сімейними та соціально-побутовими факторами, що дозволило визначити роль мікросоціального статусу у формуванні рівня соматичного здоровўя.

Вперше доведена наявність “безпечного” рівня здоров'я за Г.Л.Апанасенком у дітей шкільного віку, який розташований між 4-м та 5-м рівнями соматичного здоровўя за шкалою експрес-оцінки, що дає можливість виявити ризик розвитку захворювань.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані дані дозволяють більш обґрунтовано проводити профілактичну роботу з дітьми шкільного віку на основі виявлених закономірностей між рівнем соматичного здоров'я та соматотипом, біологічною зрілістю, станом вегетативного гомеостазу, показниками захворюваності і соціально-економічними факторами.

Визначений за показниками максимальної аеробної здатності “безпечний” рівень здоров'я дає можливість своєчасно виявити ризик розвитку гострих та хронічних захворювань.

Показано, що найбільші відхилення у стані фізичного здоров'я мають діти з макросоматичним соматотипом та акселерати, що дозволяє віднести цих дітей до групи підвищеного ризику щодо порушень стану соматичного здоров'я.

Розроблений алгоритм оцінки стану здоров'я дітей шкільного віку за компенсаторно-резервними можливостями організму з урахуванням впливу соціально-економічних факторів надасть можливість виявляти зміни стану здоров'я на донозологічному рівні та своєчасно вживати профілактичні заходи.

Розроблені віково-статеві регіональні стандарти показників фізичного розвитку дітей шкільного віку у вигляді перцентильних таблиць та номограм для впровадження в роботу спеціалістів медичних установ та шкіл м.Полтави.

Результати наукових досліджень упроваджені в роботу соматичних та поліклінічних відділень обласної та міської дитячих лікарень м.Полтави, дитячої міської клінічної лікарні м.Кіровограда, центральних районних лікарень Пирятинського, Гадяцького, Глобинського районів Полтавської області, що підтверджено актами впровадження. Теоретичні положення та практичні рекомендації використовуються під час проведення лекцій та практичних занять зі студентами 2-3 курсів Української медичної стоматологічної академії, з лікарями-курсантами.

Особистий внесок здобувача. Внесок автора в отриманні наукових результатів полягає в організації обстеження дітей і проведенні клінічних, антропометричних, функціональних досліджень, в аналізі та узагальненні результатів дослідження, виконанні математичної обробки отриманих даних, написанні всіх розділів роботи, підготовці наукових даних до публікації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися і представлялися на Х з'їзді педіатрів України (Київ, 1999 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції ,,Валеологічна освіта як шлях до формування здоров'я сучасної людини” (м.Полтава, 1999 р.), у матеріалах Всеукраїнської науково-практичної конференції “Медичні проблеми фізичної культури і спорту”(м.Дніпропетровськ, 1999 р.), на Міжнародній науково-практичній конференції “Екологія та дитинство” (м.Полтава, 2000 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні досягнення валеології та спортивної медицини”(м.Одеса, 2000 р.), на регіональній науково-практичній конференції “Лікування та профілактика захворювань органів дихання і супутньої патології з боку серцево-судинної системи і ЛОР-органів у дітей” (м.Полтава, 1999 р.), на Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю "Актуальні проблеми пульмонології з супутньою патологією серцево-судинної, нефрологічної систем, системи шлунково-кишкового тракту і ЛОР-органів" (м.Полтава, 2001 р.), на конференціях міської та обласної спілки педіатрів (м.Полтава 1999, 2000 рр).

Автором одержано свідоцтво на раціоналізаторську пропозицію №1895. Робота апробована на засіданні апробаційної ради №1 Української медичної стоматологічної академії 21 грудня 2000 року.

