Ресурси лікарської рослинної сировини в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОДМУ

ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра фармакогнозії

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з ресурсознавства

студентки 1 групи 5 курса

заочного відділення

Цап Анни Анатоліївни

г. Одеса, 2013

РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1. Ресурсознавство лікарських рослин в Україні. Геоботанічні основи ресурсознавства

лікарський рослина сировина фітопрепарат

Значення ресурсознавства лікарських рослин для фармації і медицини.

Ресурсознавтсво дає уяву по стан рослинних ресурсів лікарських рослин у державі та їх раціональне використання на сучасному економічному етапі, ознайомити з асортиментом лікарської рослинної сировини, яка широко використовується у фармацевтичній промисловості та практичній фармації і медицині. Значна увага ресурсознавтсва зосереджена на проведенні обліку рослинних ресурсів, визначенні їх урожайності, відтворенні запасів окремих видів лікарської сировини та їх інтродукції, охоронна та збереження сировинних ресурсів важливих для фармації лікарських рослин. Оскільки одним із основних джерел одержання лікувальних засобів у сучасній фармацевтичній промисловості є лікарська рослини сировина, фітопрепарати з якої широко застосовується у медичній практиці.

Збільшення попиту на фітопрепарати в останні роки зумовлює необхідність розширення виробництва, удосконалення технології, збільшення заготівлі рослинної сировини і підвищення вимог до її якості.

Аптечна мережа, фармацевтична промисловість нині відчувають значну потребу у багатьох видах лікарської рослинної сировини. У сучасних умовах гостро стоїть питання про оптимізацію раціонального використання і відновлення наявної сировинної бази дикорослих лікарських рослин. Розвиток даного напряму має державне значення. Перш за все вирішення даної проблеми необхідна глибока оцінка стану і динаміки природних фіто ресурсів України.

Доцільно зазначити, що розширення сировинної бази багатьох лікарських рослин є можливим завдяки їх впровадження в культуру, оскільки природні запаси деяких дикорослих видів повністю або частково виснаженні, а заготівля їх у природних місцях зростання невигідна. Тому в перспективі важлива роль буде належати культивуванню важливих для фармацевтичної індустрії та медицині нових видів лікарських рослин.

2. Методика обліку ресурсів

Поняття про біологічний та експлуатаційний запас сировини ЛР

Лікарська рослинна сировина - окремі частини лікарських рослин у сухому або сирому цілісному чи подрібненому вигляді, для безпосереднього застосування чи переробки для отримання галунових, новогаленових препаратів або біологічно активних добавок.

Запаси рослинної сировини - кількість сировини, яку теоретично можна отримати з певної площі при повному її зборі. У ресурсознавстві розрізняють біологічний та експлуатаційний запас.

Запас біологічний - величина сировинної фітомаси, яка утворена всіма (здоровими, віргінальними і пошкодженими) рослинами певного виду лікарської рослини, з якого заготовлюється сировина на ділянках , де зустрічається популяція даного виду , в т.ч. на важкодоступних і низькоуражайних, що розміщені на ділянках різної площі. Під час проведення ресурсознавчих робіт і для оцінки величини запасів сировини окремих видів лікарських рослин не виникає необхідності визначати їх біологічний запас, оскільки дана робота є важкою і в той же час не має безпосереднього виходу у практику, позаяк можливий обсяг заготівлі не залежить від величини біологічного запасу. Тому біологічний запас доцільно визначати тільки при проведенні детальних ресурсознавчих досліджень, коли встановлюють вікову структуру популяції і вплив на неї екологічних факторів.

Запас експлуатаційний - це величина фіто маси, утворена товарними екземплярами на промислових заростях, тобто на високоурожаних і не дуже віддалених ділянках, на яких проводиться заготівля.

Експлуатаційний запас - основний показник під час проведення ресурсних робіт, оскільки він безпосередньо пов'язаний із визначенням можливого щорічного обсягу заготівлі.

3. Ресурси ЛРС в Україні

ЛР, що охороняються в окремих регіонах, сучасний стан їх ресурсів

Для деяких найбільш цінних дикорослих лікарських рослин з обмеженим поширенням і невеликими запасами сировини необхідно строго регулювати об'єм заготівель, без чого не можна уберегти від різкого зменшення сировинну базу в недалекому майбутньому. До таких видів на Україні належать: лепеха болотяна, астрагал шерстистоцветковый, барвінок малий, пізньоцвіт осінній, горицвіт весняний, істод сибірський, кубушка жовта, лук ведмежий, морозник червонястий, осока парвская, переступень білий, скополія карниолийская, солодка гола, ятришникові(зозулинці, любки, кокушник комарниковый, анакамптис пірамідальний).

