Аліментарні чинники ризику виникнення залізодефіцитних станів у молодих жінок

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Залізодефіцитні стани (ЗДС) давно привертають увагу вчених-медиків у зв'язку з дуже високою їх розповсюдженістю. ЗДС реєструються у 10 % населення світу. У групах ризику, до яких відносять жінок репродуктивного віку, вагітних, донорів ЗДС складають 30-40 %. Якщо ж мова йде про молодих жінок, то спадкоємцями дефіциту заліза (ДЗ) стають і їх діти (L. Davіdsson, 1994; Є.Б. Яковлева, Ю.М. Халецкий, 1997). Надто висока розповсюдженість цих станів є однією з проблем, глибоке вивчення якої рекомендовано ВООЗ ООН (І.І. Гончарик, 1991; М. Ларкін, 1997; С.М. Пересічна, 1998).

Серед ЗДС більш ніж в половині випадків реєструються приховані стани - латентний дефіцит заліза (ЛДЗ). Саме ці стани супроводжують людину роки і десятиріччя, відбиваючись на її здоров'ї, працездатності, тривалості життя (Л.А. Смірнова, Н.Д. Баркар, 1997; A.Looker et al, 1997). Найбільш виражені ЗДС у державах, населення яких переживає тимчасові економічні негаразди, в тому числі і в Україні. Так, поширеність захворювань на залізодефіцитні анемії в Україні у 1999 році складала 1163,9 особи на 100 тисяч населення (П.М. Перехрестенко та ін., 1999).

В літературі є вказівки на тісний зв'язок дефіциту заліза з харчуванням, а саме з його недостатністю та якісною неадекватністю (R.F. Hurrell, 1996; В.Г. Передерій, С.М. Ткач, 1998).

Захворюваність анеміями тісно пов'язана з дефіцитом заліза, фолієвої і аскорбінової кислот в їжі. Кількість же м'яса у натуральному вигляді та риби, які містять залізо в легкозасвоюваній (гемовій) формі, в найбільш розповсюджених для України харчових раціонах надто обмежена. Засвоєнню заліза перешкоджає наявність в раціоні надмірної кількості таких демінералізуючих чинників, як таніни, фосфопротеїни, фітинові сполуки (M. Brune et al., 1989; І.І. Гончарик, 1991). Розповсюдженню ДЗ також сприяє вуглеводно-жирове харчування населення. Разом з тим, відсутні дані оцінки сили зв'язку між аліментарними чинниками, як причиною, - з одного боку і глибиною ДЗ в організмі, як наслідком, - з іншого. Відсутні відомості про оптимальне нормування необхідної кількості надходження харчових продуктів та нутрієнтів в організм молодої жінки з урахуванням їх впливу на показники крові з метою запобігання виникненню аліментарно обумовлених ЗДС.

В Концепції Державної політики в області харчування населення України на період до 2005 р. підкреслюється, що в галузі профілактики аліментарно-залежних станів і захворювань є необхідними розробка і реалізація комплексних програм, що забезпечують позбавлення дефіциту макро- і мікроелементів, в тому числі і заліза, в організмі людини.

Тому, розробка і впровадження у профілактику охорони здоров'я комплексу цілеспрямованих заходів з первинної та вторинної аліментарної індивідуальної та суспільної профілактики ЗДС, його наукове обґрунтування і стали предметом даної дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у відповідності з завданнями Концепції Державної політики в області харчування населення України на період до 2005 р. Дисертаційна робота є продовженням наукового напрямку, обраного кафедрою гігієни харчування Національного медичного університету з питань наукового обґрунтування застосування спеціальних продуктів у раціонах харчування хворих з соматичною патологією (реєстраційний номер 0199V003139).

Мета дослідження полягає в науковому обґрунтуванні гігієнічних рекомендацій з суспільної та індивідуальної первинної та вторинної профілактики ЗДС аліментарного походження у молодих жінок на основі визначення аліментарних чинників їх ризику.

Стосовно поставленої мети були сформульовані такі задачі:

1. Вивчити розповсюдженість ЗДС аліментарного походження серед молодих жінок дітородного віку, що не мали неаліментарних причин виникнення залізодефіциту (ЗД).

2. Вивчити аліментарні чинники ризику виникнення ЗДС у молодих жінок.

3. Побудувати математичні моделі залежностей результуючих показників ЗДС від факторіальних.