Публікації. Основні положення дисертації викладені у 4 статтях, надрукованих у фахових журналах України, які увійшли у перелік, затверджений ВАК України, та 6 тезах у журналі та збірниках конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 168 сторінок машинописного тексту. Робота складається із вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, обговорення результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури, який налічує 204 джерела (з них 55 - іноземних авторів), що складає 18 сторінок, та 12 сторінок додатків. Текст ілюстровано 29 таблицями та 38 рисунками, що складає 14 сторінок.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань проведене поглиблене вивчення стану здоров'я 1600 школярів віком від 7 до 16 років на базі гімназії №31 і загальноосвітніх шкіл №№ 4, 14, 17, 28, 29, міської дитячої клінічної лікарні і обласного фізкультурного диспансеру м.Полтави. Комплексне дослідження стану здоров'я полягало у вивченні у 530 дітей віком 12-14 років захворюваності, визначення групи здоров'я (ГЗ) за Громбахом, показників фізичного розвитку, фізичних можливостей організму, стану вегетативного гомеостазу, у кількісному визначенні рівня соматичного здоров'я (РСЗ) та аналізі мікросоціального статусу. З метою створення регіонального перцентильного стандарту дітей шкільного віку проведені антропометричні вимірювання 1600 дітей віком 7-16 років. Основними джерелами інформації про стан здоров'я дітей були: первинна документація загальноосвітніх закладів, результати поглиблених медичних оглядів та соціологічного анкетування.

Фізичний розвиток вивчався за допомогою антропометричних вимірювань (зріст, маса тіла, обводи голови та грудної клітки), які проводили за загальноприйнятою методикою (Нагорна А.Н. та співавт., 1991). Отримані в роботі антропометричні виміри дітей шкільного віку були оброблені методами варіаційної статистики зі складанням перцентильних таблиць. Складаючи їх, використовували методики побудування стандартів в інших регіонах України (Нечитайло Ю.М., 1999) та рекомендації Центру медичної статистики США (NCHS, USA).

Використовували методи спірометрії, динамометрії, а також визначення показника фізичної працездатності (PWC170) та рівня максимального споживання кисню (МСК) за допомогою велоергометрії (Хрущев С.В., 1977). Рівень соматичного здоров'я визначали за методикою кількісної експрес-оцінки рівня соматичного здоров'я (Апанасенко Г.Л., 1998) з виділенням п'яти рівнів

соматичного здоров'я (низького, нижче середнього, середнього, вище середнього та високого). Оцінка функціонального стану вегетативного гомеостазу дітей проводилася із урахуванням вихідного вегетативного тонусу (ВВТ) та вегетативної реактивності (ВР). ВВТ визначали за даними кардіоінтервалографії (КІГ) у стані спокою, при цьому виділяли ваготонічний, ейтонічний, симпатикотонічний та гіперсимпатикотонічний ВВТ. ВР оцінювали за результатами КІГ у стані спокою та на 1-2 хвилині ортостазу. При цьому виділяли нормальний (симпатикотонічний), гіперсимпатикотонічний та асимпатикотонічний типи ВР. Результати проведених досліджень аналізувалися з урахуванням соматотипу (мікросоматичний, мезосоматичний, макросоматичний) і рівня біологічної зрілості (ретарданти, медіанти, акселерати).