Деякі види лікарських рослин залишилися на Україні в таких невеликих кількостях, що промислові заготівлі їх сировини проводити не можна, а невеликі зарості, що залишилися, необхідно узяти під охорону, як пам'ятники природи. До них в першу чергу належать: беладонна, тирлич жовтий і точковий, плавун баранец, синюха голуба, мучниця звичайна. Залишки цих рослин можуть бути використані для отриманні насіння при введенні їх в культуру, а також для вивчення біологічних, екологічних і інших особливостей в природних умовах, без чого неможливе успішне проведення робіт по їх інтродукції і промисловій культурі.

Беладона лікарська - (Atropa belladonna L) - Зустрічається в Закарпатті, Карпатах, Прикарпатті, Росточье-Ололье, на Хотинскій піднесеності і в гірському Криму Росте в проріджених старих букових лісах, заростях кущів, на лісових узліссях, вирубуваннях. Рідко утворює зарості, частіше росте невеликими групами і навіть одиничними екземплярами.

Запасів сировини майже немає, промислові заготівлі неможливі. Рослина швидко зникає у зв'язку з вирубуванням старих лісів. Введено в промислову культуру в радгоспах Лекраспрома.

Тирлич жовтий - (Gentiana lutea L) - Зустрічається тільки у високогір'ї Карпат(на хребтах Черногора, Свидовец, Горгани та ін.) на висоті від 1200 до 2000 м. Росте на белоусових і щучкових полонинах, в проріджених заростях гірських кущів(вільха зелена, гірська сосна, ялівець сибірський) і чагарничків(чорниця, брусниця, голубика), ялиновому рідколіссі. Досить рідкісна рослина. Зустрічаються окремі екземпляри і групи, рідше заросли площею до декількох гектарів(Закарпатська, Івано-Франківська, дуже рідко Львівська і Чернівецька області).

Запасів сировини немає. Зарості, що залишилися, необхідно узяти під охорону і використати як насінну базу для введення рослини в промислову культуру.

Плавун баранець - (Huperzia selago (L.) Bernh ex Schrank et Mart) - Зустрічається у високогір'ї Карпат на кам'янистих полонинах і на Поліссі в тінистих лісах. Великих заростей не утворює, росте зазвичай невеликими групами і навіть одиничними екземплярами.

Запаси сировини майже відсутні(щорічно можна заготовляти декілька десятків кілограмів трави в Закарпатській, івано-франківській і Чернівецькій областях). У останні п'ять років робилися невеликі заготівлі цієї рослини, а з 1970 р. вони заборонені зовсім, рослина оголошена заповідним(підлягає спеціальній охороні). Плавун баранчик важко відновлюється, запаси його незначні і, якщо його посилено експлуатувати, може зникнути зовсім.

Синюха голуба - (Polemonium coeruieum L) - Одиничні екземпляри або невеликі групи зустрічаються на Поліссі і півночі Лісостепу на вологих лугах, узліссях і полянах, в заростях кущів.

Запаси сировини відсутні. Рослина введена в промислову культуру в радгоспах Лекраспрома.

Мучниця звичайна - (Arctostaphylos uvaursi L) - Зустрічається тільки на Поліссі. Росте в сухих і змішаних лісах, на піщаних ґрунтах. Утворює зазвичай невеликі чисті або майже чисті зарості, розмір яких рідко перевищує сотні квадратних метрів. Такі зарості відмічені у Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській і Чернігівській областях.

Запаси сировини невеликі(щорічно можна заготовляти декілька центнерів листя), проте з вирубуванням старих лісів вони швидко зменшуються. Рослини, що залишилися після вирубування лісу, відновлюються дуже повільно, оскільки розмноження в основному проходить вегетативним шляхом. Крім того, рослини знищуються при неправильних заготівлях(висмикування або вирубування кущів).

4. Інтродукція і промислове культивування як метод створення і збагачення ресурсів лікарських рослин

Приклади створення сталої сировинної бази лікарських рослин іноземних флор для виробництва вітчизняних фітопрепаратів.