4. Здійснити прогнозування стану ЗД за вмістом харчових продуктів і нутрієнтів у раціоні харчуванні молодих жінок.

5. Вивчити ефективність використання залізовмісної біологічно активної добавки в реабілітації хворих з ЗДС.

6. Розробити гігієнічні принципи первинної і вторинної індивідуальної та суспільної аліментарної профілактики і дієтологічні принципи аліментарної корекції ЗДС (нормування кількості та кратності споживання нутрієнтів, харчових продуктів, обґрунтування продуктового набору та раціону харчування (меню)) як окремо, так і з внесенням біологічно активних добавок до їжі.

7. Запропонувати закладам охорони здоров'я комплекси профілактичних заходів, спрямованих на зниження розповсюдженості аліментарно обумовлених ЗДС серед молодих жінок в Україні.

Об'єкт дослідження - аліментарні чинники ризику виникнення залізодефіцитних станів у молодих жінок.

Предмет дослідження - нутрієнтний склад харчового раціону молодих жінок віком від 15 до 29 років.

Методи дослідження - анкетно-опитувальний - для отримання даних про надходження заліза в організм з раціонів харчування, клініко-лабораторний - для діагностики та визначення ступеня ДЗ в організмі молодих жінок, математико-статистичний - для визначення, аналізу кореляційного зв'язку та ступеня достовірності отриманих результатів.

Наукова новизна одержаних результатів:

1. Вперше отримані дані розповсюдженості ЗДС серед молодих жінок, які мешкають на Україні і не мають неаліментарних причин виникнення дефіциту заліза в організмі.

2. Вперше виявлена наявність зв'язку між факторіальними аліментарними і результуючими показниками ЗДС у молодих жінок. Зокрема, встановлені різні за тіснотою та напрямком зв'язки між складовими харчового раціону (харчовими продуктами, як окремо, так і їх певними групами та нутрієнтами) і показниками крові у жінок обраної категорії.

3. Вперше розроблені прямі і зворотні математичні залежності зв'язків між параметрами аліментарного чинника і рівнем ЗД. Це дозволяє прогнозувати рівні показників червоної крові при споживанні певних продуктів харчування і нутрієнтів при змішаному харчовому раціоні.

4. Вперше здійснено прогнозування рівня ДЗ і нормування вмісту харчових продуктів, нутрієнтів у раціоні молодих жінок з метою профілактики ЗДС. Зокрема, визначено граничні (мінімальні, оптимальні та максимальні) кількості споживання харчових продуктів (окремих та їх певних груп) і нутрієнтів, що впливають на показники червоної крові.

5. Вперше визначено мінімальний, оптимальний та максимальний вміст у раціоні харчування молодих жінок загального заліза: 17 мг, 20 мг, 23 мг та гемового заліза: 2,35 мг; 3,35 мг; 4,39 мг з метою запобігання аліментарно обумовлених ЗДС. Тому, прийняту в Україні (1999) добову норму надходження загального заліза для молодих жінок (17 мг) запропоновано переглянути і скорегувати, а встановлені нормативи щодо гемового заліза включити в перелік “Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії”.

6. Вперше обґрунтовано добовий продуктовий набір та раціон харчування для молодих жінок з метою первинної та вторинної профілактики ЗДС аліментарного походження.

1. Матеріали та методи дослідження

У відповідності до поставлених завдань в роботі використано: анкетно-опитувальний, клініко-лабораторний та математико-статистичний методи дослідження.

Анкетно-опитувальний метод складався з 3-х видів опитувальних карт з ретельним контролем точності їх заповнення. Перша карта - анкета відкритого опитування, що включала 357 питань, які прямо чи опосередковано пов'язані з можливістю виникнення ЗДС. Друга - карта поглибленого обстеження з докладними відомостями про харчування респондента. Третя карта - анонімне опитування з питань, які можуть викликати сумнів щодо відвертості заповнення анкети відкритого пасивного опитування.

За допомогою використання комп'ютерної обробки було проаналізовано 446 карт-анкет, 728 раціонів обстежуваних за 40 нутрієнтами, які визначені найголовнішими показниками щодо впливу на розвиток ЗДС.