Отримані результати обробляли методами математичної статистики з розрахунком середніх вибіркових значень (М), дисперсії (?), помилок середніх значень (m) відповідних показників у групах обстежених осіб. Вірогідність відмінностей середніх групових визначали за допомогою параметричного t-критерію надійності Ст'юдента та непараметричних: рангового тесту Вальд-Вольфовича (відповідний рівень вірогідності рWW) та U-критерію Манна-Уїтні (відповідний рівень вірогідності рMU). Для виявлення характеру зв'язків між показниками застосовано кореляційний аналіз із визначенням параметричного коефіцієнта парної кореляції r Пірсона та непараметричного коефіцієнта парної кореляції r Спірмана (rSp). Для оцінки взаємозв'язків між показниками також застосовували факторний аналіз (метод головних компонент) і множинний кореляційний аналіз. Для розробки алгоритму оцінки стану здоров'я застосований дискримінантний аналіз. З метою визначення “безпечного” рівня здоров'я проводили апроксимацію залежностей показників захворюваності від РСЗ із застосуванням різних апроксимаційних формул. Вибирали ті залежності, що забезпечували найбільш високий коефіцієнт кореляції та найменше значення імовірності помилки кореляційної залежності. За отриманими даними обчислювали безпечні рівні показників. Для розробки регіональних нормативних шкал для окремих ознак вираховували набір перцентилей (5%, 10%, 25%, 50%, 75%, 90%, 95%). Обчислення проводили на персональному комп'ютері IBM PC Pentium 266 із використанням програм “Statistica for Windows. Release 4.3” і "SPSS for Windows. Release 8.0".

Результати дослідження та їх обговорення. У результаті загальноклінічного обстеження встановлено, що 45,1% дітей мали ІІІ групу здоров'я, до ІІ групи здоров'я віднесено 40,6%, І групу склали 14,3% обстежених.Наявність хронічних захворювань відмічалася у 45% дітей. Частота захворювань по системах мала такий характер: хвороби органів дихання - 48,8%, хвороби нервової системи - 41,5%, хвороби кістково-м'язової системи - 16,9%, органів травлення - 16,6%, хвороби ендокринної системи, розлади травлення та порушення обміну речовин - 8,9%, хвороби сечостатевої системи - 5,6%, системи кровообігу - 5,2%.

Аналіз вікової динаміки антропометричних показників дітей шкільного віку м.Полтави виявив їхню значну статеву різницю, пов'язану з більш раннім початком періоду статевого дозрівання обстежених дівчаток (Касаткина Э.П., 1995; Нечитайло Ю.М., 1999). Установлено, що початок пубертатного “спурту” дітей м.Полтави припадає на вік 10-11 років у дівчаток та 14 років у хлопчиків. За отриманими антропометричними даними складені регіональні перцентильні таблиці та номограми (росту, маси тіла, обводів голови та грудної клітки). Для уточнення регіональних особливостей росту та розвитку дітей ми порівняли показники фізичного розвитку школярів нашого регіону з показниками Чернівецького (Нечитайло Ю.М., 1999) та Московського (Воронцов И.М., 1972) стандартів для дітей шкільного віку . Порівняння вказують на високий ступінь кореляції між ними (r=0,99, p<0,05). Разом з цим школярі м.Полтави мають більший зріст та масу тіла, ніж діти західного регіону України та м.Москви. Причому різниця у зрості в окремих вікових групах досягає 6,9 см, а у масі тіла - 9,2 кг. Проведений порівняльний аналіз ще раз підтверджує необхідність створення регіональних антропометричних стандартів та їх періодичне оновлення.

З аналізу вікової динаміки питомого показника фізичної працездатності (PWC170/кг) випливає, що він залишається практично незмінним. Аналогічна картина встановлена при аналізі питомого показника МСК (МСК/кг), за винятком дівчаток із 13 до 14 років. У цей віковий період ми спостерігали суттєве зниження МСК/кг (49,8±1,2 мл/хв/кг у 14 років порівняно з 54,2±1,7 мл/хв/кг у 13 років, р<0,05). Цей феномен можна пояснити особливостями організму дівчаток у періоді пубертату, фізіологічною перебудовою функціональних систем організму до виконання дітородної функції (Аршавский И.А., 1981).

Оцінюючи показники PWC170/кг залежно від соматотипу, були встановлені їхні максимальні значення у хлопчиків та дівчаток із мікросоматичним соматотипом, мінімальні - з макросоматичним соматотипом, що узгоджується з даними наукових досліджень Антонової Л.Т. та співавторів (1995) (табл. 1). Найвищий рівень МСК/кг також спостерігався у дітей із мікросоматичним соматотипом, що свідчило про кращі компенсаторно-резервні можливості організму.