Таким прикладом є культивування Евкаліпту шаровидного (Eucalyptus globulus Labill.). Розмножують евкаліпти насінням, яке висіває восени, - взимку в парники і теплиці. При температурі 18-20 °C насіння проростає на 5-7-й день, при появі перших листочків рослини пікірують, а досягши висоти в 25-30 см висаджують на постійне місце.

Культивування включає комплекс заходів, спрямованих на вивчення закономірностей розвитку рослини в нових умовах зростання і розробку агротехнічних заходів по вирощуванню. Робота по введенню в культуру нових видів лікарських рослин здійснюється в 3 етапи.

Перший етап - збір посівного і посадочного матеріалу. Це основний етап роботи, т. до. популяції дикорослих лікарських рослин в різних частинах їх ареалів розрізняються за кількісним змістом біологічно активних речовин, причому ці відмінності генетично обумовлені. Потрібно накопичення великої кількості посадочного або посівного матеріалу, що представляє максимальне число форм і екотипів виду, що вивчається. Паралельно вивчають екологічні умови і особливості зростання і розвитку дикорослої лікарської рослини.

На другому етапі встановлюють біологічні особливості дикорослого виду в умовах культури і його біологічний потенціал. Вивчають життєвий цикл рослини і необхідні умови зовнішнього середовища; зростання і врожайність(продуктивність) рослин, фазу розвитку при заготівлі сировини; вміст діючих(біологічно активних) речовин в сировині та ін. На підставі отриманої інформації дають економічну оцінку нової лікарської культури (розраховують собівартість сировини), визначають зону її розміщення, розробляють агротехнічні прийоми вирощування на плантації. Необхідність підбору зон для обробітку нових лікарських культур обумовлена географічною мінливістю їх сировинної продуктивності і вмісту в них біологічно активних речовин. Деякі рослини можна вирощувати тільки в межах їх природного ареалу, інші добре переносять акліматизацію. Паралельно ведеться робота по накопиченню посівного(чи посадочного) матеріалу для закладки дослідно-виробничої плантації площею 0,5-1,0 га. Підсумок робіт на другому етапі - укладення об можливості культивування цього виду лікарської рослини і попередні рекомендації по агротехніці його вирощування.

На третьому етапі в умовах, близьких до виробничих, вивчають питання польової культури лікарської рослини, його місце в сівозміні, способи передпосівної обробки ґрунту, терміни, норми і способи посіву(посадки), прийоми відходу за рослинами; застосування добрив і інших. Завершенням етапу є складання агротехнічних рекомендацій по вирощуванню конкретного виду лікарських рослин на плантаціях.

РОЗДІЛ II. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

1. На малюнку зображено схему лісового фітоценозу. Визначте його ярусність.

Чотири яруси:

1 - дерева заввишки 15-20 метрів

2 - кущі заввишки 4-6 метрів

3 - травяністі рослини заввишки 50-150 см

4 - рослини заввишки 5-15 см, мохи .

2. Ресурсам яких видів ЛР із наведеного списку непоправної шкоди завдало радіоактивне забруднення території України: чорниці, звіробій звичайний, ромашка лікарська, лепеха звичайна, багно болотяне, бузина чорна, перстач прямостоячий, шипшина собача, журавлина, чебрець повзучий, чебрець двовидний, собача кропива п'ятилопатева, спориш?

Внаслідок аварії на ЧАЕС запаси рослин дуже скоротилися.

1.чорниці на 60%

2.журавлини на 90%

3.багно болотяне на 80%

4.престач прямостоячий на 40 %.

3. В спеціалізованому господарстві у Львівській обл. планується закласти плантацію м'яти перцевої. Для цього регіону районовано 2 нових сорти вітчизняної селекції: А - з високою продуктивністю листя, Б - з дуже високим вмістом ментолу. Якому сорту треба віддати перевагу при вирощуванні й переробці сировини м'яти на ефірну олію?

Основною частино ефірного масла є ментол (до92%), тому раціональніше буде вирощувати м'яту з дуже високим вмістом ментолу.

4. В Любашівському районі Одеської обл. було виявлено продуктивні ценопопуляції алтеї лікарської на загальній площі 16 га. Експлуатаційний запас сировини на ділянках виявився таким: 0,8 т; 0,03 т; 0,01 т; 0,09 т; 1,2 т; 1,0 т; 0,02 т; 0,02 т; 0,01 т. Розрахуйте обсяг можливих щорічних заготівель сировини алтеї в Любашівському районі, якщо рекомендовано їх проводити на одному місці один раз на 5 років.

