Прогностична значущість показника суми балів Міннесотської анкети якості життя у хворих із хронічною серцевою недостатністю ІІІ функціонального класу за NYHA
Хронічна серцева недостатність як клінічний стан, що відрізняється незадовільним прогнозом виживання пацієнтів та істотним зниженням їх якості життя. Стратифікація ризику пацієнтів із цим захворюванням на підставі клініко-інструментальних параметрів.
Рубрика | Медицина |
Вид | контрольная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 10.04.2014 |
Размер файла | 9,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
Размещено на http://www.allbest.ru
Вступ
Попри певні успіхи у розвитку нових фармакологічних та нефармакологічних засобів лікування хронічної серцевої недостатності (ХСН), цей синдром, як і раніше, є клінічним станом, що характеризується незадовільним прогнозом виживання пацієнтів та істотним зниженням їх якості життя (ЯЖ). Стратифікація ризику пацієнтів із ХСН на підставі встановлення клініко-інструментальних параметрів, асоційованих із показниками їх довготермінового виживання, залишається одним з актуальних науково-практичних завдань. З іншого боку, оскільки поліпшення ЯЖ нині розглядають як один із ключових критеріїв ефективності лікування пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями і, зокрема, з ХСН, визначення показників ЯЖ на підставі стандартизованого анкетування набуває у країнах з розвиненою медициною дедалі більшого поширення.
У виконаному нами фрагменті досліджень тестували гіпотезу про те, чи можуть кількісні параметри ЯЖ бути інформативними щодо ризику виникнення летальних випадків при ХСН.
Мета роботи - оцінити прогностичну значущість показника загальної суми балів Міннесотської анкети якості життя із серцевою недостатністю (МНFLQ) у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю третього функціонального класу за NYHA щодо прогнозу їх виживання упродовж різних термінів спостереження.
хронічний серцевий клінічний
1. Матеріал і методи
У дослідження включені 554 пацієнти з ХСН ІІІ функціонального класу (ФК) за NYHA, верифікованого за тестом з 6-хвилинною ходьбою, віком 18-75 років (медіана - 62 (53-67) роки). Серед обстежених чоловіків було 395 (71,3 %); хворих з ішемічною хворобою серця (ІХС) було 467 (84,5 %), з дилатаційною кардіоміопатією (ДКМП) - 87 (15,5 %). Медіанне значення фракції викиду лівого шлуночка (ФВ ЛШ) у обстежених пацієнтів становило 35 % (28-43 %).
У дослідження не включали пацієнтів віком понад 75 років, з гострими формами ІХС, клапанними та запальними ураженнями серця, гіпертрофічною кардіоміопатією, рестриктивними захворюваннями міокарда, хронічною хворобою нирок, онкологічними, гематологічними та інфекційними захворюваннями, дисфункцією щитоподібної залози, інсулінозалежним цукровим діабетом.
Сумарний показник ЯЖ - індекс ЯЖ (ІЯЖ) - обчислювали за допомогою заповнюваної пацієнтом стандартизованої анкети MHFLQ, що містить 21 запитання, для відповіді на кожне з яких використовують шкалу Лікерта з 6 пунктів. Інформацію про подальшу долю кожного пацієнта впродовж наступних 1-5 років після заповнювання анкети МНFLQ отримували за допомогою листування і в телефонному режимі. Кумулятивне виживання пацієнтів оцінювали за допомогою побудови кривих Каплана - Мейєра.
Методологія дослідження передбачала два етапи. На першому з них за допомогою кластерного аналізу (метод k-середніх) здійснювали пошук підгруп (кластерів) пацієнтів, які б не перетиналися за значеннями ІЯЖ і водночас вірогідно відрізнялися б за показниками кумулятивного виживання. Достовірність відмінностей 1, 2, 3 та 5-річного виживання між пацієнтами зазначених кластерів оцінювали за трьома критеріями - логранговим, Бреслоу (узагальненого Уїлкоксона) та Тарона - Варе [5, 12]. На другому етапі за допомогою регресії Кокса обчислювали відносний ризик летального кінця для кластеру пацієнтів із показниками ІЯЖ, асоційованими з гіршим виживанням упродовж кожного із зазначених термінів спостереження. Для здійснення описаного вище статистичного аналізу застосовували пакет статистичних програм SPSS 13.0.