Аналізуючи показники PWC170/кг та МСК/кг, виявили, що раннє статеве дозрівання негативно впливає на фізичні можливості організму (табл. 2). Це також підтверджує проведений кореляційний аналіз, який виявив негативні кореляційні зв'язки МСК/кг із соматотипом (r=-0,51, p<0,001) та рівнем біологічної зрілості (r=-0,43, p<0,001). Вищим показникам фізичної працездатності відповідали більш стабільні показники серцево-судинної діяльності: відмічалась негативна кореляція PWC170 з частотою серцевих скорочень (r=-0,46, p<0,001) та рівнем артеріального тиску (r=-0,24, p<0,001). Діти з високими показниками МСК/кг характеризувалися більш високими питомими показниками м'язової сили (СІ) (r=-0,39, p<0,001) та життєвої ємності легень (ЖІ) (r=-0,63, p<0,001). Знижені рівні PWC170/кг та МСК/кг тісно пов'язані з показниками захворюваності дітей, а саме, з поширеністю захворювань (r=-0,37, p<0,001) та наявністю хронічної патології (r=-0,35, p<0,001). Більші значення ЖІ також спостерігалися у дітей із мікросоматичним соматотипом порівняно з дітьми з макросоматичним і навіть із мезосоматичним соматотипом та у ретардантів порівняно з акселератами та медіантами. Таким чином, визначені закономірності змін PWC170/кг, МСК/кг та ЖІ у дітей з різним соматотипом і рівнем біологічної зрілості та вірогідна кореляція їх із вищезгаданими клінічними і функціональними показниками дозволили виділити групи ризику щодо порушень у фізичному стані дитини, якими виявились діти з макросоматичним соматотипом та акселерати.

За методикою кількісної експрес-оцінки рівня соматичного здоров'я розробленою Г.Л.Апанасенком (1998) установлено, що лише 4,6% дітей мали високий РСЗ, 6,6% - вище середнього. Середній РСЗ спостерігався у 27,2% обстежених. Понад 60% дітей мали РСЗ низький та нижче середнього. Вивчення соматичного здоров'я у віковому аспекті показало, що у популяції обстежених дітей відмічалися вікові періоди його помітного погіршання. У дівчаток цей період припадає на 12 років, коли РСЗ у них виявився значно нижчим, ніж у групі хлопчиків цього віку (3,1±0,5 бали та 5,3±0,6 бали відповідно, р<0,01), що можна пояснити більш раннім початком пубертату та фізіологічною перебудовою організму. Суттєве погіршання стану соматичного здоров'я хлопчиків відмічалося у 13 років, що корелює зі змінами у фізичному розвитку. Чим більшою була маса тіла, тим нижчим був РСЗ (r=-0,31, p<0,001).

Аналіз даних показав, що найчастіше низький та нижче середнього РСЗ (понад 80%) спостерігається у дітей із макросоматичним соматотипом, а високий РСЗ зустрічався лише у дітей із мезосоматичним та мікросоматичним соматотипами (4,1% та 10,9% відповідно). Вірогідно вищим РСЗ виявився у дітей-ретардантів порівняно з акселератами (хлопчики - 5,1±0,1 бали та 0,1±1,1 бали відповідно, р<0,001; дівчатка - 6,6±1,0 бали та 1,6±1,2 бали відповідно, р<0,01). Таким чином, раннє статеве дозрівання та макросоматичний соматотип супроводжуються погіршанням енергетичного забезпечення організму.

Встановлена наявність залежності функціонально-резервних можливостей організму від стану енергозабезпечувальних систем. При підвищенні РСЗ характерним було вірогідне збільшення PWC170/кг та рівня МСК/кг (табл. 3). Це підтверджено проведеним кореляційним аналізом, який установив тісні зв'язки між РСЗ і PWC170/кг (r=0,73, p<0,001), РСЗ і МСК (r=0,65, p<0,001).