Клініко-лабораторні дослідження включали визначення при первинному обстеженні у периферійній крові гемоглобіну (Hb), еритроцитів (Er), кольорового показника (КП), середнього вмісту гемоглобіну в еритроциті (СВГЕ), кисневої місткості крові (КМК) та при поглибленому обстеженні у венозній крові - показників обміну заліза (заліза сироватки крові (ЗС), загальної та латентної залізозв'язуючої здатності сироватки крові (ЗЗЗС, ЛЗЗС), коефіцієнту насичення трансферину (КНТ)).

Проведення анкетно-опитувального та первинного лабораторного методів дослідження здійснювалося на базі Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Поглиблене фізико-хімічне дослідження проводилось в лабораторії патофізіології Інституту гематології та трансфузіології АМН України. Всього проведено 2083 лабораторних дослідження.

Основою математико-статистичного методу дослідження став імовірнісний підхід з використанням кореляційного та багатофакторного методів при визначенні сили і направленості причинно-наслідкових зв'язків, що призводять до розвитку ЗДС. Схема математичної обробки матеріалів дослідження була розроблена за допомогою використання консультацій провідних фахівців Інституту математики НАН України, фахівців кафедри соціальної медицини та охорони здоров'я Національного медичного університету. При виявленні статистично підтвердженого достовірного факту зв'язку між складовими харчового раціону і показниками крові молодих жінок, шляхом використання методик математичного наближення, проводився математичний аналіз отриманих закономірностей за 19 загальноприйнятими типовими моделями.

Всього було побудовано і проаналізовано 2376 варіантів моделей, з яких 255 вибрані за ознакою високого ступеня достовірності. Варіанти математичних моделей (прямі і зворотні) дали можливість не тільки констатувати, а й прогнозувати зміни результуючих показників рівнів ЗДС при передбачуваних змінах факторіальних показників, а саме, параметрів аліментарного чинника. На основі отриманих залежностей проведено прогнозування і нормування кількості споживання продуктів харчування і окремих нутрієнтів для запобігання виникненню аліментарно обумовлених ЗДС.

2. Аналіз результатів дослідження

Первинний та вторинний скринінг залізодефіцитних станів серед молодих жінок. При проведенні поетапного скринінгу серед молодих жінок, що не мали неаліментарних причин виникнення залізодефіциту, виявлено, що поширеність ЗДС становить 41600 на 100 тис. даного контингенту, у тому числі прихований ЗД складає 10,3 %, легка форма анемії - 30,4 %, середня форма - 0,9 %, тяжка форма - відсутня. В якості діагностичних критеріїв прихованого ЗД у молодих жінок пропонуються такі величини основних показників червоної крові і обміну заліза: Hb - від 120 до 130 г/л; Er - від 3,5 до 5,0 Т/л; КП - від 0,8 до 1,0; СВГЕ - не менше 31 пг; КМК - не менше 17 об/%; ЗС - менше 11 мкмоль/л; ЗЗЗС - більше 72 мкмоль/л; КНТ - менше 20%; НЗЗС - більше 60 мкмоль/л.

Оцінка фактичного харчування жінок (728 раціонів) свідчить про те, що переважна більшість респондентів харчуються змішаною їжею (85,29 %) і твердо переконана у доцільності раціонального харчування (67,16 %), але молоді жінки недостатньо обізнані з важливими джерелами легкозасвоюваних форм заліза у раціоні, що не дає змоги при вільному виборі харчових продуктів сформувати їм адекватний раціон.

При вивченні режиму харчування жінок встановлено, що найбільша частина фактичного раціону респондентів приходиться на вечерю (57,35 % опитуваних), у той час як на обід усього - 29,90 %, що є типовим порушенням загальноприйнятих правил раціонального харчування для населення цивілізованих країн.

Проведена оцінка середньодобового і тижневого фактичного споживання харчових продуктів у співставленні з чинними в Україні нормами. На основі цього виявлено, що середньодобове споживання м'ясопродуктів нижче за прийняту в Україні норму на 15,3 %, (зокрема, м'яса молоді жінки споживають усього 65,4 г/добу), риби - на 50,8 %, молока та молокопродуктів - на 45,6 %, яєць - на 16,7 %, овочів - на 54,6 %; в той же час споживання хліба, фруктів перевищує нормативи відповідно на 6,3 % та 14,5 %. Споживання молодими жінками чаю та кави складає відповідно 563,9+22,0 та 82,9+8,1 мл за добу, що перевищує вперше розроблену нами оптимальну норму споживання цих напоїв.