2. Результати та їх обговорення
У результаті кластерного аналізу виявилося можливим виділити дві підгрупи пацієнтів з діапазоном чисельних значень ІЯЖ, що не перетиналися між собою і водночас характеризувалися достовірними відмінностями показників кумулятивного виживання впродовж 1, 2, 3 та 5 років.
Порівняльний аналіз таких ключових потенційних чинників впливу на виживання, як величина ФВ ЛШ, відсоток хворих, що приймали інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту (ІАПФ), відсоток хворих, що приймали b-адреноблокатор (b-АБ), та стать, показав, що за вищенаведеними показниками підгрупи були однорідними.
При оцінці відносного ризику невиживання обстежених хворих протягом різних термінів спостереження за допомогою моделі пропорційних ризиків Кокса в якості предиктора (коваріати) було використано змінну "підгрупи за сумою балів анкети MHFLQ". Виживаність упродовж 1, 2, 3 та 5 років є статистично істотно вищою у підгрупі пацієнтів із значеннями ІЯЖ < 68 балів. При цьому інформативність критерію ІЯЖ 69 балів як предиктора невиживання виявилася найвищою щодо терміну спостереження 1 рік, дещо нижчою - щодо терміну 2 роки і найнижчою - для термінів 3 і 5 років.
До певного часу визначення ЯЖ пацієнтів із ХСН за допомогою специфічних для цього клінічного синдрому анкет - Міннесотської (МНFLQ), Канзаської (КССQ), анкети ЯЖ при тяжкій серцевій недостатності, анкети Дюка та ін. - застосовувалося в основному для оцінки ефективності лікувально-відновлювальних заходів - фармакотерапевтичних, реабілітаційних тощо. Останніми роками з'явилися спроби використання результатів анкетування пацієнтів щодо їх ЯЖ для стратифікації ризику їх смерті та інших клінічних подій, зокрема повторних госпіталізацій. У недавньому повідомленні J. Parissis і співавторів (2009) гірша величина ІЯЖ, отриманого за результатами заповнення анкети КССQ, поєднувалася з істотно (Р<0,0001) коротшим періодом виживання пацієнтів без клінічних подій, причому гірший прогноз у цієї частини хворих супроводжувався більшими значеннями рівня циркулюючого натрійуретичного пептиду в плазмі та вищими значеннями циркулюючих маркерів системного запалення. У дослідженні H. Faller і співавторів за даними уніваріантного та мультиваріантного регресійного аналізу предикторами довготермінового (у середньому впродовж 986 днів) виживання пацієнтів з ХСН виявилися (на відміну від віку, ФВ ЛШ і статі) показники фізичного та психологічного компонентів здоров'я за анкетою SF-36 та сума балів Канзаської анкети ЯЖ, а також ФК за NYHA. Особливістю нашого дослідження є, насамперед, спроба визначити прогностичну цінність анкетування хворих із ХСН щодо ЯЖ у відносно однорідній за клініко-функціональним станом (ІІІ ФК за NYHA) їх когорті. Отримані дані підтверджують думку про те, що хоча при ХСН ФК і є досить потужним чинником ЯЖ, детермінанти останньої при цьому синдромі мають комплексну природу. Зокрема, останнім часом отримані дані щодо впливу депресивних проявів, особливостей супутньої внутрішньої патології, ожиріння, анемії та інших чинників на стан ЯЖ при ХСН.
Результати виконаної роботи свідчать, що стандартизоване опитування пацієнта з ХСН щодо складових його ЯЖ з наступною узагальненою кількісною їх оцінкою може бути досить інформативним і водночас більш простим, порівняно з визначенням низки інструментальних показників, підходом до стратифікації їх клінічного ризику.