Вивчення стану вегетативного гомеостазу у дітей із різним рівнем соматичного здоров'я дозволило виявити ряд закономірностей. Виявлено переважання тонусу симпатичного відділу вегетативної нервової системи (ВНС) у дітей із низьким РСЗ, на що вказує вірогідне зменшення варіаційного розмаху (?х) та моди (Мо) і збільшення амплітуди моди (АМо) порівняно з дітьми з високим та середнім РСЗ (табл. 3). Вірогідне збільшення інтегрального індексу напруження (ІН), індексу вегетативної рівноваги (ІВР) у цієї категорії дітей характеризують напруження центрального контуру регуляції. Цей стан можна охарактеризувати як стан незадовільної адаптації із зменшенням рівня функціонування біосистеми, з розладом окремих її елементів і розвитком втомлюваності (Баевский Р.М., 1984). Виявлено, що у міру зростання РСЗ підсилюються вагусні впливи на серцевий ритм та імовірно змінюється енергетика міокарда, про що свідчить вірогідне зниження АМо, ІВР та збільшення Мо і ?х. Крім того, менш напруженими ставали компенсаторні механізми (вірогідне зниження ІН). Таким чином, в умовах спокою нормотонічний та помірно ваготонічний типи ВНС свідчать про оптимальний стан центральних та автономних механізмів регуляції, на що звертали увагу інші дослідники (Пасичниченко В.А., 1982). Аналіз ВВТ залежно від соматотипу виявив перевагу симпатичної ланки ВНС у дітей із макросоматичним соматотипом, понад 50% яких мали симпатикотонічний та гіперсимпатикотонічний ВВТ, що не збігається з літературними джерелами, де наведені протилежні дані (Вейн А.М., 1998). Оцінка ВР дозволила охарактеризувати спрямованість та ступінь змін функціонування ВНС і виявити особливості адаптаційних реакцій обстежених дітей. Установлено, що тільки 5-а частина (20,2%) дітей мала збалансований рівень регуляторних систем організму, а 3-я частина (32,6%) знаходиться у стані незадовільної адаптації, у решти дітей (47,2%) виявлено напруження та перенапруження регуляторних систем організму.

Вивчення соціально-економічних факторів і умов життя дітей виявило наявність численних кореляційних зв'язків між цими показниками, що призвело до включення обмеженої їх кількості у багатофакторну модель впливу їх на РСЗ. Так, при побудуванні лінійної регресії залежним членом був РСЗ, а як незалежні члени використовували найбільш впливові фактори. На РСЗ позитивно впливають рівень матеріальних статків (?st=+0,251), рівень освіти матері (?st=+0,295), збалансованість харчування (?st=+0,204), час перебування на свіжому повітрі (?st=+0,106), а негативно - наявність шкідливих звичок у батьків (?st=-0,167).

У межах дослідження нами був визначений зв'язок між станом здоров'я дітей та кількісно обчисленим РСЗ. Переважна кількість дітей (69,4%) із низьким РСЗ мали ІІІ групу здоров'я, що свідчило про значну поширеність хронічної патології серед цієї групи дітей. При підвищенні РСЗ спостерігалося вірогідне збільшення частки дітей із І групою здоров'я (з 2,1% у дітей із низьким РСЗ до 60,9% у дітей із високим РСЗ, р<0,001) та зменшення з ІІІ групою від низького до середнього РСЗ (від 69,4% до 14,8% відповідно, р<0,001). Серед дітей із високим та вище середнього РСЗ IІІ групи взагалі не зареєстровано. Слід зауважити, що наявність низького та нижче середнього РСЗ у дітей І групи здоров'я (2,1% та 10,6% відповідно) вказує на зниження компенсаторно-резервних можливостей організму та можливість розвитку захворювань у майбутньому, на що звертали увагу й інші дослідники (Апанасенко Г.Л., Попова Л.О., 1998). Проведене дослідження встановило вірогідні відмінності між показниками захворюваності у дітей із різним РСЗ (табл. 3). Установлена кореляція між РСЗ та показником ПЗ (r=-0,53, p<0,001) підтвердила наявність між ними зворотного зв'язку.