За оцінкою нутрієнтного складу середньодобового фактичного раціону молодої жінки у порівнянні з нормами (Україна, 1999 р.) встановлено, що споживання білків збільшено на 11,5 %, здебільшого за рахунок продуктів рослинного походження, що не є джерелом повноцінного білку (виключення - соя). Споживання жирів перевищує норму на 34,2 %, переважно за рахунок тваринного походження (на 37,6 %). Також, збільшено споживання простих вуглеводів на 40,3 %, натрію на 258,0 %, токоферолу на 13,9 %, ціанокобаламіну на 43,3 %. Недостатність раціону молодих жінок за кількістю складних вуглеводів складає 33,7 %, калію - 24,1 %, магнію - 58,8 %, рибофлавіну - 22,4 %, біотину - 82,2%, ніацину - 14,4%, пантотенової кислоти - 22,0 %, фолацину - 26,4 %, ергокальциферолу - 61,4 %, ліноленової кислоти - 66,7 %.

Виявлено, що харчовий раціон молодих жінок містить достатню кількість заліза (20 мг), але його якісна характеристика не дозволяє забезпечити потреби організму в цьому мікроелементі. Кількість легкозасвоюваного (гемового) заліза становить всього 13,93%. Решта складається з продуктів, залізо яких недостатньо всмоктується в шлунково-кишковому тракті (залізо хліба, хлібобулочних виробів, круп'яних виробів, овочів, таких напоїв, як чай, кава).

Таким чином, отримані результати свідчать про порушення режиму харчування, незбалансованість, кількісну та якісну неадекватність харчового раціону молодих жінок, що в свою чергу викликає негативні зміни в процесі обміну заліза в їх організмі.

Вплив аліментарного чинника на розвиток ЗДС у молодих жінок. Аналіз впливу тижневого споживання окремих продуктів харчування на виникнення і розвиток ЗДС у молодих жінок показав, що статистично значимий прямий вплив на основні показники ЗД справляє споживання ними таких продуктів (кореляція з гемоглобіном): м'яса:

(r = +0,38), ковбаси (вміст м'ясного білку не менше 10 % від маси продукту) (r = +0,36), печінки (r = +0,30), фруктів і ягід (r = +0,18), риби

(r = +0,16) (р<0,05). Стосовно ковбасних виробів, необхідно звернути увагу на вміст білків м'язевої тканини, оскільки додавання до м'ясного фаршу малоцінних білків сполучної тканини, рослинного білку (бобові), фосфопротеїнів молочних продуктів та яйцепродуктів зменшує вміст гемового заліза та погіршує його всмоктування організмом. Споживання кров'яної ковбаси має слабкий вплив на показники червоної крові у порівнянні з м'ясними джерелами заліза та печінкою. Пояснення цього факту треба шукати у спорадичності і дуже малій кількості фактичного споживання кров'яної ковбаси молодими жінками (7,4 г за тиждень), тоді як для виявлення більш позитивної її дії необхідне досить тривале надходження цього продукту до організму. Можливо, в цьому ефекті відіграє роль і утворення солянокислого гематину у шлунку, який запобігає повноцінному всмоктуванню заліза. Чай (r = -0,31), кава (r = -0,15), яйця (r = -0,12), молоко (r = -0,12) негативно впливають на основні показники червоної крові. Це спричинено здебільшого надходженням з цими продуктами харчування значної кількості антиаліментарних факторів абсорбції заліза, таких як таніни, фосфати. Статистично значимого впливу овочів, хліба, хлібобулочних та круп'яних виробів на показники забезпечення організму залізом не виявлено.

Провідний вплив суми м'ясопродуктів, як носіїв гемового (легкозасвоюваного) заліза, на показники червоної крові підтверджується і багатофакторним аналізом. Так, вони інтенсивно сприяють підвищенню рівня гемоглобіну (r = +0,51), кількості еритроцитів (r = +0,29), збільшенню кольорового показника (r = +0,30) (р<0,01). Спостерігається позитивний вплив на показники периферійної крові споживання заліза овочів, круп, фруктів та ягід. Залізо продуктів тваринного походження, що містять антиаліментарні чинники стосовно заліза (фосфопротеїди), а саме: яйця, молоко, молочні продукти, а також таких напоїв, як чай, кава (містять велику кількість танінів) поглиблюють показники залізодефіциту: гемоглобін (r = -0,38), кількість еритроцитів (r = -0,24), кольоровий показник (r = -0,16) (р<0,01) (за даними багатофакторного аналізу).