Висновки
Виявлено, що довготермінове виживання однорідної (ІІІ функціонального класу за NYHA) когорти пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю залежить від показника загальної суми балів якості життя, отриманого за результатами заповнення синдром-специфічної анкети МНFLQ.
Значущим предиктором виживання пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю ІІІ функціонального класу за NYHA протягом 1-5 років, який не залежить від величини фракції викиду лівого шлуночка, прийому інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту, b-адреноблокаторів та статі, є сума балів за МНFLQ менша за 69.
Інформативність зазначеного предиктора є найбільшою щодо прогнозування летального кінця протягом найближчих 12 міс і знижується пропорційно до збільшення (від 1 до 5 років) термінів спостереження хворих.
Література
1. Беленков Ю.Н., Мареев В.Ю., Агеев Ф.Т. Хроническая сердечная недостаточность. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2006. - 432с.
2. Воронков Л.Г., Паращенюк Л.П., Яновський Г.В. та ін. Стан якості життя хворих із хронічною серцевою недостатністю залежно від основних показників демографічних та клініко-інструментальних досліджень // Кровообіг та гемостаз. - 2008. - № 3. - С. 52-56.
3. Воронков Л.Г., Паращенюк Л.П., Яновський Г.В. та ін. Предиктори якості життя хворих із хронічною серцевою недостатністю ІІІ функціонального класу за NYHA // Серце і судини. - 2009. - № 1. - С. 87-85.
4. Гиляревский С.Р., Орлов В.А., Хамаганова Л.К. и др. Влияние терапевтического обучения больных с выраженной хронической сердечной недостаточностью на качество их жизни и потребность в повторных госпитализациях: результаты 12-месячного рандомизированного исследования // Кардиология. - 2002. - № 5. - С. 56-61.
5. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистика в науке и бизнесе. - К.: Морион, 2002. - 640с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Скринінговий діагностичний критерій метаболічного синдрому. Пероральний тест на толерантність до глюкози з одночасним дослідженням вмісту імунореактивного інсуліну. Лікування хворих на артеріальну гіпертензію, ускладену хронічною серцевою недостатністю.
автореферат [50,8 K], добавлен 26.01.2009Стан всмоктувальної функції тонкої кишки у хворих перитонітом. Білковий та ліпідний обмін в досліджуваних групах. Біоелектрична активність тонкої кишки у хворих після операції. Оптимальні строки початку ентерального харчування при кишковій недостатності.
автореферат [32,5 K], добавлен 12.03.2009Аналіз даних якості життя хворих після пахвинної алогерніопластики у віддаленому післяопераційному періоді. Зменшення впливу запальної реакції на структури пахвинного каналу та репродуктивні органи за рахунок попередження контакту полімерного імплантату.
статья [20,5 K], добавлен 07.11.2017Вивчення фармакодинамічних ефектів препаратів сорбілакт і реосорбилакт у пацієнтів із легеневою недостатністю та хронічним легеневим серцем та дослідження ефективності й безпеки їхнього застосування у комплексному лікуванні хворих. Інфузійна терапія.
автореферат [192,5 K], добавлен 06.04.2009Найпоширеніше із стійких порушень ритму серця - фібриляція передсердь. Гіперекспресія факторів запалення. Зв'язок із структурно-функціональними змінами серцевого м’яза та серцевою недостатністю. Стан систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка.
автореферат [37,7 K], добавлен 09.03.2009Стан місцевого захисту у хворих на туберкульоз легень у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень та підвищення ефективності лікування цієї категорії пацієнтів. Встановлено позитивний вплив препарату фенспірид на визначені порушення.
автореферат [44,7 K], добавлен 05.04.2009Клініко-фізіологічне обґрунтування та механізми лікувальної дії кінезотерапії. Її застосування в комплексі з фізіотерапією та масажем до хворих в експериментальній групі, вивчення ефективності. Оцінювання якісного та функціонального стану пацієнтів.