За рівняннями регресії був розрахований “безпечний” рівень здоров'я, тобто рівень, вище якого прогнозовані ЗВВД, ПУ і ПЗ дорівнюють 0. Важливо те, що “безпечні” рівні для всіх трьох показників виявилися дуже близькими, що свідчить про однотипний вплив стану фізичного здоров'я дітей на різні регуляторні системи організму. Графіки залежностей спостереженої і розрахованої захворюваності від РСЗ мають однаковий характер і демонструють рівномірне зниження середньої захворюваності з ростом РСЗ до досягнення “безпечного” рівня, який розташований між 4 та 5 рівнями РСЗ за шкалою експрес-оцінки.

Нами був запропонований алгоритм оцінки стану здоров'я дітей пубертатного періоду за компенсаторно-резервними можливостями організму з урахуванням дії соціально-економічних факторів. Цільовою функцією обрали кількість випадків захворювань дитини за рік, включно раніше зареєстровані захворювання. Сформовані групи захворюваності включали відповідно дітей без захворювань (група 1), дітей з низьким рівнем захворюваності (кількість випадків захворювань за останній рік від 1 до 2, група 2), та дітей з високим рівнем захворюваності (кількість випадків захворювань за останній рік дорівнює 3 і вище, група 3). Групи захворюваності були обрані за допомогою кластерного аналізу.

У алгоритм включені значення PWC170/кг, виміряні у одиницях кгм/хв./кг, та ряд напівкількісних показників: рівень соматичного здоров'я - за номером рівня (від 1 до 5), біологічна зрілість (0 - ретарданти, 1 - медіанти, 2 - акселерати), гармонійність розвитку (0 - дисгармонійний, 1 - гармонійний), вихідний вегетативний тонус (1 - ваготонічний, 2 - ейтонічний, 3 - симпатикотонічний, 4 - гіперсимпатикотонічний), рівень матеріальної забезпеченості (1 - незадовільний, 2 - задовільний, 3 - добрий), рівень гігієнічних умов (1- незадовільний, 2 - задовільний, 3 - добрий), рівень освіти матері (1 - середня, 2 - середня спеціальна, 3 - вища освіта), раціональність харчування дитини (0 - нераціональне, 1- раціональне), час перебування на повітрі (1 - до 30 хв. на добу, 2 - від 30 хв. до 3 годин на добу, 3 - більше 3 год. на добу).

Для визначення найбільш імовірної групи захворюваності проводиться обчислення класифікаційної функції для кожної групи за формулою:

де i - номер групи (відповідає колонці табл. 4, з якої вибираються коефіцієнти класифікаційної функції);

K0 - константа (із табл. 4);

n - номер показника у таблиці;

Xn - значення показника, визначене за наведеною вище схемою;

Kn - коефіцієнт для відповідного показника (із табл. 4).

Найбільше значення класифікаційної функції відповідає найвищій імовірності віднесення даної дитини до відповідної групи захворюваності.

Одержаний нами алгоритм для визначення стану здоров'я (імовірності віднесення дитини до кожної з трьох груп захворюваності) дає можливість виявляти зміни у стані здоров'я на донозологічному рівні. Його використання дає точний збіг прогнозованої групи здоров'я дитини з реальною у 70-75% випадків, а 67% з числа інших випадків свідчать про зниження компенсаторно-резервних можливостей організму та ризик розвитку захворювань у майбутньому.