Вперше виявлено зв'язок заліза харчового раціону респондентів з вмістом в раціоні інших нутрієнтів. Зокрема, встановлено статистично значимий прямий зв'язок між вмістом заліза і такими нутрієнтами: натрієм, калієм, магнієм, фосфором, токоферолами, піридоксином, пантотеновою кислотою, фолацином, лінолевою жирною кислотою та білком. Особливо тісний зв'язок спостерігається між кількістю заліза з одного боку і ретинолом, b-каротином, тіаміном, рибофлавіном, ліноленовою кислотою з іншого у фактичному харчовому раціоні. Ці спостереження можуть мати значення при вивченні біохімічних механізмів перетворень і накопичення заліза із органічних біосубстратів їжі та закономірностей його міграції по трофічних ланцюгах.

Побудовано 2376 варіантів математичних залежностей, з яких вибрані за ознакою високого ступеня достовірності - 255. Ці моделі характеризують причинно-наслідкову залежність показників ЗД від фактичного вмісту нутрієнтів, харчових продуктів (як окремо, так і при поєднанні їх в певні групи).

За допомогою цих моделей вирахувано прогнозовану величину як кількості вживання певного харчового продукту, яка б відповідала заданому рівню показника крові (перший тип залежностей), так і певного показника крові в залежності від фактичного вмісту харчового продукту у тижневому раціоні (другий, зворотній, тип залежності).

Як приклад, наводимо декілька математичних залежностей (моделей):

1. М'ясо:

Y = 0,03659 ґ X2 - 133,8631 (перший тип):

де: X - рівень гемоглобіну в крові, г/л; Y - кількість м'яса, г/тиждень.

Y = (27,32223 ґ X + 3667,554)0,5 (другий тип):

де: X - кількість м'яса, що споживається, г/тиждень; Y - рівень гемоглобіну в крові, г/л.

За моделлю першого типу рівню гемоглобіну в крові 120 г/л, тобто нижній межі безпеки виникнення залізодефіциту, відповідає норма споживання м'яса молодими жінками 393 г/тиждень або 56 г за добу; гемоглобіну 135 г/л - відповідає норма 533 г/тиждень, а 150 г/л - 689 г м'яса при змішаному харчовому раціоні.

2. Чай (напій):

Y = 598132,5/ X - 881,1697

де: X - рівень гемоглобіну в крові, г/л; Y - кількість чаю, мл/тиждень.

3. Сума м'ясопродуктів:

Y = 30,83212 ґ 1,025185X

де: X - рівень гемоглобіну в крові, г/л; Y - кількість м'яса, печінки, ковбаси, г/тиждень.

Оптимізація харчового раціону молодих жінок з метою профілактики ЗДС (нормування кількості нутрієнтів та харчових продуктів, обґрунтування продуктового набору та меню). Побудовані нами математичні моделі дозволили пронормувати вміст окремих нутрієнтів та продуктів харчування у раціоні жінок з метою запобігання виникнення аліментарно обумовлених ЗДС. Так, розраховано мінімальне, оптимальне та максимальне надходження загального заліза: 17 мг; 20 мг; 23 мг та гемового заліза: 2,35 мг; 3,35 мг; 4,39 мг за добу, що необхідно для забезпечення певних, загальновизначених (мінімального, оптимального та максимального) рівнів гемоглобіну (120; 135; 150 г/л), еритроцитів (3,50; 4,25; 5,00 Т/л), кольорового показника (0,80; 0,95; 1,10) в крові у молодих жінок. Отже, чинну норму добової потреби в залізі для жінок даної вікової категорії (норми України, 1999 р.) - 17 мг запропоновано переглянути і скорегувати (за оптимальною величиною збільшити на 17,6 %). Забезпечення ж концентрації гемоглобіну на рівні 150 г/л (перед хірургічними втручаннями, вагітністю, донорством) потребує збільшення цих норм на 35,3 %. Тобто, оптимальна загальна кількість заліза повинна становити 20 мг за добу, у тому числі кількість гемового заліза повинно складати 3,35 мг, що вперше нами визначено та запропоновано включити в перелік “Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії” (№272 від 18.11.99 р.).