Розв'язання:

Об'єм можливої щорічної заготівлі сировини розраховують як частку від експлуатаційних запасів сировини на оборот заготівлі, включаючи рік заготівлі і тривалість періоду відновлення("відпочинку") заростей.

Загальний експлуатаційний запас =

0,8+0,03+0,01+0,09+1,2+1+0,02+0,02+0,01=3,18 т.

Обсяг можливих заготівель = 3,18/(5+1)=0,53 т

5. Під час фронтального обстеження природної рослинності Березівського району Одеської області було визначено фітоценотичний ранг цмину піщаного у різних рослинних угрупованнях

а) трав'янисті сухолучні угруповання на еродованих схилах - 3;

б) різнотравно-типчакові степи - 1;

в) піонерна рослинність на піщаних перелогах - 4;

г) середньовічні соснові насадження в басейні річки Тилігул - 3;

д) зарості зіноваті руської на степових ділянках по схилах в басейні річки Малий Куяльник - 2.

6. Зробіть висновок: у яких угрупованнях ресурси цмину піщаного відповідають потребам: а)спеціального використання(мають промислове значення);б) тільки загального використання (не мають промислового значення)?

З обстеження видно, що обіліє цмину піщаного у різних рослинних угрупуваннях таке:

а) трав'янисті сухолучні угруповання на еродованих схилах - 3 бали, тобто 25-50%;

б) різнотравно-типчакові степи - 1 бали, тобто до 5%;

в) піонерна рослинність на піщаних перелогах - 4 бали, тобто - 50-75%;

г) середньовічні соснові насадження в басейні річки Тилігул - 3 бали, тобто 25-50%;

д) зарості зіноваті руської на степових ділянках по схилах в басейні річки Малий Куяльник - 2 бали, тобто 5-25%.

Тому, піонерна рослинність на піщаних перелогах відповідає потребам спеціального використання, так як на 100 м2 загальної рослинності, 50-75% відходить цмину піщаному. Інші рослинні угрупування мають загальний характер використання.

7. Однією з причин скорочення природних ресурсів деяких ЛР в Україні стала неможливість використання їх ЛРС через забрудненість радіонуклідами внаслідок аварії на ЧАЕС. Сучасні наукові данні свідчать про різні властивості рослин до накопичення радіонуклідів. Розмістіть за ступенем накопичення радіонуклідів (від найвищого до найменшого) такі ЛР: брусниця; деревій звичайний; медунка лікарська; материнка звичайна; мучниця звичайна; звіробій плямистий; чебрець плазкий; живокіст лікарський; хамоміла (ромашка) лікарська; багно звичайне. Ресурсам яких з цих видів зазначений фактор наніс непоправної шкоди і чому?

Брусниця - багно звичайне - мучниця звичайна - чебрець плазкий - материнка звичайна - медунка лікарська - живокіст лікарський - хамоміла лікарська - деревій звичайний - звіробій плямистий.

Аварія на ЧАЕС нанесла непоправної шкоди для брусниці та багно звичайному, так як сировинні запаси рослин скоротилися на 80%, ці рослини мають великий ступінь накопичення радіонуклідів.

ЛІТЕРАТУРА

Зузук Б.М., Зузук Л.Б. Ресурсознавство лікарських рослин. Підручник для студентів фар мац.факультетів.- Вінниця:НОВА КНИГА, 2009. - 144 с.

http://healing.com.ua/index.html

Лекарственное растениеводство. Интродукция лекарственных растений: обзорн. информ. // ЦБНТИмед-пром. -- № 4. -- 1982; Перевозченко, И. И.

Лекарственное сырье растительного и животного происхождения. Фармакогнозия: Учебное пособие. -Под ред. Г.П.Яковлева. -СПб.: СпецЛит, 2006. -845 с.

Муравьева Д.А. Фармакогнозия. - М.: Медицина, 2007. -655 с.

Мінарченко В.М., Тимченко І.А. Атлас лікарських рослин України (екологія, ресурси та охорона).- К.: Фітосоціоцентр, 2002. - 172 с.

Атлас ареалов и ресурсов лекарственных растений СССР. -М.: ГУГК, 1980. - 340 с.

Размещено на Allbest.ru