Взаємозв'язки показників фізичного стану дітей аналізували також за методом головних компонент. Це дозволило зробити висновок про тісні зв'язки у системі показників, що характеризують фізичний стан дітей 12-14 років. Слід зазначити, що в той час, як більшість ознак включаються в 1-2 головні компоненти з 5-и отриманих, енергопотенціал включається одночасно в усі головні компоненти. Це свідчить на користь твердження, що енергопотенціал відповідає поняттю “інтегрального” показника фізичного розвитку більше, ніж будь-який із інших вивчених показників.

Таким чином, використаний підхід до оцінки стану здоров'я дітей шкільного віку за компенсаторно-резервними можливостями організму з урахуванням розвитку дитини та дії соціально-економічних факторів дозволяє виявити зміни стану здоров'я ще на рівні функціональних відхилень та дає можливість своєчасно вжити профілактичні заходи.



ВИСНОВКИ

1.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, яка полягає в удосконаленні методів оцінки стану здоров'я дітей шкільного віку на основі кількісного визначення рівня здоров'я за компенсаторно-резервними можливостями організму з урахуванням стану вегетативної нервової системи та дії соціально-економічних факторів, що сприятиме виявленню змін стану здоров'я на донозологічному рівні.

2. Установлено, що 38,8% та 22,7% обстежених дітей пубертатного періоду мають низький та нижче середнього рівні соматичного здоров'я відповідно, середній рівень - 27,2%, вище середнього і високий рівні були притаманні лише 6,6% та 4,6% обстежених відповідно. Виявлений зворотний зв'язок між рівнем соматичного здоров'я та поширеністю захворювань (r=-0,53, p<0,001).

3. Найбільші відхилення від норми в стані соматичного здоров'я виявлені у дітей із макросоматичним соматотипом, понад 80% яких мають низький та нижче середнього рівні здоров'я. Доведено, що раннє статеве дозрівання також супроводжується погіршанням енергозабезпечення організму. Діти з макросоматичним соматотипом та акселерати складають групу ризику щодо розвитку порушень стану соматичного здоров'я.

4. Установлено, що показники фізичної працездатності, рівня максимального споживання кисню, життєвої ємності легень та м'язової сили конституціонально обумовлені і зростають від мікросоматичного до макросоматичного соматотипу, від ретардантів до акселератів. Функціональний стан і фізичні можливості відповідно до маси тіла (PWC170/кг, МСК/кг, ЖІ) мають зворотну залежність.

5. Зміни вегетативного гомеостазу в дітей пубертатного періоду мають зв'язок із рівнем соматичного здоров'я. Так, при низькому та нижче середньому рівнях соматичного здоров'я у більшості дітей переважає тонус симпатичної ланки вегетативної нервової системи із підвищенням центрального контуру регуляції (відповідно 60,3% та 52,5%). При підвищенні рівня соматичного здоров'я підсилюються вагусні впливи на серцевий ритм і у групі дітей із високим рівнем соматичного здоров'я частка дітей із ваготонією складає 83,3%.

6. За багатофакторною моделлю на рівень соматичного здоров'я позитивно впливають матеріальні статки (?st=+0,251), освіта матері (?st=+0,295), збалансованість харчування (?st=+0,204), час перебування на свіжому повітрі (?st=+0,106), а негативно - наявність шкідливих звичок у батьків (?st=-0,167), що слід ураховувати, оцінюючи стан здоров'я дітей та розробляючи профілактичні заходи.

7. Доведена наявність “безпечного” рівня здоров'я у дітей шкільного віку, який розташований між 4 та 5 рівнями соматичного здоров'я за шкалою експрес-оцінки (енергопотенціал 13 балів), що дає можливість своєчасно виявити ризик розвитку гострих та хронічних захворювань.

Практичні рекомендації:

1. З метою підвищення ефективності оцінки фізичного розвитку дітей шкільного віку необхідно впровадити в роботу дитячих лікувально-профілактичних закладів та шкіл експрес-метод кількісної оцінки рівня соматичного здоров'я.