Добовий продуктовий набір (оптимальна величина і діапазон коливань) та найбільш оптимальний раціон харчування (меню) рекомендуються для використання з метою профілактики та аліментарної корекції ЗДС у даної групи ризику. Запропоноване меню є результатом вибору із багатьох прорахованих варіантів, що повністю відповідає розробленому продуктовому набору.

Використання залізовмісної біологічно активної добавки "Есеншіел Айрон" в реабілітації хворих з залізодефіцитними станами. Нами була оцінена ефективність використання нутрицевтика "Есеншіел Айрон", що містить найбільш легкозасвоювану (хелатну) сполуку заліза з гідролізованим білком, як засіб компенсації дефіциту заліза в організмі при низьких рівнях показників червоної крові (гемоглобін менше 110 г/л, еритроцити менше 3,5 Т/л, кольоровий показник менше 0,8).

"Есеншіел Айрон" застосовувався 34 молодими жінками з різними формами анемії аліментарного походження. Харчовий раціон додатково збагачувався 18 мг заліза (1 капсула біологічно активної добавки "Есеншіел Айрон") протягом 10 днів на фоні звичайного раціону харчування.

Після курсу застосування даного нутрицевтика молоді жінки відмічали покращення самопочуття, підвищення працездатності, зниження втоми, відсутність сонливості та інших симптомів, що звичайно супроводжують ЗД. Були оцінені результати впливу цієї добавки на показники червоної крові у осіб з ЗДА.

Таким чином, нами отримано позитивний вплив біологічно активної добавки "Есеншіел Айрон" на показники червоної крові у молодих жінок з ЗДА аліментарного походження та відсутність, на наш погляд, негативних відхилень у діяльності органів і систем. Прискорена реабілітація відбувалася за рахунок легкозасвоюваної (хелатної) форми заліза. Тому, рекомендовано використання "Есеншіел Айрон" як специфічної біологічно активної добавки в первинній та вторинній профілактиці ЗДС у молодих жінок, особливо після крововтрат для швидкого відновлення рівня гемоглобіну в крові.

Висновки

1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, яка полягає в запобіганні виникнення аліментарно обумовлених ЗДС у молодих жінок на основі визначення факторів ризику та розробці науково обґрунтованих гігієнічних рекомендацій з первинної та вторинної аліментарної, індивідуальної та суспільної їх профілактики.

2. За результатами натурних досліджень поширеність ЗДС серед молодих жінок, що не мали неаліментарних причин для виникнення залізодефіциту (вагітність, пологи, годування немовля, крововтрати, донорство, операції, травми та ін.) становить 41600 на 100 тис. даного контингенту, у тому числі з латентним (прихованим) залізодефіцитом - 10,3 %, з явним дефіцитом заліза - 31,3 %. За ступенем залізодефіциту анемії серед жінок даної категорії розподіляються таким чином: легка форма (гемоглобін від 90 до 120 г/л) - 96,9 %; середня (гемоглобін від 70 до 90 г/л) - 3,1 %; тяжка (гемоглобін менше 70 г/л) - відсутня.

3. В якості діагностичних критеріїв прихованого залізодефіциту у молодих жінок слід вважати такі величини основних показників червоної крові і обміну заліза: гемоглобін - від 120 до 130 г/л; еритроцити - від 3,5 до 5,0 Т/л; кольоровий показник - від 0,8 до 1,0; середній вміст гемоглобіну в еритроциті - не менше 31 пг; киснева місткість крові - не менше 17 об/%; залізо сироватки крові - менше 11 мкмоль/л; загальна залізозв'язуюча здатність сироватки крові - більше 72 мкмоль/л; коефіцієнт насичення трансферину - менше 20 %; латентна залізозв'язуюча здатність сироватки крові - більше 60 мкмоль/л, - що свідчить про необхідність проведення профілактичних заходів.

4. Основними аліментарними чинниками ризику виникнення ЗДС є нераціональне харчування, пов'язане з недостатнім споживанням продуктів, що містять гемове залізо: середньодобове споживання м'яса, м'ясопродуктів нижче за мінімальні фізіологічні рівні в Україні на 15,3 %, риби - 50,8 %, та збільшеним споживанням продуктів, що містять значну кількість демінералізуючих чинників: чай, кава.