курсовая работа [153,4 K], добавлен 26.07.2011Клінічні параметри показників функції зовнішнього дихання та варіабельності серцевого ритму у пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень на фоні базисної терапії залежно від статі, віку пацієнтів, тривалості захворювання, стажу паління.
автореферат [46,9 K], добавлен 18.03.2009Медико-соціальне значення, традиційні принципи терапії цукрового діабету, рання діагностика, первинна та вторинна профілактика серцево-судинних ускладнень. Комплексна оцінка клініко-біохімічних та інструментальних методів досліджень хворих на діабет.
автореферат [65,6 K], добавлен 05.02.2009Клініко-лабораторне обстеження хворих на розповсюджений псоріаз. Вивчення стану психо-соціальної адаптації пацієнтів. Розробка вдосконаленого, патогенетично обґрунтованого методу лікування хворих на псоріаз. Вивчення рівня печінкових ферментів.
автореферат [36,1 K], добавлен 18.03.2009Лікування хворих на хронічну серцеву недостатність із гепаторенальним синдромом шляхом застосування комплексної терапії з використанням гепатопротектора глутаргіну і проведенням магнітотерапії на основі дослідження системи імунної реактивності організму.
автореферат [38,4 K], добавлен 04.04.2009Аналіз захворювань дихальної системи у зв'язку з психічними та емоційними станами людини. Емпіричне дослідження серед хворих на бронхіальну астму. Зв'язок між показниками якості життя хворих на бронхіальну астму за супутніх психоемоційних станів.
курсовая работа [55,5 K], добавлен 21.09.2010Серцева недостатність як найбільш поширене захворювання серцево-судинної системи. Фактори прогресування хронічної серцевої недостатності у хворих похилого і старечого віку. Підвищення ефективності медикаментозного лікування з використанням симвастатину.
автореферат [143,2 K], добавлен 12.03.2009Вплив еякуляторних дисфункцій на якість життя пацієнтів із синдромом хронічного тазового болю. Клінічна ефективність інтерференцтерапії у пацієнтів з синдромом хронічного тазового болю. Запалення передміхурової залози у патогенезі еякуляторних дисфункцій.
автореферат [24,6 K], добавлен 10.04.2009Стандартне лікування хворих на стабільну стенокардію навантаження на основі вивчення функціонального стану печінки. Рекомендації до проведення тривалої ліпідознижуючої терапії та застосування гепатопротекторів. Динаміка клініко-функціональних показників.
автореферат [32,3 K], добавлен 21.03.2009Виділення з респіраторною вологою ліпідів і лiпопротеїдiв. Ефективність лікування хворих на ХРХС залежно від статі і віку пацієнтів та характеру пороку серця. Вплив початкових параметрів експiратiв на подальші результати лікування хворих на ХРХС.
автореферат [27,8 K], добавлен 21.03.2009Основні етіологічні фактори пошкодження міокарда. Нормальна насосна функція серця. Показники систолічної та діастолічної функцій. Порушення наповнення шлуночків і розвиток діастолічної дисфункції міокарда та росту його маси. Серцеві механізми компенсації.
лекция [42,0 K], добавлен 21.12.2009Механізми виникнення вторинних імунодефіцитів при карієсі у дітей та змін в бронхо-легеневому змиві у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень. Сучасні погляди на імунну систему у дітей. Клініко-імунологічна ефективність препарату імунофан.
научная работа [84,6 K], добавлен 29.03.2011Ефективність планового коронарного стентування в порівнянні з коронарною ангіопластикою і медикаментозною терапією у пацієнтів зі стабільною стенокардією в найближчий і віддалений період. Ангіографічні фактори ризику рестеноза при плановому стентуванні.
автореферат [52,8 K], добавлен 29.03.2009Обґрунтування системи психотерапії у комплексному лікуванні хворих з гострим інфарктом міокарду на підставі клініко-психопатологічного, психодіагностичного дослідження і визначення макро- і мікросоціальних чинників ризику розвитку розладів адаптації.
автореферат [54,5 K], добавлен 10.04.2009