2. Для своєчасного виявлення факторів ризику щодо розвитку захворювань ураховувати “безпечний” рівень соматичного здоров'я, який розташований між 4 та 5 рівнями соматичного здоров'я за шкалою експрес-оцінки і відповідає рівню енергопотенціалу 13 балів.

3. Для раннього виявлення порушень стану здоров'я дітей шкільного віку необхідно використовувати запропонований алгоритм оцінки стану здоров'я.

4. Дітей із макросоматичним соматотипом, акселератів і дітей із симпатикотонічним і гіперсимпатикотонічним вихідним вегетативним тонусом необхідно віднести до групи ризику щодо порушень стану соматичного здоров'я з метою своєчасного проведення профілактичних заходів.

5. Упровадити у лікувально-профілактичні заклади та школи міста розроблені регіональні перцентильні таблиці та номограми.



СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Козакевич В.К. Характеристика рівня соматичного здоров'я дітей пубертатного періоду в м.Полтаві та його взаємозв'язок з соматотипом // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2000.-№ 3.-С.21-22.

2. Козакевич В.К. Стан здоров'я дітей пубертатного періоду в м.Полтаві та його взаємозв'язок з рівнем соматичного (фізичного) здоров'я // Медицина сегодня и завтра. - 2000.-№ 2.- С.75-76.

3. Фесенко М.Є., Козакевич В.К. Сучасні підходи до оцінки стану здоров'я дітей шкільного віку та виявлення груп ризику щодо розвитку гострих та хронічних захворювань // Проблеми екології та медицини. - 2000.- № 4-6.- С.65-67.

4. Козакевич В.К. Стан вегетативного гомеостазу у дітей з різним рівнем соматичного здоров'я // Медицина сегодня и завтра. - 2001.-№ 2.- С.114-116.

5. Козакевич В.К. Функціональний стан школярів пубертатного періоду з різним рівнем фізичного розвитку // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1999.-№ 4.- С.30-31.

6. Козакевич В.К. Порівняльний аналіз показників соматичного здоров'я дітей шкільного віку // Тези Всеукраїнської наукової конференції “Валеологічна освіта як шлях до формування здоров'я сучасної людини". - Полтава, 1999.- С.141-143.

7. Фесенко М.Е., Еремина Е.Л., Козакевич В.К. Состояние физического развития и уровня соматического здоровья школьников подросткового возраста в г.Полтаве // Тези Всеукраїнської науково-практичної конференції “Медичні проблеми фізичної культури і спорту: досвід, сучасні напрямки та перспективи". - Дніпропетровськ, 1999.-С.181. (Здобувачем особисто набраний клінічний матеріал, проведена статистична обробка).

8. Фесенко М.Є., Козакевич В.К. Показники захворюваності дітей пубертатного періоду та їх взаємозв'язок з мікросоціальними факторами // Матер. регіон. наук.-практ. конференції “Лікування та профілактика захворювань органів дихання та супутньої патології з боку серцево-судинної системи і ЛОР-органів у дітей". - Полтава, 1999.- С.46-48.

9. Єрьоміна О.Л., Козакевич В.К. Інформативність визначення рівня фізичного здоров'я дітей за резервами біоенергетики // Тези VI міжнародної наук.-практ. конф. “Сучасні досягнення валеології та спортивної медицини. - Одеса, 2000.- С.39-40. (Здобувачем проведене кількісне визначення рівня соматичного здоров'я за резервами енергетики 530 дітей пубертатного періоду. Були зроблені висновки щодо інформативності методики).

10. Козакевич В.К. Рівень соматичного (фізичного) здоров'я дітей м.Полтави. Інформативні критерії його оцінки // Тези міжнародної наук.-практ. конф. “Вплив екологічного оточення на стан здоров'я дітей”. - Полтава, 2000.- С.65-66.

Размещено на Allbest.ru

...