5. Кореляційний аналіз даних щодо споживання окремих продуктів харчування показав, що статистично значимий позитивний вплив на показники червоної крові та обміну заліза (основні показники залізодефіциту) мають такі продукти, як м'ясо, ковбаса, печінка, риба, меншою мірою - фрукти та ягоди. Чай, кава, молоко, яйця негативно впливають на основні показники червоної крові. Статистично значимого впливу овочів, хліба, хлібобулочних та круп'яних виробів на показники забезпечення організму респондентів залізом не виявлено. Тому з метою запобігання ЗДС аліментарного походження у групах ризику при індивідуальному та організованому харчуванні рекомендується збільшувати надходження продуктів, що є джерелами гемового заліза (м'ясо, печінка, риба) та зменшити споживання чаю, кави, що може здійснюватися при наближенні харчового раціону до запропонованого профілактичного продуктового набору та меню.

6. Аналіз середньодобового раціону фактичного харчування молодих жінок свідчить про те, що споживання жирів досягає 37,6 % (переважно за рахунок жирів тваринного походження) від загальних енерговитрат, що перевищує фізіологічні потреби. Така жирова квота раціону може негативно впливати на засвоєння мікроелементів, у тому числі і заліза.

7. На утворення гемоглобіну суттєво впливають синергісти всмоктування заліза (ціанокобаламін і фолієва кислота). Раціон харчування молодих жінок характеризується достатньою кількістю ціанокобаламіну. Вміст фолієвої кислоти виявився нижчим на 26,4 % від фізіологічних потреб (норми України від 1999 р.).

8. Виявлено прямий кореляційний зв'язок між вмістом гемоглобіну в крові, з одного боку, і забезпеченням харчового раціону тіаміном, аскорбіновою кислотою, токоферолами, рибофлавіном, піридоксином, пантотеновою кислотою, магнієм, лінолевою та ліноленовою кислотами - з іншого.

9. Встановлено, що оптимальний рівень показників крові (гемоглобін - 135 г/л, еритроцити - 4,25 Т/л, кольоровий показник - 0,95) може бути забезпечений лише при споживанні із змішаного раціону харчування молодих жінок загального заліза на рівні 20 мг за добу, у тому числі гемового заліза не менше 3,35 мг. Тому, прийняту в Україні (1999 р.) добову норму надходження загального заліза для жінок (17 мг) запропоновано переглянути і скорегувати, а вперше встановлені нормативи щодо гемового заліза включити в перелік “Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії”.

10. Біологічно активні добавки, що містять хелатні форми заліза, доцільно використовувати для первинної та вторинної профілактики ЗДС аліментарного походження. Так, за час споживання 180 мг хелатного заліза на протязі 10 днів рівень гемоглобіну збільшився на 10,9 %, кількість еритроцитів - на 3,0 %, кольоровий показник - на 7,4 %.

залізодефіцитний дітородний аліментарний

Література

1. Кузьмінська О.В., Шамоніна Г.М., Мишковська А.А. Анкетно-опитувальний метод вивчення залізодефіцитних станів аліментарного походження у молодих жінок // Вісник проблем біології і медицини. - 1998. - №22. - C. 44-47.

2. Руль Ю.В., Кузьмінська О.В., Яверська Н.М. Корекція раціону харчування з метою профілактики залізодефіцитних станів // Актуальные проблемы медицины и биологии: Зб. Наук. пр. - К.,- 2000. - №2. - С. 186-192.

3. Ципріян В.І., Лановенко І.І., Кузьмінська О.В., Яверська Н.М. Математичне моделювання і прогнозування причинно-наслідкових зв'язків між вмістом м'яса та м'ясопродуктів у харчовому раціоні та розвитком залізодефіцитної анемії аліментарного походження у жінок дітородного віку // Українській медичний альманах. - 2000. - №6. - С. 184-186.

4. Ципріян В.І., Лановенко І.І., Кузімінська О.В. Первинний та вторинний скринiнг залізодефіцитних станів серед молодих жінок // Гематологія і переливання крові: Зб. наук. пр. - К.: Нора-прінт, 2001. - 118 с.

5. Ципріян В.І., Кузьмінська О.В., Яверська Н.М. Гігієнічна оцінка взаємозв'язку між нутрієнтним складом добового раціону та рівнем прширеності залізодефіцитних станів серед молодих жінок // Актуальные проблемы медицины и биологии: Зб. Наук. пр. - К., - 2001. - №2. - С.354-360.

Размещено на Allbest.ru